IV Міжнародна науково-практична конференція «Science, people and the

latest technologies»

Економіка

ВИРОБНИЦТВО КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В

СУЧАСНИХ УМОВАХ: РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Ільків Л.А.
к.е.н., доцент кафедри економіки
Національний університет біоресурсів і природокористування України
ilkivlilia@ukr.net

Гайдамака Ю.А.
магістрант кафедри економіки
Національний університет біоресурсів і природокористування України
vvvv123464@gmail.com

Виробництво кукурудзи на зерно є важливою складовою зернового

господарства України. Воно є особливою сировиною для комбікормової,
харчової, медичної, мікробіологічної і переробної промисловості. Крім того,
зерно кукурудзи є високоенергетичним продуктом для промислового
виробництва біоетанолу.
Вирощування кукурудзи на зерно відіграє стабілізуючу функцію у
зерновому комплексі країни, адже в несприятливі для інших зернових культур
роки, її урожайність є порівняно високою.
Загалом, кукурудза історично є однією з базових аграрних культур України.
В динаміці, порівнюючи з 2010 роком, в 2021-2022 рр. маємо збільшення
зібраної площі даної культури. Однак, повномасштабне російське воєнне
вторгнення в Україну внесло свої корективи: у сезоні 2022 року площі під цією
культурою зменшилися на 27,76% – до 4,1 млн. га порівняно з попереднім
2021р. (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка виробництва кукурудзи на зерно в Україні 2010-2022 рр.*

2022 р. до 2022 р. до
Показники 2010 р. 2015 р. 2020 р. 2021 р. 2022 р.
2010 р., % 2021 р., %
Зібрано, тис. га 2647,6 4083,5 5392,1 5481,8 4124,5 в 1,56 рази 75,24
Валовий збір,
11953 23327,6 30290,3 42109,9 26186,9 в 2,19 рази 62,19
тис. т.
Урожайність,
45,1 57,1 56,2 76,8 63,5 в 1,4 рази 82,68
ц/га
*Розраховано авторами на основі джерела [1]
Спостерігаємо також зниження у 2022 р. порівняно з 2021 р. валового збору
кукурудзи на 37,81% та урожайності на 17,32%.
 Багато проблем в сезоні 2022 поставало зі зберіганням кукурудзи. На це
вплинули певні фактори: росіяни бомбили та захоплювали наші елеватори, а ті
елеватори, що залишились, зберігали ще зерно з сезону 2021.
Так, висока вартість просушування, п’ятиразове здорожчання логістики,
блокування морських портів, низька внутрішня ціна на зерно, а також дощова
осінь (через це близько 10% кукурудзи залишилося в полях на початок 2023 р.)
сформували тенденцію до подальшого скорочення площ під кукурудзою. Втім,
навіть за такої ситуації, Україна зберігає за собою місце лідера у виробництві
кукурудзи в Європі.
Нині ситуація змінюється щодня, і сільгоспвиробники змушені, відповідно,
швидко реагувати на ці зміни.
Замінити кукурудзу на інші зернові культури економічно не так і вигідно, а
збільшення площ посіву сої чи соняшника буде мати інші негативні наслідки.
До того ж кукурудза на сьогодні є найбільшим джерелом органіки у ґрунті, що
особливо відчутно за відсутності органічних добрив. Якщо два з п’яти років у
сівозміні відсутня кукурудза, то урожайність інших культур знижується на 10-
15% [2]
Щорічно в Україні висівають до 100-110 тис. т гібридного насіння
кукурудзи. З цієї кількості 70-75 тис. т насіння іноземного походження. Але
наразі зростання вартості імпорту зробило закордонне насіння у кілька разів
дорожчим, ніж вітчизняне. Проте, попит на насіння кукурудзи присутній. При
виборі насіння фермери орієнтувались на ціну, а також на властивості.
Краща вологовіддача кукурудзи – це той незмінний тренд, на який
орієнтуються фермери вже багато років, і надалі цей чинник не буде
виключенням. Оскільки, ніхто не хоче платити більше за сушку. Тому,
українська кукурудза за цим критерієм є все більш і більш конкурентною.
Навіть до війни українське насіння чи імпортна селекція, вирощена в
Україні, були популярними, тому зараз менше фермерів звертають увагу на
походження насіння. Через різні негативні погодні умови останніх років
фермери обирали насіння, вироблене в Україні, бо воно приносило кращі
результати.
Щодо інших тенденцій, при виробництві кукурудзи, помітне зменшення
норми її висіву. Також фермери відмовляються від високих ФАО, а переходять
на середні або ранньо-середні гібриди [3]. Як показує досвід, потенціал
врожайності – це ще не все, головне питання в реалізації.
Через брак зерносховищ, дорогу сушку та затяжні жнива фермери залишали
кукурудзу в полі на перезимівлю. Але залишати зерно в полі – це великий
ризик для якості.
Альтернативою стало зберігання врожаю кукурудзи в зернових рукавах. Цю
технологію активно пропонувало Мінагро. В Державному аграрному реєстрі
було створено програми з безкоштовного отримання зернових рукавів. Але
були й ті аграрії, які самостійно обирали такий вид зберігання.
Порушення логістичних ланцюгів експорту та руйнування елеваторів дали
поштовх для поширення технології зберігання зерна в рукавах не тільки для
аграріїв, що вже практикували такий метод зберігання, а й для ряду нових
користувачів. У сезоні 2022 попит на рукави зріс у 2 рази. Загальний об’єм
врожаю, що зберігається в таких рукавах, становить 5 млн тонн, більша частина
цього об’єму – це якраз кукурудза [4].
Порівняно з будівництвом зерносховищ зберігання зерна в рукавах
потребує мінімальних інвестицій. Гроші потрібні тільки на купівлю недорогого
обладнання та рукавів. Друга перевага – це технологія: рукави можуть зберігати
зерно прямо в полі, не потрібно перейматися нестачею транспорту для
вивезення продукції з-під комбайна, є можливість роздільного зберігання
відсортованого зерна. По-третє, рукави дають можливість продати ту ж
кукурудзу дорожче, аніж у сезон жнив.
На сьогодні вартість зберігання кукурудзи в зернових рукавах становить
$2,25/т. Це разові витрати, і вони не залежать від терміну зберігання. Зберігання
однієї тонни кукурудзи на елеваторі протягом 6 місяців коштуватиме
приблизно $15/т. За 12 місяців потрібно заплатити вже $30/т, коли в рукаві –
все ті ж $2,25. Тому очевидно, що в рукавах зерно зберігати вигідніше [4].
Надзвичайно важливим також є питання експорту кукурудзи на зерно.
За останні роки Україна суттєво наростила обсяги виробництва зерна
кукурудзи, увійшовши до числа найбільших у світі її країн-експортерів.
Зокрема, за підсумками 2021 року Україна зайняла 6-те місце у світі за
обсягами виробництва (3,5 % від світового виробництва) і 4-те місце – за
експортом кукурудзи (14 % світового ринку), реалізувавши на зовнішні ринки
24,7 млн т зерна на суму 5,89 млрд дол. США (табл. 2) [5].
Таблиця 2
Динаміка експорту-імпорту кукурудзи на зерно
2021 р. 2022 р.
Показники Питома Вага Питома Вага
Вартість, грн Вартість, грн
вага, % нетто, т вага, % нетто, т
Імпорт 89812 0,12 18797 74238 0,12 23242
Експорт 5892623 8,65 24674925 5939920 13,45 24978483

В 2022 р. експорт кукурудзи склав $5,94 млрд. Хоч і на 1%, але це більше, ніж
у 2021 р., що на тлі усіх показників є сенсацією. Тому що, навесні та влітку 2022
р. ціни на зерно в Україні падали внаслідок блокування портів та обмеженої
можливості для експорту. Із запланованого обсягу кукурудзи експортували
майже на 20% менше.
Так, проблеми з експортом знизили ціну на кукурудзу до $200/т. Тобто, ціна
не покривала витрат. Відкриття та продовження дії «зернового» коридору
стабілізували експортні ціни. Натомість внутрішня вартість кукурудзи, яка,
наприклад, у 2021 р. була однорідною в Україні, в сезоні 2022 мала широкий
діапазон. На Заході ціна могла становити 6000 тис. грн/т, коли на Сході чи
Півночі – 4500 грн/т. Така ситуація була спричинена різким подорожчанням
логістики, що лягло на плечі фермерів [6].
Навіть якщо вивозили зерно за кордон, то все йшло на логістику і це
нівелювало можливість реалізувати з вигодою.
Яких цін чекати на кукурудзу далі спрогнозувати вкрай важко, оскільки
через війну ситуація дуже нестабільна.
 З війною в Україні змінились ТОП-10 країн-покупців української кукурудзи
(табл. 3). Раніше кукурудзу практично не експортували в Румунію чи Польщу,
хоча це країни-сусіди. Натомість наразі частка експорту в ці країни вагомо
зросла. Це також стосується Угорщини й країн Балтії.
Таблиця 3
Перерозподіл структури експорту кукурудзи, тис. тон
Країна 2021 р. Країна 2022 р.
Китай 7920 Китай 4415
Іспанія 2466 Румунія 3527
Нідерланди 2213 Іспанія 2762
Єгипет 2206 Польща 2098
Іран 1679 Італія 1438
Туреччина 1075 Нідерланди 1409
Італія 890 Туреччина 1395
Ізраїль 669 Угорщина 1328
Португалія 648 Єгипет 1256
Об’єднане Королівство 597 Корея 707
Так, бачимо, що за 2022 р. європейські покупці наситились, і Україні
необхідно знаходити покупців в інших напрямках. Зі зміною напрямків
експорту змінились й умови. Раніше вимоги продажу через порти були всім
зрозумілі: стабільна вологість зерна, певний вміст битих і пошкоджених зерен.
Але коли торгівля переорієнтувалась у напрямку Європи, покупці почали
вимагати кращої якості.
Якщо раніше в портах сертифікат Євро-1 випускав покупець, коли
продавець йому давав лише два документи для цього, то зараз всі продавці
зіткнулися з необхідністю випускати їх самостійно. При цьому не завжди, якщо
маєш ці документи, європейці хочуть купляти твоє зерно
Таким чином, можемо відмітити, що з початку повномасштабної війни
кукурудза залишалася лідером за експортом, бо європейці використовують її
для своїх потреб, на відміну від пшениці та ячменю, які здебільшого йдуть
транзитом через ЄС, або купуються для внутрішнього споживання лише у
випадку суттєвого дисконту в порівнянні з внутрішніми цінами.
Однозначно, чинниками, на які зважатимуть виробники при виборі культур
і, зокрема, кукурудзи на зерно є:
 наукова складова (відповідність сівозміни, застосування оптимальних
сортів і добрив тощо);
 маркетингова складова – попит на внутрішньому та світовому ринках;
 військові дії – території, розташовані безпосередньо на кордоні, є
ризиковими
 невибагливі культури, які потребують мінімального догляду.
Ми будемо все більше й більше стикатися зі спротивом європейських
локальних виробників у частині експорту кукурудзи, тому для підтримки
експорту необхідно буде більше звертати увагу на морський і річковий
транспорт. Боротьба за ринки буде там, де Україна раніше не була присутня.
 Список використаних джерел:
1. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
2. Кернасюк Ю. В. Рентабельна кукурудза. Агробізнес сьогодні. 2020. № 6
(421). С. 12-16.
3. Маковей Ю. Кукурудза: про тенденції у вирощуванні, ціни та технології
(частина 1). URL: https://kurkul.com/spetsproekty/1434-kukurudza-pro-tendentsiyi-
u-viroschuvanni-tsini-ta-tehnologiyi-chastina-1
4. Родак Н. Засукати рукава і діждатися кращих цін. Плюси і мінуси
зберігання зерна в рукавах. URL: https://latifundist.com/spetsproekt/983-zasukati-
rukava-i-dizhdatisya-krashchih-tsin-plyusi-i-minusi-zberigannya-zerna-v-rukavah
5. Діброва А., Діброва Л., Чміль А., Діброва М., Гузь М. Моделювання
впливу вартості мінеральних добрив на результативність виробництва й
експорту кукурудзи з України. Agricultural and Resource Economics. 2022. Vol. 8.
No. 3. pp. 123-152. URL: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.07.
6. Маковей Ю. Кукурудза, частина 2 – ціни та експорт у 2023 році. URL:
https://kurkul.com/spetsproekty/1439-kukurudza-chastina-2--tsini-ta-eksport-u-2023-
rotsi