Розв’язати задачі:

Задача № 1.
Так як при народжені маса тіла дитини була 3200 г, то у 3 місяці вона
повинна бути 5400 г. (3200+600+800+800). Фактична маса – 4950 г., тобто у
дитини дефіцит маси 450 г., що складає 8,33%. Це відповідає гіпотрофії 1
ступеню. Зріст дитини в межах вікової норми (51 см при народжені, в
першому кварталі щомісячний приріст складає 3 см.)
Задача № 2.
У даної дитини всі показники фізичного розвитку знаходяться в межах
25 – 75 центілей (попадають у 4 – 5-ти центильні коридори). Тобто фізичний
розвиток даної дитини відповідає віку, гармонійний.
Задача № 3.
Фізичний розвиток дитини різко дисгармонійний, так, як за
центильними таблицями вага дівчинки складає > 97 цент. і перевищує
потрібну вагу на 25%. Скоріше за все ожиріння дитини пов’язане зі штучним
вигодовуванням.
Задача № 4.
Розвиток дитини гармонійний, показники ваги тіла та довжини тіла,
окружність грудної клітки та голови є середніми і відповідають віковим
нормам. Показники при народженні вище середніх.
Задача № 5.
Фізичний розвиток дитини різко дисгармонійний. Зріст дитини
середній і відповідає 25 – 45 центилям, а вага значно перевищує середні
показники – на 50% більше норми, більше 97 центиля за таблицею. У дитини
ожиріння ІІІ ступеню.

Що розуміють під фізичним розвитком і які його показники?

Фізи́ чний ро́ звиток — це становлення і змін біологічних форм і функцій
організму людини. Він залежить від природних життєвих сил організму та
його будови. Фізичний розвиток оцінюється рівнем розвитку фізичних
якостей, антропометричними і динамометричними показниками,
показниками формування постави.
Основні показники:
маса тіла;
довжина тіла (зріст);
обвід голови;
обвід грудної клітки;
співвідношення маси тіла та довжини (росту);
індекс маси тіла.
Фізіометричні показники:
- Визначення частоти пульсу
- Визначення частоти дихання
- Вимірювання артеріального тиску

Як проводиться дослідження основних показників фізичного розвитку?

Які при цьому існують правила?

Моніторинг фізичного розвитку дітей ВООЗ вважає одним з

найефективніших заходів, які здійснюються медичними працівниками щодо
зниження рівня смертності та захворюваності дітей раннього віку.
Незважаючи на те, що кожній дитині притаманний індивідуальний темп
розвитку, морфологічні та функціональні показники дозволяють судити про
процеси дозрівання, ступені зрілості структур і функції організму на окремих
етапах розвитку дитини. Оцінку фізичного розвитку дитини проводять
шляхом порівняння її індивідуальних антропометричних показників з
нормативними. При цьому використовують два основні методи: орієнтовних
розрахунків і антропометричних стандартів.

Які існують методи дослідження фізичного розвитку і в чому

полягає їх суть?

Для оцінки фізичного розвитку в педіатрії використовуються методи

соматометрії, соматоскопії та фізіометрії.
Соматометричні показники: довжина і маса тіла, обсяг грудної клітки та
голови, зріст у положенні сидячи, довжина кінцівок; соматоскопічні: форма
грудної клітки, спини, ніг, стопи, постава, рельєф та пружність мускулатури,
жировідкладення, еластичність шкіри, забарвлення слизових оболонок,
статеві ознаки; фізіометричні: життєвий об’єм легень, сила м’язів правої і
лівої кисті, функціональні проби стану серцево-судинної системи, моторний
розвиток тощо.
Соматоскопія виявляє особливості та ознаки фізичного розвитку
обстежуваного: постави, кісткового скелету, мускулатури, жировідкладення,
колір шкіряних покривів і слизової оболонки, форми грудної клітини, стегон,
живота, ніг стопи, типу будови тіла.

Які існують варіанти оцінки фізичного розвитку?

Першим (базовим), а в багатьох випадках єдиним методом оцінки

фізичного розвитку дитини є проведення антропометричних досліджень та
оцінка отриманих даних. При цьому використовують два основні методи:
орієнтовних розрахунків та антропометричних стандартів.
Метод орієнтовних розрахунків ґрунтується на знанні основних
закономірностей збільшення маси та довжини тіла, обводів грудної клітки та
голови. Відповідні нормативні показники можна розрахувати для дитини
будь-якого віку.
 Метод антропометричних стандартів є більш точним, оскільки
індивідуальні антропометричні величини порівнюють з нормативними
відповідно до віку та статі дитини. Регіонарні таблиці стандартів є двох
типів: сигмального й центильного. Методика антропометричних досліджень
уніфікована і передбачає вимірювання тіла стандартними вимірювальними
інструментами. Визначають такі показники фізичного розвитку: • маса тіла; •
довжина тіла (зріст); • обвід голови; • обвід грудної клітки; • співвідношення
маси тіла та довжини (росту); • індекс маси тіла.

Які бувають відхилення в фізичному розвитку?

Процес прискореного фізичного і статевого розвитку дітей порівняно з

попередніми поколіннями називається акселерація (від лат. ассeleration –
прискорення). Акселерація спостерігалася в більшості країн світу з другої
половини ХІХ ст. до кінця ХХ ст., потім вчені відзначили стабілізацію або
загасання процесів акселерації. В даний час відзначається тенденція до
ретардації.
Ретардація (деселерація) – затримка (уповільнення) фізичного розвитку і
формування функціональних систем організму.