КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX - ПОЧАТКУ XX ст.

Чинники, які сприяли віднесенню культури другої половини XIX ст.

1. Реформи 60—70-х років (скасування кріпосного права, реформи освіти, судова, міська, земська).
2. Модернізація економіки, бурхливий розвиток фабрично- заводського виробництва, розвиток
ринкових відносин, що вимагав вищого рівня освіти населення, висококваліфікованих фахівців різних
галузей знань.
3. Поява різних організацій, які займалися культурно-освітньою діяльністю.
4. Завершення формування української нації.
5. Вплив національно-визвольного руху.
6. Зростання національної самосвідомості народу.
На перешкоді розвитку культури стояли:
• відсутність в українців власної національної держави;
• політика русифікації, полонізації, мадяризації, онімечування з боку Російської імперії та Австро-
Угорської монархії;
• асиміляторська політика урядів двох імперій;
• численні заборони урядів двох імперій у вигляді указів, циркулярів, законів;
• переслідування з боку властей передових діячів української культури.
Після реформи 1861 р. швидко розвивався український національний рух, який значною мірою
спирався на «громади» - напівлегальні непартійні організації, до яких входила інтелігенція (засновники:
в минулому «кириломефодіївські братчики», Володимир Антонович, Михайло Драгоманов). Їх
практична робота переважно складалася із:
1) культурницьких заходів,
2) участі в роботі недільних шкіл,
3)видання підручників,
4)публікацій усної народної творчості.
Розвиваються українська класична музика та реалістичне образотворче мистецтво. Високого рівня
досягає професійний (постійний діючий театр, у якому працювали професійні драматурги, режисери,
актори) реалістичний театр (М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М.
Заньковецька та ін.).
У науці розвивається позитивізм – напрям, який визнає достовірними лише наукові факти та докази,
істинними вважає лише точні науки; у літературі розвивається реалізм - стиль і напрям у літературі та
мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму
слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький
критик в 50-х роках XIX століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму. Визначним її
досягненням було створення широкої галереї узагальнених соціальних типів.
В українській літературі та мистецтві розвивалися різноманітні художні напрями: романтизм, реалізм та
модернізм.
• Романтизм — художній напрям, якому притаманні інтерес до духовного світу людини, прагнення до
свободи і самовдосконалення.
• Реалізм — художній напрям, якому притаманні достовірне відображення дійсності, усіх сфер життя
й духовного світу людини.
• Модернізм — сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від традицій класичного
мистецтва й пошуком нових форм.
Прогрес української культури був пов'язаний з меценатською діяльністю підприємців Терещенків і
Симиренків, які віддавали значні кошти на розвиток освіти, матеріально підтримували діячів науки,
літератури й мистецтва. Меценат – благодійник, покровитель літератури й мистецтва, який надає
власні кошти на видання книг, зібрання колекцій рукописів, картин, скульптур, відкриття бібліотек,
музеїв, навчальних закладів тощо
Завдяки зусиллям меценатів відкривалися бібліотеки, історичні й художні музеї.
НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА
Освіта
1861 р. — видання «Букваря южнорусского» Т. Шевченка.
1864 р. — новий статут про гімназії двох типів — класичні гімназії й реальні училища.
1865 р. — відкриття в Одесі Новоросійського університету, третього в Україні.
1905 р.— скасування обмежень українського слова — наслідок першої російської революції
1905 – відкриття першої в Наддніпрянщині «Просвіти» - в Одесі.
1906 р. — заснування культурно-освітніх товариств «Просвіта» (українські громадські організації
культурно-освітнього спрямування) в Києві, Полтаві, Чернігові. В їх роботі, брали участь М.
Коцюбинський і Б. Грінченко
Наука й техніка
1873-1919 рр. — діяльність у Києві історичного товариства Нестора-літописця
1873-1876 рр. — діяльність у Києві Південно-західного відділу Російського географічного товариства,
активним діячем якого був Павло Чубинський – автор «Гімн України 1863 р.
1882-1907 рр. — видання в Києві журналу «Киевская старина» (друкуються В. Антонович, Д. Багалій, М.
Костомаров, А. Кримський та ін.)
1885-1902 рр. — у Харкові працює відомий математик О. Ляпунов
1886 р. — І. Мечников з Гамалією організує в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію
Агатангел Кримський – мовознавець, поліглот, знав більш ніж 50 мов.
1896 р. — відкриття В. Хвойком перших пам’яток трипільської культури
1907-1909 рр.— видання «Словника української мови» Б. Грінченка.
Література
І. Нечуй-Левицький («Микола Джеря», «Кайдашева сім’я»)
1861 р. – видання у Петербурзі громадою журналу «Основа»
1864-1913 рр. — М. Коцюбинський, один з найвидатніших українських прозаїків («Фата Моргана», «Тіні
забутих предків» та ін.)
1871-1913 рр. — Леся Українка, поетеса («Досвітні огні», «Сім струн»)
1880 р. — перше видання роману П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
1903 р. — перше повне видання Біблії українською мовою (у Відні)
1907 р. — видання першого повного видання творів Т. Шевченка за редакцією В. Доманицького
Театр і музика
1832-1887 рр. — П. Сокальський, композитор (опери «Мазепа», «Богдан Хмельницький»)
1842-1912 рр. — М. Лисенко, композитор (музика до творів «Кобзаря», опери «Різдвяна ніч», «Тарас
Бульба», «Наталка-Полтавка» та ін.)
1864 р. — перше виконання в Петербурзі опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»
1882 р. — заснування в Єлисаветграді М. Кропивницьким українського професійного театру (грають М.
Заньковецька, М. Садовський та ін.)
80-90-ті рр. — діяльність українських театральних труп на чолі з М. Старицьким, М. Кропивницьким, П.
Саксаганським, М. Садовським.
1904 р. — заснування М. Лисенком музично-драматичної школи (першого в Україні театрального
навчального закладу)
Архітектура й образотворче мистецтво
1862-1882 рр. — спорудження Володимирського собору в Києві (арх. О.Беретті).
1880 р. — заснування І. Айвазовським у Феодосії міської картинної галереї
1899 р. — у садибі X. Алчевської встановлено перший в Україні бюст Т. Шевченка (ск. В. Веклемишев)
1902-1905 рр. — панорама «Оборона Севастополя» (Ф. Рубо)
1909 р. — зйомки перших в Україні кінофільмів.
ЗАХІДНА УКРАЇНИ
Освіта
1868 р. — заснування у Львові першого українського культурно-освітнього товариства «Просвіта».
1875 р. — заснування університету в Чернівцях.
У Східній Галичині працює 4 260 класів із польською мовою навчання, 2250 – українською мовою
навчання. Діють 5 реальних середніх шкіл, гімназії у Львові й Перемишлі У Північній Буковині працюють
805 початкових шкіл, гімназія в Чернівцях з українськими класами
Наука й техніка
1873 р. - заснування у Львові Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка
1892 р. на базі Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка створено Наукове товариство ім. Т. Г.
Шевченка
1897 р. — Наукове товариство ім.. Т. Г. Шевченка очолює М. Грушевський
Література
1834-1888 р. — Ю. Федькович, буковинський поет («Довбуш», «Лук’ян Кобилиця», «Дезертир» та ін.)
1856-1916 р. — Іван Франко
1868-1942 р.— О. Кобилянська («Земля», «У неділю рано зілля копала»)
1871-1936 р. — В. Стефаник («Камінний хрест» та інші оповідання)
1885 р. — видання Ю. Федьковичем газети «Буковина»
Театр і музика
1864 р.— заснування у Львові першого українського професійного театру товариства «Руська бесіда»
(режисер — О. Бачинський)
1880 р. — відкриття Львівської консерваторії
1908 р. — утворення в Станіславі театрального «Товариства ім. І. Тобілевича»
поч. ХХ ст. – працює всесвітньовідома оперна співачка Соломія Крушелницька з Галичини – «українська
батерфляй», яка співала на одній сцені з Шаляпіним, Тітто Руффо та ін..
Архітектура і образотворче мистецтво
1864-1882 рр. — збудування в Чернівцях резиденції митрополита (арх. І. Главка)
1897-1900 рр. — Оперний театр у Львові (арх. 3. Горголевський)
На західноукраїнських землях працювали художники К. Устиянович («Гуцулка біля джерела»), Т.
Копистинський («Гуцулка», «Далматинка»), Т. Ромаячук («Узлісся», «3 дороги»)
Культура українських земель на поч.. XX ст..
Наука
• Історична наука: М. Грушевський, Д. Багалій - вивчав Слобожанщину; під час революції – харківський
міський голова, член ВУАН, Ф. Вовк - етнограф, співпрацював із Південно-Західним відділом Російського
географічного товариства.
• Філологія: Б. Грінченко - дитячий письменник, педагог, автор перших підручників з української мови і
літератури, зокрема «Рідного слова», укладач 4-томного тлумачного «Словника укр. мови»; Агатангел
Кримський – сходознавець (орієнталіст), перекладач (знав близько 60 мов), особливо у дослідженнях
цікавився Туреччиною.
• Медицина: Д. Заболотний (займався пошуком вакцини проти чуми і холери).
• Літакобудування: створення в Києві товариства повітроплавання; І. Сікорський – інженер-
авіаконструктор, розробляв власної системи аероплани і самостійно їх випробовував у небі, у 1919
емігрував до США. П. Нестеров виконав вперше в світі «мертву петлю» на літаку. Рівень освіченості
населення Наддніпрянщини 20%, західноукраїнських земель – 40%.
Література
Поширення модернізму – течія в культурі, що виникла на початку XX ст., митці зробили спробу відійти
від художніх традицій XIX ст., основною є форма на противагу змісту. Першим оприлюднив
модерністські гасла у 1901 р. поет М. Вороний. Виникає «нова школа» укр. прози, які поєднували
традиційний етнографізм із символізмом і психоаналізом: М. Коцюбинський – імпресіоніст «Fata
morgana» (про революційні події на селі 1905 р.), В. Стефаник, О. Кобилянська (перша укр. феміністка),
В. Винниченко (переважали сюжети із зображенням психологічних і моральних переживань
інтелігентів), поет Олександр Олесь (Кандиба).
Архітектура
- Поширення укр. стилю (використання мотивів укр. бароко і народного дерев’яного будівництва;
використання традицій і модерну).
- Будівництво в українському стилі адміністративних споруд на західноукраїнських землях: будинок
товариства «Дністер», архітектор Іван Левинський.
- Спорудження Будинку з химерами в Києві архітектором Городецьким 1902-1903 рр. в стилі модерну.
- Орієнтація на максимальну функціональність будівель.
- сеце́сія (карпатський, східногалицький стиль) — архітектурний стиль, що розвивався в Східній
Галичині, перш за все, у Львові наприкінці XIX — на початку XX століття. Особливістю стилю було
використання традицій народної архітектури, що зближує його з українським модерном
Наддніпрянщини.
- Еклектизм- змішування різних архітектурних стилів.
Музика
1902 – концерт українських кобзарів і лірників на XII Археологічному з’їзді у Харкові. С. Людкевич, Я.
Степовий (Якименко), Микола Лисенко – вважається засновником українського музичного мистецтва,
«батько укр. музики», композитор, піаніст, збирач (етнограф) пісенного українського фольклору,
громадський діяч. Автор опер «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда», дитячих опер
«Коза-дереза», «Пан Коцький».
Микола Леонтович – композитор, автор укр. пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть».
Його обробка «Щедрика» (вперше виконана хором Київського у-ту в 1916 р.) відома у всьому світі як
різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Брати Тобілевичі, під псевдонімами І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський. 1898-1900 –
три українських трупи Кропивницького, Саксаганського і Садовського об’єдналися у трупу корифеїв
(провідний актор у хорі, найкращий виконавець і знавець акторської справи) українського театру.
1905 – Садовський очолив у Львові театр «Руська бесіда».
1097 – Садовський створив у Києві перший стаціонарний професійний український театр.
Марія Заньковецька – драматична актриса, почала діяльність у Єлисаветграді (Кропивницький),
зігравши роль Наталки (Котляревського «Наталка-Полтавка»).
Живопис
М. Самокиш – живописець-баталіст, академік, С. Васильківський – типовий сюжет у художника –
озброєний козак-вершник в степу «Козаки в степу». 1900 – Самокиш і Васильківський створили альбом
«Українська старовина», 1912 – альбом «Мотиви українського орнаменту».
К. Костанді – академік, очолив «Товариство південноросійських істориків», твори: «У люди»,
«Старенькі», «З пташиного польоту».
ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ
У другій половині XIX ст. найбільш впливовою конфесією в Наддніпрянській Україні залишалася
православна церква. Поширювалися протестантські віровчення, зокрема баптизм, який сповідували
німецькі колоністи Херсонської та Катеринославської губерній. Російський уряд офіційно заборонив
греко-католицьку церкву на Правобережній Україні, тому багато віруючих перейшли до римо-
католицької церкви. Патріотично налаштовані вихованці Київської духовної академії та духовних
семінарій створювали таємні гуртки, вивчали українську історію та літературу.
Відбулися зміни і в релігійному житті Західної України. У 1875 р. було організовано збір підписів за
приєднання українців Холмщини та Підляшшя до православ'я. Скориставшись цим, російський уряд
офіційно ліквідував уніатську церкву. Не бажаючи примусово приймати православ'я, 200 тисяч уніатів
прийняли католицтво.
Уніати Галичини підпадали під тиск з боку польської влади краю, однак могли спиратися на законодавчі
імперські акти про рівність всіх церков. Покращилося становище української православної церкви
Буковини. В 1873 р. було створено Буковинську митрополію. У найбільш складному стані перебували
віруючі Закарпаття. У 1871 р. греко-католицькій церкві було відмовлено в автономії. Угорська влада
переслідувала будь які прояви релігійного життя українців.
ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ. ДАТИ

1865 р. Відкриття Новоросійськoгo університету в Одесі

1875 р. Відкриття Чернівецького університету
ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ
Меценат благодійник, покровитель літератури й мистецтва, який надає власні
кошти на видання книг, зібрання колекцій рукописів, картин, скульптур,
відкриття бібліотек, музеїв, навчальних закладів тощо
Професійний постійний діючий театр, у якому працювали професійні драматурги,
театр режисери, актори
Реалізм художній напрям, якому притаманні достовірне відображення
дійсності, усіх сфер життя й духовного світу людини
Модернізм сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від
традицій класичного мистецтва й пошуком нових форм
ПЕРСОНАЛІЇ
.
ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА