ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

Об’єктом проектування системи електропостачання є двоповерхова

адміністративна будівля.У будівлі наявні наступні електроспоживачі:

Кондиціонер – 8шт; Комп’ютер – 32 шт; Побутова розеткова мережа – 40 шт,

Освітлення – 8 шт; Вентиляційна система – 1шт, Вентилятор димовидалення – 1
шт; Вентилятор підпору повітря – 2 шт; Устаткування автоматики – 1 шт; Насоси
ХВС – 2 шт; Пожежні насоси – 2 шт; Дренажні насоси – 1 шт; Індивідуальний
тепловий пункт – 1 шт.

Основний рівень напруги – 0,4 кВ та 0,23 кВ, сумарна потужність

електроспоживачів складає 70 кВт

2.1 РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ

Для розрахунку освітлення приміщень можуть використовуватись метод
питомої потужності або метод коефіцієнта використання світлового потоку.
Освітлення промислових майданчиків виконують за допомогою прожекторів
методом світлового потоку.

2.1.1 Розрахунок освітлення адміністративного приміщення методом

коефіцієнта використання світлового потоку
Вхідними умовами для розрахунку методом коефіцієнта світлового потоку
слугують довжина, ширина приміщення, висота підвісу світильника над робочою
поверхнею та характеристики приміщення (колір стін та стелі). Нормована
освітленість може бути задана числовим значенням або типом приміщення, яке
потребує освітлення.
E H =60 лк;

Приміщення 7х12 м.
Результатом розрахунків є кількість світильників прийнятого типу.
Послідовність розрахунків:
1) приймають тип світильника і знаходять світловий потік лампи F л (додатки
22-24).

3
 Таблиця 2.1 – Характеристики світильника
Область
Тип Потужність Напруга, ККД, Світловий
застосуванн Тип лампи cosφ
світильника , Вт В % потік
я
Б220-
«Астра-1» Приміщення 60 (100) 220 70 1 715 (1350)
60/100/

2) розраховують показник приміщення:

A∙ B 7 ∙12
i= = =2 , 45, (2.1)
( A + B ) ∙ h ( 7+12 ) ∙ 1.8

де A і B – довжина та ширина освітлюваного приміщення, м;

h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.
3) розраховують загальний світловий потік, потрібний для забезпечення
необхідної освітленості;
K з ∙ E min ∙ S ∙ z 2 ∙ 50∙ 5 ∙14 ∙1 , 3
F= = =19782 ,6 лм, (2.2)
Кв 0 , 46
де KЗ – коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп та запорошеність їхніх
ковпаків, KЗ=1,3...1,5 для ламп розжарювання, KЗ=1,5...2,0 для люмінесцентних
ламп, Emin – мінімальна освітленість по нормах, лк (приймається в залежності від
умов проектування за [1].

Таблиця 2.2 – Мінімальна освітленість по нормах

Площина, у якій
Об’єкт освітлення Мінімальна освітленість, лк
нормується освітленість
Приміщення контор і т.п. 60 Горизонтальна

де S – площа освітлюваного приміщення, м2;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (z=1,3...1,4);
КВ – коефіцієнт використання освітлювальних установок (приймається згідно [1]
в залежності від показника приміщення i – по ближчому наявному значені).

4
 Таблиця 2.3 – Показник приміщення
Рудникові світильники
Показники приміщення00

з лампами Рудникові люмінесцентні світильники

розжарювання
Показники кольору стелі
0,3 0,3 0,5 0,5 Світлий Сірий Темний
Показники кольору стін
Світлий Середній Темний Світлий Середній темний Середній Темний

0,3
2,0 0,32 0,34 0,40 0,46 0,43 0,35 0,45 0,42 0,39 0,42 0,39
6

4) обчислюють потрібну кількість ламп;

F 19782.6
n= = =14.65=15шт . (2.3)
Fл 1350

2.1.2 Метод питомої потужності

Вхідними умовами для розрахунку методом питомої потужності слугують
довжина та ширина приміщення та питома потужність на забезпечення необхідної
освітленості.
Приміщення 7х12 м, h=1,8 м Світла/Світлі E H =15.
Результатом розрахунків є кількість світильників (прийнятого типу) та
відстань між ними при розміщенні.
Послідовність розрахунків
1. Визначити значення питомої потужності ω за значення нормативної
освітленості E H . Значення нормативної освітленості наведено в [1].
E H =15 лк.
Ен 15
Тоді: ω= = =1.
15 15
2. Обчислити площу приміщення, яке підлягає освітленню S.
S= A ∙ B, (2.4)
S=7 ∙12=84 м .
2

3. Визначити за формулою необхідну потужність для освітлення Pосв

Pосв =ω ∙ S=1∙ 84=84 Вт. (2.5)
5
 4. Прийняти тип лампи (світильника), якими буде проводитись освітлення.
Світильники обирають за [1] (або з будь-якого іншого джерела, яке надає
необхідну інформацію).
Характеристика, яка необхідна для розрахунків методом питомої
потужності – потужність лампи P л. (Наведена у табл. 2.1)
5. За формулою визначити необхідну кількість світильників (заокруглення
отриманого значення проводимо до більшого цілого значення).
Pосв 84
N св = = =1 , 4=2. (2.6)
P л 60

6. За формулою визначаємо відстань між світильниками при розміщенні

вздовж довгої сторони приміщення LТ
Lт 14
l= = =4 , 67 м . (2.7)
(N св +1) 2+ 1

6
 2.2 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

2.2.1 Розрахунок за методом коефіцієнта максимуму (метод

впорядкованих діаграм)
1. Скласти таблицю електроприймачів за наведенням номінальної активної
потужності Рном, коефіцієнта використання кв та кількості електроприймачів
n.
Таблиця 2.4 – Вхідні дані електроприймачів
Вхідні дані Результати розрахунків

Номінальа
Електроприймач Кв n cсosφ Pсм, кВт Qсм, кВАр S, кВА
потужність, кВт

1 Кондиціонер 2,5 3 8 1 16 0 16

2 Комп’ютер 0,5 1 32 1 16 0 16

Побутова
3 0,1 1 40 1 4 0 4
розеткова мережа

4 Освітлення 1,5 0,8 8 1 9,6 0 9,6

5 Вентсистема 0,5 0,8 1 0,8 0,4 0,34 0,5

Вентилятор
6 1 0,8 1 0,8 0,8 0,68 1,1
димовидалення

Вентилятори для
7 2 0,8 2 0,8 3,2 2,72 4,2
підпору повітря

8 Автоматика 1 1 1 1 1 0 1

9 Насоси ХВС 1 0,7 2 0,8 1,4 1,36 2

10 Пожежні насоси 1 0,7 2 0,8 1,4 1,36 2

11 Дренажний насос 0,5 0,7 1 0,8 0,35 0,34 0,5

12 ІТП 7 0,5 1 0.8 3,5 4,8 6

Σ 70 0,82 100 57,65 11,6 58,8

Номінальна потужність
7
P H =2 ,58+ 0 ,5 ∙ 32+0 , 1∙ 40+ 0 ,03 ∙ 400+ 0 ,5 ∙ 1+1∙ 1+2 ∙2+1 ∙1+1 ∙ 2+ 1∙ 2+0 , 5∙ 1+7 ∙ 1=20+16+ 4+ 12+ 0 ,5

кВт.
2. Визначити ефективну (приведену) кількість електроприймачів nе. та
співвідношення потужностей між електроприймачами максимальної та
мінімальної потужності:

(∑ ) ∑
n 2 n
2
n e= Pні / P ні, (2.8)
1 1

2
70 4900
де n e= = =5 ,59 ,
( 20 +16 + 4 +12 +0 , 5 +1 +4 + 1 +2 +2 +0 , 5 +7 ) 891 , 5
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Pн max
m= , (2.9)
Pн min
m = 20/0,5 = 40
3. Знайти значення, коефіцієнта використання K B для групи електроприймачів.
n

∑ Pні ∙ K ві
1
K B= n . (2.10)
∑ P ні
1

20∙ 0 , 8+16 ∙ 1+4 ∙ 1+12 ∙0 , 8+ 0 ,5 ∙ 0 , 8+1∙ 0 , 8+ 4 ∙ 0 ,8+ 1∙ 1+2∙ 0 , 7+2 ∙ 0 ,7+ 0 ,5 ∙ 0 , 7+7 ∙ 0 ,5 16+ 16
K B= =
70
.
4. За приведеною кількістю електроприймачів n e та груповим коефіцієнтом
використання K B знайти коефіцієнт максимуму K M [1].
Коефіцієнт максимуму K M при різних коефіцієнтах використання K B в
залежності від ефективної кількості споживачів n e.
5. Визначити розрахункове активне, реактивне та повне навантаження на
вузол (в залежності від параметрів n=100, m=40, n e=5 , 59), де при n>3 , m>3
та n e ≥ 4 (приймається рівним n при n e >n ).
P р=k м ∙ Pсз , (2.11)
Q р=1 , 1 ∙Qсз (при n e ≤10 ), (2.12)
Q р=Q сз (при n e >10),
Q р=1 , 1 ∙Qсм =P р ∙ tgu=20 ∙0+ 16∙ 0+ 4 ∙ 0+12 ∙0+ 0 ,5 ∙ 0 , 75+1∙ 0 , 75+4 ∙0 , 75+1 ∙ 0+2∙ 0 , 75+2 ∙ 0 ,75+ 0 ,5 ∙ 0

кВар,

8
 Q р 12 ,75
Qсм = = =11 ,6 Вар.
1 ,1 1 ,1
S р= √ P2см +Q2см , (2.13)
S р= √ 57 ,652 +11, 6 2=58 , 8 кВА.

6. За значенням S р обрати потужність живлячого трансформатора.

Таблиця 2.5 – Технічні характеристики трансформатора

Напруга, кВ Витрати, Вт Габирити, мм Вага
Номінальна
Холостого ходу Напруга Струм тр-
Тип потужність,
RH HH Рівень Рівень КЗ КЗ, % ХХ, % Довжина Ширина Висота ра,
кВа
А Б кг

0,38/
ТСЗ- 0,23/
63 0,5/ 280 355 1090 4,5 3,3 970 580 920 440
63/0,66 0,4
0,66

2.3 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ

2.3.1 Розрахунок струмів навантаження групи електроприймачів

При виборі перетинів проводів і жил кабелів розрахунковий струм
навантаження групи електроприймачів визначається так:
SP
I P= ; (2.14)
√ 3 ∙U H
SP1 20
I P 1= = =28 , 86 А;
√ 3 ∙U H √3 ∙ 0 , 4
де S р – pозpахункове навантаження гpупи cпоживачiв, кВА; U H – напpуга меpежi,
кВ.
Pозpахунковий cтpум двигуна (груп двигунів) визначаєтьcя по його
номiнальнiй потужноcтi:
PН
I P= , (2.15)
√ 3 ∙U H ∙η Н ∙cos φ Н
де η Н – ККД двигуна пpи номiнальному навантаженнi; cos φ Н – номiнальний
коефiцiєнт потужноcтi.

9
 PН 5 0 ,5
I P 5= = =0 , 98 A ;
√ 3 ∙U H ∙ η Н 11 ∙cos φ Н 11 √ 3 ∙ 0 , 4 ∙ 0 , 92∙ 0 , 8
Заносимо дані в Табл. 2.6

Таблиця 2.6 – Дані параметри для розрахунку

Потужність, що Розрахунковий
№ Довжина Тип
Споживач передається cosφ ККД робочий струм
лінії лінії, м лінії
лінією, кВт лінії I р, А

Споживачі низької напруги (0,4 кВ)

Кондиціонер 1 50 КЛ 20 1 1 28,86
Комп’ютер 2 50 КЛ 16 1 1 23,09
Побутова розеткова мережа 3 100 КЛ 4 1 1 5,77
Освітлення 4 100 КЛ 12 1 1 17,32
Вентсистема 5 50 КЛ 0,5 0.8 0,92 0,98
Вентилятор димовидалення 6 50 КЛ 1 0.8 0,9 2
Вентилятори для підпору повітря 7 50 КЛ 4 0.8 0,91 7,93
Автоматика 8 25 КЛ 1 1 1 1,44
Насоси ХВС 9 50 КЛ 2 0.8 0,89 4,05
Пожежні насоси 10 50 КЛ 2 0.8 0,93 3,88
Дренажний насос 11 50 КЛ 0,5 0.8 0,88 1,03
ІТП 12 25 КЛ 7 0.8 0,91 13,87

Для всіх споживачів низької напруги ЛЕП розраховують за втратами напруги

і перевіряють за умовами нагрівання та економічній щільності струму при
тривалості використання максимуму навантаження понад 4000…5000 г/рік.

2.3.2 Вибір перетину провідників і жил кабелів за нагрівом

Вибір перерізу проводів повітряних ліній та жил кабелів за нагрівом
розрахунковим (робочим) струмом в нормальному тривалому режимі роботи
полягає в порівнянні розрахункового струму і-ї лінії з допустимим струмом, для
якого ПУЕ рекомендує стандартні значення перерізів проводів КЛ та жил кабелів,
за умови
I р ≤ I доп, (2.16)

10
де I р – розрахунковий (або робочий) струм і-ї лінії, А;
I доп – тривало-допустимі струми для стандартного ряду перерізів провідника ліній.

Обираємо трьохжильні кабелі з алюмінієвими жилами з пластмасовою

ізоляцією у ПВХ оболонці прокладені в повітрі:
2
L1 , I Р 1=28 ,86 А ; I доп 1=32 А ; S нагр 1=6 мм ;

Аналогічно для решти ліній.

2.3.3 Розрахунок електричної мережі за економічною густиною струму
Вибір економічно доцільного перерізу провідників КЛ і ПЛ, що
рекомендують ПВЕ, виконують за економічною густиною струму в залежності від
матеріалу провідника та кількості годин використання максимуму навантаження,
а для кабелів, крім того, і від матеріалу ізоляції.
Величина економічного перерізу визначається розрахунковим струмом і-ї
лінії та економічною густиною струму
Для підприємств даного комплексу T = 5900 год/рік.
Економічна густина струму J ек (А/мм2) при T м (год/рік):
Кабелі з гумовою та пластмасовою ізоляцією:
Алюмінієві – 1,6 А/мм2;
Мідні – 2,7 А/мм2;
Розраховуємо переріз провідників:
’ Iр
Sек = . (2.17)
J ек

де I р – розрахунковий струм, А;
J ек – економічна густина струму, А/ мм2.

Метод поширений завдяки своїй простоті і дозволяє приблизно оцінити

економічну доцільність, оскільки не враховує ціну електроенергії. У випадку
пошуку економічних резервів мережі застосовуються більш точні розрахунки.
' 28 , 86 2 2
Sек 1= =18 ,03 мм ; S ек 1=16 мм ;
1,6

11
 2.3.4 Вибір ліній мережі за умови механічної міцності
В практиці проектування електропостачання промислових підприємств
переріз проводів ПЛ та КЛ вибирають за даними мінімально допустимих перерізів
чи механічною міцністю згідно ПУЕ (стор. 198 ПУЕ 2017), мінімальні допустимі
перерізи проводів ПЛ та жил КЛ за умови механічної міцності:
Кабельні лінії для силових та освітлювальних мереж:
Алюміній: S мех=2 , 5 мм 2;
Мідь: S мех=1 , 5 мм2 .

2.3.5 Розрахунок електричної мережі за допустимими втратами напруги

Для низьковольтних електроприймачів (до 1 кВ) – втрати напруги у вольтах.
Ділянка мережі низької напруги складається з трансформатора (або
трансформаторної підстанції) та кабелів (магістральні, відгалужувальні, гнучкі),
які з’єднують трансформатор та електроприймач. Величину втрат напруги для
мережі до 1 кВ приймають рівною 39В, 63В, 117В)– відповідно при U н мережі
380В, 660В, 1140В.
∆ U доп =39 В .

Втрати напруги в низьковольтній мережі – це сума втрат напруги в усіх її

елементах, яка не повинна перевищувати нормоване значення (при необхідності
знизити втрати збільшують переріз кабелів.
Розрахунок втрат напруги в трансформаторі [%] проводиться за формулою:
Δ U ТР% =β(U a % cosφ ТР +U р % sinφ ТР ), (2.18)
Sр
де β= S – коефіцієнт завантаження трансформатора;
н .т .

∆ Pк
U a%= – активна складова напруги КЗ трансформатора;
10 S н. т .
Δ P K – втрати КЗ трансформатора, Вт;

Sн . т . – номінальна потужність трансформатора, кВА;

U р % =√ (U к %)2−(U а% )2 – реактивна складова напруги КЗ трансформатора;

12
 Враховуючи можливість регулювання напруги на виході трансформатора за
рахунок переключення відпайок обмотки первинної напруги абсолютне значення
втрат напруги в трансформаторі, В:
U0
Δ U ТР= Δ U ТР % ⋅ K 0 ⋅ , (2.19)
100

де K 0 – коефіцієнт зміни напруги в трансформаторі, що дорівнює 0,95, 1,0 та 1,05

при відпайках +5%, 0, -5%. U 0– вторинна напруга холостого ходу
трансформатора.
Розраховуємо втрати напруги для трансформатора ТМ-1000/35:
S p 58 , 8
β= = =0 ,93 ;
S н .т . 63
∆ Рк 1090
U a%= = =1 , 73 %;
10 ∙ S н . т . 10 ∙ 63

U p % =√ (U k% )2−(U a % )2=√ 4 ,5 2−1 ,73 2=4 ,15 % ;

P 57 ,65
cos φ= = =0 , 98;
S 58 ,8

sinφ=√ 1−cosφ 2=√ 1−0,85812=0 ,2;

Δ U TP% =β ∙ ( U a % ∙ cosφ+U P % ∙ sinφ ) =0 , 93∙ ( 1 , 73∙ 0 , 98+ 4 , 15 ∙0 , 2 )=2 , 41 % ;

U0 400
∆ U TP=∆ U TP% ∙ K 0 ∙ =2 , 41∙ 1 ∙ =9 ,65 В ;
100 100
Тоді допустимі втрати напруги в кабелі:
∆ U мк =∆ U доп−∆ U TP =39−9 ,65=29 , 35 В .

Розрахунок втрат напруги в кабелі [В] проводиться за формулою:

3
Р Н ⋅ Lм .к . ⋅10
Δ U м .к . = , (2.20)
γ ⋅ S м .к . ⋅U H ⋅ ηH

де Pн – потужність всіх електроприймачів, що живиться цим кабелем [кВт];

L м. к . – довжина кабелю [м];

γ =50 [ м
Ом ∙ мм]2 – питома провідність мідного кабелю (γ =32 для алюмінієвих жил);

S м. к . – найбільший переріз кабелю з попередніх перевірок [мм2];

U н – номінальна напруга мережі, для якої розраховуються втрати напруги [В];

ηн – ККД електроприймача.
13
 3 3
Рн 1 ∙ L м.к 1 ∙10 20 ∙ 50∙ 10
∆ U м .к 1= = =5 , 13 В ;
γ ∙ S м. к 1 ∙ U н ∙η 32 ∙16 ∙ 380 ∙1

4.7. Остаточний вибір перетинів проводів і жил кабелів

Розрахунок електричної розподільної мережі дільниці зводять у таблицю, у
якій повинні бути приведені основні розрахункові параметри елементів мережі,
мінімальні значення перетинів провідників, обрані за різними умовами для кожної
із ліній, марка остаточно обраного проводу або тип кабелів.
Розрахунок розподільної мережі можна звести у таблицю 2.7.

Таблиця 2.7 – Остаточний розрахунок мережі

14
 Розраху- За економічною
За нагрівом За втратами напруги
нковий Мех. густиною
Остаточно
№ лінії робочий міцність Втрати
I доп, Sнагр , J ек , Sек , Sвтор . напруги обрані
струм S мех, мм2 напруги,
А мм2 А/мм2 мм2 , мм2
I р, А В
1 28,866 32 6 2,5 1,6 16 5,13 16 АВВГ-16
2 23,09 27 4 2,5 1,6 10 6,57 10 АВВГ-10
3 5,77 19 2,5 2,5 1,6 2,5 13,16 2,5 АВВГ-2,5
4 17,32 19 2,5 2,5 1,6 10 9,86 10 АВВГ-10
5 0,98 19 2,5 2,5 1,6 0,5 0,89 2,5 АВВГ-2,5
6 2 19 2,5 2,5 1,6 1 1,82 2,5 АВВГ-2,5
7 7,93 19 2,5 2,5 1,6 4 4,52 4 АВВГ-4
8 1,44 19 2,5 2,5 1,6 0,5 0,82 2,5 АВВГ-2,5
9 4,05 19 2,5 2,5 1,6 2,5 2,93 2,5 АВВГ-2,5
10 3,88 19 2,5 2,5 1,6 2 3,53 2,5 АВВГ-2,5
11 1,03 19 2,5 2,5 1,6 0,5 0,93 2,5 АВВГ-2,5
12 13,07 19 2,5 2,5 1,6 6 2,64 6 АВВГ-6

РОЗДІЛ 2.4 РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КЗ

Пpи пpоектування CЕП вpаховуютьcя не тiльки ноpмальнi, тpивалi pежими
pоботи ЕУ, але i їх аваpiйнi pежими. Одним з аваpiйних pежимiв є коpотке
замикання. Коpотким замиканням (КЗ) називають вcяке випадкове або навмиcне,
непеpедбачене ноpмальним pежимом pоботи, електpичне з’єднання piзних точок
ЕУ мiж cобою або землею, пpи якому cтpуми в гiлках ЕУ piзко зpоcтають,
пеpевищуючи найбiльший допуcтимий cтpум тpивалого pежиму. У cиcтемi
тpифазного змiнного cтpуму можуть виникати замикання мiж тpьома фазами –

15
тpифазнi КЗ, мiж двома фазами – двофазне КЗ. Найчаcтiше виникають однофазнi
КЗ (60-92 % вiд загального чиcла КЗ).
. На схемі позначаємо характерні точки, для яких буде розраховано струми
КЗ.

Рисунок 2.1 – Схема заміщення для розрахунку точок КЗ

2.4.1 Розрахунок струмів КЗ в мережах напруги до 1000 В

При розрахунку струмів КЗ визначаються величини:
I
’’
– діюче значення початкового зверхперехідного струму для вибору
уставки для вибору уставок спрацювання швикодіючого захисту;
I ∞ – усталений струм КЗ для перевірки на термічну стійкість електричних

апаратів та кабелів;
i y – миттєве значення ударного струму КЗ для перевірки електричних

апаратів на у динамічну стійкість;

Iy – найбільше діюче значення повного струму КЗ для перевірки
електричних апаратів на У динамічну стійкість на протязі першого періоду КЗ;
I i – діюче значення повного струму КЗ для довільного моменту часу для

вибору t вимикачів за відмикаючим струмом;

St – потужність КЗ для довільного моменту часу для перевірки вимикача за

відключаючою ним потужністю.

16
 Особливістю розрахунку струмів КЗ. в мережах напругою до 1000 В є
необхідність врахування опору всіх елементів схеми (трансформаторів струму,
шин, котушок розчеплювачів автоматів, контактних з’єднань апаратів та ін..),
врахування активної і реактивної складової опору. Струми КЗ. розраховують в
іменованих одиницях.
Величина активного опору лінії визначається за довідниковими даними [1]
1000
або в залежності від перерізу ( R=r 0 ∙ L= γ ∙ S ∙ L). Величина реактивного опору лінії

визначається за питомим опором ( X =x 0 ∙ L). Питомий індуктивний опір лінії (для

повітряних ЛЕП напругою до 1 кВ – 0,32; до 10 кВ – 0,35; 35 кВ і вище – 0,4; для
кабельних ЛЕП напругою до 1 кВ – 0,07; до 10 кВ – 0,08, Ом/км)
Трифазний струм КЗ:
U ср
I (3)
K = , (2.21)
√ 3 ∙ √( ∑ r ) + ( ∑ x )
2 2

де Ucp – середня номінальна напруга ступіні КЗ (690,400, 230,133 В);

∑ r, ∑ x – сума активних і реактивних опорів до точки КЗ, включаючи
трансформатор та опір зовнішньої системи, мОм.
Опір зовнішньої системи приведений до напруги споживачів 0,4 кВт:
2 2
U C .H . 400 −3
X зc = (3)
= 6
=4 ∙10 Ом ; (2.22)
SK 40∙ 10

де S K  потужність трифазного короткого замикання на шинах;

(3 )

U C . H .  230, 400, 690, 1200 В

2

Опір трансформатора
2
RT =Δ P K /(3 ⋅ I H .T . ) ; (2.23)
X T =√ ZT −RT ; (2.24)
2 2

ZT =U K ⋅U C . H . /100 ⋅ √ 3 ⋅ I H .T ., (2.25)
де: Δ P K  втрати короткого замикання трансформатора, Вт;
I H .T .  номінальний струм вторинної обмотки трансформатора. А;

U K – напруга короткого замикання трансформатора, %.

17
 S 63
I H .T = = =90 , 93 A ;
√ 3∙ U H √ 3 ∙0 , 4
U k ∙U CH 4 ,5 ∙ 400
ZT р = = =0 ,11Ом ;
100 ∙ √ 3 ∙ I H . T 100∙ √ 3 ∙90 ,93
∆ Pk 1090
R T р= 2
= 2
=0 , 04 Ом ;
3∙ I H .T 3 ∙ 90 , 93

Х Тр =√ Z 2T р −R2T р =√ 0 ,112−0 , 042 =0 ,1 Ом .

Активний опір кабельних ліній, що живить споживачів низької напруги

(Ом) (довжину КЛ переводимо в кілометри):
1000 1000
R L1= ∙ L1 = ∙ 0 ,05=0,097 Ом .
γ ∙ S м. к 1 32 ∙16

Реактивний опір кабельних ліній, що живить споживачів низької напруги

x 0=0 , 07 Ом/км – реактивний опір КЛ, U <1 кВ довжиною 1 км;

X L1=x 0 ∙ L1 =0 , 07 ∙0 , 05=0,004 Ом .

Аналогічно розраховуємо решту опорів та заносимо значення до табл.2.8.

Таблиця 2.8  Опори елементів мережі у іменованих одиницях

Елемент мережі R, Ом X, Ом
Джерело живлення 0 0,004
Трансформатори ТМ-630/35 0,04 0,1
L1 0,097 0,004
L2 0,156 0,004
L3 1,25 0,007
L4 0,312 0,007
L5 0,625 0,004
L6 0,625 0,004
L7 0,39 0,004
L8 0,312 0,002
L9 0,625 0,004
L10 0,625 0,004
L11 0,625 0,004
L12 0,312 0,002

18
 За розрахунковою схемою складають схему заміщення, де всі її елементи
замінюють опорами. Далі, у разі необхідності, спрощують схему шляхом заміни
послідовних, паралельних та інших з'єднань опорів еквівалентними:
Розрахуємо сумарний опір до кожної точки КЗ:
Точка K зс: Опір складається лише з реактивного опору зовнішної системи
X зс

Z Кзс =X зс =0,004 Ом .

Точка K рп: Опір складається з опорів зовнішної системи X зc та

трансформатора ТМ-1000/35:

∑ R Крп =R Tp=0 ,04 Ом;

∑ X Крп =X зс + X Тр =0,004+ 0 ,1=0,104 Ом ;
√
Z Крп= (∑ R Крп) +( ∑ X Крп) = √ 0 , 04 + 0,104 =0,111Ом .
2 2 2 2

Точка К1: Складається з опорів зовнішної системи X зc, трансформатора ТМ-

1000/35 та лінії:
∑ R К 1 =R Tp + R L1=0 ,04 +0,097=0,137 Ом;
∑ X К 1=∑ X рп + X L1=0,104+0,004=0,108 Ом ;
√
Z К 1= (∑ R К 1) +(∑ X К 1) = √ 0,137 + 0,108 =0,174 Ом.
2 2 2 2

Для точок К2 – К12 розрахунок аналогічний точці К1. Результати заносимо

в табл. 2.9

Таблиця 2.9  Опори до точок КЗ

Точка ∑ RК ∑ XК ZК
K зс 0 0,004 0,004
K рп 0,04 0,104 0,111
К1 0,137 0,108 0,174
К2 0,196 0,108 0,223
К3 1,29 0,111 1,295
К4 0,352 0,111 0,369

19
 К5 0,665 0,108 0,674
К6 0,665 0,108 0,674
К7 0,43 0,108 0,443
К8 0,352 0,106 0,367
К9 0,665 0,108 0,674
К10 0,665 0,108 0,674
К11 0,665 0,108 0,674
К12 0,352 0,106 0,368

Приклад розрахунку струмів КЗ для точки:

1) діюче значення струму трифазного КЗ для і-ої точки ланцюга:
3 UC.H . 400
I Кзс = = =57 , 73 кА ;
√ 3∙ Z Kзс √ 3 ∙0,004
3 UC.H . 400
I Крп = = =2 , 08 кА ;
√ 3 ∙ Z K рп √ 3∙ 0,111
3 UC.H . 400
I К 1= = =1 ,32 кА ;
√ 3 ∙ ZK 1 √ 3 ∙0,174
2) струм двофазного короткого замикання:
2 UC.H . 400
I Кзс = = =50 кА ;
2∙ Z Кзс 2 ∙ 0,004

2 UC.H . 400
I Крп = = =1 , 8 кА ;
2 ∙ Z Крп 2 ∙0,111

2 UC.H . 400
I К 1= = =1 , 15 кА ;
2 ∙ Z К 1 2 ∙ 0,174

3) миттєве значення ударного струму КЗ через півперіоду (0,01 с) після

виникнення КЗ:

i y =k y ∙ √ 2∙ I К +6 ,5 ∙ ∑ І н;
3
(2.26)

де: k y – ударний коефіцієнт; k y= 1,2...1,3 при короткому замиканні на шинах

підстанції, k y =1 , 8 при кортокому замиканні зі сторони високої напруги, k y =1 при
короткому замиканні у віддаленій точці;
∑ I н – сума номінальних струмів асинхронних двигунів потужністю понад 100
кВ·А.

20
 i yКзс =k y ∙ √ 2∙ I Кзс =1 , 8 ∙ √ 2 ∙57 , 73=146 , 95 кА ;
3

i y Крп =k y ∙ √ 2 ∙ I Крп=1 , 2∙ √ 2∙ 2 ,08=3 , 52 кА ;

3

i yК 1=k y ∙ √2 ∙ I К 1=1 ∙ √ 2 ∙1 , 32=1 , 86 кА .

3

Решту струмів розраховуємо аналогічно до i yК 1.

4) діюче значення повного струму КЗ:
3
√
I yКзс =I Кзс ∙ 1+2 ∙ ( k y −1 ) =57 ,73 ∙ √ 1+ 2∙ ( 1 ,8−1 ) =87 ,17 кА ;
2 2

3
√
I y Крп =I Крп ∙ 1+2∙ ( k y −1 ) =2 , 08 ∙ √ 1+2 ∙ ( 1, 2−1 ) =2 ,24 кА ;
2 2

∙ √ 1+2∙ ( k −1 ) =1 , 32∙ √ 1+2∙ ( 1−1 ) =1, 32 кА .

3 2 2
I yК 1=I К 1 y

Аналогічно розраховуємо решту струмів короткого замикання та заносимо

значення до табл. 2.10.

Таблиця 2.10  Розрахунок струмів КЗ у іменованих одиницях

(3 ) ( 2)
Точка U сн , R, X, Z, Iк , Iк , iy , Iy,
КЗ B Ом Ом Ом кА кА кА кА
57,735
K зс 400 0 0,004 0,004 50 146,95 87,17
0
K рп 400 0,04 0,104 0,111 2,08 1,8 3,52 2,24
K1 400 0,137 0,108 0,174 1,32 1,15 1,86 1,32
K2 400 0,196 0,108 0,223 1,03 0,89 1,45 1,03
K3 400 1,29 0,111 1,295 0,18 0,15 0,25 0,18
K4 400 0,352 0,111 0,369 0,63 0,54 0,89 0,63
K5 400 0,665 0,108 0,674 0,34 0,29 0,48 0,34
K6 400 0,665 0,108 0,674 0,34 0,29 0,48 0,34
K7 400 0,43 0,108 0,443 0,53 0,45 0,75 0,53
K8 400 0,352 0,106 0,367 0,63 0,55 0,89 0,63
K9 400 0,665 0,108 0,674 0,34 0,29 0,48 0,34
K10 400 0,665 0,108 0,674 0,34 0,29 0,48 0,34
K11 400 0,665 0,108 0,674 0,34 0,29 0,48 0,34
K12 400 0,352 0,106 0,368 0,63 0,54 0,89 0,63

Слід зауважити, що звичайно розрахунки КЗ виконують для

найнесприятливіших очікуваних умов. Отже, допускаючи, що потужність
21
енергосистеми необмежена, а напруга в мережі при КЗ залишається незмінною, то
діючі значення надперехідного струму КЗ ( I ’’), усталеного ( I ∞) та струму
трифазного КЗ I (3)
k можна вважати рівними між собою:

’’ (3)
I =I ∞=I k . (2.27)
2.5 ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ
Всі апарати, шини на підстанціях і розподільних пунктах повинні бути обрані
за умови тривалої роботи (за номінальним струмом та напругою) і перевірені для
режиму КЗ на термічну та динамічну стійкість.

2.5.1 Добір магнітних пускачів

Магнітні пускачі добирають за номінальною напругою мережі U н . м .
номінальним струмом керованого двигуна I н .д ., а також за потужністю та режимом
роботи двигуна:
I н .п . ≥ I н . д .;U н . п=U Н . M . ; Pm . j ≥ P м. д . , (2.28)
де I н .п ., U н . п . – номінальний струм і напруга пускача;
Pm . j – максимальна потужність керованого пускачем, двигуна залежно від j-ї

категорії застосування контактора за ГОСТ 11206-77Е;

Pн . д . – номінальна потужність двигуна.

У разі керування групою електродвигунів

К
I н .п . ≥ ∑ I н. д .i . (2.29)
1

Обраний пускач перевіряють за розривною здатністю при наявності

максимального захисту:
(3)
I р .п . ≥ 1 ,2 ⋅ I K , (2.30)
де I р .п . – граничний струм до вимикається;
(3)
I K – струм трифазного короткого замикання на виході пускача.

Якщо гранична комутаційна здатність пускача недостатня, то беруть більш

потужний пускач або додатковий комутаційний апарат.

22
 Для захисту відгалуження з одним електродвигуном з короткозамкненим
ротором уставка спрацювання захисту пускача I у .п . вибирається за умовою
(додаток 100)
I у .п . ≥ I п . н ., (2.31)
де I п .н . – пусковий номінальний струм двигуна.
Для захисту відгалуження з одночасним пуском кількох двигунів:
n
I у .п . ≥ ∑ I n . м.і . (2.32)
і=1

Для захисту відгалуження з асинхронним двигуном з фазним ротором:

I у .п . ≥(1 , 6...2 , 0)⋅ I н . д .. (2.33)
Для захисту мережі з освітлювальним навантаженням:
I у .п . ≥ 3 ⋅I р . о ., (2.34)
де I р .о . – розрахунковий струм освітлювального навантаження.
Струм уставки максимальних реле пускачів, які захищають освітлювальні
трансформатори,
I у .п . ≥ 3 ⋅I р . о . / К ТР , (2.35)
де К ТР – коефіцієнт трансформації трансформатора.
Обрана уставка спрацювання захисту пускача повинна перевірятися на
надійність його роботи за умовою
(2)
I K .min /I y .п ≥ 1 ,5. (2.36)

2.5.2 Вибір автоматичних вимикачів у загальнопромисловому

виконанні та уставок їх захисту
Автоматичні вимикачі є на відміну від плавких запобіжників, апаратами
багаторазової дії, які споряджені пристроями витримки часу, забезпечуючи
вибіркову дію захисту. Всі автомати мають в кожній фазі максимальне струмове
реле прямої дії, що називається розчеплювачем. Останній складається із двох
елементів: нагрівання на основі біметалічної пластинки, що забезпечує захист від
перевантаження з витримкою часу і називається тепловим, і електромагнітного

23
елементу, що виконує максимальний струмовий захист з витримкою або без
витримки часу – струмову відсічку при струмах к. з.
На основі каталогів на автомати та технічних умов їх роботи вибір апаратів
захисту виконується за трьома нижче наведеними умовами.
I н .а . ≥ I р . ;U н . а=U Н . M .; I в. ≥ 1 , 2∙ I (3)
K , (2.37)
де I н .а ., U н . а – номінальні струми та напруги автомата; I в. – граничний струм
автомата, що вимикається; I (3)
K – струм трифазного короткого замикання на
вхідних затискачахавтоматичного вимикача. Необхідна додаткова перевірка на
термічну та електродинамічну стійкість.
Струм уставки I у .а .максимального захисту автомата обирають за умовою:
К−1
I у .а . ≥ I п. max + ∑ I н .і, (2.38)
і=1

де I п .max – номінальний пусковий струм найбільш потужного електродвигуна;

К−1

∑ I н .і – сума номінальних струмів решти електроспоживачів.

і =1

Вибране значення уставки (Додаток 99) повинно бути перевірене на

надійність вимикання автоматом струму двофазного короткого замикання I (2)
K .min – у

найвіддаленішій точці захищеної мережі за умовою

(2)
I K .min /I y . а ≥ 1 ,5 ( 1 , 25 ). (2.39)

24
Таблиця 2.11 – Електричні апарати
Умови вибору електричних апаратів

Місце встанов.
За номін. За номінальним За струмом
Тип прийнятого
напругою струмом вимикання
(3) апарата
U ном .ап ≥U м I ном. ап ≥ I p I вим. ≥ I кі
(3 )
U н . ап, кВ U м, кВ I н .ап, А I р, А I в., кА I K .max , кА
Автоматичні вимикачі
L1 0,4 0,4 32 28,866 4,5 1,32 ВА-47-29
L2 0,4 0,4 25 23,09 4,5 1,03 ВА-47-29
L3 0,4 0,4 6 5,77 4,5 0,18 ВА-47-29
L4 0,4 0,4 25 17,32 4,5 0,63 ВА-47-29
L5 0,4 0,4 1 0,98 4,5 0,34 ВА-47-29
L6 0,4 0,4 2 2 4,5 0,34 ВА-47-29
L7 0,4 0,4 8 7,93 4,5 0,53 ВА-47-29
L8 0,4 0,4 2 1,44 4,5 0,63 ВА-47-29
L9 0,4 0,4 5 4,05 4,5 0,34 ВА-47-29
L10 0,4 0,4 4 3,88 4,5 0,34 ВА-47-29
L11 0,4 0,4 2 1,03 4,5 0,34 ВА-47-29
L12 0,4 0,4 16 13,07 4,5 0,63 ВА-47-29
Магнітні пускачі
L1 0,4 0,4 63 28,866 1,5 1,32 ПВИ-63Б
L2 0,4 0,4 25 23,09 1,5 1,03 ПВИ-23Б
L3 0,4 0,4 25 5,77 1,5 0,18 ПВИ-23Б
L4 0,4 0,4 25 17,32 1,5 0,63 ПВИ-23Б
L5 0,4 0,4 25 0,98 1,5 0,34 ПВИ-23Б
L6 0,4 0,4 25 2 1,5 0,34 ПВИ-23Б
L7 0,4 0,4 25 7,93 1,5 0,53 ПВИ-23Б
L8 0,4 0,4 25 1,44 1,5 0,63 ПВИ-23Б
L9 0,4 0,4 25 4,05 1,5 0,34 ПВИ-23Б
L10 0,4 0,4 25 3,88 1,5 0,34 ПВИ-23Б
L11 0,4 0,4 25 1,03 1,5 0,34 ПВИ-23Б
L12 0,4 0,4 25 13,07 1,5 0,63 ПВИ-23Б

25
 ВИСНОВКИ
У розділі був виконаний розрахунок освітлення адміністративного
приміщення методом коефіцієнта використання світлового потоку, також
розрахунок освітлення методом питомої потужності. Були використані
світильники «Астра-1»
За розрахованим значенням Sp= 58,8 кВА був вибраний трансформатор ТСЗ
-63/0,66.
Виконаний розрахунок кабельних ліній, вибрані кабелі марки АВВГ
площиною перерізу від 2,5 до 16 мм2.
Виконаний розрахунок струмів короткого замикання, найбілша величина
струму КЗ, не враховуючи зовнішню мережу, склала 2,24 кА.
Вибрані магнітні пускачі та автоматичні вимикачі марок ПВИ-23Б та ВА-
47-29 відповідно.
Розроблена схема електропостачання адміністративної будівлі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Навч. посіб. для студ. спеціальності 141 «Електроенергетика,
електротехніка та електромеханіка», спеціалізації «Електромеханічні та
мехатронні системи енергоємних виробництв» / КПІ ім. Ігоря Сікорського ;
уклад.: І. С. Рябенко, О. В. Мейта. – Електронні текстові данні.

26