Доповідь на тему: Генетичний код.

Генетичний код представлений молекулами ДНК

(дезоксирибонуклеїнової кислоти) і РНК (рибонуклеїнової кислоти).
ДНК містить інформацію, яка визначає генетичний код кожного
організму. Він складається з чотирьох основних нуклеотидів: аденін
(A), тимін (Т), цитозин (C) і гуанін (G). Ця послідовність нуклеотидів
кодує білки і визначає структуру та функції клітин. Головною функцією
генетичного коду є передача інформації для синтезу білків. Кожна
трійка нуклеотидів в ДНК, відома як кодон, визначає конкретну
амінокислоту. Амінокислоти будують білки, які в свою чергу виконують
різноманітні функції в клітині, від структурних компонентів до
ферментів і регуляторів. Генетичний код може реплікуватися під час
клітинного ділення, забезпечуючи передачу генетичної інформації в
наступне покоління. Проте, під час реплікації можуть виникати мутації -
зміни в послідовності нуклеотидів. Деякі мутації можуть призводити до
зміни в структурі білків або їхній функції, що може мати важливі
наслідки для організму. Генетичний код грає ключову роль в еволюції.
Мутації і різноманітність генетичного коду дозволяють виникненню
нових форм життя та адаптації до змін у середовищі. Еволюція
дозволяє видам ставати більш пристосованими і виживати в різних
умовах. Сучасні геномні проекти дозволяють нам розшифровувати та
аналізувати генетичний код різних видів. Це відкриває нові можливості
для розуміння генетичних основ захворювань, розробки нових методів
лікування та персоналізованої медицини.