1 Українська лексика налічує велику кількість слів. Види української лексики: • загальновживані слова (активна лексика) - використовується в усіх функційних стилях мови. Зазвичай це назви життєво необхідних для кожної людини понять. • слова обмеженого використання (пасивна лексика) - послуговуються люди, об’єднані певною територією, професією, віком тощо.
Серед пасивної лексики виокремлюють
▪ розмовну – поширену в усному літературному мовленні ▪ книжну – слова вузької сфери використання ▪ територіальні діалектизми ▪ історизми –назви, які зникли з ужитку ▪ архаїзми – застаріла лексика, яка замінена сучасними відповідниками ▪ жаргонізми (арготизми, сленг) – слова, якими послуговуються люди, об’єднані професійними інтересами, родом занять ▪ терміни – слова (словосполучення), що позначають наукові чи фахові поняття ▪ професіоналізми – слова та вислови, притаманні мові певної професійної групи ▪ неологізми – лексика, що позначає нові поняття й предмети
Категорії походження українських:
o Слов'янське походження. Більшість слів української мови має слов'янське походження. Це слова, що мають спільні корені з іншими слов'янськими мовами (російською, польською, чеською і т.д.). o Запозичення. Деякі слова увійшли до української мови через інші мови. Це можуть бути запозичення з грецької, тюркських мов, німецької, французької та інших. o Архаїчні слова. Це слова, що втратили активне вживання в сучасній мові, але є частиною її лексики. o Наукова та технічна лексика. Багато термінів у науковій, технічній та професійній сферах походять з інших мов, оскільки це спеціалізовані області, де важлива точність та міжнародне сприйняття.
Джерела походження слів можуть бути різними і визначаються
історичними, культурними та соціальними факторами. 2.1 Синонімія - це явище, коли два або більше слова мають подібне чи однакове значення. Синоніми – слова, різні за звучанням, але однакові чи близькі за значенням. У сучасній мові функціюють кілька видів синонімічної лексики: абсолютні синоніми, семантичні синоніми, стилістичні синоніми, контекстуальні синоніми, фразеологічні синоніми.
Синонімію вважають небажаним явищем у наукових та офіційно-
ділових текстах. У професійному мовленні використання синонімів може допомогти уникнути повторів та розширити словниковий запас, але важливо обирати синоніми, які точно відображають необхідне значення або термінологію відповідно до контексту.
2.2 Антонімія - це відношення, коли слова мають протилежне значення.
Антоніми – слова з протилежним значенням. Вони посідають вагоме місце у фаховому мовленні, адже слугують для більш наочного зіставлення, порівняння контрастних понять. Антонімічні відношення мають: ▪ різнокореневі слова ▪ спільнокореневі ▪ словосполучення
Антонімічні відношення сприяють глибокому проникненню в сутність
протиставлюваних понять, дозволяють цілісно та системно сприймати наукову інформацію, визначаючи місце кожного терміна в терміносистемі. У професійному мовленні антоніми використовуються для точного вираження протилежних понять або для підкреслення контрасту між двома поняттями.
Приклади антомії: пристрій введення / пристрій виведення, індукція –