Professional Documents
Culture Documents
МАН
МАН
МАН
Роботу виконала:
Березанського ліцею №1
Київської області
Педагогічний керівник:
Лобач Ірина Олександрівна,
учитель мистецтва, української мови
та літератури
Березань-2023
2
Березанського ліцею №1
Київської області
Педагогічний керівник:
Лобач Ірина Олександрівна,
учитель мистецтва, української мови
та літератури
Анотація
Дослідницьку роботу присвячено аналізу автобіографічні візії
у «триптиху» Тодося Осьмачки
3
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………3-5
РОЗДІЛ 1 ПОВІСТІ ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ «СТАРШИЙ
БОЯРИН», «ПЛАН ДО ДВОРУ», «РОТОНДА ДУШОГУБЦІВ»
ЯК ПРОЗОВИЙ «ТРИПТИХ»……………………………………….6
Висновки до розділу 1……………………………………………….11
РОЗДІЛ 2 АВТОБІОГРАФІЧНІ ВІЗІЇ У «ТРИПТИХУ» Т.
ОСЬМАЧКИ……………………………………………………………12
Висновки до розділу 2…………………………………………..31-32
ВИСНОВКИ………………………………………………………..33-34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………...35
4
ВСТУП
Сьогодні Україна на полі бою відстоює власну свободу і
незалежність. На жаль, в нас, українців, є гіркий досвід життя
в умовах тоталітарної радянської державі. Тоді лише
письменники-емігранти могли розповісти про реальне життя
своїх співвітчизників.
Талановитому українському письменнику Тодосю
Осьмачці на чужині вдалося розповісти світові правду про
українське село першого десятиріччя XX століття і трагічний
період в історії України - суцільну примусову колективізацію
і посилення кривавого сталінського тоталітарного режиму.
Життя Тодося Осьмачки було нелегке, наповнене злигоднями і
болем: тюрма, психлікарня, війна, табори для переселенці,
еміграція, тож його мистецтво – сердечна рана. До кінця
життя він страждав від манії переслідування. Відомості про
поета вкрай суперечливі й неповні. Фактично єдине їхнє
джерело – його власні слова, записані під час допитів, у
різних варіаціях, а ще спогади його друзів. В Осьмаччиних
творах - особливо ж у прозi - багато автобiографiчних
епiзодiв. Iнколи подiя його життя стає своєрiдною цеглинкою
в спорудi твору. А світоглядні переконання письменника
лунають з вуст головних героїв повістей.
Дослідженню життя і творчості Тодося Осьмачки
присвятили чимало вчених. Так, Михайло Слабошпицький став
шевченківським лауреатом 2005 року за роман-біографію про
Тодося Осьмачку «Поет із пекла». Вагомий внесок у
дослідження зробили почесний професор Валерій Шевчук,
почесний професор Микола Скорський, доктор філологічних
наук Ніла Зборовська та інші.
5
РОЗДІЛ 1
ПОВІСТІ ТОДОСЯ ОСЬМАЧКИ «СТАРШИЙ БОЯРИН»,
«ПЛАН ДО ДВОРУ», «РОТОНДА ДУШОГУБЦІВ» ЯК
ПРОЗОВИЙ «ТРИПТИХ»
Свої повісті «Старший боярин», «План до двору»,
«Ротонда душогубців» Тодось Осьмачка вирішив написати
невипадково, замисливши їх як «своєрідний художній літопис»
(М. Скорський) українського села першого десятиріччя XX
століття під час суцільної примусової колективізації і
посилення кривавого сталінського тоталітарного режиму.
Сторінки цих творів несуть нам образ України, величної своєю
первозданною красою («Старший боярин») і водночас
зболеної, «зірваної з кореня, розраненої і зрушеної в мозку»
(І. Костецький), виповненої духом протесту, непокори
новітнім колонізаторам «План до двору», «Ротонда
душогубців».
«Фанатична любов до правди» (авт. М. Кейван), бажання
розповісти світові всю правду про українську велику трагедію
зумовило перехід поета Т. Осьмачки до прози, адже епічне
полотно давало широкий простір його пристрасті - передати
своєму народові, усьому світу слово істини. Слово істини про
Україну та її трагічну долю.
В. Шевчук називає згадані прозові твори Осьмачки
«триптихом». Варто наголосити на тому, що сам автор ніколи
не об'єднував свої повісті у триптих, ніколи «під однією
обкладинкою» вони не виходили та й взагалі оприлюднені
були тільки один раз з немалим часовим проміжком між
собою: перша повість «Старший боярин» - у Німеччині 1946
року, а «План до двору» та «Ротонда душогубців» - відповідно
8
РОЗДІЛ 2
АВТОБІОГРАФІЧНІ ВІЗІЇ У «ТРИПТИХУ» Т. ОСЬМАЧКИ
У психології часто зустрічається таке явище як
проектування своїх бід, почувань, зрештою, своє внутрішнє
життя на творчість: чи то через малюнки, чи то через свою
літературну творчість (поезію, прозу) з метою полегшення
внутрішнього переживання, упорядкування думок,
виправдання перед собою і перед навколишнім світом. Якщо
врахувати хворобу Т. Осьмачки і його бажання виправдати її
перед усім світом, то зовсім не є дивним прагнення прозаїка
використати у своїх творах автобіографічні елементи,
особливо в повістях «Старший боярин», «План до двору»,
«Ротонда душогубців».
Одним із найавтобіографічніших творів є «Ротонда
душогубців». У повісті майже кожна подробиця промовляє, що
вона з життя Осьмачки, з його життєвого середовища. Так,
народився Тодось Степанович Омьмачка 16 травня 1895 року в
селі Куцівка тодішньго Черкаського повіту Київської губернії,
а теперішнього Черкаського району Черкаської області, як і
головний герой повісті Іван Брус. Автобіографічною є і
родина Брусів. Головою сім'ї є Овсій Юхимович - ветеринар-
самоук, який працює на пана Терещенка. Селянин Шелестіян
характеризує його так: "Він те зробив, що ще ні одна хрещена
душа у нашім краю не робила... Та й не чували і з інших сіл
про такого чоловіка, як зараз у нашім селі живе...що зветься
Овсій Юхимович Бруса [21, с.204]. Далі Шелестіян розширює
характеристику, наголошуючи на самовідданості та великому
14
ВИСНОВКИ