ЗВІТ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ

Пилипець Я. Д., заступник генерального директора з медичної роботи

КЗ Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини
катастроф», м. Львів, Україна

Європейський погляд на роботу системи екстреної

медичної допомоги

Упродовж двох днів червня 2017 року група українських лікарів із Харко-
ва, Львова та Полтави перебувала з візитом у м. Бонн (Німеччина), голов-
ною метою якого було ознайомлення з роботою відділення екстреної медич-
ної допомоги Університетської клініки м. Бонн та заводу компанії «Miesen»,
яка спеціалізується на виробництві машин для екстреної медичної допомо-
ги, автомобілів рятувальних служб і транспортних засобів для людей з обме-
женими можливостями.

Компанія «Miesen»

© Пилипець Я. Д., 2017

ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25) 107
 Харківський КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини ка-
тастроф» представляли лікарі Олександр Лиска та Сергій Солошенко, кому-
нальну установу «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги
та медицини катастроф» Полтавської обласної ради – завідувач дистанцій-
но-діагностичним кардіологічним центром Любомир Ткач, КЗ «Львівський
обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» – за-
ступник директора з медичної роботи Ярослав Пилипець. Цей візит відбувся
завдяки сприянню Павла Фріша, який щиро вболіває за долю України та її
медичної галузі.
У перший день візиту українські лікарі провели робочі зустрічі з керівни-
ком міжнародного відділу компанії «Miesen» Александром Гундлахом, який
ознайомив їх із роботою заводу з виробництва карет швидкої допомоги та
показав нові моделі санітарних автомобілів. Зважаючи на те що вся група
медиків з України працює у службі екстреної медичної допомоги, таке зна-
йомство з роботою заводу було надзвичайно пізнавальним і цікавим.
Із моменту свого заснування в 1870 році й донині компанія посідає чіль-
не місце серед виробників спеціалізованих автомобілів рятувальних служб,
де втілювались у життя революційні ідеї в галузі будівництва санітарних авто-
мобілів. Такий елемент санітарного автомобіля, як підвищений дах був роз-
роблений саме в компанії «Miesen». У 1901 році тут було виготовлено першу
карету швидкої допомоги, яка працювала на кінній тязі, а перший автомо-
біль швидкої допомоги від компанії «Miesen» з’явився у м. Бонн у 1926 році.

Куточок історії компанії «Miesen»

У галузі медичного машинобудування завод «Miesen» вважається одним

із найпотужніших у Німеччині. Відкрито та працює багато закордонних
представництв компанії, їх кількість постійно збільшується в усьому світі,
але, на превеликий жаль, Україна й дотепер не входить до таких країн.

108 ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25)
 ЗВІТ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ

Одним із напрямів роботи компанії є прагнення до постійного покра-

щення якості та спостереження за розвитком тенденцій, адже вимоги
служб екстреної допомоги невпинно зростають та змінюються. Саме тому
команда компанії завжди намагається віднайти інноваційні шляхи та опти-
мальні рішення для втілення всіх цих потреб та завдань. Зокрема розробка
санітарних автомобілів здійснюється за специфічними вимогами служб
екстреної допомоги, у відділі дизайну створюються схеми механізмів різних
транспортних засобів за допомогою найсучасніших комп’ютерних техноло-
гій, а завдяки власному проектуванню та виготовленню прототипу компанія
втілює в життя свої нововведення та нові серійні продукти, систематично
оптимізує та адаптує їх до сучасних вимог.
Спеціалізовані автомобілі швидкої допомоги часто експлуатуються в
умовах підвищеної небезпеки, щоденного використання й інтенсивного до-
рожнього руху, тому компанія приділяє велику увагу безпеці та комфорту
роботи бригади й пацієнта, надійності машин та обладнання.
У тісному співробітництві з французьким уповноваженим органом сер-
тифікації UTAC та німецькою міжнародною аудиторською організацією TÜV
Rhineland Group виконувалися динамічні тестування санітарних автомобі-
лів численними методами в рамках суворих вимог стандарту EN 1789. Усі
санітарні автомобілі компанії «Miesen» отримали сертифікати про успішне
проходження краш-тесту відповідно до DIN EN 1789, а отже кожен із них га-
рантує високий рівень безпеки як для пацієнта, так і для персоналу.
Групу лікарів з України вразили не лише нові санітарні автомобілі, а й
сам підхід до виробництва машин. Привертають увагу розробки, направле-
ні на безпеку та ергономіку, економічний та екологічний аспекти. Усе вну-
трішнє обладнання санітарних автомобілів зроблене не з використанням
пластику, який під час аварії легко ламається на гострі відламки, а з багато-
шарового матеріалу, котрий не утворює небезпечних сколів. Окрім того, ме-
дичний персонал розміщений у внутрішньому відсіку автомобіля, що захи-
щає пасажирів від ушкоджень.

Виробництво санітарних автомобілів

ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25) 109
 Компанія здійснює виробництво всіх видів автомобілів швидкої допомо-
ги на базі різних транспортних засобів, тісно співпрацює з клієнтами, тому
автомобілі повністю адаптовані до індивідуальних вимог. Серед клієнтів
компанії – усі важливі служби екстреної допомоги, пожежні бригади, феде-
ральні збройні сили Німеччини; також надаються приватні транспортні по-
слуги для пацієнтів. Про потужності компанії може свідчити факт контракту з
Іраном на виготовлення 800 автомобілів швидкої допомоги.
Українські медики були приємно вражені новим дитячим реанімобілем,
у розробці якого чітко прослідковується мета компанії досягнути високого
рівня комфорту, зручності та безпеки для медичного персоналу і пацієнтів.
За бажанням замовника в салоні можна встановити систему відеозв’язку,
завдяки якій лікар, перебуваючи у відділенні екстреної допомоги лікарні,
може бачити все, що відбувається в санітарному автомобілі, отримувати
дані ЕКГ та обстежень пацієнта, консультувати парамедиків бригади. Авто-
мобілі обладнані дуже зручною для роботи амортизаційною станиною для
нош-каталки, завдяки якій ношам можна надавати будь-якого положення.

Один з керiвникiв компанiї Александр Гундлах розповідає про роботу

унiкальної амортизаційної станини для нош-каталки

На жаль, продукція «Miesen» не зареєстрована в Україні, хоча на її тери-

торії є багато санітарних автомобілів цієї компанії. Наприклад, у Львівсько-
му обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
дотепер експлуатується санітарний автомобіль «Ford Transit» 2001 року ви-
пуску, подарований Папою Римським Іоанном Павлом ІІ під час його візиту
в Україну.
Протягом другого дня візиту українські лікарі ознайомились зі специфі-
кою роботи служби ЕМД у м. Бонн та землі Північний Рейн-Вестфалія в Уні-
верситетській клініці м. Бонн. Про роботу служби та відділення ЕМД розпові-
ла головний лікар клініки екстреної медичної допомоги Сильвія Шахер.

110 ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25)
 ЗВІТ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ

Зустріч із головним лікарем клініки екстреної медичної допомоги

Сильвією Шахер

Загалом система екстреної медичної допомоги в Україні наближена до ні-

мецької, але завдяки значно кращому оснащенню та організації служба ЕМД
Університетської клініки м. Бонн перебуває на рівні, який для нас є поки не-
досяжним. Радіус обслуговування клініки становить приблизно 70 км, до
будь-якого місця виклику бригада повинна доїхати за 15 хвилин, тому розта-
шування місць базування бригад вибране з урахуванням саме цього показ-
ника. Кількість викликів за добу, на які виїжджає бригада, не має великого
значення. У будь-яке місце події в зоні обслуговування машина може прибу-
ти в середньому через 7 хв після виклику. Середня протяжність маршруту до
місця події – 5–6 км; середня тривалість 1 виїзду становить 28 хв.

ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25) 111
 Вхід у відділення

В’їзд у відділення

Працюють як парамедичні бригади, так і лікарські, співвідношення яких

3 : 1. До складу кожної бригади входить як мінімум 2 медики. Окрім звичай-
них бригад ЕМД, працюють транспортні, які здійснюють перевезення пацієн-
тів з однієї клініки до іншої та додому. Широко використовуються медичні ге-
лікоптери, основною перевагою яких є нетравматичне, безпечне та швидке
транспортування. Вертоліт може прибути до будь-якого місця в радіусі 40 км
за 10 хв, а можливість оцінити ситуацію зверху надає переваги для викори-
стання гелікоптерів у разі ДТП на автострадах. Використання гелікоптерів для
перевезення ургентних хворих знижує відсоток смертності під час транспор-
тування, наприклад, для району Бонн – Кельн він становить 0,4 %.

112 ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25)
 ЗВІТ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ

У північній частині Німеччини та Голландії широко використовуються

телемедичні засоби, які дають можливість медикам бригади в машині че-
рез передачу відеозображення та даних ЕКГ отримувати консультацію ліка-
ря відділення клініки.
Українську групу медиків вразило відділення ЕМД. Основне завдання та-
кого відділення – порятунок життя та стабілізація стану пацієнта. І для цього
в німецьких медиків є все необхідне: від палат інтенсивної терапії та катете-
ризаційної лабораторії для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда до всіх
необхідних лабораторій.

Кімната інтенсивної терапії

Основні правила роботи кімнати інтенсивної терапії

ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25) 113
 Загалом німецька система медичної допомоги не є уніфікованою на всій
території країни. Після Другої світової війни система була розподілена між оку-
паційними територіями: на півдні (американська окупаційна територія) та на
заході (французька) вона належала державній власності, на півночі керівниц-
тво здійснювали обласні або місцеві органи самоврядування, а на сході –
земства. Нині вони визначають схеми (правові засади) функціонування для
підлеглих їм територій. Рятувальна медична служба (швидка допомога) може
бути структурним підрозділом пожежної служби (Feuerwehr) або громадською
організацією, наприклад, як Німецький Червоний Хрест (DRK, Deutsches
Rotes Kreuz) або Мальтійська служба допомоги (Malteser Hilfsdienst). Це най-
популярніша схема функціонування системи в Німеччині.

Консультація з експлуатації автомобіля для бригади ЕМД, яка

перебуває на чергуванні

Служби швидкої медичної допомоги як окремої державної служби в Ні-

меччині фактично немає. Робота виїзних бригад додатково координується че-
рез центр викликів служби порятунку (схожий на Центральну диспетчерську в
Польщі (CPR) чи службу «911» у США). Центри, які приймають виклики, пра-
цюють цілодобово, а також координують пожежні бригади й поліцію. Саме та-
ким чином здійснюється інформування населення про загрози та керівниц-
тво рятувальними операціями. Основним принципом діяльності служби ЕМД
є негайне транспортування постраждалого в лікарню для надання йому ква-
ліфікованої медичної допомоги. Лікарні не здійснюють транспортування хво-
рих, вони лише зобов’язані приймати екстрених хворих і пацієнтів, скерова-
них лікарями-практиками. Окрім бригад, які здійснюють медичний поряту-
нок, існують також відділи (окремі структури), котрі відповідають за порятунок
на воді (DLRG – вперше запроваджена в 1913 році, є найбільшою організа-
цією такого типу в Європі), гірські та морські рятівні служби.
Фінансування в різних районах Німеччини (наприклад, на півночі та схо-
ді між містом та областю) суттєво відрізняється. Такий спосіб функціонуван-

114 ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25)
 ЗВІТ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ

ня системи здається складним для розуміння, однак вона працює і має одні
з найкращих показників у Європі.
У системі ЕМД м. Бонн застосовується стаціонарна система роботи ма-
шин з лікарем швидкої медичної допомоги, яка полягає в тому, що лікар,
медичний технік і санітарний автомобіль перебувають у лікарні. Лікар і ме-
дичний технік виконують свою звичну роботу, але в екстреному випадку
вони можуть бути викликані по радіозв’язку на місце події.
Ще одна схема роботи – система зустрічних виїздів, яка характеризується
тим, що лікар, медичний технік і санітарний автомобіль перебувають у різних
місцях. У разі потреби лікар і медичний технік викликаються одночасно і зу-
стрічаються тільки на місці події. За необхідності лікар залишається з хворим.
Обидві ці системи застосовуються одночасно, кожна з них припускає на-
явність автомобіля швидкої медичної допомоги, а система зустрічних виїз-
дів – ще й наявність для невідкладних викликів лікаря-рятувальника.
Німецька система злагоджено функціонує завдяки досконало навченому
та підібраному персоналу. У реанімобілі працюють медичний технік та асис-
тент без лікаря або з лікарем. Завдання медичного техніка полягає в допо-
мозі асистенту та лікарю під час виконання медичних маніпуляцій для поря-
тунку життя. Також вони надають фахову допомогу під час медичного тран-
спортування та можуть працювати як водії реанімобілів.
Навчання медичного техніка триває 13 тижнів (520 годин), лекції та тео-
ретична частина – 4 тижні (160 годин). Після цих 4 тижнів розпочинається
практична частина в лікарні, найчастіше – у відділенні інтенсивної терапії
та на станції ЕМД. Практика на базі є досить специфічною. Практиканту по-
трібно певний час відпрацювати на лікувальних реанімобілях (рятувальних)
та на автомобілях, призначених для медичного транспортування, а також у
бригадах, у складі яких є лікар. Останні 40 годин курсу призначені для пере-
вірки набутих навичок та державного іспиту.
Кваліфікація асистента рятівника регулюється правовою системою охо-
рони здоров’я. Спеціальність кваліфікується як «помічник лікаря з можливіс-
тю самостійно виконувати медичні маніпуляції під час використання спеціа-
лізованого спорядження». Разом із медичним техніком він виконує всі рятів-
ні функції. В обов’язки асистента входять моніторинг та підтримка важливих
життєвих функцій потерпілого (дихання, кровообіг) під час транспортування
в лікарню, а також підготовка пацієнта до передачі лікарям лікувального за-
кладу. Решта навичок, які входять до компетенції асистента рятівника, – це
налагодження внутрішньовенного доступу, інтубація трахеї, введення потріб-
них ліків тощо. Перелік навичок та вмінь збігається з польськими стандарта-
ми надання екстреної медичної допомоги.
У кареті швидкої медичної допомоги, окрім медичного техніка, повинен
перебувати принаймні один асистент. Він виконує роль керівника бригади.
Курс навчання асистента триває протягом двох років і закінчується держав-
ним іспитом. До програми входять основи анестезіології, трансфузіології, хі-
рургії, фармакології і, звичайно, анатомії та фізіології. Окрім цього, є також
навчання на відповідній станції швидкої допомоги, де асистент набуває
практичних навичок (мінімум 1600 годин). Ця частина навчання закінчу-
ється співбесідою, під час якої вдруге перевіряються навички та придат-
ність до роботи.
Розмежування цих двох курсів доволі складне. Але створена система
функціонує досконало завдяки відповідному розділенню обов’язків: на ви-

ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25) 115
 клики, які загрожують життю, виїжджають одні бригади, а до осіб з раптови-
ми захворюваннями – інші.
На вимогу медичного техніка чи асистента на місце події може виїхати лі-
кар на відповідній машині, оснащеній як звичайний реанімобіль. Лікар має
6 років навчатися у вищому навчальному закладі за спеціальністю «Невід-
кладні стани» або «Анестезіологія та інтенсивна терапія», набути навичок для
спеціалізації, скласти усний іспит і виконати обов’язкові практичні завдання.
Показаннями до виклику лікаря є гострий та раптовий біль, порушення
дихання, порушення кровообігу, поєднані травми чи падіння з висоти. За-
лежно від ситуації ці показання можуть відрізнятися. Це обумовлено в різ-
них правилах (рекомендаціях). Завдання лікаря: виконання медичних мані-
пуляцій, допомога під час транспортування пацієнтів до лікувальних закла-
дів (якщо цього вимагає їхній стан), застосування сильнодіючих препаратів,
наркотичних речовин тощо. Основний робочий час лікар перебуває у відді-
ленні екстреної медичної допомоги при госпіталі, у нашому випадку – в Уні-
верситетській клініці м. Бонн.
Карети швидкої медичної допомоги (реанімобілі) поділяються на три
типи. Першим є так звана КТW (Krankentransportwagen), або транспортний
санітарний автомобіль, не призначений для екстрених викликів та станів го-
строї загрози життю, а використовується для міжлікарняного перевезення
хворих, яким необхідні нагляд медичного працівника, транспортування на
гемодіалізі та інші процедури. У такій бригаді працюють два медичних техні-
ки або асистенти (залежно від регіонального законодавства). Санітарним
автомобілем типу рятувального (швидка допомога) є RTW (Rettungswagen),
який споряджено засобами для рятування життя. Його бригада складається
переважно з медичного техніка й асистента або двох асистентів. Машина з
лікарем швидкої медичної допомоги на борту NEF (Notarzteinsatzfahrzeug) –
лікарська карета, яка служить лише лікареві. Часто разом із лікарем працює
асистент, в автомобілі якого є рятувальне обладнання (лише лікарське) та
медичні засоби. Існує також NAW (Notarztwagen) – фактично RTW, але з ліка-
рем (аналог реанімаційної карети швидкої допомоги). Найчастіше вико-
ристовуються машини, пристосовані для транспортування пацієнтів, які ліку-
ються в умовах відділення невідкладної допомоги, або пацієнтів з тяжкими
ураженнями (травмами).
Особливої уваги заслуговує авіаційна медична допомога (Luftrettung).
Нині для забезпечення надання екстреної медичної допомоги населенню
Німеччини функціонує 45 гелікоптерів, що належать ADAC, 50 гелікоптерів
обласних рятівних служб і кільканадцять, які належать іншим інституціям.
Загалом їх більше сотні, і це з огляду на те, що Німеччина майже в два рази
менша за площею, ніж Україна.
Найчастіше використовується модель ЕС 135 фірми «Eurocopter». Також
використовуються ЕС 145 (які, до речі, у двох екземплярах є в Україні в Дер-
жавній службі надзвичайних ситуацій) та санітарні літаки різних типів. При-
чини для виклику гелікоптера – поєднані та комбіновані травми, непритом-
ний пацієнт, недоступна для автомобілів місцевість тощо. Екіпаж гелікоптера
складається з пілота, лікаря й асистента. Медична авіація працює за схожою
схемою, що запроваджена в Польщі, її відмінність полягає лише в тому, що
санітарні літаки в Німеччині використовуються в роботі значно частіше.
Загалом враження від зустрічі лишились неоднозначні: це і задоволення
від усвідомлення того, що працюємо разом із закордонними колегами в од-

116 ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25)
 ЗВІТ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ

ній системі, яка рятує життя людей, і великий жаль, що в Україні досі вико-
ристовуються так звані «санітарні» автомобілі «УАЗ», яким уже 5–15 років
або й більше і які не відповідають жодній класифікації санітарного тран-
спорту, та старі «Газелі», котрі вичерпали всі свої ресурси та можливості.
Порівняння відділень ЕМД у лікарнях України (або приймальних відді-
лень) з Клінікою екстреної медичної допомоги у м. Бонн свідчить далеко не
на користь української системи. Згідно із Законом України «Про екстрену
медичну допомогу», такі відділення ЕМД повинні бути при великих лікарнях,
але насправді їх немає.
Положення про відділення невідкладної медичної допомоги при лікарнях
затвердили ще в 2009 році. Однак дотепер такі повноцінні відділення бага-
топрофільної лікарні, що забезпечують надання екстреної медичної допомо-
ги пацієнтам із широким спектром захворювань або травматичними по-
шкодженнями, так і не створили. Відділення медицини невідкладних станів
повинні функціонувати цілодобово 7 днів на тиждень та 365 днів на рік і на-
давати повноцінну лікарську допомогу. Персонал відділень має бути навче-
ний працювати швидко й ефективно, навіть з мінімальною інформацією про
пацієнта, як нині працюють лікарі швидкої допомоги. Тому у відділеннях по-
винні працювати лікарі за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».
Створення таких відділень спрямоване на вирішення питання: куди вез-
ти пацієнта в разі необхідності госпіталізації. Саме лікарня повинна надати
всю необхідну допомогу – спрямувати хворих до стаціонарних відділень,
госпіталізувати пацієнтів на період до трьох діб, надати інтенсивну терапію
за неможливості транспортування, провести нескладні операції, діагностич-
ні маніпуляції тощо.
В Україні лише тепер вводяться поняття «парамедик» та «медичний тех-
нік». У більшості розвинених країн ці поняття вже давно існують. Нинішні
парамедики – це саме той медичний персонал, що забезпечує комплексні
послуги охорони здоров’я завдяки оцінюванню стану пацієнтів, діагностиці
проблем і наданню необхідного лікування.
Водій швидкої – екстрений медичний технік – має бути повноцінним
членом медичної команди, а його підготовка має складатися як із теоретич-
ної, так і з практичної частин.
Нині екстрена швидка допомога – одна з найдоступніших медичних по-
слуг у всій системі охорони здоров’я. Забезпечити якісне та відповідне надан-
ня екстреної медичної допомоги в нашій країні можна буде лише в умовах
повноцінного фінансування, багатофункціонального забезпечення мережі
всіх служб, що дотичні до рятувальних операцій, домедичної та екстреної ме-
дичної допомоги, а також первинної ланки (фельдшерсько-акушерські пунк-
ти, амбулаторії сімейної медицини), належно створених відділень невідклад-
ної медичної допомоги та високоспеціалізованого третинного рівня надання
такого виду допомоги.
Досвід Університетської клініки м. Бонн може бути корисним на тлі тих ре-
форм, які впроваджуються нині в Україні. Сподіваємось, що плідна співпра-
ця з Університетською клінікою м. Бонн триватиме й надалі, буде результа-
тивною та ефективною в роботі над удосконаленням української системи
екстреної медичної допомоги.

Стаття надійшла в редакцію 23.10.2017 р.

ISSN 2312-7104. Екстрена медицина: від науки до практики. 2017. № 4 (25) 117