НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ МІНЕНЕРГОВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ

СТАНДАРТ ОПЕРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄДНАНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ
СИСТЕМИ УКРАЇНИ

ПОБУДОВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ.

ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА

Частина 1. Технічна політика у сфері побудови та експлуатації

магістральних і міждержавних електричних мереж

СОУ

Відповідає офіційному тексту

Київ
2015
 ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр

електроенергетики» державного підприємства
«Національна енергетична компанія «Укренерго»
(ДП «НЕК «Укренерго»)
2 РОЗРОБНИКИ: О. Болдирєв, Р. Буйний, В. Васильченко,
М. Головатюк, А. Квицинський, М. Керніцький,
В. Коваленко, Г. Кот, В. Лучніков, В. Молчанов,
В. Редін, В. Сантоцький, О. Сологуб, В. Стафійчук

3 ВНЕСЕНО: Відділ моніторингу показників виробництва та

споживання електроенергії,
Л. Власенко

4 УЗГОДЖЕНО: Національна комісія, що здійснює державне

регулювання у сфері енергетики та комунальних
послуг,
Д. Вовк

5 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міненерговугілля України

ТА НАДАНО від «___» _________ 2015 р. №
ЧИННОСТІ:
6 НА ЗАМІНУ Побудова та експлуатація електричних мереж.
Технічна політика, затверджена заступником
Міністра енергетики та вугільної промисловості
України С.Чехом 15 жовтня 2012 р.
7 ТЕРМІН
ПЕРЕВІРЕННЯ: 2020 рік

Право власності на цей документ належить Міненерговугілля України.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до
Міненерговугілля України.
 ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………….. VIII
Технічна політика у сфері побудови та експлуатації
магістральних і міждержавних електричних мереж ……. 1
1 Сфера застосування …………………………………………… 1
2 Нормативні посилання ………………………………………… 2
3 Терміни і визначення понять …………………………………. 4
4 Позначення та скорочення …………………………………… 8
5 Загальні положення …………………………,,,,,,,…………….. 10
6 Основні цілі і напрями технічної політики …………………… 11
6.1 Основні вимоги ………………………………………………... 12
6.2 Підстанції та обладнання ……………………………………… 15
6.2.1 Схеми електричні принципові розподільних
установок 35 − 750 кВ ………………………………….. 15
6.2.2 Проектні та будівельні рішення під час будівництва
підстанцій ……………………………………………….. 16
6.2.3 Силові трансформатори, автотрансформатори ……….. 18
6.2.4 Комутаційна апаратура ………………………………… 20
6.2.5 Вимірювальні трансформатори. ………………………. 20
6.2.6 Комплектні розподільні установки та струмопроводи .. 21
6.2.7 Обмежувачі перенапруг нелінійні …………………….. 22
6.2.8 Релейний захист і автоматика …………………………. 22
6.2.8.1 Завдання технічної політики в галузі релейного
захисту і автоматики ………………………………….. 22
6.2.8.2 Нова ідеологія побудови систем релейного захисту
і автоматики …………………………………………….. 24
6.2.8.3 Експлуатація пристроїв релейного захисту та
автоматики ...………………………………………….. 25
6.2.8.4 Визначення місць пошкодження ліній електропе-
редавання …………………………………………….. 26
6.2.9 Протиаварійна автоматика ……………………………. 27
6.2.9.1 Завдання технічної політики у сфері
протиаварійної автоматики …………………………... 27

III
 6.2.9.2 Підтримка протиаварійної автоматики в
роботоздатному стані …………………………………. 27
6.2.9.3 Заміна систем і окремих пристроїв протиаварійної
автоматики …………………………………………....... 27
6.2.9.4 Впровадження сучасних систем протиаварійної
автоматики …………………………………………….. 27
6.2.10 Автоматизована система управління технологічними
процесами підстанцій ………………………………….. 28
6.2.10.1 Завдання автоматизованої системи управління
технологічними процесами підстанцій ……………. 28
6.2.10.2 Загальні технічні вимоги до автоматизованої
системи управління технологічними процесами
підстанцій …………………………………………….. 29
6.2.10.3 Реєстрація подій ……………………………………... 30
6.2.11 Системи інформаційного забезпечення підстанцій … 31
6.2.12 Пристрої компенсації реактивної потужності ………. 32
6.2.13 Власні потреби підстанції …………………………….. 32
6.2.14 Організація системи оперативного живлення
підстанцій ………………………………………………. 33
6.2.15 Обмеження щодо застосування технологій …………. 35
6.2.16 Вимоги щодо екологічних аспектів експлуатації
підстанцій ………………………………………………. 35
6.2.17 Діагностика та моніторинг устаткування …………….. 36
6.2.18 Електромагнітна сумісність …………………………... 37
6.2.19 Оснащення підстанцій інженерно-технічними
засобами охорони ………………………………………. 38
6.3 Лінії електропередавання …………………………………….... 38
6.3.1 Повітряні лінії електропередавання ………………….... 39
6.3.1.1 Технології виконання проектних, будівельних і
монтажних робіт у процесі будівництва, технічного
переоснащення та реконструкції повітряних ліній … 39
6.3.1.2 Опори …………………………………………………… 40
6.3.1.3 Фундаменти …………………………………………….. 40
6.3.1.4 Проводи, грозозахисні троси …………………………. 41
6.3.1.5 Ізолятори та лінійна арматура ………………………… 42
6.3.1.6 Обмежувачі перенапруг нелінійні ……………………. 42
6.3.1.7 Захист повітряних ліній від грозових перенапруг ....... 42

IV
 6.3.1.8 Захист повітряних ліній від ожеледо – вітрових
впливів …………………………………….................... 42
6.3.1.9 Обмеження щодо застосування технологій
та устаткування на повітряних лініях ……………...... 43
6.3.1.10 Діагностика та моніторинг технічного
стану повітряних ліній ……………………………….. 44
6.3.1.11 Зниження впливу повітряних ліній на
навколишнє середовище ……………………………... 44
6.3.2 Кабельні лінії електропередавання ……………………. 45
6.3.2.1 Будівельні і монтажні роботи …………..……………. 45
6.3.2.2 Кабелі ………………………………………………….. 46
6.3.2.3 Арматура кабелів високої напруги ..……………….. .. 46
6.3.2.4 Заземлення екранів кабелів і застосування
систем транспозиції ..………………………………….. 46
6.3.2.5 Діагностика та моніторинг технічного стану
кабельних ліній ………………………………………... 47
6.3.2.6 Зниження впливу кабельних ліній електропередавання
на навколишнє середовище …………………………… 47
6.3.2.7 Організація експлуатації кабельних ліній 110-500 кВ.. 47
6.4 Моніторинг і керування якістю електроенергії ……………… 48
6.5 Єдина інформаційно-комунікаційна мережа
електроенергетики ……………………………………………. 49
6.6 Автоматизована система обліку електроенергії …………….. 50
6.7 Технічна політика в частині оперативно-технологічного
управління в ОЕС України …………………………………... 51
6.8 Автоматизовані системи управління ………………………… 52
6.8.1 Мета та завдання технічної політики у сфері
автоматизованих систем управління магістральними
та міждержавними електричними мережами …………. 52
6.8.2 Базові принципи реалізації АСУ ………………………. 52
6.8.3 Технічна політика у сфері автоматизації ……………… 54
6.8.4 Реалізація технічної політики у сфері автоматизації … 59
6.8.5 Першочергові завдання реалізації технічної політики
у сфері автоматизації …………………………….………. 60
6.9 Експлуатація електричних мереж .............................................. 61
6.9.1 Оперативне обслуговування ……………………………. 61
6.9.2 Планування та організація експлуатації ……………… 61
6.9.3 Організаційні напрями технічного обслуговування
та ремонту електричних мереж ……………………….. 62
6.9.4 Забезпечення надійного функціонування
електромереж ……………………………………………. 63

V
6.10 Протиаварійна робота у мережах …………………………….. 63
6.11 Підготовка виробничого персоналу …………………………. 64
6.12 Система управління охороною праці ………………………… 64
6.13 Перспективні технології ……………………………………… 65
6.13.1 Устаткування на основі явища надпровідності ……… 65
6.13.2 Активно-адаптивна мережа …………………………… 65
6.13.3 Оптико-електронні трансформатори струму і
трансформатори напруги ……………………………… 68
6.13.4 Створення повністю автоматизованих підстанцій без
обслуговуючого персоналу. Цифрові підстанції ……. 69
6.13.5 Системи для захисту від грозових впливів ………….. 71
6.14 Енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності.. 71
6.15 Захист інтелектуальної власності ……………………………… 72
6.16 Забезпечення інформаційної безпеки ……………………….... 72
7 Реалізація технічної політики в магістральних і
міждержавних електричних мережах ………………………… 73
7.1 Основні інструменти реалізації технічної політики ………… 73
7.2 Державні цільові програми …………………………………… 73
7.3 Галузеві програми ……………………………………………... 74
7.3.1 Заходи з підвищення надійності електричних мереж ... 75
7.3.2 Заходи із забезпечення показників якості
електроенергії …………………………………………… 76
7.3.3 Заходи щодо підвищення ефективності та безпеки
експлуатації електричних мереж ………………………. 76
7.3.4 Заходи щодо зниження втрат електроенергії …………. 77
7.3.5 Заходи щодо підвищення пропускної здатності
електричних мереж ……………………………………… 80
7.3.6 Зведені показники обсягів нового будівництва,
реконструкції та технічного переоснащення …………. 80
7.3.7 Забезпечення надійності устаткування ……………….. 81
7.4 Схеми перспективного розвитку об’єднаної енергетичної
системи України та окремих її частин ……………………….. 82
7.5 Інвестиційні програми ………………………………………… 84
7.6 Проекти нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення ………………………………………………… 84
7.6.1. Виконання проектної документації …………………… 84
7.6.2. Експертиза проектної документації …………………… 85
7.7 Інноваційні технології ………………………………………… 86
7.8 Пілотні проекти ………………………………………………... 87
7.9 Комплексна програма технічного аудиту ……………………. 87
7.10 Роботи (послуги) науково-технічної спрямованості ………... 88
VI
 8 Керування технічною політикою …………………………….. 89
8.1 Основні методи керування технічною політикою ………….. 89
8.2 Галузева програма науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт …………………………….. 90
8.3 Основні напрями програм науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт ……………………………... 90
8.4 Експериментальне впровадження нових видів
електроустаткування, конструкцій і матеріалів
(пілотні проекти) ……………………………………………….. 92
8.5 Електроустаткування, технології та матеріали ………………. 92
8.6 Удосконалення проектування об'єктів магістральних і
міждержавних електричних мереж …………………………..... 92
8.7 Керування технічною політикою на рівні Системного
оператора ……………………………………………………… 93
9 Нормативно-технічне та законодавче забезпечення
керування технічною політикою …………………………….. 94
9.1 Загальні вимоги до нормативних документів ……………… 94
9.2 Нормативно-технічне забезпечення розвитку і сталого
функціонування об’єднаної енергетичної системи України ... 94
9.3 Перегляд і розроблення стандартів ………………………….. 95
9.4 Поновлення та удосконалення нормативної бази ……………. 96

Додаток А Показники прогресивності технічних рішень у проектах

нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення об’єктів електричних мереж ………………… 98

VII
 ВСТУП
Цей стандарт розроблено на виконання вимог статті 7 Закону України
«Про електроенергетику» з метою забезпечення надійного (безперебійного)
постачання споживачам електричної енергії. Стандарт встановлює основні
напрями побудови та експлуатації електричних мереж об’єднаної енергетичної
системи України в частині розвитку магістральних та розподільних
електричних мереж, забезпеченні їх надійності та визначення технічних
параметрів експлуатації обладнання електричних мереж.
Згідно із Законом України «Про електроенергетику» та Положенням про
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Міненерговугілля
України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює формування
та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
Технічна політика у сфері побудови та експлуатації електричних мереж є
складовою державної політики в електроенергетичному комплексі. В основі
проведення технічної політики в електроенергетичному комплексі лежить
забезпечення надійного і ефективного функціонування об'єднаної енергетичної
системи України (ОЕС України) та ефективного управління інноваційним
розвитком об’єктів електроенергетики.
Головними стратегічними цілями технічної політики Міністерства
енергетики та вугільної промисловості України, є підвищення технічного рівня,
надійності та екологічної безпеки об'єктів електричних мереж.
В умовах реформування відносин власності в енергетиці технічна
політика є дієвим інструментом, який реалізує положення Закону України
«Про електроенергетику» в частині створення державою умов для розвитку і
підвищення технічного рівня електроенергетики.
Електричні мережі ОЕС України складаються з високовольтних
(магістральних і міждержавних) електричних мереж та розподільних (місцевих)
електричних мереж. У зв’язку із зазначеним виникає потреба у розробленні
нормативного документа з технічної політики у сфері побудові та експлуатації
магістральних і розподільних електричних мереж, який, враховуючи
особливості власності в енергетиці, складається з двох частин:
1. Технічна політика у сфері побудови та експлуатації магістральних та
міждержавних електричних мереж;
2. Технічна політика у сфері побудови та експлуатації розподільних
електричних мереж.
Для вирішення завдання оптимального розвитку і підвищення технічного
рівня електричних мереж об’єднаної енергетичної системи України,
забезпечення надійності та екологічної безпеки об'єктів електроенергетики
Міненерговугілля України у 2012 році прийнято документ «Побудова і
експлуатація електричних мереж. Технічна політика» (далі – Технічна
політика), затверджений 15.10.2012 р. заступником Міністра енергетики та
вугільної промисловості С.Чехом.
Технічна політика у сфері побудови та експлуатації електричних мереж
визначає основні напрями функціонування і розвитку магістральних,

VIII
міждержавних та розподільних (місцевих) мереж у короткостроковій і
довгостроковій перспективі через сукупність взаємозалежних технічних вимог,
які, акцентуючи увагу на найбільш прогресивних технічних рішеннях,
визначають перелік і межі застосування тих або інших технічних рішень,
устаткування і технологій, спрямованих на підвищення технічного рівня
процесів передавання, перетворення та розподілу електроенергії, рівня
керування, експлуатації і перспективного розвитку електричних мереж.
На основі Технічної політики має бути розроблено нормативно-технічні
документи (стандарти, регламенти, норми, правила тощо) і нормативно-правові
акти, які визначатимуть пріоритети та правила застосування технічних рішень
у ході реалізації програм нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення об'єктів електроенергетики.
Нову редакцію Технічної політики розроблено у зв’язку з настанням
терміну перевірення документа. В подальшому Технічна політика підлягає
перегляду та корегуванню один раз на п’ять років.

Пропозиції та зауваження до Технічної політики просимо надсилати за

адресою:
04112 м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8, НТЦЕ;
тел.(044) 206-73-91, E-mail: vp_ntce@ukr.net

IX
 ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства енергетики та
вугільної промисловості України
від

СОУ
НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ МІНЕНЕРГОВУГІЛЛЯ УКРАЇНИ
СТАНДАРТ ОПЕРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄДНАНОЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ
СИСТЕМИ УКРАЇНИ
ПОБУДОВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ.
ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА
Частина 1
Технічна політика у сфері побудови та експлуатації магістральних і
міждержавних електричних мереж
_______________________________________________________________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ця Технічна політика у сфері побудови та експлуатації магістральних
і міждержавних електричних мереж (далі – Технічна політика) визначає основні
напрями і шляхи підвищення ефективності функціонування і розвитку
магістральних і міждержавних електричних мереж напругою від 220 кВ до
750 кВ.
Технічна політика встановлює сукупність управлінських, технічних і
організаційних заходів на найближчу та довгострокову перспективу,
спрямованих на підвищення технічного рівня та ефективності функціонування
магістральних і міждержавних електричних мереж, їх надійності й безпеки на
основі апробованих під час експлуатації та науково - обґрунтованих технічних
рішень і технологій.
1.2 Ця Технічна політика призначена для застосування ліцензіатом з
передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними
мережами (далі - електропередавальне підприємство) і ліцензіатом, який
здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління
об’єднаною енергетичною системою України, а також центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в
галузі електроенергетики.
1.3 Цю Технічну політику рекомендовано для використання науково-
дослідними, проектними, ремонтними, будівельними, монтажними і
налагоджувальними організаціями, які виконують роботи в рамках договірних
відносин (угод) щодо забезпечення функціонування об’єктів магістральних і
міждержавних електричних мереж.
1
 Технічну політику рекомендовано також використовувати під час
розроблення і реалізації:
- державних і галузевих програм розвитку магістральних і
міждержавних електричних мереж;
- схем перспективного розвитку магістральних і міждержавних
електричних мереж;
- інвестиційних програм розвитку магістральних і міждержавних
електричних мереж;
- проектів нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення об’єктів електричних мереж (включаючи системи управління,
зв’язку, захисту, діагностики тощо);
- розроблення автоматизованих систем управління технологічними
процесами і обліку електричної енергії, контролю показників якості
електричної енергії, систем діагностики обладнання, передавання інформації
та зв’язку тощо;
- освоєння нових технологій будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення об’єктів магістральних і міждержавних електричних мереж;
- випуску нових конструкцій і матеріалів для електромережевого
будівництва;
- програм науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері
будівництва магістральних і міждержавних електричних мереж;
- проектів нормативних документів, технічних рішень тощо, які
стосуються забезпечення функціонування та розвитку магістральних і
міждержавних електричних мереж.
1.4 Технічна політика не містить норм щодо регулювання економічної
діяльності підприємств, які виконують роботи в рамках договірних відносин
(угод) щодо забезпечення функціонування об’єктів електроенергетики,
установлення яких відповідно до чинного законодавства покладено на орган,
що здійснює державне регулювання діяльності у сфері енергетики та
комунальних послуг.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
Закон України від 16.10.1997 № 575/97- ВР «Про електроенергетику»
Закон України від 24.10.2013 № 663-VII «Про засади функціонування
ринку електричної енергії України»
Закон України від 18.03.2004 № 1621-IV «Про державні цільові
програми»
Закон України від 05.06.2014 №1315-VI «Про стандартизацію»
Закон України від 01.12.2005 №3164-IV «Про технічні регламенти та
процедури оцінки відповідності»
Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №106 «Про
затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових
програм»

2
 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 1071-р «Про
схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року»
Державна цільова програма розвитку магістральних та міждержавних
електричних мереж напругою 220-750 кВ на 2012-2016 роки
Постанова НКРЕ від 13.12.2012 №1627 «Про затвердження Порядку
формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання
електричної енергії»
ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення
ДСТУ 1.2:2003 Національна стандартизація. Правила розроблення
національних нормативних документів
ДСТУ 1.3:2004 Національна стандартизація. Правила побудови,
викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов
ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови
викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів
ДСТУ 3429-96 Електрична частина електростанції та електричної мережі.
Терміни та визначення
ДСТУ 3440-96 Системи енергетичні. Терміни та визначення
ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008) Системи управління якістю.
Вимоги
ДСТУ OHSAS 18001:2010 (OHSAS 18001:2007) Системи управління
гігієною та безпекою праці. Вимоги
ДСТУ EN 50160:2014 Характеристики напруги електропостачання в
електричних мережах загальної призначеності
МЕК 62067-2011 (IEC 62067) Кабели силовые с экструдированной
изоляцией и арматура к ним на номинальное напряжение свыше 150 кВ до
500 кВ. Методы испытаний и требования к ним (Кабелі силові з екструдованою
ізоляцією та арматура до них для номінальних напруг понад 150 кВ до 500 кВ.
Методи випробувань та вимоги)
ГОСТ 721 – 77 Системы электроснабжения, сети, источники, преобразо-
ватели и приемники электрической энергии. Номинальные напряжения свыше
1000 В (Системи електропостачання, мережі, джерела, перетворювачі та
приймачі електричної енергії. Номінальні напруги понад 1000 В)
ГОСТ 13109 – 97 Электрическая энергия. Совместимость технических
средств электромагнитная. Нормы качества электрической энергии в системах
электроснабжения общего назначения (Електрична енергія. Сумісність
технічних засобів електромагнітна. Норми якості електричної енергії в
системах електропостачання загального призначення)
ГОСТ 14254 – 96 (МЕК 629-89) Степени защиты, обеспечиваемые
оболочками (код ІР) (Ступені захисту, які забезпечуються оболонками (код ІР)
ГКД 34.20.507 – 2003. Технічна експлуатація електричних станцій і
мереж. Правила
ГКД 34.35.108 – 2004 Керівні вказівки з протиаварійної автоматики
енергосистем. Інструкція

3
 ГКД 34.35.604 – 96 Технічне обслуговування пристроїв релейного
захисту, протиаварійної автоматики, електроавтоматики, дистанційного
керування та сигналізації електростанцій і підстанцій 110-750 кВ. Правила
РД 50-34.698 – 90 Автоматизированные системы. Требования к содержа-
нию документов (Автоматизовані системи. Вимоги до змісту документів)
СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-101:2014 Норми технологічного проектування
енергетичних систем і електричних мереж 35 кВ і вище
СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-103:2014 Виконання Схем перспективного
розвитку ОЕС України, окремих енерговузлів та енергорайонів. Правила
СОУ-Н ЕЕ 05.838:2006 Норми часу на ремонт і технічне обслуговування
електричних мереж. Пристрої релейного захисту та автоматики. Том 9
СОУ-Н ЕЕ 05.839:2007 Норми часу на ремонт і технічне обслуговування
електричних мереж. Пристрої релейного захисту і автоматики типових схем
приєднань. Том 10
СОУ-Н ЕЕ 20.178 – 2008 Схеми принципові електричні розподільчих
установок напругою від 6 кВ до 750 кВ електричних підстанцій. Настанова
СОУ-Н ЕЕ 20.502:2007 Повітряні лінії електропередавання напругою
35 кВ і вище. Інструкція з експлуатації
СОУ-Н ЕЕ 20.577:2007 Технічне діагностування електрообладнання та
контактних з’єднань електроустановок і повітряних ліній електропередачі
засобами інфрачервоної техніки. Методичні вказівки
СОУ-Н ЕЕ 35.514:2007 Технічне обслуговування мікропроцесорних
пристроїв релейного захисту, протиаварійної автоматики, електроавтоматики,
дистанційного керування та сигналізації електростанцій і підстанцій від 0,4 кВ
до 750 кВ. Правила
СОУ-Н МЕВ 40.1-00013741-73:2012 Допоміжні заходи із забезпечення
сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України. Перелік та
положення про їх реалізацію
СОУ-Н МЕВ 40.1-00100227-93:2014 (МВУ031/08 – 2013) Методика.
Кількість електричної енергії електрична потужність. Типова методика
виконання вимірювань
ПУЕ:2014 Правила улаштування електроустановок (ПУЕ). – К.:
Міненерговугілля України, 2014.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ.

У цьому стандарті використано терміни та визначення понять, які
встановлено в Законі України «Про електроенергетику»: електроенергетика,
енергогенеруючі компанії, магістральна електрична мережа, міждержавна
електрична мережа, передача електричної енергії, постачання електричної
енергії, розподіл електричної енергії, об’єднана енергетична система України, ,
централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління; у Законі
України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України»:
системний оператор, споживач електричної енергії; у ДСТУ 3429: лінія
електропередавання, повітряна лінія електропередавання, кабельна лінія
електропередавання, електростанція, підстанція (електрична), міжсистемний
4
зв’язок, розподільна установка, електрична мережа, системотвірна електрична
мережа, трансформаторна підстанція, власні потреби підстанції, грозозахисний
трос; у ДСТУ 3440: баланс електроенергії енергосистеми, міжсистемний
перетік, навантаження енергосистеми, надійність роботи енергосистеми, режим
роботи енергосистеми.
Нижче подано терміни, додатково вжиті в цьому стандарті, та визначення
позначених ними понять:
3.1 автоматизована система контролю показників якості
електроенергії
Ієрархічна система, яка являє собою сукупність програмних засобів,
технічних пристроїв та персоналу, який експлуатує їх, що виконує функції
проведення вимірювань, збору, оброблення, передавання та зберігання
результатів вимірювань показників якості електричної енергії
3.2 автоматизована система обліку електроенергії
Ієрархічна система, яка являє собою сукупність програмних засобів,
технічних пристроїв та персоналу, який експлуатує їх, яка функціонально
поєднує метрологічно атестовані засоби обліку електричної енергії,
обчислювально-інформаційний комплекс, систему зв’язку та забезпечення
єдиного часу, і виконує функції проведення вимірювань, збору, оброблення,
передавання та зберігання результатів вимірювань обсягів та параметрів
потоків електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України,
формування балансів електроенергії різного ступеня деталізації для
забезпечення діяльності із купівлі-продажу електричної енергії суб’єктами
оптового ринку електричної енергії України
3.3 автоматизована система управління технологічними процесами
підстанції
Програмно-технічний комплекс автоматизації підстанції, який інтегрує у
своєму складі підсистеми збору й передавання інформації з параметрами
роботи устаткування підстанції, його діагностики і моніторингу оперативного
та технологічного стану, керування колами первинної й вторинної комутації,
релейного захисту і автоматики, інженерних систем підстанції і який забезпечує
обслуговуючому персоналу автоматизацію виконання їх завдань із керування
технологічними процесам підстанції у повному обсязі
3.4 автоматизована система технологічного управління
Комплекс засобів автоматизації на базі сучасних програмно-технічних
засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій, який забезпечує
обслуговуючому персоналу автоматизацію виконання їх завдань з виробничо-
технічного і оперативно-диспетчерського управління об'єктами електричних
мереж
3.5 активно-адаптивна мережа
Мережа яка має якісно нову систему автоматичного керування, дозволяє
здійснювати в реальному часі моніторинг і керування режимами роботи мережі
та приєднаних до неї споживачів і постачальників електричної енергії,
забезпечуючи оптимізацію режиму їх роботи, зменшуючи ціну електроенергії і

5
підтримуючи відповідний рівень надійності та економічності
енергозабезпечення споживачів
3.6 архітектура системи (програмно-апаратних комплексів,
автоматизованих систем управління тощо)
Концепція взаємозв’язку складників системи, яка охоплює логічну,
фізичну, технічну, програмну, інформаційну й організаційну структури
системи, і принципи її функціонування
3.7 діагностика
Методи і засоби визначення технічного стану устаткування та
обладнання об'єктів електричних мереж
3.8 енергорайон
Сукупність об’єктів енергосистеми, розташованих на частині
обслуговуваної нею території
3.9 електропередавальне підприємство
Суб’єкт господарювання, який має у власності або управлінні об’єкти
магістральних та міждержавних електричних мереж і здійснює діяльність з
передачі електричної енергії відповідно до ліцензії
3.10 енергопостачальна компанія
Суб’єкт оптового ринку електричної енергії, що купує електричну
енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з
метою її експорту та/або імпорту
3.11 єдина інформаційно-комунікаційна мережа електроенергетики
Система передавання інформації, яка використовує програмні засоби та
технічні пристрої, що дають змогу передавати сигнали дротовими, радіо,
оптичними або іншими електромагнітними способами, використовуючи
зокрема, фіксовані супутникові мережі (комутаційні та пакетні канали, у тому
числі Інтернет) та мобільні глобальні мережі, електричні кабельні мережі, в
яких їх використовують для передавання сигналів (згідно з Директивою
2002/21/ЄС Європейського департаменту та ради від 07.03.2002. про спільні
правові рішення для інформаційних комунікаційних мереж і послуг)
3.12 капітальний ремонт
Комплекс робіт з відновлення характеристик основних фондів та
обладнання об’єктів електричних мереж
3.13 метрологічне забезпечення електричних вимірювань
Установлення та застосування наукових і організаційних основ,
технічних засобів, правил і норм, необхідних для досягнення необхідної
точності вимірювань
3.14 модернізація устаткування або обладнання
Зміна конструкції діючого устаткування та обладнання, яка забезпечує
покращення його показників призначення, підвищення надійності, зниження
енергетичних, матеріальних витрат і трудових ресурсів під час експлуатації,
технічного обслуговування та ремонту
3.15 моніторинг
Безперервний контроль параметрів устаткування та обладнання об'єктів
електричних мереж, режимів їх роботи із застосуванням автоматизованих
6
систем, які забезпечують збір, зберігання та оброблення інформації в режимі
реального часу
3.16 науково-дослідні роботи - роботи, які вимагають для досягнення
поставленого завдання одержання нових знань про процеси, технології та
властивості об'єктів і матеріалів або розроблення нових технічних рішень
3.17 нове будівництво
Будівництво об'єктів електричних мереж для створення нових
виробничих потужностей, яке здійснюють на спеціально відведених земельних
ділянках
3.18 об’єкти магістральних і міждержавних електричних мереж
(об’єкти електричних мереж)
Лінії електропередавання, підстанції та інші електроустановки
номінальною напругою 220 кВ і вище, які використовують для передачі
електричної енергії від виробника до пунктів підключення розподільних
(місцевих) мереж або здійснення паралельної роботи об'єднаної енергетичної
системи України з енергосистемами суміжних країн, а також експорту і
імпорту електричної енергії
3.19 обчислювально-інформаційний комплекс
Сукупність функціонально об'єднаних метрологічно атестованих
програмних, інформаційних і технічних засобів, призначених для рішення
завдань із збору та оброблення даних вимірювань, які надходять від засобів
вимірювання, а також збору, оброблення, зберігання і відображення
результатів вимірювань
3.20 оперативно-диспетчерське (диспетчерсько-технологічне)
управління
Комплекс робіт з централізованого управління технологічними
режимами роботи об'єктів електричних мереж та енергорозподільчих
пристроїв споживачів і виробників електричної енергії, якщо ці об'єкти й
пристрої впливають на електроенергетичний режим роботи енергетичної
системи і їх включено відповідним суб'єктом оперативно-диспетчерського
управління в електроенергетиці до переліку об'єктів, які підлягають такому
управлінню
3.21 оператор системи електропередачі
Суб’єкт ринку електричної енергії, який здійснює діяльність з передачі
електроенергії магістральними та міждержавними електричними мережами або
розподільними (місцевими) електричними мережами відповідно до ліцензії
3.22 пілотний проект
Проект, який передбачає впровадження нової техніки або технології на
окремому об’єкті з метою апробації технічних рішень і ефективності цієї
техніки або технології до її широкого застосування
3.23 проектна документація
Графічні і текстові матеріали, що визначають об'ємно-планувальні,
конструктивні та технічні рішення для замовлення обладнання, будівництва,
реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення об'єктів
електричних мереж, а також освоєння та благоустрою земельних ділянок
7
 3.24 реконструкція
Перебудова існуючих об'єктів електричних мереж, пов'язана із зміною
основних техніко-економічних показників цих об’єктів, підвищенням їх
технічного рівня та надійності, розширенням виробничих площ, поліпшенням
умов експлуатації та охорони навколишнього середовища
3.25 розподільна (місцева, локальна) електрична мережа
Функціонально поєднаний комплекс об'єктів електричних мереж
номінальною напругою 0,38-110 (150) кВ, а також засобів управління та
автоматики, який використовують для передачі, розподілу та постачання
електричної енергії споживачам
3.26 система управління якістю електроенергії
Сукупність технічних засобів та організаційних заходів, направлених на
контроль і досягнення оптимальних параметрів якості електроенергії
3.27 технічне переоснащення
Комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня існуючих
об’єктів електричних мереж на основі впровадження передової техніки та
технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації та заміни
застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а
також щодо удосконалення інженерних конструкцій та допоміжних систем.
Технічне переоснащення діючих об’єктів здійснюють, як правило, без
розширення виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об’єкти
або види робіт
3.28 якість електричної енергії
Ступінь відповідності параметрів електричної енергії їх установленим
значенням. Показники якості електричної енергії унормовано відповідним
міждержавним стандартом
3.29 FACTS (Flexible AC Transmission Systems)
Керування потоками потужності, завдяки здатності виконавчих пристроїв
технології керованих гнучких електропередач змінного струму управляти
взаємопов'язаними параметрами, які визначають функціонування
електропередач, включаючи реактивний опір, струм, напругу, кути фазових
зрушень у вузлах мережі, загасання коливань на різних частотах і т.д.

4 ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цьому стандарті застосовано такі скорочення:
ААМ – активно-адаптивна мережа;
АБ – акумуляторна батарея;
АВР - автоматичне введення резерву;
АРМ – автоматизоване робоче місце;
АСДТУ - автоматизована система диспетчерського технологічного
управління;
АСКПЯЕ – автоматизована система контролю показників якості
електроенергії:
АСОЕ – автоматизована система обліку електроенергії;

8
АСТУ - автоматизована система технологічного управління;
АСУ - автоматизована система управління;
АСУТП – автоматизована система управління технологічними процесами;
ВН – висока напруга;
ВРУ – відкрита розподільна установка;
ВП – власні потреби;
ВТНП – високотемпературна надпровідність;
ДБЖ – джерело безперебійного живлення;
ДЦ – диспетчерський центр;
ЕС – енергетична система;
ЄІКМЕ – єдина інформаційно - комунікаційна мережа електроенергетики;
ЗІП – запасні частини і прилади;
ЗПА – зарядно-підзарядний агрегат;
ЗРУ – закрита розподільна установка:
ІЕС – інформаційно - експертна система;
ІОІ – інформаційно - обчислювальна інфраструктура;
ІТЗО - інженерно - технічні засоби охорони;
ІТІ – інформаційно-технологічна інфраструктура;
КЗ – коротке замикання;
КЛ – кабельна лінія;
КРУЕ – комплектна розподільна установка елегазова;
ЛЕП – лінія електропередавання;
ММЕМ – магістральні і міждержавні електричні мережі;
НВН – надвисокі напруги;
НДДКР – науково-дослідна і дослідно-конструкторська робота.
НН – низька напруга;
НТР – науково-технічна рада;
ОЕС – об’єднана електроенергетична система;
ОПН – обмежувач перенапруг нелінійний;
ОРЕ – оптовий ринок електричної енергії України;
ОТУ – оперативно-технологічне управління;
ПА – протиаварійна автоматика;
ПБЗ – переключення без збудження;
ПЗ – програмне забезпечення;
ПЛ – повітряна лінія;
ПС – підстанція;
ПТК – програмно-технічний комплекс;
РЗА – релейний захист і автоматика;
РУ – розподільна установка;
РПН - регулювання напруги під навантаженням;
СЗА – ступінь забрудненості атмосфери;
9
СІЗ – система інформаційного забезпечення;
СН – середня напруга;
СОПС – система оперативного постійного струму;
СТК - статичний тиристорний компенсатор;
СУОП – система управління охороною праці;
СУБД – системи управління базами даних;
ТЕО – техніко-економічне обґрунтування;
ТМ – телемеханіка;
ТН – трансформатор напруги;
ТОіР – технічне обслуговування і ремонт;
ТС – трансформатор струму;
УСО – уніфікована стійка опори;
ЦОД – центр оброблення даних;
ЦПС – цифрова підстанція;
ЧР – часткові розряди;
ШР – шунтувальний реактор;
FACTS – Flexible AC Transmission Systems - технології керованих гнучких
електропередач змінного струму.

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Магістральні і міждержавні електричні мережі здійснюють передавання
виробленої генеруючими компаніями електричної енергії енергопостачальним
компаніям, забезпечують паралельну роботу ОЕС України з енергосистемами
суміжних країн, а також експорт і імпорт електричної енергії.
Технічна політика у сфері побудови та експлуатації магістральних та
міждержавних електричних мереж – це визначена центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в
електроенергетичному комплексі, сукупність цілей, способів досягнення мети і
дій, спрямованих на отримання нових технічних рішень, які забезпечують
підвищення ефективності, надійності, технічного рівня та безпеки процесів
передавання електричної енергії, створення і впровадження більш досконалих
технологій та технічних засобів в магістральних та міждержавних електричних
мережах.
Головними стратегічними цілями Технічної політики, які забезпечують
зазначені функції, є підвищення технічного рівня, надійності та екологічної
безпеки об'єктів ММЕМ.
Як свідчить аналіз сучасного стану ММЕМ, існує об’єктивна необхідність
у оптимізації режимів їх роботи, удосконалення принципів побудови мереж за
рівнями напруги, їх комплексної автоматизації з метою підвищення надійності,
якості та ефективності функціонування мереж Ці та інші питання вимагають
свого розв’язання шляхом вибору оптимального напряму розвитку
магістральних і міждержавних електричних мереж.

10
 6 ОСНОВНІ ЦІЛІ І НАПРЯМИ ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Головними цілями Технічної політики, направленої на забезпечення
функцій із ефективного управління та інноваційного розвитку об’єктів ММЕМ,
з урахуванням завдань, визначених Енергетичною стратегією України на період
до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від
24.07.2013 №1071-р, є:
– підвищення готовності ЛЕП і устаткування ПС ММЕМ з передавання
електричної енергії для забезпечення стійкого постачання електричною
енергією споживачів, функціонування ОРЕ та паралельної роботи ОЕС України
з електроенергетичними системами іноземних держав;
– підвищення надійності й ефективності роботи ММЕМ за рахунок
істотного поліпшення керованості всіх елементів мережі;
– забезпечення видачі потужності електричних станцій у мережу і
створення умов для приєднання до електричної мережі учасників ОРЕ на
умовах недискримінаційного доступу до електричних мереж і дотримання
ними встановлених правил доступу;
– підвищення ефективності та розвиток системи діагностики
устаткування об’єктів і дослідження режимів ММЕМ;
– розвиток ОТУ об’єктами ММЕМ;
– розвиток інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури,
підвищення спостережуваності електричної мережі та якості інформаційного
обміну з іншими суб’єктами ОРЕ;
– підвищення ефективності експлуатації ММЕМ за рахунок
обґрунтованої оптимізації головних схем електричних з’єднань, зниження
експлуатаційних витрат, зниження технологічних витрат електроенергії на її
передавання високовольтними мережами та на власні потреби підстанцій (ПС),
підвищення точності вимірювань обліку електроенергії;
– подолання тенденції старіння основних фондів електричних мереж
шляхом їх реконструкції і технічного переоснащення, а також за рахунок
застосування устаткування із збільшеним життєвим циклом;
– автоматизація ПС ММЕМ, упровадження та розвиток сучасних систем
контролю технічного стану, автоматичної діагностики і моніторингу
технологічного устаткування, систем релейного захисту та протиаварійної
автоматики, систем зв’язку, інженерних систем, комерційного й технічного
обліку електроенергії; перехід до створення цифрових підстанцій (ЦПС) без
постійного оперативного персоналу;
– удосконалювання технологій експлуатації, технічного обслуговування
та ремонту. Забезпечення професійної підготовки експлуатаційного й
ремонтного персоналу з урахуванням упровадження нових технологій та
інноваційного устаткування;
– мінімізація впливу на навколишнє середовище за нового будівництва,
експлуатації, реконструкції, та ремонту об’єктів ММЕМ;
– підвищення рівня протипожежного захисту об’єктів ММЕМ;

11
 – впровадження системи моніторингу режимів роботи (у тому числі
аварійних) системоутворюючої мережі та вдосконалення принципів захисту і
керування обладнанням ММЕМ.
Під час планування розвитку ММЕМ необхідно керуватися такими
основними критеріями:
- доступність: забезпечення всім суб’єктам ОРЕ умов для
безперешкодного постачання на ринок своєї продукції на конкурентній основі в
разі попиту на неї;
- надійність: забезпечення протидії фізичним та інформаційним
впливам на електричну мережу без тотальних вимикань споживачів і високих
витрат на відновлювальні роботи; самовідновлення та можливість автоматичної
адаптації мережі до післяаварійного режиму при аварійних вимкненнях;
- економічність: оптимізація використання наявних активів;
- ефективність: зменшення витрат на експлуатацію об’єктів ММЕМ і
технологічних витрат електроенергії в мережах;
- екологічність: забезпечення зменшення впливів на навколишнє
середовище;
- безпека: забезпечення надійного функціонування ОЕС України,
безпечних умов праці персоналу, недопущення збитків населенню та шкоди
навколишньому середовищу;
- живучість: здатність ММЕМ протистояти розвитку критичних відмов
за будь-яких аварійних умов, включаючи й ті, які не передбачено регламентом
та інструкціями з експлуатації обладнання.

6.1 Основні вимоги

Розвиток (нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення)
ММЕМ повинен ґрунтуватися на таких принципах:
1) схема розвитку ММЕМ повинна бути такою, щоб була змога
здійснювати її поетапний розвиток у напрямі переходу до створення активно-
адаптивної мережі, забезпечувати можливість адаптації до змін напрямів і
величини перетоків потужності в умовах зростання навантаження й розвитку
генерації; забезпечувати готовність електричної мережі, у тому числі й до
виконання умов міждержавних договорів із постачання електроенергії;
2) системного підходу, який забезпечує максимальний позитивний ефект
від проведених технічних заходів;
3) забезпечення автоматичної фіксації параметрів електричних режимів з
аналізом якості електроенергії;
4) забезпечення нормативної статичної і динамічної стійкості як у
нормальних, так і ремонтних режимах роботи ОЕС України;
5) розроблення схем перспективного розвитку ММЕМ, які повинні
враховувати:
- можливість організації декількох центрів живлення енергорайонів з
метою підвищення надійності їх енергозабезпечення;
- обмеження в мережах всіх класів напруги струмів КЗ на рівні не вище
вимикаючої здатності комутаційного устаткування;
12
 - заходи з вибору типів обладнання, принципів його захисту і керування;
6) визначення пропускної здатності у перетинах ММЕМ на усіх етапах
їх розвитку, виходячи з умов забезпечення встановленого рівня надійності для
довгострокових балансів електричної енергії й потужності ОЕС України;
7) збільшення пропускної здатності ММЕМ у процесі їх розвитку на
основі ТЕО за рахунок:
- застосування сучасного устаткування для регулювання напруги та
керування перетоками електроенергії, а також шляхом реконструкції ЛЕП;
- поступового будівництва нових ЛЕП того самого класу напруги та
збільшення трансформаторної потужності;
- будівництва нових і/або переведення існуючих об'єктів на більш високі
класи напруги;
8) передбачення системи моніторингу режимів роботи обладнання ПС і
ЛЕП для визначенням допустимого завантаження устаткування;
9) прив'язки ЛЕП переважно до вузлів з максимальним навантаження,
без створення прямих зв'язків між електростанціями;
10) розвитку ММЕМ з урахуванням вимог щодо охорони навколиш-
нього середовища та безпечних умов праці;
11) забезпечення рівнів надійності електропостачання згідно з
вимогами відповідних державних, галузевих нормативно-правових актів і
внутрішніх та міжнародних стандартів;
12) передбачення технічних та організаційних заходів, спрямованих на
забезпечення нормованих показників якості електричної енергії;
13) використання нових засобів автоматизації та нових технологій
обслуговування обладнання;
14) розвиток ММЕМ, має враховувати вимоги щодо протипожежного
захисту об’єктів.
Номінальну напругу об'єктів електричних мереж змінного струму
потрібно вибирати відповідно до шкали номінальних напруг згідно з ГОСТ 721.
При цьому під час перспективного розвитку ММЕМ, а також комплексної
реконструкції та технічного переоснащення об'єктів ММЕМ необхідно
обґрунтовано мінімізувати кількість енергетичних об’єктів, що зв'язують
електричні мережі, які відносяться до різних систем номінальних напруг: 110-
220-500 кВ, 110 (150) -330-750 кВ.
Схеми видачі потужності електростанцій у магістральну електромережу
згідно з СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-101 на всіх етапах їх розвитку в нормальних
режимах роботи мають забезпечувати можливість видачі всієї наявної
потужності без застосування пристроїв ПА в разі відключення будь-якої ЛЕП.
Для атомних електростанцій зазначену умову треба виконувати як у
нормальних, так і в одиночних ремонтних режимах схеми видачі потужності
станції.
Для великих міст (з населенням понад 250 тис. чоловік) і мегаполісів (з
населенням понад 1 млн. чол.) згідно з СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-101 доцільно:
- розглядати створення глибоких уведень на номінальній напрузі до
330 кВ включно;
13
 - за розрахункові збурення приймати відмову теплових станцій, ПС, ЛЕП,
що зумовлює найбільшу небезпеку розвитку аварії та втрату електропостачання
значної частини або цілого мегаполісу;
- передбачати кільцеву системоутворюючу мережу 330 кВ навколо
мегаполісів із секціонуванням внутрішніх електричних мереж;
- використовувати пристрої протиаварійного керування як тимчасовий
засіб до усунення обмежень електроенергетичних режимів за допомогою
електромережного будівництва.
Під час перспективного розвитку ММЕМ, розроблення проектів нового
будівництва, комплексної реконструкції або технічного переоснащення, а
також при реалізації спеціальних програм, для скорочення числа мережевих
обмежень, підвищення якості і зниження витрат електроенергії в мережі,
підвищення керованості режимів роботи ММЕМ необхідно:
- передбачати застосування сучасних засобів компенсації реактивної
потужності (керованих і некерованих), у тому числі: шунтувальних реакторів,
СТК тощо;
- оснащувати ПЛ та ПС, за наявності обґрунтувань, пристроями
поздовжньої компенсації індуктивного опору, у тому числі керованими; для
нових трансформаторів (автотрансформаторів) використовувати сучасні
пристрої РПН, оснащені лічильником імпульсів та системою автоматичного
контролю видачі сигналів на дистанційний пульт керування РПН;
- впроваджувати технології автоматичного керування навантаженням
мережі з урахуванням інформації про фактичні режими роботи устаткування
(температури проводів ПЛ і кабелів КЛ, температури обмоток/масла
(авто)трансформаторів тощо).
Впровадження технологій керування навантаженням мережі з
урахуванням інформації про фактичні режими роботи устаткування має
супроводжуватися їхньою інтеграцією в централізовані й локальні комплекси
ПА.
Впроваджувати сучасні засоби регулювання напруги та реактивної
потужності в ММЕМ треба спільно з розробленням принципів їхнього
комплексного використання.
Вибір оптимального виду або комплексу засобів компенсації реактивної
потужності й регулювання напруги треба здійснювати з урахуванням схемно-
режимних особливостей конкретного вузла енергосистеми, у тому числі з
урахуванням режимів роботи електростанцій (енергоблоків); обмежень
пропускної здатності мережі; обмежень за умови статичної, динамічної й
результуючої стійкості; електромагнітних впливів, створюваних зазначеним
устаткуванням; враховувати вплив на нормальне функціонування (внутрішніх
перенапруг, резонансних явищ), швидкодію, економічні показники та умови
ефективного сервісного обслуговування обладнання.

14
 6.2 Підстанції та обладнання
Основні вимоги до схем ПС, вибору та розміщення основного
устаткування, систем АСУТП, РЗА, ПА, АСОЕ та зв'язку, а також до
будівельної частини ПС викладено в Главі 4.2 ПУЕ:2014, СОУ-Н ЕЕ 20.178.
Нижче наведено основні напрями технічної політики, які слід
дотримуватися в проектній документації щодо нового будівництва, технічного
переоснащення та реконструкції ПС.
6.2.1 Схеми електричні принципові розподільних установок
35 - 750 кВ
Детальний алгоритм і вимоги до вибору схем РУ напругою 35-750 кВ
викладено в СОУ – Н ЕЕ 20.178.
При цьому, схеми електричні принципові РУ ПС повинні:
1) забезпечувати:
- надійність функціонування конкретної ПС і прилеглої мережі;
- простоту експлуатації та зниження імовірності помилкових дій
персоналу;
- технічну гнучкість, що полягає в можливості пристосовуватися до
режимів роботи електроустановки, що змінюються, у тому числі під час
планових і аварійно-відновлювальних ремонтів та випробувань;
- компактність;
- екологічну чистоту;
- технічно обґрунтовану економічність.
- підвищений рівень безпеки персоналу під час обслуговування та
виконання ремонту обладнання;
2) бути типовими, при цьому:
- для РУ 330-750 кВ треба застосовувати схеми з комутацією ЛЕП двома
вимикачами або з комутацією приєднань через полуторні схеми;
- для РУ 35-220 кВ треба застосовувати схеми з одним вимикачем на
приєднання. В окремих випадках (за наявності відповідного обґрунтування)
допускається передбачати дві системи шин з обхідною, а для РУ 220 кВ
допускається застосувати схеми з комутацією ЛЕП через полуторні схеми;
- допускається застосувати обхідні системи шин в ОРУ 35-220 кВ, від
яких здійснюється плавлення ожеледі на проводах та грозозахисних тросах
приєднаних ПЛ;
3) передбачати на ПС 220-750 кВ живлення сторонніх споживачів
6-35 кВ від окремих трансформаторів 110 кВ або 220 кВ;
4) передбачати виконання третинних обмоток головних автотрансфор-
маторів на номінальну напругу 20-35 кВ (з метою підвищення надійності
устаткування ВП ПС за рахунок зниження значень струмів КЗ);
5) забезпечувати можливість розширення РУ в перспективі, за
відсутності даних щодо кількості перспективних приєднань треба передбачати
можливість їх розширення:
- для РУ 330 кВ і вище − не менше ніж на два приєднання ПЛ;
- для РУ 35-220 кВ − не менше ніж на чотири приєднання ПЛ.

15
 6.2.2 Проектні та будівельні рішення під час будівництва підстанцій
Під час проектування, будівництва та реконструкції ПС необхідно:
1) як правило, застосовувати типові проектні рішення;
2) скорочувати площі під будівництво ПС за рахунок оптимізації схемно-
компонувальних рішень за умови збереження загального рівня надійності;
3) підвищувати надійність функціонування ПС і прилеглої мережі
ММЕМ за рахунок мінімізації впливу людини і використання під час
будівництва устаткування з більш високим рівнем надійності;
4) оптимізувати витрати на експлуатацію ПС, у тому числі за рахунок
розміщення житлового будинку персоналу ПС поблизу об’єкта;
5) підвищувати безпеку оперативного та ремонтного персоналу;
6) покращувати естетичний вигляд ПС;
7) прагнути до більшої компактності ПС;
8) мінімізувати вплив на екологію зовнішніх кліматичних факторів, для
цього під час нового будівництва або реконструкції ПС враховувати таке:
- РУ 6-35 кВ, з кількістю приєднань, більшою ніж три, а також РУ, від
яких здійснюється живлення ВП електростанцій, виконувати закритими з
використанням традиційного (вакуумного) устаткування або, за необхідності, у
разі економічного обґрунтування, із застосуванням КРУЕ;
- РУ 110-330 кВ, виконувати переважно із застосуванням КРУЕ
враховуючи необхідність надійного захисту обладнання КРУЕ від
високочастотних комутаційних перенапруг і вирішення питань
електромагнітної сумісності пристроїв РЗА, ПА, АСУТП тощо;
- РУ 330-500 кВ ПС, що розташовані у містах, в районах мегаполісів, у
національних парках і заповідниках, у районах з СЗА IV й вище, у
прибережних районах, а також РУ електричних станцій, за наявності
обґрунтувань, виконувати закритими із застосуванням КРУЕ;
9) передбачати можливість розширення ПС в перспективі за рахунок:
- збільшення (авто)трансформаторної потужності шляхом заміни
(авто)трансформатора на (авто)трансформатор більшої (наступної з ряду
номінальних) потужності або, при наявності відповідного обґрунтування,
установлення додаткового (авто)трансформатора;
- збільшення кількості приєднань шляхом резервування місця для цих
приєднань, а в разі, якщо розширення ПС планується раніше п'яти років з
моменту її введення в роботу, то шляхом забезпечення готовності комірок для
нових приєднань;
10) на ПС із ЗРУ 110-500 кВ передбачати використання тепла
(авто)трансформатора для обігрівання приміщень, а також, за відповідного
обґрунтування, теплових насосів;
11) виконувати реконструкцію РУ 110-750 кВ ПС, як правило, на новому
місці з організацією у них приєднань; реконструкцію окремих комірок ВРУ
виконувати за наявності спеціальних обґрунтувань; під час проектування
закритих ПС рекомендовано передбачати окремі будівлі для РУ й
(авто)трансформаторів 110 кВ і вище, а також застосовувати:

16
 - полегшені попередньо-напружені залізобетонні стояки, залізобетонні
палі, монолітні й збірно-монолітні фундаменти під устаткування;
- монолітні і збірні, у тому числі поверхневі й пальові залізобетонні
буронабивні, у тому числі з розширенням і без розширення) фундаменти під
портали;
12) (авто)трансформатори рекомендовано встановлювати на шляхи
перекочування, за відповідного обґрунтування допускається безрейкове
(безкаретне) встановлення;
13) мінімізувати земельні роботи за рахунок застосування різних типів
збірних залізобетонних і пальових фундаментів (призматичні залізобетонні
палі, буронабивні палі, палі із закрилками, гвинтові якорі й палі),
малозаглиблених і поверхневих фундаментів, стрижневих закладень у скельних
ґрунтах;
15) застосовувати високоефективні робочі бурові установки для
проходження свердловин у міцних породах і скельних ґрунтах;
16) застосовувати нові високоефективні матеріали для захисту від
корозії будівельних конструкцій, корозійностійкі та оцинковані сталі
підвищеної міцності для виготовлення металоконструкцій стояків, траверс,
порталів і опорних конструкцій під устаткування;
17) використовувати переважно цеглу або інший близький за фізико-
технічними властивостями матеріал із застосуванням енергозберігаючих
технологій, при зовнішньому оздобленні будинків застосовувати лицювальну
цеглу, керамограніт або навісні лицювальні панелі, вентильований фасад;
18) виробничі й господарські резервуари виконувати з монолітного
залізобетону, або зі збірних бетонних блоків з гідроізоляцією за допомогою
сталевої сорочки;
19) очисні споруди можна споруджувати в металевому каркасі з
облицюванням сендвіч-панелями;
20) зовнішні мережі господарсько-питного й протипожежного
водопроводу низького тиску виконувати з полівінілхлоридних розтрубних
напірних труб типу Т у комплекті з гумовими кільцями;
21) зовнішні мережі побутової каналізації передбачати з
полівінілхлоридних безнапірних труб у комплекті з ущільнювальними
кільцями;
22) для улаштування маслоприймачів, пристроїв маслонапов-
нювального устаткування застосовувати метод заливного армованого бетону з
використанням полімерних добавок для поліпшення характеристик бетону;
23) фарбувати бетонні поверхні стійкою до атмосферних явищ і
маслостійкою фарбою для захисту поверхні від трансформаторного масла;
24) застосовувати нові ефективні матеріали для огороджувальних і
покрівельних конструкцій, підлог і оздоблення приміщень будинків. З появою
нових гідроізоляційних матеріалів доцільно повертатися до питання про
вилучення застосування плоских покрівель під час будівництва ПС;
25) виконувати екологічні заходи відповідно до чинного законодавства
з охорони природи;
17
 26) забезпечувати вільний проїзд спеціального автотранспорту до ПС
та на її території;
27) об'єднувати проектні рішення в єдиний архітектурно-промисловий
комплекс, застосовувати єдиний корпоративний стиль щодо оформлення
фасадів будинків і споруд із використанням елементів затвердженого
корпоративного стилю (колірні рішення, емблеми тощо).
6.2.3 Силові трансформатори, автотрансформатори
(Авто)трансформатори, у тому числі лінійно-регулювальні, шунтувальні
керовані й некеровані реактори (ШР) і компенсаційні реактори, як правило,
повинні мати:
1) пристрої РПН у комплекті з регулятором напруги з можливістю
роботи в автоматичному й ручному дистанційному режимі з пункту керування;
2) датчики контролю стану ізоляції вводів ВН, СН, температури верхніх
шарів масла бака устаткування, волоконно-оптичні системи контролю ділянок
небезпечного перегрівання, положення РПН;
3) датчики газо- і вологовмісту трансформаторного масла, а також виводи
релейних сигналів технологічних захистів систем охолодження, пристроїв
РПН, релейних сигналів живлення захистів трансформатора тощо для систем
автоматичної діагностики (моніторингу) і АСУТП;
4) магнітопроводи із зниженими втратами за рахунок використання
високоякісних електротехнічних сталей товщиною 0,23-0,3 мм з рівнем
питомих втрат 0,8 Вт/кг при індукції 1,5 Тл;
5) магнітопроводи за технологією з косим стиком «Step Lap»;
6) обмотки із транспонованим укладанням за допомогою склеювання;
7) пресувальну систему, виконану з електрокартону, який не піддається
усадці;
8) герметичні уводи 110-500 кВ без надлишкового тиску, без
розширювального бачка, із твердої RІР - ізоляції;
9) вимірювальні виводи ПІН; не менше чотирьох трансформаторів
струму, крім того, один трансформатор струму класу точності 0,2 для цілей
моніторингу;
10) маслонасоси прямоточного типу. Режими керування охолод-
женням: ручний, автоматичний режим Д/ДЦ;
11) систему керування охолодженням з функціями:
- керування системою охолодження за показниками навантажувальної
здатності з контролем стану кожного електродвигуна системи охолодження
окремо;
- плавного пуску й зменшення пускових струмів;
- захисту електродвигунів-охолоджувачів від перевантаження й КЗ;
- захисту електродвигунів-охолоджувачів від зникнення фази та асиметрії
фаз;
- моніторингу та індикації навантаження електродвигунів-охолоджувачів;
12) охолоджувальні пристрої (радіатори) – пластинчастої конструкції
(плоско-штамповані радіатори, оцинковані методом гарячого занурення);

18
 13) номінальну напругу обмотки НН автотрансформатора, як правило,
величиною 35 кВ із метою зниження значень струмів КЗ;
14) знижену потужність обмотки НН автотрансформатора (за винятком
випадків підключення до неї системи контролю і реєстрації переміщення);
15) третинні обмотки автотрансформаторів, від яких здійснюється
живлення споживачів 6-35 кВ повинні мати групу з'єднання, що відповідає
прийнятим у розподільних мережах;
16) знижений рівень шуму, не більше 85 дБ; для новопроектованих
моделей – не більший ніж 75 дБ;
17) горизонтальну установку (без ухилу в бік розширювача);
18) оцинковані або виготовлені з нержавіючих матеріалів (ступінь
захисту − не нижче ніж 1Р55 за ГОСТ 14254) шафи автоматичного керування
охолодженням трансформаторів, які забезпечують автоматичне підтримування
температури всередині шафи, мають контроль доступу в шафу із сигналізацією,
ручне керування кожним із установлених маслонасосів і вентиляторів
обдування, плавний пуск і струмовий захист електродвигунів маслонасосів і
вентиляторів, контроль стану (справності) комутаційних апаратів, що керують
двигунами, панель дистанційного керування для оперативного керування й
візуалізації стану системи охолодження, канал зв'язку для передачі в систему
моніторингу або АСУТП інформації про стан системи охолодження;
самодіагностика шафи;
19) вимоги до надійності:
- термін служби − не менше 30 років;
- гарантійний строк − не менше 5 років;
- відсутність необхідності капітального ремонту протягом усього терміну
служби;
- відсутність необхідності підпресування обмоток протягом усього
терміну служби;
- підвищену стійкість до залізничного транспортування (обов'язкова
наявність датчика прискорень);
20) рівень радіоперешкод − не більше 2500 мкВ;
21) рівень вібрацій для ШР − не більше 60 мкм;
22) вибухобезпечність – за рахунок застосування систем запобігання
розгерметизації корпуса в разі внутрішніх пошкоджень (клапани, системи
запобігання вибухам і пожежам);
23) системи осушування повітря, що не обслуговуються;
24) автоматичне аварійне розвантаження трансформаторів на всіх
трансформаторах, для яких існує можливість аварійного завантаження вище
130% (автоматичне аварійне розвантаження трансформаторів можна
виконувати за рахунок переведення частини навантаження на інші приєднання,
якщо така можливість існує, або за рахунок вимикання навантаження за
відсутності можливості такого переведення).
Допускається встановлювати регулювальні трансформатори:
- на АТ 500-750 кВ для регулювання потоків активної потужності (за
наявності відповідного обґрунтування)
19
 - на підстанціях 35-220 кВ з трансформаторним обладнанням,
забезпеченим пристроями ПБЗ, де регулювання напруги не відповідає
встановленим вимогам.
6.2.4 Комутаційна апаратура
До комутаційної апаратури треба висувати такі вимоги та передбачати:
1) елегазові вимикачі 110-750 кВ колонкові й бакові вибухо- і
пожежобезпечні (наявність клапанів скидання тиску є обов’язковою)
переважно із пружинними приводами, із пристроєм керованої комутації для
апаратів у колі ШР і конденсаторної батареї;
2) в мережах 110-220 кВ допускається застосування вакуумних
вимикачів, а також вимикачів-роз’єднувачів (комбінованих модульних
апаратів);
3) вакуумні вимикачі (в обґрунтованих випадках – елегазові) напругою
6-10 кВ і вимикачі напругою 35 кВ без високовольтних уводів треба
розміщувати переважно у ЗРУ 6-35 кВ;
4) за робочих значень кліматичних факторів зовнішнього середовища
під час експлуатації високовольтні вимикачі мають зберігати свої номінальні
параметри й працездатність;
5) відсутність необхідності капітального ремонту вимикачів протягом
усього терміну служби;
6) на напрузі 110-750 кВ роз'єднувачі пантографного, напівпантографного
та горизонтально-поворотного типів. Роз'єднувачі, у тому числі заземлювальні
ножі треба оснащувати електродвигунними приводами, високоміцними
фарфоровими опорними ізоляторами, необслуговуваними поворотними
вузлами та механізмами;
7) у мережах 110-220 кВ допускається застосовувати комутаційні
вимикачі-роз'єднувачі (комбіновані модульні апарати), які здатні:
- вмикати, проводити й вимикати струми за нормальних режимів;
- вмикати, проводити протягом нормованого часу й вимикати струми у
аварійних режимах, таких, як КЗ;
- забезпечувати у вимкненому положенні ізоляційний проміжок, що
задовольняє нормованим вимогам до роз’єднувачів;
- істотно спрощувати процес оперативних перемикань;
- забезпечувати обґрунтовану мінімізацію обсягів технічного обслуго-
вування комутаційних апаратів;
8) комутаційні апарати в межах РУ однієї номінальної напруги повинні
бути одного типу та виробника.
6.2.5 Вимірювальні трансформатори
Рекомендовано застосовувати трансформатори:
- ТС та ТН, які не потребують спеціального технічного обслуговування
(у тому числі високовольтних випробувань, відборів проб масла тощо);
- елегазові ТС та ТН, а також маломасляні герметичні ТС та ТН;

20
 - елегазові ТС 110 кВ і вище, які забезпечують підвищену надійність,
вибухову і пожежну безпечність, з класом точності вторинної обмотки для
цілей АСОЕ не гірше 0,2S;
- за відповідним обґрунтуванням передбачати встановлення ТС без
феромагнітних осердь (котушки Роговського, оптико-електричні) для
унеможливлення впливу на швидкодійний релейний захист похибок, які
виникають у феромагнітних осердях у перехідних режимах;
- ємнісні ТН 110 кВ і вище з класом точності обмоток для цілей АСОЕ не
гірше 0,2;
- антирезонансні електромагнітні ТН 110 кВ і вище, за відповідного
обґрунтування, для установлення на об'єктах нового будівництва й
реконструкції зі значним вторинним навантаженням;
- ємнісні дільники зі зниженим значенням температурного коефіцієнта
ємності;
- у разі застосування масляних ТС або ТН використовувати
трансформатори зі зниженим обсягом масла, герметичні;
- з литими корозійностійкими корпусами;
- комбіновані ТС і ТН для установлення в комірках ПЛ 110-500 кВ із
метою підвищення компактності РУ.
Рекомендовано застосовувати також гідрофобні покриття або полімерні
покришки для зниження експлуатаційних витрат і підвищення
вибухобезпечності.
Рекомендовано використовувати вимірювальні трансформатори, які не
потребують капітального ремонту протягом усього терміну служби;
6.2.6 Комплектні розподільні установки та струмопроводи
Комплектні розподільні установки напругою 110-750 кВ мають бути з
елегазовою ізоляцією або рівноцінним іншим ізоляційним середовищем. Для
підключення приєднань до КРУЕ 110-750 кВ треба передбачати кабелі із
ізоляцією зі зшитого поліетилену або, за відповідного обґрунтування, −
елегазові струмопроводи напругою 110-750 кВ.
КРУЕ та елегазові струмопроводи мають відповідати таким вимогам:
- не потребувати капітального ремонту за весь термін служби (не менше
30 років);
- гарантійний термін − 5 років з дати введення в експлуатацію;
- усі модулі КРУЕ мають бути малообслуговуваними;
- комутаційний і механічний ресурс комутаційних апаратів повинен бути
забезпеченим на весь термін служби КРУЕ;
- КРУЕ треба укомплектовувати системою моніторингу й діагностики
(вимірювання щільності з можливістю візуального контролю наявності
вбудованих датчиків ЧР із системою безперервної сигналізації ЧР і
можливістю підключення портативних пристроїв для розшифровки рівнів і
характеру сигналів);
- конструкція КРУЕ має передбачати вивід у ремонт будь-якого газового
модуля без повного їх відключення;

21
 - КРУЕ мають забезпечувати номінальні параметри за нижнього значення
температури навколишнього середовища до мінус 5°С, елегазові
струмопроводи зовнішнього установлення − за температури навколишнього
повітря до мінус 45°С;
- у конструкції елегазових струмопроводів треба передбачати
компенсувальні пристрої, що компенсують переміщення в межах перепаду
температур і в межах поділу фундаментів КРУЕ та зовнішніх опор
струмопроводів за допомогою температурних швів;
- приміщення КРУЕ повинні бути обладнаними приладами, що
сигналізують про недопустиму концентрацію елегазу та автоматично вмикають
припливно-витяжну вентиляцію;
- КРУЕ та елегазові струмопроводи повинні бути оснащені засобами для
зменшення вмісту вологи і продуктів розкладу елегазу в процесі експлуатації
до припустимого рівня;
- конструкція КРУЕ має передбачати можливість доступу
обслуговуючого персоналу до кожного комутаційного апарата (зокрема
пересувні або стаціонарні площадки обслуговування).
6.2.7. Обмежувачі перенапруг нелінійні
Для усіх класів напруг необхідно передбачати застосування
вибухобезпечних ОПН на основі оксидно-цинкових резисторів з достатньою
енергоємністю і захисним рівнем.
На збірних шинах РУ 110 кВ і вище ОПН треба встановлювати лише з
системами моніторингу, які дають змогу постійно контролювати рівень струмів
провідності та їх форму за робочої напруги та під час обмеження перенапруг і
видавати попереджувальний сигнал про їх перевищення. Для ОПН збірних шин
РУ нижчих класів напруги також треба передбачати такі самі системи
моніторингу за необхідного обґрунтування.
Для вимірювання параметрів стану ОПН треба впроваджувати схеми
моніторингу безконтактного типу.
6.2.8 Релейний захист і автоматика
6.2.8.1 Завдання технічної політики в галузі релейного захисту і
автоматики
Забезпечення усталеної роботи ММЕМ, зниження збитків у разі
пошкоджень мережевого електроустаткування та недовідпуску електроенергії
споживачам у разі виникнення технологічних порушень значною мірою
визначає надійна робота систем РЗА.
Надійність роботи системи РЗА визначається:
- якістю ідеології побудови систем РЗА;
- технічними засобами РЗА;
- системою експлуатації пристроїв РЗА.
Технічну політику із забезпечення надійної роботи технічних засобів РЗА
спрямовано на розв’язання таких завдань:
- підтримка в роботоздатному стані існуючих систем РЗА.

22
 - забезпечення своєчасної заміни фізично застарілих систем або окремих
пристроїв РЗА, подальша експлуатація яких є неможливою.
- впровадження систем РЗА, що відповідають сучасним вимогам.
Розв’язання першого завдання визначено чинними правилами й нормами
обслуговування пристроїв РЗА, у яких також відображено умови продовження
терміну служби експлуатованих пристроїв (СОУ-Н ЕЕ 35.514, ГКД 34.35.604,
СОУ-Н ЕЕ 05.838, СОУ-Н ЕЕ 05.839 тощо). Крім того, для підтримки в
роботоздатному стані пристроїв РЗА застосовують систему аналізу
технологічних порушень і постійного моніторингу стану мікропроцесорних
пристроїв РЗА.
Із урахуванням великої кількості пристроїв РЗА і підпорядкування їх
згідно з ГКД 34.20.507 за рівнями диспетчерського управління доцільною є
трирівнева система експлуатації пристроїв РЗА. Для проведення технічної
експлуатації пристроїв РЗА відповідні служби, які займаються питаннями
експлуатації і розрахунку уставок та модернізації пристроїв РЗА, треба
забезпечувати діагностичним обладнанням, програмно-технічними засобами
розрахунку нормальних і аварійних режимів та укомплектованими кадрами
необхідної кваліфікації. Для забезпечення експлуатації пристроїв РЗА на
мікропроцесорній елементній базі треба створювати лабораторії
мікропроцесорних захистів. Особливо відповідальні пристрої РЗА ПЛ 220-
750 кВ, автотрансформатори, ШР основної мережі повинні проходити
багатоступеневий контроль якості від проекту до реалізації та поточної
експлуатації пристроїв РЗА.
Розв’язання другого завдання спрямоване на виявлення реального стану
пристроїв РЗА на основі виявлених дефектів під час проведення
профілактичних перевірок і неправильної роботи пристроїв РЗА, на заміну
застарілих, що виробили ресурс експлуатації та не відповідають сучасним
вимогам, або дефектних пристроїв РЗА на нові, в основному,
багатофункціональні мікропроцесорні пристрої. Застосування електромеха-
нічних пристроїв РЗА допускається в разі технічної неможливості або
економічної недоцільності встановлення мікропроцесорних пристроїв РЗА.
Розв’язання третього завдання визначено, у першу чергу, програмами
нового будівництва та комплексного технічного переоснащення і реконструкції
та передбачає виконання таких основних вимог:
- зниження часу вимикання КЗ за рахунок застосування надійних та
швидкодійних вимикачів, підвищення швидкодії пристроїв РЗА;
- виявлення пошкоджень елементів мережі на ранніх стадіях їхнього
виникнення за рахунок підвищення чутливості та застосування нових
принципів побудови пристроїв РЗА;
- підвищення надійності функціонування за рахунок непереривної
самодіагностики пристроїв;
- можливість одержання практично будь-яких форм характеристик і
параметрів пристроїв РЗА;
- створення на базі сучасних апаратно-програмних засобів надійних АСУ
комутаційними апаратами ПС;
23
 - зниження експлуатаційних затрат за рахунок підвищення
продуктивності праці шляхом застосування програмно-технічних засобів і
дистанційного керування режимами роботи пристроїв РЗА;
- виконання розрахунків і вибір параметрів спрацьовування пристроїв
РЗА, характеристик для настроювання пристроїв РЗА, складання схем
заміщення (моделей) для розрахунку струмів і напруг у разі КЗ та інших
пошкоджень за допомогою ПТК;
- скорочення часу прийняття рішень оперативним персоналом у
аварійних ситуаціях за рахунок повноти інформації й оперативності її надання,
у тому числі за рахунок автоматично одержуваних повідомлень.
- під час вибору обладнання РЗА необхідно дотримуватися принципу
вибору апаратури однакової архітектури та одного виробника в межах одного
об’єкта з подальшою інтеграцією в АСУТП.
Виконання перерахованих основних вимог може бути забезпечено лише
шляхом упровадження сучасних пристроїв РЗА, виконаних на
мікропроцесорній елементній базі, апаратно не інтегрованих в АСУТП об'єкта.
Інформаційно пристрої РЗА інтегрують в АСУТП відповідно до загально
технічних вимог щодо організації АСУТП ПС 110-750 кВ ОЕС України,
затверджених Системним оператором 06.12.2011 р.
Безпеку та надійність керування пристроями РЗА оперативним
персоналом об'єкта ММЕМ через АРМ в АСУТП об’єкта ММЕМ треба
вирішувати на проектному рівні (у тому числі питання доцільності й
можливості введення-виведення захисту, зміни групи уставок, уведення-
виведення й зміни режиму автоматичного повторного вмикання, уведення-
виведення оперативних прискорень захистів).
6.2.8.2 Нова ідеологія побудови систем релейного захисту і автоматики
Технічна політика у сфері ідеології побудови систем РЗА має бути
спрямована на вирішення наступних завдань:
1. Забезпечення резервування відмови та запобігання зайвим діям РЗА.
Резервування відмови РЗА забезпечується дією захистів суміжних елементів і з
боку протилежних об'єктів. Розвиток ОЕС України, уведення в роботу
потужних електростанцій погіршують умови для «дальнього» резервування. В
ОЕС України є вузли, де «дальнє» резервування не забезпечується. У цих
умовах необхідно розвивати «ближнє» резервування (у тому числі -
дублювання комплектів РЗА). «Ближнє» резервування вимагає наявності
декількох комплектів РЗА різної архітектури для кожного елемента мережі,
кожен з яких є повністю автономним (як щодо кіл живлення, так і щодо кіл
вимикання). Для запобігання зайвим діям пристроїв РЗА передбачено
застосування оптимальної кількості пристроїв одного призначення з прозорими
надійними зв’язками з іншими РЗА та схемами управління вимикачами.
Розміщувати кабельні траси треба таким чином, щоб унеможливлювати
одночасну втрату електричних кіл пуску та вимикання резервованих пристроїв
РЗА;

24
 2. Створення масштабованого, з відкритою архітектурою ПТК з
розрахунків параметрів аварійного режиму (струмів КЗ, напруги тощо),
розрахунку й вибору параметрів спрацьовування пристроїв РЗА, характеристик
для настроювання пристроїв РЗА на базі трифазної розрахункової моделі
мережі. У цій моделі треба виконувати розрахунки у фазних координатах і в
симетричних складових. Модель має враховувати всі існуючі елементи мережі
і мати засоби введення параметрів перспективних елементів мережі
(електричні параметри ЛЕП з урахуванням власних і взаємних ємностей та
індуктивностей, асинхронні і синхронні генератори, компенсатори, елементи
активно-адаптивної дії: пристрої FACTS, СТК, керовані ШР, пристрої
поздовжньої компенсації ЛЕП, вставки з передавання постійного струму,
струмообмежувальні реактори, накопичувачі енергії тощо).
3. Створення систем РЗА, у яких несправність окремого елемента або
пристрою не призводить до її відмови або неправильної роботи. Необхідно
виконувати дослідження й розробляти рекомендації з підвищення стійкості
функціонування РЗА.
6.2.8.3 Експлуатація пристроїв релейного захисту та автоматики
Технічну політику у сфері експлуатації пристроїв РЗА треба
спрямовувати на розв’язання таких завдань:
- впровадження систем РЗА, які дають змогу знижувати експлуатаційні
витрати;
- перехід від періодичного технічного обслуговування пристроїв РЗА до
технічного обслуговування за станом;
- створення автоматизованих систем перевірки та оцінки стану
(діагностики) пристроїв РЗА;
- встановлення обладнання РЗА стійкого до електромагнітних завад;
- розроблення стандартів, які дають змогу застосовувати технічно
ефективні підходи до перевірки роботоздатності пристроїв РЗА.
Впровадження мікропроцесорних пристроїв РЗА вимагає комплексного
розв’язання таких питань:
- розроблення норм технологічного проектування ПС 110-750 кВ з
елегазовим комутаційним обладнанням, які містять вимоги до систем РЗА, ПА
та АСУТП;
- розроблення концепції розвитку систем РЗА, яка враховує всі переваги
мікропроцесорної техніки;
- розроблення типових проектних рішень (у тому числі. на рівні
програмного забезпечення) щодо застосування мікропроцесорних пристроїв
РЗА різних виробників;
- розроблення методичних вказівок з розрахунку та вибору параметрів
характеристик спрацьовування;
- розроблення (придбання, отримання в користування) й впровадження
спеціального ПЗ для систем РЗА різних виробників;

25
 - розроблення вимог до устаткування РЗА, що відповідають вимогам
чинних стандартів МЕК, Системному оператору і накопиченому ним досвіду
експлуатації обладнання певних виробників;
- розроблення і введення в дію нормативних документів щодо
забезпечення електромагнітної сумісності для гарантованого нормального
функціонування систем РЗА;
- розроблення й впровадження системи оперативного постійного струму
(СОПС), що забезпечують усталену роботу пристроїв РЗА за будь-яких
порушень у роботі СОПС;
- розроблення нормативних документів, додержання вимог яких
забезпечує ефективну експлуатацію нової техніки;
Для уникнення можливих тяжких наслідків для ОЕС України в разі
неправильної роботи та з урахуванням особливої відповідальності щодо
ліквідації пошкоджень пристроями РЗА необхідно розробляти і впроваджувати
систему допуску пристроїв РЗА до використання в основній мережі ОЕС
України. Пристрої РЗА, які впроваджують уперше, мають пройти
випробування комісіями спеціалістів замовника та дослідною експлуатацією.
Програмне забезпечення мікропроцесорних пристроїв РЗА повинне бути
відповідно сертифіковане. До впровадження рекомендовано застосовувати
пристрої РЗА, забезпечені комплексною технічною підтримкою в процесі
експлуатації (наявність сервісного обслуговування та ремонту, у тому числі за
допомогою комплекту ЗІП, настанов з безпечної експлуатації, методик вибору
уставок, файлів налагоджування, сертифікатів відповідності заявлених функцій
пристроїв РЗА, а також технічного навчання персоналу).
Для безпечної експлуатації пристроїв РЗА необхідно:
- розробляти єдині форми паспортів-протоколів з експлуатації, типові
програми введення-виведення, методичні вказівки щодо технічного
обслуговування пристроїв РЗА та ПА згідно з вимогами ГКД 34.35.604;
- розробляти вимоги до проектних і підрядних організацій, які виконують
роботи з впровадження нових, а також таких, що експлуатуються, пристроїв
РЗА;
- підсилювати відповідальність налагоджувальних організацій за
виконані роботи, передбачаючи фінансову відповідальність у договорах на
виконання технічного переоснащення, реконструкції та введення в дію нових
об’єктів.
6.2.8.4 Визначення місць пошкодження ліній електропередавання
Технічну політику у сфері визначення місць пошкодження ЛЕП треба
спрямовувати на розв’язання таких завдань:
- підвищення точності автоматичного розрахунку місць пошкодження;
- скорочення часу визначення місця пошкодження;
- скорочення витрат на пошук місця пошкодження;
- зменшення недовідпуску електроенергії за рахунок скорочення часу
відновлення ЛЕП;

26
 6.2.9 Протиаварійна автоматика
6.2.9.1 Завдання технічної політики у сфері протиаварійної автоматики
Збереження стійкої роботи ММЕМ, локалізація та запобігання розвитку
системних аварій, забезпечення синхронної роботи окремих частин ОЕС
України в післяаварійних режимах значною мірою визначає надійна робота
пристроїв і систем ПА.
Комплекси ПА, які експлуатують сьогодні, в основному є фізично й
морально застарілими і не відповідають сучасним вимогам, що призводить до
збільшення трудовитрат на їхнє обслуговування. У цих умовах технічну
політику у сфері застосування ПА треба спрямовувати на розв’язання таких
завдань:
- підтримка в роботоздатному стані існуючих систем ПА;
- забезпечення своєчасної заміни фізично застарілих систем (окремих
пристроїв) ПА, подальша експлуатація яких є неможливою;
- впровадження систем ПА, що відповідають сучасним вимогам.
6.2.9.2 Підтримка протиаварійної автоматики в роботоздатному стані
Заходи щодо підтримання в роботоздатному стані існуючих систем ПА
визначено чинними правилами й нормами обслуговування пристроїв ПА
(СОУ-Н ЕЕ 35.514, ГКД 34.35.604, ГНД 34.20.567, ГКД 34.35.108 тощо), у яких
також унормовано можливість продовження терміну експлуатації пристроїв
ПА, які виробили свій ресурс.
6.2.9.3 Заміна систем і окремих пристроїв протиаварійної автоматики
Визначення реального стану пристроїв ПА на основі виявлених дефектів
під час проведення профілактичних перевірок і неправильних дій спрямоване
на розв’язання завдань із своєчасної заміни фізично застарілих систем
(окремих пристроїв) ПА, які виробили ресурс експлуатації або не відповідають
сучасним вимогам і подальша експлуатація яких є неможливою. Морально й
фізично застарілі пристрої ПА, що перебувають у експлуатації на ПС, треба
замінювати технічно більш досконалими сучасними (у тому числі
мікропроцесорними) пристроями зі збереженням або зі зміною виконуваних
ними функцій відповідно до розробленої проектної документації з
реконструкції та модернізації ПА. При модернізації (заміні) обладнання ЛЕП,
трансформаторів та інших елементів ММЕМ, які оснащуються ПА, потрібно
передбачати модернізацію (заміну) і цих пристроїв.
6.2.9.4 Впровадження сучасних систем протиаварійної автоматики
Впровадження сучасних систем ПА у взаємодії з пристроями РЗА,
системами регулювання та управління повинне забезпечувати:
- максимальний рівень ефективності використання основного
устаткування ОЕС України, що може бути досягнуто на даному етапі розвитку
електроенергетики. У разі будівництва нових об’єктів електроенергетики, змін
конфігурації мережі та режимів роботи необхідно передбачати модернізацію
систем і комплексів протиаварійного та технологічного управління згідно з ГКД
34.20.507, ПУЕ, нормами технологічного проектування ПС 110-750 кВ, а також

27
правилами підключення електроустановок споживачів до спеціальної
автоматики відключення навантаження;
- надійність функціонування та живучість ОЕС України за будь-яких
технічних відмов устаткування, природних впливів і ненавмисних помилок
експлуатаційного персоналу, кількісні характеристики якої визначено, у першу
чергу, програмами нового будівництва, технічного переоснащення та
реконструкції.
Для досягнення цих цілей ПА розв’язує такі основні завдання:
- максимальне послаблення аварійного збурювання (у взаємодії з
пристроями РЗА і швидкодійними системами регулювання);
- запобігання порушенню стійкості та небезпечному перевантаженню за
струмом;
- припинення асинхронного режиму (якщо не вдалося зберегти стійкість);
- запобігання виходу за припустимі межі частоти (у частинах ОЕС
України, що відділилися), струму й напруги;
- виділення на збалансоване навантаження окремих енергоблоків і
електростанцій для забезпечення умов подальшого якнайшвидшого
відновлення режиму ОЕС України.
Технічну політику у сфері експлуатації впроваджуваних пристроїв ПА
має бути спрямовано на забезпечення постійної готовності систем ПА до дії
шляхом:
- впровадження сучасних програмованих комплексів ПА та локальних
пристроїв ПА;
- застосування систем ПА, здатних до самодіагностики, а також
перевірки вторинних кіл у вимірювальних трансформаторах та інших
пристроях;
- забезпечення збору й моніторингу в режимі реального часу інформації,
одержуваної від систем ПА, технологічної автоматики та інших пристроїв, які
контролюють роботу елементів цих систем і за станом яких можна
спостерігати стан усіх систем автоматики;
- періодичної перевірки стану й характеристик пристроїв ПА відповідно
до затверджених методик і графіків.
Крім того, треба передбачати оснащення підстанції 330-750 кВ
реєстраторами системи моніторингу перехідних режимів для контролю
ефективності та удосконалення протиаварійного керування об’єктами ММЕМ.

6.2.10 Автоматизована система управління технологічними

процесами підстанцій
6.2.10.1 Завдання автоматизованої системи управління технологічними
процесами підстанцій
Технічну політику у сфері автоматизації ПС ММЕМ треба спрямовувати
на створення сучасних інтегрованих АСУТП ПС – комплексу програмних та
технічних засобів, на базі мікропроцесорних пристроїв і розвинутої ІОІ, які
призначено для автоматизації керування технологічним обладнанням та
виробничими процесами на підстанціях ММЕМ.
28
 АСУТП ПС створюється з метою забезпечення максимальної
ефективності вирішення виробничих завдань з транспорту електричної енергії в
електромережевому комплексі, підвищення його надійності, а також переходу
до експлуатації підстанцій без чергового обслуговуючого персоналу.
АСУТП ПС повинна забезпечувати єдину систему вимірювань і
реєстрації технологічних параметрів, моніторинг і діагностику стану
устаткування та режиму мережі в нормальних і аварійних режимах, керування
оперативними перемиканнями з пунктів керування.
Завдання, які розв'язують за допомогою впровадження АСУТП ПС:
- підвищення спостережуваності ОЕС України − моніторинг стану
приєднань мережі в режимі реального часу, забезпечення роботи систем
підтримки прийняття рішень оперативним персоналом;
- підвищення загальної надійності функціонування ММЕМ за рахунок
моніторингу поточного стану роботи устаткування й режимів його роботи;
- запобігання виникненню та розвитку технологічних порушень і
зниження збитків;
- підвищення продуктивності та зниження чисельності персоналу;
- зниження збитків, викликаних помилками персоналу;
- збір даних для забезпечення моніторингу та діагностики основного й
допоміжного устаткування ПС;
- автоматизоване управління основним і допоміжним устаткуванням ПС;
- оптимізація ремонтно-експлуатаційного обслуговування устаткування
ПС, забезпечення переходу від календарного планування заходів ремонтно-
експлуатаційного обслуговування до ремонтів на основі діагностики
технічного стану устаткування.
6.2.10.2 Загальні технічні вимоги до автоматизованої системи
управління технологічними процесами підстанцій
АСУТП ПС 220-750 кВ ММЕМ треба будувати з урахуванням загальних
технічних вимог, затверджених Системним оператором, щодо:
- інтеграції підсистем моніторингу, керування й діагностики
устаткування, інженерних систем, РЗА та ПА (на інформаційному рівні);
- модульного принципу побудови технічних і програмних засобів;
- відкритої масштабованої архітектури з пріоритетом рішень на основі
відповідних стандартів МЕК;
- типізації принципів побудови системи відображення на АРМ;
- розвитку аналітичних функцій в АСУТП, які дають змогу виділяти в
первинній інформації сутність події, що відбулася, і надавати підтримку
персоналу в позаштатних ситуаціях;
- оптимізації виведення аварійної та попереджувальної сигналізації;
- створення метрологічного забезпечення контролю первісних датчиків
АСУТП;
- функції керування;
- функції моніторингу технічного стану силового обладнання;
- виконання функцій моніторингу газової схеми КРУЕ;

29
 - виконання функцій технологічного та охоронного відеоспостереження;
- виконання функцій кліматичного контролю приміщень, контролю
протипожежного водопостачання, дренажних систем, роботи вентиляційних
систем, іншого допоміжного устаткування та інженерних систем;
- виконання функцій автоматичного керування послідовністю
перемикань приєднання на базі програмної логіки, аналогічної типовим
бланкам перемикань, для забезпечення можливості наступного переведення
керування на рівень ДЦ;
- виконання функцій контролю та керування системами охолодження
трансформаторів з наступною відмовою від локальних систем керування;
- виконання в АСУТП функцій контролю та дистанційного керування
насосами й арматурами систем автоматичного пожежогасіння (зі збереженням
локальної автоматики пожежогасіння);
- забезпечення функцій реєстрації подій;
- надання необхідної та достатньої інформації для різних категорій
персоналу (оперативного й неоперативного) на окремих робочих місцях;
- збереження функцій контролю й керування окремою одиницею
устаткування ПС, мінімально залежною від стану (у тому числі відмов) інших
компонентів системи;
- використання загальної бази даних;
- забезпечення резервного електроживлення АСУТП ПС в аварійних
режимах з розрахунковою тривалістю, достатньою для прибуття на ПС
ремонтного персоналу, виявлення ним несправностей та вживання заходів з
відновлення основних джерел електроживлення АСУТП;
- застосування цифрових пристроїв зв’язку з об’єктом з оптичним
інтерфейсом для керування комутаційними апаратами (за винятком вимикачів)
і одержання дискретної інформації від приєднання та інших методів оптимізації
кабельних проводок для поліпшення електромагнітної обстановки на ПС.
У перспективі треба оцінювати готовність повного переходу програмно-
технічних засобів АСУТП на цифрову архітектуру побудови із застосуванням
шини процесу.
6.2.10.3 Реєстрація подій
Технічну політику у сфері реєстрації подій, як складову АСУТП ПС
треба спрямовувати на розв’язання таких завдань:
- забезпечення реєстрації подій і процесів, які виникають під час
аварійних порушень у ММЕМ в обсязі, необхідному для їхнього повноцінного
аналізу;
- забезпечення запису як електромагнітних перехідних процесів за
допомогою системи реєстрації аварійних режимів, так і електромеханічних
перехідних процесів за допомогою системи реєстрації перехідних режимів у
режимі реального часу;
- створення і впровадження системи, що забезпечує оброблення,
відображення й документування технологічної інформації в усталених і
перехідних режимах, діагностування й контроль справності апаратури і

30
основного устаткування, автоматичне передавання інформації на верхні рівні
керування у форматах міжнародних протоколів;
- забезпечення можливості надання інформації різним категоріям
користувачів: для експертної оцінки технологічного (аварійного) порушення,
для аналізу функціонування пристроїв РЗА, для уточнення розрахункових
режимів ММЕМ для автоматизованих систем диспетчерського управління
тощо.
6.2.11 Системи інформаційного забезпечення підстанцій
Технічна політика у сфері інформаційного забезпечення (збору,
зберігання та передавання інформації) ПС має бути спрямованою на
модернізацію існуючих і створення нових систем збору, зберігання та
передавання інформації на основі застосування мікропроцесорних пристроїв і
систем, що забезпечують збільшення спостережуваності ММЕМ відповідно до
вимог Системного оператора.
Систему інформаційного забезпечення (СІЗ) ПС треба будувати з
урахуванням таких вимог:
- використання сучасних мікропроцесорних систем ТМ з безпосереднім
підключенням до вторинних кіл ТС і ТН;
- підвищення обсягу та розширення номенклатури технологічної
інформації, що передається;
- використання модульного принципу побудови технічних і програмних
засобів;
- підтримка міжнародних протоколів передачі даних (стандарти МЕК);
- можливість масштабування та інтеграції мікропроцесорних систем ТМ
в АСУТП ПС;
- експлуатація СІЗ із застосуванням ЗІП в обсязі 30% від встановленого
обладнання з можливістю аварійної заміни протягом однієї години після аварії.
У системах збору інформації повинна виконуватися фільтрація по
параметрах пошкодження, інформації окремого пристрою, окремої події та
можливість для детального аналізу інформації і запису в стандартних файлах з
можливістю імітування процесів за допомогою перевірних пристроїв.
Діяльність у сфері інформаційного забезпечення ПС з впровадження
програмно-технічних комплексів (ПТК) СІЗ, що забезпечують контроль
параметрів режиму мережі та стану основного устаткування ПС і передачу
даних у регіональні ДЦ та ДЦ Системного оператора, слід проводити в таких
випадках:
- у рамках Галузевої програми розвитку ММЕМ, проект якої передбачає
створення сучасних ПТК СІЗ;
- у разі часткової реконструкції ПС, коли обсяг реконструкції первинного
та вторинного устаткування становить понад 30% від загальної кількості, ПТК
СІЗ можна створювати й за меншого обсягу реконструкції ПС у разі
неможливості розширення існуючої ТМ і існуючої необхідності введення й
передачі додаткових даних;
- у разі комплексної автоматизації ПС.

31
 Новостворювані ПТК СІЗ треба будувати як частину (окремі фрагменти)
у складі перспективного проекту повнофункціональної АСУТП ПС. При
збільшенні обсягів реконструкції первинного устаткування елементи ПТК СІЗ
повинні повноцінно інтегруватися в АСУТП.
6.2.12 Пристрої компенсації реактивної потужності
У ММЕМ статичні засоби поздовжньої та поперечної компенсації
потрібно передбачати з використанням:
1) керованих засобів компенсації на базі сучасної силової електроніки, в
тому числі:
- шунтувальні шинні й лінійні реактори 35-750 кВ, керовані
підмагнічуванням або тиристорними вентилями з використанням
трансформаторів з напругою КЗ, яка дорівнює 100%;
- статичні компенсатори тиристорні (СТК) і транзисторні (СТАТКОМ);
- вакуумно-реакторні та тиристорно-реакторні групи, що комутуються
вимикачами з підвищеним комутаційним ресурсом, оснащеними пристроєм
синхронної комутації;
- керовані конденсаторні пристрої поздовжньої компенсації;
2) некерованих засобів компенсації на базі:
- шунтувальних шинних й лінійних реакторів;
- екологічно безпечних конденсаторів з просоченням рідким синтетичним
діелектриком;
- сухих конденсаторів для фільтрових і шунтових батарей. пристроїв
поздовжньої компенсації.
6.2.13 Власні потреби підстанції
При організації власних потреб (ВП) ПС необхідно:
- здійснювати живлення електроприймачів ВП змінного струму ПС від
двох незалежних джерел (для ПС 330 кВ і вище − від трьох, за схемою
наявного резерву);
- мати на ПС 110 кВ і вище власні джерела електроенергії (акумулятор-
інвентор, дизель-генератор), що забезпечують автономну роботу ПС не менше
1 год за повної втрати зовнішнього живлення ВП і наступний пуск ПС;
- застосовувати кабелі напругою: більшою ніж 1 кВ − із ізоляцією зі
зшитого поліетилену, нижчою ніж 1 кВ − з ізоляцією, що не підтримує горіння;
- забезпечувати роздільну роботу секцій 0,4 кВ ВП з автоматичним
введенням резерву (АВР), передбачати роздільну роботу без АВР кіл, що
живляться від різних секцій 0,4 кВ (живлення приводів роз'єднувачів, заведення
пружин приводів вимикачів тощо);
- застосовувати захисну комутаційну апаратуру з можливістю створення
видимих розривів;
- як увідні і секційні захисні апарати на стороні 0,4 кВ
використовувати селективні автоматичні вимикачі;
- як захисні апарати у схемах секціонування і захисту живлячих
приєднань на стороні 0,4 кВ застосовувати селективні автоматичні вимикачі.

32
 6.2.14 Організація системи оперативного живлення підстанцій
Однією з основних умов надійного функціонування пристроїв РЗА, ПА,
АСУТП, АСОЕ, АСКПЯЕ, АСТУ, СІЗ, протипожежних систем, систем
відеоспостереження, охоронної сигналізації, систем зв'язку та інших систем ПС
є організація оптимальної структури їхнього оперативного живлення.
Особливість організації оперативного живлення цих систем визначається
тим, що сьогодні на ПС впроваджуються нові системи й види устаткування, що
вимагають нових підходів порівняно з існуючими. Джерелами живлення цих
систем є системи змінного і постійного оперативного струму.
Проектування систем оперативного живлення треба виконувати з
урахуванням можливості роботи ПС без постійної присутності оперативного
персоналу на ній.
Живлення пристроїв РЗА, контролерів АСУТП, телекомунікаційного
устаткування та інших пристроїв треба здійснювати від СОПС.
Основні вимоги до систем електроживлення технічних засобів зв'язку,
вимірювачів часових інтервалів ПС тощо (крім РЗА і ПА) викладено у
відповідних чинних стандартах і нормативних документах.
Для живлення систем зв'язку, ІОІ ПС та інших систем треба передбачати
ДБЖ.
СОПС ПС повинна відповідати таким основним вимогам:
1) розрахункова тривалість розряду АБ повинна враховувати час
прибуття персоналу на ПС, виявлення ним несправності в СОПС і вживання
заходів з відновлення нормального режиму роботи АБ і СОПС у цілому;
2) треба застосовувати малообслуговувані герметичні АБ з рідким
електролітом, обладнаними запобіжними фільтр-пробками, з терміном служби
не меншим ніж 15 років, і здатністю забезпечувати максимальні розрахункові
поштовхи струмів після гарантованого (не менше двогодинного) розряду
струмом навантаження в автономному режимі (у разі втрати ВП ПС) протягом
усього терміну служби;
3) технологічна сумісність ЗПА і АБ, при цьому ЗПА повинні
забезпечувати:
- можливість автоматичного триступінчастого режиму заряду (режим
обмеження струму, режим зрівняльного заряду, режим постійного підзаряду);
- у режимі постійного підзаряду якість напруги (рівень, пульсації,
стабільність і термокомпенсація) згідно з технічними умовами на акумулятори
конкретного типу;
- якість напруги відповідно до технічних умов електроприймачів
постійного оперативного струму (наприклад, пристрою РЗА) у режимах як
постійного підзаряду, так і зрівняльного заряду;
- електроживлення пристроїв, які перебувають постійно під напругою
(зокрема, пристроїв РЗА), відповідно до їхніх технічних умов у разі порушення
зв'язку з АБ з будь-якої причини;
- автоматичний повний заряд АБ за мінімально можливий час із
урахуванням обмежень, визначених технічними умовами на АБ;

33
 - живлення навантаження від ЗПА в разі відключення АБ з будь-якої
причини;
- наявність мікропроцесорного блока управління з інформаційним
виходом в активно-адаптивні мережі системи ПС за узгодженим протоколом
обміну;
- охолодження елементів ЗПА за допомогою природної вентиляції;
4) відключення КЗ у мережі оперативного постійного струму, що
супроводжується зниженням напруги на навантаженні, нижчої від
припустимої, з мінімальним часом, що унеможливлює перенавантаження
мікропроцесорних терміналів пристроїв РЗА;
5) забезпечення вимог до електромагнітної сумісності;
6) пошук «землі» в мережі постійного оперативного струму без
відключення приєднань, що відходять від щита постійного струму;
7) виявлення зниження опору ізоляції кожного полюса й одночасного
зниження опору ізоляції на обох полюсах СОПС;
8) виконання захисту мережі постійного оперативного струму з
використанням крім автоматичних вимикачів, запобіжників електробезпечного
виконання;
9) живлення навантаження постійного струму ПС 220 кВ і вище і ПС
110 кВ із більш ніж трьома вимикачами в розподільному пристрої вищої
напруги здійснювати від двох і більше АБ, при цьому переведення живлення
від однієї АБ на іншу треба здійснювати без перерви живлення.
Необхідно розглядати доцільність організації децентралізованих СОПС.
У децентралізованих СОПС АБ, щити ПС розташовуються так само, як у
приміщенні ОПК, і у відповідних приміщеннях розподільного щита
розподільних пристроїв. При цьому, всі елементи СОПС інтегруються в єдину
систему із забезпеченням відповідної надійності.
ДБЖ ПС має відповідати таким основним вимогам:
- забезпечення живлення навантаження від ДБЖ, як правило, протягом,
не менше 4 год за відключення ВП ПС із будь-якої причини;
- забезпечення вимог до електромагнітної сумісності.
В обґрунтованих випадках організації оперативного живлення ПС може
бути передбачено установлення дизель-генераторів необхідної потужності.
Основними завданнями з розвитку системи оперативного живлення на
найближчий період є:
- розроблення вимог до інтегрованої системи оперативного живлення,
що враховують наявність системи змінного й постійного оперативного струму,
а також ДБЖ;
- розроблення типових схем організації СОПС, ДБЖ і типових проектних
рішень із урахуванням різних виробників;
- використання сучасних методик розрахунку струмів КЗ і вибору типів
захисних апаратів і параметрів їхнього спрацьовування;
- опрацювання питань використання нових альтернативних джерел
постійного струму замість АБ.

34
 6.2.15 Обмеження щодо застосування технологій
Під час нового будівництва та реконструкції ПС заборонено
застосовувати:
- силові трансформатори та реактори з розрахунковим терміном
служби, меншим ніж 30 років;
- обертові електричні машини для компенсації реактивної потужності,
крім асинхронних компенсаторів за наявності спеціальних обґрунтувань;
- повітряні, масляні вимикачі 110-750 кВ;
- маломасляні вимикачі 6-220 кВ;
- автогазові вимикачі 6-10 кВ;
- вимикачі 110 кВ і вище з пневматичними й електромагнітними
приводами;
- трансформатори струму 110 кВ і вище з класом точності обмотки для
цілей АСОЕ гірше 0,2S, для цілей АСУТП і моніторингу − гірше 0,2;
- трансформатори струму 35 кВ і нижче з класом точності обмотки для
цілей АСОЕ гірше 0,5S, для цілей АСУТП − гірше 0,5;
- трансформатори напруги 110 кВ і вище без окремої обмотки для цілей
АСОЕ;
- трансформатори напруги 110 кВ і вище з класом точності обмотки для
цілей АСОЕ гірше 0,2;
- трансформатори напруги 35 кВ і нижче з класом точності обмотки для
цілей АСОЕ гірше 0,5;
- роз'єднувачі напругою 35-750 кВ вертикально-рублячого типу;
- роз'єднувачі 110-750 кВ без електродвигунного приводу;
- вентильні та трубчасті розрядники всіх типів;
- негерметичні масляні трансформатори типу ТМ на напругу 6-10 кВ;
- дугогасні реактори із ступеневим (ручним) налаштуванням струму
компенсації;
- полімерні ізолятори нецільнолитого виконання;
- маслонаповнені струмопроводи для приєднання (авто)трансфор-
маторів до КРУЕ;
- схеми електропостачання без АВР;
- кабелі з паперово-масляною ізоляцією та маслонаповнені;
- акумуляторні батареї з терміном експлуатації, меншим ніж 15 років;
- устаткування, у якому застосовується трихлордифеніл.
Під час проведення комплексної реконструкції та нового будівництва ПС
не рекомендовано застосовувати залізобетонні стояки типу УСО.
6.2.16 Вимоги щодо екологічних аспектів експлуатації підстанцій
Технічна політика у сфері поліпшення екології ПС має бути спрямованою
на:
- проведення заходів щодо зниження негативного впливу на атмосферу,
гідросферу, рослинний і тваринний світ;
- проведення заходів щодо запобігання попаданню трансформаторного
масла на землю;

35
 - застосування, де це можливо, сухих реакторів, трансформаторів і
конденсаторів, оптико-електронних вимірювальних трансформаторів;
- зниження рівня шуму устаткування;
- забезпечення захисту персоналу від впливу електромагнітного поля;
- використання пожежо- і вибухобезпечного устаткування;
- заміну й утилізацію до 2025 р. устаткування, в якому використовується
трихлордифеніл;
- відновлення порушених у процесі будівництва та експлуатації
природних умов;
- очищення забруднених зливостоків.
6.2.17 Діагностика та моніторинг устаткування
Потрібно передбачати діагностичний контроль технічного стану
устаткування ПС, що впливає на надійність електричних мереж. Пріоритетною
формою діагностики є діагностичний моніторинг.
На новоспоруджуваних і реконструйованих ПС треба застосовувати
електроустаткування в конструктивному виконанні, яке забезпечує можливість
організації моніторингу технічного стану під робочою напругою без його
вимикання. Діагностика технічного стану обладнання на основі постійного
моніторингу має передбачати його відключення для вчасного ремонту – до
виникнення пошкодження.
Застосовувати засоби і системи автоматичної (оn-line) діагностики треба
переважно з функцією віддаленого доступу до оперативної (ретроспективної)
інформації про технічний стан устаткування та можливістю передавання
оперативної інформації в АСУТП.
Під робочою напругою, як правило, повинен забезпечуватися
безперервний (автоматичний) контроль стану обладнання:
1) на силових (авто)трансформаторах і ШР:
- ділянок небезпечного перегрівання магнітопроводу з використанням
волоконно-оптичних систем контролю;
- параметрів електроенергії (струм, напруга, активна та реактивна
потужність, соs φ) сторін ВН, СН, НН;
- фізико-хімічних характеристик трансформаторного масла (газо-
вологовмісту);
- стану ізоляції (tg δ, ємності) вводів ВН, СН;
- рівня часткових розрядів;
- технологічних захистів і сигналізації, систем охолодження, пристроїв
РПН;
2) на високовольтних уводах 110 кВ і вище – абсолютного значення кута
діелектричних втрат tg δ і ємності ізоляції, інтенсивності ЧР;
3) на ТС 330 кВ і вище – абсолютного значення кута діелектричних втрат
і ємності ізоляції (там, де це можливо, виходячи з конструкції ТС);
4) на обмежувачах перенапруг – струму провідності, кількості та значень
струмів спрацьовування;
5) на вимикачах і роз'єднувачах – комутаційного ресурсу.

36
 Експлуатовані вводи силових трансформаторів і ШР 110 кВ і вище та ТС
330 кВ і вище треба обладнувати системами автоматичного контролю під
робочою напругою за змінною абсолютного значення кута діелектричних втрат
tg δ і ємністю.
Для періодичного (або безперервного) оцінювання експлуатаційного
стану елегазового устаткування, кабельних уводів, вимірювальних
трансформаторів 110 кВ і вище необхідно використовувати відповідні методи
контролю, у тому числі з автономним живленням і системою передавання
інформації по радіоканалу.
На об'єктах ММЕМ треба застосовувати засоби автоматичного контролю
(діагностики) системи оперативного постійного струму, системи ВП ПС.
Систему заземлення, у тому числі робочого, захисного, грозозахисного,
треба діагностувати комплексно з урахуванням взаємного впливу та розподілу
навантаження по всій системі заземлення. Система заземлення повинна
забезпечувати рівні електромагнітних впливів усіх видів на обладнання, які не
перевищували б припустимих значень для кожного конкретного пристрою.
6.2.18 Електромагнітна сумісність
Усі пристрої, кабелі вторинної комутації ПС піддаються
електромагнітним впливам, що виникають у разі КЗ, перемикань первинного
устаткування, ударів блискавки, під час роботи високочастотного зв'язку
різного призначення тощо.
На ПС має бути забезпечено умови, за яких рівні електромагнітних
впливів усіх видів не перевищували б припустимих значень для кожного
конкретного пристрою.
До пристроїв, які піддаються електромагнітним впливам відносяться
пристрої РЗА, ПА, АСУТП, АСОЕ, АСКПЯЕ, АСТУ, СІЗ, пристрої
протипожежної системи, системи відеоспостереження, охоронної сигналізації,
системи зв'язку, системи оперативного струму.
Технічну політику у сфері створення необхідної електромагнітної
обстановки на ПС забезпечують виконанням комплексу організаційних і
технічних заходів:
- застосування заземлювальних пристроїв, що забезпечують
вирівнювання потенціалу на території ПС і заземлювальному устаткуванні;
- застосування, як правило, корозійностійких матеріалів зі зниженим
питомим опором для заземлювальних пристроїв;
- застосування грозозахисту, що унеможливлює перекриття ізоляції та
проникнення перенапруг у кола вторинної комутації;
- вибір компонування ПС із урахуванням електромагнітного впливу
первинних кіл і устаткування на кола вторинної комутації та окремі пристрої;
- виконання обстежень на електромагнітну сумісність для
новоспоруджуваних і реконструйованих ПС силами спеціалізованих
організацій;

37
 - вибір способу і трас прокладання силових кабелів і кабелів вторинної
комутації, що гарантують рівні наведень, перешкод та інших впливів,
припустимих для застосовуваних пристроїв ПС;
- заборона прокладання в одному кабелі кіл постійного, оперативного та
змінного струмів;
- прийняття за необхідності додаткових заходів із забезпечення
електромагнітної сумісності (застосування екранованих кабелів, установлення
фільтрів у колах живлення тощо);
- вживання заходів із захисту електроустановок від високочастотних
комутаційних перенапруг;
- вживання заходів із захисту від статичної електрики;
- вживання заходів із захисту від радіовипромінювання;
- застосування на ПС волоконно-оптичних кабелів;
- розміщування кабельних лотків, як правило, нижче поверхні землі з
організацією дренажу ґрунтових і талих вод, у тому числі в місцях перетинів із
комунікаціями та в місцях введення в будинки.
6.2.19 Оснащення підстанцій інженерно - технічними засобами
охорони
До інженерно - технічних засобів охорони (ІТЗО) відносяться:
– інженерні засоби охорони (огорожа, охоронне освітлення тощо);
– технічні засоби охорони (сигналізація, зв'язок, відеоспостереження,
оповіщення тощо).
До основних функцій ІТЗО належать:
- виявлення та запобігання спроб несанкціонованого проникнення на
територію об’єктів ММЕМ;
- контроль та керування доступом на об’єкти ММЕМ;
- превентивне попередження зовнішніх порушників режиму охорони
об’єкту;
- забезпечення можливості ведення переговорів між персоналом об’єкта
та порушниками охоронного режиму;
- передавання в ручному та автоматичному режимі тривожної інформації
до центрів моніторингу стану безпеки об’єктів ММЕМ, забезпечення
можливості ведення переговорів між персоналом об’єкта та відповідними
службами забезпечення безпеки об’єктів ММЕМ.
З огляду на важливість ПС ММЕМ у системі безпеки держави оснащення
їх інженерно-технічними засобами охорони треба здійснювати на підставі
відповідної галузевої програми, розробленої і затвердженої у встановленому
порядку згідно з концепцією, розробленою Системним оператором.

6.3 Лінії електропередавання

Основні вимоги до спорудження ЛЕП, їх експлуатації, а також
будівельної частини ПЛ викладено в Главі 2.3 ПУЕ:2014 і Главі 2.5 ПУЕ:2014.

38
 Нижче наведено основні напрями технічної політики, які слід
дотримуватися в проектній документації щодо нового будівництва, технічного
переоснащення та реконструкції ЛЕП.
6.3.1 Повітряні лінії електропередавання
Основними напрямами технічної політики під час проектування,
будівництва, експлуатації. реконструкції або технічного переоснащення ПЛ є:
- забезпечення надійності та ефективності їх роботи;
- скорочення впливу ПЛ на екологію;
- геометрична оптимізація лісових просік;
- зниження втрат електроенергії в ПЛ;
- застосування конструкцій, елементів і устаткування, що зберігають
розрахункові параметри протягом усього терміну служби;
- скорочення площі відведення земель під ПЛ у постійне користування та
під охоронну зону (компактне розміщення проводів, нова геометрія опор,
оптимізоване розміщення фаз на опорі);
- використання передових, безпечних методів будівництва та
експлуатації;
- розвиток технологій діагностики з використанням методів неруйнівного
контролю;
- комплексне забезпечення аварійного запасу устаткування та матеріалів,
його оптимальне розміщення;
- забезпечення зручних умов під час проведення технічного
обслуговування та ремонту ПЛ оперативним та ремонтним персоналом;
- впровадження геоінформаційних систем (GPS тощо).
6.3.1.1 Технології виконання проектних, будівельних і монтажних робіт
у процесі будівництва, технічного переоснащення та реконструкції повітряних
ліній
Під час проектування ПЛ 220 кВ і вище, які не мають цілорічного
доступу для проведення їхнього ТОіР, і таких, що проходять у особливих
кліматичних районах, допускається застосовувати технічні рішення, що
забезпечують їхню підвищену надійність.
Під час проектування ПЛ 330 кВ і вище треба, як правило, застосовувати
індивідуальне проектування з максимальним застосуванням типових рішень.
Потрібно передбачати застосування комплексної механізації робіт під час
прокладання просік з використанням високопродуктивних комплексів машин і
устаткування, рельєфно - ґрунтовими умовами; використання перспективних
технологічних процесів лісосічних робіт і способів зрізування деревинно-
чагарникової рослинності.
Зменшення обсягів земельних робіт необхідно планувати за рахунок
застосування пальових фундаментів, малозаглиблених і поверхневих
фундаментів, а також за рахунок застосування високоефективних бурових
механізмів.

39
 Монтаж проводів і грозозахисних тросів треба здійснювати під тяжінням,
без волочіння проводів по землі, що запобігає механічним пошкодженням
проводу та пришвидшує монтаж.
6.3.1.2 Опори
На магістральних ПЛ 220-750 кВ треба застосовувати опори необхідної
висоти й міцності, які забезпечують відповідність ПЛ вимогам ПУЕ щодо
стійкості до кліматичних і екологічних впливів; одноколові і двоколові сталеві
опори баштового типу (на основі сталевих багатогранних і ґратчастих
конструкцій).
На ПЛ 330-500 кВ, що проходять через землі сільськогосподарського
призначення, через лісові масиви, як проміжні треба застосовувати сталеві
вільно-стоячі опори.
На ПЛ 220-500 кВ, що проходять через міста, а також через райони з
високим ризиком вандалізму, як проміжні рекомендується застосовувати
багатогранні металеві опори закритого профілю.
Анкерно-кутові опори ПЛ 220-750 кВ повинні бути сталевими вільно-
стоячими жорсткої конструкції. Заборонено застосовувати бетонні анкерно-
кутові опори. Проектні розміри й маса проміжних опор повинні бути
оптимізованими для конкретних ПЛ, у тому числі за рахунок більш широкого
застосування сталі підвищеної механічної міцності.
Конструкції опор повинні забезпечувати можливість технічного
обслуговування та ремонту ПЛ під напругою, максимальну технологічність під
час монтажу проводів і тросів, відсутність, як правило, необхідності одержання
спеціального дозволу на транспортування по автодорогах і комплектуватися
системами безпечного підіймання ремонтного персоналу на опору.
Сталеві опори, а також сталеві деталі залізобетонних опор і конструкцій,
металоконструкції фундаментів, U - подібні болти повинні бути захищеними
від корозії на заводах-виробниках методом гарячого або термодифузійного
оцинкування, а для районів з високим ступенем забруднення атмосфери –
виготовлятися з корозійностійких сталей підвищеної міцності або з посиленим
захистом від корозії.
Розрахункові кліматичні навантаження на будівельну частину опори й
фундаменти повинні відповідати вимогам ПУЕ.
Необхідно застосовувати висотні опори, що забезпечують розміщення
проводів ПЛ над цінними лісовими масивами, для зменшення ширини просіки.
Висотні опори слід облаштовувати світловими сигнальними пристроями з
автономними джерелами живлення, що не потребують зв’язку з іншими
електричними мережами.
На ПЛ, що проходять через великі населені пункти, в туристично-
рекреаційних зонах, поблизу місць відпочинку, через національні парки і
заповідники, на перетинах з великими транспортними магістралями поблизу
міст рекомендовано виконувати декоративне фарбування опор стійким
лакофарбовим покриттям.
6.3.1.3 Фундаменти
Умови застосування фундаментів визначають згідно з проектною
документацією яка повинна враховувати вимоги відповідних чинних галузевих

40
стандартів залежно від результатів досліджень ґрунтів (інженерно-геологічних,
гідрогеологічних та інших вишукувань) у місцях їхнього установлення.
На лініях електропередавання необхідно застосовувати фундаменти:
- збірні залізобетонні фундаменти (грибоподібні підніжки, фундаменти
із залізобетонних плит);
- монолітні залізобетонні фундаменти;
- пальові залізобетонні фундаменти (буронабивні, буроспускні, у тому
числі з розширенням і без розширення) і металеві фундаменти (фундаменти із
залізобетонних паль з металевими ростверками, гвинтові палі, палі відкритого
профілю, палі-оболонки).
Слід забезпечувати впровадження на ПЛ:
- індустріальних методів виконання робіт у польових умовах;
- полімерних покриттів для захисту підземної частини залізобетонних
конструкцій ПЛ від агресивного середовища;
- сучасних корозійностійких матеріалів, відповідно до чинних норм, для
металоконструкцій фундаментів, що перебувають безпосередньо в контакті з
ґрунтом.
6.3.1.4 Проводи, грозозахисні троси
На ПЛ треба застосовувати:
1) під час нового будівництва − проводи із струмопровідними дротами
складної форми, які утворюють верхній повив, близький до ідеально
циліндричного, із осердям зі стальних та алюмінієвих сплавів, композитних
немагнітних матеріалів, що мають підвищену пропускну здатність, менші
коефіцієнти аеродинамічного опору, підвищену корозійну стійкість і
підвищену стійкість до ожеледно-вітрових впливів, кращу деформаційну
здатність, більшу крутильну жорсткість, поліпшені характеристики щодо
гасіння коливань;
2) під час реконструкції ПЛ із збереженням їхньої номінальної напруги
за умови відповідності механічної міцності існуючих опор, а також під час
будівництва переходів:
- стандартні сталеалюмінієві проводи або проводи з осердями з
алюмінієвих сплавів, що мають підвищену пропускну здатність;
- за умови позитивного ТЕО проводи з підвищеними довгостроково
припустимими температурами (до 240°С) зі струмопровідними повивами із
термостійких і надтермостійких алюмінієвих сплавів і корозієстійкими або
композитними осердями, у тому числі виготовлених зі сплаву «інвар»;
3) грозозахисні троси зі сталевих оцинкованих або алюмінованих
(плакірованих алюмінієм) дротів, грозозахисні троси з низьколегованої сталі,
що мають високу стійкість до обривання дротів від дії блискавки та високу
корозійну стійкість;
4) грозозахисні троси із вбудованим оптико-волоконним кабелем, у тому
числі з термостійким оптичним волокном (за відповідного обґрунтування).

41
 6.3.1.5. Ізолятори та лінійна арматура
Кількість і тип ізоляторів у ізоляційних підвісах різного призначення на
ПЛ треба вибирати відповідно до чинних нормативних документів, а також з
урахуванням місцевих умов, у тому числі за картами забруднення ізоляції.
На ПЛ 220-750 кВ потрібно застосовувати скляні тарілчасті ізолятори із
зниженим рівнем завад (радіоперешкод); гірлянди ізоляторів мають бути
обладнаними захисною арматурою.
На ПЛ 220-330 кВ, що проходять через із СЗА I-III райони (за винятком
ПЛ, що проходять через III і вище райони з вітру/ожеледі) за результатами ТЕО
дозволено застосовувати полімерні суцільнолиті ізолятори з кремнійорганічним
захисним покриттям (лише підтримувальні підвіси з двома паралельними
ізоляторами, дволанцюгові підвіси).
На ПЛ потрібно застосовувати:
- зчіпну, підтримувальну, натяжну, захисну і з’єднувальну арматуру, яка
не потребує обслуговування, ремонту та заміни за весь розрахунковий період
експлуатації ПЛ;
- як правило, пресовану арматуру, за відповідних обґрунтувань -
спіральну, болтову;
- багаточастотні гасники вібрації та демпферні розпірки;
- гасники галопування та обмежувачі утворення ожеледі.
6.3.1.6 Обмежувачі перенапруг нелінійні
Під час нового будівництва та реконструкції ПЛ для захисту від грозових
та комутаційних перенапруг за відповідного ТЕО допускається встановлення
ОПН на основі оксидно-цинкових резисторів, вибухобезпечних з іскровими
проміжками.
Лінійні ОПН треба оснащувати контактною частиною, що забезпечує їх
звільнення та можливість включення ПЛ у роботу після їхнього пошкодження.
6.3.1.7 Захист повітряних ліній від грозових перенапруг
ПЛ 220 кВ і вище, як правило, повинні бути захищеними на всій довжині
від грозових перенапруг та прямих влучень блискавок грозозахисними тросами.
Винятками можуть бути:
- ПЛ в районах з інтенсивним ожеледоутворенням і галопуванням, що
призводять до частих обривів грозозахисного троса;
- ПЛ у разі їх проходження в районах з високим питомим опором ґрунтів і
на переходах через перешкоди значної довжини.
У цих випадках, за відповідного обґрунтування, для захисту від грозових
впливів замість або додатково до грозозахисного троса треба застосовувати
ОПН.
Для підвищення надійності грозозахисту ПЛ або їх ділянок у районах з
великою кількістю грозових годин (понад 100) дозволено використовувати
грозозахисні троси з від’ємними кутами захисту.
6.3.1.8 Захист повітряних ліній від ожеледно-вітрових впливів
Для новозбудованих, реконструйованих ПЛ, що проходять через райони
з товщиною стінки ожеледі понад 25 мм і вище (IV район за ожеледдю й вище),
42
а також із частим утворенням ожеледі й паморозі в сполученні із сильними
вітрами, у районах із частим та інтенсивним галопуванням проводів потрібно
розглядати можливість застосування керованих установок плавлення ожеледі,
як правило, контейнерного типу і за можливості самотестування. Плавлення
ожеледі треба виконувати з урахуванням режиму роботи ЕС таким чином, щоб
у кожній схемі час його проведення не перевищував 1 год. Треба активно
виконувати заміну морально й фізично застарілих некерованих установок для
плавлення ожеледі на сучасні.
Необхідно застосовувати автоматизовані системи раннього виявлення
ожеледоутворення і розподіленого контролю температури оптичного волокна в
разі плавлення ожеледі на грозозахисному тросі із вбудованим оптико-
волоконним кабелем і безпосереднього контролю температури проводу під час
плавлення ожеледі.
Якщо плавлення ожеледі неможливо організувати з режимних причин, то
під час будівництва потрібно застосовувати елементи ПЛ вищого класу
безвідмовності, обмежувачі галопування тощо.
На ПЛ або ділянках ПЛ, що проходять в особливих районах за ожеледдю,
треба застосовувати:
- скляні ізоляційні підвіси (за відповідного обґрунтування -
установлювати подвійні паралельні гірлянди ізоляторів);
- проводи сучасних конструкцій з підвищеною стійкістю до ожеледно-
вітрових впливів.
- полімерні міжфазні розпірки;
- вузли кріплення типу КГ;
- пристрої, що запобігають закручуванню проводів, а також пристрої для
захисту проводів від налипання мокрого снігу.
6.3.1.9 Обмеження щодо застосування технологій та устаткування
на повітряних лініях
Під час нового будівництва або реконструкції ПЛ заборонено
застосовувати:
- підвісні тарілчасті фарфорові ізолятори;
- полімерні ізолятори серії ЛП і ЛПІС із оболонкою поліолефінової
(севиленової) композиції;
- полімерні ізолятори, зібрані послідовним (перебірним) складанням
захисної оболонки;
- гасники вібрації одночастотні типу ГВН, ГВ та ГПГ;
- за нового будівництва – грозозахисний трос сталевий без анти корозій-
ного покриття марки ТК та змащування за кодом А2;
- монтаж проводів і грозозахисних тросів без застосування технології «під
тяжінням»;
- некеровані установки для плавлення ожеледі;
- арматуру типу СКТ (скоба трилапчаста);
- вузли кріплення типу КГП для районів з інтенсивним галопуванням.

43
 6.3.1.10 Діагностика та моніторинг технічного стану повітряних ліній
Діагностику технічного стану елементів ПЛ треба виконувати переважно
в рамках комплексних обстежень на основі методів неруйнівного контролю.
Комплексна діагностика ПЛ включає такі основні види діагностичних
робіт:
- магнітометричний контроль стану металевих конструкцій опор;
- контроль ізоляції ПЛ;
- вимірювання відстаней по вертикалі від проводів (грозозахисних
тросів) до поверхні землі та інженерних споруд уздовж траси ПЛ;
- ультразвуковий контроль анкерних кріплень фундаментів;
- сейсмоакустичний контроль стану фундаментів і залізобетонних
конструкцій;
- дефектоскопія відтяжок проміжних та анкерних опор;
- тепловізійний контроль з'єднань проводів;
- контроль проявів високовольтного пробою;
- вимірювання опору контуру заземлення опор.
У разі здійснення контролю технічного стану ПЛ рекомендовано
застосовувати:
- автоматизовані системи моніторингу грозової активності та утворення
ожеледі на ПЛ і ПС;
- аеросканування з електромагнітною, лазерною, ультрафіолетовою та
інфрачервоною фіксацією дефектів у разі струмового навантаження
обстежуваної ПЛ, не нижчого ніж 50% номінального.
Періодичність діагностичного обстеження ПЛ має бути:
- для нововведених – не рідше встановленої відповідними чинними
нормативними документами (СОУ-Н ЕЕ 20.502);
- після розрахункового терміну експлуатації – не рідше одного разу на
десять років, але термін наступного обстеження визначає спеціалізована
організація;
- діагностичне обстеження контактних з'єднань – відповідно до норм
випробування контактних з'єднань за СОУ-Н ЕЕ 20.577.
6.3.1.11 Зниження впливу повітряних ліній на навколишнє середовище
Вплив ПЛ на навколишнє середовище треба знижувати шляхом:
- забезпечення нормованих рівнів індукованих напруг, електромагнітних
полів, акустичних шумів, завад (радіоперешкод) з урахуванням перспективного
(15–20 років) розвитку інфраструктури в місцях розміщення ПЛ;
- мінімізації ширини лісових просік за рахунок застосування висотних
опор з розташуванням проводів над кронами цінних дерев, застосування
самонесучих ізольованих і захищених проводів, а також за рахунок
прокладання геометрично-оптимізованих просік;
- застосування екологічно чистих технологій і матеріалів під час
будівництва та експлуатації, у тому числі очищення просік ПЛ від дерево-
чагарникової рослинності;

44
 - вивезення на полігони або використання як палива відходів від
розкорчовування чагарників і дрібнолісся;
- мінімізації порушення природної геологічної будови ґрунтів та
природних форм рельєфу будівельною технікою з наступною рекультивацією
земель;
- оснащення опор ПЛ спеціальними пристроями, що перешкоджають
гніздуванню та сіданню птахів на конструктивних елементах опор у місцях
гніздування птахів.
6.3.2 Кабельні лінії електропередавання
Основними напрямами технічної політики під час проектування,
будівництва, експлуатації, реконструкції або технічного переоснащення КЛ є:
- застосування кабелів і арматури КЛ, отриманих на високоефективних
виробництвах, на лініях безперервної вулканізації, що використовують дві
концепції – «чиста подача матеріалів» і «чиста екструзія», які гарантують
низьку дефектність ізоляційної системи вироблених кабелів і є ключовим
фактором надійності для кабелів НВН, у тому числі пожежобезпечного
виконання;
- використання кабелів з ізоляцією зі зшитого поліетилену;
- застосування кабельних систем, у тому числі напругою 110 кВ і вище,
що пройшли тривалі випробування на надійність згідно із стандартом
МЕК 62067 у тих сполученнях кабелів і арматури, які планують установити на
об'єкті;
- зниження експлуатаційних витрат;
- використання передових, безпечних методів будівництва та експлу-
атації;
- розвиток технологій оцінювання технічного стану КЛ без виведення КЛ
із роботи;
- забезпечення гарантійного обслуговування КЛ, формування аварійного
резерву кабелю й кабельної арматури, оптимальне розміщування, розроблення
маршрутів, а також оперативність його доставки до місця монтажу;
- розроблення відповідної науково-технічної документації з урахуванням
актуалізованих рекомендацій МЕК.
6.3.2.1 Будівельні і монтажні роботи
У технологіях виконання будівельних і монтажних робіт на КЛ у процесі
будівництва, реконструкції і технічного переоснащення потрібно передбачати:
- впровадження комплексної механізації робіт під час прокладання КЛ із
використанням високопродуктивних комплексів машин і устаткування;
- скорочення обсягу земельних робіт за рахунок застосування
безтраншейного способу прокладання КЛ – горизонтального направленого
буріння або колекторів з метою захисту природоохоронних зон і упоряджених
ділянок міст;
- застосування способу прокладання КЛ по території ПС у лотках, на
естакадах або в колекторах;
- застосування концепції будівництва «під ключ»;

45
 - забезпечення можливості легкого та швидкого монтажу КЛ ВН з
максимальною надійністю й швидкістю без необхідності технічного
обслуговування надалі;
- використання існуючих конструкцій мостів і спільне спорудження
мостових і кабельних переходів через водні перешкоди, великі автомагістралі
тощо за обов'язкової координації проектної документації.
6.3.2.2 Кабелі
Для класів напруг 110 кВ і вище треба застосовувати кабелі із
вбудованим оптоволокном для моніторингу температури кабелю, з ізоляцією зі
зшитого поліетилену, у тому числі нового покоління – повністю із
герметизованих конструкцій.
Для прокладання в інженерних спорудах застосовувати кабелі із
зовнішніми оболонками, виконаними з матеріалів зниженої горючості, у тому
числі полівінілхлоридних композицій з низьким димо- та газовиділенням або з
безгалогенних композицій з високим кисневим індексом.
Для прокладання КЛ під водою треба застосовувати броньовані кабелі й
арматуру, які мають герметичні конструкції, що забезпечують роботу протягом
запланованого терміну служби в умовах гідростатичного тиску.
6.3.2.3 Арматура кабелів високої напруги
Кількість і типи застосовуваної арматури кабелів напругою 110 кВ і вище
визначають за проектною документацією з прокладання КЛ. Арматура повинна
мати максимальний ступінь заводської готовності, що забезпечує мінімізацію
негативного впливу людського фактора (ймовірності пошкодження елементів
конструкції муфт) під час монтажу та транспортування.
Для використання арматури кабелів на монтажних роботах на КЛ
потрібно передбачати:
- конструкції елегазових уводів, сполучних і кінцевих муфт, адаптованих
до монтажу кабелів з оптичними волокнами, інтегрованими в екран кабелю,
орієнтованих на вилучення рідких діелектричних середовищ, крім випадків,
зазначених у проектній документації;
- композитні ізолятори для кінцевих муфт зовнішнього установлення з
різними довжинами шляху витоку залежно від ступеня забруднення атмосфери
на об'єкті;
- арматуру, що не потребує технічного обслуговування;
- арматуру, конструкція якої забезпечує захист від механічних
пошкоджень, проникнення води й пилу.
6.3.2.4 Заземлення екранів кабелів і застосування систем транспозиції
В однофазних кабелях до 500 кВ необхідно приділяти особливу увагу до
вибору способу з'єднання й заземлення екранів.
При проектуванні КЛ вибір перетину екрана і його заземлення треба
здійснювати за умов припустимого нагрівання КЛ у нормальному режимі
роботи, а також у режимі КЗ, безпеки обслуговування з урахуванням кількості
та місць розташування коробок транспозиції, за принципом мінімізації
кількості сполучних муфт.
46
 Спосіб заземлення екранів (часткове розземлення або застосування
транспозиції екранів) вибирають індивідуально в кожному конкретному
випадку залежно, насамперед, від значення струмів КЗ і умов безпечного
проведення робіт під час експлуатації й ТО.
6.3.2.5 Діагностика та моніторинг технічного стану кабельних ліній
КЛ 110-500 кВ з ізоляцією зі зшитого поліетилену необхідно
забезпечувати системами моніторингу температури кабелів, що дає змогу
забезпечувати оперативне реагування на перевантаження, виявлення існуючих
резервів для збільшення потужностей, що передаються (збільшення
навантаження без перевищення допустимої температури).
Необхідно розробляти (удосконалювати) відповідні нормативні
документи, що регламентують проведення діагностики, з урахуванням
практичного досвіду експлуатації устаткування, оснащеного системами
діагностики, із терміном експлуатації, не меншим ніж п’ять років.
Розробляти вимоги до випробувань кабелів з ізоляцією зі зшитого
поліетилену, що регламентують норми їхніх випробувань, критерії і методи
діагностики стану ізоляції, потрібно із урахуванням актуалізованих
рекомендацій відповідних стандартів МЕК.
Кабелі з ізоляцією зі зшитого поліетилену треба випробовувати
номінальною напругою або підвищеною напругою низької частоти. Для цього
потрібно:
- застосовувати пересувні випробувальні установки для контролю стану
ізоляції КЛ залежно від класу напруги;
- контролювати гелеподібні діелектричні середовища;
- застосовувати тепловізійний контроль з точністю вимірів, не меншою
ніж 0,1°С,
- реєструвати ЧР та їхню акустичну локацію для контролю стану ізоляції
кінцевих муфт.
6.3.2.6 Зниження впливу кабельних ліній електропередавання на
навколишнє середовище
З метою зниження впливу на навколишнє середовище кабельних ліній
електропередавання необхідно:
- застосовувати екологічно чисті технології та матеріали під час
будівництва, експлуатації та ремонту КЛ;
- обмежувати, а якщо можна, унеможливлювати негативний вплив на
навколишнє середовище будівельних робіт шляхом мінімізації порушення
природної геологічної будови ґрунтів будівельною технікою з наступною
рекультивацією земель;
- для КЛ ВН виконувати розрахунки і контроль (вимірювання) рівня
електромагнітних полів з метою обмеження (за необхідності) їх небезпечного
впливу на навколишнє середовище.
6.3.2.7 Організація експлуатації кабельних ліній 110-500 кВ
Для якісної експлуатації КЛ 110-500 кВ необхідно:
- створювати спеціальні підрозділи у ЕС для організації експлуатації КЛ;
47
 - розробляти типові форми експлуатаційної документації, технологічних
карт, інструкцій для експлуатації та ремонту і забезпечувати підрозділи з
експлуатації КЛ методиками випробувань, вимірювань, контролю температур
тощо;
- розробляти порядок приймання КЛ 110-500 кВ в експлуатацію, порядок
розмежувань відповідальності між суб’єктами ММЕМ за експлуатацію КЛ,
порядок допуску на роботи в зоні КЛ 110-500 кВ, у тому числі сторонніх
організацій;
- розробляти системи ведення обліку виконавчої документації КЛ 110-
500 кВ (плани, профілі), активізувати їх з урахуванням розвитку
інфраструктури (інженерні комунікації тощо);
- створювати сервісні центри при електричних станціях, вивчати
технології монтажу, випробувань і вимірювань на КЛ 110-500 кВ;
- забезпечувати ремонтні бригади комплектами оснащення для ремонту
та монтажу кабельних муфт, вимірювальною та випробувальною технікою.

6.4 Моніторинг і керування якістю електроенергії

Моніторинг показників якості електроенергії й керування якістю
електроенергії спрямовано на поліпшення якості електроенергії, підвищення
надійності електропостачання, зменшення технологічних витрат у мережі
ММЕМ і передбачає впровадження автоматизованої системи контролю
показників якості електроенергії (АСКПЯЕ). У разі створенні АСКПЯЕ
необхідно:
- виконувати аналіз впливу силового обладнання, установленого на ПС
ММЕМ, і систематизувати споживачів за ступенем впливу на показники якості
електричної енергії;
- проектувати та установлювати прилади контролю показників якості
електроенергії на шинах або приєднаннях ПС ММЕМ (ПЛ, що відходять від
шин підстанцій);
- використовувати наявні лічильники комерційного обліку із
сертифікованими функціями вимірювань показників якості електроенергії;
- прилади контролю якості одночасно підключати до вторинних кіл
вимірювальних ТС і ТН;
- виявляти найбільш значущі показники якості електроенергії та
визначити припустимі межі відхилень цих показників для Системного
оператора;
- розробляти заходи щодо поліпшення якості електроенергії та зменшення
негативних наслідків у разі відхилень показників якості від нормативних
(заданих);
- розробляти регламентуючі документи з вимірювання і контролю
параметрів якості електроенергії, регулювання режиму роботи технологічного
устаткування мережі та порядку обліку електроенергії, що не відповідає
нормам якості;
- розробляти документи, які регламентують визначення винних у
відхиленні показників якості та ступінь їхньої відповідальності;
48
 - установлювати прилади контролю якості електроенергії на ПС, де
мають місце регулярні відхилення норм якості, по приєднаннях з контролем
напрямку поширення гармонік для виявлення джерела погіршення якості
електроенергії;
- використовувати заходи щодо поліпшення якості електроенергії на ПС,
а також щодо зменшення провалів і сплесків напруги;
- запровадити метрологічне забезпечення контролю якості електроенергії;
- навчати персонал моніторингу і керуванню якістю електроенергії.
АСКПЯЕ є багаторівневою, просторово розподіленою інформаційно-
технологічною системою і вимагає організації експлуатації на всіх рівнях
ММЕМ. При цьому, також треба створювати центри з експлуатації системи
моніторингу, включаючи ремонтну службу, забезпечену ЗІП.
АСКПЯЕ створюють у три етапи:
- аналіз режимної схеми і якості електроенергії в ОЕС України;
- технічне оснащення об'єктів ММЕМ приладами контролю якості
електроенергії або проведення заходів щодо сертифікації існуючих лічильників
комерційного обліку в частині функцій вимірювань показників якості
електроенергії;
- створення системи моніторингу контролю показників якості
електроенергії.
У разі виявлення відхилень норм якості електроенергії на раніше
«благополучних» шинах або приєднаннях визначають джерела погіршення
якості і АСКПЯЕ доповнюють приладами контролю якості на відповідних
приєднаннях.

6.5 Єдина інформаційно-комунікаційна мережа електроенергетики

Єдина інформаційно-комунікаційна мережа електроенергетики (ЄІКМЕ)
являє собою сукупність технічних засобів і пристроїв, ліній зв’язку та
програмного забезпечення, об’єднаних єдиною структурою та єдиними
технологічними та організаційними принципами.
До складу ЄІКМЕ входять лінії та мережі зв’язку на основі провідних і
кабельних мереж та ліній зв’язку, волоконно-оптичних ліній зв’язку,
високочастотної мережі зв’язку по ПЛ, мережі та каналів безпровідного
радіозв’язку (радіорелейні лінії, мережа рухомого радіозв’язку, супутникові
канали зв’язку). Також, допускається використовувати технології
GSM/GPRS/3G/4G у разі відсутності інших каналів зв’язку, які забезпечують
гарантоване з’єднання з об’єктами мереж 35 кВ та нижче.
ЄІКМЕ призначено для забезпечення керування технологічними
процесами у виробництві, передавання та розподілу електричної енергії,
оперативно-диспетчерського управління, а також для забезпечення
організаційно-виробничої діяльності суб’єктів електроенергетики.
У складі ЄІМЕ передбачають дві роздільні відповідні складові:

49
 - технологічну − призначену для забезпечення керування технологічними
процесами у виробництві та передавання електроенергії, оперативно-
диспетчерського й оперативно-технологічного управління;
- корпоративну - призначену для забезпечення виробничої (фінансової,
комерційної та адміністративно-господарської) діяльності суб’єктів
електроенергетики.
Основними завданнями ЄІКМЕ є:
- забезпечення інформаційного обміну між об’єктами електроенергетики
та диспетчерськими центрами для здійснення оперативно-диспетчерського
управління;
- забезпечення інформаційного обміну між структурними підрозділами
суб’єктів електроенергетики для здійснення корпоративного управління;
- забезпечення інтеграції інформаційних систем суб’єктів електроенер-
гетики та їх підприємств у єдиний інформаційно-комунікаційний простір;
- створення умов для впровадження «розумних мереж» (smart grid), які
передбачають застосування на електростанціях, підстанціях, розподільних
електромережах і приміщеннях споживачів датчиків і лічильників, спроможних
підтримувати двобічний зв'язок із системою моніторингу та збору даних.
- забезпечення роботи АСУ ММЕМ.
ЄІКМЕ на всіх рівнях ієрархії оперативно-диспетчерського управління,
корпоративного управління має забезпечувати обмін всіма видами інформації
(цифрові дані, звук, відео) з гарантованими надійністю та якістю.
ЄІКМЕ треба створювати й розвивати відповідно до «Основних
напрямків розвитку (концепції) телекомунікаційної мережі Національної
енергетичної компанії «Укренерго». Ця концепція визначає основні напрями
розвитку, реконструкції та модернізації відомчої телекомунікаційної мережі
Оператора системи електропередачі ММЕМ з поступовим впровадженням
телекомунікаційної мережі наступного покоління NGN (Next Generation
Network), а також установлює вимоги до каналів зв’язку, їх організації,
надійності,
Основні вимоги до характеристик ЄІКМЕ наведено в додатку А
«Показники прогресивності технічних рішень у проектах нового будівництва,
реконструкції та технічного переоснащення об’єктів електричних мереж».

6.6 Автоматизована система обліку електроенергії

Метою технічної політики у сфері обліку електроенергії і потужності в
ММЕМ є підвищення точності результатів вимірювань закупленої та проданої
на ОРЕ електроенергії (у тому числі реактивної складової), що визначає коло
таких основних завдань:
- визначення обсягу поставленої енергогенеруючими компаніями в ОРЕ
та відпущеної енергопостачальним компаніям з ОРЕ електроенергії
(комерційний облік електричної енергії);
- визначення і моніторинг втрат електроенергії в ММЕМ;

50
 - складання балансу електроенергії по об’єктах ММЕМ;
- надання операторові системи комерційного обліку ОРЕ та енергопос-
тачальним компаніям відомостей з обліку електроенергії (потужності) на
приєднаннях ПС ММЕМ;
- визначення техніко-економічних показників роботи ММЕМ.
Для досягнення зазначеної мети і реалізації вищезазначених завдань
необхідно:
- створити у ММЕМ єдину систему обліку електроенергії, що відповідає
вимогам ОРЕ;
- забезпечити автоматизацію розрахунку технологічної витрати
електроенергії в ММЕМ на всіх рівнях технологічного управління;
- застосовувати передові методи і засоби вимірювання електричних
величин, їх оброблення;
Автоматизована система обліку електричної енергії ММЕМ повинна
створюватися як територіально-розподілена багаторівнева вимірювально-
інформаційна система з централізованим управлінням і єдиним центром збору,
оброблення, зберігання та передавання даних вимірювань електроенергії з
розподіленою функцією виконання вимірів електроенергії.
До складу АСОЕ ММЕМ мають входити:
- мікропроцесорні лічильники електроенергії з формуванням добового
графіка навантаження потужності, що забезпечують видачу інформації в
цифровому вигляді;
- пристрої збирання і передавання даних від лічильників, їх накопичення,
первинне оброблення і зберігання, а також передавання інформації каналами
зв'язку до центру збирання й оброблення інформації;
- електролічильники, установлені на об'єктах РЕМ, що перебувають у
власності суб'єктів ОРЕ, за безумовної їх відповідності технічним вимогам
ОРЕ.
Основні принципи створення та розвитку АСОЕ:
- ієрархічний принцип формування територіально розподіленої системи з
централізованим керуванням та обчислювально-інформаційним комплексом у
ММЕМ;
- автоматизація обліку електроенергії на ЛЕП, приєднаних до ПС, і
розрахунків балансів електроенергії по рівнях напруги ПС та мережі в цілому;
- здатність інтеграції АСОЕ з АСУ ММЕМ.
АСОЕ (її компоненти) в ММЕМ мають бути відповідно сертифікованими.

6.7 Технічна політика в частині оперативно-технологічного

управління в ОЕС України
Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» в ОЕС України
діє єдина централізована диспетчерська система ОТУ виробництвом,
передаванням і постачанням електричної енергії.
Оперативно-диспетчерське управління в ОЕС України здійснюється
диспетчерською службою Системного оператора. Цілі, завдання, принципи

51
побудови оперативно-диспетчерського (оперативно-технологічного) управління
в ОЕС України визначено розділом 13 ГКД 34.20.507.
Технічна політика в частині оперативно-диспетчерського (оперативно-
технологічного) управління в ОЕС України повинна бути спрямованою на
оснащення ДЦ Системного оператора, ДЦ відокремлених структурних
підрозділів Системного оператора, ДЦ Оператора магістральних електричних
мереж та ПС ММЕМ автоматизованими системами технологічного управління
об’єктами ММЕМ (АСТУ Системного оператора та Оператора магістральних
електричних мереж) та засобами оперативно-диспетчерського зв’язку.
АСТУ Системного оператора, його відокремлених структурних
підрозділів, Оператора магістральних електричних мереж повинні
інтегруватися з впровадженням засобів і підсистем існуючих та створюваних
АСУТП ПС, ТОіР АСОЕ, АСКПЯЕ, систем моніторингу технічного стану та
діагностики обладнання, забезпечуючи необхідні інтерфейси цих систем між
собою та з АСУ генеруючих і енергопостачальних компаній.
Систему зв’язку АСТУ Системного оператора, його відокремлених
структурних підрозділів, Оператора магістральних електричних мереж треба
створювати на основі єдиної телекомунікаційної інфраструктури.

6.8 Автоматизовані системи управління

6.8.1 Мета та завдання технічної політики у сфері автоматизованих
систем управління магістральними та міждержавними
електричними мережами
Метою технічної політики у сфері АСУ ММЕМ є:
- комплексна автоматизація основних бізнес-процесів: фінансово-
економічного, господарського, оперативно-технологічного та виробничо-
технічного характеру;
- участь підрозділів Системного оператора в оперативно-
диспетчерському управлінні режимами функціонування ОЕС України;
- забезпечення підвищення керованості ОЕС України за рахунок
централізації та систематизації всієї наявної інформації, а також надання
оперативного доступу до неї;
- забезпечення зниження витрат електропередавального підприємства за
рахунок використання АСУ в закупівельній діяльності під час керування
технічним обслуговуванням і ремонтами обладнання ММЕМ, керування
активами тощо;
- забезпечення виконання учасниками оптового ринку електричної енергії
України функцій, передбачених Законом України «Про засади функціонування
ринку електричної енергії України».
6.8.2 Базові принципи реалізації АСУ
АСУ ММЕМ базується на таких основних взаємозалежних принципах:
1. Єдина система нормативної документації, яка має засновуватися на
відкритих міжнародних стандартах

52
 Під час побудови системи стандартів для створення АСУ ММЕМ за
основу приймають відкриті стандарти МЕК, а також методично й технічно
пов'язані з ними стандарти інших міжнародних організацій (ОМG, W3С тощо).
2. Єдина інформаційна модель
Єдність інформаційних і розрахункових моделей є найважливішим
інструментом технічної політики у сфері автоматизації, яка забезпечує якість
розрахунків та їх аналіз. Як основу для створення зазначених моделей
рекомендовано застосовувати стандартизовану відповідним стандартом МЕК
загальну інформаційну модель електроенергетики.
3. Єдина система класифікації та кодування
Єдина класифікація об'єктів електричних мереж при функціонуванні
розподілених систем керування дасть змогу забезпечити однозначну
консолідацію та угрупування даних, однаковість різних вибірок показників
електричних мереж .
4. Єдина концепція розвитку
Єдина концепція розвитку програмного й технічного забезпечення
Системного оператора. Уніфіковані для автоматизації бізнес-процеси й
регламенти взаємодії при спільному використанні інформаційних систем.
5. Єдина платформа інтеграції
Єдина платформа інтеграції забезпечує можливість обміну даними між
численними додатками максимально гнучким і економічним шляхом.
Принциповою особливістю АСУ ММЕМ є поетапне створення загальної
структури (системної шини) обміну даними.
6. Багатоплатформеність
АСУ ММЕМ має забезпечувати міжплатформене рішення для будь-якої
операційної платформи (Windows, Unix), підтримувати лінію промислових
СУБД (MS SQL, Оrас1е тощо) з можливістю реалізації гетерогенної
розподіленої системи.
7. Безпека інформації
Усі інформаційні об'єкти в АСУ ММЕМ мають бути захищеними
матричною схемою безпеки. Матрицю рівнів доступу створює і редагує
спеціальними засобами адміністратор АСУ ММЕМ. Система безпеки повинна
давати змогу протоколювати дії користувачів. Типи протоколювання дій, як і
типи самих об'єктів, які підлягають контролю, мають бути налаштованими. Для
контролю доступу користувачів має бути широкий набір функцій моніторингу
та одержання звітів.
8. Єдність керування
Модуль моніторингу та керування повинен забезпечувати єдину точку
контролю та керування всіма елементами АСУ ММЕМ: сховищами, серверами,
користувачами й групами користувачів, незалежно від їхнього розташування.
9. Відкритість розробок
Рекомендовано надавати розроблювачам повний комплект бібліотек для
створення власних інтерфейсів користувача за допомогою відкритих

53
інтерфейсів прикладного програмування (АР1) як для клієнт-серверних, так і
бізнес-додатків.
10. Єдина точка входу для користувача
Під час розроблення корпоративних додатків перевагу треба віддавати
триланковій архітектурі з можливістю інтеграції АРМ користувачів на базі
корпоративного порталу, який забезпечує працівникам персоналізоване
подання різних корпоративних даних і єдину точку входу користувача до
бізнес-додатків, дозволених для використання.
6.8.3 Технічна політика у сфері автоматизації
Діяльність Системного оператора та Оператора системи електропередачі
ММЕМ у сфері автоматизації управління функціонуванням ММЕМ передбачає
створення ієрархічної АСУ ММЕМ, яка складається із функціональних блоків і
окремих підсистем (модулів). У АСУ ММЕМ повинна забезпечуватися
взаємодія як між її внутрішніми функціональними модулями, так і зовнішніми
відносно АСУ ММЕМ системами та суб'єктами і учасниками ринку
електричної енергії (за необхідності).
Організація збору та передавання телеінформації з об’єктів розподільної
мережі та децентралізованих електростанцій повинна відповідати структурі
ієрархії оперативно-диспетчерського управління із збором даних в
обчислювально-інформаційний комплекс ліцензіатів з передачі електроенергії
місцевими (локальними) мережами та передавання їх далі до
електроенергетичної системи (без дублювання передавання інформації з
об’єкта в електроенергетичну систему та в енергопостачальну компанію
окремими каналами).
Політика Системного оператора та Оператора системи електропередачі
ММЕМ у сфері автоматизації повинна передбачати наступні основні цілі.
У сфері управління:
- планування і оцінка досягнень поставлених стратегічних цілей;
- виявлення закономірностей і тенденцій розвитку ММЕМ;
- надання керівництву та громадськості оцінки результатів діяльності
Системного оператора та Оператора системи електропередачі ММЕМ на основі
якісних і кількісних ключових показників ефективності в різних розрізах.
У сфері керування закупівлями та матеріальними потоками:
- підвищення ефективності закупок продукції (товарів, робіт, послуг) для
потреб Системного оператора та Оператора системи електропередачі ММЕМ за
рахунок утворення централізованої бази даних про планування та реалізацію
закупок з уніфікованим доступом до інформації і функцій;
- скорочення витрат Системного оператора та Оператора системи
електропередачі ММЕМ за рахунок централізації і автоматизації закупівельних
процесів;
- зниження витрат на матеріальне забезпечення за рахунок оптимізації
планування ресурсів і зниження рівня складських запасів.

54
 У сфері планування та бюджетування, бухгалтерського, податкового
обліку й звітності:
- підтримка процесів економічного планування та бюджетування
Системного оператора та його регіональних ДЦ своєчасною, повною й
достовірною інформацією з можливістю проведення комплексного аналізу
даних їхньої динаміки та тенденцій;
- забезпечення в рамках єдиної інформаційної системи реєстрації та
оброблення документів про рух матеріалів виконання робіт, надання послуг і
ведення бухгалтерського й податкового обліку відповідно до прийнятих
нормативів і законодавства України;
- забезпечення керівництва сучасними програмними інструментами для
проведення всебічного аналізу діяльності підприємства.
У сфері керування майном:
- контроль вартості майнових комплексів;
- оптимізація структури майна Системного оператора та Оператора
системи електропередачі ММЕМ;
- контроль грошових потоків у розрізі майнових комплексів.
У сфері керування інвестиційною діяльністю:
- забезпечення централізованого зберігання повної, актуальної і
достовірної інформації про інвестиційні проекти;
- надання інструментів для оперативного формування та коригування
інвестиційних програм;
- забезпечення контролю реалізації інвестиційних проектів та
інвестиційної програми за допомогою оперативного доступу до інформації про
одержання й використання інвестицій, порівняння планових і фактичних
показників, формування аналітичної звітності;
- підтримка інформаційного обміну й взаємодії між підрозділами
центрального апарату електропередавального підприємства, його філіями й
агентами.
У сфері керування персоналом:
- забезпечення планування та контролю витрат на персонал − оплата
праці, заходи щодо навчання та підвищення кваліфікації, мотиваційні заходи;
- зниження трудозатрат у разі автоматичного формування звітів.
У сфері корпоративного та управлінського документообігу:
- підвищення продуктивності праці співробітників за рахунок ліквідації
«дублювання» функцій, скорочення часу пошуку документів тощо;
- підвищення «прозорості» корпоративних бізнес-процесів за рахунок
реалізації контрольних процедур.
У сфері керування ТОіР об’єктів електричних мереж:
- перехід до системи ремонтів з визначенням їх необхідності та обсягів
робіт на підставі технічного стану, показників надійності, а також важливості
устаткування;

55
 - формування багаторічної бази статистичних даних про технологічні
порушення та пошкодження устаткування, відмови устаткування, час і витрати
на ремонт устаткування.
У сфері оцінювання технічного стану та діагностики устаткування
об’єктів електричних мереж:
- підвищення надійності роботи устаткування за рахунок якісного
планування робіт з ТОіР, заміни устаткування на основі даних про фактичний
технічний стан устаткування;
- планування робіт з ТОіР, заміна та відновлення устаткування на основі
детального аналізу технічного стану устаткування для оптимального
використання ресурсів;
- визначення залишкового експлуатаційного ресурсу.
У сфері технічного і комерційного обліку електроенергії:
- забезпечення автоматизації надання та оброблення результатів
вимірювань АСОЕ ММЕМ, що відповідає вимогам нормативної бази;
- забезпечення розрахунку втрат електроенергії у ММЕМ на всіх рівнях
технологічного управління на основі результатів вимірювань АСОЕ ММЕМ.
У сфері моніторингу і керування якістю електроенергії:
- забезпечення приладами автоматичного контролю показників якості
електроенергії об’єктів ММЕМ;
- забезпечення автоматизації надання та оброблення результатів
вимірювань показників якості електричної енергії, що відповідає вимогам
нормативної бази;
У сфері автоматизації ОТУ засоби оперативно-технологічного управління
треба передбачати в рамках багаторівневої ієрархічної АСТУ Системного
оператора, яка має забезпечувати:
- комплексну автоматизацію ОТУ, включаючи диспетчерсько-
технологічне управління об’єктами ММЕМ, керування режимами
функціонування електричних мереж, контроль параметрів якості електричної
енергії, підтримку організації та проведення ремонтів, технічного
обслуговування, реконструкції, технічного переоснащення і розвитку
мережевого устаткування, технологічне забезпечення роботи з суб’єктами ОЕС
України та ринком електричної енергії та потужності;
- одержання за допомогою різних автоматизованих підсистем достовірної
оперативної та технологічної інформації, необхідної для комплексної
автоматизації різних видів діяльності Системного оператора.
Функції оперативно-технологічного управління об’єктами ММЕМ
забезпечуються створенням та розвитком існуючих програмно-технічних
комплексів АСДТУ, які містять такі основні підсистеми:
- управління і збору даних (SCADA - система);
- моніторингу поточного стану елементів електричної мережі
(EMS/DMS);
- керування проведенням перемикань (NMS);

56
 - керування роботами з проведення ремонтів (OMS);
- тренажер оперативного персоналу (OPS).
У сфері зберігання та подання технологічних даних:
1) забезпечення уніфікованого доступу до сукупного обсягу
технологічних даних по всіх об'єктах ММЕМ, прикладних системах і
користувачах АСУ ММЕМ;
2) збір даних від усіх підсистем технологічного управління, в тому числі:
- систем автоматичного управління й регулювання;
- АСУТП ПС;
- підсистеми моніторингу та діагностики устаткування;
- АСОЕ ММЕМ;
- АСКПЯЕ;
3) агрегування даних, ведення історичних архівів, параметрів, процесів,
математичне оброблення даних;
4) уніфіковане подання даних клієнтським додаткам кінцевих
користувачів і обмін даними на основі єдиної інформаційної моделі;
5) забезпечення можливості поетапного нарощування обсягів зібраних
даних, вторинних функцій оброблення даних і масштабування кількості
одночасно працюючих із системою клієнтських додатків і прикладних систем.
У сфері організації інформаційного забезпечення:
1) забезпечення стандартизованого підходу до створення, експлуатації,
реконструкції та технічного переоснащення об'єктів ММЕМ на основі двох
груп стандартів:
- функціональних стандартів, які визначають порядок функціонування
ОЕС України (галузеві та промислові стандарти електроенергетики, відповідні
стандарти МЕК тощо);
- стандартів життєвого циклу, які визначають процеси проектування
(розроблення), будівництва, пуско-налагоджувальних випробувань,
експлуатації та ліквідації об'єкта (міжнародні ISO/IЕС 12207 тощо) і
національні стандарти;
2) забезпечення доступу всіх учасників процесу управління інформацією,
які створюють, керують та експлуатують об'єкти ММЕМ, до технічної
інформації засобами сучасних інформаційних технологій;
3) забезпечення контролю якості технічної інформації об'єктів ММЕМ і
контролю коректності протікання процедур керування життєвим циклом
об'єктів ММЕМ.
У сфері інформаційно-технологічної інфраструктури:
- архітектура апаратних засобів повинна базуватися на принципах
відкритих систем і розподілених комп'ютерних систем з високим ступенем
резервування;
- доцільно використовувати однотипне ПЗ й промислові СУБД (одного
виробника) або широко розповсюджені зв'язування;

57
 - під час експлуатації системного та прикладного ПЗ необхідно
використовувати аудит, системи автоматичного відновлення та контролю
цілісності;
- все використовуване ПЗ (системне, прикладне, СУБД) має
підтримувати функції невпинного резервного копіювання та адміністрування;
- як основну технологію комп'ютерних мереж використовують Ethernet
(на рівні ядра мережі);
- структуровану кабельну систему треба будувати на відповідність
категорії «5е» слабкострумових кабельних систем будинку;
- ДБЖ повинні включати модулі моніторингу й діагностики, в аварійній
ситуації підтримувати роботу ядра системи не менше 40 хв;
- дотримання принципів ієрархічної побудови мережі в єдиному
адресному просторі технологічної мережі зв’язку електроенергетики;
- категоризація завдань на рівні системного ПЗ з наступною ізоляцією
важливих і консолідацією другорядних, можливе застосування систем
віртуальних машин;
- за технічної можливості на кожному активному мережевому елементі
треба встановлювати систему єдиного часу;
- на все закуповуване устаткування та ПЗ має бути повний комплект
ліцензій, необхідний для експлуатації, гарантійні зобов'язання і передбачене
післягарантійне обслуговування;
- використовувати для побудови ІОІ мережеве устаткування і ПЗ, які
здійснюють функції захисту інформації (міжмережеві екрани).
У сфері забезпечення інформаційної безпеки:
- конфіденційність і автентичність інформації, яка циркулює в АСУ
ММЕМ, або найбільш важливої її частини;
- цілісність і достовірність інформації;
- доступність (своєчасний доступ користувачів до необхідної їм
інформації та ресурсів системи);
- стійкість до відмов і працездатність компонентів системи;
- розмежування відповідальності за порушення установлених правил;
- оперативний контроль процесів керування, оброблення та обміну
інформацією (системи сканування, моніторингу, виявлення й реєстрації
аномального режиму роботи системи).
У сфері моніторингу й керування ІТІ:
1) створення єдиних центрів моніторингу й керування ІТІ за дворівневою
схемою − консолідовані на верхньому рівні (Системного оператора) і локальні -
на рівні об'єктів електричних мереж;
2) реалізація в центрах моніторингу ІТІ таких функцій:
- збору відомостей і реєстрації подій про роботу комп'ютерного й
телекомунікаційного обладнання;
- моніторингу роботоздатності – ідентифікацію та інвентаризацію
компонентів інфраструктури, аналізу збоїв і продуктивності систем,
відображення стану системи й оповіщення про аварії;

58
 - формування звітів про роботу системи;
- відображення графічної інформації адміністраторові АСУ;
- оповіщення адміністратора АСУ про необхідність втручань;
- аналіз здатності системи виконувати бізнес-функції;
3) реалізація в центрах керування ІТІ таких функцій:
- облік надаваних послуг;
- резервне копіювання і відновлення даних;
- централізоване виконання операцій за заданим розкладом;
- поширення ПЗ;
- керування персональними комп'ютерами.
У сфері керування інформаційно-технологічними послугами:
- підтримка реструктуризації підрозділів ІТІ у сервісні служби − служба
підтримки користувачів, служба мережевого й системного адміністрування;
- використання в роботі сервісних служб промислових, адаптованих під
конкретні потреби інструментів класу «Service Desk», інтегрованих із
системами моніторингу й керування устаткуванням;
- використання в роботі сервісних служб угоди про рівень
обслуговування (SLA), а також чітких регламентів і схем взаємодії різних
підрозділів.
У сфері забезпечення резервування основного ЦОД:
- створення резервного ЦОД , територіально віддаленого від основного
ЦОД;
- забезпечення додаткових потужностей резервного копіювання даних
для оперативного відновлення роботоздатності підсистем АСУ в разі
відключення основного ЦОД, через тривалі незаплановані (аварійні) простої,
численні збої або відмови устаткування, катастрофи тощо. Архітектура
резервного ЦОД і склад устаткування повинні відповідати технічній
архітектурі основного ЦОД.
6.8.4 Реалізація технічної політики у сфері автоматизації
Технічну політику у сфері автоматизації здійснюють шляхом:
– визначення черговості розроблення і впровадження в експлуатацію
складових (блоків, модулів, систем, підсистем тощо) АСУ ММЕМ;
– розроблення, обговорення, погодження і затвердження концепцій
(вимог) щодо побудови складових АСУ ММЕМ відповідно до вимог технічної
політики тощо;
– розроблення, обговорення, погодження і затвердження галузевих
програм реалізації складових АСУ ММЕМ на підставі затверджених концепцій;
– розроблення проектів реалізації складових АСУ ММЕМ і необхідного
нормативно-технічного забезпечення;
– реалізації проектів складових АСУ ММЕМ і впровадження їх в
експлуатацію;
– коригування проектів відповідно до досвіду експлуатації.
У процесі реалізації технічної політики у сфері автоматизації процесів у
Системного оператора доцільно додержуватися такої послідовності:
59
 1. Блок оперативно-технологічного управління, у тому числі:
- АСДТУ;
- АСОЕ ММЕМ;
- АСУТП ПС.
- АСКПЯЕ;
2. Блок інформаційного забезпечення, у тому числі:
- ЄІКМЕ;
- АСУ технічною інформацією.
3. Блок ІТ-інфраструктури, у тому числі:
- ІОІ ;
- забезпечення інформаційної безпеки;
- резервування основного ЦОД;
- система керування інформаційно-технологічного процесу.
4. Блок виробничо-технічного управління, у тому числі:
- АСОЕ ММЕМ;
- АСУ ТОіР.
- АСКПЯЕ;
- автоматизована система оцінювання технічного стану устаткування;
5. Блок фінансово-економічного та господарського управління,
у тому числі:
– АСУ закупівлями та матеріальними потоками;
– автоматизована система планування та бюджетування,
бухгалтерського, податкового обліку й звітності;
– АСУ майном;
– АСУ інвестиційною діяльністю.
6. Блок корпоративного управління, у тому числі:
– автоматизована система корпоративного та управлінського
документообігу;
– АСУ персоналом;
7. Блок стратегічного управління, у тому числі:
- система планування та контролю досягнення стратегічних цілей;
- система прогнозування розвитку ММЕМ.
6.8.5 Першочергові завдання реалізації технічної політики у сфері
автоматизації
Середовищем, яке забезпечує реалізацію технічної політики у сфері
автоматизації процесів у Системного оператора, є ЄІКМЕ, побудована
відповідно до затвердженої у встановленому порядку галузевої програми,
концепцію якої Системний оператор повинен розробити і подати на розгляд і
затвердження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику в електроенергетичному комплексі України.
АСОЕ ММЕМ має бути побудовано згідно із затвердженою у
встановленому порядку галузевою програмою, концепцію якої Системний

60
оператор повинен розробити і подати на розгляд і затвердження до
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в
електроенергетичному комплексі України.
АСКПЯЕ також має бути побудовано згідно з затвердженою у
встановленому порядку галузевою програмою, концепцію якої Системний
оператор повинен розробити і подати на розгляд і затвердження до
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в
електроенергетичному комплексі України.
Порядок і терміни розроблення та виконання заходів щодо реалізації
решти завдань АСУ ММЕМ потрібно визначати з урахуванням набутого
досвіду.

6.9 Експлуатація електричних мереж

Технічна політика у сфері експлуатації електричних мереж повинна бути
спрямованою на:
- забезпечення надійного (безаварійного) функціонування мереж;
- зниження експлуатаційних витрат і технологічних витрат електроенергії
в ММЕМ;
- запровадження новітніх методів і засобів діагностики технічного стану
устаткування об’єктів ММЕМ, у тому числі без його відключення;
- запровадження технічного обслуговування та ремонтів устаткування
об’єктів ММЕМ згідно з фактичним технічним станом обладнання мереж.
6.9.1 Оперативне обслуговування
Оперативне обслуговування передбачає:
- моніторинг стану ММЕМ, який включає в себе контроль стану
устаткування, аналіз оперативної обстановки на об'єктах ММЕМ;
- організацію оперативних дій з локалізації технологічних порушень і
відновлення режимів ММЕМ;
- організацію оперативного обслуговування ПС, виконання оперативних
перемикань, режимне та схемне забезпечення безпечного виконання ремонтно-
експлуатаційних робіт у електричних мережах, які відносяться до ММЕМ;
- виконання оперативним персоналом операційних функцій з виконання
перемикань у ММЕМ.
6.9.2 Планування та організація експлуатації
Планування та організація експлуатації ММЕМ передбачає:
- планування ремонтів згідно з графіками з визначенням обсягів робіт на
основі оцінки технічного стану, з використанням сучасних методів і засобів
діагностики, у тому числі без виведення устаткування з роботи;
- проведення комплексного обстеження та технічного огляду
устаткування, яке відпрацювало свій нормативний термін служби, для
продовження строку експлуатації;
- розроблення пропозицій з модернізації, заміни устаткування,
удосконалення проектних рішень;

61
 - запровадження нових технологій обслуговування та ремонтів
устаткування ММЕМ, у тому числі виконання ремонтів під напругою;
- оптимізацію фінансування робіт з експлуатації, ТОіР шляхом
визначення обсягів ремонтних робіт на підставі фактичного стану елементів
електричних мереж;
- проведення роботи із зниження експлуатаційних витрат і втрат;
- оптимізацію аварійного запасу устаткування і елементів ПЛ, чітка
організація ліквідації аварійних пошкоджень;
- удосконалювання організаційних структур керування та
обслуговування;
- професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації
працівників;
- аналіз параметрів і показників технічного стану устаткування, будинків
і споруд до та після ремонту за результатами діагностики;
- оптимізацію аварійного запасу устаткування та елементів ПЛ;
- вирішення технічних проблем під час експлуатації і будівництва та
доведення способів і методів розв’язання проблем до структурних підрозділів
ММЕМ (оформляються у вигляді інформаційних листів, оперативних вказівок,
циркулярів, технічних рішень із статусом обов'язковості виконання, наказів,
розпоряджень, рішень нарад та інших управлінських рішень).
6.9.3 Організаційні напрями технічного обслуговування та ремонту
електричних мереж
До організаційних напрямів ТОіР на об'єктах ММЕМ входять:
1) проведення ТОіР силами експлуатаційної організації з покладанням
на неї відповідальності за технічний стан електричних мереж;
2) залучення підрядних організацій для виконання робіт з капремонту та
реконструкції електричних мереж;
3) зміцнення внутрішніх матеріальних, інструментальних і людських
ресурсів, необхідних для проведення своєчасних та якісних робіт з ТОіР у
повному обсязі;
4) розвиток сучасних засобів діагностики та оцінювання технічного
стану;
5) реалізація робіт з визначення залишкового ресурсу обладнання та
розроблення технічних рішень щодо подовження його терміну служби;
6) розроблення і впровадження автоматизованих систем планування й
контролю проведення ТОіР (АСУ ТОіР);
7) розроблення й впровадження автоматизованої методики оцінювання
технічного стану, інтегрованої з базою даних АСУ ТОіР;
8) перехід до довгострокового планування ТОіР (на три – п’ять років);
9) укладання договорів сервісного обслуговування із заводами –
виробниками основного електротехнічного обладнання;
10) розроблення та удосконалення методичного забезпечення технічного
обслуговування та ремонту об'єктів ММЕМ що передбачає:

62
 - розроблення і удосконалення нормативно-технічної документації з
ТОіР;
- створення технологічних карт, методик та інструкцій з ТОіР;
- методики оцінки ресурсних показників устаткування ПС і ЛЕП;
- оцінка економічних показників ТОіР.
Обслуговування електричних мереж необхідно передбачати силами
спеціально підготовленого персоналу електропередавального підприємства або
спеціалізованих організацій, який пройшов навчання і атестований на
проведення основних видів робіт з технічного обслуговування та ремонту
електричних мереж.
6.9.4 Забезпечення надійного функціонування електромереж
Забезпечення надійного функціонування ММЕМ передбачає проведення
комплексу заходів щодо:
- впровадження спеціалізації ремонтних робіт;
- застосування нових технологій ремонту обладнання ПС і ПЛ, нових
матеріалів, які забезпечують високу якість і зниження витрат;
- переходу до ремонтів на основі оцінки технічного стану із
впровадженням методів і засобів діагностики поточного стану устаткування без
виведення його з роботи;
- ремонту ПЛ під напругою (без її вимикання);
- механізації виконання робіт на ЛЕП і ПС, у першу чергу – найбільш
трудомістких видів робіт;
- організації контролю та аналізу (розслідування) технологічних
порушень і аварій;
- організації оцінювання та контролю надійності електропостачання;
- розроблення і реалізацію запобіжних заходів з попередження аварій;
- створення відповідної інформаційної бази проведення заходів ТОіР;
- забезпечення доступу зацікавлених суб’єктів (осіб) до результатів
розслідування технологічних порушень і аварій.

6.10 Протиаварійна робота в мережах

Протиаварійна робота в ММЕМ передбачає проведення заходів із
контролю технічного стану обладнання ММЕМ, здійснення заходів з
запобігання аваріям обладнання, а також розроблення та удосконалення
методичного забезпечення проведення робіт з ліквідації аварій та ремонту
обладнання ММЕМ.
Заходи з запобігання аваріям обладнання ММЕМ мають передбачати:
- розроблення та реалізацію програм підвищення надійності обладнання;
- удосконалення сервісного обслуговування для підтримки на належному
рівні технічного стану обладнання;
- поліпшення протипожежного стану ПЛ і ПС.
- проведення робіт з визначення залишкового ресурсу обладнання та
розроблення технічних рішень з подовження терміну служби обладнання;

63
 - розроблення та удосконалення методик оцінювання ресурсних
показників обладнання ПС і ЛЕП;
- забезпечення стійкого зворотного зв’язку з виробниками обладнання;
- залучення проектних і монтажних організацій, підприємств-виробників
обладнання до розслідування причин порушень у роботі обладнання.

6.11 Підготовка виробничого персоналу

Для забезпечення необхідного рівня кваліфікації виробничого персоналу
необхідно вживати заходів щодо подальшого розвитку наявних центрів
навчання та підвищення кваліфікації виробничого персоналу, своєчасно
переглядати навчальні програми і удосконалювати матеріальну базу, проводити
змагання обслуговуючого та оперативного персоналу. Навчальний процес
підготовки персоналу, який обслуговує й експлуатує електричні мережі, треба
будувати на практичному навчанні та відпрацьовуванні професійних навичок
на реальному устаткуванні.
Кожен центр підготовки персоналу повинен мати:
– навчальні класи для проведення теоретичних занять з відповідними
технічними засобами (комп’ютери, інтерактивні дошки, систему забезпечення
відеоконференцій, програмні засоби, навчальні матеріали тощо);
– тренажерні класи для проведення протиаварійних та диспетчерських
тренувань, навчання працівників практичним навичкам надання долікарської
допомоги і передекзаменаційної підготовки. У тренажерних класах мають бути
тренажери для проведення протиаварійних тренувань, оперативних
перемикань, надання долікарської допомоги, а також відповідна кількість
робочих місць;
– електромережевий полігон (за потреби) для проведення практичних
занять, придбання необхідних навичок і проведення змагань із професійної
майстерності. Електромережевий полігон повинен складатися з ділянки ЛЕП,
окремого устаткування ПС (у тому числі елегазового), пристроїв РЗА та засобів
технічного обслуговування;
– пункт надання медичної допомоги;
– приміщення для розміщення відряджених на навчання працівників;
– їдальню.

6.12 Система управління охороною праці

Технічну політику у сфері охорони праці спрямовано на підвищення
рівня безпеки виробництва із застосуванням прогресивних рішень, який
забезпечують мінімальний рівень ризику травматизму персоналу.
Систему управління охороною праці (СУОП) в ММЕМ створюють
відповідно до вимог стандартів серії ДСТУ ISO 9001 та ДСТУ OHSAS 18001.
. Ключовими напрямами розвитку СУОП є:
- широке застосування електроустаткування та технологій, безпечних
для життя та не шкідливих для здоров'я персоналу;

64
 - залучення всіх співробітників до діяльності з підвищення безпеки
виробництва, розроблення єдиного порядку організації робіт уповноваженими
особами з охорони праці;
- конкретизація діючих процедур СУОП;
- створення та введення єдиного порядку ідентифікації небезпеки,
аналізу і оцінювання ризиків, проведення атестації робочих місць (за умовами
праці) на об'єктах ММЕМ. Навчання працівників методам ідентифікації
небезпеки у сфері охорони праці з розробленням коригувальних впливів щодо
їх зниження;
- застосування сучасних методів і засобів захисту персоналу від
небезпечних і шкідливих факторів, у тому числі оснащення персоналу
виробничих бригад захисними комплектами від ураження електричним
струмом під час робіт у зонах наведеної напруги;
- забезпечення персоналу ММЕМ сучасними санітарно-побутовими
приміщеннями;
використання нових методів роботи з персоналом у сфері забезпечення
безпеки виробництва.

6.13 Перспективні технології

6.13.1 Устаткування на основі явища надпровідності
Явище надпровідності засноване на зниженні опору провідника до нуля
за його охолодження до дуже низьких температур. Сфера застосування
устаткування на основі ВТНП технології:
- глибокі введення великої потужності в центри великих міст, що дасть
можливість у ряді випадків відмовитися від ПС ВН на користь ПС СН при
збереженні передаваної потужності;
- несинхронні зв’язки ОЕС України на постійному струмі з
використанням ВТНП КЛ, що підвищують стабільність ОЕС України;
- передавання електроенергії через великі водні перешкоди;
- створення та застосування нових типів кабелів на базі ВТНП,
підвищення економічності, екологічності та надійності передавання
електроенергії;
- надпровідникові струмообмежувачі для зниження струмів КЗ та зняття
обмежень у разі паралельної роботи ділянок ОЕС України через
невідповідність комутаційної спроможності обладнання струмам КЗ;
- створення та застосування на об’єктах електроенергетики силових
трансформаторів на основі надпровідності;
- створення надпровідних накопичувачів електроенергії для підвищення
динамічної стійкості ОЕС України.
6.13.2 Активно-адаптивна мережа
Лібералізація електроенергетичної галузі та розвиток ринкових відносин
в електроенергетиці пред’являють нові та посилюють традиційні вимоги, що
стосуються, у першу чергу:

65
 - надійності функціонування об’єктів електроенергетики і як наслідок –
надійності електропостачання споживачів;
- готовності електромережевої інфраструктури до забезпечення
функціонування ОРЕ і паралельної роботи ОЕС України та
електроенергетичних систем іноземних держав, приєднання нових
потужностей і споживачів;
- економічності функціонування та розвитку;
- безпеки персоналу та скорочення негативного впливу на екологію.
Забезпечення зазначених вимог ускладнюється постійним підвищенням
вартості електричної енергії, обмеженістю традиційних органічних видів
палива, моральним старінням і фізичним спрацюванням устаткування,
дефіцитом кваліфікованих кадрів і появою нових загроз у вигляді тероризму,
кібернетичних атак тощо. Розвиток ММЕМ за традиційними принципами не
зможе повною мірою задовольняти висунуті до них вимоги, що зумовлює
необхідність переходу до інноваційного шляху їх розвитку. Це, у свою чергу,
зумовлює необхідність розроблення концепції активно-адаптивної (ААМ) на
підставі таких технологій, як:
- технології гнучких ЛЕП (FACTS);
- високошвидкісні засоби зв’язку;
- технології моніторингу динамічних властивостей ОЕС України (WAMS)
на основі реєстрації векторних параметрів електричного режиму мережі в
режимі реального часу з використанням сучасних технічних засобів
оброблення і передавання інформації (системи моніторингу перехідних
режимів ОЕС України);
- мікропроцесорна техніка для оброблення інформації та керування
устаткуванням.
Активно-адаптивна мережа – це мережа нового покоління, заснована на
мультиагентному принципі керування її функціонуванням та розвитку. Мета
ААМ – забезпечення ефективного використання всіх видів ресурсів
(природних, соціально-виробничих та людських) для надійного, якісного та
ефективного енергозабезпечення споживачів за рахунок гнучкої взаємодії
генерації, електричних мереж та споживачів на основі сучасних технологічних
засобів та єдиної системи управління.
У рамках розроблюваної концепції різноманітність вимог до ААМ може
бути зведено до групи таких базових характеристик:
- доступність – забезпечення споживачів енергією залежно від того,
коли й де вона їм необхідна;
- надійність – можливість протистояння фізичному та інформаційному
негативним впливам без масштабних відключень або високих витрат на
відновлення роботи;
- економічність – функціонування відповідно до основних законів
попиту та пропозиції на базі обґрунтованих цін;
- ефективність – забезпечення контролю над витратами, зменшенням
втрат електроенергії під час її передачі та розподілу, більш ефективне
виробництво електроенергії та експлуатація устаткування;
66
 - органічність у взаємодії з навколишнім середовищем – зменшення
впливів на навколишнє середовище за допомогою нововведень у генерації,
передачі, розподілі та споживанні електроенергії;
- безпека – забезпечення функціонування без нанесення шкоди здоров’ю
населенню та обслуговуючому персоналу (травмування тощо) або збитків
навколишньому середовищу;
- технологічна єдність – мережа ОЕС України повинна вдосконалю-
ватися не за допомогою різних технологій, обраних випадково, а за допомогою
спланованої програми й системи поглядів.
Для реалізації цих вимог ААМ повинна мати нові властивості, основними
з яких є:
- стандартизований високотехнологічний гнучкий інтерфейс «генератор-
мережа», «споживач-мережа»;
- нова мережева топологія, яка забезпечує регулювання обміну
потужності з відповідною системою шляхом керування активними елементами
ААМ і об’єктами генерації;
- адаптивна реакція керованих елементів ААМ на зміну режиму
енергосистеми в реальному часі, у тому числі у взаємодії з централізованими й
локальними пристроями режимного та протиаварійного управління в
нормальних і аварійних режимах;
- базування на нових інформаційних ресурсах і технологіях для
оцінювання ситуацій, вироблення й прийняття оперативних та довгострокових
рішень.
Для забезпечення побудови ААМ, яка володіє вищезазначеними
властивостями, найближчим часом необхідно розробити інноваційну
технологічну платформу, яка включала б у себе такі основні напрями:
- сучасне високопродуктивне устаткування з поліпшеними економічними,
надійнісними та екологічними характеристиками;
- сучасні АСУ генерацією й навантаженням у ситуаційному і
нормальному режимах;
- активний інтерфейсний зв’язок, який забезпечує можливість
підключення нових автоматичних систем з використанням поновлюваних,
вторинних і нетрадиційних енергоджерел;
- нові інформаційні ресурси та технології для оцінювання ситуацій,
вироблення та прийняття оперативних і довгострокових рішень;
- компетентні наукова, проектна та освітня бази.
Ці напрями, у свою чергу, базуються на таких технологіях, які
найближчим часом вимагатимуть відпрацьовування і пілотного впровадження:
- обмежувачів струмів КЗ (комутаційні, надпровідникові, напівпровід-
никові);
- накопичувачів електроенергії різного типу та призначення (акумулятори
великої енергоємності, маховикові агрегати, надпровідникові накопичувачі
тощо);

67
 - пристроїв на основі ВТНП (генератори, трансформатори, КЛ змінного
та постійного струму, компенсатори реактивної потужності, обмежувачі
струмів КЗ тощо);
- систем самодіагностики устаткування в режимі «on-line»,
самодіагностуючих трансформаторів, КРУЕ та інших електроустановок;
- оптичних систем вимірювань і управління, та створені на їхній основі
ЦПС;
- сучасних систем РЗА, протиаварійного та режимного управління;
- програмних комплексів та автоматизованих систем управління.
Створення ААМ повинне стати основним двигуном технічного прогресу
в електроенергетиці, стимулюючи такі напрями:
- інноваційні технології передавання та перетворення електроенергії,
автоматичного управління;
- фундаментальні наукові дослідження, у тому числі у сфері нових
матеріалів;
- ефективні нетрадиційні та поновлювані джерела електроенергії.
При цьому позитивними факторами технологічного прогресу для
економіки України с:
- розвиток вітчизняної електротехнічної промисловості;
- підвищення ефективності використання енергоресурсів;
- зниження викидів вуглекислого газу та шкідливих речовин у атмосферу
за рахунок економії органічного палива для виробництва електроенергії.
До початку робіт щодо переведення існуючих ММЕМ до класу ААМ у
встановленому порядку має бути розроблено і затверджено відповідну галузеву
програму, концепцію якої Системний оператор має розробити і подати на
розгляд і затвердження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику в електроенергетичному комплексі.
6.13.3 Оптико-електронні трансформатори струму і
трансформатори напруги
Як альтернативу традиційним вимірювальним ТС і ТН можна
припустити застосування оптичних вимірювальних перетворювачів,
характеристики яких допускають їхнє застосування для систем вимірювань і
РЗА. За допомогою оптичних вимірювальних перетворювачів можна
забезпечити:
- метрологічний контроль оптико - електронних ТС і ТН;
- необхідну точність вимірювань струму в широкому динамічному
діапазоні вимірювань (від 100 А до 4000 А для систем вимірювань і захисту −
до 160 кА);
- необхідну точність вимірювань напруги в діапазоні від 50 до 200%
номінального значення.
При цьому широка смуга пропускання (від 10 Гц до 5 кГц) дає змогу
виконувати повний аналіз показників якості електроенергії в частині гармонік і
перехідних процесів.

68
 Оптико-електронні трансформатори не мають потреби в спеціальному
рідкому або газовому ізоляційному середовищі, пожежо- і вибухобезпечні.
Вони мають високі масогабаритні характеристики і вимагають менших
трудозатрат під час монтажу та обслуговування.
6.13.4 Створення повністю автоматизованих підстанцій без
обслуговуючого персоналу. Цифрові підстанції
Для зменшення впливу рівня кваліфікації (тренованості) персоналу на
безаварійність роботи ММЕМ доцільно застосовувати автоматизацію
технологічних процесів: РЗА, технологічної автоматики, ПА, виконання
оперативних перемикань. Для цього, насамперед, потрібно значно поліпшити
якість спостереження параметрів обладнання і режимів, забезпечити контроль
достовірності положення комутаційних апаратів і їх ефективне оперативне
блокування, автоматизацію керуючих впливів. Силове устаткування повинне
бути адаптованим до новітніх систем керування, захисту та моніторингу.
У разі впровадження мікропроцесорних пристроїв перевагу треба
надавати пристроям, призначеним для роботи в складі АСУ. Автономні
пристрої необхідно застосовувати лише в разі відсутності системних аналогів.
У зв'язку з цим на об'єктах Системного оператора у централізованому порядку
має бути унеможливленим застосування мікропроцесорних пристроїв із
закритими протоколами обміну, пристроїв, які не підтримують роботу в
стандарті єдиного часу.
Архітектуру та функціональність АСУТП ПС як інтегратора всіх
функціональних систем ПС визначає рівень розвитку техніки, призначеної для
збору і оброблення інформації на ПС для видачі управлінських рішень і
впливів. У проектуванні АСУТП ПС спостерігається істотний стрибок
розвитку апаратних і програмних засобів АСУ. З’явилися високовольтні
цифрові вимірювальні ТС та ТН; розробляється первинне і вторинне
електромережеве устаткування із вбудованими комунікаційними портами,
виробляють мікропроцесорні контролери, оснащені інструментальними
засобами розроблення, на базі яких можливе створення надійного програмно-
апаратного комплексу ПС.
Усе це створює передумови для побудови ПС нового покоління –
цифрових підстанцій (ЦПС).
Під ЦПС розуміють ПС із застосуванням інтегрованих цифрових систем
вимірювань, РЗА, ПА, управління високовольтним устаткуванням, оптичних
ТС і ТН, цифрових схем управління, вбудованих у комутаційну апаратуру, а
також систем інформаційного обміну із зовнішніми системами, які працюють
за єдиними стандартними протоколами обміну інформацією.
Впровадження технологій ЦПС надасть переваги, порівняно з
традиційними ПС, на всіх етапах побудови та експлуатації об'єктів, а саме:
1) на етапі проектування:
- спрощення проектування ПС з використанням спеціалізованого ПЗ;
- скорочення номенклатури застосованого устаткування;

69
 - необмежену кількість одержувачів даних. Розподіл інформації
здійснюється засобами цифрових мереж, що дає змогу передавати дані від
одного джерела будь-якому пристрою на ПС, або за її межами без спотворення
на практично необмежені відстані;
- скорочення часу на ув’язування окремих підсистем за рахунок високого
ступеня стандартизації;
- зниження трудомісткості метрологічних розділів проектів;
- можливість створення типових рішень для об'єктів різної топологічної
конфігурації й довжини;
- єдність вимірювань. Вимірювання виконують за допомогою одного
високоточного вимірювального приладу. Користувачі результатів вимірювань
одержують однакові дані з одного джерела. Усі вимірювальні прилади
включено в єдину систему синхронізації;
- зниження трудомісткості перепроектування в разі внесення змін і
доповнень до проекту;
2) на етапі будівельних і монтажних робіт:
- скорочення найбільш трудомістких і нетехнологічних видів монтажних і
пусконалагоджувальних робіт, пов'язаних із прокладанням і тестуванням
вторинних кіл;
- зменшення часу пуско-налагоджувальних робіт за рахунок централі-
зованого налаштування та контролю параметрів обладнання;
- більш ретельне та всебічне тестування системи завдяки широким
можливостям створення різних сценаріїв поведінки та їх моделювання в
цифровому вигляді;
- скорочення витрат на непродуктивні переміщення персоналу за рахунок
можливості централізованого настроювання та контролю параметрів
електроустаткування;
- зниження вартості кабельної системи (цифрові вторинні кола дають
змогу здійснювати мультиплексування сигналів, яке передбачає двостороннє
передавання через один кабель великої кількості сигналів від різних пристроїв);
3) на етапі експлуатації:
- передавання даних без спотворення на практично необмежені відстані;
- всеосяжна система діагностики, яка охоплює не лише самодіагностуючі
пристрої, а й пасивні вимірювальні перетворювачі та їхні вторинні кола, що дає
змогу в більш короткий термін установлювати місце і причину відмов, а також
виявляти стан обладнання, який загрожує відмовами;
- контроль цілісності ліній (цифрова лінія постійно контролюється, навіть
якщо по ній не передають значущої інформації);
- захист від електромагнітних перешкод (використання оптико-
волоконних кабелів забезпечує повний захист від електромагнітних перешкод у
каналах передавання даних);
- простота обслуговування та експлуатації (перекомутація цифрових кіл
виконується значно простіше, ніж аналогових);

70
 - скорочення термінів ремонту завдяки широкій пропозиції на ринку
пристроїв різних виробників, сумісних між собою (принцип
інтероперабельності).
- за рахунок абсолютного моніторингу технологічних процесів, який дає
змогу скорочувати витрати на експлуатацію, перехід до методу обслуговування
устаткування за станом (по факту);
- підтримка проектних (розрахункових) параметрів і характеристик, яка у
процесі експлуатації вимагає менших витрат;
- розвиток системи автоматизації вимагає менших витрат (необмеженість
щодо кількості приймачів інформації) ніж традиційні підходи.
6.13.5 Системи для захисту повітряних ліній від грозових впливів
Під час нового будівництва та реконструкції ПЛ замість застосування
грозозахисного тросу слід розглядати доцільність використання ізоляторів-
розрядників, що суттєво скоротить число відключень ПЛ у разі влучення
блискавки у провід, а також зменшить масу та висоту опор.

6.14 Енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності

Технічна політика у сфері енергозбереження і підвищення енергетичної
ефективності полягає в реалізації вимог і заходів із проведення обов'язкового
енергетичного обстеження (аудиту), обліку всіх типів використовуваних
енергетичних ресурсів, у забезпеченні вимог щодо енергоефективності
будинків і споруд відповідно до вимог енергетичного паспорта, а також
виконанні вимог щодо відповідних обов'язків.
Цілі і завдання електропередавального підприємства полягають в
енергозбереженні та підвищенні енергетичної ефективності через скорочення
витрат на основний вид діяльності (скорочення технологічних витрат
електроенергії під час передавання її ММЕМ) і скорочення споживання всіх
видів енергетичних ресурсів, які реалізують згідно з розробленими
програмами заходів, що забезпечують:
- виконання вимог законодавства України та інших нормативно-
правових актів у сфері енергозбереження та підвищення енергетичної
ефективності;
- удосконалення системи проведення контролю за енерговитратами та
їх зниження;
- досягнення цільових індикаторів згідно з програмами
енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності;
- формування умов, які забезпечують економічно ефективну реалізацію
потенціалу енергозбереження і підвищення енергетичної ефективності роботи
підприємства.
- організацію моніторингу та коригування програм зменшення втрат і
підвищення ефективності заходів;
- аналіз і впровадження передового досвіду і технологій;
- застосування сучасного енергоефективного обладнання з
нормованими показниками енергетичної ефективності;

71
 - безперервність дії заходів у часі.
Основними напрямами технічної політики електропередавального
підприємства в частині енергозбереження та підвищення енергетичної
ефективності є реалізація заходів, спрямованих на:
- зменшення технологічних витрат електроенергії під час її
передавання, розподілу та перетворення;
- розроблення та удосконалення нормативно-правових актів, стандартів
(у тому числі підприємства) та проведення інформаційної роботи;
- зменшення витрат енергетичних ресурсів, оснащення
автоматизованою системою обліку споживаних енергоресурсів (тепла, газу,
води тощо), будинків і споруд, які використовують під час здійснення послуг з
передавання електроенергії;
- оснащення об'єктів електричних мереж приладами обліку електричної
енергії і організація процесу збирання інформації на основі даних приладів
обліку за допомогою АСОЕ;
- створення та впровадження інноваційних пілотно-демонстраційних
проектів підвищення енергетичної ефективності;
- проведення енергетичного обстеження об'єктів і одержання
енергетичного паспорта.
У сфері автоматизації технічного та комерційного обліку електроенергії
має бути забезпечено:
- автоматизацію оброблення результатів вимірювань АСОЕ, що
відповідає вимогам нормативної бази;
- автоматизацію розрахунку витрат електроенергії у ММЕМ на всіх
рівнях технологічного управління на основі результатів вимірювань АСОЕ;
- автоматизацію процесів метрологічного забезпечення та оброблення
одержуваних результатів засобів вимірювань електричних величин з метою
своєчасності одержання результатів вимірювань і формування облікових
показників.

6.15 Захист інтелектуальної власності

Науково-технічна інформація як результат науково-технічної діяльності,
що сприяє найкращій реалізації принципових нововведень, є комерційною
таємницею і охороняється в режимі конфіденційності, у тому числі:
- принципові конструкторські та технологічні нововведення, захист яких
здійснюється шляхом патентування з одержанням документів на ім'я
електропередавального підприємства;
- комерційно значущі програми для електронно-обчислювальних машин і
бази даних, захист яких здійснюється шляхом офіційної реєстрації з видачею
посвідчень на ім'я електропередавального підприємства.

6.16 Забезпечення інформаційної безпеки

Технічна політика у сфері безпеки інформаційних ресурсів має бути
спрямована на:

72
 - забезпечення захисту даних, які зберігаються або передаються по
каналах зв’язку, недопущення знищення, пошкодження, спотворення,
фальшування або блокування інформації, яка використовується для прийняття
управлінських рішень;
- виявлення та оцінювання загроз інформаційній безпеці;
- розроблення та застосування сучасних методів і засобів забезпечення
інформаційної безпеки;
- організацію і удосконалення контролю стану та ефективності системи
забезпечення інформаційної безпеки.

7 РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В МАГІСТРАЛЬНИХ

І МІЖДЕРЖАВНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ
7.1 Основні інструменти реалізації технічної політики
Основними інструментами реалізації технічної політики в ММЕМ є:
- державні цільові програми національного, регіонального і
галузевого рівнів (далі - Державні цільові програми);
- галузеві програми нового будівництва, реконструкції і технічного
переоснащення ММЕМ (далі – Галузеві програми);
- схеми перспективного розвитку ОЕС України та
електроенергетичних систем (далі – Схеми розвитку);
- інвестиційні програми;
- проекти нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення, які виконано із застосуванням технічних рішень, устаткування
і технологій відповідно до вимог Технічної політики (далі – проекти);
- пілотні інноваційні проекти;
- системи управління якістю електроенергії;
- комплексна програма технічного аудиту;
- нормативно-технічне забезпечення розвитку і сталого функціонування
ОЕС України;
- надання науково-технічних послуг;
- надання допоміжних послуг для забезпечення сталого функціонування
ОЕС України.

7.2 Державні цільові програми

Основні засади розроблення, затвердження та виконання державних
цільових програм регулюються Законом України «Про державні цільові
програми» та постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року
№ 106 «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних
цільових програм».
Електричні мережі, які діють сьогодні на території України, в основному,
забезпечують умови для постачання та одержання потужності і електроенергії
суб'єктам ОРЕ.
Разом з тим у електричних мережах виникають «вузькі» місця, пов'язані з
недостатньою пропускною здатністю зв'язків, відсутністю необхідного обсягу

73
пристроїв компенсації реактивної потужності, невідповідністю комутаційної
здатності вимикачів струмам КЗ, перевантаженням і старінням устаткування.
Зазначені обставини знижують технічну та економічну ефективність
функціонування ОЕС України і призводять до:
- обмеження передавання потужності в міжсистемних перетинах;
- обмеження видачі потужності електростанцій;
- проблем щодо забезпечення необхідного ступеня надійності видачі
потужності електростанцій і електропостачання споживачів;
- проблем щодо регулювання та підтримання у нормованих межах рівнів
напруги.

7.3 Галузеві програми

Ефективність інвестицій у реконструкцію і технічне переоснащення
діючих об'єктів ММЕМ, необхідність яких викликано зростанням споживання
електроенергії, є значно вищою, ніж у нове будівництво. Це зумовлено
головним чином тим, що в ряді випадків відпадає необхідність у створенні
інфраструктури і тим, що об'єкти технічного переоснащення вже мають
готових споживачів, а за нового будівництва проектних навантажень досягають
через кілька років після введення об'єкта ММЕМ у роботу. Крім того, після
технічного переоснащення різко знижуються витрати на експлуатацію об'єкта
ММЕМ і підвищується його енергетична ефективність і надійність роботи.
У період за 2015 – 2020 рр. основним напрямом інвестиційної політики в
мережах (з урахуванням збалансованого посилення міжсистемних зв’язків і
мереж у регіонах із швидкозростаючим споживанням) має бути технічне
переоснащення та реконструкція діючих об'єктів відповідно до Галузевих
програм розвитку ММЕМ.
Галузеві програми затверджує своїми наказами центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному
комплексі.
Метою розроблення Галузевих програм є:
- визначення обсягів реконструкції і технічного переоснащення ММЕМ
на підставі наявного технічного стану об’єктів електромереж і прогнозованого
зниження ресурсу ЛЕП і ПС, фізичного та морального старіння систем
технологічного управління, РЗА і ПА та систем регулювання частоти й
потужності;
- складання необхідних планів заходів реконструкції та технічного
переоснащення об’єктів ММЕМ і термінів їх виконання;
- визначення фінансових витрат для виконання Галузевої програми;
- визначення джерел фінансування Галузевої програми.
Основними вимогами до Галузевих програм є:
- єдині принципи формування;
- виконання вимог галузевих стандартів і положень під час їх
розроблення;
- виявлення пріоритетів розвитку і визначення черговості проведення
технічних і організаційних заходів під час реалізації;
74
 - оцінювання ефективності окремих підпрограм, інвестиційних проектів і
Галузевих програм у цілому за єдиною методикою;
- подання Галузевих програм в єдиному форматі.
Галузева програма нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення ММЕМ має поєднувати заходи, які передбачають:
- підвищення надійності електричних мереж;
- забезпечення нормованих показників якості електричної енергії;
- зниження втрат електроенергії в електричних мережах;
- підвищення пропускної здатності електричних мереж;
- забезпечення комплексної системи безпеки технологічних об’єктів та
ефективності експлуатації електричних мереж;
- зведення показників обсягів нового будівництва, реконструкції та
технічного переоснащення.
Перелік заходів, передбачених Галузевою програмою, має бути
обґрунтованим основними положеннями Схем розвитку ОЕС України та
електроенергетичних систем.
7.3.1 Заходи з підвищення надійності електричних мереж
Основна мета підвищення надійності електричних мереж полягає в
зниженні тривалості та частоти планових вимикань елементів мережі,
імовірності та тривалості аварійних вимикань електроустановок споживачів і
електростанцій.
Основними завданнями є:
- аналіз післяаварійних режимів, викликаних кліматичними аномаліями;
- періодична перевірка відповідності параметрів устаткування умовам
їхньої роботи в електричній мережі;
- вивчення найбільш характерних причин пошкоджень у мережі та
впровадження заходів із запобігання аварійним ситуаціям;
- удосконалювання системи організації ремонтів, спрямоване на
скорочення кількості планових вимикань у разі виведення устаткування з
роботи;
- впровадження на ПЛ робіт під напругою, що дає змогу максимально
скорочувати час перерв електропостачання під час усування пошкоджень і
заміни устаткування.
Заходи щодо підвищення надійності ПЛ напругою 220 кВ і вище мають
передбачати:
- розроблення комплексу заходів, рекомендацій і конструктивних рішень
для посилення та підвищення надійності існуючих ПЛ до економічно
обґрунтованого рівня на основі аналізу причин масових відмов (аварій);
- вибір оптимального варіанту реконструкції ПЛ за мінімумом витрат
для терміну служби, який залишився.
Надійність ПЛ, які підлягають реконструкції, треба оцінювати за даними
статистики про їх відмови.

75
 Під час розроблення переліку заходів необхідно використовувати
характеристики елементів ПЛ (опор, проводів, їх кріплень до опор, закріплень у
ґрунті тощо) та відомості щодо кліматичних впливів.
Доцільно розглядати варіанти підвищення надійності ПЛ до:
– нормативного (заданого) рівня;
– економічно обґрунтованого рівня з урахуванням терміну служби, який
залишився (у тому числі, обґрунтування доцільності реконструкції);
– максимально можливого рівня, зумовленого наявними засобами
реконструкції.
Доцільність вкладення коштів у реконструкцію ПЛ потрібно визначати
розрахунком терміну окупності витрат.
7.3.2 Заходи із забезпечення показників якості електроенергії
Показники якості електроенергії мають відповідати вимогам ГОСТ 13109
та ДСТУ EN 50160.
Керування якістю електроенергії має передбачати:
- удосконалення системи контролю показників якості електроенергії;
- моніторинг показників якості електроенергії в ММЕМ;
- заходи щодо регулювання частоти та потужності в ОЕС України
(первинне, вторинне та третинне);
- заходи щодо оснащення об'єктів електричних мереж пристроями
регулювання напруги;
Інформація, яка надходить до підсистеми моніторингу якості
електроенергії, повинна:
– бути достовірною, аргументованою і документально підтвердженою;
– бути оптимальною за складом і обсягом (з необхідною точністю) і не
бути надлишковою;
– адекватно відображати технічні аспекти мережі в частині
забезпечення надійності функціонування і пропускної здатності, а також
кількості та якості електроенергії, яку відпускають споживачам.
Заходи щодо оснащення електричних мереж пристроями регулювання
напруги розробляють у Схемах розвитку.
Сертифікацію якості електроенергії треба здійснювати відповідно до
вимог чинного законодавства.
7.3.3 Заходи щодо підвищення ефективності та безпеки експлуатації
електричних мереж
Обслуговування об'єктів ММЕМ має відбуватися на принципах
виконання робіт виходячи з критеріїв технічного стану об’єктів мереж і
мінімуму тривалості обмеження потужності споживачів та електростанцій.
Для визначення критеріїв технічного стану об’єктів потрібно створювати
інформаційні підсистеми моніторингу технічного стану АСУ ММЕМ, які
містять таку інформацію:
– загальні показники об'єктів електричних мереж;
– основні параметри ПЛ і КЛ, трансформаторних ПС та інших об'єктів
електричних мереж;
76
 – показники надійності;
– строки введення та/або заміни основного електроустаткування,
конструкцій або матеріалів.
Інформаційна підсистема моніторингу технічного стану АСУ ММЕМ має
виконувати функції збору, зберігання, аналізу та подання інформації про
реальний стан об'єктів ММЕМ (комплексну інвентаризацію і паспортизацію
об'єктів) з можливістю обміну з іншими базами даних. При цьому треба
здійснювати постійний облік і аналіз дефектів устаткування, порушень у роботі
об'єктів електричних мереж і обставин, що їх спричинили.
Облік виконують на «місцевому» рівні управління, на якому здійснюють
збір і оброблення вихідної інформації, що характеризує технічний стан
об’єктів.
На верхньому «центральному» рівні технологічного управління треба
виконувати основне аналітичне та статистичне оброблення інформації з метою
одержання загальних статистичних даних для устаткування та умов його
експлуатації.
Технічне обслуговування треба планувати з урахуванням:
- наявного устаткування і матеріалів, що дають можливість
організовувати своєчасні ремонти і швидке проведення аварійно-
відновлювальних робіт;
- регулярних обстежень стану об'єктів ММЕМ;
- можливостей зміни схеми електричної мережі;
- кваліфікації персоналу;
- можливості залучення спеціалізованих сертифікованих організацій до
виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту і випробування
складного устаткування.
Підвищення ефективності експлуатації електричних мереж забезпечують
на основі:
- впровадження надійних методів і засобів діагностики технічного стану
електроустаткування без виведення його з роботи;
- механізації виконання робіт на ПЛ і ПС;
- ремонтів ПЛ під напругою;
- оптимізації аварійного запасу устаткування, конструкцій і матеріалів,
чіткої організації робіт щодо ліквідації аварійних пошкоджень;
- оптимізації ремонтно-експлуатаційного запасу устаткування, матеріалів
і конструкцій для забезпечення підготовчих і ремонтних робіт ПЛ і ПС;
- підвищення кваліфікації персоналу шляхом регулярного проведення
тренувань.
7.3.4 Заходи щодо зниження втрат електроенергії
Стратегічна мета зниження втрат електроенергії − це посилення тенденції
до зменшення сумарних втрат у електричних мережах усіх напруг. Мети
можна досягнути в результаті реалізації основних пріоритетних заходів, які
передбачають:

77
 - постійну оперативну оптимізацію режимів роботи і удосконалення
експлуатації електричних мереж;
- впровадження в роботу енергозберігаючого устаткування;
- будівництво і введення нових генеруючих потужностей в
енергодефіцитних регіонах;
- удосконалення обліку, метрологічне забезпечення вимірювань
показників якості та кількості електричної енергії;
- уточнення розрахунків втрат і балансів електроенергії по центрах
живлення і електричній мережі в цілому;
- удосконалення організації робіт, стимулювання зниження втрат
електроенергії, підвищення кваліфікації персоналу, контроль ефективності
його діяльності.
Основні заходи щодо оптимізації режимів роботи електричних мереж і
удосконалення їх експлуатації передбачають:
- оптимізацію усталених режимів електричних мереж із реактивної
потужності та рівнів напруги;
- уведення в роботу невикористаних засобів автоматичного регулювання
напруги;
- виконання ремонтних і експлуатаційних робіт під напругою;
- скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонту
устаткування електричних мереж.
Аналіз балансів електричної енергії по ПС, енергорайонах і ЕС
виконують з метою:
- локалізації втрат (технологічних витрат) електроенергії;
- розроблення заходів щодо зменшення втрат електроенергії в елементах
ММЕМ.
Під час нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення
електричних мереж необхідно застосовувати нове енергозберігаюче обладнання
та технології, зокрема:
- трансформатори із зменшеними втратами електроенергії;
- автоматичне регулювання напруги на трансформаторах;
- вимірювальні системи і прилади обліку електроенергії підвищеної
точності, у тому числі системи й прилади обліку реактивної електроенергії;
- керовані конденсаторні установки;
- нові проводи і електротехнічні матеріали;
- переведення ПЛ і ПС на більш високу номінальну напругу.
Удосконалення обліку електроенергії, метрологічного забезпечення
вимірювань показників якості й кількості електроенергії та потужності треба
здійснювати в напрямах:
- розроблення, атестації і впровадження новітніх методик виконання
вимірювань;
- забезпечення нормативних умов роботи систем та приладів вимірювання
електроенергії;
- установлення засобів вимірювання підвищених класів точності;
- розроблення та впровадження АСОЕ;
78
 - забезпечення своєчасного та правильного зняття показань приладів
обліку;
- оснащення метрологічних служб зразковими засобами, перевірки
устаткування, у тому числі мобільними метрологічними лабораторіями;
- розроблення і впровадження автоматизованих систем розрахунків
балансів електроенергії та втрат електроенергії;
- ведення баз даних обліку електроенергії з використанням сучасного ПЗ
та каналів передавання інформації;
- відмови від індукційних лічильників і переходу до статичних, що
забезпечує підвищення точності вимірювання кількості електричної енергії,
формування графіка (профілю) споживаної потужності і дає можливість
інтервального обліку;
- застосування дистанційних методів зняття показань лічильників, у тому
числі засобами АСОЕ;
- роздільного під’єднання до вимірювальних ТС приладів обліку та
пристроїв РЗА.
Підвищення точності розрахунків втрат електроенергії і балансів у
центрах живлення та електричній мережі в цілому необхідно досягати шляхом:
- впровадження сертифікованого ПЗ для розрахунків технологічних
витрат електроенергії в електроустаткуванні мереж;
- виконання щомісячних розрахунків балансів електроенергії;
- розрахунку та аналізу балансів електроенергії по ПС і електричних
мережах у цілому;
- формування і аналізу балансів реактивної електроенергії (потужності).
Розробленню заходів щодо зниження втрат електроенергії мають
передувати:
- оцінювання технічного стану, метрологічних характеристик і умов
роботи приладів обліку, які враховують надходження електроенергії в
електричну мережу і корисний відпуск її споживачам (проведення повірки,
ремонту, заміни, умови застосування та правильність увімкнення систем
вимірювання, наявність метрологічного устаткування тощо);
- аналіз схем розміщення систем обліку, схем надходження і відпуску
електроенергії;
- аналіз організації роботи з обліку електроенергії, а також
характеристика метрологічної служби, парку і умов роботи приладів обліку
електроенергії в ММЕМ.
Зазначений вище аналіз необхідно виконувати на стадії енергетичного
аудиту.
За результатами аудиту складають середньострокову і довгострокову
програми, які мають представляти комплекс наведених вище та інших заходів
щодо зниження втрат електроенергії в мережах ММЕМ.

79
 7.3.5 Заходи щодо підвищення пропускної здатності електричних
мереж
Заходи щодо підвищення пропускної здатності електричних мереж треба
розробляти під час підготовки Схем розвитку із урахуванням планів
будівництва джерел електричної енергії регіону, у тому числі поновлюваних.
7.3.6 Зведені показники обсягів нового будівництва, реконструкції та
технічного переоснащення
Зведені показники Галузевої програми повинні містити:
- основні завдання для нового будівництва об'єктів електричних мереж з
урахуванням планів розвитку джерел електричної енергії (генерації) регіону;
- основні завдання для реконструкції та технічного переоснащення
об'єктів електричних мереж;
- очікувані результати реалізації Галузевої програми;
- джерела надходження коштів.
Галузеву програму реалізовують за такими етапами:
- планування інвестицій;
- здійснення інвестицій;
- оформлення активів (оформлення прав власності на закінчені об'єкти
будівництва).
Виконання інвестиційних проектів, включених до Галузевої програми,
має передбачати:
- узгодження титульних списків на рік з розбивкою їх по кварталах для
планування і освоєння інвестицій;
- проведення конкурсів на підрядні роботи та постачання електроустат-
на поставку
кування, конструкцій і матеріалів;
- контроль якості запланованого до закупівель обладнання, придбання
матеріальних ресурсів, виконання будівельних і монтажних робіт та надання
необхідних послуг;
- подання звітів про освоєння фінансових ресурсів і вибіркова
перевірка фізичних обсягів виконаних робіт;
- вибіркову перевірку правильності застосування кошторисних норм і
розцінок, договірної ціни і вартості матеріально-технічних ресурсів та
устаткування на відповідність діючим ринковим цінам у регіонах;
- роботу комісій з приймання закінчених будівництвом об'єктів
електричних мереж та допоміжних об'єктів.
Як джерела коштів для виконання Галузевої програми слід розглядати:
- частину прибутку електропередавального підприємства;
- інвестиційну надбавку до тарифу;
- кредити міжнародних і вітчизняних фінансових установ;
- кошти державного бюджету;
- кошти фондів соціального розвитку, страхових та інших фондів ММЕМ.
Основним інструментом регулювання фінансової діяльності ММЕМ є
тариф на передачу електричної енергії.

80
 7.3.7 Забезпечення надійності устаткування
Проектна документація, яку розробляють на виконання Галузевої
програми, повинна забезпечувати нормовані показники надійності роботи
ММЕМ.
Основні принципи забезпечення надійності включають:
- стратегічне управління надійністю (підвищення надійності в цілому
або окремої частини ММЕМ за рахунок впровадження сучасних і більш
ефективних пристроїв регулювання режимами роботи, РЗ та ПА та/або заміни
найбільш відповідальних елементів і об'єктів ММЕМ, а також зміни структури
ММЕМ шляхом будівництва нових та реконструкції існуючих ЛЕП і ПС);
- оперативне управління надійністю (способи і прийоми підвищення
надійності об'єкта електричної мережі або його частини за рахунок
впровадження сучасних пристроїв РЗ і ПА та/або своєчасного проведення
ремонту, технічного переоснащенням та реконструкції обладнання);
- антикризове управління надійністю (відновлення нормального стану
ділянки або об'єкта ММЕМ після аварій за рахунок своєчасного виконання
аварійно-відновлювальних робіт у разі зростання числа відмов через велику
кількість технічних дефектів конструкцій чи вузлів устаткування або у разі
впливу несприятливих кліматичних і погодних явищ, пожеж, техногенних
аварій, несанкціонованих дій населення тощо);
- розвиток методологічного забезпечення з організації розслідування
технологічних порушень, збір та облік інформації, аналіз й оптимізацію
надійності ММЕМ для етапів планування їх розвитку і експлуатації;
- організація нормативно-технічного забезпечення (розроблення та
перегляд відповідних нормативних документів);
- розроблення вимог до інформаційного забезпечення вирішення
завдань з підвищення надійності ММЕМ, організація моніторингу й
статистичного аналізу аварійності в ОЕС України з одержанням необхідних
показників надійності (параметри потоку відмов, інтенсивності відновлення,
недовідпуску електроенергії, збитки тощо), формування та підтримка
інформаційних баз;
- удосконалення вимог щодо показників надійності електроустат-
кування, включаючи системи захисту й автоматики, на етапах проектування,
закупівель та експлуатації (діагностика, моніторинг, тестування, випробування
тощо);
- розроблення та обґрунтування критеріїв оцінювання стану основного
устаткування;
- реалізація системи моніторингу технічного стану основних елементів
електричних мереж;
- удосконалення планування та організації ремонтів з урахуванням
фактора надійності;
- розроблення та впровадження автоматизованої системи планування
ремонтів і поетапний перехід до організації ремонтів за станом устаткування по
даних діагностики.

81
 7.4 Схеми перспективного розвитку об’єднаної енергетичної системи
України та окремих її частин
Метою розроблення Схеми перспективного розвитку ОЕС України або
окремої її частин – електроенергетичних систем є розроблення та
обґрунтування технічних і економічних питань, які зумовлюють оптимальний
розвиток електричних станцій та мереж, за якого забезпечується
електропостачання споживачів за умов дотримання нормативів з надійності та
якості з урахуванням екологічних та соціальних вимог.
Розробляти Схеми розвитку треба відповідності до вимог СОУ-Н ЕЕ
40.1-00100227-101 та СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-103.
При розробці Схем розвитку потрібно передбачати:
- однакові вимоги до структури;
- єдиний формат подання Схем розвитку;
- однакові технічні та інформаційні вимоги до їх розроблення
- єдині технічні, економічні та екологічні критерії вибору і обґрунтування
ухвалених рішень.
Схема розвитку має містити:
1) аналіз технічного стану об’єктів електричних мереж і електростанцій
та їх відповідність вимогам надійності і якості електропостачання споживачів
для розрахункових електричних навантажень;
2) результати технічного аудиту електроустаткування, конструкцій і
матеріалів, термін служби яких закінчується протягом розрахункового періоду;
3) прогноз електричних навантажень і генерації електроенергії в регіоні;
4) технічні напрями та рішення щодо збільшення пропускної здатності
електричних мереж ЕС;
5) технічні і схемні рішення підвищення керованості, надійності
функціонування, ефективності та безпечної експлуатації електричних мереж;
6) основні параметри об'єктів ЕС, передбачених у Схемі розвитку, у тому
числі розміщення нових ЛЕП і ПС;
7) ТЕО, у тому числі стосовно доцільності переведення об’єктів ММЕМ
на більш високий клас номінальної напруги і реконструкції існуючих ПЛ;
8) послідовність (етапи) нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення конкретних об'єктів;
9) оцінку потреби в основному електроустаткуванні;
10) оцінку обсягів інвестицій (по укрупнених показниках);
11) пропозиції щодо джерел фінансування будівництва;
12) рекомендації в частині:
- регулювання напруги і компенсації реактивної потужності;
- застосування РЗА, диспетчеризації та телемеханізації електричних
мереж.
Схеми розвитку потрібно розробляти на кожні десять років з детальним
опрацюванням перших п’яти років, з періодичним технічним і економічним
моніторингом один раз на п’ять – сім років для Схеми розвитку ОЕС України та
три – п’ять років для схем розвитку енергосистем з метою їх коригування.

82
 Схеми розвитку ОЕС України та енергосистем розробляють на
замовлення Системного оператора або Оператора системи електропередачі
ММЕМ на основі схем розвитку розподільних електричних мереж, прогнозного
попиту на електроенергію, прогнозу генеруючих потужностей з урахуванням
програми розвитку регіону.
Схеми розвитку затверджуються Системним оператором та
погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику в електроенергетичному комплексі.
Технічною та інформаційною основою для розроблення Схеми розвитку
повинні бути:
- Державні цільові програми і Галузеві програми розвитку ММЕМ;
- державні або регіональні програми соціально-економічного розвитку
регіону, в тому числі – перспективні плани соціально-економічного розвитку
України, перспективні показники споживання електричної енергії (електричних
навантажень);
- рішення щодо розроблення Схеми розвитку;
- результати технічного аудиту і діагностики об'єктів ММЕМ;
- вимоги (передумови) для збільшення пропускної здатності електричних
мереж;
- звітні експлуатаційні показники роботи ММЕМ (надійність
функціонування мережевих об'єктів, економічні показники тощо), плани
розвитку ММЕМ;
- схеми розвитку розподільних електричних мереж;
- ТЕО приєднання до електричних магістральних мереж нових
споживачів;
- схеми видачі потужності електростанцій (якщо вводиться нове
генеруюче обладнання);
- техніко-економічні доповіді (обґрунтування) і науково-дослідні роботи
щодо технічного прогресу у сфері застосування (у тому числі розширення
застосування) електроенергії в різних галузях економіки регіону;
- досягнення та можливості застосування нетрадиційних і поновлюваних
джерел енергії.
Вибору схемних рішень має передувати перевірка існуючих електричних
мереж на прогнозовані навантаження. За результатами розрахунків необхідно:
- робити висновки про правомірність перебудови діючих і будівництва
нових об'єктів електричних мереж;
- розробляти можливі варіанти рішення поставлених перед Схемою
розвитку завдань і усунення «вузьких» місць у функціонуванні ММЕМ із ТЕО.
Схему перспективного розвитку ОЕС України використовують для
підготовки Системним оператором та Оператором системи електропередачі
ММЕМ Програми розвитку магістральних і міждержавних електричних мереж.
Необхідність нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення об'єктів ММЕМ потрібно визначати на основі перспективних
навантажень і вимог до надійності електропостачання.

83
 Вибір параметрів об'єктів ММЕМ (напруга, перетин проводів, потужність
силових трансформаторів тощо) здійснюють за результатами техніко-
економічних розрахунків.
Технічні напрями розвитку ММЕМ на прогнозований період треба
приймати відповідно до цієї Технічної політики.

7.5 Інвестиційні програми

Розроблення, розгляд та схвалення інвестиційної програми розвитку
ММЕМ здійснюється відповідно до Порядку формування інвестиційних
програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії,
затвердженого постановою НКРЕ від 13.12.12 №1627 на основі Програми
розвитку магістральних і міждержавних електричних мереж. Інвестиційна
програма підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.
Розроблення інвестиційної програми здійснює ліцензіат з передачі
електричної енергії магістральними та міждержавними електричними
мережами, залучаючи, у разі потреби, до цієї роботи проектні організації.
Інвестиційна програма розвитку ММЕМ поєднує в собі:
- програму нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення об’єктів електричних мереж;
- заходи з підвищення ефективності експлуатації;
- програму розвитку АСОЕ;
- програму впровадження АСКПЯЕ;
- програму створення інформаційної системи ММЕМ;
- програму створення АСТУ;
- програму розвитку мережі зв'язку;
- програму створення АСУТП ПС.

7.6 Проекти нового будівництва, реконструкції та технічного

переоснащення
7.6.1 Виконання проектної документації
В основі вибору проектних рішень повинні лежати критерії надійності і
техніко-економічної ефективності з урахуванням основних напрямів технічної
політики в ММЕМ.
Проекти розробляють для об’єктів, передбачених Державними цільовими
програмами, Галузевою програмою, Схемами розвитку, інвестиційною
програмою.
У разі проектування реконструкції або технічного переоснащення об’єкта
ММЕМ використовують:
- акти і протоколи оцінювання його технічного стану, статистику
аварійності;
- оцінку важливості об'єкта в забезпеченні міжсистемних перетікань,
електропостачання споживачів, надійності електричних мереж;
- оцінку перспектив подальшого використання об’єкта з уточненням
його характеристики;
84
 - результати інженерних вишукувань.
Проектну документацію розробляють проектні та науково-технічні
організації, а саме:
- ті, які мають ліцензію на вишукувальні роботи і проектування;
- ті, які мають достатній досвід виконання аналогічних проектів;
- ті. які мають високу ділову репутацію і які виконували раніше
аналогічні проекти з належною якістю.
Обсяг проектування та основні характеристики об'єкта ММЕМ
визначають у завданні на проектування і уточнюють на підставі розрахунків у
складі проекту. До складу проектної документації включають:
- технічне завдання на розроблення техніко-економічного порівняння
(обґрунтування) варіантів будівництва з урахуванням витрат протягом усього
життєвого циклу об’єкта (будівництво, експлуатація, демонтаж і утилізація);
техніко-економічне порівняння (обґрунтування) варіантів будівництва з
урахуванням витрат протягом усього життєвого циклу об'єкта (будівництво,
експлуатація, демонтаж і утилізація);
- технічні умови (рішення) щодо складу основного електротехнічного
устаткування і його характеристик, принципових схем, схем ВП, систем
постійного струму, РЗА, ПА, АСУТП, АСОЕ, АСКПЯЕ, систем зв'язку тощо;
- кошториси.
Проектну документацію виконують відповідно до вимог технічних
регламентів; відповідних будівельних норм; санітарних норм і правил;
нормативних документів з пожежної безпеки та охорони праці, національних і
міжнародних стандартів, стандартів організації, методик, положень, вимог цієї
Технічної політики, а також вказівок, розпоряджень та інших керівних
документів, обов'язкових під час проектування об'єктів ММЕМ.
7.6.2 Експертиза проектної документації
Експертиза проектної документації, яку розробляють для ММЕМ,
повинна включати перевірку:
– відповідності проектно-кошторисної документації вимогам
технічного завдання на проектування;
- відповідності документації вимогам відповідних чинних національних
і галузевих стандартів;
- узгодження головних схем електричних з'єднань з вимогами цієї
Технічної політики;
- відповідності проектувальника встановленим вимогам;
- техніко-економічних показників, зазначених у проекті;
- обґрунтованості застосування передових технологій і устаткування;
- раціонального використання ресурсів;
- щодо забезпечення конструктивної надійності споруд;
- електричної та екологічної безпеки об'єктів під час експлуатації;
- зниження витрат під час обслуговування;
- автоматизації технологічних процесів;
- відповідності проектної документації вимогам технічної політики;

85
 - реалізації зауважень і пропозицій щодо вдосконалення проектних
рішень.

7.7 Інноваційні технології

Впровадження інноваційного силового устаткування передбачають у разі
неможливості вирішення апробованими способами завдань:
- підвищення пропускної здатності ЛЕП;
- зниження втрат електроенергії в електричних мережах;
- регулювання напруги в електричних мережах;
- обмеження струмів КЗ;
- підвищення надійності та стійкості електропостачання споживачів;
- підвищення надійності, безпеки й ефективності ММЕМ.
Інноваційний напрям розвитку силового устаткування ММЕМ передбачає
застосування:
- обмежувачів струмів КЗ на основі застосування напівпровідникових
пристроїв, ВТНП;
- ВТНП силових трансформаторів;
- надпровідних кабелів;
- надпровідних накопичувачів енергії;
- уводів із елегазовою і твердою ізоляцією;
- газонаповнених ліній;
- статичних напівпровідникових компенсаторів реактивної потужності;
- пристроїв поздовжньої компенсації для ПЛ;
- фазо-поворотних пристроїв і трансформаторів номінальною напругою
110-150-220-330 кВ;
- вибухо - і пожежобезпечного високовольтного устаткування;
- КРУЕ з оптичними вимірювальними трансформаторами і шиною
процесу, що забезпечують можливість їх застосування в автоматизованих ЦПС;
- перетворювального устаткування для ПЛ і вставок постійного струму,
включаючи нові види фільтрокомпенсуючих пристроїв, пристроїв активної
фільтрації гармонік;
- силових автотрансформаторів, сполучених з керованими ШР
(трансреакторами) тощо.
Розробляти проекти з використанням інноваційного силового
устаткування треба системно, враховуючи специфічні питання під час його
впровадження та експлуатації. Розробляють і впроваджують інноваційне
силове устаткування на засадах пілотних проектів.
Програму інноваційного розвитку ММЕМ, яка визначає черговість,
терміни і обсяги впровадження інноваційного устаткування, розглядає і
схвалює науково-технічна рада (НТР) центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.
Програма впровадження інноваційного силового обладнання має
включати створення розрахункових моделей нового обладнання для їхнього
використання в складі розрахункових комплексів статичної та динамічної
стійкості ММЕМ.
86
 7.8 Пілотні проекти
Статус пілотний присвоюють проектам, які мають такі характеристики:
- наявність обґрунтованої потреби застосування нової техніки або
технології;
- нові науково-технічні рішення, закладені в основу проектних рішень,
які забезпечують суттєве поліпшення техніко-економічних показників і
надійність проектованого об'єкта або електричної мережі в цілому;
- наявність науково-технічних напрацювань у частині розроблення нової
техніки або технології, що дає змогу припускати позитивний результат
розроблення та впровадження нової техніки або технології;
- рішення НТР центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику в електроенергетичному комплексі з рекомендаціями щодо
спорудження об'єкта із застосуванням зразків нової техніки або технології.
Проекти, які доцільно впроваджувати на об'єктах ММЕМ як пілотні:
- керовані ШР,
- статичні тиристорні й транзисторні компенсатори реактивної
потужності,
- струмообмежувальні пристрої;
- ВТНП - устаткування;
- елементи та комплекси установок гнучких (керованих) систем
передавання електроенергії;
- АСУТП ПС;
- системи грозозахисту об’єктів;
- одноколові та двоколові ПЛ 220-500 кВ для населеної місцевості;
- комплексні системи моніторингу та діагностики стану
електроустаткування.

7.9 Комплексна програма технічного аудиту

Комплексна програма технічного аудиту складається з підпрограм,
спрямованих на визначення:
- наявного технічного стану ЛЕП і ПС;
- прогнозованого зниження ресурсу ЛЕП і ПС;
- причин, які зумовлюють погіршення технічного стану ЛЕП і ПС;
- стану АСУТП ПС АСТУ, РЗА і ПА, АСОЕ, АСКПЯЕ, систем зв’язку
тощо;
- технологічних витрат електроенергії і причин, які їх зумовлюють;
- потрібних обсягів реконструкції і технічного переоснащення об’єктів
ММЕМ.
Технічний аудит здійснюють за результатами:
- аналізу аварій і технологічних порушень у ММЕМ, РЕМ і на
електростанціях;
- поточного контролю технічного стану об’єктів ММЕМ;
- спеціальних заходів і контролю технічного стану об’єктів ММЕМ;
- аналізу балансів електричної енергії по ПС, енергорайонах та ЕС.
87
 Під час аналізу аварій і технологічних порушень:
- виявляють причини відмов і аварій електроустаткування;
- розробляють заходи щодо підвищення надійності, а також виконують
дослідницькі випробування.
Поточний контроль технічного стану передбачає:
- визначення стану використовуваного електроустаткування та
устаткування, яке серійно випускають, конструкцій і елементів ПЛ і ПС;
- визначення залишкового ресурсу електроустаткування і розроблення
технічних рішень щодо продовження або зменшення його терміну служби (аж
до виведення з експлуатації устаткування певних типів і років виготовлення),
рекомендацій з технічного переоснащення, реконструкції та заміни;
- перевірку на відповідність спеціальним (додатковим) вимогам (крім
вимог стандартів і технічних умов);
- перевірку технічних рішень з використання нової техніки, технологій і
матеріалів (системні, натурні та порівняльні випробування).
Спеціальні заходи контролю технічного стану об’єктів ММЕМ
здійснюють з метою запобігання масовим аваріям і технологічним
порушенням за результатами аналізу окремих випадків.

7.10 Роботи (послуги) науково-технічної спрямованості

Цей спосіб реалізації технічної політики в ММЕМ передбачає:
- участь експертів сторонніх спеціалізованих організацій у роботі
комісій Системного оператора або електроенергетичних систем з
розслідування причин пошкодження електроустаткування ПС і ЛЕП на
об'єктах ММЕМ;
- розроблення технічних рішень і рекомендацій з технічного
переоснащення, реконструкції та модернізації об'єктів електричних мереж і
електротехнічного устаткування, спрямованих на підвищення їх надійності,
живучості, безпеки та економічності;
- проведення експертизи технічних регламентів, національних
стандартів, стандартів організацій та іншої нормативно-технічної документації
з електроустаткування ВН, елементів ЛЕП, пристроїв РЗА, ПА, АСОЕ,
АСКПЯЕ, систем зв'язку і діагностики;
- проведення контрольних випробувань електроустаткування, яке має
підвищену пошкоджуваність у процесі експлуатації, і визначення ступеня
відповідності нормативно-технічної документації вимогам ММЕМ;
- розроблення та видача рекомендацій з модернізації встановленого в
електричних мережах електроустаткування на підставі результатів додаткових
або контрольних випробувань;
- організація системи збору, опрацювання, систематизації інформації
про технологічні порушення в роботі устаткування, забезпечення доступу до
цієї інформації суб’єктами електроенергетики;
- підготовку інформаційних матеріалів, листів, протиаварійних
циркулярів для ММЕМ;

88
 - підготовку завдань на проектування об'єктів ММЕМ, у тому числі на
будівництво пілотних проектів;
- проведення експертизи проектної документації з нового будівництва,
технічного переоснащення та реконструкції об'єктів ММЕМ;
- виконання ТЕО проектів будівництва;
- техніко-технологічний аналіз ТЕО та підготовку висновків;
- підготовку та систематичний випуск бюлетенів аварій і технологічних
порушень у ММЕМ;
- участь у підготовці конкурсної документації та проведенні конкурсних
процедур на право укладання договорів з реалізації проектів будівництва
об'єктів ММЕМ.

8 КЕРУВАННЯ ТЕХНІЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ

8.1 Основні методи керування технічною політикою
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в
електроенергетичному комплексі України, формує прогнозний баланс
електроенергії та затверджує державне підприємство, яке здійснює функції
оперативно-технологічного управління ОЕС України і повинне системно
оцінювати ефективність господарської діяльності суб’єкта господарювання, що
має в управлінні ММЕМ, на основі:
1) аналізу сформованого фінансового, економічного і кадрового станів
підприємства та визначення пріоритетних завдань на сучасний момент;
2) участі в удосконенні тарифної політики;
3) моніторингу виконання зобов’язань щодо зниження збитків від:
- недовідпуску електроенергії;
- низької якості електроенергії;
- технологічних витрат електроенергії;
4) впливу на формування пакета інвестиційних програм;
5) контролю діяльності з підтримки основних виробничих фондів у
обсязі, необхідному для забезпечення достатнього рівня надійності
електропостачання за нормованої якості електроенергії.
Пропозиції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику в електроенергетичному комплексі, щодо технічної політики в
ММЕМ готує його дорадчий орган – НТР.
НТР здійснює:
- методичне керування розробленням і впровадженням нової техніки та
технологій;
- підготовку пропозицій щодо розроблення та впровадження нової
техніки, технологій, галузевих нормативних документів, термін їх виконання,
виконавців конкретних робіт, переліку наукових проблем, визначаючи
пріоритетні напрями та проекти;
- розгляд і обговорення найважливіших науково-технічних проблем.

89
 8.2 Галузева програма науково-дослідних і дослідно-
конструкторських робіт
Галузеву програму НДДКР формують на основі:
- програм нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення ММЕМ;
- пропозицій Системного оператора, Оператора системи електропередачі
ММЕМ;
- пропозицій структурних підрозділів центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі;
- пропозицій наукових і проектних організацій, випробувальних і
сервісних центрів виробників обладнання
Для забезпечення підвищення надійності та ефективності функціонування
ОЕС України, а також підвищення технічного рівня електроустаткування ПС і
ЛЕП щорічно, не пізніше жовтня поточного року, формують або коригують
комплексні програми застосування нової техніки на наступний рік, які
включають:
- завдання із впровадження нової техніки та технологій;
- завдання з надання послуг науково-технічного характеру;
- завдання із способів підвищення точності вимірювальних приладів;
- завдання з випробувань проблемного устаткування;
- завдання з розроблення нормативних і методичних документів;
- завдання з розроблення пілотних проектів.

8.3 Основні напрями програм науково-дослідних і дослідно-

конструкторських робіт
Програма НДДКР ММЕМ на середньострокову та довгострокову
перспективу повинна передбачати:
- розроблення системи показників надійності роботи ММЕМ на основі
аналізу та прогнозів розвитку ситуації;
- аналіз аварійності та розроблення заходів щодо підвищення надійності
ЛЕП і ПС, продовження терміну їх служби, у тому числі захисту від грозових
перенапруг, розроблення карт кліматичного районування і карт ступеня забруд-
нення на території України;
- дослідження тенденцій змін, обґрунтування принципів і основних
напрямів розвитку ММЕМ;
- розроблення методичного та нормативно-технічного забезпечення
стійкого розвитку ММЕМ на основі Схем розвитку;
- нові технічні рішення та технології для ЛЕП, ПС, РУ, АСУ, РЗА, ПА,
АСОЕ, АСКПЯЕ, тощо;
- технічні та організаційні заходи для зниження технологічних витрат
електричної енергії в ММЕМ;
- удосконалення інформаційного забезпечення та технічних засобів
організації зв'язку;
- дослідження та розроблення принципів нормування надійності ММЕМ;

90
 - нові принципи й технічні рішення для АСУ ММЕМ;
- розроблення перспективних рішень і заходів щодо вдосконалення
систем обслуговування об'єктів електричних мереж.
Потрібно розробити нову систему забезпечення ММЕМ нормативними
документами, як елемента загальної системи забезпечення електроенергетики
нормативними документами, на таких принципах:
- структура системи НД (галузевих будівельних норм, стандартів
організації, міжнародних стандартів, прийнятих як національні тощо)
базується на єдиному переліку об'єктів електроенергетики, що включає і
об'єкти ММЕМ;
1) наступність між існуючою і новостворюваною нормативного базою;
2) нова система повинна охоплювати всі стадії життєвого циклу об'єктів
електричних мереж, а саме:
- умови створення об'єкта;
- умови організації процесу будівництва;
- умови постачання продукції (послуг) для об'єкта;
- умови отримання продукції (послуг), виконаних об’єктом;
- охорону праці та техніку безпеки в процесі експлуатації об’єкта;
- охорону навколишнього середовища;
- ліквідацію об’єкта.
У сфері нормативного забезпечення пріоритетними напрямами є
розроблення:
- системи галузевих будівельних норм, стандартів організації та
національних стандартів на базі міжнародних стандартів;
- пропозицій про порядок переходу до застосування нових нормативних
документів під час розроблення проектної документації, виготовлення
будівельних конструкцій, вибору електроустаткування та нового будівництва з
урахуванням гармонізації з міжнародними нормативними документами;
- основних технічних вимог до вдосконалення та розвитку нормативно-
технічної бази для керування функціонуванням і експлуатацією електричних
мереж;
- методичних рекомендацій з розрахунку припустимих рівнів
електричних наведень і перешкод, припустимих для застосовуваного
електроустаткування під час вибору трас і способів прокладання силових
кабелів і кабелів вторинних кіл на відкритій частині ПС і в будівлях;
- норм технологічного проектування об'єктів ММЕМ;
- методичних рекомендацій з технічного та економічного обґрунтування
застосування в ММЕМ нових систем і пристроїв автоматизації ( у тому числі
АСОЕ), нових принципів побудови електричних мереж і методів підвищення
стійкості об'єктів електричних мереж, підвищення надійності
електропостачання та якості електроенергії;
- методичних рекомендацій з нормування та забезпечення надійності
електропостачання та якості електричної енергії;
- методичних вказівок із складання Схем розвитку.

91
 8.4 Експериментальне впровадження нових видів
електроустаткування, конструкцій і матеріалів (пілотні проекти)
Впроваджувати нову техніку та нові технології, організовувати виконання
пілотних проектів треба під час нового будівництва, реконструкції та
технічного переоснащення ММЕМ відповідно до вимог СОУ-Н МЕВ 40.1-
00013741-73.
Необхідно здійснювати інформування НТР центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному
комплексі щодо результатів «пілотних» проектів, надавати рекомендації щодо
їх застосування в різних регіонах країни.
Для вивчення світового досвіду з проблем ММЕМ, впровадження
передових технологій і нових видів устаткування, популяризації вітчизняної
науки й техніки доцільно забезпечувати представницьку участь українських
фахівців і менеджменту ММЕМ у діяльності міжнародних організацій;
здійснювати періодичне поширення основних підсумків і матеріалів
міжнародних, національних і корпоративних заходів (конференцій, семінарів,
виставок тощо).

8.5 Електроустаткування, технології та матеріали

Електроустаткування, технології та матеріали вітчизняного й імпортного
виробництва, які використовують на об'єктах ММЕМ, повинні відповідати
вимогам стандартів згідно з Законами України «Про стандартизацію» та «Про
технічні регламенти та процедури оцінки відповідності».

8.6 Удосконалення проектування об'єктів магістральних і

міждержавних електричних мереж
Удосконалювати проектно-дослідницьку діяльність треба в таких
напрямах:
- забезпечення в проектах раціонального використання земель,
охорони навколишнього середовища, а також безпеки об'єктів електричних
мереж;
- поліпшення якості проектування та скорочення термінів виконання
проектної документації на основі автоматизації проектних робіт, використання
системи менеджменту якості проектної продукції відповідно до вимог ISО
9001;
- перегляд нормативних документів із проектної та дослідницької
діяльності;
- застосування в проектах прогресивних технічних рішень, електроустат-
кування, конструкцій і матеріалів, нових технологій проведення будівельних
робіт;
- організація експертизи проектів;
- створення системи автоматизованого проектування об'єктів електричних
мереж;

92
 - використання апробованих проектних рішень під час виконання
проектних робіт;
- ТЕО прийнятих проектом варіантів.
Необхідно передбачати галузеву техніко-технологічну експертизу
виконаних проектів з метою їх перевірки на відповідність:
- вимогам міжнародної, національної і галузевої стандартизації;
- показників нових і реконструйованих об’єктів ММЕМ показникам
прогресивності (функціональним, економічним, екологічним, безпеки) згідно з
додатком А до Положення про технічну політику у сфері побудови та
експлуатації магістральних і міждержавних електричних мереж;
- технологій, устаткування і матеріалів - умовам застосування;
- конструктивної надійності об’єктів ММЕМ - кліматичним навантажен-
ням і впливам;
- електричної та екологічної безпеки об'єктів ММЕМ вимогам
відповідних нормативних документів.

8.7 Керування технічною політикою на рівні Системного оператора

На рівні Системного оператора здійснюється керування технічною
політикою щодо координації робіт з розроблення та організації впровадження
інноваційної техніки й технологій, спрямованих на підвищення ефективності
функціонування ММЕМ, зниження витрат з експлуатації та підвищення
надійності роботи ММЕМ. Це здійснює НТР Системного оператора, яка є
постійно діючим дорадчим органом. Рішення НТР є обов'язковими для всіх
експлуатантів ММЕМ.
На своїх засіданнях НТР:
- розглядає і затверджує перелік НДДКР;
- розглядає прийняті під час розроблення Схем розвитку схеми видачі
потужності електричних станцій, принципові технічні рішення щодо об'єктів
інвестиційної програми;
- розглядає пропозиції щодо застосування інноваційного устаткування
під час розроблення схем розвитку ММЕМ;
- аналізує виконання робіт з розроблення інноваційної техніки та
технологій і підготовку відповідних висновків і пропозицій;
- розглядає і затверджує типові рішення;
- розглядає доцільність виконання НДДКР і їхніх результатів;
- розглядає питання розвитку методології проектування, експлуатації,
діагностики та ремонтів об'єктів ММЕМ.
Процес формування й затвердження переліку НДДКР містить у собі такі
стадії:
– структурні підрозділи Системного оператора розробляють і подають
НТР перелік пріоритетних науково-технічних проблем, на підставі якого
формують основні напрями переліку НДДКР;
– структурні підрозділи Системного оператора, наукові та проектні
організації готують конкретні пропозиції з реалізації НДДКР відповідно до
переліку;
93
 – пропозиції проходять експертизу у Системного оператора відповідно
до загальних критеріїв відбору НДДКР. Формують перелік НДДКР, який
схвалюється на засіданні НТР і затверджується наказом;
У процесі реалізації НДДКР Системний оператор контролює виконання
договорів з НДДКР. При цьому результати робіт піддаються внутрішній і
зовнішній (із залученням спеціалізованих організацій) експертизі, за
результатами якої приймають рішення: або щодо продовження робіт/або щодо
їхнього припинення, або коригування. Результати НДДКР, які задовольняють
вимогам технічного завдання і пройшли експертизу у Системного оператора, а
також рекомендації з їхнього впровадження НТР, також затверджуються
наказом Системного оператора.

9 НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНЕ ТА ЗАКОНОДАВЧЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЕРУВАННЯ ТЕХНІЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ
9.1 Загальні вимоги до нормативних документів
Втілення в життя технічної політики у сфері будівництва та експлуатації
ММЕМ має здійснюватися шляхом створення сучасної бази нормативних
документів та контролю за їх виконанням. При цьому національні стандарти
мають бути гармонізованими з міжнародними та європейськими стандартами.
Це дасть змогу:
- підвищувати надійність і ефективність експлуатації ММЕМ;
- підвищувати моніторинг і керованість усіма елементами мережі;
- надавати достатньої «гнучкості» схемі ММЕМ;
- забезпечувати комплексну систему безпеки технологічних об’єктів
Системного оператора.

9.2 Нормативно-технічне забезпечення розвитку і сталого

функціонування об’єднаної енергетичної системи України
Основний напрям реалізації технічної політики – це оновлення та
гармонізація з міжнародними стандартами нормативно-технічної бази ОЕС
України.
Шляхи реалізації технічної політики:
- ведення актуального реєстру (покажчика) чинних нормативних
документів у сфері електроенергетики;
- створення і ведення повнотекстової бази даних чинних нормативних
документів у сфері електроенергетики;
- розроблення і виконання галузевих програм і планів розроблення та
перегляду нормативних документів;
- підготовка і виконання програм і планів розроблення та перегляду
нормативних документів для потреб ММЕМ;
- розроблення і впровадження корпоративних стандартів Системного
оператора;
- розроблення комплексної програми технічного аудиту.

94
 Вимоги до порядку розроблення або перегляду нормативних документів
встановлено ДСТУ 1.0, ДСТУ 1.2, ДСТУ 1.3, ДСТУ 1.5 тощо та стандартами
підприємств.

9.3 Перегляд і розроблення стандартів

Системний оператор здійснює діяльність у сфері вдосконалення
нормативно-технічного (технологічного) забезпечення процесів, яку
спрямовано на досягнення таких цілей:
– введення зрозумілої, зручної, спрямованої на потреби
електропередавального підприємства системи нормативних документів;
– відновлення та актуалізація нормативної бази шляхом реалізації
програм і планів розроблення та перегляду нормативних документів;
– впровадження на всіх рівнях керування системного оператора системи
нормативних документів, що забезпечують функціонування й розвиток
ММЕМ.
Системний оператор формує об’єктно-орієнтовну систему нормативної
бази в складі:
– нормативних документів 1-го рівня – об’єктно-орієнтовна система
стандартів організації, що містять лише вимоги й норми;
– нормативних документів 2-го рівня − нормативних документів, які
забезпечують вимоги стандартів (кодекси усталеної практики, рекомендації,
посібники, методики, методичні вказівки, інструкції, карти забруднень,
кліматичні карти, типові технічні рішення, типові технологічні карти, типові
схеми тощо).
Стандарти Системного оператора потрібно розробляти відносно об'єктів
ММЕМ (технічні системи, устаткування, технології тощо), перелік яких
затверджують і обновляють у встановленому порядку (таблиця 9.1).
Для кожного об'єкта ММЕМ передбачено такі типи стандартів:
– технічні вимоги (загальні технічні вимоги);
– вимоги з організації експлуатації та технічного обслуговування (сфера
застосування таких стандартів охоплює процеси експлуатації, ТОіР, утилізації);
– методи (способи) підтвердження відповідності (методи випробувань);
– охорона праці й техніка безпеки (сфера застосування таких стандартів
охоплює технічні вимоги із забезпечення безпеки під час ТОіР).
Таблиця 9.1– Керування нормативним забезпеченням
Відповідальний
Функції
орган
НТР Загальна організація робіт
Удосконалення системи НД ММЕМ
Пріоритетні напрями будівництва, технічного
переоснащення, реконструкції і модернізації об’єктів
та обладнання ММЕМ
Проблемні питання експлуатації ПС і високовольтних

95
 електромереж і пропозиції щодо їх технічного
переоснащення
Організаційне забезпечення діяльності постійно-
діючої комісії Системного оператора з нормативних
документів
Формування та реалізація програм і планів
розроблення й перегляду нормативних документів
Постійнодіюча Координація робіт з удосконалення системи
комісія нормативних документів
Системного Здійснення контролю за ходом виконання програм і
оператора планів розроблення та перегляду нормативних
документів
Розгляд проектів нормативних документів із ураху-
ванням відгуків і експертиз
Прийняття рішення про дороблення, відхилення або
рекомендації щодо затвердження нормативних
документів
Формування позиції та відстоювання інтересів у
Системного оператора з питань технічного
регулювання в електроенергетиці
Технічні Організація розроблення або перегляду нормативних
керівники документів за темами
розробки Технічне приймання проміжних етапів розроблення
НД і їхніх остаточних редакцій
Організація експертизи та узгодження проектів НД
Участь у роботі постійно діючої комісії Системного
оператора
Використання нормативних документів у виробничій
діяльності
НТЦЕ Створення й ведення інформаційної бази
нормативних документів (реєстру НД)
Формування й ведення електронного ресурсу
нормативних документів в ТКС «Енергія»
Організація затвердження, реєстрації, зберігання,
впровадження нормативних документів

9.4 Поновлення та удосконалення нормативної бази

Поновлення та удосконалення нормативної бази ММЕМ здійснюють
шляхом створення і реалізації перспективних програм і річних планів
розроблення та перегляду нормативних документів.
Програми та плани коригують на основі аналізу актуальності
відповідних чинних нормативних документів, виявлення потреби в
розробленні або переробленні нормативних документів, у тому числі для
реалізації цієї Технічної політики.

96
 Необхідно суттєво поновити нормативні документи у сфері експлуатації
пристроїв РЗА, керування якістю електроенергії, діагностики КЛ, комплексній
системі безпеки технологічних об’єктів Системного оператора, експлуатації КЛ
110-500 кВ, допомоги диспетчерській службі Системного оператора в ОТУ.
Доцільно найближчим часом розробити Галузеві програми розвитку ММЕМ, у
тому числі з розробки:
- ЄІКМЕ;
- АСОЕ;
- АСКПЯЕ;
- інженерно-технічних засобів охорони ПС.
Створення сучасної нормативної бази шляхом перегляду та розроблення
науково-технічної документації дасть змогу на всіх рівнях керування надійно
впроваджувати єдину державну технічну політику розвитку і функціонування
ММЕМ за єдиними вимогами та гармонізувати їх із міжнародними та
європейськими стандартами. Також це дасть можливість підвищувати
надійність електричних мереж і рівень оцінювання технічного стану основного
устаткування, удосконалювати заходи щодо зниження втрат електроенергії в
електричних мережах, підвищувати пропускну здатність електромереж, їх
живучість, безпеку, у тому числі комплексну безпеку технологічних об’єктів
Системного оператора.
Ці заходи дадуть змогу забезпечити нормовані показники якості
електричної енергії, підвищити ефективність експлуатації електричних мереж
та їх економічність, покращити технічні рішення і рекомендації з будівництва,
реконструкції та технічного переоснащення об’єктів ММЕМ.
Оновлення та актуалізація нормативних документів дадуть змогу
забезпечити стійке функціонування та розвиток ММЕМ, не допускати їх
спотворення.

97
 ДОДАТОК А
(довідковий)

ПОКАЗНИКИ ПРОГРЕСИВНОСТІ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ У ПРОЕКТАХ НОВОГО БУДІВНИЦТВА,

РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ

Таблиця А.1
Технологічна система Показники прогресивності технічних рішень
функціональні та технологічні економічні безпеки
1 2 3 4
Електричні мережі Забезпечення для основних вузлів Відносні технічні втрати Виконання екологічних норм
навантаження критерію n-1, n-2 електричної енергії, не і вимог безпеки
Забезпечення нормативного більше ніж 3%
коефіцієнта запасу напруги у вузлах
навантаження – 15%
Забезпечення ступеня компенсації
зарядної потужності ПЛ:
- 750 кВ і вище − не менше 1,1;
- 500 кВ − не менше 0,8;
- 110-330 кВ − відповідно до
проектних рішень

98
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
Підстанції Автоматизована, з телевимірюванням і Питома площа ПС закритого Виконання норм і вимог
телекеруванням виробничими виконання із застосуванням законодавства з екології та
процесами без постійного устаткування КРУЕ, м2 на безпеки
обслуговуючого персоналу рівні:
Територія з ґрунтовою основою, яка 500 кВ – 4000-7000;
унеможливлює обводнювання й 330 кВ – 3000-6000;
морозне здимання під час холодів 220 кВ − 2000-4000
Застосування устаткування КРУЕ, що
підвищує надійність і експлуатаційні
властивості ПС.
Застосування засобів автоматичного
діагностування обладнання ПС у
експлуатаційному режимі
Для ПС 330 кВ і вище живлення ВП -
від трьох незалежних джерел
Застосування електротехнічного устат-
кування з розрахунковим терміном
служби, не меншим ніж 30 років
Забезпечення збору, очищення та
утилізації зливостоків

99
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
Силові трансформато- РПН з кількістю перемикань до першоїВтрати АТ Рнх/Ркз , кВт, не Оснащення системами
ри, автотрансформато- ревізії, не менше ніж 140 000 з автома-
більше: запобігання розгерметизації
ри та ШР тичним регулюванням коефіцієнтів 220 кВ: 125 МВА - 55/315; корпусу під час внутрішніх
трансформації 200 МВА - 105/350; пошкоджень і вибухобезпеч-
Механічний ресурс контактора 250 МВА - 90/420; них вводів
(кількість перемикань) − не менше ніж
330 кВ: 125 МВА - 80/320; Вводи 110 − 500 кВ герме-
700000 200 МВА - 105/450; тичні, без надлишкового
Зносостійкість контактів при (0,7 − 250 МВА - 160/535; тиску, розширювального
бачка, із твердою RIР
1,0)∙Iном, кількість перемикань − не500 кВ: 167 МВА - 80/290; ізоляцією
менша ніж 400 000 267 МВА - 110/420;
Природна циркуляція масла для 750 кВ: 267 МВА - 180/550;
трансформаторів потужністю, меншою 333 МВА - 195/530;
ніж 80 МВА 417 МВА - 190/550.
Автоматизована система моніторингу Втрати ШР:
та діагностики 500 кВ: 60 МВА - 110 кВт;
Знижені експлуатаційні витрати в разі
750 кВ: 110 МВА - 200 кВт.
застосування поліпшеного матеріалу
для рознімних з'єднань Протягом усього терміну
служби не потребують
ремонту
Статичні тиристорні Робота з номінальною потужністю в Відносні втрати в Вибухобезпечні. Устаткування
компенсатори та сухі режимі генерації та споживання номінальному режимі, %, не з екологічно безпечними
реактори Відсутність обертового устаткування більше: матеріалами. Установлення
Нормалізація напруги на ПС - СТК − 0,6; сухих реакторів на ВРУ має
- ВРУ − 0,3 унеможливлювати небезпечний
вплив магнітного поля на
персонал

100
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
Вимикачі Вакуумні – в РУ напругою до 35 кВ, Не потребують ремонту до Вибухо-, пожежобезпечні
елегазові − в РУ напругою 110 кВ і вичерпання комутаційного та Наявність запобіжного кла-
вище механічного ресурсу пана для скидання тиску
Пружинний привід на Іоткл до 63 кА. Оснащені обладнанням для
Механічний ресурс (не менше 10 000 спорожнювання робочих
циклів У − В) об’ємів від елегазу
Комутаційний ресурс –
20–25 вимикань Ікз
Литі корпуси бакових вимикачів
Автоматизована система моніторингу
та діагностики
Автономність (відсутність необхід-
ності стаціонарного газопідживлення)
Власний час вимикання − не більше
ніж 0,02 с
Збереження номінальних параметрів за
температури навколишнього повітря
мінус 45 °С із впливом вітрового
навантаження
Річний витік елегазу − не більше ніж
0,1 %

101
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
КРУЕ Трифазне виконання до 220 кВ Не потребують ремонту до Вибухобезпечне виконання
включно вичерпання механічного та
Однорозривні вимикачі до 500 кВ комутаційного ресурсів
включно роз'єднувачів і елегазових
Литі корпуси модулів вимикачів
Витік елегазу − не більше ніж 0,1 % Не потребують виконання
Збереження номінальних параметрів за регламентних робіт з повірки
температури навколишнього повітря вимірювальних ТС і ТН
до мінус 45 °С (для елегазових Не потребують постійного
струмопроводів) обслуговування
Блочно-модульне виконання в Мала металоємність
габаритах, прийнятних для транспор-
тування (залізничний транспорт,
автоперевезення)
Застосування оптоелектронних вимі-
рювальних трансформаторів
Роз'єднувачі Електрорушійний привід. Не потребують ремонту до
Механічний ресурс (не менше вичерпання механічного
10000 циклів У − В) ресурсу.
Можливість вимикання зрівняльних
струмів до 80 % від Іном –

102
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
Вимірювальні Клас точності обмотки ТТ 110 кВ та Не потребують ремонту Вибухобезпека за рахунок
трансформатори вище для АСОЕ – 0,2∙S; для ТТ 35 кВ протягом усього терміну застосування сильфонів і
та нижче для АСОЕ – 0,5∙S служби мембран
Клас точності обмотки ТН 110 кВ та Пожежобезпечність за раху-
вище для АСОЕ – 0,2; для ТТ 35 кВ та нок застосування конструкцій
нижче для АСОЕ – 0,5 з елегазовою ізоляцією
Коефіцієнт безпеки приладів обмотки
для вимірювань – не більший ніж 5
Гранична кратність обмоток для
захисту – не менше 30
Застосування конструкцій з
елегазовою ізоляцією з контролем
тиску. Витікання елегазу − не більше
0,1% на рік
Перехід на оптичні вимірювальні
трансформатори з класом точності, не
гіршим ніж 0,1
ОПН Рівень обмеження перенапруг відпо- Не потребують ремонту Вибухобезпечні
відає рівню ізоляції устаткування протягом терміну служби
ТОіР Перехід до ТОіР на основі оцінки Використання екологічно
технічного стану. Упровадження безпечних технологій розчи-
методів і засобів діагностики щення трас ПЛ і територій
устаткування без виведення з роботи – ПС
Спеціалізація ремонтних робіт

103
Продовження таблиці А.1
1 2
АСУ ММЕМ Виконання нових функціональних
завдань з керування ММЕМ:
- керування перемиканнями;
- участь у регулюванні напруги;
- розрахунок і локалізація втрат;
- діагностика стану основного
устаткування;
- керування ТОіР з урахуванням
реального технічного
устаткування
Організація обміну інформацією для
рішення завдань керування ОЕС
України і ММЕМ із АСУ суб'єктів
ринку
3 4
Скорочення витрат на ТОіР за Зниження виробничого
рахунок якісного моніторингу травматизму за рахунок
− 15% централізованого керування
Продовження терміну служби ТОіР і ліквідацією аварій − до
устаткування за рахунок 10%
зниження помилок керування
− 12%
Зниження часу простою
стану устаткування − 20%
Зниження терміну ліквідації
аварій − 20%
Зниження аварійності в
мережах ММЕМ за рахунок
підвищення якості керування
та спостережуваності мережі
− не менше 5 %
Скорочення числа обслуго-
вуючого та оперативного
персоналу внаслідок органі-
зації дистанційного керуван-
ня об’єктами ММЕМ з
віддалених пунктів
104
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
Пристрої РЗА Запровадження мікропроцесорних РЗА Зниження відмов обладнання Виконання екологічних норм
з метою поліпшення вибірковості і вимог безпеки
спрацювання захистів
Швидкодія (час спрацьовування
вимірювальних органів) – менше ніж
30 мс
Селективність і чутливість за рахунок
застосування вимірювальних органів з
похибкою, не більшою ніж 5 %
Інформативність, взаємодія з АСУТП,
застосування протоколу обміну
даними стандарту МЕК 61850
Висока надійність, у тому числі:
- самодіагностика;
- час відновлення − не більше 30 хв;
- середній наробіток на відмову –
50 000 год

105
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
АСУТП ПС Коефіцієнт готовності − не нижче ніж Скорочення числа обслугову- Підвищення рівня безпеки
0,995 ючого і оперативного персо- виконання робіт, зниження
Середній наробіток на відмову (по налу ПС травматизму на автоматизо-
каналу уведення-виведення) − Скорочення витрат на ТОіР за ваних ПС
33 000 год рахунок моніторингу та
Середнє відновлення роботоздатності діагностики. обладнання
системи по кожній з виконуваних Подовження терміну служби
функцій − не більше ніж 30 хв устаткування за рахунок
Періодичність зупинки системи (без зменшення кількості помилок
відключення систем, які забезпечують керування та врахування
працездатність ПС) – не частіше результатів моніторингу та
діагностування обладнання
одного разу на рік і не більше 8 год
Термін служби для ПТК:
- нижнього рівня − не менше 20 років;
- середнього рівня − не менше
15 років;
- верхнього рівня − не менше 10 років
Швидкість оброблення:
- дискретних сигналів − 100 подій/с;
- аналогових сигналів − 150 змін/с;
- сигналі - керування − 10 керувань/с

106
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
АСОЕ ММЕМ АСОЕ Оператора системи електропе- Автоматизація обліку і втрат Виконання екологічних норм
редачі ММЕМ: електроенергії і вимог безпеки
- похибка вимірювань активної Локалізація втрат електро-
електроенергії − не гірше ніж 0,87%; енергії у мережах ММЕМ
- можливість вимірювань реактивної
електроенергії, можливість обліку
потужності;
- коефіцієнт готовності − не гірше ніж
0,995
ЄІКМЕ Єдина інформаційно-комунікаційна Скорочення втрат електро- Виконання екологічних норм
мережа електроенергетики має енергії в мережі за і вимог безпеки
передбачати: оптимізації режимів роботи з
- єдину систему ІР-адресації мережі; напруги й реактивної
- єдину систему телефонної нумерації потужності, роботи АСОЕ
мережі; ММЕМ
- єдину систему тактової мережної Зниження аварійного
синхронізації; недовідпуску електроенергії
- модернізацію мережі ВЧ-зв'язку; за рахунок скорочення
- створення волоконно-оптичної мере- аварійних простоїв ЛЕП,
жі зв'язку підвищення коефіцієнта
ЄІКМЕ має забезпечувати такі готовності систем РЗА і ПА,
показники: АЧР, СІЗ
- система резервування - з часом Уведення ПА як частини
відновлення, не більшим ніж 50 мс; інфраструктури для роботи
ринку системних послуг

107
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
- коефіцієнт готовності мережі − не Зниження витрат на
менший ніж 0,9998; міжміський зв'язок і оренду
- коефіцієнт помилок у цифровому каналів зв'язку
каналі − не більший ніж 10-7 ;
- втрата пакетів у ІР-каналі СДТУ −
<0,5 %;
- втрата пакетів у ІР каналі при доступі
в Інтернет – <3 %;
- кругова мережева затримка в каналі −
не більше 0,16 с;
- джиттер − не більше ніж 0,05 с
ПЛ (одноколові) у Питома аварійність незалежно від Скорочення експлуатаційних Напруженість електричного
цілому матеріалу опор (кількість відмов на витрат внаслідок зниження поля, не більше:
100 км на рік): аварійності ПЛ 1) населена місцевість:
- 110 кВ − 1,1; - 0,5 кВ/м − усередині
- 220 кВ − 0,6; будинків;
- 330 кВ − 0,5; - 1 кВ/м − на території
- 500 кВ − 0,4; житлової забудови;
- 750 кВ − 0,3 - 5 кВ/м − поза зоною
Конструкції ПЛ, які забезпечують житлової забудови;
зменшення ширини просіки 2) ненаселена місцевість:
- 15 − 20 кВ/м
Рівень завад на частоті
0,5 МГц, не більше:

108
Продовження таблиці А.1
1 2 3 4
Наявність робочих карт районування з - 37 Дб на відстані від
вітру, ожеледі, грози тощо ПЛ 110 − 220 кВ – 50 м,
Термін служби: ПЛ 330 кВ і вище − 100 м
- на залізобетонних центрифугованих Акустичні шуми – не більше
опорах – не менше ніж 50 років; 53 Дб на тих самих відстанях
- на сталевих ґратчастих опорах – не за умови мокрого проводу
менше ніж 60 років; Технологія будівництва та
- на сталевих багатогранних опорах – ремонту, що унеможливлює
не менше ніж 70 років шкідливий вплив на
навколишнє середовище
Опори, фундаменти Виготовлення опор з марок сталей Кількість ремонтів опор і Зручність обслуговування.
підвищеної міцності та корозійної фундаментів за термін Виконання екологічних норм
стійкості служби ПЛ − не більше двох і вимог безпеки
Захист опор від корозії методом
гарячого цинкування
Застосовування у районах міської
забудови багатогранних металевих
опор закритого профілю
Застосування полімерних покриттів
для захисту фундаментів ПЛ і
сучасних корозійностійких матеріалів
у конструкціях підземної частини ПЛ
Проводи і Проводи, стійкі до тривалого Скорочення експлуатаційних
грозозахисні нагрівання струмом та вібрацій витрат внаслідок зниження
троси Корозійно стійкі грозозахисні троси, у аварійності ПЛ
тому числі із вбудованим оптоволок-
ном
109
Закінчення таблиці А.1
1 2 3 4
Ізоляція Питома пошкоджуваність ізоляторів, Скорочення експлуатаційних
не більше: витрат внаслідок зниження
- скляні тарілчасті – 10-4 ; аварійності ПЛ
- полімерні – 10-4 – 10-5 ;
- фарфорові довгостержневі – 10-6

КЛ напругою 110 кВ і Кабелі з твердою ізоляцією із Скорочення експлуатаційних Відсутність зовнішніх

вище «зшитого» поліетилену, оснащені витрат внаслідок зниження електромагнітних полів
системами діагностики аварійності КЛ
Універсальні кабелі для повітряно-
підземного та підводного прокладання
без використання перехідної кабельної
арматури або з арматурою на основі
термоусаджувальних елементів

110
 УДК 621.311.4; 621.315

Ключові слова: магістральні електричні мережі, розвиток електричних

мереж, будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, технічне переосна-
щення, модернізація, підстанція, лінія електропередавання.

111