УНІВЕРСИТЕТ ……….

КАФЕДРА ………………………

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
МАГІСТРА

на тему:

«ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АРТ-ТЕРАПІЇ

ПРИ ПОДОЛАННІ ПСИХОТРАВМИ»

Виконав: здобувач ___курсу, групи____

Спеціальності …. «Психологія»
_____________________________________
шифр і назва

Керівник:
_______________________________________
прізвище, ініціали, науковий ступінь, вчене
звання

м. …. 2023
 2

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ

АРТ-ТЕРАПІЇ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ РОБОТІ З
ПСИХОТРАВМОЮ................................................................................................6

1.1 Становлення арт-терапії як засобу впливу на людину..............................6

1.2 Напрями арт-терапії.......................................................................................9

1.3 Особливості застосування методів арт-терапії при роботі з

психотравмою.....................................................................................................12

РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ

ПЕРЕЖИВАННЯ ПСИХІЧНОЇ ТРАВМИ У ЖІНОК-ПЕРЕСЕЛЕНОК.........17

2.1 Організація дослідження та обґрунтування вибору методик..................17

2.2 Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження

особливостей переживання стресу серед жінок-переселенок.......................21

2.3 Практичні рекомендації щодо застосування арт-терапії як

профілактичного виду терапії розвитку психологічної травми у жінок-
переселенок.........................................................................................................27

ВИСНОВКИ...........................................................................................................34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................36

ДОДАТКИ..............................................................................................................40
 3

Вступ

Нині Україна переживає складні часи. Суспільство зіштовхнулося з

такими випробуваннями та соціальними потрясіннями, яких не було в досвіді
незалежності нашої країни: воєнні дії (антитерористична операція з
використанням важкої зброї), внутрішні переселенці, перезавантаження
політичної системи та люстрація всіх гілок влади, криза економічної системи,
яка призвела до зростання безробіття, зниження матеріальної забезпеченості
населення та інших соціальних проблем. За таких обставин те, що
відбувається в нашій країні, зачіпає майже кожного її громадянина. Але
психологам не вистачає знань та навичок для роботи з клієнтами, що зазнали
психічної травми. Часто допомогу надають представники когнітивно-
поведінкового підходу в психотерапії, клієнтцентрованої терапії – методів,
що довели адекватність свого застосування з такими проблемами, але в той
же час ті ж самі фахівці використовують методи арт-терапії – малюють,
ліплять з пластиліну чи глини, але не називають це арттерапією, адже
повністю не розуміють особливості застосування творчості в
реабілітаційному процесі та психологічній допомозі особистості.
У науковій та психотерапевтичній літературі ми знаходимо чимало
прикладів використання арт-терапії у роботі з психічною травмою, що стає
ефективним способом їх подолання. Арт-терапія застосовується й в роботі з
жертвами насильства, тортур, й в міжетнічних конфліктах задля
налагодження взаємодії між їх учасниками, й після техногенних і природних
катастроф.
Саме тому зараз в українському психологічному просторі назріла
гостра потреба у професійній науково-методичній літературі щодо допомоги
жертвам насильства, вимушеним переселенцям, постраждалим під час
бойових дій, сім’ям загиблих та ін. І окреме місце в цій літературі треба
надати арт-терапії як методу, що є найбільш адекватним в роботі з психічною
травмою, що ми й спробуємо довести в нашій роботі.
 4

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять наукові

ідеї, які розкривають: теоретичні й методичні аспекти використання арт-
технології. За визначенням науковців (О.А. Медвєдєва, І.Ю. Левченко, Л.Н.
Комісарова, Т.А. Добровольська та інші) сутність арт-терапії полягає в
терапевтичному та корекційному впливі мистецтва на суб’єкт та
проявляється в реконструюванні ситуації за допомогою художньо-творчої
діяльності.
В науково-педагогічній літературі арт-терапія розглядається як засіб,
що дозволяє контролювати емоційне самовідчуття та психологічне здоров’я
особистості, групи, колективу засобами художньої діяльності (Г.В.
Бурковський, А.І. Захаров, Т.Д. Зінкевич-Євстігнєєва, О.А. Карабанова, А.І.
Копитін, Є.Н. Лебедєва, Л.Д. Лебедєва, Г.М. Назлоян, Р.Б. Хайкін) [6].
Наразі існує багато праць українських і російських вчених стосовно
загальних принципів та окремих напрямків арт-терапії. Це праці О. А.
Бреусенко-Кузнєцова, О.Л. Вознесенської, А. В. Гнєздилова, Т. М. Грабенко,
Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвої, О.І. Копитіна, Д. Ю. Соколова, А. П. Чуприкова
та інших.
Об’єкт курсової роботи – психотерапевтичний вплив арт-терапії.
Предмет курсової роботи – процес використання арт-терапії для
подолання психотравматичних станів.
Мета дослідження проаналізувати та вивчити ефективність
застосування арт-терапії у процесі психотерапії для подолання
психотравматичних станів. Визначити основні аспекти та механізми
психотерапевтичного впливу арт-терапії на психічний стан осіб, які
пережили психотравму.
Відповідно до поставленої мети сформульовано основні завдання
дослідження:
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна
робота проводилася впродовж 2022-2023 років на базі Хмельницького
обласного центру соціально-психологічної допомоги. Респонденти
 5

дослідження – жінки переселенці. У дослідженні взяло участь всього 25 осіб

жіночої статі, з різним терміном перебування за кордоном з початку
повномасштабної війни на території України. Респонденти були
представниками різних професій та різного віку (від 24 до 55 року).
Структура магістерської роботи. Робота складається зі вступу, двох
розділів, висновків, списку використаних джерел (40 найменувань) та
додатків (3 найменування). Загальний обсяг роботи – 46 сторінок.
 6

РОЗДІЛ 1
Теоретичні аспекти дослідження проблеми впливу арт-
терапії як психологічної допомоги при роботі з
психотравмою

1.1 Становлення арт-терапії як засобу впливу на людину

Мистецтво і терапія мають спільне коріння. Кожен з нас творець, а
творчість приносить нам величезне задоволення. У творчості кожна людина
отримує багато можливостей, щоб висловитися, виразити свої почуття та
емоції.
Арт-терапія – це один з найбільш ефективних способів роботи з
клієнтами будь-якого віку і з будь-якими порушеннями, при цьому для
особистості – це спосіб саморозкриття, самовираження, розвитку та шлях до
власної гармонізації.
Як самостійна галузь теоретичних знань та практичної діяльності, арт-
терапія стала формуватися на стику науки і мистецтва на початку XX
століття. Сьогодні арт-терапія («arttherapy», в буквальному значенні цього
терміна, означає лікування образотворчим мистецтвом) – це дуже
пластичний, напрямок психотерапії, що активно розвивається і розширює
сферу свого застосування. Методи і техніки арт-терапії активно
використовуються в медицині, педагогіці, соціальній роботі. Основна мета
арт-терапії – гармонізація внутрішнього стану клієнта, відновлення його
здатності знаходити оптимальний стан, що сприяє активному продовженню
життя, набуттю рівноваги [2, с.62].
Б. Карвасарський у «Психотерапевтичній енциклопедії» визначає арт-
терапію як «використання мистецтва в якості терапевтичного чинника». Саме
арт-терапія є простим та ефективним способом психологічної допомоги,
заснованим на творчості та грі, що має широкий діапазон вікового
застосування (від дітей до людей похилого віку) [24].
Основне завдання арт-терапії полягає в тому, щоб посередництвом
символів, образів, метафор, через які інформація кодується на несвідомому
 7

рівні психіки, «витягнути» певну проблему, що захована за ними,

спроектувати її на свідомий рівень та пропрацювати пов’язані з нею емоції та
переживання і звільнитися від застарілих чи витіснених емоцій.
Засобами творчої діяльності людина, через посередництво образів, які
вона використовує в арт-терапії, транслює своє сприйняття світу та ставлення
до нього. Будь-яка творча діяльність – терапевтична по суті та допомагає
особі, прийнятним для соціуму способом, зняти напругу, що у неї
нагромадилася. У продуктах творчості вигадливо переплітається інформація,
джерелами якої є як відкриті, так і глибинні пласти людської душі.
Задовго до того, як розвинувся словесний спосіб спілкування, люди
намагалися висловлювати свої почуття й емоції за допомогою малюнка. У
процесі онтогенезу особа коротко повторює історію філогенетичного
розвитку: не навчившись писати, а іноді і говорити, дитина може малювати.
Заняття арт-терапією дозволяють ще раз пройти цей шлях видового
розвитку через свій особистісний розвиток, тобто дають можливість
отримати власний емоційний, тілесний та когнітивний досвід у безпечних і
комфортних для себе та інших умовах, усвідомлено і продуктивно, для
формування особистості в межах свого віку, а також конструктивного
функціонування у подальшому житті.
Завдяки засобам арт-терапії і, в першу чергу, малюванню, людина (не
тільки дитина, а й дорослий) вчиться бачити свої проблеми з боку, тим самим
отримуючи можливість їх вирішення.
Вчені по-різному бачать можливості арт-терапії в психології та
психіатрії. Так, наприклад, Е. Крамер [28, с.129] вважала за можливе
досягнення позитивних ефектів, насамперед, за рахунок «зцілюючих»
можливостей самого процесу художньої творчості, що дає змогу висловити,
заново пережити внутрішні конфлікти і, в кінцевому рахунку, вирішити їх.
Згідно з висловленням А. Копитіна [25, с.48], терапія мистецтвом є в
суті радикальною.
Цей метод сприяє розкриттю внутрішніх сил особистості та відкриває
 8

шлях для:
– розвитку спонтанності та удосконалення уваги, пам'яті та мислення
(когнітивні навички);
– вивчення власного життєвого досвіду з нестандартного погляду;
– вміння спілкуватися на екзотичному рівні, використовуючи
образотворчі, рухові та звукові засоби;
– самовираження з задоволенням для себе та інших;
– розвитку цінних соціальних навичок в груповій роботі;
– освоєння нових ролей та виявлення латентних якостей особистості, а
також спостереження за впливом змін у власній поведінці на оточуючих;
– підвищення самооцінки для зміцнення особистої ідентичності;
– розвитку навичок прийняття рішень;
– розслаблення та вираження негативних думок і почуттів;
– реалізації творчих здібностей за допомогою різноманітних засобів,
включаючи образотворче мистецтво.
Часто в науково-педагогічній інтерпретації арт-терапія розуміється як
турбота про емоційне самопочуття і психологічне здоров’я особистості,
групи, колективу засобами художньої діяльності (О. Дьюхерст-Меддок, А.
Копитін, Л. Лебедєва, А. Сизова та ін.).
Педагогічне спрямування арт-терапії має неклінічну спрямованість та
розраховане як на потенційно здорову особистість, так і особистість з
особливостями у розвитку. Численні зарубіжні та вітчизняні дослідження
відзначають, що арт-терапія немає протипоказань.
Від сучасного мистецтва арт-терапію відрізняє важливість самого
процесу творчості та відсутність особливої необхідності в спеціальних
навичках. Говорячи про творчість, з точки зору арт-терапії, мається на увазі,
не загальноприйняте про нього розуміння, як про процес створення нових
матеріальних і духовних цінностей, а як подолання людиною своїх кордонів,
розширення меж свого існування, спробу осягнути гармонію в житті,
 9

пробудження активності, спрямованої на реалізацію граничних творчих

можливостей.
Метод арт-терапії привабливий тим, що він в основному використовує
невербальні способи самовираження і спілкування. У процесі творчості
активно задіяна права півкуля мозку, яка в звичайному житті не так часто
використовується людиною. Нормальний, гармонійний розвиток особистості
передбачає рівноцінний розвиток обох півкуль і, відповідно, нормальну
міжпівкульну взаємодію. Більш того, деякі види активності людини
вимагають саме роботи правої півкулі – творчість, інтуїція, освіта, дружба,
побудова родини, виховання дітей, любов, романтизм у любовних
відносинах.
Використовувані в арт-терапії прийоми вербального і невербального
зворотного зв’язку можуть включати активне спостереження,
переформулювання висловлювань, селективні питання, констатацію
відображених в малюнку, вчинках і міміці почуттів, повідомлення арт-
терапевтом про свої почуття і асоціаціях з малюнком, що обмежують впливи
й інші прийоми [10, с.41].
Безперечно, арт-терапія як засіб вільного самовираження та
самопізнання через художню творчість допомагає усвідомити та оцінити свої
почуття, образи минулого, життєвий сценарій та перспективність
майбутнього і успішно віднайти внутрішні ресурси та досягнути само
зцілення.
Арт-терапія ефективно актуалізує емоційно-образне переживання і
відповідно забезпечує внутріособистісну комунікацію, засвоєння нових
ролей, звільнення від традиційних патернів поведінки і перехід на інший
рівень особистісного становлення та розвитку.

1.2 Напрями арт-терапії

Сьогодні в галузі арт-терапії існує широка різноманітність напрямків,
оскільки будь-який вид мистецтва можна використовувати для психотерапії
 10

та психологічної корекції. Серед видів арт-терапії виділяють такі: анімаційна

терапія, артсінтезтерапія, бібліотерапія, відеотерапія, драматерапія,
ігротерапія, ізотерапія, лялькотерапія, маскотерапія, мандала-терапія,
музикотерапія, пісочна терапія, глинотерапія, танцювальна терапія,
казкотерапія, кольоротерапія, фототерапія, етнотерапія.
Зокрема, одним із основних напрямків є ігротерапія. Це метод
психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих, в якому використовується
гра. Гра має потужний вплив на розвиток особистості, сприяє формуванню
близьких відносин у групі, допомагає знімати напруженість, підвищує
самооцінку та надає можливість вірити в себе в різних ситуаціях спілкування,
зменшуючи соціально значущі наслідки.
Ізотерапія – це форма терапії образотворчим мистецтвом, зокрема
малюванням, яка використовується для психологічної корекції клієнтів, що
мають невротичні, психосоматичні порушення, а також для дітей і підлітків з
труднощами у навчанні та соціальній адаптації, а також при
внутрішньосімейних конфліктах.
Музикотерапія – це контрольоване використання музики з метою
реабілітації, навчання та виховання дітей і дорослих, які страждають від
соматичних і психічних захворювань [28, с.131].
Пісочна терапія, у рамках арт-терапії, представляє собою форму
невербальної психокорекції, де основний акцент робиться на творчому
самовираженні клієнта. Це дозволяє відбуватися відреагуванням на
внутрішню напругу та сприяє пошуку шляхів особистісного розвитку на
несвідомо-символічному рівні.
Танцювальна терапія є психотерапевтичним методом, який
використовує рух для розвитку соціальних, когнітивних, емоційних і
фізичних аспектів життя людини. Цей вид терапії представляє собою новий
підхід до лікування різноманітних захворювань.
Танцювальну терапію часто розглядають як самостійний напрямок у
психотерапії або відносять до тілесно-орієнтованої терапії.
 11

Казкотерапія є методом, що використовує форму казок для інтеграції

особистості, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості та
покращення взаємодії з оточуючим світом. Багато відомих психологів, як
зарубіжних, так і вітчизняних, використовують цей метод у своїй практиці,
серед яких Е. Фромм, Е. Берн, Е. Гарднер, Вачков І. В., М. Осорина, Е.
Лісіна, Т. Зінкевич-Євстигнєєва та інші [34, с. 76].
Казкотерапія базується на використанні казки як архетипічної
метафори з метою проведення психодіагностики, що описує цілісну картину
світу особистості, визначає її проблемні та ресурсні елементи. Також вона
використовується для психокорекції, сприяючи розвитку креативності
особистості та розширенню спектру альтернативних рішень. Крім того,
казкотерапія застосовується в рамках психотерапії та психологічного
консультування для зцілення через використання казкових елементів.
Драматерапія, один із найактивніше розвиваючихся напрямків сучасної
терапії, здійснюється шляхом використання драматичних елементів. Т.Ю.
Колошина розглядає широке поширення та ефективність драматерапії як
результат постійної потреби гри серед дорослих та дітей у сучасному світі, а
також як наслідок втрати потужної народної ігрової культури.
Одним із засновників драматерапії є, безумовно, Я. Морено, який
встановив "Театр спонтанності" у Відні та "Терапевтичний театр" у Нью-
Йорку в 30-40-х роках XX століття. Відмінність драматерапії від психодрами
полягає у відсутності протагоніста і відсутності драматизації проблеми. За
допомогою драматерапії відбувається не лише розвиток креативності, але й
розширення свідомості, розширення спектру поведінкових стратегій і
вивчення нових, більш креативних способів взаємодії з оточуючим світом.
Фототерапія, яка базується на використанні фотографій або слайдів для
розв'язання психологічних проблем і розвитку особистості, є одним з
напрямків арт-терапії. Це відносно новий вид арт-терапії, розвиток якого
розпочався в Америці в 70-х роках минулого століття.
 12

Отже, термін "арт-терапія" вперше з'явився у англомовних країнах

приблизно у 40-х роках ХХ століття. Сучасна арт-терапія представляє собою
метод лікування, що використовує образотворчу творчість клієнта, і включає
в себе взаємодію між творцем художнього твору, самим твором і
спеціалістом. Створення візуальних образів розглядається як важливий засіб
міжособистісної комунікації і форма пізнавальної діяльності клієнта, яка
дозволяє висловити ранні або поточні переживання "тут і зараз", що їх важко
висловити словами.
Різноманітні методи арт-терапії створюють середовище для
безболісного доступу до глибин свідомості клієнта, сприяючи стимулюванню
обробки його несвідомих переживань. Ці методи сприяють розвитку
блокованих або слаборозвинених систем сприйняття навколишнього світу та
асоціативно-образного мислення. Вони допомагають клієнтам відпрацювати
агресію, внутрішні конфлікти, страхи і інші аспекти.

1.3 Особливості застосування методів арт-терапії при роботі з

психотравмою
Від дитинства до старості людина піддається різноманітним
негативним впливам, під час яких вона використовує різні механізми
захисту, щоб зберегти цілісність своєї психіки.
Психотравма представляє собою подію або ситуацію в житті людини,
що впливає на важливі аспекти її існування і призводить до глибоких
психологічних переживань. Виникнення психічної травми розглядається як
результат незавершеної інстинктивної реакції організму на травматичну
подію. Внутрішню травму можна порівняти з фізичною раною, яку людина
може ігнорувати і не дбати про неї, так як вона стала для неї звичною.
Травма має подвійну природу: спочатку вона проявляє руйнівну силу,
відбираючи у людини здатність до життя і радості. Але в той же час, є
парадокс травми – її здатність зцілювати і трансформувати людину. Кількість
 13

травм, які переживає людина, визначає кількість ресурсів, якими вона може
скористатися для подолання їх наслідків.
Психічна травма призводить до значущих змін у п'яти сферах
життєдіяльності: виробничій, соціальній, особистісній, сферах сім'ї та
здоров'я. Важливо відзначити, що основні ознаки психотравми включають
флешбеки щодо небезпечних ситуацій, учасником яких була особистість,
травмуючі сновидіння з кошмарами, бажання уникнути емоційного стресу,
збільшену втомленість та дратівливість, а також інші показники.
Як видно, симптоми є досить серйозними і вимагають комплексного
підходу та методів для допомоги постраждалим в розкритті та відновленні. В
арт-терапії відіграє ключову роль у психокорекції порушень психічного
стану, забезпечуючи відволікання від патологічної інтроспекції та сприяючи
створенню позитивного настрою.
Важливо відзначити основні переваги застосування арт-терапії для
роботи з психотравмою. Цей метод дозволяє надавати особистості додаткові
ресурси для подолання наслідків пережитого. Крім того, він створює
можливість вивчати власні несвідомі стани, бажання, мотивації, соціальні
ролі та форми поведінки. Арт-терапія слугує ефективним засобом
невербального спілкування. Через створення малюнка чи іншого творчого
продукту в процесі арт-терапії відкривається можливість розглядати
ситуацію під іншим кутом зору, а також знаходиться шлях до її вирішення
[6].
За словами О. Дацун, сучасна психотерапевтична парадигма вимагає
від фахівця-психолога інтелектуальної та методологічної мобільності, а
також знань та вмінь застосовувати різні концептуальні підходи у роботі з
людьми, які потребують психологічної допомоги [10].
Згідно з думкою М. Вокер, ефективність арт-терапії пояснюється
активізацією роботи певної області головного мозку, де "закодована" травма,
через посередництво мистецтва. У процесі вербального опису робіт
спостерігається узгодження діяльності лівої та правої півкуль головного
 14

мозку. Вчений також підтверджує, що будь-яка форма арт-терапії має такий

ефект [38].
У праці О. Молчанової вказується, що в малюнках завжди закодовані
повідомлення в образах, які передають найважливіші аспекти. Таким чином,
за допомогою них можна виявити психологічні особливості [33]. Втручання
арт-терапії у профілактиці та роботі з психотравмою може бути проведене у
формі групових чи індивідуальних сесій, а тривалість залежить від умов
проведення. Програма включає в себе роботу з різними темами та видами для
розслаблення, досягнення більшої свободи творчого самовираження
(позбавлення від "затискачів"), виправлення та корекцію відношень пацієнтів
до себе та інших, включаючи аспекти їхнього минулого, сьогодення і
майбутнього, та інші ключові елементи системи значущих відносин.
Оскільки при психотравмі особа може виявляти відстороненість,
замкненість і труднощі у вираженні емоцій, використання арт-терапевтичних
методів дозволяє сприяти стимуляції групової взаємодії, яка в свою чергу
сприяє проясненню та розвитку групових відносин, а також вдосконаленню
різноманітних навичок, таких як комунікація, планування та реалізація
творчих завдань. Це важливий аспект для успішного відновлення особистості
та повернення до нормального способу життя.
Арт-терапевтичні техніки, спрямовані на розвиток навичок
саморегуляції, займають важливе місце в програмі. Вибір тем і методів
роботи визначається оцінкою стану групи, етапами та завданнями лікування,
а також поставленими цілями впливу. Лікувально-реабілітаційний потенціал
арт-терапії під час переживання травматичного стресу тісно пов'язаний із
можливістю невербального вираження, багатим комунікативним та захисним
потенціалом метафоричної мови образів, матеріалів і методів образотворчої
роботи. Образотворча діяльність виробляє седативний ефект та сприяє
зняттю емоційної напруги, одночасно надаючи можливість редагування
травматичного досвіду та отримання контролю над ним. Це можливо завдяки
 15

активації терапевтичних механізмів, таких як релаксація, інсайт, катарсис,

розвиток навичок самоорганізації та прийняття рішень тощо.
Важливо відзначити, що під час занять образотворчою діяльністю
основними психологічними механізмами, які сприяють розрядці напруги,
відображенню та переробці травматичного досвіду, а також перебудові
системи сприйняття реальності, є децентрування, екстерналізація і
символізація. У складних стресових ситуаціях людина, навіть несвідомо,
виявляє спонтанну потребу малювати лінії, створювати "каракулі",
закреслювати зображення, або зафарбовувати простір аркуша паперу,
проводячи палицею по піску [1]. Цей процес відбувається поза межами
свідомості і може служити способом виразити відчуття болю на зовнішній
рівень, визволити себе від негативних емоцій та почуттів.
Такі аспекти взаємодії в арт-терапії є переконливими, оскільки процес
арт-терапії визнається психологічно безпечним для взаємодії між клієнтом і
терапевтом. Він сприяє спокійній атмосфері для рефлексії та когнітивного
опрацювання переживань за допомогою метафор і засобів символічної
комунікації [12, с.59].
У ході арт-терапевтичних сесій дотримуються таких важливих умов:
забезпечення психологічної безпеки учасників; відмова від оцінювання
процесу та результатів творчої діяльності; забезпечення приватності та
конфіденційності; розвиток партнерських відносин між учасником і арт-
терапевтом; надання необмеженої свободи вибору образотворчих матеріалів,
методів роботи, тем і сюжетів для творчості, а також використання
нетрадиційних форм образотворчої діяльності; делегування клієнту
відповідальності за процес і результати діяльності (підхід без направлення).
Арт-терапія дозволяє вираження психічної травми у формі символічних
і досимволічних виявлень, перед тим як йти на вербалізацію. Крім того, вона
супроводжується паралельним відтворенням біографічної пам'яті, оскільки
забуті деталі вплітаються в суб'єктивну картину реальності особистості і
поступово переносяться з несвідомого рівня до свідомого. Карл Густав Юнг
 16

(1875-1961) вважав, що мандолотерапія, яка є одним із методів арт-терапії,

може виявитися ефективним інструментом для позитивних змін у житті
людини.
Юнг ввів таке поняття в психології, як архетипи. Це певні стійкі
структури, давні прояви психіки, які передаються нам від покоління до
покоління ледь не на генетичному рівні та заховані в нас дуже глибоко.
Найглибиннішим архетипом, на думку Карла Густава Юнга, є Самість.
Це те, чого прагне людина – бути самою собою, це цілісність
особистості та гармонійний стан психіки. Саме Самість і відображає мандала.
Юнг вважав, що використовуючі різні матеріали під час малювання мандали,
ми можемо працюватити на різних рівнях – свідомість (олівці), власна
підсвідомість (фарби), колективні підсвідомість (пісок).
Сутність роботи з мандалою, а саме мандалотерапії, полягає у
контейнуванні – безпечному збереженні, розгляді та аналізі, а також у
трансформації – у покращенні.
Мандала має значний енергетичний потенціал, який, використовуючи
його, дозволяє нам рухатися до поставленої мети.
Узагальнюючи вищесказане, можна відзначити, що особливості
застосування арт-терапії при роботі з психотравмою полягають у
відокремленні свідомості від негативних переживань, зменшенні внутрішньої
напруги і дискомфорту, а також у можливості збереження звичних, хоча і
нереалістичних уявлень про світ і власну особистість.

РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
 17

ПЕРЕЖИВАННЯ психічної травми У ЖІНОК-

ПЕРЕСЕЛЕНОК

2.1 Організація дослідження та обґрунтування вибору методик

Екстремальні стресори, що перевищують звичайний життєвий досвід
людини, можуть викликати травмуючий вплив. До таких стресорів входять
не лише втрата близької людини, катастрофи чи аварії, але й ситуації, що
становлять загрозу для життя, супроводжуються інтенсивним страхом, жахом
та безпомічністю. У таких умовах переживання травматичного стресу може
спричинити розвиток посттравматичного стресового розладу.
У нашому дослідженні особлива увага приділялася посттравматичному
стресовому розладу, який виникає внаслідок травматичних ситуацій,
пов'язаних із веденням військових дій. Це особливо актуально, оскільки в
останні роки спостерігається зростання наслідків збройних конфліктів та
локальних війн, які трапляються не лише за межами України, а й на її
території.
Поселенці, так само як і учасники збройних конфліктів, стикаються з
ускладненнями, які можуть проявлятися протягом тривалого періоду, навіть
у умовах відсутності конфлікту та мирного життя. Це може завдати шкоди не
лише самим постраждалим, але й їхньому оточенню, такому як родина, друзі
та колеги. Отже, актуальність цієї проблеми очевидна, і нагальність
дослідження проявів посттравматичного стресового розладу у переселенців
підкреслюється його негативним впливом на особистість та функціонування
в суспільстві.
Для досягнення цієї мети у дослідницькій частині роботи були
сформульовані наступні завдання: вивчити особливості психоемоційного
стану жінок, пережиті події та ситуації, а також розглянути особливості
переживання стресу та наявний рівень самопочуття на теперішній момент.
Оскільки основною метою емпіричного дослідження є розгляд
особливостей переживання стресу серед жінок-переселенок, тобто тих
 18

показників, які можуть свідчити про формування чи перебіг

посттравматичного стресового розладу, ми використовували набір методик,
спрямованих на аналіз не лише основних психопатологічних симптомів
цього розладу, але й загалом наслідків впливу травматичного стресу на
особу, яка зазнала екстремальних умов, виходячи за межі стресорів
повсякденного життя.
Аргументуючи вибір обраних методик, важливо відзначити, що ми
розглядаємо посттравматичний стресовий розлад в комплексі, охоплюючи
різні його аспекти, що формують загальну картину цього явища. У нашому
дослідженні посттравматичний стресовий розлад, що виник унаслідок
перебування особи в екстремальних ситуаціях, розглядається як серйозний
порушення особистості, яке призводить до змін в таких аспектах, як здатність
регулювання власних емоцій, самоідентифікація, порушення пам'яті та уваги,
зміни у відносинах з оточуючими та в стані фізичного та психічного здоров'я.
В такому контексті жінки, як правило, стають менш комунікабельними,
уникають спілкування та можливості роботи з психологом. Таким чином, ми
вибрали методи арт-терапії, які дозволяють ніжно підходити до суті
проблеми, відкривати особистість жінки і надавати необхідний ресурс. Крім
того, арт-терапія є частодинамічним методом роботи з постраждалими,
оскільки його виконання є простим, а використання можливе в будь-який час
і місце.
Безпосередньо впливаючи на психічні резерви, ми використовували
арт-терапевтичні методи з метою балансування різних аспектів особистості,
відновлення власних ресурсів жінок і отримання підтримки для цих ресурсів
на символічному та несвідомому рівнях, а також для стабілізації емоційного
стану. Використання арт-терапії сприяє активізації тієї частини головного
мозку, де "закодована" травма.
У рамках дослідження були використані наступні методики, що
відповідають обраній темі [15, c.9]:
1. Опитувальник «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка;
 19

2. Опитувальник «САН» (Самопочуття. Активність. Настрій);

3. Малюнок «Пейзаж емоційного стану»;
4. Опитувальник особливостей наявності глобальної психотравми.
Надаємо більш вичерпний опис методів, які використовувались у ході
дослідження.
1. Опитувальник «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка. Ця
методика призначена для оцінки різних неадаптивних станів, таких як
тривога, фрустрація і агресія, а також властивостей особистості, зокрема
тривожність, фрустрованість, агресивність і ригідність. Запитання включають
40 тверджень, кожне з яких респондент оцінює за ступенем його
відповідності йому (підходить – підходить, але не зовсім – не підходить).
Результати визначаються кількістю набраних балів за шкалами: І –
тривожність; ІІ – фрустрація; ІІІ – агресивність; IV – ригідність. Обробка
отриманих даних виконується шляхом підрахунку суми балів за кожною
групою запитань згідно з шкалами методики.
Інтерпретація результатів проводилася за допомогою порівняння
отриманих балів з такими рівнями відповідно до умов методики:
0 – 7 балів – низький рівень;
8 – 14 балів – середній рівень;
15 – 20 балів – високий рівень.
2. Тест САН (Самопочуття. Активність. Настрій). Цей тест, який
отримав назву від перших літер слів «Самопочуття», «Активність»,
«Настрій», був розроблений В.А. Доскіним, Н.А. Лаврентьєвою, М.П.
Мірошніковим і В.Б. Шарай з метою визначення функціонального стану
людини та відстеження його змін протягом певних періодів часу. Мета тесту
полягає в оцінці того, наскільки задовільним є самопочуття, активність та
настрій респондента.
Опитувальник складається з 30 пар протилежних описів конкретного
стану, які респондент має оцінити, виходячи зі свого поточного стану. Після
цього проводиться перетворення шкали Лейкерта в бали, підрахунок суми за
 20

кожною з шкал (самопочуття, настрій та активність) і поділ результатів на 10.

Середній бал для кожної шкали дорівнює 4 балам. Порівняння отриманих
даних із нормованим показником дозволяє встановити та інтерпретувати
особливості стану опитуваного.
3. Опитувальник особливостей наявності глобальної психотравми.
Опитувальник щодо присутності глобальної психотравми
використовується для збору анамнезу у досліджуваних, включаючи дату
виїзду за межі України, інформацію про компанію, яка проводила евакуацію,
та всі супутні характеристики цього процесу (час в дорозі, період на кордоні
тощо). Крім того, опитувальник дозволяє з'ясувати ситуацію досліджуваного,
таку як наявність житла в Україні та країні прийняття, освіта, місце роботи,
інвалідність, досвід насильства, а також певні аспекти переживання
посттравматичного стресового розладу (Додаток А).
Залежно від характеристик міграції стан жінок-переселенок може
виявлятися різним. Ситуація кожної жінки, яка змушена була переселитися, є
унікальною та відмінною.
Отже, як видно, для дослідження особливостей стресу у жінок, що
переселилися, використано набір взаємодоповнюючих методик, які
доповнюють одна одну і не дублюються.
Дослідження розгорталося у три етапи.
На першому, етапі пошуку, проводився аналіз літератури за темою
дослідження.
Другий етап, дослідно-експериментальний, фокусувався на вивченні
перебігу та переживання стресу серед учасниць сформованої вибірки.
Третій етап, заключно-узагальнюючий, включав аналіз та узагальнення
отриманих результатів. Також була розроблена корекційна програма для
профілактики розвитку посттравматичного стресового розладу у жінок-
переселенок, а теоретичні положення дослідження були уточнені.
Отже, на основі отриманих даних за вказаними методиками, ми
плануємо розробити корекційну програму, використовуючи арттерапевтичну
 21

техніку "Малювання мандали". Ця програма спрямована на ті аспекти

посттравматичного стресового розладу особистості, результати яких
виходять за межі норми та можуть заважати продуктивній життєдіяльності.
Для досягнення цієї мети та вирішення поставлених завдань ми
формували дослідницьку вибірку. Обрали 25 жінок із різною тривалістю
перебування за кордоном з початку повномасштабної війни на території
України. Респонденти представляли різні професії та вікові групи (від 24 до
55 років). Важливо відзначити, що на даний момент жінки перебувають в
різних країнах і мають різний родинний стан.
Наше дослідження включало в себе відбір експериментально-
психологічних методик, проведення дослідження за обраними методами та
подальшу обробку отриманих даних для формування висновків. Дані, які
були зібрані під час експерименту, пройшли обробку за допомогою
стандартних методів математичної статистики, зокрема, застосовувалася
дескриптивна статистика.

2.2 Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження

особливостей переживання стресу серед жінок-переселенок
Не у всіх жінок, які пережили екстремальну ситуацію, розвивається
посттравматичний стресовий розлад.
Під час аналізу отриманих даних важливо відзначити, що жодна з
опитуваних переселених жінок не проявила високого рівня психічних станів
за будь-яким із вимірів, що вказує на відсутність виходу за межі норми серед
цієї групи.
В середньому рівень тривожності був виявлений у 84% опитуваних,
рівень фрустрації – у 92%, агресії – у 88%, а рівень ригідності – у 76,3%
респонденток. 16% опитуваних проявили низький рівень тривожності, 8%
виявили низький рівень агресії, 24% характеризуються низьким рівнем
ригідності, і лише 8% виявили низький рівень фрустрації.
 22

Перш за все, ми зосереджувалися на дослідженні особливостей

переживання стресу у жінок-переселенок за допомогою методики
«Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка, а отримані результати подано на
рисунку 2.2.1.

Рис. 2.2.1. Розподіл показників психічних станів жінок-переселенок за

рівнями вираженості (%)

Так, варто відзначити, що більшість учасниць дослідження проявляють

середню схильність до відчуття тривоги та встановлення реакції на тривожні
ситуації. Крім того, вони мають середній рівень фрустрації як психічного
стану, основною рисою якого є обмеження досягнення цілей через реальні
або уявні труднощі. Загалом можна сказати, що учасниці опитування
виявляють досить виражені тривожність і сприймають будь-які перешкоди як
заваду для просування вперед.
Крім цього, важливо відзначити, що серед об'єктів дослідження
спостерігається тенденція виявляти витримку в стосунках з оточуючими, а
також складнощі у зміні планувань діяльності в умовах, які об'єктивно
потребують її переорганізації.
 23

Середній рівень прояву фрустрації можна охарактеризувати як

здатність досліджуваних до надмірної тривоги в ситуаціях, які, на їхню
думку, загрожують їхньому життю чи призводять до неприємностей. При
цьому варто відзначити, що прояв фрустрації виявляється як своєрідний
емоційний стан, характеризується дезорганізацією свідомості та діяльності в
умовах відчуття безвихідності, спричиненої об'єктивно непереборними
труднощами на шляху до досягнення мети. Такий стан включає переживання,
які виникають внаслідок розбіжностей між очікуваннями та реальністю.
Мова йде про агресію, яка також характеризується середнім рівнем
виявлення та свідчить про можливість особистості вчиняти дії, що можуть
завдавати шкоди оточуючим.
Ригідність вказує на когнітивну негнучкість, яка може призводити до
внутрішнього супротиву різним методам вирішення проблем та обранню
конкретних дій. Тобто, у даному випадку, показники опитуваних знаходяться
в межах приблизно нормального діапазону і можуть сприяти більш
швидкому виходу жінок-переселенок із стресового стану з меншими
втратами внутрішніх ресурсів. Результати за методикою "САН" піддаються
аналізу на рисунку 2.2.2.

Рис. 2.2.2. Розподіл показників самопочуття жінок-переселенок за рівнями

вираженості (%)
 24

Аналізуючи зібрані дані, важливо зауважити, що ні одна з учасниць не

демонструє високого рівня. Найбільш помітним у їхній психічній структурі є
низький рівень самопочуття, активності та настрою.
Щодо шкали "Самопочуття", середній рівень зафіксований в 33,33%
випадків, тоді як низький рівень виявився у 66,67% учасниць. Це свідчить
про те, що актуальний психологічний стан, суб'єктивне відчуття себе в
реальності, що характеризується системністю і динамікою та розкривається
на різних рівнях самосприйняття, в основному знаходиться на рівні
"середнього". Це може свідчити про те, що вони вважають свій
психологічний та фізіологічний стан відчутно менш комфортним.
За шкалою "Активність" усі учасниці дослідження характеризуються
низьким рівнем вираженості (100% випадків). Це свідчить про те, що вони в
основному взаємодіють з оточуючим середовищем на низькому рівні
активності, в процесі якої їхні потреби не задовольняються.
Щодо настрою як загального емоційного стану, що впливає на
діяльність людини та характеризує її життєвий тонус, можна відзначити, що
найвищим є низький рівень (66,67% учасниць), тоді як середній рівень
притаманний меншості (33,33% досліджуваних). Зазначимо, що переважно
виявляються негативні настрої, які пригнічують, зневажають та призводять
до пасивності.
У загальному, отримані показники можна розглядати так: серед жінок-
переселенок, що брали участь у дослідженні, переважає відчуття невеликої
втоми та апатії. Крім того, відзначається певне зниження швидкості
когнітивних функцій, оскільки за шкалою "Активність" найвище виявлено
саме низький рівень вираженості. Це може вказувати на сповільнення темпів
мислення, розсіяність уваги, обмежену концентрацію та відсутність сильного
зацікавлення певною справою. Щодо настрою, то в більшості випадків він
може бути охарактеризований наступним чином: зберігається здатність
адекватно оцінювати події, проте можливості прогнозування власних
 25

можливостей та реагування на невдачі, а також надія на світле майбутнє

трошки знижені.
На основі результатів нашого опитування щодо наявності глобальної
психотравми серед обраної групи досліджуваних, слід відзначити, що ця
група складається з жінок у віці від 24 до 55 років, при чому 66% з них
виїжджали з України разом із дітьми, а 34% без них. Час, який вони провели
за кордоном, варіювався від 8 годин до 3 діб, залежно від віддаленості шляху
(жінки із Сходу України, наприклад, добиралися 2-3 доби). 77% жінок мали
чітке уявлення, куди вони направляються, переважно це був виїзд до друзів
або родичів. Усі 100% жінок були обладнані необхідними документами, і на
час проведення дослідження у них залишалася непошкоджена житлова
ситуація в Україні. У 88% випадків у них залишились родичі в Україні, із них
13% брали участь безпосередньо у військових діях. 11% проживали в
поселеннях для біженців, а 66% втратили робоче місце в Україні. Зазначимо,
що 33% опитуваних не мають вищої освіти, а 22% володіють мовою країни, в
якій перебувають. Також важливо відзначити, що 100% опитуваних не
страждають на хронічні захворювання.
Після аналізу отриманих даних ми не виявили статистичних
взаємозв'язків між різними показниками у досліджуваній вибірці. Однак усі
учасниці опитування відзначили наявність страху за власне життя — 100%
назвали загрозу для свого існування, при цьому 88% жінок вказали на
емоційне насильство як травмуючий фактор.
Підбиваючи підсумок вищесказаного, можна зауважити, що більшість
опитуваних утримується в стані пригніченості та відчуття безпорадності, з
втратою енергії. Додатково варто відзначити втрату опори та почуття
безпеки, незважаючи на їх фізичне перебування в умовах повної безпеки. Усі
об'єкти дослідження виражають бажання відчувати спокій, впевненість,
безпеку та наповненість.
Ці та інші втрати можуть викликати почуття страху, гніву, ненависті,
розчарування, болю, а також викликати відчуття провини та сорому, на що
 26

вказують отримані результати. Безумовно, використання валідних та

достовірних опитувальників підтверджує, що у більшості досліджуваних
виникає втрата енергії та активності, а також різке коливання настрою, а
також такі психічні стани, як фрустрація, тривожність, агресивність і
ригідність, що є характерними на середньому рівні.
Серед особистісних і психологічних особливостей у групі жінок-
переселенців виявлено такі риси: тенденція представляти себе у
сприятливому світлі, недостатня щирість і відвертість, високий рівень
емоційної напруженості, високий ступінь витіснення травматичного досвіду,
підвищена закритість, часті хворобливі переживання з приводу свого
здоров'я, песимістична оцінка майбутнього, схильність до тривожних
переживань, невпевненість, підвищена збудливість і схильність до
імпульсивних вчинків, відгородженість, відчуженість, тенденція до
обмеження соціальних контактів і спілкування. Багато жінок виявляють
схильність до замкнутості та нерішучості звертатися до психолога. Вони
вважають, що займатися малюванням можна, але терапію відкидають. У
багатьох випадках арттерапія стає практично єдиною доступною формою
співпраці, оскільки її легко виконати, вона не вимагає спеціального місця та
доступна за різноманіттю матеріалів.
Зазвичай, основними способами протистояння стресу є вивільнення
фрустрації та злості, рефлексія, повернення почуття контролю та
передбачуваності, соціальна підтримка. Так як профілактична програма
розвитку психологічної травми будувалася нами на основі отриманих
результатів, то через мандалотрапію ми намагалися зменшити об’єм зони,
яку опитувані намагаються контролювати, побачити ті речі, які до сих пір
знаходяться в зоні контролю досліджуваних, розширювали усвідомлення тих
факторів, які призвели до такого вибору, який вони здійснили та сприяли б
його прийняттю. Програма була розрахована на 5-ть днів, кожного дня
досліджуваним пропонувалося малювати той чи інший вид мандали.
 27

Після проведених занять всі жінки зазначали, що відчувають себе

краще, з’являвся спокій, зменшувалося відчуття пригніченості та
тривожності. Наразі ми можемо говорити про доцільність використання
мандали як методу арттерапії для профілактики розвитку психотравми у
жінок-переселенок. В той самий час, робота з жінками триває і далі, адже
війна не закінчилась і люди потребують постійної психологічної підтримки.

2.3 Практичні рекомендації щодо застосування арт-терапії як

профілактичного виду терапії розвитку психологічної травми у жінок-
переселенок
Арттерапія вважається однією з наибільш ефективних методик роботи
з клієнтами різного віку та з різними психічними порушеннями. Для
особистості це є засобом саморозкриття, самовираження, розвитку та шляхом
до власної гармонізації. Задача арттерапії полягає в використанні символів,
образів і метафор для «видобування» певної проблеми, яка захована на
несвідомому рівні психіки. Ці символи допомагають перенести проблему на
свідомий рівень, працювати з пов'язаними емоціями та переживаннями і
визволити від застарілих чи витіснених емоцій.
Наукова література також зауважує, що через творчу діяльність людина
виражає своє сприйняття світу і ставлення до нього, особистість транслює
свої враження через образи. Оскільки арттерапія використовує невербальні
засоби самовираження та спілкування, вона залучає праву півкулю мозку, яка
у повсякденному житті може використовуватися не так часто.
К. Юнг та інших науковці вказують на мандалотерапію як на метод
арттерапії, де використовуються круглі зображення, створені особою в
хаотичному порядку або за інструкцією терапевта. Цей метод слугує для
діагностики та дослідження внутрішнього світу особистості. Крім того, К.
Юнг зауважував, що мандалу можна використовувати як інструмент
психодіагностики чи корекції [33, с.113].
Цей вид малюнка в колі є, за словами вчених, магічним і
 28

метафоричним, сприяючи глибинному самовизначенню, інтеграції та

самозціленню в процесі виконання завдань.
Важливим психотерапевтичним завданням мандалотерапії є сприяння
психологічному балансу особистості як під час процесу малювання, так і
після його завершення. Повний та завершений малюнок мандали сприяє
інтегрованості та стійкості внутрішньої структури "Я".
Термін "мандала" походить з санскриту і перекладається як "коло",
"круг", "окружність" або "сфера". Мандала, існуючи понад три тисячі років,
має глибокий символічний сенс. Коло відзначається своєю сакральністю та є
універсальним символом у всіх культурах і релігіях світу. Психологічно коло
символізує комфорт і затишок, як безпечний простір для психіки, захищений
з усіх боків.
До характеристик мандали варто враховувати наступне:
– Зовнішнє коло мандали відображає особливості меж Его, такі як їх
наявність, чіткість, розірваність ліній тощо. Це коло вказує на здатність
особистості усвідомлювати своє "Я" і зберігати психологічні кордони.
– Центр мандали, який відображає Его, цінності та переживання, має
різні варіанти, такі як зміщений центр, наявність чи відсутність центру, а
також два центри, які свідчать про глибокі внутрішні переживання.
– Зв’язок центру з частинами мандали визначається чіткістю пелюсток,
геометричних фігур чи променів і вказує на рівень психологічної інтеграції
та розвиток самосвідомості.
– Ступінь впорядкованості мандали може бути характеризований
чіткістю образів і символів, а хаотичність свідчить про спонтанність чи
афективність.
– Симетричність чи асиметричність мандали вказують на рівновагу та
стійкість, чи на внутрішній конфлікт та психологічні трансформації.
– Частини мандали, такі як верхня (свідомі психічні процеси) та нижня
(несвідомі), відображають структуру особистості.
– Структурні елементи та символи мандали аналізуються за їхнім
 29

змістом та смисловим наповненням, виражаючи емоційний стан та ставлення

автора.
– Переважаюча кольорова гама мандали відображає емоційний стан
особистості.
– Смислове навантаження мандали свідчить про актуальний стан та
життєву ситуацію.
– Назва мандали та емоційне реагування на неї та ставлення до неї
автора визначаються як частини її психологічного аспекту.
Програма профілактики розвитку психологічної травми у жінок-
переселенок зображена в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1
Програма профілактики розвитку ПТСР у жінок-переселенок:
Порядковий Назва мандали Ціль
номер
1 «9 маленьких мандал» Регулювання емоцій та почуттів
2 «Дві мандали» Дослідження власних переживань
3 «Намалюй мандалу» Ознайомлення з цілісною картинною, розуміння
поточної життєвої ситуації, визначення
перспективних напрямків розвитку особистості
4 «Мандала «Ресурс» Активізація внутрішніх ресурсів
5 «Гармонізуюча мандала» Гармонізація емоційного стану, поглиблення
знань про власний емоційний стан, розвиток
вміння виражати власні істинні почуття

Зведена таблиця первинних результатів досліджуваних наведена в

Додатку Б.
Досліджуваним надається проста інструкція перед створенням
мандали: "Не думайте про те, що вам хотілося б намалювати, і не критикуйте
свій малюнок, навіть якщо це будуть прості каракулі або незрозуміла пляма.
Таким чином, виберіть момент, коли вас ніхто не відверне, включіть
медитативну музику і на хвилину пориньте всередину себе: закрийте очі і
розслабтеся. Приготуйте аркуш білого паперу і, використовуючи тарілку, на
мить пориньте у процес створення кола. Найкраще використовувати фарби,
оскільки вони допомагають накопичити полутони, створювати плавні мазки,
 30

вони м'які і пластичні...". Так, К. Юнг стверджував, що після того, як він

щоденно створював мандалу у своїй записній книжці, він виявив, що мандала
насправді є "...самістю, цілісністю особистості, яка проявляється, коли все
відбувається гармонійно"[33, с.121].
Надаємо докладний опис кожної мандали, для застосування щоденно,
із вказівками щодо їх створення.
1 день профілактичної програми.
Назва мандали «9 маленьких мандал», яка була використана з метою
регуляції емоцій і почуттів.
Так, дана мандала допомагає усвідомити свої істині емоційні
переживання, так як в цілому людям, а жінкам-переселенкам зокрема, дуже
важко визначати, ідентифікувати та працювати зі своїми переживаннями.
Обладнання: папір А4, олівці, фарби, пензлики.
Тривалість виконання: 20 хв.
Форма роботи: індивідуальна.
Інструкція: Клієнту пропонують розмалювати 9 маленьких кіл (розмір
кола, як стакан для води). Основне завдання полягає у тому, що клієнту
потрібно розмалювати кола, відштовхуючись від емоцій та почуттів.
Пропонований перелік кіл з емоціями та почуттями (можна замінити на інші:
меланхолію, розпач, розчарування, туга, горе, ейфорія, інтерес, щастя тощо):
1 коло – сум; 2 коло – гнів; 3 коло – злість; 4 коло – страх; 5 коло – тривога; 6
коло – здивування; 7 коло – любов; 8 коло – радість; 9 коло – задоволення.
Перевагу в порядку розмальовування варто надавати від негативних до
позитивних емоцій та почуттів. Вибір емоцій та почуттів можна
видозмінювати в залежності від переживань клієнта та його домінуючого
емоційного фону.
Наступне завдання: обговорити з клієнтом, коли він останній раз
переживав цю емоцію і де в тілі вона відчувається. Потім пропонують на
великому колі розмістити мандали у такому порядку і розташуванні, як
відчуває сам клієнт. Він може скласти свою власну композицію із маленьких
 31

мандал. Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного аналізу: – Які

емоції та почуття викликає велика мандала? – Яка мандала у ній найбільш
помітна?– Яку емоцію вона відображає? – Як часто Ви переживаєте цю
емоцію? – Яку емоцію було найскладніше відобразити? – Яка мандала Вам
найбільше подобається? – Як велика мандала відображає Ваш емоційний
стан? Деякі аспекти інтерпретації:
2 день профілактичної програми.
Назва мандали «Дві мандали», яка була використана з метою
дослідження особистісних переживань.
Так, дана мандала уможливлює розуміння власних емоцій та почуттів
більш глибоко через те, що наші емоції не завжди усвідомлюються відразу і
не існують в чистому виді. Тому надзвичайної актуальності набуває питання
ідентифікації та проживання абсолютно всього міксу емоцій та почуттів.
Обладнання: папір А4, фарби, пензлики олівці.
Тривалість виконання: 30 хв.
Форма роботи: індивідуальна.
Вид арт-терапії: мандалотерапія.
Інструкція: На аркуші А4 клієнт малює дві мандали: перша – ситуація
до евакуції, друга – зараз. За бажанням клієнта вони можуть відрізнятися
розміром. Клієнт розмальовує мандали, опираючись на власні відчуття та
емоції.
Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного аналізу: – Які емоції
викликає мандала «Ситуація до евакуації»? – Які емоції викликає мандала «Я
зараз»? – Яке основне повідомлення мандали «Ситуація до евакуації»? – Яке
основне повідомлення мандали «Я зараз»? – Чим вони схожі?– Яка їхня
відмінність? – Як вони взаємодіють? – Чи хочеться щось змінити?
3 день профілактичної програми.
Назва мандали «Намалюй мандалу», яка була використана з метою
ознайомлення із цілісною картиною, розуміння актуальної життєвої ситуації,
визначення перспективних напрямків руху особистості.
 32

Так, дана мандала допомагає усвідомити цілісну картину, побачити не

розщеплені переживання та хвилювання, так як ми досить часто занурюємося
в емоцію, а потім, не маючи можливості її екологічно прожити, вона нас
захоплює цілком і повністю. Тож, на наш погляд, саме розуміння цілісної
картини повертає до реальності: так, вижили, так, є вина, страх, безсилля,
пригніченість, розгубленість та розпач, але ж є й інші півтони в цих
переживаннях.
Обладнання: папір А4, олівці, фарби, пензлики.
Тривалість виконання: 15 хв.
Інструкція: Клієнту пропонують взяти чистий аркуш паперу А4 і на
ньому простим олівцем намалювати велике коло. Віднайти центр кола. Взяти
олівці чи фарби і намалювати щось всередині кола. Пам’ятати, що зовнішні
межі кола не повинні бути перешкодою. Якщо клієнт хоче вийти за межі
кола, він можете це зробити. Коли закінчить малювати треба підписати
малюнок і поставити дату. Також вказати, де знаходиться верхня частина
зображення.
Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного аналізу: – Які емоції
та почуття викликає у Вас малюнок? – Назвіть основні символи малюнка та
проаналізуйте, яке значення вони мають для Вас. – Назвіть три слова, з якими
у Вас асоціюється малюнок. – Яке основне смислове повідомлення Вашого
малюнка? – Що Ви готові зробити з малюнком і де його розмістити? –
Прокоментуйте назву Вашого малюнка.
4 день профілактичної програми.
Назва мандали «Ресурс», яка була використана з метою активізації
особистісних ресурсів.
Так, дана мандала допомагає усвідомити свої ресурси, ті речі, які
можуть не лише поглинати енергію та нашу силу, але й наповнювати нас.
Обладнання: папір А4, фарби, пензлики олівці, шаблон мандали.
Тривалість виконання: 20 хв.
 33

Інструкція: Клієнту пропонують створити мандалу ресурсу. Для цього

на аркуші А4 клієнт малює все, що завгодно. Проте з до триманням певних
вимог, а саме симетричності елементів мандали та чіткості створюваної
композиції. Оскільки збалансованість композиції дозволяє сприймати її
гармонійно і позитивно. Клієнту можна запропонувати розфарбувати вже
готову мандалу (якщо виникають труднощі із створенням мандали) (Шаблон
мандали).
Після закінчення роботи з малюнком можна скласти історію про
ресурс. Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного аналізу: – Які
емоції викликає у Вас намальована мандала? – Що означають кольори і
символи, які Ви використовували? – Яка назва цієї мандали? – Яке основне
смислове повідомлення цієї мандали? – Де Ви хотіли б її розмістити?
5 день профілактичної програми.
Назва мандали «Гармонізуюча мандала», яка була використана з метою
гармонізації емоційного стану, розширення знань про свій емоційний стан,
розвиток здатності виражати свої істині почуття.
Так, дана мандала допомагає усвідомити свої істині емоційні
переживання, так як в цілому людям, а жінкам-переселенкам зокрема, дуже
важко визначати, ідентифікувати та працювати зі своїми переживаннями.
Обладнання: папір А4, олівці, фарби, пензлики.
Тривалість виконання: 25 хв.
Інструкція: Клієнту пропонують взяти шаблон гармонізуючої мандали.
Мандала має відкриті двері, які символізують вирішення проблем, перехід із
одного стану в інший, а напрямки, які розходяться із середини мандали – нові
можливості, ключ же в середині композиції – знак, який людина трактує і
символізм якого для кожного різний. Розмальовувати можна абсолютно
будь-яким кольором, але зелений має бути в мандалі задіяний.
Таким чином, саме через мандалу можливе екологічне вивчення
психоемоційного стану особистості, інтеграція її пережитого досвіду та
стабілізація стану після травмуючої ситуації.
 34

ВИСНОВКИ

На основі проведеного теоретичного аналізу наукової літератури та

емпіричного вивчення особливостей переживання стресу жінками-
переселенками було встановлено наступне:
Одним з дієвих методів при подоланні психологічної травми є метод
арт-терапії – терапії засобами мистецтва. З’ясувавши поняття „арт-терапіяˮ
можна сказати, що кожний вчений має своє визначення поняттю „арт-
терапіяˮ. Дуже влучне визначення поняттю „арттерапія” дає кандидат
психологічних наук А. Копитін: „Арт-терапія – це область, яка використовує
невербальну мову мистецтва для розвитку особистості як засіб, що дає
можливість контактувати з глибинними аспектами нашого духовного життяˮ
[25]. Мета арт-терапії в першу чергу полягає в тому, щоб допомогти людям
навчитися виражати свої емоції, а ті роботи, які вони створюють у процесі,
мають лише допоміжне значення і використовуються для розуміння
переживань, результатом яких вони стали.
Проаналізувавши історію виникнення арт-терапії, ми дізнались, що до
середини двадцятого століття в науковому світі чітко обґрунтовувалося
розуміння того, що художнє самовираження є символічним і відображає
прихований, несвідомий зміст людської психіки. Одночасно з останнім все
більшу силу набирав тезу про те, що процес художньої творчості спонукає
особистість до духовного зростання, позитивної внутрішньої трансформації,
позбавлення від страхів і тривог. Обидві ці ідеї підготували ґрунт для
виникнення арт-терапії.
Розглядаючи напрями арт-терапії ми дійшли висновку, що творчість
включає в себе дуже широкий спектр видів діяльності, тому в рамках арт-
терапії постійно з'являються нові напрямки, які дозволяють підібрати
«ключик», знайти свій спосіб самопізнання і самовираження практично для
кожного.
Розроблено відповідний для даної теми дослідження
 35

психодіагностичний інструментарій з метою емпіричного аналізу

особливостей стресових переживань жінок-переселенок. Зазначимо, що в
процесі вибору методів та опитувальників були задіяні такі інструменти, як
"Самооцінка психічних станів" Г. Айзенка, опитувальник "САН"
(Самопочуття. Активність. Настрій) та "Опитувальник особливостей
наявності глобальної психотравми".
Проаналізовано та здійснено тлумачення отриманих результатів
дослідження. Використовуючи опитувальник "Самооцінка психічних станів"
Г. Айзенка, виявлено, що більшість учасників дослідження характеризуються
середнім рівнем схильності до відчуття тривоги, фрустрації, агресії та
ригідності.
У ході аналізу результатів, отриманих за допомогою опитувальника
"САН", встановлено, що загалом респонденти мають низький рівень
настрою, самопочуття та активності, що може впливати на їхню загальну
якість життя.
Використовуючи опитувальник "Особливості наявності глобальної
психотравми", ми встановили, що більшість опитуваних не переживали
особисто ті чи інші форми насильства, однак переважна більшість відзначає
наявність нічних кошмарів, почуття безпомічності, настороженості,
неконтрольованого гніву та тривожності, а також відчуття провини і
пригніченості. Розроблено конкретні профілактичні рекомендації для
уникнення розвитку психічної травми серед жінок даної категорії за
допомогою мандалотерапії. Програма охоплює період у 5 днів з тривалістю
кожного заняття 2-2,5 години.
Отже, використання мандалу як ефективного інструменту для
проведення екологічного вивчення психоемоційного стану особистості
дозволяє інтегрувати пережитий досвід і стабілізувати психічний стан після
травмуючих ситуацій. Результати дослідження підтверджують, що
використання мандал може бути корисним у психологічній терапії, сприяючи
поліпшенню психічного здоров'я та відновленню після стресових ситуацій.
 36

Список використаних джерел

1. Артпедагогіка та арттерапія у спеціальній освіті: підручник для студ.

середовищ. та вищ. пед. навч. закладів. К.: Академія, 2016. 248 с.
2. Бабій І. В. Теорія і практика арт-терапії: навчально-методичний
комплекс. Умань, Алмі. 2018. 75 с.
3. Багрій В. Н. Особливості соціально-педагогічної роботи соціального
працівника із сім’ями військовослужбовців. Вісник Національного
університету оборони України. 2017. 2 (33). С. 7–10.
4. Білий В. Я., Жаховський В. О., Лівінський В. Г. Місце та роль
Воєнномедичної доктрини України у формуванні системи медичного
забезпечення військ і цивільного населення у воєнний час. Наука і
оборона. 2015. С. 9–14.
5. Бондар В. Дидактика : підручник для студентів вищих пед. навч. закл.
К. : Либідь, 2015. 264 с.
6. Бондаровська В. Психологічна підтримка сім'ї: матеріали до тренінгу.
К.: «Розрада», 2020. 286 с.
7. Бриндіков Ю. Л. Кризовий стан сучасної української сім’ї: методи
соціально-психологічної та педагогічної роботи у сім’ї. Науковий
вісник Чернівецького університету : Серія : Педагогіка та психологія.
Чернівці : Чернівецький нац. у-т, 2023. Вип. 712. С. 20–25.
8. Бреусенко-Кузнєцов О. А. Застосування казки в контексті групової
арттерапії. Психолог. 2020. №39. С.15-20.
9. Брусилівський Л. С. Музикотерапія. Навчальний посібник. Посібник із
психотерапії. К.: Наука, 1985. 142 с.
10. Вайнола Р. Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія та
практика. Навчальний посібник : За ред проф. С. О. Сисоєвої. К. : НПУ
імені М.П. Драгоманова, 2018. 188 с
 37

11. Вишневський С.В. Механізми виникнення емоцій, їх види, прояви та

стани. Матеріали І Всеукраїнського круглого столу (ДДУВС, 2018). С.
19-24.
12. Власенко С.Б. Психологічна допомога особам, які знаходяться в стані
травматичної кризи. Юридична психологія. 2017. №2 (21).С. 59-72.
13. Вознесенська О. Л. Арт-терапія як засіб психосоціального відновлення
особистості. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки : зб.
наук. пр. Київ : КНУ імені Тараса Шевченка, 2015. № 3 (29). С. 40-47.
14. 14. Вознесенська О. Л. Особливості та перспективи розвитку арт-
терапії в Україні. Наукові труди: науково-методичний журнал. Віп. 95:
Арт-педагогіка та арт-терапія. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра
Могилі, 2019. Т. 108. С. 19-24.
15. Вознесенська О. Арт-терапія сім’ї. Психолог. 2020. №10. С.9–14.
16. Вознесенська О. Л. Арт-терапія в роботі практичного психолога:
використання арт-технологій в освіті. К. : Шкільний світ, 2017. 120 с.
17. Гаврушева А. А. Арт-терапия. Научно-методический электронный
журнал «Концепт». 2016. Т. 11. С. 2006–2010.
18. Газолишин В. Арт-терапія: Мистецтво бачити. Херсон, 2017. 75 с.
19. Ещенко Н. Техника безопасности в арт-терапии. Газета «Школьный
психолог». 2016. № 10.
20. 20. Євченко О., Фіненко Ю. Сім'я та армія. Орієнтир. 2021. С. 56-59.
21. Єжова Т. Є. Зміст і завдання соціальної реабілітації. Соціальна
педагогіка : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. О.В.
Безпалько. К. : Академвидав, 2019. С. 101–110.
22. Зінкевич-Євстигнєєва Т.Д. Основи казкотерапії. СПб. : вид-во: Мова,
2016.
23. Калініна Л. А. Використання лялькотерапії як напряму арт-терапії у
корекційній роботі. Наукові праці : науково-методичний журнал.
Серія : Педагогіка. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2019.
Вип. 95. Т. 105. С. 25–30.
 38

24. Кисельова М. В. Арт-терапія в практичній психології і соціальній

роботі / СПб. : Речь, 2017.
25. Копитін А. І. Арт-терапевтичні методи, що використовуються в роботі
з дітьми та підлітками: огляд сучасних публікацій. Журнал практичної
психології та психоаналізу. 2017. № 4
26. Лебедєва Л. Д. Практика арт-терапії: підходи, діагностика, система
занять/Серія – психологічний практикум. СПб. : Мова, 2013. 256 с.
27. Литвиненко В.А. Основи арт-терапії: навчально-методичний посібник
для студентів вищих навчальних закладів. МОН України, Сумський
державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка. 2-ге вид.,
перероб. і доп. Суми: [ФОП Цьома С. П.], 2016. 132 с.
28. Локарєва Г. В. Використання засобів музичної терапії в самореалізації
дітей з особливими потребами. Вісник Запорізького національного
університету. 2019. №2. С. 129-133
29. Львов О.О., Жабко Н.В. Важливість профілактики та корекції
посттравматичних стресових розладів. Арт-терапевтичний підхід.
Психологічні та психотерапевтичні аспекти. Простір арт-терапії : [Зб.
наук. праць] / УМО, 2018, ВГО «Арт-терапевтична асоціація», 2018;
[Редкол.: Лушин П.В., Чуприков А.П. та ін.]. К.: Золоті ворота, 2018. –
159 с.
30. Михайлов Б.В., Чугунов В.В., Курило В.О., Саржевський С.Н.
Посттравматичні стресові розлади: Навчальний посібник / Під заг. ред.
проф. Б.В. Михайлова. Вид. 2-е, перероблене та доповнене. Х.:
ХМАПО, 2014. 223 с.
31. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових
травматичних подій: методичний посібник / З.Г. Кісарчук, Я.М.
Омельченко, Г.П. Лазос, Л.І. Литвиненко, Царенко Л.Г.; за ред. З.Г.
Кісарчук. Київ: ТОВ «Видавництво «Логос». 2015. 207 с.
32. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім
батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України: посіб. для практиків
 39

соціальної сфери/ Л.А. Мельник та ін.; за ред. Л.С. Волинець. К.: ТОВ
«Видавничий дім «Калита», 2022. 72 с.
33. Туриніна О.Л. Психологія травмуючих ситуацій: навч. посіб. для студ.
вищ. навч. закл. К.: ДП «Вид. дім «Персонал», 2017. 160 с.
34. Святецький С. Арттерапія в Україні / Соціальна політика і соціальна
робота. 2018. № 3. С. 76-78.
35. Співаковська А. С. Психотерапія: гра, дитинство, родина. Том 2. М. :
ТОВ Квітень Прес, ЗАТ Вид-во ЭКСМ. 2020. С. 113.
36. Харченко С. Я., Кратінов М. С., Ваховський Л. Ц., Кратінова В. О.,
Песоцька О. П., Караман О. Л. Соціальна робота з різними категоріями
клієнтів: науково-навчально-методичний посібник для студентів,
магістрантів, аспірантів та спеціалістів у галузі соціальної педагогіки,
соціальної роботи. Луганськ: «Альма-матер», 2021. 198 с.
37. Шпак В. П. Реабілітаційна педагогіка : навч. посіб. Полтава : АСМІ,
2019. 328 с.
38. Яблонська Т. М. Актуальні проблеми досліджень сучасної сім’ї в
Україні. Український соціум. 2020. C. 80 – 84.
39. Ягупов В. В. Військова й соціальна психологія. К. : ВПЦ Київський
університет, 2017. 522 с
40. Яценко Т. С. Арт-терапевтичні технології в роботі психолога / серія
«Психологічний інструментарій». К. : Марич, 2019. 68 с.
 40

Додатки

Додаток А

Опитувальник особливостей наявності глобальної психотравми

41
 42

Додаток Б

Зведена таблиця первинних результатів досліджуваних

Шифр Назва шкали

досліджуваної

Самопочуття

Тривожність

Фрустрація
Активність

Ригідність
Настрій

Агресія
1. 5,8 3,4 5,9 7 9 6 8

2. 5,6 4 2,2 11 11 12 9

3. 4,4 5 5,2 8 9 12 4

4. 1,7 1,6 1,3 14 13 14 13

5. 2,8 2,8 2,1 12 12 13 11

6. 2 1,2 1,9 11 9 8 8

7. 5,5 4 5,6 6 9 5 8

8. 4,9 3,7 2,7 12 11 10 9

9. 4,2 4,9 5,5 9 9 13 12

10. 2 2 1,8 12 13 12 11

11. 2,3 2,8 2,7 13 12 11 10

12. 1,8 1,7 2,3 12 12 9 9

13. 5,7 3,6 5,3 9 12 10 8

14. 5,4 4,8 2,8 12 10 11 9

15. 4,9 5,5 5,1 7 9 9 4

16. 4,8 2,3 1,8 12 8 8 7

17. 2,6 2,7 2,5 11 9 14 9

18. 1,8 3,6 2,8 10 10 14 10

19. 5,1 3,2 5,3 8 13 7 9

20. 5,7 4,8 2,8 9 11 12 10

 43
21. 4,7 4,9 5 11 12 11 12

22. 1,9 1,6 1,8 12 12 10 13

23. 2,5 2,6 2,5 12 7 9 7

24. 2 1,8 2,5 1 8 14 6

25. 1,9 4 3 12 7 14 7
 44

Додаток В

Малюнки мандали жінок-переселенців

45
46