МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський національний університет будівництва і архітектури

ВОДОВІДВЕДЕННЯ. ОЧИСТКА СТІЧНИХ ВОД

Методичні рекомендації
до виконання графічної частини курсового проекту
для студентів напряму підготовки 6.060101 ”Будівництво”
професійного спрямування 6.069010108 ”Водопостачання і водовідведення”

Київ 2012
УДК 628.35
ББК 38.761.2
В 62

Укладачі: В.Ф.Малько, канд. техн. наук, доцент,

О.М.Ягодовська, канд. техн. наук, доцент,
Д.О.Чернишев, канд. техн. наук, доцент

Рецензент О.А.Василенко, канд. техн. наук, професор

Відповідальний за випуск А.М.Кравчук, д-р техн. наук, професор

Затверджено на засіданні кафедри гідравліки та водовідведення,

протокол № 9 від 7 травня 2012 року.

Видається в авторській редакції

Водовідведення. Очистка стічних вод: методичні рекомендації до виконання

В62 графічної частини курсового проекту / укладачі: В.Ф.Малько,
О.М.Ягодовська, Д.О.Чернишев. – К.: КНУБА, 2012. – 32 с.

Наведено основні графічні елементи і рекомендації до їх застосування

при проектуванні майданчика очисних споруд системи водовідведення
населеного пункту.

Призначено для студентів напряму підготовки 6.060101

”Будівництво” спеціальний вид діяльності ”Водопостачання і водовідведення”
для практичного використання при виконанні курсового проекту.

© КНУБА 2012
 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ці методичні рекомендації призначені для студентів 4 курсу спеціальності

”Водопостачання та водовідведення” при виконанні ними графічної частини
курсового проекту з учбового курсу ”Водовідведення. Очистка стічних вод”, а саме
– при побудові плану майданчика очисного комплексу системи водовідведення
населеного пункту.
В даних методичних рекомендаціях розглядається варіант проектування
комплексу повної біологічної очистки стічних вод населеного пункту на базі
використання технології активного мулу (аеротенків).
До початку графічного оформлення плану майданчика очисного комплексу
студентом вже повинні були виконані розрахунки по визначенню номенклатури
(переліку) основних технологічних споруд, їх типорозмірів і кількості у кожному із
4-х основних технологічних блоків:
- механічної очистки;
- біологічної очистки;
- знезараження;
- обробки твердої фази забруднень (піску, сирого осаду первинних
відстійників і надлишкового активного мулу аеротенків).
Для зручності користування інформацією, поданою у цих методичних
рекомендаціях, споруди очисного комплексу умовно класифіковано по 3-х
основних групах:
- група ”А” (технологічні споруди, по яким безпосередньо рухається стічна
вода від приймальної камери до випуску із контактного резервуару, та сирий осад і
активний мул):
- група ”Б” (споруди для технічного і технологічного обслуговування елементів
групи ”А” очисного комплексу);
- група ”В” (допоміжні обслуговуючі споруди, які забезпечують нормальну
експлуатацію очисного комплексу в цілому).
Структурно змістовна частина цих методичних рекомендацій складається із
наступних розділів:
Розділ 1. Плани окремих споруд і технологічних блоків.
Розділ 2. Загальна схема розташування технологічних комунікацій між
спорудами і блоками очисного комплексу.
Розділ 3. Коментарі до побудови деяких графічних елементів.
 Для кожного окремого графічного елемента (споруди) у розд.1 наведено
безмасштабний, але з дотриманням реальних лінійних пропорцій план з поданням
(при необхідності) інформації щодо геометричних розмірів в залежності від
діапазонів загальної добової пропускної спроможності комплексу. Якщо
геометричні розміри окремих споруд відсутні у пояснювальних таблицях до
відповідних рисунків, це означає, що ці параметри вже були визначені студентом
при відповідних розрахунках і їх значення наведені у пояснювальній записці.
В окремих випадках подається орієнтовне розташування деяких суттєвих для
даного елементу очисного комплексу технологічних комунікацій.
Для очисного комплексу в цілому у розд.2 розроблено схему розташування
(взаємного зв’язку) основних технологічних комунікацій між окремими спорудами.
До переліку графічних елементів для побудови плану майданчика очисного
комплексу входять (у технологічній послідовності) споруди, показані у таблицях:
група ”А”, по яких рухається стічна вода (СВ), сирий осад 1-х відстійників
(СО), активний мул (АМ) та суміш СО і АМ (СУМ) – табл. 1а.
група ”Б”, для технологічного обслуговування процесів очистки СВ та
обробки СО, АМ і СУМ – табл. 1б.
група ”В”, допоміжні обслуговуючі споруди – табл. 1в.
Всі споруди кожної із 3-х груп позначені у табл.1а,б,в номерами рисунків і
схем і для кожної з них подано необхідні характеристики або у підписах під
рисунками (розд.1), або у додаткових коментарях (розд.3).

Споруди групи ”А”

Таблиця 1а
Назва споруд Технологічне № рис. № схеми
призначення розд.1 розд.2
1 2 3 4
приймальна камера СВ 1 1
грати СВ 2 2
пісковловлювачі
- горизонтальний аерований, СВ 3а
3
- круглий в плані, неаерований СВ 3б
вимірювальний лоток СВ 4
 закінчення табл.1а
1 2 3 4
передаератор СВ 5 5
блок 1-х рад. відстійників СВ 6
розпод. чаша блоку 1-х від. СВ 6
НС блоку 1-х відстійників СО 6
жирозбиральний колодязь Ж 6
блок аеротенку СВ, АМ 7 7
блок 2-х рад. відстійників СВ, АМ 8
мулова камера 2-го відстій. АМ 8
ерліфтна камера блоку 2-х
АМ 8
відстійників
змішувач СВ 9 9
контактний резервуар СВ 10 10
вертикальний мулозгущувач АМ 11 11
НС блоку метантенків СУМ 12 12
газовий кіоск метантенків Г 12
блок вакуумфільтрів СУМ 13 13

Споруди групи ”Б”

Таблиця 1б
№ рис. № схеми
Назва споруд
розд.1 розд.2
піскові майданчики 14 14
НС піск. майд. (можливо) 14
газгольдери 15 15
повітродувно-насосна станція 16 16
хлораторна і склад хлору 17 17
котельня 18 18
трансформаторна підстанція 19 19
 Споруди групи ”В”
Таблиця 1в
№№ № рис. № схеми
Назва споруд
пор розд.1 розд.2
20 адмін.-лабор. корпус 20
21 гараж з автомийкою 21 21
22 прохідна 22
23 майстерні 23 23
24 складські приміщення 24
каналізаційна насосна станція
25 25 25
побутових стічних вод

В табл.2 наведено перелік комунікацій, показаних на рисунках (розд.1) і на

схемах комунікаційного облаштування окремих споруд (розд.2), з поданням
рекомендованих умовних позначень, а номери споруд на схемах комунікацій
(розд.2) відповідають наведеній у табл.1а,б,в їх експлікації.

Призначення комунікацій
1 2
2 напірні трубопроводи діам. d
мм для подачі СВ від КНС міс-
та до прийм. камери
Обвідний трубопровід
між прийм. камерою, 1-ми від-
стійн., аеротен. і змішувачем
Піскопульпа від пісковлoвлю-
вачів до піскових майданчиків
Техн. вода від 1-х відст. до
грат і пісковловлювачів
Таблиця 2
Умовні Призначення комунікацій Умовні
познач. познач.
1 2
Спорожнення окремих
2d об’ємних споруд в систему СП
побутової каналізації
Повітропровід від насосно-
ОБ повітрод. станції до спожи- ПВ
вачів стисненого повітря
Силовий електрокабель
ПП W
з напругою U  380 В
Техн. вода від 2-х відст. до
вакуумфільтрів, хлораторної,
ТВ1 ТВ2
газгольдерів, контактних
резерв., мийки автотрансп.
 закінчення таблиці 2
1 2 1 2
Спливаючі (жирові) забрудн. Загальний потік активного
з поверхні 1-х відстійників до Ж мулу від мулових камер 2-х АМ
НС сирого осаду відст. до аеротенків
Сирий осад від 1-х відстійн. Надлишковий активний мул
СО НАМ
до метантенків від аеротенків до мулозгущ.
Мулова вода від мулозгущ., ме- Згущений надлишковий ак-
тантенків, вакуумфільтрів до МВ тивний мул до метантенків ЗНАМ
аеротенків
Хлорна вода від хлораторної Осад контактних резервуа-
ХВ ОКР
до змішувача рів до вакуумфільтрів
Газопровід від метантенків до Стабілізована суміш після
Г СТ
котельні зброджування
Напірна мережа побутової ка- Дренаж від резервних муло-
налізації від КНС до приймаль- К1Н вих майданчиків до прий- Д1
ної камери мальної камери
Дренаж від пісков. майд. до Технологічний теплопровід
Д2 Т
прийм. камери або грат до метантенків
Комунікації комунального призначення на плані КОС
Побутовий водопровід В1 Побутова каналізація К1
Комунальний теплопровід Т

Розділ 1. Плани окремих споруд і технологічних блоків

Нижче наведено плани споруд і блоків згідно з технологічною послідовністю
руху СВ від приймальної камери до контактного резервуару та обробки твердої
фази забруднень.
Порядкові номери споруд і блоків відповідають показаним у таблицях 1а, б, в.
На плані майданчика КОС умовні позначення комунікацій слід вставляти у
відповідні лінії по довжині кожної комунікації так часто, щоб не переобтяжувати
загальний вигляд плану, але давати достатньо повну інформаційну картину для
віддзеркалення призначення цих комунікацій.
 Рис.1. Приймальна камера.
Qзаг, тис. Довжина, м
м3/доб A, м Б, м Вк, м d,мм
<50 1,8 1,2 0,8…1,2 400…500
50…120 2,5 1,5 1,0…1,4 500…600
>120 3,0 2,0 1,2…1,6 600…800

Рис.2. Будинок грат.

Q, тис.
А,м В’, м B’’, м
м3/доб.
<50 6 0,5 9
50…120 9 0,8 12
>120 12 1,0 15

Ширина каналів Вк і В1 визначається за спеціальним розрахунком, а кількість

вхідних каналів за сумарною кількістю робочих і резервних грат.
 Рис.3. Пісковловлювачі:
(3.а) горизонтальний, керований;
І – камера управління пісковловлювача; ІІ – піскові приямки;
Lв та Вв – розрахована довжина та ширина відділення; Вк – ширина вихідного
каналу як для приймальної камери.

(3.б) круглий в плані, неаерований.

 Рис.4. Вимірювальний лоток.
1 – горизонтальний пісковловлювач; 2 – випускна камера пісковловлювача;
3 – вихідна камера лотка; 4 – розподільча чаша блоку 1-х відстійників.

Рис.5. Передаератор.
НАМ – надлишковий активний мул;
ПВ – повітря; Вс – ширина секції; Lс – довжина секції.

Рис.6. Блок первинних радіальних відстійників.

1 – питна вода; 2 – тепло; 3 – ел.енергія; 4 – каналізація; 5 – сирий осад;
6 – технічна вода; 7 – спорожнення; 8 – спливаючі домішки; 9 – неочищена СВ;
10 – повітря; 11 – очищена СВ.
 Рис.7. Блок аеротенків.
А – варіант 4 коридорного аеротенку («а» - секція 25% регенерації АМ;
«б» - секція 50 % регенерації АМ; «в» - секція без регенерації АМ);
Б – фрагмент секції 3 коридорного аеротенку без регенерації АМ;
1 – СВ після І відст.; 2 – АМ; 3 – повітря; 4 – регенерація АМ; 5 – аерація муло-
водяної суміші; 6 – перепуск СВ; 7 – канал АМ; 8 – канал суміші очищеної СВ і АМ;
9 – суміш очищеної СВ та АМ на блок ІІ відст.; 10 – спорожнення.
 Рис.8. Блок вторинних радіальних відстійників.
1 – муло-водяна суміш з аеротенків; 2 – очищена СВ; 3 – спорожнення;
4 – активний мул; 5 – ерліфтна камера; 6 – повітря.
 Рис.9. Змішувач.
1 – СВ після 2-го відстійника; 2 – контактний резервуар

Рис.10. Контактний резервуар.

1 – впускна камера; 2 –випускна камера;
Вв та Lв, відповідно, розрахована ширина і довжина відділення.

Рис.11. Блок вертикальних мулозгущувачів.

 Рис.12. Блок метантенків.
(поз. 1 … 7 див. розд.3, коментар до рис.№ 12).

Рис.13. Блок вакуумфільтрів.

І майданчик для автотранспорту; ІІ транспортер.
Qзаг, тис. Довжина, м
м3/доб A Б В Г Д
≤50 18 12 18 24 12
>50 21 18 21 24 15
 Рис.14. Блок піскових майданчиків.
ПП – піскопульпа від пісковловлювачів; Д2 – дренаж у приймальну камеру КОС
або у будинок грат; а та в – розміри карт за розрахунком.

Рис.15. Газгольдери.
Довжина, м
A Б В Г Д Е Ж
6 6 4 12…15 10…12 6…8 6…8
Рис.16. Повітродувно-насосна станція.
Qзаг, тис. Довжина, м
м3/доб A Б
<50 9 18
50…120 12 18
>120 12 24

Рис.17. Хлораторна (а) і склад хлору (б).

Qзаг, тис. Довжина, м
м3/доб A Б В
≤50 9 6 6
>50 12 6 9
 Рис.18. Котельня.
1 – витяжна труба.
Qзаг, тис. Довжина, м
3
м /доб A Б
<40 12 6
40-80 18 6
>80 24 9

Рис.19. Трансформаторна підстанція.

Qзаг, тис. Довжина, м
3
м /доб A Б В Г
≤50 9 6 - -
>50 6 9 24 18
 Рис.20. Адміністративно-лабораторний корпус.
Qзаг, тис. Довжина, м
м3/доб A Б В Г Д Е
<50 12 36 - - - -
50…120 12 36 15 12 - -
>120 12 36 18 12 24 12

Рис.21. Гараж з автомийкою (поз. 1… 3 див. розд.3, коментар до рис.№ 21)

Qзаг, тис. Довжина, м
3
м /доб A Б В Г Д Е Ж К
<50 6 18 6 4 24 9 6 12
50…120 6 24 6 4 24 9 6 12
>120 9 30 6 4 30 12 6 18
 Рис.22. Прохідна.

Рис.23. Майстерні. Рис.24. Складські приміщення.

Qзаг, тис. Довжина, м
м3/доб A Б В Г
≤50 6 12 12 24
>50 6 18 12 30

Рис.25. Каналізаційна насосна станція побутових стічних вод.

 Розділ 2. Загальна схема розташування технологічних комунікацій між
спорудами і блоками очисного комплексу

Одним із найбільш складних питань при формуванні плану майданчика

очисного комплексу є розміщення обслуговуючих технологічних комунікацій.
Складність цього питання пов’язана з наступними обставинами. Загальна
кількість будівельно-технологічних об’єктів КОС, які зв’язуються між собою
різноманітними комунікаціями, в даному проекті складає, в залежності від
особливостей вихідних даних, від 25 до 31 одиниці. Певна кількість цих об’єктів
обслуговується тільки технологічними комунікаціями, загальна номенклатура
яких (див. табл.2) нараховує 21 позицію.
Окремі об’єкти приєднані тільки до комунальних комунікацій (господарчо-
питний водопровід, побутова каналізація, електропостачання, система опалення).
Крім того існує група об’єктів, які обслуговується одночасно і технологічними, і
комунальними комунікаціями.
Зрозуміло, що, не маючи досвіду практичного обслуговування об’єктів КОС в
реальних умовах, студенту важко відслідкувати всі технологічні зв’язки між такими
об’єктами. Саме для полегшення цієї роботи і наведено інформацію у розд.2.
При зображенні схем технологічних комунікацій для окремих споруд або їх
елементів нами використано такий принцип (див. приклад на нижчеподаному
рисунку):

У прямокутнику під символом № показано порядковий номер даної споруди,

або елементу споруди у відповідності до класифікації за таблицями 1а, 1б, 1в по
стовпчику 4. Комунікації, по яких технологічні речовини надходять до даної
споруди №, позначені стрілками, спрямованими до даного прямокутника. В цих
стрілках проставлено умовне позначення відповідних речовин за класифікацією по
таблиці 2 (на нашому прикладі це речовини КК та ЛЛ), а споруди, з яких виходять
ці комунікації, позначені на цих стрілках відповідними номерами за таблицями 1а,
1б, 1в по стовпчику 4 (на нашому прикладі номери цих споруд умовно подано
літерами а, б, в). Комунікації, по яких технологічні речовини відходять від
споруди №, позначені стрілками, спрямованими від даного прямокутника. В цих
стрілках також проставлено умовне позначення відповідних речовин (у прикладі це
ММ та НН ), а споруди, до яких спрямовані дані речовини позначено
відповідними номерами ( на нашому прикладі номери цих споруд умовно подано
літерами г, д ).
На наведених нижче схемах зустрічаються елементи споруд (6, 6”, 8, 8”, 12,
14), які відсутні в переліку груп ”А”, ”Б” (табл. 1а, ст.3; табл. 1б), але їх наявність є
надзвичайно важливою при формуванні загальної схеми технологічних комунікацій
очисного комплексу.
Далі наведено схеми технологічних комунікацій для споруд КОС.
Схеми технологічних комунікацій до окремих споруд.
 Розділ 3. Коментарі до планів окремих графічних елементів (розд.1) та до
схеми технологічних комунікацій (розд. 2)

3.1 Коментарі до розд. 1

Рис.1 : Діаметри кожного із двох напірних водоводів від міста до КОС повинні
бути розраховані на половину середньої секундної витрати стічних вод в годину
максимального притоку. Довжина каналу до точки розгалуження складає 5…6 м.
Рис.1, 2, 3а : Вісь вхідного каналу від приймальної камери (рис.1) до будинку
грат (рис.2) співпадає з віссю конструкції горизонтального пісковловлювача
(рис.3а) та віссю вхідного і вихідного каналів блоку пісковловлювача з обертанням
води навколо вертикальної осі (рис.3б).
Рис.3а : ТВ1 – технічна вода для гідроелеваторів від НС 1-х відстійників; ПВ
– повітропровід; ПП – піскопульпа до піскових майданчиків; К1 – спорожнення
окремих відділень у мережу побутової каналізації майданчика КОС при їх ремонті
або поточному обслуговуванні. Ширина (Вв) та довжина (Lв) відділення
пісковловлювача приймаються за [1] табл. 11.4.
Рис. 3б : Розмірні параметри В, В, L, C, D, k приймаються для даної
конструкції пісковловлювача за [1] табл. 11.3.
Рис 4, 5 : Дюкерний трубопровід довжиною 4…8 м до розподільчої чаші блоку
1-х відстійників від вимірювального лотка (рис.4), або від передаератора (рис.5)
повинен бути орієнтованим у плані під кутом   30о стосовно осі передаератора
чи лотка.
Рис.7 : На рисунку подано приклади можливого конструктивного оформлення
плану секцій для
- 4-х коридорного аеротенку (див. тип ”А”) із варіантами ступенів рециркуляції
активного мулу (АМ) 25% (вар. ”а”), 50% (вар. ”б”) та без рециркуляції АМ (вар. ”в”);
- 3 коридорного аеротенку (див. тип ”Б”) без рециркуляції АМ.
Рис.8 : На рисунку показано варіант перепуску загальної витрати АМ по лінії 4
із мулової камери 2-х відстійників через ерліфтну камеру 5 безпосередньо до
каналу АМ аеротенку (див. рис.7, поз. 2, 7).
Рис.9 : Хлорна вода із хлораторної (рис. 17) подається до змішувача в точку
перед вхідною звужуючою горловиною; довжина дюкерної лінії та величина кута 
приймаються так, як це подано у коментарі до рис.4, 5.
 Рис.10 : ОКР – осад із контактних резервуарів до блоку вакуумфільтрів (див.
рис. 13); ТВ2 – технічна вода (очищена після 2-х відстійників) для перемішування
осаду при спорожнюванні контактного резервуару.
Рис.11 : НАМ, ЗНАМ, МВ – відповідно, надлишковий активний мул, згущений
надлишковий активний мул, мулова вода.
Рис.12 : 1 – метантенки; 2 – камери управління; 3 – насосна станція;
4 – газовий кіоск; 5 – ліфтова камера; 6 – огородження; 7 – галерея
обслуговування.
Рис.15 : ТВ2 (див. рис. 10); Г – газопровід від метантенків до котельні.
Рис. 16 : Повітродувно-насосна станція (ПНС) є одним із найважливіших і
найскладніших об’єктів при формуванні системи технологічних комунікацій
майданчика КОС.
Трубопроводи, через які надходять до ПНС різні технологічні рідини (ТВ2,
ОКР, НАМ, ЗНАМ, МВ, СП), приєднуються до відповідних насосних блоків
всередині ПНС через спеціальні приямки, що знаходяться назовні ПНС (див.
рисунок).
Напірні трубопроводи забезпечують подачу різних технологічних рідин і
повітря від ПНС до значної кількості об’єктів КОС (див. умовно спрощений рис.16
на загальній схемі технологічних комунікацій майданчика КОС).
Рис.17 : На території майданчика КОС хлораторна разом із складом хлору
розташовуються за рельєфом в пониженому місці і обваловуються земляним
насипом висотою до 2…2,5 м для попередження можливого розтікання газової
хлор-повітряної суміші у випадку аварії.
Рис.18 : Технологічний теплопровід Т (пара) забезпечує підігрів осаду при
його зброджуванні у метантенку.
Рис.19 : На плані КОС слід показувати кабельну мережу W тільки силового
(при напрузі  380 В) трифазного електроструму. Схема забезпечення споживачів
електрострумом побутової напруги (220 В) в даному проекті не демонструється.
Рис.21 : Гараж (1) на 3…4 вантажні автомашини з автомийкою (2) і блоком
управління (3).
Рис.25 : В мережу побутової каналізації К1 скидаються СВ як від усіх об’єктів
КОС, де постійно знаходиться обслуговуючий персонал (2, 6, 10, 12, 13, 16, 18, 20,
22, 23, 25), так і від пісковловлювача (3), передаератора (5) та мулозгущувачів (11)
при їх спорожненні у випадку поточного обслуговування чи при ремонті.
 3.2 Коментарі до розд. 2
У схемах розд. 2 позначено 26 об’єктів та їх елементів, які з’єднуються між
собою 21 різновидом технологічних комунікацій. Далі подано коментар до таких
схем, але тільки у тих випадках, які, на думку викладачів, потребують окремих
пояснень.
Схема 1 : Приймальна камера КОС.
Д1 – напірний дренаж від резервних мулових майданчиків, які знаходяться за
межами території КОС.
Д2Н – напірний дренаж піскових майданчиків, коли в проекті передбачено
улаштування насосної станції піскових майданчиків (14). Якщо ж така станція не
проектується, цей трубопровід буде відсутній.
ОБ – обвідна магістраль проходить від приймальної камери (1) до вхідної
горловини змішувача блоку знезараження (9) з відгалуженнями до розподільчої
камери блоку 1-х відстійників (6) і до вхідного каналу стічної води блоку аеротенків
(7). Наявність такого обвідного трубопроводу дозволяє тимчасово виключати із
загальної схеми руху СВ або грати і пісковловлювачі, або блок 1-х
відстійників, або аеротенки, зберігаючи при цьому обов’язкове знезараження СВ
при додаванні до неї хлорної води із хлораторної.
К1Н – напірний трубопровід від КНС побутової каналізації майданчика КОС
(25), в яку потрапляють господарчі (в тому числі і фекальні) СВ від тих об’єктів
очисної станції, де може постійно знаходитись обслуговуючий персонал.
Схема 2 : Будинок грат.
Д2 – самоплинний (безнапірний) дренажний трубопровід безпосередньо від
піскових майданчиків (14), коли відсутня НС (14). Дренажні води в будинку грат (2)
накопичуються у спеціальному приямку, звідки окремим насосом перекачуються в
канал грат.
ТВ1 – технічна вода (очищена у 1-х відстійниках) подається спеціальними
насосами із НС блоку 1-х відстійників (6) для періодичного промивання грат.
W – електрозабезпечення роботи силових (напругою  380 В) двигунів.
Схема 3 : Пісковловлювачі.
ТВ1 – технічна вода для роботи гідроелеваторів при транспортуванні піщаної
пульпи (ПП) від піскових приямків пісковловлювача на піскові майданчики(14).
СП – трубопровід спорожнення пісковловлювача у побутову каналізацію при
його ремонті.
 ПВ – повітропровід від насосно-повітродувної станції для горизонтального
аерованого пісковловлювача. При застосуванні неаерованого пісковловлювача
цей трубопровід буде відсутній.
Схема 5 : Передаератор.
У випадку наявності цієї споруди до неї від насосно-повітродувної станції (16)
крім стисненого повітря (ПВ) також подається 50% надлишкового активного мулу
(НАМ).
Схема 6 : Розподільча чаша блоку 1-х відстійників.
ОБ – Як згадувалось у коментарі до схеми 1, фрагмент обвідної магістралі
(ОБ) з’єднує блок 1-х відстійників з цією комунікацією, причому рух СВ на цьому
фрагменті може бути в окремих випадках як у напрямку від ОБ до 1-х відстійників
(при відключенні грат і пісковловлювачів) так і у зворотньому напрямку від
розподільчої чаші до ОБ (при виключенні із схеми очистки СВ блоку 1-х
відстійників).
СП – Рух СВ від насосної станції блоку 1-х відстійників (6є) до розподільчої
чаші (6) передбачено у випадку виключення на ремонт, або для профілактичного
огляду одного із відстійників, коли виникає необхідність спорожнення цього
відстійника, а його вміст перекачується насосною станцією до інших працюючих
відстійників через розподільчу чашу.
Схема 6 : НС блоку 1-х відстійників.
ТВ – див.коментар до схеми 2,3.
СО – сирий осад (осад 1-х відстійників) спрямовується на переробку
(зброджування) у метантенки.
Ж – спливаючі (жирові) забруднення з поверхні 1-х відстійників зіскрібаються
до жирозбирального колодязя (6’’) і далі спливають у НС, яка перекачує їх разом із
СО на зброджування.
Схема 6 : Жирозбиральний колодязь.
Ж – лінія, яка не позначена об’єктом – джерелом, це комунікація, що з’єднує
жирозбиральний пристрій на поверхні відстійника з жирозбиральним колодязем.
ПВ – стиснення повітря від насосно-повітродувної станції (16) оберігає
конструкцію жирозбирального колодязя від зашламлювання жировими
забрудненнями.
Схема 7 : Блок аеротенку.
ОБ – фрагмент обвідної магістралі, що з’єднує аеротенк з цією комунікацією,
виконує ті самі функції, що і аналогічний трубопровід, про який дано детальну
інформацію у коментарі до схеми 6. Конструкційно цей фрагмент приєднано до
каналу СВ після 1-го відстійника (див.поз.1 на рис.7 у розд.1).
ПВ – стиснення повітря від НПС (16) для забезпечення життєдіяльності
мікроорганізмів (біоценозу) активного мулу і для реалізації масообмінних процесів
в об’ємі споруди.
АМ, НАМ – в наведеному варіанті схеми весь об’єм активного мулу,
затриманого у 2-х відстійниках, спрямовано із мулової камери (8’) через ерліфтну
камеру (8’’) в канал активного мулу аеротенку (7) (див. поз.2 рис.7 у розд.1). Цей
активний мул, рухаючись по каналу, технологічно розподіляється на 2 частини:
- циркуляційний АМ, який відокремлюється від загального потоку АМ і
впускається у перший коридор кожної секції;
- надлишковий АМ, який не було використано в аеротенку; наприкінці
розподільчого каналу (7) цей АМ випускається із аеротенку і спрямовується у НПС
(16). За об’ємом надлишковий АМ дорівнює різниці між початковою кількістю АМ
на виході із ерліфтної камери та сумарною кількістю використаного циркуляційного
АМ. Цей об’єм надлишкового АМ після аеротенка потрапляє до мулозгущувачів.
СП – при відключенні окремих секцій аеротенку на ремонт, або поточний
профілактичний огляд суміш СВ і АМ з цих секцій через систему спорожнення
скидається до НПС (16) і окремою групою насосів повертається до входу в
аеротенк для повторного проходження через працюючі секції.
МВ – мулова вода, яка утворюється на різних стадіях обробки твердої фази
забруднень (мулозгущувачі, метантенки, вакуумфільтри), забруднена часточками
активного мулу і тому повертається на обробку (використання) до входу в
аеротенк.
Схема 8 : Мулова камера 2-х відстійників.
Призначення цього елементу конструкції відстійника полягає у накопиченні
активного мулу, видаленого із відстійника муловсмоктувачем, і переправленні його
до ерліфтної камери.
Через цю ж мулову камеру відбувається, при необхідності, спорожнення
кожного окремого відстійника і транспортування його вмісту до НПС (див.коментар
до позиції СП схеми 7).
Схема 8 : Ерліфтна камера блоку 2-х відстійників.
В наведеному варіанті роботи комплексу «аеротенк – вторинні відстійники»
цей елемент схеми транспортує весь об’єм вилученого із 2-х відстійників
активного мулу до аеротенку, де він поділяється на циркуляційний АМ та
надлишковий АМ.
До ерліфтної камери потрапляє весь АМ з усіх мулових камер 2-х відстійників
(8’); сюди ж подається повітря (ПВ) із НПС (16); з ерліфтної камери АМ
спрямовується в аеротенк (7) (див.коментар АМ, НАМ до схеми 7).
Схема 9 : Змішувач.
Призначений для змішування із очищеною СВ хлорної води (ХВ) із
хлораторної (17), відбору технічної води (ТВ2) для подачі в НПС (16), є кінцевою
точкою загальної обвідної магістралі (ОБ) від приймальної камери (1) КОС.
Схема 10 : Контактний резервуар.
Забезпечує 30-хвилинний контакт очищеної СВ з хлорною водою.
При промиванні окремих відділень використовується повітря (ПВ) та технічна
вода (ТВ2) із НПС (16).
Осад (ОКР), який утворюється при контакті СВ з хлорною водою,
транспортується самоплинною лінією до НПС (16) і далі спрямовується у блок
вакуумфільтрів.
Схема 11 : Вертикальні мулозгущувачі.
Призначені для зниження рівня вологості надлишкового активного мулу (НАМ)
за рахунок його гравітаційного ущільнення, утворення згущеного надлишкового
активного мулу (ЗНАМ) та видалення мулової води (МВ).
НАМ потрапляє до блоку мулозгущувачів із НПС (16); ЗНАМ і МВ
самоплинно транспортуються у НПС (16); для можливого спорожнювання блоку
передбачається колодязь на лінії (ЗНАМ) (див.рис.11 розд.1).
Схема 12 : НС блоку метантенків.
До НС блоку метантенків надходить сирий осад (СО) від НС 1-х відстійників
(6’), згущений надлишковий активний мул (ЗНАМ) від НПС (16) і технологічний
теплопровід (Т’) від котельні (18).
Виходить зброджена (стабілізована) суміш (СТ) до блоку вакуумфільтрів (13)
та мулова вода (МВ) до аеротенку (7).
Від трубопроводу (СТ) відокремлюється лінія, по якій частина суміші може
спрямовуватись на резервні мулові майданчики, які знаходяться поза територією
КОС.
 Схема 12 : Газовий кіоск метантенків.
Призначений для тимчасового накопичення газу, який збирається в газових
ковпаках кожного метантенку, та його подальшого транспортування у газгольдери
(15).
Схема 13 : Блок вакуумфільтрів.
Основне технологічне призначення – максимальне зменшення вологості
стабілізованої суміші до рівня, нормованого СНиП (78…82%), з подальшим
можливим її використанням як добрива.
До вакуумфільтрів надходять: СТ – стабілізована суміш від НС блоку
метантенків (12); ОКР – осад контактних резервуарів від НПС (16); ПВ – повітря
для знімання зневодненого КЕКу з поверхні барабанів вакуумфільттрів; ТВ2 –
технічна вода від НПС (16) для промивання вакуумфільтрів.
Мулова вода (МВ), яка вилучається із фільтрованої стабілізованої суміші,
спрямовується до аеротенків.
Схема 14 : Піскові майданчики.
Приймають піскопульпу (ПП) через гідроелеватори пісковловлювачів (3) та
накопичують і виводять через дренажну систему надлишкову воду або до будинку
грат (2), або до насосної станції піскових майданчиків (14’).
Схема 14 : НС піскових майданчиків.
При наявності в проекті цього об’єкту до цієї НС потрапляє дренажна вода від
піскових майданчиків (Д2) і транспортується у приймальну камеру КОС (1).
Схема 15 : Газгольдери.
Приймають газ із газового кіоску блоку метантенків (12’) і транспортують його
для використання у котельню КОС (18). Робота газгольдерів пов’язана з
використанням технічної води (ТВ2) із НПС (16).
Схема 16 : Насосно-повітродувна станція.
Один із найважливіших об’єктів системи технологічного забезпечення роботи
КОС.
До НПС надходить 6 різновидів комунікаційних трубопроводів від 5 об’єктів і
подається 6 технологічних рідин та повітря до 11 об’єктів КОС.
Слід звернути увагу на деякі особливості проектування окремих комунікацій
від НПС.
Повітрям (ПВ) забезпечуються: аерований пісковловлювач (3), передаератор
(5), жирозбиральні колодязі 1-х відстійників (6’’), аеротенк (7), ерліфтна камера 2-х
відстійників (8’’), контактний резервуар (10), блок вакуумфільтрів.
 Технічна вода (ТВ2) подається у контактний резервуар (10), газгольдери (15),
вакуумфільтри (13), хлораторну (17), автомийку гаража (21).
Оскільки мулова вода (МВ) від мулозгущувачів (11) і вміст 2-х відстійників
через мулові камери (8’) та окремих секцій аеротенків (7) при їх спорожнюванні
(СП) далі подаються знов до входу в аеротенк (7), то при зображенні на плані
комунікацій МВ і СП від НПС до аеротенку доцільно після виходу із будівлі НПС їх
об’єднати в одну спільну лінію і подати її у вхідний канал аеротенку, куди
потрапляє СВ після 1-х відстійників.
Схема 17 : Хлораторна і склад хлору.
Схема 18 : Котельня.
Схема 19 : Трансформаторна підстанція.
Схема 21 :Гараж з автомийкою.
Схема 23 : Майстерні.
Положення усіх обслуговуючих комунікацій на вказаних об’єктах є достатньо
зрозумілим і особливих коментарів не потребує.
Схема 25 :КНС побутових СВ КОС.
Трубопроводи спорожнення (СП) від мулозгущувачів (11), пісковловлювачів
(3) та передаератора (5) доцільно приєднувати на плані КОС до системи побутової
каналізації К1, що забезпечить перекачування відповідних технологічних вод в
приймальну камеру КОС разом з побутовими стічними водами.

Список літератури.
1. Канализация населенных мест и промышленных предприятий. Справочник
проектировщика. – М.: Стройиздат, 1981, 639 с.
2. Водовідведення. Очистка стічних вод. Методичні вказівки. (Малько В.Ф.,
Ягодовська О.М.) – КНУБА, 2001, 51 с.
3. Водовідведення і очищення стічних вод. Навчальний посібник. (Смірнова
Г.М., Епоян С.М. та ін..) – Харків.: Каравела, 2003, 144 с.