Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 56

1.

До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E. *Послідовність, своєчасність.

2. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A. *30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.

3. Оптимальний термін надання долікарської до¬помоги:


A. 50 хв;
B.* 1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.

4. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:


A. *8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.

5. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D. *20-25%;
E. 75%.

6. Заходи першої лікарської та кваліфікованої ме¬дичної допомоги за терміновістю їх виконання ді¬ляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С. *Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.

7. Види медичного сортування:


A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E.* Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

8. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B. *Загальну та спеціальну;
С. Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.

9. Середня тривалість проведення загальної екст¬реної профілактики становить:


A. 10 діб;
B. 15 діб;
С. *5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.

10. До режимно-обмежувальних заходів належать:


A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D.* Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація.

11. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину адміністративних
територіях:
A.* Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.
12. Одиниця активності за СІ:
A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E. *Бекерель (Бк).

13. Одиниця поглинутої дози за СІ:


A. Бекерель;
B. Бер;
С. *Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

14. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B. *Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.

15. Позасистемна одиниця активності:


A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. *Кюрі (Кі);
E. Бекерель.

16. Позасистемна одиниця поглинутої дози:


A.* Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).

17. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Грей;
B. Бекерель;
С. *Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.

18. Найбільшу іонізуючу здатність мають:


A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С.* Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.

19. Для вимірювання доз опромінення використо¬вуються такі прилади:


A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E. *Дозиметри.

20. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до
категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D. *«А»;
E. «Д».

21. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих
місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A.«А»;
B. «В»;
С.* «Б»;
D.«Г»;
E.«Д».

22. Усе населення належить до категорії:


A. *«В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».

23. Гранично допустима річна ефективна доза оп¬ромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E. *20 мЗв.

24. Гранично допустима річна ефективна доза оп¬ромінення осіб категорії «Б» становить:
A. *2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.

25. Гранично допустима річна ефективна доза оп¬ромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D.* 1 мЗв;
E. 30 мЗв.

26. Запланована максимальна річна доза підвище¬ного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С. *50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E.70 мЗв.

27. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:


A. Локальні, промислові;
B*. Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.

28. Фази радіаційної аварії:


A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E*. Рання, середня, пізня.

29. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С*. Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

30. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основ¬ним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E. *Йод.

31. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C*. Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.

32. Основними уражаючими чинниками катастроф є:


A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B.* Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біоло¬гічні;
D. Механічні, хімічні, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

33. До швидкодіючих СДОР належать:


A.* Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

34. Осередок ураження нестійкими швидкодіючи¬ми СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B. *Синильною кислотою, аміаком, фтористим вод¬нем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

35. Осередок ураження нестійкими СДОР повіль¬ної дії утворюється у разі зараження:
A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D.* Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

36. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B*. Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бен¬золом.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.
37. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A.* Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.

38. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:


A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E.* ФОС.

39. Антидотом у разі отруєння синильною кисло¬тою та ціанідами є:


A*. Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.

40. Унітіол є антидотом у разі отруєння:


A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D*. Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких мета¬лів;
E. Синильною кислотою, лугами.

41. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A.* Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E.Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

42. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:
A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B.* Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

43. Державна служба медицини катастроф створе¬на на двох рівнях:


A*. Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.

44. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладе¬но на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E. *Міністерство охорони здоров'я України.

45. Для проведення санітарно-гігієнічних та проти¬епідемічних заходів у районах катастроф у системі державної
служби медицини катастроф ДСМК фор¬муються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні гос¬піталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні гос¬піталі;
D*. Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

46. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:
A. *Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держад¬міністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.

47. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:


A*. Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.

48. Основні елементи лікувально-евакуаційного за¬безпечення:


A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E*. Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

49. До догоспітальних видів медичної допомоги на¬лежать:


A.* Перша медична, долікарська, перша лікарська до¬помога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E. Долікарська, лікарська.

50. До госпітальних видів медичної допомоги нале¬жать:


A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D.* Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

51. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D. *20-25%;
E. 75%.

52. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання діляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С. *Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.

53. Види медичного сортування:


A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E.* Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

54. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B. *Загальну та спеціальну;
С. Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.

55. Середня тривалість проведення загальної екстреної профілактики становить:


A. 10 діб;
B. 15 діб;
С. *5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.

56. До режимно-обмежувальних заходів належать:


A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D.* Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація

57. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину адміністративних
територіях:
A.* Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.

58. Одиниця активності за СІ:


A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E. *Бекерель (Бк).

59. Одиниця поглинутої дози за СІ:


A. Бекерель;
B. Бер;
С.* Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

60. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B. *Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.
61. Позасистемна одиниця активності:
A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D.* Кюрі (Кі);
E. Бекерель.

62. Позасистемна одиниця поглинутої дози:


A. *Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).

63. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Грей;
B. Бекерель;
С. *Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.
64. Найбільшу іонізуючу здатність мають:
A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С. *Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.

65. Для вимірювання доз опромінення використовуються такі прилади:


A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E. *Дозиметри.

66. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до
категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D. *«А»;
E. «Д».

67. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих
місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A.«А»;
B. «В»;
С. *«Б»;
D.«Г»;
E.«Д».

68. Усе населення належить до категорії:


A. *«В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».

69. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E. *20 мЗв.
70. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:
A. *2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.
71. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D. *1 мЗв;
E. 30 мЗв.

72. Запланована максимальна річна доза підвищеного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С.* 50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E. 70 мЗв.
73. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:
A. Локальні, промислові;
B*. Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.

74. Фази радіаційної аварії:


A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E*. Рання, середня, пізня.

75. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С*. Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

76. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E.* Йод.

77. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C*. Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.

78. Основними уражаючими чинниками катастроф є:


A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B*. Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
D. Механічні, хімічні, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

79. До швидкодіючих СДОР належать:


A.* Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

80. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B.* Синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.
81. Осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D.* Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

82. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B.* Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

83. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A.* Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.

84. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:


A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E*. ФОС.

85. Антидотом у разі отруєння синильною кислотою та ціанідами є:


A. *Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.

86. Унітіол є антидотом у разі отруєння:


A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D. *Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;
E. Синильною кислотою, лугами.

87. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A. *Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E. Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

88. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:
A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B.* Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

89. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:


A*. Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.
90. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладено на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E.* Міністерство охорони здоров'я України.
91. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної
служби медицини катастроф ДСМК формуються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні госпіталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі;
D.* Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

92. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:
A*. Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держадміністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.

93. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:


A.* Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.

94. Основні елементи лікувально-евакуаційного забезпечення:


A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E.* Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

95. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:


A.* Перша медична, долікарська, перша лікарська допомога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E. Долікарська, лікарська.

96. До госпітальних видів медичної допомоги належать:


A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D.* Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

97. До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E*. Послідовність, своєчасність.

98. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A.* 30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.

99. Оптимальний термін надання долікарської допомоги:


A. 50 хв;
B.* 1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.
100. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:
A.* 8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.
101. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C.* Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.

102. Основними уражаючими чинниками катастроф є:


A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B. * Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
D. Механічні, хімічні, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

103. До швидкодіючих СДОР належать:


A. *Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

104. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B.* Синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

105. Осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D.* Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

106. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B.* Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

107. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. *Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.

108. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:


A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E. *ФОС.

109. Антидотом у разі отруєння синильною кислотою та ціанідами є:


A.* Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.

110. Унітіол є антидотом у разі отруєння:


A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D. *Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;
E. Синильною кислотою, лугами.

111. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A.*Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E.Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

112. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:
A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B.* Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

113. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:


A*. Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.

114. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладено на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E. *Міністерство охорони здоров'я України.

115. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної
служби медицини катастроф ДСМК формуються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні госпіталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі;
D.* Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

116. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:
A. *Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держадміністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.

117. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:


A.* Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.

118. Основні елементи лікувально-евакуаційного забезпечення:


A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E. *Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

119. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:


A. *Перша медична, долікарська, перша лікарська допомога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E. Долікарська, лікарська.

120. До госпітальних видів медичної допомоги належать:


A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D. *Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

121. До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E. *Послідовність, своєчасність.

122. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A. *30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.

123. Оптимальний термін надання долікарської допомоги:


A. 50 хв;
B. *1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.

124. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:


A.* 8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.

125. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D*. 20-25%;
E. 75%.

126. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання діляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С*. Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.

127. Види медичного сортування:


A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E*. Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

128. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B.* Загальну та спеціальну;
С. Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.

129. Середня тривалість проведення загальної екстреної профілактики становить:


A. 10 діб;
B. 15 діб;
С. *5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.

130. До режимно-обмежувальних заходів належать:


A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D* Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація.

131. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину адміністративних
територіях:
A*. Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.

132. Одиниця активності за СІ:


A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E.* Бекерель (Бк).

133. Одиниця поглинутої дози за СІ:


A. Бекерель;
B. Бер;
С*. Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

134. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B*. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.

135. Позасистемна одиниця активності:


A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D*. Кюрі (Кі);
E. Бекерель.

136. Позасистемна одиниця поглинутої дози:


A. *Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).

137. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Грей;
B. Бекерель;
С*. Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.

138. Найбільшу іонізуючу здатність мають:


A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С.* Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.

139. Для вимірювання доз опромінення використовуються такі прилади:


A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E*. Дозиметри.

140. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать
до категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D*. «А»;
E. «Д».

141. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх
робочих місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A. «А»;
B. «В»;
С.* «Б»;
D. «Г»;
E. «Д».

142. Усе населення належить до категорії:


A. * «В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».

143. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E*. 20 мЗв.

144. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:
A. * 2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.

145. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D.* 1 мЗв;
E. 30 мЗв.

146. Запланована максимальна річна доза підвищеного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С*. 50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E. 70 мЗв.

147. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:


A. Локальні, промислові;
B.* Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.

148. Фази радіаційної аварії:


A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E. *Рання, середня, пізня.

149. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С. *Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

150. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E*. Йод.

151. До режимно-обмежувальних заходів належать:


A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D.* Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація.

152. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину адміністративних
територіях:
A. *Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.

153. Одиниця активності за СІ:


A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E.* Бекерель (Бк).
154. Одиниця поглинутої дози за СІ:
A. Бекерель;
B. Бер;
С.* Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

155. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B.* Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.

156. Позасистемна одиниця активності:


A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. *Кюрі (Кі);
E. Бекерель.

157. Позасистемна одиниця поглинутої дози:


A. *Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).

158. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Грей;
B. Бекерель;
С.* Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.

159. Найбільшу іонізуючу здатність мають:


A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С.* Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.

160. Для вимірювання доз опромінення використовуються такі прилади:


A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E. *Дозиметри.

57. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до
категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D. *«А»;
E. «Д».

162. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх
робочих місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A.«А»;
B. «В»;
С.* «Б»;
D.«Г»;
E.«Д».

1563. Усе населення належить до категорії:


A. *«В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».

1564. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E.* 20 мЗв.

165. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:
A.* 2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.

1656. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D. *1 мЗв;
E. 30 мЗв.

167. Запланована максимальна річна доза підвищеного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С. *50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E. 70 мЗв.

18. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:


A. Локальні, промислові;
B*. Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.

179. Фази радіаційної аварії:


A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E.* Рання, середня, пізня.

20. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С.* Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

271. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E. *Йод.
22. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C*. Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.

23. Основними уражаючими чинниками катастроф є:


A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B.* Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
D. Механічні, хімічні, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

24. До швидкодіючих СДОР належать:


A*. Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

25. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B*. Синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

26. Осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D*. Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном

27. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B*. Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

28. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A*. Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.

29. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:


A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E*. ФОС.

30. Антидотом у разі отруєння синильною кислотою та ціанідами є:


A*. Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.
31. Унітіол є антидотом у разі отруєння:
A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D*. Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;
E. Синильною кислотою, лугами.

32. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A*. Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E. Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

33. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:
A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B*. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

34. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:


A*. Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.

35. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладено на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E*. Міністерство охорони здоров'я України.

36. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної
служби медицини катастроф ДСМК формуються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні госпіталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі;
D*. Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

37. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:
A*. Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держадміністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.

38. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:


A*. Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.
39. Основні елементи лікувально-евакуаційного забезпечення:
A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E*. Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.
40. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:
A*. Перша медична, долікарська, перша лікарська допомога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E. Долікарська, лікарська.
41. До госпітальних видів медичної допомоги належать:
A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D*. Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

42. До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E*. Послідовність, своєчасність.

43. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A*. 30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.

44. Оптимальний термін надання долікарської допомоги:


A. 50 хв;
B*. 1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.

45. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:


A*. 8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.

46. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D*. 20-25%;
E. 75%.

47. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання діляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С*. Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.

48. Види медичного сортування:


A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E*. Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

49. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B*. Загальну та спеціальну;
С. Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.

50. Середня тривалість проведення загальної екстреної профілактики становить:


A. 10 діб;
B. 15 діб;
С*. 5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.

1. Осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D*. Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

2. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B*. Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

3. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:


A. *Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.

4. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:


A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E.* ФОС.

5. Антидотом у разі отруєння синильною кислотою та ціанідами є:


A.* Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.

6. Унітіол є антидотом у разі отруєння:


A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D*. Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;
E. Синильною кислотою, лугами.

7. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A.* Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E. Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

8. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:


A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B. *Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

19. Оптимальний термін надання долікарської допомоги:


A. 50 хв;
B. *1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.
20. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:
A.* 8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.
21. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D.* 20-25%;
E. 75%.

22. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання діляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С.* Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.

23. Види медичного сортування:


A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E*. Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

24. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B. Загальну та спеціальну;
С. Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D*. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.

25. Середня тривалість проведення загальної екстреної профілактики становить:


A. 10 діб;
B. 15 діб;
С*. 5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.

26. До режимно-обмежувальних заходів належать:


A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D*. Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація

9. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:


A.* Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.
10. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладено на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E.* Міністерство охорони здоров'я України.
11. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної
служби медицини катастроф ДСМК формуються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні госпіталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі;
D.* Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

12. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:
A. *Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держадміністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.

13. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:


A. *Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.

14. Основні елементи лікувально-евакуаційного забезпечення:


A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E.* Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

15. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:


A* Перша медична, долікарська, перша лікарська допомога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E. Долікарська, лікарська.

16. До госпітальних видів медичної допомоги належать:


A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D.* Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

17. До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E.* Послідовність, своєчасність.

18. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A. *30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.
27. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину адміністративних
територіях:
A*. Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.

28. Одиниця активності за СІ:


A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E*. Бекерель (Бк).

29. Одиниця поглинутої дози за СІ:


A. Бекерель;
B. Бер;
С*. Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

30. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B*. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.
31. Позасистемна одиниця активності:
A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D*. Кюрі (Кі);
E. Бекерель.
і, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

49. До швидкодіючих СДОР належать:


A*. Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

50. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B*. Синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

1. Позасистемна одиниця активності:


A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D*. Кюрі (Кі);
E. Бекерель.

2. Позасистемна одиниця поглинутої дози:


A*. Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).
3. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:
A. Грей;
B. Бекерель;
С*. Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.

4. Найбільшу іонізуючу здатність мають:


A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С*. Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.

32. Позасистемна одиниця поглинутої дози:


A*. Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).

33. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Грей;
B. Бекерель;
С*. Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.

34. Найбільшу іонізуючу здатність мають:


A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С*. Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.

35. Для вимірювання доз опромінення використовуються такі прилади:


A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E*. Дозиметри.

36. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до
категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D*. «А»;
E. «Д».

37. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих
місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A.«А»;
B. «В»;
С*. «Б»;
D.«Г»;
E.«Д».

38. Усе населення належить до категорії:


A*. «В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».

39. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E*. 20 мЗв.
40. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:
A*. 2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.
41. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D*. 1 мЗв;
E. 30 мЗв.

42. Запланована максимальна річна доза підвищеного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С*. 50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E. 70 мЗв
.
43. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:
A. Локальні, промислові;
B*. Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.

44. Фази радіаційної аварії:


A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E*. Рання, середня, пізня.

45. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С*. Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

46. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E*. Йод.

47. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C*. Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.

48. Основними уражаючими чинниками катастроф є:


A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B*. Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
D. Механічні, хімічн
5. Для вимірювання доз опромінення використовуються такі прилади:
A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E. *Дозиметри.

6. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до
категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D. *«А»;
E. «Д».

7. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих
місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A.«А»;
B. «В»;
С.* «Б»;
D.«Г»;
E.«Д».

8. Усе населення належить до категорії:


A.* «В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».

9. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E. *20 мЗв.
10. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:
A.*2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.
11. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D.* 1 мЗв;
E. 30 мЗв.

12. Запланована максимальна річна доза підвищеного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С*. 50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E. 70 мЗв.

13. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:


A. Локальні, промислові;
B.* Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.

14. Фази радіаційної аварії:


A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E.* Рання, середня, пізня.

15. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С*. Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

16. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E.* Йод.

17. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C.* Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.

18. Основними уражаючими чинниками катастроф є:


A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B*. Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
D. Механічні, хімічні, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

42. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання діляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С*. Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.

43. Види медичного сортування:


A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E*. Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

44. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B*. Загальну та спеціальну;
С. Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.

45. Середня тривалість проведення загальної екстреної профілактики становить:


A. 10 діб;
B. 15 діб;
С*. 5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.
46. До режимно-обмежувальних заходів належать:
A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D*. Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація.

47. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину адміністративних
територіях:
A*. Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.

48. Одиниця активності за СІ:


A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E*. Бекерель (Бк).

49. Одиниця поглинутої дози за СІ:


A. Бекерель;
B. Бер;
С*. Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

50. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B*. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.

1. Унітіол є антидотом у разі отруєння:


A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D.* Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;
E. Синильною кислотою, лугами.

2. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A*. Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E. Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

3. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:


A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B.* Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

4. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:


A*. Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.

5. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладено на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E.* Міністерство охорони здоров'я України.

6. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної служби
медицини катастроф ДСМК формуються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні госпіталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі;
D*. Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

7. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:


A. **Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держадміністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.

8. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:


A*. Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.

19. До швидкодіючих СДОР належать:


A*. Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

20. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B*. Синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.
21. Осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D*. Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

22. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B*. Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

23. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A*. Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.
24. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:
A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E*. ФОС.

25. Антидотом у разі отруєння синильною кислотою та ціанідами є:


A.* Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.

26. Унітіол є антидотом у разі отруєння:


A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D.* Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;
E. Синильною кислотою, лугами.

27. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A*. Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E. Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

28. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:
A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B*. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

29. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:


A.* Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.
30. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладено на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E*. Міністерство охорони здоров'я України.
31. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної
служби медицини катастроф ДСМК формуються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні госпіталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі;
D*. Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

32. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:
A*. Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держадміністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.
33. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:
A.* Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.

34. Основні елементи лікувально-евакуаційного забезпечення:


A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E*. Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

35. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:


A*. Перша медична, долікарська, перша лікарська допомога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E. Долікарська, лікарська.

36. До госпітальних видів медичної допомоги належать:


A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D*. Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

37. До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E*. Послідовність, своєчасність.

38. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A*. 30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.

39. Оптимальний термін надання долікарської допомоги:


A. 50 хв;
B*. 1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.
40. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:
A*. 8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.
41. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D*. 20-25%;
E. 75%.

9. Основні елементи лікувально-евакуаційного забезпечення:


A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E.* Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

10. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:


A. *Перша медична, долікарська, перша лікарська допомога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E. Долікарська, лікарська.

11. До госпітальних видів медичної допомоги належать:


A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D*. Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

12. До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E.* Послідовність, своєчасність.

13. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A. *30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.

14. Оптимальний термін надання долікарської допомоги:


A. 50 хв;
B*. 1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.

15. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:


A.* 8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.

16. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D*. 20-25%;
E. 75%.

17. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання діляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С*. Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.

18. Види медичного сортування:


A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E*. Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

19. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B*. Загальну та спеціальну;
С. Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.
20. Середня тривалість проведення загальної екстреної профілактики становить:
A. 10 діб;
B. 15 діб;
С*. 5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.

21. До режимно-обмежувальних заходів належать:


A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D*. Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація.

22. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину адміністративних
територіях:
A*. Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.

23. Одиниця активності за СІ:


A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E*. Бекерель (Бк).

24. Одиниця поглинутої дози за СІ:


A. Бекерель;
B. Бер;
С*. Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

25. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B. *Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.

26. Позасистемна одиниця активності:


A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D.* Кюрі (Кі);
E. Бекерель.
27. Позасистемна одиниця поглинутої дози:
A.* Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).

28. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Грей;
B. Бекерель;
С.* Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.

39. Фази радіаційної аварії:


A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E. *Рання, середня, пізня.

40. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С*. Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

41. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E*. Йод.

42. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C*. Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.

43. Основними уражаючими чинниками катастроф є:


A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B*. Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
D. Механічні, хімічні, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

44. До швидкодіючих СДОР належать:


A.* Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

45. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B. Синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D*. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

29. Найбільшу іонізуючу здатність мають:


A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С.* Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.
30. Для вимірювання доз опромінення використовуються такі прилади:
A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E.* Дозиметри.

31. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до
категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D*. «А»;
E. «Д».

32. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих
місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A.«А»;
B. «В»;
С*. «Б»;
D.«Г»;
E.«Д».

33. Усе населення належить до категорії:


A.* «В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».

34. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E. *20 мЗв.

35. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:
A. *2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.

36. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D. *1 мЗв;
E. 30 мЗв.

37. Запланована максимальна річна доза підвищеного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С.* 50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E. 70 мЗв.

38. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:


A. Локальні, промислові;
B*. Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.

46. Осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D*. Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном

47. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B*. Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

48. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A*. Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.

49. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:


A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E*. ФОС.

50. Антидотом у разі отруєння синильною кислотою та ціанідами є:


A*. Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.

1. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину


адміністративних територіях:
A*. Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.

2. Одиниця активності за СІ:


A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E*. Бекерель (Бк).
3. Одиниця поглинутої дози за СІ:
A. Бекерель;
B. Бер;
С*. Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

4. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B*. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.

5. Позасистемна одиниця активності:


A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D.* Кюрі (Кі);
E. Бекерель.

6. Позасистемна одиниця поглинутої дози:


A*. Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).

7. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Грей;
B. Бекерель;
С.* Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.

8. Найбільшу іонізуючу здатність мають:


A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С*. Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.

9. Для вимірювання доз опромінення використовуються такі прилади:


A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E*. Дозиметри.

10. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до
категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D*. «А»;
E. «Д».

11. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих
місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A.«А»;
B. «В»;
С. *«Б»;
D.«Г»;
E.«Д».

12. Усе населення належить до категорії:


A. *«В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».

13. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E*. 20 мЗв.

14. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:
A.* 2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.

34. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладено на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E.* Міністерство охорони здоров'я України.

35. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної
служби медицини катастроф ДСМК формуються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні госпіталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі;
D.* Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

36. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:
A. *Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держадміністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.

37. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:


A. *Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.

38. Основні елементи лікувально-евакуаційного забезпечення:


A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E.* Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

39. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:


A. *Перша медична, долікарська, перша лікарська допомога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E. Долікарська, лікарська.

40. До госпітальних видів медичної допомоги належать:


A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D. *Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

41. До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E. *Послідовність, своєчасність.

42. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A. *30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.

43. Оптимальний термін надання долікарської допомоги:


A. 50 хв;
B. *1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.

44. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:


A. *8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.

45. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D.* 20-25%;
E. 75%.

46. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання діляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С.* Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.

47. Види медичного сортування:


A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E. *Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

48. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B. *Загальну та спеціальну;
С. Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.

49. Середня тривалість проведення загальної екстреної профілактики становить:


A. 10 діб;
B. 15 діб;
С.* 5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.

50. До режимно-обмежувальних заходів належать:


A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D.* Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація.

1. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D*. 1 мЗв;
E. 30 мЗв.

2. Запланована максимальна річна доза підвищеного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С*. 50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E. 70 мЗв.

3. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:


A. Локальні, промислові;
B*. Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.

4. Фази радіаційної аварії:


A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E*. Рання, середня, пізня.

5. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С*. Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

6. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E*. Йод.

7. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C*. Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.

8. Основними уражаючими чинниками катастроф є:


A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B*. Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
D. Механічні, хімічні, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

9. До швидкодіючих СДОР належать:


A*. Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

10. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B*. Синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.
11. Осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D*. Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

12. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B*. Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

15. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D*. 1 мЗв;
E. 30 мЗв.

16. Запланована максимальна річна доза підвищеного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С*. 50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E.70 мЗв.

17. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:


A. Локальні, промислові;
B*. Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.
18. Фази радіаційної аварії:
A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E*. Рання, середня, пізня.

19. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С*. Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

20. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E*. Йод.

21. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C*. Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.

22. Основними уражаючими чинниками катастроф є:


A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B*. Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
D. Механічні, хімічні, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

23. До швидкодіючих СДОР належать:


A*. Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

24. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B*. Синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

25. Осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D. *Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

26. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B. *Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

27. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. *Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.

28. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:


A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E.* ФОС.

29. Антидотом у разі отруєння синильною кислотою та ціанідами є:


A. *Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.

30. Унітіол є антидотом у разі отруєння:


A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D.* Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;
E. Синильною кислотою, лугами.

31. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A. *Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E.Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

32. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:
A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B. *Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

33. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:


A.* Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.

13. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A*. Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.

14. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:


A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E*. ФОС.

15. Антидотом у разі отруєння синильною кислотою та ціанідами є:


A*. Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.

16. Унітіол є антидотом у разі отруєння:


A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D*. Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;
E. Синильною кислотою, лугами.

17. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A*. Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E. Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

18. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:
A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B*. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

19. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:


A*. Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.
20. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладено на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E*. Міністерство охорони здоров'я України.
21. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної
служби медицини катастроф ДСМК формуються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні госпіталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі;
D*. Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

22. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:
A*. Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держадміністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.

23. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:


A*. Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.

24. Основні елементи лікувально-евакуаційного забезпечення:


A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E*. Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

25. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:


A. *Перша медична, долікарська, перша лікарська допомога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E. Долікарська, лікарська.

26. До госпітальних видів медичної допомоги належать:


A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D. *Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

27. До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E.* Послідовність, своєчасність.

28. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A.* 30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.

29. Оптимальний термін надання долікарської допомоги:


A. 50 хв;
B.* 1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.
30. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:
A.* 8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.
31. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D. *20-25%;
E. 75%.

32. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання діляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С.* Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.
33. Види медичного сортування:
A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E. *Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

34. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B. Загальну та спеціальну;
С.* Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.

35. Середня тривалість проведення загальної екстреної профілактики становить:


A. 10 діб;
B. *15 діб;
С. 5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.

36. До режимно-обмежувальних заходів належать:


A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D.* Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація.

37. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину адміністративних
територіях:
A. *Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.

38. Одиниця активності за СІ:


A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E. *Бекерель (Бк).

8. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:


A*. 30 хв;
B. 1 год;
С. 2 - 4 год;
D. 3-5 год;
E. 1 - 2 год.

9. Оптимальний термін надання долікарської допомоги:


A. 50 хв;
B*. 1 год;
С. 2-3 год;
D. 10 год;
E. 10 хв.
10. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:
A*. 8-12 год;
B. 1 доба;
С. 3-4 год;
D. 48 год;
E. 30 хв.
11. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли
під час катастроф, становить:
A. 10%;
B. 30%;
С. 50%;
D*. 20-25%;
E. 75%.

12. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання діляться на:
A. Термінові, відстрочені;
B. Термінові, нетермінові;
С*. Невідкладні, відстрочені.
D. Невідкладні, нетермінові;
E. Відстрочені, нетермінові.

13. Види медичного сортування:


A. Долікарське, лікарське;
B. Діагностичне, прогностичне;
С. Діагностичне, внутрішньопунктове;
D. Прогностичне, долікарське;
E*. Внутрішньопунктове, евакотранспортне.

14. Екстрена профілактика підрозділяється на:


A. Загальну та специфічну;
B*. Загальну та спеціальну;
С. Специфічну та профілактику лікувальними препаратами;
D. Специфічну, спеціальну;
E. Загальну та профілактику лікувальними препаратами.

15. Середня тривалість проведення загальної екстреної профілактики становить:


A. 10 діб;
B. 15 діб;
С*. 5 діб;
D.3 доби;
E. 1 місяць.

16. До режимно-обмежувальних заходів належать:


A. Ізоляція, госпіталізація;
B. Ізоляція, обсервація;
С. Ізоляція, карантин;
D*. Карантин, обсервація;
E. Карантин, госпіталізація.

17. Запровадження карантину супроводжується уведенням на всіх суміжних із зоною карантину адміністративних
територіях:
A*. Режиму обсервації;
B. Режиму ізоляції;
С. Режиму посиленого спостереження;
D. Режим обмеженого спостереження;
E. Режим загального спостереження.

18. Одиниця активності за СІ:


A. Зіверт (ЗС);
B. Грей (Гр);
С. Рад;
D. Бер;
E*. Бекерель (Бк).

19. Одиниця поглинутої дози за СІ:


A. Бекерель;
B. Бер;
С*. Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

20. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B*. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.
21. Позасистемна одиниця активності:
A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D*. Кюрі (Кі);
E. Бекерель.

22. Позасистемна одиниця поглинутої дози:


A*. Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).

23. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Грей;
B. Бекерель;
С*. Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.

24. Найбільшу іонізуючу здатність мають:


A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С*. Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.

25. Для вимірювання доз опромінення використовуються такі прилади:


A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E*. Дозиметри.

26. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до
категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D*. «А»;
E. «Д».

27. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих
місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A.«А»;
B. «В»;
С* «Б»;
D.«Г»;
E.«Д».

28. Усе населення належить до категорії:


A.* «В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».
29. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E.* 20 мЗв.

30. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:
A*. 2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.
31. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:
A. 20 мЗв;
B. 10 мЗв;
С. 2 мЗв;
D.* 1 мЗв;
E. 30 мЗв.

32. Запланована максимальна річна доза підвищеного опромінення персоналу категорії «А» становить:
A. 30 мЗв;
B. 40 мЗв;
С*. 50 мЗв;
D. 60 мЗв;
E. 70 мЗв.

39. Одиниця поглинутої дози за СІ:


A. Бекерель;
B. Бер;
С. *Грей;
D. Рад;
E. Зіверт (ЗС).

40. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Бекерель;
B. *Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. Бер;
E. Грей.
41. Позасистемна одиниця активності:
A. Електрон-вольт;
B. Зіверт (ЗС);
С. Рад;
D. *Кюрі (Кі);
E. Бекерель.

42. Позасистемна одиниця поглинутої дози:


A. *Рад;
B. Бер;
С. Зіверт;
D. Бекерель;
E. Кюрі (Кі).

43. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:


A. Грей;
B. Бекерель;
С. *Бер;
D. Кюрі (Кі);
E. Зіверт.

44. Найбільшу іонізуючу здатність мають:


A. Нейтрони;
B. Гамма-випромінювання;
С.* Альфа-частинки;
D. Бета-частинки;
E. Протони.
45. Для вимірювання доз опромінення використовуються такі прилади:
A. Радіометри;
B. Радіометри-рентгенометри;
С. Вимірювачі потужності доз;
D. Термометри;
E. *Дозиметри.

46. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до
категорії:
A. «Б»;
B. «Г»;
С. «В»;
D.* «А»;
E. «Д».

47. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих
місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до
категорії:
A.«А»;
B. «В»;
С.* «Б»;
D.«Г»;
E.«Д».

48. Усе населення належить до категорії:


A. *«В»;
B. «Б»;
С. «А»;
D. «Г»;
E. «Д».

49. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:
A. 2 мЗв;
B. 1 мЗв;
С. 50 мЗв;
D. 30 мЗв;
E. *20 мЗв.
50. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:
A. *2 мЗв;
B. 20 мЗв;
С. 1 мЗв;
D. 40 мЗв;
E. 50 мЗв.

1. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної служби
медицини катастроф ДСМК формуються:
A. Санітарно-епідеміологічні станції;
B. Санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні госпіталі;
С. Санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі;
D*. Санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
E. Санітарно-епідеміологічні станції, спеціалізовані протиепідемічні бригади.

2. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:


*A. Центри екстреної медичної допомоги;
B. Територіальні координаційні комісії;
С. Управління охорони здоров'я обласної держадміністрації;
D. Місцеві координаційні комісії;
E. Центральні районні лікарні.

3. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:


A*. Ізоляції, рятування, відновлення;
B. Нейтралізації, надання допомоги, лікування;
С. Першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні;
D. Ізоляції, надання допомоги, лікування;
E. Першої медичної допомоги, лікування.
4. Основні елементи лікувально-евакуаційного забезпечення:
A. Сортування, евакуація, лікування;
B. Надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;
С. Медичне сортування, медична евакуація;
D. Сортування, лікування;
E*. Медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

5. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:


A. Перша медична, долікарська, перша лікарська допомога;
B. Перша медична, перша лікарська, госпітальна;
С. Долікарська, лікарська, спеціалізована;
D. Перша медична, лікарська, спеціалізована;
E*. Долікарська, лікарська.

6. До госпітальних видів медичної допомоги належать:


A. Госпітальна, спеціалізована;
B. Госпітальна, кваліфікована;
С. Долікарська, лікарська;
D*. Кваліфікована, спеціалізована;
E. Госпітальна, долікарська.

7. До надання медичної допомоги під час НС ставляться такі вимоги:


A. Вірогідність, послідовність, своєчасність;
B. Своєчасність, кваліфікованість;
С. Кваліфікованість, послідовність, своєчасність;
D. Своєчасність, вірогідність;
E*. Послідовність, своєчасність.

33. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:


A. Локальні, промислові;
B.* Промислові, комунальні;
С. Локальні, поширені;
D. Локальні, комунальні;
E. Промислові, поширені.

34. Фази радіаційної аварії:


A. Регіональна, проміжна, пізня;
B. Рання, проміжна, глобальна;
С. Регіональна, фаза стабілізації, очищення;
D. Рання, середня, глобальна;
E.* Рання, середня, пізня.

35. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:


A. Радій;
B. Уран;
С.* Радон.
D. Цезій;
E. Плутоній.

36. У перші 1,5—2 міс після аварії на ЧАЕС основним дозоутвірним радіаційним елементом був:
A. Цезій;
B. Плутоній;
С. Уран;
D. Радій;
E.* Йод.

37. Відповідно до причин НС, які можуть виникнути на території України, поділяються на:
A. Техногенні, транспортні, специфічні;
B. Природні, техногенні, стихійні;
C.* Природні, техногенні, соціально-політичні;
D. Специфічні, стихійні, техногенні;
E. Соціально-політичні, специфічні, природні.
38. Основними уражаючими чинниками катастроф є:
A. СДОР, техногенні катастрофи, повені, землетруси, аварії на АЕС;
B.* Механічні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
C. Техногенні, хімічні, радіаційні, термічні, біологічні;
D. Механічні, хімічні, СДОР, техногенні катастрофи;
E. Техногенні, хімічні, радіаційні.

39. До швидкодіючих СДОР належать:


A. *Хлор, аміак, синильна кислота;
B. Фосген, хлор, діоксин;
C. Акрилонітрит, окиси азоту та вуглецю.
D. Фосген, аміак, хлор;
E. Синильна кислота, діоксин, фосген.

40. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;
B.* Синильною кислотою, аміаком, фтористим воднем;
C. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.
D. Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.
41. Осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. Фосгеном, аміаком, хлором;
B. Синильною кислотою, аміаком, окисом вуглецю;
C. Аніліном, сірчаною кислотою, бромистим натрієм.
D. Фосгеном, бромистим метилом, гранозаном;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

42. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:


A. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом;
B. Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;
C. Синильною кислотою, бромистим метилом, бензолом.
D. *Фосгеном, аміаком, хлором;
E. Синильною кислотою, діоксином, фосгеном.

43. Осередок ураження стійкими СДОР повільної дії утворюється у разі зараження:
A. *Сірчаною кислотою;
B. Аніліном;
С. Хлором.
D. Ртуттю;
E. ФОС.

44. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:


A. Синильною кислотою;
B. Ртуттю;
С. Хлором;
D. Cірчаною кислотою;
E.* ФОС.

45. Антидотом у разі отруєння синильною кислотою та ціанідами є:


A.* Амілнітрит;
B. Дикаптол;
С. Унітіол.
D. Атропін;
E. Атропін, дикаптол.

46. Унітіол є антидотом у разі отруєння:


A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;
B. Синильною кислотою, ФОС, окисом вуглецю;
С. Сполуками миш'яку, ФОС;
D*. Сполуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;
E. Синильною кислотою, лугами.

47. Основні метеорологічні характеристики стану навколишнього середовища, які визначають стійкість СДОР на
місцевості:
A.* Ступінь вертикальної стійкості рухливості повітря, температура повітря, швидкість вітру;
B. Температура та вологість повітря, опади;
С. Агрегатний: стан СДОР, вологість повітря, кількість СДОР.
D. Агрегатний: стан СДОР, опади, кількість СДОР;
E. Температура та вологість повітря, швидкість вітру.

48. Державна служба медицини катастроф ДСМК України була створена згідно з:
A. «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів і України від
10.05.1994 р. за №299;
B.* Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за №343;
С. Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.;
D. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2004 р. за №259;
E. Наказом МОЗ України за № 546 від 03.08.1991 р.

49. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:


A.* Державному, територіальному;
B. Державному, обласному;
С. Центральному, місцевому.
D. Центральному, обласному;
E. Місцевому, територіальному.
50. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-
санітарних наслідків катастроф покладено на:
A. Міністерство освіти і науки України;
B. Міністерство надзвичайних ситуацій;
С. Центральну координаційну комісію;
D. Міністерство внутрішніх справ України;
E.* Міністерство охорони здоров'я України.

You might also like