РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Історія України»

на тему:
«Микола Міхновський та його вагомий вклад в розвиток України»
 2

ЗМІСТ

ВСТУП…………...………………………………………………………………...…3
РОЗДІЛ 1. ГОЛОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО МИКОЛУ МІХНОВСЬКОГО ТА
ЙОГО УЧАСТЬ У ПОЛІТИЧНИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ…
6
1.1. Відомості про Миколу Міхновського: освіта та професійна
діяльність……....6
1.2. Участь Миколи Міхновського у громадських та політичних організаціях.
…..8
РОЗДІЛ 2. НАЙВАЖЛИВІШІ ТВОРИ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО ТА
ЙОГО РОЛЬ У РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЯХ 1917-1921 РОКІВ…………...…
10
2.1. Твори Миколи Міхновського. Брошура «Самостійна Україна», проєкт
Конституції та «Кредо молодого українця» і вплив на формування української
національної ідентичності та свідомості…….……………………………....
…….10
2.2. Роль Миколи Міхновського в революційних подіях 1917-1921 років, його
спроби створити українську армію, конфлікт з Центральною Радою та участь у
гетьманському і антидиректорійському русі........................................................…
12
ВИСНОВКИ……………………………………..…………………………………14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………...……...……………15
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..17
 3

ВСТУП

Актуальність роботи полягає в тому, що Микола Міхновський є однією з

найбільш суперечливих та недостатньо вивчених постатей української історії.
Його погляди та дії часто були спотворювані, ігноровані або критикувані як
реакційні, сепаратистські, антисемітські та антидемократичні. Проте,
враховуючи сучасний контекст української державності, необхідно переглянути
його роль та значення в розвитку української нації, культури та політики.
Микола Міхновський (1873-1924 роки життя) – видатний український
політичний діяч, публіцист, адвокат, один з ідеологів та організаторів
українського національно-визвольного руху на початку XX століття. Його ім'я
пов'язане з такими історичними подіями, як створення Української національної
партії, Української соціал-демократичної робітничої партії, Української народної
республіки, Української галицької армії. Його твори, особливо брошура
«Самостійна Україна», проєкт Конституції Української народної республіки та
«Кредо молодого українця», мали великий вплив на формування української
національної ідентичності, свідомості та аспірацій.
Було обрано персоналію Миколи Міхновського, тому що він був одним із
найвидатніших і найвпливовіших громадських діячів, які внесли великий вклад
у розвиток України як держави та нації. Міхновський був піонером українського
націоналізму, який визнавав право України на самовизначення і незалежність від
 4

Росії та інших імперій. Він також пропагував ідею української національної

ідентичності, мови та культури, які були основою для формування української
державності. Микола Міхновський був активним учасником і організатором
революційних і визвольних рухів, які спрямовувалися на створення української
держави. Він також розробив проєкт Конституції України, який був першим
документом, що закріплював основні принципи української політичної системи.
Він був засновником і лідером Української народної партії (УНП), яка була
першою політичною силою, що виступала за самостійність України. Він також
був автором програми «Самостійна Україна», яка висувала вимоги щодо повної
суверенності, демократії, соціальної справедливості та національної культури
України. Міхновський також вплинув на багатьох інших українських політичних
і громадських діячів, які продовжували його справу й боролися за українську
державність. Він також став символом українського націоналізму та
патріотизму, який надихав населення на опір російському і радянському
гнобленню. Він став «батьком української нації».
Таким чином, Микола Міхновський був видатною персоналією, яка
заслуговує на увагу та повагу за свій вклад у розвиток України. Його ідеї та дії
були важливими для формування української національної свідомості й
державності. Його діяльність та вислови залишаються актуальними для
сучасних українців досі.
 5

Об’єкт дослідження: життя та творчість Миколи Міхновського.

Предмет дослідження: вагомий вклад Миколи Міхновського в розвиток
України.
Мета дослідження: виявити та проаналізувати основні аспекти діяльності
та творчості Миколи Міхновського, що сприяли формуванню української
національної ідеї, державності та культури.
Завдання дослідження:
1. Дослідити біографію Миколи Міхновського, його освіту та професійну
діяльність.
2. Охарактеризувати участь Миколи Міхновського у громадських та
політичних організаціях, його внесок у створення та розвиток українського
національно-визвольного руху.
3. Визначити найважливіші твори Миколи Міхновського, їх ідеологічний
зміст та вплив на українську національну свідомість та ідентичність.
4. Оцінити роль Миколи Міхновського в революційних подіях 1917-1921
років, його спроби створити українську армію, конфлікт з Центральною Радою
та участь у гетьманському та антидиректорійському русі.
Методи дослідження:
• теоретичні (аналіз літератури; синтез змісту понять);
• історичні (хронологічний, проблемно-хронологічний, порівняльно-
історичний, історико-типологічний);
• соціологічні (аналіз документів).
 6

Практична значущість роботи полягає в тому, що вона може сприяти

поглибленню знань про історію українського національно-визвольного руху,
його ідеологічні та організаційні особливості, а також про видатну постать
Миколи Міхновського, який був одним з його лідерів та теоретиків. Робота
також може мати значення для формування української національної
ідентичності, свідомості та патріотизму в сучасних умовах.

РОЗДІЛ 1. ГОЛОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО МИКОЛУ МІХНОВСЬКОГО ТА

ЙОГО УЧАСТЬ У ПОЛІТИЧНИХ
ТА ГРОМАДСЬКИХ
ОРГАНІЗАЦІЯХ
1.1. Відомості про Миколу
Міхновського: освіта та професійна
діяльність

Микола Міхновський був видатним

громадським діячем, адвокатом,
 7

публіцистом та ідеологом українського націоналізму. Існують відомості про його

освіту та професійну діяльність.
Микола народився у селі Турівка, Полтавська губернія, Російська імперія,
у родині сільського священика, який знав українську мову такультуру. Він
закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, де він став членом таємної політичної організації «Братство
тарасівців». Потім переїхав до Харкова, де він займався адвокатською
практикою і активною громадською діяльністю. Він був одним із засновників
Української народної партії (УНП), яка навіть мала власну листівку (Додаток А)
і автором її програми «Самостійна Україна» [1].
Микола Міхновський брав участь у революційному русі 1905 року,
організовуючи збройні виступи українців проти царської влади. Він також
підготував проєкт Конституції України, який передбачав створення незалежної
демократичної республіки. Був прихильником розпаду Російської імперії і
перетворення її на спільноту пов'язаних спільною історією країн і народів. Він
також відстоював ідею дерусифікації та автокефалії Православної Церкви в
Україні. Міхновський брав активну участь у визвольному русі 1917-1921 років,
заснувавши Український військовий клуб імені Павла Полуботка, організувавши
1-й Український полк ім. Хмельницького та беручи участь у формуванні
Української Народної Республіки. Чоловік був критичним до політики
Центральної Ради і гетьмана Павла Скоропадського, вважаючи їх недостатньо
національно свідомими і залежними від зовнішніх сил. Він також спробував
повалити Директорію, яку він вважав зрадницькою. Помер у Києві, Українській
РСР, від туберкульозу, залишивши після себе багато творів, що мали великий
вплив на український національний рух [2].
 8

Один з вагомих вкладів Миколи Міхновського в розвиток України був

його внесок у формування української національної ідеї, яка стала основою для
боротьби за незалежність і суверенітет України. Міхновський вважав, що
Україна є окремою нацією, яка має свою історію, мову, культуру і традиції, які
відрізняють її від Росії і інших народів. Він також визнавав, що українці мають
право на самовизначення і незалежність від будь-якої імперії або держави, яка
прагне їх підпорядкувати собі. Міхновський писав: «Україна не є частиною
Росії, а є окремою державою, яка має свою історію, свою мову, свою культуру,
свої інтереси та свої права». Він пропагував ідею української національної
ідентичності, яка базувалася на відчутті приналежності до українського народу і
його спільній долі. Він також закликав українців до збереження і розвитку своєї
мови і культури, які він вважав невід'ємними ознаками національної свідомості.
Він писав: «Мова є душею народу, а культура є його життям».
Міхновський був одним із перших, хто висунув ідею створення
незалежної української держави, яка була б заснована на демократичних
принципах і національних інтересах. Він також розробив проєкт Конституції
України, який передбачав створення республіканської форми правління, поділ
влади, гарантії прав і свобод громадян, розвиток освіти і культури, захист
національних меншин і співробітництво з іншими народамию Міхновський
також вплинув на багатьох інших українських політичних і громадських діячів,
які продовжували його справу та боролися за українську державність. Він також
став символом українського націоналізму й патріотизму, який надихав
населення на опір російському і радянському гнобленню. Він був названий
«батьком української нації».

1.2. Участь Миколи Міхновського у громадських та політичних

організаціях
 9

Микола Міхновський був активним учасником українського громадського

та політичного руху кінця XIX – початку XX століття. Він заснував або входив
до складу таких організацій:
Братство тарасівців (Додаток Б) – перша українська націоналістична
організація, створена у 1891 році, яка пропагувала ідею самостійності України і
відродження національної культури. Серед активних діячів Братства були відомі
письменники й науковці: В. Боржковський, М. Вороний, Б. Грінченко, M.
Кононенко, М. Коцюбинський, В. Самійленко, Є. Тимченко, В. Шемет, Микола
Міхновський та інші.
Революційна українська партія (РУП) – перша політична партія
Наддніпрянщини, заснована 11 лютого у 1900 році, виступала за демократичні
реформи та національне визволення. Міхновський був автором її політичної
програми.
Українська народна партія (УНП) – партія, що створена 1902 року, яка
об'єднала українських націоналістів і самостійників, які прагнули до створення
незалежної Української держави. Микола Міхновський був її засновником і
головою.
Братство самостійників – таємна організація, яка готувала збройний
повстання проти царського уряду і підтримувала ідею повної політичної
самостійності України. Утворена була групою київських студентів у 1912 році.
Згідно із задумом Братство мало залишатися суворо засекреченим як для
імперського уряду, так і для українських націоналістичних кіл.
Українська демократично-хліборобська партія (УДХП) – партія, яка
визнавала необхідність здобуття державної незалежності України і захищала
інтереси селянства. Міхновський був одним із її лідерів. Заснована в травні 1917
року.
 10

Міхновський також брав участь у розбудові українського війська під час

Першої світової війни та визвольних змагань 1917-1921 років. Він був
прихильником гетьмана Павла Скоропадського та противником Центральної
Ради й Директорії. Він також діяв на Донщині та Кубані, де співпрацював з
українськими козацькими організаціями. Згідно з цією інформацією, Микола
Міхновський зробив вагомий внесок у розвиток України. Він був одним з
піонерів українського націоналізму, який відстоював ідею самостійності України
як європейської нації, створив і очолював першу українську політичну партію,
яка мала чітку програму демократичних реформ і національного визволення, а
також брав активну участь у підготовці і проведенні збройного повстання проти
царизму в 1905 році, яке мало на меті встановити незалежну Українську
республіку. Міхновський сприяв формуванню і зміцненню українського війська,
яке боролося за державність України під час Першої світової війни і визвольних
змагань 1917-1921 років. Він підтримував ідею гетьманату як найкращої форми
державного устрою для України та був радником гетьмана Павла
Скоропадського та сприяв розвитку української культури, освіти та преси,
зокрема видавав газету «Самостійна Україна», зовнішній вигляд варіанту якої
можна подивитися у Додатку В, так само і журнал «Українська хата» (Додаток
Г) [4].
РОЗДІЛ 2. НАЙВАЖЛИВІШІ ТВОРИ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО ТА
ЙОГО РОЛЬ У РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЯХ 1917-1921 РОКІВ
2.1. Твори Миколи Міхновського. Брошура «Самостійна Україна», проєкт
Конституції та «Кредо молодого українця» і вплив на формування української
національної ідентичності та свідомості

Микола Міхновський був одним з найвидатніших українських

націоналістів, публіцистів і політичних діячів кінця XIX – початку XX століття.
 11

Його твори, а саме брошура «Самостійна Україна», проєкт Конституції та

«Кредо молодого українця», мали великий вплив на формування української
національної ідентичності, свідомості та аспірацій. Вони відображали його
візію України як самостійної, суверенної й демократичної держави, яка має
право на вільний розвиток своєї культури, мови і історії. Міхновський також
активно брав участь у створенні та діяльності Революційної Української Партії
(РУП), яка боролася за національне визволення України від царської Росії.
Міхновський вважав, що український народ має бути готовим до революційної
боротьби за свої права та інтереси, закликав до створення національної армії,
освіти та преси [5].
Ці твори є важливими документами українського націоналізму, які були
написані Миколою Міхновським. Вони висловлюють його погляди на
політичне, соціальне та культурне становище України, її історію та майбутнє, а
також її відносини з іншими народами й державами.
Брошура «Самостійна Україна» (Додаток Д) – це програмний документ
Революційної Української Партії (РУП), який був опублікований у 1900 році. В
ньому Міхновський викладає свою концепцію України як самостійної,
суверенної і демократичної держави, яка має право на вільний розвиток своєї
культури, мови й історії. Він також аналізує причини та наслідки російської
колонізації України, критикує соціалістичні та марксистські ідеї, і закликає до
революційної боротьби за національне визволення України від царської Росії [3].
Проєкт Конституції – це документ, який був складений Міхновським у
1905 році як основа для майбутньої української держави. В ньому він визначає
основні принципи, форму та структуру уряду, права і обов'язки громадян, а
також зовнішню та внутрішню політику України. Він також передбачає
створення національної армії, освіти і преси, а також захист національних
меншин і релігійної свободи [8].
 12

«Кредо молодого українця» – документ, що був написаний Міхновським у

1911 році як моральний кодекс для української молоді. В ньому він висуває
десять заповідей, які повинні керувати життям і діяльністю кожного українця,
який прагне до незалежності і процвітання своєї батьківщини. Він також
закликає до любові до України, до відданості національній ідеї, до
самопожертви і самовдосконалення, до поваги до інших народів і культур, до
боротьби проти ворогів і зрадників, до освіченості та творчості.
Описані твори вплинули на формування української національної
ідентичності, свідомості та аспірацій, оскільки вони сформулювали ідеологічні
засади українського націоналізму, надихнули багатьох поколінь українських
патріотів і відстоювали ідею незалежності України в умовах тоталітарного
режиму. Вони також відображали духовність, гордість і волю українського
народу, його бажання жити в гармонії з природою і іншими народами, його
талант і творчість. Вони є актуальними і сьогодні, оскільки вони містять цінні
ідеї про національну гідність, свободу та демократію [7].
Вклад Миколи Міхновського в розвиток України полягав у тому, що він
сформулював ідеологічні засади українського націоналізму, надихнув багатьох
поколінь українських патріотів і відстоював ідею незалежності України в умовах
тоталітарного режиму. Його твори є значущими та актуальними і сьогодні,
оскільки вони містять цінні ідеї про національну гідність, свободу та
демократію.
2.2. Роль Миколи Міхновського в революційних подіях 1917-1921 років,
його спроби створити українську армію, конфлікт з Центральною Радою та
участь у гетьманському і антидиректорійському русі

Микола Міхновський був і активним учасником революційних подій 1917-

1921 років, які супроводжувалися боротьбою за незалежність України. Він
 13

відіграв важливу роль у створенні української армії, яка мала захищати інтереси
українського народу від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Він також був одним з
лідерів українського націоналістичного руху, який пропагував ідею самостійної і
суверенної України.
Факти про його діяльність у цей період:
З ініціативи Миколи Міхновського в Києві в березні 1917 року відбулися
три військові віча, останнє з яких 11 березня ухвалило рішення про формування
1-го українського охочекомонного полку імені Богдана Хмельницького¹. Цей
полк став першим українським військовим підрозділом, який визнавав владу
Української Центральної Ради і брав участь у захисті Києва від російських
військ.
Міхновський був противником Центральної Ради, яку вважав занадто
слабкою й компромісною щодо Росії. Він критикував її за відмову від
проголошення повної незалежності України і за підписання Брестського миру з
Німеччиною. Він також звинувачував її в недбалому ставленні до створення
української армії та в зраді національних інтересів.
Після встановлення гетьманату Павла Скоропадського в квітні 1918 року,
Міхновський спочатку підтримав його, сподіваючись, що гетьман зможе
зміцнити українську державність та армію. Він навіть пропонував свою
кандидатуру на посаду голови уряду, але був відхилений. Однак, коли стало
очевидним, що гетьманський режим є пронімецьким і проросійським,
Міхновський перейшов до опозиції й приєднався до повстання проти нього.
У листопаді 1918 року, після повалення гетьмана, Міхновський знову
виступив проти Центральної Ради, яка була відновлена. Він звинувачував її в
тому, що вона не використала шансу на створення сильної і незалежної України
після виходу Німеччини з війни. Він також не погоджувався з її політикою
 14

федералізму та соціалізму. Він організував антидиректорійське повстання в

Полтаві, але був затриманий і відправлений до Києва [6].
Тож, вклад Миколи Міхновського у розвиток України у 1917-1921 роках
був у тому, що його діяльність з самого початку була спрямована на формування
української армії та боротьбу за незалежність країни. Головне, що він зробив,це
ініціював створення 1-го українського охочекомонного полку та брав участь у
захисті Києва від російських військ. Отже, Міхновський виступав як військовий
лідер, політичний діяч і опозиційний герой, працюючи на користь української
незалежності та роблячи корисні дії у сфері складних політичних та соціальних
умов того часу.

ВИСНОВКИ
 15

Микола Міхновський вніс значний внесок у розвиток України під час

революційних подій 1917-1921 років. Він був піонером у висуненні ідеї
незалежної української держави та розробив проєкт Конституції, який
передбачав демократичні принципи, гарантії прав громадян, розвиток освіти та
культури. Міхновський не лише ініціював формування української армії, але й
брав активну участь у захисті Києва та був критиком Центральної Ради та
Директорії за їхню політику компромісів та недостатню рішучість у визначенні
незалежності України. Він був не тільки військовим лідером, але й ідеологом
українського націоналізму та патріотизму. Його вплив простягався і на інших
українських політичних діячів, які продовжували його справу та боролися за
українську державність. Міхновський виступав за гетьманат Павла
Скоропадського, але його опозиція до нього відображає його принциповий
підхід до захисту українських національних інтересів. На сьогодні вислови
Міхновського є дуже популярними серед молоді та старшого покоління,
особливо тих, хто цікавиться історією України та політикою, тому він був
обраний як найкраща персоналія у сфері історії нашої країни для даної роботи.
Отже, вклад Миколи Міхновського у розвиток України полягає у його
рішучих кроках на шляху до формування незалежної держави, його активній
участі у створенні української армії та впливовій ролі в підтримці ідеї
національної самостійності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 16

1. “Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла

Росія!”. До 150-річчя від дня народження Миколи Міхновського. Центральний
державний історичний архів України, (ЦДІАК України). м. Київ.
URL: https://cdiak.archives.gov.ua/v_do_150_narodzhennia_Mykoly_Mikhnovskogo.
php (дата звернення: 05.12.2023)
2. 1873 - народився Микола Міхновський, ідеолог самостійництва.
Український інститут національної пам'яті - офіційний веб-сайт. URL:
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/31/1873-narodyvsya-ideolog-
samostiynyctva-mykola-mihnovskyy (дата звернення: 05.12.2023).
3. Wikiwand - Самостійна Україна (брошура). Wikiwand.
URL: https://www.wikiwand.com/uk/Самостійна_Україна_(брошура) (дата
звернення: 05.12.2023).
4. Кралюк П. Микола Міхновський: чому його ідеї про самостійну Україну
не були почуті 100 років тому. Радіо Свобода.
URL: https://www.radiosvoboda.org/a/mykola-mikhnovskyy-ideya-samostiynoyi-
ukrayiny/32342147.html (дата звернення: 05.12.2023).
5. Микола Міхновський та його «Самостійна Україна» – Газета "Медична
академія". Газета "Медична академія". URL: https://medychna-
akademia.tdmu.edu.ua/микола-міхновський-та-його-самостій/ (дата звернення:
05.12.2023).
6. Микола Міхновський. Ідеолог Самостійності України. Порохівниця. 31
березня, 2023. URL:https://porokhivnytsya.com.ua/2023/03/31/mykola-mihnovskyi-
150/ (дата звернення: 05.12.2023)
7. Народився Микола Міхновський, громадський діяч, адвокат, публіцист,
перший ідеолог українського націоналізму, ідеолог самостійницької течії в
українському русі початку ХХ століття | Національна бібліотека України імені В.
 17

І. Вернадського. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

URL: http://nbuv.gov.ua/node/4813 (дата звернення: 05.12.2023).
8. Основний Закон «Самостійної України» спілки народу українського
1905. КОНСТИТУАНТА.
URL: https://constituanta.blogspot.com/2011/08/1905_05.html (дата звернення:
05.12.2023).

ДОДАТКИ
 18

Додаток А

Рис. 1. Листівка Української народної партії. 1904 рік.

ЦДІАК України. Ф. 304. Оп. 2. Спр. 11. Арк. 257.

Додаток Б
 19

Рис. 2. Тарасівці, Братство (Братерство) тарасівців, створена в Харкові, 1891 рік.

Додаток В
 20

Рис. 3. Брошюра «Самостійна Україна». Р.У.П. Друкарня С.В.У., 1917 рік.

Додаток Г
 21

Рис. 4. Журнал «Українська хата». Видала Українська Громада ім. М.

Шаповалова в Новім Йорку. Київ, 1909-1914 роки.

Додаток Д
 22

Рис. 5. Брошура «Самостійна Україна» як програмний документ Революційної

Української Партії (РУП). Друкарня Уділова. Львів, 1900 рік.