Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 7

Підготували: Брусенцева Катерина, Давиденко Ольга - студентки групи

ММЕ-502 зм

Тема 8. Людський ресурс глобальної економіки


План

1. Важливість питання людського капіталу країни


2. Кількісна характеристика людського капіталу Німеччини
3. Якісна характеристика людського капіталу Німеччини
4. Міграційні процеси Німеччини

Важливість питання людського капіталу країни

Усвідомлюючи зростаючу важливість людського капіталу у


сучасному світі та його величезний потенціал для економічного розвитку
ми вважаємо питання “Людського ресурсу глобальної економіки”
надзвичайно важливим та вартим розгляду. Як правило, розвиток людини
як особистості, розширення її можливостей та потреб перетворення її на
повноцінного економічного агента, на жаль, не є пріоритетом влади будь-
якої країни. А відсутність чіткого усвідомлення суті поняття «людський
капітал», розмитість термінології, брак кількісно-якісних оцінок та
застаріле сприйняття впливу людського капіталу на економіку, призводять
до відсутності його у риториці влади та політиків чи урядових
пріоритетах.
Саме тому, ми хочемо розпочати з теоретичної частини даного
питання для більш чіткого аналізу досліджуваної теми. По своїй суті
людський капітал держави – це сукупність знань, навичок та досвіду
людей, їх економічна цінність, перспективність та відповідність як
нинішнім потребам суспільства, так і майбутнім. Ефективний розвиток
людського капіталу – це своєрідна гра на випередження, за якої людина
набуває знання і навички, які не просто відповідають сучасним потребам
суспільства та економіки, але й випереджають їх. Лише за такої умови
можливий як інтелектуальний чи технічних прогрес у суспільстві, так і
збереження конкурентоздатності країни у світі. На жаль, навіть за наявних
доволі високих показник.
Продовжуючи аналіз важливості людського капіталу, ми хочемо
наголосити на тому, що людський капітал і економічне зростання тісно
взаємопов’язані. На нашу думку, людський капітал впливає на економічне
зростання і може сприяти розвитку економіки за рахунок розширення
знань і навичок її людей. Навички мають економічну цінність, оскільки
кваліфікована робоча сила може підвищити продуктивність. Концепція
людського капіталу – це усвідомлення того, що не у всіх однаковий набір
навичок або знань, але їх якість можна поліпшити завдяки інвестиціям в
освіту та продуктивність людей. Людський капітал вже став провідним
фактором виробництва і займає зараз близько 70% в структурі
національного багатства розвинутих країн.Для порівняння та ще більшого
усвідомлення чому це важливо, можемо підкреслити, що ще в середині XX
століття на нього припадало лише 48% національного багатства.

Кількісна характеристика людського капіталу Німеччини

Розглядаючи питання кількісної характеристики людського капіталу


Німеччини, ми б хотіли зазначити, що тут значну роль відіграло
повномасштабне вторгнення росії в Україну. Чому ми власне так думаємо?
Через наплив біженців з України в Німеччині проживає більше
людей, ніж будь-коли раніше. У першому півріччі 2022 року кількість
жителів Німеччини вперше зросла до понад 84 мільйонів. На 30 червня
2022 року у Федеративній Республіці проживало на 843 000 осіб більше,
ніж в кінці 2021 року, що власне відповідало зростанню населення на один
відсоток.
Дослідивши статистику попередніх років, ми можемо стверджувати,
що з часу об’єднання Німеччини збільшення такого масштабу відбувалися
тільки в 1992 році в результаті відкриття кордонів в Східній Європі і війни
в тодішній Югославії, а також в 2015 році – в результаті міграційної кризи.
За статистичною інформацією, у першій половині 2022 року до Німеччини
прибуло близько 750 000 українців. Цікавим тут є те, що зважаючи на
ситуацію в Україні, Фрідріх Мерц, голова найбільшої опозиційної партії
Німеччини "Християнсько-демократичний союз", звинуватив українців у
"соціальному туризмі",проте після хвилі критики був змушений
перепросити за свої слова.

Якісна характеристика людського капіталу Німеччини

Переходячи до якісної характеристики людського капіталу


Німеччини, ми хочемо надати наступну інформацію для ознайомлення.
Більшість вчених описують сучасних німців так - “Індивідуаліст у віці та з
освітою - так виглядає сьогодні середньостатистичний житель
Німеччини.”
Далі ми б хотіли розглянути декілька тенденцій в соціальному житті
сучасних німців. Наприклад, німці не поспішають одружуватися.
На зміну традиційної сімейної моделі "батько-мати-дитина" прийшли
індивідуальні життєві уклади. Німці не поспішають пов'язувати себе
шлюбом. Офіційно родину утворюють люди вже старшого віку. Для
порівняння, в 1991 році 40-річний холостяк або незаміжня жінка були
скоріше винятком. Тепер, навпаки, дедалі більше людей старше 30-ти
вважають за краще зберігати незалежність. Причому здебільшого це
чоловіки. На нашу думку, одна з причин - статистично у Німеччині у цій
віковій групі чоловіків більше, ніж жінок. Пар з дітьми, які не реєструють
шлюб, також поменшало: у 1996 році 40 відсотків 30-річних чоловіків і 53
відсотки жінок того ж віку жили і виховували дітей спільно. Сьогодні ці
цифри знизилися, відповідно, до 24 та 37 відсотків. Водночас за останні
три десятки років зросла кількість бездітних родин, а також самотніх
людей, як з дітьми, так і без. Особливо впадає у вічі, що минулого року
майже кожен четвертий чоловік у віці 40-44 років жив один і без дітей
(для порівняння, 1996 року лише 16 відсотків).
Наступна тенденція пов’язана зі зміною ставлення німців до
професійної освіти. Дедалі більше німців здобувають вищу або середню
професійну освіту. Частка чоловіків з атестатом, що дає право вступати до
вишу, збільшилася до 45 відсотків, а жінок - до 48 відсотків. Приблизно у
третини диплом профучилища чи університету. Водночас п'ять відсотків
німців не закінчили школу. Те що на ринку праці з'являється більше
кваліфікованих працівників, допомагає частково заповнити дефіцит
кадрів, що виникає через людей, народжених під час "бебі-буму" 1950-
1960-х років, які йдуть на пенсію. Більшість німців віком від 15 до 65
років працюють. Істотно зросла зайнятість серед жінок: якщо ще 30 років
тому з них працювала лише половина, то зараз понад три чверті.
Щоправда, кожна друга віком 30 років і більше працює на неповну ставку,
поєднуючи роботу з вихованням дітей. Також хочемо відзначити, що
серед молодих людей до 20 років кількість тих, хто працює, знизилася, а
серед літніх, навпаки, збільшилася. Так, дві третини 60-65-річних
чоловіків працюють, серед жінок таких 57 відсотків.
Не можемо не згадати про зміну тенденцій, що стосуються форми
зайнятості. Якщо 30 років тому більшість чоловіків були робітниками, то
зараз це службовці. Таких серед чоловічої частини населення понад 60
відсотків, а серед жіночої - близько 80 відсотків. Із чотирьох працівників
троє зайняті у сфері послуг. Кожен десятий чоловік та кожна двадцята
жінка є індивідуальними підприємцями. Частка тих, хто зайнятий на
держслужбі, серед німців знизилася, а серед німкень, навпаки, зросла.
Усього зі статусом держслужбовця у Німеччині, за результатами
дослідження BiB, лише п'ять відсотків населення.
Останньою тенденцією, якій ми б хотіли приділити увагу є питання
старіння нації. Відповідно до статистичної інформації, старіння населення
у Німеччині сповільнилося. Також проаналізовані нами дані свідчать про
прогрес у забезпеченні гендерної рівності, наприклад, в освіті та, хоч і
меншою мірою, у трудовому житті та пенсійному забезпеченні. Водночас
різниця у заробітній платі вирівнялася лише незначно. До речі, у 2021
році, медіанна зарплата німців після вирахування податків становила 1584
євро, це означає, що одна половина отримувала менше за цей показник,
інша - більше.
Цікавим також є те, що у Німеччині на сьогодні приблизно чверть
дорослого населення і кожна друга дитина до десяти років має міграційне
коріння. Це означає, що або сама людина, або її батьки - вихідці з інших
країн. Багато хто з тих, хто прибув до ФРН кілька років тому, сьогодні
самі стали батьками, і дітей у таких сім'ях найчастіше більше, ніж у
середньому по країні. Внаслідок цього, зазначають дослідники, помітно
сповільнилося старіння населення.

Міграційні процеси Німеччини

Досліджуючи питання міграції, нами було виявлено що міграція


стала основним рушійним фактором зростання кількості населення
Німеччини у 2014 році. За даними, в 2013 році кількість населення
Німеччини сягнула позначки в 81,2 мільйона людей. Приріст населення
склав загалом 430 тисяч осіб. Це - найвищий показник з 1992 року, адже
приріст сягнув 700 тисяч осіб. Зазначається, що 2014 року до Німеччини
прибуло на 550 тисяч більше людей, ніж виїхало з неї. У 2013 році
позитивне міграційне сальдо складало 429 тисяч осіб. У звіті відомства
наголошується, що впродовж 2014 року в Німеччині померло на 153 тисячі
людей більше, ніж народилося. Порівняно з роком раніше, негативна
диспропорція між кількістю новонароджених та смертельних випадків
скоротилася. У 2013 році дисбаланс складав 212 тисяч. Найбільший
приріст населення зафіксували 2014 року в таких федеральних землях, як
Баварія (плюс 87 тисяч), Баден-Вюрттемберг (плюс 85 тисяч) та Північний
Рейн-Вестфалія (плюс 66 тисяч).
Проаналізувавши дану проблему, ми зацікавились, а як власне уряду
Німеччині вдалось подолати міграційну кризу такого масштабу.
Щоб уникнути гуманітарної катастрофи, канцлерка ФРН Анґела
Меркель ухвалила рішення дозволити тисячам мігрантів, які шукають
притулку, котрі йшли в Європу так званим "балканським маршрутом",
протягом декількох днів в'їзд до Німеччини з боку Австрії. "Ми
впораємося!" - сказала тоді Меркель, і ця фраза стала девізом її
міграційної політики. У підсумку в 2015 році у ФРН було подано близько
мільйона заяв про надання притулку, в 2016 році - ще близько 750 тисяч
таких заяв, а слова Меркель стали предметом запеклих дискусій серед
німців.
Проте ставлення населення до такої кількості мігрантів було
двояким. У цілому кількість тих, хто виступав проти прийому біженців, з
2015 року зросла. Згідно з минулорічним опитуванням компанії INSA
Meinungstrend, міграційну політику уряду підтримує близько 30 відсотків
респондентів, а не підтримує - понад половина опитаних. А 17,6 відсотка з
тих, хто спочатку підтримував дії уряду, тепер змінили своє ставлення на
протилежне.
Окрім того, як свідчить спільне опитування ARD-
DeutschlandTREND і infratest dimap, на сьогоднішній день лише 11
відсотків німців вважають, що Німеччина повинна приймати більше
біженців, ніж раніше.

You might also like