Шановні члени журі!

! слайд

Я . Ц. М. , другий рік поспіль є членом гуртка «Укр мова» Комунального закладу «Харківська
обласна Мала академія наук Харківської обласної ради». Тема дослідження -

«Синтаксичні засоби експресивізації текстів есе у збірці «Так, але…» Тараса Прохаська»

2 слайд (Про Прохаська)

3 с. Актуальність

4 с. Творчість Тараса Прохаська досліджували і літературознавці ( …. ), і мовознавці ( …. ).

Ознайомившись із збіркою есе Тараса Прохаська «Так, але…» й дослідженнями ………., ми
прийшли до висновку, що особливий інтерес становлять засоби експресивізації текстів есе як
жанру, максимально спрямованого на суб’єктивізацію викладу.

5 с. Метою нашого дослідження є

6с. Об’єкт дослідження – синтаксичні експресивні засоби у збірці есе письменника-постмодерніста

Тараса Прохаська «Так, але…»

Предмет дослідження – наявні у збірці есе Тараса Прохаська «Так, але…» синтаксичні засоби
експресивності, їхні стилістичні можливості та функційне навантаження.

Джерелом фактичного матеріалу стала збірка есе Тараса Прохаська «Так, але…»

7с. Завдання дослідження:

В нашому дослiдженнi ми поставили наступнi завдання:

Х слайд

Kondratenko.pdf , с. 209

Синтаксичний план тексту є відображенням авторського мислення та механізмів моделювання

художньої реальності. Із цього приводу А. П. Загнітко зазначав: «у

синтаксисі чи не найбільш повно окреслюється власне-авторська стилістика, простежується

основний / неосновний шлях осмислення пізнаного, встановлюються закономірності насичення
речення інформацією та прагнення передати складний / надскладний світ авторського

бачення» [Загнітко 2001: 493].

Художній текст некласичної парадигми відображає особливості

текстової реальності за допомогою синтаксичних конструкцій у формальному, семантичному та

комунікативному аспектах.

Назва слайду « Принципи організації художніх тестів українського постмодерну»

ДОПОВІДЬ! У художніх тестах українського постмодерну на формальному рівні ( є ще семантичний

рівень та комунікативний) діють два протискеровані принципи:

- синтаксична надлишковість, надмірність;

- членованість, фрагментарність художнього дискурсу. ( І. О. Дегтярьова

визначає ці два принципи як «синтаксичне ускладнення» (вживання великих синтаксичних сполук,

текстових масивів, нагромадження однорідних синтаксичних одиниць) і «синтаксичне спрощення»
(використання неповних односкладних речень, відокремлених конструкцій) [Дегтярьова 2009: 14].
Ми використовуємо на позначення цих двох принципів інші терміни – «синтаксична надмірність» і
«синтаксична компресія». ( Назви Кондратенко)

Синтаксична надмірність характеризується наявністю в тексті

ускладнених конструкцій, багатокомпонентних предикативних одиниць, нагромадженням

сурядних і підрядних синтаксичних рядів, тобто тяжінням до створення структурно нечленованого,
цілісного текстового утворення з невираженими межами, напр.

Синтаксична компресія представлена надмірно членованими текстами, у яких одна комунікативна

одиниця охоплює кілька невеликих за обсягом структурно-композиційних компонентів, напр.:

СЛАЙД! « Принципи організації художніх тестів есе Т. Прохаська»

1. Синтаксична надмірність.

Наприклад: ДОДАТИ

2. Синтаксична компресія.

Наприклад: ДОДАти

За нашими спостереженнями, і синтаксична надмірність, І синтаксична компресія у творчості Т.

Прохаська найяскравіше можуть бути представлені такими фігурами, як повтори, парцеляції…….
Свого часу теоретичні напрацювання у сфері тропіки розробили

О. Потебня, І. Гальперін, С. Ільїнський, О. Мороховський, О. Веселовський

та ін. Наукові розвідки З. Дубинець, Г. Шаповалової, І. Кузьменко,

Т. Миронової, Н. Сологуб, С. Єрмоленко, Т. Коваль стали значущими для

української лінгвістики.

Учені вивчали тропи й стилістичні фігури з аспектів їх граматичного

вираження, структурного оформлення та семантико-стилістичних

особливостей. Мовознавці досліджували специфіку функціонування

стилістем у художньому, публіцистичному, науковому та розмовно побутовому стилях. Проте

питання використання стилістичних засобів і

тропів у художньому дискурсі залишається актуальним та перспективним і

на сучасному етапі розвитку лінгвістики.

Із-поміж різноманітних стилістичних фігур у мовній картині світу

Ю. Винничука було виявлено такі: еліптичні та парцельовані конструкції,

градацію, замовчування, рефрен, інверсію, тавтологію.