ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………. 4
Вимоги до оформлення роботи……………………………………………….. 5
Порядок виконання роботи …………………………………………………... 8
Вихідні дані варіантів завдань………………………………………………... 9
Послідовність виконання та зразок оформлення роботи…………………… 10
Теоретична частина……………………………………………………………. 32
Рекомендована література…………………………………………………….. 37
Додаток А………………………………………………………………………. 38
Додаток Б………………………………………………………………………. 39
Додаток В………………………………………………………………………. 39
Додаток Г………………………………………………………………………. 40
Додаток Д………………………………………………………………………. 43
Додаток Е………………………………………………………………………. 46
Додаток Ж……………………………………………………………………… 48
Додаток З……………………………………………………………………….. 49

Вимоги до оформлення роботи

1
 Загальні вимоги:
- чіткість і логічна послідовність викладення матеріалу;
- стислість і точність формулювання результатів роботи;
- ілюстративність та наочність матеріалу;
- відповідність оформлення контрольної роботи нормам ЄСКД та
ЄСТД.

Структура розрахунково-графічної роботи:

- титульний лист;
- бланк завдання;
- зміст;
- текс РГР;
- креслення на форматі А3;
- перелік посилань.

Приклад титульного листа наведений в методичних рекомендаціях.

Бланк завдання видається викладачем.
Зміст включає назви всіх розділів і підрозділів із позначенням номерів
сторінок.
Перелік посилань містить список літературних та інших джерел, що
використовувались під час виконання РГР.

Загальні вимоги до текстової документації

Розрахунково-графічна робота повинена бути оформлена відповідно до

вимог державного стандарту ДСТУ 3008-95 та міждержавних стандартів ДСТ
2.106-96 і ДСТ 2.105-95.
Розрахунково-графічна робота виконується на аркушах білого кольору
формату А4 (210х297 мм). Він може бути виконаний рукописним,
машинописним та машинним способом (за допомогою ПЕОМ) з урахуванням
вимог, наведених у стандартах, а також тих положень рекомендованих
джерел, які не суперечать вищеназваним стандартам. Текст повинен
виконуватись літерами й символами чорного кольору.
Рукописний текст повинен мати чіткі літери висотою не менше, ніж 2,5
мм. За машинного способу - з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за
умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш ніж 1,8

2
мм, шрифт - Times New Roman, розмір кегля 14 пт, міжрядковий інтервал -
1,15.
Текст наводять на одному боці аркуша, додержуючись таких полів
відносно тексту: верхній і нижній - 20 мм, лівий - 25 мм і правий - 15 мм.
Абзацний відступ повинен бути всюди однаковим і дорівнювати
ширині 5 букв (12…15 мм).
Структурні елементи «ЗМІСТ», «ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА»,
«ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» розміщують посередині аркуша і пишуть великими
літерами без крапки наприкінці, не підкреслюючи і не нумеруючи. Кожний
структурний елемент повинен починатися з нового листа.
Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, пункти й підпункти
можуть мати заголовки. Перенесення слів у заголовках не допускається.
Заголовки структурних елементів роботи й заголовки розділів слід
розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в
кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід
починати з абзацу і наводити маленькими літерами, крім першої великої, не
підкреслюючи, без крапки наприкінці.
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути
за машинного способу - два інтервали, за рукописного способу – 15 мм.
Відстань між заголовками розділу та підрозділу має бути за машинного
способу – 1 інтервал, за рукописного – 8 мм. Відстань між основами рядків
заголовка приймають такою, як у тексті.
Не допускається розміщувати заголовок у нижній частині сторінки,
якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими
цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах роботи і
позначатися арабськими цифрами без крапки. Підрозділи повинні мати
порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу
складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених
крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять. Пункти та підпункти
нумерують за аналогією, заголовків вони, як правило, не мають.
Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись
наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номери сторінок проставляють
у нижньому правому куті. Титульний лист включають до загальної нумерації
сторінок, але номер сторінки на ньому не проставляють.
Усі ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми,
фотознімки), таблиці, формули слід розміщувати після першого їхнього

3
згадування в тексті або на наступній (після першого згадування) сторінці.
При цьому їхня нумерація здійснюється в межах розділу (тобто має подвійне
кодування: «Таблиця 2.4 – Нормована функція», - це означає, що це четверта
таблиця другого розділу).
Формули та рівняння наводяться посередині сторінки. Вище й нижче
кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Перенесення формули на наступний рядок допускається тільки на знаках
виконування операцій, повторюючи знак операції на початку наступного
рядка. Коли переносяться формули чи рівняння на знакові операції множення,
застосовують знак «×». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів,
що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під
формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.
Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Пояснення значення кожного наступного символу слід давати з нового рядка,
починаючи з абзацу, при потребі, продовжуючи з початку нового рядка.
При посиланнях слід писати «...у роботі [2]...», «...у розділі 4
...»,
«...дивись 2.1...», «...відповідно до 2.3.4.1...», «...на рис. 2.1...», «...у табл.
3.2...»,
за формулою (2.4)...», «...у рівняннях (2.5...2.8)...», «...у дод. Б...».
Перелік посилань на літературні та інші джерела, що
використовувались в роботі, наводять у кінці тексту, починаючи з нової
сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання. Бібліографічні
описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше
згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в
тексті. Бібліографічні описи у переліку наводять відповідно до чинних
стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

4
 Порядок виконання роботи

1. Отримавши завдання здобувач знайомиться з послідовністю

виконання та прикладом оформлення розрахунково – графічної роботи та
приступає до виконання завдання, консультуючись, при необхідності, у
викладача.
2. В розрахунковій частині обираються вихідні данні та проводиться
розрахунок усіх складових електрореверсивної лебідки. В методичних
рекомендаціях наведений порядок виконання роботи та література, яка
необхідна для самостійної роботи здобувача.
3. Залежно від вказаної в завданні схеми поліспасту, необхідно
визначити кратність поліспасту, виконати усі розрахунки та на аркуші А3,
розташувавши його довгою стороною горизонтально, в масштабі М1:10
викреслити план взаємного розташування на рамі складальних одиниць
електрореверсивної лебідки. Поліспаст з відхиляючим блоком, в зв’язку з
великим розміром висоти підйому вантажу, можна викреслити в більшому
масштабі. На вільному місці аркуша необхідно розмістити технічну
характеристику.
4. В теоретичній частині дається розгорнута відповідь на два
теоретичних питання, які призначаються викладачем. За необхідності
наводяться рисунки, схеми та формули.
5. Виконану роботу здобувач здає на перевірку викладачеві, який
шляхом співбесіди встановлює правильність зроблених розрахунків. При
виявлені помилок у розрахунках робота повертається на доопрацювання, а при
грубих помилках або незадовільних відповідях здобувачеві видається нове
завдання.

Номер варіанту завдання та двох теоретичних питань призначається

викладачем.
Виконане завдання необхідно оформити у вигляді записки та згідно вимог
ДСТУ.

5
 ВИХІДНІ ДАНІ ВАРИАНТІВ ЗАВДАНЬ

№ Режим
Маса Швидкість роботи Схема запасовки
Вар. Висота
вантажу що підйому підйомного поліспасту
завда підйому
піднімається вантажу механізму за
ння V в , м/с H, м
Q, кг
1 2000 0,50 20 М6
2 2500 0,50 40 М6
3 3000 0,33 40 М6
4 5000 0,25 10 М6
5 2000 0,50 20 М6
6 2500 0,33 35 М4
7 3000 0,33 45 М5
8 1500 0,50 15 М6
9 1750 0,47 15,5 М4
10 3500 0,30 25 М6
11 4500 0,17 25 М4
12 4000 0,42 30 М5

13 5000 0,33 20 М5
14 7500 0,25 10 М4
15 5000 0,33 50 М5
16 4000 0,33 35 М6
17 4500 0,33 40 М5
18 3000 0,50 50 М5
19 3500 0,41 15 М4
20 3500 0,38 18 М4
21 4500 0,37 25 М5
22 4500 0,40 22 М5
23 5500 0,42 30 М5
24 6000 0,42 32 М6

25 10000 0,17 20 М5
26 10000 0,25 30 М4
27 15000 0,17 30 М5
28 7500 0,17 40 М5
29 20000 0,17 40 М6
30 7500 0,33 30 М5
31 10000 0,33 40 М5
32 15000 0,17 35 М4
33 6000 0,17 20 М4
34 8000 0,50 40 М5
35 7000 0,33 30 М6
36 7500 0,17 25 М7

Послідовність виконання та зразок оформлення роботи

6
 Міністерство освіти і науки України
Одеська державна академія будівництва та архітектури

Інститут гідротехнічного будівництва та цивільної інженерії

Кафедра машинобудування

РОЗРАХУНКОВО – ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни «Будівельна техніка»

на тему: «Розрахунок і проектування вантажопідйомного механізму»

здобувач (ка) вищої освіти ___ курсу, інституту ГБЦІ, групи _________

___________________________________________________
(прізвищем, ім’я, по батькові)

Номер залікової книжки _____________

Захищена «_____»_________ 20___р.

Оцінка «__________» (____/_____)

Викладач: ____________________________

Одеса, 20____р.
Міністерство освіти і науки України

7
 Одеська державна академія будівництва та архітектури

Інститут гідротехнічного будівництва та цивільної інженерії

Кафедра машинобудування

Спеціальність 133 – «Галузеве машинобудування»

Здобувач (ка) вищої освіти _________Петренко Іван Іванович_____________

(прізвищем, ім’я, по батькові)

Курс – ________, інститут ___________, група _________, № з.к.___________

ЗАВДАННЯ
1. Тема: «Розрахунок і проектування вантажопідйомного механізму».
2. Термін здачі студентом закінченої роботи «___»________20_____р.
3. Вихідні дані: - № варіанту – ____;
- маса вантажу Q = ______кг; q = _______;
- швидкість підйому вантажу V В = _______м/c;
- висота підйому Н = _______м;
- режим роботи підйомного механізму _______;
- розробити на аркуші А3 в масштабі 1:10 план взаємного
розташування складальних одиниць електрореверсивної
лебідки та розгорнуту схему поліспаста.

Дата видачі завдання «___» ___________ 20___р.

Здобувач (ка) _________________ Петренко І.І.

(підпис)

Викладач _________________ к.т.н., доц. Іванов П.В.

(підпис)

Одеса, 20____р.
Зміст

8
 Завдання на розрахунково-графічну роботу………………………………… 11
I. Розрахунок вантажопідйомного механізму…………………………... 13
Вступ…………………………………………………………………………… 13
Початкові дані…………………………………………………………………. 13
1. Підбір сталевого каната………………………………………………... 13
1.1. Визначення ККД поліспасту...……………………………………... 14
1.2. Визначення натягу вітки каната, що навивається на барабан…… 14
1.3. Вибір сталевого каната …………………………………………….. 15
1.3.1. Визначення допустимого розривного зусилля в канаті і вибір
каната………………………………………………………………… 15
2. Визначення основних розмірів барабана і відповідних блоків ……. 16
2.1. Визначення основних розмірів барабана………………………….. 16
2.2. Визначення товщини стінки обичайки барабана…………………. 18
2.3. Визначення товщини реборди обичайки барабана……………….. 19
3. Вибір електродвигуна………………………………………………….. 19
4. Вибір редуктора………………………………………………………… 20
5. Вибір гальма і місця його розташування……………………………... 24
6. Вибір з’єднувальної муфти……………………………………………. 27
7. Перевірка працездатності гальма……………………………………... 28
8. Підбір гака і перевірка його міцності…………………………………. 29
План взаємного розташування складальних одиниць електрореверсивної
лебідки та розгорнута схема поліспаста…………………………………….. 31
II. Теоретична частина…………………………………………………….. 32
1. Питання…………………………………………………………… 32
2. Питання…………………………………………………………… 32
Список літератури……………………………………………………………… 33

I. Розрахунок вантажопідйомного механізму

Вступ

9
 При виконанні будівельно-монтажних робіт широко використовуються
різні засоби механізації. Так, для переміщення по вертикалі деталей, елементів
будівель і споруд, будівельних матеріалів широко використовуються
різноманітні типи вантажопідіймальних машин: домкрати, лебідки ручні або з
електроприводом, талі, кран-балки, крани стаціонарні та пересувні з
можливістю переміщення по рейках, на гусеничному або пневмоколісному
ходу.

Початкові дані

За варіантом ХХ завдання на розрахунково-графічну роботу необхідно роз-

рахувати і обрати основні параметри і складальні одиниці стаціонарного
вантажопідйомного механізму, до складу якого входить електрореверсивна
лебідка, загальний вигляд якої наведено на рис.1, і дворазовий поліспаст.
Кінематична схема вантажопідйомного механізму наведена на рис. 2. Крім
розрахунків необхідно на аркуші формату А3, розташованого горизонтально,
викреслити в масштабе М1:10 план взаємного розташування складальних
одиниць лебідки і розгорнуту схему поліспаста (в більшому масштабі).

Рис. 1 Загальний вигляд стаціонарної електрореверсивної лебідки

10
 Маса вантажу, що піднімається Q = 2500 кг, висота підйому вантажу Н =
35 м, швидкість підйому вантажу VВ = 0,33 м/с, режим роботи механізму -
М4.

Рис. 2. Кінематична схема вантажопідйомного механізму

1. Підбір сталевого каната

1.1. Визначення ККД. поліспасту

При кратності поліспасту не більше 4 його ККД, з достатнім ступенем

точності, визначається за формулою:
n
ƞпол=ƞбл , (1)

де n – число усіх блоків (рис.2), n=3; (відповідно до варіанту)

ƞбл – ККД одного блоку: на підшипниках кочення ƞбл =0 , 98; на підшипниках
ковзання ƞбл =0 , 96.

Для заданої схеми підвіски вантажу (рис. 2) n=3, приймаємо підшипник

кочення, отже ƞпол=0 , 983=0 , 94.

11
 1.2. Визначення натягу вітки каната, що навивається на барабан

Натяг вітки каната визначається за формулою:

( Q+ q ∙Q ) ∙ 9 ,81
Sk = H, (2)
a ∙ƞ пол

де Q – маса вантажу;
q – приймається згідно смех запасування поліспаста (а,б,в у табл. 1),
відповідно рівною, 0,025, 0,05, 0,075 від маси вантажу, що підіймається;
приймаємо q=0,025 ∙ 2500=62 , 5 кг ;
a – кратність поліспасту, що визначається числом гілок каната на яких
підвішений вантаж; для заданої схеми a=2; (відповідно до варіанту)
ƞпол – ККД поліспасту.

Підставивши значення отримуємо:

( 2500+ 0,025∙ 2500 ) ∙ 9 , 81

Sk = =13371 H ,
2 ∙ 0 , 94

1.3. Вибір сталевого каната

В механізмах підйому баштових кранів і будівельних лебідках
застосовуються, як правило, сталеві канати подвійної хрестоподібної звивки. У
тих випадках, коли переміщуваний вантаж рухається в напрямних (підйомники,
ліфти), застосовуються канати паралельної звивки, як найбільш довговічні.
Щоб виключить розкручування каната і обертання вантажу вибираємо канат
подвійної хрестоподібної звивки за додатком А.

1.3.1. Визначення допустимого розривного зусилля в канаті і вибір

каната

Допустиме розривне зусилля в канаті S p, визначається за формулою:

Sp ≥ Z p ∙ Sk ,
(3)

де S p – розривне зусилля каната в цілому, що приймається за документом

виробника про якість каната, а під час розроблення за даними стандарту, див.
додаток А;

12
 Z p – мінімальний коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт
запасу міцності каната), вибирається в залежності від режиму роботи
механізму, див. додаток Б; для режиму роботи М4 приймаємо Z p =4 ;
Sk – натяг гілки каната, що навивається на барабан Sk =13371 Н .

Підставивши чисельні значення Z p і Sk , отримаємо допустиме розривне

зусилля в канаті:

S p=4 , 0 ∙ 13371=53484 Н .

За додатком А, згідно ДСТУ (ГОСТ 2688-80) і маркірувальною групою з

розрахунковою межею міцності дроту при розтягуванні σ =1862 МПа,
вибираємо канат подвійної хрестової звивки типу ЛК-Р конструкції 6×9 (6 пасм
по 19 дротів у пасмі) з діаметром d k =9 , 9 мм і фактичним розривним зусиллям
ф
S p =55950 Н .
Для вірно підібраного каната фактичний коефіцієнт використання каната
Z повинен бути більше мінімального Z p :
ф
p

ф
ф Sp
Z = ≥Zp.
p (4)
Sk
В нашому випадку:
ф
S p 55950
ф
Zp = = =4 ,18 ,
S k 13371
умова виконується, оскільки Z фp =4 , 18>¿ Z p =4 .

2. Визначення основних розмірів барабана і відповідних блоків

2.1. Визначення основних розмірів барабана

Діаметри барабанів та блоків, що обгинаються сталевими канатами,

визначаються за формулами:

D б ≥ h1 ∙ d k , (5)
Dбл ≥ h2 ∙ d k , (6)
де d k – діаметр каната, мм;
Dб – діаметр барабана, мм;
Dбл – діаметр відповідного блока по середній лінії навитого каната, мм;
h1 – коефіцієнт вибору діаметр барабана, див. додаток В;
h2 – коефіцієнт вибору діаметр блока, див. додаток В.

В нашому випадку:
Dб =16 ∙ 9 , 9=158 , 4 мм ,
Dбл=18 ∙ 9 , 9=178 ,2 мм .

13
 Отримане значення округляємо до найближчого більшого по одному з
рядів нормальних лінійних розмірів за ДСТУ (ГОСТ) 6636-69 [3]. При виборі
розміру перевагу віддаємо розмірам ряду з більшою градацією. Додаткові
розміри, наведені в таблиці, не застосовуємо, тому що їх застосування
допускається лише в окремих, технічно обґрунтованих випадках.
Отже, за рядом Ra 5 [3]приймаємо:
Dб =250 мм – по зовнішній поверхні стінки, (далі переводимо в метрах)
Dбл = 250 мм – по дну струмка блоку.

Канатоємність барабана l б залежить від: довжини каната що навивається Lk ,

числа шарів навивки каната m , діаметра барабана Dб та діаметра каната d k .
Обираємо конструкцію з гладким барабаном і багатошаровою навивкою каната.
Число шарів навивки каната m не повинно перевищувати 4.
На першому етапі розрахунку визначаємо робочу довжину барабана за
умови, що канат навивається на барабан в два шари, (m=2), за формулою:

Lk ∙ d k (7)
lб = мм ,
π ∙ m(Dб + md k )
де d k – діаметр каната, мм;
m - число шарів навивки каната (від 1- 4 шарів);
Dб – діаметр барабана, мм;
Lk – довжина каната, що навивається на барабан, визначається за
формулою:

Lk =a ∙ H +l д . в м , (8)
де a – кратність поліспасту;
H – висота підйому, м;
l д . в – довжина додаткових витків каната, для розміщення місць закріплення
каната на барабані лебідки та страхувальних півтора – два витки, приймається
l д . в=2 π Dб .

Отже, Lk =2 ∙ 35+2 ∙ π ∙0 , 25=71 ,57 ≈ 72 м.

Підставивши значення отримуємо:

72000 ∙ 9 , 9
lб = =420 , 69 мм .
3 ,14 ∙ 2(250+2 ∙ 9 , 9)
За рядом Ra 20 [3] приймаємоlб =450 мм .
Відношення робочої довжини барабана lб до його діаметру повинно бути в
lб
межах: D =( 0 , 5 … 3 ) .
б
l б 450
В нашому випадку: D = 250 =1 , 8 ≤ 3,
б

тобто знаходиться у допустимих межах.

14
 2.2. Визначення товщини стінки обичайки барабана

При навивці каната на обичайку барабана в її стінці виникають

напруження: нормальні напруження від згинального моменту σ зг, дотичні
напруження від крутного моменту τ , та нормальні напруження стиснення від
окружного зусилля σ ст, що викликані натягом гілки каната Sk , що навивається
на барабан. Розрахунки барабанів, виконані по моментній теорії оболонок,
показують, що для коротких (lб /D б ≤3 ) і тонкостінних ( δ ст / Dб ≤ 25 ¿ обичайок
барабанів величини σ зг та τ на порядок менше σ ст, тобто міцність обичайки
барабана визначається величиною σ ст, а товщину стінки барабана можна
визначити з умови міцності за нормальним окружним напруженням стиснення
σ ст.

max σ ст=S k /(δ ст ∙ d k )≤ [ σ ст ] , (9)

де max σ ст – максимальне нормальне крутне напруження стиснення в стінці
обичайки барабана, Па;
Sk – натяг гілки каната, що навивається на барабан, Н;
δ ст – товщина стінки обичайки барабана, м;
d k – діаметр каната, м;
[ σ ст ] – допустиме напруження стиснення матеріалу обичайки, Па.

Прирівнявши максимальні нормальні напруги напругами, що

допускаються, отримуємо:
δ ст =S k /( [ σ ст ] ∙ d k ). (10)

Для чавуну СЧ24 можна прийняти для режимів М4-М5 [ σ ст ]=167 МПа,
для режиму М6 [ σ сж ] =147 МПа,
для режиму М7 [ σ сж ] =128 МПа,
Для сталі ВСт3сп можна прийняти для режимів М4-М5 [ σ ст ]=196 МПа,
для режиму М6 [ σ сж ] =167 МПа,
для режиму М7 [ σ сж ] =147 МПа.
- на вибір
Прийнявши виготовлення барабану литтям із чавуну СЧ24, для режиму
роботи М4 знайдемо товщину стінки обичайки барабана:

Sk 13371
δ ст = = =8 , 08 мм ,
[ σ ст ] ∙ d k 167 ∙ 9 , 9

що значно менше мінімальної товщини min δ ст =12 мм , яка призначається з

технологічних вимог виготовлення барабана литтям із чавуну.

15
 Для порівняння визначимо товщину стінки обичайки барабана за
емпіричною формулою:
δ ст =0 , 02∙ Dб + ( 6 … 10 ) мм , (11)

δ ст =0 , 02∙ 250+7=12 мм .
Остаточно приймаємо для виготовлення товщину стінки обичайки
барабана δ ст =12 мм , що дорівнює мінімальній товщині.

2.3. Визначення товщини реборди обичайки барабана

Барабани, на які канат навивають в кілька шарів, мають реборди, які, щоб
уникнути сповзання витків каната, повинні виступати над останнім шаром
каната не менше ніж на величину h p =(2 … 2 , 5)d k . Товщина реборди барабана
конструктивно приймається рівною d k , але не більше ніж товщина стінки
обичайки, δ ст =12 мм .
Отже товщину реборди барабана приймаємо рівною товщині стінки
обичайки, тобто δ р=12 мм .
Висоту реборди барабана приймаємо рівною:
h p =2∙ 9 , 9=19 ,8 мм
За рядом Ra 20 [3] приймаємо h p =20 мм . – відповідно до госту
Діаметр барабана по колу вершини реборди визначаємо за формулою:
Dб . р=D б +2 ∙ m∙ d k +2∙ h p мм , (12)

Dб . р=250 +2∙ 2 ∙9 , 9+ 2∙ 20=329 , 6 мм .

За рядом Ra 20 [3] приймаємо Dб . р=360 мм. – відповідно до госту
Повна довжина барабана (габаритна) визначається за формулою:

Lб =l б +2 ∙ δ р мм , (13)
де l б – робота довжина барабана, мм;
δ р – товщина реборди барабана, мм.
Lб =450+ 2∙ 12=474 мм .

3. Вибір електродвигуна

Необхідна потужність електродвигуна визначається за формулою:

Sk ∙ V k
N дв = Вт , (14)
ƞлеб
де Sk – натяг гілки каната, що навивається на барабан, Н;
V k – швидкість навивки каната на барабані, м/с;
ƞ леб – ККД механізму лебідки.
Швидкість навивки каната визначається за формулою:

16
 V k =a ∙V в м /с , (15)
де a – кратність поліспасту;
V в – швидкість підйому вантажу.

Отже, V k =2∙ 0 , 33=0 , 66 м /с .

ККД механізму лебідки визначається:

ƞ леб =ƞб ∙ ƞ ред=0 , 96 ∙ 0 , 94=0 , 9 ,

де ƞб – ККД барабана, дорівнює 0,96 (ƞб =0 , 98 ∙ 0 , 98=0 ,96 );

ƞ ред – ККД редуктора, дорівнює 0,94.

Підставивши значення в формулу розрахунку потужності електродвигуна,

отримуємо:
13371∙ 0 , 66
N дв = =9805 , 4 Вт=9 ,8 кВт .
0,9
За додатком Г, табл. Г.1, підбираємо необхідний електродвигун.
Перенавантаження електродвигуна допускаються в межах 5%. Обираємо
трифазний асинхронний електродвигун AIP160M8Y1-11×750 потужністю
N дв =11кВт, з синхронною швидкістю обертання 750 об/хв, з урахуванням
ковзання фактична швидкість дорівнює ω=720 об/хв. (n дв ).Радіус корпусу
електродвигуна Rдв =179 мм. Габаритна довжина електродвигуна Lдв =624 мм.
AIP160M8Y1-11×750 – електродвигун серії AIP, асинхронний, станина та
щити з чавуну, з висотою вісі обертання 160 мм, з розміром М по довжині
корпусу, восьмиполюсний, для районів помірного клімату, першої категорії
розміщення (на відкритому повітрі).

4. Вибір редуктора

Для зниження числа обертів джерела енергії електродвигуна та для

підвищення передавального крутного моменту обираємо крановий
двоступеневий редуктор типу Ц2.
Визначаємо частоту обертання барабана по середньому діаметру навивки
каната на барабан:
60 ∙V k
nб = об / хв , (16)
π ∙ Dср

де V k – швидкість навивки каната на барабані, м/с;

Dср – середній діаметр навивки каната, м, визначається за формулою:

Dср =Dб + 2∙ d k мм , (17)

де Dб – діаметр барабана, мм;
d k – діаметр каната, мм.

17
Отримуємо: Dср =250+2 ∙ 9 , 9=269 , 8 мм=0 , 27 м .
Підставивши значення отримуємо:
60 ∙ 0 ,66
nб = =46 , 71 об / хв .
3 , 14 ∙ 0 ,27
Необхідне передавальне число редуктора визначається за формулою:

nдв (18)
i заг =
nб
де n дв – фактична швидкість електродвигуна, об/ хв;
nб – частота обертання барабана, об/ хв.
720
i заг = =15 , 41.
46 ,71
За додатком Д, табл. Д.1 обираємо редуктор по передавальному числу,
синхронною швидкістю обертання електродвигуна, режиму роботи,
потужності, міжосьовій відстані вхідного і вихідного валу та моменту на
вихідному валу.
У таблиці Д.1 значення потужності, що передається редуктором,
відповідають режиму роботи М6 (ПВ -25%). Для отримання значень потужності
при режимах роботи М4 та М5 табличні значення слід збільшити на 15…18%, а
при режимах роботи М7 та М8 табличні значення слід зменшити на 15…18%.
Варіантом завдання визначено режим роботи механізму М4, отже, табличні
значення збільшуємо на 15%.
Обираємо редуктор типорозміру Ц2 – 250, схема якого наведена на рис. 3,
з передавальний числом i ред=16 , 30 та з максимальною потужністю, яка може
бути передана редуктором при 750 об /хв , синхронних оборотах валу двигуна -
13,5 кВт. (виконати свою схему за рисунком 3)
За додатком Д, табл. Д.2 знаходимо усі інші розміри редуктора:
- габаритні розміри редуктора L=515 мм, В=260 мм, Н=310 мм;
- міжосьову відстань швидкохідної ступені А Б=100мм;
- міжосьову відстань тихохідної ступені Ат =150мм;
Міжосьова відстань А=А Б+ А т=100+150=250 мм.

18
 Рис.3. Схема двоступеневого редуктора Ц2

Для встановлення можливості розміщення електродвигуна і барабана

лебідки з одного боку редуктора (11 схема редуктора), перевіримо виконання
наступної умови (див. додаток Д):

Dб . р
+ R дв + S ≤ А Б + А т , (19)
2
де Dб . р – діаметр барабана по колу вершини реборди, мм;
Rдв – радіус корпусу електродвигуна, мм;
S – проміжок між ребордою барабана і корпусом електродвигуна, зазвичай
приймають S=40 … .50 мм.
Якщо, дана умова (19) не виконується, то можливі варіанти зміни
компоновки механізму лебідки:
1. Обрати інший редуктор з більшими значеннями А Б та А т;
2. Розмістити електродвигун і барабан по різні боки від редуктора;
3. Ввести окрему відкриту зубчасту передачу (якщо за умовою
розташування механізмів лебідки неможливо розмістити двигун і барабан по
різні боки від редуктора).

19
 Підставивши значення отримуємо:
360
+179+ 50≤ 100+150 ,
2
409 >250 ,
тобто умова не виконується, що неприпустимо, отже електродвигун і барабан
необхідно розмістити по різні боки редуктора.
Визначимо дійсну швидкість підйому вантажу. Фактична частота
обертання барабана визначається за формулою:

nдв
nб . ф .= об / хв , (20)
i ред
де n дв – фактична швидкість електродвигуна, об/ хв;
i ред – передавальне число редуктора.
720
nб . ф .= =44 ,17 об / хв .
16 , 3
Фактична лінійна швидкість каната, що навивається на барабан
визначається за формулою:

V k . ф=π ∙ Dср ∙ nб .ф . м /хв , (21)

де Dср – середній діаметр навивки каната, м;
nб . ф . – фактична частота обертання барабана, об/ хв.
Підставивши значення отримуємо:
V k . ф=3 , 14 ∙ 0 ,27 ∙ 44 , 17=37 , 45 м/ хв=0,624 м /c.
Отже, дійсна швидкість підйому вантажу визначається за формулою:
V k. ф (22)
V в .ф = м /с ,
a
де V k . ф – фактична лінійна швидкість канта, м/ с;
a – кратність поліспасту.
Підставивши значення отримуємо:

0,624
V в .ф = =0,312 м /с .
2
Відхилення дійсної швидкості підйому вантажу від заданої становить:
V в. ф−V в
∆V = ∙ 100 % (23)
Vв
де V в .ф – дійсна швидкість підйому вантажу, м/ с;
V в – швидкість підйому вантажу.
Підставивши значення отримуємо:

0,312−0 , 33
∆V = ∙ 100 %=−5 , 4 % ,
0 , 33
що трохи перевищує допустимі ± 5%.
5. Вибір гальма і місця його розташування

20
 У вантажопідйомних механізмах встановлюються нормально замкнуті
колодкові гальма. Гальмо встановлюється співвісно з валом електродвигуна на
швидкохідному валу, як передавальному найменший крутний момент. Як шків
у гальмі використовується пружна муфта, що з’єднує вал електродвигуна з
валом редуктора. При цьому зовнішня поверхня однієї з напівмуфт використо
вується як шків гальма.
Тип гальма і його основні параметри підбираються залежно від величини
гальмівного моменту. З цього ж моменту підбирається тип муфти і її розміри.
Розрахунковий гальмівний момент визначаємо за формулою:
г Г
М Р =М дв ∙ β , Н ∙ м , (24)

де М Гдв – момент, що підлягає гальмуванню (приведений до валу, на якому

встановлено гальмо), Н∙м;
β – коефіцієнт запасу гальмування, для режимів роботи М4 та М5 дорівнює
1,15, для режиму М6 дорівнює 1,17 та для режимів М7 та М8 дорівнює 2,0.

Момент, що підлягає гальмуванню М Гдв, визначається за формулою:

Г М р .о
М дв = Н∙м, (25)
i ред ∙ƞ леб
де i ред – передавальне число редуктора;
ƞ леб – ККД механізму лебідки;
М р .о – максимальний момент на робочому органі, який визначається за
формулою:

S k ∙ [ Dб + 0 , 93∙ ( 2 m−1 ) ∙d k ]
М р .о = Н∙м,
2
(26)

де Sk – натяг гілки каната, що навивається на барабан, Н;

Dб – діаметр барабана, м;
m - число шарів навивки каната;
d k – діаметр каната, м.

Підставивши значення отримуємо:

21
 13371 ∙ [ 0 ,25+ 0 , 93∙ ( 2 ∙2−1 ) ∙ 0,0099 ]
М р .о = =1839 , 25 Н ∙ м .
2
Отже:
Г 1839 , 25
М дв = =125 ,38 Н ∙ м ,
16 ,3 ∙ 0 , 9

г
М Р =125 , 38∙ 1 ,15=144 , 19 Н ∙ м .

За додатком Е, табл. Е.2, за величиною гальмівного моменту

М =144 , 19 Н ∙ м підбираємо двоколодкове гальмо типу ТКГ – 200 з
г
Р

електрогідравлічним штовхачем типу Т-45, параметри яких наведені нижче, а

загальний вигляд на рис.4.

Параметри колодкового гальма типу ТКГ – 200:

г
Гальмівний момент М =300 Н ∙ м
Діаметр гальмівного шківа D Г =200 мм
Габаритна довжина гальма А = 623 мм
Габаритна висота гальма Н = 359 мм
Розміри плечей важелів: Н 1=170 мм
Н 2=195 мм
G = 265 мм
g = 50 мм
F 1=295 мм
Маса гальма G Г =40 кг

У колодковому гальмі типу ТКГ-200 з електрогідравлічним штовхачем

Т- 45 (рис.4) замикання колодок здійснюється зусиллям двох стислих пружин
12, розташованих вертикально між тягами 4 і 11. Штоки 3 штовхача 1 з’єднані з
гальмівною системою за допомогою фігурного важеля 5. При пуску лебідки
електричний струм надає руху не тільки електродвигуну механізму підйому,
але і паралельно увімкненим в ланцюг електродвигуна 2 гідроштовхачем 1. Вал
електродвигуна 2 приводить в обертання крильчатку, яка, виконуючи роль
насосного колеса, створює надлишковий тиск масла під поршнем
гідроштовхача, переміщаючи поршень вгору. Разом з поршнем переміщаються
вгору два штока 3, які обертають важіль 5. Разом з важелем 5 вгору
переміщається тяга 11, стискаючи замикаючу пружину 12. Верхня частина
важеля 5 відхиляється вліво і тягою 7 відводить стійку 8 з колодкою від
гальмівного шківа. Коли регулювальний гвинт 9 упреться в підставку,
переміщення стійки 8 припиниться, важіль 5 почне обертатися навколо

22
верхньої петлі і відводить стійку 6 з колодкою від гальмівного шківа. Первинна
величина зазору між колодкою і шківом встановлюється в межах 1-1,5 мм.
Регулювання зазору здійснюється зміною довжини тяги 7.
При виключенні електродвигуна лебідки електродвигун гідроштовхача
вимикається, пружина 12 розтискається, обертаючи все важелі в зворотній
послідовності, і колодки притискаються до гальмівного шківа.

Рис.4 Схема двоколодкова гальма з електрогідравлічним штовхачем:

1– гідроштовхач; 2 – електродвигун гідроштовхача; 3 – вертикальний шток;

4 – тяга, яка замикає пружину зверху; 5 – фігурний важіль;
6 – стійка з галь мівною колодкою; 7 – тяга; 8 – стійка з гальмівною колодкою;
9 –регулювальний гвинт; 10 – шків гальма;
11 – тяга, яка замикає пружину знизу; 12 –пружина

6. Вибір з’єднувальної муфти

23
 В електрореверсивних лебідках з’єднання валу електродвигуна з валом
редуктора здійснюється пружною муфтою, одна з напівмуфт якої виконує роль
гальмівного шківа. Найчастіше застосовують муфти типу МПВП (муфта
пружна втулочно - пальцева), схема якої неведена на рис. 5.

Рис. 5 Схема муфти типу МПВП

При виборі типу муфти необхідно виконати наступні умови:

1. Діаметр шківа муфти повинен дорівнювати діаметру шківа гальма.

2. Номінальний момент, що передається муфтою повинен дорівнювати або
бути більше гальмівного моменту М гТ , що створюється гальмом.

За додатком Ж та табл. Ж.1 для гальмівного моменту М гР =144 , 19 Н ∙ м і

діаметра шківа гальма DТ =200 мм обираємо пружну муфту типу МПВП – 4 з
параметрами:

Номінальний момент, що передається муфтою М Н =230 Н ∙ м

Діаметр шківа муфти DТ =200 мм
Ширина гальмівного шківа ВТ =80 мм
Діаметр по центрам пальців D1=100 мм
Діаметр отворів під вал d найм =24 мм
d найб =38 мм
Габаритна довжина муфти L = 145 мм
Маса муфти G М =9 , 5 кг

7. Перевірка працездатності гальма

24
 Робота гальма буде довговічною, якщо питомий тиск фрикційних
накладок на шків буде менше допустимого. Питомий тиск фрикційних
накладок приймають рівним q=0 , 6 … 0 , 7 МПа.

Нормальний тиск колодки на шків визначається за формулою:

г
МР
N= H, (27)
μ ∙ DТ
де М гТ – гальмівний момент гальма, Н∙м;
μ – коефіцієнт тертя колодки, приймається μ=0 ,35 ;
DТ – діаметр шківа муфти, м.
144 , 19
N= =2059 , 9 H .
0 , 35 ∙ 0 ,2

Площа фрикційної накладки визначається:

π ∙ DТ 0 2 (28)
F= ∙ ВТ ∙ β , м ,
360
де DТ – діаметр шківа муфти, м;
ВТ – ширина гальмівного шківа, м; (первести в метрів)
β – кут охоплення шківа колодкою, приймається β =70 .
0 0 0

3 ,14 ∙ 0 , 2 2
F= ∙ 0 , 08 ∙70=0,0098 м .
360

Питомий тиск, що передається колодкою на шків визначається:

N (29)
q= МПа ,
F

де N – нормальний тиск колодки на шків, Н;

F – площа фрикційної накладки, м2.
Отже,
2059 , 9
q= =210194 Па=0 , 2 МПа,
0,0098

Повинно бути до 0,7 Мп.

що значно менше допустимого тиску. Тобто, фрикційні накладки гальма при

номінальному тиску колодки на шків забезпечують задану довговічність.

8. Підбір гака і перевірка його міцності

25
 За додатком К та ДСТУ (ГОСТ 6627 – 74 [4]), підбираємо номер заготівлі
крюка. За номінальною вантажопідйомністю Q = 2500 кг = 2,5 т та режимом
роботи підйомного механізму М4, обираємо гак однорогий, заготівля №10, тип
А, I виконання (рис.6). Гак виготовлений зі сталі 20 з тимчасовим опором
(межею міцності) σ в =420 МПа, межа плинності ) σ т=250 МПа , межа витривалості
) σ −1=120 МПа.
За ДСТУ (ГОСТ 6627 – 74 [4]) визначаємо значення номінального
діаметри різьби d 2=М 30. Вже знаючи номінальний діаметр різьби та за
допомогою ДСТУ (ГОСТ 24705 – 2004 [5]) визначаємо крок різьби t=3 , 5 мм та
внутрішній діаметр по дну западини d 3=25 ,706 мм .
Хвостик гака розраховуємо на розтяг обчислюючи нормальне напруження
σ р в небезпечному перерізі хвостика за формулою:

4Q
σ р= 2
МПа , (30)
π ∙ d3
де d 3 – мінімальний діаметр різьби хвостика М 30× 3,5, d 3=25,706 мм;
Q – маса вантажу що піднімається, кг.
4 ∙ 2500
σ р= 2
=15 , 13 МПа.
3 ,14 ∙ 25,706

Умова міцності по хвостику гака виконується, якщо: σ р< 50 МПа .

15 , 13 МПа< 50 МПа .
Отже, умова міцності хвостика гака виконується.

Рис.6 Однорогий гак типу А, I виконання

26
 План взаємного розташування складальних одиниць електрореверсивної
лебідки на станині і розгорнута схема поліспаста

Для побудови плану взаємного розташування складальних одиниць

лебідки на станині з геометричних характеристик складових елементів лебідки
виписуємо всі необхідні розміри.
У масштабі М1:10 викреслюється план на форматі А3, розташувавши його
горизонтально. Побудову починаємо з зображення редуктора Ц2 з подальшою
співвісною прив’язкою електродвигуна і вала барабана до вхідного валу і
вихідного валу редуктора, відповідно. Гальмо розміщуємо на муфті, що з'єднує
електродвигун з швидкохідних валом редуктора. Відповідно до заданої схеми
поліспаста викреслюємо його розгорнуту схему, зобразивши в зміненому
масштабі діаметри блоків. На вільному місці креслення в табличній формі
наведено технічна характеристика розробленого вантажопідйомного пристрою.

27
28
 II. Теоретична частина
1. Викладіть цілі уніфікації деталей і вузлів машин. Що таке базові
машини і яка їх роль в створенні нових високопродуктивних будівельних
машин?

2. За якими ознаками класифікуються будівельні машини? Назвіть

класи машин.
3. Які вимоги висуваються до будівельних машин? Назвіть основні
елементи будівельних машин.
4. Назвіть види силового устаткування, що застосовуються в
будівельних машинах, дайте коротку характеристику і вкажіть переважні сфери
застосування кожного виду.
5. Які види передавальних механізмів (трансмісій) застосовують в
будівельних машинах? Назвіть переваги гідравлічних передач?
6. Назвіть види ходового устаткування, що застосовується для
пересування будівельних машин, їх особливості, переваги і недоліки. Назвіть
сфери їх доцільного застосування.
7. Які типи систем керування застосовують в будівельних машинах?
Дайте їх коротку характеристику, вкажіть переваги і недоліки кожного типу.
8. Розкажіть про загальні положення по техніці безпеки при
експлуатації будівельних машин.
9. Викладіть які типи автомобілів, пневмоколісних тягачів і тракторів
застосовуються в будівництві? Дайте їх короткі технічні характеристики.
10. Наведіть з яких основних вузлів складається гусеничний трактор?
Наведіть його кінематичну схему.
11. Надайте принципову схему будови стрічкового конвеєра, його
натяжних та розвантажувальних пристроїв. Розкажіть про переваги і недоліки
конвеєрів цього типу, доцільні галузі їх застосування.
12. Розкажіть про будову і в яких випадках застосовуються гвинтові,
ковшові і вібраційні конвеєри?
13. Розкажіть про галузі застосування, будову і як працюють
установки для пневматичного транспортування матеріалів?
14. Розкажіть про одноківшеві навантажувачі і види змінного робочого
устаткування до них. Як визначається їх продуктивність?
15. Розкажіть про область застосування і будову навантажувача
безперервної дії. Наведіть його переваги та недоліки.

29
 16. Розкажіть про такелажне устаткування вантажопідйомних машин:
канати, блоки, поліспасти, вантажозахватні пристрої. Наведіть методику вибору
сталевих канатів для підйому вантажів.
17. Дайте опис гвинтового, рейкового і гідравлічного домкратів,
вкажіть область їх доцільного застосування, наведіть принципові схеми.
18. Розкажіть про призначення і будову лебідок. Накресліть
кінематичні схеми основних видів компоновок лебідок.
19. Які типи вантажопідйомних кранів застосовуються в будівництві?
Надайте їх класифікацію, основні технічні характеристики, назвіть переваги і
недоліки кожного типу.
20. Розкажіть про будову баштових кранів з поворотною і
неповоротною баштами, надайте їх порівняльну характеристику.
21. Наведіть методику розрахунку стійкості баштових кранів.
22. Розкажіть про вимоги та правила перебазування баштового крану.
Розкажіть про механізми пересування кранів КБ.
23. Розкажіть про лебідки кранів КБ.
24. Розкажіть про механізми повороту кранів КБ.
25. Наведіть галузі застосування різних типів самохідних стрілових
кранів, їх будову, переваги та недоліки.
26. Розкажіть про призначення козлових та кабельних кранів їх будову
і як вони працюють.
27. Розкажіть про призначення, особливості та будову автомобільних
кранів.
28. Розкажіть про крани тракторні.
29. Розкажіть про мостові крани і кран-балки.
30. Розкажіть про робоче устаткування автовишок.
31. Розкажіть про робоче устаткування автогідропідйомників.
32. Розкажіть про будову та області застосування щоглових
підйомників.
33. Розкажіть про принципи підбору комплектів машин для виконання
основних видів земляних робот.
34. Розкажіть про призначення машин для виконання підготовчих
робіт. Поясніть їх будову і принцип дії. Накресліть принципові схеми машин.
35. Розкажіть про призначення і будову бульдозера та розпушувачів.
36. Наведіть принципову гідравлічну систему керування відвалом
бульдозера та вкажіть на переваги та недоліки.

30
 37. Надайте загальну оцінку існуючим типам скреперів, накреслить
принципові схеми скреперів з різними способами розвантаження.
38. Розкажіть про технологічні особливості робочого процесу скрепера.
39. Розкажіть про призначення, будову і які види робіт виконує
автогрейдер? Наведіть принципову схему.
40. Перерахуйте основні типи екскаваторів та розкажіть їх будову і
принцип роботи.
41. Розкажіть про призначення, будову і принцип роботи
одноківшевого екскаватора. Наведіть перелік змінного робочого обладнання.
42. Розкажіть про доцільну область застосування екскаваторів з
робочим устаткуванням – зворотна лопата.
43. Розкажіть про область доцільного застосування екскаваторів з
робочим обладнанням – пряма лопата.
44. Розкажіть про область доцільного застосування багатоківшевого
екскаватора з ланцюговим робочим органом. Опишіть будову, принцип дії та
наведіть його принципову схему.
45. Розкажіть про одноківшеві екскаватори з телескопічною стрілою.
46. Розкажіть про особливість конструкції робочого обладнання
гідравлічних екскаваторів.
47. Розкажіть про основні елементи конструкції одноківшевих
екскаваторів (стріла, рукоять, ківш).
48. Розкажіть про опорно-поворотний пристрій і поворотну платформу
екскаватора.
49. Розкажіть про будову роторного екскаватора. Наведіть його
принципову схему і розкажіть про роботу та основні переваги.
50. Назвіть області доцільного застосування екскаватора з робочим
устаткуванням – грейфер.
51. Назвіть області доцільного застосування екскаватора з робочим
устаткуванням – драглайн.
52. Які види устаткування застосовують для розробки мерзлих ґрунтів?
Наведіть принципові схеми устаткування.
53. Перерахуйте способи ущільнення ґрунтів, викресліть принципові
схеми машин і механізмів для цих цілей, розкажіть про їх роботу, переваги і
недоліки.
54. Розкажіть про машини, які застосовують при виробництві бурових
робіт. Дайте принципові схеми бурильних верстатів.

31
 55. Опишіть пристрій і роботу верстатів ударного, обертального і
ударно-обертального буріння.
56. Надайте визначення і наведіть класифікацію пальні занурювачів.
Надайте приклади застосування кожного з них.
57. Охарактеризуйте переваги і недоліки дизель-молотів,
віброзанурювачів, вібромолотів та паро-повітряних молотів. Надайте їх
порівняльну оцінку і область доцільного застосування кожного з них.
58. Розкажіть про будову і як працюють паро-повітряні молоти простої
та подвійної дії. Наведіть їх принципові схеми.
59. Розкажіть про будову і роботу штангових і трубчатих дизель -
молотів, про їх переваги та недоліки. Наведіть конструктивні схеми.
60. Наведіть принципові схеми віброзанурювачів та опишіть принципи
їх роботи. Дайте їх порівняльну оцінку.
61. Розкажіть про правила техніки безпеки при експлуатації
будівельних машин. На прикладі трьох будівельних машин, на вибір здобувача
вищої освіти.
62. Розкажіть про призначення, будову і роботу бурильно-кранової
машини. Наведіть її принципову схему.
63. Розкажіть про грейдер-елеватор та визначення його
продуктивності.
64. Розкажіть про щогли, шеври, портали і щоглово-стрілові крани.
65. Розкажіть про будову і галузь застосування бункерів, затворів та
живильників, їх будову. Надайте конструктивні схеми.

32
 Список літератури:

1. Шаповал С.В. Будівельна техніка та виробнича база будівництва:

конспект лекцій для студентів усіх форм навчання освітньо –
кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 192 – Будівництво та
цивільна інженерія / С. В. Шаповал, О. М. Болотських: Харків. нац. ун-т
міськ. госп-ва ім. Бекетова. – Харків: ХНУМГ ім. Бекетова, 2020. – 140
с.
2. ГОСТ 2688 – 80. Канат двойной свивки типа ЛК – Р конструкций 6 ×19
(1+6+6/6) о.с. Сортамент.
3. ГОСТ 6636 – 69. Основные нормы взаимозаменяемости. Нормальные
линейные размеры (с изменениями 1 и 2). Изд – во стандартов, 2004.
4. ГОСТ 6627 – 74. Крюки однорогие. Заготовки. Типы. Конструкция и
замеры (с изменениями 1 и 2).
5. ГОСТ 24705 – 2004. Основные нормы взаимозаменяемости. Резьба
метрическая. Основные размеры.

33
 Рекомендована література:

1. ГОСТ 2688 – 80. Канат двойной свивки типа ЛК – Р конструкций 6 ×19

(1+6+6/6) о.с. Сортамент.
2. ГОСТ 6636 – 69. Основные нормы взаимозаменяемости. Нормальные
линейные размеры (с изменениями 1 и 2). Изд – во стандартов, 2004.
3. ГОСТ 6627 – 74. Крюки однорогие. Заготовки. Типы. Конструкция и
замеры (с изменениями 1 и 2).
4. ГОСТ 24705 – 2004. Основные нормы взаимозаменяемости. Резьба
метрическая. Основные размеры.
5. Шаповал С.В. Будівельна техніка та виробнича база будівництва:
конспект лекцій для студентів усіх форм навчання освітньо –
кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 192 – Будівництво та
цивільна інженерія / С. В. Шаповал, О. М. Болотських: Харків. нац. ун-т
міськ. госп-ва ім. Бекетова. – Харків: ХНУМГ ім. Бекетова, 2020. – 140
с.
6. Будівельні машини та обладнання. Підручник. / [Лівінський О.М.,
Пшінько О.М., Савицький М.В. та ін..]. – К.: Українська академія наук;
«МП Леся», 2015. – 612 с.
7. Назаренко І.І. Вантажопідіймальна техніка (конструкції, ефективне
використання, сервіс): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І.І.
Назаренко, Ф.О. Німко. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 400 с.

34
 Додаток А

Канати сталеві (ДСТУ 2688-80), ЛК-Р конструкцій 6×19

Маса Маркірувальна група канату, МПа (Н/мм2)

Діаметр
100 м 1470 1568 1666 1764 1862 1960 2058
канату,
канату,
мм Розривне зусилля каната в цілому, Н
кг
1 2 3 4 5 6 7 8 9
6,9 17,7 — 24000 25500 26300 27450 28700 29850
8,3 25,6 — 34800 36950 38150 39850 41600 43200
9,1 30,5 — 41550 44100 45450 47500 49600 51700
9,9 35,7 — 48850 51850 53450 55950 58350 —
11 46,2 — 62850 66750 68800 72000 75150 —
12 52,7 — 71750 76200 78550 81900 85750 —
13 59,7 76190 81250 86300 89000 92800 97000 —
14 72,8 92850 98950 105000 108000 112500 118000 —
15 82,4 107000 114500 122000 125500 133100 137000 —
16,5 102,5 130000 139000 147500 152000 159000 166000 —
18,0 122,5 155000 166000 176000 181500 189500 198000 —
19,5 140,5 179500 191000 203000 209000 218500 228000 —
21 163,5 208000 222000 236000 243500 254000 265500 —
22,5 185,0 235500 251000 26700 275000 287500 303500 —
24,0 211,0 269000 287000 304500 314000 328000 34300 —
25,5 239,0 304500 324500 345000 355500 372000 388500 —

35
 Додаток Б

Коефіцієнти використання канатів

Рухомі Нерухомі
Група класифікації (режиму роботи) механізму канати канати
Zр
Ml 3,15 2,5
М2 3,35 2,5
МЗ 3,55 3,0
М4 4,00 3,5
М5 4,50 4,0
М6 5,60 4,5
М7 7,10 5,0
М8 9,00 5,0

Додаток В

Коефіцієнти вибору діаметрів барабана, блока

Коефіцієнти вибору
Група класифікації (режиму роботи)
діаметрів
механізму відповідно до додатка 1 [1]

барабана h1 блока h2
Ml 11,2 12,5
M2 12,5 14,0
МЗ 14,0 16,0
М4 16,0 18,0
М5 18,0 20,0
М6 20,0 22,4
М7 22,4 25,0
М8 25,0 28,0

36
 Додаток Г

Таблиця Г.1
Двигуни трифазні асинхронні короткозамкнені серії AIP закриті з обдувом
Номінальне
Частота Співвідношення
Потужність
№ обертання
Тип двигуна Рдв, кВт Тпуск Тmax
п/п ωдв, хв- 1
Тном Тном
1 2 3 4 5 6
Частота обертання 1500 хв-1
1. АІР71А4УЗ 0.55 1360
2. АІР71В4УЗ 0.75 1360
3. АІР80А4УЗ 1.10 1400
4. АІР80B4УЗ 1.50 1400 2.0
5. АІР90L4УЗ 2.20 1430
6. АІР100S4УЗ 3.00 1430
7. АІР100L4УЗ 4.00 1440
8. АІР112M4УЗ 5.50 1440 2.2
9. АІР132S4УЗ 7.50 1440
10. АІР132M4УЗ 11.00 1440
11. АІР160S4УЗ 15.00 1450
12. АІР160М4УЗ 18.50 1450 1.4
13. АІР180S4УЗ 22.00 1450
14. АІР180М4УЗ 30.00 1450
Частота обертання 1000 хв-1
15. АІР71В6УЗ 0.55 910
16. АІР80A6УЗ 0.75 920 2.0 2.2
17. АІР80B6УЗ 1.10 930
18. АІР90L6УЗ 1.50 930
19. АІР100L6УЗ 2.20 950
20. АІР112МA6УЗ 3.00 960
21. АІР112МВ6УЗ 4.00 960
22. АІР132S6УЗ 5.50 960
23. АІР132М6УЗ 7.50 970
24. АІР160S6УЗ 11.00 970

37
 25. АІР160М6УЗ 15.00 970 1.2 2.0
26. АІР180М6УЗ 18.00 970
27. АІР200М6УЗ 22.00 970
28. АІР200L6УЗ 30.00 980

Продовження табл. Г.1

1 2 3 4 5 6
Частота обертання 750 хв-1
29. АІР112МА8УЗ 2.2 710
30. АІР112МВ8УЗ 3.0 710 1.8 2.2
31. АІР132S8УЗ 4.0 720
32. АІР132М8УЗ 5.5 720
33. АІР160S8УЗ 7.5 720
34. АІР160М8УЗ 11.00 720 1.4 2.2
35. АІР180М8УЗ 15.00 730 1.2 2.0
36. АІР200М8УЗ 18.50 730 2.2
37. АІР200L8УЗ 22.00 730
38. АІР225М8УЗ 30.00 730 2.0
39. АІР250S8 УЗ 37.00 730

Розшифровка умовного позначення - електродвигун АІР 355 S4 У1, 250

кВт, 1500 об / хв:

- "А" - асинхронний двигун,

- "І" - Інтерелектро,
- "Р" - прив'язка потужностей до настановних розмірів відповідно до ГОСТ
Р 51689 ("C" - в разі прив'язки по нормам CENELEK),
- 355 - висота осі обертання (габарит),
- S - настановний розмір по довжині станини,
- 4 - число полюсів,
- У1 - кліматичне виконання і категорія розміщення за ГОСТ 15150 – 69.

Позначення умов експлуатації за ГОСТ 15150

Кліматичні умови:
У – для температур від +500С до -400С;
ХЛ – для температур від +400С до -600С;
УХЛ – для температур від +500С до -600С;
Т – для температур від +400С до -100С.

38
Умови розміщення:
1 – на відкритому повітрі;
2 – під навісом;
3 – в закритому приміщені.

Таблиця Г.2

Габаритні і приєднувальні розміри електродвигунів серії AIP

Габаритні розміри: Настановні і приєднувальні розміри
Тип
l30 h31 d24 l1 l10 l31 d1 d10 b1 b10 h h1 h5 h10
двигуна
АІР71А,В 273 188 200 40 90 45 19 7 6 112 71 21,5 9
АІР80А,В 300 207 200 50 100 50 22 10 6 125 80 6 24,5 10
АІР90L 350 217 250 50 125 56 24 10 8 140 90 7 27,0 11
АІР100 365 263 235 60 112 63 28 12 8 160 100 7 31,0 12
АІР112М 452 310 260 80 140 70 32 12 10 190 112 8 35,0 12
АІР132М 530 350 302 80 178 89 38 12 10 216 132 8 41,0 13
АІР160 624 430 358 110 178 188 42 15 12 254 160 9 45,0 18
АІР180 662 470 410 110 203 121 48 15 14 279 180 9 51,5 20
АІР200 800 535 450 110 305 133 55 19 16 318 200 10 59,0 25
АІР225 800 535 450 110 305 133 55 19 16 318 200 10 59,0 25
АІР250 800 535 450 110 305 133 55 19 16 318 200 10 59,0 25

Рис. Г.1. Габаритні і приєднувальні розміри електродвигунів серії AIP

39
 Додаток Д

Таблиця Д.1
Потужність на швидкохідному валу редуктора, кВт
Частота Загальне передаточне відношення
обертання
Редуктор

роботи
Режим

швидко-
8,32 9,8 12,41 16,30 19,88 24,9 32,42 41,34 50,94
хідного
валу, хв.- 1
600 М6 19,3 17,1 15,2 11,3 9,4 7,0 5,2 4,2 3,9
750 М6 23,0 19,7 16,6 13,5 11,1 9,4 7,6 5,6 4,2
Ц2- 250
1000 М6 27,1 23,8 20,5 17,3 14,1 11,7 9,2 7,3 6,0
1500 М6 34,0 30,2 25,4 23,8 19,0 16,5 11,9 9,8 8,5
600 М6 33,6 29,4 24,7 18,0 15,8 12,6 8,3 6,8 5,6
750 М6 40,3 35,7 29,5 21,6 17,8 16,1 10,4 8,3 7,4
Ц2- 300
1000 М6 44,2 39,7 31,2 25,0 20,6 18,3 14,6 11,6 9,7
1500 М6 55,6 48,2 39,8 31,6 26,5 21,2 19,3 14,0 12,4
600 М6 45,7 39,6 34,0 26,8 22,3 16,6 12,0 10,2 9,4
750 М6 61,0 57,0 43,5 32,0 26,5 22,4 16,6 13,4 11,1
Ц2- 350
1000 М6 71,9 61,2 50,7 37,1 33,5 27,1 21,8 17,3 14,5
1500 М6 97,5 84,7 70,0 51,4 43,7 39,5 30,2 24,4 20,4
600 М6 47,6 42,4 37,6 32,6 26,1 18,8 12,0 12,0 9,4
750 М6 53,0 45,2 39,2 38,9 30,0 21,6 13,8 13,8 9,8
Ц2- 400
1000 М6 65,6 57,4 43,6 42,8 33,6 26,8 16,8 16,8 11,9
1500 М6 82,3 70,0 60,8 57,3 47,5 34,3 21,8 21,8 16,9

40
 Рис. Д.1. Приєднувальні і габаритні розміри редукторів Ц2

Таблиця Д.2
Приєднувальні і габаритні розміри редукторів Ц2

Приєднувальні Міжосьові Основні габаритні

редуктора

розміри, мм відстані, мм розміри, мм

Марка

L1 L2 L3 L4 Н1 Вага,
А Аб Ат В Н L
Н

Ц2-250 400 280 220 183 160 250 100 150 260 310 515 850
Ц2-300 475 300 255 215 190 300 125 175 300 362 620 1360
Ц2-350 550 345 300 238 212 350 150 200 330 409 700 2040
Ц2-400 640 375 325 286 265 400 150 250 380 505 805 3170

Вихідний вал редуктора у вигляді зубчастої напівмуфти

Рис.Д.2. Зубчаста напівмуфта: а – розміри напівмуфти; б – з’єднання з

барабаном лебідки
Таблиця Д.3

Приєднувальні розміри тихохідного валу у вигляді зубчастої напівмуфти

Типорозмір Зачеплення
редуктора b d d1 d2 L l l1 m z
Ц2-250 20 147 72F8 95 198 8 38 3,5 40
Ц2-300 25 310 80F8 105 227 9,5 50 5 40
Ц2-350 30 252 110F8 140 255 10 60 6 40

41
 Ц2-400 30 252 110F8 140 280 10 60 6 40

Номери варіантів схем збірки редукторів Ц2

Рис. Д.3. Варіанти складання редукторів Ц2

Приклад позначення редуктора Ц2 представлений нижче:

Ц2 – 250 – 20 – 21 – М – У1,

де Ц2 – тип редуктора;
250 – міжосьова відстань вихідний ступені, мм;
20 – передавальне число редуктора (в дійсності і =16,3);
21 – варіант складання редуктора;
М – варіант виконання кінця вихідного валу у вигляді зубчастої
напівмуфти;
У1 – кліматичне виконання і категорія розміщення по ГОСТ 15150 – 69.

Позначення умов експлуатації за ГОСТ 15150

Кліматичні умови:
У – для температур від +500С до -400С;
ХЛ – для температур від +400С до -600С;
УХЛ – для температур від +500С до -600С;
Т – для температур від +400С до -100С.

Умови розміщення:
1 – на відкритому повітрі;
2 – під навісом;
3 – в закритому приміщені.

42
 Додаток Е

Таблиця Е.1
Основні параметри та габаритні розміри колодкового гальма з короткохідним
електромагнітом перемінного струму
Розміри, мм
Тип Гальмівний
Вага
момент, Тип
гальма кНм магніту Dт A H H1 H2 G гальма
Н

ТКГ– 100 0,02 МО-100Б 100 369 250 150 170 250 120

ТКГ- 200/100 0,04 МО-100Б 200 514 400 170 195 390 250

ТКГ– 200 0,16 МО-200Б 200 591 415 170 195 390 375

ТКГ- 300/200 0,24 МО-200Б 300 718 547 250 275 520 680

ТКГ– 300 0,5 МО-300Б 300 783 570 250 275 520 920

Рис. Е.1. Схема колодкового гальма з короткохідним електромагнітом:

1 – пружина стиснення; 2 – тяга; 3 – шток; 4, 5 – стійки; 6 – якір скоби;

43
 7 – кронштейн; 8 – болт, який регулює переміщення стійки 4 вліво; 9 – гайка
регулююча зусилля стиснення пружини 1; 10 – гайка регулююча хід колодок;
11 – допоміжна пружина стиснення, що відводить стійку 5 вправо.
Таблиця Е.2
Основні параметри та габаритні розміри колодкового гальма з
електрогідравлічним штовхачем перемінного струму
Розміри, мм
Гальмівний

Тип
момент,

Вага
кН·м
Тип гідро-
гальма штов- Dт A H H1 H2 G g F1 гальма
Н
кача

ТКГ-200 0,3 Т-45 200 623 359 170 195 265 50 295 400
ТКГ-300 0,8 Т-45 300 803 508 205 230 390 60 422 1000
ТКГ-400 1,5 Т-75 400 967 637 250 275 520 75 470 1780
ТКГ-500 2,5 Т-75 500 1212 800 315 350 610 106 630 2520
ТКГ-600 5,0 Т-160 600 1427 948 380 420 780 115 715 4340
ТКГ-700 8,0 Т-160 700 1582 1083 430 470 890 150 805 6050
ТКГ-800 12,5 Т-160 800 1837 1216 480 545 1020 175 990 8400

Рис. Е.2. Схема двоколодкове гальма з електрогідравлічним штовхачем:

1– гідроштовхач; 2 – електродвигун гідроштовхача; 3 – вертикальний шток; 4
– тяга, яка замикає пружину 12 зверху; 5 – фігурний важіль; 6 – стійка з галь-

44
мівною колодкою; 7– тяга; 8 – стійка з гальмівною колодкою; 9 –
регулювальний гвинт; 10 – шків гальма; 11 – тяга, яка замикає пружину 12
знизу; 12 – пру жина
Додаток Ж
Муфти пружні втулочно – пальцеві (МПВП)
Основні розміри муфт МПВП
Оберталь- Розміри,
ний момент мм
Позначення що

найбільший
найменший
муфти передається Вага
муфтою Dт B т D1 L муфти
d

d
Мм, кНм G, Н

МПВП – 1 0,035 12 18 100 60 60 74 25

МПВП – 4 0,23 24 38 200 80 100 145 95

МПВП – 6 0,70 35 55 300 125 140 200 247

МПВП – 7 1,30 40 55 400 140 160 200 480

МПВП – 9 2,80 60 80 500 160 210 257 910

МПВП – 10 4,80 70 100 600 160 245 320 1350

МПВП – 12 8,30 90 130 700 180 305 350 2350

45
 Рис.Ж. Схема пружної втулочно-пальцевої муфти МПВП:
1 – напівмуфта з пальцями; 2 – палець; 3 – шків; 4 – напівмуфта зі шківом
Додаток К
Найбільша вантажопідйомність однорогих гаків
(за обов’язковим додатком ГОСТ 6627-74)

Для машин і механізмів з

Для машин і машинним приводом
Номер заготовки гака механізмів з Група режимів роботи
ручним приводом механізму
за ГОСТ 25835-83
до М 4 М5-М6
1 0,40 0,32 0,25
2 0,50 0,40 0,32
3 0,63 0,50 0,40
4 0,80 0,63 0,50
5 1,00 0,80 0,63
6 1,25 1,00 0,80
7 1,60 1,25 1,00
8 2,00 1,60 1,25
9 2,50 2,00 1,60
10 3,20 2,50 2,00
11 4,00 3,20 2,50
12 5,00 4,00 3,20
13 6,30 5,00 4,00
14 8,00 6,30 5,00
15 10,00 8,00 6,30
16 12,50 10,00 8,00
17 16,00 12,50 10,00
18 20,00 16,00 12,50
19 - 20,00 16,00
20 - 25,00 20,00
21 - 32,00 25,00
22 - 40,00 32,00
23 - 50,00 40,00
24 - 63,00 50,00
25 - 80,00 63,00
26 - 100,00 80,00

46