Особливості новаторства Л.Стерна у романі «Сентиментальна подорож».

Лоренс Стерн є видатним англійським письменником XVIII століття, а його

роман «Сентиментальна подорож» став одним з найвидатніших тогочасних
творів, котрий здобув широкого поширення не лише по всій країні, а й за
межами. Жанр «шляхових нотаток» був широко відомий в англійській
літературі XVIII сторіччя. Описи подорожей по континенту, в які відправлялися
багаті молоді джентльмени в супроводі наставників-компаньйонів,
публікувалися вельми часто. Однак твір Стерна різко відрізнявся від них як за
формою, так і за змістом.
«Sentimental journey through France and Italy» (Лондон, 1768) був написаний
Стерном після його подорожі. Це твір, за яким було названо «сентиментальним»
цілий напрям у літературі. Він зображає любовні пригоди мандрівника, які
чергуються з описом його почуттів. Цей роман можна сказати став працею його
життя, оскільки це був підсумковий твір. Стерн називав «Сентиментальна
подорож по Франції та Італії» своєю «Працею Спокути», зробленою з метою
«навчити нас любові до світу і до наших побратимів – живим творінням».
І ось саме твір став чи не одним з перших, котрий висвітлював внутрішній світ
людини та почуття. І звісно ж, Стерна сміливо можна назвати новатором,
оскільки роман відзначається та відрізняється численними новаторськими
особливостями у сфері жанрової форми та стилю.
Експериментальна форма цього твору є центральною особливістю. Стерн
використав нетрадиційну форму роману, котра полягає в тому, що ззовні твір
нагадує замітки допитливого мандрівника, і це справді має право на існування,
оскільки багато глав його названі відповідно до назв міст, у яких він побував.
Однак це певний прийом, котрий автор використав, аби читач поринув у
атмосферу та здавалося б звичний для нього світ. А далі на нього очікують
несподіванки, оскільки в книзі зовсім відсутні описи місць, точні факти або
оцінки. У творі порушена хронологія, немає чітко окресленої композиції.
Сюжетна лінія порушена, але вона складається з численних епізодів та
анекдотів, котрі дозволяють читачеві досліджувати різні аспекти життя, котрі
автор виражав про тогочасне суспільство. Стерна не зовсім цікавить, що
побачив мандрівник. Набагато цікавішим є сприйняття з точки зору психології.
Якщо говорити про психологічний аспект твору, на думку спадає те, шо Стерн
використав численні посилання до різноманітних філософських текстів. Крім
того, в його романі наявні численні цитати та алюзії, що також є важливим
аспектом. Через такі моменти у творі автор взаємодіє з читачем,
використовуючи коментарі та власний аналіз свого ж твору.
Звісно, не можу оминути і сентиментальність твору. Стерн був одним із
засновників сентименталізму, літературного напряму, котрий надавав перевагу
почуттям, а не розуму. І ось саме цей напрям є домінантним в його творі. У
романі «Сентиментальна подорож» автор використовує наступні прийому
сентименталізму:
1) Акцент на важливості почуттів: Йорик – це людина, котра не
соромиться зізнаватися у власних почуттях. Він живе емоціями, його
легко зворушити і він завжди співчуває іншим. Але хочу зазначити що
нерідко між висловлюваннями і почуттями Йорика відбувається дисонанс,
що також є одним з прийомів автора.
2) Опис природи: Автор описує природу, як джерело власного натхнення.
Кожна розповідь чи згадка про природу відзначається особливою
чутливістю та вражає малюнком, котрий кожен малює у своїй уяві. Саме
ці описи можуть віддзеркалити внутрішній стан героя та передати певні
емоції та настрої.
3) Використання патетики: Саме до цього прийому Стерн у своїх творах
звертався неодноразово. Патетика – це прийом, котрий використовується,
аби викликати у читачів сильні емоції, такі як співчуття, жаль та інше. У
романі Стерна патетика використовується для створення атмосфери
ніжності, співчуття, радості та задоволення. Цікавим є те, що і образ
головного героя є доволі патетичним.

Отже, загальною рисою роману «Сентиментальна подорож» є інноваційний та

цікавий підхід до написання та експерименти з формою твору. Звісно,
новаторство Стерна мало великий вплив на розвиток світової літератури. Роман
став одним з перших, котрі вивели і показали на першому плані внутрішній світ
людини, її почуття та емоції. "Сентиментальна подорож» стає подорожжю у
внутрішній світ героя. Вона необхідно для того, щоб розкрити його духовні
якості, показати слабкості й достоїнства, суперечливість характеру й важливість
миттєвих вражень для його формування.