Филон Джалалія

Филон Джалалія належав до тих сподвижників Богдана Хмельницького, які пройшли з

ним від початку повстання і до смерті самого гетьмана. Як вважають дослідники, за
походженням своїм він був із кримських татар. Підлітком, а може, ще в дитинстві, він потрапив
до козаків у полон, визнав православ'я і навіки залишився запорізьким лицарем.

Гетьман Хмельницький вдало використовував його татарське походження і його знання

татарської та турецької мов. І коли постало питання, кому очолити українське посольство на
переговорах у Стамбулі, Хмельницький, не довго вагаючись, доручив цю місію Филону
Джалалії, на якого цілком покладався і на полі бою, і в справах дипломатичних.

Полковник Джалалія відзначався особливою суворістю в ставленні до ворогів, але також

був дуже вимогливим до підлеглих. Його полк уславився саме своєю військовою дисципліною,
що не раз допомагала козакам у надзвичайно складних ситуаціях. Навряд чи Джалалію так
любили, як, скажімо, Д. Нечая, якого навіть поляки вважали за найшляхетнішого з-поміж
повстанської старшини; навряд чи шанували, як Богуна чи Кривоноса. Але слухалися
беззастережно. І довіряли. Ніхто ніколи не мав сумніву в тому, що на цього суворого чоловіка
можна покластися в будь-якій ситуації. І це не раз підтвердилося під час Берестецької битви.

Відомо, що полк Джалалії йшов у перших лавах і в битві під Жовтими Водами, і в
Корсунській кампанії. При цьому полковник вражав усіх особистою хоробрістю. А ще -
Хмельницький відчув, що в особі полковника має ідейного прихильника. І Джалалія зостався
ним навіть у часи, коли серед повстанської старшини сформувалася досить сильна опозиція.

І коли в 1650 році виник конфлікт між гетьманом і молдавським господарем Василем
Лупулом, який не тільки зрікся обіцянки віддати за сина гетьмана свою доньку, а й відновив
союз із Польшею, - до Ясс прибув Джалалія. Він вручив Лупулові ультиматум, дуже схожий на
оголошення війни Молдові. Джалалії зручно було виконувати цю місію ще й тому, що недавно
він вкладав договір про дружбу зі Стамбулом, а Молдова була під турецьким протекторатом.

Проте дипломатична діяльність аж ніяк не заважала Джалалії підтримувати репутацію

одного з найкращих воїнів, найталановитіших командирів Визвольної армії. Цікава деталь. На
час трагічної для повстанців Берестецької битви, вирушаючи в погоню за ханом, що відходив з
військами на Поділля, в бік Криму. Гетьман Богдан Хмельницький доручив командування
військом саме Джалалії. Літописці засвідчують, що вранці поляки були вражені, побачивши, що
ще вчора такі розгублені повстанці стоять тепер у міцному таборі із возів, який до того ж
обведено глибоким ровом та високим валом. Відома й фраза одного з польських командирів:
"Лише чернь здатна так працювати*, А польське військо, стомлене битвою, тим часом цілу ніч
проспало...

Під час підписання Переяславської угоди полковник Джалалія був серед тих, хто цю
угоду готував, хто вів переговори з іноземними посольствами, в тому числі й з російським.
Він заприсягнувся на вірність російському цареві. Але як склалася його доля після
возз'єднання з Росією, особливо по смерті Хмельницького, — невідомо. А хотілося б знати.
Адже Филон Джалалія, цей талановитий полководець і дипломат, є однією з небагатьох
постатей, що дружньо поєднують історію українців і кримських татар, яким випало жити
сьогодні в єдиній державі, за єдиною Конституцією та під єдиним прапором.