укр

You might also like

Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 51

Відділ освіти Покровської міської ради

Методичний кабінет

Країна
мовних знань

Посібник з української мови для вчителів та учнів початкових


класів
Укладач
Тулінова Олена Дмитрівна,
учитель початкових класів
ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 м.Покровська
4

Орфографія
Правила переносу слів з рядка в рядок.

1.Слова з рядка в рядок перенось за складами: ка-


ли-на.

2.Не перенось слова з одного складу: тигр, пень, клас.


3.Склад з однією буквою не залишай у рядку і не перенось: ожи-на,
ра-діо.
4.Букви й та ь при переносі не відривай від попередньої букви: лій-
ка, ма-льви, маль-ви.
5.Буквосполучення дж, дз, ьо, йо при переносі не розривай: си-
джу, за-дзве-нить, ма-йор, Ко-ро-льо-ва.
6.Апостроф не відокремлюй від попередньої букви: Мар’-яна, під’-
їзд, пір’-їна.
7.Слова з подовженими приголосними перенось довільно: жи-ття,
жит-тя.
8. Не розбивай односкладовий префікс переносом: під-біг-ти, роз-
шу-ка-ти.
9. Не відривай одну букву від кореня: роз-крив, ліс-ник.
10.Не залишай у кінці рядка відкриваючу дужку або відкриваючі
лапки.
Практичні завдання

1.Спиши, підкресли слова, які не можна перенести.


Гора, горб, гуси, ігри, Ольга, тигр, Яна, лілія, Юрій, льон.

2.Спиши, вставляючи пропущені букви. Виділені слова розділи для


переносу.
Ча...ка, ра...он, сер...озний, с...огодні, лі...ка, сл....ози, л...отчик,
га...ок, ма...онез.
3.Спиши, підкресли буквосполучення –дж, -дз. Познач склади.
Бджола, джміль, кукурудза, дзвінок, джерельце, дзеркало,
дзюрчить, дзвенить, сиджу, дзвінко, джем.
4.Спиши слова, поділяючи для переносу. Познач їх будову.
Книжка, переліз, виїзд, подорожник, підсніжник, подарунок,
подвір’я.
5. Виправ помилки, запиши.
Ро- змова, лі-йка, олі-я, лял-ька, ти-гр, У-країна, сид-жу, під-‘їзд,
гай-ок.

6.Запиши можливі випадки переносу слів за зразком.


Зразок. До-стигають, дости-гають, достига-ють. Їжак. Ки-їв.
а) Розмова, кружка, підніжжя, чайник, майор, миьце, біль, джміль,
сирість.
б) Доїхали, дерев’яний, річка, зійшов, під’їзд, дзвін, ходжу, сльози,
плаття, сміття, Ольга.
в) Осінь, вогонь, горобець, стільці, ведмідь, альбом, учитель,
Юрась, Гриць, бадилля, волосся.
Вживання великої літери.
З великої літери пишуться:

1. Імена, по батькові, прізвища:


Тарас Григорович Шевченко.
2.Клички тварин: котик Мурчик, корова Красуля, пес Рябко.
3.Географічні назви (країн, міст, сіл, річок, гір, морів і т. д.):
Україна, гори Карпати, місто Київ, річка Дніпро, Чорне море.
4.Назви релігійних свят та Вседержителя:Бог, Божа Мати, Різдво,
Святий вечір, Великдень, Зелені свята, Свят-вечір.
5.Псевдоніми та прізвиська: Леся Українка (Лариса Петрівна
Косач-Драгоманова), Каменяр (Іван Якович Франко).
6.Дійові особи у байках та казках(хоч у звичайній мові вони
вживаються як загальні імена): Щука, Осел, Заєць, Дід Мороз,
Червона Шапочка.
7.Астрологічні назви, народні назви сузір’їв та галактик: Земля,
Сонце, Чумацький Шлях.
8.Неофіційні назви міст, територій: Закарпаття, Волинь, Полісся.
9.Утворені від власних назв прикметники пишуться з маленької
літери, якщо вони не є частиною офіційних назв і утворені за
допомогою –ськ: Ужгородський державний університет, але
ужгородська молодь.
10. В усіх назвах, що беруться в лапки: газета «Київські вісті»,
медаль «За відвагу». У назвах орденів та інших відзнак, що не
беруться в лапки, перше слово також пишеться з великої літери: орден
Дружби народів.
11. Назви найвищих державних установ та міжнародних
організацій: Верховна Рада України, ООН.
Неофіційні назви закордонних законодавчих органів пишуться з
маленької літери: парламент, національні збори.
Практичні завдання

1.Спиши. Підкреслити власні назви і пояснити вживання великої


літери.
Поетеса Марійка Підгірянка написала багато віршів для дітей.
Туристи побували на Говерлі – найвищій вершині Українських
Карпат. Зачаровують нас мальви на картині Катерини Білокур. У моєї
бабусі живуть кізка Зіронька і котик Мурко.

2.Спиши, вставляючи потрібну літеру.


Без писанок та крашанок не обходиться жоден (В, в)еликодень.
Молитва – це щира бесіда нашої душі з (Б, б)огом. У перший день (Р,
р)іздва починають колядувати. Пресвятая (П, п)окровонько, покрий
мою головоньку.

3.Виправ помилки, запиши і поясни вживання великої літери.


Іван франко, зелені свята, україна, цуценя пушок, кобзар,
дніпровські кручі, ведмедик пух, божа мати, покрова, українські
дівчата, закарпатські традиції, донецький державний університет.

4.Дай повні відповіді на запитання, запиши їх.


-У якому місті ти живеш?
-Яке місто є столицею України?
-Як звати твою маму?
-Куди б ти хотів поїхати на екскурсію?

5.Подумай, яку букву пропущено у слові. Запиши утворені імена.


...икита, ...лена, ...етяна, ...лексій, ...нтон, ...вітлана, ...ксана, ...ндрій,
...рій, ...аталя.

9
Позначення м’якості приголосних звуків
м’яким знаком.
Буква м’який знак (ь) позначає м’якість попереднього
приголосного.

Практичні завдання

1.Зміни слова за зразком.

Корінці-корінець
олівці –
стільці –
камінці –
пальці –
хлопці –
зайці –
горобці –
місяці –
кінці –

2.До поданих слів добери слова з протилежним значенням, запиши.


Ніч –
початок –
сонце –
великий –
весна –
бабуся -
3.Поділи слова для переносу.
а) Стільці, місяць, яблунька, Ольга, осінь.
б) Тюльпан, опеньки, альбом, день, вогонь.
в) Співають, їдальня, зимонька, кінець, промінь.

4. Закінчи речення.
Вдень світить сонце, а вночі - ... .
Після теплої ночі настав жаркий ... .
Один баранець пасе тисячі ... .

5.Прочитай текст. Спиши, вставляючи пропущені букви.


Л...он – пол...ова рослина. З н...ого виготовляють тканину, олію. В
Україні відомо 25 видів л...ону.

10
6.Зміни подані слова за зразком.
Домашній – домашнього
вечірній –
синій –
ближній –
пізній –
вчорашній –
житній –
ранній-
Позначення м’яких подовжених приголосних
на письмі.
М’який подовжений приголосний звук на письмі позначають дві
однакові букви.

Практичні завдання

Прочитай. У словах з подовженим звуком допиши букву.


Знан...я
прилад...я
пісн...я
завдан...я
син...я
жит я
Кат...я
узліс...я
кол...яда
вбран...я
ус...я
козен...я
вд...ячний
світан...я
багат...я
Марус...я
біл...я
гіл...я
взут...я
тьот...я
облич...я
л...ють
стерн...я
читан...я
руд...я
зіл...я
кол...ють
волос...я
піднялос...я
осін...ій
галуз...я
друз...і
від...ав
догляд...ав
Ол...я
ніч...ю
сіл...ю
збіж...я
вогнян...ий
стат...я
зайч...атко
плат...я камін...я
глад...ять бажан...я
зарубіж...я н...янька
бадил...я бит...я
будівл...я навман...я
Кол...я світан...я
бабун...я
Вживання буквосполучення йо для позначення

звукосполучення [йо].

Буквосполучення йо вживається: 1) на початку слова й


після голосного – його, йому, завойований, район, чийого; 2) після
приголосного – вйокати, Воробйов, мільйон, серйозний.
Спостерігаємо, що звукосполучення [йо] позначається двома
відповідними буквами (на відміну від букв я, ю, є, ї).

Практичні завдання

1.Спиши слова, підкресли буквосполучення йо.


Гайок, район, Йосип, йод, йорж, серйозний, бойовий, знайомий,
майорить, майонез, йому, крайовий, підйомний.

2.Спиши, вставляючи замість крапок буквосполучення йо, ьо.


На будівельному майданчику працює під...мний кран. Л...тчик веде
бо...ву машину. У га...чку т...хкає соловейко. У син...му небі пролітали
птахи. С...годні видався погожий ден...к.
3.Запиши слова, ділячи їх на склади.
Йордан, знайомий, майонез, район, завойовник, майор,
серйозний,йогурт.
4.Склади і запиши речення зі словосполученнями.
Побачив його, віддав йому, серйозний хлопець.
Апостроф

Апостроф пишеться:
1. Перед –я, -ю, -є, -ї, після б, п, в, м, ф та р в кінці складу: п’ють,
п’ять, ім’я, бур’ян, матір’ю.
2. Після префіксів, що закінчуються на приголосну, та в складних
словах: з’явитися, під’їхати, двох’ярусний.

Практичні завдання

1.Запиши 10 слів з апострофом.

2.Спиши, вставляючи, де потрібно апостроф:


а) Соловї, пять, з любовю, мяч, лялька, матірю, люди,
соломяний, здоровя, буря, хомячок.
б) Пірїна, розібєш, життя, здається, бурян, буряк, пятка, репях,
земля, мякий, підїзд.
3.Утвори нові слова за зразком: хлопець – хлоп’ячий.
Риба –
Олово –
Солома –
Камінь –
Дерево –
Соловей -
4.Спиши, вставляючи пропущений апостроф. З одним словосполученням
склади і запиши речення.
Гратися з мячем, на пятому поверсі, іграшка для Марянки,
Зустрівся з матірю, пють чай, дружні хлопята, співають соловї, за
камяним будинком, на шкільному подвірї, з гусячого піря.
5.Зроби звуко-буквений аналіз слів:
а) П’ять, в’юн, Дем’ян.
б) Реп’ях, м’який, п’ятниця.
в) Солов’ї, п’ятірка, нап’ється.
Правопис слів з ненаголошеними е, и.

Щоб дізнатися, яку букву слід писати в ненаголошеному складі (е


чи и), треба дібрати перевірне слово, у якому ненаголошений звук
стане наголошеним. Наприклад: сини – син, крило – крила, сливовий –
слива.

Практичні завдання

1.До поданих слів добери перевірні. Встав пропущені букви.


... – в...сокий
... – ш...шкарик
... – н...зенько
... – в...сняний
... – ж...ве
... – з...мівля
2.Запиши слова, протилежні за значенням.
Вузький, літо, холод, низький, мілкий, небо.

3.Спиши речення, вставляючи потрібні слова. Ненаголошені голосні


підкресли.
На деревах з’явилися ... . У Тараса багато цікавих ... . Знявся в
небо ... орел. Між ярами над ставами верби ... . У човні лежало ... .
(Зеленіють, листочки, степовий, весло, книжок).
4.Прочитай та спиши вірш, вставляючи пропущені букви.
Ходить лісом їжачок,
за пл...чима рюкзачок.
Він збира гр...бочки.
Вис...пає в бочку,
Солить їх на зиму
І ласує ними. Ігор Січовик.
5.Прочитай словосполучення. Спиши, виправляючи помилки, в дужках запиши
перевірні слова.
Гричаний мед, вешневе варення, гребний суп, земова ніч, висняний
день, глибока річка, слевове варення.
Правопис слів з дзвінкими і глухими приголосними.

В українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів


і складів вимовляються дзвінко. Глухі приголосні, що стоять перед
дзвінкими, уподібнюються до парних їм дзвінких: вокзал [вогзал],
футбол [фудбол], просьба [прозьба].
Щоб перевірити, яку букву треба писати в слові, її треба поставити
перед голосним: просьба - просити, боротьба - боротися.
У деяких словах написання таких приголосних не перевіряється,
тому правопис їх треба запам'ятати: вогко, призьба, вокзал,
мерехтіти, футбол, анекдот.

Практичні завдання

1.Спиши слова, підкресли букви, що позначають дзвінкі приголосні.


Будка, боротьба, сніжки, скибка, молодший, низький, ніжка, швидкий,
рибка, загадка, легкий, залюбки, ходьба, розвідка, прудкий.
15
2.Спиши слова, вставляючи пропущені букви, добери перевірні за зразком.
Просьба – просити
боро...ьба –
во...зал –
ні..ті –
кі...ті –
дьо..тю-
3.Спиши прислів’я, вставляючи пропущені букви.
Ле..кого хліба не шукай — не знайдеш. Ло..ка дьо..тю зіпсує бочку
меду. Ле..ко сказати, а ва..ко зробити. Був би са..., а солов’ї прилетять.
Буде й на кропиву моро... . Жолу...ь який малий буває, а з нього
великий ду... виростає.

4.Прочитай виразно текст, вставляючи пропущені букви.


Одного разу кі..ка гралася на вигоні зі своїм кошеням. Та налетів
в..ликий орел. Він накинувся і вхопив кошеня, але не встиг знятися з
ним угору, бо кі..ка напала на нього.
В орла були в..ликі дужі крила, гострий закандзюблений дзьоб і
лапи з великими кр..вими кі..тями. Він бив кі..ку крилами, рвав її тіло
кі..тями. Проте кі..ка завзято оборонялася. Вона вчепилася в орла
своми гострими кі...тями.
Визволившись від нього, кі...ка зразу ж почала зализувати рани
своєму кошеняті (За Борисом Грінченком).

Добери заголовок. Спиши перший абзац тексту, вставляючи пропущені


букви.
Правопис префіксів

Не слід плутати префікси з прийменниками.


Прийменник – окреме слово, префікс – частина слова.
Постав питання:
На чому?
В чому?
З чого?
На дорозі
В лісі
З поля
16
Слова з префіксами відповідають на питання:
Що зробив? Прочитав
Який? Прочитаний
Що? Пролісок
У префіксах роз-, без- завжди пишеться буква з. Наприклад:
розглядали, розказати, безпритульний, безжалісний.
Префікс –с пиши перед буквами к, п, т, ф, х.
Практичні завдання

1. Визнач префікси і прийменники. Запиши, розкриваючи дужки.


(до)плив
(до)нього
(без)межний
(з)ними
(від)ніс
(з)трави
(без)соння
(на)лити
(до)берега
(в)летів
(в)місто
(у)центрі
(з)лив
(за)школу
(по)дивились
(до)початку
(за)писав
(на)клеїв
(без)води
(на)вчитися
(з)дерева
(у)парку
(під)вода
(при)дорожній
(за)йшов
(до)вечора
(під)кладка
(при)кордонник
(від)дав

(зу)пинитися
(під)деревом
(про)читаний
(за)цвіла
(під)лога
(при)дорозі
(у)містах
(не)веселий
(у)воду
(до)лісу
(у)слові
(перед)часно
(під)водні
(про)лісок
(під)сніжник
(не)привітний
(по)радіо
(з)дороги
(про)весну
(не)відомий
(роз)бити
(у)класі
(в)небо
(по)знайомитись
(на)святі
(про)гулянка
(під)битий
(за)сніжено
(за)столом
2.Встав пропущену букву, познач префікс.
Бе...голосий, бе...вусий, бе...соння, бе...душний, бе...смертник,
бе...крилий, ро...бити, ро...казати, ро...віяти, ро...міняти, ро...почати.
3. Допиши префікс –з чи -с.

...варити
...ховати
...кинути
...терти
...класти
...творив
...палахнув
...компонувати
...хаменутися
...шити
...шкребти
...робив
...лив
...хилився
...хвильований
...чистити
...цідити
...сипати
...кроїти
...казав
...крутити
...клав
...паяти
...лити
...хвалив
...робити
...фотографувати
...хвалити
...тихає
...носити
...горить
...ховає
...сохнути
...пливти
...мокнути
...мішав
...горнули
...бентежитись
...садив
...чесати
Словотворення
Споріднені слова.
Слова, об’єднані одним значенням, - це слова «родичі», або
споріднені слова.

Практичні завдання

1.З кожної групи слів вибери і запиши спільнокореневі.


а) Мило, мильниця, милитися, милуватися, мильце, мильний.
б) Дорогий, дорога, дорожній, подорожчати, подорожник.
в) Сирість, сирник, сирий, відсиріти.
г) Бережливий, бережок, обережний, бережливість.
д) Сова, совеня, совок, совиний.
2.Випиши з тексту споріднені слова.
Є в дідуся добре діло:
Сад розводить на горбку.
Квітнуть вишеньки вже біло
У дідусевім садку.
І ніхто не відгадає, якщо дід вас вигляда,
Чи то вишня розквітає,
Чи дідова борода. (Ю.Гайда)
Будова слова.

Спільна частина споріднених слів називається коренем. Щоб


визначити корінь слід підібрати споріднені слова, порівняти їх
написання, спільна частина і буде коренем.
Частина слова, яка змінюється, називається закінченням. Щоб
визначити закінчення, треба змінити слово. Наприклад: море, на морі ,
моря , морем.
20
Частина слова без закінчення називається основою. Основа слова
складається з таких частин: префікс , корінь , суфікс.
Частина слова, що стоїть перед коренем, називається префіксом. За
допомогою префіксів утворюються нові слова: ніс — приніс, везли —
відвезли.
Частина основи, що стоїть після кореня, називається суфіксом. У
словах із закінченнями суфікс стоїть між коренем і закінченням.
Наприклад: гномика . За допомогою суфіксів утворюються нові
слова.

Практичні завдання

1. Спиши слова, розбери за будовою.


а) Ніч, лоза, книжка, дубовий, лісник,добіг, пролісок, посадка.
б)Ніс, кора, краплина, шкіряний, гурток, вибіг,припічок,
прекрасний.
в) Ліс, мова, селище, класний, пеньок, побіг, підводник,відпустка.
г) День, школа, пахощі, співучий, шишкар, перебіг, підсніжник,
проліски.

2.За допомогою суфіксів утвори нові слова і запиши їх.


Сніг, казка, літо, зима, осінь, весна, дитина, хата, ліс.

3.За допомогою префіксів утвори нові слова і запиши їх.


Їхати, писати, друкувати, казати, малювати, йти, бігти, летіти, повзти.
Морфологія
Іменник
Іменники – це слова, які називають
(іменують) предмети. Іменники, що є назвами істот (людей і
тварин), відповідають на питання хто? Іменники, що є назвами
неістот, відповідають на питання що? Наприклад: (хто?)
сестричка; (що?) стрічка.
Іменники бувають чоловічого, жіночого і середнього роду.
Іменники, до яких можна додати слова він, мій, — це іменники
чоловічого роду: абрикос, барвінок, рушник. Іменники, до яких можна
додати слова вона, моя, — це іменники жіночого роду: айстра,
ластівка, стежка. Іменники, до яких можна додати слова воно, моє,
— це іменники середнього роду: поле, цуценя, село.
Іменники, що означають один предмет, уживаються в однині:
суниця, дерево, ліс. Іменники, що означають багато предметів,
уживаються у множині: суниці, дерева, ліси. Однина та множина —
це два числа іменників.
Іменники змінюються за відмінками. В українській мові є сім
відмінків, кожний з яких, окрім кличного відповідає на певне питання.
Назва відмінка Питання Приклади
Називний (Н. в.) Хто? Що? сестра, стіл, село
Родовий (Р. в.) Кого? Чого? сестри, стола, села
Давальний (Д. В.) Кому? Чому? сестрі, столу, селу
Знахідний (Зн. в.) Кого? Що? сестру, стіл, село
Орудний (Ор. в.) Ким? Чим? сестрою, столом,
селом
Місцевий (М. в.) (на) кому? (на) чому? (на) сестрі, столі, селі
Кличний (Кп. в.) сестро,столе, село
Практичні завдання
1.До слів, які відповідають на питання «хто?», добери слова, які відповідають
на питання «що?».
Зразок: садівник – сад
Тракторист –
Лікар –
Читач –
Пекар –

2.Закінчи речення.
На урок трудового навчання я візьму...
Для дитячого садка купили...
У саду ростуть...

3.Запиши слова у дві колонки за питаннями – хто? що?


Пролісок, учень, конвалія, дівчина, соловей, фіалка, гриб, білка,
суниця, синиця.

4.До назви одного предмета добери назву багатьох цих предметів. Запиши у
дві колонки: один – багато.
Заєць, ведмідь, дитина, диван, черговий, ознака, підручник,
предмет.
5.Добери іменники за групами.
Дерева:... , ... , ... .
Свійські тварини: ... , ... , ... .
Рослини: ... , ... , ... .

6.Прочитай текст. Випиши іменники, вказуючи їх рід і число.


Весна прийшла
У школі відчинили навстіж вікна. Сонячні зайчики гасають по
класах. Легкий вітерець шелестить сторінками книжок. Із саду лине
запах вогкої землі, торішнього листя. Настала справжня весна.

7. Спиши іменники, розподіливши їх за родами.


Поле, ліс, слоненя, чай, книжка, сукня, радіо, комп’ютер, антена,
хвилина, колектив.
8.Спиши текст, дописуючи потрібні закінчення. Визнач відмінки іменників.
Мій дядько мисливець. Якось він пішов на полюванн... . Спочатку
йшов степ... . Ось і ліс. Дядько повернув на полян... . Там під ялин...
сидів заєць. Дядько підняв гвинтівк... .В цей час вибіг другий заєць.
Звірят... почали бавитись. Раптом на них кинулася лисиц... . Пролунав
постріл, лисиц... впала.
Прикметник

Прикметники – це слова, що називають прикмету,


ознаку предметів і відповідають на питання який? яка? яке? які?
Прикметники, як і іменники, уживаються в однині та множині. В
однині прикметники змінюються за родами: чоловічий, жіночий та
середній. У множині прикметники за родами не змінюються.
Прикметники чоловічого роду в однині мають за кінчення -ий, -
ій (металевий стіл, учорашній хліб); жіночого роду - а, -я (металева
полиця, учорашня газета); середнього роду — е, -є (металеве ліжко,
учорашнє молоко). У множині прикметники мають закінчення -і (спілі
сливи, червоні вишні, весняні квіти).
Практичні завдання
1.Запиши речення, добираючи прикметники.
Оленка зав’язала (яку?) стрічку. У полі зацвіли (які?) маки. У лісі
дзюрчить (який?) струмок. Яскраво світить (яке?) сонечко. Тарас
читав (яке?) оповідання.

2.Добери і запиши прикметники, протилежні за значенням.


Далекий –
добрий –
гарячий –
легкий –
рівний –
вузький –

3.Заміни виділені слова прикметниками і запиши словосполучення за


зразком.
Промінь сонця – сонячний промінь
хліб з пшениці –
сік з вишні –
шафа для книг –
гілка яблуні –
плаття з шовку –
одяг на свята –

4.До назв предметів добери і запиши ознаки.


а) За смаком – мед, щавель, сік.
б) За кольором – небо, сонце, хмара.
в) За матеріалом – стіл, хустка, глечик.
г) За характером – лисиця, заєць, тигр.

5.Спиши текст, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку й


числі.
а) Серед (дитячий) іграшок та виробів (народний) мистецтва часто
трапляються (керамічний) пташки, коники, козлики, баранчики. Це –
(дитячий) свистульки. На них можна виконувати (простий) мелодії.
Діти люблять (яскравий) і (цікавий) ірашку.
б) (Український) рукоділля сягає своїм корінням у (сивий) давнину.
(Народний) вишивка приваблює нас (цікавий) орнаментом,
(різнобарвний) кольорами.
Дієслово

Дієслова – це слова, які називають дію предметів і


відповідають на питання що робить? що роблять? що зробив? що
робили? що будуть робити? та інші.
Дієслова мають початкову форму. У початковій формі дієслова
відповідають на питання що робити? що зробити?
Дієслова змінюються за часами. Час дієслова визначається за
моментом повідомлення про виконання дії. Дієслова мають три часи:
теперішній, минулий і майбутній. Дієслова теперішнього часу
відповідають на питання що роблю? що робиш? що роблять? (читаю,
читаєш, читають); минулого часу відповідають на питання що
робив? (що робила?) що зробив? (що зробила?) що робили? (читав,
читала), (прочитав, прочитала, прочитали); майбутнього часу
відповідають на питання що зроблю? що буду робити? що робитиму?
(прочитаю, буду читати, читатиму). Не з дієсловами пишеться
окремо: не мовчав, не прочитала, не ображайся.

Практичні завдання

1.Спиши, вставляючи пропущені дієслова.


На небі ... хмара. Сонце ... . На берізці ... листя. ... блискавка, ...
грім. ... сильний дощ.
2.До іменників підбери споріднені дієслова за зразком.
Читання – читає
продавець –
лікар –
малювання –
щебетання –
учитель
3.До прикметників добери споріднені дієслова за зразком.
Зимовий – зимує
радий –
хворий –
червоний –
працьовитий –
сумний –
варений –
зелений –
4.До кожного іменника добери кілька дієслів за зразком.
Хмари – пливуть, насуваються.
Вітер –
сніг –
зима –
дощ –
листя –
птахи –
5.Спиши, добираючи за змістом дієслова.
Після дощу (присунула, насунула) чорна хмара. Почалась гроза.
(Пішов, почався, полив) дощ. Я (одягнув, взув) черевики і (взяв,
схопив) парасолю. Дорогою (відкрив, розгорнув, розкрив) її. Дощ
швидко (перестав, закінчився, минув).
6.Закінчи речення.
а) Діти вирішили турбуватися про птахів і дали слово: пташок не ...,
гнізд не ..., пташенят не ... .
б) Правда у вогні не ... і у воді не ... . Не ... з другого, щоб тобі не ...
того. Чого не ... , про те не ... . Семеро одного не ... . Хто не ... , той
не ... .
Слова для довідок: смійся, тонеш, знаєш, горить, працює, було,
їсть, чекають, говори.

7.Спиши, змінюючи час дієслів так, щоб показати, що весна вже настала.
Весна
Радісно засвітить весняне сонечко. По дорогах побіжать веселі
струмки. Лід на річці посиніє. Набубнявіють на деревах бруньки. Діти
повісять шпаківні. З теплих країв прилетять птахи.

8.Від дієслів теперішнього часу утвори і запиши дієслова майбутнього часу.


Іду, пишу, читаю, знаю, лежу, біжу, вожу, кошу, даю.
Числівник

Слова, що означають кількість предметів або


порядок їх при лічбі, називаються числівниками. Вони відповідають
на питання скільки? котрий? котра? котре? Наприклад: скільки?
дев’ятнадцять, котрий?п’ятий, котра? сьома, котре? друге.

Практичні завдання
1.Відгадай загадки, спиши, підкресли числівники.

1. Сидить Марушка в семи кожушках. Хто її роздягає, той сльози


проливає. 2. В мене ніжка одна, кожушка не маю, і хоч я без голови,
шапку одягаю. 3. Два скельця, три дужки – на ніс і на вушка. 4. Один
пастух багато овець пасе.
2.Спиши текст, записуючи числівники словами.

Чемпіон по бігові серед усіх тварин – гепард. Він уміє бігати зі


швидкістю 144 кілометри на годину. Але витримувати таку швидкість
гепард може лише одну хвилину. Лев може бігти зі швидкістю 80
кілометрів на годину, зебра – 65, заєць – 70.

3.Спиши словосполучення, розкриваючи дужки. Числівники записуй словами.

Зразок: п’ять олівців.


5(олівець), 8(зошит), 20(курча), 3(стіл), 60(лист), 11(стілець),
20(яблуко), 24(ящик), 500(дерево).
Займенник

Наприклад: іменники хлопчик, дівчинка, кошеня,


діти можна замінити займенниками він, вона, воно, вони;
прикметники зелений, червона, свіже, веселі – займенниками такий,
така, таке, такі; числівники чотири, шість, двадцять –
займенниками стільки, скільки. Займенники відповідають на ті самі
питання, що й частини мови, замість яких вони вживаються.
Особові займенники вказують на особу або осіб і відповідають на ті
самі питання, що й іменники: хто? що? Особові займенники
змінюються за числами і відмінками.
Особа Однина Множина
I я ми
II ти ви
III він, вона, воно вони

Практичні завдання

1.Замість крапок встав займенник я в потрібному відмінку.


Влітку ... жила в селі у бабусі. Там у ... було багато подружок. Дівчата
ходили зі ... в ліс, показували ... свою школу.

2.Спиши текст, змінивши займенники I особи однини на III особу однини.


Я навчаюся в четвертому класі. У мене хороші оцінки з усіх
предметів. Мені найбільше подобаються уроки читання і музики.

3.Добери з дужок займенники і запиши прислів’я.


Ти ... дуже до душі, та ... собі ще ближче. Про людину ... можеш
судити тільки тоді, коли був з ... в дорозі, чи жив під одним дахом.
(Ти, нею, я, мені)

4.Встав у словосполучення займенники він, вона, вони у потрібній формі.


а) не бачив (кого?)...
б) зайшов (до кого?) ...
Прислівник

33
Прислівник – незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії або
пояснює, де, коли відбувається дія, куди вона спрямована, і відповідає
на питання як? де? куди? звідки? коли? з якого часу? та ін.
Наприклад: стиснув (як?) міцно, відвідали (коли?) вночі, повіяв
(звідки?) здалеку. У реченні прислівники найчастіше пов’язуються з
дієсловами й виконують роль другорядних членів.
Практичні завдання

1.Спиши прислів’я та приказки. Прислівники підкресли.


І тут гаряче, і там боляче. І холодно, і голодно, і додому далеко.
Краще пізно, ніж ніколи. Хто вранці плаче, той увечері сміється.
Кому влітку холодно, тому взимку голодно. У червні на полі густо, а в
коморі пусто.

2.Доповни словосполучення прислівниками, запиши.


Співає (як?) ... , світить (де?) ... , написав (коли?) ... , лунає
(звідки?) ... , світить (як?) ... , почулося (звідки?) ... , кружляє (як?) ... .

3.Спиши текст, поширюючи речення власними прислівниками.


Над Києвом стояла чудова весняна ніч. Повний місяць (як?) ...
дивився в синій, гладенький, як дзеркало, Дніпро. На небі було ясно й
(як?) ... . На заході, над чорною смугою лісу й гір, небо (як?) ...
блищало дуже пізнім рум’яним вечором. Було ясно, як удень. На
Братській церкві можна було (як?) ... читати написи на стінах. Повітря
було тихе, запашне. Здається, сама душа ним дихала. На серці ставало
легко, на душі – спокійно. Співуча душа виливалася піснею (як?) ... і
по-солов’їному. (За Іваном Нечуєм-Левицьким)
Синтаксис і
пунктуація

35
Словосполучення
Словосполучення має головне й залежне слово. Від головного
слова ставимо питання до залежного: купити (що?)комп’ютер;
костюм (який?) новий. Підмет і присудок не є словосполученням.

Практичні завдання
1.Прочитай словосполучення. Пошир їх за допомогою питань. Запиши
утворені словосполучення.
Дякувати (кому?) товаришеві (за що? ).... Навчатися (чого?) мови
(якої? ).... Вибачати (кому?) мені (за що? )....

2.Прочитай текст, уставляючи слова і словосполучення. Спиши.


У (яких?) ...краях гори вкриті (якими?) ...лісами.
(Яке?) ...сонечко (як?)... пестить усіх соньків. (Які?)... вечори
приносять (яку?)... казку. У тій (якій?) ...країні жила (яка?)...
маленька дівчинка Марійка. Кожного ранку вона вибігала (куди?)
у... . Там вона віталася з (яким?) ...сонечком і квітами. Їй чемно
відповідали (які?)... дзвіночки, (які?)... троянди, (які?)... ромашки,
(які?)... мальви, (які?)... нагідки. Вони дуже любили (кого?)... .
Адже дівчинка доглядала їх і піклувалася (про кого?)... . (За
Оленою Поребняк).

3 Прочитай текст.
Жила в горах маленька квіточка Едельвейска. Вона росла одна –
однісінька серед великих кам’яних скель. Квіточка була красива.
До неї долітав тільки вітер. Він дуже любив свою маленьку
принцесу. Вітер співав Едельвейсці своїх чарівних пісень. І її ніжні
пелюсточки трепетали білими крильцями казкових пташенят.
Одного разу вітер навчив і свою маленьку принцесу співати
чарівних пісень. Він милувався її чарівним голосом. (За Анною
Багряною).
Склади і запиши словосполучення, користуючись текстом і словами.
Визначи головні і залежні слова.
Квіточка (яка?)... , любив (кого?)... , співав (кому?)... , пісень
(яких?)..., милувався (чим?)... .
4.Прочитай текст. Випиши підкреслені словосполучення, підкресли головні
слова.
Першу ручку винайшли у Стародавньому Єгипті. Вона була
мідною. У мідному серці містилася тоненька тростинка. Її
наповнювали темною рідиною. Рідина капала зі стержня. Така
ручка бруднила одяг, руки, папір.
Речення. Зв’язок слів у реченні.
Свої думки ми висловлюємо реченнями. Речення містить
закінчену думку.
Відповідно до мети висловлювання речення поділяють на
розповідні, питальні та спонукальні. У розповідних реченнях про
щось розповідають і повідомляють. У питальних реченнях про
щось запитують. Спонукальні речення спонукають до дії.
Усі слова в реченні зв’язані між собою. Установити зв’язок
між словами в реченні допомагають питання. Наприклад: (хто?)
мама; мама (що робила?) варила; варила (що?) обід.
Член речення, який називає того, про кого чи про що
повідомляється в реченні, називається підметом. Підмет відповідає
на питання хто? що? Підкреслюємо однією рискою.
Член речення, який виражає те, що говориться про підмет (яку
дію він виконує, хто він є, який він є), називається присудком.
Присудок відповідає на питання що робить? що зробить? що
робив? що зробили? що робитимуть? який він є? хто він є? та ін.
Підкреслюємо двома рисками. Підмет і присудок — це головні
члени речення. Усі інші члени речення є другорядними.
Практичні завдання

1.Пошир речення відповідними словами.


а) Дівчатка (що роблять?) (яку?) пісню. (Коли?) на полях
посіяли (що?). У лісі (хто?) знайшли (кого?). По морю (що робить?)
(який?) корабель. (Хто?) поспішав (куди?).
в) (Що робить?) осінь по(якій?) землі. Білка (що робить?) на
зиму (що?). (Як?) тарабанить дятел (по чому?). (Який?) літак (що
робить?) над морем. Діти пішли (куди?) (з ким?).
2.Зі слів кожного рядка склади і запиши речення.
а) Пише, Евген, красиво. Сніг, над, полями, заіскрився. Багато,
у, лісі, грибів, нашому. Посадила, Люда, на, цибулю, грядці. Ми,
поїздом, до, їхали, Києва.
в) Живий, у, нашій, є, школі, куточок. Падає, пухнастий, на,
сніг, доріжки, саду. Діти, пташок, взимку, підгодовують. Озера,
навколо, верби, розрослися. Над, зорі, річкою, золотисті, гаснуть.
3.За змістом розповідного речення побудуй і запиши два питальних.
а)Діти бігали коло річки. У Віри гарна іграшка.
в)По дорогах мчать машини. Роботящі руки зерно змололи.
4.Перебудуй спонукальні речення у розповідні.
а) Діти, бережіть книги! Олено, полий квіти. Прилітайте,
журавлі, до рідної землі! Василько, допоможи дідусеві.
в) Діти, допомагайте взимку птахам! Оленко, будь уважна на
уроці. Школярі, не грайтеся поблизу дороги! Іване, помий руки
перед їдою.
5.Прочитай слова з довідки. Доповни цими словами речення, запиши.
Пригріває сонечко
тепле _____. голосніше . Веселі_____
_____ . ______ ______ . _______ _______ під вечір.
За Олександром Копиленком
Довідка: пригріває, сонечко, пташки , співають, синички,
метушаться, капає, вода, бурульки, замерзають.
Однорідні члени речення

1.Однорідні члени речення відповідають на


одне й те ж саме питання й відносяться до одного й того ж слова.
У лісі росли берези, сосни, ялинки.
берези

росли (що?) сосни


ялинки

2.Однорідні члени речення можуть пов’язуватися інтонацією або


сполучниками і, й, а, але, та, або.

3.Якщо однорідні члени речення не з’єднані сполучниками, між


ними ставиться кома.
Мама насадила в квітнику бузку, любистку, м’яти.

4.Перед сполучниками і, й ,та кома не ставиться.


Учні пишуть у зошитах охайно й красиво.

5.Якщо однорідні члени речення з’єднуються сполучниками а, але


то перед сполучниками ставиться кома.
Восени птахи відлітають у теплі краї, а весною повертаються.
Практичні завдання

1.Визначити граматичну основу в реченні. Записати речення з однорідними


членами.
Бджоли безперервно вилітають з вулика. На узліссі рясно
цвітуть липи. Річка на сонці блищала, переливалася. Хлопці й
дівчата пішли в ліс по гриби.
2.Списати, поставити, де потрібно коми. Однорідні члени речення
підкреслити.
Над квітами літали бджоли і джмелі. Налилося заколосилося
густе жито. Сергійко тихо присів на траву пильно придивився
уважно прислухався. У лісі ростуть могутні дуби стрункі ялинки.
Ми згадали темну ніч і бурхливу грозу.

3.Замінити виділені слова однорідними членами речення.


Птахи відлітають у теплі краї. На уроці ми працюємо. На
клумбах зацвіли квіти.

4.Закінчити речення.
У саду ростуть ... У зоопарку Василько бачив ... З городу по
осені зібрали ... Лелеки плавно летять над ...
Текст
Текст — це кілька речень, які розміщені послідовно й пов’язані
між собою за змістом. Текст має тему й основну думку. Тема — це
те, про що розповідається в тексті. Основна думка (ідея) — це те
головне, що автор хоче нам сказати.
Заголовок — назва тексту або його частини. Заголовок має
бути чітким і коротким. Він містить тему або основну думку
тексту.
Абзац — це частина тексту, яка містить одне або кілька речень.
Абзаци пов’язані між собою за змістом. Кожний абзац починається
з нового рядка.
Текст-розповідь — це текст, у якому йдеться про події,
пов’язані між собою, про дії героїв (персонажів) розповіді. Його
мета — розповісти, як це було.
Текст-опис — це словесне зображення предмета, істоти,
явища, місцевості, приміщень.
Текст-міркування доводить, переконує, пояснює. У таких
текстах використовуються такі слова та сполучення слів: на мою
думку, я вважаю, я переконаний (переконана), по-перше, по-друге,
отже.
Практичні завдання

1.Розмістити і записати речення так, щоб вийшов текст.


а) Зайшла у трамвай старенька бабуся. Бабуся подякувала
Ігореві й сіла. Ігор схопився з місця. Їхав Ігор з матусею трамваєм.
в) Все тіло їжака вкрите голками. Тато подарував Юркові
їжака. Котик хотів погратися з їжаком. Мурчик поколов свої лапки.
2. Поділити текст на речення.
а) Випав сніг білою скатертиною вкрилися поля височіють
глибокі намети ліс надів важкі шапки й притих.
б) Настала зима землю вкрив пухнастий сніг діти йдуть на
прогулянку у Оленки лижі у Михайлика ковзани весело всім!

3.Списати текст, дописуючи потрібні за змістом слова.


а) Вдень на небі світить ..., а вночі - ... . Влітку сонце
сходить ..., а взимку - .... (Рано, сонце, місяць, пізно).
б) Зима засипала все ... . Птахам ... , мало корму. Діти ...
крилатих ... (Холодно, друзів, підгодовують, снігом).
4.Зі слів кожного рядка побудувати речення. Визначити тип тексту. Дібрати
заголовок та записати.
а) Читання, закінчився, урок.
Перерва, велика, почалася.
На, учні, усі, вийшли, подвір’я.
Василько, тільки, залишились, у, Мар’янка, класі, та.
Сьогодні, чергові, вони.
б) До, ми, моря, їхали.
Поїзд, швидко, дуже, мчав.
Широкі, з, степи, вікна, видно.
Одинока, ось, промайнула, тополя.

You might also like