9)

1. Визначення терміну адаптація людини:

a. Адаптація людини - це процес або стан, який передбачає
здатність організму або особи пристосовуватися до змін у
внутрішньому чи зовнішньому середовищі для забезпечення
оптимального функціонування та виживання.
2. Види адаптації та їх суть:
a. Фізіологічна адаптація: Зміни в організмі, спрямовані на
оптимізацію його функцій під впливом середовища.
b. Психічна (психологічна) адаптація: Процес адаптації розумових,
емоційних та соціальних аспектів особистості до змін у
середовищі.
3. Чотири компоненти адаптаційної системи:
a. Сенсорна компонента: Аналіз та інтерпретація інформації з
оточуючого середовища.
b. Процесуальна (регуляторна) компонента: Активація адаптаційних
механізмів.
c. Структурна компонента: Зміни у фізіологічних та психологічних
структурах.
d. Комунікативна компонента: Здатність взаємодіяти з оточуючим
середовищем та іншими індивідами.
4. Рівні адаптації:
a. Біологічний рівень: Зміни на рівні фізіології та генетики.
b. Психологічний рівень: Зміни у свідомості, емоціях та поведінці.
c. Соціальний рівень: Приспособлення до вимог соціального
оточення.
5. Сутність фізіологічної та психічної адаптації:
a. Фізіологічна адаптація: Зміни в функціях та структурах організму
для забезпечення оптимального функціонування.
b. Психічна адаптація: Зміни в розумових, емоційних та соціальних
аспектах для адекватної взаємодії з навколишнім середовищем.
6. Психофізіологічна та професійна адаптація:
a. Психофізіологічна адаптація: Процеси, що об'єднують фізіологічні
та психологічні аспекти адаптації.
b. Професійна адаптація: Пристосування особи до вимог та умов
конкретної професійної діяльності.
7. "Ціна" адаптації та основні її показники:
a. Ціна адаптації: Зусилля, ресурси та витрати, пов'язані з процесом
адаптації.
b. Показники:
i. Збереження енергії.
ii. Стабільність функцій організму.
iii. Психічна зручність.
 8. Дезадаптація та її прояви:
a. Дезадаптація: Втрата або зниження рівня адаптації до певних
умов.
b. Прояви:
i. Фізичне виснаження.
ii. Погіршення психічного стану.
iii. Сприйняття стресу.
9. Зміст адаптивності та адаптаційних можливостей людини:
a. Адаптивність: Здатність до адаптації, тобто до успішного
пристосування до змін у середовищі.
b. Адаптаційні можливості: Резерви, які людина може
використовувати для пристосування до нових умов чи подолання
труднощів.

1. г
2. г
3. а
4. г
5. г
6. г
7. б
8. а
9. г
10. а
10)
Визначення пам'яті:
1. Пам'ять - це психічний процес, що передбачає збереження, засвоєння та
відтворення інформації. Це може стосуватися як минулих подій і фактів,
так і навичок, вмінь та досвіду.
2. Чотири основні етапи фіксації інформації в пам'яті:
a. Кодування: Перетворення інформації в формат, придатний для
зберігання в пам'яті.
b. Зберігання: Зберігання закодованої інформації на тривалий
термін.
c. Фіксація: Фіксування інформації в пам'яті для подальшого
використання.
d. Відтворення: Витягання інформації з пам'яті для використання.
3. Класифікація видів пам'яті:
a. Сенсорна пам'ять: Зберігає короткочасні враження від
подразників (звуки, запахи, відчуття).
b. Короткочасна пам'ять: Зберігає інформацію на декілька секунд.
c. Довгострокова пам'ять: Зберігає інформацію на тривалий термін.
4. Особливості довільного запам'ятовування проти мимовільного:
 a. Довільне запам'ятовування: Спрямоване та свідоме зусилля для
запам'ятовування.
b. Мимовільне запам'ятовування: Непередбачене та автоматичне
запам'ятовування, наприклад, внаслідок емоційного враження.
5. Оперативна пам'ять:
a. Особливості: Короткочасне зберігання та обробка інформації у
реальному часі.
b. Відмінності від короткочасної пам'яті: Займається активною
маніпуляцією інформацією під час її зберігання.
6. Відмінності між мимовільною та смисловою пам'яттю:
a. Мимовільна пам'ять: Зберігається автоматично та без свідомого
намагання.
b. Смислова пам'ять: Зберігає інформацію, яка має для нас сенс чи
значення.
7. Різновиди образної пам'яті:
a. Візуальна (образна) пам'ять: Зберігання інформації у вигляді
образів.
b. Просторова пам'ять: Зберігання інформації про просторове
розташування об'єктів.
8. Процеси пам'яті:
a. Кодування: Перетворення інформації в пам'ятевий код.
b. Зберігання: Зберігання інформації на тривалий термін.
c. Відтворення: Вилучення інформації з пам'яті для використання.
9. Індивідуальні особливості пам'яті:
a. Обсяг пам'яті: Кількість інформації, яку може запам'ятати особа.
b. Стабільність пам'яті: Схильність до збереження інформації на
тривалий термін.
c. Специфічні типи пам'яті: Наприклад, аудітивна чи візуальна
пам'ять

1. г
2. в
3. в
4. а
5. а
6. в
7. в
8. в
9. б
10. б
11)
Визначення поняття «увага»:
1. це психічний пізнавальний процес, який полягає у спрямованості і
зосередженні свідомості на певному об’єкті.
 2. Типи уваги за видом діяльності:
a. Візуальна увага: Спрямована на візуальні об'єкти.
b. Аудітивна увага: Спрямована на звукові подразники.
c. Сенсомоторна увага: Спрямована на координацію дій та
сприйняття власного тіла.
3. Типи уваги за активністю:
a. Спрямована увага: Спрямована на конкретний об'єкт чи
завдання.
b. Розподілена увага: Розподілена між декількома об'єктами чи
завданнями.
4. Форми уваги за спрямованістю:
a. Внутрішня увага: Спрямована на власні думки та внутрішні
процеси.
b. Зовнішня увага: Спрямована на зовнішні подразники та події.
5. Форма прояву уваги:
a. Спрямованість уваги: Орієнтована на конкретний об'єкт чи
завдання.
b. Широта уваги: Спроможність охоплювати більш широкий
діапазон подразників.
6. Основні властивості уваги:
a. Спрямованість
b. Стійкість
c. Розподіл
d. Переміщуваність
e. Інтенсивність
7. Функції уваги:
a. Сприйняття інформації
b. Фільтрація важливої інформації
c. Контроль над умовами сприйняття
d. Регуляція психічної активності
8. Модель фільтра Д. Бродмента:
a. Модель, яка передбачає фільтрацію інформації на ранньому етапі
обробки, дозволяючи тільки обмежену кількість подразників
пройти наступні етапи обробки.
9. Теорія уваги за А. Трейсманом:
a. Теорія визнає два рівні обробки інформації - передбачуваний
(проходить без уваги) та уважний (залежить від уваги). Уважний
рівень виникає внаслідок виявлення несподіваних подразників
на передбачуваному рівні.
10.
 1. а
2. г
3. в
4. г
5. б
6. а
7. б
8. г
9. г
10. а
12)
1. Визначення термінів «емоція» і «почуття»:
a. Почуття – провідними утвореннями емоційної сфери особистості,
які визначають динаміку і зміст емоцій.
b. Емоція – (лат emovere – збуджувати, хвилювати) – чуттєва
реакція у відповідь на різні сигнали, які викликають зміни
фізіологічного стану організму.
2. Основні теорії емоцій:
a. Праці
i. З. Фрейда
ii. Н. Холт
iii. Г. Льюіс
3. Відмінності між емоціями і почуттями:
a. Тривалість: Емоції короткочасні, а почуття можуть бути
тривалими.
b. Пов'язаність із подією: Емоції пов'язані з конкретною подією, а
почуття можуть бути більш абстрактними та загальними.
c. Суб'єктивність: Емоції часто визначаються як реакції тіла, тоді як
почуття - як реакції свідомості.
4. Функції емоцій:
a. Адаптаційна: Допомагають виживати та адаптуватися до змін у
середовищі.
 b. Сприяння взаємодії: Впливають на соціальне взаємодію та
комунікацію.
c. Регуляція внутрішніх процесів: Впливають на увесь спектр
когнітивних та фізіологічних процесів.
5. Класифікація емоцій за Б. Додоновим:
a. Радість
b. Смуток
c. Гнів
d. Сором
e. Страх
f. Захоплення
g. Інтерес
6. Класифікація емоцій за К. Ізардом:
a. Позитивні емоції: Радість, захоплення, інтерес.
b. Негативні емоції: Гнів, страх, смуток, відраза.
c. Тривожні емоції: Неспокій, здивування, сором.
7. Індикатори емоцій:
a. Міміка обличчя
b. Тон голосу
c. Поведінкові реакції
d. Фізіологічні показники (пульс, АД, пітливість)
8. Структурні компоненти лімбічної системи:
a. Гіпоталамус
b. Гіпокамп
c. Амігдала
d. Таламус
Коло Дж. Папеца:
9.

1. г
2. в
3. а
4. а
5. а
6. г
7. б
8. г
9. а
10. а
13)
1. Сон людини та його види:
 a. Сон - це фізіологічний стан відпочинку і відновлення організму, що
характеризується пригніченням свідомості та активністю
багатьох фізіологічних процесів.
b. 1) наркотичний – настає внаслідок впливу різних хімічних
речовин (різних видів наркотиків, вдихання парів ефіру,
хлороформу) а також електронаркозу (вплив слабкого
переривчастого електричного струму);
c. 2) гіпнотичний – настає внаслідок гіпнотичного навіювання;
d. 3) патологічний – може виникати внаслідок ушкоджень
головного мозку хвороботворного чи травматичного характеру
(пухлини у великих півкулях, ураження деяких ділянок стовбура
мозку, анемія мозку, різні види мозкових травм); різновидами
патологічного сну є сомнабулізм і летаргічний сон (може
виникнути внаслідок сильної емоційної травми і продовжуватися
від декількох днів до декількох років і більше).
2. Основні теорії сну:
a. З самого початку формування наукових припущень щодо природи
сну визначились двома основними точками зору: 1) активні теорії
сну – сон є активним процесом і настає в результаті збудження
певних структур («центрів сну»), що викликає загальне зниження
активності організму; 2) пасивні теорії сну – настання сну
відбувається пасивно в результаті припинення дії певних
чинників, що необхідні для підтримки стану бадьорості.
3. Зміст і фізіологічна характеристика стадій сну:
a. Етап I (легкий сон): Засинання, перехід від бодрству до сну.
b. Етап II (легкий сон): Спадає активність мозку, виникають
специфічні сонні волокна.
c. Етап III (глибокий сон): Починаються важливі процеси
відновлення тіла.
d. Етап IV (глибокий сон): Глибокий сон, важливий для фізічного
відновлення.
e. РЕМ-сон (швидкі рухи очей): Сон з інтенсивною мозковою
активністю, де відбуваються сновидіння.
4. Сновидіння - це образи, емоції чи ідеї, які виникають у свідомості
людини під час сну.
5. Значення сну і потреби в ньому:
a. Відновлення фізичних і психічних сил.
b. Підтримка нормальної роботи імунної системи.
c. Фіксація та консолідація знань та вражень.
6. Порушення сну:
a. Безсоння (інсомнія).
b. Сомнамбулізм (лунатизм).
c. Нарколепсія (наглий сон).
 7. Значення регулярного режиму сну: Регулярний режим сприяє
забезпеченню нормального фізіологічного і психічного відпочинку,
поліпшує функцію нервово-ендокринної систем.
8. Функціональне значення сну людини:
a. Відновлення фізичних сил і енергії.
b. Консолідація та сортування вражень та знань.
c. Регуляція емоцій та стресових станів.

1. в
2. г
3. г
4. г
5. г
6. в
7. в
8. г
9. б
10. б
14)
1. Научіння – це процес і результат придбання індивідуального досвіду.
Научіння включає два процеси, які здійснюються несвідомо: засвоєння
змісту матеріалу та його закріплення через мимовільне запам’ятання
2. Рівні научіння:
a. Когнітивний
b. Рефлекторний
c. Сенсорний
d. Моторний
e. Научіння знаннями
f. Інтелектуальний
g. Научіння навичкам
3. Три категорії (види) научіння:
a. Визначають три категорії (види) научіння, які різняться мірою
участі в них організму як цілого. I. Научіння реактивним формам
поведінки, в якому організм пасивно реагує на будь-які зовнішні
чинники, внаслідок чого у психіці відбуваються мимовільні зміни.
b. II. Научіння оперантним формам поведінки, в якому організм
активно взаємодіє з оточенням, через що встановлюються нові
зв’язки між різними ситуаціями, внаслідок цього організм змінює
свою поведінку.
c. III. Когнітивні форми научіння — вироблення поведінки із
застосуванням мислення (відбувається оцінка ситуації з
урахуванням минулого досвіду та її можливих наслідків).
 4. Научіння реактивним формам поведінки: Зміни в реакціях на
подразники в результаті досвіду.
5. Научіння оперативним формам поведінки: Розвиток навичок і вмінь,
пов'язаних із здійсненням конкретних операцій.
6. Научіння через наслідування моделі: Здобуття нових знань і навичок
шляхом спостереження за діяльністю інших та наслідування їхньої
поведінки.
7. Научіння шляхом міркування: Засвоєння нової інформації та вирішення
завдань за допомогою розумових процесів.
8. (Схема не надана, оскільки це текстова платформа. Ви можете
самостійно намалювати або описати схему, використовуючи ключові
поняття та зв'язки.)
Учіння - це процес засвоєння знань, умінь і навичок, які передаються з
покоління в покоління або від одного покоління до іншого.
9. Навчання - це активний процес, в якому учні взаємодіють з інформацією
та розвивають свої навички і розуміння певного предмету чи предметів.

1. а
2. б
3. а
4. в
5. а
6. в
7. г
8. в
9. г
10. г
15)
1. Назвіть основні властивості нервової системи, які лягли в основу
визначення типу вищої нервової діяльності за І.П. Павловим:
a. Згідно І.П. Павлова, властивості НС– це вроджені характеристики
нервової тканини, які регулюють основні процеси (збудження і
гальмування). Він вивчає три властивості процесів збудження і
гальмування: 1) силу – слабкість; 2) рухливість – інертність; 3)
врівноваженість – неврівноваженість. І.П. Павлов, розрізняв силу
збудження та силу гальмування, вважаючи їх двома незалежними
властивостями нервової системи.
2. Назвіть типи вищої нервової діяльності за І.П. Павловим:
a. Слабкий тип.
b. Сильний тип.
3. Назвіть види сильного типу вищої нервової діяльності за І.П. Павловим:
a. Врівноважений.
b. Неврівноважений.
 c. Рухливий.
d. Інертний.
4. Перерахуйте основні властивості темпераменту і дайте їх коротку
характеристику:
a. Емоційна стабільність (сангвінік).
b. Емоційна нестабільність (холерик).
c. Здатність до адаптації (флегматик).
d. Здатність до рефлексії (меланхолік).
5. Назвіть особливості екстраверта і інтроверта:
a. Екстраверт: спрямований на зовнішній світ, комунікабельний.
b. Інтроверт: спрямований на внутрішній світ, замкнутий.
6. Дайте характеристику людини-сангвініка:
a. Веселий, енергійний, оптимістичний, спритний, легко знаходить
спільну мову.
7. Охарактеризуйте людину-флегматика:
a. Спокійний, збалансований, стриманий, доброзичливий, не
схильний до конфліктів.
8. Опишіть людину-холерика:
a. Енергійний, наполегливий, рішучий, лідерські якості, може бути
нетерплячий.
9. Назвіть основні риси людини-меланхоліка:
a. Глибокий аналітичний розум, висока чутливість, схильність до
творчості, може бути схильний до меланхолії.
10. Коротко вкажіть як впливає темперамент на діяльність людини:
a. Темперамент впливає на стиль роботи, сприйняття інформації,
взаємодію з оточуючими, реакцію на стрес та конфліктні ситуації.
11. Назвіть функціональну спеціалізацію кори великих півкуль і як вона
впливає на спеціальні здібності людини:
a. Ліва півкуля: мовлення, логіка, аналіз.
b. Права півкуля: творчість, уява, музика, емоції.
12. Назвіть приклади найбільш знаних людей України, які володіли
непересічними спеціальними здібностями:
a. Михайло Грушевський (історик).
b. Сергій Корольов (конструктор ракет).
c. Василь Сухомлинський (педагог).
13. Назвіть спеціальні типи, які притаманні тільки людям і дайте їх коротку
характеристику:
a. Соціоніка: визначає 16 основних типів особистості, базуючись на
взаємодії функцій психіки.
14. Дайте визначення терміну «характер» і вкажіть основні чинники, які
впливають на його формування:
a. Характер - система стійких рис особистості.
 b. Формується під впливом генетичних, соціальних та психологічних
факторів, виховання, досвіду та оточуючого середовища.

1. б
2. б
3. в
4. г
5. г
6. а
7. а
8. в
9. г
10. в
16)

Що таке діяльність людини та її види:

Діяльність людини - це система свідомих цілеспрямованих дій, спрямованих
на досягнення конкретної мети. Види діяльності включають працю,
спілкування, пізнання, рекреацію та інші.
Назвіть загальні характеристики і закономірності діяльності:
● Мета як визначений результат або стан, який особа прагне досягнути.
● Системність, оскільки діяльність має внутрішню структуру та
взаємозв'язки між елементами.
● Спрямованість на досягнення результату.
● Взаємодія з зовнішнім середовищем.
● Індивідуальність, оскільки кожна людина має свій власний підхід до
діяльності.
Опишіть чинники ефективності діяльності:
● Умови виконання завдань.
● Вид, характер і величина навантаження.
● Психологічний клімат та соціально-побутові умови.
● Особистісні характеристики людини.
● Рівень мотивації та задоволеність роботою.
Що таке працездатність:
Прaцездатність - це здатність людини виконувати роботу або виконувати
фізичні та розумові завдання з високою ефективністю.
Назвіть функціональні стани, які формуються в організмі працівника під час
праці:
● Основна функціональна система.
● Побічна функціональна система.
● Відновлювальна функціональна система.
Дайте характеристику функціональним станам організму працівника:
 ● Основний функціональний стан - стан, в якому знаходиться організм під
час виконання основної діяльності.
● Побічний функціональний стан - стан, який розвивається під час
виконання побічних завдань, відмінних від основної діяльності.
● Відновлювальний функціональний стан - стан, який виникає в період
відновлення після завершення основної діяльності.
Що таке ефект Сєченова і для чого його визначають:
Ефект Сєченова - це підвищення фізичної і психічної працездатності при зміні
виду діяльності. Визначається для оцінки адаптації організму до нових умов
праці.
Нарисуйте і зробіть позначення класичної кривої працездатності.
Охарактеризуйте основні фази динаміки працездатності:
● Фаза підйому.
● Фаза стабілізації.
● Фаза спаду.
Як змінюється працездатність протягом доби:
Проходить циклічні зміни, з підйому працездатності вранці до спаду вночі.
Назвіть зміст, предмет та об’єкт психофізіології професійної діяльності:
1. Зміст: вивчення фізіологічних та психічних аспектів професійної
діяльності.
2. Предмет: процеси та стани, що виникають у людини під час професійної
діяльності.
3. Об’єкт: фізіологічні та психічні процеси, що виникають у людини під час
виконання професійних завдань.

1. г
2. а
3. а
4. г
5. г
6. г
7. в
8. г
9. б
10. г