Колечко Н.К.

ФІЗИКА
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ 8 КЛАСУ

3 ЧАСТИНА
 1. ÅËÅÊÒÐÈ×Ͳ ÇÀÐßÄÈ. ÅËÅÊÒÐÈÇÀÖ²ß Ò²Ë

Зараз ми переходимо до вивчення надзвичайно цікавих явищ, з якими

люди часто зустрічаються в побуті, і які мають широке наукове та технічне
застосування. Для пояснення цих явищ потрібно згадати модель атома за
теорією Резерфорда.

Îïèø³òü öþ ìîäåëü.

Для подальшого розгляду явищ, які будемо вивчати, потрібно мати на

увазі, що найбільш віддалені від ядра атома електрони під дією зовнішніх
сил можуть відриватись, і тоді атом стає позитивним іоном. Можливий і
процес приєднання електронів до атомів, і тоді вони стають негативними
іонами.
У п'ятому класі в курсі „Навколишній світ” ми вивчали електричні
заряди і розглядали питання електризації тіл. Давай згадаємо деякі із
розглянутих явищ і пояснимо їх.

1. ³çüìè àðêóø ïàïåðó ³ ðîç³ðâè éîãî íà ìàëåíüê³ øìàòî÷êè. Íàòðè ðó÷êó

øåðñòÿíîþ òêàíèíîþ ³ ï³äíåñè äî øìàòî÷ê³â ïàïåðó. Ùî òè ñïîñòåð³ãàºø?
×îìó öå â³äáóâàºòüñÿ?

Подібні явища люди спостерігали здавна. Ще давні греки знали, що

потертий шерстю бурштин отримує спроможність притягувати до себе
порошинки, соломинки, волосся, але вони не могли пояснити це явище і не
уявляли, яким чином воно може бути корисним людству. Вперше описав це
явище давньогрецький філософ і математик Фалес, який жив у VІ віці до н.е.
Мабуть саме завдяки його працям у науку були введені поняття електрон,
електрика, електризація, адже греки називали бурштин електроном, що
означало „спроможний притягувати до себе”.

3
 У 1600 році англійській вчений, лікар англійської королеви Єлизавети
Вільям Гільберт повторив досліди, які описав Фалес. За їх результатами
вчений встановив, що при натиранні алмазу, гірського кришталю, сірки,
смоли та деяких інших мінералів вони також притягують до себе легкі тіла.
Тіла, що мають такі властивості, почали називати наелектризованими.
У 1650 році німецький вчений
Отто фон Геріке побудував першу
електричну машину, в якій викориD
стовувалась електризація тіл. У цій
машині куля, яка виготовлена із
сірки, приводиться в обертання. Якщо
при її обертанні кулю притримувати
долонями, то вона електризується.
Із точки зору сучасної науки, на
ній починають накопичуватися
електричні заряди, і легкі предмети
притягуються до неї. Досліджуючи
Ìàë. 1. Åëåêòðè÷íà ìàøèíà Ãåð³êå
притягання предметів до кулі, Геріке
звернув увагу на те, що порошинки чи шматочки паперу, доторкнувшись до
кулі, відскакували від неї. Вченому вдалося навіть заставити порошинку, що
торкнулася кулі, плавати над нею у повітрі. Але пояснити цей дослід Геріке
не зміг, оскільки на той час не була відома внутрішня будова речовин.

2. ³äòâîðèìî òðîõè çì³íåíèé äîñë³ä Îòòî ôîí Ãåð³êå.

Íàòðè øåðñòÿíîþ òêàíèíîþ ïëàñòìàñîâó ë³í³éêó. ³çüìè äóæå ìàëåíüêèé
øìàòî÷îê âàòè, ðîçïîðîøè éîãî ³ ïîêëàäè íà ë³í³éêó. ϳäêèíü âàòêó òàêèì
÷èíîì, ùîá âîíà çàëèøèëàñü íàä ë³í³éêîþ. Ùî òè ñïîñòåð³ãàºø? Ïîÿñíè öå
ÿâèùå.

У природі існує ще один спосіб електризації – ударом. Найчастіше

цей вид електризації стосується води. Вперше електризацію рідини при
подрібненні помітили біля водоспадів Швейцарії у 1786 р. У 1913 р. це
явище назвали балоелектричним ефектом. Цей ефект зафіксовано біля
водоспадів та у печерах. Вчені встановили, що при подрібненні прісної води

4
мікроскопічні краплі, відриваючись від водної поверхні, насичують повітря
негативними зарядами. Найбільшу електризацію повітря вчені відмічають
біля найбільших водоспадів світу – Ігуасу на кордоні Бразилії та Аргентини
(висота падіння води – 190 м, ширина потоку – 1500 м) і Вікторія на річці
Замбезі у Африці (висота падіння води – 133 м, ширина потоку –1600 м).
Таким чином, із описаних явищ витікає, що наелектризувати тіла
можна:
ÅËÅÊÒÐÈÇÀÖ²ß

3. ³çüìè äâ³ ïîâ³òðÿí³ êóëüêè, íàòðè ¿õ øìàòêîì ãàçåòè ³ ïîêëàäè íà íåâåëèê³é

â³äñòàí³ îäíó â³ä îäíî¿. Ùî òè ñïîñòåð³ãàºø?

Òåïåð îäíó êóëüêó çíîâó íàòðè ãàçåòîþ, à ³íøó – øìàòêîì øåðñò³ ³ çíîâó ïîêëàäè ¿õ
íà äåÿê³é â³äñòàí³. Ùî â³äáóâàºòüñÿ ó öüîìó âèïàäêó?

Ñïèðàþ÷èñü íà ðåçóëüòàòè äîñë³ä³â, çðîáè âèñíîâîê.

До висновку, що між наелектризованими тілами можливе як

притягання, так і відштовхування, у 1730 прийшов французький дослідник
Шарль Дюфе. Вивчаючи взаємодію наелектризованих тіл, Дюфе помітив,
що натерта скляна паличка відштовхується від іншої такої самої палички,
але притягується до наелектризованого стержня, зробленого зі смоли. Дюфе
пояснив це явище тим, що існують два види електрики (сучасна назва
електрики – електричний заряд) – „скляна” і „смоляна”. Досліди покаD
зують, що тіла, які заряджені електрикою одного виду, відштовхуються,
а заряджені електрикою різного виду – притягуються. У 1778 році
американський вчений Бенджамін Франклін назвав „скляну” електрику
позитивною, а „смоляну” – негативною. Цими термінами ми користуємося
до сьогоднішнього часу.

5
 У фізиці електричний заряд позначається латинською літерою q і
вимірюється у Кулонах. Одиницю вимірювання зарядів назвали в честь
французького вченого Шарля Кулона, який вивчав взаємодію між зарядами.
[q] = 1 Кл
4. ³çüìè âóçüêó ñìóæêó ïàïåðó, ñêëàäè ¿¿ íàâï³ë ³ ïîâ³ñü íà ïëàñòìàñîâó
ë³í³éêó. Íàåëåêòðèçóé ðó÷êó ³ äîòîðêíèñÿ íåþ äî ë³í³éêè. Ùî òè ñïîñòåð³ãàºø?
Ïîÿñíè öå ÿâèùå.

Ми таким чином створили прототип приладу, який

називають електроскопом. За його допомогою визначають,
чи має тіло електричний заряд. Найпростіший електроскоп
складається із скляної банки, яка закоркована резиновим
корком, крізь який проходить металевий стержень із
кулькою на верху (мал.2). До нижнього кінця стержня
прикріпляють легкі листочки з папіросного паперу чи
алюмінію, які після зарядження зарядами однакового
знаку відштовхуються. Кут розходження листочків
Ìàë. 2
свідчить про величину заряду на електроскопі. Перший у
світі електроскоп створив російський вчений Георг Ріхман,
товариш М.В. Ломоносова.
Сьогодні крім електроскопів використовують електро
метри. В електрометрі замість листочків на металевому
стержні закріплена стрілка (мал. 3), його корпус роблять із
металу і заземлюють. Біля стрілки електрометра розміщуD
ють шкалу з поділками. Спостерігаючи, як змінюється кут
відхилення стрілки, ми можемо говорити про збільшення
або зменшення заряду.
Але залишається невирішеним питання, чому ж тіла Ìàë. 3

спроможні електризуватися? Ми знаємо, що усі тіла складаються з молекул і

атомів, і кожний атом має позитивно заряджене ядро та негативно заряджені
електрони. У будьDякому атомі позитивний заряд дорівнює негативному, і
саме тому сумарний електричний заряд атома дорівнює нулю (атом електроD
нейтральний). Під дією зовнішніх факторів атоми можуть втрачати частину

6
електронів і перетворюватися на позитивно заряджені іони, також атоми
можуть приєднувати до себе додаткові електрони і заряджатися негативно.
Такі атоми називаються негативними іонами.
Ïîì³ðêóé ³ çàïèøè, ÿêèì ÷èíîì ïðè òåðò³ (àáî ïðè óäàð³) â³äáóâàºòüñÿ åëåêòðèçàö³ÿ
îáîõ âçàºìîä³þ÷èõ ò³ë (çãàäàé ìîäåëü àòîìà Ðåçåðôîðäà, öå òîá³ äîïîìîæå).

Таким чином можна зробити висновок: електризація тіла – це втрата чи

придбання тілом деякої кількості електронів. Тіло, в якому накопичується
надлишок електронів, заряджене негативним зарядом, і навпаки.
5. Ïîðâè ñåðâåòêó íà ìàëåíüê³ øìàòî÷êè ³ ï³äíåñè äî íèõ íåíàåëåêòðèçîâàíó
ðó÷êó. Øìàòî÷êè ñåðâåòêè íå áóäóòü ïðèòÿãóâàòèñÿ äî ðó÷êè. Íàåëåêòðèçóé
ðó÷êó ³ ï³äíåñè ¿¿ äî ïàïåðó. Ïîòðèìàé øìàòî÷îê ñåðâåòêè íà í³é, ñòðÿõíè
ïàï³ð íà ñò³ë ³ ïî÷íè ä³ÿòè íà øìàòêè íàåëåêòðèçîâàíîþ ðó÷êîþ. Ùî òè ñïîñòåð³ãàºø?
×îìó öå â³äáóâàºòüñÿ?

Враховуючи модель атомів і можливість втрати (та приєднання) атомами

електронів, зрозуміло, що у випадку торкання наелектризованою ручкою до
шматочків серветки відбувається перерозподіл електричних зарядів між
тілами, які дотикаються.
ßê òè äóìàºø, ÷è îäíàêîâà ê³ëüê³ñòü ïåðåäàíèõ ïàïåðîì ³ îòðèìàíèõ ðó÷êîþ
åëåêòðîí³â? ×îìó?

Повернемося до досліду з моделлю електроскопа.

Íàòðè ðó÷êó øåðñòÿíîþ òêàíèíîþ ³ äîòîðêíèñÿ ðó÷êîþ äî ïëàñòìàñîâî¿

ë³í³éêè. Çàô³êñóâàâøè êóò ì³æ êðàÿìè ñìóæêè, äîòîðêíèñÿ äî ë³í³éêè
òêàíèíîþ, ÿêîþ òè íàòèðàâ ðó÷êó. Çàïèøè ñâî¿ ñïîñòåðåæåííÿ.

7
 Çðîáè âèñíîâîê:

Дійсно, проведені досліди доводять, що ніде і ніколи у природі не може

виникнути або зникнути заряд тільки одного знаку. Виникнення позитивD
ного електричного заряду завжди супроводжується появою рівного за
модулем негативного електричного заряду. При цьому алгебраїчна сума
зарядів, які виникають при будь яких електричних процесах, на усіх тілах,
що приймають участь у цих процесах, дорівнює нулю.
q1 + q2 + q3 + q4 + ... = 0
Ця формула є математичним записом закону збереження електричного
заряду.
На закінчення цієї теми зазначимо, що електризація тіл – надзвичайно
поширене явище, і ми зустрічаємося з ним щоденно в побуті і на виробництві.
У сухий зимовий день, коли в повітрі мало водяної пари, ви знімаєте сорочку
із синтетичного волокна, а вона буквально прилипає до тіла, до рук, навкоD
лишніх предметів, оскільки внаслідок зіткнення з тілом електризується.
Знімаючи у кімнаті одяг, виготовлений із синтетичних матеріалів, ми
чуємо тихе потріскування та спостерігаємо різнокольорові іскри між
частинами одягу.
Ви пройшлися по сухому шерстяному килиму, а потім піднесли руку до
металевої дверної ручки або іншого металевого предмета і відчули легкий
удар. Це стався електричний розряд між вашим тілом, яке зарядилося під
час зіткнення з килимом, і металевим предметом.
Але якщо в побуті електризація тіл чинить в основному дрібні
неприємності, то у виробничих умовах численні прояви електризації тіл
ускладнюють багато технологічних процесів, є причинами браку, аварій,
часто загрожують здоров'ю і навіть життю людей. Так, у текстильній проD
мисловості електризація ниток призводить до їх взаємного відштовхування,
розщеплення, притягання (прилипання) до поверхні роликів і веретен. Крім
того, заряджена тканина або пряжа притягує до себе легенькі дрібні
предмети і тим самим забруднюється. У сухому повітрі дуже сильно
електризуються аркуші паперу на поліграфічних підприємствах, аркуші

8
злипаються і рвуться у процесі розділення, притягують до себе дрібні нитки,
ворсинки, шматочки паперу, що також веде до браку. До того ж між зарядD
женою тканиною чи аркушем паперу та іншими предметами може відбутися
електричний розряд, що може стати причиною виникнення пожежі.
Багато клопоту завдає електризація тіл в авіації. Під час польоту
поблизу грозових і заряджених хмар або внаслідок тертя об повітря
відбувається електризація обшивки літака, що спричиняє порушення
радіозв'язку і спотворення показань електровимірювальних приладів.
Після посадки літака не можна відразу ж приставляти до нього металевий
трап, оскільки може статися електричний розряд і виникнути пожежа.
Спочатку літак «розряджають»: опускають на землю металевий ланцюг,
з'єднаний з обшивкою літака, і розряд відбувається між землею і корпусом
літака через ланцюг. Найбільші неприємності в авіації завдає електризація
палива. Під час заправки літака чи ракети виникає електризація пального
внаслідок його руху у трубопроводах, що може призвести до іскрового
розряду і загоряння палива. Так само під час заповнення нафтоналивних
суден (танкерів) електризація палива також може спричинити пожежу.
Чи є способи і засоби боротьби з електризацією тіл на виробництві і в
побуті? Безумовно, є. Технологи добре їх знають. Це насамперед ретельне
заземлення верстатів, машин, застосування струмопровідних пластиків для
підлог, зволоження повітря, використання різного роду нейтралізаторів або
антистатів (залежно від умов виробництва – індукційних, радіоізотопних,
електроаерозольних тощо).
Досить дотепний і простий спосіб боротьби з електризацією тіл від
дотику застосовують у текстильній промисловості. Він полягає у підведенні
до тіла, яке електризується, зарядів протилежного знака. Якщо нитка
заряджається, наприклад, негативним зарядом, нею відразу ж треба
доторкнутися до тіла, від дотику з яким на нитці утворюються заряди
протилежного знака. Саме з цих міркувань водії волокон на ткацьких
верстатах виготовляють звичайно зі скла або сталі.
Саме цей спосіб боротьби з електризацією рекомендується при роботі
за комп'ютером. Час від часу необхідно дотикатися до металевого корпусу
системного блока, який має заземлення, і таким чином зменшувати кількість
зарядів, які накопичуються на тобі. Якщо ж ти працюєш з ноутбуком, то
треба торкатися батареї опалення. Крім того, постав біля комп'ютера горщик
із звичайним хлорофітумом чи кактусом, який добре поглинає пил та
електричні заряди і сприяє збільшенню вологості повітря, що у свою чергу
також зменшує електризацію.

9
 Досить просто розв'язується завдання нейтралізації електричних
зарядів, які виникають внаслідок руху бензовозів. Ви, напевне, не один раз
бачили, що за бензовозами завжди тягнеться невеликий шматок металевого
ланцюга. Це не халатність водія, а прагнення запобігти небезпечному
нагромадженню електричних зарядів. Від руху по асфальтованому шосе
гумові покришки коліс електризуються, і за значного нагромадження
зарядів може статися розряд між землею й корпусом бензовоза, спричиняD
ючи вибух бензину. Металевий ланцюг сприяє стіканню зарядів у землю. На
легкових автомобілях із цією метою прикріплюють смужку провідної гуми.
У домашніх умовах можна усунути електризацію, підвищивши відносну
вологість повітря в квартирі до 60D70% (за допомогою, наприклад, електричD
них зволожувачів), натираючи підлогу спеціальною антистатичною мастикою.
Явище електризації тіл під час їх дотику завдає людям багато шкоди.
Але в техніці воно може принести неабияку користь. Так, явище притягання
легеньких дрібних предметів наелектризованими тілами використовується
в будові електричних фільтрів для очищення диму від дрібних частинок
попелу, які забруднюють територію навколо теплових електростанцій і
великих заводів. Для цього у димоході встановлюють сітку, якій надають
певного електричного заряду. Від проходження крізь сітку частинки попелу
електризуються і притягуються до великих металевих пластин, оскільки на
них подається заряд протилежного знаку або їх заземлюють. Осілий на
пластини попіл потім зчищають.
Електрофільтри обов'язково встановлюють у цехах, де розмелюють
цемент і фосфорити, на хімічних заводах. Одночасно з очищенням повітря
такі пристрої не допускають даремних втрат цінних речовин.

1. Підготуй і проведи досліди, що підтверджують спроможність тіл

електризуватися.
2. Підготуй досліди, які підтверджують існування двох видів зарядів.
3. Сучасні квартири насичені електронікою та синтетичними матеріалами.
Запропонуй заходи, завдяки яким кількість статичної електрики у квартирі
можна зменшити.

10
 4. Допоможи охороні магазину розв'язати можливу складну ситуацію.
Покупці супермаркету звернули увагу охорони на жінку у симпатичній шубці,
яка, за словами свідків, колола усіх покупців хитро замаскованою голкою.
Охоронці не знайшли голку в руках жінки. Чому?

5. Чому фахівці рекомендують обробляти резинові та синтетичні покриття в

автомобілі антистатиком?

6. Підготуй інформацію про вплив статичної електрики на життя та здоров'я

людини.

2. ÇÀÊÎÍ ÊÓËÎÍÀ
Ми встановили, що заряджені тіла взаємодіють
між собою, отже при будьDякій взаємодії виникає сила,
яка цю взаємодію характеризує.
Французький інженер Шарль Кулон, зацікавивD
шись фактом взаємодії заряджених тіл, за допомогою
дослідів у 1785 році встановив кількісну залежність
між силою взаємодії двох електричних зарядів, їх
величиною і відстанню між ними. Спираючись на закон
всесвітнього тяжіння Ньютона, він припустив, що сила Øàðëü Êóëîí
1736 – 1806
електричної взаємодії між зарядами поводить себе
аналогічно силі гравітаційної взаємодії. У своїх дослідах Кулон визначав
силу взаємодії між зарядженими тілами за допомогою крутильних важелів.
Одна заряджена кулька закріплювалася нерухомо, а інша – на легкому
стержні з ізолятора, який був підвішений на тонкій пружній нитці, по куту
закручування якої і визначалася сила взаємодії. Змінюючи відстань між
кульками, Кулон за кутом закручування нитки визначив залежність сили
взаємодії між зарядженими кульками від відстані. Величину заряду кульки
Кулон змінював шляхом торкання однієї із них такою ж самою за розміром,
як і заряджені кульки, але незарядженою кулькою. У результаті цього заряд

11
кульки ділився навпіл. Шарль Кулон встановив залежність між силою
взаємодії і величиною зарядів. Спираючись на результати дослідів, Кулон
сформулював наступний закон.
Сила взаємодії двох точкових зарядів у вакуумі прямо пропорційна
добутку модулів зарядів і обернено пропорційна квадрату відстані між
ними і спрямована вздовж лінії, що поєднує ці заряди.
Заряджені тіла, розміри яких маленькі у порівнянні з відстанню між
нами, називаються точковими.
Математично закон Кулона можна записати у вигляді формули:
|q1| |q2|
F=k 2
r
Треба відзначити той факт, що сила електростатичної взаємодії між
зарядженими тілами не була схожа з силою їх гравітаційної взаємодії, тому
що гравітаційна взаємодія завжди характеризує притягання між тілами.
Причину ж відштовхування, яке спостерігалося у дослідах Кулона, потрібно
було шукати в силах іншої природи.
Коефіцієнт k, який входить до математичного запису закону Кулона,
був розрахований дослідним шляхом. В Міжнародній системі одиниць СІ
k = 9 · 109 Н · м2/Кл2.
Шарль Кулон проводив свої досліди у повітрі. Але подальші досліди
показали, що величина сили взаємодії між зарядами залежить від речовини,
у якій вони знаходяться. Наприклад, сила взаємодії між наелектризованими
тілами у гасі вдвічі менша, ніж у вакуумі, у воді вона зменшується у 81 раз, у
склі – у 7 разів. Величина, яка показує у скільки разів сила взаємодії між
точковими зарядами у речовині менша за силу взаємодії між цими ж
зарядами у вакуумі, називається діелектричною проникністю речовини і
позначається латинською літерою e („епсілон”).
F
e = —0 ,
F
де F0 – сила взаємодії у вакуумі, F – сила взаємодії у речовині.
Саме тому закон Кулона для будьDякої ізолюючої речовини можна
записати у вигляді: |q | |q |
1 2
F=k
er
2

Ми вже знаємо, що за одиницю вимірювання електричного заряду (кільD

кості електрики) прийнято 1 Кулон. Щоб уявити цю величину, скористуємося

12
законом Кулона. Нехай два точкові заряди по 1 Кл кожний знаходяться на
відстані 1 м один від одного. Тоді сила взаємодії між ними буде дорівнювати:
Н · м2 1 Кл · 1 Кл
9
F = 9 · 10 2 · 2 = 9 · 109 Н.
Кл (1 м)
Отже, сила взаємодії цих зарядів дорівнює дев'ять мільярдів ньютонів,
тобто кулон – це дуже великий заряд, який у практиці зустріти майже
неможливо.

Приклади розв'язання задач

1 Два однакові позитивні заряди знаходяться у воді на відстані 3 см один від

одного і відштовхуються з силою 160 мкН. Знайти величину кожного заряду.

160 · 10–6 Н q1 q 2 2
Н · м · Кл
2
F = 160 мкН F=k [q] = 2
= Кл = Кл
er
2 2
0,03 м Н·м
r = 3 см
q1 = q2
e = 81 2 –6 2
q 160 · 10 · 81 · 0,03 –9
F=k q= 9 = 36 · 10 (Кл)
er 9 · 10
2
q1 = q 2 – ?
Fer
2
2
q = q = 36 нКл
k
Fer
2

q=
k

Відповідь: величина кожного заряду 36 нКл.

2 Два заряди – один +7нКл, інший +28 нКл – знаходяться у повітрі на відстані
24 см один від одного. Де потрібно розмістити заряд +2 нКл, щоб він знахоD
дився у рівновазі під дією електричних сил?
q1 q 3 F2 F1
q1 = 7 нКл
–9
7 · 10 Кл q1 q3 q2
F1 = k 2
–9 х х
q2 = 28 нКл 28 · 10 Кл
q2 q 3
r = 24 см 0,24 м F2 = k 2 –9 2 –9 2
(r –х) 7 · 10 (0,24 – х) = 28 · 10 х
q3 = 2 нКл 2 · 10–9 Кл
F1 = F 2 2 2
(0,24 – х) = 4х
q1 q 3 q2 q 3
х–? k 2 = k 2
х (r –х) (0,24 –х) = 4х
2 2

q1 q2
2 = 2 0,24 –х = 2х
х (r –х)
q1 (r –х)2 = q2 х2 х = 0,08 (м)
Відповідь: на відстані 8 см.

13
 Задачі для самостійного розв'язання

1 З якою силою притягується електрон до ядра атома гідрогену, якщо заряд

електрона дорівнює –1,6 · 10–19 Кл, заряд ядра гідрогену +1,6 · 10–19 Кл, а середня
–10
відстань між ними 10 м?

–7 –5
2 З якою силою взаємодіють два точкові заряди 0,66 · 10 Кл і 1,1 · 10 Кл у воді
на відстані 3,3 см один від одного? На якій відстані їх потрібно розмістити у
вакуумі, щоб сила взаємодії залишилася такою самою? Для води e = 81.

3 Дві однакові кульки масою 10 г кожна знаходяться на відстані 10 см одна від

одної. Які однакові заряди потрібно подати на кульки, щоб їх взаємодія
врівноважувала силу всесвітнього тяжіння?

14
4 Два заряди, перебуваючи у повітрі на відстані 5 см, взаємодіють з силою
120 мкН, а в деякій непровідній рідині на відстані 10 см – із силою 15 мкН.
Знайдіть діелектричну проникність рідини.

5 Визначте величину двох однакових точкових зарядів, які взаємодіють у

вакуумі з силою 0,1 Н. Відстань між зарядами 6 м.

6 Тонка шовкова нитка витримує максимальний натяг 0,01 Н. Кулька масою

0,6 г, яка підвішена на цій нитці, має заряд 11 нКл. Знизу у напрямі лінії
підвісу до неї піднесено кульку, що має заряд –13 нКл. При якій відстані між
зарядами нитка розірветься?

15
7 Два заряди по 25 нКл взаємодіють крізь слюду із силою 625 Н. Знайдіть товщину
слюди, якщо e =8.

1. Підготуй дослід, за допомогою якого можна перевірити закон Кулона.

2. Система, що зображена на малюнку 4, перебуває
у стійкій рівновазі. Заряди, які розташовані знизу,
позитивні. Що можна сказати про величину цих зарядів та
знак заряду кульки, яка висить на нитці?

3. Як зміниться сила електростатичної взаємодії двох

точкових зарядів при перенесенні їх з повітря в середовище з
діелектричною проникністю 9?
Ìàë. 4

4. Два заряди, по 3,3 мкКл кожний, взаємодіють у трансформаторному маслі

(eμ=2,2) на відстані 0,045 м один від одного. Знайдіть силу взаємодії між
зарядами.

5. Два електричні заряди 0,002 Кл і 0,0003 Кл взаємодіють у вакуумі з силою

6 Н. Визначте відстань між зарядами.

16
 Ëàáîðàòîðíà ðîáîòà

Òåìà. Дослідження взаємодії заряджених тіл

Ìåòà: дослідити характер взаємодії заряджених тіл; визначити величини, від
яких залежить взаємодія заряджених тіл.
Îáëàäíàííÿ: два шматки фольги, шовкові нитки, повітряні кульки, скляна
паличка, пластмасова ручка, клаптики шовку і хутра, металевий цвях, скляна
банка з пластиковою кришкою, папіросний папір.

Õ³ä ðîáîòè
1. Зробіть із фольги дві гільзи і підвісьте їх на ізольованих штативах.
2. Шматком шовку натріть скляну паличку і доторкніться нею до обох гільз.
Обережно перемістіть штативи так, щоб відстань між гільзами була найменшою.
Запишіть свої спостереження.

3. Шматком хутра натріть пластмасову ручку і знову доторкніться нею до обох

гільз. Обережно перемістіть штативи так, щоб відстань між гільзами була найменD
шою. Запишіть свої спостереження.

4. Зарядиіть одну гільзу за допомогою скляної палички, іншу – за допомогою

хутра. Знову перемістіть штативи на найменшу відстань один від одного. Запишіть
результати досліду.

17
 5. Потроху відсовуючи один штатив від іншого, спостерігайте, яким чином
зміниться поведінка гільз. Спостереження запишіть.

6. Із шматочків повітряних кульок виготовте невеличкі однакові кульки діаD

метром приблизно 1D2 см. Покрийте їх графітом (натертим з олівця) до металевого
блиску. Зарядіть кульки однаковими за знаком зарядами.
7. Закріпіть нитки з кульками у штативі в одній точці і візуально оцініть, на
який кут розійшлися нитки.

8. Розрядіть одну з кульок, доторкнувшись до неї рукою. Поясніть, що відбуваD

ється з кульками і чому.

9. Обережно вставте металевий цвях у пластикову кришку від банки гострим

кінцем униз. Із тонкого паперу, наприклад, із серветки, виріжте дві тоненькі
смужки та за допомогою клею приєднайте їх до гострого кінця цвяху. Закрийте
банку виготовленою вами кришкою так, щоб кінець цвяха був приблизно посередині
банки. Електроскоп готовий.
10. Перевірте його дію. Для цього наелектризуйте спочатку скляну, а потім
пластмасову ручку та піднесіть їх по черзі до головки цвяха.
11. Спостерігайте поведінку паперових смужок в обох випадках. Запишіть, що
при цьому відбувається.

12. Зробіть висновки щодо призначення електроскопа та запропонуйте

можливі варіанти його вдосконалення.

Висновок:

18
 3. ÅËÅÊÒÐÈ×ÍÅ ÏÎËÅ. ÍÀÏÐÓÆÅͲÑÒÜ ÅËÅÊÒÐÈ×ÍÎÃÎ ÏÎËß
1. Çðîáè ³ç ôîëüãè íåâåëè÷êó ã³ëüçó ³ ï³äâ³ñü ¿¿ íà íèòö³. Íàåëåêòðèçóé ðó÷êó ³
ï³äíåñè ¿¿ äî ã³ëüçè. Ñïîñòåð³ãàé, ùî â³äáóâàºòüñÿ ³ç ã³ëüçîþ, êîëè ðó÷êà
çíàõîäèòüñÿ íà ïåâí³é â³äñòàí³ â³ä íå¿. Çàïèøè ñâî¿ ñïîñòåðåæåííÿ.

Çãàäàé äîñë³ä ³ç ïîðîøèíêîþ, ÿêèé ìè ïðîâîäèëè. ßê òè ââàæàºø, ÿêùî ìè áóäåìî

ïðîâîäèòè ö³ äîñë³äè ó âàêóóì³, ÷è áóäóòü ¿õ ðåçóëüòàòè òàêèìè ñàìèìè?

Вчені проводили такі досліди у вакуумі, і вони підтвердили, що заряди

взаємодіють і у вакуумі. Ми з тобою знаємо, що взаємодія тіл у природі
можлива за наявності матеріального середовища. У сьомому класі ми з тобою
говорили, що матерія може існувати у вигляді речовини або поля. Отже,
якщо зарядженні тіла спроможні взаємодіяти у вакуумі, то між ними існує
особливе матеріальне середовище, яке називають електричним полем.
Електричне поле – особливий вид матерії, який існує навколо зарядів
незалежно від нас і від наших знань про нього, і завдяки якому відбуваG
ється взаємодія між зарядженими частинками.
Кожний електричний заряд має своє електричне поле, яке діє тільки на
електричні заряди з деякою силою і тому може виконувати роботу по
переміщенню зарядів. Отже, електричне поле має певну енергію.
Глибокі теоретичні узагальнення і спеціально поставлені експерименти
показують, що електричне поле спроможне передавати взаємодію зі
швидкістю 300 000 км/с. Електричне поле, яке огортає наелектризоване
тіло, простирається на дуже великі відстані. Однак електричні сили
швидко зменшуються із збільшенням відстані. Саме тому на практиці дію
електричного поля заряду можна виявити тільки на невеличких відстанях
від цього заряду.
2. ³çüìåìî êóëüêó äëÿ ãðè â ï³íã-ïîíã, ï³äâèñèìî ¿¿ íà øîâêîâ³é íèòö³ ³ íàäàìî ¿é
äåÿêèé ïîçèòèâíèé çàðÿä q. Áóäåìî íàçèâàòè éîãî ïðîáíèì çàðÿäîì.
Íàåëåêòðèçóºìî ë³í³éêó, âíåñåìî ó ¿¿ åëåêòðè÷íå ïîëå ïðîáíèé çàðÿä ³
çàìàëþºìî ðåçóëüòàò äîñë³äó. Çìåíøèìî âåëè÷èíó ïðîáíîãî çàðÿäó ó äâà ðàçè
(çãàäàé, ÿêèì ÷èíîì öå ðîáèâ Êóëîí) ³ çíîâó çàìàëþºìî ðåçóëüòàò.

19
 Ïîâòîðè äîñë³ä ùå ðàç.
1 2 3

Як видно із результатів досліду, закон Кулона підтверджується і сила,

яка діє на заряд, пропорційна значенню пробного заряду. Крім того, яким би
чином ми не змінювали величину пробного заряду, відношення сили, яка діє
на нього у даній точці поля, до величини заряду буде залишатися незмінним:
F 2F 4F
q = 2q = 4q = const.
Цю величину називають напруженістю електричного поля у даній
точці і позначають літерою Е. Математично цю величину можна записати у
вигляді:
F
E= .
q
Напруженість – векторна величина, її напрям не залежить від знаку
пробного заряду, а залежить тільки від знаку заряду, який утворює поле.
Ñôîðìóëþé, ùî íàçèâàºòüñÿ íàïðóæåí³ñòþ åëåêòðè÷íîãî ïîëÿ.

Ó ñèñòåì³ Ñ² ñèëà âèì³ðþºòüñÿ ó íüþòîíàõ, çàðÿä – ó êóëîíàõ.

[Е] = —
Âèâåäè îäèíèöþ âèì³ðþâàííÿ íàïðóæåíîñò³.

У електротехніці використовують іншу одиницю вимірюD В

[Е] = —
м
вання напруженості.
Якщо електричне поле створене точковим зарядом q1, то на пробний
q q
заряд q з боку поля діє сила F = k 1 2 . Тоді напруженість цього поля на
er

20
 q1
відстані r від нього можна знайти за формулою: Е=k 2 .
er
Äîâåäè öå.

Уяви, що на деякій відстані один від одного знахоD

дяться декілька точкових електричних зарядів (q1, q2, q3, 1 2
q4,). Навколо кожного заряду утворюється електричне
поле, і в кожній точці простору ці поля накладаються одне А
на інше. Внесемо пробний заряд q0 у деяку точку А такого
3 4
поля.
Ìàë. 5
ßê òè ââàæàºø, ùî áóäå â³äáóâàòèñÿ?

Дійсно, якби між пробним зарядом і кожним зарядом, які створюють

електричне поле, були розміщені динамометри, то, зрозуміло, що вони б
показали, з якою силою кожний із зарядів діє на пробний заряд. Як ми
знаємо із курсу фізики 7 класу, сили –
величини векторні і їх додають геоD
метрично, як це показано на мал. 6. ®
F
®
F
® ® 1 2

Отже, результуюча сила, що діє F F 1 2 C

на пробний заряд, буде дорівнювати C
F = F1 + F2 + F3 + F4. Тому напружеD O m mg

ність електричного поля в точці А mg Ìàë. 6

буде дорівнювати
F F + F2 + F3 + F4 F F F F
E= q = 1 q = q1 + q2 + q3 + q4 .
0 0 0 0 0 0

Тобто напруженості, як і сили, додаються геометрично:

E = Е1 + Е2 + Е3 + Е4 + ...
Таким чином,
загальна напруженість електричного поля дорівнює векторній сумі
напруженостей полів, які утворені окремими зарядами.
Цей висновок часто називають принципом суперпозиції полів.

21
 3. Íà òîíêó ìåòàëåâó äðîòèíó
ïîì³ñòè äåê³ëüêà øìàòî÷ê³â ÿëèí-
êîâîãî äîùèêó, çàêð³ïè äðîòèíêó
íà ³çîëüîâàí³é ï³äñòàâö³. Íàåëåêòðèçóé
ë³í³éêó ³ äîòîðêíèñÿ äî ìåòàëåâî¿
äðîòèíè. Ðåçóëüòàò äîñë³äó çàìàëþé.

Утворені у результаті досліду лінії називають електричними силовими

лініями (або лініями напруженості).
Вчені теоретично та за результатами
дослідів довели, що електричні силові лінії
починаються на позитивному заряді і закінD
чуються на негативному або – в нескінченно
віддаленій точці. Ìàë. 7
Слід зазначити, що лінії напруженості ніколи і ніде не перетинаються.

4. Çìàñòè ñêëÿíó ïëàñòèíêó âàçå-

ë³íîì, ïîì³ñòè ¿¿ â åëåêòðè÷íå ïîëå ³
íàñèï íà ïëàñòèíêó òðîõè ìàíêè.
×åðåç äåÿêèé ÷àñ êðóïèíêè ðîçòàøó-
þòüñÿ âçäîâæ ñèëîâèõ ë³í³é åëåêòðè÷íîãî
ïîëÿ.
Çàìàëþé îòðèìàíó êàðòèíó ³ ïîð³âíÿé ç
êàðòèíîþ ñèëîâèõ ë³í³é, ÿê³ îòðèìàëè
â÷åí³.

Як бачиш, силові лінії не завжди бувають прямими і тому не будуть

співпадати з вектором напруженості. У нашому випадку вектор напружеD
ності співпадає із дотичною до лінії напруженості у даній точці.

Силовою лінією електричного поля називають лінію, для якої напрям

дотичної в кожній її точці співпадає із напрямом вектора напруженості
у цій точці.

Якщо взяти дві рівні і паралельно розташовані металеві пластинки

(великі за розмірами у порівнянні з відстанню між ними) і зарядити їх
однаковими за модулем, але протилежними за знаком зарядами, то між ними
утвориться однорідне електричне поле. В однорідному полі силові лінії параD

22
лельні між собою і перпендикулярні до пластин, а їх густина всюди однакова.
В однорідному полі напруженість у будьGякій точці однакова за велиG
чиною і напрямом.
Приклади розв’язання задач
–4
1 Знайти напруженість електричного поля, утвореного зарядом у 5 · 10 Кл на
відстані 1 км від нього.
q 2
Н · м · Кл Н
q = 5 · 10–4 Кл Е=k [Е] = =
er
2 2 2
Кл · м Кл
r = 1 км 103 м
9 –4
Е–? 9 · 10 · 5 · 10
Е= 6 = 4,5 (Н/Кл)
10
Відповідь: напруженість електричного поля дорівнює 4,5 Н/Кл.
–9 –9
2 Два точкові заряди 2 · 10 Кл і 1,6 · 10 Кл знаходяться у гасі на відстані
20 см один від одного. Знайти напруженість в точці, що розташована
посередині між ними.
q1 = 2 · 10–9 Кл Е = Е1 – Е2 +q1 Е2 A Е Е1 +q2
–9
q2 = 1,6 · 10 Кл q1
Е1 = k 2
r0 = 20 см er 2
Н · м · Кл Н
r = r1 = r2 =0,1 м q2 [Е ] = 2 2 =
Е2 = k 2 Кл · м Кл
e=2 er
9
k 9 · 10 –9 –9
Е= 2 (q1 – q2) Е= 2 (2 · 10 – 1,6 · 10 ) = 180 (Н/Кл)
Е–? er 2 · 0,1
Відповідь: напруженість електричного поля дорівнює 180 Н/Кл.

Задачі для самостійного розв’язання

–10
1 У гасі напруженість поля, утвореного точковим зарядом у +10 Кл, на деякій
відстані від заряду дорівнює 5 В/м. Знайти відстань від заряду до даної точки
поля.

23
 –8
2 На якій відстані від точкового заряду 10 Кл, що знаходиться у дистильованій
воді (eμ=81), напруженість електричного поля дорівнює 0,25 В/м?

3 У деякій точці поля на заряд 2 нКл діє сила 0,4 мкН. Знайти напруженість поля
у цій точці.

4 Два заряди, один із яких у 4 рази більше за інший, розташовані на відстані а

один від одного. У якій точці напруженість поля дорівнює нулю, якщо заряди
однакові за знаком?

24
5 На відстані 3 см від заряду 4 нКл, який знаходиться у рідкому діелектрику,
напруженість поля дорівнює 20 кН/Кл. Знайти діелектричну проникність
рідини.

1. Дослідним шляхом доведи існування електричного поля.

2. Знайти напруженість поля в точці, де діє сила 99 Н на пробний заряд
3 нКл.

3. Чому силові лінії електричного поля ніде і ніколи не перетинаються?

4. Як зміниться модуль сили взаємодії двох зарядів, якщо один із них оточити
сферичною металевою заземленою оболонкою? Чому?

q1 q2

Ìàë. 8
5. На столі зла мачуха розсипала сіль і мелений перець. Як Попелюшка розділить
сіль і перець?

25
 4. ÄÎÑË²Ä ²ÎÔÔÅ-̲Ë˲ÊÅÍÀ
1. Íà äâà åëåêòðîìåòðè ïîì³ñòèìî îäíàêîâ³ ñôåðè÷í³ ìåòàëåâ³ åëåêòðîäè
(¿õ ÷àñòî íàçèâàþòü – êîíäóêòîðè), ïîò³ì îäíîìó ³ç íèõ íàäàºìî äåÿêèé çàðÿä.
Ïîºäíàºìî çàðÿäæåíèé ³ íåçàðÿäæåíèé êîíäóêòîðè. Ùî ìè ñïîñòåð³ãàºìî?

Ðîç'ºäíàºìî êîíäóêòîðè. Òîðêíóâøèñü äî îäíîãî ç íèõ, ìè òèì ñàìèì éîãî ðîç-

ðÿäèìî. Ïîò³ì çíîâó ç'ºäíàºìî êîíäóêòîðè ³ êîæíèé ðàç óâàæíî ñòåæèìî çà
ïîëîæåííÿì ñòð³ëêè åëåêòðîìåòðà. Ïîâòîðèìî äîñë³ä äåê³ëüêà ðàç³â. Çðîáè
âèñíîâîê ³ç ñïîñòåðåæåíü.

ßê òè ââàæàºø, ÷è ìîæíà åëåêòðè÷íèé çàðÿä ä³ëèòè íåñê³í÷åííî?

До висновку, що заряд не можна ділити до нескінченD

ності, прийшов американський вчений Роберт Міллікен.
Він проаналізував досліди багатьох вчених і прийшов до
висновку, що у природі існує найменший електричний
заряд. Він за величиною виявився рівним заряду
електрона. Але для того, щоб це довести, необхідно було
експериментально знайти величину цього заряду. Навесні
1909 року Міллікен почав серію експериментів, за допоD
могою яких він зміг довести дискретність електричного Ðîáåðò Åíäðþñ
заряду. Перші досліди вчений проводив із мікроскопічD ̳ëë³êåí
1868 – 1953
ними краплями води, які за допомогою пульверизатора
розбризкував між двома паралельними горизонтальними пластинами, які
мали однакові за величиною, але протилежні за знаком заряди. При
розбризкуванні краплі наелектризовувалися за рахунок тертя об стінки
пульверизатора. Змінюючи напруженість електричного поля між пластиD
нами, Міллікен досяг того, щоб крапелька знаходилася у рівновазі. За
поведінкою краплі вчений спостерігав за допомогою мікроскопа.

Подумай, які сили діють на краплю між

зарядженими пластинками, і намалюй їх.
Поміркуй, яким чином вела себе крапля Е
рідини між пластинами.
Ìàë. 9

26
 1. Â ðåçóëüòàò³ âèïàðîâóâàííÿ ìàñà êðàïë³ çìåíøóâàëàñÿ ³

2. Çìåíøóþ÷è íàïðóæåí³ñòü åëåêòðè÷íîãî ïîëÿ ì³æ ïëàñòèíàìè äî íóëÿ,

У подальшому Міллікен змінював заряд краплі. Для цього він викориD

стовував рентгенівське випромінювання, за допомогою якого вибивав
декілька електронів з поверхні краплі. Під дією сили тяжіння крапля
починала рухатися вниз. Змінюючи напруженість поля між пластинами,
вчений знову добивався рівноваги краплі. Дослід тривав декілька годин,
протягом яких багато разів вимірювався заряд краплі. Аналіз розрахунків
показав:
1 :—
mg = q1E1 = q2E2 = q3E3 = ..., звідки q1 : q2 : q3 : ... = — 1 :—
1 : ...
E1 E2 E3
Із результатів досліду Міллікен зробив висновок, що всі електричні
заряди на краплі дорівнювали або заряду електрона, або представляли
невеликі цілі кратні цього заряду.
У 1913 році Роберт Міллікен удосконалив свої досліди. Замість крапель
води він використав краплі масла, які майже не випаровуються, і це дозвоD
лило вченому більш точно виміряти заряд електрона:
е = –1,6 · 10–19 Кл.
Важливі покращення умов експерименту запропонуD
вав у тому ж 1913 році російський фізик Абрам Федорович
Іоффе. У ході досліду він заряджав не крапельки масла, а
мікрочастинки цинку. Це було більш раціонально, тому
що цинк не випаровувався, і його маса залишалася
постійною. Крім того, під дією рентгенівського випромінюD
вання він легше втрачає негативний заряд. Досліди Іоффе
підтвердили висновок про дискретну будову електричного
заряду. Він писав: «Можливо було зняти 1, 2, ... до 50 À. Ô. ²îôôå
1880 – 1960
зарядів, але це була завжди ціла кількість електронів.
Тобто, яку б речовину не використовували у досліді, чи то цинк, чи масло або
ртуть, будемо ми діяти на речовину випромінюванням, чи нагріванням, чи
чимось іншим, кожного разу, коли тіло втрачає заряд, воно завжди втрачає
кратну кількість електронів. Тобто у природі існують тільки цілі електрони».

27
 Задачі для самостійного розв’язання
–8
1 Визначте заряд цинкової порошинки у досліді Іоффе, якщо її маса 10 г,
напруженість електричного поля між металічними пластинами 100 кВ/м.

2 Між двома паралельними пластинами у вакуумі знаходиться крапля масла

масою 10 нг. Яка кількість зайвих електронів знаходиться на краплі, якщо
напруженість поля між пластинами дорівнює 2 МВ/м?

3 Яке прискорення отримає крапелька масла масою 0,016 мг, яка загубила 100
електронів, якщо на відстані 3 см від неї розмістити заряд 2 мкКл?

28
 1. За допомогою яких дослідів можна довести подільність електричного
заряду?
2. Встанови відповідність.
гõìàí Áóðøòèí
̳ëë³êåí Äâà âèäè åëåêòðèêè
Êóëîí Åëåêòðîñêîï
Äþôå Ïåðøà åëåêòðè÷íà ìàøèíà
Ôàëåñ Çàðÿä åëåêòðîíà
Îòòî ôîí Ãåð³êå Ñèëà âçàºìî䳿 åëåêòðè÷íèõ çàðÿä³â

3. В однорідному електричному полі у вакуумі знаходиться порошинка масою

–11
4 нг, яка має заряд –1,6 ·10 Кл. Якою повинна бути напруженість поля, щоб
порошинка залишалася у стані спокою?

5. ÏÐβÄÍÈÊÈ ² IJÅËÅÊÒÐÈÊÈ Â ÅËÅÊÒÐÈ×ÍÎÌÓ ÏÎ˲

1. ³çüìè äâ³ îäíàêîâ³ ëåãê³ ìåòàëåâ³ ïëàñòèíêè (³ç ñòàí³îëþ). Ïîêëàäè îäíó ç
íèõ íà çàçåìëåíó ïëàñòèíó ç ìåòàëó, äðóãó – íà êàðòîí. Çâåðõó äî öèõ ïëàñòèí
ïîâ³ëüíî íàáëèçü ïîçèòèâíî çàðÿäæåíó ïàëè÷êó òàê, ùîá âîíà óâåñü ÷àñ
çàëèøàëàñÿ íà îäíàêîâ³é â³äñòàí³ â³ä ïëàñòèíîê.
Çàïèøè ñâî¿ ñïîñòåðåæåííÿ.

Âèñíîâîê: ó çîâí³øíüîìó åëåêòðè÷íîìó ïîë³ ö³ ïëàñòèíêè âåäóòü ñåáå ïî-ð³çíîìó.

Ïîâòîðè äîñë³ä, àëå çàì³ñòü ìåòàëåâèõ ïëàñòèíîê âèêîðèñòàé ëèñòè ïàïåðó. Çàïèøè
ñâî¿ ñïîñòåðåæåííÿ.

29
 Саме тому в фізиці речовини поділяють на дві групи: провідники і
діелектрики.
До провідників належать речовини, які мають заряджені частинки, що
здатні рухатись впорядковано по всьому об'єму тіла під дією електричного
поля. Заряди цих частинок називають вільними зарядами. Провідниками
є всі метали, деякі хімічні сполуки, водні розчини солей, кислот, лугів,
розплави солей, іонізовані гази.
У металах носіями вільних зарядів є вільні електрони. Їх називають
електронами провідності.
Під час утворення металу з нейтральних атомів внаслідок взаємодії
між ними електрони зовнішніх оболонок атомів повністю втрачають зв'язки
зі своїми атомами і стають «власністю» всього провідника в цілому. Але
сумарний заряд позитивних іонів завжди дорівнює негативному заряду
вільних електронів. Вільні електрони беруть участь у тепловому русі і
можуть переміщуватися по шматку металу в будьDякому напрямі.
У нашому досліді металеву основу і пластину, яка на ній знаходиться,
можна вважати одним загальним провідником, який ми помістили в одноD
рідне електростатичне поле. Під дією цього поля в ньому виникає впорядD
кований рух вільних електронів у напрямі, протилежному до напряму
напруженості цього поля. Електрони накопичуються на верхній стороні
пластинки й створюють там надлишковий негативний заряд, тому під дією
кулонівських сил пластина піднімається вгору. На нижній стороні пластини
утворюється надлишковий позитивний заряд, тобто в пластині відбудеться
розподіл зарядів. Ці нескомпенсовані різнойменні заряди з'являться на
провіднику лише під дією зовнішнього електричного поля, тобто такі заряди
є індукованими, наведеними. А в цілому металева пластина лишається
незарядженою. У цьому можна переконатися, виймаючи провідник з
електричного поля.
Такий вид електризації, при якому під дією зовнішніх електричних
полів відбувається перерозподіл зарядів між частинами певного тіла,
називають електростатичною індукцією.
Нескомпенсовані електричні заряди, що з'явилися на протилежних
частинах провідника, створюють своє власне електричне поле всередині
провідника, напруженість якого направлена проти напруженості зовнішD
нього поля. Явище електростатичної індукції було вивчено у ХVІІІ столітті
вченим Францем Ульріхом Епінусом.
У результаті переміщення вільних носіїв заряду і накопичення їх на

30
протилежних частинах провідника напруженість внутрішнього поля збільD
шується і, нарешті, дорівнюватиме за модулем напруженості зовнішнього
поля. Це приводить до того, що напруженість результуючого поля всередині
провідника дорівнюватиме нулю. При цьому наступає рівновага зарядів на
провіднику. Таким чином, за умови рівноваги зарядів на провіднику весь
нескомпенсований заряд знаходиться тільки на зовнішній поверхні провідD
ника, а всередині провідника електричного поля немає.

2. Ç òîíêîãî ì³äíîãî àáî àëþì³í³ºâîãî äðîòó çðîáè íåâåëèêó ñìóæêó ñ³òêè,

äî ÿêî¿ çà äîïîìîãîþ ïëàñòèë³íó ìîæíà ïðèêð³ïèòè ñêëÿí³ àáî ïëàñòìà-
ñîâ³ òðóáî÷êè-ï³äñòàâêè, ÿê³, â ñâîþ ÷åðãó, òèì æå ïëàñòèë³íîì ìîæíà
êð³ïèòè òà ðóõàòè íà ñòîë³ (ìàë. 10). Âäîâæ ñ³òêè ç îáîõ ñòîð³í ïðèêð³ïè ñìóæêè òîíêîãî
ïàïåðó (àáî ñìóæêè â³ä íîâîð³÷íèõ ïðèêðàñ).
Ñïî÷àòêó çàêð³ïè ï³äñòàâêè òàê, ùîá ñ³òêà ìàëà
ïëîñêó ïîâåðõíþ. Íàòðè øåðñòÿíîþ òêàíèíîþ
ïëàñòìàñîâó ë³í³éêó ³, äîòîðêíóâøèñü ó äîâ³ëüí³é
òî÷ö³ äî ñ³òêè, íàåëåêòðèçóé ¿¿. Ùî â³äáóâàºòüñÿ
Ìàë. 10 ç ëèñòêàìè ïàïåðó?

Çâåðíè óâàãó íà òå, ùî íàåëåêòðèçîâàíîþ ë³í³éêîþ ìè äîòîðêíóëèñü äî ñ³òêè

ëèøå â îäíîìó ì³ñö³, à ëèñòî÷êè â³äðàçó â³äõèëèëèñü â³ä ñ³òêè ó ð³çíèõ ì³ñöÿõ. ×èì
öå ìîæíà ïîÿñíèòè?

Отже, дійсно, заряди, які ми передали металевій сітці, дуже швидко

розійшлися по всій сітці, тобто метали легко проводять електричні заряди.
Пересуваючи підставки вздовж столу, змінимо форму сітки так, щоб вона
набула опуклої форми. Зверни увагу на листочки на опуклій та увігнутій
стороні сітки. Висновок: якщо металева сітка плоска або опукла, то електричні
заряди розміщуються тільки на зовнішній поверхні. Більш детальні експериD
ментальні та теоретичні дослідження показують, що дійсно заряди завжди
знаходиться на опуклостях, і найбільше – на вістрях провідників. Якщо до
вістря зарядженого провідника піднести палаючу свічку, то її полум'я буде
відхилятися у бік. Заряди ніби «стікають» з вістря, утворюючи «електричний
вітер». Це можна пояснити утворенням іонів у повітрі у сильному електричD
ному полі поблизу вістря. Теоретично та експериментально можна також
довести, що всередині зарядженого провідника, який знаходиться у зовнішD
ньому електричному полі, немає не скомпенсованих зарядів, які можуть
вільно рухатись (вільних електронів), там відсутнє і електричне поле.

31
 Це явище використовують для створення електростатичного захисту.
Від електричного поля можна захиститися, якщо оточити об'єм, у якому
знаходяться люди, провідником, наприклад, мідними листами. На практиці
це використовується для захисту від потужного електричного поля радіоD
локаторів і радіостанцій, випромінювання яких може зашкодити здоров'ю,
та для запобігання дії електричного поля на чутливі прилади.
Явище електростатичної індукції дозволяє заряджати провідники,
зокрема, створивши між ними контакт, а потім відсунувши одне від одного,
не виносячи із зовнішнього електричного поля.
Çì³íèìî òåïåð óìîâè íàøîãî äîñë³äó: çàì³ñòü ìåòàëåâî¿ ñ³òêè âèêîðèñòàºìî
ëèñòîê ì'ÿêîãî êàðòîíó, ÿêèé çà ðîçì³ðàìè ïîâòîðþº ìåòàëåâó ñ³òêó, ³ ïîâòî-
ðèìî äîñë³ä. Ùî ìè ñïîñòåð³ãàºìî ó öüîìó âèïàäêó?

Дійсно, результати досліду кардинально відрізняються від тих, які ми

мали у випадку з металевою сіткою. Отже, у результаті проведених дослідів
приходимо до висновку, що в природі дійсно існують речовини, які легко
проводять крізь себе електричні заряди і їх, звичайно, можна назвати провідD
никами зарядів, і речовини, які не проводять (або дуже погано проводять)
електричні заряди. Такі речовини одержали назву діелектрики, або ізолятори.
Діелектриками, або ізоляторами, називають такі речовини, у складі
яких немає заряджених частинок, які б могли відносно вільно переG
міщатись на макроскопічні відстані під дією електричного поля.
Тобто в діелектриках за звичайних умов є лише так звані «зв'язані
заряди» – це електрони та ядра атомів, які достатньо сильно утримуються
внутрішніми силами у складі атомів і можуть рухатись лише в мікроскопічних
масштабах – в об'ємах атомів. Отже, ця властивість діелектриків зумовлена
тим, що у них за певних умов немає вільних носіїв заряду. Але якщо умови
змінюються, наприклад, під час нагрівання, у діелектрику можуть виникD
нути вільні носії заряду, і він почне проводити електрику. До діелектриків
належать усі гази за нормальних умов, рідини (гас, спирти, ацетон, дистильоD
вана вода та ін.), тверді тіла (скло, пластмаси, сухе дерево, папір, гума тощо).
У діелектриках електричні заряди не можуть переміщуватися під дією
електричного поля по всьому об'єму тіла.
Діелектрики поділяють на два види:
– полярні, які складаються із молекул, у яких центри розподілу
позитивних і негативних зарядів не збігаються (вода, спирти та ін.);

32
 – неполярні, що складаються з атомів або молекул, у яких центри
розподілу позитивних і негативних зарядів збігаються (бензол, інертні гази,
поліетилен та ін.).
Притягання незарядженого діелектричного тіла до зарядженого пояснюD
ється тим, що в електричному полі відбувається поляризація діелектрика,
тобто зміщення в протилежні боки різнойменних зв'язаних зарядів, які
входять до складу атомів і молекул таких речовин.
Е
Е
F
Е=0

F
Ìàë. 11

Якщо полярний діелектрик помістити в електричне поле, створене

двома зарядженими пластинами (див. мал. 11), то його молекули починають
повертатися своїми позитивно зарядженими сторонами до негативно
заряджених пластин зовнішнього поля, а негативно зарядженими – до
позитивно заряджених пластин. У результаті на поверхні діелектрика
виникає досить тонкий шар зарядів протилежних знаків, які й створюють
зустрічне поле. Однак на відміну від провідників це поле вже нездатне
повністю скомпенсувати зовнішнє, а лише послаблює його.
Якщо ж в електричне поле помістити неполярний діелектрик, то його
молекули деформуються, в результаті чого він стає схожим на полярний.
Для характеристики електричних властивостей діелектриків уведено
особливу величину, яку називають діелектричною проникністю (про цю велиD
чину ми говорили при вивченні взаємодії точкових зарядів). Цій фізичній
величині можна надати також наступний зміст: вона показує, у скільки разів
модуль напруженості електричного поля ЕВН всередині діелектрика менший
за модуль напруженості Е0 у вакуумі (довести самостійно):
Е
e= Е0
ВН

Таким чином, в діелектриках, як і в провідниках, спостерігається переD

розподіл (індукція) електричних зарядів. Однак, якщо в електричному полі
розділити діелектрик на дві частини, то ми не одержимо різнойменно заряджеD
них тіл. У цьому полягає відмінність індукції в діелектриках від індукції в
провідниках.

33
 Діелектрик, поміщений в електричне поле, зумовлює зменшення напруD
женості поля і відповідно зменшення сили взаємодії між зарядами, що знахоD
дяться в діелектрику, порівняно з силою взаємодії між зарядами у вакуумі.
1. Яким чином, маючи заряджену паличку, можна зарядити однаковиD
ми за модулями, але протилежними за знаками зарядами дві металеві
кульки, які знаходяться на ізольованих підставках?

2. При виконанні свої дослідів з електрикою видатний сербський фізик

Микола Тесла (1856–1943) знаходився всередині металевої клітки. Чому?

3. Чому стержень електроскопа закінчується кулею, а не вістрям?

4. Яким чином поляризуються діелектрики?

5. Металевій кулі, в якій є порожнина, надали заряд. Площа поверхні кулі у

два рази більша за площу поверхні порожнини. Який заряд знаходиться на
поверхні порожнини?

6. ÏÎÒÅÍÖ²ÀË. вÇÍÈÖß ÏÎÒÅÍÖ²À˲Â

Óÿâè, ùî ó òåáå º íàåëåêòðèçîâàíå ò³ëî ³ òîá³ íåîáõ³äíî ðîçðÿäèòè éîãî. Òâî¿ ä³¿?

У електротехніці цей спосіб називають заземленням.

А тепер припустимо, що є деякий рухомий точковий заряд, який знахоD
диться в електричному полі нерухомого тіла, знаки обох зарядів однакові.

34
Відповідно до закону Кулона, між ними виникає
сила взаємодії (кулонівська сила). Під дією цієї сили 1
рухомий заряд буде віддалятися від нерухомого тіла і 2
через деякий час досягне деякої іншої точки, наприD
клад, на поверхні Землі. Очевидно, що електричне
Ìàë. 12 Çåìëÿ
поле нерухомого тіла виконало певну роботу і тим
більшу, чим більша величина обох зарядів. Раніше ми розглядали роботу
гравітаційної сили і встановили, що її робота не залежить від траєкторії
руху частинки, і для цієї сили ми ввели поняття потенціальної енергії
(згадайте це означення).
Природно, що і у випадку кулонівської сили постає питання про
залежність її роботи від траєкторії руху зарядженої частинки.
Âèñëîâè ñâîº ïðèïóùåííÿ ïðî öþ çàëåæí³ñòü.

m1 m2 q q
Дійсно, гравітаційна сила F = G 2 і кулонівська сила F = k 1 2 2 з точD
r r
ністю до позначень сталих величин виражаються однаковими формулами, і
тому вираз для їх роботи із тією ж точністю буде співпадати. Отже, важливою
властивістю роботи по переміщенню заряду в електричному полі є те, що
вона не залежить від форми траєкторії руху заряду, а залежить тільки від
його початкового та кінцевого положення (так само, як і робота сили тяжінD
ня). Таким чином, як і у випадку гравітаційної сили, можна вважати, що
робота по переміщенню точкового заряду між двома точками електричного
поля виконується за рахунок його потенціальної енергії поля.
А = Е1П – Е2П
ßêå çíà÷åííÿ áóäå ìàòè ðîáîòà åëåêòðè÷íîãî ïîëÿ, ÿêùî çàðÿä áóäå ðóõàòèñü ïî
çàìêíóò³é òðàºêòîð³¿?

Згідно із законом Кулона, сила, яка діє на точковий заряд, пропорційна

величині заряду, отже, й робота поля при переміщенні заряду завжди їй
пропорційна. Саме тому відношення роботи до заряду, що переміщується
електричним полем, не залежить від величини цього заряду:
A
—
q = const,
але залежить від положення початкової й кінцевої точки та величини
нерухомого заряду, який створює поле.

35
 Поділимо попередній вираз на величину точкового заряду, який
переміщується силами кулонівського поля між точками 1 і 2:
A Е1П Е2П
q =—
— q –— q .
Величину, яка дорівнює відношенню потенціальної енергії точкового
заряду, який знаходиться у деякій точці електричного поля, до величини
цього заряду називається потенціалом електричного поля у даній точці.
ЕП
j=— q
Тому попередній вираз можна записати у наступному вигляді:
A
—q = j1 – j2 .
Різницю потенціалів j1 – j2 зазвичай називають напругою (U): U = j1 – j2.
Потенціал, як і будьDяка інша фізична величина, має одиниці вимірювання:
[ j ] = 1Дж/Кл = 1В.
Вольт дорівнює різниці потенціалів між двома точками, якщо для
переміщення між ними електричного заряду, рівного одному кулону,
виконується робота в один джоуль.
Із останньої формули видно, що через роботу виражається не сам потенD
ціал, а різниця потенціалів j1 – j2. Тому для зручності і надання фізичного
змісту самому потенціалу, точку, у яку переміщується точковий заряд
(точка 2), вважають нескінченно віддаленою від заряду, який створює елекD
тричне поле, і їй приписується нульове значення потенціалу, тобто j2 = 0.
A
Тоді останній вираз для довільної точки набуває вигляду j = — q , який дозвоD
ляє визначити фізичний зміст потенціалу і в наступному вигляді:
потенціал у деякій точці електричного поля – це фізична величину, яка
дорівнює роботі електричних сил по переміщенню одиничного (q = 1)
позитивного заряду із даної точки електричного поля у нескінченно
віддалену точку.
Зазначимо, що для розв'язання практичних задач електротехніки потенD
ціал Землі вважають нульовим і відносно його розраховують потенціал усіх
інших точок. Але у фізиці в теоретичних розробках, як правило, за нульовий
приймають потенціал точки, яка віддалена на нескінченну відстань.
Оскільки потенціал виражається через роботу і потенціальну енергію,
то він є енергетичною характеристикою електричного поля.
Можна довести, що якщо поле виникає навколо точкового заряду в

36
діелектрику, то його потенціал у будьDякій точці поля на відстані r від заряду
знаходиться за формулою: q
j=ker .
1

За цією ж формулою можна знаходити потенціал на поверхні кулькового

провідника радіусом r, який має заряд q.
Çàðÿäè åëåêòðîñêîï ³ çðîáè íåâåëè÷ê³ ô³çè÷í³ âïðàâè ïîðÿä ç íèì. Çàïèøè ñâî¿
ñïîñòåðåæåííÿ.

Âèñíîâîê: ïðèñóòí³ñòü, àáî ðóõ ò³ë, ÿê³ çíàõîäÿòüñÿ â åëåêòðè÷íîìó ïîë³, âïëèâàþòü
íà âåëè÷èíó ïîòåíö³àëó ó áóäü-ÿê³é òî÷ö³ ïîëÿ. Ñïðîáóé öå ïîÿñíèòè.

Отже, електричне поле має дві характеристики, які залежать від

величини заряду і відстані від нього: силову – напруженість і енергетичну –
потенціал (або різниця потенціалів). Очевидно, що ці дві характеристики
повинні бути пов'язані між собою. Спробуємо встановити цей зв'язок.
Із курсу механіки ми знаємо, що A = F · s, у нашому випадку F = q · E –
сила Кулона, s = d – відстань між двома точками. Тому:

A= U= E=

Вчені вивчали умови руху електричних зарядів різних знаків у

електричному полі. Завдяки дослідним даним та теоретичним розрахункам
вони прийшли до висновку: електричні заряди спроможні переміщуватися
із однієї точки поля до іншої тільки у випадку, коли різниця потенціалів між
ними не буде дорівнювати нулю. Це, зокрема видно із встановленого зв'язку
j1 – j 2
між потенціалом і напруженістю електричного поля: E = — . Дійсно,
d
якщо між двома нескінченно близькими точками поля різниця потенціалів
дорівнює нулю, то й напруженість, отже, і кулонівська сила у цій області
простору теж дорівнюють нулю. Якщо ж j1 ¹ j2, то позитивні заряди переD
міщуються від точки з більшим потенціалом у точку з меншим потенціалом,
а негативні заряди – навпаки. Спробуй це пояснити.

37
 Приклади розв’язання задач
–7
1 Знайти роботу, яку треба здійснити для переміщення заряду 2 · 10 Кл із точки
з потенціалом 60 В у точку з потенціалом 10 В.

j1 = 60 В А = q (j1 – j2) [А] = [Кл (В – В) = Кл · В = Дж]

j2 = 10 В А = 2 · 10–7 (60 – 10) = 10–5 (Дж)
q = 2 · 10–7 Кл

А–?
Відповідь: робота дорівнює 10 Дж .
–5

2 В однорідному електричному полі з напруженістю 1 кВ/м переміщується

заряд –25 нКл вздовж силової лінії на 2 см. Знайти роботу поля і напругу між
початковою і кінцевою точками.
Е = 1000 В/м А = Eqd [A] = В · Кл · м = В · Кл = Дж
м
q = –25 · 10–9 Кл U = Ed
d = 0,02 м [U] = В · м = В
м
А–? А = 1000 · (–25 · 10–9) · 0,02 = –0,5 · 10–6 (Дж)
U–? U = 1000 · 0,02 = 20 (В)
Відповідь: робота дорівнює –0,5 · 10 Дж, напруга дорівнює 20 В .
–6

Задачі для самостійного розв’язання

1 Електрон перемістився у полі із точки з потенціалом 200 В у точку з потенD

ціалом 300 В. Знайти кінетичну енергію електрона, зміну потенційної енергії
взаємодії з полем і отриману швидкість.

38
2 Два заряди по 0,1 мкКл знаходяться на відстані 6 см один від одного. Знайти
напруженість і потенціал у точці, яка розташована на відстані 5 см від кожного
заряду.

3 Яку роботу здійснює поле при переміщенні заряду 20 нКл з точки з потенD
ціалом 700 В у точку з потенціалом 200 В?

4 Металічний шар діаметром 4 см знаходиться у посудині, наповненій гасом

(e = 2). Знайти напруженість і потенціал електричного поля в точках, які відD
даленні від центра шару на 1 см і 3 см. Заряд шару 100 нКл.

39
5 Електрон, рухаючись під дією електричного поля, збільшив свою швидкість
з 10 до 30 Мм/с. Знайти різницю потенціалів між початковою і кінцевою
точками переміщення.

6 Знайти різницю потенціалів між двома точками поля, якщо для переміщення
–4
заряду в 20 нКл потрібно здійснити роботу в 10 Дж.

7 При переміщенні заряду в електричному полі здійснена робота в 4 Дж.

Знайти величину заряду, якщо його переміщення відбувалося при напрузі
100 В.

40
 1. Електричне поле створене нерухомим позитивним зарядом q1. Як
зміняться напруженість і потенціал поля в точці А, якщо в точку В
помістити інший позитивний заряд q2? (q1 > q2)
A B
q1 q2
Ìàë. 13
l l

2. Чому енергія електричного поля є потенціальною?

9
3. Під час грози різниця потенціалів між хмарою і Землею може сягнути 10 В.
Що це означає?

4. Знайти кінетичну енергію електрона, якщо він перемістився з точки поля з

потенціалом 500 В у точку з потенціалом 900 В.

5. Дві однакові металеві кульки А і В з однаковими позитивними зарядами і

радіусами RA та RB (RA > RB) розміщено на відстані, яка набагато більша за їх
радіуси. В якому напрямі будуть переміщуватися заряди, якщо кулі з'єднати
провідником?

41
 7. ÅËÅÊÒÐΪÌͲÑÒÜ. ÊÎÍÄÅÍÑÀÒÎÐÈ

Друга половина ХVІІІ сторіччя ознаменувалась багатьма відкриттями,

але найбільші досягнення вчених були пов'язані з електрикою. Саме у цей
час була відкрита лейденська банка, принцип дії якої ми використовуємо у
сучасній електротехніці.
Німецький дослідник Евальд Георг фон Клейст для
свого задоволення проводив досліди з електрофорною
машиною і був дуже незадоволений тим, що іскри, які він
отримував на кондукторах машини, були дуже слабкими.
Виконуючи досліди, Клейст вирішив зарядити залізний
цвях. Для ізоляції він вставив його в пляшку і підніс до
кондуктора електричної машини: декілька поворотів
скляного шару – і цвях отримав заряд. Експериментатор
вирішив витягнути цвях з пляшки і отримав сильний
Ìàë. 14
електричний розряд. Він дуже здивувався, адже його
машина неспроможна індукувати навіть десяту долю тієї електрики, яку він
відчув. Клейст повторив дослід багато разів і постійно отримував електричний
удар. Наповнюючи пляшку спиртом, а потім ртуттю він отримував значно
більший розряд. На підставі результатів дослідів Клейст прийшов до
висновку, що його установка спроможна «накопичувати електрику».
У цей самий час у Лейдені професор
фізики Пітер ван Мушенбрек намагався
наповнити електрикою банку з водою,
адже досліди підтверджували спроможD
ність води електризуватися. НаповD
нивши банку водою, він взяв її до рук,
помістив у воду металевий прут, який
був під'єднаний до кондуктора елекD
тричної машини, і почав крутити шар.
Через деякий час вчений доторкнувся до
Ìàë. 15
прута і отримав сильний електричний удар.
Французький абат Ноллє повторив досліди Мушенбрека, удосконалив
лейденську банку шляхом поєднання батарей і отримав дуже сильні
електричні іскри. У Версалі він поставив у коло 180 мушкетерів, які
трималися за руки. Першому він дав у руку банку і зарядив її від електричної
машини, останньому у ланцюгу запропонував витягти металевий прут – усі
мушкетери одночасно скрикнули, отримавши сильний електричний удар.

42
 У 1747 році англійський лікар Вільям Ватсон замінив речовину банки
ще однією металевою обкладинкою, з'єднавши її з центральним металевим
стержнем. Таким чином лейденська банка отримала свою форму. Його
колега лікар Бевіс розмістив між свинцевими пластинами шматок скла і
отримав той самий результат. При цьому Бевіс відмітив, що чим більшою
була площа пластин і чим меншою відстань між ними,
тим більша кількість електрики накопичувалася
на них. Саме так у науку про електрику увійшло
поняття про сучасний пристрій – конденсатор, як
ємність, яка заповнена «електричною матерією».

Íàìàëþé, ÿê, íà òâîþ äóìêó, âèãëÿäàâ êîíäåíñàòîð

Áåâ³ñà.

Конденсатор – це пристрій, який спроможний накопичувати заряд на

своїх обкладинках. Фізичну величину, яка характеризує накопичений на
обкладинках конденсатора заряд, називають електроємністю і обчислюють
за формулою: q
С=
j1 – j2
Âèêîðèñòîâóþ÷è ôîðìóëó, íàïèøè, ùî æ òàêå åëåêòðîºìí³ñòü êîíäåíñàòîðà.

Ми знаємо, що різниця потенціалів між обкладинками конденсатору

має назву – напруга.

Çàïèøè ùå îäíó ôîðìóëó îá÷èñëåííÿ åëåêòðîºìíîñò³. _____________________

Електроємність вимірюють у фарадах. Фарадою називають електроD

ємність провідника, на якому заряд в один кулон підвищує потенціал на 1 В.
[С] = [Кл/В = Ф]
Бевіс створив перший плоский конденсатор, який складався з двох
металевих пластин, між якими знаходився діелектрик. Досліди підD
тверджують, що при зарядженні однієї пластини на іншій виникає заряд,
такий самий за величиною, але протилежний за знаком. Ці заряди
розташовані тільки на внутрішніх сторонах обох пластин. Між пластинами
виникає однорідне електричне поле. У своїх дослідах Бевіс визначив, від
яких параметрів залежить електроємність плоского конденсатора.

43
 Знайди в тексті ці результати і запиши їх у математичному вигляді.
С~
С~
С~
Таким чином, електроємність плоского конденсатора можна знайти:
e0
С= ,

де μe0 – електрична постійна, яка дорівнює 8,85 · 10–12 Ф/м.

Сьогодні конденсатори використовують в електроD і радіотехніці,

автомобільній промисловості тощо. Конденсатори, які використовують в
техніці, складаються з пластинок станіолю (олов'яного паперу), між якими
розміщують парафінований папір, слюду, скло або спеціальну керамічну
масу. В радіотехніці використовують конденсатори змінної ємності,
діелектриком в них може бути повітря, слюда тощо.
Електроємність – це характеристика не тільки конденсатора, а й будьD
якого ізольованого провідника, її можна обчислити за формулою:
q
С= —
j
1. ³çüìåìî äåê³ëüêà ³çîëüîâàíèõ ìåòàëåâèõ êóëüîê ð³çíîãî ä³àìåòðà,
íàêëå¿ìî íà íèõ ñìóæêè òîíêîãî ïàïåðó ³ íàäàìî öèì êóëüêàì îäíàêîâèé
çàðÿä. Ñïîñòåð³ãàþ÷è çà â³äõèëåííÿì ñìóæîê, çðîáè âèñíîâîê, ÷è îäíàêîâèé
ïîòåíö³àë áóäóòü ìàòè ö³ êóëüêè?

Спираючись на формулу електроємності, можна визначити, що при

однаковому заряді найбільшу електроємність має провідник, у якого найD
менший потенціал.
Досліди показали, що суцільний та порожнистий провідники однакового
розміру мають однакову електроємність; провідники однакової форми та
розміру, але різні за хімічним складом також мають однакову електроємність;
провідники різної форми чи розміру мають різну електроємність. Крім того
електроємність залежить від якості діелектрика, в якому він знаходиться, та
від наявності біля нього інших провідників. Навіть при відсутності заряду на
провіднику він все одно характеризується електроємністю.

44
 Приклади розв’язання задач

1 Якого значення набуде потенціал провідника, якщо його електроємність

5,6 · 10–12 Ф і йому надали заряд 2 · 10–10 Кл?
–10
q = 2 · 10 Кл q
С=–
j [j] = Кл = Кл · В = В
–12
C = 5,6 · 10 Ф Ф Кл
q –10
j=— j = 2 · 10 –12 = 36 (В)
j–? С 5,6 · 10

Відповідь: потенціал провідника набуде значення 36 В .

2 Обчислити електроємність плоского конденсатора, між пластинами якого

площею 50 см2 кожна знаходиться папір товщиною 0,1 мм. Діелектрична
проникність паперу 4.

S = 50 см
2
5 · 10–3 м
2
ee0S 2

–4 С =– [С] = Ф · м = Ф
d = 0,1 мм 10 м d м·м
e=4
–12 –3
4 · 8,85 · 10 · 5 · 10
С= –4 =
e0 = 8,85 · 10–12 Ф/м 10
–9
= 1,77 · 10 (Ф)
С–?

Відповідь: електроємність конденсатора дорівнює 1,77 нФ.

Задачі для самостійного розв’язання

2
1 Плоский конденсатор складається з двох пластин площею 100 см кожна, між
якими є повітря. Конденсатору передали заряд 5 нКл, і між пластинами
виникла напруга 120 В. На якій відстані знаходяться пластини?

45
2 Знайти радіус кулі, якщо її електроємність дорівнює 5 пФ.

3 Знайти ємність плоского конденсатору, який складається з двох круглих

пластин діаметром 20 см, між якими знаходиться парафін завтовшки 1 мм
(eμ=2,1).

4 Знайти ємність провідника, потенціал якого змінюється на 10 кВ, якщо йому

передати заряд 20 нКл.

46
5 На скільки збільшиться потенціал кулі радіусом 3 см, якщо їй передати заряд
20 нКл?

–3
q, 10 Кл
1,2
6 Графік показує залежність заряду на пластинах
конденсатора від прикладеної напруги. Визначте 0,8
ємність конденсатора. 0,4
0
Ìàë. 16 20 40 60 80 U, В

1. Підготувати інформацію про види конденсаторів та їх 1

застосування.
2. В якій точці у плоскому конденсаторі (мал. 17) напруD
женість електричного поля найбільша? Чому? 2
3
4

Ìàë. 17

47
 3. Завдяки яким фізичним факторам можна збільшити електроємність провідD
ника? Чому?

4. Як зміниться сила притяжіння пластин зарядженого конденсатора, якщо

відстань між пластинами зменшити у два рази?

5. Знайти діелектричну проникність речовини, що знаходиться між пластиD

нами плоского конденсатора, якщо площа пластин 25 см2, відстань між ними
0,5 мм, а електроємність 5 пФ.

8. ÅÍÅÐÃ²ß ÅËÅÊÒÐÈ×ÍÎÃÎ ÏÎËß

Çãàäàé, ÿêèì ñïîñîáîì çàðÿäæàëè êîíäåíñàòîð â÷åí³ ó ÕV²²² ñòîð³÷÷³?

Таким чином, для того щоб зарядити конденсатор необхідно виконати

певну роботу. Відповідно до закону збереження енергії, ця робота дорівнює
енергії конденсатора. Довести це можна за допомогою дослідів.

1. Çàðÿäè êîíäåíñàòîð ³ ï³äêëþ÷è äî íüîãî ëàìïó ðîçæàðþâàííÿ, ÿêà ðîç-

ðàõîâàíà íà äåê³ëüêà âîëüò. Çàïèøè ñâî¿ ñïîñòåðåæåííÿ.

48
 Тобто енергія конденсатора при розрядці може перетворюватися у інші
види енергії: теплову, світлову тощо.
Якщо ми знаємо, який заряд було подано на обкладинки конденсатора і
напругу між ними, тоді енергію конденсатора обчислюємо за формулою:
qU
ЕП =
2
q
Ââàæàþ÷è, ùî U = — , âèâåäè ³íø³ ôîðìóëè äëÿ ðîçðàõóíêó åíåð㳿 åëåêòðè÷íîãî
C
ïîëÿ êîíäåíñàòîðà.

Енергія конденсатора зазвичай не дуже велика, крім того, довго зберігаD

тися не може. Разом із тим конденсатори мають важливу властивість –
вони віддають усю енергію майже миттєво. Цю властивість використовують
у радіотехніці.

Приклад розв’язання задач

2
Площа пластин плоского конденсатора 200 см , відстань між ними 1 см. Знайти
енергію поля, якщо його напруженість 500 кВ/м.
2 2
S = 200 см 0,02 м СU2 2 2 2
5 ЕП = [ЕП] = Ф · м ·2В · м = Кл · В =
Е = 500 кВ/м 5 · 10 В/м 2 м·м В
d = 1 см 0,01 м ee0S
С =– = Кл · В = Дж
e=1 d
e0 =8,85·10–12 Ф/м U = Ed
ee0S –12 10
8,85 · 10 · 0,02 · 25 · 10 · 0,01
ЕП = – (Еd)2 ЕП = =
ЕП – ? 2d 2
ee0S 2 –6
ЕП = – Еd = 221,25 · 10 (Дж)
2

Відповідь: енергія поля дорівнює 221,25 · 10 Дж.

–6

Задачі для самостійного розв’язання

1 Лампа фотоапарата зблискує від конденсатора ємністю 800 мкФ, зарядженого

до напруги 300 В. Знайти енергію спалаху і його середню потужність, якщо час
розрядки конденсатора 2,4 мс.

49
2 Конденсатору ємністю 10 мкФ надали заряд 4 мкКл. Знайти енергію заряджеD
ного конденсатора.

3 Заряд конденсатора 3 · 10–8 Кл, його ємність 10 пФ. Знайдіть швидкість елекD
трона, що рухається від однієї пластини до іншої.

50
4 Плоский конденсатор зарядили до напруги 200 В. Після цього конденсатор
відключили від джерела струму. Якою стане напруга конденсатора, якщо
відстань між його пластинами збільшиться від 0,2 мм до 0,7 мм і між ними
розмістять слюду (eμ= 7)?

5 Ємність одного конденсатора в 9 разів більша за ємність іншого. На який з них

потрібно подати більшу напругу, щоб їх енергія була однаковою? У скільки разів?

1. Знайди відповідність.
q ÏËÎÙÀ ÏËÀÑÒÈÍ ÊÎÍÄÅÍÑÀÒÎÐÀ

U ÅËÅÊÒÐΪÌͲÑÒÜ

C ÏÎÒÅÍÖ²ÀË

e ÇÀÐßÄ

j ÍÀÏÐÓÃÀ

S IJÅËÅÊÒÐÈ×ÍÀ ÏÐÎÍÈÊͲÑÒÜ

51
 2. Яку небезпеку несуть знеструмлені електричні кола, які мають конденсатори?

3. Наведи приклади, які доводять, що заряджений конденсатор має енергію.

4. Напругу між пластинами конденсатора збільшили у два рази, його ємність

залишилася тією ж. Як змінилася енергія конденсатора?

5. Виведи формулу густини енергії для плоского конденсатора.

(wp – густина енергії – відношення енергії поля до об'єму).

52
 ϳäãîòîâêà äî òåìàòè÷íî¿ àòåñòàö³¿
1 Плоский конденсатор, заряджений до різниці потенціалів 160 В, вміщено у
гас. Площа кожної пластини 250 см2, відстань між ними 1,2 мм. Визначте
заряд і енергію конденсатора (e =2).

2 На ізольованій нитці висить кулька масою 10 г заряд якої –5 нКл. На яку

відстань потрібно піднести до неї знизу іншу кульку із зарядом 0,5 нКл, щоб
натяг нитки збільшився вдвічі?

6
3 Електрон, який рухався зі швидкістю 5 · 10 м/с, влітає в паралельне його руху
3
електричне поле напруженістю 10 В/м. Яку відстань пройде електрон до
повної зупинки і скільки часу йому знадобиться на це?

53
4 Електричне поле в гліцерині (eμ=39) утворено точковим зарядом 9 нКл. Знайти
різницю потенціалів точок, які віддалені від заряду на 3 см і 12 см. Яку роботу
здійснить поле, переміщуючи між цими точками заряд у 5 нКл?

–11
5 Порошинка масою 10 г має заряд, рівний 20 елементарним електричним
зарядам, і знаходиться у рівновазі між двома паралельними пластинами з
різницею потенціалів 153 В. Знайти відстань між пластинами.

–3 2
6 Плоский конденсатор, площа пластин якого 6,2 · 10 м , заповнено слюдою
(e = 6). Відстань між пластинами 2 мм. Знайти електроємність конденсатора,
різницю потенціалів на його пластинах, напруженість поля в ньому, силу
взаємного притягування пластин, якщо заряд на кожній з них дорівнює 10 нКл.

54
7 Знайди відповідність.
Çàêîí çáåðåæåííÿ çàðÿäó СU
2
A = qEd ЕП =
Åíåðã³ÿ êîíäåíñàòîðà 2

q1 q 2 ªìí³ñòü êîíäåíñàòîðà
F=k 2 q1 + q2 + q3 + ... + qn = const
r Íàïðóæåí³ñòü åëåêòðè÷íîãî ïîëÿ
Ðîáîòà îäíîð³äíîãî ïîëÿ ee0S
E = qF С =–
Çàêîí Êóëîíà d

8 Знайти електроємність конденсатора, для виготовлення якого використали

алюмінієву стрічку довжиною 157 см і шириною 90 мм. Товщина парафінового
паперу 0,1 мм. Яку енергію має конденсатор, якщо він заряджений до напруги
400 В?

9 Знайдіть відповідність.
Íàïðóæåí³ñòü Êóëîí
Çàðÿä Íüþòîí
Íàïðóãà Ôàðàäà
Åëåêòðîºìí³ñòü Âîëüò/ìåòð
Åíåðã³ÿ Âîëüò
Ñèëà Äæîóëü

10 Конденсатор з рідким діелектриком після зарядки відключили від джерела

напруги. Яким чином зміниться енергія електричного поля конденсатора,
якщо з нього витече діелектрик?

55
 ÒÅÌÀÒÈ×ÍÀ ÀÒÅÑÒÀÖ²ß
І варіант • І рівень

1 Електростатичне поле утворюють

£ а) рухомі електричні заряди;
£ б) нерухомі електричні заряди;
£ в) електричний струм.
2 У фарадах вимірюють:
£ а) електроємність; £ б) напругу; £ в) напруженість.
3 Напруженість електричного поля позначають:
£ а) q; £ б) U; £ в) E.
4 У міжнародній системі одиниць (СІ) одиницею заряду є:
£ а) Кулон; £ б) Вольт; £ в) Джоуль.
5 Електричні заряди, які мають однаковий знак:
£ а) відштовхуються; £ б) притягуються; £ в) не взаємодіють.
6 Однією з основних властивостей конденсатора є спроможність:
£ а) створювати електричне поле;
£ б) прискорювати заряджені частинки;
£ в) практично миттєво розряджатися.
7 Закон збереження електричного заряду записується у вигляді:
£ а) q1+ q2 = q3+ q4;
£ б) q1+ q2 + q3= 0;
£ в) q1 + q2 + q3+ … + qп = const.
8 За яким співвідношенням можна обчислити роботу по переміщенню заряду в
однорідному електричному полі:
£ а) A = q(j1 – j2); £ б) A = qU; £ в) A = qEd.
9 Водяну краплю з електричним зарядом –q з'єднали з водяною краплею +4q.
Заряд новоутвореної краплі:
£ а) +q; £ б) +3q; £ в) +5q.
10 Енергію поля зарядженого конденсатора можна обчислити за формулою:
2
СU q U2 q2
£ а) Еп = ; £ б) Еп = ; £ в) Еп = .
2 2 2U
11 Вчений, який створив перший електрометр:
£ а) Ломоносов; £ б) Кулон; £ в) Ріхман.
12 Як змініться сила електричної взаємодії двох точкових електричних зарядів,
якщо зменшити відстань між ними в 5 разів?
£ а) зменшиться в 5 разів;
£ б) збільшиться в 5 разів;
£ в) збільшиться в 25 разів.

56
 І варіант • ІІ рівень
–8
1 Яку роботу виконає електричне поле при переміщенні заряду 2 · 10 Кл із
точки з потенціалом 700 В в точку з потенціалом 200 В?

2
2 Знайти ємність повітряного конденсатора площею 0,05 м , якщо відстань між
обкладинками 0,1 м.

І варіант • ІІІ рівень

Дуже маленьку кульку занурили в гас. На якій відстані від кульки напружеD
ість поля буде такою ж, якою була до занурення на відстані 29 см?

57
 ІІ варіант • І рівень

1 Електростатичне поле:
£ а) вид матерії;
£ б) утворюється рухомими зарядами;
£ в) свій варіант відповіді.

2 У Вольтах вимірюють:
£ а) електроємність; £ б) напругу; £ в) напруженість.

3 Електричний заряд позначають:

£ а) q; £ б) U; £ в) E.

4 У міжнародній системі одиниць (СІ) одиницею напруженості є:

£ а) Кулон; £ б) Вольт; £ в) вольт/метр.

5 Електричні заряди, які мають різнойменний знак:

£ а) відштовхуються; £ б) притягуються; £ в) не взаємодіють.

6 Прилад, призначений для виявлення електричних зарядів:

£ а) мікроскоп; £ б) електроскоп; £ в) амперметр.

7 Конденсатори використовують для:

£ а) отримання електричного заряду;
£ б) накопичення електричного заряду;
£ в) економії електричного заряду.

8 Літерою С позначають:
£ а) електричний заряд; £ б) напругу; £ в) електроємність

9 Основний закон електростатики записується у вигляді:

|q1| |q2| q |q1| |q2|
£ а) F = k 2 ; £ б) F = k 2 ; £ в) F = r .
r r
10 Заряджені тіла, між якими відстань набагато більша за розміри самих тіл,
називають:
£ а) уявними зарядами;
£ б) точковими зарядами;
£ в) антитілами.

11 Енергетична і силова характеристики поля зв'язані між собою:

£ а) U = Ed; £ б) E=Ud; £ в) d = UE.

12 Величину, що вимірюється відношенням заряду провідника до його потенціалу,

називають:
£ а) потенціалом; £ б) напруженістю; £ в) електроємністю.

58
 ІІ варіант • ІІ рівень
–9 –6
1 У деякій точці поля на заряд 2 · 10 Кл діє сила 4 · 10 Н. Яка напруженість
поля у цій точці?

–9
2 Знайти енергію конденсатора, якщо його заряд 8 · 10 Кл, а напруга між обклаD
динками 200 В.

ІІ варіант • ІІІ рівень

Потенціал конвеєрної стрічки сягає 8 кВ. Робітники, що сидять на дерев'яних
стільцях, дотикаються до стрічки руками і набувають певного заряду. ВважаD
ючи, що ємність тіла працівника 25 пФ, визначте, чому дорівнює цей заряд.

59
 ЗМІСТ

1. Електричні заряди. Електризація тіл ............................................. 3

2. Закон Кулона ............................................................................ 11
Лабораторна робота
Дослідження взаємодії заряджених тіл ......................................... 17
3. Електричне поле. Напруженість електричного поля ........................ 19
4. Дослід ІоффеDМіллікена ............................................................. 26
5. Провідники і діелектрики в електричному полі .............................. 29
6. Потенціал. Різниця потенціалів .................................................. 34
7. Електроємність. Конденсатори .................................................... 41
8. Енергія електричного поля ......................................................... 47
Підготовка до тематичної атестації ............................................... 52
Тематична атестація .................................................................. 55