Download as pdf or txt
Download as pdf or txt
You are on page 1of 176

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИ.

ТЕХНІЧНИЙ ВІДДІЛ

UKRAINISCHE AKADEMIE DER WISSENSCHAFTEN


. ЛЖІ^ГТОЛГТТГ^ТїТТГетПJtbll Е ГОСПОДАРСТВО

INSTITUT DER UKRAINISCHEN WISSENSCHAFTLICHEN SPRACHE

СЛОВНИК
ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Том І

К. ТУРКАЛО і В. ФАВОРСЬКИЙ

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

(II Р О Є К Т)
СЛОІПійїГТЕ
МАТЕРІАЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ
ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Т ОМ І

MATERIALEN ZUR UKRAINISCHEN


TECHNISCHEN TERMINOLOGIE
BAND I
[491. 79:62]
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК.
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИ. ТЕХНІЧНИЙ ВІДДІЛ

UKRAINISCHE AKADEMIE DER WISSENSCHAFTEN.


INSTITUT DER UKRAINISCHEN WISSENSCHAFTLICHEN SPRACHE '

СЛОВНИК
ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

K. ТУРКАЛО і В. ФАВОРСЬКИЙ

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
(ПРОЄКТ)

ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО y$S40f i ¥ .


1928
Дозволяється випустити в світ.
За Неодмінного Секретаря Української Академії Наук
академик Сергій Єфремов.

24 вересня 1927 року.

Трест „Київ-Друк“ , 8-ма друкарня


вул. Л. Т ол стого, ч. 5.
Київський Окрліт № 232.
Зам. 769 3000.
ВІД ТЕХН ІЧН ОГО В ІД Д ІЛ У І.У .Н .М .

В ипускаю чи сер ію словників' з у с іх галузей т ехн ік и , Т ехн іч ­


н и й В ід д іл Ін ст и т ут у У к р а їн ськ ої Н аукової М о в и зверт ає увагу
корист увачів на т е, щ о з р із н и х п ри ч и н , а головне через п о т р еб у
як-найш видиіе дат и м ож л и віст ь ш ироким колам ознайом ит ися
з ук р а їн ськ ою т ехнічною т ерм ін ол огією , словники доводилося скла­
дат и наш видку, бдночасово виробляючи м ет од у т ерм інологічної
р обот и т а провадячи ор га н іза ц ію Ін ст и т у т у . З ц и х сам е п р и ­
чин ці словники В ід д іл у не м д ж н а вваж ат и за ост ат очно о б р о б ­
лені й о п о р я д ж ен і. Ц е , на н а ш у д ум к у, т ільк и п о п ер ед н і п р о ­
ек т и , щ о вим агают ь дал ьш ого розробл ен н я т а удоск он ал ен н я.
Зваж аю чи на це, Т ехн іч н и й В ід д іл 1. У . Н . М . зверт аєт ься
до всіх корист увачів з п роха н н ям надсилат и свої п ор а д и , дум ки
й за ува ж ен н я , особливо п р о т аке:
I. Чи задовольняє зм іст словника, щ о зайве, чого б р а к у є?
II. Чи вдалі ок рем і дорівню вання ук р а їн ськ и х т ерм ін ів до
р о сій ськ и х т а навпаки?
I I I . Чи вдала ф орм а т а сист ем а ук ладан н я словника?
К ол и щ о у словнику здаєт ься корист увачеві невдалим , н е­
дост ат н ім , незручним чи н еви гідн и м , то дуж е проси м о н е
о б м еж ув а т и сь т ільки вказівками на це, а в м ір у змоги подават и
до В ід д іл у к он к р ет н у д ум к у, як і що сам е сл ід бул о-б виправит и
і в яком у сам е словнику, подаю чи його т очн у назву.
Особливо нас_ цікавлят ь н а р од н і м ісц еві т ехн іч н і т ер м ін и .
У ся к і, навіт ь н а й д р іб н іш і, за ув а ж ен н я , вказівки т а п ор а ди В і д ­
діл з подякою п р и й м е й використ ає в д а л ьш и х ви дан н ях т ех н іч ­
н и х словників.
А д р е с а : К и їв . Б ул ьвар Ш евченка 14, до Т ехн іч н ого В ід д іл у
І. У . н . м . •
П р е з и д ія .
ПЕРЕДНЄ СЛОВО.

Словником технічних термінів з царини Комунального Го­


сподарства Технічний Відділ Інституту Української Наукової
Мови Української Академії Наук розпочинає цикл словників
з поля техніки, що їх мас випустити ближчим часом.
Сама ідея укладання комунального словника вийшла від
Наркомосу й під такою назвою цей словник значиться в планах
роботи Інституту. Беручись його укладати, Технічний Відділ
найперше мусів визначити собі зміст цього словника й до певної
міри його характер, бо на це не було будь-яких вказівок чи
інструкцій.
Подати всю лексику, потрібну службовцеві в установах Кому­
нального Господарства,— про це, розуміється, і гадки не було.
Цього не дозволив-би зробити найперше самий розмір словника,
приділений від Наркомосу. Довелося пристати до того, щоб
подати тільки основну технічну термінологію, уживану в цих
установах, дбаючи найперше за те, щоб стати до помочи служ­
бовцеві в справі організації єдиної технічної термінології по
всіх установах Комунального Господарства.
Потреба в технічних словниках під теперішню пору коло­
сальна. Одночасно з широким розвитком промисловости й інду­
стріалізацією країни ми маємо велике піднесення національно-
культурного життя, що захопило широкі кола людности на
Україні, а це в українізаційному процесі мимоволі потягло за
собою неоднаковість лексикографічного означення того чи того
технічного поняття, призводячи тим самим чи не найголовніший
чинник у культурному поступуванні— мову до непотрібної заплу-
таности й неві|разности. Щоб задовольнити цю потребу, І.У.Н.'М.,
зокрема Технічний його Відділ, виготовляє чимало словників,
що мають як-найповніше охопити потрібну для науки й життя
термінологію.
За виробленим цим планом, матеріял, що ввійшов до цього
словника, охоплює такі розділи комунального господарства:
міське упорядкування— планування міста й вулиць, будівництво
й устаткування будинків, електричне господарство— освітлення
8 переднє слово

й трамвай, водопостачання, каналізація та санітарна техніка,


лазні, різницька справа, авто-транспорт і, нарешті, пожежна
справа.
З переліку оцих словникових розділів видко, наскільки ідея
такого словника виправдується його змістом, хоч того не можна
повною мірою прикласти саме до цього словника. З одного боку
його розмір, з другого поспішність виготовлення поставили Тех­
нічний Відділ перед неможливістю зібрати ввесь матеріал і
вибрати з нього те, що справді становить оригінальну частину
техніки без тісного застосовання в будь-якій фаховій її галузі.
Візьмім хоч-би лазні, далі різницьку чи пожежну справу— усе
це може знайти місце ТІЛЬКИ в якомусь окремішному техніч­
ному словнику.
Укладаючи російський реєстр словника, ми користали тільки
з друкованої літератури, не маючи змоги через згадані вже
причини використати инші шляхи збирання реєстрового мате­
ріалу. Однак ми дбали, щоб як-найближче стати до сучасного
життя, тим-то брали найновішу літературу.
Відповідно до порядку вказаних розділів у плані словника
ми використали для російського реєстру такі літературні дже­
рела:
1. Д у б е л и р . — «Планирование городов».
2. П е р е д е р и й . — «Мосты малых пролетов».
3. Н и к о л а й . — «Мосты».
4. Б е р н г а р д . — «Курс гражданской архитектуры».
5. Р а д и в а н о в с к и й . — «Строительное искусство» —
1916 г.
6. К е р т и н г. — «Отопление и вентиляция».
7. «АЕГ».— Электричество, как источник силы и света.
8. А л е к с а н д р о в . — «Практические работы по элек­
тротехнике».
9. Д р е й е р . — «Прозктированиеі электрического освеще­
ния».
10. В е р н и к е . — «Проэктирование электрических устано­
вок».
11. С и р о т и н с к и й. — «Основы техники освещения».
12. С о п о ц к и й. — «Электрическое оборудование трамвай­
ных вагонов».
13. Д у б е л и р . — «Городские трамваи».
14. Г р а у э р т . — «Лекции по курсу электрических желез­
ных дорог».
перед н е сл ово 9

15. Ш е н х е р. — «Электрические под’ емники». 1925 г.


16. Б а р т . —•«Современные силовые установки» ч. I. 1923 г.
17. К а ш к а р е в . — «Современные спрсобы очистки воды».
18. Г е н и е в . — «Городские водопроводы». 1922 г.
19. И в а н о в . — «Устройство водопроводов и водостоков
в домах». 1915 г.
20. З у е в . — «Бани и ванны».
21. Т и м о н о в . — «Водостоки».
22. И в а н о в . — «Очистка городских сточных вод». 1918 г.
23. М о р о . — «Современные скотобойни».
24. Я и ч к о в. — «Борьба с пожарами». 1925 г.
25. П а н а ф и д и н. — «Пожарный инструмент».
26. Д м и т р и е в . — «Электрические силовые установки».
27. П о я р к о в . — «Электрические станции».
28. Ж у р н а л «Электричество» за 1923 г.
29. «Справочник Коммунального работника». 1925 г.
До російського словникового реестру використано також
друковані українською мовою «Збірники обов’язкових постанов
Київського Губвиконкому» за 1923, 1924, 1925 роки. Для біль­
шої певности, що потрібний реєстр подано як-найповніше, вико­
ристано реєстри слів і термінів, що їх списали лектори укрмови
за час своєї українізаційної роботи в Київському Комунвідділі.
Щоб здобути вживаний уже в житті український лексично-
термінологічний матеріал, використано також і літературу, дру­
ковану українською мовою. Головніше з цих джерел викори­
стано ось що:
1. К о з а к е в и ч . — «Міетали в знаряддях війни'Та миру».
' 1925 р.
2. Ф і л я н с ь к и й . — «Пісок та глина». 1925 р.
3. Д е л о н е . — «Як люди покорили природу машинами».
4. К о з а ч о к . — «Сільська молотарка».
5. Д я ч е н к о . — «Будова села». 1925 р.
6. В о в к . — «Сільсько-господарське машинобудівництво».
7. Тутковський та С и м и н с ь к и й . — «Кам’яні
будівельні матеріали Київщини». 1925 р.
8. М о д з а л е в с ь к и й . — «Землемірний технік». 1922р.
9. О п о к і в.— «Сільсько-господарська гідротехніка». 1925р.
10. Й о г о - ж. — «Осушення та уводнення луків». 1923 р.
11. Щ е р б а к і в с ь к и й . — «Архітектура всяких народів
і на Україні».
10 Переднє слово

12. Г о л у б о в и ч. — «З чого, та як' виробляють залізо та


„ сталь». 1925 р.
13. Перший Всеукраїнський Просвітньо-економічний Конгрес
у Львові 1909— 1910 р.
Далі усі терміни, зібрані таким чином до російського реєстру,
ми, дотримуючі давнього й постійного принципу колективної
праці над термінологічною роботою, посортували їх відповідно
до фаху й розподілили поміж дев’ ятьма фаховими секціями Від­
ділу на розвязання й ухвалу. Крім того довелося організувати
спеціяльну комісію, щоб розвязати ті терміни, що безпосередньо
не стосуються до якогось певного розділу техніки, як це зазна­
чали ми й передніше. Сюди належить пожежна справа, різницька*
лазні, то-що.
Доводячи ухвалений у Секціях термінологічний матеріял до
належної системи й укладаючи словника, ми дотримували в цій
частині своєї роботи принципу, що витікає з завдання Нар-
комосу — дати російсько-український словник не тільки фор­
мально, а й по суті, тоб-то зробити його практичним.
Декому може видасться, що в цьому словнику відчувається
сухість; нема ілюстративно-фразеологічного матеріалу, що до
певної міри оживило-б слова з різним змістом, різними сино­
німічними значеннями. Тоді ми наперед кажемо, що наш слов­
ник р і в н о б і ж н и й ; кожному російському термінові від­
повідає один український, що його Відділ з-поміж инших визнав
за найкращий. Тим-то, пам’ятаючи певне призначення, а най­
головніше характер словника, у словах, що можуть мати різні
відтінки в мові, дано розвязання відповідно до розуміння фа­
хівця техника. Коли-б навіть треба було оживити словника
ілюстративно-фразеологічним матеріалом у межах технічного
розуміння, то цього не дозволив-би нам зробити найперше розмір
його, а крім того й час.
Самий »добір матеріялу словникового чималою мірою залежав
від цих'саме »чинників. Наперед можемо й повинні сказати, що
реєстр не повно подано. Тільки зійшовши як-найближче до самого
життя відповідних установ, можна було-б подати цілком вичерп­
ний реєстр, потрібний службовцеві Комунальних установ, бо для
того потрібні відповідні засоби, час і жива сила.
Що-до системи укладання цього словника, то тим, хто
користуватиметься з нього, треба мати на оці ось що:
1) Зачисловано, тоб-то позначено цифрами в словниках тільки
основні терміни; усі похідні й зложені терміни становлять гніздо
Передне слово 11

при основному терміні, тим-то треба шукати їх за основним,


тоб-то речівником.
2) 3 попереднього пункту видко, що гніздо становить тільки
речівник; прикметник тільки тоді дас гніздо, коли він, зложений
з речівником, дас в українській мові не літеральний переклад,
а оригінальний термін, чи-то одною назвою, чи відмінним засто-
сованням прикметника. Візьмім прикметник «дымовой»; він у пра­
вій (українській) частині словника матиме нормальне розвя-
зання «димовий», але в злученнні з словами «канал», «труба»
дасть в українській мові незложені назви «димохід», «димар»;
«машинный —•машиновий», а при ньому «машинное здание—•
машиновня». Чи ось «дуговой — дуговий» і при ньому «дуговая
лампа —•лукова лямпа», бо тут маємо инше застосований слова
«дуговой». Коли сам прикметник не становить окремого терміна,
а с тільки як слово" живої мови, чи навіть не уживаний сам по
собі, тоді подаємо його разом з речівником, що з ним він стано­
вить термін. Ось хоч-би «гашеная известь», «гремучий газ»,
«душевые бани», «игорный дом», то-що. Тим-то користаючи з слов­
ника, коли треба найти зложений термін, найперше треба вда­
ватися до речівникового гнізда.
.3) Родовий відмінок ^ єпєйу) подано при речівниках чоло­
вічого роду, де його закінчення буде на у або де є випадне о
або в, і при речівниках роду жіночбго з закінченням на шеле-
стову.
4) Абеткового порядку дотримуємо не тільки в оснбвному
реєстрі, а навіть у гніздах. Основне слово (речівник) гнізді
йде тільки своєю початковою літерою, а дальші слова цілком
і за абеткою.
5) Що-до дієслів, то їх доконаної форми окремо в словнику
не подаємо; її треба шукати при недоконаній формі.
Наприкінці словника подано український показник; при
кожному, виписаному в ньому, українському слові стоїть цифра,
що показує гніздо в основному тексті, де можна найти це слово.
Коли стоїть кілька цифер, то це показує, що слово трапляється
в кількох місцях, але перша цифра показує місце основне.
6) Якщо при основному терміні маємо два розвязання від­
повідно до його застосованця й ті розвязання починаються
з однакової літери, то в зложених термінах скорочення першою
його літерою показує на перше розвязання.
Крім того, що сказано, ще слід згадати, що цей словник
12 Переднє слово

редагувала редакційна колегія з редакторів Відділу, спершу


в картках, а згодом і в рукопису.
Подаючи цей словник, чи справедливіше проект словника
на користування широкій людності, ми хочемо, щоб він якоюсь
часткою допоміг їй організувати єдину українську, технічну
мову.

У порядники.
А
1. Абажур — дашбк (р.-ш кй); 18. Азимут — Ч зи м ут (р .-т у ).
а. глубокий — д. висбкий; 19. Азот — азот (р .-т у ).
а. железный — д. бляшаний; 2 0 .. Акведук(т) — акведук (р .-к у ).
а. плоский — д. плбский; 21. Аккордный — акбрдний.
а. рубчатый («Голофан») — д. 22. Аккумулятор — акум улятор (р .
пругувйтий; -ра);
а. стеклянный — д. склянйй. а. свинцовый — а. ол и в’яний;
2. Абажуродержатель — даш кбвб а. тепловой — а. тепловйй;
дбржавка, даш кодбржавка. а. электрический — а. електрйч-
3. Абонент (электрической энер­ ний.
гии) — абонбнт (р .-та ); 23. Активный — актйвний;
а. частный — а. приватний. а. (действую щ ая) сторона (о б ­
4. Абонентная плата — абонбптна мотки) — чйнний бік (р .
плбта. бб к у ).
5 . Абсорбировать — вбир&ти, у б р а ­ 24. Актовый зал — актова з&ля.
ти, увібрйти. 25. Алебаетет (стекло) — алябастбт
6. Автобус — автббус (р .-с а ). (р .-т у ).
6а. Автогенный — автогенний. 26. Алебастр — алябйстер (р .-т р у ).
7 . Автогрузовое движение — а в то ­ 27. Аллея — алея.
вантажник р у х (р .-х у ). 28. Альбумин — альбуміна (р .-н и ).
8. Автомат — автомат (р .-т а ); 29. Альбуминный — альбуміновий;
а. максимальный — а. макси­ а. завод —* альбумін&рня.
мальний; 30. Альков — ванькйр (р .-р а ).
а. минимальный — а. мінім аль­ 31. Альтернатов — альтернатор (р .
ний. -ра).
9. Авто мати чески й— автоматйчпий; 32. Амбар— комора;
а . выключатель — самовимикйч. а. хлебный — ш пихлір (р.-рй).
10. Автомобилизм — автом обілізм 33. Амбушюр (к м икроф ону) — р і­
(р .-м у ). ж ок (р .-ж к й ).
11. Автомобилист — автом обіліст 34. Американский (бы строд ей ствую ­
(р .-та ). щ ий) фильтр — американське
12. Автомобиль — автомобіль (р . (хуткочи н н е) ЦІДЙЛО.
-л я); 35. Амортизатор (автом об.) — гам ів-
а. гоночный — а. перегбновий; нйк;
а . пассажирский — а. пасаж йр- а. рессорный — г. ресбрний.
ний; 36. Амортизационный (ф о н д )— ам ор­
а . пожарный — а. пож бж ний; тизаційний.
а . развоэочный — а. р озвізн й й ; 37. Амортизация — ам ортизація, (к о ­
а . спортивный — а. спортбвий. лебаний) — гамування, уга-
13. Автомобильный — автом обіл ь­ мування.
ний. 38. Амортизировать — амортизувати,
14. Автосани — автосйни (р .-н ей ). (колебания) — гамувати.
15. Авто-трамвай — автотрамв&й 39. Ампер-виток — амперозвій (р .
(р.-ваю ). звою).
16. Аггрегат (м ех.)— агрегат (р .-та ); 40. Амперметр — ампермётер (р .
а . зап&сной — а. запасний. -яра).
17. Ажурный — мербжчатий; ажу'р- 41. Ампер-час — амперогодйна.
______ ний. . 42. Амфитеатр — амфітейтер (р .-т р у ).
14 Ан гл и иска я кладка—База

43. Английская кладка — англійське 59. Арендный — орендний.


м урован ая; 60. Арендовать — орендувати.
а. фильтр — а. цідило. 61. Арна — л у к (р .-к у );
44. Анкер (для скреп л. к л а д к и )— а. плоеная — л. плбски й;
анкер (р .-р а ). а. ползучая — л. спадистий.
45. Анкерный — анкерний. 62. Арматура — р и ш тун ок (р .-к у ).
46. Антенна — антена; 63. Арматурный — риш тунковий.
а. комнатная — а. хатня; 64. Арочный — л у новий.
а. наружная — а. надвірня; 65. Артезианский колодец(зь)— арте-
а. суррогатная — а. сурогатн а; зійський кол одязь.
а. типа «Г» — а. «Г» подібн а; 66. Архитектор — архггёкт (р .-та ).
а. типа «Т» — а. «Т » подібн а. 67. Архитектура — а р х ітек ту р а ;
47. Антенный — антёновий. а. гражданская — а. цивільна.
48. Антрацит — антрацйт (р .-т у ). 68. Архитектурный— а р хітектур н и й ;
49. Антрацитовый — антрацйтовий. а. тяга — ґз и м с (р .-с у ).
50. Антресоли — антресоля. ' 69. Архитрав — ар х ітр а в (р .-в у ).
51. Аншпуг — воротйл о. 70. Архитравный — архітравний .
52. Аппарат — апарат (р .-т а ); 71. Асбест — азбёст (р.'Ту).
а. вальцевой — а. вальцёвий; 72. Асбестовый — азбёстовий.
а. газораспределительный, газо- 73. Асинхронный — асинхронний.
распределитель — га зор озп о­ 74. Аспидный — ш йферний.
дільник; 75. Аспирационный — аспірацій ний.
а. измерительный— а. вимірний; 76. Ассенизатор— асен ізатор (р .-р а ).
а. контрольный — а. к он трбл ь- 77. Ассенизационный — асенізацій­
ний; ний.
а. направляющий (в турбине) — 78. Ассенизация — а сен ізац ія .
а. капрямнйй; 79. Асфальт — асфальт (р .-т у );
а. пароструйный (для дутья) — асфальтом покрывать, покрыть—•
а. парострумйнний; асф альтувати, поасф альтувй-
а. переносной — а. переноснйй; ти.
а. пылевсасывающий — а. пило- 80. Асфальтированный — асфальто­
всиснйй; ваний.
а. распределительный'— а. р о з­ 81. Асфальтировать — асфальтувати.
подільчий; 82. Асфальтовый — асф альтовий.
а. регистрирующий - самопишу­ 83. Атмосфера — атмосф ёра; (воз­
щий — а. самопйсний, реє­ д у х ) — п ов ітр я ;
стрів и йй; а. абсолютная — а. абсол ю тн а;
а. сушильный—а. суш нйй, суш - а. техническая — а. технічна.
нйк; 84. Атмосферный — атмосфёрний.
а. телефонный дальнодействую- 85. Аттик — йттик (р .-к у ).
щий — а. телефбниий да­ 86. Афиша — афіша (р .-ш і).
лекосяж ний. 87. Афишный — афішний;
53. А ппаратны й — апар&тний; а. столб — афішник (р .-к а ).
а. здание, помещение — апа- 88. Ацетилен — ацетилён (р .-н у ).
рётня. 89. Ацетиленовый — ацетилёновий.
54. Аптека — аптёка. 90. Аэратор — обвітр ю ва ч (р .-ч а ),
55. Аптекарский склад (магазин) — аерётор (р .-р а ).
аптёчна крамнйця. 91. Аэрация, обвоздушнивание— о б­
56. Аренда — орёнда. вітрю вання, аерація.
57. Арендатор — орендар (р .-р я ). 92. Аэрировать(ся) — обвітрю вати­
58. Арендаторский — орендарський. с я ) , аер увати (ся).

Б
03. Баба (для забивки свай) — бёба; 98. Багет — багёта (р.-ти).
б. с ручкой, барс — дбвбня, 99. Багор — очёпа.
довбёшка. 100. Бадья — цёбер (р.-бра).
>4. Бабит — бабіт (р.-ту). 101. База — база;(вагопа) — міжвіссн.
15. Бабитовый — бабітовий. б. (вагона) жесткая— м. цупкё;
Багаж — багаж (р.-ж у). б. (вагона) подвижная— м. ру­
Багажник — багажник. хоме;
Базар—Безвоздушный 15

б. троллея — б. тролёйиа. б. решетка — Гратчастий бара­


102. Базар — базёр (р .-р у ). бан;
103. Базарный — базарний; б. якорь — барабанний вйтво-
б. площадь— б. майдан (р .-н у ); рець (р .-р ц я '.
базар; Г24. Барак — барак (р .-к а ).
б. торговка — перекупка. 125. Барачный — барачний.
104. Бак — бак (р .-к а ); 126. Барашек (гайка) — баранчик.
б. бензиновый — б. н а бен зй н у ; 127. Барельеф — барельеф (р .-ф у ).
б. промывной — б. промивнйй; 128. Барометр — баромётер (р .-т р а ).
б. распределительный — б. р оз­ 129. Барометрический— баром етрйч-
подільчий; ний. • *
б. цилиндрический — б. цилін- 130. Барс (род м олота) — дбвбн я.
дрйчний. 131. Барьер — б а р ’єр (р .-р а );
105. Бакалейная торговля — бака­ б. подвижной — б. рухбм и й .
лійна тор гівл я. 132. Бассейн — басёйн (р .-н у ); (в о -
106. Бактерия — бактбрія. доем )-^ водой м а ; (в од охр а н и ­
107. Балансир — рівновйж ник. лище) — водбйминф ;
б. в весах — кором исло тере- б. эагниватель — загнйвач;
збве; • б . накопной — б. ;б ір н й й ;
б. верхний (в мостах) — р ів н о - б. осадочный — б. осіднйй;
важ ник верхн ій ; б. отстойный — устій н и к ;
б. нижний — р. спідній. б. охладительный (в сил. уста ­
108. Балда (молот) — молот. н овк ах) — б. охолоднйй;
109. Балка — трём (р .-м у ); б. плавательный (в бане) —
б. главная (в мостах) — т. го- б. плёвальиий;.
ловнйй; б. реки — стбчищ е;
б. двутавровая — т. двотётува- б. сливной — б. виливнйй.
ти й ; 133. Батарейный вызов(в телефоне)—
б. клепанная — т. ню тбваний; батерійний вйклик (р .-к у ).
б. неразрезная— т. нерозрізний; 134. Батарея — батбрія;
б. одно-, двух - консольная — б. вспомогательная — б. д оп о-
т. одно-, дво-консбльний; мічна;
б. поперечная — т. поперёчний; б. местная — б. місцбва;
б. потолочная — сволочбк (р. б. озонаторная — б. озонійна;
-чка); б. фильтровая — б. цідйльна;
б. продольная — т. подбвж ний; б. центральная — б. централь­
б. решетчатая.— т. ґратчастий. на.
110. Балкон — балкон (р .-н а ). 135. Бачок — 'бачбк (р .-^ к а );
110а. Балласт — баласт (р .-т у ); (для б. клозетный — б. відходкбвий.
суден) — сазур (р .-р у ). 136. Башенньн часы — веж овйй го -
111. Балластировать — баластувёти. дйнник.
112. Балластировка — баластувёння. 137. Башмак — черевйк;
113. Баллон— балби (р .-н а ). б. полюсный — ч. пол ю сови й ;
114. Баллюстрада балюстрада. б. тормозной — ч. гальмовйй.
115. Балочный — трямовйй. 138. Башня — вёж а;
116. Балясина — баляса. б. буровая — в. свердл овё;
117. Бандаж (колеса) — шйна; б. водонапорная — в. водон а­
б. (из стальн. пров. на якоре)— п ір н і;
п б в ’язь (р .-зи ). б. осветлительная — в . у ст ій -
П 8. Баня — л ёзн я; на;
б. душевая — л. душ овё; б. охладительная — в. охол од ­
б. номерные — л. нумернё; на;
б. паровые — л. парова; б . стерилизационная — в. сте­
б. семейные — л. сімбйна. рилізаційна.
119. Бенкет-берма— вйступка. 139. 'Бега — перегони (р .-и ів ).
120. Бантина — бантина. 140. Бегающий огонь (эл ек тр .) —
121. Баньщик — лазённик. об1жнё св ітл о .
122. Барабан — барабён (р .-н а ); 141. Бегунковое колесо, бегунок
б . в под’емни не — барён; (в паровозе) — бш уицёве к б-
б. кабельный — навій (р.-вою) л есо, бігунець (р .-н ц я).
жильникбвий; 142. Безваттный (м ощ ность) — не­
б. промывной -- б. ЛИШНИЙ. робоч и й , неватиий.
123. Барабанный— барабёшшй; 143. Безвоздушный— безповітряний ,
16 Бездействие—Брикет

144. Бездействие (машины) — нечйн 182. Блинок (во в ь ю ш к е )— к р у ж о к


(р .-н у ). (р .-ж к а ).
145. Бездействовать — нечинйти. 183. Блок — блбк (р .-к а );
146. Бездействующий — нечйнний. б. направляющий — б. напрям-
147. Бездымный — бездймний. нйй.
148. Безопасность — безпечність 184. Блочный— бло(ч)кбвий;
(р .-н ости ). б. цепь — суставнйй ланцю г
149. Безопасный — безпечний. (р .-га ).
150. Белила — біл й л о; 185. Блуждающие токи — м ан дрівні
б. свинцовые — блёйвас (р .-с у ), струм и.
б. цинковые — цйнквас (р .-с у ). 186. Боевой молот — б ія к (р .-к ё ).
151. Белить — білйти; (и звестью )— 187. Боенский — різнйчий.
вапнйти. 188. Бой (часть наковальни и м о ­
152. Белошвейка — ш вачка. лота) — кл ю па.
153. Белошвейная мастерская — шва­ 189. Бойка (камня) — дрбблення.
цька м айстёрня. 189а. Бойня — різнй ця.
154. Белый — біл и й ; 190. Боковой — бічнйй.
б. каление — б. ж ар (р .-р у ). 191. Боксовать — бук су в ёти .
155. Бензин — бензина (р .-н и ). 192. Болванка — иёдШ ок (р .-б к а ).
156. Бензиновый — бензйновий. 193. Болото — бол бто.
157. Бензиномоторная труба (п ож а р ­ 194. Болт — прогбнич;
ная) —бензиномоторбвий см бк б. анкерный — п. ёнкерний;
(р .-к а ). б. подвесной — п. почіпнйй;
158. Бензол — бензол (р .-л у ). б. путевой — п. кол ієви й .
159. * Бензоловый — бензоловий. 195. Бордюр (п роезж ей части м о­
160. Берег — ббр іг (р .- рега). ста) — окр ёй ок (р .-й к а ).
161. Береговой — береговйй. 196. Боров — л еж ёк ; боровок — ле-
162. Берегоукрепительные работы — ж ачбк (р .-ч к а ).
берегокріпна р обота . 197. Бородок — п р оббєц ь (р .-б ій -
163. Береза — бер ёза ; (дерево) — ця).
берёзина. 198. Борозда — б ор озн ё; (на к о л ­
164. Березовый — берёзовий; лекторе динамо)— в й ж ол обок
165. Берма-банкет — вйступка. (р .-б к а ).
166. Бесконечный — безконёчний; 199. Борона — бор он ё.
б. фашина — д б в г а тёр аска. 199а. Бочар — ббндар (р .-р я ).
167. Беспрерывность — безперёрв- 200. Бочарный свод — бочкувёте
ність (р .-н ости ). склепіння.
168. Беспрерывный — безперёрв- 201. Бочка — бочка;
ний. б. пожарная — б. пож ёж на.
169. Бесшумный — неш умкйй. 202. Бра-бракет — настінник лям п о-
170. Бетон — бетбн (р .-н у ): вий.
б. литой — б. вилйваний; 203. Брак — бр ёк ( р ж у ) ; (и з ’ян) —
б. пластичный — б. пластйч- ґа н ч (р .-ч у ).
ний; 204. Браковать — Ганчувёти.
б. трамбованный — б. бути н б- 205. Браковка — га н ч увён н я.
ваний. 206. Брандмайор — брандмайор.
171. Бетонирование — бетонування. 207. Брандмауэр — противогнёвий
172. Бетонировать — бетонувёти. мур (р .-р у ), н егорй м ур .
173. Бетонный — бетбнний; 208. Брандмейстер — брандмёйстер.
б. дело — бетон я р ств о. 209. Брандспойт — випрйскувач.
174. Бетон щи к(ца)— бетоняр (-ниця). 210. Брать поворот (а вто) — повер-
175. Бетоньерка — бетонярка. тёти.
176. Бидон — балцёнка. 211. Бревенчатый — колбдяний;
177. Бидэ — бщ ё (не ск л о н .); б. изба — р убл ена х ёта .
б. фаянсовое — б. ф аян сове. 212. Бревно — колбда.
178. Биллиардная — біл ья р дн я . 213. Брезент — брезёнт (р .-т у ).
179 . Биологи чески й(стаиция, фильтр) 214. Брезентовый — брезентбвий.
— біол огічн и й . 215. Брикет — брикёт (р .-т у );
180. Благоустройство городское — б. буроугольный — б. бу р о в у г-
упорядкуванн я міськб. ляний;
181. Блесткость света (чрезмерная б. каменноугольный — б. кам’я-
я р к ость ) — надмірна яск р а ­ новугляний;
вість світл а. б. яичный — б. яйцювётий.
Бровка—Вал 17

216. Бровна (полотна) — кант (р . 239. Бурильщик .— свердляр.


-ту ). 240. Буровой — свердлбвйй.
217. Бронза — спиж (р .-ж у ). 241. Буроугольный — буровугл яиий .
218. Бронзировать — спижувйти. 242. Бурт(ик) (трубы ) — б у р т (р .-т а );
219. Бронзировка— спижувйиня, спи- бурт-флянец — бур т-кр й си (р.
жбвання. крис).
220. Бронзовый —- спиж овйй. 243. Бурый уголь — буре вугіл л я.
221. Броня — панцер (р .-р а ). 2 43а. Бустер (вольтодобавочная маши­
222. Бруо — брус. на) — вольтододатна динамо.
223. Брусковый — брускбвий. 244. Бут — бу т (р .-т у ).
224. Брусок (для острения инстру­ 245. Бутить — бутйти.
ментов) — бр у с, бр усбк (р . 246. Бутовый — бутовий;
-ск а). б. камень — бутняк (р .-к у );
225. Бугель — рйхва; б. кладка (м ассив) — б. м у р о­
б., контактная дуга трамвая — ваним; (п роцесс) — бутін ня.
дотичнй дуга. 247. Бутылка пляш ка.
226. Будка — будка; 248. Бутыль (Для га за )— пляха.
б. водоразборная— будка водо- 249. Буффер — відпруж ник;
видавна; . буффер-кнопка (в клозете) —
б. разговорная (телефонная) — відпруж пйй ґу д з и к .
б. розмовна. 250. Буфет — буфет (р .-т у ).
227. Будуар — будуар (р .-р у ). 251. Б ухта(загон для скота,сви н ей )—
228. Букинист — старокнйж ник. оббр а ;
229. Букса — осянйця; б. морская — затбчина;
б. глухая-цельная— о. суцільна; б. провода — койла дрбту.
б. якорная — о. витворцбва. 252. Бык — бик (р .-к а );
229а. Булочная — булочня. б. береговой — б. береговйй.
230. Булыжник, булыжный камень— 253. Быстро-действующий — х у т к о -
бр укн як; чинний;
б. мелкий — б. дрібийй. б. релэ=мгновенное — м и ттьові
231. Булыжный — брукнякбвий. реле (не ск л он .).
232. Бульвар — бульвйр (р .-р у ). 254. Быстроменяющаяся нагрузка
233. Бумага — папір (р .-п бр у); (электрической станции) —
б. клетчатая — п. картастий; хуткозм інне обтяж ення.
б. линованная — н. лініений; 255. Быстрота — х у тк ість (р .-к о ­
б. макулатурная — п. збрудне- сти).
ний; 256. Быстроходный (маш ине) —
б. писчая — п. писальний; ш видкору ш ний;
б. промокательная — п. пром о­ б. пароход — швидкоплавний
кальний; пароплав
С. чертежная — п. рисівнйчий. 257. Бытовая нагрузка (эл ек т.)— по­
234. Бумажный — папербвий; (хл оп­ бутове обтяж ення.
чато-бумаж ный)—бавовняний. 258. Бычек (в своде)— бичбк (р .-к а ).
235. Бунт (провода, каната)— койла. 259. Бюретка — июрета.
236. Бур(ав) — свердло (р .-дл а). 260. Бюро — бю ро (р .-р а );
237. Буравить — свердлйти. б. квартирное — б. ж итловё;
238. Бурение — свердління. б. похоронное — б. похоронн е.

в
261. В два света(зал) — двосвітлбвий. 266. Вагонный — вагонний.
202. В движении — в рухові, рухаю­ 207. Вагоновожатый — вагоновбд
чись. (Р.-Да).
203. В шахматном порядке— шахів- 268. Вакуум — порожня;
нйцею. в. высасывающий — п. відсмок­
£(34. Вагон — вагбн (р.-на); тувальна;
в. прицепной — в. причіпнйй; в. котел — казан - порожня.
в. трамвайный— в. трамвайний. 269. Вал (земляпоіі, машинный) —
205. Вагонетка — вагонбта; вал (р.-ла);
в. вешалка (на бойни) — в. ві­ в. вертикальный — в. сторчо-
тальна. вйй;
18 Валежник— Вес

в. горизонтальный — в .'п о з б - 292. Ведро — в ід р о; (больш ое дере-


мий; вяное) — цебрб.
в. коленчатый — в. колінча­ 293. Ведомый (ш кив) — тяж ний .
стий ; 294. Ведущий (вал, ш к и в )— тягл о-
в. коренной — в. головний; вйй.
в. оградительный— в. захисний; 295. Величина — величний;
в. переключающий (в кон тро­ в. абсолютная —-.в. абсол ю тн а:
лере) — в . перемикальний. в. допустимая — в . доп ускн а ;
270. Валежник (мелкий) — . хмйз в. относительная — в. відносна.
(р .-з у ); (крупнее) — ломаччя. 296. Велосипед— велосипед (р .-д а ).
271. Валик — валок (р. - лка); (п р о­ 297. Велосипедист — велосипедйст
катный, мукомольный) валець (р .-т а ).
(р .-л ьц я ). 298. Велосипедный — велосипедний,
272. Валиковый — пальцевий, вал- 299. Венец — вінець (р .-н ц я );
кбвий, в: крепления — цямрйиець (р .
273. Валовой (д оходн ость) ■— гур то- -н ц я);
вйй. в. окладной — ощ бпина.
274-. Валун — наметень (р .-тн я ). 300. Веник — він ик.
275. Вальма — дах (р .-х у ) причілко­ 301. Вентиль — вентиль (р .-л я );
вий . в. запорный — в. запірнйй;
276. Вальцевой — вальцевий. в. колонный — в. стовпцёвий;
277. Ванна — куп іл ь (р .-п бл ю ); (с о ­ в. питающий — в. ж ивйльний;
суд) — куш л ьн иця; в. поршневой — в. тол ок бви й ;
в. вылуженная — к-ця вилу­ в. редукционный — в. р ед у к ­
дж ена; ційний.
в. ножная — к-ця для н іг, но- 302. Вентилировать — провітрю вати.
ж ана; 303. Вентилятор — вітр огін — (р .
в. сидячая — к-ця до сидіння; -гби а).
в. штампованная*— к-ця штам­ 304. Вентиляционный — п р овітр ю -
пована; вальний.
в. эмалированная — к-ц я скли- 305. Вентиляция — провітрю ванн я;
цьована. в. искусственная — п. ш тучне;
278. Ванная — куш л ьн я. в. усиленная (м отора) — п.
279. Вантуз — вантуз (р .-з а ); збільш ене.
в. воздушный — в. повітряний; 306. Венчающий карниз — вінцева
в. осадочный — в. осаднйй. карунка.
280. Вар — вар (р .-р у ). 307. Веранда — вер&нда.
281. Ватерклозет — відходок (р. 308. Веревка — м отуз (р .-з а ), м о т у -
-дка) промивний. збк ( р .- з к а ) ; (тон ен ькая )—
282. Ветерпас — ґр у н тв а га . ш ворка;
283. Ваттметр — ватмстер (р .-тр а ). в. оттяжная — м. відтяж ний.
284. Ваттная мощность — робоча, 309. Верстак — верстат (р .-та ).
ватна п оту ж н ість . в . слесари ы й — в . сл ю са р ськ и й ;
285. Вбрызгивание (топлива в ци­ в. столярный — в. стол ярськи й.
линдр) — упбрск уван н л . 310. Вертикаль — сторч (р .-ч а ).
286. Вбрызгивать,-знуть — у п о р ск у ­ 311. Вертикальный — сторчовий.
вати ,-сн ути . 312. Вертушка (для измер. с к о р .
287. Ввинчивать,ввинтить — у ґв й н - воды) — млинбк (р .-н к а );
чувати,-н тйти. в.—водомер — м. водом ірний.
288. Ввинчивание — уіґвйнчування. 313. Верх (в рефлекторе) — верх (р.
289. Ввод (провода, водопровода) — -х 4 );
у п у ск (р .-к а ); (п роцесс) — в. непрозрачный — в. н еп розо­
у п у ск а н н я ; рий.
в. антенный — у . антеновий. 314. Верхний — верхн ій , горіш н ій ;
290. Вводить, ввести (п ровод, в од о­ в. обвязка (стр ои тел ьн .) —
провод в дом) — упускати , бщеп (р .-п у ); (п роцесс) —
-стй ти . ощ бплю вання.
291. Вводный (вор он к а, тр у бк а , изо­ 315. Верховье (реки, канал и з.сети )—
л ятор) — упускнйй. в е р х ів ’я.
29 1 а . Ведомость —відом ість (р .-о ст и ); 316. Вершина — верх (р .-х а ).
в. дефектная-ремонтная— в. ре- 317. Вершинный — вершковий.
мбптпа. 318. Вес — вага;
Весок — Влажн ый 19

в. полезный — в. корйсна; 338. Взмучивать,-тить — скаламучу­


в. удельный — в. питома. вати ,-тити.
-319. Весок — тягарёць (р .-р ц я ). 339. Взрыв — в й бух (р .-х у ).
320. Вестибюль — вестибюль (р .-л я ). 340. Взрывать, взорвать — висадж у­
321. Весы — терезй (р .-зів); вати, висадити.
в. возовые (все устр ой ство) --- 341. Взрываться, взорваться — ви­
важ нйця; (сами весы) — бухати , -хн ути .
терезй возові; 342. Взрывчатый — ви бухбви й .
в. десятичные — т. деся ткбві; 343. Виадук — в ія д у к (р .-к у ).
в. пружинные — кантар (р .-р а ). 344. Вилка (в эл ектр. сети) — р оз­
в. сотенные — т. сотенні. вилка;
322. Ветвь — гілка, галузка; в. для надевания автошин —
в. трубная — рукав трубний ; ш инонатягач (р .-ч а );
в. тупиковая (водопровода) — в. рулевая— р. правйльна, стер­
р. сліпйй. н о в і;
333. Ветеринарная смотровая пло­ в. фонарная (велосипедная) —
щадка — ветеринарний оглядо­ ріж кй л іхтар н і.
вий точбк (р.-чка). 345. Вилкообразный — розвйлкува-
324. Ветка (ж . д.) — рукав; ти й .
в. пригородная— р. приміськйй. 346. Вилла — віла.
325. Ветровая связь (в мостах) — 347. Вилы — вйла (р . вил) вйлка
противітрбва в ’ язь (р.-зи ). (р .-л о к ).
326. Ветряной (о двигателе) — ві- 348. Виляние (вагон а) — виляния.
трянйй; 349. Вилять (о вагоне) — виляти.
в. мельница — вітряк (р.-ка). 350. Винно-гастрономический мага­
327. Веха, веш ка — тйчі^а. зин — вйнно - гастроном ічна
328. Вешалка — віш алка; крамнйця.
в. вагонетка — в іт а л ь н а ваго- 351. Винт ґв и и т ;
н ета; в. контактный— Г. дотичкбвин.
в. стоячая — ш араґи (р .-ґів ). 352. Винтовой — гвиитовйй;
328а. Вешить — тичкувати. в. лестница — кручені сходи
329. Вещество — речовйна; (р .-д ів );
в. взвешенное ■— р. змулена; в., винтовальная доска — ґв іш -
в. волокнистое — »р. волокий- тівна дош ка.
ста; 353. Винтообразный — Гвинтувйтии.
в. горючее — р. пальна; 354. Вися га (у копра) — баба.
в. изолирующее — р. ізол я­ 355. Висячий — виснйй.
ційна; 356. Витой — кручений. *
в. колоидное — р. колоїдальна, 357. Виток "(обмотки) -г- звій (р.
кол оїд (р .-д у ); звою ).
в. красящее — фарбнйк (р .-к а ). 358. Витрина — вітрйна.
в. цементирующее. — р. цемен­ 359. Витринный — вітрйнний.
таційна. 360. Вить-снручивать — вйти, к р у -
330. Взаимный — взаємний. тйти.
331. Взаимоиндукция, взаимная ин­ 361. Вица — гу ж ів к а ; (в виде коль­
дукция — взаєм оіндукція. ца) — каблучка.
332. Взбалтывание (воды) — зб ов ту ­ 362. Вишня (дерево)— вйшня (р .-н і).
вання; 363. Вкапывание (стол бов) — у(в)кб*
в. предварительное— з. попе­ пування.
реднє. 364. Вкапывать, вкопать — у(в)к б-
333. Взбалтывать, взболтать — пувати,-пати.
зб о в т у в а т и , збовтати. 365. Вкладыш — вклйдень (р .-д н я ).
334. Взвешенный (на весах) — зва­ 366. Включать, включить (ток ) —
жений; вмикати, увім кн ути .
в. вещество — змулена речо­ 367. Включение -— увім кнення; (п р о­
вйна. цесс) — вмикання.
335. Взвешивание — важення; 368. Влага — вол бга;
в. автоматическое — в. авто- в. атмосферная — в. атмосфер­
матйчне. на.
336. Взвешивать, - сить — важити, 369. Влажность — вологість (р.
зважити. -гости).
337. Взмучивание — скаламучення; З'ТО. Влажный — вологий; (сырой)—
(процесс) — ска ламу Чувашія. вогкий.
20 Влияние — Водосливной

371. Влияние (магнитное) — вплив 392. Водокачка — водотя ж и я .


(р .-в у ). 393. Водомер — вод ом ір ;
372. Вмазка — у(в)м азування. в.-вертушка — водом ірний м л и ­
373. Вмазывать — у(в)м азувати ,-за нок (р.-нка);
ти. в. дисковый — в. к р у ж а л о в и й ;
374. Вместимость — м істкість (р . в. крыльчатый — в. к р п л а сти н ;
-к ости ); в. поршневой — в*, т о л о к б в и й ;
в. грузовая — м. вантажна. в. турбинный — в. т у р б ін н и й ;
375. Внезапный — раптовий. в. участковый — в. дільнгічний.
375а. Внешний — збвніш ній; (н а руж ­ 394. Водомерный — водом ір н и й ,-чи й .
ный) — надвірний. 395. Водонапорная башня —- в о д о ­
376. Внутренний — внутріш ній. напірна вбж а.
376а. Внутренность (помещ ения) — 396. Водонепроницаемость — в о д о -
серёдина; (ж и вотн ого)— тб л ь- непроийклИВІСТІ» (р .-в о ст и ).
бухи (р .-х ів ). 397. Водонепроницаемый — в о д о п е -
377. Вогнутость — угн утість' (р . прон йкл ивий.
-тости ). 398. Водонепропускающий, водоне­
378. Вогнутый — угн ути й. проницаемый — вод он еп р о-
379. Вода — водб; нйкливий.
в. водопроводная — в. в од оп р б- 399. Водоносный п л аст — водовм існа
відна; в е р ст в і.
в. грунтовая — в. ґр у н т о в а ; 400. Водоотлив — водовідлив (р .-в у );
в. дистиллированная — в. де­ (п роцесс) — водовідл и ван н я .
сти льбвана; 401. Водоочиотительный — вод оч п е­
в. дренажная — в. дренбж на; ний;
в. клоачные — в. клоачпі; в. уфановка — водочйсня.
в. ключевая — в. кринйчаиа; 402. Водэпоглощение — в о д о е би р б н -
в. ливневая — в. ливна; ня.
в. отстаивающаяся — в. у стій - 403. Водопсд'ем;чый — воцзтяж нн й.
на; 404. Водопой — вотоііій (р .-п б ю ).
в. отстоявшаяся — в. устоян а; 405. Водопойный — водопійний.
в. питательная (для котлов) — 406. Водопотребление — в о д о сп о ж и ­
в. ж ивйльна; вання.
в. питьевая — в. питна; 407. Водоприемный — водоп р и й м ал ь­
в. поверхностная — в. поверх­ ний . )
нева; 408. Водоприемник — водоприйм ач
в. промывная — в. промивна; (р .-ч а ).
в. сточная — в. стічна; 409. Водопровод (тр уба ) — в о д о п р о ­
в. сырая — в. си рова; від (р .-в о д у ); (станция, п р е д ­
в. фильтрованная — в. пере­ п р и я ти е)— водогін (р .-г б н у );
цідж ена. в. домовой — в. дом овйй;
380. Водный протон — перетік (р. в. самотечный — в. сам отбк о-
-т ок у ). вий.
381. Водобойный колодезь — водо­ 410. Водопроводный -— в о д о п р о в ід -
бійний колбдязь. нйй, водогінний;
382. Водовместилище — водбймище. в. робочий — водогінний;
383. Водовместимооть — водом іст­ в. станция — водогін (р .-г б н у ).
кість (р .-к ост и ); 411. Водэпроизводительность —
в. мертвая — в. мбртва; водовидатність (р .-п о с т и ).
в. полезная — в. корйсна. 412. Водопроницаемый — в о д о п р о -
384. Водоворот — вир (р .-р у ). ннкливий.
385. Водовпускной — водовпускнйй. 413. Водопропускная способность —
386. Водовыпускнсй—водовипускнйй. водоп ерепускна здатність (р .
3 8 7 . •Водогрейный котел — вод огр ій ­ -н ости).
ний казан. 414. Водоразборный (будка, кран) —
388. Вододействующее устройство — водовидавнйй.
водочйнна злагода. 415. Водород — водень (р .-д н ю ).
389. Водоем — водойма. 416. Водосбор— водозбір (р .-з б о р у ).
390. Водоемкость, водовместимость— 417. Водосборный — в о д озбір н и й .
водомісткість (р.-кости). 418. Водослив — водозлив (р .-ву).
391. Водоизмеритель, водомер — во­ 419. Водосливной (щит) — перелив-
домір (р.-ра). нйй.
Водоснабжение—Вращать 21

120 _ Водоснабжение — водопостачан­ '451. Вокзал— двірбць (р. -р ц й ), в о к ­


ня; зал (р.-лу); (станция)—с т б ц ія .»
в. пневматическое — в. пневма­ 452. Волнистый — хвилястий.
тичне; 453. Волокнистый — волокнйстий.
в. центральное— в. центральне. 454. Волокно— в ол ок н б; (одно) — во-
421 . Водосток — водостік (р .-т о к у ); локнйна; (в дереве)— ж илка.
в. поверхностный— в. поверхне­ 455. Волосность — кап іл ярн ість (р.
вий ; -н ости ).
в. подземный — в. підземний. 456. В олосок(в лампе накаливания)—
4 2 2 - . Водостолбовая машина — в од о- вол осйна;
стовпбва машйна. в. металлизированный — в . ме­
423^ . Водосточный — водозбіж н йй; тал і збвана.
водостбкбвий; 457. Вольтметр — вольтмЄтер (р .
в. труба — рйнва. -тр а ).
424= . Водоток (п оток)— водотока. - 458. Вольтова дуга — вбльтів лук
4 2 ^ . Водотрубный котел (паровой) — (р .-к у ).
водотрубний паровйк. 459. Вогіьтодббавочная машина, бу­
42(5 . Водоудаление — в о д о в и л и в Є ї ь стер— вольтододбтна динймо.
ня. 460. Вопрос— питання; (дело)—спра­
4 2 Т '. Водоуказатель — водовказник. ва;
4 2 Ь £ . Водоупорный (краска) — водо- в. жилищный — с ., п. ж итло-
тривкйй. вб, (-е).
425ЄЗ. Водохранилище — водоймищ е. в. санитарный — с ., п. са н і­
43С ). Водяной — водянйй. тарна, (-е).
4 3 К . Военнослужащий — в ій ськ о­ 461. Вороба — колов ід (р .-в б д у ).
вик. 462. Воронка — л ій к а ;
4 3 2 2 . Вожатый (в эл. п од ем н и к е) — в. вводная — т р у бк а лійкувата
провіднйк. впускна.
4 3 3 . Возбудитель (эл. машины) — 463. Воронкообразный— лійкуватий.
збудник. 464. Ворот — кол бв ор іт (р .-р б т у ):
4 3 ^ 1 . Возбуждать, будить (эл. маши­ в. боенский — к. різнйчий.
ну) — збудж увати,-дйти. 465. Ворота — брбма, ворбта (р .-р іт ).
4 3 Е 5 . Возбуждающий (ток )— збудний. 466. Воротяжка — воротйльник.
43(і_5. Возбужден ие(динамо-машины)— 467. Воск — в іск (р . в о ск у ); воском
збудж ення. покрыть — п овоск ува ти .
4 3 ^ г . Возведение (фундамента) — вй~ 468. Восприимчивость магнитная —
ведения. сприн ятливість (р . - вости)
43£»3. Возводить, возвести (фунда­ магнбтна.
мент) — вивбдити. вйвести. 469. Восстановление (здания) — від-
4 3 и н . Возвышенность — горбвина. бу д бв а ; (хим ич.) — р едукц ія ,
44(__ К Возвышенный (о местности) — віднбва, відибвления.
горов йй. 470. Восстанавливать,-новить (зда­
4 4 Г_ . Воздух — повітря; ние) — від будовува ти ,-дувйти
в. влажный — п. волбге; (хи м и ч .)— р едукувати, від н о­
в. сенатый — п. стйснуте. вляти ,-вйти.
44 — . Воздуходувка— повітродм ухало. 471. Восьмерка (у кол еса) — в і­
4 4 ^ 3 . Воздуходувный — повітродм у- сім ка.
халышй 472. Впадина — западина;
4 4 ^ 1 . Воздушный — повітрйний; в. открытая (на якор е динамо) —
в. крестовина (в трамвае) — ґ а р а відкрита;
проводбве перехрёстя. в. закрытая (на як ор е) — Г. за
в. линия (проводов) — надземна крйта.
лінія. 473. Впрыскивать — у (в )п бр ск у в а ти .
44^». Возобновительный (фонд) — 474. Впускать,-стить — у(в)пускй-
віднбвний. ти ,-стй ти .
4 4 Ь З . Возобновлять,-вить (оборудо­ 475. Впускной — впускнйй.
вание) — відновлйти,-вйти. 476. Вращательный, вращающий —
44 4 . Возовые весы (вся конструк­ обертальний;
ция) — важнйця; в. движение — оббртбвий рух
(сами весы) — терези возові. (р .-х у ).
4 3^. Возчик — возій (р.-зія). 477. Вращать(ся) — обертЄти(ся); (п о­
14£ К Войлок — повсть (р.-сти). ворачивать) — повертати,
15< _ I. Войлочный —- повстянйй. -нути(ся).
22 Вращающийся — Выключатель

478. Вращающийся (о полном к р у го ­ 503. Второстепенный — д р угор я дн и й .


вом движ ении) — обертовий ; 504. Втулка — уту л ок (р .-л к а ).
(поворотны й) — новорітнйй. 505. Вты кать, воткнуть — втикати,
479. Вращающий — обертальний; увітк н ути .
(поворачивающ ий) — повер- 5 0 6 Вуаль — вуаль (р .-л ю ).
тёльний. 507. Вуатюретка — вуатю рета.
480. Вращение — обертання; 508. Вход — вхід (р . в х о д у ).
в. медленное — о. повільне. 509. Входной — вхідний.
4 8Ї. Вредный — ш кіднй й. 510. Выбирать,-брать паз — г а р у в а ­
482. Врезной — врізнйй; ти, в й ґа р у в а т и .
в. замой, внутренний — вну­ 511. Выбоина — вйбій (р .-б о ю ).
тріш ній замбк; 512. Выверка — вивіряння.
в. шпонка (плотничья)— ш пуга. 513. Выверять,-рить — вивіряти,
483. Временный — тимчасовий. - рити.
484. Врубать, врубить (делать в р у б ­ 514. Выверстывание (бал ок) — ви ­
ки) — каю вёти, укаю вёти. рівню вання.
485. Врубка — кай (р . к&ю); (врубы - 515. Выверстывать,-стать — в и р ів ­
вание) — каю вёння. ню вати,-пяти.
в. в обло — к. в й к р у ж к ою ; 516. Вывеска — ви віска.
в. в лапу — к. в лапу; 517. Вывод — вйвід (р .-в о д у ); (п р о ­
в. в пол-дерева — к. в нів- вода) — вйпуск (р .-к у ).
дёрева; 518. Выводить — виводити,-в е ст и ;
в. в полулапу — к. в півлапу; (п р овод ) — в и п уск а ти ,-стити .
„ в. в присек — к. в прйруб; 519. Выводной — вивіднйй.
в. заподлицо — к. врівень; 520. Вигон — вйгін (р .-го н у ).
в. зубом — к. зубом ; 521. Выгонный — вйгінний.
в. сложная — к. складнйй; 522. Выгреб, выгребная яма — ви-
в. шведская — к. ш ведський; грібнйк.
врубками соединять (врубать) 523. Выгребать,-гресть — ви гр іба ти ,
— каювати. -гребти .
488. Врубленный — закайований. 524. Выгребной — ви гр ібш ій ;
487. Врубочный (инструмент) — каю - в. яма — вигрібийк.
вальний; (относящ ийся к 525. Выгружать, выгрузить — виван­
врубке) — кайовйй. таж увати , ли вантаж ити.
488. Вручную (без р у ч н ого ин стру­ 526. Выгрузкг. — вивантаж ування,
м ен та)— р укбп аш , рукбш ма. вивантаж ення.
489. Всасывание — всисан н я. 527. Выгрузной — вивантаж ний.
490. Всасывать — всисати, у в ісса т и . 528. Выдвигать,-кугь — зи сбв у в а т и ,
491. Всасывающий — всисний. вйс-унути.
492. Вскрытие реки — ск р е с (р .-с у ). 529. Выдвижной — висувни й.
493. Вспомогательный — доп ом іч- 530. Выдра (углубление для пяты
нйй. свода) — вйдра.
494. Вспучивание — видимання. 531. Выезд — вйїзд (р .-д у ).
495. Вспучиваться,-читься — види­ 532. Выемка — вййма; (п роцесс) —
матися, вй дути ся. виймання.
496. Вспыхивать,-нуть — спал ахати, 533. Вызов — вйклик (р .-к у );
-х н у ти. в. батарейный— в. батерійн ий;
497. Вспышка (в дв. вн. горени я) — в. фонический — в. гудковий.
спалах (р .-х у ). 534. Вызывной*— викличний.
498. Вставка — у ста в к а ; (п р о ц е сс)— 535. Выкачивать, выкачать — ви-
уставляння; см ок ов у ва тн , в й см ок у в а ти .
в. плавкая (в предохранитель­ 536. Выкидывать,-дать — викидати,
ной к ор обк е) — у . т о п к ё ; вйкидати.
в. стекол — склёння, засклён- 537. Выкидной — викиднйй.
ня. 538. Выкирковывэние (и з-под шпал
499. Вставлять,-вить — у (в)ста вл я- балласта)—в и дзьоба ковува н и я.
ти ,-вити ; (стекла) — скл й ти , 539. Выкирковывэть,-ковать (бал ­
• засклити. л а ст)— ш ід зьобакбвувати ,-ку­
500. Вставной — встави ш ь вати.
501. Встречный (движение) — (зу)- 540. Выключатель — вимикач;
етрічнгій. в. автоматический — самовими-
502. Вторичный —- вторинний. кач;
Выключать — Вьюшка 23

в. воздушный — в. повітряний; 508. Высасывать,-сеть — висисйти,


в. конечный — в. кінцбвий; - ссати .
в. масляный — в. олійний; 569. Высасывающий — висиснйй.
в. одне-,двух-,трех-полюсный— 570. Высекать, высечь (в камне) —
в. одп о-,д во-,тр и -п ол ю сбви й ; в и р убува ти , вй рубати .
в. рычажный — в. важ ільний; 571. Высокий — високий.
в. участковый — р . д і л ь н й ч и й ; 572. Высота — в и сота ; (сл оя ) — тов ­
в. этажный — в. повбрховий. щина;
541. Выключать,-чить (ток ) — вими­ в высоту — заввиш ки.
кати, вйм кнути; (хем .) — ви­ 573. Выставка — виставка.
лучати ,-чити. 574. Выстилать,-стлать — вистилй-
542. Выключающий — вимичнйй; т и ,-сл ати ; (фашинами) — Та­
в. прибор, выключатель— вими­ расу вати, вйтарасувати.
кач. 575. Выстилка — вистилання, вйсте-
543. Вылет (тр оту а р а , крана) — вй- лення; (фашинами) — тара-
став (р .-в у ). су вйния.
544. Вылудить — вйлудити. 576. Выступ —^ вйступ (р .-п у ).
545. Вымораживание — вим орбж у- 577. Выступать — виступати;
вання. в. наружу (о провод ах) — вити­
540. Вымораживать ,-зить — вим орб- катися.
ж увати ,-зити . 578. Выступающий угол — р іг (р.
547. Выпадвть, выпасть — випадйти, р б г у ).
вйпасти. 579. Высушиватель — суш нй к.
548. Выпадающий — випаднйй. 580. Высушивать,-шить — в и су ш у ­
549. Выпаривание — випаровування. вати,-ш ити.
550. Выпаривать,-рить — вип арову­ 581. Высшая теплопроизводитель-
вати ,-р увати . ность — калориметрйчна теп-
551. Выпирание (грун та) — випиран­ ловидатність (р .-п ости ).
ня. 582. Высыхание — висихан ня.
552. Выпирагь,выпереть (о гр у н т е )— 583. Высыхать, высохнуть — виси­
випирйти, виперти. хати, ви сохн ути .
553. Выправка пути — вйправлення 584. Вытаскивание (гвоздей) — ви­
кол ії. тягання.
554. Выправлять,-вить ( п у т ь ) — ви­ 585. Вытаскивать, вытащить —* ви-
правляти ,-ви ти . тягйти, вйтягти.
555. Выпуклость — о п у к л ість (р . 586. Вытачивать,-чить — виточува­
-л ости ). ти ,-чити.
550. Выпуклый — опуклий. 587. Выточка — виточка. '
557. Выпуск — ви п уск (р .-к у ). 588. Вытягивание — витягання.
558. Вы пускать,-стить — в и п уск а­ 589. Вы тягивать,-нуть — витягати,
т и ,-стити ; (карниз) — напу­ -г(н у )ти
ск а т и ,-стйти. 590. Вытяжка (провода) —■витяган­
559. Выпускной — випускнйй; ня; (п р и сп особл . для вытяги­
в. пята (свода) — напускна вания в оздуха ) — душ ник.
п ?ятй. 591. Вытяжной (тр уба ) — ви тяж н й й .
500. Вырабатывать,-ботать — ви р о­ 592. Выход — вйхід ^ р .-х од у ).
бл я ти ,-би ти ; 593. Выходной — вихїднйіі.
(о заработке) — за р обл я ти , 594. Вычерчивание — вирисбвуван-
-бйти. ня.
501. Выработка — вй робл ення,-л ю - 595. Вычерчивать, вычертить — ви-
ванпя. рисбвувати, вйрисувати.
502. Выравнивание— вирівню вання. 590. Вышка архитектурная — вйжа
503. Выравнивать, выровнять — ви­ ар хітектур н а.
рівню вати, вйрівпяти; (место 597. Выщелачивать , выщелочить —
под строение)— плянтрувйти. вилуговувати, видужувати.
504. Вырез — вйріз (р .-з у ). 598. Выщелачивание — вплутування,
505. Вырезывать,-зать — ви р ізу в а ­ 598а. Выявлять, - вить (ж ильцов) —
т и ,-затн . виписувати ,-сати.
500. Высаживание (металла) — ви- 599. В ’езд (в усадьбу) —в'їзд (р.-ДУ).
ш тавхуваїш я. 600. Вьюшка (плотничья катушка со
507. Высаживать,-дить (металл) — ш нуром) — моту лик; (в печ­
шіштавхуватіі,-хатн. к е )— каглянка.
24 Вязальный — Гибкость

G01. Вязальный — в ’язальний. 604. Вязкий — ту ж ёви й ; (липкий)—


G02. Вязать -— в ’язати. чіпкйй.
603. Вязка — в ’язання; (кирпича 605. Вязкость—т у ж а в ість (р .-в ости );
с раствором ) — звязуваиня. (л и п к ость)-ч іп к іст ь (р.-кости).

г
606. Габерит — габарит (р .-т у ). 629. Галлерейка для багажа (на авто­
607. Гавань — гёваиь (р .-н и ). бу се) — наддёш ок пакункб-
608. Гаечный ключ— м утр бви й 'кл ю ч . вий.
609. Гажа (глина кавк азск ая) — 630. Галлерея — галбрія.
гёж а (р .-ж і). 631. Галтель (инструм ент) — ж ол об-
610. Газ — газ (р .-з у ); нйк; (обработан ное м есто) —
г. взрывчатый — г. вибухбвий ; вй ж ол обок (р .-б к а ).
г. генераторный — г. генерё- 632. Гальванизация — гальваніза­
ториий; ц ія.
4 г. гремучий — г. гримучий; 633. Гальванизированный — гальва-
г. дымовые — г. дим ові; нізбванйй.
г. канальный — г. каналовий; 634. Гальванизировать — гальвані­
г. коллекторный — г. збір н и кб- зувати .
вий; вЗ5. Гальванометр — гальваиомётер
г. нейтральный — г. централь­ (р .-т р а ).
ний; 636. Гальваноскоп — гальваноскбн
г. светильный — г. світй л м іи й ; (р .-п а ).
г. ядовитый — г. отруйний . 637. Галька — рінь (р . р ін и );
611. Газгольдер — га зозбір н и к . г. крупная — л обёк (р .-к у );
612. Газетный киоск (уличны й) — г. мелкая — ситець (р .-т ц ю ).
газётна ятка. 638. Гараж — гараж (р .-ж у ).
613. Газетчик (сотр удн и к) — газетйр 639. Гарнитура — гарн ітура.
(р.-ра): (п родавец)—газётник. 640. Гарь — згар (р .-р и ).
614. Газовый — газовий; 641. Гасительный — гасйльний.
г. завод — газбвня. 642. Гасить — гасйти; (и звесть)— л ю -
615. Газоводотрубный котел (п а р о­ сувати.
в ой )— газоводотрубп ий паро- 643. Гать — гата.
вйк. 644. Гашенная известь — л ю соване
016. Газовсасывающий мотор— газо- вапно.
всиснйй м отбр . 645. Гвоздеуловитель (автом обиль­
617. Газокалильный (го р е л к а ,св е т)— ный) — цвяхолбвн ик.
газож аровий. 646. Гвоздь — цвях (р .-х а );
618. Газометр — газомір (р .-р а ). г. гонтовый — Гон тёл ь;
г. сухой — г. су х й й . г. деревянный—тйбель (р .-б л я );
619. Газомотор — газом отбр (р .-р а ). г. заершенный — ц. зайбрж е-
620. Газон — дернйк (р .-к у ), газбн ний;
(р --н у ). г. костыльковый — бретналик;
621. Гавонный — дерновий. г. кровельный—дахнёль (р .-л я ),
622. Газоносная сеть — газоносн а г. обойный — ц. оббивийй;
мерёж а. г. подковный — ухналь (р .-л я );
623. Газоочиститель — газочйсник. г. тесовый— ц. тёсовий;
624. Газоочистительный — газочйс- г. толевый — ц. тблевий;
ний; г. шинный — ш инёль (р .-л я );
г. установка — газочйсн я. г. штукатурный — ц. тин ькёр-
625. Газопровод — га зоп р бвід (р . ський.
-в од у ). 647. Гектоватт-час — гек това т-го­
626. Газораспределительный — газо­ дина.
розподільний; 648. Генератор — ген ерётор.
г. аппарат,гаэораспределитель 649. Генераторный — генерёторний.
газор озп од іл ьн и к . 650. Герметический — герметйчний.
627. Гайца — мутра; 651. Герметичность — герметйч-
г - б*р аш ек— барёнчик; пість (р .-н ости ).
С°8 Г °ьединительная — м. злучиё. 652. Гибкий — гнучкйй.
* в” ^нтерейная торговля — га- 653. Гибкость — гнучкість (р.
Л£,итерійна торгівля. - кости ).
Гигиена — Горизонт. 25

654. Гигиена — гігієн а . > 693. Глубокий — гл иббкий;


655. Гигрометр — вол огом ір , гігр о - г. абажур — висбкий даш ок
мётер (р .-тр а ). (р .-ш к а ).
656. Гигроскоп — гігр оскоп (р .-п а ). 694. Глубоко-конический рефлектор
657. Гигроскопический — гігр о ск о ­ гл ибоко - конічний рефлек­
пічний. тор , відбйвач.
658. Гигроскопичность — гігр о с к о ­ 695. Глухарь (для поддерж ки закл е­
пічність. пок) — гл ухйр (р .-р я ); (к о ­
659. Гидравлик — гідравлпк (р .-к а ). сты л ь)— бретиаль (р .-л я ).
660. Гидравлический— гідравлічний. 696. Глухой — гл ухй й ;
661. Гидрогеологические изыска­ г. переплет — суц іл ьн а рям а;
ния — гідрогеологічні д осл і­ г. переулок — сліпйй заулок
ди . (р .-л к а ):
662. Гидролиз — гідроліза. г. решетка— непоруш ні ґр а т и ;
663. Гидролиэационная камера — г. сковородень — сліпа кайка;
гідролізаційна камера. г. стена. — сл іп б стін а;
664. Гидрометрия — гідром етрія. г. флянец — заглуш ка к р и сб в а ;
665. Гидропульт гідропул ьт (р . г. шип — сліпйй чіп (р . чопа).
-т а ). 697. Глыба — брйла.
666. Гидротехник — гідротехник. 698. Гнездо — гн іздо; (дно обода
667. Гидротехнический — гід р отех ­ автоімобильного ' колеса) —
нічний. р івч а к ; (я к ор я эл. маши­
668. Гидроэлектростанция — водо- ны )— па ц ґа р а ;
електрбвня. г. клапанное — г. хл ипакбве;
669. Гимнастический зал — гімна- г. штепсельное — г. притич-
стйчна з&ля. кбве.
670. Гипохлорид кальция Са (С 10)2— 699. Гнилостный процесс — гнйль-
кальційний гіпохл орй т. ний проц ёс (р .-с у ).
671. Гипподром — гіподрбм (р .-м у ). 700. Голандская печь — гол&ндська
672. Гипс — гіп с (р .-с у ). гр у ба .
673. Гипсовый — гіпсовий. 701. Головка (бол та, заклепки, рель­
674. Гирлянда (и зол ятор ов)— разбк са и т. д .) — гол бвка.
(р .-зк а ). 702. Головной душ — наголбвний
675. Гиря — вал; б к (р .-ж к б ). душ .
676. Гистерезис — гістерЄза. 703. Голофан (стекло) — голофан
677. Гистерезисный — гістербзний. (р .-н у ),
676. Главный — головнйй. 704. Голый (п р овод ) — гбдий.
679. Глаголь (леса) — глагбль (р . 705. Гоночныц,автомобиль— перегб-
-ЛЯ). новий а в т о м о б іл ь '(р .-л я ).
680. Гладилка (кузнечная) — гладй- 706. Гонт — ґо н т (р .-т у ); (одна
ло. ш т у к а )- - ґон ти н а .
681. Гладить — гл ади ти ;(утю гом ) — 707. Гонтовый — ґо н то в и й .
прасувйти. 70S. Гончарный (плитка, тр у ба ) —
682. Гладильщик (асфальта) — гла- ч ер еп ’яний.
дйльник. 709. Горбина, горбыль — обапіл
683. Глазомерный — на бк о . (р .-п о л у ), обапол ок (р .-л к а ).
684. Глазурирование — поливйння. 710. Горбыль — обйпіл (р .-п о л у ),
68 5 . Глазурирован*ный— п ол й в’ян ий . обапол ок (р .-л к а ).
686. Глазурь — полйва; 711. Горелка — пальнйк;
г. соляная — п. сол ян б. г. газовая — п. гйзовий;
687. Глина — глйна; г, газокалильнэя — п. газож аро-
г. жирная — г. мастка; вйй;
г. колой дал ьная— г. кол оїдаль­ * г. инвертная — н. переверну­
на; ти п;
г. перемятая — г. вйміш ана; г. иеросинокалильная— п.гасо-
г. тощая — г. піснй. жаровйй.
688. Глинистый — глйнястий. 712. Горелочный — пальникбвии.
689. Глинобитный — тбптаний; 713. Горение — горіння; (лампы) —
г. постройка — тбптанка. свічення.
690. Глиномялиа-- глином’яльниця. 714. Гореть — горіти.
691. Глиняный — глйняний. 715. Горизонт (ьодьт) — рівень (р
692. Глубина — глибинй; -вню);
в глубину — завглйбш ки. г. подпертый — р. підпбртий.
26 Горизонталь — Груша

71G. Горизонталь — ноземина. 749. Грелка — трійник.


717. Горизонтальный — позёмий. 750. Гремучий газ — грим учий газ
718. Горловина (в ба к е ,котле)—гбрло. (р--зу);
719. Горн кузнечный — горно к о ­ г. ртуть — в и бухове живе
вальське. ср ібл о.
720. Город — .місто; 751. Гриб домовой — гриб дом овин.
г. заштатный — м. заш татне; 752. Гроб — трупа, домовйиа.
г. окружной — м. окр уж н б; 753. Гробовщик — трунйр (р .-р я ).
г. провинциальный — м. про­ 75.4. Гробокопатель (м огильщ ик) —
вінція льие; копач.
г. сад — м істо-сад. 755. Грозовой разряд — громовйчна
721. Городок (подмостки под пом ост вйснага.
к оп р а )— підмостки (р .-с т о к ). 750. Громкоговоритель — гучн ом о­
722. Городской — м іськйй. вець.
723. Горшок конденсационный — 757. Громоздкий4— завёлистий.
горщ ик конденсаційний. 758. Громоздкость — завалистість
724. Горючеє — пальне. (р .-тости ).
725. Горючий (материал) — пальнйй. 759. Громоотвод — блискавйчник;
720. Гостинная — вітал ьня, світлйця. г. роговидный (р огов ой ) — б.
727. Гостинница — готель (р .-л ю ). ріж натий;
728. Гостинйый ряд — крамні ком о- г. угольный — г. вугляний.
ри (р .-и ір ). 700. Громоотводный — блискавйчни-
729. Готический стиль — готичний ковий.
стиль (р .-л ю ). 701. Грохот (си то)— дармой (р .-о я ).
730. Гофрированное железо— бр и ж у­ 702. Грохотить (щ ебень) — дарм ою -
вате залізо. вати.
731. Граб — граб (р .-б а ). 703. Грохочение — дармою вання.
732. Грабли — граблі (р .-б е л ь ); 701. Грубый фильтр — рідкб цідйло.
г. мешалка — перем іш увалка 705. Грудь (плотины) — водооп ір н а
граблиста. стін ка.
733. Гравелистый (грун т) — нарінй- 700. Груз — вантаж (р .-ж у );
сти й . г. мертвый — в. некорйсний.
734. Гравий — нарінок (р .-н к у ). 707. Грузовик (авто) — ваговіз (р .
733. Гравитационная труба — сам о- -в о за ).
тбкова тр уба. 708. Грузовой — вантаж ний.
730. Градирня — градільня; 709. Грузопод емник — вантаго-иі-
і .-аергтор — г. - аератор, о бв і- дбйма.
трю вач; 770. Грузопод’емность — вантаж ­
г. закрытая — г. закрйта. ність (р .-н о ст и ).
737. Градэстроение — м істоб у д у ­ 771. Грузошина ■— шйна ваговізи а.
вання. 771а. Грузчик — вантаж ник.
7 38'. Градуированный — поділкова- 772. Грунт — ір у п т (р .-н т у );
нии. г. вязкий — ґ . чіпкий;
739. Градуировать — п оділ ковувати, г. гргвелИстый— ґ . наріпйстий;
градую вати. г. насыпной — г . насипаний;
740. Градус — градус (р .-с у ); г. несжимаемый— ґ.н ести ск н й й ;
г. озометрический — г. озоме- г. песчаный мелкозернистый—Ґ.
трйчний. піскуватий* дрібнозернистії
741. Гражданская архитектура— ци­ г. плотный — Г. гу стй й ;
вільна ар хітектур а г. плывучий— г . 1ІЛІ1ВКЙҐІ;
742. Гранит — граніт "(р.-ту). г. рыхлый — г . п у х к и й ;
743. Гранитный — гранітний. г. скалистый — і5 скел ястий ;
74 і Грань (рейки, бр уса) — грань г. сыпучий — г . сипкйи;
(р .-н и ). г. хрящеватый — ґ . хрящ овйй .
745. График — график (р .-к а ). 773. Грунтовать — ґр у н т у в а т и .
740. Графит — графіт (p.-ту); 771. Грунтовка — гр ун тован и я; (п р о­
г. чешуйчатый — г. л ускувати й . цесс) — ґр у н ту ва н н я .
7 47. Гребенчатый (подш ипник) — 775. Грунтовой — ґр у н т о в и й .
гребінчастий. 770. Группировать — групувати.
748. Гребень — гребінь (р .-б е н я )’; 777. Группировке (дом ов) — гр у п у ­
г. бандажа — г. ш и п ов и й ; вання.
г. торцевой (в р убка ) — г. івер о- 7 78. Груша — груша;
ІШ11. г . г у д к а — г. г у д к о в а .
I I рядка Движение 27

779. Грядка (огородная) — гр я дка; г. клапанный — г. хл и п а к ови и ;


(переносной лестницы) — ща- г. многовитковый — г. зв о я -
бёль (р .-б л я ). стиіі;
780. Грязевик (котла) — ш лямовйк г. одновитковый — г. одн о-
(р .-к а ). З В 0ЇС Т И Й .
781. Грязевой — ш лямовйй; 786. Гудрон — гудрон (р .-п у ).
г. насос— ш лямосмок (р .-к а ); 787. Гужевой — возовй й ;
г. попе — ш. поле; г. пути сообщения — ви зою
г. стояк — ш. стояк . ш ляхй.
782. Грязеловка — ш лямоловпик. 788. Гуммидамар— дамарська см ола.
783. Грязь (на дороге) — грязь (р. 789. Гумус — гум ус (р .-с у ).
-зи ); (на дне вод) — шлям 790. Гумусовый — гум усови й .
(р .-м у ); (на предметах)— бруд 791. Гурт, подпружная арка — лук
(р .-д у ); (топкая) — багн о. поп руж н ий.
7 8 3 а . Губка — г^'бка. 792. Густота (р а створ а ) — гу стота ,
784. Губчатый — губковатий. (леса)— гущ авина.
785. Гудок — гудок (р .-д к а ); 793. ГуттаперчЬ — гутапёрча (р .-ч і).
г. аккордный — г. акордний; 794. Гуттаперчевый — гутапёрчо-
г. двухтонный — г. двотоповий; вин.

д
795. Давление — тиск (р.-ску); д. полуторная— д. п ів тор а ч п і;
д. атмосферное — т. атмосфер­ д. складная — д. складані;
ний; д. филенчатая — д. тахл ьбван і;
д. высокое — т. високий; д. щ итовая— д. збй ті.
д. допускаемое — т. допускнйй; 805. Двигатель— двигун, р у ш ій ;
д. избыточное — т. зайвйнний; д. бензиновый — р ., д. бепзйио-
д. низкое — т. низькйй. вий;
796. Дальнодействующий (телефон­ д. ветряной — р ., д. вітряш ій;
ный аппарат)—далекосяжний. д. внутреннего сгорания —
797. Дальность (возки) — далёк ість р ., д. з унутріш пім гор ін ­
(р.-кости). ням ;
798. Дамба — гатка; д. водяной — р ., д. водянйй;
д. защитная — г. захисна; д. двухтактный— р ., д. двотак­
д. струенаправляющая — г. во­ товий;
до на прям на; д. с последовательным возбу­
д. струеотводная — г. водовід- ждением ---- р ., Д. 'З низко-
хильна. вим збудж енням ,
799. Дать сигнал — дати гасло; д. с шунто*ым (параллельным)
д. трещину — тріснути, розко­ возбуждением — р., д. з уз­
лотися. бічним, рівнобіж ним збу­
800. Дача — дача; дж енням;
д. земельная — ділянка. д. четырехтактный — р .. д . чо­
801. Дверки (печные) — двёрцята. тиритактовий.
802. Дверной — дверний; 806. Двигательный — р ухови й .
д. контакт— одвірчана дотичка; 807. Двигать, двинуть, -ся — рухати,
д. косяк, оклад — одвірок (р. -ся , р у х н у ти , -ся .
-рка); 808. Движение.— р у х (р .-х у );
д. отверстие — двернйна. д. автогрузовое — р. автован­
803. Дверца, дверки — двёрцята. тажник ;
д. духовая — д. душникові. д. вращательное — р .обертовий;
804. Дверь — двёр1 (р.-рёй); д. встречное— р. (з у )ст р іч ш ій ;
д. брусковая — д. брускові; д. замедленное— р. загаю ваний;
д. в наконечник — д. ощіпни- д. легковое — р. повозивш і;
кбві; д. лотовое (гру зов ое) — р. ван­
д. двустворная — д. двопільні; тажний ;
д. обшивная — д. обшивні; д . плавное — р. плавкий;
д. одностворчатая — Д. одно­ д . по инерции — р. з ін ерції;
пільні; д. поступательное — р. п оступ ­
д. парадная — д. парадні ний;
28 Движимый — Десятичный

д. самотечное — р. самотбкою; 837. Деэинфекцировать — дезинфек-


д. транзитное —- р. транзйтний; тувати.
д. уличное — р. вуличний; 838. Дезинфекция — дезинфЄкція.
д. экипажное, легковое— р. ПО­ 839. Дезодоризация — знепахнення;
ВОЗОВІ! Й. (п роцесс) — зпепахню вання.
809. Движимый — рухбмий. 840. Дезодорировать — знеп бхщ о-
810. Движущий, двигательный — РУ- вати, -хнйти.
ховйй. 841. Дезодорирующий (к л о зе т)— зне-
811. Двойной — подвійний. пахнювальний.
812. Двойник косой (трубы) — штанй 842. Действие (си лы )— чйи (р .-н у ).
(р.-нів). д. динамическое — ч. динаміч­
813. Двор — двір (р.-двбру(б); (при ний;
доме)— подвір’я (р .-р ’я); д. перемежающееся — ч. пере-
д. для овец — кошбра; меж пйй;
д.'лесной — дровбльня, склад д. слепящее (света) — ч. сл і­
деревпйй; пучий;
д. постоялый — збїзд (р.-ду); д. тепловое (ток а )— ч. тепл овйй.
д. скотный — оббра, загорбда; 843. Действительный — дій сн и й .
д. черный — задвірок (р.-рка). 844. Действовать (о силе) — чинйти.
814. Дворик световой — дворик світ- 845. Действующий — чйииий.
ловйй. 846. Декантатор— декантатор (р .-р а ).
815. Дворник— двірнйк (р.-кб). 847. Декоративный— декоратй виий,
816. Дворовый — дворовйй. оздобний.
817. Двуместный — двоособбвий, на 848. Декоратор — д ек ор а тор .
два місця. 849. Декорация — д е к ор бц ія .
818. Двускатный — двосхйлий. 850. Декорировать — д ек ор ув б ти .
819. Двухстворная, двухстворчатая 851. Дексель — теслйця.
дверь— двопільні двбрі (р. 852. Декстрин — декстрйна.
-рбіі). 853. Делать(ся) — р обй ти (ся );
820. Двусторонний — двобічний. д-ся жидким — течніти;
821. Двусторонне-питаемые провода д-ся твердым— твердіти, тверд­
— двобічно-жйчлені проводй. нути.
822. Двутавровый — двотетуватий. 854. Деление (ш калы) — пбділ ка.
823. Двух-,трех-полюсный— дво-,три- 855. Делитель напряжения — поділь­
полюсбвий. ник напругй.
824. Двухкомельная фашина — дво- 856. Делительный (и зол я тор ) — п о­
гузйрна тбраска. дільний.
825. Двухконсольная балка — дво- 857. Демпфер — гамівийк.
копсбльнпй трям (р.-му). 858. Депо — депо (р .-п б );
826. Двухосный (вагон) — двовісний. д. пожарное — пож бж ня.
827. Двухпроводная система — дво- 859. Деполяризатор — деп оляриза­
провіднб система. тор .
828. Двухпроходный смеситель — 860. Деполяризация — деп оляриза­
двопрохіднб змішу валка. ція.
829. Двухступеньчатый — двосхідчб- 861. Деполяризировать — деполяри-
стиіі; зувбти .
д. фильтр — двоповерхбве ці- 862. Дерево — дбрево.
дйло. 863. Деревянный — д ер ев ’яний.
830. Двухтактный (двигатель) — дво- 864. Дергание (вагона) — смйкання.
тактбвий. 865. Дергать,-нуть — см й кати,-кнути.
831. Двухтонный (гудок) — двотонб- 866. Державка (к у зн . ин струм ент) —
вий. держ ак.
832. Дебет (ключа, источника) — ви­ 867. Держатель — державка.
датність (р.-ности). 868. Держка с цепкой (в клозете) —
833. Деготь — дьоготь (р.-гтю). смйкальце з ланцю ж кбм.
834. Дегтярный — дьогтьовий. 869. Д ерн — дерен (р .-р и у ).
835. Дежурный — черговйй, варто- 870. Дернина — дернйна.
вйй; , 871. Дерновать — дернувбти.
д. спасательной станции — ря- 872. Дернокладчик— дерняр (р .-р б ).
ту н; 873. Дернорез (рабочий ) — дер н ор із;
д. у щита — розподільнйчий. (машина) — дериорізка.
836. Дезинфектор — дезинфбктор (р. 874. Д е о я т и ч н ы й (весы) — десятко­
-ра). вий.
Десятник — Дорога 29

875. Десятник — десятник. 912. Днище (котла, резервуара) —


876. Деталь (конструкции) — подро­ днйще; (поршня) — денце.
биця, детали (р.-лі). 913. Дно — дно;
877. Детская — дитяча (світлйця). д. водонепроницаемое— д. водо-
878. Дефектная ведомость, ремонт­ непронйкливе;
ная — ремонтний рбзпис. д. воронкообразное — д. л ій к у ­
879. Деформация — деформація; вате.
д. упругая — д. пружна. 914. До верху наполнить — ущерть
880. Деформировать — деформувати. наповнити.
881. Диаграмма — діягрбма; 915. Добавочный, дополнительный—
д. индикаторная — д. індика­ додатковий.
торна. 916. Догружать, догрузить — до­
882. Диализ — діяліза. вантажувати , довантажити;
883. Диализатор — діялізатор (р. (о машине) — дообтяжити.
- ра). 917. Дождевой — дощовйй.
884. Диаметр — поперечник. 918. Дождемер'*— дощомір;
885. Диаметральный — ноперечнико- д. самопишуший — д. самоийс*
вий. ний;
886. Диафрагма (в трубе) — пербтин- •д< станция — дощо'мірнл.
кц, діяфрагма; (в телефоне), 919. Дождеприемник — дощоприй-
мембрана — мембрана. мальник.
887. Диван — канапа, диван (р.-на). 920. Доза — доза,
888. Дизель-мотор — дйзель - мотор 921. Дозировать — дозувати.
(р.-ра). 922. Дозировка — дозування.
888а.Дикт — дикт (р.-ту). 923. Док — док (р.-ку).
889. Динамика — динйміка. 924. Доклепка (заклепок) — доию-
890. Динамит — динаміт (р.-ту); товувания, -тування.
д. студенистый— д. драглйстий. 925. Доклепыватьу-пать (заклепки)—
891. Динамический — динамічний. донютбвувати,-ту вати.
892. Динамо-железо, жесть — динй- 926. Долбить — довбйти, продовбу­
мо-бляха. вати.
893. Динамо-машине — динамо, ди- 927. Долевой (шов) — подбвжпнй.
нймо-машйна. 928. Долото — долотб.
894. Диск — кружало; 929. Дом — дім (р. дому); (здание)—
д. сигнальный — к. гасловё. будйнок (р.-нка);
895. Дисковый — кружаловии. д. доходный — б. прибутковий;
896. Дистанционное управление (рас­ д. игорный — гральия;'
пределительными устройства­ д. ночлежкый — ночл^жня;
ми) —в іддальнб керувйння. < д. особняк — б. опрічний;
897. Дистиллированная вода — де- д. угловой, угольный — б. на­
стильбвапа вода. ріжний.
898. Дистиллировать — дестилювати. 930. Домашней — хатній.
899. Дистилляция — дестиляція. 931. Домкрат — лівар (р.-ра);
900. Дифференциал(автомобильный)-- д. передвижной— л .пересувний;
диференпіял (р.-ла), д. реечный — д. триповий.
901. Дифференциальный(регулятор)— 932. Домовладение— домоволодіння.
диференціяльшні. 633. Домовой — домовйй;
902. Диффузия — дифузія. д. отвод — ґрунт, ділянка під
903. Диффузор — дифузор (р.-ра). будйнок.
904. Диэлектрик — діелектрик (р. 934. Донный — денний.
-ка ). 935. Дополнительный — додатковий.
905. Диэлектрический — діелектрич­ 936. Допускаемый (н агрузка) — до­
ний . ну скпйп.
906. Длина — довжина; в длину — 937. Допустимый, допускаемый — до-
завдбвжкй. пускнйй.
907. Длинный — довгий. 938. Д о р о г а — дор ога , ( п у т ь )— шлях
908. Длиннопламенный (уголь) — (р .-х у );
д овгон ол ум ян и й . д. городская железная — заліз­
909. Длительный (работа машины)— ші ця міська;
довгочасний. д. магистральная — ш. магі­
910. Дневник работ — дбпиик ро­ стральний;
боти . д. проселочная — путівець (р.
011. Дневной (свет) — дбш ш й. -вця);
зо Дорожка-половик — Дюкер

д. шоссейная — ш. сошовйй. 965. Дружина пожарная — др уж й н а


939. Д о р о ж к а -п о л о в и к — прбстілка. пож еж на.
940. Дорожный мастер (па трамвае)— 966. Дружинник (п ож арны й) — по­
колійний майстер (р.-тра); ж еж ник.
(на обыкн. дорогах)— шляхо­ 967. Дуб — д у б (р . д у б а ); (д убовое
вий майстер. дерево) — дубй на.
941. Доска — дошка; 968. Дубовый — дубоц ий;
д. безымянна — беаименка; д. роща — дубн як (р .-к у ).
д. винтовальная — д.ґви нтівна; 969. Дуга — дуга ;
д. дюймовая — цалівка; д. вольтова —■л ук в о л ь тів ;
д. катальная — д.-котільниця; д. пламенная— л у к п о л у м ’ян ий; *
д. кровельная — покрівлянка; д. трамвайная (бугел ь) — д. до-
д. металлическая— д.,плита ме­ тйчпа;
талева; д. трамвайная (буф ер) — д.
д. мраморная— д., плита мармо- трамвайна (в ід п р у ж н а ),
рова; 970. Дуговой — д у говй й ;
д. обшивочная — обшиванка; д. лампа — л у к ов а лям па.
д. подоконная — підлокітник; 971. Дугообразный — ду гув а ти й .
д. полудюймовая — шалівка; 972. Дурной проводник (тепла, эл ек ­
д. профилеванная — д. профі­ тричества) — поганий п р овід-
льована; нйк.
д. распределительная — д. роз­ 973. Дуть — дути ; (с перерывами) —
подільча. дм уха ти , -х н ути .
942. Доставка — приставляння, при­ 974. Дутье J— д у т т я ;(с переры вам и)—
става. дм ухан ня.
943. Доставлять, -вить — приста­ 975. Духовая дверца (в печи)— д у ш ­
вляти, -вити. никові дверц ята (р .-ц я т ).
944. Достаточный — достатнії!. 976. Духовка — д у х о в к а .
915. Досчатый — дощаний. 977. Душ — душ (р .-ш а );
916. Доходность — прибутковість д. головной — д. и агол овни й;
(р.-вости); д. дождевой — д. дощ овй й ;
д. валовая — п. гуртова. д. игольчатый — д. голчастий:
947. Доходный — прибутковий. д. коленчатый — д. к о л ін к у в а ­
948. Дрань — дранйця, дранка. тий ;
949. Дратва — дратва. д. плащевой — д. плащ овйй;
950. Драчевой напилок — драчовйй д. однообразный — д. ситечкб-
терпуг. вий;
951. Древесина — деревийиа. д. струевой — д. струм ин ний.
952. Древесинный — деревпйниий. 978. Душевые бани — душ ова лазня.
953. Древесный — деревний. 979. Душник — д у ш н іік .
954. Дрен — дрен (р.-ну); 980. Дым — дим (р .-м у ).
д. водозборный—д.водозбірийй; 981. Дымить — к у р іти .
д. всасывающий — д. всисний; 982. Дымовой — димовйй;
д. зборный — д. збірнйй, д. канал — ди м охід (р .-х б д у );
955. Дренаж — дренаж (р.-ж у); (про­ д. труба — дихмар (р .-р я ).
цесс) — дренування; 983. Дымогарная трубка — вогнева
д. сосунковый, сосункового т р у бк а .
типа — д. смоктуновий. 984. Дымооборот— ди м оббіг (р .-г у ).
956. Дренажный — дренажний. 985. Дымосос — ди м осм ок.
957. Дренировать — дренувати. 986. Дымоход — ди м охід (р .-х о д у );
958. Дриль — дриль (р.-ля). д. опускной — д. доділ ьн и й ;
959. Дробилка (для угля)— дробарка. д. под емный — д. догір н и й .
960. Дробить — дробйти. 987. Дыра — дір к а .
960а.Дрова — дрова (р. дрі(о)в). 988. Дырчатый — дірчастий.
9006.Дровяной — дров'япйй. 989. Дышло — дйшель (р .-ш л я ).
д. сарай — дрі(о)внйк. 990. Дюбель— дю бель (р .-б л я ).
961. Дроги — бендюги (р.-гів). 991. Дюйм — цаль (р .-л я );
962. Дрожание (щеток у динамо) — д. водяной — ц. водяпйй.
тремтіння. 992. Дюймовый— цалбвий.
963. Дрожать — тремтіти. 993. Дюкер — дю кер (р .-р а ).
964. Дроссельный — дросельний.
Единица — Ж есткий
т
Е
994. Единица — одиийця; е. ряд (в паркете) — со со н к б -
е. машинная — о. маш инова. вий ряд (р .-д у ).
995. Единовременный—одночасний. 1001. Емкий (о со су д е ) — м істкйіі.
990. Езда — їзда;
1002. Емкость (эл ек тр .) — єм н ість
е. по верху — Ї. гор ою ;
(р .-п о сти ); (сосу д а ) — м іст­
е. пэ низу — Ї. нйзом.
к ість (р .-к о ст и ).
997. Ездовой (п олотно) — їздовйй.
998. Елка — ялйна; 1003. Емкостный — єм нісний.
в елку (паркет) — сосон к ою . 1004. Естественный — природній ;
999. Еловый — ялиновий. е. откос — властива сп ох о-
1000. Елочный — ялинковий; вина.

ж
1005. Жабки (для натягивания про­ ж. листовое — з. аркуш еве;
водов) — жабки (р.-бок). ж. лотковое, ж. коробчатое—
1006. Жалюзи — жалюзі (не відмін.). з. коритувате;
1007. Жара— спека; (в помещении)— ж. обручное — з. Обручеве;
духота. ж. оцинкованное — бл яха, за­
1008. Жаровой — жаровий; л ізо (п о)ц и н кбван а(е);
ж. труба (в котле) — жарпйця; ж.полосовое — з. ш табове;
ж. душник — душнйк. ж.прокатное— з. вальцьоване;
1008а.Жаротрубный котел — жарнй- ж.сварочное — з. сп огр ів н е:
чий иаровйк. ж.сортовое — з. со р тов е;
1009. Жаровня — жарівпйця. ж.тавровое— з. тетувате, Т.-
1010. Желатин — желятйна; зал ізо ;
ж. взрывчатый—- ж. вибухова. ж. уголковое, угловое— з .'к у -
1011. Желвак (на автомоб. шине) — т ів к ов е;
жовно. ж. фасонное — з. обр и сове;
1012. Железистый — залізистий. ж. черное — з. нефарбоване.
1013. Железнодорожный — залізнйч- 1017. Железо - бетон — залізобетон
(н)ий; (р--ну).
ж. стрелка — вйлиця. 1018. Железобетонный — залізобе­
.1014. Железный — залізний; тонний .
ж. дорога — залізнйця; 1019. Желоб — ж о л о о ; ,
ж. д. конная — залізнйця ж.-паз (на якоре динамо) —
кінна; ґа р а ;
ж. крыша — бляшаний дах. ж. водопроводный — ж . водо-
1015. Железняк (кирпич) — залізняк провіднйй;
(р.-ку). ж. дырчатый — ж . дірчастий;
1016. Железо — залізо; ж. качающийся — ж . хи ткіш ;
ж. гальванизированное — з. ж. круговой — ж . кол овий;
. гальванізоване; ж. настенный — риш так дахо-
ж. волнистое —^ з. хвилясте: вйй;
ж. гофрированное — з. брижу­ ж. осадочный — ж . осаднйй;
вате; ж. разводной — ж . розвіднйй.
ж. губчатое — з. губку вате; 1020. Желобоватый, желобчастый—
ж. двутавровое — з. двотету- ж ол обч асти й ;
вате; ж ■ рельс — рівчаста рейка.
ж. зетовое — з. зетувате, Ъ- 1021. Ж ердь— ж ердина; (для веш а­
залізо; н и я )— ж ёрдка; (со б и р .)
ж . ковное — з ковне; ж ердя.
ж. ко р о б ч ато е , к о р ы тн о е, ко­ 1021а. Ж е р л о (каменки) — челю сті
р ы т о о б р а з н о е , л о тк о в о е — (р .-т ів ).
з. кор ит у вате; 1022. Ж е с т к и й — цугікиЛ, н е р у х о ­
ж. н о те л ь н о е — з. казанбве; мий, твердни;
ж. кр о вельн ое — бляха пошив- ж. база (вагона) — нерухоме
па: м іж в к х я ;
32 Ж есткость — Заворачивать

ж. опора, система, — цупка (о консистенции) — рідкий.


оп ор а, система; 1032. Жидкость — течиво.
ж. вода — тверда вода. 1033. Жиклер — п орск ач.
1023. Жесткость — ц уп кість (р . 1034. Жила (кабеля) — ж йла; (к а ­
-к ости ); (воды ) — твердість ната) — сталка.
(р .-д о ст и ). 1035. Жилец — пож илець (р .-л ь ц я ).
1024. Жесть — бл яха. 1036. Жилище — жйтл.0 .
1025. Жестяник — бляхар (р .-р я ). 1037. Жилищно-строительный ко­
1026. Жестянка номерная — бляш ка оператив (ж и л стр ой к ооп )—
нумерна. ж йтло-будівельний кооп ера­
1027. Жестяный — бляш аний; тив (ж й тл обудкбп ).
ж. мастерская — бл яхар н я . 1038. Жилищный — ж итловий.
1028. Живодерня — гицлярня. 1039. Жилой (комната) — ж илйй;
1029. Живой — ж ивйй; (квартал) ж итловйй.
ж. изгородь—жиБ 0пл 1т (р .-о т у ); 1040. Жилье, жилище— ж йтло.
ж. сечение — чинний перё- 1041. Жир (вообщ е) — товщ (р .-щ у );
крій (р .-к р о ю ); (овечий, говяж ий) — лій (р .
ж. сила — р у х о в а енергія. л ою ).
1030. Животное — тварйна; 1042. Жирный* (глина, у го л ь )— маст-
ж. домашнее — т. свій ська; кйй;
ж. убойнее — т. зарізна: ж. кислота— товщёва ки слота.
1031. Жидкий (общ ее) — течнйй; 1043. Жироловка — товщ оловн и к.

3
1044. Забежная ступенька — забіж- 1059. Забучивать, -тить — за б у ч у ­
нйй східець (р.-дця). вати, -тйти.
1045. Забетонировать — забетону­ 1060. Заваривать, -рить (о ж елезе)—
вати. запогрівати , -гр іти .
1046. Забивать — забивати. 1061. Заварка (о ж елезе) — за п о гр і-
з. сваи — забивати, бйти палі. вания.
1047. Забивание, забивка— забиван­ 1062. Заведение — заклад (р .-д у );
ня. з. увеселительное — з. забав­
1048. Забирать, забрать — забирати, ний.
-брати; 1063. Завертыш (оконны й,дверн ой)—
з. дерев, стену — закидати. завіртка.
1049. Забирной конец трубы (в насо­ 1064. Завеса, занавесь — за в іса .
се), сосун— смоктуи (р.-на). 1065. Завинчивать, -тить з а ґв й н -
1050. Заболачивание(естествеиное)— ч у вати, -тйти .
болотншня; (искусственное) 1066. Завод (вообщ е) — ви р обн я ;
— заболочування, -чення. з. альбуминный — а л ьбу м і­
1051. Заболачивать (почву) — забо- ни рня;
лбтшовати. з. газовый — га зовн я ;
1052. Заболачиваться — болотніти. з. искусственного льда — л ь о -
1053. Заболонь — біль (р. біли). дарн я;
1054. Забор простой (изгородь) — з. кирпичный — цегельня;
паркан (р.-на); з. кожевенный — чинбарня;
э. решетчатый — штахетник; з. лесопильный — тартан;
з. хворостяной с вертикаль­ з. минеральных вод — в о д о -
ным плетением — пліт (р. газовн я ;
плоту); з. мыловаренный— м иловарня;
з. хворостяной с горизонталь- з. салотопенный — сал отоп н я ;
. ным плетением — ліса. з. хлебный — х л іба р н я ;
1055. Забор (воды) — забір (р.-бору). з. цементный — цемептарпя.
1056. Заборка (дерев, стен)— закид­ 1067. Заводить, -весть (в о о б щ е )—
ка; (процесс) — закидання. заводити, -вбсти ;
1057. Заборный — паркановий; з. механизм — н акручувати,
з. звено — плапйця; -тйти.
з. столб — (у)ш ула. 1068. З а в о д с к о й — ви р обп ёви й .
1058. З а б у т к а — забутбван п я ; (п р о ­ 1069. З а в о р а ч и в а т ь , - р о т и т ь — за­
цесс) — забутовуван и м . вертати, -пути.
Заворот — Закалка 33

1071). Заворот (пути)— заверт (р.-ту). з. клинообразная — з. клину-


1071. Загвоздка — загвіздок (р. вата;
-дка). з. поршневая — з. тол ок бв а .-
1072. Загиб (обода) — загиика. 1100. Заделанная колонна (в путе­
1073. Загибать, -гнуть — загинати, проводе) — закріплена к о­
-гнути; лона.
з. конец стержня крючком - 1101. Заделка — вправляння, впра­
закарлючувати, -чити. влення;
1074. Заглушать,заглушивать,-шить з. в каменную кладку — вм у­
— заглушувати, заглушйти. р овуван н я , вм уруванн я.
1075. Заглушение — заглушування, 1102. Заделывать, заделать — за­
-шення. правляти, заправити;
1076. Заглушина - подступенька (в з. в каменную кладку — вм у-
лестнице) — прйсхідець (р. р б в у в а т и ,-у в а т и .
-дця). 1103. Задерживать, жать — затрим у­
1077. Загнивание — загнивання. вати, -мати.
1078. Загниватель — загийвач. 1104. Задерживающий— затрим ннп.
1079. Загнивать(ся),-гнить(ся) — за- 1104аа3адний — задній.
гнивати(ся),-гнйти(ся). . 1105. Задок (м олота)— задок (р .-д к а ).
1080. Загон — загорбда; з. (для сви­ 1106. 'Заедание — затинйиня.
ней) — свинарня. 1107. Заедать (о части машины) —
1081. Загонка (закрепы в шпалу) — затинати, -тяти .
заганяння. 1108. Заершенный — зайбрж ений.
1082. Загонять,-гнать (гвоздь В де­ 1109. Заершивать, - шить — зайбрж у-
рево) — заганяти, -гнати. n вати, -ж ити.
1083. Загорание — займання; (ламп) 1110. Зажигание — за(під)пйлювап-
— засвічування ия; (света)— засвічуваний.
1084. Загораться,- реться — займа­ 1111. Заж игать, -жечь — за(иід)гіа-
тися, -йнятися. лю вати, -лйти; (свет)— за св і­
1085. Заготовка (материалов) — за­ чувати, -тйти.
готівля, (процесс)— заготов­ 1112. Зажим (действие) — затиск (р.
ляння . -к у );
1086. Заготовлять, -вить — заготов­ з. двусторонний, клемма — за­
ляти. -вити. тискач;
1087. Заготовщик (обуви) — заготів­ з. односторонний, клемма —
ник. притискач;
1088. Заграждать, - дить — загоро­ з. ответвительный — п. відга­
джувати ,-дйти, (русло реки) лузиш !;
— перепиняти,-нити; (путь) з. фарфоровый, клица-^-п. пор­
— заступати ,-пйти. целяновий
1089. Заграждение — загорбда, пе­ 1113. Зажимать, - кать — затискати,
репона. -с н у ти.
1090. Загружать, -зить — заванта­ 1114. Заземление — узёмления; (про­
жувати, -жити. цесс) — узсм л ю ван ня.
1091. Загружение — завантаження, 1115. Заземленный — узёмлений.
(процесс)—завантажування. 1116. Заземлять, -лить — узёмлю-
1092. Загрузка — завантаження; вати, -лйти.
з. механическая-— з. механіч­ 1117. Заземляемый — уземлюваний.
не; 1118. Заземляющий — узёмлюваль-
з. ручная — з. ручне. иий.
1093. Загрузочный — завантажний; 1119. Зазор — люз (р .-з у );
з. топка — палйвия засипна. з. м еж ду якор ем и п ол ю сам и
1094. Загрунтовывать, овать — за­ в д и н а м о — суточкй (р .-ч б к ).
грунтовувати, -тувати. 1120. З а з у б р и н а — зазуб (р .-б у ).
1095. Загрунтовка — заГруптуваипя, 1121. З а и л и в а н и е , -л ен и в — зам у­
1096. Загрязнение — забруднення. лю вання, - леиIIя.
1007. Загрязнять, - знить — забруд­ 1122. З а и л и в а т ь , з а и л и т ь — зам ул ю ­
нювати, -нйти. вати, -лйти.
Ю08. З а д в и г а т ь , -нуть — засувати, 1123. З а к а л — гарт (р .-т у ).
-сунути. 1124. З а к а л и в а т ь , - л и т ь — га р ту ­
ЮОО. З а д в и ж к а — засувка; вати , за га р ту в а ти .
з . д о н н а я (в баке) — з. донна; 1125. З а к а л к а - з а к а л —- гарт (р .-т у );
з. запорная - 3 Q >llilllin f * ^ 1 (п р о ^ р ^ )--^ гартування.
34 Закладка Замена

1126. Закладка — закладання. 1152. Закупорка — з а т и к а н н я ;(т р у б


1127. Закладка (постройки) — закла­ отлож ениями) — забивання
дини (р.-дии). тр у б.
1128. Закладной — закладини. 1153. Зал — зали;
1129. Закладывать, заложить — за­ з. актовый — з. актова;
кладати, закласти. з. в два света — з. дв осв ітл бв а ;
1130. Заклепка — шита; (процесе)— з. гимнастический — з. гім на­
иютуваннл. стична;
1131. Заклепочный (относящийся к з. для вскрытий (на бойне) —
за клепке)— иютовий; (соеди- потрош йльня;
не пиый заклепками)— шотб- з. зрительный — з. глядна;
ваниії; з. машинный — з. м аш іїнбва.
з. соединение—нютбвана злука. маш инбвня;
з. соединение в нахлестку, вна­ з. ожидания — дож идальн я;
пуск — н. з. в напуск; з. убойьый ( на бойне) — р і-
з. соед. с накладками — н. з. зария;
з накладками; з. читальный — з. читальна,
з. шов — нютбвапе шво (р. читальня.
шва). 1154. Залегать (о грун те) — за л я ­
1132. Заклепывать,-пать — заклепу­ гати, -гтй.
вати, -пати; (заклепками)— 1155. Залежь (г о р и .) — злож ищ е.
нютувати, запитувати. 1156. Заливание, заливка — зали­
1133. Заклинивать, -нить — закли­ вання.
нювати, -ийти. 1157. Заливать, -лить — заливати.
1134. Заковка — заковування; (рас­ -лйти.
клепывание) — розклепуван­ 1158. Заливка (процесе) — заливан­
ня. ня; (предмет) — залиття;
1135. Заковывать, -вать — закову­ з бабитовая — з. бабітове.
вати, -кувати. 1159. Заливной — заливийй.
1130. Закон расстояния (в освеще­ 1160. Заливщик (галош )— латальник.
нии) закон (р.-ну) віддалей. 1161. Залог (о свайной бойке) — за-
1137. Законопатка—(за)кононйчення. бійка.
1138. Законопачивать, -тить — за­ 1162. Заложение, закладка . (ф унда­
конопачувати, -тити. мента)— закладини; (процесе)
1139. Закоперщик — закапарник. — закладання;
1140. Закоулок, глухой переулок — з. откосг, проекция — п р о е к ­
заулок (р.-лка). ція позема.
1141. Закраина — закрайок (р. 1162а.Замазка (в ообщ е) — замазка;
-крайка). (п роцесе) — за м а зува н н я ;
1142. Закрепа — закріпа, закріпка. з. для стекла и металлов — кит
1143. Закрепительный — закріпний. (р .-т у ); (п р оц есс) — ци ту­
1144. Закреплять, закрепить — за­ вання;
кріпляти. -ШІТІІ. з. карписнгя — к. ж ивичний.
1145. Закройщик — краялышк. 1163. Замазывать, -зать (вообщ е) —
1146. Закругление — закруглення; замазувати, -зати;
з. пути, кривая пути — крива з. глиной — заслиню вати,
колії; -н и ти ;
з. трубы — коліно трубй. з. «китом» — ки тувати, запи­
1147. Закруглять, -лить — закруг­ тувати ;
ляти, -л йти. з. щели— ш парувати, заш па­
1148. Закрывание — закривання; рувати .
з. герметическое — з. герме- 1164. Замащивать, замостить (в о ­
тйчне. о бщ е )— зам ощ увати, -с т й т и ;
1149. Закрывать, -крыть — закри­ (камнем)— за бр у к ов у в а ти ,
вати, -крйти, (отверстие) — -к у в а т и .
зату л ювати, -ляти, -л йти; 1164а. Замедление — загаю вання, за­
(дверь)— зачиняти, -нити. гаяння.
1150. Закрытый — закритий. 1165. Замедленный — загаян ий;
1151. Закупоривать, -рить — затика­ з. движение— .загаюваний рух
ти, заткйути. (Р--ХУ). , ч
1151а.Закупоривать(ся), -рить(ся)— 1166. З а м е д л я т ь (с я ) л и т ь ( с я ) — за ­
(об отверстиях) забиватися, гаю в атим ем ), - я т н ( с я ) .
-битися. 1 1 6 7 . З а м е н а — з а м ін а .
Заменять — Застройка 35

1108. Заменять, - нить — заміняти, 1193. Заподлицо — врівень.


-н ити. 1194. Заполнение — заповнення;
] 109. Замещать, -сти ть — заступ ати , з. (щелей) — шпарування.
-пити, заміщати, -отити. 1195. Заполнять,-нить — заповняти,
J 170. Замещающий — заступнйії. -нити.
1171. Замкнутый — замкнений. 1196. Запор — запора;
1172. Замкнуть — замкнути. з. дверной — з. дверна.
11713. Замок — замок (р.-мка); 1197. Запорный — запірний.
з. внутренний, врезной — 3. 1198. Запруда — загата.
внутрішній; 1199. Запруживать, -дить — загачу­
з. гаечный — з. м утровий; вати, -тйти.
з. дверной :— з. дверпйй; 1200. Запыливать, -лить — запоро­
з. коробчатый — з. к ор обч а ­ шувати, -шйти.
стий ; 1201. Зарубка (шипа) — зйруб (р.
з. натяжной — з. натяжний; -бу),(процесе)- зарубування.
з. простой — з. звичайний; 1202. ЗapyбывaVь, -бить — зарубу­
з. свода — з. склепіння; вати, -бйти.
з. торцевой — з. івербвии; 1203. Заряд (оружия) — набій (р.
з. цепной — з. ланцю говий; -бою); (огнетушителя)— на­
з. шиповой — з. чоповйй. чинка; (электрический)— на­
1174. Замощение — замощ ування, снага.
-щ ен н я; (камнем)— за бр у к о­ 1204. Зарядить, -жать (електр.) - -
вування , забрукування паснажати, -жйти; (огнету­
1175. Замыкание — замикання; шитель) — начиняти, -нйти;
з. короткое — з. кор отке; (фильтр) — заправляти,
з. на себя — з. на себе. -вити.
1176. Замыкать, -минуть — зами­ 1205. Зарядка (аккумулятора) на­
кати, -м инути. сн аж уван ня , наснаження;
1177. Замятина (в заборе) — Замя­ (огнетушителя)— начиняння;
ти н а. (фильтра) — заправляння.
1178. Замятник — заміть (р .-т и ). 1206. Зарядной (ток) — иаснажнйй.
1179. Занавеска — фіранка. 1207. Засасывать, - срсать — засмок­
1180. Занимать, -нять (какое-л ибо тувати, -тати.
место) — займати, -п яти ; 1208. Заслонка — заслінка;
занято — зайнято. з. дымовая — з. димова;
1181. Заострять, -рить (вообщ е) — з. регулировочная — з.регуля­
загостр ю вати , -рйти; (нож ем цій на.
или стр у гом )— за стр у гу в а ти , 1209. Заслонять,-нить — заслоняти,
-гати ; з. (топ ором )— з а т ісу ­ -нйти.
вати, -тесати. 1210. Засов — засув (р.-сова).
1182. Зэпэл (в двигателе)— відпаль­ 1211. Засолочная (на бойне) —* со-
ник; (п роцесе)— підпалюван­ Л Й Л ЬІ І Я .
ня; 1212. Засорение (дво^а) — засмі­
з. калильный — п. ж аровйн; чення.
з. злентрический — п. е.іек- 1213. Засорять(ся), -рить(ся) — за­
трйчний. смічуватися) , -тйти(ся).
1183. Запас — запас (р .-е у ); 1214. Застаивание (воды) — застбю -
з. прочности, коэфф. прочно­ ваннн.
сти — сучйнник м іцности. 1215. Застаиваться, -яться —- за­
1184. Запасной — запасш ій. стоюватися. -йтися.
1185. Запиливание — запилю вання. 1216. Застой (воды) —- застій (р .
1186. Запиливать, -лять — запилю ­ -тою).
вати, -ляти. 1217. З а с т р а и в а т ь , - р о и т ь — забу­
1187. Запирать, -запереть — запира­ довувати, -дув йти.
ти , -перти. 1218. З а с т р о й к а — забудова; (про­
1188. Запирающий, запорный — за- носе) — забудовування;
пірнйй. з . гр у п п о в ая з. групова;
П 89. Запирающийся запирании. з . и н т е н с и в н а я — з. іптеп-
I 1 90. Запл ата — л а тк а; зйвпе;
з. с у ч к а (п р о б к а ) — в с т а в к а . з . м н о го э т а ж н а я — з. мпого-
1191. З а п л е ч н и к - - п л іч к о . поьерхбва;
11У2. Запл ом би р овать — зап л о м б у­ з . п р о с т о р н а я — з. простбра;
вати . з. р я д о в а я — з. нерівна;
зь Застройщик — Зеркали

з, сплошная — з. посиільна; з. обкладка (па автомобильн.


з. тесная — з. тісна. шине), манжета— вірв&нт
1219. Застройщик — забудівпик. (р .-т а ).
1220. Заступ — рискаль (р.-ля). 1245. Защищать, -тить — захищ ати,
1221. Засыпать — засйпати. -стйти.
1222. Засыпка — засип (р.-пу); (про­ .1246. Заявлять,-вить (о ж ильцах) —
цесе) — засипання; запйсувати, -сати.
з. надсводная — з. надскле*? 1247. Звено — лапка; 8. (забора) —
ЦІННИЙ. планйця.
1223. Затвердевать, -деть (о массе) 1248. Звонить — дзвонити.;
■— тверднути, стверднути. 1249. Звонок — дзвінок (р .-н к а );
1224. Затвердение (массы, цемента)— з. индуктивный, поляриэиро-
(за)твердіння. ванный — д. поляризовав
1225. Затвор — закривка; ний;
з. водяной — з. водяна; з. сигнальный — д. гасловйй.
з . гидравлический — з. во­ 1250. Звук— звук (р .-к у ).
дяна; 1251. Звуконепроницаемость — з в у -
з. донный — з. денна; конепр^. нйкливість (р.-вости ).
з. клапанный — з. хлипакбва; 1252. Звуконепроницаемый— з в у к о -
з. шаровой — з. куляста. иепронйкливий.
1226. Затворение — зачиняння,-пен­ 1253. Звукопроводность — зв у к оп р о­
ия; з . (бетона)—замішування. відність (р .-п о сти ).
1227. З а т в о р я ть ,-рить — зачиняти, 1254. Звукопроводный — зв у к оп р о-
-нити; з. (бетон)— замішува­ ВІДІІЙЙ.
ти, -сити. 1255. Здание — будйнок (р .-н к а );
1228. Затирать,-тереть — затирати, (строение) — будівля;
тёрти; (щели) — шпарувати, зд. административных учре­
зашпарувати. ждений, присутственные
1229. Затирка, затирание щелей — места — урядовий бу д й ­
шпарування. нок, б. урядови х устан ов;
1230. Затрата (энергии), расход — з. аппаратное — апаратия;
вйтрата; (процесс) — витра­ з. водоподомное — б. ВОДО-
чання. тян.ний;
1231. Заусенок (в камне)— боковина, з. для убоя скота — б. р ізн я ­
(ч металле, дереве)— зацра. чий ;
1232. Затягивать, -нуть — затягати, з. машинное — м аш ш ю вня;
-гтй. з. монументальное — б. м о н у ­
1233. Затяжка — стягель (р.-гля). ментальний;
1234. Захватка (заклепочная) ■ — ча­ з. ретортное (на газ. заводе) —
плія; (для бабы) — зачепа. ретортбвыя.
1235. Захлестываться, -стнуться (о 1256. Землекоп — грабар (р .-р я ).
проводах)—сплітатися, спле- 1257. Землекопный — землекопний;
стйся; (в нескольких местах) (о работе) — грабарський;
— посплітатися. з. машина — з. машйна.
1236. Зацепление — зачіплювання, 1258. Землечерпательный — земле­
зачеплення. черпальний.
1237. Защепляться, -питься г— за­ 1259. Землистый — землистий.
чіплюватися, -чеийтися. 1260. З е м л я — земля; (почва) —
1238. Зачеканивать, -нить (закле­ ґр у н т (р .-т у );
почный ш о у ) — закарбовува­ з. выгонная — з. яйгонна, ви­
ти, -бувати. гін (р .-г о н у );
1239. Зачеканка (заклеп. шва) — за- з. растительная, почва— ґр у н т
карбувапни. рослинний.
1240. Заштатный город — заштатне 1261. Земляной — земляний;
місто. з. провод, заземляющий— узе-
1241. Защебенка— заскальцьбвуван- млювальний провід (р .-в о ­
.н я, -цювапия. да);
1242. Защебенять, -нить — заскаль- з. сообщение, заземление —
цьовуватн, -цювати. узбмленпя; (п р оц есс) —
1243. Защита (проводов, аппаратов) узбм лю вання.
— захист (р.-ту). 1262. Зен зуб ел ь — зи нц уб ел ь (р .
1244. З а щ и т и т е л ь н ы й , з а щ и т н ы й — -бля).
захисний; 1263. З е р к а л о — люстро.
Зеркальный — Измельчаті* 37

1261. Зеркальный — люетрбвий; 1278. Зональный (з а с т р о й к а )— см у­


з. мастерская — люстрбвня. говий, зональний.
1265. Зеркальщик — люстрбр (р 1279. Зонирование — см угувбння,
-ря). зон у в а н н я .
1266. Зернистость (топлива) — зер­ 1280. Зонировать — см угувати, зо ­
нистість (р,-ТОСТИ). т ну вати.
1267. Зернистый — зернистий. 1281. Зонтик — парасол я;
1268. Зетовое железо — збтувате за­ з. (часть крыши), козырек —
лізо, X - залізо. піддаш ок (р„-ш ка).
1269. Змеевик — скрутннбць (р. 1282. Зритель — гл ядач.
-идя). 1283. Зрительный зал — глядна заля.
1270. Знак — знак (р.-ку): 128 I. Зуб — зу б ( р .-б а );
з. обратный — з. нротйвний; з. косой (в р у бк а ) — з. косй й;
з. полярности — з. поляр­ з. прямой — з. прямйй.
ности; 1285. Зубец — зубёць (р .-б ц я ).
з. указательный — з. вказів- 1286. Зубиле — зубй л о.
нйй. 1287. Зубчатка.— триббк (р .-б к а ):
1271. Значение (математ.) — вар­ з. секторная (в водом ере) —
тість (р. -тости). трибкбвин вйрізок (р .-з к а ).
1272. Зола — попіл (р.-пелу); 1288. Зубчастый —• зубчастий;
з. летучая — п. летючий; ’ з. колесо (п риводное) — триб
з. плавкая — п. топкйй. (р .-б а );
1278. Золотник — сувак. з. колесо для цепи (велосипед,
1274. Золотниковый — сувакбвий. авто) — лаицю гбвий тр й б;
1275. Зольник (в топке) — попільнйк. з. передача — трибова пере­
1276. Зольность (топлива) — попіль­ дача.
ність (р.-пости). 1289. Зыбкий — хисткіш.
1277. Зона — смуга, зона. 1290. Зыбкость—хйсткість (р .-к о сти ).

и
1291. Игла — голка. 1307. Изгиб — згйн (р.-ну) (реки,
1292. Игольчастый — голчастий. дороги) — к о л ін о ;(вверх)—
1293. Игорный дом — гральня. вйгии (р. -гину); (вниз) —
1294. Игра (р ессор ) — грб. угйн (р.-ну).
1295. Играть (о р ессорах) — грати. 1308. Изгибание — згинання.
1296. Игрушечный магазин«— забав- 1309. Изгибать^-ся), изогнуть(-ся)—
кбва крамнйця. згинбти (-ся), зігнути (-ся).
1297. Изба — хата; 1310. Изгибающий (момент) — зги­
из. рубленная, бревенчатая— нальний
х. рублена. 1311. Изгородь — огорбжа;
1298. Избыток (давлении) — зай­ и. легкая — о. легка;
вина. и. живая — живопліт (р.-лбту).
1299. Избыточный — зайвйниий. 1312. Изготовление — виготбвлю-
1300. Извержения (животных) — вй- вапия, виготовлення.
мет (р .-ту).: 1313. Изготовлять (-ся),-вить (-ся) —
1301. Известковый (из извести) — вап­ виготовляти(ся), -тувати(ся).
няний; (с примесыо извести) 1314. И злом — злім (р. злому).
— вапнйстий; 1315. И з л о м а т ь — поламати.
из. раствор — чамур (р .-р у ). 1316. И з л у ч а т ь — промінювати;
1302. Известняк — ваппйк (р .-к у ). (свет) — світлуватії.
1303. Известь >— вапнб; 1317. И з л у ч а ю щ и й — промінювали-
из. гашенная — в. лю сбоан е; иий; (свет)— світлу вальний;
из. гидравлическая — в. гі­ и . с п о с о б н о с т и — вппромшиа
дравлічне. здатність ( ї>.-пости),
130 1. И зви ли сты й — п о кр уч ен и й . і;3 1Н. И зл у ч е н и е — промінювання;
1305. И з в и л и с т о с т ь — п о к р у ч е н іс т ь (света) — світлуваїшя.
( р . - п о с т и ). 1319. И з л у ч и н а (роки) — лукбвина.
1 3 0 6 . И з в о щ и к л е гк о в о й — - в із н и к 1 32 0. И з м е л ь ч а т ь , - ч и т ь — дрібнйтп,
(р .-к а ); п(>дріб пйти; (воду— рас п і»іл 11-
и . лом овой — б е н д ю ж н и к . ваті.)— розпилювати, -лгітн.
.:5 Измельчении — Искажать

1321. Измельчение — дрібнення; 1344. Изразцовый — кахляний.


(воды) — розпйлювання. 1345. Израсходованный (энергия) —
1322. Изменение — зміна. • вйтрачений.
1323. Изменяемость — змінність 1346. Израсходовать — вйтратнти.
(р.-пости). 1347. Изыскание (геодезическое), ис­
1324. Изменять, -нить — змінювати, следование— дослід (р.-ду);
-нити. * (процесс) — дослідження;
1325. Измерение — вимір (р.-ру); и. гидрогеологическое — д.
(процесс) — вимірйипя. мі­ гідрогеологічні;
ряння; и. гидротехнические — д. гі­
и. фотометрическое — в.фото- дротехнічні.
метрйчпий. 1348. Ил — мул (р.-лу).
1320. Измеритель (циркуль) — ви­ 1349. Илистый — мулистий; (о реке;—
мірник. мулкйй.
1327. Измерительный — вимірчий. 1350. Импост (деталь оконного пере­
1328. Измерять, -рить — виміряти, плета) — переділка; (пояс
виміряти. в пяте свода) — плічко.
1329. Изнашивание зношування; 1351. Импульс (тока, силы) — їм-
(срабатывание)— спрацьову­ пульс (р.-су).
вання; (стирание) стирання. 1352. Инвентарный — інвентарний.
1330. Изнашиваться, - ситься — 1353. Инвентарь — інвентар (р.-ря);
зношуватися ,-сйтисл; (сраба­ и. сельско-хозяйственный —
тываться, -ботаться)— спра­ реманент (р.-ту).
цьовуватися ,-цюватцся; (сти­ 1354. Инвертная горелка — пере­
раться, -реться)— стиратися, вернутий пальнйк.
стертися. 1355. Индикатор — індикатор.
1331. Износ — знбс (р.-су); (срабо­ 1356. Индикаторный — індикатор­
танность) — спрацьованість ний.
(р.-пости); (стертость)— стер­ 1357. Индицировать— індикатувати.
тість (р.-тости). л 1358. Индуктивный — індуктйвний.
1332. Изолирование — ізолювання. 1359. Индуктировать — індуктува-
1333. Изолированный— ізольований. ти.
1334. Изолировать — ізолювати. 1360. Индуктор — індуктор;
1335. Изолировка (процесс) — ізолю­ и. вызывной (в телефоне) —
вання; (предмет)— ІЗОЛЯЦІЯ. і. викличний.
1336. Изолировочный — ізоляційний. 1361. Индукционный — індукційний.
1337. Изолирующий, изолировочный 1362. Индукция — індукція;
— ізоляційний. и. взаимная — і. взаємна;
1338. Изолятор — ізолятор; и. магнитная — і. магнётна.
и. антенный — і. антёновий; 1363. Инжектор — шжёктор.
и. вводный — і. упусковий; 1364. Инструмент — струмёпт (р.
и. делительный (делящий -ту);
трамвайный рабочий про­ и. буровой — с. свердловий;
вод на участки) — і. по­ и. ломовой(ножарпый)— с. ла-
дільний; мальний;
и. закрепительный ( в трамвай­ и. огнетушительный — с. во-
ной сети) — і. закріпнгій; гпегасний;
и. колокольный — і. острішко- и. пожэротушительный —- с.
вий; пожежний;
и. натяжной — і. натяжпйй; и. ремонтный — с. ремонтний.
и. опорный — і. опірний; 1365. Интенсивный — ІИТЄИЗЙВНИЙ.
и. подвесны й — і ночі ліній; 1366. Интенсивность --- ІНТЄПЗЙВ-
и. проходной — і. прохідийй; иість (р.-пости).
и. фарфоровый — і. порцеля­ 1367. Интервал (между домами) —
новий . нромёжок (р.-жка), інтервал
1339. Изоляторный — ізоляторний. (р .-іу ).
1340. Изоляционный — ізоляціниий. 1368. Интертол — ііггерто.і (р.-лу).
1341. Изоляция — ізоляція; 1369. Инфильтрация — просочуван­
и. высокая — і. висока; ня.
и. низкая — і. низька. 1370. Инфильтрироваться — просо­
1342. Изометрический — ізометрйч- чуватися , -ЧЙТИСЯ.
ний. 1371. И с к а ж а т ь , - з и т ь (магнитное
1313. Изразец - кахля. поле)-—перекручувати ,-тйти.
Искажение — Каление

1 372. Искажение (магнитного поля)— 1391. Использовать — ви к ори стову­


перекручування, -чення. вати, -стати.
1;373 . Искаженность — перекруче­ 1392. Исправление — вйправа; (п р о­
ність (р.-ности). цесс)— виправляння,- лення;
1374. Искомый (точка) — шуканий. (починка) — пол агод а; (п р о­
1375. Искра — іскра. цесс) — лагодж ення, пола­
1376. И с к р е н и е іскруваппя. годження .
1377. Искривление (балки) — скрй- 1393. Исправлять, -вить — випра­
влення; (процесс) — скрив­ вл яти,-вити; лагодити, пола­
ляння. годити.
1378. Искривляться, -виться — кри­ 1394. Исправность — справність
витися, скривйтися; (во мно­ (р .-п о ст и ).
гих местах)— покривитися. 1395. Исправный — справний.
1379. Искрить — іскрувати. 1396. Испытание (м аш ины )— вин ро­
1380. Искровой — іскровйй. бу ва н п я, (д л ит.)—внпробиву-
1381. Искроразрыватель (секцион­ ваиня;
ного изолятора) — іскророз- на исп. в|ять— на пробу взяти.
ривач. 1397. Испытательный — пробуваль-
1382. Искротушитель — іскрогасйль- н ий .
ник. 1398,. Исследование - - дослід (р.
1383. Искроудержатель (па дымовой -д у ); (процесс)-—доел ідж ення.
трубе) — іскрозатрймник. -джу ваш ій;
1384. Искусственный — штучний. и. предварительное — Д. по­
1385. Испаритель — випарник; передній (є);
и. вторичный — в. вторйнний. и. санитарно-статистическое—
1386. Испарительный — випарнйй. д. санітарно - статистич­
1387. Испарять, -рить — випарову­ н и й ^ ).
вати, -рити. 1399. Исследовать — дослідж увати,
1388. Исполнительный чертеж — ви­ -д й ти .
конавчий рисунок (р.-нка). 1400. И стекать,истечь (о ж идкости)—
1389. Исполнять, нить — викону­ витікати, вйтекти.
вати, -пати. 1401. Истечение (ж идкости) — виті­
1390. Использование — використан­ кання. ,
ня, -тонування; 1402. Истопник — грубн ик, топіль-
и. света — світловикорпстан- IIик.
ня; 1403. Источник (воды , света) — дуке­
и. тепла—-тепловикористання. ре л 6 (р .-л а ).

к
1104. Кабель — жйлышк, кабель 1407. Кабинет — кабінбт (р.-ту).
(р.-бля); 1408. Кавальер — бурта.
к. асфальтированный — ж ., к. 1409. Кадушка — діжка.
(но)асфальтбваиий; 1410. Кажущийся — уявний; (о со-
к. гибкий — ж ., к. гнучкйй; против л еини)— пбв нип.
к. концентрический— ж ., к. 1411. Казарма — касарня.
концентрйчний; 1412. Казино — казино (р.-нп).
к. одно,-многожильный к. 1413. Кал — послід (р.-ду); кал
одно-,кілька-,многожйль- (p.-.-iy).
иий; одно-,много-,кілька- 1414. Каланча — вежа дозорча.
жйльник; 1415. Калевать відтцжкуватн.
к. освинцованный — ж ., к. по- 1416. Калевка — відтяжина; (про­
олйвлений; цесс) — відтяжкуваишг; (ин­
к. скрученный — ж ., к. скру­ струмент) — відтяжка;
чений ; к. окладная в. накладна.
к. трех,-четырех-жильный— К . 1417. К а л е н д а р ь —- календар (р.-ря).
три-,чотири-жнлышй, три-, к . о р о си т е л ь н ы й — к. зрошен­
чоти р11 - жй л ы 1 11 к ; ня.
I 105. Кабельный - - жйльникоиий, 1418. К а л е н и е , н а к а л и в а н и е - — р о з ­
каблевий. жарюванії я , -опия,
1 100. Кабина (под’е.мппка)— кабіна. к ., накал ж ар гр - р у ) :
40 Калибр — Канализационный

к. белое — ж. білий; к. гидролизационная — к. гі-


и. красное — ж\ червоний. дролізаційна;
1419. Калибр — калібер (р.-бра); к. измерительная — к. в и м ір ­
(инструмент) — калібромір. на;
1420. Калибрировать — калібрувати. к. калориферная — к.*калорй-
1421. Калильный — жаровий. ферпа;
1422. Калитка — хв(ф)іртка. к. окислительная (аэрац и он ­
1423. Налить, закаливать — гарту­ ная) ■— к. закисна;
вати ; к. распредительная — к. р о з ­
к. , раскаливать— розпікати, подільча;
розжарювати. к. регуляционная — к. р е гу ­
1424. Калориметр — калорйметер. л яційна;
1425. Калорифер — калорйфер. к. редукционная — к. р ед у к ­
142(3. Калориферный — калорйфер- ційна;
ний. к. смешения — к. зм іш увал ь­
1427. Калория — калорія. на.
1428. Калька — калька. 1438. Камерный — камерний.
1429. Каменка (печь в бане) — ка­ 1439. Камин — ком инок (р .-н к а ).
м ’янка. 1440. Камнедробилка— (к а м е н е д р о ­
1430. Каменный — кам’яний, (из ка­ барка.
менной кладки)— мурований; 1441. Камнетес, каменотес — каме-
к. кладка (процесс) — муру­ неруб.
вання; (строит, массив)— 1442. Камыш — очерет (р .-т у ).
мурбваиня; 1443. Камышовый — очеретяний.
к. стена — мурована стіна, 1444. Канава — канава, рів (р . рб
-мур (р.-ру). в у );
1431. Каменолом — каменяр (р.-ра). к. оросительная — к. зр о ш у ­
1432. Каменоломня — каменярня. вальна;
1433. Каменотес, камнетес — камене- к. распределительная — к .р о з­
р\'б. подільча.
1434. Каменноугольный — кам’яно- 1445. Канавка — рівчак.
вугляний. 1446. Канал — канал (р .-л у );
1435. Каменщик — муляр (р.-ра). к. водопроводный — к. водо-
1436. Камень — камінь (р.-меня); ировіднйй;
(соб.) — каміння; к. воздушный — к. п ов ітр я ­
к. булыжный — брукияк (р. ний ;
-ку); к. впускной (в машине) — к .
к. бутовый — бутняк (р.-ку); впускнйй;
к. декоративный— к-ння оздоб­ к. выпускной — к. в и п у ск -
не; нй й;
к. искусственный — к. шт\'ч- к. дворовой — к. двор овй й ;
ний(е); к. кабельный — к. ж йльннке-
к. ключевой (в арке)— впверш- кий, каблевий;
пик; . к. дымовой — димохід (р .-х б -
к. котельный — накип (р.-пу); д у );
к. облицовочный — к ., к-ння к. жаровой — к. ж аровй й;
личковйн(е); к. капиллярный — к. ка п іл яр ­
к. подферменный— к. підзвяз- ний ;
нёвий; к.-мост — к .-м іст (р . м оста ):
к. пористый — к. пористий; к. отводный *— к. вивіднйй;
к. постелистый — к. постёли- к. приводящий — к. привід-
стий; нйй;
к. рваный — к. рваний(е); к. промежуточный — к. про-
к. строительный — к. буді­ м іж н йй;
вельно; к. разводной — к. розвіднйй:
к. тесанный — к. тёсаний; к. сборный — к. збірпгій;
к. хрупкий — к. крихкйй; к. сточный — к. стоковий;
к. штучный — к. штукбвий. к. тепловой — к. тепловий;
1437. Камера — камера; к. уличный — к. вуличний;
к. водосборная — к. водозбір­ к. уравнительный — к. вирів-
на; Н ЯЛ Ы 1Н Й .
к. впускная — к. впускна; 1 44 7. К а н а л и з а ц и о н н ы й — к а н а л із а ­
и. гасительная — к. гасйльна; ц ій н и й .
Канализация — Кашица торфяная 41

1448. Канализация — каналізація; к. предохранительный (для це­


к. воздушная (тока) — к. над­ пи) — к. захиснйн.
земна ; 1478. Картина — картина; (в кро­
к. общесплавная — к. загаль- вельных работах) - иаровйця.
носплавпа; 1479. Картон — тенту ра, картон (р.
к. раздельная — к. роздільна; -ну).
н. сплавная — к. сплавна. 1480. Картонный — тектурний, кар ­
1449. Канализировать — каналізу­ тонний.
вати. 1481. » Карьер — к а р 'єр (р .-р у ).
1450. Канальный — каналовий. к. глиняный — глйпище;
1451. Канат — кодбла; (тросе) — лин­ к. известковый — вапнйще;
ва; к. меловой — крёйдищ е;
н. гуттаперчевый •— к. гута- к. песковой — п іс к о в и т е .
пёрчова; 1482. Каска пожарная — шолом по-
к. проволочный, тросе— линва ж ёж иий.
дротяна; 1483. Каскад — каскада.
к. такельный — кодбла капа- 1484. Касса несгораемая — каса по­
% рова. спал ёиа.
1452. Канатик антенный — лйнвочка 1485. Катализ — каталіза.
антенна. 1486. Каталитический — каталітйч-
1453. Канатный — кодільпип. лин­ ний.
вовий . 1487. Катальная доска— котільпиця.
1454. Канделябр — світильник. 1488. К атать, катить — качати, ко-
1455. Канелюра — жолобок (р.-бка). тй ти .
1450. Кант — кант (р.-ту). 1489. Катафалк — катафалка.
1457. Кантовать (бревно) — канту­ 1490. Каток — коток (р .-тк а );
вати. к. трамбовщик — бутинарка.
1458. Кантовка — кантування. 1491. Катушка — ш пуля;
1459. Капилярность — капілярність к. для навертки пожарного ру­
(р .-пости). кава — витуш ка пож еж -
1460. Капилярный — капілярний. . на;
1461. Капитальный — капітальний. к. дроссельная — ш пуля дро-
1462. Капот (автомобиля) — покрі­ сёльна;
вець ({>.-вця)1 к. заземляющая — ш. узёмлю-
1463. Каптаж (ключей) — кагітація. вальна;
1464. Карабин (в пожарном поясе)— к. индукционная — ш. ін дук­
гачок (р.-чка) иружйнний. * ційна;
1465. Караулить — вартувати. к. многовитковая — ui. много-
1466. Караульщик — вартівнйк. звШ н»; |
1467. Карбо - форрит — карбо-ферйт к. реактивная — ц/. реактйв-
(р.-ту). на;
1468. Карболинеум — карболшь (р. к. ручная (для пож ари, рука­
-шо). ва) — витуш ка пож еж на
1469. Карбюратор — карбуратор. ручна.
1470. Карбюрация — карбурація. 1192. Катящийся (контакт, ры чаг)—
1471. Карбюрировать — карбуру- к отк й й .
вати. 1493. Каучук — кавчу к (р .-к у ).
1472. Кардан — кардан (р.-ну), кар- 1493а. Каучуковый. — "кавчу к ов н іі.
данівськнй сустав; 1494. Кафель, изразец — кахля.
к. двухшарнирный— к. двосу- 1495. Кафельний — кахляний.
ставиин. 1496. Качальщик (у пож арного на­
1173. Каретник, каретный сарай — соса) — см окувач.
возовня; 1497. Качать (н асосом ) — смокува-
к., каретный мастер — стёль- ти.
мах. 1498. Качаться — хитатися; (при
1474. Каркас (в ж. бетоне), арматура верхнем подвесе)—гойдатися.
— риштунок (р.-икан 1499. Качающийся — хиткий.
1475. К а р н и з — карунка; ' 1500. Качение — кочення.
к . в е н ч а ю щ и й — к. вшцёва. 1501. Качество — як ість (р .-к о ст и ).
1476. К а р т а т о п о г р а ф и ч е с к а я — мана 1502. Качество света, цветность —
топографічна. барвйстість світла.
1477. К а р т е р (мотора) — картер (р. 1503. Кашица торфяная — кашка
-ра); торфбва.
Кашицеобразный — Кладка

1504. Кашицеобразный — кашкува- к. клинчатый — ц. клинчаста;


ТИЇІ. к. красный — ц. червона;
1505. Квадратура (полнчиепші)— ква­ к. лицевой, облицовочный— ц.
дратура. личкова;
1500. Квартал — квартал (р.-лу); к. ложковой — ц. довж и к ова;
к. жилой — к. житловий; К . облицовочный ---- Ц . Л1ІЧКО-
к. торговый — к. торговель­ ва;
нії іі ; к. обожженный — ’ ц. палена;
к » фабричный — к. фабрич­ к. огнеупорный — ц. вогн е­
ний . тривка;
1507. Квартира —вквартира, помеиь к. пережженный — ц. перепа­
каші л. лена;
1508. Квартирант — комірник. к. подовый — ц. черіиева;
1509. Квартирный — квартирний, к. половняк — ц. половйнча-
к. бюро — житловё бюро, ста;
к. плата — комірне. к. пустотелый — ц. норож пй-
1510. Квартиронаниматель — . квар­ ста ;
ти ропайм4ч. к. строевой — ц. будівельна;
1511. Квартирохозяин — квартйро- к. -сырец*— ц.-сирёць (р .-ц ю );
господар (р.-ря). к. тычковый — ц. поперёчнко-
1512. Кварц — кварц (р.-цу). ва;
1513. Кварцевый — кварцевий. к. фасонный — ц. обр п сбва.
1514. Кельма — кельня. 153(5. Кирпичный — цегляний;
1515. Керамика — ганчарство; (де­ к. завод — цегельня.
коративная) — керйміка. 1537. Кислород — кйсень (р .-сн ю ).
1510. Керамиковый — керамічний, 1538. Кислородный — кисневий.
ганчарний. 1539. Кислота — кислота;
1517. Кернер — керно. к. жирная — к. товщ ёва;
1518. Кернировать — кернувати. к. серная — к. сірчана.
1519. Керосин — гас (р.-су). 1540. Кислотность — ки слотність
1520. Керосиновый — гасовий; (р .-н ости ).
к. печь, керосинка — гасниця. 1541. Кислотоупорность — ки сл ото-
1521. Керосино-калильный — гасо- трйвкість (р .-к о сти ).
жаровйй. 1542. Кислотоупорный — ки сл ото­
1522. Кессон — косой (р.-ну). тривкий.
1523. Киловатт — кіловйт (р.-та); 1543. Кисть малярная — ш ітяк фар-
к. установленный — к. уста­ бар ськ и й ;
влений; к. плоская — щ. плоский;
к.-час — кіловат-година. к. щетинная — щ. щ етйнний.
1524. Кинематограф — кінематограф 1544. Кишечная мастерская — кпш -
(р.-фа). карня.
152а. Кинетическая энергия — кіпе- 1545. Кладбище — кладовйщ е.
тйчна енёрпя. 154(5. Кладка— м урбвапия; (п ронесе)
1520. Киноустановка — кіноустава; — м урування;
( і і ОМЄІЦЄНИЄ) ---- К ІІЮ ВІІЯ. к. английская — м. англій­
1527. Киоск (столб) афишный —афіш- ське;
ник; к. бутовая — м. бу то в е ; (п р о ­
к. газетный — ятка газетна; цесс) — бу тш и я ;'
к. трансформаторный — будка к. в елку — м. со со н к о ю ;
трансформаторна; к. в пустошевку — м. в пу-
л . уличный — ятка вулична. стош во;
1528. Кипение — кипіння. к. голландская — м. гол ап-
1530. Кипеть — кипіти. ське;
1531. Кипятильник — варнйк; к. каменная — м урованн я;
к. для воды — окріппик. (п р оц есс)— м уруванн я;
1532. Кипяток — окріп (р.-рбпу). к. крестовая — м. перехресне;
1533. Кипящий — кип’ячий. к. на растворе — м. па р оз­
1534. Кирка — дзьобак; (камеищи- чині;
чья) — теселка. к. на-сухо — м. н а су х о ;
1535. Кирпич — цегла; (одна)— це­ к. неплотная — м. нещ ільне;
гл йна; к. нормальная ■ — м. звичайне;
к . ж е л е з н я к — ц. з а л із н я к (р. к . плашмя — м. плавим;
-ку); к . под ск о б у — м. модлове;
К ладовая— Ковкость 43

к. польская — м. польське; 1566. Клетчатая бумага — картатий


к. фашинная — тарасування; папір.
к. цепная — м. ланцюгове. 1567. Клеть, клетка — клітка.
1547. Кладовая — комора, -м ірка. 1568. Клещ и — кліщ і (р .-щ ів).
1£>48. Кладовщик, аав. кладовой— ко- 1569. Клин — клин, клинок (р.
мбрний. -нка).
1549. Кладь (в лесах) — ели.ж (р . 1570. Клинкер (кирпич) — клінкер
-ж а ); (р .-р у)-
к., груз — вантаж (р .-ж у ). 1о71. Клинкерный — клінкерний.
1550. Клапан — хлипак (р .-п а к а ); 1572. Клиновый — клйновнй.
к. водоснабжающий—-х . водо­ 1573. Клинообразный — клппуватип.
постачальний; 1574. Клисместер (зу би л о с узким
к. впускной —- х , впускнйн; лезвием) — клісм естер.
к. всасывающий — х. всисний; 1575. Клица — стисковйй ізол я тор !
к. выпускной — х. випускнйй; 1576. Клоака — клоака.
к. дроссельный — х. дросель­ 1577. Клоачный — клоачнип.
ний; 1578. Клозет *— від ходок (р . -д к а );
к. кожанный — х. ремінний; к. бесшумный — в. нешумкйп;
к. конусный — х. кон усовий; к. дезодорирующий — в. зне-
к. нагнетательный — х . нагніт­ пахш овальний;
ай й ; к. надворный — в. надвірний;
к. очистительный — х. очис- к. тарельчатый — в. м искува-
нйй; тий.
к. питательный — х. ж ивйль- 1579. Клозетный — від х од к ов и и .
ннй; 1580. Клуб — клуб (р .-б у ).
к. предохранительный — х . за­ 1581. Клумба— квітийк, грядка к в іт­
безпеч пин; кова.
к. редукционный — х. редук­ 1582. Клупп — енайдёза.
ційний; 1582. Ключ— ключ (р .-ч а );к . (и сточ­
к. самозапирающийся — х . са- ник) — дж ерело;
мозаиірнйй; к. гаечный — к. м утровйй;
к. створный--X. ПІЛЬГИ!и; к. грунтовой — д. грунтове;
к. ступенчастый — х. схід ча­ к. свода — к. склепіння;
стий ; к. электр. патрона — ключ.
к. тарелкообразный — х . та­ 1583. Ключевой — клю човйй;
рі лкуватин; к. вода — кринйчана вода;
к. шарнирний — х. су ставний; к. камень — вйверш пик.
к. шаровой — х. кулястий. 1584. Клямера, клямра — ■ клямра.
1551. Клапанный — хлипакбвий. 1584а. Книжный магазин-ткнигарня.
1552. Клеевая краска — кольфарба. 1585. Кнопка — гу д зи к ; %
1553. Клеенка — церата. к. буффе* (в клозете) — г . від-
1554. Клей — клеи (р .-ю ); пруж иий;
к. столярный — карук (р .-к у ). к. нажимная — ґ . натискний;
1555. Клейкий — клейкйй. к. останавливающая (кабину
1550. Клейкость — клейкість (р . и о д ’емника> — Г. зупин­
-к ости ). иш !.
1557. Клеймить — таврувати. 1586. Коагулирование — вурдж еипя,
1558. Клеймение — таврування. коагулю вання.
1559. Клеймо — тавро. 1587. Коагулировать — вурдити, ко­
1500. Клемма — притискач (р.-ча). агулювати.
1501. Клен — клен (р .-п у ); (дерево)— 1588. Коагулянт — коагулян т (р.
•клеийна. -т у ).
1502. Клепанный — клепаний; (за­ 1589. К о а гу л я ц и я — вурджепня. коа­
клепками) — иютований. гулю вання.
1503. Клепать — клепати; (заклеп­ 1590. Ко бы лка (ц окольная, карниз
ками) — лютувати. п а я ) —- кобйлка.
1501. Клепка — клепания; (заклеп­ 1591. К о в а ть — кувати.
ками) нютуваиия; 1592. Ковер — кил нм (р .-м а );
к. столярная— клепка столяр­ Н. стриж енны й КО ЦІ) ( р .- н а ).
ська. 1593. К о вк а — кування.
1505. Клетка — клітка; 1594. Ковкий — ковпйй.
к. балочная — к. трямова; 1595. К о в к о сть — ковкість (р. -по­
к. лестничная к. с,ходова. сті і).
44 Ковш — Колодочный

1590. Новш — ківш (р .-к ов ш а ); к. крыльчатое (в водом ере)—


(ум енш .) — ковш ик. к. крильчасте;
1597. Когти железные (для лазания к. наливное (водяное) — к о р ­
по столбам) — кігті (р .-тів ) ча к;
.залізні. к. направляющее (в т у р би н е)^ -
1598. Кожа — ш кіра; к. напрямне;
н. выделанная — ремінь (р . к. цепное — трибок ланцю го­
-м еню ); вий.
к. сыромятная — сирйця. 1024. Колея — к ол ія ; '
1598. Кожаный — ш кіряийй, ремін­ к. рельсовая — к. рейкова.
ний; 1025. Количество — к іл ькість (р.
к. клапан — р. хлипак; . -к ости ).
к. приводной ремень — р. пас. 1020. Коллектор — збір н й к; (эл. ма­
1599. Кожевенная мастерская, завод шины постоянного то к а )—
—-чинбарня. ком утатор;
1(»00. Кожевник — чинбар (р .-р а ). к. выводной -— з. вивіднйй;
1001. Кожух — к о ж у х . к. дренажный — з. дрен аж ни й;
1002. Коза (приспособление для нос­ к. котла — з. казановий;
ки кирпича) — коза. к. овоидальный —- з. яйцю ва-
1003. Козырек крыши — піддашок тий;
fp .-ш ка), стр іх а ; (сан и)— к о ­ к. отводной — к. відвіднйй;
зи ркй (р .-р о к ). к. приводной, приводящий--
1004. Козлы — козла (р .-зел ). к. привіднйй;
1005. Кокора (барочная) — кок ор а . к. рельс — збірн а рёйка.
1000. Кокс— кокс (р .-с у ). 1627. Коллекторный — збірп иковий ;
1007. Коксовальная печь — кбкусна (э л . маш ин)— ком ута тор н и й .
піч (р.-печи). 1628. Коллоид — кол оїд (р .-д у ).
1008. Коксование— кок су в а н н я . 1629. Коллоидальное вещество— к о ­
1009 . Ксксовать(ся)— к о к су в а ти (ся ) . лоїдальна речовйна.
1010. Кол — кілок (р .-л к а ); 1630. Коловорот — к ол бв ор іт (р .-р о ­
к. цепной — к. л ан ц ю го­ та).
вий. 1631. Колода — колода.
1011. Колба — кблба. 1632. Колодезь — кол одя зь;
1012. Колбасная — ковбасн я. к. артезианский — к. артезШ -
1013. Колбасник — ковбасн ик. ський;
Ю Н . Колбасный — ковбасн ий; к. бетонный — к. бетбиний;
к. промысел — ковбйспицтво. к. буровой — к. свердлбвий;
1015. Колебание (в ообщ е)— коливан­ к. вентиляционный — к. п р о-
ня; (при закрепленной в ер х- вітрю вальний;
* ней точке) — гойдання; (при к, водобойный — к. в одобій ­
нижнем закреплении) — х и ­ ний;
тання. к. воздушный — к. п ов ітр я ­
1010. Колебательный — коливаль­ ний;
ний, гойдальний, хитальний к. под емный (в печке) —
(см . колебание). к. догірпий ;
1017. Колебать(ся) •— кол и вати (ся ), к. опускной (в печке) — к. д о ­
гойдати(ся), хитати(ся) (см. дільний;
колебание). к. переходной — к. перехід- .
1018. Колено (вала, реки, тр у б ы )— нйй; л
кол ін о. к. пожарный — к. пож ёж ний;
1019. Ксленообразный — к ол ін к у в а ­ к. резервуар — к. резервуар;
тий. к. сборный — к. збірн и й ;
1020. Коленчатый — колінчастий. к. световой — к. світл овй й ;
1021. Колесник — кол існ й к. к. смотровой — к. дозірн ий:
1022. Колесный — кол існ ий; к. соединительный — к. злуч-
к. скат — коліш ня. нйй;
1023. Колесо — к ол есо; к. фильтрационный — к. ЦІ-
к. бегунковое — к. бігунцбве, * дйлы ш й;
бігунець (р .-н ц я ); к. шахтный — к. ш ахтовий.
к. ведущее — к. тягл овё; 1633. Колодка тормозная — колбдка
к. гидравлическое — к. гідрав­ гальмова.
лічне; 1634. Колодочный тормоз — к ол од­
к. зубчатое — триб (р .-б а ); кова гальма.
Колокол — Конец 45

1035. Колокол — дзвін (р. дзвона); и. элементный — к. елемепто-


к. воздушный, вантуз — ван­ вий.
туз повітряний. . 1658. Коммутаторный — ком утатор­
103С. Колокольный — дзвоновий; ний.
к. изолятор— остріш ковий ізо ­ 1659. Коммутационный — ком ута­
лятор . ційний.
1037. Колонка — колонка; 1660. Коммутирование, коммутация —
к. водоразборная — к. водови- ком утац ія.
давна; 1661. Коммутировать — ком утувати.
^к. газовая йагревательная (в 1662. Комната — кімната;
ванной) — к. газова нагрів­ к. жилая — к. ж ила;
на; к. , паровая (в бане) — к. па­
к. пожарная — к. пож еж на; рова;
к. рулевая — к. правйльна. к. прислуги — к. челядницька,
1038. Колонна — колона. служ ийцька.
1039. Колонный — колонний; 1663. Комнатный — хатній;
к. вентиль — стовпцёвий вен­ к. печь — гр уба.
тиль (р .-л я ). 1664. Компауйд-машина— компаунд-
1640. Колориметр (для опред. окр а ­ машйна.
ски воды) — кольором ір. 1665. Компенсатор — ком пенсатор.
1641. Колосник — руштйна. 1666. Компенсированный (лампа, о б ­
1642. Колосниковая решетка — р уш - мотка) — компенсований.
та в й ц я . 1667. Компенсировать — ком пенсу­
1643. Колотушка — довбёш ка. вати.
1644. Колпак — ковпак; 1668. Композиция (м оста) — ком по-
к. воздушный (насос), вантуз— зйція.
вантуз повітряний; 1669. Компонировать— компонувати.
к. защитный — к. захисийй; 1670. Компоновка ■ — ком понування.
к. котельный— к. казановий; 1671. Компрессор — ком пресор;
к. на трубе — дашок (р .-ш ка) к. воздушный — к. п ов ітр я ­
димарний; ний.
к. над очагом— даш ок; 1672. Конвекция— перенесения, кон­
к. стекляный (па фонаре) — векц ія.
банька скляна. 1673. Конденсатор — конденсатор;
1645. Колумбарий — колумбарій. к. воздушный — к. повітря­
1646. Колымага — грабарка. ний;
1647. Кольцевой — кіл^цбвий. к. переменной емкости — к.
1648. Кольцеобразный — кільцю ва- змінний;
тий. к. постоянной емкости — к.
1649. Кольцо — кільце. сталий*; ,
1650. Кольчатый — кільчатий. к. предохпанительный — к. за­
1651. Колышек — п а к ы ё ц ь (р .-л ь ц я ). побіж ний;
1652. Коляска — васаж ок (р .-ж к а ); к. разделительный — к. р оз­
к. двухместная — в. дв оособо- дільний.
вии; 1674. Конденсация — конденсація;
к. открытая - - в. відкрйтий; к. перемешиванием — к. пере­
к. прицепная — в. причіпнйй. міш уванням;
1653. Команда пожарная (состав л ю ­ к. поверхностная — к. п овер х­
дей)— команда пож еж на; (в нева;
целом) — пож ёж пя. к. ц ен тральн ая — к.централь­
1654. Комбинированная (турбин а)— на.
комбінбваний. 1675. Кон ден сац ио н ны й — конденса­
1655. Комбинировать — ком бінува­ ційний .
ти . 1676. К о н ден си ро вать — кон денсу­
1656. Комель (бревна) — гузйр (р. вати.
-р я ). 1677. К о н д и тер ск ая — цукёрня.
1656а. Коммунальный — комуналь­ 1678. К о н дуктор — - кон дуктор.
ний. 1679. Конебойня — різниця кін ськ а.
к. услуги— комунальні вигоди. 1680. К о н ек (крыш и) — хребет (р.
1657. Коммутатор — комутатор (р. -бта).
і 1681. К о н ец — кінець (р .-н ц я );
к. телефонный — к. телефон- к. глухой (сети) — к. е. і і ■
пип; II и II.
46 Конечный — Корпус.

3082. Конечный (имеющий конец)— 1712. Коньковая черепица— хребтова


конечнії її; (концевой)— кінце­ .черепйпя.
вий ; 1713. Конюх — стайняр (р .-р а ).
к. муфта набеля — чохла каб- 1714. Конюшня — стайня.
лева. 1715. Кооператив — кооператйв;
3088. Коничесний — конічний, к. жилищностроительный (ж ил-
і 084. Конка, конная железная до­ с т р о й к о о п ) ---- К . ЖЙТЛО-
рога — кінна залізниця. будівельний (ж н тл обуд-
1085. Конный — кінний. коп );
1080. Конопатить — конопатити. к. жилищный (ж илкооп) — к .
1087. Конопатка — конопатка; (п р о­ житловйй (ж и тл ок бп ).
цесс) — конопачення. * 1716. Копер — капар (р .-р а ).
1088. Консервирование — к он сер ву­ 1717. Копоть — кіпоть (р .-п тю ).
вання. 1718. Коптеть — коптіти; (о лампе)—
1080. Консервировать — к он сер ву­ чадіти.
вати. 1719. Коптильня — димарпя.
1000. Консистенция — кон си стен ц ія . 1720. Коптить (о лампе) — чадіти.
1091. Консоль — кон сбл я . 1721. Кора -— кора;
1002. Конструировать — кон стр у к - к. шоссейная — к. ш осбва.
тувати. 1722. Кордон (ц околя) — пакрайок
1098. Конструкция — к он стр у к ц ія ; (р .-й ка).
(у стр ой ств о) — злагода. 1723. Коренной (вал, подш ипник)
169-1. Контакт (касание) — дотик голов ий й .
( р .-к у ); (предмет)— дотичн а; 1724. Корзина — кош ик.
к. вызывной — д. виклична; 1725. Корзинообразный — кош ику-
к. дверной— д. одвірчана; ватий;
к. зависимости (в п о д ’емниках) к. колосниковая решетка — к у ­
— д. за л еж н осте; ляста руш тавйця.
к. катящийся — д. котка; 1726. Корка — скор й н (к)а; (плаваю ­
к. неподвижный — д. н ер ухо­ щий слон) — ш карубйння.
ма; 1727. Корм (ф ураж ) — наша; (зерно­
к. сигнальный -— д. гасл ова; вой) — о б р ік (р .-р о к у ).
к. скользящий — д. ковзна. 1728. Коробиться — ж олоби ти ся.
1095. Контактный (о касании) — д о- 1729. Коробка — кор обк а;
тйчний, (о кон струкции) — к. водомерная — к. водом ірна;
дотичкбвий; к. клапанная — к. хлипакбва;
к. масса (в реакции) — спри- к. огневая (в топке) — к. в о г­
яльна маса. нева;
1090. Контора — кон тора. к. парораспределительная — к.
1097. Конторщик — конторник. паророзподільна;
1098. Контр-пар — протипара. к. предохранительная — к. за ­
1099. Контр-рельс — прйрейка. побіж на;
1700. Контр-ресора — кон трресбра. к. (нрислонная рама) — к . в і­
1701. Контр-форс — пристінок (р . конна, дверна;
-нка); к. скоростей — к. ш вйдкостеп;
к. каменный — прйм урок (р . к. сцепления — к. зчіплю ван­
-р к а). ня.
1702. Контролер — контролер (р . 1730. Коробление — ж олобленн я.
-ра). 1731. Коробовый (свод) — коробб-
1703. Контролировать — кон трол ю ­ вий.
вати. 1732. Коробчатый — коробчастий;
1704. Контроллер — контролер. к. железо — коритувате зал і­
1705. Контроль — контроль (р .-л ю ). зо.
1700. Контрольный — к о т р о л ы ш й . 1733. Коровник — корбвия.
1707. Контур — обвід (р .-в о д у ); 1734. Коромысло (н асоса, весов )—
к., эл. цепь — кол о. кором исло.
1708. Конус — к он ус (р .-с у ); 1735. Коронка горелочная — вінець
к. велосипедный — к. велоси­ (р .-н ц я) пальникбвий.
педний ; 1736. Короткий — короткий.
1709. Конусный — кон усовий. 1737. Короткопламенный (у гол ь) -
1710. Концевой — кінцевий. к о р о т к а » п о л у м ’я п и і і .
1711. Концентрический — концен­ 1738. К о р п у с — к о р п у с (р .-с у );
тричний. к . н а д в о р н ы й — к. н а д в і р н и й .
Корридор — Коэффициент 47

1739. Корридор — коридор; 1754. Котельный — казановий, па-


к. распределительный—- к .р оз­ ровйчний;
подільчий; к. отделение, котельная — па-
к. сборный — к. зиірнйй. ровйчня, казановий.
1710. Корридорный (в гостиш ш це)— 1755. Котельщик — казаняр.
коридорний. 1756. Котлован —■копань (р .-н и );
1741. Корч (у к р а и н и зм )— корч (р . к. шахтный — к. ш ахтова.
- ча). 1757. Коттедж — котедж (р .-ж у ).
1742. Корито —- корйто; 1758. Кочегар (при пар. котл а х )—
к. умывальник — к. вмиваль­ пароцйчиик;
ник. к . истопи ик— на л и в іійчи й .
1713. Корытообразный — коритува- 1759. Кочегарка (с пар. котлами)—
ТИІІ. паровйчия.
1744. Косогор — косогір (р .-гб р у ). 1760. Кочерга (ж елезная) — коцюба
1745. Косой — кб’с йй; залізна.
к. двойник (труба) — штаий 1761. Кошка (род крю ков в п о ж а р ­
трубн і. ном деле)—кіш ка; (в коп ре)—
1746. Косоур — тятйва. хвостй (р .-т ів ); (для вы тяги­
1747. Костылеобразный — бретпа- вания гвоздей) — лапиця.
люватин. 1762. Кошма — новеть ( р .-ти) тонка.
1748. Костыль (особый вид л е со в ) — 1763. Коэффициент — сучйнник;
глаголь (р.-ля). к. внешней теплопроводности
1749. Костыль — бретналь (р .-л я ); — с. зовніш ньої топл оп р о-
к. заершенный — б. зай6 рж е­ відіїости;
ни й; к. нагрузки — с. обтяж ення;
к. кровельный — б. покрівель­ к. одновременности — с. ОДІ Ю-
ний. часовости;
1750. Костылькови»й гвоздь — брст- к. отдачи (машины), к. полез­
иалик. ного действия — с. видат-
1751. Костюм —■одіж (р .-ж и ); пости;
к. брезентовый — о. брезенто­ к. отражения света — с. від­
ва. биття світла;
1752. Косяк дверной — одвірок (р. к. поглощения света — с. вби­
-рк а); рання світла;
к. оконный — лутка. к. полезного действия — с. ви­
1753. Котел (вообщ е) — казан; (па­ датності! ;
ровой) — наровйк; к. п. д. гидравлический— с. в.
к. безопасный —■и. безпечний; гідравлічний;
к. водогрейный — п. водогрій ­ к. п. д. индикаторный — с. в.
ний ; індикаторний; ,
к. водотрубный— и. водотр уб­ к. п. д. механический — с. в.
ний; м ехаин ниь;
к. водотрубный однокамерный к. п. д. общий — с. в. загаль­
— и. водотрубний однока­ ний;
мерний; к. п. д. промышленный— с. в.
к. газоводотрубный — и. газо­ промисловий;
водотрубний; к. п. д. термический — с. в.
к. для варки асфальта — к. ас- тепловйй;
фальтоварний; н. п. д. экономический— с. в.
к. осветлительный — к. устб- економічний;
ювальний; к. п. д. эффективный — с. в.
и. паровозный — и. паротяго­ ефективний;
вий: , к. полноты"диаграммы— с. пбв-
к. паровой — паровйк; ности дія грамм;
н. простой цилиндрический — к. пользования — с. користан­
н. циліі-ідрйчиий; , ня ;
к. с дымогарными трубками— к. поправочный — с. ннправ-
п. з вогневими трубами; ПЙІІ;
н. с кипятильником— п. з окрін- к. потери — е. утрати;
ником; и. прозрачности — с. н розбро-
к. -резервуар — к. -резервуар; сти ;
н. циркуляционный — и. цир­ к. разновременности — с. неод-
куляційний. ночасбвостн;
48 Край — Крутизна

к. реактивности — с. реактйв- к. клеевая — кольф арба;


н ости ; к. малахитовая (си би р ка)— ф.
к. сопротивления — с. о п ор у ; м алахітова;
к. стоимости — с. вартости; к. масляная — ф. олійна.
к. теплоотдачи — с. тепловід- 1771. Красный — червоний.
дання; 1772. Красящее вещество— фарбнйк.
к. трения — с. тертя; 1773. Кратковременный (работа) —
к. хозяйственный — с. госп о­ недовгочасний.
дар н и й ; 1774. | Крейцмейсель — зубйло хр е­
к. шероховатости'— с. ш ерш а­ щате .
вости. 1775. Крейцкопф — ковзанець (р .
1764. Край — край; -нця).
к. набегающий (щ еток дин. 1776. Крематорий— крем аторій, спа-
машины) — к. набіж нйй; лювальня.
к. сбегающий (щ еток дин. ма­ 1777. Кремация — спалювання.
шины) — к. збіж нйй. 1778. Крепежный венец — цямрй-
1765. Крайний — крайній. нець (р .-п ц я).
1766. Кран — кран (р .-н а ); (п р д’ем- 1779. Крепить — кріпйти;
иый) — звід (р . зводу); к. шахту — цямрувати.
к. водопроводный — к. водо- 1780. Крепление — (за)кріплення;
провіднйй; к. бутовое — забутка;
к. водоразборный — к. водо- к. венцевое — цямрування;
видавнйй; к. опоры — засилок (р .-л к а ).
к. водоспускной—к .в о д о с п у с к - 1781. Крепость — міцність (р .-п ости );
ийй; (укрепление) — ф ортеця.
к. запорний — к. запир(аль)- 1782. Крест (для ответвления линий
‘ ний; водопровода) — перехрестя.
к. калибрированный,— к. ка­ 1783. Крестовина — перехрестя (р .
лібрований; ^-стя);
к. контрольный — к. кон трол ь­ к! воздушная (в трам. сети)—
ний; и . надземне.
к. мостовой — звід м остовйй; 1784. крестовой (перекрестный) —
к. оросительный — к. зр ош у­ навхрёсиий;(крестообразны й)
вальний ; — хрещ атий.
к. писсуарный — к. п ісу а р - 1785. Кривая (л и н и я )— крива.
ний; 1786. Кривизна — кривина.,
к. поворотный — звід повор іт- 1787. Криволинейный — кривол ін ій­
нйй; ний.
к. пожарный — к. пож еж ний; 1788. Кривошип — корба.
к. поливной — к. поливпйй; 1789. Кривошипный — корбовий .
к. пробный — к. спробний; 1790. Критический — критйчний.
к. пробочный— к. затичковий; 1791. Кровельный — покрівельний.
к. расходный — к. витратний; 1792. Кровельщик (вообщ е) — у к р и ­
к. самозамыкающийся — к .с а - вальник ; (соломою)-— пош и-
мозапірнйй; вальник.
к. смеситель — к. зміш у валка; 1793. Кровля — покрівля.
к. створный — к. вентильний; 1794. Кромка (камня) — окрайок (р .
к. стенной (и о д ’емный) — звід -й ка).
настінний; 1794а. Кронциркуль— кронциркель (р .
к. трех-,четырех-ходовый— к. -кля).
т р и ,-чотири ходовий; 1795. Кронштейн — кремпіль (р .
к. туалетный — к. туалёто- -пел я).
вий; 1796. Круг — ж ру г (р .-га ), кол о.
к. шаровой — к. кулястий; 1797. Круговой — кол овйй.
к. электрический (п о д ’емный)— 1798. Кружало (стр .) — круж йна.
звід електрйчпий. 1799. Кружальный — круж йш ш й.
1767. Красильная мастерская — фар- 1800. Крумциркуль, кронциркуль —
4 бовня. кр ОII ци р ке л ь (р .-к л я ).
1768. Красильщик — ф арбівнйк. 1801. Крупный — велйкий, грубйй;
1769. Красить — ф арбувати. к. галька — лобак (р .-к у ).
1770. Краска — фарба; 1802. Крупность — гр у бість.
к. водоупорная — ф. в одотр и в­ 1с803. Крутизна (скатов) — к р у т іс т ь
ка: (р .-тости ).
гьр^тить — лата 49

1804. Крутить — крутйти. 1816. Кряж дерева — . окорён ок (р.


1805. Крутой — крутйй. -н ка).
1806. Крутящий момент — крутйль- 1817. Ксилолит — ксилоліт (р .-т у ).
ний момент (р .-ту). 1818. Кузнец — ковал ь.
1807. Круча — круча. 1819. Кузнечный — ковал ьський.
1808. Крыло ■ — крйло; 1820. Кузница — кузня.
к. винтообразное (в газомере) 1821. Кузов (телеги, вагона)— ящ ик.
— к. ґвинтувате; 1822. Кулечная мастерская — тор-
к. экипажное — к. повозове. бинкарня.
1809. Крыльцо — ґа н о к (р .-н к у). 1823. Кулечник — торбинкар (р .-р я ).
1810. Крыльчатый — крйльчатий. 1824. Купальный — купальний.
1811. Крытый — закрйтий, кукрйтий; 1825. Купальня — купальня.
к. рынок — укрйтий базар. 1826. Купол — баня.
1812. Крыша — дах (р .-х у ); 1827. Купольный — санчастин .
к. аспидная — д. шйферний; 1828. Купорос железный— залізовий
н. гонтовая — д. ґон тови й ; сульф ат (в іт р іо л ь );
к. двускатная — д. двосхйлий; к. медный —■м ід евий сульфат
к. железная — д. бляшаний; (вітрісуіь).
к. односкатная— д.односхйлий; 1829. Купэ — купё (не скл он .).
к. тесовая — д. тёсовий; 1830. Курорт — к у р ор т (р .-т у ).
к. шатровая — д. ш атровйй; 1831. Курс (р од кладки) — ряд (р .
к. щипцовая — д. шпилястий. -ду ).
1813. Крышка — покриш ка; (при­ 1832. Кустарный — кустарний.
гнанная) — віко. 1833. Кустарь — кустар (р .-р я );
1814. Крюк — гак (р. гака); к. - одиночка — к. - одинёць
к. изоляторний—г .ізоляторний; (р .-н ц я ).
к. ломовой — г. ламальний; 1834. Кухня — к у х н я .
к. пожарный — г. пож еж ний; 1835. Кухонный — кухённий.
к. фонарный — г. ліхтарний. 1836. Куча — купа;
1815. Крючок — гак, гачок (р .-ч к а ); к. навозная — гноївня.
к. - трезубец — г. тризубий. 1837. Кювет (дорож ны й) — кувёта.

л
1838. Лабаз — борош ённа ком ора. л. компенсированная (в трам­
1839. Лаборатория — лаборатбрія. вае) — л. компенсована;
1840. Лавка неподвижная — лав(к)а; л. многосвечная — л. -много-
л. переносная—ослін (р .-л он у); свічна;-*
л., магазин — крамнйця. л. накаливания — л .' ж ар ова;
1841. Л а г (в настиле) — лігар (р. л. наполненная газом — л. ви­
-и я). повнена газом;
1842. Лаз — пролазок (р .-з (к )у ). л. настенная — л. настінна;
1843. Лазурь (краска) — блакйть л. неподвижная— л. нерухома;
(р .-ти ). л. паяльная — л. лютувальна;
1844. Лак — лак (р .-к у ); л. полуваттная — л. півватна;
л. изолировочный — л. ізол я­ л. пустотная — л. п орож н ява;
ційний; л. ртутная — л. ж ивосрібн а;
" л. масляный — л. олійний; л. с «дневным» светом — л. 3
л. спиртовой — л. спиртовйй. «дёгшим» світл ом ;
1845. Лакировать — лакувати. л. сигнальная — л. гаслова;
1846. Лакировка (процесс) — л аку­ л. столовая — л. настільна.
вання; (лак. покров) — лак 1848. Ламповый — лямповий.^
(р .-к у ). 1849. Ламповщик — лямпівнйк.
1847. Лампа — лямна. 1850. Ландолэ — ландолё (не с к л о н .).
л. блочная — л. блочкова; 1851. Лапа (врубка) -— лапа; .
л. висячая —■л. виснй; л. косая — л. коса.
л. газовая — л. газова; 1852. Л а п ч а ты й — лапастий.
л. дуговая — л. лукова; 1853. Ларек (торговы й) — рундук.
л. керосиновая — л. гасова; 1854. Ласточкин хвост (соединение)
л. керосино - калильная — л. — ластівчин х в іст (р .х воста ).
гасо-жарова; 1855. Лата (украинизм) — Лата.
Комунальне господарство. — -1.
50 Латунный — Липа

1856. Латунный — мосяжёвий. л. наружная — с ., д. надвірг


1857. Латунь — м осяж (р .-ж у ); н і(я );
л. красная — томбак (р .-к у ). л. палка (п ож арн .) — д. скл а­
1858. Лебедка — катерйнка. дена;
1859. Легкий — легкий. л. парадная — с. парадні;
1860. Легковое движение — повозо- л. пожарная — д. пож ёж на;
вий р у х (р .-х у ); л. потайная — с. потайні;
л. извощик — візнй к; л. приставная — драбйна;
л. экипаж — повіз (р .-в о за ). л. складная — д. складена;
1861. Легкоплавкий — легкотопкйй. л. чистая — с. парадні;
1862. Легкоплавкость — л егкотоп- л. черная — с. ч бр н і; ,
кість (р .-ости ). л. штурмовая — д. зачіпна.
1863. Лед — лід (р. л ьоду); 1883. Лестничный — сходовй й , дра-
л. из слежавшегося снега— ыа- ' бйнний. ^
топеиь (р .-п н я ); 1Ö84. Летний — літній.
л. искусственный — л. ш туч­ 1885. Летучий — летючий; (о ж ид­
ний ; костя х) — літкйй.
л. плавучий — крйга., 1886. Л ощадная плита — м остів на
1864. Ледник — льодовня. плита.
1865. Ледорез — накрйж ник. 1887. Лещадь (стр ои т.) — мостина.
1866. Ледостав — кригостав (р .-в у ). 1888. Ливень — злйва.
1867. Ледоход — кригоплав (р .-в у ). 1889. Ливневой — злйвовий;
1868. Лежень — лёжець (р .-ж н я ). - л. вода — ливнй вода;
1869. Лезвее — лёзо. л. спуск — зливнйк.
1870. Лейка, воронка — лійка. 1890. Ливнеотвод — зливовідвіднйк;
1871. Лекало — модло. л. предохранительный — з. за­
1872. Лента — стьож ка ; (ш ирокая)— побіж ний.
бйнда. 1891. Ливнеприемник — зливоприй-
л. измерительная — с. вимірча; мач.
л. изолировочная — с. ізоля­ 1892. Ливнеспуск — зливнйк.
ційна. 1893. Лимузин — лімузин (р .-н у ).
1873. Ленточка откосная (в цок ол е)— 1894. Линейка (и нстр.) — лінійка;
ск ісо к (р .-ск а ). (род экипаж а)—довга брйчіса.
1874. Ленточный — стьож ковй й ; 1895. Линейный — лінійний.
л. сито — безкрайсй го; 1896. Л и н и я — л ін ія;
л. тормоз — пасова гальма. л.влияния — л. вплйву;
1875. Лепить — ліпйти, наліплювати. л. воздушная (п роводов) — л.
1876. Лепное украшение — наліпне надземна;
прикраса. л. всхода (в лестнице) — л . С Х О ­
1877. Лес — л іс (р. -лісу); ДУ,
л. (строительный материал)— л. домов — п ерія:
дёрево; л. ломанная — л. ламана; (д о­
л. строевой — л. будівельний. мов) — пбрія ламана;
1878. Лес — лес (р . лесу). л. магистральная (водоН р.)— л.
1879. Леса — риш тбвання; магістральна;
л. коренные — р. головне; л. напорная — л. н а п ор у;
л. приставные — р. приставнё; л. передачи (энергии) — л. пе­
л. ставить — риш тувати. ресилання;
1880. Лесной — лісовйй; л. пограничная (св е т о в о го по­
л. двор — деревнйй склад. тока) — л. м еж ова; •
1881. Лесопилка, лесопильный за­ л. пригородная (ж . д .) — колія
вод — тартёк. п ри м іськ е;
1882. Лестница (в дом ах неподвиж­ л. силовая — л. сил ова;
ная) — сходи (р .-д ів ); (пере­ л. телефонная — л. телефонна;
носная) — драбйна; л. трамвайная — кол ія трам­
л. винтовая — с. кручені; вайна;
л. висячая — с ., д. висні(Є); л. тупиковая — л. сліпа.
’ л. витая — с. кручені; 1897. Линовать — лініяти.
л. выдвижная (пож арная)— д. 1898. Линованная бумага — лініе-
висувна; иий папір (р .-п ё р у ).
л. ломаная — с. ламані; 1899. Линолеум — ліпбль (р .-л ю ).
л. механическая (п ож ар и .)— д. 1900. Липа — лйиа; (дерево) — лл-
механічна; нйпа. ,
Липкий — Магазин 51

1001. Липкий — липкйй. 1934. Ломкий — ламкий.


1902. Липкость — лйпкість (р .-кости ). 1935. Ломкость — ламкість (р .-к ости ).
1903. Липнуть — лйпиути. 1936. Ломовой, грузовой — ван­
1903а.Липовый — липовий. тажний ;
1904. Лист (вообш е) — аркуш ; л. извощик — бендюж ник.
л. дерева — листбк (р .-стк а ); 1937. Ломовой, ломающий — ла­
л. поясной (в ферме) — а. по- ма льний.
яснйй. 1938. Лопасть — лопать (р .-ти ).
1905. Листовой — аркуш евий; 1939. Лопата — лопата;
л. рессора — штабова ресора. л. железная — л. залізна, ри­
1906. Литейная . (мастерская) — ли­ скаль (р .-л я );
варня. л. черпаковая — л. черпакова;
1907. Литейщик — ливарник. л. шанцевая — рискалик.
1908. Литник — ливник. 1940. Лопатка турбинная — лопатка
1909. Литография — літограф ія. турбінна.
1910. Л и то й — лйтий, вилйваний. 1941. Лотковый (ж елез, сечение)—
1911. Лить — лйти, виливати. к о р и т у в іти й .
1912. Литье (процесе) — виливання; 1942. Лоток (свода, трубы ) — лотік
(изделие) — литво. (р .-т б к у ); (на базаре) — ваган-
1912а. Лифт — ліфт (р .-та ). .• кй (р .-к ів ).
1913. Лицо (камня) — чоло. 1943. Лоханка (низкая ш ирокая)—
1914. Личной напилок — личкуваль­ балія; (узкая , повыше) — це­
ний терпуг. бер (р .-бр а ).
1915. Лоб — лоб (р. лоба). 1944. Лошадиная сила (1 Н .Р .) — ме­
1916. Лобовой — лобовий. ханічний кінь.
1917. Ловитель (кабины п од ’емника) 1945. Лошадь — коняка.
— ловець (р .-вц я ). 1946. Лудильная мастерская — по­
1918. Ловить — ловити. лудня.
1919. Ловушка (для масла)— ловийк. 1947. Лудильщик — полудник.
1920. Лог — яруга. 1948. Лудить — л у д и т и /
1921. Ложе реки (русл о) — корито 1949. Луч — промінь (р.-м ен я ); (соби*-
річки. рат.) — проміння.
1922. Ложечная перка — ж олобчасте 1950. Лучеиспускание — пром іню ­
перко. вання.
1923. Ложковый ряд (кладки)— д ов­ 1951. Лучистый — промінястий.
ж иковий ряд (р .-д у ). 1952. Лучковая пила ■— кроснёва
1924. Ложок (кирпича) — дбвж пк. пйлка.
1925. Локализация — локалізація. 1953. Лучок (род дреля) — смичок
1926. Локализировать — л окалізува­ (р .-ч к а ); (ш пригель в автом .)
ти. — л уч ок (р .-ч к а ). 4
1927. Локомобиль — локомобіль (р . 1954. Льгота — пільга.
-л я). 1955. Льготный -- пільговий.
1928. Локомотор — локом отор. 1956. Люк — лю к (р .-к у ); (откидная
1929. Локотник ■— підлокітник. кры ш ка, двер ь;— ляда;
1930. Лом (инструмент) — лом; (ж е­ л. световой — л. світл овй й .
леза. частей) — брухт (р .-т у ); 1957. Люкс — л ю к с (р .-с у ).
(деревяный)—ламань (р.-ни). 1958. Люлька (висячие леса) — ко-
1931. Ломаный (лестница)— лймапий. лйска.
1932. Ломать — ламати. 1959. Люстра — ж ирандбля.
1933. Ломбард — ломбард (р .-ду). 1960. Лямка — л яма.

м
1961. Мавзолей — надгробок (р .-к а ), м. винно - гастрономический—
мавзолей (р .-ю ). к. вйш ю-гастроном1Чна;
1962. Магазин (торговы й) — крам­ м. галантерейный — к. галан-
ниця; (склад) — ком ора; (ам­ терШ иа;
бар) — ш пихлір; м. готового платья — к. одн-
м. бакалейный — к. бакалійна; гбва;
м. бумажный -— к. паперова; м. железный — к. зал1зна;
52 Магистраль — Мастерская

м. игрушечный — к. забав- 1993. Марш (лестницы) — хідень (р .


кбва; -дня).
м. книжный — кн игарня; 1994. Маршрут ')— напрям дор бги ,
м. мануфактурный — к. м ан у­ м арш рут (р .-т у ).
фактурна; 1995. Маска дымовая (п о ж а р и .) —
м. оптовый — к. гу р то в а ; маш кара димова.
м. писче-бумажный — к. кан­ 1996. Масленый, масляний (к р аск а )—
цел яр ського приладдя олійн ий.
м. продуктовый — к. х а р ч ов а ; 1997. Масленка, маслянка — мазнйч-
м. розничный — к. р о з д р іб н і, ка.
м. цветочный — к. к в ітк ов а . 1998. Масленик, масленый выклю­
1963. Магистраль — м а гістр а л я ; чатель — вимикач олійний.
м. второстепенная — м. д р у го ­ 1999. Масло — о л ія ; (о с м а з к е )— ма-
рядн а; стйло;
м. кольцевая :— м. кіл ьц ева; м. машинное — о. маш инбва;
м. радиальная — м. радіял ьиа. м. минеральное — о. мінераль­
1964. Магистральный (д о р о га , ли­ на;
ния) — м агістральний. м. мятное — о. м ’ятна:
1965. Магнетизм — магнетизм (р . м. растительное — о. рослйнна;
-зм у ); м. трансформаторное ■— о.
м. остаточный — м. залиш кб- трансф орм аторна;
вий. м. цилиндровое — о. циліндро­
1960. Магнето (а в т.) — магнето (р . ва.
-та ). 2000. Маслобойня, маслобоенный за­
1967. Магнит — м а ш е т (р .- т у ) ; вод — олійня, олійниця.
м. подковообразный — м. під­ 2001. Маслоотделитель (на пар оп ро­
к ов у ватий. водах) — мастиловідбірник.
1908. Магнитный — магнётнии. 2002. Маслособиратель (у подш ип­
1969. Мазанка — м азанка. ника) — коломазьниця.
1970. Мазанковый — мазанковий. 2003. Масляный, масленый — ол ій ­
1971. Мазут — м азут (р .-т у ). ний .
1972. Мазь, смазка — мастило. 2004. Масса — маса;
1973. Макулатурная бумага — збрУд- м. активная (а к кум ул ятор а )—
нений папір (р .-п ё р у ). м. актйвиа;
1971. Малахит — м алахіт (р .-т у ). м. губчатая — м. губкбвата;
1975. Малахитовый — м ал ахітовий. м. контактная — м. сприяль-
1976. Малка (и нструм ент) — ш мйга. на;
1977. Маломощный — м ал оп отуж ­ м. очистительная (для газа) —
ний . м. очисна;
1978. Маляр — фарбар (р .-р я ). м. фекальная — м. сп ор бж -
1979. Малярный - ф арбарськи й. некь.
1980. Маневр — манёвр (р .-р у ). 2005. Массив (строительны й) — ма-
1981. Манеж — манёж (р .-я гу). ейв (р .-в у );
1982. Манесмановская труба — манес- м. задний — м. задній;
м ан івська тр у б а . м. кольцевой — м. кільцбвий;
1983. Манжет (на порш не н асоса) — м. передний — м. нерёдш й.
чох л а; 2006. Массивный — масйЪний.
м. кожанный — ч. ремінна. 2007. Массивность — масйвиість (р .
1984. Манжет, защитная обкладка на -н ости).
авто-шине — вірваит (р .-т а ). 2008. Мастер — майстер (р .-т р а );
1985. Манометр — маномётер (р . м. асфальтового дела — ас-
-тр а ). фальтяр;
1986. Манометрический — маноме­ м. дорожный — м. ш ляховйй;
тричний. м. дорожный (на ж . д ., трам ­
1987. Мансарда — мансарда. вае) — м. кол ісви й;
1988. Мансардный — мансардний. м. мостовой — м. м остовйй.
1989. Мануфактура — мануф актура. 2009. Мастерская — майстёрня;
1990. Мануфактурный — мануфак­ м. автогенная — м. автогённа;
ту р н и й . м. багетная — багетярня;
1991. Марка — м арка; м. белошвейная — м. ш вёцька;
м. фабричная — м. ф абрйчна. м. жестянная — бл яхарн я ;
1992. Маркиза оконная — напбна в і­ м. зеркальная — лю етрбвня;
конна. м. кишечная — киш карня;
Мастика — Меженный 53

м. красильная — ф арбёрня; м. горизонтальная — м. по­


м. кулечная — торбинкарня; зёма;
м. мебельная — меблярня; . м. землекопальная — м. земле­
м. никкелировочная — ніке- копна;
лярня; м. компаунд — м. компаунд;
м. обойная — оббнвальня; м. многоцилиндровая — м.
м. переплетная — палітурня; кількац и лін дрова;
м. позолотная — позолотил; м, одноцилиндровая— м. о д н о ­
м. портняжская — м. кр а ­ ци ліндрова;
вецька: м. паровая — м. парова;
м. ремонтная — м. рембнтна; м. поршневая — м. то л о к о в а ;
м. сапожная — м. ш ёвська; м. прямоточная — м. п р осто-
м. слесарная — сл ю сёрн я; течій на;
м. стекольная — еклярня; м. стационарная — м. ста ц іо­
м. токарная — токарня; нарна;
м. точильная — точйльня; м. стиральная (в прачеш ной)—
м. чулочная — панчішня; м. праЛьна;
м. шапочная — ш апкарня; м. судовая — м. судн ова;
м. шляпочная — капелібшня: м. тандзм — м. тандем;
м. щеточная — іціткарня; м. тройного расширения —
м. ювелирная — ю білерня. м. тр и сх ід ч а ста ;
2010. Мастика — мастііво; м. холодильная— м. охолодна:
м. асфальтовая — м. асфаль­ м. швейная — м. кравёцька.
тове. 2024. Машинист — маш иніст.
2011. Масштаб — мірило. 2025. Машинный — маш иновий;
2012. Мат соломенный — мат(к)а с о ­ м . здание , зал — маш инбвня.
л ом ’ яна. 2026. МГаяк— м ая к; (ш тук а тур н ы й )—
2013. Материал — матеріял (р .-л у ); ст о р о ж о к (р .-ж к а ).
м. горючий — м. пальнйй; 2027. Маячный — маячний; (о ш тука­
м. обтирочный — м. обтираль­ ту р к е , св а я х ) — стор ож ёви й .
ний; 2028. Мгновенный (ток ) — миттьо-
м. огнеупорный — м. вогне- вйй.
тривкйй; 2029. Мебель — мёбл1 (р .-л ів );
м. перевязочный (для прн- м. мягкая — м. м ’я к і.
крепл. проводов) — м. в ’ я ­ 2030. Мебельный — м ебльовйп;
зальний; м. мастерская — м еблярня.
м. смазочный — мастйло; 2031. Меблировать — меблкш ати, об*
м. строительный — м. б у д і­ . м ебл ю вати . .
вельний. 2032. Медведка (для передвиж . кам­
2014. М атерик — материк. н е й )— станок (р .-и к а ).
2015. Матировать — матувати. 2033. Медведка-струг— сп у ст (р .-та \
2016. іЛатица(главмая балка в доме) 2034. Медленный — повільний.
—св ол ок (р .-л о к а ). 2035. Медник — мідяр (р .-р я ).
2017. Матовость — м атовість (р . 2036. Медный — мідний.
-вести ). 2037. Медь — мідь (р .-д н );
2018. Матовый — матовий. м. желтая, латунь — м осяж
2019. Мауэрлат — складина. (р .-ж у ).
2020. Маховик — м аховйк. 2038. Межа — межа.
2021. Маховичок (в вентиле) — к р у - 2039. М еждубалочное п р о стр ан ство —
тенець (р .-н ц я ); м еж итрям ’ я.
м. рулевой (авто) — к. пра­ 2040. М еж дугородная ста н ц и я —
вильний. меж иміськй стація.
2022. Мачта — щ огла. 2041. М еждужелезное п р остран ство
м. А-образная — іц. р озн бгу- (в д и н а м о )— м іж зал ізові су-
вата. точки .
2023. Машина — машина; 2042. М еж дупутие (трамвайное) —
м. быстроходная — м. ш видко- м іж к ол ій я .
руш иа; 2043. М еж ду-этаж ное перекры тие
м. в ер ти к а л ь н а я — м. сторчова; м іж п овер хбве перекриття.
м. водопод’емная — м. водо- 2044. Межевой — м еж овйй.
тяж на; 2045. М еж енный уровень (гори зонт
м. водостолбовая — м. в од о- реки) — межёгший рівень
с тов п ов й ; (р .-п н я).
54 Мезонин — Многоступеньчатый

2046. Мезонин — мезанін (р .-н у ). 2077. Метр — мётер (р .-т р а );


2047. Мел — крёйда. м. погонный — м. подовж йн-
2048. Мелиорация — м еліорація. IIий.
2049. Мелкий — дрібнйй; 2078. Метрополитен — м е т р о п о л и и
м. галька — ситёць (р .-тц ю ). (р.-ну).
2050. Мелководный — мілковбдний. 2079. Метчик — м у тр ор із.
2051. Мелкозернистый — д р ібн озер ­ 2080. Мех — х у т р о ;
нистий. м. кузнечный — м іх (р .-х у )
2052. Мелкопесочный (о фильтре) — ковал ьський.
дрібнопісковйй . 2081. Механизм — механізм (р .-м у );
2058. Мелочная торговля — . дрібна м. загрузочный — м. заванта­
тор гівл я . ж увальн ий;
2054. Мельница — млйн; м. рычажный — м. важ іл ьн и й ;
м. ветряная — вітр як ; м. счетный (в счетчике) —
м. водяная — м. в од я н й й ; м. лічильний.
м. паровая — м. паровий. 2082. Механический — механічний.
2055. Мембрана — мембрана. 2083. Меховщик — х у тр о в й к .
2057. Мембранный — мембранний. 2084. Мешалка (маш ина) — пере-
2058. Мембрано-поршневой насос — м іш увалка;
. м ем брано-толокбвий см ок. м.-весло — копйстка;
2059. Мера — міра, захід (р .-х о д у ), м.-грабли — п. граблиста.
сп осіб (р .-с о б у ); 2085. Мешок — міш ок (р .-ш к а );
м. длины — міра довж ини; м. большой — л антух;
м. предосторожности — сп осіб м. маленький — тбр ба ;
перестороги; м. спасательный (п ож ар и .) —
м. предупредительная — захід міш ок рятункбвий.
иерестерёж ний; 2086. Микроорганизм — м ік р оор га ­
м. репрессивная — захід ре- нізм (р .-м у ).
пресйвний. 2087. Микроскоп — м ік р оск оп (р .
2060. Мергелистый — мергелйстин. -п а).
2061. Мергель, рухляк — мергель 2088. Микроскопический — м ік р о ­
(р .-гел ю ); скоп ічни й.
м. известковый — м. вапнй- 2089. Микрофон — м ікроф он (р .-н а );
сти й . м. капсюльный — к ё п су л ь н и й ;
2062. Мерная цепь — вимірчий лан­ м. углезернистый — м. в у гл я -
цю г. нозерпяетий.
2063. Мерник (для измер. воды в ци­ 209(4. Микрофонный— м ікроф онни й.
стерне) — вим ірнйк. 2091. Микротелефон — м ікротеле­
2064. Мертвецкая, морг — труп&рня. фон (р .-н а ).
2065. Мертвый — м ёртвий; 2092. Милицейский пост — м іліційна
м. груз — некорисний |тягар; чёта.
м. конец сети — зайвий кш ёц ь 2093. Минерал — мінерал (р .-л у ).
м ер б ж і. 2094. Минерализация (орган, вещ ест.)
2066. Местечко — м істечко. — м інералізування.
2067. Местный — м ісцевий. 2095. Минерализировать— м и нералІ-
2068. Местность — мшцёвшть (р. зувати.
-в ости ). 2096. Минеральный — мінеральний.
2069. Место — м ісц е; 2097. Минута (времени) — хви л й н а ;
м. отхожее, клозет— від х бд ок (доля гр адуса) — мі ну та.
(р .-д к а ); 2098. Многовитковый (к а туш ка ) —
м. свалочное— смітничйщ е. м ногозвШ ний;
2070. Металл — метёл (р .-л у ); м. гудок — звояетий гу д ок
м. цельно-решетчатый — м. су - (р .-д к а ).
цільно-реш етуватигі. 2099. Многожильный (к абель) —
2071. Металлизировать — металю- к іл ькаж йльиий, м н бгож й л ь-
вати. ний.
2072. Металлический — металевий. 2100. Многократный — многократиий.
2073. Металлообрабатывающий(пред- 2101. Многопроволочный (п р овод ) —
приятие) — м етал ообробний . кіл ька дротовий.
2074. Метельщик — підмітальник. 2102. Многосвечный (лам па) —
2075. Метла — мітла. м н о г о с в іч к о в и и .
2076. М етлакская п л и тка — метлі- 2 Ю З. М н о го с т у п е н ь ч а т ы й (т у р б и и а )
ська плйтка. м н о г о с х ід ч а с т и й .
Многоцилиидровый — Мотор 55

2104. Многоцилиндровый (машина)— м. железо-бетонный — м. за-


кількацил індрбвий. лізо-бетбнний;-
2105. Многоэтажный — к іл ь к а -,мнб- м. каменный — м. м урований;
гоп оверхбви й . м.-канал — м.-канал (р .-л у );
2106. Могила — яма, гріб (р . гр бба ); м. криволинейный — м. криво^,
м. полевая — могила. лінійний;
2107. Модель — модёль (р .-л и ). м. монументальный — м. м ону­
2108. Модуль — модуль (р .-л я ); ментальний;
м. водяной — м. водяний. м. одно-,двух-путный -- м.
2109. Мозаика — мозаїка. одн о-,дво-кол н;вий;
2110. Мозаиковый — мозаїчний. м. пешеходный — м. хіднйй;
2111. Мойка (машина) — мййниця; м. поворотный — м. повор іт-
(п р оц есс) — миття. ' ийй;
2112. Мокра (для смывания пыли) — м. под обыкновенную дорогу--
щ ітка. м. ш л яховїій;
2113. Мокреть — мокріти. м. подвижной — м. рухбм ий ;
2114. Мокро-воздушный насос — м. подкбсный, подкосной си­
. мокро-повітряний смок. стемы — м. косякбвий ;
2115. Мокрый (счетчик) — мокрий. м. постоянный — м. постійний;
2116. Молоко — м олокб; м. разводной — м. розвіднйй;
м. известковое — м. вапняне; м. раздвижной— м. розсувнйй;
м. цементное — ы, цементбве . м. рамный ■— м. рамовий;
2117. Молот — мблот (р .-т а ); м. с ездою по верху — м. з їз­
м. боевой — біяк; дою гор ою ;
м. - резец (боенский) — кле- м. с ездою по низу — м. з їздою
вёдь (р .-в ц я ). нйзом;
2118. Молотобоец — молотоббсць м. эстокада — м. естокада.
(р .-бійця). 1 2135. Мостик — м істок (р .-ст к а );
2119. Молоток — молотбк (р .-тк а ). м. задний (автомобиля) — на­
2120. Молочный (стекло, абаж ур) — сад (р .-д у ) задній;
* молбчний; м. рукавный (пож арны й) —
. молочная (магазин) — молбчня. м. з а п о б іж н ій .
2121. Момент — момент; 2136. Мостить — мостйти; (камнем)—
м. вращающий — м. п овер- бр укувати ; (пол) — стел йти.
тальний; 2137. Мостовая — мостйнець (р .
м. изгибающий — м. зги ­ -н ц я );
нальний; м. булыжная — брук (р .-к у );
м. крутящий — м. крутйльний; м. железобетонная—*м. за л ізо ­
• м. ломающий — м. ламальний. бетонний;
2122. Монах — чернець (р . ченця). м. клинкерная — м. клінкер­
2123. Монолит — моноліт (р .-т у ). ний, клінкерівець (р .
2124. Монолитность — монолітність -вцй);
(р.-м ости). м. мозаиновая — м. мозаїчний;
2125. Монолитный — монолітний. м. на мху — б. з мохом ;
2126. Монтаж (машины) — м онтёж м. непроницаемая — м. непро-
(р .-ж у ). пускипй;
2127. Монтер — монтёр (р .-р а ). м. торцовая — м. торчакивни.
2128. Монтировать — монтувати. 2138. Мостовой — мостовйй.
2129. Монумент — монумёнт (р . 2139. Мостовщик, мостильщик — мо-
-та). стяр (р .-р а ); (камнем) — бр у-
2130. Монументальный (п остр ой к а )— кар (р .-р я ).
монументальний. 2140. Мотор — мотор;
2131. Море — мбре. м. автомобильны й — м. авто­
2132. Морской — м орський. мобільний;
2133. Морская бухта — з а т б ч и н а . м. бензиновы й — м. бензино­
2134. Мост— міст (р. м бсту(а); вий ;
и. ар о ч н ы й — м . л у к о в й й ; м. бензоловый — м. бен зол о­
м. б ал о ч н ы й — м . т р я м о в й й ; вий;
м. в и ся ч и й — м. в и с н й й ; м. газо всасы ваю щ ий — м. га-
м . во до п р ово д ны й — М. ВО ДО - зовсиснй й;
п р о в ід н й й ; м. керосиновый — м. гасовйй;
м. ж ел езн о д о р о ж н ы й — м . з а ­ м. под емный — м. підіймаль­
л із н и ч н у ; ний ;
56 Моторист — Нагнетательный

м. самовентилирующийся, са- м. строевой — с. будівел ьн е;


моохлаждающийся — м. К (из кирпича, камня) — гр уз
самоостуднйй; (р .-з у ).
м. светильного газа — м. св і- 2158. Мусорник — смітнйк.
тйльногазбвий; 2159. Мусорный ящик — см ітнйця.
м. спиртовой — м. спиртовйй; 2160. Мусоросожигательный — см іт-
м. тяговой — м. тягловйй. тспал ьни й;
2141. Моторист — м оторйст (р .-та ). м. станция — см іттєпальия.
2142. Моторный -г- моторбвий. 2161. Мусорщик, -ца — см ітяр , -р к а .
2143. Мототандэм — мототандём 2162. Мутность — калам утність (р .
(р .-м а). -н ости).
2144. Мотоцикл-— мотоцикл (р .-л а ). 2163. Мутный — каламутнйй.
2145. Мотоциклист — м отоцикліст. 2164. Муть — каламуть (р .-т и );
2146. Мотыга — мотйка, копанйця. м. мелкая — к. дрібна.
2147. Мох — м іх (р . м о х у ). 2165. Муффель — муфля.
2148. Моча — сеча. 2166. Муфта (соединительная) —
2150. Мочалка — в іх оть (р .-х т я ). злучнйк;
2151. Мочевик — сечовйк. м. винтовая — з. ґв и н т о в й й ;
2152. Мочеприемник — сечоприймач. м. кабельная конечная — чбхла
2153. Мощность (машины) — п оту ж ­ каблёва;
ність (р .-оёти ); (пласта) — м. надвижная — з. насувнйй;
гр убість (р .-о ст и ); м. для ответвления провода —
м. в аттн ая — п . р о б о ч а ,в а т н а ; з. відгалузнйй;
м. индикаторная — п. інди­ м. переходная — з. перехідний;
каторна; м. свертная — з. за кр утн й п ;
м. нормальная— п. нормальна; м. соединительная — злучнйк;
м. обратная — п. зворбтна; м. фрикционная— з. тертьовйй.
м. ожидаемая — п. гадана; 2167. Мыло — мйло.
м. полезная — п. корйсна; 2168. Мыловаренный завод — м ило­
м. развиваемая — п. розви ­ варня.
вана; 2169. Мыльный — мйльиий.
м. располагаемая — п. наявна. 2170. Мыльня (в бане) — мйльня.
2154. Мрамор — мармор; 2171. Мясной — м ’яснйй.
м. цветной — м . бар вй сти й . 2172. Мясохладобойня — м ’ясол ьо-
2155. Мраморный — марморовий. дбвия.
2156. Музей — музёй (р .-ю ). 2174. Мятное масло — м ’ятна ол ія .
2157. Мусор — см іття ; 2175. Мятый пар — м ’ята пара.
м. домовой — с. хатнє; 2176. Мять — м ’яти.

н
2177. Набивать — набивати. 2187. Навес (над д вер ью )— піддаш ок
2178. Набивка (п р оц есс)—набивання; (р .-ш к а ); (на базаре) — я тк а ;
н., уплотнение сальника — (кры ш и) — стр іх а ; (х о з я й ­
щ ільнйця; ственный) — повітка.
н. асбестовая — щ. азбестбва. 2188. Навешивание (п роводов) — на­
2179. Набивной — набивнйй. чіплю вання.
2180. Набирать, -брать — набирбти, 2189. Навешивать, -весить — на­
-б р б т и ; (п аркет)—накладбти, чіплю вати, -чепйти, н авіш у­
-сти. вати, -віси ти .
2181. Наборный паркет — накладнйй 2190. Навивать, вить — навивати,
паркет. -вйти, нам бтувати, -тбти.
2182. Набрызгивать, -гать — на- 2191. Навоз — гній (р . гн ою ).
брйзкувати, -кати. 2192. Навозный — гнойовйй;
2183. Набрызгом (ш тукатурка) — нб- н. куча — гноївня.
бризком . 2193. Нагель, деревянный гвоздь —
2184. Наваривать, -рить сталью — тйбель (р .-б л я ).
сталйти, насталйти. 2194. Наглухо (заделать бал ку) —
2185. Навертывать, -вернуть — на- нер ухом о; (заделать отв ер ­
кр у чувати, -тй ти . стие)— наел'»"0
2186. Н аверты ваю щ ийся (ш тора) — 2195. Н а гн ета тел ь н ы й — нагніт-
пакрутнйй. ийн.
Нагнетать — Налипать 57

2196. Нагнетать — нагнічувати. 2217. Надсводный (строение) — (по)-


2197. Наголовник (сваи) — наголо­ надсклепінний.
вок (р .-в к а ). 2218. Надсмотрщиц — наглядач;
2198. Нагревание — нагрівання; н. линейный — н. лінійний.
н. чрезмерное (п роводов) — 2219. Надстенный — над стінний;
н. надмірне. н. желоб (водосточны й)— риш -
2199. Нагреватель — нагрівник; тёк даховйй.
н. закрытый — гг. закрйтий; 2220. Надстраивать , -строить — над­
н. пароструйный — н. паро- будовувати, -вати.
струмйнний; 2221. Надстройка (здания) — над-
н. ребристый — н .р ебр бв а н и й ; будбва, (п роцесс) — надбудо­
н. свободно стоящий (отопи­ вування, надбудувёння.
тельный) — и. непритуле- 2222. Наждак.— шмёргель (р .-гел ю ).
ний. 2223. Наждачный — шмергелёвий.
2200. Нагревательный — нагрівш ій; 2224. Нажим — натиск (р .-к у ).
2201. Нагревать, -реть — нагрівати, 2225. Нажима?ь,-жать — натискати,
-р іти . -с н у ти.
2202. Нагружать (кладью ) — на­ 2226. Нажимной (кнопка) — иатиск-
вантаж увати; (работой ма­ ийй.
ш ину) — обтяж увати . 2227. Накаливать , -лить — р озж а р ю ­
2203. Нагрузка (машины) — обтя ­ вати, -рйти.
ж ення, (п роцесс) — о бтя ж у ­ 2228. Накат — накіт (р .-к б т у ).
вання; (и. кладью) — наван­ 2229. Накатина — н а к о тй н а /
таж ення, (процесс) — наван­ 2230. Накатник, накат — накіт (р.
таж ування. -к о т у );
н. быстроменяющаяся — о. н., материал — накіття.
хуткозм інне; / 2231. Накачивание (насосом) — на­
н. бытовая — о. побутове; см ок тува н н я .
н. действительная — о. дійсне; 2232. Накачивать, -чать — насм окб-
н. допускаемая — о. д оп у ск ­ вувати, -кувати .
не; 2233. Накипеотстойник — накипо-
н. ламповая — о. лямпбве; устійник.
н. мертвая — о. мертве; 2234. Накипь — накип (р .-п у ).
н. моторная — о. м оторбве; 2235. Накладка — накладка; (п р о­
н. осветительная — о. с в іт л о в і; цесс) — накладання.
н. суточная — о. добове. 2236. Накладывать, -сть — накладу-
2204. Нагрузочный ( о машине) — вати, накласти.
обтяж нёвий; 2237. Наклепка? — наклепка; (п р о­
н. кривая — крива обтяж енн я. цесс) — клепання?
2205. Надавка (к узн . инструмент)— 2238. Наклепывито- -пать — накле­
надавка. пувати, -пёти.
2206. Надавливать, -вить — нада­ 2239. Наклон — спад (р .-д у ).
влю вати, -вйти, натискати, 2240. Наклонность (п оверхн ости) —
-сну ти. спадистість (р .-стостн ).
2207. Надвигать, -нуть — н асувёти, 2241. Наклонный — спадистий.
-су н ути . 2242. Наклонять, -нить — нахиляти,
2208. Надвижка, надвигание — насу­ -лйти.
вання. 2243. Наковальня — ковадло.
2209. Надвижной — насувийй. 2244. Наковка — наковування.
2210. Надворный (к ор п у с, флигель) 2245. Наконечник — наконёчиик;
— надвірний. н. контактный — н. дотичкб-
2211. Надежность эксплоатации — вий.
надійність (р .-пости) екс- 2246. Накопление (энергии акк ум у­
плоатації. лятором) — нагромадж уван­
2212. Надежный — надш или. ня , нагромадж ення.
2213. Надземный (проводка) — над­ 2247. Н а к о п л я ть , -п и ть — нагрома­
земний. дж увати, -дити.
2214. Надзиратель — дозорець (р. 2248. Н акопной бассейн, сборный —
-р ц я). збірний басёйи (р .-н у ).
2215. Надолба — стрвпёць (р .-п ц я ). 2249. Н аносная стропилина — наріж -
2216. Надпись — напис (р .-с у ); ииця.
н. предупреждаю щ ая — н. нере- 2250. Наливать, -лить — иаливёти,
стерёж ний. л йти.
58 Наливной — Население

2251. Наливной — иаливнйй. н. допускаемое — н. допускна.’


2252. Наличие— наявність (р .-н ости ). н. положительное— н. додатна’
2253. Наличник — лйштва. н. пробивное — п. п р о би в н і.
2254. Наличность (чего л ибо), нали­ 2278. Напряженность — напруж е­
чие — наявність. н ість (р .-н ости ).
2255. Наличный — наявний; 2279. Напуск (вод ы ) — напуск (р .
н. деньги — готівка. -ск у ), (п р оц есс)—напускання.
2256. Намагничивание — магиету- 2280. Напускать, -стить' — напуска­
вання. ти , -стй ти .
2257. Намагничивать, -тить — ма- 2281. Наращивание (бревна) — до-
гнетувати, намагнетуайти. тбчування;
2258. Наматывание (я к ор я ) — нави­ н. глухим шипом — д. сліпим
вання (на витворець). чопбм ;
2259. Наматывать, -мотать — навива­ н. заершенным гвоздем — д .з а -
ти, -вйти, н а м оту в а ти ,-тати. иорж еиим ц в я х ом ;
2260. Намет (ш тукатурки) — накид н. двойным стаканом — д. п о­
(р.-ду). двійним к у х л ем ;
2261. Намотка — навитка; (п р о- н. языком — д. кл инкбм .
цесс) — навивання. 2282. Наращивать -стить — д о тбч у -
2262. Нанесение — ианбсейня; (лака) вати, -ч й ти .
— лакування; (сл оя ш тука­ 2283. Нарезка — р ізь (р .-з и );
турки) — накидання. н. винтовая — р. Гвинтова;
2263. Нанос — намуд (р .-л у ). н. червячная — р. ш некова.
2264. Наносить, -сти — наносити, 2284. Нарезывать, -зать — н а р ізу ­
-сти; (лак) — (п о)л акувати; вати, -зати .
(слой ш тукатурки) — наки­ 2285. Нарость (в т р у б а х )— налипеиь
дати, -пути; (ил) — намулю­ * (р .-п н я );
вати, -лити. н. факельный — н. с п о р о ж ­
2265. Наносной — нанесений; (и л)— нень.
намулений. 2286. Наростание силы тока, возра­
2266. Напарье — пірнач. стание — зр остан н я ст р у м у .
2267. Напилок, напильник — терпуг; 2287. Наростать — наростати; (в о зр а ­
и. драчевой — т. драчовйй; стать) — зр оста ти .
н. личный — т. личкувальний; 2288. Наросток, нарощенная часть
н. шлифной — т. ш ліфуваль­ сваи — д бто ч к а . .
ний. 2289. Нарубание шипов — (з а к о п у ­
2268. Наплавная филенка — наплав­ вання.
на т&хля. 2290. Нарубывать, -бить — н ару-
2269. Напластование — наверству- бу в а ти , -ба ти ; (ш ипы ) — ч іс­
вания. нувати , за ч о п у в а ти .
2270. Наполнение — наповнення, 2291. Наружный — н а д в ір н ій ;(внеш ­
-нюванпя. ний) — зов н іш н ій .
2271. Наполнять, -нить — наповня­ 2292. Нары — піл (р . п бл у ).
ти, -нити; 2293. Наряд на работу — загад (р .
н. до верху — н. ущ ёрть. -ДУ).
2272. Напор (воды ) — напір (р. 2294. Наряжать, -дить на роботу —
-п бр у ); за га дува ти , -дати.
н. пожарный — н. пож еж ний; 2295. Насадка, насаживание — на­
н. свободный — н. вільний; садж ення , насадж уванії я ;
н. хозяйственный — и. госп о­ (к о н стр у к ц и я ) насадок — на­
дарчий. сад (р .-д у );
2273. Напорный — напірний; н. аспирационная — н. аспіра
н. фильтр — натискне цідило. цій н и й;
2274. Направление — напрям(бк) н. коническая (в распы лителе)
(р .-м к у ); — II. нічний.
н. в плане — п. на плані; 2296. Насадок насадка — нас&Д (р.
н. огня ( в син хрон оскопе) — -ДУ).
н. засвічування. 2297. Н аселение — л ю дність (р .
2275. Направлять, -вить — напрям­ -п о с т и );
ляти, -мити; н . нетрудовое — л . н етр у дов а ;
н ., наводить— наводити , -в ести . н . приш лое — л . зайш ла;
2276. Направляющий — напрямний. н . скучен но е — л . ск у п ч ен а ;
2277. Напряжение — напруга; н . трудовое л . трудова.
Населенный— Низкий 59

2297а. Населенный — залюднений. 2318. Начертание (сети) — нарис (р .


2298. Наслонная стропилина — клю - -с у ).
чйна. 4 2319. Недоделка — недор обок (р .
2299. Наоос — см ок (р .-к а ); -б к а ).
н. автомобильный пожарный— 2320. Независимый (тяга) — неза-
с. автомобільний пожеж­ 1 леж ний.
ний ; 2321. Неисправность (о бо р у д о в а н и я )
н. водопод'емный — с. ВОДО- — несправність (р .-п о с т и ).
тяжний; 2322. Неисправный — несправний;
н. грязевой — ш лямосм бк; (испорченны й)— зіп сований.
н. мембрано-поршневой — 2323. Нейтрализирование — нейтра­
с . м ем брано-толокбвий; л ізува н н я .
н. мокро-воздушный — с. м о­ 2324. Нейтрализировать — центра­
кро-п овітр ян и й ; л ізувати.
н. одно-,двух-ступеньчатый — 2325. Нейтральный — нейтральніш ;
с . одн о-,д во-схід ч а сти й ; н.-нулевой провод — нульо-
и. плунжерный — с. пурначе- вйй п рбвід (р .-в о д а ).
вий; 2326. Неплотный (кладка) — нещ іль­
н. пожарный — с. пожбжний; ний.
н. поршневой — с. толокбвий; 2327. Неподвижность — н е р у х о ­
н. сифонный — с. сифбнний; м ість (р .-м о сти ).
н. струйный — с. струмйнний; 2328. Неподвижный — нерухом ий.
н. центробежный — с. ВІД- 2329. Непрозрачный — неп розорий .
осередкбвий. 2330. Непроницаемый — непроник­
2300. Насосный — см оковий; ливий.
н. станция — см окбвнн; 2331. Непрямой (распределение т о ­
н. канализационная станция — ка) — посередній .
. смокбвня каналізаційна. 2332. Неравномерность — нерівно­
2301. Настил (п ол ) — пом іст (р . м ір н ість (р .-п ости).
-м б ст у ); 2333. Неравномерный — нерівном ір­
к. волнистый — п. хвил ястий; ний.
к. клепанный — п. лю тований. 2334. Неразрезной (бал ка, мост) —
2302. Настилать, -телить — насти­ нер озр ізн й й .
лати, -лйти; (мостовую кам­ 2335. Неразрывный «связь) — нероз­
нем) — брукувбти, вибруку­ ривний.
вати. 2336. Нерастворимость — нерозчин­
2303. Настилка, настилание — на­ ність (р .-н о ст и ). #
стилания; (м остовой камнем) 2337. Нерастворимый (одндок) — пе-
— бр укуван н я. розчйиний.
2304. Настольный (лампа .телефон) — 2338. Несгораемость — неспалепість.
настільний. 2339. Несгораемый (стена) — неспа­
2305. Насыпать — насипати. леннії.
2306. Насыпной (грун т) — иасипнйй. 2340. Несжимаемый (грун т) — пе-
2307. Насыпь — насип (р .-п у )* стискнйй.
2308. Насыщать, -тить (вод ой ) — 2341. Нескользящий (покры ш ка
насичувати, -тити. а в т о -т и п ы ) — н ековзш ш .
2309. Насыщение — насичення. 2342. Нетрудовое население — не­
2310. Насыщенный (п ар, р аствор) — тр у дов а лю дність ( р .-п остіі).
насичений. 2343. Неуравновешенный (си стем а)—
2311. Натрий — натрій (р .-р ію ); незр івн оваж ен и й .
к, сернокислый Ка28О410Н2О — 2344. Н еусто й ч и вы й — хистки й.
двонатр піний сульфат. " 2345. Н еф ть — нафта.
2312. Натягивать, -нуть — натягати, 2346. Н еф тян о й — нафтовий.
г(н\')тй. 2347. Небо (тонки) — піднебіння.
2313. Натяжение — натяг (р .-г у ); 2348. Нивеллир — нівелір.
(п р оц есс) — натягання. 2349. Н ивеллирны й — нівелірний.
2314. Натяжной — патяжийй. 2350. Н авел л и р о вк а— нінелюна-н н а .
2315. Наугольник (мебель) — к о си ­ 2 351 . Н ивеллировать — нівелювати.
нець (р .-и ц я ); (инструмент) - 2352. Н иж ний — іій ж н ій ; (лежаш нп
наріж ник. под чем-нибудь) — спідн ій ;
2316. Н ачал ьн ик пожарной друж и­ н. строение (м оста) — низо­
ны— начальник пож еж ні. бу дбва.
2317. Н ачальны й — иочаткбвий. 2353. Н изкий — низький.
60 Никкелировать — Обивать

2354. Никкелировать — ні клю вати. 2367. Ножовка — н ож ів к а .


2355. Нинкелировочнагі*мастерская— 2368. Ноздреватость — ніздрАтіеть
нікел ярня. (р .-тости ).
2357. Никкелиррвщик — пікеляр (>р. 2369. Ноздреватый — ніздрАтий.
-р а). 2370. Номенклатура— ном енклатура.
2357. Ниппель (для т р у б ) — нутрець 1371. Номер — ч исл о, нум ер.
(р .-р е ц я ). н.
гостинницы, б^ни — н., к і­
2358. Нисходящий — додільний. мната.
2359. Нитроглицерин — нітрогл іц е­ 2372. Номерной — нумернйй, ч и сл о­
рин а. вії й.
2360. Нить (лампы накаливания) — 2373. Нормальный — нормальний.
вол осй н а; 2374. Норма — норма;
н. металлическая — в. мета­ н. урочные — н. р о ббти .
л ева; 2375. Носик (крана) — н оси к.
н. спиральная — в. сп ір ал ьн а; 2376. Носилки — нош і (р . нош ):
н. угольная — в. вуглянА. (для гр о б о в )— м а р и (р . м ар ).
2361. Ниша — ніш а. 2377. Носить, нести — носй ти , нбсти.
2362. Новое строен ие(часть го р о д а )— 2378. Носовой — н осовй й .
новоселиця. 2379. Ночлежный дом. ночлежка —
2363. Нога стропильная, стропили­ ІЮЧЛІЖНЯ.
на — крок вй н а. 2380. Нулевой — нул ьовйй .
2364. Нож — н і ж ( р . ‘ н ож а ); 2381. Ну мерной — нумернйй.
н. кессона — р іза к . 2382. Ныряло (п орш ень), плунжер
2365. Ножницы — нбж иці (р .-ж и ц ь ). — пуриАч (р .-ч а ).
2366. Ножной (тор м оз) — иож анйй.

о
2383. Обвал —1 завала. 2400. Обезжелезивать, -зить — зие-
2384. Обваливание — завалю вання. за лізш овати, -нити.
2385. Обваливаться, -литься — за­ 2401. Обезкровливание (ж ивотны х)—
вал ю ватися, завалйтися. знекровл ю вання.
2386. Обводить, обвести — обвбди тн, 2402. Обелиск — обел іск (р .-к у ).
-вести. 2403. Обесцвечивание (воды ) — зпе-
2387. Обводный — обвідний . ч барвлю ванн я, -лення.
2388. Обвоздушивание, аэрация — 2404. Обесцвечивать, -гить — зне­
обвітр ю ван н я , аерація. барвл ю вати, -вити.
2389. Обвязка (ст р о и т .) — бщ іп (р. 2405. Обесценение (предмета) — зне­
б щ е п у ); (п р оц есс) — ощ епу- ціню вання, знецінення.
ван н я; 2406. Обесценивать(ся), -нить(ся) —
о. верхняя — о . вер хн ій ; знеціню вати (с я ), -н й ти (ся ).
о. (п р овод а в о к р у г ш ейки и зо­ 2407. Обжог — вйпал (р .-л у ).
л ятор а) — б б в я зк а ; (п р о ­ 2408. Обжигание — обпал ю вання;
цесс) — обвязува н н я. (материала) — випалю вання;
2390. Обвязывать, -зать — об в я зу - (свиней) — обсм алю вання,
вати, -зати ; (ст р о и т е л ь н .)— смаління.
ощ упувати, -пйти. 2409. Обжигать, -жечь — обп а л ю ­
2391. Обгорание — обгор ан н я. вати, -л йти; (м атериал)— ви ­
2392. Обгорать, обгореть — обгорА - палю вати, -лити; (туш и)—
ти, -іти . обсм ал ю вати , -л йти; (ч ел о­
2393. Обгоревший — об гор іл и й . века или ж ивотное) — о б п і­
2394. Обдерновка — дернбвання; кати ,-п ек тй .
(п р оц есс) — дерн уван ня. 2410. Обжимать, -жать — обтискАти,
2395. Обдерновать — обдерн увати . -сну ти.
2396. Обеденный, обедный— обідн ій . 2 4 Н . Обжимка (для закл епок) —
2397. Обезвреживание, обезврежение обтискач (р .-ч а ); (п р о ц е сс)—■
— зневАдж ування, -дж ення. обтискання.
2398. О б езвр еж и вать, обезвредить — 2412. Обзел — обзёл (р .-л у ).
зневадж увати, -дити. 2413. Обивать,-бить — о б б и в А т и ,-б и ­
2399. О безж елезивание(воды ) —знеза- ти ;( л истов. железом, ж есты о)
л із ню ван н я, знезал ізн ен н я. — ил л хув а ти , побл яхувА ти .
Обивка — Обслуживать 61

2414. Обивка — оббивка; (п р оц есс)— 2438. Обозначение — п б з н а ч к а ;(п р о


оббивания. цесс) — позначення.
2415. 0(б)нлеивать, -ить — обк л ею ­ 2439. Обои — ш палери (р .-л е р ).
вати ,-їти; (обоям и)— виклёю - 2440. Обойма, обоймица, серьга —
вати, -їт и , иіпалерувЄти, по- обійм иц я; о. (на св а ю , коле­
шпалерува^и. со) — р йхва.
2416. 0(б)клейка — обклбю вання; 2441. Обойный — оббивальний; (о б у ­
(обоя м и )—виклеювання ш па­ маж ны х о б о я х )— ш палЄрніш ;
лерами, шпал еру в&ния. о. мастерская — обби вбл ьн я;
2417. Обледенение — обмерзання. о. магазин — іппалЄрна крам-
2418. Облицовка — личкування. • нйця.
2419. Облицовочный — лпчковйй'. 2442. Обойщик — оббйвач; (тор говец
2420. Облицовывать, -цевать — обоям и) — ш палерник.
личкувати, обличкувати. 2443. Оболочка — обол 6 н (к )а ;
2421. Обловая врубка — кай (р .-ю ) ' о. кабеля — бдяг (р .-г у ) кабле-
вйкруж кою . вий.
2422. Обматывание — обвивання, 2444. Оборот (м отор а ) — обер т (р .
обмотування; -т у ).
о. в перенрыш у(провода и зол я­ 2445. Оборудование — у ста ткува н н я.
ционной лентой) — о. пере­ 2446. Обрабатывать, -ботать — о б р о ­
крив ом. бляти, -бй ти.
2423. Обматывать, -мотать — о б ­ 2447. Обработка — обр ббл ен н я ;
вивати, -вйти, обм бтувати , о. воды гипохлоридами — гіііо -
-тати. хл оруван н я водй.
2424. Обмотка (э л е к т р .)— ббви тк а; 2448. Образование — утвор ю ван н я,
о . бумажная двойная — о. па­ -рен н я;
перова подвійна; о. искр — іск р отвбр ен н я .
о. вторичная — о. вторйнна; 2449. Образовывать(ся),-зовать(ся)—
о. первичная — о. первйнна; у тв бр ю в а ти (ся ), -р й ти (ся ).
о . шаблонная — о. модлбва. 2450. Обратный — зворотний; (обр а­
2425. Обмуровка (котла) — у м у р о - щенный) — обернений,
вання, (процесе) — у м у р б в у - о. знак — протйвний знак (р .
вання. -ку).
2426. ОбмуровываГЬ, -ровать — у м у ­ 2451. Обрез (фундамента) — уступ
ровувати, -рувати. (р .-п у );
2427. Обмывать, -мыть — обмивати, о. берега — кант (р .-т у ).
-мйти. 2452. Обрезка, обрезывание— о б р із у ­
2428. Обмывание — обмивання. вання.
2429. Обмывной ■ — обмивш ій. 2453. Обрезывать, -зать — о б р із у ­
2430. Обнажать(ся)’-жйть(ся) (о го р ­ вати, -зати.
ной породе)— від сл он яти (ся ), 2454. Обрешетина (к р овел ьн ая), ре­
-н йти(ся). шетина — лата.
2431. Обнажение (горн , породы) — 2455. Обрешетка — латув&ння; (пола
відслбіїеиия. под паркет) — кліткувй ния.
2432. Обносить, -несть — обноси ти, 2456. Обрешечивать, -тить — л а ту -
- н Єсти ; (за бор о м )—у гіаркЄню- вати, пол ату в а т и ; (пол под
вати, -нити; (и згор одью ) — паркет)— к л ітк у вати, покліт-
обгор од ж увати , -дйти; (сте­ ку в ёти .
ной )—обм уровувати, -рувйти. 2457. Обруч — обр у ч .
2433. Обноска — обнош уван ня; (за ­ 2458. Обручный — обр уч еви й .
бор ом )— упарканю вання; (и з­ 2459. Обрушение, обвал — завала;
городью ) — обгор бд ж уван н я; (п р оц есс) — завйления, -лю -
(стен ой )— обм у р (ов )у в а н н я . вання.
2434. Обод — обід (р .ббод а ). 2460. Обрушивать(ся) , -шить(ся) —
2435. Ободок — обідбк (р .-д к й ). завЄлю вати(ся), *-лйти(ся).
2436. Обоз — валка; 2461. Обрыв — урвищ е;
о . ассенизационны й — в. асен і­ о. (провода) — р озірва.
заційна; 2462. Обсадная труба — цямрбла
о . пожарный — в. п ож Єж на; трубе.
о . тран спо р тн ы й — в. тр аи с- 2463. Обслуживание — о б сл у го в у ­
портбва. вання; (машины) — пбрання.
2437. О б о зн а ч а ть , -чи ть — позна­ 2464. Обслуживать — о б сл у гов у в а ти ;.
чати, -чйти. (маш ину) — пбрати.
62 Обтеска — Окно

2465. Обтеска — обтёсанн я; (п р о ­ 2498. Одновитковый^— однозвШ ний.


цесс) ;— обтісуван ня. 2499. Одноголовый — оди оголбви й ;
2400. Обтесывать, -сать — о б т ісу ­ о. рельс — грибу вата рёйка.
вати, -тесати. 1500. Одножильный — одн ож и л ьн и й ;
*2407. Обтирать, -тереть — обтирати, о. кабель — одн ож й л ы ш к .
-терти. 2501. Одноименный — одноймённий.
'2408. Обтирочный — обтиральний. 2502. Однокомельная фашина —
2109. Обугливание — звуглювання. одиогузирёва тараска.
2471). Обугливать(ся), -лить(ся) — 2503. Однокамерный вбдотрубный
з в у гл ю в а ти (ся ), -л й ти (ся). котел (п аровой )— однокам ер­
‘4 7 1 . Обух (топ ора) — о б у х (р .-х а ). ний водотрубний паровик.
г^

472. О бш ивать,-ш ить — обш ивати, 2504. Одноконсольная балка — одп о-


-ш йти. консольний трям (р .-м у ).
2473. Обшивка — обш йвка; (п р о ­ 2505. Однополюсный — одн оп ол ю с­
цесс) — обш ивання. ний.
2171. Обшивной — обш ивнйй. 2506. Однопутный мост — одноколп:-
2175. Общесплавная канализация — вий міст (р . м оста (у).
загальносплавиа каналізація. 2507. Однородность — одн орідн ість
2470. Общественные весы, город­ (р .-п ости ).
ские — важниця. 2508. Односкатный (крыш а) — одн о­
2477. Овал — овал (р .-л у ). схилий .
2470. Овоид — овоїд . 2509. Одностворный — однопільний.
2480. Овоидальный — овоїдальннн, 2510. Односторонний — одн обічни й.
яй цю вати й. 2511. Одноступенный фильтр -—
2481. Овраг — яр (р . я р у ); (попереч­ одновёрсие цідило.
ный)— переярок (р .-р к а ); 2512. Одноступенчатый — о д н осх ід -
(поросш ий лесом )— байрйк частий.
(р .-к а ) ;(с обрывисты ми бере­ 2513. Однотес — однотёс (р .-са ).
гами)—провалля; (с пологими 2514. Одноцилиндровый — одноци­
берегами степной)— балка; ліндровий^.
(н еглубокий)— вйбалок (р. 2515. Ожидаемый (м ощ ность) — га­
-л ка); (отр ог оврага)— виярок даний.
(р .-р к а ). • 2516. Озометрический градус — о з о -
2482. Овчарня — кош ара, вівчарня. метрйчпий гр ёдус (р .-с а ).
2482. Оглобля — голобля. 2517. Озонатор — озон атор ;
2484. Огневой — вогнёвнй. о. трубчатый — о. тр убчасти й .
2186. Огнегасительный — вогн егас­ 2518. Озонаторный — озон а тор н и й ;
ник; о. батарея — озонійна батер ія ;
о и н стр ум ен т — вогнегасник. о. установка — езон овн я .
2 48«). Огнестойкий — вогнестійкий. 2519. Озонация *— озон ац ія, о з о н у ­
2187. Огнестойкость — вогн естій­ вання.
кість (р .-к ост и ). 2520. Окислитель — закйсню вач;
2488. Огнетушитель — вогнегасник; о. пластинчатый — з. нлатів-
о. химичный — в. ХЄМ1ЧНИЙ. чёстий.
2 4814. О гн еуп ор н о сть — вогиетрйв- 2521. Окислительный — закйсыю-
кість (р .-к о ст и ). вал ы ш й.
2490. О гнеупорны й — вогнетривкйй. 2522. Окислять, -лить — закйсию -
2491. О го н ь — вогон ь (р .-гн ю ). вати, -н йти.
2492. О града — обгор од а . 2523. Окись углерода СО — вуглеце­
2 198. О градительны й — обгородний; вий оксйд.
о. вал, за щ и тн ы й — захиснйй 2524. Оклад дверной — одв ір ок (р .
вал. -р к а).
2494. О граж дение — за гор ож а ; (п р о­ 2525. Окладной — обкладнйй;
цесс)— загор ож увап н я , -ж ен- о. калевка — накладна в ід тя ­
пя; жний.
о. ш пунтовое — з. гарбвана; 2526. Оклеивание — обклею вання.
о. жердями (процесс)—обворй- 2527. Оклеивать — обклею вати.
пенпя. 2528. Оклейные работы — обклейна
2196. О гр а ж д а ть ,- д и ть — обго р о д ж у ­ робота.
вати, -родйти. 2529. Окно —- вік н о;
2490. Одежда газо н н ая (из дерна) — окно-водослив — в .-водозлив
одяг дернпкбвий. (Р --ву);
2197. Одиночный — поодинокий. о . сд ви ж н о е — в. відсувне;
Оковывать — Осадки 63

о. в разовет — в. -розлоге; 2559. Опояска (укрепление берегов


о. слуховое — в. дахове. фашинами) — оповй ток (р.
2530. Оковывать, -ковать — о б к о ­ -тк а).
вувати, -кувати. 2560. Оправа — оправа.
2531. Оконный —^ віконний. 2561. Оправка, оправа — оправа;
2532. Оконопатка (рам)— конопачен­ (п р оц есс)— оправляння ,-лен-
ня; (клиньями) — глоблен­ пя.
ил. 2562. Оправлять,-вить — оправляти,
2533. Оконопачивать,-тить— конопа­ -вити.
тити, поконопатити; (клинь­ 2563. Определение — визначення;
ям и)— глобйти, поглобйти. (отыскание) — вйявлення.
2534. Окончание движения — кінець 2564. Определять,-лить — визнача­
рУ ху. т и ,-чити; (оты скивать) — ви­
2535. ОкраинД (города, местности) — являти,-вити.
край (р .-ю ). 2565. Опреснитель — висол бдж увач.
2536. Окраска — (процесс) — (п о)- 2566. Опреснять,-нить — висол бдж у-
фарбувания; (слой краски)— вати,-дити.
пофарблення; (цвет)— забар­ 2567. Опробовать — випробувати.
вленість (р .-п ости ).; 2568. Опрокидывание — перекидан­
о. света белая, светлая, тем­ ня, перевертання.
ная — забарвленість світла 2561). Опрокидывать,-нуть — перекп-
біла, ясна, темна. \ дати, -п ути ; перевертати,
2537. Окрашивать, -сить — ф арбу­ -н у ти.
вати, пофарбувати. 2570. Опрокидывающийся — иере-
2538. Окрестность — околиця. КИДНЙЙ.
2539. Олеонафт — олінйфта. 2571. Опускать,-стить — сп уск ати ,
2540. Олифа — варбна ол ія. -стйти.
2541. Омнибус — омнібус (р .-са ). 2572. Опускной — спускний;
2512. Опаливание (туш ), обжига­ о. йолодец (в печке) — доділ ь­
ние — обсмалювання. ний колодязь.
2543. Опаливать, -лить — обсмалю ­ 2573. Опыт — досвід (р .-д у ); (эксп е­
вати, -лйти. римент) — дбслід (р .-д у ).
2544. Опалировать — опалувати. 2574. Опытный — досвідний; (эк сп е­
2545. Опаловый — опаловий. риментальный) —- досл ідн ий.
2540. Опалубка— палуба, (п р о ц е с с )-- о. человек—досвідчена людйпа.
палублейня. 2575. Оранжерея — теплйця, оран-
2547. Опасность — небезпечність (р. ж брія.
-ности). 2576. Ордер — ордер (р .-р а ).
2548. Опасный — небезпечний. 2577. Ординарный— звичайний, п р о­
2549. Опилки — тирса; сти й , ^ординар ни^і.
о. древесные — т. деревна; 2578. Орешковый уголь — гор іш ку-
о. железные — т. залізна. вате в у гілля.
2550. Оплетение — обплітання. 2579. Орнамент — орнамент (р .-т у ).
2551. Оплетать, -леоть — обплітати, 2580. Орнаментировать — орнамен­
-плести. тувати.
2552. Оплетка — пбплітка; 2581. Ороситель — обвбдпю вач;
о. пеньковая — п. конопляна; о. вращающийся — о. обер то­
о. проволочная — п. дротяна; вий ;
о. хлопчатобумажная — п. ба­ о. передвижной— з.п ер есувн и й .
вовняна. 2582. Оросительный — обводн ю вал ь­
2553. Опока (ящик, в котором приго­ нії ІІ.
тов.!. формы для литья) — 2583. О р о ш а т е л ь '(ор оси тел ь) — об-
формовка. вбднювач.
2554. Оползень — зсув (р . зсов у ). 2 5 8 4 . О р о ш а т ь ,- с и т ь — обводню ва­
2555. Оползать — зсуватися, з с у н у ­ т и , о б в о д н й ти .
тися. 2 5 8 5 . О р о ш е н и е — о б в о д н ю в а н н я , об-
2556. О п и р аться , опереться — спи­ вбдиеипя;
ратися, спертися. о . о д н о с к а т н о е , д в у с к а т н о е — (>.
2557. Опора — опора; о дносхи ле, двосхи ле.
о. ж есткая — о. цупка; 2 5 8 6 . О с а д к а — ос ід ( р .- д у ) ; (п р о ­
о. качаю щ аяся — о. хитка; ц е с с ) — о с ід а н н я .
о. шаровая — о. куляста. 2 5 8 7 . О са д к и а т м о с ф е р н ы е — о п ад и
2558. Опорный — опірний. а т м о с ф е р н і.
64 Осадок — Осушать

2588. Осадок — осад (р .-д у ); 2610. Оскабливать,-лить — о б с к р іб а ­


о. выпадающий — о. випад- ти ,-р ебтй .
нй й; 2611. Ослабление — ослйба; (п р о ­
о. нерастворимый — о. нероз­ цесе) — ослабляння;
чинний ; о. тока — підупадання с т р у м у .
о . хлопьевидный — о. пластин­ 2612. Ослаблять, - бить — п осл а бл я­
частий . ти, бити.
2589. Осадочный — осаднйй. 2613. Осмаливание, осмоление,осмол­
2590. Осаждать(ся),-дить(ся) — оса ­ к а - обсмолю вання ,-лення.
джувати,-ДЙти; осідати;-сісти. 2614. Осмаливать,-лить — обем бл ю -
2591. Осаждение — осадж ування, вати,-лити.
осадж ення. 2615. Осмолка, осмаливание— о б см о ­
2592. Осветительный (о свете) — о с ­ лю ван ня,-л ени я.
вітлю вальний ; 2616. Осмотр — огляд (р .-д у );
о. нагрузка — св іт л о в і о б т я ­ о. наружный — о. звер хн ій .
ж ення; 2617. Оснастка — оснащ ування,
2593. Осветлитель - фильтр — проме­ -щ егш я.
нювальне ЦІДЙЛО. ' 2618. Оснащивать, оснастить — осн а ­
2594. Осветлительный, отстойный— щ увати ,-стй ти .
устбю вальний. 2619. Основание — оенбва;
2595. Осветлять(ся),-тить(ся) — п р о­ о. естественное — о . пр и р бд н я;
я сн ю в а т и ся ),-н й т и (ся ). • о. искусственное — о. ш тучна.
2596. Освещаемый — освітл ю ван ий. 2620. Основной — основийй.
2597. Освещаемость, освещенность 2620а. Особняк (дом)— будй нок о п р іч ­
— освітл еність (р .-п о ст и ); ний.
о. горизонтальная — о. позема; 2621. Останавливать,-новить — з у ­
о. пространственная — о. п ро­ пиняти,-нйти.
стор ова; 2622. Остановка (оста н ов оч н .п у н к т)—
о . средняя — пересічна. зупин ка; (технич. апп арата
2598. Освещать — освітлю вати , -тйти . в работе)— перестій (р .-т о ю );
2599. Освещение — освітлення; (движ ения)— прйпии (р .-н у );
о. внутреннее — о. в н у тр іш н є; (явление)— зупин (р .-н у ).
о. домашнєє — о. хатнє; 2623. Остекление окон — ск л бн н я ,
о. достаточное — о. достатнє; засклення.
о. естественное — о. природне; 2624. Остеклять,-лить — склйти, за -
о. запасное — о. запасне; склйти.
о. местное — о. м ісцеве; 26 2 5 . 'Остов — к істя к ;
о. наружное — о. надвірне; о. корпуса (автом обиля) — к і­
о. общее — о. загальне; стяк (р .-к а ) к о р п у с у ;
о. основное — о. основн е; о. трамв. мотора — т у л у б трам­
о. отраженное — о. відбйване; вайного м отора;
о. полуотраженное — о. п ол у- о. чугунный (насоса) — к. ча­
відбйване; вунний.
о. прямое — о. безпосереднє, 2626. Острие — ж ало, в істр я .
пр я м е; 2627. Острить, (на) (за)острить — т о -
о. хорошее — о. добр е. стрйти, нагострйтн.
2600. Освидетельствование — огляд 2628. Острозубцы — го ст р о з у б ц і.
(Р--ДУ). 2629. Остроконечный — ш пи частий,
2601. Освидетельствовать — огляда­ гостр ок іи ч а сти й .
ти ,-н у ти. 2630. Остругивание — о б ст р у гу в а н ­
2602. Освинцованный (кабель) — по- ня.
олйвлений. 2631. Остругивать,-гать — о б с т р у г у ­
2603. Освинцовывать,-цевать — олй- вати ,-гати.
влити, поолйвлити. 2632. Острый — гбетрий.
2604. Осевой —■віснйн. 2633. Остряк — гостр як ;
2605. Оседание — осідання. о. пружинный — г. пруж ин­
2606. Оседать, осесть — осід ати , о с і­ ний.
сти. 2634. О сты вать,-ты ть — вистигати*
2607. О син а — оейка (р .-к и ); (древе­ -п у ти .
сина) — оейчииа. 2635. Остывочная (на бойн е)— в и ст и -
2608. О синовы й — осиковий. гальня.
2609. О скаб ливан ие, оскобление — об­ 2636. О суш ать,-шить — осуш увати,
скрібання. -шйти.
Осушеиие — Отмет 65

2637. Осушение — осуш уванн я. 265 4. Отводящий, отводной — від-


2038. Осушитель — висуш ни к. віднйй.
2039. Ось — вісь (р . беи ); 2655. Отволока (п р и бор , у п отр ебл я е­
о. бегунковая (в вагон е)— в. б і­ мый при сплачивании д осок )
гу и цела; — в ід в ол ок а .
о. ведущая в паровозе — в. т я ­ 2656. Отдаваемая энергия- -видава­
глова; на ен ер гія.
о. вращающаяся— в. обер това , 2657. О тдавать,-дать (эн е р ги ю )-- ви­
о. фермы — в. звязнёва; давати,-дати .
оси спаренные— о сі спаровані. 2658. Отдача (м аш и н ы )— видатність
2040. Отбивать,-&ить — відбивати, (р .-п о с т и ).
-бйти. 2659. Отделение —- відділ (р .-л у );
2041. Отбросы — покидь (р .-д и ); (т о р го в о е ) — ф іл ія;
о. городские — п. м іська; о. котельное — паровйчн я;
о. животные — п. тваринна; о. машинное — маш иновня:
о. растительные — п. рослйн- о. очистное — в. чиснйй, очіі-
на. щ&льняь
2042. Отверстие — відтулина, отвір 2660. Отделять,-лить — відділяти,
р .-в о р у ); -лйти.
о. входное — в. вхідш і; 2 6 6 1 . - Отделка (п р оц есс) — о п о р я ­
о. вентиляционное — в. п р ов і- д ж у в а н н я ,-дж ен ня.
трю вальн а; 2662. Отдушина — гірбдух (р .-х у ).
о. водопускное — в. в од оп у ск - 2663. Отесывать,- с а т ь обтісу в а ти ,
па; о б т е са т и ;
о. водовыпускное — в. водови- о. на 1,2 канта — кантувати,
п у ск н б; покантувати з о д н ого, двох
о. выкидное — в. в и к и д н і; б о к ів .
о. моста (сумма пролетов)— мо- 2664. Отжигание (м а тер и а л а )— •від­
стовйй отв ір ; палю вання.
о. очистное (р еви зи я )— в. п р о - 2665. Отжигать,-жечь - відпал к жа­
чисна; ти ,-л йти.
о. прочитное (р е в и зи я )— в. д о­ 2666. Отказ (сваи ) — сіпііг (р .-п у ).
зі рна; і 2667. Откапывать, откопать — від­
о. сливное — в. виливна; к о п у в а ти ,-п а т и .
о. смотровое (ревизия) — в .д о - 2668. Откачивать,-тить - в ід к о ч у ­
зірна. ва ти ,-к оти ти ; (н а со со м )— від-
•>643. Отвертка — розш рубник. см окбв у ва ти ,-к у в а т и .
гс г

644. Отвес (плотничий) •висок (р . 2669. Откачка (н а сосом ) — від см и к у­


-ск а ); (матем.) — прямовйс вання («о д и ).
(р --с у ). 2670. Откидать,-нуть — відкидати,
26 16. Отвесный — прямовисний. -п ути .
26 16. Ответвительный (за;ким)— від- 2671. Откидной - - відкиднйй.
г алу змий. 2672. Отковывать, отковать — впкб-
2647. Ответвление—відгілок(р.-лка); вувати , викувати.
відгалузок (р .-з к а ); (про­ 2673. О ткос — сііохбви и а;
цесс) — відгалужування. о. естественный - с. властива;
26 IX. О тветвлять,-вить — відгалу­ о.земляной — с. земляна;
жувати ,-зити-. о. дверной—розлбжпна дверна;
26 16. Отвинчивать,-тить — відґвйп- о. оконный —: розлбжшіа ві­
чуватн,-тптн. конна.
266о . Отвод — відвід (р. воду); (про­ 2674. Откосный — спохбвпй;
ц есс)— відведення; о. ленточка (в цоколе) - - смуж­
о. домовой — ділянка під бу­ ка скісна.
динок, ґрунт (р. та); 2675. О т к р ы в а т ь , -р ы ть —- відкрива­
о. промежуточный — в. про­ ти ,-рйтн ; (отверстпо) —г.ідту-
міжний; лятп,-лйти.
о. (труба)— коліно тупокутне. 2П70. О тли в — відлйв (р.-ву);
О. ОКОННЫЙ — - В ІД Л И В ВІК ОНН ІМ ! .
2661. Отводить,-весть - відводити,
2677. О т л и в а т ь , -л и ть - відливати,
-вести.
2662. Отводной---нідніднйїі; (вывод­ -лйти.
ной) -- вивідний. 2678. О тм е т (отогнутый конец водо­
2063. О т в о д о с п о с о б н о с т ь - відводо- сточной трубы) -відгонів, ж
вдбтнігть ( р . - П О С Т І ! ). (р.-вка).
66 Отметка —■Оттяжной

2679. О тм е тк а — позначка. (п р оц есс) — від би ван н я, в ід ­


2680. Отмечать,-тить —- позначати, биття.
-ч п т и . 2698. Отраженное освещение — в ід ­
2681. Относительный- відносний. бивано освітл ен н я .
2682. Отожженный — підпалений. 2699. Отремонтировать — від р ем он ­
2683. Отопительный - - огр івн и й . тувати .
2684. Отопление — 6 гр ів ,-алия; 2700. Отросток — п а р осток (р .-т к а );
о. беспрерывное --- о. безпере- (тр у бы ) — й а тр у бок (р .-и к а );
ривне; о. раструбный — п. го р л о в й н -
о. водяное - - о. водн н б; ний;
о. воздушное — о. п о в ітр я ­ о . флянцевый на трубе — п. к р и ­
но; сатий .
о. высокого давления — о . ви- 2701. Отряд — загін (р .-г о н у );
сок от и ск ов е; о. топорников — з. сок й р н и ц ь -
о. местное (печами) — огр іва н ­ кий.
ня м ісц еве; 2702. Отсевать,-ять — п ересівати ,
о. низкого давления - о г р і­ -с ія т и ; (щ ебен ь)— перетбч у -
вання п и зькоти ск бво; ватн ,-чй ти .
о. паровое - - нар оогр іваи и я; 2703. Отсечка (пара в цилиндре)—
о. паровоздушное - о. п а р о­ в ід січ (р .-ч у ).
п ов ітр я н е; 2704. Отсекать, -сечь— в ід сік а ти .
о. по системе однотрубной-- о. -сік ти .
одн отр у бн о; ‘2705. Отслаивание (ш т у к а т у р к и )—
о. с передачей тепла на.дале­ віддування.
кое расстояние — о. дале­ 2706. Отслаиваться,-иться — від д а ­
косяжне; в а т и ся ,-д у т и ся .
о. с ускоренным оборотом-о. 2707. Отстаивание (воды) — устою­
зприш видшеним б б іго м ; вання:
о. центральное — о. центра.и>- о. перемежающееся — у . пере-
ш*; ривне.
о. электрическое — ел ектр оог- 2708. О тстаиваться,-яться — у п о ю ­
рівання. в а ти ся ,-й ти ся .
2685. Отпирание — відпирання. 2709. Отстаивающийся — устій ний.
2686. Отпирать,-реть — відпирати, 2710. Отстойник — устій пик (р .
-перти. -к а ).
2687. О тп о т ь (потение стон) — ел іт­ о. механический— у . м ех а н іч ­
ні л ість (р .-л о с т н ). ний;
2688. Отправление (вагона) — виру­ о. последовательный — у . од ­
шання. (к е м -н и б у д ь н аи р., норядний.
деж урным по станции)- вй- 27 П . Отстойный бассейн, резервуар
ряд (р .-д у ), вирядж ання. — уетш н н к.
2689. Отправлять, -в и ть — вирядж а­ 2712. Отстоявшийся — у стоя н и й .
т и ,-днти. 2713. Отступ (тр у ба ) — в ід сту п (р .
2690. Отправляться , -виться — ■в и р у ­ -пу).
ш ати,-ш ити. 2711. О тступать,-пить — в ід сту п а ти ,
2691. Отпуск (тор м оза ) — п оп у ск (р. -н ити.
-к у ); (п р оц есс) - попускання; 2715. Отсчет (п оказание) — прочит
( стал и )— в ід га р ту в а н н я . ф .-ту).
2692. О т п у с к а т ь ,- т и т ь (т о р м о з )— п о ­ 2716. Отсыпь каменная — наспа ка ­
п у ск а т и ,-стп ти , (ст а л ь )— від- м ’ яна.
гартбвуватн ,-т у в а т н . 2717. Отталкивание — від п и хан н я.
2093. Отработанный (п ар, теп л о)— 2718. О тталкивать(ся) , оттолкнуть
опрацьований; (ся) — в ід п и х а т и (ся ),-х н у т и
о. теплота — с. тепл о; фи).
о. масло - г. о л ія ; 2719. Оттормаживать ,-мозить — р о з ­
о. пар — ■с. пара. га л ь м6в у в а т и ,- м у в ат и .
2694. Отражатель - відбмїпіік; 27 20. Оттормаживающий (магнит в
о. зеркальный - в. л ю ст р о ­ иод’емиике) — розгальмбву-
вий . вальний.
2695. О т р а ж а т ь ( с л ) . - з и т ь ( с я ) - в ід ­ 2721. О ттягивать,-нуть — відтягу­
б и в а т и с я ) .-б й т н (с я ). в а т и ,- г т й .
2 6 9 6 . %О тр аж аю щ и й ----- в ід б и в а н ії. 2722. О т т я ж к а (мачты) — отоса.
2697. О траж ен ие - відГипчж ( р .- т к а ) ; 2723. О ття ж н о й — в ід ти л л ій п .
Отхожее место — Паркет 67

2724. О тхож ее м есто — відхбдок (р. 2734. Очиститель — очисник.


-на). 2735. Очистительный — очиснйп.
2723. О тч уж д ать ,-д и ть — вивласшо- 2736. Очистиа — очищ ання.
вати,-нити. 2737. Очистной — очисний, прочис-
2720. Отчуж дение — вивласпення, ичй;
вивласнювання; о. станция — очищ альня.
о. зональное — в. смугове; 2738. Очищ ать,-стить — очиш ати,
о. принудительное — в. приму­ ст и т и .
сове. 2739. Очищение, очистиа — очи­
2727. О хладительны й — охолоднйй. щ анн я,-т е н и я.
2728. О х л а ж д а ть , о хладить — охо­ 2740. Очно ретирада — віч к о.
лода: у вати,-дити . осту джу- 2741. Оцинкованное железо — (п о )-
ватн.-тйти. цинкована(е) бл я х а , за л ізо.
2720. Охлаждение —>охолодження, 2742- Оцинковка (п р оц есс) — цинку­
остудження, остуджування; вання, поциикувйния.
о. иск усствен н о е — о. штучне; 2743. Оцинковывать,-ковать — цин­
о. циркуляционное — о. цирку­ кува ти , поц инкувати .
ляційне. 2744. Ошпаривание (свиней)— ошпа­
2730. О хранитель (пожарный)— охо­ рю вання.
ронник. 2745. Ошпаривать,-рить — ош п а р ю ­
2731. Охранять,-нить — охороняти, вати,-рити.
-нити. 2740. Ош тукатуривать,-рить — тинь­
2732. О чаг кухо н н ы й, пли та — пли­ кува ти , потин ькувати.
та кухённа. 2747. Оштунатурка — тинькуванн я.
2733. О чертание — обвід (р.-воду).

п
2748. Павильон — павільйон (р .-н у ); п. мятый — п. м’ята;
п. фотографический — п. фото п. насыщенный — н. насиче­
графічний. на;
2749. Паводок — пбвінь (р .-н п ). п.острый — п. гостра;
2750. Падать, пасть — пйдати; (о в е ­ п. отработанный — н. спрацьо­
личино) — спадйти, спасти. вана;
2751. Падение — падання; (величи­ п. перегретый — п. перегріта;
ны, местности)— спад (р .-д у ). п. свежий — н. свіжа.
2752. Паз = шпунт — ґа р а (ж . р .). 2705. Парадный (дверь) —- парадний.
2753. Пазить — пазовгть — Гарува­ 2700. Параллельный — рівнобіжний.
ти. 2707. Парапет - - парапет (р.-ту).
2754. Пазник — Шпунтубель — Га- 2708. Парикмахер перукар (р.
ранок (р .-н к а ). -рн).
2755. Пазовка — Тарування; (инстр.) 2709. Парикмахерская — перукарня.
— ґарап ок (р.-нка). 2770. Парильня (в бане) - - парня.
2750. Пазуха (свода) — кутбць (-тц я). 2771 . Парильщик,-ца(баіпцпк.-ца) —
2757. Пайка =- паяние — лю туван­ лазешіик,-ницн.
ня. 2772. Париться (в бане) — ігЛритися.
2758. Панля — клоччя (с. р .). 2773. Парк — парк (р.-ку):
2759. Палисадник — присадок (р. п. внутренний — садок домо-
-дка); (цветник)— квітник (р . вйй;
' -ка). п. трамвайный - н. трамвай­
2700. Памятник — пам'ятник (р .-к а ). ний.
2701. Панель — паибля; (тр оту а р )— 2774. Паркет --- паркет (р.-ту);
піш охід (р .-х бд у ). п. «в елку» —- п. сосонкою^:
2702. Панцырный — панцерний; (п о ­ п. «кирпичиком и. иеге.і-
крытый панцырем)—панцерб- кою »;
ваниіі. п. косой корзинкой - II. п л ё -
2703. Панцырь — панцер (р .-р а ). тивом;
270.4а . П ап иро сн ик,-ця — цигарпнк, • п. массивный наборный - п.
-ІДН. масйшшй накладним:
2701. Пар — пара (ж . р .); л. «прямой корзинкой/ - II.
п. влажный — п. волога; «прбстим плбтивом».
68 Іаркетинй — Перегрел.

2775. Паркетный — паркетний. 2807. Паяльщик — лютар (р .-р я ).


2775а. Парник (тепличка) — парник 2808. Паяние — лю тувбнн я.
(р .-к а ). 2809. Паять,-ся — л ю тувати ,-ся .
2770. Парный (составляю щ ий пару) 2810. Педаль — ступатень (р .-т н я ).
— паристий; (состоящ ий из 2811. Пекарня-— пекарня.
пары) — парний. 2812. Пекарь — некар (р .-р я ).
2777. Паровоз — паротяг (р .-га ). 2813. Пемза — немз$.
2778. Паровоздушное отопление— па­ 2814. Пенька — прядиво конин л я н е,
роповітряне огрів&ння. конбплі (р .-п ел ь).
2779. Паровозный — п аротягбвий. 2815. Пеньковый— пр я ди в’яний, к о ­
2780. Паровой — паровий; . нопляний.
п. комната = паригіьня — пар­ 2810. Первичный— первйнний; (п ер ­
ни; воначальный) — первісний.
п. котел — иаровйк. 2817. Пергамент — пергамбн (р .-н у ).
2781. Паровпускной — пар овп уск­ 2818. Пергаментный— пергаменовий.
ний. 2819. Переборка (перегородка) — ■ пе­
2782. Паровыпускной ■ — паровип уск­ реділка.
ний. 2820. Перевивание = перевитие про­
2783. Паронепроницаемость — паро- волок — закручування д р о ­
непронйкливість (р .-в о ст и ). тів.
2784. Паронепроницаемый — пароне- 2821. Перевод (б р у с, укладываемый
пронйкливии. под пол над сводами)— елиж
2785. Паросбразование — паротво­ (р .-ж 4 );
рення. п. стрелочный (к он стр укц и я)—
2780. Пароперегреватель — паропере­ перевід (р .-в о д у ) яйлич-
грівник. п и й;
2787. Паропровод — паропровід (р. п. стрелки(процесс) — п ер есув
-вода). (р .-в у ), пересування.
2788. Паропроводный - пароп ровід­ 2822. Переводить,-вести — перево­
ний. дити ,-в е ст и ; (переставлять)—
2789. Парораспределение — п а ророз­ переставляти, -ви ти ; (п ере­
поділ ; паророзподілення; двигать)— п ер есувати . -п у т и .
п. золотниковое — и. сувакб- 2823. Переводной — перевідш ій, пе­
ве. реставний, пересувний.
2790. Парораспределитель — паро­ 2821. Перевязка (кирпичной клади)
розподільник (р .-к а ). — перев'язь (р.-зи); (процесс)
2791. Парораспределительный — па­ — перев?я з у в а11 н я ;
ророзподільний. п. крестовая перев'язь пав-
2792. Паро-силовая установка - - па- хресна.
росилбвня. 2825. Перевязочный .(проволока для
2793. Пароструйный — ■иарострумнп- прикрепления провода)— в ’я­
пип. зальний. *
2794. Парусно-сомкнутый свод —- пи- 2820. Перевязывать,-зать — пере­
лувітрйльне скл епіння. в'язувати ,-зати.
2795. Парусный свод— кулясте скле­ 2827. Перегнивать, -гнить— переши­
піння. вати ,-гнйти.
2790. Парфюмерия — парфумерія. 2828. Перегной — перегній (р.-пою).
2797. Парфюмерный— парфумерний. 2829. Перегон — перегін (р.-гопу).
2798. Пассаж — ііасаж (р .-ж у ). 2830. Перегорать,-реть —- перегора­
2799. Пассажир — пасаж ир. ти,-р іти.
2800. Пассажирский — пасажйрний. 2831. Перегородка — перегородка;
2801. Патрон(тех.) — патрон (р .-н у ); п. гладкая — п. рівна;
п. ламповый - п. лямповпй; п. дырчатая — п. дірчйста;
п. с ключем (плектр.) — II. з п. обшивная п. обшивна;
ключем. п. огнеупорная — п. вогне­
2802. Патронный — патронний. тривка ;
2803. Патрубок —- патрубок (р .-б к а ); п. филенчатая —- п. тахя об­
п. вставной —- патрубок устав­ мана;
ний. п. шпренгельная —- и. підсиль-
2804. Паштетная —■наштбтня .• иикбва.
2805. Паяльник — лютівнйк (р.-ка). 2832. Пер егр ев — п е р е г р і в (]». - и \ ;
2800. Паяльный — лютувальний; п. п р о м е ж у т о ч н ы й --- II. про­
п. тр уб ка --- .іютіика. міжний .
Перегреватель — Переплет. 69

2 833. Перегреватель — перегрівник 2855. Перекидка (стен) — перекидан­


(р.-ка). ня.
2884. Перегревать(ся), - греть(ся) — 2856. Перекладина — перекладки;
ііерегрівати(ся),-гріти(ся). п. оконная, дверная— глбвепь
2835. Перегружать,-зить (машину)— (р .-в н я ).
переобтяжувати ,-ж ити. 2857. Переключатель (электр.) — пе­
2836. Перегрузка (машины) — пере­ ремикач (р.-ча).
обтяження. 2858. Переключать,-чить — переми­
2837. Передавать,-дать — передава­ кати ,-мкнутп.
ти,-дати; (энергию )— переси­ 2859. Переключающий (вал) —*■ пере­
лати,-слати. микальний.
2838. Передаточное число (передача) 2860. Перекрещиваться, -креститься
— передача, передатне число. (о дороге и том у подобное)—
2830. Передача (м ехаи.) — передан­ перехрёш упптнся, -хреетйти-
ий; (конструкция) - передача; ся.
(энергии на расстоянии)— пе­ 2861. Перекрещивающийся = пере­
ресилання; крестный — перехресний.
п. высоковольтная — переси­ 2862. Перекрывать, - крыть — пере­
лання високовольтбве; кривати, перекрити.
п. зубчатая — п. трипова; 2863. Перекрываемый == перекрываю-
п. канатная — п. кодільпа, х щийся участск — перекривна
линвова; дільниця.
п. ременная — п. пасова; 2861. Перекрытие — перекриття;
п. рычажная — п. важ ільна; (процесс) перекривання;
[п. цепная — п. ланцюгбва; п. архитравное— п. архітравне;
п. червячная — и. шнекова. п. междуэтажное — п. м іж по­
2840. Передвигать,-нуть — пересу­ верхове;
вати ,-су н у ти ; (переставлять) п. плитнеє — н. плитбве.
переставляти,-вити. 2865. Переливать,-лить — перелива­
2811. Передвижение— пербсув; (п р о­ ти ,-л йти.
цесс) — пересування, пере­ 2866. Переливной — переливний.
ставляння, -ставлення. 2867. Перелопачивать,-тить (песок)
2812. Передвижной — пересувний, — пере лопачу вати ,-пйтити.
переставшій. 2868. Перемазка (фальцев) — пере­
2843. Передний — передній, чільний; мазування.
п. лицо (камня) — чоло; 2869. Перемащивать,-мостить - - пе­
передняя (в квартире) — пе­ ремощ увати. -стйти; (м осто­
редпокій (р .-к ою ). в у ю )— перебруковувати,- ку-
2811. Передок — передбк (р .-дк а ). ватй.
2845. Переездный сигнал — переїз- , 2871. Перемещающийся —- перемеж-
ний гаслівець (р .-вц я ). нйй.
2846. Пережег — пербпал (р .-л у ). 2871а. Перемен л — зміна.
284*. Пережигание— перепалювання. 2872. Переменный ■— змінний.
2848. Пережигать,-жечь — перепа­ 2873. Переменять,-нить — зміняти,
лювати,-л йти. -нйти.
2840. Перекал (металла) - - перегарт 2874. Перемычка (оконная, дверная)
(р .-ту ); (процесс) - перегарту­ — перекладка.
вання; 2875. Перемятый (о глине) — вимі­
п. нити (электр.) - порежа- шаний.
рення волосйни. 2876. Перенапряжение—перенапруга.
285Р. Перекаливать(ся),-лить(ся) — 2877. П еренаселенность - - перела-
перегартбвувати(ся), пере гар­ людиеиість (р .-п ости ).
тувати (ся ); (о нити лампы)— 2878. Переносной — п ер ен осп й й ,(п е­
порежарювати(ся) ,-рити(ея). реставной) — переставшій.
2851. Перекачивать,-чать (насосом) 2879. Переносчик — переносник (р.
— пересм окбвурати,-к увати . -к а ).
2852. Перекачка (насосом) — пере- 2880. Перепад перепад (р.-ду).
смокування. 2881 . П ерепланировка — переплану­
2853. Перекашивание — перекошу­ вання.
вання,-кошения. 2883. П ерепланировы вать, -ровать—
285 1. Перекашивать(ся),-косить(ся) переплановувати ,-пувйти.
— перекбшуватн(еи). - косйтн 2884. Переплет (строит.) — рама;
0Ю - (книги) — палітурка:
70 Переплетная мастерская — Пилястра

п. глухой — р. суцільна; 2911. Песок — пісок (р-ск;>);


п. оконный — р. віконна; п. кварцевый — н. кварцовий;:
п. створный ^створчаты й — р. п. фильтрационный — п. ці­
цільна. дильний.
2885. Переплетная мастерская — па­ 2912. Песочница — пісківпйця.
літурня. 2913. Песчаник — пісковик' (р.-ка);
2886. Переплетчик — палітурник. п. искусственный — и. штуч­
2887. Перепонка (пленка) - - - пере­ ний.
тинка. 2914. Песчаный — тщ аний; (песко­
2888. Переправа (действие) — пере­ вой) — пісковйй.
права; (м есто)— перевіз (р. 2915. Петля — петля;
-вбзу). п. дверная, оконная — завіса
2888а. Пересадка (дорож ная) ■ — нерё- дверна, вікбина;
сідка. п. лапчатая — завіса лапаста.
28886. Пересаживаться ,-диться — пе­ 2916. Печка (варистан) ніч.(р. пе­
ресідати,-с іс т и . чи); (отопит.)—груба, грубка;
2889. Пересекать,-сечь — перетина­ п. переносная— г. переставна.
ти ,-тяти. 2917. Печной — НІЧИЙЙ, грубний;
2890. Пересечение (линий) — пере­ п. под — черінь (р.-ия).
тин (р .-н у ); (п роцесс)— пере­ 2918. Печь.— іііч (р. пёчи);
тинання/ п. газовая — піч газова;
2891. Пересоединение — перелучан- п. голландская — груба голан-
пя. ська;
2892. Пересоединять,-нить - пере- п. доменная — д о м н а :
л у чати,-чйти. п. изразцовая — груба к а хл я­
28913. Переставлять,-вить — переста­ на;
вляти,-вити. п. керосиновая '= керосинка—
2894. Переставной — переставнйй. гаснйця;
2895. Перестилать,-стлать — пере­ п. коксовальная— ніч кбкуспа;
стилати,-слати; (камнем мо­ п. колонка (в ванной) — гр\'б-
стовую ) — перебруковувати, ка-колоика;
-кувати. п. комнатная — груба;
2896. Перестилка — перестилание — п. мусоросожигательная — піч
перестилания; (камнем м осто­ сміттєпальна;
в ую ) — перебрукування. п. ретортная — піч ретбртна;
2897. Перетирать, перетереть (ш ту­ п. русская — піч (р. пёчи);
к а ту р к у )— перетирати, пере- п. сушилна — піч-сушарка:
тёрти. п. циркуляционная — піч цир­
2898. Перетирка (ш тукатурки) пе­ куляційна;
ретирання. п. электрическая — електропіч
2899. Переулок — заулок (р .-л к а ). (р.-пёчи).
2900. Переход — перехід (р .-х о д у ). 2919. Пешеход (человек) — пішохо­
2901. Переходить ,-йги — переходи­ дець (р.-хідця); (тротуар)) —
ти ,-йтй. . пішохід (р.-ходу).
2902. Переходной — нєрехіднйй. 2920. Пешеходный —- хіднйіі.
2903. Перила (в лестницах) пор уч­ 2921. Пивная — ппвийця (ум. пив­
чя. ничка).
2901. Периметр — обвід (р .-в о д у ); 2922. Пик нагрузки — шпиль обтя­
п. смоченый (в каналах) — о. ження.
змочений. 2923. Пикет (геодез.) — пікет ( р.-та).
2905. Перка — пёрко; 2924. Пикетный — пікетовип
п. ложечная — п. ж олобчасте; 2925. Пила, пилка — шила, милка;
п. центровая — п. центровё. п. лучковая — п. кроспсва;
2906. Пермутит — пермутйт (р .-т у ). п. поперечная — ц. поперечна;
2907. Персонал — персонал (р .-л у ); п. продольная •— п. подовжня;
п. служебный — и. сл у ж бо­ п. садовая — ножівка;
вий. п. фурнирная — фанерная —
2908. Перспектива — перспектйва. форнірка.
2909. Перчатки — рукавиці; 2926. Пилить — пиляти.
п. резиновые — р. гум ові. 2927. Пилон (архит.)— гйлбп (р.-ну).
2910. Песколовка — пісколбпник; 2928. Пильщик — п и л я р ( р . - р а ) .
п. воронкообразная —~ и . л ій­ 2929. Пилястра ( а р х и т . ) —- п і . и і е т е р
куватий. (р .-р а ).
ііироксилин — Плоскогубцы 71

нуЗ0. Пироксилин — піроксиліни (р . 2901. Пластичность — пластйчиість


-н и ). (р.-пости).
21)31. Пирон (с к р е п а )— шпинь (р . 2902. Пластичный — пластйчпий.
- н я ). 2963. Пластырь (для покрышки)-—
2932. Пиротехник — піротехник (р. пластир (р.-ра).
-ка). 2904. Плата абонементная — плата
2933. Писсуар — пісуар (р .-р а ); абонементна.
п. сточный — п.-рйива. 2905. Платик (астрагаль) - плати к
2934. Писсуарный — пісуарний. (р.-ка).
2935. Писчебумажный магазин — 2966. Платформа — нлатфбрма; (м<-
крамнйця канцелярського сто)—поміст (р.-мосту);
приладдя. п. вы(на)грузочная полнот
2930. Писчая бумага — писальний ви(на)вантвжш-ш.
папір. 2977. Плашка (клуппа) - - спайдесю-
2937. Письменный (прибор) — пи­ ва платівка.
семний. 2978. Плашмя (кладка)- - - плазом.
2938. Питание (паровых котл ов)— 2979. Плащевый (душ) — плащовий.
живлення. 2980. Плевательница — плювальни­
2939. Питательный = питающий — ця, плювачка.
живильний. 2981. Пленка — плівка;
2940. Питать (током , водой и т. п.) •■ п. грязевая — п. шля.чова;
— живйтп. п. слизистая — и. елизна.
2941. Питающий - питательный— 2982. Плесень — цвіль (р.-лн).
— живильний. 2983. Плесть ~~ плести.
2941а. Питомник— садібни. 2984. Плетельщик — плетіїі (р.-ія);
2942. Питьевой (о воде) — питнйй. (корзин) - кошикар (р.-рл).
2943. Пищик (гудка) — пищик (р. 2985. Плетение — - плетіння.
-ка). 2986. Плетень (с вертикальным пле­
2941. Плавательный бассейн (в баке) тением)— пліт (р. плоту); (с
— плавальний басейн. горизонт, плетением)— л іса.
2945. Плавить — топйти. 2987. Плетневый — плотовий, л ісп­
2940. Плавкий — топкйй. и т і.
.2947. Плавкость — топкість (р .-к о ­ 2988. Плечо (ры чага) — рамени.
сти) . 2989. Плинтус — плйптус (р.-су).
2948. Плавный - плавкий. 2990. Плита — плита;
2949. Плавучий — плавний. п. бетонная — и. бетонна;
2950. Плакировка — планування. п. бутовая - п. бутова;
2951. Пламенный — полум 'яний. п. кухонная - и. кухенна;
2952. Пламя — п ол ум ’я. п. лещадная — п. мосгівна;
2953. План — план (р .-н у ). п. спусковая (деталь карниза)
п. проектный — п. ироскто- — п. випускна;
ви й . п. фильтровальная — п. ці­
2954. Планировать (м естность)— пла­ дильна;
нувати. ^ п. цокольная — и. сб к сл ь п а .
2955. Планировка — планування. 2991. П л итка - - плйтка;
2950. Планка — планка. п. гончарная — н. череп’яна;
2957. Плантация — плантація. п. метлахская — н. метліська;
2958. Пласт — верства; п. пористая — н. порувата.
п. водонепроницаемый — в. в о ­ 2992. Плитный — плиточный — пли­
до непронйклива; товий , плитковий.
п. водоносный — г,, водовм іс­ 2993. Плитообразны й плиту ва­
на ; ти и.
п. вопродоницаемый — в. водо- 2994. П ли то тес плитяр (р.-ря).
пронйклпва. 2995. П литочны й плитной — п ли­
2959. Пластина — платва (ум . пла­ то вий, плитко вий.
тівка), (стр .) — і і:іастй на; 2990. Пломба — пломба.
п. а к к у м у л я т о р н а я - и. а ку­ 2997. Пломбирование —- иломбуваи-
муляторна; ІГ.1.
п . з а з е м л е н н а я — п. узёмлепа; ^998. Пломбировать — плом бувати.
п. к о л л е к то р н а я — ■л. ком ута­ 2999. Пломбировщик - пломбар (р.
торна; -ря).
п . к о н т а к т н а я — и. дотичкова. 3000. Плоский ---• плоский.
2960. П л а с т и н ч а т ы й — п. і а т і в ч б с т ш і . 3001. Плоскогубцы Ііл о ск и гу б ц і.
72 Плоскость — Под сокол

3002. Плоскость — площина. 3024. По направлению часовой стрел­


ЗОиЗ. Плот — пліт (р. плота). ки — за годйнником.
ЗОНІ. Плотина — гребля; 3023. Побелить — побілити.
п. поперечная --- г. поперечна; 3020. Побелка — побіл (р .-л у ). п о б і­
п. продольная — г. подовжня; лення .
п. с водосливом- г. а водозли­ 3027. Повар — куха р (р .-р я ).
вом. 3028. Поваренный — кухён ний;
3005. Плотник — тесляр (р.-ра). п. искусство к у х о в а р ств о .
ЗОоо. Плотничать — теслярувати. 3020. Поверхностный — п оверхн е­
:ПМ»7. Плотнический = плотничий— вий.
ТССЛЯрСЬКИИ . 3030. Поверхность — п оверхня;
Зоох. Плотничество — теслйрство. п. липкая — п. липкё;
Зопо. Плотничный — т сёльський. п. лобовая (порш ня) — и. л о ­
Зою . Плотность — гущинй; (о при­ бова;
гонке) — щільність. п. нагрева — и. нагрівна;
3 0 11. Плотный—густий; (о пригонке) п. отражающая — п. відбивна;
— щільний. п. рассеивающая— п. р озсіян а ;
3012. Плохой (о проводнике тепла, п. световая — и. світл ова;
олектр.) — поганий. п. светящаяся — п. світн а;
3013. Площадка (ровное место)— май- п. трущаяся — п. тертьова.
данёць (р.-нця), площйнка; 3031. Повозка — віз (р . воза).
(искусственное ровное возвы­ 3032. Поворачивать,-вернуть — п о­
шение) — поміст (р.-мосту); вертати,-ну ти.
п. вагона --- ґанок (р.-нку) ва­ 3033. Поворот — иовор іт (р .-р о т у ).
го новин; 3034. Поворотный — поворітн йй.
п. грузовая (телега) — площад­ 3035. Повреждать,-дить — п ош к о­
ка; дж у вати,-дити.
п. грязевая — манданёць шля- 3036. Повреждение — пош кодж ення,
мовйй: ш кбда.
п. лестницы - площйнка схо­ 3037. Повторный - повторний.
дова ; 3038. Повышать(ся),-сить(ся) — під­
п. летняя — манданёць літній; в и щ у в а т и ся ) ,-ш и ти (ся ).
п. подферменная — площйнка 3039. Повышение — підвищ ення,
підзвязнева; -щ ування.
п. смотровая (ветеринарная)— 3040. Повязка (п ож арная) — п о в 'я з ­
точбк (р.-чка) оглядовий; ка.
п. торговая —-торжбк (р.-жка). 3041. Погасание (л а м п )— загасання.
301 !. Площадь — майдан; (геометр.) 3042. Погасать,-снуть — загасйти,
— площа; -см у ти .
п. архитектурная — майдан ар­ 3013. Поглощать,-тить - - вбирати,
хітектурний; у(ві)бр а ти .
п. базарная — базар (р.-ру); 3044. Поглощающий = поглощатель­
п. городская— майдан міеькйй; ный — вбирнйй.
п. поперечного сечения — пло­ 3045. Поглощение — вбирания.
ща поперёчного перёкрою; 3046. Погонный метр — подовж й п-
п. - сад — майдан - сад (р.-ду); ний мётер (р . метра).
п. торговая — торговйця, торг 3047. Погост — цвйнтар (р .-р я ).
(р--гу); 3048. Пограничный — меж овйй.
п. узловая — майдйн вуяловйй. 3049. Погрешность — похи бка.
301 о. Плунжер = ныряло — пурнач. 3050. Погреб — л ьох (р .-х у );
ЗОЮ. Плунжерный — пурначёвий. п. винный — л. вйнний;
3017. Плывун (песок) — пливун (р. п. входной — л. вхіднйй;
-НУ)- п. каменный — склёп (р .-п у );
3018. Плывучесть — плйвкість (р. п. пивной — пивнйця;
-кости). п. пороховой-ІІОрОХІВНЯ.
ЗОЮ. Плывучий (грунт) — пливкий. 3051. Погружать,-зить (в ж и дк ость)
3 0 2 0 . Плыть — п л и в т й , н л и с т й . — зан ур яти ,-рйти; (кладь) - -
3021. Пневматик (шина) — пневма­ вант&жити, навантаж ити.
ти к (р .-к а ). 3052. Погружение —- занурян ня.
3 0 2 2 . Пневматический - пневматич­ 3053. Погрузка — вантаж ення.
ний. 305 1. П одп ечн о й — черінь (р .-н я ).
3023. По маякам (в отв ес ш т у к а т у р ­ 3055. Под соиол (штукатурке) під
ка) — п ід сторож ки. стяблик.
І Іодавать — Подоконник 73

3056. Подавать — п о д а в а т и , - д а т и . 3082. Подгоночный — ирипасівпйіі.


3057. Подача — п о д а н н я , п о д а в а н н я . 3083. Подгонять, подогнать — при­
3058. Подбабок — п і д б а б о к ( р . - б к а ) . пасовувати ,-сувй тп .
3059. Подбалка — п і д т р я м ( р . - м у ) . 3084. Подготовительный —- підготов­
3000. Подбивать,-бить ( ш п а л ы ) - - - ' чий.
п ід б и в а ти ,-б и ти ; (д р а н ь ю )— 3085. Подготовлять,-вить — готува­
дранкувати, задранкуватп. ти, підготувати.
3001. Подбивка — п і д б и в а н н я . 3086. Подгрунтовка — п ідґр ун тува н ­
3002. Подбирать, подобрать — д о б и ­ ня.
р а ти ,-б р а ти . 3087 . Подгрунтовывать ,-товать—
3003. Подбойка = подбивание — п і д ­ підгрунтбвувати ,-тувати .
б и в а н н я ; (и н стр ум ен т)— в ід ­ 3088. Подделна (под ч т о -н и б у д ь ) -
бивач. підбармбвування.-мув& іш я.
3004. Подбор — д о б і р (р. - б о р у ); 3089. Подделывать,-лать (под что-ни­
процесе) — д о б и р а н н я , (чер ­ будь) — гйдбарм6вупати,-му-
н ы й п о л ) — МОСТОВЙІІШІ. в&ти.
3005. Подборщик мехов — х у т р и д о - 3090. Поддерживать,-жать — підтри­
бйрач. мувати,-мати.
3000. Подбутка— п ід б у тб в а ш ія ; (п р о ­ 3091. Поддерживающий — підтрим-
цесе) і — ііід б у т о в у в а ш ія . нйй:
3007. Подбучивать,-тить — п і д б у т б - п. слой (в фильтре) — підтипР
в у в а т и ,-т у в £ т и . (Р--РУ)-
3008. Подвал — с у т е р е н и ; 3092. Поддержка — траверса (в нозд.
п. жилой — - с . ж и л і . сети) —- траверза.
3009. Подвальный — с у т е р е н ш и і . 3093. Поддон — підданий.
3070. Подведение — п і д в е д е н н я . 3094. Поддувало — піддувало.
3071. Подвес(ка) — п о ч і п к а ; 3095. Поддуга (в зеркальном своде)-—
п. блочный ( л а м п ы ) — п . б л о ч - ІІІДДУ Ж'/КЯ.
кова; 3090. Подземный — підземний;
п. боковая (рабочего провода) п. галерея = штольня — нггбль-
— п. біч н а; ня.
п. носовая ( м о т о р а ) — и. носо­ 3097. Подкова — підкбва.
ва; 3 097а. Подковообразный (магнит) —
п. осевая ( п р о в о д а ) — н . в і с п а ; підкбвуватий.
п. подвижная — н . р у х о м а ; 3098. Подковывать,-новать •--- підко­
п. простая ( п р о в о д а ) ■— и . п р о ­ вувати,-кувати.
ста; 3099. Подкос-— косяк.
п. траверсная — н . т р а в е р з б в а ; 3100. Подносный — косякбвий .
п. цепная ( п р о в о д е ) — и . л а н ­ 3101. Подмора (стр ои т.) — нрппус-
цю гова; ниця.
п. ярмовая (м отор а ) — п. яр- 3102. Подмости - підмостки (р .-т о к );
мова. п . легкие — п. легкі.
3072. Подвесной — почіпіійн, тіід- 3103. Поднимание — підіймання (с
чіп н й й . места) — явёдення.
3073. Подвешивание — ч іп л я н н я . 3104. Поднимать,-нять — підіймати,
3074. Подвешивать,-сить --- чіпляти. -пяти; (с места)—зводити,зве­
почепити. сти; (рычагом)—п ідваж увати,
3075. Подвижной —- рухомий, рухли­ -ж ити; (пы ль)— збивати, зби­
вий: ти ку р я ву .
п. состав (трам вая) — возовий 3105. Подножка — • підніжок.
склад (р .-д у ). 3106. П о д н о си ть ,-н е сть --п ід н о с и т и ,
3070. Подвинчивание ( в и н т о в ) — н і д - -нбети.
ґ в й нч у на н п я ,п і д к р у Ч у в а ш і я . 3107. Подноска — підношення.
3*07 7 . Подвинчивать,-тить — п і д г в и н ­ 3108. П одн ятие — підняття.
ч у в а т и , -тііти . п ід к р у ч у в а т и , 3109. Подовый (кирпич)— черіневии.
-тй ти . 3110. Подогревание - п ід ігр ів а н н я .
3078. Подводить,-вести ( т и к ) -— п і д ­ З і 11. П одогреватель - п ід іг р ів н ії];;
во д и ти .-в е сти . п. м естны й п. .місцевий:
3079. Подводный — підводний. п . тр у б ч а сты й — н . тр у б ч й стн и .
3080. Подводящий (труба, привод) 3112. П о д о гр ев ать ,-гр еть - - підігрі­
п і д в і д н і ї іі. в а ти ,-гр іт и .
3081. Подгонка (част*чі) — пршіасо- 3113. Подоконник подоконная дос­
иунпішії.-суппішн. ка —- підлокбтіш к.
/*і 11идо шва — і і окр ытие

;Н 1 1 . Подошва (гш сы ип, ф ундамен­ ня; (величина нод’ема)— під-


та) — с п ід ка . няток(р .-тку) ;(дорога—спуск)
3115. Подпертый горизонт (воды )— - — узвіз (р.-узвозу);
ш дпёртий р івен ь (р .-н я ). п. предельный -- ПІДІІЙТ0К
3116. Подпечное устье ■— ш й п к а . грапйчний.
117. Подпечье — п і д п і ч ч я . 3146. П о д ’ем исты й свод — стрімкі
3 11S. Подпирать,-переть - - п і д п и р а ­ склепіння.
т и ,-né рти. 3147. П о д ’емник — підойма;
3119. Подполье ( с т р о и т е л ь н о е ) — п і д ­ п. грузовой — и. вантажна,
ло ж ж я . вантагопідойма;
3120. Подпор — п і д п і р ( р . - и о р у ) . п. п ассаж ирский — п. пасажир­
3121. Подпора — п і д п о р а . ка.
3122. Подпорка — п і д п і р к а . 3148. П од’емный = поды маю щ ий —
п. укороченная — - п . п р и к о р о ­ підіймальний; (относ, і; мод’-
чена. емнику) — підоймовий;
3123. Подпорный — п і д п і р н и й . п. дымоход = п. колодец (в печ­
3121. ГТодпружная арка — п о п р у яс­ ке) — догірний димохід
ний л у к . (р.-хбду);
3125. Подпятнин — п і д п ’я т н и к . п. кран — звід (р. зводу);
3126. Подрядчик — п ід р я д н и к . п. сила (грузовика) — вантаж­
3127. Подставка - - иідст4вка. ність (р.-кости).
3128. Подстанція — п ід с та н ц ія ; (си­ 3149. Подуличный (провод, капал)—
л о ва я ) — п ідел ектр овн я. підвуличний.
3129. Подствольщик ( п о ж а р н ы й ) — 3150. Поезд — поїзд (р.-ду);
п ід п о л и в а л ь п п к . п. автомобильны й —- п. автомо­
3130. Подстрел ина ( с х в а т к а у к о з ы ) більний;
— в ’я з й н а ; (дер ев, св я зь) — п. грузовой — н. вантажний.
в ’я з о к ( р .- з к а ) . 3151. Пожар — пожежа (р.-жі).
3131. Подстропильная шпала — п і д - 3152. Пож арный — пожежний; (ра­
кроквйпа. бочий)— ножежп ик; (относя­
3132. Подступенька = заглушина ( в щийся к пожарным)—пожёж-
лестнице) — п р и с х їдець (р. пицький;
-д ц я ). п. ком анда, депо — п о ж еж н я .
3133. Подсчет— п і д р а х у н о к ( р . - н к у ) . 3153. П о ж ар о туш и тел ь н ы й (инстру­
3134. Подсчитывать,-тать — п і д р а ­ мент) — ножежогасйльний.
ховувати ,-х у в а т и . 3154. П озол отная м астер ская —- по­
3 135. Подсыпать — нідсй п ати . золотна.
3136. Подсыпка — п ід си п к а ; (п р о ­ 3155. Позолотчик — позолотник.
цесс) — п ід с и п а н н я . 3156. П оказание (инструмента) —
3137. Подушка — п о д у ш к а ; показ (р.-казу).
п. опорная — п і д к л а д е н ь ( р . 3157. П о к а то сть — похйлість ф.
-п я ) опірнйй . -л ости).
3138. Подферменник — п ід звязен ь 3158. П окаты й — похилий.
(р .-з н я ). 3159. П оковка — пиковок (р.-вка);
3139. Подферменный — п ід звя зн е- (процесс) — кування.
вйй. 3160. Покой (помещение) — покій
3140. Подшивать,-шить ( д р о к а м и ) — (р.-кою).
п ідш и вати ,-ш й т и . 3161. П окрасить —- пофарбувати.
3111. Подшивка ( п р о ц е с с ) .— п і д ш и ­ 3162. П окраска — (по)фарбувапия.
вання; 3163. Понров - покрйва;
п. в разбежку — п . р о з б і ж н е . п. р асти тел ьны й - и. рослин­
3142. Подшипник — в а л ь н й ц и ; на.
п. гребенчатый — в . г р е б і н ч а ­ 3161. П о к р ы в а ть ,-к р ы ть — п ок ри ва­
ста; ти ,-к р й т и ; (асфальтом)- ас­
п. половинчатый- в. половин­ фальтувати , поасф альтув а т и ;
часта ; (воск ом )— в о ск у в а ти .; п ов ос­
п. цельный — в . с у ц і л ь н а ; кувати; (ж есты о)— бл л х у в а -
п. шариковый — в . к у л ь к о в а . ти, побл пхувати; (медью) —-
3143. Подшипниковый — в а л ь п й ч н п . номіднювати ,-нити.
3144. Под еэд — п і д ’ ї з д ( р . - д у ) ; 3165. П окры тие — п о к р и ття ;
(к р ы льц о) — ґ а н о к (р .-н к у ). п. газонное — п. дернове;
3145. Под ем ( п р о ц е с с ) — п і д і й м а н ­ п. защ и ти тел ь н о е — п. захис­
ня; (повыш ение)— підвйіцєн- ні;
'І Л Ц - І Г Ь И ------ .и іН У /о

п. сводчастое — и. склепінча­ 8193. Полозок — полозок (р .-зк а ).


сте. 3194. Поломка = полом — пблім (р .
3106. Покрышна (автомобильная)— -л ом у); (процесе) — ламання.
покривка; 3195. Поломойка — підлогомййниця.
п. нескользящая — н. иековз- 3196. Полоса - - см уга; (ж елеза)—
# на. штаба.
3107. Пол (строит.) — підлога; 3197. Полосовой — смуговий;
п. земляной — долівка; п. железо — штабове залізо.
п. паркетный — п. паркетна; 3198. Полотер — натирач.
п. плиточный — п. плитова; 3199. Полотнище дверное — гіілка
п. простильный — мостовгіиия; дверна.
п. пружинящий (в под'емпике) 3300. Полотно — полотно; (д орож и .)
— п. пруж иниста; — тор (р. т о р у );
п. столярный —- п. стол ярська; п. ездовое — т. їздовйй;
п! черный — мостовики я; п. мостовое — т. мостовий;
п. щитовой — п. щитова. п. резиновое= прорезиненное-
3168. Поле — поле; п. гумбване;
п. грязевое — п. грязьове; п. сплоциное (на м осту) — т. с у ­
п. магнитное — п. магиетне: цільний;
п. орошения— н. асенізаційне. п. уличное — т. вуличний.
31 С»У. Полезный — корисний. 3301. Полуватная лампа — півват­
3170. Ползун (цолзуїций ґр у н т ) — на лямпа.
повзун; ’(крейцкопф),— ков­ 3303. Полунолено (трубы ) — півко-
занець. ЛІІЮ.
3171. Ползучая арка — спадистий 3204. Полу муфта (соединительная)—
л ук (п .-к у ). півзлучник.
3173. Полива = мурава — полива. 3205. Полуотраженный (свет)— полу-
3173. Поливание — поливания. відбйваний.
3171. Поливать,-лить — поливати, 3206. Полуподвал — півсутерегш
-лйти. (р .-р й н ).
3175. Поливной (кран) — поливш ій. 3207. Полуторный — півторачниіі.
3170. Полировать — полірувати. 3208. Полутруба — півтруба.
3177. Полировка — полірований; 3209. Полуцилиндрический — нагіів-
. (процес) — полірування. циліндрйчний.
3178. Политура — політура. 3210. Полуциркульный (очертание)—
8179. Полна — полиця. півкбловий.
3180. Полноводность — повн ово­ 3211. Полый — порож нявий.
ді ість (р .-дости ). 3212. Полюс (эл ек т.)— полю с (р .-с у );
3181. Полноводный — повноводий. п. активный — п. чйш іиіі ;
3183. Полный — пбвиий. п. добавочный — п. додатко­
3183. Половик — прбстилка. вий ;
3181. Половица — мостйна. п. магнитный — и. м а гн е т и т і;
3185. Половина — половина. 3213. Полюсный — полю сбвш і.
3180. Половинчатый—половйнчастий. 3211. Поляризация — поляризація.
3187. Половня к (кирпич) — половин­ 3215. Поляризировать(ся) — поляри­
часта цегла. з у в а т и с я ).
3188. Половодье — водопілля. 3216. Полярит — полярнт (р .-т у ).
3189. Половой (ст р .)— підлоговий; 3217. П олярность — полярність (р.
п. трап — брудозлйв (р .-в у ). -п ости).
3190. Пологий — пологий, полож и­ 3218. Пом етка — зазначка.
стий. 3219. П о м ещ а ть ,-с ти ть —- умішати,
3191. Положение — полож ення; умістити.
п. ездовое (рукоятки контрол­ 3220. Помещение приміщення:
лера) — п. їздоЛі; жилое — и. жиле: п.
п. нулевое (рукоятки контрол­ п.
клозетное --- И. ВІДХмДкбве;
лера) — п. нулбво; п.
подвальное - л. сутер»чіпе;
п. переходное (рукоятки кон­ ретирадное -— п. відходкбпе;
п.
троллера) — и. перехідне; сж и ган и я (в крематории)---
п.
п. смещенное (щеток) — п . з с у ­ сп ал ю ва л ьн я.
нуте; 3221. Помои — гіомпї (р.-мйй).
п. 3221а.Помойная яма — помйііпи.
урочное —- норми робітні.
3193. П о л о ж и т е л ь н ы й (напряжение) 3222. Помойница — помийниця.
додатшіїі. 3232. Помост - - поміст (р.-мосту).
/ъ Помпа — Починочная мастерская

322-1. Помпа, насос — смок (р .-к а ). 3259. Постельный шов — постільне


3225. Понижать(ся) - знйж уватп ш во. ,
(ся ),-зи тл (ся ). 3200. Постоянный — постійний;
3220. Понижение — зш гженпя. (о величине) — сталий;
3227. Понтон — понтбн. п. ток — простий струм (р.
3228. Поп (при землян, работах)— -м у).
тбр ч. 3201. Постоянство — незмінність
^ Н . Поперечина — (по)перёчка; (р .-п ости); сталість (р .-л остн ).
(для забора) —- перил о. 3202. Поступательный — поступний.
3 2 3 о . Поперечник = диаметр — по­ 3203. Постройка — бу д ів л я : (про­
перечник. цесс) — будування;
3251. Поперечный — поперечний. п. глинобитная --- топташ са;
3232. Поплавок— поплавець (р .-в ц я ). п. каменная — ка м ’янйцн;
3233. Поправка — виправка; (п р о­ п. монументальная — Q. м ону­
цесс) ■— виправлення. ментальна;
3234. Поправочный коэффициент — п. огнестойкая — б. вогне­
виправнйй сучйпник. ст ій к і.
3235. Попутный расход (врды)— до­ 3204. Посылать,-слать — посилати,
рож ня вйтрата'. -слати.
3230. Пористый-- пористий. 3205. Посыльный — посланець (р .
3237. Пориотость — порйстіеть (]). -нця).
-тости ). 3200. Посыпание (песком улиц) —
3238. Порог — п ор іг (р .-р о га ). . притруш ування.
3.233. Порох — порох (р .-х у ). 3207. Посыпать — притруш увати,
3240. Порошкообразный — п орош ку­ -сити.
ватий. 3208. Потайной — потайний.
3241 . Порошок — порош ок (р .-ш к у ). 3209. Потенциальная энергия — по­
3242. Портной - кравбць (р .-в ц я ). тенція льна енбргія.
3243. Портняжская мастерская — 3270. Потеря — втрата;
кравецька манстёрн я . п. вентиляционные (в тур би ­
3241. Поручень (лестничный) — не) — втрати в ітр огін н і;
бйльце. п. в зазорах — в .в л ю з а х ;
324 6. Поршенек — толочок (р .-ч к а ). п. вредная — в. ш кідна.
3240. Поршень — тол ок (р .-л ок а ). 3271. Потерянный (свет) — втраче­
3247. Поршневой — толокбвий. ний.
3248. Посадка (насаждение) — п о­ 3272. Поток — потік (р .-т о к у ).
садк а,-к и ; (процесс) — са­ п. магнитный — п. магнётний;
дж ання; п. световой — и. світл ови й ;
п. на шипы (строит.) ■— на­ п. стесненный — п. стіснений.
садж у во ни я. 3273. Потолок — стёля.
3249. Последовательный (эл ек тр .) - 327 1. Потолочный стельовий;
низковйй; п. балка — свол очок (р .-ч к а ).
п. отстойник — однорядний 3275. Потребление — спож ивання;
устш нп к. п. на себя — е. ira сёбе;
75250. Послойный — гюшарнпй. п. собственное — с. власне;
3251. Пост — пост (р .-т а ); п. хозяйственное — с. госп о­
п. милицейский — чата м ілі­ дарче.
ційна; 327(3. Потребляемый —- спож иваний.
п. питательный — пункт ж и­ 3277. Потреблять,-бить — сп ож и ­
вильний . вати ,-ж й ти .
3252. Поставить — поставити; 3278. Потребность — потреба.
п. номер — занумерувати. 3279. Похоронное бюро — п о х о р о н ­
3253. Поставлять,-вить — постача­ не бю ро (р .-р а ).
ти ,-чйти. 3280. Псчва — ґр у н т (р .-т у );
3251. Поставщик — постачальник п. глинистая — ґ . глйнястий;
(р .-к а ). п. мергелистая — г. мергелю -
3255. Постамент — постамент (1 >.-т у ). ватий;
3250. Постановка — поставлений, п. песчаная— г . ніииіініп ;
ставлення; (дела) — постава. п. черноземная — ґ. чорно­
3257. Постель (камня, шпалы) — ■ земний .
п остел я. 3281. Починка — (по)лагоджоиня.
3258. Постельный камень — посте­ 328^. Починочная мастерская — по­
ли стнй камінь (р.-м еня). правил.
Починять — Приводить 77

3283. Починять, починить — лаго­ -чити; захищ ати,-стйти; ох<>-


дити , полагодити. ])онйти,-ийти; перестерігати,
3284. Почта — пбшта. -регтй (см. предохранитель­
3285. Почтаяион — поштар (р .-р я ). ный).
3280. Почтовый — поштовий. 3305. Предприятие — підприєм ство;
3287. Появление — поява. п. производственное -- II. вн-
3288. Появляться,-виться — по­ робнйче;
являтися ,-витися, з являти­ п. торговое — п. тор говел ьн е,
ся, -витися. 3306. Предупредительный = преду­
3289. Пояс •— пояс; преждающий (мера) — пере-
п. пожарный — и. п ож іж ш ій ; стеріж ний.
п„ спасательный — п. рятун­ 3307. Преобразователь (тока) — пере-
ковий . твірнйк.
3290. Поясок (междуэтажиый) — поя­ 3308. Преобразовывать,-зовать --
сок (р.-ска). перетвбрю вати ,-рйти.
3291. Поясной лист— поясний аркуш . 3309. Прерыватель (тока) —• пере­
3292. Правило — правило. ривник.
3293. Правильный — правйльпин. 3310. Прерывать,-рвать —- перери­
3294. Правка (листов, уголков) вати,-рвати.
виправляння ,-лення. 3311. Пресо — гніт (р .-т а ).
3295. Право соседское — право с у ­ 3312. Пресо-папье — прйгніток (р ,
сідське. -тк а ).
3296. Прачешная — пральня. 3313. Прессование — гніченим.
3297. Прачка — праля. 3314. Прессовать — гнітйти.
3298. Предбанник— передлазня. 3315. Прибивать,-бить — прибивати,
3299. Предварительный — поперед­ -би ти .
ній. 3316. Прибоина — прибій (р .-б б ю ).
3300. Предел — границя. 3317. Прибор — прилад (р .-д у ); (со -
3301. Предельный — граничний. оират.) — приладдя;
3302. Предохранитель (эл. тех.) — п. выключающий = выключа­
запобіжник; тель — вимикач;
п. в дамском велосипеде — п. для измер. силы света —
одяговий хисток (р .-стка); п. світлом ірчий;
п. громоотводный (кабель­ п. для натяжения цепи (у авто­
ный) — з. блнскавични- мобиля) — иапинач ланцю ­
ковий; говий ;
п. контрольный — з. контроль­ п. испытательный -— ви п роб у­
ний; вач;
п. однополюсный — з. одно­ п. осветительный, — п. освіт­
пол юсниіі; лювальний;
п. патронный — з. патронний; гі. письменный — и. писі миє;
п. перенапряжения — з. пере­ п. само пишущий --- ІІ. с:І Ми­
напруги; ші сни іі;
п. плавкий — з. топкий; п. сигнальный —- п. пихичопі,
п. пластинчатый - - з. платіп- гаслівеці» (р .-в ш і);
частші; п. спасательный — п. рятун­
п. пробочный — з. затичковпй; ковий;
п. пробивной — з. пробивш ій; п. тяго вой (в трамв.) —- и. т іп -
п. электромагнитный --- з. еле­ ЛОВІІІІ.
ктромагнітний. 3318. П ривертка ==• приверты вание
3303. Предохранительный (предохра­ прикручуваш і я ,-чення.
няющий от катастрофы, 3319. П р и в э р ты в а ть ,-н у ть — нрп-
лагір., злектр. плавкий пре­ к ру ч у ваті і ,-тії ті і.
дохранитель) — запобіж ний; 3320. Привинчивание - и р и гв п п ч у -
(устраняющий опасность ка­ вашія ,-чспня.
тастрофы. наир., клапан в 3321. П р и в и н ч и в а ть ,-т и т ь — при-
котле)— забезпечиш !; (охран­ ґв йп чувати ,-птйтп.
ный) — охоронний; (за­ 3322. Привод — н и відн я;
щитный) — захисний; (пре­ п. конный ----- карат (р .-т у ).
дупреждающий, наир, «ли­ 3323. Приводить,-вести — іфіівмдп-
па л) исрггтережшш . т п ,-в е сти ;
330 1. П р е д о х р а н я т ь , - н и т ь - запо- п. в действие - - падати, іатц
0 і і сітп,-Оі іт і!; за6« ■:.{печ > ватм, 41111у .
/о Приводной — Притч-кать

3324. Приводной — - привідний, но- 3357. Принудительный — п р и м у со­


відновив, (отн ос, к трансмис­ вий .
сии) — трансм ісійний. 3358. Припазовка — нр и ґар уван н я .
3325. Привязывать,-зать — п р и в о ­ 3359. Припазовывать,-зовать — нрп-
зу вати,-зати. ґаровуватн ,-р у ва ти .
3326. привязь — п р й в’ яз (р .-зн ); 3360. Припаивать,-вать »— прилю тб-
п. боковая — п. бічна; вувати,-тувйти.
п. вершинная — п. верхова. 3361. Припой — люта, (р .-ти ).
3327. Пригонка частей— припасову­ 3362. Прирабатывание (щ еток в ди­
вання,-суванпя. намо) — притирйння.
3328. Пригонять, гнать (части) — ЗЗб'З. Приращивание — прир ощ у­
прип асовувати,-сувати, * вання, приточування.
3329. Пригород = предместье — 3364 Приращивать,-стить — при­
передмістя. рощ увати , -стііти, пр и точу­
3331). Пригородный — приміським. вати, -чйти.
3331 . Приготовление — готування. 3365. Прирезка (оконны х, дверных
3332. Приготовлять,-вить — го т у ­ приборов) — приправляння.
вати, приготувати. 3366. Прирезывать,-зать — приправ­
3333. Приделка — пр и р обк а; (п р о ­ л яти ,-ви ти .
цесс) — прироблю вання. 3367. Прирост (населения) — приріст
3334. Приделывать, -лать —- пр и р об­ (р .-р о с т у ), збільш ення.
лювати ,-бііти . 3368. Прируб — нрйруб (р .-б у );
3335. Прием — приймання; (м е т о д )-- п. косой —- п. косий.
спбсіб (р .-со б у ). 3369. Прислонная рама (оконная) —
3336. Приемка (работ) — приймання. вставна варцаба.
3337. Приемная (комната) — че­ 3370. Прислуга — служ ник (м. р .);
кальня . ь служ ниця (ж . і>.); (соби р ат.)
3338. Приемник — приймач. - челядь (р .-д и );
3339. Приемный — приймальний; п. машинная — порал ы ш кн ,
п. труба (в насосе) = всасы­ (ед. ч .) — порал ы ш к.
вающая — всисна тр уба. 3371. Присоединение — прил ука;
3340. Приемщик — приймальник. (п роцесс) — прилучання.
3341. Прикащик,-ца (продавец)— про­ 3372. Присоединять,-нить -— прилу­
давець (р.-вця),-продавгш ц я. чати,-чйти.
3342. Прикрепление— прикріпленії я. 3374. Приспособлять,-бить -— при­
33*43. Прикреплять,-пить — при­ стосовувати ,-су вати .
к р іп л яти ,-пйтн. 3371. Приспособление (к о п стр .) —
3344. Прилавок = стойка — ляда. пристрій.
3345. Прилаживать,-дить —- прила­ п. громоотводное — п. бл иска­
дж увати,-дитя. вичнії ков ий ;
3346. Прилегание —- прилягання; п. задерживающее — и. за -
(плотное) — приставання. тримнйй;
3347. Прилегать,-лечь — прплліати, п. питательное (для котла) —
-гти ; (плотно) — приставаги, п. ж ивильний;
-ста ти . п. предохранительное — и. за ­
3348. Прилив (литейный) —■ прила­ побіж ний;
вок (р .-в к а ). п. синхронизирующее — II.
3349. Приливать,-лить (техно.I.) — синхрон ізаційний ;
ирнливати,-лйтп. п. смазочный— гг. мастильний;
3350. Приливной (час) — приливний. п. улавливающее (для ролика
3351. Примесь ■ — дом іш ка; трамв.) — и. ловний.
п. железистая — д. залізиста. 3375. Приставлять,-вить — пристав­
3352. Примешивать,-шать - дом і­ ляти,-вити.
ш увати ,-ш ати . 3376. Приставной — п р и с т а в и т !;
3353. Примыкание (соспрпкаеанпе)— п. лестница — драбина.
дотуляпня. 3377. Пристань — прйстань (р .-н и ).
3354. Примыкать,-инуть — доту- 3378. Пристраивать, -строить — при­
ляти ,-ся ,-л йти ,-с я . будовува ти , -дувати.
3355. Примыкающий — дотул ьн й й. 3379. Пристройка (предмет)— н рибу-
3356. Принадлежности — припйсп дбва; (п р оц есс)— п р и б удову­
(р .-с ів ); вання.
п. канцелярские — приладдя 3380. Притекать,-течь — допливати,
канцелярське. -.піти.
Притеска — Проводимость 79

Притеска (процесс) — притісу- 3412. Провес (провода) - - обвисання.


вания. 3413. Провеска =-• провешивание (ва­
ЗЗН2. Притесывать,-сать — н рн тісу- терпасом) — ґрунтваи : іішіі :
вати,-тесати. (липни) — тичкування.
ЗЗНЗ Приток (воды) — доплив (р. 3414. Провешивать,-вешить (липню)
-в у ); (п роцесс)— допливйнпя. — тичкувати, вйтичкуватіт.
ЗЗК 4. Притолка — приварцабок (р . 3415. Провинциальный город — про-
-бка). вінціяльне місто.
ЗЗНГ>. Прихватка (для брю к) .—■ за- 3416. Провод — провід (р.-воду),
щімок (р.-м ка). дріт (р.-дроту);
ЗЗН(і. Прихожая — передпокій (р . п. арматурный — п. рпінтуи-
-кою ). кбвий;
ЗЗН 7. Прицепка — прйчіпка; (п р о­ п. воздушный —- п. надземний;
цесс) — причіплювання. п. главный рабочий — и. го­
ЗЗН 8. Прицеплять, -пить — причіплю - ловній! робочий;
вати,-чепйтм. п. голый п. (дріт) голий;
ЗЗН 9. Прицепной — причіпний. п. Гугуїера — и. Гупорів-
33140. Причаливать,-лить — прича­ ськиіі;
лювати,--ЛИТИ. п. двух-, трехсторонне питае­
3 3 1 Л . Причалка (строит.) — прича­ мые — проводи дво-. три­
лок (р.-лк а). бічно жйвлені;
3 3 & 2 . Пришлифованная пробка-лри- п. заземленный — н. уземле-
тертая— притерта затичка. пші; ^
3 3 3 3 . Пришлифовывать,-фовать — п. заземляющий — п. уземлю-
приш ліфовувати. -фувати. вальниіі;
3 3 3 1 . Пришлое население — зайшла п. земляной - заземляющий —
людність (р .-пости). и. уземлювальшій;
3 3 3 5 . Проба — проба; (п роцесс) — п. изолированный — п. ізо­
пробуванії и. льований;
п. продолжительная (дипамо- п. контрольный — п. контроль­
маш.) - - проба тривала. ний;
3 3 3 0 . Пробег (вагона) — перебіг (р. п. многопроволочный —- II.
-бігу ). кількадротовий;
3 3 3 7 . Пробивать ,-бить — проби вати, п. наружный — и. надвірній;
-бйти. п. нейтральный = нулевой —
3 3 98. Пробивка — пробивания. п. нулбвий;
3 3 99. Пробивной — пробивний. п. оборотный — и. зворотний;
3 4 (И). Пробирание (шва) — приби­ п. одиночный П\ поодино­
рания. кий;*"
3 4 01. Пробирать, -брать — проби ра­ П. осветительный' ---- Л. ОСВІТ-
ти,-брати. люва мыши; .
3 4 і •>. Пробирка — ітробівка. п. панцэрный и. паицери-
З 1 03. Пробка- -затичка; (м атериал)— ваний;
кбр ок (р .-к у ); (дерев, в кал. п. перекрещивающиеся - - и.
стене для крю ка) — чіп (р. ноперехрещуваиі;
чопа); п. переносный — и. перепос-
п. при шлиф. — з. притерта; ийй;
п. предохранительная — за­ п. питательный — и. живил ь-
тичка запобіж на. пий;
34^0 4. Пробный — спробний. п. подводный — и. підводний;
34-05. Пробоина — проломина. п. подземный — н. підземний;
34 -0 0 . Пробойник (для кам. стен) — п. подуличный - и. підвулич-
м уропробоєць (р .- бійця). ний;
34-07. Пробочный — з а т н ч к б в н й , к о р ­ п. прямой — и. безпосередній;
ковий, чоповий (см . п робк а). п. рабочий — и. робочий;
ЗкОХ. Провал (п р ов ал и в ш еєся место) п. распределительный к.
п р о в а л и н а ; (в н а г р у з о ч н о й розподільчий;
кр ивоіі) — з а п а д и н а . п. соединяющий — и. з. іучіиі іі;
34=09. Проведение ( д о р о г и ) - про­ п. токоведущий п. струмо-
кладання. відпші;
3-1 1 0 . П р о вер ка - п е р е в і р к а . п. фазовый п. фазовії и.
3-111. П роверять,-рить п ер евір я­ 3 4 1 7 . Проводимость — провідн ість
т и ,-р ш и . (р.-пости).
80 Проводить — Пропускать

.*3418. Проводить,-вести — проводи­ 3441. Производительность (машин) =


ти ,-вёсти. отдача—видатність(р.-ности).
3419. Проводка— провідня; (процесс) 3442. Производить,-вести (изделия)
— провбдж ення ,-вёдення; — виробляти,-бити. }
п. внутренняя — п. внутріш ня; :.443. Производственный — в и р о б ­
п. комнатная — п. хатня; ничий.
п. на клицах — н. на стиско- 3444. Производство — виробництво.
вй х ізол ятор ах; 3445. Прокаливать — прож арю вати.
п. на колокольн.изоляторах — 3446. Прокат (вещей) — прокат (р .
и. на остріш кбвих ізол я­ -ту ).
тор ах ; 3447. Прокатный (о вещ ах) — про­
п. на роликах — п. па рольках; катний ;
п. надземная — п. надзёмна; п. железо — вальцьоване за­
п. наружная — п. надвірня; л ізо.
п. скрытая под штукатуркой— 3418. Прокачка (для прочистки кл о­
п. попідтинькбва; зетной чаши) — прбтичка.
п. уравнительная — и. йирів- 3419. Прокладка — иереліж ка; (п р о­
няльна. кладывание чем - нибудь,
3420. Проводник (тепла, эл ектр.) — напр., венцов паклей) —
провіднйк; переклада пн я; (прокладыва­
п. плохой = дурной п. п о­ ние чем-либо н ап р., прови-
ганий ; ♦ дов) — прокладання;
п. хороший — п. добрий. п. резиновая — иереліжка гу ­
3421. Проводоспособность (т р у б о ­ мова;
провода) — проводоспром бж - п. слюдяная — л. лоснякбва.
ність (р .-ост и ). 3450. Пролет (ст р .) — прбгін (р .
3422. Проводящий — провідийй. -го н у );
3423. Проволока — дріт (р . д р оту ); п. боковой — и. бічніій;
п. вязальная — д. в ’язёльний; п. в свету = просвет II]>6-
п. отожженная — д. відгартб- світ (р .-т у );
« ваний; п. рассчетный — п. р озр а х ун ­
п. печная — д. пічний. ковий.
3424. Проволочный — дротяний. 3451. Пролетный — прогонивш і, про­
3425. Прогиб — прогин (р .-н у ). гінний.
3426. Прогон (строит. )— підвалина. 3452. Промежуток — ■ п р ом іж ок (р .
3127. Продолжительность — трива­ -ж ка );
лість (р .-ост и ). п. воздушный (в роговом раз­
3428. Продолжительный— тривалий. ряднике) — н. повітряний ;
3429. Продольный — подбвжний. п. искровой п. іск р ов и й .
343(1. Продукт = изделие виріб 5453. Промежуточный — пром іж ний.
(р .-р о б у ); (к. либо процесса, 3154. Промерзание — промерзания.
напр., горсчшя^— добуток (р. 3455. Промерзать,-знуть (о степах)—
-тку);(гш щ евой)—харч(р.-чу). промерзати ,-зп ути .
3431. Продуктовый • (торговл я) — 3156. Промокательная бумага - —про­
харчовий. мокальний папір (р .-н ёр у ).
3432. Проезд — проїзд (р .-д у ); 3457. Промывать,-мыть — проми­
п. сквозной — п. наскрізний. вати,-мити.
5133. Проезжать,-ехать —- п р оїж ­ 3158. Промывка —- промиванії и.
дж ати ,-їхати . 3459. Промывной — пром ивний .
3134. Проезжая часть (улицы , мо­ 3160. Промышленность — пром исло­
ста) — пербїздка. вість (р .-о ст и ).
3435. Проем — пройма. 3461. Промышленный —- промисло­
3436. Прожектор - прожектор; сві- вий.
т. іо кпд. 3462. П рон и ц а ем ость - проникли­
п. ацетиленовый — п. ацетиле­ вість.
новий. 346:’ . П р о н и ц а ть ,-н и к н у ть — п р и т і ­
З іЗ І. Прозор (решетки) — прбзір (р. кати .-н и к н у т и .
-зору). 3401. П р о п и т ы в а т ь ,-т а т ь — насичу­
3438. Прозрачность — прозорість вати ,-чйтн.
(р.-рости). 5465. П р оп и ты в а ть ся ,-т а т ь с я - -про­
3-139. Прозрачный — прозоріїй. ся к а ти ,-ся к л у т и .
3440. Производитель (работ) —- впко- 34 66 . П р о п у с к а т ь ,-с т и т ь — поргпу-
пеш чи , ( п . - н и н ) . СКЙТИ,-( піти.
Пропускной — Путь 61

3467. Пропускной (сп особн ость) — 3496. Профилевать — профілювати.


перепускний. 3497. Профилевна— профілювання.
3468. Прорезинивать,-нить — гу м у ­ 3498. Профиль — профіль (р .-л ю );
вати , п р огум у в а ти . * (ш аблон) — мбдло;
3469. Прорезной (шип) — прорізн ий. п. поперечный — п. попереч­
3470. Прорезывать,-зать — п р ор ізу ­ ний ;
вати ,-затії. п. продольный — п. подовж ­
3471. Прорывать,-рыть (канал) — и ш !.
прокопувати ,-пати. 3499. Проходить,-йти — проходити,
3172. Прорытие — прокопування. -й тй .
3473. Просачивание— просочування. 3500. Проходной — прохіднйн.
3174. Просачиваться , -сочиться — 3501. Процесс — процбе (р .-су );
п р осочу ватися ,-соч й ти ся. п. гнилостный — п. гнйлы ш й;
3475. Просвет (моста) ■— просвіт (р . п. рабочий — п. роббчий.
-т у ); (трубы ) — гірозір (р . 3502. Прочистной — прочисийй.
-з о р у ). 3503. Прочищать,-стить — прочп-
3476. Проселок = проселочная доро­ щ&ти,-Йтити.
га— путівець (р.-вци)» 3504. Проэкт — проект (р .-т у );
3477. Прослаивать,-слоить — про­ п. эскизный — п. нариснйй.
ш аровувати ,-р ува ти . 3505. Проэнтирсвание — проекту­
3478. Прослоек = прослойка— п р о­ вання.
ш арок (р .-р к а ). 3506. Проэктировать — пр оек тувати .
3479. Просмолить — проемолйти. 3507. Проэктный — проектбвий.
3480. Проспект — проспект (р .-т у ). 3508. Пруд — став (р .-в у );
3481. Простенок — п ростінок (р . п. осадочный — с. осаднйй.
-н ка). 3509. Пружина — пруж ина;
3482. Простильный пол (черный) — п. спиральная — п. спіральна.
м остовиння. 3510. Пружинить — нруж йнити.
3483. Простой — простий; (с у щ . от 3511. Пружинный — пружйниий.
глагола «стоять») — пербстШ п. весы — кантар (р .-р а ).
(р .-т о ю ). 3512. Пружинящий — пруж йнистий.
3484. Просторный — простбрий. 3513. Прут — п р у т (р .-т а ); (реш етки)
3485. Пространственный — пр осто- — ґр а та .
рбвий. 3514. Прыск —. бовтанка.
3486. Пространство — простір (р . 3515. Прямой — прямйй; (непосред­
-т о р у ); ственный) — безпосередній.
п. безвоздушное — п. безпо­ 3516. Прямоточная машина — иро-
вітряний; стотечЩ на машина.
п. вредное (пар. маш.) — и. 3517. Прямоугольный — п р я м о к у т ­
шкіднйй; ний.
л. междубалочное — межи- 3518. Пудретт — пудрет (р .-т у ).
т р я м ’я; 3519. Пункт — пункт (р .-т у );
п. междужелезнсе (в динамо) — п. остановочный — п. зуийи-
суточки м іж зал ізові; пий, зупинка;
п. освещаемое — п. освітл ю ­ п. питательный — п. живиль­
ваний. ний .
3487. Проступь (ступени) — п ри сту­ 3520. Пуск в ход — пускания.
пок (р .-п к а ). 3521. Пускать в ход — нуск&ти.
3488. Просушивать,-шить — п р о су ­ 3522. Пусковой — иусковйй.
ш увати,-йти. 3523. П устота— п ор ож н я .
3489. Просушка — просуш ування, 3524. Пустотелый — п о р о ж н й с т и й .
-ш ення; 3525. Пустотный ( л а м п а ) — п о р о ж ­
п. предварительная — п ід су ­ н яв ий.
ш ування. 3526. Пустошовка — п у с т о ш в о .
3490. Противень (к у х о н .) — дёка. 3527. Путевой — ш л я х о в й й ; ( о ж ел.
3491. Противовес — противага. д ., тр а м в .) — колібвии .
3192. Противодавление — протитиск 3528. Путепровод — ш ляхоп ровід
(р .-с к у ). (р .-в о д у ).
3193. П р о т и в о э л е к т р с д в и ж у щ а я 3529. Пути сообщения — ш л я х и ;
сила протиелектрозвору- п. гужевые -- Ш. ВОЗОВІ.
ш ення. 3530. Путь — ш л я х ( р . - х у ) ; ( р е л ь ­
3494. П р оток — перетік (р .-т о к у ). совый) — колія;
3495. П роуш ина — вуш ко; в у х о . п. двойной — к . п од вій н а;
82 Пучина — Разбирать

п. за п асн ой — к. запасна; п . п од н я ть — к у р я ву зчинити,


п. распределительны й — к. роз* збйти.
подільча. 3535. П ырей — перШ (р .-р ію ).
3531. П у ч и н а — вйдим (р .-м у ). 3536. П ьезом етр и ческ и й — п ’ єзом е-
3532. П у чи ться — видим атися,-ду­ трйчний.
тися. 353.7. П я та — п ’ята;
3533. П ы л есос — пилосмбк. п. вы п у скн а я (свода) — п. на­
3534. П ы ль — пйл (р .-л у ); иорохй п у с к н і;
(р .-х ів ); (поднятая)— кур я ва; п. ш аровая — п. куляста.
п. к ам ен н оугол ьн ая — п. ка- 3538. П ятник — п ’ятнйк.
м ’ян овуглйиий: 3539. П яточка (лампочки) — п ’ятк а.

р
3540. Р а бота — робота; (труд) — 3543. Работоспособный — праце­
п р іц я ; здатний; (о машине) — р о б о -
р. аккордная —■ р . акбрдна; тбспрбмож нии.
р. вен тиляцион ная ( в ту р би ­ 3544. Рабочий (су щ .) — р обіти й к;
не) — р. провітрю вальна; • (прилаг.) — робітнйчий; (о б
р. длительная (м отора) — р. орудии производства) — р о ­
довгочасна; - бочий; (относящ ийся к р а бо­
р. кратковрем енная — р. к о­ те)— робітний;
роткочасна; р. канализаций — каналар (р .
р. м ехан и ч еск ая —р. механічна; ра).
р. небреж ная — р. н едбіл а; 3545. Равновесие — рівн овага;
р. н еу стой ч и ва я (машины) — р. неустойчивое — р. хи стк а ;
р. хистка; р. тепловое — р. теплова;
р ._п ов тор н о - кратк оврем ен ­ р. устойчивое — р. стійка.
ная — р. новторно-корот- 3546. Равнодействующий (сила) —
кочйсна; висліднйй.
р. поденная — р. поденна; 3547. Равномерность — р івн ом ір ­
р. подрядная — р. з п ідряду; ність (р .-ости ).
р. полезная — р. корйсн а; 3548. Равномерный — рівномірний.
р. резная — р. різбя рська; 3549. Равноплечий (рычаг) — р івн о-
р. сдельная — р. відрядна; рамённий.
р. сп ок ой н а я — р. спокійна; 3550. Радиальный (магистраль) —
р. ф ор си рован н а я (котла) — радіальний.
р. підсйлена, 3551. Радиатор — р адіатор;
р. тщ а тел ьн а я - - р. стір а н а ; р. автомобильный — р. авто­
р. бер егоук реп и тел ьн ы е — р. мобільний;
берегокріпна; р. отопительный— р. огрівний.
р. зем л ечерпательны е — }>. 3552. Радиуо ■— рйдіус (р .-с а ); луч
землечерпал ь н а ; (р.-ч&).
р. зем л яны е — р. земляна; 3553. Разбавление — розводж ення,
р . каменны е — р. ка м ’яна; -вёдення; (водой) — розвбд-
р. кровел ьн ы е — р. покрівель­ нювання, -вбдпення.
на; 3554. Разбавлять, -вить — р озводи­
р. кузн ечн ы е — р. ковальська; ти, розвёсти; (водой) — роз-
р. м алярны е — р. ф а р бір ськ а : вбднювати, -воднйти.
р. обк л ей н ы е — р . обклейна; \ 3555. Разбег (м отора) — р озгін (р .
р. пл отн и чьи — р. тесл ярська; гбну).
р. п од г о то в и те л ь н ы е — р. під­ 3556. Разбегаться, -жаться (о ма­
готовча; шине) — розганятися, р озі­
р. рем он тн ы е — р. ремонтна; гнатися .
р. сва й н ы е — р. пальова; 3557. Разбивать,-бить — розбивати,
р. сл есарн ы е — р. сл ю сір сь к а . -бйти; (линии на плане, мест­
3541. Р а б о т а т ь — працю вати, робити. ности) — розм іч& ти,-тити.
3542. Р а б о т о с п о с о б н о с т ь (о л ю дях)— 3558. Разбйвка - розбив&ння, р о з ­
працездатність (р.-пости); биття; (линий)— розмічання,
(о машине) — роботосиро- -Ч6ІІНИ.
_ мбжність (р.-пости). 3659. Р а зби р а ть , р а зобр а ть — розой-
Г 'а З О О р ііЬ П і ““ X сі о д и ъ 1 1 »

рати, розібрати; (о построй­ 3586. Р а з д в и г а т ь ,-н у т ь — розсувати ,


ках) — розкидати. -сун ути.
3560. Разборный = разборчатый—р оз­ 3587. Раздвижной(мост)— розсувнйй .
бірний. 3588. Раздевальня — роздягальня.
3561. Раабутка = забутка — забучу- 3589. Р азделительны й (конденсатор)
вання. — роздільчий.
3562. Разбухать, -хнуть — бу бн я в і­ 3590. Разделка (в дымовой трубе) —
ти, набубнявіти. рбзділка;
3563. Разбучивать,-тить — за буч у­ р. (карнизов, угл ов) — оправ­
вати, -тйти. ляння;
3564. Разведка грунтов — розвідка р. под ч т о - л и б о — нідбармб-
ґр у н т ів . вання, (процесе) — під-
3565. Развертка (инструмент) — рбз- бармувания під щ ось.
вертка; (листа) — р бзгортка; 3591. Р а з д е л ы в а т ь ,-л а т ь (углы ) —
(процесс) — р озвірчуван н я ; оправляти,-вити; (иод что-ли­
розгортання. бо)— нідбармбвувати.-мувати.
3566. Развертывать, нуть (разверт­ 3592. Раздельны й (устой ) — поділе­
кой)— р озвірчувати, -в ер тіти ; ний..
(лист)— розгортати, -горн ути . 3593. Р аздбл Ъ ть,-л и ть ----- роз(по)ді-
3567. Разветвление (провода) — рбз- ляти,-лйти.
гілок (р .-л к а ), розгал узок 35.94. Р а з д р о б л я т ь ,-б и т ь — дрібпйти,
(р .-зк а ). подрібню вати.
3568. Разветвленный (сеть) — розга­ 3595. Р азж ел обка (деталь кровли) —
лужений. розж олббина.
3569. Разветвлять, -вить —■р озга л у ­ 3596. Р а з ж и г а т ь ,-ж е ч ь (топ ку) —
ж увати , -зити. розпалювати ,-лйти.
3570. Развиваемый (м ощ ность, с к о ­ 3597. Р а зж и ж а ть , -ж и д и ть — розвб-
рость) — розвиваний. дити, -в іс т и ; (водой) — роз-
3571. Развивать, -вить — розвивати, вбднювати ,-нйти.
-вйнутн. 3598. Р а ззен к ов к а — р а ззен к овы ва -
3572. Развинчивать, -тить — роз- нне-— (процесе) зенкування;
гвйнчувати, -тйти. (инструмент) — зенківка.
3573. Развод (пилы) — р озвід (р. 3599. Р а з м а гн и ч и в а ть ,-т и т ь — роз-
-воду). магнетбвувати ,-тувати.
3574. Разводить, -весть— розводити. 3600. Р а з м а т ы в а т ь ,-т а т ь — розм оту­
-в істи . вати,-тати.
3575. Разводка (инструмент для р аз­ 3601. Размер — розмір (р .-р у ).
водки пилы )—рбзвідка; (ыро- 3602. Р а з м е щ а т ь ,-с т и т ь — розміщ а­
цесс)-розвбдж ення ,-в іден н я . ти,-стйти.
3576. Разводной (ж ел об, канал, 3603. Разм ещ ение — розміщ ення,
мост) — розвіднйй. (процесе) — розміщ ування.
3 5 7 Г. Разводящий (труба) = развод­ 3604. Размочаливание (го л о в и .св а н )
ной — розвіднйй. — рс зволбкнюванни.
3578. Развозить, -везть — розвб- 3605. Р азм очал и вать ,-л и т ь — роз-
зити, -везти. волбкню вати ,-нйтн.
3579. Развозка — розвбзипи. 3606. Р а з м ы в а т ь , -м ы т ь в — розми­
3580. Развозочный (автомобиль) — вати ,-МЙТІІ. *
розвізний. 3607. Разм ы кание (эл. цепи) — роз-
3581. Разворачивание (м отора) — мйкання.
розкручування. 3608. Р а зм ы к а ть, разм окн уть (эл.
3582. Р а звор а ч и в а ть ся (о моторе) — цепь) — розмикати, р о зі­
розкру чу ватися. мкнути.
3583. Р а згов ор н а я будка (телефон­ 3609. Р а з м я г ч а т ь ся ,-ч и т ь с я — м ’я к ­
ная) — розмовна будка. шати, п ом ’якш ати.
3584. Р а згр у ж а ть , -з и т ь (что-либо)— 3610. Р азм ягчен и е — м ’якш ання.
розвантажувати, -жити; (из 3611. Р а з н о в е с о к — важ бк (р .-ж к а ).
чего-либо) — вивантажувати, 3612. Р азн ога (боенская) — рбзиі-
-жити; (машину) — розобтя- ж ок (р .-ж к а ).
жувати, -тяжити. 3613. Р азнос (м отора)— розліт (р .-т у ).
У585. Р азгрузк а — розвантаження, 3614. Р а з н о с и т ь ,-н е с т ь (о м оторе) —
-жування, вивантаження, розлітатися ,-летітися.
-жування; (.машины)— розои- 3615. Р а з н ость (напряж ении, потен­
тяжсішн,-жуваиші. циалов и т. д.) — різниця.
84 Разобщать — Располагать

3616. Р а з о б щ а т ь ,-щ и т ь (баки, филь- 3641. Район — район (р .-и у );


тры) — р о з ’<:диувати,-нАти. р. городской — р. м іськи й.
3617. Р азом кн уты й ~ незам кнуты й 3642. Раковина (в литье) — ск а з
(сеть, цепь) — незамкнений. (р-зу);
3618. Р а з р а б а т ы в а т ь ся ,-б о т а т ь с я р. кухонная — зливальниця
(о подш ипниках)— розмелю ­ кухАнна.
ватися ,-м ол оти ся . 3643. Рама — рама; (оконная, д в ер ­
3619. Р а зр а ботк а (подш ипника) = ная) — варцаба;
р а зр а ба ты в а н и е — розмалю ­ р. автомобильная — р. а вто­
вання. м обільна;
3620. Р азделитель — роздільник. р. велосипедная — р. в ел оси ­
3621. Р а з р е ж а т ь ,-д и т ь — р озр ід ж у ­ педна;
вати ,-дйти. р. закладная (оконная) — в а р -
3622. Разреж ение — розрідж ення. цАба закладыА; .
36^3. Разрез — розр із (р .-з у ). р. парная (оконная) — в. по­
3624. Разрезка — р озр ізк а ; (п ро­ двійна;
цесс) — розрізування. р. прислонная (оконная) —
3625. Р а э р е з ы в а т ь ,-з а т ь — р о з р із у ­ в. вставна.
вати,-зати. 3644. Рамбовать (асфальт) — п р а ск у -
3626. Р азр убоч н ая (на б о й н е )— роз- вати.
тинальйя. 3645. Рамбовка (инструмент) — пра­
3627. Р а зр у б ы в а ть ,-б и т ь — р о з р у б у ­ ска ; (п роцесс) — п р а ск у -
вати ,-бати; (ту ш у )— розти*- вАния.
нати,-тяти. 3646. Рамбовщик — п расківнйк.
3628. Р азры в (контакта) — розрив 3647. Рамка — рамка.
(р .-в у ); (м е с т а )— р озірва; 3648. Рамный (м ост) — рамовйй.
(между строениями) — п ро­ 3649. Рампа — рАмпа.
мі ж ж я. 3650. Раскалять,-лить — розпікати*
3629. Р а з р ы в а т ь , р а зор в а ть — роз­ -п ек тй .
ривати, розірвати. 3651. Раскачивание (п р овод ов , к он ­
3630. Разры хлени е (балласта, гр ун ­ цов вагон а)— р озгой д ув а н н я .
та) — підпуш ування,-ш ення. 3652. Раскачивать,-чать — р о зго й ­
3631. Р а з р ы х л я т ь ,-л и т ь — підпуш у- дувати,-дати.
вати,-ш йти. 3653. Расклеивать,-ить — р озкл ею ­
3632. Р азряд (эл .) — вйснага; вати,-лАїти.
р. а м тосф ер н ы й — в. атмо­ 3654. Расклейка — р озкл ею ва н н я.
сферна; 3655. Расклейщик афиш — афппар
р. гр о зо в о й — в. громовйчна. (р .-р я ).
3633. Разрядка (аккум улятора) — 3656. Расклинивание (тол сты х ш в о в )
виснаж аин я; (настольной — р о з к л и н ц ь о в у в а н н я ,- ц ю -
лампы) — розладнання. вАння.
3634. Разрядник — виснаж ник; 3657. Расклинивать,-нить — р о з-
р. п о р ош к ообр а зн ы й — в. по­ клинцьбвувати ,-ц ю ва ти .
рош куватий ; 3658. Раскос — косець (р .-сц я ).
р. р огов ой — в. ріж иатий; 3659. Раскосный — к о с ц Є в и й .
р. рол иковы й — в. коліщ аткб- 3660. Раскружаливание (свода) —
вий. р озкр уж и н ю ва н н я,-н ен и я .
3635. Р азрядны й т о к — виснажний 3661. Раскружаливать,-лить — р о з -
струм (р .-м у ). круж йш овати ,-н и ти .
3636. Р а з р я ж а т ь ,-д и т ь (эл .) — ви- 3662. Распалубка (в св од а х ) — л ю ­
снаж ати,-ж ііти; (н астол ьн ую нета.
лампу) — розладнбвувати, 3663. Распиливать,-лить — р озп и л ю ­
-нАти. вати ,-ляти.
3637* Разъединитель = разм ы ка­ 3664. Распирать,-переть — р озн и -
тел ь (эл .) — розмикАч. рАти,-перти.
3638- Раз е д и н я т ь ,-н и т ь (эл .) = раз­ 3665. Расплавлять,-вить — р о з т о ­
м ы к а ть — розм икати, р о з і­ плювати ,-топ й ти .
мкнути. 3666. Расплавляющий (ток ) — р о з -
3639. Р а э ’езд (соор у ж ен и я ) — р оз­ топ нйй.
минка; (п р о ц е с с )— рбзмин 3667. Р асп ол агаем ы й (м ощ ность) —
(р .- н у ); наявний.
р. свободный — р. в іл ь н и й . 3668. Р а сп ол а га ть (чем -либо) — ма­
3640. Раз емный — р о зн ім ан и й . ти щ о.
Расползание — Ребро

3 669. Р аспол зание (насыпи) — роз­ 3693. Раствор — розчин; (и звестко­


сування. вый, цементный)— чамур (р.
3670. Р а сп ол за ться (о насыпи) —
розсуватися ,-су н ути ся. р. щелочный — р. лужний.
3 6 7 1 . Р а сп ор — рбзпір (р .-п о р у ); 3694. Растворяемость — розчинність
р. горизонтальны й — р. по­ (р .-к о сти ).
зем ИЙ. 3695. Растворяемый — розчйнний.
3 6 7 2 . Р а сп ор к а — рбзпинка. 3690. Растворять,-рить — розчиняти,
3 6 7 3 . Распределение — розпбділ, нйти.
(процесс) — розподілення; 3697. Растение — рослйпа.
р. д ей ств и тел ьн ое (тока) — 3698. Растительный — рослйнний.
р. дійсний; 3699. Раструб — горловина;
р. зол отн и к ов ое — р. сува- р. флянец — г. крисата.
кбвий; 3700. Раструбный — горловйнний.
р . клапанное (пар.-маш .) — 3701. Растягивать, - н у т ь — р о з т я ­
р. хлипакбвий; гати,-тягтй.
р. непрямое (тока) — р. посе­ 3702. Растягивающий (усилие) —
редній, непрямий; розтяг&льний.
р. принудительное (в паровой 3703. Растяжение — розтяг (р .-г у ).
машине) — р. прим усо­ 3704. Растяжимый — розтяж нйй.
вий; 3705. Расход (воды-, энергии) — ви­
р. п ростра н ствен н ое (света) — трата;
р. просторовий; р. ожидаемый — в. сподівана;
р. прям ое (тока) — р. безпо­ р. переменный — в. змінна;
середній , прямий. р. постоянный — в. стала.
3674. Распределитель — розподіль­ 3706. Расходный — витратний.
ник; 3707. Расходовать, израсходовать —
р. в оздуш н и ы й — р. повітряний. витрачати,-тити.
3675. Распределительны й — розп о­ 3708. Расчёканивать,-нить —■ роз-
дільчий; кар ббвувати ,-бувати.
р. щ и т — розподільник гол ов­ 3709. Расшивать,-шить (ш вы в клад­
ний. ке)—л ичкувйти, заличкувати;
3676. Р асп ред ел я ть,-л и ть — р озпо­ (щ ели)— ш парувати, пош па­
діляти,-л йти. рувати.
3677. Распы литель (для ж идкости)— 3710. Расшивка (ш вов) — заличкову­
розпбрскувач. вання ; (щ елей)—ш парування.
3678. Р аспы ля ть ,-л и ть — р озп ор о­ 3711. Расширение — розш ир (р .-р у );
ш увати,-шйти; (о ж идкости) (п роцесс) — розш ирення.
— розпорскувати ,-н у ти . 3712. Расширять(ся),-рить(ся) — роз-
3679. Рассверливание (дыр) — р о з­ ш йркш ати(ся) ,-ш йрити(ся).
вірчування. 3713. Расщебенивать,-нить = заще­
3680. Р а ссвер л и ва ть,-л и ть — р озв ір ­ бени в а т» —заскальцьбвуватн,
чувати .-вертіти. -ц ю в а ти .
3681. Рассеивание (света) — р о зсію ­ 3714. Расщебенка - — засмальцьову­
вання. вання,-цюваип я.
3682. Р ассеиватель — розсію вач. 3715. Расщелина — розколина.
3683. Р а с с е и в а т ь ,-я т ь (свет) — р о з­ 3716. Рашпиль —- раш піль (р .-л я ).
сію вати,-сіяти. 3717. Рваный камень — ьйсадженпй
3684. Р ассеиваю щ ий — розсівнйй. камінь (р.-м еня).
3685. Р а ссе к а т ь ,-се ч ь — розтинйти, 3718. Рвать — рвати: (о .т к а н я х ) —-
-тяти. дёрти; (п ор охом , динамитом)
3086. Рассеянны й свет — розсіяне — висадж увати.
світло. 3719. Р еаген т — реагент (р .-т у ).
3687. Р а с с л а и в а т ь ся ,-с л о и т ь с я —р о з­ 3720. Р еа ги р ов а ть — реагувати.
ш аровуватися ,-ш ар увёти ся. 3721. Р еак ти в — реактив (р .-в у ).
3688. Р асстоя н и е — віддаль (р .-л и ). 3722. Р еак ти вн ы й (турбина) — ре-
3689. Р а с с т р а и в а т ь ,-ст р о и т ь (меха­ актйвний.
низм)—розладжу вати,-дити. 3723. Реакция — реакція.
3690. Р а сстр о й ств о (м остовой) — р оз­ 3724. Р еборда (колеса) — реборда,
лад (р.-ду). закрайок.
3691. Р а ссч ет— розрахунок (р.-нку). 3725. Р ебр и сты й — ребрбваш ш .
3692. Р а с с ч и т ы в а т ь ,-т а т ь — розра­ 3726. Р ебро — р ебро;
ховувати ,-хувати. р. круж ал ьное — р. круж и и н е;
86 Ревизия — Реторта

р. прил ивное (на тр у бе) — 3753. Река — р іч к а ;


р. приливане. - р. м ел ководн а я — Р- м іл к о-
3727. Р еви зи я — р ев ізія ; (канализа­ вода;
ционная) — відтулина до- р. су д о х о д н а я
— Р* су д н о -
зірна. пл&вна.
3728. Р еген ер а тор — регенератор. 3754. Релэ — релё (не ск л о н .).;
3729. Р егенерац ия — регенерація. р.быстродействующее = мгно­
3730. Р еги стр и р ов а н и е — реєстра­ венное — р. м иттьове.
ція. 3755. Рельеф (м естности) — рельеф
3731. Р е ги стр и р о в а ть — реєструвати. ( р -Ф у ).
3732. Р еги стр и р ую щ и й (аппарат) — 3756. Рельефный — рельєфний.
реєстрівнйй. 3757. Рельс — рёйка.
3733. Р егул и рован и е — регуляція. р. воздушный — р. надземна;
3734. Р егу л и р ов а ть — регулю вати. р. желобчатый — р. р ів ч а ста ;
3735. Р егул и ровоч н ы й ^ р е г у л я ц и о н ­ р.-коллектор (для бл ок ов) —
ный — регуляційний. р. збірн а;
3736. Р егулируем ы й — регульбваиий. р. одноголовый — р. гр п б у -
3737. Р егул и р ую щ и й — регулю валь­ вата;
ний . р. прокатной — р. вал ьцьо­
3738. Р егу л я тор — регул ятор ; вана;
р. давления — р. тисковйй; р. ходовой — р. р обоч а .
р. д и ф ф еренциал ьны й — р. ди­ 3758. Рельсовый — рейковий.
ференціальний; 3759. Ременной (передача) — п а со-
р. к о св е н н о г о д е й с т в и я — р. по­ вйй.
середній; 3760. Ремень (приводной) — п ас
р. п осл ед ова тел ьн ы й (эл .) — (р . паса);
р. низковйй; р. закрытый = перекрестный—
р. п р я м ого д ей ств и я — р. без­ п. перехрещ ений;
посередній; р. оконный (в трамвае) — па­
р. ск о р о ст и — - р. Ш В Й Д К ІС ІШ Й ; сок (р .-скй ) віконний;
р. ш у н тов ой — р. узбічн икб- р. открытый — и. відкритий.
В И 1 І. 3761. Ремонт — ремонт (р .-т у ;;
3739. Р егул яц и он н ы й = регул и р о­ р. капитальный — р. кап і­
воч н ы й — регуляційний. тальний
3740. Р едук ц и он н ы й (клапан) — ре­ р. мелкий — р. дрібнйй;
дукційний. р. текущий — р. поточний.
ЗГ41. Реечны й д ом к р а т — трибовйй 3762. Ремонтировать (инструмент) —
лівар (р .-р а ). ремонтувати.
3742. Реж им (работы ) — режйм (р . 3763. Ремонтный — ремонтний.
-му); 3764. Ремонтно-восстановительный
р. у ст а н о в и в ш и й с я (станции)— (р аботы )—р ем онтн о-відбудов­
р. уст&лений. чий.
3743. Резак (для дерна) — р ізак. 3765. Реншток — риш так (р .-к а ).
3744. Р е з а т ь , ср е за ть — різати, з р і­ 3766. Реостат — реостат (р .-т а );
зати; (о ткан ях) — краяти. р. добавочный — р. дод атко­
3745. Резерв (место для добычи земли вий ;
для насыпи) — вйкопищ е. р. ленточный — р. с т ь о ж к о -
3716. Р езервуар — резервуар (р . вйй;
-ру); р. проволочный — р. д р о тя ­
р. и ск у сств ен н ы й — р. ш туч­ ний;
ний; р. пусковой — р. иусковйй.
р. клепанный — р. ш отований. 3767. Реостатный — реостатний.
3747. Р езина — гум а. 3768. Репер — рёпер (р .-р а ).
3748. Р ези н овы й *— гум овий; (п р о­ 3769. Ресивер (в пар. маш .) — реей-
резиненный) — гумований. вер (р .-р а ).
3749. Р езней — різаний; (о работе)— 3770. Респиратор — респіратор (р .
р ізбя рськи й . -р а ).
3750. Р езу л ьти р у ю щ и й (ток) — ви­ 3771. Рессора — р есор а ;
сл ІД ІІИ Й . р. листовая — р. ш тйбова.
3751. Р езьба = нарезка — різь (р. 3772. Р ессорн ы й — ресорний.
різи); 3773. Ретирад — нідхбдок (р .-д к а ).
3752. Рейка (СТР- материал) — лата; 3774. Р етирадны й — в ід х од к ош п і.
( г е о и Ш 1СТР - ) --- МІрІІ ЙЦ И . 3775. Р етор та — р е т о р т а .
Ретортный — Рукоятка 87

3770. Ретортный — ретбртний; р. штепсельная — р. притич-


р. здание (на заводе) — ретор- , кова.
тбвня. 3793. Ролик — поліній; (подшипника)
3777. Рефлектор — рефлбктор, ві дбй- — котбчок (р .-ч к а ); (изоля­
вач; ционный) — ролька;
р. витринный — р ., в. вітрйн- р. канатный — коліщ а по­
ний; дільне;
р.|глубоко - конический -- р. направляющий — к. па-
р ., в.глйбоко-конічний; прям нё;
р. переставной — р ., в. пере­ р. угловой (и зол яц .) — рблька
ставиш! ; наріж на;
р. плоско-конический — р ., в. р. фарфоровый — р. порце-
плескато-конічний. лянбва.
3778. Решетка — ґрати (р .-тів ); 3794. Ролииовый — коліщ атковий,
(строительная конструкция) коточкбвий; ролысбвий (см.
— ґратнйця. ролик).
р. барабанная (в фильтрах) — 3795. Рольный свинец — сувш ие
барабан ґратчастий; оливб.
р. глухая — ґ . непоруш на; 3796. Романский цемент — роман­
р. колосниковая — руш та- ський цемент (р .-т у ).
вйця; 3797. Роспуски — биндюгй.
р. колосниковая горизонталь­ 3798. Рост — зр іст (р . зр осту ); (п ро­
ная — р. позёма; цесс) — зростання; (увеличе­
р. колосниковая корзинсобраз- ние) — збільш ення.
ная — р. кулйста; 3799. Ростверк — підвалиння.
р. колосниковая наклонная — 3800. Роща — гай (р .-ю );
р. спадиста; р. березовая — березняк;
р. колосниковая ступеньча- р. дубовая — дубн як.
тая — р. східчаста; 3801. Ртутный — ж ивосріиний.
р. кольчатая — ґратн йця кіль­ 3802. Ртуть — живе ср ібл о;
часта; р. гремучая — ж . с. ви бу-
р. крыльчатая — ґ . крильча- хбве.
(с)та; 3803. Рубанок — гёмбель (р .-бл я ).
р. лестничная — ґ . сходова ; 3804. Руберойд — рубероид (р .-д у ).
р. поворотная — ґ . поворітна; 3805. Рубец — п р уж бк (р .-ж к б ).
р. с’емная — ґ . здіймана; 3806. Рубильник (эл ек тр .) — мечик,
р. цепная (в топке) — руш та- мёчиковий вимикач.
внця ланцю гова; 3807. Рубить, срубить — рубати,
р. цепная (в транспортере) — зрубати; (углы , стены) —в ’я­
ґ . ланиюгбві. зати:
3779. Решетчатый — ґратчастий. 3808. Рубка (леса) — руиаш-ш; (углов
3780. Ржаветь — іржавіти. стен) — в ’язання.
3781. Ржавчина — ірж а. 3809. Рубленный (изба) — рубле­
3782. Ригель — бантина. ний.
3783. Рифить — карбувати, р убц ю ­ 3810. Рубчатый — п руж ку ваті пі;
ватії. 3811. Рукав (насоса) — кйш ка;
3784. Ров — рів (р. р о в у ); р. выкидной — к. викидна;
р. фундамента — р. фунда­ р. приемный = всасывающий —
ментний. к. всисна;
3785. Ровный — рівний. р. прорезиненный --- К. (ііро)-
3786. Рог — ріг (р. р огу ). гумбвана;
3787. Рогач (для поднятия стол бов)— р. спасательный (пожарны й) —
рогач. полотнище рятункове.
3788. Рогообразный, роговидный — 3812. Рукавный — киш ковий;
рогуватий; р. мостин (п о ж а р н .) — запо­
р. громоотвод = роговой - б іж н и й М ІСТОЧОК’ (д л я
ріжн&тий блискавичніш. киш ки).
3789. Роговой (материал) — роговйй. 3813. Рукоятка — (вообщ е) — дер­
3790. Родник — кринйця. ж а к ; (м е сто , где б е р у т с я р у ­
3791. Рожок —- ріжок, (р.-жка); к о й )— ручка; (для вращ е­
р. газовой (горелка) - лаль- ния) корой;
нйк газовий. р. пусковая ( а в т о ) - лу­
37 92. Р о з е т к а - розета; скова.
88 Рулевой — Сапожник

3814. Рулевой (вилка)— правильний. баю ра; (с водой гл убока я )—


38 15. Рулетка (измерительная) — р у ­ к ов ба н я .
летка. 3828. Рыть — р й ти .
3816. Руль — правило, (у судна) — 3829. Рыхлый (грун т) — пухкйй.
стерно; 3830. Рычаг — важ іль (р .-ж ел я );
р. автомобильный — и. авто­ р. контактный — в . дотичкб-
мобільне; вий;
р. велосипедный — п. велоси­ р. равноплечий — в. р івн ора-
педне. менний;
3817. Румб — рум б (р .-б у ). р. тормозный — в. гальмовйй.
3818. Рундук базарный— ятка.базар­ 3831. Рычажный — важ ільний.
на. 3832. Рюмка (изразца) — вінця (р .
3819. Рупор — гучнйк, говірнйк. -нець).
38*20. Русская печь — піч (р . пбчи). 3833. Ряд — ряд (р .-д у );
3821. Русло (п отока) — корйто р. гсстинный — крамні к о ­
3822. Рухляк = мергель — мергель мори ;
(р .-л ю ). р. домов — и ер ія ;
3823. Ручка — ручка. р. ёлочный (в кладке) — р. с о -
3824. Ручной (торм оз)— ручнйй. соикбвий;
3825. Рынок — рйпок (р и н ку); ба-
р. ложковый — р. довж и к о­
вий;
зар (р .-р у );
р. крытый — б. укрйтнп; р. смешанный — р. міш аний;
р. скотный — торговйц я; р. тычковый — р. ноперечико-
ков и й ;
р. толкучий = толкучка — то­
чок (р .-чка). р. шпунтовой (сваи) — Ґ а р б-
ваиа стінка.
3826. Рыночный — ринковий, базар­ 3834. Рядовой — рядовий;
ний. р. застройка — перійна за бу ­
3827. Рытвина — рйтва; (прорытая дова.-
водой)— водорйй; (с водой )— 3835. Ряж — каш йця.

С
3836. Сад — сад (р .-д у );3 3849. Самозапирающийся (клапан) —
с. городской — с. міський. самозамикальний.
3837. Садовник-— еадівпйк. 3850. Самоопрокидывающийся — са-
3838. Садоводство — садівнйцтво. моперекиднйй.
3839. Сажа — саж а; 3851. Самоохлаждающийся — само-
с. голландская — с. голапська. охолбдний;
3840. Сало — сало; с. мотор— самоостуднйй м отор .
с. говяжье, овечье—лій (р .л бю ). 3852. Самоохлаждение — сам оохи-
3841. Салоловитель — салолбвник. лбдж еиня, с а м о о с у д ж е н н я .
3842. Салотопенный — салотбпний; 3853. Самоочищение (рек) — сам о­
с. завод — салотопня. очищення.
3843. Сальник (м ех.) — защ ільник; 3854. Самопишущий (п рибор) — са­
с. желобчатый — з. ж олобча­ мописний .
стий; 3855. Самосмаэывание — самома-
с. лабиринтовый — з. лабі- СТІИНЯ.
рйнтовий. 3856. Самосмазыватель — самома-
3844. Саман — лампач (р .-ч у ). СТЙЛЫ1ИК.
3845. Саманный (стена) — лампачб- 3857. Самосплав — самосплав (р .-в у ).
вий. 3858. Самотеком — сам отбк ою .
3846. Самовентилирующийся — са- 3859. Самотечный — сам отбковий;
м опровітрю вальний; с. движение — р у х са м отбк ою .
с. мотор = самоохлаждаю- 3860. Сани — сани (р .-н ей );
щийся — самоостуднйй мо- с.-козырек — козйрки (р .-р о к ).
тбр . 3861. Санитарный — санітарний.
3847. Самсзакаливание — сам огарту- 3862. Сапожная мастерская — шев­
вйння. ська майстерня.
3848. Самозакаливающаяся сталь — 3863. Сапож ник — ш вець (р. ш е в ­
= самокал — самогарт. ця).
Сарай — Связь 89

3804. Сарай — повітка; с. отраженный — с* відбите;


с. дровяной — дрівш ік. с. полуотраженный — с. пол у-
3805. Сатуратор — насйтник, са ту­ відбйване;
ратор. с. потерянный — с. втрачене;
3806. Сатурация — насичення, са ту­ с. прямой — с. безпосерёдне;
рація. с. рассеянный — с. розсіян е.
3807. Сатурировать — насичувати, 3893. Светильный газ — світйльннй
-тйти, еатурувати. газ (р .-з у ).
3868. Сбалчивать — злучити прогб- 3894. Светить(ся) — світйти(ся).
ннчами, прогвинчувати. 3895. Светлый (ок р аска) — ясний.
3869. Сбалчивание — прогоничу- 3896. Световой — світловйй.
ваїшя. 3897. Светоизлучение — світл оп р о-
3870. Сбирать, собирать — збирати, міню вання.
зібрати; (машину) — скл а­ 3898. Светотехника — світл отехніка.
дати,-сти. 3899. Светящийся (поверхн ость)—
3871. Сборка — збирання; (машины) світнйй.
— складання. 3900. Свеча— Свічка;
3872. Сборный — збірний. с. фарфоровая (водоочиститель­
3873. Свайный — нальовіш ;. ная, Чемберлена-Пастера)—
с. бойка — забивання паль. водочйсник порцелянбвий.
3874. Сваливать, -лить — звалю­ 3901. Свеча-час — свічка-годйна.
вати,-лити; (с чего - либо)— 3902. Свечение — свічення.
скидати ,-ну ти. 3903. Свинарня— свинйнець (р .-н ц я ).
3875. Свалка = свалочное место — 3904. Свинец — ол иво;
смітннчйіце; с. рольный— с. сувШ не.
3876. Сварение (олифы) — варіння. 3905. Свинобойня — свинорізня.
3877. Сваренный (железо) — сп огр і- 3906. Свинцовый — о л и в ’яний;
тий. с. белила — блёйвас (р .-с у ).
3878. Сваривание = сварка (’ж елеза)— 3907. Свинчивание — зґвй нчуваш ія.
спогрівання. 3908. Свинчивать; -нить — згвин­
3870. Сваривать(ся),-рить(ся) — ч увати ,-тйти.
зварю вати(ся),-рйти(ся); 3909. Свисток — свйстик.
(о железе)— спогрівати(ся), 3910. Свищ (в металле) — свищ
-гріти(ся). (р .-щ а ).
3880. Сварка (процес) — зварюван- 3911. Свободный (напор) — віл ь­
ня;(результат)— звар (р .-р у ); ний;
(о железе)— спогрівання. * с. высота проезда (под мо­
3881. Сварочное железо — спогрівне стами) — проїзна висота.
залізо. 3912. Свод — ‘Склепіння;
3882. Свая — паля; с. бочарный — с. бочкувате;
с. грунтовая — п. Грунтова; с. зеркалпный — с. л ю строве;
с. коренная— н. головна; с. коробовый — с. кор оббве;
с. маячная — п.. сторож ёва; с. крестовый^ — с. хрещ ате:
с. подкосная — п. кося кова; с. парусно-сомкнутый — с. по-
с. шпунтовая — п. ґарбван а. лувітрйльне;
3883. Свежевать — білувати, о б б і­ с. парусный — с. кул ясте;
лувати. с. под емистый — с. стрім ке;
3884. Свежий (пар)— свіж ий. с. ползучий — с. спадисте;
3885. Сверлильный станок — сверд- с. стрельчатый — с. готичне;
* лярський верстат. с. цилиндрический — с. ци­
3886. Сверлильщик — свердляр (р . ліндричне.
-ра). 3913.. Сводка дымов — звёдення ди­
3887. Сверлить — свердлйти. мів.
3888. Сверло — свёрдло (р.-дл а); 3914. Сводчатый — склепінчастий.
с. центровое — с . ц е н т р о в е . 3915. Свойство — властйвість (р.
3889. Свертный (муфта, труба) — -вости).
закрутнйй. 3910. Связь (вообщ е) — звязок (р.
3890. Сверты вать, -н у ть (винтами) — -з к у ); (в со о р у ж е н и я х )— по­
скру' чувати ,-тйти. в ’язь (р .-з я ).
3891. Свес кровли — стр іха. с. вертикальная (м оста) — п.
3892. Свет — світло; сторчова;
с. верхний (в помещении) — с. с. ветровая (мос'га) — гг. про-
горішнє; тпвітрбва;
9Э Связывать — Сжимать

с. поперечная — н. поперечна. 3953. Сернокислая соль ч. либо —


;>917 . Связывать,-зать — звязувати, сульф ат (р .-т у ).
-з&ти. 3954. Серный — сірчаний.
3918. Сгибание = изгибание — зги­ 3955. Серпянка — серпанок (р .-н к у ).
нання. 3956. Сетка — сітк а ;
ЗУ 19. Сгибать, согнуть = изгибать — с. для багажа — с. п ак ун кбва;
згинйти, зігн ути . с. калильная (ау эр ов ск а я ) —
3920. Сгон (тр у б) — згін (р . зго н у ). с. ж арова (а у ер ів сь к а );
3921. Сгонять, согнать (трубы ) — с. предохранительная (для п р о­
зганяти, зігнати. водов) — с. охор он н а.
3922. Сгорание — згорання;* 3957. Сеть — мереж а;
с. неполное — з. нецілковите; с. водопроводная — м. в о д о ­
с. полное — з. цілковите; провідна;
3923. Сгорать, -реть— згор ати ,-р іти. с. водосточная — м. в о д о ­
3924. Сдавать, сдать (р а бо т у ) — зда­ з б ір н а , ^ в одосток ова ;
вати, здйти. с. воздушная (зл ектр .) — м.
3925. Сдача работ — здавйння. н а д зем н а ;.
3926. Сдвиі* — зсов (р . з со в у ). с. вторична* — м. вторинна;
3927. Сдвигание — зсування. с., газоносная — м. газон осн а;
3928. Сдвигать,-нуть — зсувати, с. городских сообщений-- М.
-ну ти. м іських ш ляхів;;,
3929. Сдвижной (ставень) — зсу в ­ с. дворовая — м. двор ова ;
ний; (отодвиж пой) — від­ с. домовая — м. дом ова;
сувний. с. дренажная — м. дрен аж на;
3930. Сделать — зробйти; с. закрытая — м. закрйта;
с. выкружку — викруглити. с. кабельная — м. кабл ева,
3931. Сдельный (о работе) — від­ ж йльнинова;
рядний . с. канализационная — м. ка­
3932. Сдельщик — відрядник. налізаційна;
3933. Сдельщина — відрядництво. с. кольцевая, сомкнутая — м .
3934. Сдувание (искр с коллектора) — кільцева;
здм ухування. с. оросительная — м. о б в о д ­
3935. Сдувать, сдуть — здм ухувати. нювальна;
-хн ути . с. осветительная — м. о с в іт -
3936. Седельный — сідблечіш й. . л юна льна.
3937 V Седло (велосипеда) — сід л о; с. открытая — м. відкрйта;
с. рукавное (нож арн. принад­ с. первичная — м. первинна;
леж н ость)— с. кшшсовё. с. разветвленная — м. р о з га ­
3938. Сезон = период отопительный— луж ена;
період (р .-д у ) огрівний. с. разводящая — м. р озв ід н а ;
3939. Сектор — вирізок (р .-з к а ); с. разомкнутая = незамкну­
с. перемены скоростей (авто) — тая — м. иезамкпена;
дуж ка зміни ш видкостей. с. сложно-ветвистая — м.
3940. Секторный — вирізковий; складна гілл яста;
с. зубчатка — трибковйй вй- с. телефонная — м. телефонна;
р ізок . с. трубная — м. тр убн а;
3941. Секция — се к ц ія ; (обм отки с. электрическая — км. елек­
эл . машины) — мбташ ка. трична.
3942. Селение — сблище. 3958. Сечение — перекрій (р .-р о ю );
3943. Селительная черта— межа се- с. допустимое — н. доп ускни й;
лйтьби. с. живое — и. чйиний;
3944. Селитьба — селитьба. с. лотковое — и. кориту ватнії;
3945. Семейный — сім еиш ш . с. тавровое — п. тетуватпп.
3946. Сени — сіни (р .-н еи ). 3959. Сжатие — стиск (р .-с к у ); (п р о ­
3947. Сепаратор — сепаратор. цесс) — стискання.
3948. Сера — сір к а . 3960. Сжатый (возду х ) —- стйснути и.
3949. Сердечник (электро) — осердя. 3961. Сжигание - спа.новация,
3950. Сердцевина (дерева, каната) — -лення;
стрйж еиь (р .-ж н я ). с . бездымное ■— с. бездимно.
3951. Серебро — срібло; 3962. Сжим — сти ск а ч ;
с. новое — с. нове. с. подносный ■ — с. к о с я к и ш ш .
3952. Сериэсный (трансформатор) — 3963. С ж и м ать, сж а ть - « ти ск а ти ,
ппзковйп. -си у ти .
Сжимы — Сквер 91

3964. Сжимы (в рубленных стенах)— 3975. Синхронизатор — син хрон іза­


лёщата. то р .
3965. Сигнал — гйсло; (сигнальный 3976. Синхронизация — син хрон і­
знак) — гаслівбць (р .-в ц я ); зація.
с. переездный— г. переїзний. 3977. Синхронизирующий — си н хр о­
3966. Сигнализация (процесс) — гас- нізаційний.
лування; (комплект приборов 3978. Синхроноскоп — синхроноскоп
и наука о с -в д и )— гаслів- (р .-п а ).
іійцтво ; 3979. Сирена (гу д ок ) — сирена.
с. пожарная — г. пож еж не. 3980. Система — систёма;
3967. Сигнальный — гасловйй. с. двухпроводная — с. двоп рб-
3968. Сидение (в вагоне) — шдёць відна;
(р.-дц й); с. радиальная (улиц) — с. ра-
с- выдвижное — с. висувний; діяльиа;
с. кольцеобразное— с. кільцю - с. треугольная (уличной се­
в&тий; т и )— с . трикутна;
с.-ободок = с. кольцеобразное— с. уравновешенная — с. зрів­
с. кільцюв&тий. новажена;
3969. Сидеростен — сидеростён (р . с. шпренгельная — с. гіідсйль-
-на). пикова.
3970. Сила — сила; 3981. Сито — сйто.
с. живая — рухова е и ё р п я ; с. дисковое — с. круж альне;
с. лошадиная — механічний с. ленточное — безкрайсито;
кінь (р . кон я); с. частое — с. густё.
с. нажатия (тормаз. колодки)— 3982 . Ситообразкый — ситуватин ;
с. натискна; с. душ — ситечкбвий душ
с. псд’емная (крана) — с. пі­ (р .-ш а ).
діймальна; (грузовика) — 3983. Ситочно — сйтечко.
вагобірність, вантаж ність 3984. Сифон — сифон (р .-н а );
(р .-п ости); с. разделительный — с. р оз­
с. постоянная (неизменная) — дільний;
с. стала; с. в-образный — с. ь-уватпй.
с. притяжения — с. нритяж на; 3987). Сифонный — сифбнмпи.
с. противоэлектродвижущая —- 3986. Скала ■ — скёля.
протиелектрозвору ш енпя; 3987. Скалистый (грун т) — скеля­
с. равнодействующая — с. ви­ стий .
сл ід нй; 3988. Скалывание — сколю вання.
с. расплавляющего тока— р оз- 3989. Скалывать, сколоть — скблю -
топ ни п струм у <п» ампе­ важ ^-лбти;
р ів ; с. = срезывать — зрізувати,
с. света — с. світла; -затії.
с. с. полусферическая — с. С. 3990. Скамейка, скамья — ослін
пол усферична; (р .-л б н у ), ослінчик.
с. с. средняя вертикальная— '5991. Скат (горы)— иокіт (р.-коту);
с. с. пересічна сторчова; с. колесный — колішня;
с. с.средняя горизонтальная— с. крыши — схил (р.-лу) даху;
с. с. пересічна позёма; с. (горы) пологий — ІЮКІТ по­
с. с. средняя сферическая — логий.
с. . с. пересічна сферична; 3992. Скатывать, скатить — скоч у­
с. тока (в «п» ампер) — струм вати,-тйти.
у «п» амперів; 3993. Скачек (тока) — скік (р. ск о­
с. тормозная — сила гальмова; ку ).
с. тяги — с. тяглова; 3994. Скачки — перегони (р .-п ів ).
с. центробежная — с. відосе- 3995. С каш и ван ие (углов) — скошу­
редкбва; вання.
с. электровозбудительная — 3990. С к а ш и в а ть , ск о си ть — ско­
электродеиж ущ ая — елек- шувати,-сити.
трозвору шенпя. 3997. С кваж ина — щелка (па де­
3971. Силовой — силовий; реве) — шиара;
с. установка — си л о вая. с. буровая — свердловина.
397 2. Сильный то к — великий стр у м . 3998. С кваж н о сть — шпаруватість.
3973. Сим м етричны й— сим етричний. 3999. Скваж ный — шпаруватим.
3974- Симметрия — си м етр ія. 1000. Сквер — сквер (р.-ру).
92 Сквозить — Слуховой

4001. Сквозить — протягати, проду­ 4033. Скручивать, -тить — скру'ч у ­


вати . вати ,-тйти.
4002. Сквозной (отверстие)— наскріз- 4034. Скрытый (теплота п а р о о б р а зо ­
нйй; вания)— за хбва н и й .
с. ферма — ґратчастий звя- 4035. Скуфия (в парусном своде)—
зень (р.-ЗНЯ). т ім 'я (р . тім ени).
4003. Сквозняк— протяг (р .-г у ), прб- 4036. Скученное население — ск у п ­
дув (р .-в у ). чена ЛЇОДГІІСТЬ < р.-ности).
4004. Скипидар — терпентйна. 4037. Слабый (кислота) — легш ій;
4005. Склад — склад (р .-д у ); (сечение)— в у тл и й ;(ток )— ма-
с. аптекарский = апт. мага­ лйй.
зин — крамниця аптё'чна. 4038. Сланец — лупак (р .-к у );
4000. Складной — складений. с. глинистый — л. глйнястий.
4007. Склон — схил (р .-л у ). 4039. Следование (в а г о н а )— п р о х о ­
4008. Скоб(к)а — клям ра; (ш аблон)— дж ення.
м бдло. 4040. Следовать (о вагон е)— п р о х о ­
4009. Сковорода — сковор од а. дити.
4010. Сковородень (в р у бк а ) '— кай- 4041. Слеживание — злеж ування,
ка; злягацня.
с. глухой — к. сл іп а; 4042. Слеживаться,-жаться — зле­
с. сквозной — к. наскрізна. ж увати ся ,-ж а ти ся ,зл я га ти ся .
4011. Сковородка = поддон — під- 4043. Слезник — окйиець (р .-п ц я );
днйще. с. оконный — о. віконний.
4012. Сколачивание — збивання. 4044. Слепой (конец канализац. сети)
4013. Сколачивать, сколотить (п ол )— — сліпий.
збиватй, збйти. 4045. Слепящий (свет) — сліпучий.
4014. Скольжение (м отора) — кбвз- 4046. Слесарная мастерская — сл ю ­
(ання). сарня.
4015. Скользить — кбвзатися. 4047. Слесарный ■ — сл ю сарський.
4010. Скользкий — ковзкий. 4048. Слесарь — слю сар (р .-р я ).
4017. Скользящий (контакт) — ковз- 4049. Слив (ук л он верхней п ов ер х ­
нйй. ности быка для стока воды)
4018. Сконструировать — скон струк - — збіж и й к .
тувати. 4050. Слива (сл ивовое дерево) —
4019. Скорость — ш вйдкість (р. слива.
-к ости ). | 4051. Сливной (тр уба ) — (в о д о )зб іж -
4020. Скорый — швидшій. ийй; (отверсти е)— виливний;
4021. Скос угловой — ск іс кутовйй. (к ол ) — зливнйи.
4022. Скот — худоба . 4 0 5 ^ / Слизистый (пленка) — слиз-
4023. Скотный рынок — торговйц я. нйй.
4024. Скотобойня ’— різигіця. 4053. Словолитня — шрифтарыя.
4025. Скотопрогон — ху д обоп р огш 4054. Сложно , ветвистая сеть —
(р .-г о н у ). складна гілляста мереж а.
4026. Скребок — скребачка; (для д о­ 4055. Сложный — складнйй.
р ож ек )— стр у гйчка; 4056. Слой — шар (р .-р у );
с. механический (для очистки с. изолирующий — ш. ізол я ­
котлов от накипи) — с. ме­ ційний ;
ханічна; с. (воды) осветленный — ш.
с. подвижной — с. рухом а. устоян ий;
4027. Скреп — скріпа. с. переходной (на к ол л екто­
4028. Скрепление = скреп — скр іп а ; ре) — ш . перехідний;
(п роцесс) — скріплянн я; с. поддерживающий (ф ильтра;
с. в лапу — с. в лапу; — иідш ар (р .-р у ).
с. заклепками = заклепочное— 4057. Сломать, сламывать — злам у­
с. ню тбвана; вати,-мати: (п остр ой к у )—р о з ­
с. рельсовое — с. рейкова. кидати.
4029. Скреплять,-пить — скр іп л ю - 4058. Сломка (строений) — розки­
вати,-пйти. дання.
4030. Скрещивание, -щение (п р ово­ 4059. Служащий — сл уж бовец ь (р .
д ов )— схрещ ування, -щ ения. -вця).
4031. Скрещиваться , -ститься (о про­ 4060. Служба (машины) — слулсба.
водах)—схрещ уватися, -тися. 4061. Служ ебный — елулсббвий.
4032. Скруббер — газопромйвач. 4062. Слуховой — с л у х о в и й ;
Слюда — Собственность 93

с- окно — даховё вік н о; 4093. Смывной (труба) — змившій.


с. трубка телефона — сл у хів - 4094. Смягчать,-чить (вод у, уда р )—
ник телефонний. зм ’ якш увати ,-шйти ;(уклои)—
4063. Слюда — лосияк (р .-к у ). — зменш увати ,-ш йти.
4064. Слюдяной — лосняковий. 4095. Смягчение (воды )— зм ’якш ен­
4065. Сляга (в лесах) — слйж (р .-ж а ). ня; с. (ук л он а)— зменшення.
4066. Смазка (процесс)— мащення; 4096. Смятие (сваи )— зминання.
(см аз. материал.)— мастило; 4097. Смять, сминать — зминати,
(глиной толстым слоем з ім ’яти.
стен) — валькування, 4098. Снабжаемый (энергией) :— по­
с. принудительная (машин) — стачаний .
м.-ння примусове. 4099. Снабжать,-дить (предохрани­
4067. Смазочный — мастильний; телем)— (по)ставнти (запобіж ­
с. материал — мастило. ника);
4068. Смазчик — мастильник. с. током — п о с т а ч а т и ,-чйти
4069. Смазывать,-зать — мастйти, струм (к ом у сь).
помастити. 4100. Снабжение чем-либо — гюста-
4070. Сматывание (каната) — зм оту­ чаїйія (ч огось ком усь).
вання. 4101. Снабженный предохранителем,
4071. Сматывать, смотать (канат) — регулятором и т . д . — з запо­
змбтувати ,-тати. біж ником , регул ятором , то­
4072. Смачивать,-смочить — зм очу­ що.
вати ,-чйти. 4102. Снаряд (п рибор) — прйлад
4073. Смена (обоев , углей) — заміна. (р .-д а ).
4074. Сменять,-нить — заміню вати, с. землечерпательный — п. зем­
-няти. ' лечерпальний.
4075. Смертность (населення) — 4103. Снаряжать ,-дить — лаш тувати,
смертність (р .-к ости ). налаш тувати.
4076. Смеситель — зміш увалка; 4104. Снаряжение (вагонов в п уть)—
с. двухпроходный — з. двоп ро- лаш тування;
хідна; с. пожарное — знаряддя по­
с.-кран — з.-крап (р .-н а ). ж еж не;
4077. Смесь— суміш ка (р .-к и ). 4105. Снашивание (о частях маши­
4078. Смета — * обрахунок (р .-н к у ); ны) = изнашивание — ни-
с. исполнительная — о. вико­ працьовувания.
навчий; 4106. Снашивать(ся), сносить(ся) =
с. предварительная — о. попе­ изнашивать(ся) (о машине)—
редній. випрацьовувати (ся ).-ц ю в а -
4079. Смешанный (соединение) — м і­ т и (с я ).
шаний. 4107. Снег сн іг ( р ч-г у ).
4080. Смешиватель = смеситель — 4108. Снеговой = снежный— сніговий.
зміш увалка. 4109. Снегомерная станция — сн іго­
4081. Смешивать,-шать — зм іш у­ мірна.
вати,-ш ати. 4110. Снегоочиститель — спігичп-
4082. Смещать,-стить = сдвинуть— стШ.
з су в а т и ,з су н у т и . 4111. Снежный = снеговой — сн іго­
4083. Смещение (поля) — зсов (р. вії й.
з со в у ), зсування. 4112. Снимать, снять (план) — здій­
4084. Смещенный = сдвинутый —- мати,-няти.
зсу н утий. 4113. Снос (строений) — розкидання.
4085. Смола — смола; 4114. Сносить, снесть (постройку)—
с. асфальтовая — с. асфаль­ розкйдати.
това; 4115. Собачка (в карабине) — лзи-
с. кам енноугольная — с. к а м ’я- чбк (р .-ч ка ).
новугляна. с. в храповом колесе — за­
4086. Смолить — смолйти. скочка;
4087. Смолоочиститель- смолочйсник. 4116. Собирательны й — сборный —•
1088. См онтировать — зм онтувати. збірний.
4089. Смотритель — д о г л я д а ч . 4117. С об и рать, собрать — збирати,
4090. Смотровый —- о г л я д б в и й . зібрати.
4091. Смоченный — з м о ч е н и й . 4118. Собственник — власник.
4092. С м ы вать, см ы ть — змивати, 4119. Соб ствен но сть -- власність
змйтн. (р.-пости).
94 Собственный — Сосочек

4120. Собственный — власний. 4141. Сооружать,-дить — сп о р у д ж у ­


4121. Совместный — сум існий. вати,-дйти.
4122. Совмещать, -стить — сум іщ а­ 4142. Сооружение — сп ор у д а ; (п р о ­
ти ,-стйти . цесс) — спор уд ж ен н я;
4123. Совмещение — сум іщ ення. с. водоочистительное — с. в о-
4124. Совпадать,-пасть — збігатися, дочй сн а;
збігти ся. с. водопроводная— с. в одоп р о­
4125. Совпадение — збіг (р .-г у ). відна;
4120. Соединение (м еханич., элек- с. массивное — с. масйвна;
т р и ч .)— зл ук а ; (п р оц есс) — с. очистительное — с. очисна;
злучання ;(химическое)— спо- с. устойчивое — с. стій ка;
л Vка ;(п р оц есс)— спол учанн я; с. фашинное — с. Тарасова;
с. вилкообразное — з. розвил- с. электрическое — с. елек-
кбва; трйчна.
с. временное — з. тимчасова; 4143. Сопло (в турбине) — соп л о.
с.газообразное — с. газувата; 4144. Соприкасание = соприкосно­
с. заклепочное в нахлестку — вение — доторкан ня.
з. нютована в нап уск; 4145. Соприкасаться ,-снуться — До­
с.заклепочное с накладками — торкатися ,-кну т и с я .
з. нютована з накладками; 4146. Сопротивление — оп ір (р . бп о-
с. клиновое — з. клинова; ру);
с. параллельное (эл .) — з. рів­ с. гидравлические — о. гідрав­
нобіж на; лічний; з
с. последовательное (эл .) — с. движению — о. р у х о в і;
з. ^ низков^; с. добавочное — о. додатко­
с. проводов спайкой (место) — вий;
лютбвана з. проводів; (п р о­ с. замещающее— о. заступнйй;
цесс) — зл учіге лютування с. защитное — о. захиснйй;
провод ів; с. индуктивное — о. іидуктйв-
с. разборчатое = разборное — ний;
з. р озбір н а ; с. местное — о. місцевий;
с. раструбная (тр у б) — з. гор - с. переходное — о . перехідний;
ловйнами; с. пусковое — о. п уск овй й .
с. смешанное (э л .) — з. м і­ 4147. Сопрягать = соединять — зл у ­
ш ана; чати, -чйти.
с. уравнительное (э л .) — з. ви- 4148. Сопряжение = соединение —
рівню вальна; злук а;
с. фллицевое — з. крисова. с. в закрой — з. в иавідку;
4127. Соединительный — злучийй. с. в четверть — з. в чверть.
4128. Соединять,-нить (м е х .,э л .) — 4149. Сор — сміття.
злу чати,-чйти; (хим ически )— 4150. Сорить — см ітй тп .
сполучати ,-чйти. 4151. Сорт (п роводов) — сор т (р.
4129. Соединяющий = соединитель­ т у ), ґа т у н о к (р .-н к у ).
ный — злучнйй. 4152. Сортамент— сортамент (р .-т у ).
4130. Сокол (ш тукатурны й)— стя бл и к . 4153. Сортировка— сор тувал к а, (п р о ­
4131. Соленоид — сол еноїд (р .-д а ). цесс) — сор ту в а н н я ;
4132. Соленоидный (торм аз) — соле- с. мойка — с. мййииця.
нбїдний. 4154. Сортовой (ж елезо) — сор то-
4133. Соленый (вода) — солбний. вйй.
4134. Солома — солбм а. 4155. Сосед — сусід а .
4135. Соломенный — сол бм ’ яний. 4156. Соседний — су сід н ій .
4136. Соль — сіль (р. сол и ); 4157. Соседский — су сід ськ и й .
с. поваренная — с. кухенна. 4158. Соскабливание — зскрібан н я.
4137. Соляной — солянйй. 4159. Соскабливать,-блить — з с к р і­
4138. Соляно-глазурированный (т р у ­ бати ,-ребтй.
ба) — сол ян о-п ол й в’яний. 4160. Соскакивание — зіск а кува н н я ;
4139. Сообщаться,- щиться — злуча­ (ролика) — спорсан н я.
ти ся ,-чйтися. 4161. Соскакивать,-чить — зіск а к у ­
4140. Сообщение— сполучення; (со е ­ вати,-чити, сп ор са ти ,-сн утн .
динение) — зл ук а ; (св я зь )— 4162. Сосна — СОСН&; (сосн ов ое де­
звязбк (р .-з к у ); рево) — соснйна.
с. земляное (эл .) — злука зем­ 4163. Сосочек (у лампового балло­
ляна. на) — пйптик.
(остав — Средний 95

4164. Состав (вообще)—скл&д (р .-д у); с. в нажовку — щ. в ск іс.


с. подвижной (трамвая) — с. 4198. Сплачивать,-тить (долг) —
возовйй. сплачувати,-тйти;(доски) —
4165. Составлять,-вить — складати, зщ ільнйти.
-сти. 4199. Сплошной — суцільний;
4166. Состояние — стан (р.-ну); с. застройка — поспільна за бу ­
с. взвешенное — с. змуленин; дова.
с. стационарное (процесса) — 4200. Сплющивание — сплю щ ування.
с. сталии. 4201. Сплющивать,-снуть — ■ сплю ­
4167. Сосуд — посудина; щ у вати ,-сн ути .
с. опрокидывающийся — п. пе­ 4202. Спокойный — спокійний.
рекидна; 4203. Спортивный — спортбвий.
с. цилиндрический — п. цилін- 4204. Способ — сп осіб (р .-с о б у ).
дрйчна. 4205. Способность (о человеке) —
4168. Сосудик — посудинка. здібність (р .-н ости ); (о маши­
4169. Сосун — смоктун; не) — здатність (р .-п ости );
с. дырчатый — с. дірчатий. сп р ом ож н ість;
4170. Сосунковый (дренаж) — смок- с. водопропускная — здатність
тунбвий. водоперепускна;
4171. Сотенный (весы) — сотенний. с. излучающая — з. ви про­
4172. Сотрясать,-рясть — струсити, мінна;
стрясти. с. испарительная — з. випарнй,
4173. Сотрясаться — двигтіти. випарність (р .-п ости );
4174. Сотрясение — двйгіт (р.-готу); с. поглощающая — з. вбірнй;
(процесс) — двигтіння. с. пробивная (масла) — з. про­
4175. Сохранение — зберігання. бивна;
4170. Сохранять,-нить — зберігати, с. пропускная (д ороги , т р у б о ­
-регтй. провода) — спром бж н ість
4177. Спаивать,-ять — злютовувати, перепускна.
-тувати. 4206. Способный (о лю дях) — здіб­
4178. Спай — злют (р.-ту). ний; (о машине) — зд&тний,
4179. Спайка = спаивание — злютб- сп р ом ож н и й .
вування. 4207. Спринклер — спрйнклер (р .-р а ).
4180. Спальня — спальня. 4208. Спрос — попит (р .-т у );
4181. Спаренный (оси в вагоне) — с.единовременный (на э л .э н е р ­
спарований. гию) — п. одночасбвий.
4182. Спаривать,-рить — иарувйти, 4209. Спрыск (огнетуш ителя) — нри-
спарувати. скач.
4182. Спасательный — рятункбвий. 4210. Спуск — сп у ск (р .-к у ); (п р о­
4184. Специализация (чего-нибудь)— цесе) — спускання; (дороги)
спеціалізація; (на чем - ни- — узвіз (р .-в бв у ).
будь) — набування фаху. с. ливневой — зливийк.
4185. Специализироваться — спеція- 4211. Спусиисй (тр уба ) — сиускнйй.
лізуватися; (на чем - либо)— 4212. Спусковая плита (деталь кар­
набувати,-бути фаху. низа) — випускна плита.
4186. Специальный — спеціальний. 4213. Срабатывание — сирацьбву-
4187. Спинка — спйнка. ванн я; (трением) —стиранн я.
4188. Спираль — спіраля. 4214. Срабатываться ,-ботаться —
4189. Спиральный — спіральний. спрац ьовуватися, -цю ватися;
4190. Спирт — спйрт (р.-ту). (о тр ущ и хся частях)— стира­
4191. Спиртовой — спиртовий. ти ся, стёрти ся.
4192. Спица (колеса) — спйця. 4215. Сработанность* — спрацьова­
4193. Сплав — стбп (р.-пу). ність (р .-п о ст и ); (трущ ихся
4194. Сплавление (металлов) — стбп- частей)— стертість (р .-тости ).
лювання. 4216. Сращивание — стбчування;
4195. Сплавлять,-вить (металлы) — с. в притык — с. в дбтик;
стоил ювати ,-нйти; 4217. С р а щ и в а ть ,- с т и т ь — сточувати,
с. н ечистоты — сплавляти,-ви­ -чйти.
ти. 4218. Среда — окол о;
4196. Сплавной (канализация) — с . п и та те л ь н а я — о. живильне.
сплавний. 4219. Средина — середина.
4197. Сплачивание — щільнення; 4220. Средний---середній, (м атем .)—
с. в р усти к — щ. в рустик; пересічний.
96 Средник — Стенка

4221. Средник (дверной) — середйн- 4236. Старьевщик — тандйтник.


ник. 4237. Стационарный (машина) — ста­
4222. Срез — зр із (р .-з у ). ціонарний ;(о проц ессе)— стй-
4*223. Срезывать,-зать — зрізувати, лий.
-зати. 4238. Ствол (дерева) — ст о в б у р ;
4224. Сросток (п р овод ов) — стбчииа. с. пожарный — випрйскувач
4225. Сруб — зр у б (р .-б у ). нож бж ний.
4226. Срубить — зрубати. 4239. Ствольщик (пож ары .) — поли­
4227. Ставень — віконниця; вальник.
с. приставной — в. приставна; 424 U. Створка (ок он н ая , дверная) —
с. сдвижной — в. зсувн а. пілка.
4228. Ставить — ставити, становити; 4241. Створный — пільний;
с. леса — риш тувати. с. кран — вентильний кран.
4229. Стакан (стеклянный) — склян­ 4242. Стеговец (стан ок на бойне) —
ка ;(метал л ический,— кухол ь стягівець (р .-вц я ).
(р .-х л я ). 4243. Стекать,стечь — оті кати, стектй.
4230. Сталь — сталь (р .-л н ); 4244. Стекло — ск л о;
с. самозакаливающаяся = са­ с. «алебастет» — с. <алеба-
мокал — самогйрт (р .-т у ). стёт>> (р .-т у );
4231. Стальной — стальний. с. водомерное — с. водом ір н е;
4232. Стамеска — стамеска. с. «голофан» — с. <голофан»
4233. Станина (вагона) — станок (р . (р»-ну). '
-н ка); (машины) — стовба. с. ламповое — с. лямпове;
4234. Станок — верстат; с. матированное — с. м атбване;
с. сверлильный — в. сверд- с. молочная — с. молбчне;
л я р сь к и й ; с. опалированное = опаловое—
с. строгальный — в. стругаль­ с. опал оване;
ний; с. откидное переднее (в авто)—
с. токарный — в. токар ськ и й ; щ иток (р .-тк а ) склянйй,
с. формовочный — в. форму­ передковий;
вальний. с. прозрачное — с. прозор е.
4235. Станция — ста д ія ; 4245. Стеклодув — скловидувач.
с. биологическая с. біоло­ 4246. Стекляный — склянйй;
гічна; с. стакан — склян ка.
с. дождемерная — с. дощ ом ір­ 4247. Стекольный (работа) — ск л я р -
на, дощ ом іри я; ський;
с. междугородная — с. межи- с. мастерская — скл яр н я ;
м іська; 4248. Стекольщик — скляр (р .-р а ).
с. механическая— с. механічна; 4249. Стел юга — стел ю га.
с. механо-химическая — с. ме- 4251). Стена — стіна; (каменная) —
хано-хемічна; и>'Р U '-'РУ);
с. микроскопическая — с. м і­ с. бетонная — с. бетонна;
кроск оп ічн а. с. брандмауерная — м. иротн-
с. мусоросожигательная— сміт- в о гнев и й , не го pii м у р ;
тснальня; с.
глинобитная — с. топтана;
с. насосная — смоковня; с.
глухая — с. елі па;
с. насосная канализационная— с.
долевая — с. подовж н я;
смоковня каналізаційна; ■— с.
каменная — мур (р .-р у );
с. опытная — стадія дослідна; с. капитальная — с. кап і­
с. очистная — с. ОЧИСН&, очйс- тальна;
ня; с. мазанковая — с. мазанкова;
с. силовая — силбвня; с. несгораемая — с. иесналена;
с. снегомерная — с. снігомірна, с. разделительная — с. р оз­
снігомірня; діл ьч а;
с. опасательная — с. рятун­ с. саманная — с. лампачева;
кова; с. свайная — с. пальова;
с. фильтроозонная— с. цідйло- с. фахверковая — с. поклітйпа.
озонна, ц ідйл о-озоновн я; 4251. Стендер — стёндер (р .-р а ).
с. фильтровальная — цідильна; 4252. Стенка — стін ка;
с. центральная телефонная — с. обратная (в м остах) — с. зви-
с. центральна телефбнна; рбтна;
с. центральная электрическая с. подпорная — с. підпірна;
— електрбвня центральна. с. щековая — с. бічна.
Стенной — Стрелка 97

4253. Стенной — стінний; % с. изоляционное — с. ізол я­


с. = настенный — настінний. ційне;
4254. Степень — міра; (м ат.)— сте­ с. лазарет — с. лазарёт (р .-т у ).
пінь (р.-пен я); 4272. Сток — стік (р . ст о к у ); (п р о­
с. блесткости (света) — м. бли­ цесс) — стікання;
ску чости; с. поверхностный — с. п о в е р х -’
с. наполнения (цилиндра па­ нёвий.
ром) — м. напбвнення; 4273. Стол — стіл (р.-лй );
с. неравномерности — м. ие- с. обеденный — с. обідній;
рівном ірности; г. письменный — с. писем­
с. перегрева (пара) — м. пере­ ний;
гр ів у ; с. рабочий; (в скотобойне) —
с. полноты (диаграммы) — м. верстат різницький.
повности. 4274. Столб — стовп;
4255. Стержень— стриж ень (р .-ж н я ); с. опорный — с. опірнйй;
с. буффера — ш ворінь (р .-р н я ) с. телеграфный — с. телеграф­
буфера; ний; в
с. полый трубчатый — с. т р у б ­ с. телефонный — с. телефон­
частий ; ний;
с. угольный (в дуговой лампе)— с. трамвайный — с. трамвай­
шпинь вугляний; ний.
4256. Стержневой — стриж невий. 4275. Сторовая (комната, заведение)
4257. Стерилизатор — стерилізатор. — їдальня.
4258. Стерилизационный — стерилі­ 4276. Столовый = настольный (лам­
заційний. п а ) — настільний. »
4259. Стерилизовать — стерилізува­ 4277. Столяр — столяр (р .-р а ).
ти. 4278. Столярный (инструмент) — сто­
4260. Стесненный поток — стіснений лярський ;
потік. с. клей — кару к (р .-к у );
4261. Стеснять,-нить — стісн яти, с. мастерская — столярня.
-нити. 4279. Сторона — бік (р . бдку);
4262. Стилка (п роцесс) — стеління. с. активная (обм отки) — б. чйн-
4263. Стиль — стйль (р .-л ю ); и и іі ;
с. готический — с. готйчний; с. концевая (обм отки) — б. кін­
с. железо-бетонный — с. залі- цевий;
зо-бетбниий; с. начальная (обм отки) — б. по­
с. кирпичный — с. цегловий. чатковий.
4264. Стильный — стильний. 4280. Сторонний — побічний.
4265. Стиральная машина (в пра- 4281. Сточный (вода) — стічнйй, сто-
чешной)— пральна машина. кбвиі*;
4266. Стирать — стирати, стерти; с. писсуар — рйнва-пісуйр (р.
(белье) — пр&ти. -ру).
4267. Стирка — стирання; (бел ья) — 4282. Стояк стояк (р .-к а );
пр&шш. с. грязевой — с. ш лямовйй;
4268. Стоимость — вартість (р .-то ­ с. нагнетательный — с. нагніт­
сти); им й;
с. средняя — в. пересічна; с. разводящий — с. розвідний;
с. продажная — в. продаж на; с. сливной (хол остой ) = предо­
с. строительная — в. бу ді­ хранительный — с. запо­
вельна; біж ний. £
с. эксплоатационная — в. 4283. Стоянка извощиков — стоян­
експлоатаційна. ка візни ків.
4269. Стоить — кош тувати. 4284. Стоять — стояти.
4270. Стойка — стояк; 4285. Стоячий — стойчий.
с. боковая (тралі, вагона) — 4286. Стоящий свободно нагреватель
с. бічний; — нейритулеиий нагрівнйк.
с. для пуска в ход(мотоцикла)— 4287. Стрела — стріл а;
підставка руш альна; с. (бр у сь я направляющ ие в
с. (на крыше для многочислен­ копре) — напри.мник;
ных проводов) — козла . с. под ема сводов — с. П І Д -
(р .-зел ); нятку склепіння;
с . опорная — стояк опірний. с. провеса — с. обвисання.
4271. Стойло — стійло; 1288. Стрелка - стр іл ка;
Комунальне господарство — 7.
98 Стрелочник — Сцеплять

с. железнодорожная— вйлиця; 4315. С ту п ен ьч а ты й (р еоста т) — с х ід ­


с. сборная (трам в.) — вйлиця частий.
збірна. 4316. Ступень (лестницы) — схід ец ь
4289. Стрелочник — вйличник. (р .-д ц я );
4290. Стрелочный — стріл кбвий ; с. аж у рная — с. мерёж чатий;
(о ж ел. дор. стрелке)— вили- с . вход н ая — с. вхідний;
цёвий. с . в ы х о д н а я — с. в и хід н и й ;
4291. Стрельчатый свод ■— готйчне с . давления (в турби н е) — с. тп-
склепіння. ековй й;
4292. Стремя (для водосточны х тр у б ) с . за б еж н а я (лестницы) — с.
— рогачик. забіж н й й ;
4293. Стремянка (в лесах) — хіднйк. с . с к о р о с т и — с. ш вйдкісний;
4294. Стрижка (насаждений) — стри- с . с т ы ч н а я — с. стичний;
ж іння. с . ф р и зо в а я — с. фрйзбвий.
4295.. Стричь (насаж дения)— стрйгти. 4317. Ступенька = с т у п е н ь (лестни­
4296. Строгальный станок — стр у ­ цы) — східець (р .-д ц я ).
гальний верстат. . 4318. Ступица (к ол есо) — кол оди ц я.
4297. Строгать — стругати. 4319. Сты к — стйк (р .-к у );
4298. Строевой (материал) — бу д і­ с . а с ф а л ь т о в ы й — с. асф альто­
вельний; вий;
с. лес — б. л іс ; (приготовлен­ с. с п л о ш н о й (рельса) — с. с у ­
ный для построй к и )—дерево. цільний;
4299. Строение = постройка — б у ­ с. ш а рн ирн ы й (тр у б) — с. с у -
дівля; (устр ой ство, кон струк­ ставни й.
ц ія ) — будова; 4320. С ты к ов ой — стиковйй.
с. новое (часть города) — ново­ 4321. Сты чной (ступен ь) — стичний.
селиця; 4322. С у доходная река — судн опл ав­
с. надсводное — б-ва надскле- на річка.
пінна; 4323. Сумка — торбйнка;
с. нижнее (моста) — низобу- с . и н с тр у м ен та л ь н а я (в вел о­
дова; сипеде) — таш ка струм оп­
с. плотное — б. густа; това;
с. пролетное — б. прогінна. с . седельная — таш ка сідел еч-
4300. Строительный (камень) -- стро­ на;
евой — будівельний. с . у гл ова я на раму — ташка' к у т ­
4301. Стропила — крокви (р .-к о в ). ня на раму.
4302. Стропилина = стропильная но­ 4324. Сундук — скрйи я.
га кроквина; 4325. 'Сурдина (на телефонных п р о в о ­
с. наносная — наріжниця. дах для уничтож ения вибра­
с. наслонная — ключйна. ций) — глуш нйк з в у к у .
4303. Стропильный ■ — кроквовйй; 4326. Сурик — манія.
с. нога = стропилина — кр ок - 4327. Суриковы й — манш ний.
. вйна. 4328. Суррогат — су р ога т (р .-т у ).
4304. Струбцинка — ущу'льник. 4329. С у ррогатн ы й — сур ога тн и й .
4305. Струевой (душ ) — струминний. 4330. Сутки — доба.
4306. Струенаправляющая дамба— 4331. Су точн ы й — добовйп.
водоиапрямиа гатка. 4332. Суходол — су х од іл (р .-д о л у ).
4307. Струеотводная дамба — водо- 4333. Сухой — сухй й .
відхйльна гатка. 4334. Сухоп ар(ник ) — су х о п а р .
4308. Струйка — струминка. 4335. Сушилка — суш арка.
4309. Струйный (н асос) — струмин­ 4336. С у ш и т ь — суш йти.
ний. 4337. Сфера — сфёра.
4310. Струя — струмйиа; 4338. Сф ерический — сферичний.
с. плоская — с. плеската. 4339. С х ва тка (стр ои т.) — лисйця.
4311. Студенистый — драглйстий. 4340. С х в а т ы в а н и е (бетона) — т у ж а ­
4312. Студень — драглі (р .-л ів ). віння.
4313. Стул — стілець (р .-л ьц я ); 4341 С х в а т ы в а т ь с я (о р а створ е) —
с. мягкий — с. м ’якйй; туж авіти .
с. наковальни ■
— стоянець 4 3 4 2 . Схема — с х е м а .
(р .-н ц я ); 4 3 4 3 . Сцепление ■ — з ч іп л ю в а н н я , з ч і-
с. фундаментный — торч. п а н н я , з ч іп л е и н я .
4314. С т у л ь ч а к (в клозете) — усі- 4 3 4 4 . С ц е п л я т ь ( с я ) ,- п и т ь ( с я ) —- зч'ш -
док (р.-дкп). л ю вати (ся), зчепитп(сл).
Снопка — Теплопровод 99

4345. Сцепка (вагонов) — зчіплю ­ ми — л. з рухомими цйф-


вання, зчіплення. рами:
4346. Счетны й (механизм) — лічйль- с. с маятником = маятнико­
ний. вый — л. маятникбвий
4347. Счетчик — лічйльник; с. сухой — л. сухйй;
с . автоматический —- л. авто­ с. электромагнитный — л. елек­
матичний; тром агнітний;
с . вращ ательного движения — с. электрохимический— л. елек-
л. обертовий; трохемічний.
с . двойного тариф а — л. по- 4348. Счеты — рахівнйця.
^ дві иного тарйфу; 4349. С’емка (плана) — здіймання.
с . динамо-метрический (м отор- 4350. С’емный — здійманий.
ный)|— л. динамо - метрйч- 4351. С’емщин — здійм&ч.
ний; 4352* Сыпать — сйпати.
с . закры ты й — л. закрйтий; 4353. Сыпучий — сипкйй.
с . индукционный — л. ін дук­ 4354. Сырец (кирпич) — сирець (р .
ційний; -ц ю ). '•
с . колебательного движения — 4355. Сырой (материал) — сировйй;
л . коливнйй; (влаж ний) — вогкий.
с. мокрый — л. мокрий: 4356*. Сырость — вогк ість (р .-к о -
с. откры ты й — л. відкрйтий; сти).
с. с выскакивающими цифра­

т .
4357. Табельщик — табельник. 4379. Телега — віз (р. вбза),
4358. Таблица — таблиця; 4380. Тележка (вагона)—в ізбк(р.-зка);
т . нумерная — т. нумерна. т . п о в о р о т н а я (вагона) — в.
4359. Табуретка — дзйґл ик. поворітнйй.
4360. Тавровый (железо) — тётува- 4381. Телефон телефон (р .-н а );
тий. т . с тен н ой — т. настінний;
4361. Такельный канат — капарбва т . с т о л о в ы й — т. настільний.
ко дол а. 4382. Т ел е ф о н и ст (к а ) — телефоніст
4362. Такса — т&кса. (-ка).
4363. Таксомотор — таксом отор. 4383. Телеф онны й — телефонний,
4364. Таль (мн. тали) — многоблбк 4384. Тело (оп оры ) — тіл о.
(р .-к у ). • 4385. Темный-*— тёмний.
4365. Тальк — лояк (р .-к у ). 4386. Т ем п ер ату р а — температура;
4366. Тальковый — лоякбвий. т . к ипения— т. кипіння;
4367. Тамбур — прйсінок (р .-н к а). т . к ритическая — т . критична;
4368. Тандем-машина — тандем-ма- т . предельная — т. гранична;
шйна. т . т а я н и я льда — т. танення
4369. Таран гидравлический — таран льоду.
(р.-на) гідравлічний. 4387. Т ем п ер ату р н ы й — температур­
4370. Тарелка — тарілка; (клозетной ний.
чаши) — мйска. 4388. Тен т — таша.
4371. Тарелкообразный -— таріл ку- 4389. Т еп л о — тепло.
вбтий. 4390. Т епл овой — тепловий.
4372. Тарельчатый клозет —- м и ску- 4391 . Т е п л о е м к о с т ь — теплоємність
ватий відходок (р .-дк а ). (р.-ности).
4373. Тариф — тарйф (р .-ф у); 4392. Т е п л ои сп ол ьзов ан и е — тепло­
т . двойной — т. подвійний; використання.
т . льготный — т. пільговий; 4393. Т е п л о о т д а ч а — тепловіддаїїтгя.
т . одинарный — т. звичайний. 4394. Т е п л о п о т е р я — тепловтрата.
4374.Тачка — т а ч к а . 4395. Т е п л о п р о и Э в о д и т е л ь н о с т ь —
1375.Таяние — т а н е н н я , р о з т а в а н н я . те пл ов идатн ість (р.■ -11 о ст и);
4376. Таять — т а н у т и , р о з т а в а т и . т . в ы с ш а я — т. калориме­
Творило — г р и ц а р н я ;
‘1 3 7 7 . трична;
т. ручное — г. ручна. т . н и з ш а я — *т. робоча.
4377а.Театр — театр (Р--РУІ ‘ , 1396. Теп л оп ров од — теплопровід
437.S. Текущий (ремонт) — поточний. (р.-вода).
100 Г1сплопроводиик — Топкл

4397. Теплопроводник — теплопро­ 4435. Ток (эл .) — струм (р .-м у ); (в о ­


відний; ды) — течія ;
т . дурной — т. поганий; г. б л у ж д а ю щ и й — с. мандрів­
т. хороший- -т. добрий. ний;
4398. Теплопроводность — теплопро­ т . в о з б у ж д а ю щ и й — с. з б у д ­
відність (р .-п ости ). ний;
4399. Теплостойкость — теплостій­ т . за ряд ны й — с. наснажнйй;
кість (р .-к ости ). т . к о м м у т а ц и о н н ы й — с. ком у­
4400. Теплота — тепло; таційний;
т. лучистая — т. променяете; т . мгн ов ен н ы й — с. миттьо-
т. отработанная — т . зуж йте; вйй;
т. парообразования скрытая — т. о д н о - ,д в у х - , т р е х - ф а э н ы й —
захбване т. паротворення; с. одно-,дв6-,трн-ф аз6вий;
т . рассеянная — т. розсіян е. г. переходной — с. перехідний;
4401. Теплотворность = теплопроиз- т. под вед енны й — с. ш двё-
водительность — тепловидат- деиий;
ність (-п ости ). т. п о с т о я н н ы й — с. простий;
4402. Теплотворный — тенлотвбр- т. п у ск овой — с. иусковйй;
ний; т. ра зрядны й — с. виснаж нйй;
т. способность = теплопроиз- т. резу л ьти ру ю щ и й --- С. ви ­
водительность — теплови- сл і дни й;
датність (р .-п ости ). т. с ильны й — с. великий;
4403. Тереть(ся) — тёрти(ся). т. слабы й — с. малйи;
4404. Терка — терка, тертуш ка т. у х о д я щ и й — с. вихідний;
4405. Термометр — термомётер. т. э к в ив алентн ы й — с. р івн о-
4406. Терракота —* теракбта. вартий .
4407. Терракотовый — теракотовий. 4436. Ток арны й — токарський;
4408. Терраса — тераса. т . м а стерск ая — токарня.
4409. Территория — територія. 4437. Т ок а р ь — токар (р .-р я ).
4410. Терпух (украинизм) — терпуг 4438. Т о к о в е д у щ и й — струм овідний;
(р .-га ). т . ч а с т ь м а ш и н ы — етрум овід
4411. Тес — тёс (р .-с у ). (р .-в од а ).
4412. Тесанный камень — тесаний 4439. Т ок оприем ник — струм оприй­
камінь (р.-м еня). мач ;
4413. Тесать — тесати. т . валиновый — с. вальцёвий;
4414. Теснота — тіснота. т . в. виде ш т а н г и — с. стебл о-
4415. Тесовый — тёсовин. вйп;
4416. Тесьма — тасьма; т . д у г о о б р а з н ы й — с.д угува ти й ,
т . изоляционная — т. ізоля­ 4440. Т о к о со б и р а т е л ь — стр у м о зби -
ційна. рач.
4417. Тетива (лестницы) — тятйва. 4441. Толевы й — толевий.
4418. Техник — тёхник. 4442. Т о л к а т ь ,- к н у т ь — ш товхати,
4419. Техника — тёхш ка. -х н у ти .
4420. Технический — технічний. 4443. Толкучий ры нок — точок (р .
4421. Течение - - течія. -чка).
4422. Течь (глагол) — тектй; (п р о­ 4444. Толчен — пош товх (р .-х у ).
цесс) — протікання; (место 4445. Т о л щ а (фильтрующ его мате­
течи) — проточина. риала) — товщ а.
4423. Тигель — бритналь (р .-л я ). 4446. Т ол щ и н а — товщ ина, грубин&.
4424. Тина — твань (р .-н и ). 4447. Т ол щ и н ой (наречие) — зав­
4425. Тинистый — тванистий. товш ки , зав гру опіки.
4426. Типография —- друкарня. 4448. Толь — толь (р .-л ю );
4427. Типо-литография — ти ію -л іто- т . ас ф а л ь то в ы й — т. асфальто­
грйфія. вий.
4428. Тиски — лещата (р .-щ ат). 4449. Тоннель — тунёль (р .-л ю ).
4429. Титрование — титрування. 4450. Т он н о-к и л ом етр — тон о-кіл о-
4430. Титровать — титрувати. мётер (р.-метра).
4431. Тихий (разряд) — тихий. 4451. Т о п и ть — н ал й ти .
4432. Тихоходный (машина) — тихо- 4452. Топна — иал йв ня;
рушнии. т . з а гр у з о ч н а я — п . з а с и п н а ;
4433. Тление (трупа) — тління, зо­ т . м е х а н и ч е с к а я — и. меха­
тлівання. нічна;
4434. Т л е т ь — тліти, зотлівати. т . ш ахтн ая — н. шахтова.
Топливник — Траншея 101

4453. Топливник — паливнйк. 4474. Точил ьны й — точйльний, го­


4454. Топливный — палившій. стрильний. >
4455. Топливо — паливо; т . м аотерская — гострйльня.
т . жидкое — т. течнё. 4475. Т оч и л ьщ и к — точильник, го-
4456. Топографический — топогра­ стрйлы ш к.
фічний. 4476. Т о ч и т ь — точйти; (острить )—
4457. Топография — топограф ія. гострйти.
4458. Топор — сокйра; 4477. Точка (м ат.) — точка; (точе­
т . пожарный — с. пож ёж на. ние)— точіння, гостріння;
4459. Топорище — топорйще. т . искомая — т. ш укана;
4460. Топорник (пожарный) — соки р ­ т . нулевая — т. нулёва;
нії к. т . оп о р ы — т. опбри;?
4461. Торговец — крамар (р .-р я ). т . узловая (в сети)— т. вузлова.
4462. Торговка — крамарка; 4478. Т о ч н о с т ь — точність (р.-пости).
т . базарная — перекупка. 4479. Т оч н ы й — точний.
4463. Торговля — торгівля; 4480. Т о щ и й угол ь — ш енё вугілля.
т. базарная — т .— базарна; 4481. Травеллер (подвижные леса) —
т. бакалейная — т. бакалій­ р у х о м і риш товання.
на; 4482. Траверса — траверза.
т. винно-гастрономическая — 4483.. Траверсны й (подвеска прово­
т. винно-гастрономічна; дов) — траверзовий.
т. галантерейная — т. галан- 4484. Трактир — ресторація.
терійна; 4485. Тра ктирщ ик — ресторатор.
т. железная — т. залізна; 4486. Трактор — трактор (р .-р а).
т. мануфактурная — т. ману­ 4487. Т р а к тор и з а ц и я — тракторизё-
фактурна; ція.
т. мелочная — т. дрібна; 4488. Т р а к т о р и с т — тракторйст.
т . мясная — т. м 'я сн а ; 4489. Т р а м б ов а ть — бутинувёти.
т. оптовая — т. гуртова; 4490. Тра м б овк а — бутйн; (п роцесс)—
т . продуктовая — т. харчова; бутинувён ня.
т. розничная — т. роздрібна; 4491. Т р а м б о в щ и к — бутинар (р .-р я ).
т. хлебная — т. хлібна; 4492. Трамвай — трамвай (р .-ю );
т. фруктовая — т. садовйнна; т . м отор н ы й — т. моторовий;
т. фуражная — т. фуражна. т . у зк ок ол ей н ы й — т. в у зько­
4464. Торговый (часть города) — тор ­ колійний;
говельний; т . ш и р ок ок ол ей н ы й — т. ш иро­
т. площадка — тор ж ок (р . коколійний.
-ж ка). 4493. Т рамвайны й — трамвайний.
4465. Торец — івер (р .-р а ); (шашка 4494. Транзит^ — транзит (р .-т у ).
для мостовой) — торчак. 4495. Т ра н зи тн ы й (движение)— трап-
4466. Торможение — гальмування. зйтннй о у х (р .-х у ).
446«. Тормоз — гальма; 4496. Т р а н с п о р т транспорт (р .-т у ).
т. воздушный — в. повітряна; 4487. Т р а н с п о р іе р — подавальник.
т. дисковой (эл. магнитный) — 4498. Т р а н с п о р т и р о в а т ь — транспор­
г. круж албва; ту вёти.
т. колодочный — г. колодкова; 4499. Т р а н с п о р т н ы й — транспорто-
т. ленточный — г. пасова; • ВИЙ.
т. ножной — г. нож (а)иё; 4500. Т р а н сф ор м а тор — трансфор­
т . пневматический — г. п овіт­ матор (р .-р а );
ряна; т . измерительны й — т. вимір­
т. рельсовый электрический — янії ;
електрогёльма рейкова; т . и с п ы т а тел ь н ы й — т. п р од у ­
т . ручной — г. руч(а)н ё; вальний;
т . соленоидный — г. соленб- т . п е р е н о с н о й — т. иереноешій;
їдна. т . с е р и эсн ы й — т. низковйй.
4468. Тормозной — г а л ь м о в и й . 4501. Т р а н сф о р м а то р н ы й — тран с­
4469. Торф — торф (р.-ф у). форматорний.
4470. Торфяной — т о р ф о в и й . 4502. Т р а н сф о р м а ц и я — трансфор­
4471. Торцевой — і в е р б в и й ; мація.
т . м о сто в а я — тор чакбви й м о- 4503. Т р а н сф о р м и р о в а ть — трансфор­
стинёць. мувати .
4472. Т о р ч а ть — - с т р е м іт и . 4504. Т р а н ш е я (строит.) — рів (р.
4473. Точиле — то ч и л о . рову).
102 Трап — Трубка

4503. Трап — трап (р .-и у ); (на су д ­ т . водосточная — рйнва;


не) — східнйк; т. воздуходувная — т. п овітро-
т . п о л ов ой — брудозлйв (р .-в у ). дмухальна;
4500. Т р а п е ц о и д а л ь н ы й — трапезува- т . волнистая — т. хвиляста,
тий. т. всасывающая — • т. всисна;
4507. Трапеция (матем.) — трапез. т. вытяжная — т. витяж на;
4508. Т р а сс и р о в а т ь — трасувати. т.газовая — т. газова;
4509. Т р а сс и р о в к а = т р а с с и р о в а н и е — т. гибкая — т. гнучка;
трасування. т. глазурированная — т. по­
4510. Трение — тертя (р .-т я ); ліїв ’я на;
т . б о к о в о е — т. бічне; т. гончарная — т. ч ер еп ’яна,
т . качение — т. кочення; танчарна;
т . скольжения — т. к ов зу ; т . грязевая — т. ш .іямова;
трения сопроти в л ен и е — опір т. гравитационная — т. само-
(р. опор у) тертя. токова;
4511. Т р е с к а т ь с я , т р е с н у т ь — коло­ т. дренажная — т. дренаж на;
тися, розкол отися. т. дымовая — димар (р .-р я );
4512. Т р етник -припой — третийк-лю - т. дымогарная — т. вогнева;
та. т. жаровая (в котле) — ж ар-
4513. Треугольник — трикутник. нйця;
4514. Т реу гол ьны й — трикутний. т . канализационная — т. ка­
4515. Т рехжильны й кабель — три- налізаційна;
жйльнин кабель ( р . - б л я ) , т. керамиковая — т. караміч-
триж йльник. на;
4516. Т рех кол еск а, тр икар — т р и к о ­ т. коренная (дымовая) — димар
ліска. головний;
4517. Т р е х п о л ю с н ы й —триполю совий. т. манесмановская — т. манес-
4518. Трехфазный— трифазовий. манівська;
4519. Т р е х х о д о в ы й кран — тр и х о д о ­ т. набивная (цементная) — т.
вий край. набивна;
4520. Т рещ етка (сверло) ■— рачка. т. нагнетательная — т. нагиіт-
4521. Трещ ина (в дереве) — розко­ на;
лина. т . напорная — т. напірна;
4522. Трогание (вагона с места) — т. обсадная — т. цямрбва;
руш ання. т. паровпускная — т. паро­
4523. Т р о г а т ь , - н у т ь — торкати,-кн у- впускна;
ти; т. паропроводная •— т. паро­
т . с м еста — руш ати,-ш ити. провідна;
4524. Тройник (труба) — тр ояк; т. переливная — т. переливна;
•т. к осой — т. косий. т. питательная — т. живйльна;
4525. Т ройной — потрійний. т. плавучая — т. плавнй;
4526. Троллей — тролей (р .-ю ). т. пневматическая— т. пневма-
4527. Троллейний — тролей пий. тйчна;
4528. Тросе — лйнва; т. разводная = разводящая —
т . в итой — л. кручена; т. розвідна;
т . стальн ой — л. стальна; т. ретирадная — т. від ходкова;
4529. Т р ос тн и к — очерет (р .-ту ). т. сливная — т. збіж нй;
530. Т р о с т н и к о в ы й — очеретяний. т. смывная — т. змивнй;
4531. Т р о т у а р — піш охід (р .-х о д у ); т. спуенная — т. спускна;
т . а сф а л ьтов ы й — п. асфаль­ т. уличная — т. вулична;
товий; г. флянцевая — т." крисата*
т . кирпичный — и. цегляний; т. холостая — т. ялова;
Т . П Л И Т О Ч Н Ы Й ----- ГІ. плитковйй. т. цельнотянутая — с. суціль-
4532. Тру б а — тр уба; нотягнена;
т . бензи н ом отор н ая (пож . на­ т. циркуляционная т . — ци рку­
сос)— мотоембк (р .-к а ); ляційна;
т . б у р ов а я — т. свердлова; т. эмалированная — т. скли-
т . в ентиля ционная — т. про- цьована.
вітрю вальна; 4533. Трубна — тр убк а ;
т . водоприемная — водоприй­ т. Б е р гм а н о в с к а я (и з о л я ц и о н ­
мальна; ная) — Бергманівська;
т.
т . в од оп р ов од н а я — т. водопро­ т . б у м а ж н а я (изоляционная) —
відна; т. паперова;
Трубник — Тянуть 103

т. водомерная — т. водом ірна; т . водяная — т. водяна:


т. вынидная (в пож . насосе) — т . комбинированная — т. ком-
п. ви кидн і; бінбвана;
т. дымогарная (в котле) — т. т. многоотупеньчатая — г. мно-
в огн еві; східчаста;
т. наблюдательная — т. на- т. одноступеньчастая — т. одно-
зирна, спостереж на; східчаста;
т. паяльная — лю тівка; т . паровая — т. парова;
т. приємная (в насосе) — т. т . реактивная — т. реактйвна;
приймальна; — 4555. Турбинный — турбінний.
т. пьезометрическая — т. п ’ є- 4556. Турбогенератор — турбоген е­
зометрйчна; ратор.
т. резиновая — т. гум ова; 4557. Турбодинамо — турбо-динамо
т. телефонная слуховая — слу- (р.-м и).
хівийк телефонний; 4558. Турбокомпрессор — ту р бок ом ­
т. эбонитовая — т. ебонітна. пресор (р .-р а ).
4534. Трубник (в пожари, команде)— 4559. Туф — #туф (р . туф у).
смоковйй. 4560. Туша (уби того ж ивотного) —
Т535. Трубный — трубний; туш а.
т . ход (пожарный) — см око­ 4561. Тушение (пож ара, света) —
вйй хід (р. ходу). гасіння.
4536. Трубовырезыватель = трубо­ 4562. Тушить (пож ар, свет) — га-
рез — труборізка. сйти.
4537. Трубопровод— трубопровід (р . • 4563. Тщательный (работа) — ста­
-в од у); ранний.
т . всасывающий — т. всиснйй; 4564. Тычок — поперёчик.
т . нагнетательный — т. на- 4565. Тычковый —- пеперёчиковий.
гнітнйй; 4566. 'Тюльпан (абаж ур) — тульиан
т. отводящий — т. відвіднйй; (р.-на).
т » подводящий — т. підвіднйй; 4567. Тюфяк, матрац (р.-ца) (из сена)
т . распределительный — т. р оз­ — сіннйк; (из перьев) —
подільчий. перйна;
4533. Труборез — трубовырезыва­ т. фашинный — т&расник.
тель — тр уборізка. 4568. Тяга архитектурная — Ґзймс
4539. Трубочист — саж отрус (р .-са ). (р .-с у ); (воздуха) — тяг (р.
4539а. Трубочистный — саж отрус- тя гу); (движущ ая сила) —
ний. тягл о;
4540. Трубчатый — трубчастий. т . искусственная (в. котельной
4541. Трудовое население — трудова установке) — т. штучний;
людність (р.-пости). т. конная (на ж. дороге) —
4542. Труха (д ерева )— порохня (о . т. кш н з;
-н і). т. независимая (трамв. ваго­
4543. Трущийся (поверхность) — тер- нов) — т. незалежне;
■* тьовйй. т. связанная (трамв. вагонов)—
4544. Трюмо — свічадо. т. звязане;
4545. Тряпичник — ганчірник. т . штукатурная = архитектур­
4546. Тряпка —- ганчірка. ная — ґзймс ( р .- с у );
4547. Тряпье — ган чір ’я. т . электрическая (на трамвае)
4548. Туалет — туалет (р .-т у ). — тя гл6 еле КТрйч не.
4549. Туалетный — туалётовий. 4569. Тяговой — тяговйй, тягло-
4550. Тумба (мебель) — тумба; (при вйй (см. тяга).
дороге, тротуаре) — бовва- 4570. Тягомер (в дымовой трубе) —
нёць (р.-нця). тягом ір; (для измерения тяги
4551. Туннель — тунель (р .-л ю ). — движ ущ , механизма)— тя­
4552. Тупик — зйзубень (р .-бн я ). гл омір.
4553. Тупиковый (ветвь трамвая, ли­ 4 5 7 1 . Тягу тян уть — ґ з и м с у в а т и .
ния) — сліпйй. 4 5 7 2 . Тяж (в в а г о н е ) — т я ж ( р .т я ­
4554. Турбина — турбіна; ж а) .
т . активная — т. актйвна; 4 5 7 3 . Тяж ел ы й — в а ж к й й .
т . быстроходная — т. ш видко- 4 5 7 4 . Т я ж е с т ь — т я г а р ( р . - у ^.
рушна: 4575. Тянуть — тягтй .
104 Убирать — Укреплять

У
1576. У бирать,-брать —■ прибира- у. пламенный — в. п о л у м ’яне;
рати,-брйти. у. тощий — в. піснб:
4577. Убой (скота) — заріз (р .-з у ); у. чистый — в. чисте.
на убой — на заріз. 4596. Угольник'(чертеж ная, мебель)—
4578. Убойное животное — зарізна коейнець (р.-і?ця); (тр убы ) —
тварина. кутнйк.
4579. Убойный вал (на б о й н е )— р і- 4597. Угольный — вугляпйй.
зарня. 4598. Угольный = угловой — к у то -
4580. Уборная — прибиральня; (от­ вйй; наріж ний, кутний (см.
хож ее место)— відхбдок (р . угл ов ой );
-дка); у. железо = уголковое — к у т ів ­
у. женская— п ., в. ж інбча(ий); кбве залізо.
у. мужская - п ., в. чоловіча(ий). 4599. Угольщик — вугл яр (р .-р б ).
4581. Уборщик,-ца — прибираль­ 4600. Удар — удар (р .-р у );
ник,-ця. у. гидравлический — у. гідрав­
4582. Увеличение — збільш ення; лічний.
(процесе) — збільш ування. 4601. Ударять,-рить — бйти. удар я­
4583. Увеличивать,-чить — збіль­ ти,-рити.
шу вати,-ш ити. 4602. Удельный вес — питбма вагй.
4584. Увеселительное заведение — 4603. Узел (в сети)— вузол (р .вузл а).
забавний заклад (р .-д у ). 4604. Узкий — вузькйй.
4585. Увлажнитель — відволбж ник. 4605. Узкоколейный (трамвай) —
4586. Увлажнять,-нить — відволб- ву з ькоко л ій ний.
ж увати,-ж ити. 4606. Узловой (точка) — вузловйй.
4587. Углезернистый микрофон — 4607.. Указатель (занятой кабины)—
вуглянозернястий мікрофон укйзник.
(Р- ну). 4608. Указательный знак — вказів­
4588. Углекислота С 0 2 — вуглбвин ний знйх.
двооксид. 4609. Указывать, -зать — вказувати.
4589. Углерод — вуглёць (р.-лец ю ). -зйти.
4590. Угловой (находящ ийся на у г­ 4610. Укатывание (асфальта) = укат­
л у, напр., дом)— наріжний; ка — коткувйиня.
(имеющий форму угла)— ку­ 4611. Укаты вать,- тать (катком ) —
товий; (находящ ийся в угл у) коткувйти; п о к о т к у в а т и ;(д о ­
— кутний. р огу экипаж ами) — н акочу­
4591. Угол — кут (р . кута); вати ,-котйти.
у. входящий — к. вхідний; 4612. Укладка — укладання; (к и р ­
у. выступающий (дома) — ріг пичей в ш табеля) — скл а­
(р. р огу ). дання.
4592. Уголек — вуглина. 4613. Укладывать,-лаеть — укла-
4593. Уголковое железо = угловое дати,-сти.
железо — кутівкбве заліао. 4614. Уклон (местности) — спад
4594. Уголок — к у тбч ок (р .-ч ка ); (р--ду);
(в ж елезны х кон струкциях) у. гидравлический — с. гід­
— кутівка. равлічний;
у. жесткости — кутівка цуп- у. предельный — с. гра щ ічний.
кісна. 4615. Укорачивать,-ротить — прико-
4595. Уголь — вугіл л я ; рбчувати ,-ротйтн.
у. бурый — в. бур е; 4616. Укорочение — прикорбчення.
у. длиннопламенный — в. дов- 4617. Укос — у к іс (р . у к б с у ).
гоп ол у м ’яне: 4618. Укосина — укоси н а.
у. древесный — в. деревнб; 4619. Украш ать,-сить — при к р аш у­
у. жирный — в. маснё; вати,-сити.
у. зернистый — в. зернясте; 4620. Украшение — прикр&са;
у. каменный — в. кам 'я н ё; у. лепное — и. наліпна;
у. короткопламенный — в. ко- у. резное — п. р ізбя р сь к а .
роткополум ’яне; 4621.. У крепление (чего-ли бо)— у к р і­
у. кузнечный — в. ковальське; плювання, укріплення.
у. мелкий — в. дрібнб; 4622. У к р е п л я т ь ,- п и т ь — укріпля­
у. орешковый—в. горішкув&те; ти ,-пйти.
Улавливание — Установлять 105

4023. Улавливание (ж ира, песка) — 4645. Урез воды— край (р.краю )водй.
виловлювання. 4646. Урна (для праха) — Урна.
4624. Улавливать,-вить — ловйти, 4647. Уровень (воды) — рівень (р.
виловити. -вн я); (прибор)— позёмницн;
4625. Улавливающее приспособление у. меженный — р. межёний;
(для трам. р ол и к а )— лбвний у. моря — р. м орськйй;
прйстрій (р .-р ою ). у. подпорный — р. підпірний.
4626. Улица — вулиця; 4648. Урок (работы ) — завдання.
у. главная — в. головна. 4649. Урочный — з&данин;
4627. Уличный — вуличний. у. положение — норми р обітн і;
4628. Уменьшать,-шить — зменш у­ у. нормы — нбрми роботи.
вати ,-шйти. 4650. Усадебный — садибний.
4629. Уменьшение — зменшення; 4651. Усадьба — садйба.
(п роцесс)— зменшування. 4652. Усиление — підсилення, (п ро­
4630. Умывальник — умивальник; ц есс)- пі дсйлювання; (ток а )—
у. корыто — умивальник - к о­ збільш ення, (процесс) ■—
рито. збільш ування.
4631. Уносить(ся) водой — заибси- 4653. Усиленный — підсйлений,
ти(ся) водбю . „ збільшений.
4632. Упирать, (ся) — упирати(ся), 465.4. Усиливать,-лить — підсйлю-
-иёрти(ся). вати, -лити, збільш увати,
4633. Уплотнение — згущ ення; (квар­ -шити (см. усиление).
тиры)— густіш е залюднеиня; 4655. Усилие —- зусйлля;
(ж ильцов) — потіснений; (ча­ у. поперечное — з. поперечне;
стей машины)— ущ ільнення; у. продольное — з. продбвж не;
(сальник)— зашільник. у. тяговое — з . тягловё, тяг-
4634. Уплотнять,-нить (к варти ру)— ловй сйла.
густіш е залюднювати,- нити; 4656. Ускорение — пришвйдшепня;
(ж ильцов)— тіснйти, потісни­ у. начальное — п. початкове.
ти; (материал) — згущ увати; 4657. Ускорять,-рить — пришвид­
(клапан, тр у б у )—ущ ільнюва­ ш увати,-ш ити.
ти ,-н йти. 4658. Условие — ум бва; (обстоятель­
4635. Упор — упора; (процесс) — ства) — обставини.
упертя. 4659. Устав — статут (р .-т у );
4636. Упорна —- упірка; у. строительный — с. будівель­
у. опускная — у. спускна. ний.
4637. Управление (вагонами) —■ке­ 4660. Установка — устава, (п р о­
рування; цесс) — уставляння ,-лення;
у. внутреннее (кабиной под ’єм­ у. водоочистительная — водо-
ніша) — к. з середини; чйсня;
у. дистанционное (п о д е н н и ­ у. высокого давления — у. вн-
ком) — к. віддальнб; сокотистсбва;
у. канатное (п о д ’сміш ком) — у. котельная — у. казанова;
к. код ільне; (паровы х котл ов)— у. паро-
у. на расстояние = дистан­ вйчна;
ционное (п о д ’емником) — у. низкого давления — у. низь-
к. в ід д ал іте; котискбва;
у. наружное (п о д ’сміш ком) — у. о с в е т и т е л ь н а я — у. осв іт­
к. зовніш нє; лювальна.
у. рычажное (п о д ’емником) — у. п а р оси л ова я — наросп лбвн я;
к. важільне. у. пневм атич еск ая — у. пнев­
4638. Управлять — керувати. матична;
4639. Упругий — пружний. у. распределительная — у. р о з­
4640. Упругость — пруж ність (р. подільча;
-пости). у . силовая — сплив ня;
4641. Уравнивать,-нять — вирівню ­ у. циркул яц ионная — у. цир­
вати ,-нятн. куляційна;
4642. Уравниватель напряжения — у. электрическая — у. електрич­
ви р івн ю ва ч н ап руги. на;
4643. Ур авн и тел ьн ы й — в и р іш н о- 1661. У ста н о в л е н н ы й (киловатт) -
вальний.
уставлений.
4644. Уравновешивать,-сить — з р і в ­ 4662. Установлять,-вить — устав­
новажувати ,-ж ити. ляти,-вити.
106 Установочный — Ферма

1663. Установочный — уставш ій. 4677. Утилизировать — в и к ори сто­


4664. Устой — стоян ; вувати,-стати.
у. раздельный — с. поділений. 4678. Утрамбовка — забути н уван п я.
4665. Устойчивый (равновесие) — 4679. Утрамбовывать,-бовать — за-
стій к й й . бутиновувати ,-н увати .
4666. Устойчивость — стій кість (р. 4680. Утю г — праска;
-кости). у. электрический — п. елек-
4667. Устраивать,-ить ■— зл агодж у­ трйчна.
вати,-дити. 4681. Ухаживать (за' машинами) —
4668. Устранение (прогиба) — у с у ­ поратися (к ол о маш ин), п о­
нення. рати (м аш ину).
4669. Устранять,-нить — .усувати, 4682. Уход (за машинами) — по­
-пути. рання.
4670. Устройство — злагода; (п р о­ 4683. Уходить,-ити — виходити, -йти.
цесс) — злагодж ування; 4684. Уходящий (ток ) — вихідний.
у. вододействующее-3. ВОДО- 4685. Участковый (водомер) — діль-
чйнпа; нйчий.
у. водопод емное --►з. ВОДО- 4686. Участок — дільниця;
тяж на; у. перекрываемый = перекры­
у. водоприемное — з. водоприй­ вающийся— д. перекривна;
мальна; у. строительный— д. будівна.
у. пусковое — запускальн ик; 4687. Учет — о б л ік (р .-к у ).
у. путевое — з. коліева; 4688. Учитывать, учесть — о б л ік о ­
у. сигнализации — з. гаслова. в у в а ти ,-к у в а т и .
4671. Уступ — прйступок (р .-п к а ). 4689. Уш ак (в л еса х ) — підпірка.
4672. Устье (подпечное) — шййка; 4690. У ш ат — цебер (р .-б р а ), цеб­
(трубопровода) — гйрло. рик.
4673. Усушка — усуш ка; (п р оц есс)— 4691. Уширение (м есто) — р озш ир
усихання. (Р--РУ)і (п роцесс) — розш и­
4674. Усы хать,-нуть — усихати, рення.
у со х н у т и . 4692. Уш ирять,-рить — розш иряти,
4675. Утечка — вйтік (р .-тек у ); (п р о­ -р и ти .
цесс) — витікання. 4693. Ущелье — вертепа.
4676. Утилизация — використання.

ф
4694. Фабрика — фабрика. 4712. Фасон — фасон (р .-н у ).
4695. Фабриковать — ф абрикувати. 4713. Фасонное железо — обрисбве за­
4696. Фабричный — фабричний. лізо.
4697. Фаза — фаза. 4714. Фахверковый — иоклітяний.
4698. Фазовый (провод) — фазовий. 4715. Фашина — тараска;
4699. Факел — емолоскйп (р .-п а ). ф. безконечная — т. д ов га ;
4700. Факельщик — смолоскйпник. ф. двухкомельиая — т. д в о гу -
4701. Фальц — фалець (р .-л ьц ю ); зйрна;
ф. плоский — ф. плоский; ф. однокомельная — т. одп о-
ф. стоячий — ф. стоячий. гузйрна;
4702. Фальцгубель = фальцовка — ф. тяжелая — т. важ ка.
фальцанок (р .-н к а ). 4716. Фашинный — таросбвий;
1703. Фальцевать — ф альцю вати. ф. кладка— тарасбвання; (п р о­
4704. Фальцовка = фальцгубель — цесс)— тарасувания;
фальцанок. ф. тюфяк— тарасник.
4705. Фанера — фориір (р .-р у ). 4717. Ф аянс — фаянс (р .-с у ).
4706. Фанерный — ф оркірпий. 4718. Фаянсовый — фаянсовий.
4707. Фарфор — порцеляна; 4719. Ф екал епровод-сп орож и явопрб-
ф. « б и с к в и т » -- II. неполй- від (р .-в о д у ), фекалопр овід.
в ’яна. 4720. Фекальный-— з спорбж нен ь,
4708. Фарфоровый — порцеляновий. фекальний.
4709. Фасад (постройки) — чоло. 4721. Ферма (стр ои т.) — звязень
4710. Фасадный — чоловйй, чільний (р .-зн я );
4711. Фаска — фаска. .ф. арочная — з. лVновий;
Фибра — Формальный 107

ф. главная — з. головний; 4733. Фильтрование = фильтрация —


ф. мостовая — з. мостовий; перецідж ування. перені-
ф. пространственная — з. про­ дження.
сторовий ; 4734. Фильтрованный —- (п ер ен а ­
ф. сквозная — з. ґратчастий; джений.
ф. . стропильная — з. к р ок вб- 4735. Фильтровать — ■ цідити.
вий. 4736. Фильтровка = фильтрация —
4722. Фибра (изолиц. материал) — ЦІДЖЄННЯ.
фібра; (волокна) — вол окн о. 4737. Фильтрующий (материал) =
4723. Фибровый — фібровий. фильтрационный — цідильний
4724. Фидер — ж ивйлыш к, фідер. 4738. Фитиль — гн іт (р . ґн о т у ).
4725. Филенка — тахля; 4739. Фитильный — ґн о то в и й .
ф. наплавная — т. напускна. 4740. Флаг — маива.
4726. Филенчатый — тахльбвий. 4741. Флагшток — м айвйлы ю .
4727. Фильтр — цідило; 4742. Флигель — флігель (р .-л я );
ф. американский (бы стродей­ ф. надзорный — ф. надвірний.
ствующ ий) ■— ц. амери­ 4743. Флештанк — натискові!й ка-
канське (хуткочйине): дов£.
ф. английский — ц. англій­ 4744. Флюгарка — погбдник.
ське; 4745. Флюгер — вітр овказ.
ф. биологический — ц. біо л о ­ 4-746. Флянец — крйси (р . к р и с);
гічне; ф.-бурт — к .-б у р т ;
ф. воздушный — ц. повітряне; ф. глухе й — заглуш ка к ри­
ф. гравийный — ц. иарінкбве; сова;
ф. грубый — ц. рідке; ф.-раструб — к. горловина.
ф. двухступенчатый — ц. д во- 4747. Флянцевый (соединение)— кри-
версне; сбвий ;
ф. крытый — ц. закрите; ф .труба = труба с флянцем —
ф. ливневой — ц. злйвбве; крисата тр у ба .
ф. мелко-песочный — ц. др іб­ 4748. Фонарный (стол б)— ліхтарний.
но-піскове; 4749. Фонарщик — ліхт&рннк.
ф. напорный — ц. натискне; 4750. Фонарь — л іхтар (р .-р я ).
ф. одкоступенный — ц. одн о- ф. газовый — л. газовий;
версне; ф. дуговой — л. л уковй й ;
ф. опытный — ц. дослідне; ф. дуговой с закрытой ду­
ф. -осветлитель — ц. н р оя с- гой — л. із закритим л уком ;
нювальне; ф. дуговой с обращенной ду­
ф. открытый — ц. відкрите; гой.—-л . із оберненим .'IУ-
ф. песчаный — ц. піскове; ком ;
ф. пластинчатый — ц. платів- ф' дуґЬвой с открытой дугой—
часте; л. із відкрйтим л уком ;
ф. предварительный — ц. по­ ф. керосиновый — л. гасовий;
переднє; ф. кероч^ико-налильный— л. га-
ф. -пресс —• цідильний гніт; со-ж а р овй й ;
ф. -пресс камерный — ц. г. ф. нумерной — л. нумерш ій;
камерний; ф. пламенный дуговой — л.
ф. -пресс рамный — ц. г. ра- з полум ’яним л у к ом ;
мбвий; ф. световой (в дом е; — л. св іт­
ф. рукавный — ц. киш кове; ловий.
ф. самоточный — ц. самотб- 4751. Фонд — фонд (р. фонду);
кове; ф. амортизационный — ф.
ф. угольный — ц. вугляне. амортизаційний;
4728. Фильтрат — ціжанкл. ф. возобновительный — ф. від­
4729. Фильтрационный — цідильний. новний;
4730. Фильтрация— цідж еиня; ф. жилищный — ф. ж итловий.
ф. двойная — ц. подвійне; 4752. Фонический — фонічний;
ф. почвенная мросбчування ф. вызов (и телефоне) — гуд­
ґр у н тов е. ковий виклик.
4731. Фильтровальный —фильтрацио- 4753. Фонтан — водограй (р .-гр а ю ).
ный — цідильний; 4754. Фонтанный — в одогра й п п п .
ф. станция — цідилЫ1я. 4755. Форма — форма.
4732. Фильтро-озонная станция 4756. Формальный ^формовочный—
ц ід й л о - о зо ііо ііі ш . ф ормувальний.
108 Формование — Холодильник

4-757. Формование — ф ормування. 4777. Фруктовая торговля — садо-


4758. Формовать — ф ормувати. вйниа тор гів л я .
4751). Формовка = формование — 4778. Фуганок — ф уганок (р .-н к а ).
формування. 4779. Фугование — фуговка — ф у-
4760. Формовочный = формоваль- гуванн я.
н ий— формува л ьн и й . 4780. Фугувать — ф угувати.
4760а.Форсированная работа (котла) 4781. Фундамент — фундамент (р .
— підсилена робота. -ту);
4761. Форсировать — підсилювати. ф. в виде стен —- ф: стін бю ;
476:2. Форсунка — прйскавка. * ф. в виде столбов — ф. сто в ­
4763. Форточка оконная — кватйрка. пом ;
4764. Фотографировать — ф отогра­ ф. сплошной — ф. су ц іл ь н о­
фувати. му рбвапий.
4765. Фотографический — ф отогра­ 4782. Фундаментный — фундамент­
фічний. ний ;
4766. Фотография — ф отограф ія. ф. стул — тбрч (р .-ч а ).
4767. Фотометрический — фотоме- 4783. Фура — х\'ра.
трйчний. 4784. Фураж — "фураж.
4768. Фотометрия — ф отометрія. 4785. Фуражный — ф урбж ний.
4769. Фрамуга — фрамуга. 4786. Фурнирный =: фанерный —
4770. Фригорифер — фригорйфер. ф орнірний;
4771. Фриз — фрйз (р .-з у ); ф. пила — ф орнірка.
ф. окладньй — ф. накладнйй. 4787. Футеровать (топ ку) — х у т р у -
4772. Фризовый — фризбвий. вати.
4773. Фрикционный (муфта)— тертьо- 4788. Футеровка (топки) — х у т р б -
вйй. вання; (процесс) — х у т р у ­
4774. Фронт (у с а д ь б ы )— фрбнт (р . вання.
-т у ). 4789. Футляр — футляр (р .-р а );
4775. Фронтон — пачілоїс (р .-л к а ). ф. (на бритву) — бритбвниця;
4776. Фрукты — садовина. (для, перьев) — напірник.

4790. Хайло (тонки) — челюсті (р. 4803. Хлорирование (воды) — х л о р у ­


-т ів). вання.
4791. Характеристика (зл. машины)— 4804. Хлорировать — хл орувати .
характерйстнка; 4805. Хлынуть (о водо) — «рйнути.
х. внешняя — х . зовніш ня: 4806. Ход (машины) — х ід (р . х о д у );
х. внутренняя — х. внутрішня*, х. обратный — х. зворотний;
х. нагрузочная —- х. обтяж - х. поршня — перебіг (р .-гу )
нева; толокбвий;
х. регулировочная — х . р егу­ х. телеги — хід воза;
ляційна. х. трубный (пож арны й) — х .
4792. Хворост — х в ор ост (р .-т у ). см оковий;
4793. Хвост — х в іст (р . хвоста); х. холостой (.машины) — х .
(камня) — о гу зок (р .-зк а ). яловий.
4794. Химический (огнетуш итель) — 4807. Ходить — ходйти.
хемічний. 4808. Ходовой — ходовйй;
4795. Химия — хбмія. х. рельс — робоча рёйка.
4796. Хладобойня — м ’ ясол ьодбвня. 4809. Ходячий (полотнищ е двери)—
4797. Хлебный — хлібний; ходячий.
х. завод — хл ібарня; 4810. Хозяин,-йка — госп одар (р .
х. магазин — ш пихлір. -р я ) ,-дарка ,-дйня.
4798. Хлопок (материал) — бавбвна. 4811. Хозяйский — госп ода р ськ и й .
4799. Хлопчатобумажный — бавов­ 4812. Хозяйственный — госп од а р ­
няний. чий.
4800. Хлопьевидный (осадок) — пла- 4813. Хозяйство — госп ода р ство.
стивчастий. 4814. Холодильная машина — о х о ­
4801. Хлопья — пластивці; (ед. чис­ лодна машйна.
л о)— пластивець (р .-в ц я ). 4815. Холодильник — хол однйк;
4802. Хлор — хлбр (р .-р у ). х. осушитель — х. о бсу ш пик.
Х ол остої — Циркуляция 109

1816. Холостой (ход , труба) — ял о­ 4819. Хранение — п ер еховуван н я.


вий ; 4820. Хранить — перехбвувати.
х. стояк сливной = предохра­ 4821. Хранилище — схбвищ е;
нительный — запобіж ний х. трупов = мертвецкая -
стояк. морг — тр уп ар и я.
1817. Хомут — хом ут; 4822. Хрупкий — крихкйй.
х. проволочный
(для крепле­ 4823. Хрупкость — крйхкість (р.
ния рельсов к тел егр . -к ости ).
столбам) — х. дротяний. 4824. Хрящ — хрящ (р .-щ у ).
4818. Хороший (проводник тепла) — 4825. Хрящеватый (грун т) — хр я щ о­
добри й. вий.

Ц
4826. Цапфа — чіп (р. чопа); 4852. Центрофугирован не — відоее-
ц. вертикальная —1 ч. стор ч о­ рёдЛсувания.
вий. 4853. Центрофугировать — відосе-
4827. Цвет — колір (р .-р у ). рёдж увати,
ц. жирный — к. масний. 4854. Цеолит — цеоліт (р .-т у );
1828. Цветник — квітийк. ц. раздробленный — ц. по­
4829. Цветной — кол ьорбвий ; (ц ве­ дрібнений;
тистый) — барвистий. ц. «сработался» — ц. вй< на­
1830. Цветность (качество света) — ж ився.
барвність (р .-п ости). 4855. Цеолитовый — цеолітовий.
1831. Цветок — квітка. 4856. Цепной — ланцю говий.
4832. Цветочный магазин — к в ітк о­ 4857. Цепочка — ланцю ж ок (р .-ж к а ).
ва крамниця. 4858. Цепь — ланцю г (р .-га ); (элек-
1833. Целлулоид— целюльоїд (р .-д у ). тр и ч .)— к ол о;
1834. Целлулоидный — целю льоїд- ц. бесконечная — л. безкі­
ний. нечний;
4835. Целлулоидо-динамит — целю­ ц. бесшумная — л. нешумкйй;
льоїд -динаміт (р .-т у ). ц. блочная — л. сустйвнип;
4836. Целлюлоза — целю льоза. ц. замкнутая — л. зім кн ен н я,
4837. Цельнотянутая труба — с у ­ к. замкнене;
ці л ьиотя гиена тр уба. ц. мерная — л. мірчий;
4838. Цельный — суцільний. ц. тока управления — к. ке­
4839. Цемент — цемент (р .-т у ); рівн ого стр ум у.
ц. древесный — ц. деревнйй; 4859. Цереэйт — церезйт (р .-т у ).
ц. портландский — ц. ш о т ­ 4860. Цивинка — лисйці (р.-ейць).
ландський; 4861. Цинло.'сетка — циклонёта.
ц. романский — ц. романський. 4862. Цикля - цйкля.
4840. Цементировать — цементувати. 4863. Цилиндр — циліндер (р .-д р а );
4841. Цементирующее вещество — ц. высокого, низкого давле­
цементаційна речовйна. ния — ц. в и с о к о -,ни зько-
4842. Цементный — цементовий; ТИ СКОБИ Й .
ц. производство — цементороб- 4864. Цилиндрический — циліндрич­
ство; ний.
ц.завод — цементарня. 4865. Цилиндровый (м асло) — ци­
1843. Цементщик— цементар (т .-р я ). ліндровий.
4844. Цена — ц ін а . 4866. Цинк — цйик (р .-к у ).
4845. Центр (матем.) — цёнтер (р. 4867. Цинковый — цинковий.
-тр а), (переносно)— осередок 4868. Цинкография — кліш&рня.
(р .-д к а ). 4869. Циновка — матка.
4846. Центрокерн — ц е п т р о к ё р и о . 4870. Циркулировать — ц и ркулю ва­
:8 4 7 . Центральный — ц е н т р а л ь н и й . ти.
4848. Центрировать — ц е н т р у в а т и . 4871. Циркуль — цйркель (р .-к л н );
1849. Центробежный ( с и л а , н а с о с ) — ц. измеритель — ц .-вим ірни к.
в ід о с е р о д к о в и й . 4872. Циркульный — цйркельний.
4850. Центровый (с в е р л о ) — цен тро- 4873. Циркуляционный — ц и рк ул я­
вйн. ційний.
1851. Ц ентроф уга — нщ осерёдниця. 4874. Циркуляция — ц и ркуляція.
по Цистерна — Чистить

4875. Цистерна — станва. (лампы накаливания) —


487(). Циферблат — циферблат (р. огузка.
4878. Цокольный — сбкельний, огу о-
ц. 'круговой
ту); . — ц. коловий.
'« кбвий (см. цоколь).
18 < 7. Цоколь — сбкель (р .-к л я ); 4879. Цынубель — цинубель (р .-бл я ).

4880. Чайная — чайня (р .-н і). 4900. Черепица — черепйця;


4881. Чайник электрический — чай­ ч. желобчатая — ч. ж о л о бч а ­
ник електрйчний. ста;
4882. Чан — кадовб; ч. коньковая — ч. хр ебтов а .
ч. для ошпаривания (на бой­ 4901. Чернильница — калам&р (р .
не) — к. ош парю вальний; -р я ).
ч. открытый — к. відкритий; 4902. Чернозем — чорнбземля.
ч. отстойный — к. устійний. 4903. Чернорабочий — ч ор н ор об.
4883. Часовой — годйнний; 4904. Черный .— чорний;
ч . мастер = часовщик — годин­ ч. железо—нефарббване за л ізо;
никар (р .-р я ). ч. пол — мостовйння.
4884. Частичный — частковий. 4905. Черпак — черпак;
1885. Частный (абонент) — приват­ ч. дырчатый — ч. дірчастий.
ний. 4906. Черпаковый — черпакбвий.
1880. Частый — частий; 4907. Черпать,-нуть — черпбти, -п ну-
ч. сито — густе сйто. ти.
4887. Частокол — частокіл (р .-к о л а ). 4908. Черта — рйса;
4888. Частомер — частом ір. ч-. (инструмент для нричерчи-
4889. Частота — частота. вания бревен) = ресмус —
4890. Часть — частина; рискар (р .-р я );
ч. города торговая — ч. міста ч. города = городская — межа
торговельна; м іська;
ч. лобовая (я к ор я ) — ч. гузи- ч. селитебная — м. селйтьби.
рева (ви творц я); 4909. Чертеж — р исунок (р .-н к а );
ч. писсуарная — ч. пісу&рна; ч. исполнительный — р. в и к о­
ч. проезжая (улицы) — пере­ навчий;
ївдка; ч. установочный — р. уставнйй.
ч. пролетная (м оста) — ч. про­ 4910. Чертежная — рисбвня.
гінна; 4911. Чертежник — рисівнйк.
ч. фасонная (машины) — ч. об- 4912. Чертежный (бум ага, стол ) —
рисбва; рис і ний чий.
ч. ходовая (вагона) — ч. х о ­ 4913. Чертить — рисувати.
дова. 4914. Четырехгранный — чотири-
4891. Часы (инструмент) — годйн- 1 стінний.
п ик; 4915. Четырехпроходный кран — чо­
ч. башенные — г. веж овий; тириходовий кр&н.
ч. стенные — г. настінний; 4916. Четырехтактный двигатель - -
ч. уличные — г. вуличний. чотиритактовий руш ій, дви­
4892. Чаша — чаша; гун.
ч. клозетная — ч. від ходкбва; 4917. Четырехцилиндровый мотор —
ч. обмывная (в клозете) — ч. чотирициліндрбвий м отор.
обмивш і. 4918. Чехол — покрівець (р .-в ц я ).
4893. Чека — загвіздок (р .-д к а ). 4919. Чешуйчатый графит — л у с к у ­
4894. Чеканить (заклепочн. ш ов) — ватий графіт (р .-т у ).
карбувати. 4920. Число — число;
4895. Червяк (м еханич.) — шнбк (р. ч. передаточное— ч. передати«*.
-к у ). 4921. Чистильный (тр уба ) — чистів-
4890. Червячный (передача) — шнб- нйй.
к ов и й . 4922. Чистильщик сапог — чистій
1897. Чердак — г о р й щ е . взуття.
1898. Череп (в балке) — заплічок 4923. Ч и с т и т ь — чйстити;
(р .-ч к а ). ч. дымовые трубы — трусити
1899. Череп (ж и в отн ого)— череп. сажу.
Чистка — Шириной 111

4924. Чистка — чищення. ч. белый — ч. білий;


4925. Чистый — чистий; ч. ковкий — ч. кбвний;
ч. лестница — парадні сходи ч. литейный — ч. лив&риий;
(р .-дів). ч. серый — ч. сірий;
4926. Читальный зал — читальна зй,- ч. эмалированный — ч. склн-
ля, читальня. ц ьований.
4927. Чрезмерный — надмірний. 4931. Чугунный —г чавунний.
4928. Чувствительность (п рибора)— 4932. Чулан — прйком ірок (р .-р ка .
чутлйвість (р .-вости ). 4933. Чулочная мастерская, мага­
4929. Чувствительный (п рибор) — зин — панчіш ня.
чутливий. 4934. Чулочник — панчпнпик.
4930. Чугун — чавун (р .-н у );

ш
4935. Шаблон — мбдло. 4960. Ш ахтн ой (топ ка)— ш ахтбвий.
4936. Шаблонный — модлбвиії. 4961. Шашка (торцевой мостовой) —
4937. Шаг — ступінь (р .-п н я ): крбк торчбк.
(р .-к у ); (зацепления, нарез­ 4962. Шведская врубка - шведський
ки)— відстань (р .-н и ); кай (р .-ю ).
ш. полный (обм отки) — с. пов­ 4963. Швейная машина — кравецька
ний; машина.
ш. частичный (обм отки) — с. 4964. Швейцар — придвериии.
частковий. 4965. Швеллерное железо — залізо
4938. Шайба — шайба. коритувате.
4939. Шайка (сосу д ) — ряж ка. 4966. Швея — ш вачка.
4940. Шаланда — шаланда. 4967. Шейка (и зол ятора) — ш ййка.
4941. Шамот — шамот (р .-т у ). 4968. Шеллак — шелак (р .-к у ).
4942. Шамотовый — ш амотовий. 4969. Шеллачный — ш елаковий.
4943. Шанец — щанець (р .-н ц я). 4970. Шелыга (свода) — хребет (р.
4944. Шандевая лопата — рискалик. -бта).
4945. Шапочная мастерская — шап- 4971. Шероховатость — ш ерш авість
карня. (р .-в ости ).
4946. Шапочник — шапкар (р .-р я ). 4972. Шероховатый — шерш&вий.
4947. Шар — кул я; 4973. Шерсть — ш ерсть (р .-ст и );
ш. матовый (абаж ур) — банька (о в е ч ь я )— вбвна.
матова; 4974. Шерстяной — ш ерстйнип, в ов ­
ш. молочный (абаж ур) — б. няний'.
молочна; 4975. Шерхебель — ш ерш еобк] (р.
ш. опаловый (абаж ур) — б. -бка).
опалова; 4976. Шест — іичйна.
ш. прозрачный (абаж ур) — б. 4977. Шестеренный — трнбовий.
прозора. 4978. Шестерня — ш естерня.
4948. Шарик — кулька. 4979. Шесток — прйпічок (р .-ч ка ).
4949. Шариковый подшипник — 4980. Шибер (в топке) — заслбна.
кулькова вальнйця. 4981. Шина — шйна;
4950. Шарнир — сустав. ш. автом обильная — ш. авто­
4951. Шарнирный — суставний. мобільна;
4952. Шаровой = шарообразный ш. распределительная — ш. роз­
(оп ор а) — кулястий. подільча;
4953. Шасси (автомобиля) — хід (р. ш . собирательная — ш . зб ір н а .
хода). 4982. Ш ип — ч і і і (р . чона);
4954. Ш атать - - хитати. ш. глухой — ч. сл іп и й ;
4955. Шатер — ш а т р о . ш. прорезный — ч. прорізийй,
4956. Шатровый ( к р ы ш а ) — ш атро­ н аск р ізн и й ;
ш . с расклинкой ч . з а п л і-
вий .
4957. Шатун (п а р . маш ины ) — го­ іш чиїіі.
нок (р .-н к а ). 4983. Ш иповой (зам ок) — ч о п о в и й .
4958. Ш атун н ы й — гопковий. 4984. Ш и р и н а — ш ири на.
4985. Ш ириной = в ш ирину (наре­
4959. Шахта — ш ахта; „ чие4) —- завш ирш ки.
ш . под вмнина- п і. п ід о й м о в а .
112 Ширма — Ш тукатурка

4986. Ширма — парав&н. 5017. Шпальный — злеж нбвий.


4987. Широний — широкий. 5018. Шпарня (па бойне) — ш парпя.
4988. Широковещательная станция— 5019. Шпатель = шпаклевка = шпат-
радіомбвна ст&ція, радіомбв- ля — ш падля.
ня. 5020. Шпатлевка = шпаклевка
4989. Ширококолейный (трамвай) — (и н стр .)— ш падля; (п р оц есе)
ширококолійний. ш падлювання.
4990. Шиффер — шйфер (р.-ру). 5021. Шпиль (в о р о т ).— баран стор -
4991. Шкаф — ішїхва; човйй.
ш. книжный — ш. книжкова; 5022. Шпингалет — ш пінгалет (р .
ш. купальный — ш. купальна; -та), засувка вік он н а .
ш. платьевой — ш. одягбва; 5023. Шпиндель (клапана) — ш піп-
ш. посудный —: ш. посудна, дель (р .-д л я ).
миснйк. 5024. Шпиц (кровл и) — стрім л як.
4992. Шкафик — ш&ховка. 5025. Ш лицевой (к ровл я) — стр ім -
4993. Шкворень — шквбрінь (р.-ре- лякбвий.
ня). 5026. Шпонка — пліш ка;
4994. Шкив — крутень (рлтия); ш. вырезная (стол ярная) —
ш. ведомый — к. тяжнйй; ш пуга.
ш. ведущий — к. тягловйй; 5027. Шпоночный — пліш ковйй,
ш. робочий — к. робочий; ш пуговйй.
ш. холостой — к. яловий. 5028. Шпренг^ль — підсйльиіік.
4995. Шлак — жужелиця. 5029. Шпренгельный — підсильнії-
4996. Шлаковый — жужеличлий. кбвий.
4996а. Шланга — кйшка. 5030. Шпригель = лучбк (в автомо­
1997. Шлифной = шлифовальный биле) — лучок (р.-чка).
напильник — шліфувальний 5031. Шпунт = паз — ґа р а .
терпуг. 5032. Шпунтовый — ґа р ов и й ;
4998. Шлифовать — шліфувати. ш. ряд (свай) — ґарбван а
4999. Шлифовка — шліфування. стінка.
5000. Шлихтубель — шліхтйнок (р. 5033. Шпунтубель — гаранок (р .
-нка). -нка).
5001. Шлюз — шлюза; 5034. Штабель — стіс (р. ст о су ).
ш. водоспускной— спуст (р.-та). 5035. Штабельный — стбсовий.
5002. Шляпка (гвоздя) — головка. 5036. Штамп — штамп (р .-п у ).
5003. Шляпочная мастерская — ка­ 5037. Штампование — штамповка—
пелюшна. ш тампування.
5004. Шнур — шнур; 5038. Штамповать —- ш тампувати.
ш. асбестовый— ш. азбестовий; 5039. Штанга — ш танга; (у гром о­
ш. подвесной — ш. почіпнйй; отвода) — тичка.
ш. тальковый — ш. лоякбвий. 5040. Штанговый — ш танговий.
5005. Шов — шво; 5041. Штатив — стоячбк (р.-чка)*
ш. долевой — ш. подовжнє; штатйв (р .-в а ).
ш. заклепочный — ш. шотб- 5042. Штепсель — нрйтичка.
ване; 5043. Штепсельный (розетка) — при-
ш. открытый — ш. відкрите; тичкбвий;
ш. постельный — ш. постільне. ш. вилка — нрйтичка вильча-
5006. Шорная мастерская — р(л)и- ста.
марня. 5044. Штифт — шиепик;
5007. Шорник — р(л)ймар (р.-ря). ш. контактный — ш. дотич-
5008. Шоссе — шоса. нйй.
5009. Шоссейный — шосбвий. 5045. Шток поршневой — толочйль-
5010. Шоссирование — шосувйння. ІІО .
5011. Шоссировать — шосувати. 5046. Штольня — ш тольня.
5012. Шоффер — шофер (р.-ра). 5047. Шторка — запбиа;
5013. Шпаклевать — шпадлювати. ш. навертывающаяся— рол ста.
5014. Шпаклевка (инстр.)— шпадля; 5048. Штос (спай смежных асфальто­
(процесе) — шпадлювання, вых слоев) — ш во.
5015. Шпаклевочный— шпадлюваль- 5049. Штраба — вйзубпі (р .-н ів ).
ний. 5050. Штукатур — тинькар (р .-р я ).
5016. Шпала — злежень (р.-жня); 5051. Ш ту к а ту р и ть — тинькувати.
ш. подстропильная — підкрбк- 5052. Ш ту к а ту р к а — тйньк (р .-к у );
випа. (процесе) — типькувйння;
Штукатурный — Зксплоатацноппыи ИЗ

ш. в отвес — т. під ви сок ; 5060. Штыковать (грун т) — ш тику­


ш. набрызгом— т. набризком; вати.
ш. по маякам — т. під сто- 5061. Штырь — шпинь;
рож кй; ш . изоляторный — ш. ізол я ­
ш. под сокол — т. під стяблик. торний.
5053. Штукатурный — тиньковий; 5062. Шум — шум (р .-м у );
(ш тукатурений) — тинькар- ш . уличный — гуркотнеча.
ський. 5063. Шунт —* узбічник.
5054. Штурмовая лестница (п ож ар­ 5064. Шунтировать — узбочувати.
ная) — зачіпна драбйиа. 5065. Шунтовый (регулятор) — у з -
5055. Штурм-штанга (верха авто-мо- бічниковин.
биля)— рбзпинка халабуди. 5066. Шуровать — ш урувати.
5056. Штуцер (на пар. котле) — ш ту­ 5067. Шуровка — ш урования; (п ро­
цер (р .-р а ); цесс) — ш урування.
ш . водомер н ый—ш.водомі рнин 5068. Шуровочный — ш урувйлы ш й.
5057. Штучный (камень)— штуковйй 5069. Шуруп — т р у б а .
5058. Штыб — штйб (р .-б у ). 5070. Шурф — шурф (р .-ф у ),.кол о­
5059. Штыкование (грунта) — штн дязь.* 4
хувйння.

щ
5 0 7 ]. Щебенка — скалйна. 5085. Щипцовая крыша — ш пиля­
5072. Щебень — скалля; (одна шту стий дах (р .-х у ).
ка) — скалйна. 5086. Щипцы — обценьки (р .-н ь о к ).
5073. Щека свода — щ ока. 5087. Щит — щйт (p .-та); (в ш люзе)—
5074. Щековой (стенка) — щоковий заставка;
5075. Щеколда — клямка, защіпка щ. водосливный — з. водо­
5076. Щелок — л у г (р .-гу ). спускна;
5077. Щелочность"— л угуватість (р щ. пожарный— заслона пож ёж -
-тости). пицька;
5078. Щелочный — луж ний. щ. промывной — заставка про­
5079. Щель — щілйпа; мивна;
щ . выпускная (в двигателе)— щ. распределительный (электр.)
щ. внпускнй. — розподільник головнйй;
5080. Щетина — щетйиа. щ. формовальный (строит.) —
5081. Щетинный — щетйниий. щ. формувальний.
5082. Щетка — щ ітка; 5088. Щитовой — щитовий, застав­
щ . одноименные (в динамо)— ковий (см. щ ит);
щ. однойменні. щ. дверь — збйті двері (р .-р ей ).
5085. Щеткодержатель — щітнйк. 5089. Щитовой (оябочий электростан­
ции) — розподіл ыш чий.
5084. Щеточный — щ ітковйй; 5090. Щиток (от ныли в экипаж е) —
щ. мастерская — іціткарня. щ иток (р .-тка ).

э
5091. Эбонит — ебоніт (р .-т у ). 5100. Экономайзерный — економай­
5092. Эбонитовый — ебонітиш і. зерний.
5093. Эжектор — викидач. 5101. Экран (кинематографический)—
5094. Эквивалент — рівновартник. екран; (защитный) — з&сту-
5095. Эквивалентный (ток) — рівно- вач.
вартий . 5102. Э кран иро вать — застувати.
5096. Экипаж (легковой) — повіз 5103. Э к сга у сте р -— ек сгав сте р .
(р .-в озу ). 5101. Э кси като р — вису пш ик.
5097. Экипажный — повозбвий. 5105. * Э кскавато р — копйлка.
5098. Эккер — кутівнйця. 5106. Экскрем енты — вимети, е к с ­
5099. Экономайзер — економайзер кременти.
(р .-р а). 5107. Э ксплоатац ионны й — експло-
атаційшій.
І »'ому п а л ь н о Г о е ш м а р с тіїо Я.
114 лксплоатацлн — .Якорь

5108. Энсплоатация (машины) — ско­ 5127. Электросварка — електроегю -


тіл оатація; гріван ня.
э. (человека) — вйзиск; (п ро­ 5128. Электроснабжение — ел ек тр о­
цесс)— визискування. постачання.
5100. Эксцентрик — ексцентрик. 5129. Элемент — елемент (р .-та ).
5110. Эксцентрический— ексцентрич­ э. гальванический — е. галь­
ний. ванічний;
5111. Эластичность — еластичність э. плоский (для телефона) —
(р .-п ости ). е. плоский; '
5112. Эластичный — еластичний. э. сухой — е. сухйй.
5113. Элеватор — елеватор (р .-р а ). 5130. Элементный (к ом м утатор) —
5114. Электрификация — електрифі­ елементовий.
кація. 5131. Эмалированный — скл иц ьова
5115. Электрический— електрйчиип; ний.
э. печь — електропіч (р.-печи); 5132. Эмалировать — склищ овати.
э. силовая установка — елек- 5133. Эмаль — склйця.
тровня. 5134. Эмульсия — ем ул ьсія.
5116. Электричество — електрика. 5135. Эмульсор — ем ул ьсор (р .-р а ).
5117. Электровоз — електротяг. 5136. Энергия — ен ергія:
5118. Электровозбудительная сила = э. движения — живая сила —
электродвижущая сила — елек- е. р у х о в а ;
трозворуш енш г. э. кинетическая — е. кіне-
5119. Электродвигатель — електро- тйчна;
руш ій, електродвигун, елек­ э. отдаваемая — е. видавана;
тр ом отор ; э. потенциальная — е . %потен­
э. тяговой (в трамвае) — е. тяг- ція льна;
ловйй. э. потребляемая — е. спож й-
5120. Електродвижущая — эл. воз­ вапа;
будительная сила— електрс- * э. световая — е. св ітл ов а ;
зворуш ення. э. тепловая — е. теплова.
5121. Электролиз — електроліза. 5137. Эскиз — нарис (р .-с у ).
5122. Электромагнит — електромаг­ 5138. Эскизный проэкт — иарисний
н іт (р .-т у ). проект (р .-т у ).
5123. Электромобиль — електромо­ 5139. Эстокада — естокада.
біль. 5140. Этаж — п овер х (р .-х у );
э. аккумуляторный — е. а к у ­ э. подвальный — сутерёии.
муляторний. 5141. Этажный виключатель (в п о д ’-
5124. Электромотор — електром отор. емнике) — поверховий вими­
5125. Электронасос — еяек тросм ок кач.
(р .-к у ). 5142. Эффект — ефект (р .-т у ).
5126. Электропроводимость — елек­ 5143. Эффективный (коэффициент)—
тр оп р ов ід н ість (р .-п ости ). ефектиВНИИ.

ю.
5144. Ювелир — ю віл ер. 5145. Ювелирная мастерская — юіп-
лёрия.

я.
5146. Яблоня — ябл ун я . 5152. Яичный брикет — яйцюватнй
5147. Явка (докум ентов) — показ брикет (р .-т у ).
( р .- з у ) ; 5153. Якорный (о судовом як ор е пли
я. (на сл у ж бу ) — прихід (р. об якоре магнита)—ш тв бв н й ;
-х о д у ). я. (об якоре динамо-маш ины)—
5148. Яд — отрута. вйтворцевий.
5149. Ядовитый (газ) — отруйний. 5154. Якорь (динамо)— вйтворець (р.
5150. Ядро сечения —-ядро н ер їк р ою . -р ц я ); (гр ом оотвода )— к1твн-
5151. Язык (во в р убка х) — клин. ця; (магнита, су д о в о й )—кттва.
Яма — Ящик 115

я. барабанный — вйтворець 5159. Ярмовой (подвеска мотора) —


вібловий; * ярмовйй.
я. эубчастый — в. зубчастий. 5160. Ярус— осада.
5155. Яма — яма; 5161. Ясеновый — ясенбвий.
я. выгребная = выгреб — ви­ 5162. Ясень — ясен .
гріб ни к; 5163. Ясли — я сл а ;
я. навозная — гноївня; я. детские — притулок ди тя ­
я. помойная — помййня; чий.
я. смстровая (в трамвайн. ма­ 5164. Ящик — скрйня;
ст е р ск и х )— я. оглядова. л. выдвижной — ш ухл яда;
СЛ

*56. Яркий — яскравий. я. мусорный — смітнйця;


157. Яркость (освещ ения) — я ск р а­ я. очистительный (для газа) —
вість (р .-в ости ). скриня очисна,
5158. Ярмо (магнита, динамо) — я. почтовый — скриня пош то­
ярмо. ва.
А
А бонент— 3. А лебастет (ск л о)— 25. а. самописний— 52.
а. приватний— 3. А л ея— 27. а. суш ний— 52.
А бонентна плата— 1. А льбум іни— 28. а. телефонний— 52.
А бсолю тний— 5. А льбум іп арн я— 1066, А паратний— 53.
А в т о б у с— 6. 29. . А паратня— 1255, 53.
А втовантаж ний А льбум інови й— 29. А птека— 54.
р ух — 7. А льтерн атор— 31. Аптечна крамниця— 55.
А втогенний— 6а. А лябастер— 26. А р к у ш — 1904.
А втом ат— 8. А лябастет— 25. а. п оя сови й — 1904.
а. максимальї ий— 8. А мериканське х у т к о - А рк уш еви й — 1905.
а. мінімальний— 8. чинне цідило— 34.. А ртезійськи й кол одя зь
А втоматичний— 9. А мортизаційний— 36. — 65.
А втом обіл ізм — 10. А м ортизація— 37. А р х іт е к т — 66.
А втом обіл іст— 11. А м ортизувати— 38. А р х іт е к т у р а — 67.
А втом обіл ь— 12. Амперметер— 40. а. цивільна— 67.
а. пасаж ирний— 12. А мперогодина— 41. А рх ітек ту р н и й — 68.
а. перегоновий— 12. А м п ер озвій — 39. А рхітрав-— 69.
а. пож еж ний— 12. А мфітеатер— 42. А рхітр а вн и й — 70.
а. розвізн и й — 12. А нгл ійське муровання А сен іза тор — 76.
а. спортовий— 12. — 43. А сенізаційни й— 77.
А втом обіл ьни й— 13. а. цідило— 43. А сен іза ц ія — 78.
А втосан и— 14. А нкер — 44. А синхронний (м отор )
А ьтотрам вай— 15. А нкерни й— 45. — 73.
А гр егат— 16. Антена— 46. А спірац ійни й— 75.
а. запасний— 16. а. «Г » подібна— 46. А сф альт— 79.
А ератор — 90. а. .надвірня— 46. А сф альтований— 80.
А еран ія— 2388. а. су р ога тн а — 46. А сф альтовий— 82.
А ерувати^ся)— 92. а. «Т » подібна— 46. А сф альтувати— 79, 81,
А ж ур н и й — 17. а. хатн я— 46. 3164.
А зб ест— 71. А нтеиовий— 47. А сф альтяр— 2008.
А збестови й — 72. А нтрацит— 48. А тм осф ера— 83.
А зи м ут— 18. А нтрацитовий— 49. а. абсол ю тн а— 83.
А зо т — 19. А н тр есол я— 50. а. технічна— 83.
А к вед у к — 20. А парат— 52. Атм осф ерний— 84.
А кордн и й— 21. а. вимірчий—52. А тти к— 85.
А ктивний— 23. а. далекосяж н ий— Афіш а— 86.
А к това зал я— 24. 52. А ф іш ар— 3655.
А к у м у л я тор — 22. а. переносний— 52. Афіш ний — 87.
а. електричний— 22. а. пиловсисний— 52. Аф іш ник— 1527, 87.
а. о л и в ’яний— 22. а. реєстрівни й— 52. Ацетилен— 88.
а. тепловий— 22. а. розподільчий— 52. А цетиленовий— 89.

Б
Б аба— 354, 93. Б агаж — 96. б. тролейна— 101.
Б абіт— 94. Б агаж ник— 97. Б азар— 102, 103, 3014
Б абітовий— 95. Багета— 98. б. вкритий— 3825.
Б авовна— 4798. Б агетярн я— 2009. Б азарний— 103, 3826.
Б авовняний— 4799. Б агн о— 783. Бай рак— 24 81.
б. із о л я ц ія — 234. Б а з а — 101. Бак-— 104.
ьа калійна торг шла —ізритваль 117

б. на бензину— 104. Б ач ок— 135. Б ільярдия— 178.


б. промивний— 104. б. від ходкови й — 135. Б іол огіч н и й — 179.
б. розподільчий— Б аю ра— 3827. Бічний— 190.
104. Бездимний— 147. Б ія к — 186, 2117.
б . дил і ндричний — Безименка— 941. Б лакить— 1843.
104. Безконечний— 166. Б лейвас— 150, 3906.
Б акалійна тор гів л я — Б езкрайсито— 1874, Б лискавичник— 759.
105. 3981. б. вугляний— 759.
Б актерія— 106. Б езперервний— 168. б. ріж натий— 759.
Баласт (для ж . д .)— Б езперервність— 167. Б лиекавичииковий—
ПО. Безпечний— 149. 760.
Баластування— 112. Б езпечність— 148. Б л ок— 183.
Б аластувати— 111. б. обсл уговуван н я— б. напрямний— 183.
Б ал ія— 1943. 148. Б лочковий— 184.
Балка— 2481. Б езповітрян ий— 143. Б л я ха— 1024, 1016.
Б алкон— ПО. Б езпосередній— 3515. б. пош ивна— 1016.
Балон— 113. Бендю ги— 961. Б л я хар — 1025, 1792.
Б алцанка— 176. Б ендю ж ник— 1936, v Б ляхарня— 1027, 2009.
Б алю страда— 114. 1306. Б л я х у в а ти —2413,3164.
Б аляса— 116. Бензина— 155. Бляш аний— 1027,1014.
Бантина— 120, 3782. Б ензиновий— 156. б. д а х — 1014.
Банчастий— 1827. Б ензином оторовий — Б ляш ка нум ерова—
Б анька— 4947. ' 157. 1026.
б. матова— 4947. Б ен зол — 158. Б овванець— 4550.
б. молочна— 4947. Б ензоловий— 159. Б овтанка— 3514.
б. опалова— 4947. Б ереговий— 161. Б оковин а— 1231.
б. п р озора— 4947. Б ерегокріпна р обота— Б ол отін н я— 1050.
б. скляна— 1644. 162. Бол отніти— 1052.
Б ан я— 1826. Б ереза— 163. Б о л о то — 193.
Б арабан— 122, 3778. Б ерезняк— 3800, 164. Б ондар— 199а.
б.^ґратчастий— 3778. Б ерезовий— 164. Б орозна— 198.
б. мийний— 122. • Б ер іг— 160. Б ор он а — 199.
Барабанний— 123. Б етон— 170. Б орош енна ком ора—
б. витворень— 123. б. бутинований— 170. 1838.
Б арак— 124. б. виливаний— 170. Б очка пож еж на— 201.
Баран— 122. б. пластичний— 170. Б очкувате склепіння
б. сторчовий— 5021. Б етонний— 173. — 200.
Б аранчик— 126, Б етонуванн я— 171. Б рак— 203.
627. Б етонувати— 172. Б р акуван н я— 205.
Барачний— 125. Б етоняр (-ниця)— 174. ^ Б ракувати— 204.
Барвистий— 4829. Б етонярка— 175. Б рама— 465.
Б а рв ист і сть— 1502. Б етои яр ство— 173. Брандм айор— 206.
Б арчн ість— 4830. Б ик— 252. Брандмайстер— 208.
Барельеф— 127. б. берегови й — 252. Брезент— 21л.
Б а р ’єр — 131. Б ильця— 3244. Б резентовий— 214.
б. рухом ий— 131. Бинда— 1872. б. о д іж — 1751.
Барометер— 128. Б индю г— 3797. Б ретналик— 646, 1750.
Барометричний— 129. Б ити— 4601. Бретналь— 695, 1749.
Басейн— 132. Б ичок— 258. б. зайорж ений—
б. виливний— 132. Б ігун ець— 341. 1749.
б. загнивач— 132. Б ігунцеве к о л е со — б. покрівельний---
б. збірн ий— 132. 141. 1749.
б. осадний— 132. Біде фаянсове— 177. Бретналюватий— 1747.
б. охолодний— 132. Б ік — 4279. Б риж увате за л ізо—
б. плавальний— 132. б. кінцевий— 4279. 730.
Батерійний виклик— б.п о ч а т к о в и й — 4279. Б рикети— 215.
133. б. чинний— 4279. б. буровугл яни й —
Б атерія— 134. Білий ж а р — 154. 215.
б. допом ічна— 134. Б ілило— 150. б. кам 'лповугляний
б. місцева— 134. Б ілити— 151. — Й15.
б. озонійна— 134. Б іл ін н я— 3026. б. яйцю ватий— 215.
б. центральна 134. Б іл увати — 3883. Брила— 697.
б. цідильна— 134. Б іл ь— 1053. Б ритваль— 4423.
І 1о ирш иш ш цн — ізатна потуж ІІІСТІ»

Б ритовниця— 4789. б. наріж ний— 929. Б удуванн я— 3263.


Б р уд— 783. б. опрічний— 929, Б у к су в а ти — 191.
Б рудозли в— 3189, 2620а. і ; Б улочн я— 229а.
4505. б. прибутковий— Б ульвар— 232.
Б р у к — 2137. 929. Б уре в у гіл л я — 243.
б. з м охом — 2137. б. урядовий— 1255. Б у р ов у гл я н и й — 241.
Б р укар — 2139. Будівельний— 4298, Б у р т— 242.
Б р уки л к— 230, 1436. 4300. б.-к р и си — 242.
б. дрібний— 230. б. л іс— 4298. Б ур та—’ 1408.
Б рукняковий— 231. б. м атеріял-^4300. Б у т— 244.
Б рукований камінь— Б у д івл я — 3263, 4299. Б утип, (п р о ц .) бути н у-
1436. б. вогнестійка— вання— 4490.
Б рукування— 2303. 3263. Б утинар— 4491.
Б р укувати— 2136, б. монументальна — Б утинарка— 1490.
2102 . 3263. Б утину вати— 4489.
Б р у с— 222. Б удка— 1406, 226. Б утити— 245.
Б р ускови й — 223. б. водовидавна— Б у тін и я — 246, 1546.
Б р у сок — 224. 226. Б утпяк— 246, 1436.
Б р у х т— 1930. ' б. розмовна— 226. Б утови й — 246.
Б убнявіти— 3562. б. трансформаторна Буф ет— 250.
Б удинок (-нка)— 1255. — 1527. Б ю рета— 259.
б. водотяж ний— Б удова— 4299. Б ю р о — 260.
1255. б. густа— 4299. б. ж и тл ове— 260.
б. монументальний— б. прогінна— 4299. б. п охорон н е— 260.
1255. Б удуар — 227.,

в
В ага— 318. в. сторчовий— 269. в. повітряний—
в. корисн а— 318. В алець— 271. 1635, 279.
&. питома— 318. Валка— 2436. В апькир— 307.
В аганки— 1942. в. асенізаційна— Вапнистий— 1301.
В а гов із— 767. 2436. Вапнити— 151.
В аговізна шина— 771. в. пож еж на— 2436. Вапнищ е— 1481.
В агон— 264. в. транспортова— В апно— 1303.
в. причіпний— 264. 2436. в . гідравлічне— 1303.
в. трамвайний— 264. В алькування— 4066. в. лю соваие— 1303.
В агонета— 265. Вальииця— 3142. В апняк— 1302.
в. в іт а л ь н а — 265. в . гребінчаста— Вапняний— 1301.
В агоновий— 266. 3142. В ар— 280.
В агоновод— 267. в. кул ьк ова— 3142. Ва.рена ол ія — 2540.
В аж ення— 335. в. половинчаста— В ариик— 1531.
в. автоматичне— 335. 3142. В а р т іст ь — 1271, 4268.
Важ ити— 336. в. суцільна— 3142. в. будівельна— 4268.
В аж іл ь— 3830. Вальничний— 3143. в. експлоатаційиа—
в. гальмовий— 3830. Вальцевий— 272, 276. 4268.
в. дотичковий— Вальцоване залізо — в. пересічна— 4268.
3830. 3447. в. продаж на— 4268.
в. рівнораменний— В антаго-підойм а— В артовий— 835.
3830. 769, 3147. Варцаба— 3643.
В аж ільний— 3831. В антаж — 1549, 766. в . вставна— 3643.
В аж кий— 4573. в. некорисний— 766. в. закладна— 3643.
В аж ниця— 447, 321, В антаж ення— 3053. в . париста— 3643.
2476. Вантаж ити— 3051. В а са ж ок — 1652.
В аж ок— 675, 3611. Вантажний— 1936, в. відкритий— 1652.
Вал— 269. 768. в. д в оособ ов и й —
в. головний— 269. В антаж ник— 77 2. 1652.
в. захисний— 269. В антаж ність— 770, в. причіпний— 1652.
в. перемикальний— 3148, 3970. В атметер— 283.
269. В антуз— 1635, 279. Ватна п оту ж н ість —
в. поземий— 269. в. осадпий— 279. 284.
Вежа — Вимикач 119

Веж а— 138, 596, 1415. В заєм оін дукц ія— 331. в. на ком утатор і—
в. архітектурна— В ибалок— 2481. 198.
596. В ибій— 511. В изиск, визискуван­
в. водонапірна— 138. В и бр у к о в у в а н н я — ня— 5108.
в. дозорча— 1415. 1174. Визначати— 2564.
в. охолодна— 138. В и брукувати — 2302. Визначення— 2563.
в. свердлова— 138. В и бух— 339. В и зу бн і— 5049.
в. стерилізаційна— В ибухати— 341. В иїзд— 531.
138. В и бухове живе ср ібл о Вийма(ння)— 532.
в. устійиа— 138. — 750, 3802. Викидати, викидати
В еж овий годинник— В ибуховий— 342. — 536.
136. Вивантажний— 727. Викидач— 5093.
Великий— 1801. В ивантаж ування ,-ж ен- Викидний— 537.
в. струм — 3972. ня— 5 2 6 ,3 5 8 5 . Виклеювання— 2416.
Величина— 295. Вивантаж увати— 525, В икл ею вати,-їти—
в. абсолютна— 295. 3584. 2415.
в. відносна— 295. Виведення— 437. . Виклик— 533.
в. допускна— 295. Виверш ник— 1436, • в. батерійиий— 533.
Велосипед— 296. 1583. в. гудковий— 533.
В елосипедист— 297. В ивід— 517. Викличний— 534.
Велосипедний— 298. Вивідний— 2652 і В и ковок— 3159.
Вентиль— ЗОЇ. В ивіряння— 512. В и кову вати,-кувати —
в. живильний— ЗОЇ. В ивіряти— 513. 2672.
в. запірний— ЗОЇ. Вивірка— 516. В иконавець р обот—
в. редукційний— Вивласнення— 2726. 3440.
ЗОЇ. в. прим усове— 2726. Виконавчий рисун ок—
в . стовпцевий— ЗОЇ. в. см угове— 2726. 1388.
в. толоковий— ЗОЇ. Вив л асню вати .-н ити— В иконувати ,-иати—
Вентильний— 4241. 2725. 1389.
Веранда— 307. В иводити,-вести— 438, Викопищ е— 3745.
В ерстат— 309, 4234, 518. В икористання ,-то в у -
4273. Виводиий— 519. вання— 1390, 4676.
тв . різницький—4273. В и гартувати— 410. В и к ор и стов у в а ти ,
в. свердлярський— Вигин— 1307. -стати— 1391, 4677.
4234. В игін— 520. В икругл ити— 3930.
в. сл ю сарський— Вигінний— 521. В икувати— 2672.
309. В игода— 4602а. Виливаний бетон—
в. стол ярськи й— в. ком унальні — 1910.
309. % 4658а. иливання— 1912.
в. стругальний— В иготовлю вания,-лен- ил и вати --1911.
4234. пя— 1312. Виливний— 4051.
в. токарськ и й — В и готовл я ти ,-ту вати Вилицевий— 4290.
4254. — 1313. Вилиця— 1013, 4288.
в. формувальний— В и гр іба ти ,-гребти — в. збірн а— 4288.
4234. 523. Виличник— 4289.
В ерства— 2958. В игрібний— 524. В илка— 347.
в. водовм існа— 2958. В игрібн ик— 522, 524, В илка ш ипонатягаль-
в. водонепропикли- 5155. иі— 344.
ва— 2958. Видавана енергія— В иловити— 4624.
в. Еодоподопроник- 2656. В иловлю вання— 4623.
лива— 2958. В идавати,-дати— 2657. В и л уговувати, вилу­
В ертела— 4693. В идатність— 3441, ж ити— 597.
В ер х— 313, 316. 2658. В илугуваи ия— 598.
в. непрозорий— 313. В идатність дж ерела— Вилудити— 544.
В е р х ів ’я— 315. 832. Вил у чати,-чити— 541.
В ер х н ій — 314. Видзьобаковуваїшя— В и л я н н я - -348.
В ерш к ова п р и в 'я зь— 538. Виляти— 349.
317. Вндзьобаковувати, Вимет— 1300, 5106.
В ести бю л ь— 320. -кувати— 539. Вимикати,-м инути, ви­
Ветеринарний оглядо­ Видим— 3531. лучати ,-чити— 541.
вий точок— 3013, Видиматися— 3532 . Вимикач— 524, 3317.
323 Видра— 539. в. важ ільний— 540.
Взаємний— 330. Вижолобок— 198, 631. в. дільничий— 540.
Ши Г5ИМ11ЧНИИ — ьи ш н я

в. кільцевий— 540. В ипускн а плита— в. ріж натий— 3634.


в. мечиковий— 3800. 4212. Висний— 355, 2134.
в. одн ополю совиіі— В ир— 384. в. м іст— 2134.
540. В ирисовування— 594. в. сх оди — 1882.
в. олійііш'і — 540, В и рисовуватн ,-сувати В исовувати ,-су нути—
1998. __ 595. 528.
в. поверховий— 540. В иріб— 3430. В и сок — 319, 2644.
в. повітряний— 540. В ирівню вальиий— В исокий— 571,693.
Вимичний— 542. 4643. В исолодж увати,-ди ти
Вимірник— 2063, 1326. В ирівню вання— 514, — 2566. ’
Вимірчин— 1327. 562. В исолодж увач— 2565.
В иміряння ,-рення— В ирівню вати,-няти— В исота— 572.
1325. 515, 563, 4641. Вистав— 543.
В иміряти— 1323. Вирівню вач напруги— Виставка— 573.
Виміш аний— 2875. 4642. В истигальня— 2635.
В им орож уван ня— 545. В и р із— 564. В и сти гати ,- гнути —
В им орож увати ,-зити В ирізкови й — 3940. 2634.
— 546. В и р ізок — 3239. Вистилання ,-леипя—
Винний л ьох — 3050. В и р ізу в а ти ,-за ти — 565. 575.
В инно-гастроном ічна В ироблення, -лю вання . В истилати,-слати—
крамниця— 350. — 561. 574.
Випадний— 548. В и р обл я ти ,-бити— 560, В иступ— 576.
В ипал— 2407. 3442. В иступати— 577.
Випалювання— 2408. В иробневий— 1068. В исувний— 529.
Випалювати ,-л ити— В иробництво— 3444. В исуш ник— 2638,
2409. В иробничий— 3443. 5104.
В ипарний— 1380. В иробня— 1066. В исуш увати ,-ш ити—
Випарник— 1385. В и рубувати — 570. 580.
в. вторинний— 1385. В ируш ання— 2688. В итворень— 5154.
В ипарність— 4205. Вируш ати ,-ш ити— в. вібловий— 5154.
В ипаровування— 549. 2690. в. зубчастий— 5154.
В ипаровувати,-рити —■ В иряд, вирядж ання— В итворцевий— 5153.
550. 2688. Вити— 360. %
Випирання— 551. Вирядж ати ,-д ити— В ити катися— 577. *
В ипирати,-перти— 552. 2689. Витичкувати— 3414.
В и п и сувати ,-сати — Висадж ений камінь — В итік, витікання—
598а. 3717. 1401, 4675.
В иправа— 1392. В и садж увати ,-д ати — В итікати,-текти—
В иправка, виправлян­ 340, 3718. 1900.
ня— 3233. В исисати ,-ссати — В иточка— 587.
В иправляння ,-лення 568. Виточувати ,-чпти—
— 553, 1392, 3233, В исисяий— 569. 586.
3294. В исихання— 582. Витрата— 3705, 1230.
В иправляти ,-вити— В 11сч х а ти , - с о х н ут 11— в / змінна— 3705.
554. 583, 4674. в. стала— 3705.
В иправш ій сучинник— Вислідний— 3546, В ит р атити— 1346.
3234. 3750. Витратний— 3706.
В ипрацьовувапня— В и см р ковуватн ,-к у ­ Витрачання— 1230.
4105. вати— 535. Витрачати ,-тити—
В ипрацьовувати— В иснага— 3632. 3707.
4106. в. атмосферна— 3632. Витрачений— 1345.
В ип р и ск увач— 209, в. громовична— В итуш ка пож еж на—
4238. 3632. 1491.
в. пож еж ний— 4238. Виснаж ання— 3633. В итягання— 584, 588,
В ипробування ,-бов у - Виснаж ати ,-ж ити— 590.
вання— 1396. 3636. В и тягати ,-тяг(н у)ти —
В ип р обувати — 2567. Виснаж ний стр ум — 585, 589.
В и п р обу в а ч — 3317. 3635. В итягти— 585.
В и п уск — 517, 557. В иснаж иик— 3634. Витяжний— 591.
в. провода— 517. в. колііцатковий— Вихід— 592.
В ипускати ,-стити— 3634. Вихідний— 593, 4684.
518, 558. в. порош куватий— Виходити ,-йти— 4683.
В и пускн ий— 559. 3634. Вишня— 362.
Виштавху раніш — Вісь 121

Виштавхування ме­ В ідк очувати ,-котити в. виливна— 2642.


талу— 566« — 2668. в. водовии ускна—
Вшита вхувати,-хати— Відкривати ,-ритн— 2642.
567. 2675. в. в о д о п у с к н а - 2642.
Виявлення— 2563. Відлив віконний — в. дозірна— 2642,
Вияв л яти ,-вити— 2676. 3727.
2564. Відливати ,-л ити— в. провітрю вальна—
В иярок— 2481. 2677. 2642.
Вівчарня— 2482. Віднови, - лення— в. прочисна— 2642.
Відбиване освітлення 469. Відтуляти,-лити —
— 2698. В ідновлю вати— 2675.
В ідбив ати,-б ити— 446. В ідтягувати,-гти—
2640, 2695. Відновляти— 470. 2721.
В ідбивач— 3777. Відновний фонд— Відтяж ииа накладна
в. вітринний— 3777. 445. — 1416.
в. глибоко-конічний Відносний— 2681. В ідтяж ка, відтяж ку-
— 3777. В ідом ість ремонтна — вання— 1416.
в. переставний— 291а. V В ідтяж кувати— 1415.
3777. В ідосередж уваш гя— Відтяж ний— 2723.
Відбивний— 2696. 4852. В ідходковий^ -1579,
В ідби ток— 2697. В ідосєредж увати— 3774.
В ідо ій ник люстровий 4853. В ід х од ок — 1578, 2069,
* — 2694. В ідосередковий— 2724, 3773, 4580.
9 В ідбудова— 469. 4849. в. знепахш оваль-
В ідбудовувати,-ду- » Відосереднйця— 4851. ний— 1578.
вати— 470. Відпалений— 2682. в. мискуватий—1578.
Відведення— 2650. В ідпалю вання— 2664. в. надвірний— 1578.
В ідвід— 2650. В ідпалю вати,-лити— в. нешумкий— 1578.
в. промежний— 2650. 2655. в. промивний— 281.
Відвідний— 2652, 2654. Відпирання— 2685. в. чоловічий, ж ін о ­
Відводити,-вести— В ідпирати,-перти— чий— 4580.
2651. 2686. В ізник— 1306, 1860.
В ідводоздатність— В ідпихання— 2717. В ізо к — 4380.
2653. В ідгш хати(ся), відпих­ в. поворітний—
Відволожили— 4585. н у т и с я )— 2718. 4380.
В ідволож увати,-ж ити В ідпруж иий гуд зи к— В ій ськ ови к— 431.
— 4586. 249. В ікн о— 2529.
В ідволока— 2655. В ідпруж иик— 249. в. відсувне— 2529.
В ідгалуж ування— Відремонтувати— в. водозлив— 2529.
2647. 2699. * в. дахове— 2529.
В ід гал у жувати ,-зити В ідринвок— 2678. в. р озлоге— 2529.
— 2648. В ідро— 292. В іко— 1813.
Від галузини— 2646. Відрядний— 3931. В іконний— 2531.
Віді алузок— 2647. Відрядник— 3932. Віконниця— 4227,
В ідгартов увати ,-ту- В ідрядш іцтвс—3933. 4287.
ватн— 2692. В ід сік а ти ,-сік ти — в. зсувн а — 4287.
Відгартування— 2691. 2704. в. приставна— 42~7.
В ідгіл ок— 2647. . В ідсіч— 2703. В іл л а — 346.
В ідґвинчувати,-тити— В ідслонення— 2431. В ільний— 3911.
2649. В ідслоняти ,-нити(с я) Вінець— 299, 1735.
В іддаль— 3688. — 2430. в. пальниковий—
Віддальне керування Відсмоковуватн,-ку­ 1735.
— 899. вати— 2668. В іник— 300.
Відділяти,-лити— Відсмокувашш— Вінцева карунка—■
2660. 2669. 306.
Віддування— 2705. Відстань— 4937. Вінця у кахлі —
В іддуватися,-дутися— Відступ— 2713. 3832.
2706. Відступати,-нити— В ірвант— 1244, 1984.
В ідкидати ,-нути— 2714. В ісім ка — 471.
2670. Відсувний— 3929. В іск — 467.
Відкидний— 2671. В ідт Vл и ііа— 2642, В існий—-2604.
Відкопувати,-пати— 3727. В істр я — 2626.
2667. в. викидна— 2642. В ісь — 2639.
\*г. 151СЯНИДЯ — иольтододатиа динамо

в. б і тунцева— 2639. в. поверхнева— 379. В одоперепускиа зд а т ­


в. звязнева— 2639. в . пром ивка— 379. ність— 413.
в. обертова— 2639. в. си р ов а — 379. В одон ід ій м а л ьи ий—
в. тяглова— 2639. в. стічна— 379. 403.
В ісяп иця— 229. в. устійн а— 379 В одопій— 404.
в. витворцева— 229. в. устоян а — 379. Водопійний— 405.
в. суцільна— 229. Водень— 415. В одопілл я— 3188.
В італьн я— 726. Води клоачпі— 379. В одопостачання— 420.
В ітрина— 358. В одобійний колодязь в. пневматичне— 420.
В ітринн ий— 359. — 381. в. центральне— 420.
В іїр о в к а з — 4745. В одовбиранн я— 402. Водоприймальний—
В іт р огін — 303. Водовидавиий— 414. 407.
В ітр я к — 326, 2054. В одовидатність— 411. В одоприймач— 408.
В ітряний— 326. Водовил ив анн я— 426. В одоп р овід— 409.
В іх оть — 2150. Водовипускний— 386. в. домовий— 409.
В ічко відходка— 2740. В одовідлив ,-ванля— в. сам отоковий— 409.
В іш ал ка— 328. 400. В одопровідний— 410.
В іт а л ь н а вагонета— В одовідхильна гатка— В одорий— 3827.
328. 4307. В одоспож иванн я— 406.
В ія дук— 343. В одовказник— 427. В одостік— 421.
В ’ їзд— 599 1 В одовм існа верства— в . підземний— 421.
В казівний знак— 4608. 399. в. поверхневий— 421.
В казн ик— 4607. В одовпускн нй— 385. В одостовп ова маш и- *
В казувати ,-зати— В одогазовня— 1066. на— 422.
4609. В одогін — 409. В одостокови й — 423.
Вкладень— 365. В одогінний— 410. ' В одотока— 424.
В копування— 363. В одогінник— 410. В одотривкий— 428.
Вкритий базар— 1811. В одограй— 4753. В одотрубний— 425.
Власний— 4120. Водограй ний— 4754. В одотяг— 392.
Власник— 4118. В одогрій ний казан— В одотяж ний— 403.
В ласність— 4119. 387. в. буди нок— 403.
В ластива спохови н а— В одоелектровш ;— 668. в. машина— 403.
1004. В одозбіж ний— 423, в. см ок— 403.
В л асти вість— 3915. 4051. Водочинна злагода—
В нутріш ній— 482. В о д о зб ір — 416. 388.
В овна— 4973. В одозбірни й— 417. Водочисний— 401.
В овняний— 4974. В од оз б і р ня— 4 29. В одочисник порц еля­
В огк и й — 370, 4355. В одозли в—418. новий— 3900.
В о гк ість — 4356. В од ой м а— 132, 389. В одочисня— 401, 4660.
В огневий— 2484. В одоймищ е— 132, 382, В одяний— 430.
в. т р у бк а — 983. 429. В озій — 448.
В огнегасн ий— 2485. В одом ір— 391, 393. В озови й— 787, 3075.
В огн егасн и к— 2485, в. дільничний— 393. в. склад— 3075.
2488. в. ісриластий— 393. в. ш ляхи— 787.
в. хемічпий— 2488. в. круж алови й— 393. В озовн я— 1473.
В огнестій кий— 2486. в. тилоковий— 393. В олога— 368.
В огн естій кість— 2487. в. турбінний— 393. в . атмосферна— 368.
В огнетривкий— 2490. В одом ірний— 394. В ологий— 370.
В огн етр и в к ість— 2489. в. млинок— 393. В ол огість— 369.
В огон ь — 2491. В одом істк ість— 383, В ол огом ір — 655.
В ода— 379. 390. Волокнина— 454.
в. водоп р овідн а— в. корисна— 383. В олокнистий— 453.
379. в. мертва— 383. в. речовина— 329.
в. ґр у н т о в а — 379. Водонапірна вежа — В олокн о— 454. 4722.
в. дестильована— 395. В олосин а— 2360.
379. Водоиапрямпа гатка— в. вугл яна— 2360.
в. дренаж на— 379. 4306. в. металева— 2360.
в. ж ивильна— 379. В одонепрош ікливий— в. метальовапа— 456.
в. криничапа— 379. 397, 398, 2958. в. спіральна— 2360.
в. ливна— 379. В одонепроіш кливість— В ольтів л у к — 458.
в. перецідж ена— 396. Вольтметер— 457.
379. В одоопірна стінка — В ольтододатна дина­
в. п и т н а --379. 765. мо— 244, 459.
ßoptm i — і ілрогеолОГІЧНІ досліди 123

В орота— 465. в. ковальське— В узьки й — 4604.


В оротило— 51. 4595. В улиця— 4626.
Воротил ьшік— 166. в. к ор откоп ол ум ’ я- в. головна— 4626.
В оскувати— 3164. не— 4595. Вуличний— 4627.
Вплив— 371. в. масне— 4595. в. ятка— 1527.
В р ухові— *262. в. пісне— 4595. В у р дженн я— 1586,
Вторинний— 502. в. п ол ум ’ яне— 4595. 1589.
Вуаль— 506. в. чисте— 4595. В урдити— 1587.
В у атюрета— 507. Вуглєвий ок си д — 4588. В утлий— 4037.
В угілля— 4595. Вуглецевий окси д— В уш ко— 3495.
в. бу р е— 1595. 2523. В хід— 508.
в. горіш кувате— В углець— 4589. Вхідний— 509.
1595. Вуглина— 4592. В ’ язальний— 601,
в. деревне— 4595. Вугляно-зернистий 2825.
в. довгополум ’ яне— мікроф он— 4587. В ’язання— 603, 3808.
4595. В угляний— 4597. В ’ язати— 602,3807.
в. дрібне— 4595. В угляр— 4599. В ’язина— 3130.
в. зернясте— 4595. В узловий— 4606. В ’ я зо к — 3130
в. кам ’яне— 4595. В узол— 4603

Габарит— 606. г. ізол яторний— Гасильний— 641.


Гавань— 607. 1814. Гасити— 642, 4562.
Гаданий— 2515. г. ламальний— 1814. Г асіння— 4561.
Г аж а— 609. г. ліхтарний— 1814. Гаслівець— 3317, 3965.
Г а з — 610. г. пож еж ний— 1814. г. переїзний— 3965.
г. вибуховий— 610. г. тр и зуби й — 1815. Гасл івництво— 3966.
г. генераторний— Галаитерійна т о р гів ­ г. пож еж не— 3966.
610. ля— 628. Г асл о— 3965.
г. гримучий— 610. Галерія— 630. Гасловий— 3967.
г. димовий— 610. Галузка— 322. Гасл ування— 3966.
г. збірниковий— 610. Г альваиізація— 632. Гасниця— 1520, 2918.
г. каналовий— 610. Гальванізований— 633. Г а сови й — 152(1.
г невтральний— 610. Г альванізувати— 634. Г асо-ж аровий— 1521.
г. отруйний— 610. Гал ьванометер— 635. Гата— 643.
Газетна ятка— 612. Гальваноскоп— 636. Гатка— 798.
Газетник— 613. Гальма— 4467. -*г. водовідхил ьна—
Газетяр— 613. г. колодкова— 4467. 798.
Газовий— 614. г. кружаловн~»-4467. г. водоиапрям на—
г. мережа— 622. г. нож ана— 4467. 798.
Газовня— 614. г. пасова— 4467. г. захи сн а— 798.
Газоводотрубний па­ г. повітряна— 4467.' Гачок— 1815.
ровик— 615. г. ручна— 4467. г. пруж инний—
Газовсисіїш і мотор— г. соленоїдна— 1467. 1464.
616. Гальмовий— 4468. Гектоват-година— 647.
Газож аровий— 617. Ґ ал ьмуваиня— 4466. Гем бель— 3803.
1'азозбірник— 611. Гамівиик— 35, 857. Генератор— 648.
Г азом отор— 619. Гамування— 37. Генераторний— 649.
Газон— 620. Гамувати— 38. Герметич ний— 650.
і азопровід— 625. Гаичариий— 1516. Герметичність— 651.
Газопромивач—4032. Г анчарство— 1515. Г и рл о— 4672.
Газорозподільник— Ганчірка— 4546. Гн цлярня— 1028.
52, 626. Ганчірник— 4545. Г ігієн а — 654.
Газорозподільний— Г ан ч ір ’ я— 4547. Г ігр о ск о п — 656.
626. Гараж —-638. Гігр оскоп ічн и й — 657.
Газочисиий— 624. Гарнітура— 693. Гі гроскопічп ість— 658.
Газочисник— 623. Гарт— 1123, 1125. Гідравлик— 659.
Газочисня— 624. Гартування— 1125. Гідравлічний— 660.
Гай— 3800. Гартувати —1124, 1423. Гідрогеол огічн і досл і­
Г а к — 1814, 1815. Г а с - 1519. ди— 661.
* “г'Ч------------------ ~ d

Г ід р о л іза — 662. Годинникар— 4883. Г рабарка— 1646.


Гідролізацій на каме­ Гойдальний— 1616. Грабарський— 1258.
ра— 663. Гойдання— 1615. Г р а б л і— 732.
Г ідр ом етр ія— 664. Гойдатися — 1498, Грабляста перем і ш у-
Г ід р оп у л ьт— 665. 1617. вальня— 732.
Г ідротехник— 666. Голанська гр уба— Градильня— 736.
Г ідротехнічн ий— 667. 700. г. аератор— 736.
Г ілка— 322. Голий— 704. г. закрита— "3 6 .
Гімнастична заля— г. др іт, провід— Г р а д у с— 740.
669, 1153. 3416. г. озом етричн й—
Г іп од р ом — 671. Г ол ка— 1291. 740.
Г іп охл оруван н я води Гол обл я— 2483. Градую вати— 739
— 2447. Г ол овка — 5002. Гральня— 929, 1293.
Г іп с — 672. г. прогонича— 701. Границя— ЗЗОи.
Гіпсовий^— 673. Головний— 678, 1723. Граничний— 3301.
Г істереза— 676. Голофан (ск л о )— 703. Гр ан іт— 742.
Гістерезний— 677. Голчастий— 1292. Гранітовий— 74 3.
.Глаголь— 679, 1748. Гон ковий— 4958. Г р ан ь— 744.
Гладило— 680. Г он ок— 4957. Грати— 1295.
Гладильник— 682. Горищ е— 4897. График— 745.
Гладити— 681. Г ор ін н я— 713. ‘Граф іт— 746.
Глибина— 692. Г о р іти — 714. г. л уск ува ти й — 746.
Г л и боки й — 693. Горіш кувате в угіл л я— Гребінчастий— 747.
Г л ибококотчний— 2578. Г р ебін ь— 748, 3724.
694. Г ор іш н ій — 314. г. іверовий-—748.
Глина— 687. Г о р л о — 718. г. ш иповий— 748.
г. виміш ана— 687. Горл овина— 3699. Г ребл я— 3004.
г. колоїдальна— г. крисата— 3699. г. з водозл и в ом —
687. Горловинний— 3700. 3004.
г. м астка— 687. Г ор н о ковал ьське— г. подовж н я— 3004.
г. пісн а— 687. 719. г . поперечна— 3004.
Глинищ е— 1481. Г ор ови й — 440. Гриб дом овий— 751.
Г л и н о м ?я л ьни ця— 690. Г ор ови н а— 439. Грибувата рейка—
Глиняний— 691. Горщ ик конденсацій­ 2449.
Глинястий— 688. ний— 723. Гримучий газ— 750.
Глобити— 2533. Г осп одар— 1511, 4810. Грицарня— 4577.
Глоблення— 2532. г. помеш кання— г. ручна— 4577.
Г л о в е н ь — 2856. 1511. Г р іб — 2106.
Г л у ха р — 695. Господа р ка— 4810. Трійник— 749.
Г л ух и й — 696, 4553. Г осп ода р ство— 4813. Громовлчна виснага—
Глуш ник з в у к у — 4325. Г осп одарськи й— 4811. 755.
Гл ядач—-1282. Господарчий— 4812. Г р у ба — 1663. 2918.
Глядна заля— 1153, Госп одиня— 4810. г. гол анська— 2918.
1283. Г остр и й — 2632. г. кахл ян а— 2918.
Гнильний процес— 699. Гострильний— 4474. Г р уби й — 1801.
Г н іздо— 698. Г острильник— 4475. Гр уби н а— 4446.
г . притичкове— 698. Г острил ьня— 4474. Г р у б ін ь— 4446.
г. хл ипакове— 698.* Гостр и ти — 2627, 4476. Г р у б іст ь — 1802, 2153.
Г н ій — 2191. Г остр ін н я— 4477. Г р у бк а ^ -2 9 1 6 .
Г н іт— 3311. Г о ст р о гу б ц і— 2628. г . кол он к а— 2918.
Гнітити— 3314. Г острокінчастий— г. переставна— 2916.
1 н ічення— 3313. 2629. Г р убн и й — 2917.
Гнойовий— 2192. Г остр я к пруж инний— Г р убн и к— 1402.
Г н оївн я— 1836, 2192, 2633. Г р у з — 2157.
5155. Готель— 727. Г р уп уван н я— 777.
Гн учкий— 652. Готичний— 729. Г р уп ува ти — 776.
Г н учк ість— 653. г. склепіння— 4291. Груш а— 778.
Г овірн и к— 3819. Г отівк а — 2255. г. гу д к ов а — 778.
Годинний— 4883. Готуванн я— 3331. Грядка— 779, 1581.
Годинник— 4891. Готувати— 3085, 3332. г. кв ітк ов а — 1581.
г. веж овий— 4891. Г р а — 1294. Г р я зь — 783.
г. вуличний— 4891. Гр аб— 731. Г у бк а — 783а.
г. настінний— 4891. Г р а ба р — 1256. Г убк ува ти н — 784.
Гудковий виклик — Дверцята 125

г. маса— 2004. Г у зи р — 1656. Густіш е залюднеиня


Грудковий виклик— Гума— 3747. — 4633.
4752. Гумований— 3748. Густіш е залюднюва­
Г ^ док— 785. Гум ови й— 3748. ти— 4634.
" г . акордний— 785. Гум увати— 3468. Г устота — 792.
г. двотоиовий— 785. Г у м у с— 789* Гутаперча— 793.
г. звоястий— 785. Гум усови й — 790. Гутаперчовий— 794.
г. одиозвоїстий— Гуркотнеча— 5062. Гучник— 3819.
785. Гур тови й — 273. Гучном овець— 756.
г. хлипаковий— 785. Густий— ЗОН, 4886. Гущ авина— 792.
Г удроп— 786. г. сито— 4886. Гущ ина— ЗОЮ.
Г уж івка— 361.

ґ
Г " анджувати— 204. ■Гніт 4738. • ґ . нар інистий— 772-
Гранок— 1809, 3144. Гнотовий— 4739. ґ . насипаний— 772.
ґ. вагоновий— 3013. Гон т— 706. ґ . нестисний— 772.
1 анч— 203. Гонталь— 646.’ ’ ґ . піскуватий— 772..
Г " анчування— 205. Гонтина— 706. ґ . піщ аний— 3280.
Г"ара—472, 698, 1019, Гонтовий— 707. ґ . пливкий— 772.
2752, 5031. Грата— 3513. ґ . п ухкий— 772.
Г"аранок— 2754, 2755, і рати,гратниш і—3778. ґ . рослинний— 772.
5033. ґ . здіймана— 3778. ґ . сипкий— 772.
Г^арований— 3833. ґ . кільчаста— 3778. ґ . скелястий— 772.
ґ. стінка— 3833, ґ . крильчаста— 3778. ґ . хрящ овий— 772.
5032. ґ . ланцю гова— 3778. ґ . чіпкий— 772.
Паровий— 5032. ґ . непоруш на— 3778. ґ . чорноземний— 7 7 2 -
1 арування— 2755. ґ . поворітна— 3778. Г рунтвага-|-282.
Парувати— 510, 2753. ґ .с х о д о в а — 3778. Г р ун тваж іш ія— 3412.
Патунок— 4151. Гратчастий— 3779. Г руитовий— 775.
Пвинт— 351 ґ . барабан— 123. Г рунтовання ,-тування
ґ. дотичковий— 351. ґ . звязень— 4002. 774.
Пвинтівна дошка— 352. Г р у н т— 2650. Г р ун тувати — 773.
1 б и н т о в и й — 352. ґ . глинАстий— 3280. Г удзи к— 1585.
ґ. злучник— 216G. ґ . густий— 772. Г удзи к-ві дп ру ж іш к
П винтуватий— 353. ґ . дрібнозернистий— — 1585.
Пзимс— 4568. 772. ^ г. зупиниш !— 1585.
Г. тиііьковий— 4568. ґ . мергелю ватий— г. натискний— 1585..
Пзчмеувати— 4571, 3280.
4575.

д
Д а л ек ість— 797. д. шиферний— 1812. д. б р у с к о в і— 804.
Д алекосяж ний— 796. д. ш пилястий— 1812. д. двоп іл ьн і— 804.
Д ам арська смола— Д ахналь— 646. д. зби ті— 804.
788. Д ахове в ік н о— 4062. д. обш ивані— 804.
Д ар м ой — 761. Дача— 800. д. одн опільн і— 804.
Д арм ою ван н я— 763. Д аш кова держ авка— д. ощ іп н и к ові—
Д ар м о юв ати— 762. 2. 804.
Д а ти гасло— 799. Д аш кодерж авка— 2. д. парадні— 804.
Д а х — 1812. Д аш ок— 1, 1644. д. півтора ч н і— 804.
д. бляшаний— 1812. д. бляш аний— 1. д. складан і— 804.
д. ґонтовий— 1812. д. високий— 1. д. тахльовані— 8 0 4 -
д. двосхилий— 1812. д. ди.марпий— 1644. Д верний— 802.
д. односхилий— д. збірчастий— 1. д. пілка— 3199.
1812. д. плоский— 1. Двернина— 802.
д . тесов ий— 1812. д. скляний— 1. Д верцята— 801.
д. шатровий—-1812. Д вер і— 804. д. душ н икові— 803.
126 Двигіт — Довжик

Д в и гіт— 4174. Д екорувати— 850. д. додільний— 986.


Д вигтіння— 4177. Д екстрини— 852. Д инам іка— 889.
Д вигтіти— 4173. Денний— 911, 93 4. Д инаміт— 890.
Д в и гу н — 803. Денник р оботи — 910. д. драглистий— 890.
д. бензиновий— Д енце— 912. Динамічний— 891.
803. Д епо— 858. Динамо — 893.
д. вітряний— 805. Д еполяризатор— 859. Д инам о-оляха— 892.
д. водяний— 805. Д еполяризація— 860. Д инамо-маш ина— 893.
д. двотактовий— Д еполяризуватн— Дитяча світлиця— 877.
805. 861. Д иференці ял— 900.
д. з низковим з б у ­ Деревний— 953. Д иференціяльїіиіі—
дженням — 805. * Деревинна— 951. 901.
д. з рівнобіж ним Д еревниииий— 952. Д иф узія— 902.
' збудж ення ЛІ --- Д ерево— 862, 1877, Д иф узор— 903.
805. 4298. Д иш ель— 989.
д. з узбічним з б у ­ Д ер ев’ яний— 863. Д іелектрик— 904.
дженням — 805. Дерен— 869. Діелектричний— 905.
д. з уиутріш нім го ­ Д ерж авка— 867. Д іж ка — 1409.
рінням— 805. ц. даш кова— 2. Д ійсний— 843.
д. чотиритактовий— Д ерж ак— 866, 3813. Д ільниця— 4686.
805. Д ерник— 620. д. будівн а— 4686.
Д в ір — 813. Дернина— 870. д. мереж і— 4686.
Д вірець залізничнії— Д ерновання— 2394. д. перекривна—
451. Д ерновий— 621. 4686.
Д в ір н и к — 815. Д ер н ор із— 873. Д ільничий— 4685.
Д вобічн и й — 820. Д ернорізка— 873. Д ілянка— 800.
Д вобічио-ж ивлепі про­ Д ернування— 2394. Д ілянка під буди н ок—
води— 821. Д ернувати— 871. 933, 2650.
Д вовісний— 826. Д ерняр— 872. Д ім— 929.
Д вогузирна тараска— Д ер ти — 3718. Д ір к а — 987.
824. і Д естильоваиий— 897. Д ірчастий— 988.
Д воконсольний трям— Дестил ювати— 898. Д іяграм а— 881.
825. Д естил яція— 899. д .ін д и к а т о р н а — 881.
Д вонатрінпий су л ь ­ Д есятковий— 874. Д ія л іза — 882.
фат— 2311. д. терези— 321. Д іа л іза тор — 883.
Д в оособов и й — 817. Д есятник— 375. Д іаф рагм а— 880.
Д вопільні двер і— 819. Д еф ормація— 879. Д м уханн я— 974.
Д воповер хове цідило д. пруж на— 879. Д м ухати ,-х н у ти — 973.
— 829. Д еф ормувати— 880. Д нищ е— 912.
Д вопол ю совий— 823. Д ж ерело— 1582, 1403. Д н о— 913.
Д вопровідна система— д. Грунтове— 1582. д. водоиепроникли-
827. Д звін— 1635. ве— 913.
Д вопрохіди а зм іш у- Д зв ін ок — 1249. д. л ій к увате— 913.
валка— 828. д. гасловий— 1249. Д ооа — 4330.
Д вор и к— 814. д. поляризований— Д обиранн я— 3064.
д. світл овий— 814. 1249. Д оби р а ти ,-бр а ти —
Д в ор ови й — 816. Д звонити— 1248. 3062.
Д восвітл овий— 261. Д звоновий— 1630. Д о б ір — 3064.
Д восуставний— 1472. Д зи ґл и к — 4359. Д обовий— 4331.
Д восхил ьний— 818. Д зьобак— 4534. Д обрий— 4818.
Д восхідц евий— 829. Диван— 887. Д о б у т о к — 3430.
Д вотактовий— 830. Д изель-м отор— 888. Д ован таж увати,-ж ити
Д вотетуватий— 822. Д икт— 888а. — 916.
Д вотоиовий гуд ок— ; Дим— 980. Д овбати— 926.
831. Д имар— 982, 4532. Д овбеш ка— 93, 1043.
Д езинфектор— 836. д. головний— 4532. Д овбн я— 93, 130.
Д азинфекувати— 837. Д имарня— 1719. Д овгий— 907.
Д езинфекція— 838. Д имовий— 982. д. бричка— 1894.
Д екантатор— 846. Д и м ообіг— 984. д. тараска— 100.
Д еко— 3490. Д им осмок— 985. Д овгопол у м ’ я т і й —
Д екоративний— 847. Д и м охід— 982, 986, 908.
Д екоратор— 848. 1440. Довгочасний— 909.
Д екорація— 849. д. догір ш ій — 980. Довжик— 1924.
Довжиковий — Душ 127

Д овж и ковий— 1923. д. гідротехнічні— Дрен— 954.


д. ряд— 1923. 1347. д. водозбірний— 954.
д. цегла— 1535. Д осл ід и ий— 2574. д . ' всисний— 954.
Д овж и на— 906. Достати ій— 944. д. збірний— 954.
Д огірн и й ди м охід— Д отик— 1694. Д ренаж — 955.
3148. Д отикання— 1694. д. см октуиовий—
Д оглядач— 4089. Д отичка— 1694. 955.
Д одатковий— 915, 935. д. виклична— 1694. Д ренаж ний— 956.
Д одатний— 3192. д. залеж ности— 1694. Д ренування— 955.
Д одільний— 2358. д. ковзна— 1694. Д ренувати— 957.
д. димохід— 2572. д. котка— 1694. Д риль— 958.
Д ож идальня— 1153. д. нерухома— 1694. Д рібний— 2049.
Д оза— 920. д. одвірчана— 1694. Д рібна каламуть—
Д озір н а відтулина— Д отичковий— 1695. 2164.
2642. Дотичний— 1695. д. тор гів л я — 2053.
Д озірни й кол одязь— Д оторкання— 4144. . Д рібнення— 1321.
1632. Д оторкатися ,-киути- •Дрібнити— 3594, 1320.
Д озор ец ь— 2214. ся— 4145. Д рібнозернистий—
Д озування— 922. Д оточка— 2288. 2051.
Д озувати — 921. Д оточування— 2281; Д рібн опісковий— 2052.
Д ок — 923. д. за йорж евим цвя­ Д рівиик— 960, 3964.
Д ол івка— 3167. хом — 2281. Д р іт— 3423.
Д ол ото— 928. д. клинком — 2281. д. відгартований—
Д ом іш ка залізиста— д. подвійним к у х ­ 3423.
3351. лем— 2281. д. в ’ язальний— 3423.
Д ом іш увати ,-шати— д. сліпим чопом— д. голий— 3416.
3352. 2281. д. пічний— 3423.
Д омна— 2918. Д оточувати ,-чити— Д робарка— 959.
Д омовий— 933. 2282. Д робити— 960.
Д ом овин а— 752. Д отульний— 3355. Д роблення— 189.
Д ом оволодін ня— 932. Д отуляння— 3353. Д рова— 960а.
Д оию товування ,-ту- Д отул я ти (-ся ) ,-л ити Д рова льня— 813.
вання— 924. (с я )— 3354. Д р о в ’ яний— 9606.
Д он ю тову вати ,-тува- Д ош ка— 941. Д росельний— 964.
ти— 925. д. ґви н тіви а — 941. Д роти поперехрещ у-
Д ообтя ж у в а ти ,-ж и ­ д. м арм орова— 941. вані— 3416.
ти— 916. д. металева— 941. Д ротяний— 3424.
Д оплив— 3383. д. проф ільована— Д р угорядн и й — 503.
Д опл ивання-^-3383. 941. Д р у ж и н а цож еж иа—
Допливати ,-ливти— д. розподільча— 941. 965.
3380. Д ощ аний— 945. ґ Ірукарня— 4426.
Д опемічний— 493. Д ощ овий— 917. Д уб— 967.
Д опускний— 936, 937. Д ощ ом ір — 918. Д убина— 967.
Д ор ога — 938. д. самописний— 918. Д убн я к— 968, 3800.
Д ор ож н я витрата— Д ощ ом ірия— 918, 4235. Д убовий— 968.
3235. Д ощогір и її ма л ьн ик— Д уга— 969.
Д о св ід — 2573. 919. д. дотична— 969.
Д освідний— 2574. Д рабина— 1882, 3376. д. притична— 225.
Д освідчена людина— д. висна— 1882. д. трамвайна— 969.
2574. д. висувна— 1882. Д уговий— 970.
Д осл ід— 1398, 2573. д. зачіпна— 1882. Д угуватий— 971.
д. попередній— д. механічна— 1882. Д уж ка зміни ш видко­
1398. д. пож еж на— 1882. стей— 3939.
Д ослідж енн я— 1347, д. складена— 1882. . Д ути— 973.
1398. Драбинний— 1883. Д уття— 974.
д. санітарно-стати­ Драглистії іі— 4311. Д у х ов к а — 97 6.
стичне— 1398. Д рагл і— 1312. Д у х ота — 1007.
Д осл ідж у вати ,-дити Драниця— 948. Д уш — 977.
— 1399. Д ранка— 948. д. голчастий— 977.
Д осл ід и — 1347. Д ранкувати— 3060. д. дощ овий— 977.
д. гідрогеологічн і— Д ратва— 949. д. колін куватий—
1347. Драчовий терпуг— 950. 977.
128 Душник — Жужеличний

д. иаголовний— 977. Д у ш н и к —590,979,1008. Д ьоготь— 833.


д. плащ овий— 977. Д уш никові дверцята— Д ьогтьови й — 834.
д. ситечковий— 977. 975. Д ю бель— 990.
д. струминний— 977. Д уш ова лазня— 978. Д ю кер— 993.

Е
Е бон іт — 5091. е. центральна— Е л ек тр осп огр ів а н н я —
Е бон ітови й — 5092. 4235. 5127.
Е коном ай зер— 5099. Е лектродвигун, -руш ій Е л ектротяг— 5117.
Е кономайзерний— — 5119. Елемент— 5129.
5100. е. тягловий— 5119. е. гал ьван іч н и й —
Е кран— 5101. Е лектрозворуш епня — 5129.
Е ксгавстер — 5103. 3970, 5118, 5120. е. плоский— 5129.
Е кскременти— 5106. Е л ектр ол іза— 5121. е. су х и й — 5129.
Е ксплоатаційний— Електромагнет— 5122. Елементовий— 5130.
5107. Е лектром обіль— 5123. Е м ул ьсія— 5134.
Е кспл оатаці я— 5108. е. акум уляторн ий— . Е м ул ьсор — 5135.
Е ксцен три к— 5109. 5123. Е нергія— 5136.
Ексцентричний— 5110. Е лектром отор— 5124. е. видавана— 5136.
Е л астични й— 5112. Е л ектр оогріва н и я— е. кінетична— 5136.
Е ластичпість— 5111. 2684. е. потенціяльйа—
Е леватор— 5113. Е лектропіч— 2918,5115. 5136.
Е лектрика— 5116. Е лектропостачання— е. р у х о в а — 5136.
Е лектриф ікація— 5128. е. світл ова — 5136.
5114. Е лектроп ровідність— е. спож ивана— 5136.
Електричний— 5115. 5126. е. теплова— 5136.
Е лектро-гальм а рей­ Е лектроруш ій— 5119. Е стокада— 5139.
кова— 4467. е. тягловий— 5119. Ефект— 5142.
Е лектровн я— 5115. Е лектросм ок— 5125. Ефективний— 5143.

є
Ємнісний— 1003. Ємність— 1002.

ж
Ж абки (до натягання Ж ивильник— 4724. ж. б ю р о — 1509.
д р отів)— 1005. Ж ивити— 2940. Ж ов н о— 1011.
2Кало— 2626. Ж ивлення— 2938. Ж ол об— 1019.
Ж ал ю зі— 1006. Ж ивоп л іт— 1029, 1311. ж . в од оп р овід н и й —
Ж ар — 1418. Ж ивоср ібн и й — 3801. 1019.
ж . білий— 1418. Ж ила— 1034. ж . дір ч асти й — 1019.
ж . червоний— 1418. Ж илий— 1039. ж . к ол ови й — 1019.
Ж ар івн и ц я— 1000. Ж ил ьн ик— 1404. ж . осад ний— 1019.
Ж арниця— 1008, 4532. ж . асфальтований— ж о л о б -о са д и и к —
Ж арничий паровик— 1404. 2589.
1008а. ж . гнучкий— 1404. ж . розвідн и й — 1019.
Ж аровий— 1008, 1421. ж . концентричний— ж. хитки й— 1019.
Ж елятина в и бу х ов а — 1404. Ж ол обина— 3595.
1010. ж . пооливлвний---- Ж ол оби ти ся — 1728.
Ж ердина— 1021. 1404. Ж ол облен ня— 1730.
Ж ердя— 1021. ж. скручен ий— 1404. Ж о л о б н и к — 631.
Ж ер тка— 1021. Ж иран доля— 1959. Ж о л о б о к — 1455.
Ж иве ср ібл о— 3802. Ж и тл о— 1036, 1040. Ж ол обчасте нер к о—
ж . с. в и бу х ов е— Ж итл о-б у д ів е л ь II и й 1923.
3802. кооператив— 1037. Ж ол обч а сти й — 1020.
Ж ивий— 1029. Ж и тл о-бу д к оп — 1037. Ж у ж ел и ц я — 4095.
Ж ивильний— 2939,2941. Ж итловий— 1038, 1039. Ж уж ел ич н и й— 4996.
З запобіжником — Закидка 129

З запобіж ником— Завала— 2383, 2459. Заглуш ення— 1075.


4101. Завалення— 2385, Заглуш ка крисова—
З регулятором — 4101. 2459. 696, 4746.
З а годинником— 3024. Завалистий— 757. За глуш у вати ,-шнти—
Забавкова крамниця— Завалистість— 758. 1074.
1296. Завалювання— 2384. Загнивання— 1077.
Забавний заклад— Завал ю вати(ся) ,-лити З а гн и ва ти (ся ),-гнити
4587. (ся )— 2385, 2460. (ся )— 1079.
Забарвленість— 2536. Заваитажний— 1093. Загнивач— 1078.
з. світла— 2536. з. механізм— 2081. Загорода — 813,
Забезпечний— 3303. Завантаж ування ,-ж ен- 1089.
Забезпечувати— 3304. ня— 1091. З а городж увати— 1088.
Забетонувати— 1045. з. механічне — Загострю вати ,-рити—
Забивання— 1047, 1092. .1181.
1152. з. ручне— 1092. З а готівл я— 1085.
з. паль— 3873. З авантаж увати,-ж и ­ Заготівник— 1087.
Забивати— 1046. ти— 1090. З аготовлян ня— 1085.
Забиватися,-битися—* Заввиш ки— 772. ’ Заготовляти ,-вити—
1151а. Завглибш ки— 692. 1086.
З аби рати ,-брати— З авгр убш ки — 4447. З а(по)гріваиня— 1061.
1048. Завдання—4648. За(по) всіва ти ,-гр іти —
Забінш ий східець— З авдовж ки— 906. 1060.
1044. Заверт— 1070. Загвинчувати ,-ти­
З абій к а— 1161. Завертати ,-нути— ти— 1065.
З а б ір — 1055. 1069. За ґ р у птову вати,-ту ­
Заболочування ,-чення Завертка— 1063. кати— 1094.
— 1050. Завіса— 1064. З а ґр ун тува н н я— 1095.
Заболочувати— 1051. Завіса дверна— 2915. Заданий—4649.
Забрудж енпя— 1096. з. лапаста—-2915. З ад вір ок— 813.
Забрудню вати,-н ити— Заводити,-вести — Задній— 1105.
1097. 1067. Задок— 1105.
З абрук овувати ,-кува­ Завтовш ки— 4447. Задра— 1231.
ти — 1164. Завш ирш ки— 1985. Задранкувати— 3060.
З абрукування— 1174. Загад— 2293. Зазначка— 3218.
Забудівни к— 1219. Загадувати ,-дати— З а зуб— 1120.
Забудова— 1218. 2294. Здїзд— 813.
з . групова— 1218. Загально сплавна ка­ Зайвий кінець мере­
з . многоповерхова— налізація— 2475. ж і— 2065.
1218. Заганяння— 1081. Зайвина— 1298.
з . перш на— 1218. Заганяти,-гнати — Зайвин ний— 1299.
з . поспільна— 1218, 1082. Займання— 1083.
4199. З агартувати— 1124. Займати ,-пяти— 1180.
з . простора— 1218. Загата— 1198. Займ атися,-йнятися—
з. тісна— 1218. Загачувати ,-тпти— 1084.
Забудовування— 1218. 1199. Зайнято— 1180.
з. інтенсивне— 1218. Загаюваний ,-яний— Зайорж ений— 1108.
Забудовувати ,-дува- 1165. З ай орж у вати ,-ити—
вати— 1217. Загаю вання,-я иня— 1109.
Забутиновувати ,-ну- 1164. Зайшла л ю дність—
вати— 4679. Загаювати ,-яти — 3394.
Забутинування— 467 8. 1166. Закайований— 486.
Забутки— 1780. З агвіздок— 1071, Закапарник—-1139.
Забутова ния— 1058, 4893. Закарбовувати .-б у ­
3561. З агинати— 1073. вати— 1238.
З абутовуваш ія— 1058, Загинка—1072. Закарбуваш ія— 1239.
3561. Загін— 2701. * Закарл ючувати ,-чити
Забучувати ,-тити— з. сокириицький— — 1073.
3563. 2701. Закидання— 1056.
Забучувати ,-тити— Заглиню вати,-ити — Закидати— 1048.
1059. 1163. Закидка— 1056.
Ь’о.м упальне Господарство— У.
130 Закисиювальииіі — Запобіжник

З акпсню вал ьш ій—2521. Залізняк— 1015. З ам іш увати ,-си тії—


Закисню вати ,-иити— Залізо— 1016. 1227.
2522. з. аркуш ево— 1016. Замкнений— 1171.
Закнсню вач— 2520. зі бриж увате— 1016. Замок— 1173.
Закисию вач платівча- з. вальцьоване— з. вн утр іш н ій —
•стий— 2520. 1016. 1173.
Закитувати— 1163. з. гальванізоване — з. дверний— 1173.
Заклад— 1062. 1061 з . звичайний— 1173.
з. забавний— 1062. з. гу б к у вате— 1016. з. іверовий— 1173.
Закладання— 1126. з . двотетувате— з. коробчатий—
Закладати, закласти— 1016. 1173.
1129. .з . зету вате, z-зал і- з. ланцю говий—
Закладний—1127. з о — 1016. 1173.
Закладний— 1128. з. казанове— 1016. з. м утровий— 1173.
З аклепувати ,-гіати— з. ковпе— 1016. з. натяжний— 1173.
1132. з. кориту вате— 1016, з. склепіння— 1173.
Заклиню вати,-нити— 4965. в. чоповий— 1173.
1133. . з. кутівкове— 1016. Замощ ування ,-щ ен-
З ак овуван н я— 1134. з. нефарбоване— ня— 1174.
З а к ов ув ати ,-к у в ати — 1016. • Зам ощ увати,-стити—
1135. з. обрпсове— 1016. 1164.
З акон віддалей— 1136. з. обручеве— 1016. Замулення ,-лю вап-
З ак р ай ок — 1141. • з. поцинковане— ня— 1121.
з. у ш и н и -*3724. 1016. Замулювати ,-лити—
Закривання— 1148. з. сор тове--- 101р. 1122.
з. герметичне— 1148. з. спогрівн е— 1016. Зам урування— 1102.
Закривати, закрити— з. тетувате, Т -за л і- Заносити(ся) в од ою —
1149. з о — 1016. 4631.
З ак ри вка— 1225. з. хвилясте— 1016. Занумерувати— 3252.
з. водяна— 1225. з. цинковане— 1016. Зан урянн я— 3052.
з. денна— 1225. з. ш табове— 1016. Зануряти ,-рити—
з. кул яста— 1225. З ал ізобетон— 1017. 3051.
з. хлипаковл— 1225. Зал ізо-бетонний— 1018. Западина— 472, 3408.
З а к р и т т і— 1150, 1811. Зал і зовиіі сульфат (ві- Запалювання— 1110.
З ак р іп а— 1142. тр іол ь)—1828. Запас— 1116.
З ак р іп к а— 1142. Залюднений— 2297. Запасний— 1184.
З акріпл ена колона— Заля— 1153. Запилюва н ня— 1185.
1100 . з. актова— 1153. Запилювати ,-л яти—
З ак р іп л яти ,-п и ти — з. двосвітл ова— 1186.
1144. 1153. Запирати,-перти—
Закріпний— 1143. з. гімнастична— 1187.
З акруглен ня— 1146. 1153. Запіраний— ;1189.
З ак р угл я ти ,-л и ти — з. глядна— 1153, Запірний— 1197, 1188.
1147. 128.3. Заплічок— 4898.
Закрутп нп з л у ч н п к — з. читальна— 1153. Заплом бувати— 1192.
3889. Залягати ,-гти— 1154. З а п обіга ти ,-бігти —
З ак р учуван н я— 2820. Замазка— 1162. 3304.
Заливання— 1156, Замазування— 1162. Запобіж ний— 3303.
1158. Замазувати ,-зати— з. м істоч ок— 3812.
Заливати ,-лити— 1157. 1163. з. сто я к — 4816.
Заливш ій— 1159. Заметипа— 1177. * З ап обіж ни к— 3302.
Залиття— 1158. Замикання— 1175. з. блиекавичиико-
з. бабітове— 1158. з. к ор отк е— 1175. ішй— 3302.
Заличковування— з. на себе— 1175. з. електромагнет-
3710. Зам икати,-минути— пий— 3302.
Зал ичковувЛги,-к у в а ­ 1172, 11*6. з.з а т и ч к о в и й — 3302.
ти— 3709. Заміна— 1167, 4073. з . кон трольн ий—
Залізистий— 1012. Замінювати,'-пяти— 3302.
Залізний— 1014. 4074. • з. однополюсний —
з. лопата— 1939. Заміняти,-нити — 1168. 3302.
Залізниця— 1014. Заміть— 1178. з. патронний— 3302.
з. кінна— 1014. Заміш ування бетон у— з. перенапруги—
Залізничнії— 1013. 1226. 3302.
Заповнення - - Збуджувати 131

з. нлатівчастий— з. пром ивна— 5087. . Зачепа— 1234.


3302. Заставковий— 5088. Зачи няти ,-нити—
я. пробивний— 3302. Застерігати— 3304. 1149, 1227.
з . тонкий— 3302. Застій в оди — 1216. Зачиняння,-не ипя—
З аповнення— 1194.' Застою вання— 1214. 1226.
З аповнити,-нити— Застою ватися ,-ятнся Зачіпна драбина—
1195. 1215. 5054.
З ап он а— 5047. Застругувати ,-гати— Зачіплювання— 1230.
З а п ор а — 1190. 1181. Зачіплюватися ,-чепи-
з. дверна— 1196. Застувати— 5102. ти ся— 1237.
З апорош увати ,-шити— Застувач— 5101. Зачоиування— 2289.
1200. Заступати— 1169. Зачопувати— 2290. •
Заправити,-ляти ці­ За'ступати ш лях — Заш паруваї и— 1163.
дило— 1204. 1088. Заштатне м істо— 1240.
З ап р авл я н н я— 1102. Заступний— 1170. Защ ільиик—3843,4633.
З аправляння цідила— З а сув— 1210. з. ж олобчастий—
1205. Засувати ,-нутп— 1098. .#3843. 1
З а п і >авл яти ,-вити— Засувка— 1099, 1210. *з. лабіринтовий—
1102 . з. віконна— 5022. 3843.
З а р із — 4577. з. денна— 1099.. Защ імок— 3385.
З ар ізп а тварина — з. запірна— 1099. Защ іпка— 5075.
4578. з» клинувата— 1099. Зберігання— 4175.
З а р обл я ти — 560. з. тол ок ова— 1099. Зберігати ,-р е іти —
З а р у б — 1201. Затвердіння— 1224. 4176.
З а р убу в а н н я — 1201. Затикання— 1152. Збивання— 4012.
З а р у б у в а т и ,-рубати— Затикати ,-тк н у ти— Збивати, збити— 4013.
1202 . 1151. Збивати, збити к у р я ­
З а свіч у в ан н я — 1083. Затинання— 1106. в у — 3104.
1110. Затинати ,-тятн— 1107. Збирання— 3871. ,
З а с в іч у вати ,-тити— Затирати,-терти— Збирати, зібрати — .
1111 . 1228. 3870.
З а си л ок — 1780. З ати ск— 1112. Збиті двер і— 5088.
З а си п — 1222. Затискати ,-сн утн — З біг— 4125.
з. надсклепінний — 1113. Збігатися, збігти ся —
1222. Затискач— 1112. 4124.
Засипанн я— 1223. Затичка— 3403. З біж ник— 4049.
Засипати— 1221. з. запобіж н а— 3403. Збільш ений— 4653.
З аск альц ьовуван н я, з . ол и в ’яші— 3403. Збільш ення— 3367,
-ц ю ваиш і— 1241, з. притерта— 3403. 4582.
3714. Затичковий— 3107. з. лю диости— 3798.
З аскали цьовувати, З а тісува ти ,-тесати— Збіл ьш ування— 4582.
- п гопати—*1242,3713. 1181. Збільш ування стр у ­
З асклення— 498, 2623. Заточина— 251, 2133. м у— 4652.
З ас к л іітк — 2624. Затримний— 1104. Збільш увати,-ш ити —
З аск оч к а— 4115. Затримувати ,-матн— 4583, 4654.
З асл ін ка— 1208. ПОЗ. Збірний— 3872, 4116.
з . димова— 1208. Затуляти ,-л нтн— 1149. з. рейка— 1626.
з. регуляційна— 1208. Затягати ,-гти— 1232. З бір н и к— 1626.
З асл он а— 4980. З аул ок— 696, 1140, з.вивідни й— 1626.
з . пожежиицька— 2899 з. відвідний— 1626.
5087. Захисний— 1244, 3303. з. дренажний— 1626.
Заслоняти,-нити— з. вал— 2493. з. казановий— 1626.
1209. З ахи ст— 1243. з. п р и в ід н и й —1626.
Засм іче пня— 1212. Захищ ати,-ститн— з. яйцю ватий— І 626.
Заем ічу ватн (ся ), -тити 1245, 3304. З бірн и к ові!!!— 1627.
(с л )— 1213. З ахід— 2059. Збовтуван ня— 332.
Засмоктувати ,-тати— з. перестережннй — З бов ту в а ти ,збов та ти —
1207. 2059. 333.
Засовувати,-сунути— з. репресивний--- Збруднеш іїї папір—
1098. 2059. 1973.
Заставка— 5087. Захований— 4034. Збудж ення— 436.
з. водоспускна— Заховане тепло паро­ Збудж увати,-днти —
5087. творення— 4400. 434.
132 Збудник — Зменшувати

Збудник— 433. Згорання цілковите— З лежень— 5016.


Зваж ений— 331. 3922 З лежневий— 5017.
Зваж ити— 336. З гор ати ,-р іти — 3923. Злеж ування— 4041.
Звал ю вати , -л ити — Згущ ення— 4633. Зл еж увати ся,-ж ати ся
3874. З гущ увати ,-сти ти— — 4042.
Звар— 3880. 4634. Злива— 1888.
Зварення о л ії— 3876. Зґвин чуван ия— 3907. Зливальниця к у х о (е )и -
Зварю вання— 3880. Згвинчувати,-ититп — на— 3642.
З вар ю вати ся,-ритися 3908. Зливний— 4051.
— 3879. Здавання р оботи— Зливник— 1889, 1892,
Зведення— 3913. • 3925. 4210.
Зведення щ огли— Здавати, здати— 3924. Зливовий— 1889.
3103. Здатний— 4206. ЗЛивовідвідник-—1890.
Звичайний— 25 7 7. Здатність— 4205. з. запобіж ний—
Звід— 3148. з. вбирна— 4205. 1890.
з. електричний— з. випарна— 4205. Зл ивоприймач— 1891.
1766. • з. випроміииа— Злім— 1314.
з. м остовий— 1766. 1317, 4205. Злож ищ е ґ р у н т у —
з. настінний— 1766. з. водоперепускна— : 1155.
з. поворітний— 4205. Злука— 4126, 4148.
1766. з. пробивна— 4205. з. в навідку— 4148.
Звій— 356. Здібний— 4206. з. в чверть— 4148.
З водити,-вести— 3104. З дібн ість— 4205. з. вирівнювальиа—
Зворотний— 2450. Здійманий-— 4350. — 4126.
Зворотна стінка— Здіймання— 4349. з. горловинами—
4252. Здіймати,-няти — 4126.
Звоястий ГУДОК — 4112. з. земляна— 4140.
2098. Здіймач— 4354. з. клинова— 4126.
Звуглю вання— 2469. Здмухування іск ор — з. крисова— 4126.
З вуглю ватися,-л ити­ — 3934. з. міш ана— 4126.
ся — 2470. Здмухувати ,-иути— з. низкова— 4126.
З ву к — 1250. 3935. ♦ з. ш отована у на­
Звуконепрониклш зий— Землекопний— 1258. п уск— 4126.
1252. Землечерпальний— з. р івн обіж н а—
Звуконепроникливість 1259. 4126.
-1 2 5 1 . Земля вигонна— 1260. з. р озбірн а— 4126.
З вукопровідний— 1254. Земляний— 1261. з. розвилкова—
З вук оп р овід н ість— Зенківка— 3598 4126.
1253. Зенкування— 3598. з. тимчасова— 4126.
Звязати— 3807. Зенцубель— 2162. Злучання— 4126.
Звязень головний— Зернястий— 1267. Злучати ,-чити— 3868,
4721. Зери ястість— 1266. 4128, 4147.
з. ґратчасти й — 4721. Зетувате за л із о , 2 - Злучатися ,-читися—
з. луковий — 4721. залізо— 1268. 4139.
з. мостовий— 4721. Зі спорож нен ь— 4720. З лучний— 4127,' 4129.
з . п р остор ови й — Зіпсований— 2322. Злучне лю тування —
4721. З іскак уван н я— 4160. .4126. ,
З вя зок— 3916, 4140. З іск а к у в а ти ,-скочити Злучник— 2166.
Звязування— 603. — 4161. з. відгал узи ш !—
Звязувати— 3917. Злагода— 1693; 4670. 2166.
Зганяти, зігнати— з. водопідіймальна— з. закрутний— 2166.
3921. 4670. з. насувний— 2166.
Згар— 640. з.в од оп р и й м а л ьн а — з . тертьовий— 2166.
Згасання— 3041. 4670. Злют— 4178.
Згасати,-снути— 3042. з. водотяж на— 4670. Зл ю тову вання— 4179.
Згин— 1307. з. водочинна— 4670. Злю товувати ,-тувати—
Згинальний— 1310. з. гаслова— 4670. 4177.
Згинання— 1308, 3918. з. колійна— 467-0. Злягання— 4041.
Згинати,-тися; з і гн у­ Злагодж ування— Зл я гати с я— 4042.
ти,-ся-— 1309, 3919. 4670. Зм енш ування,-імен­
Згін— 3920. З л а годж у вати— 4667. ня— 4095, 4629.
Згорання нецілко­ Зламувати ,-мати— Зменш увати ,-ш пти—
вите— 3922. 4057. 4094, 4628.
Змивати — Іскрувати 133

Змивати, змити— 4092. Зневадж у вання ,-дж ен- Зростання стр ум у—


Зм ивна— 4093. ня— 2397. 2286.
Зминання—4096. Зневадж у вати,-дити— Зростати— 2287.
Зминати, з ім ’ яти— 2398. З р у б— 4225.
4097. Знезалізию вання,-нен- З рубати— 3807, 4226.
З м ін а— 1322. ня— 2399. З скрібанн я— 4158.
з. напрямку р у х у — Знезалізию вати,-зни- З скрібати, зскребти—
2871. ти— 2400. 4159.
З м інн ий— 2872. Знекровлю вання — З сов— 3926, 4083.
З м ін н ість— 1323. 2-101. З су в — 2554.
З м іню вати,-нити—1324. Знепахнювальиий—841. Зсування— 3927, 4083.
З м іняти,-нити— 2873. Знепахш овання,-нен- Зсувати ,-нути— 3928,
З м іш увал ка— 4080. ня— 839. 4082.
з. двоп рохідна— Знепахнювати ,-хни- З су в а ти ся , зсун ути ­
4076. ти— 840. ся — 2555.
з.-к р ан — 4076. Знецінення— 2405. З.сувний— 3929.
Зм іш увати,-ш ати— Знеціню вати(ся) ,-ни- З сун утий— 4084.
4081. ти (ся )— 2406: З у б— 1284.
Змонтувати— 4088. Зниження— 3 2 2 6 .. з. косий— 1284.
З м отуван н я(кодол и )— Зниж увати(ся) ,-зйти з. прямий— 1284.
4070. (с я )— 3225. Зубець— 1285.
З м отувати ,-тати— 4071. Знос— 1331. З убило— 1286.
Змочений— 4091. Знош ування— 1329. Зубчастий— 1283.
З м очувати ,-чити— 4072. Знош уватися ,-си ти ся— Зупии— 2622.
Зм улена речовина— 1330. * Зупинка— 2622, 3519.
334. Зовніш ній— 375а, 2291. Зупиняти,-нити— 2621.
Зм ’ якш ення— 4095. Зона— 1277. З уси лля— 4655.
З м ’ якш увати,-ш ити— Зональний— 1278. з. подовж нє— 4655.
4094. З он ування— 1279. з. поперечне— 4655.
З н ак — 1270. Зонувати— 1280. з. тяглове— 4655.
з. вказівний— 1270. Зотлівання— 4433. (Зу)стрічний— 501.
з. полярности— З от л ів ати— 4434. Зчіпаиня— 4343.
1270. Зр ів нов аж у вати , -ж и- Зчіплювання—4345.
з. противний— 1270. ти— 4644. Зчіплю вати(ся), - чеш і­
Знаряддя пож еж не— З р із— 4222. т е с я ) — 4344.
4104. З різувати ,-зати— 3989. (З)щ ільиити— 4198.
Знебарвлювання ,-леи- З р ізува ти ,-за ти — 4223. З ’ являння, з ’ явлення
ня— 2403. З р іст — 3798. — 3287.
Знебарвлю вати,-вити Зробити— 3930. Заявлятися,-ЗИТИСЯ—
— 2404. З ростан ня— 3789. 3288.

і
Івер— 4465. Ізоляційний— 1336, Індукція— 1362.
Іверовий— 4471. 1337, 1340. і. взаємна— 1362.
Ізолю вання— 1332. Ізол яц ія— 1335, 1341. і. магиетиа— 1362.
Ізо л юв ати— 1334. і. ви сок а— 1341. Інж ектор— 1363.
Ізол ятор— 1338. і. низька— 1341. Інтензивн и п— 1365.
і. антеиовий— 1338. Ізометричний— 1342. Інтензивність— 1366.
і. закріпний— 1338. Імпульс— 1351. Інте ртол— 1368.
і. натяжний— 1338. Інвентар— 1353. Ірж а— 3781.
і. опірний— 1338. Інвентарний— 1352. Ірж авіти— 3780.
і. остріш ковий— Індикатор— 1355. Іскра— 1375.
1338. Індикаторний— 1356. Іскрови й— 1380.
і. подільчий— 1338. Індикатувати—-1357. Іскрогасильппк— 1382
і. порцеляновий--- Індуктивний— 1358. Іскрозатримник—
1338. Індуктор— 1360. 1383.
і. ночіпний— 1338. і. викличний — Іскророзривач— 1381.
і. прохідний— 1338. 1360. Іскротворенн я— 2448.
і. у пусковий— 1338. Іпдуктувати — 1359. Іскруван ня— 1376.
Ізол ятор н и й — 1339. Індукційний — 1361. Іск рувати — 1379.
134 їдальня — Капілярність

їдальня— 4275. ї. гор ою —- 990. їздовий— 997.


їзда— 990. ї. низом— 990.

к
К абель— 1404. Календар зрош ення— К ам?я н ка— 1429.
к. одн о-,к іл ька-,м н о- *1417. Канава— 1444.
гож ильний— 1404. К алібер— 1419. к. зрош увальна—
к. поасфальтова- К ал ібрувати— 1420. 1444.
иий— 1404. Калориметер— 1424. к. розподільча—
к. три-,чотири ж иль­ Калориметрична ви­ 1444.
ний— 1404. датність— 581. Канал— 1446.
К абіна— 1400. К ал орифер— 1425. к. вивідний— 1440.
К абінет— 1407. Калориферний— 1420. к. випускний— 1440..
К аблевий— 1405. К ал орія— 1427. к. водопровідний—
К аблучка— 301. Калька— І 128. 1446.
К авчук— 1493. Кальційний гіп()хло- к. впускний— 1440.
К авчуковий— 1493а. рит—070. к. вуличний— 1440.
Каглянка— 600. Каменедробарка— к. дворовий— 1440.
К адовб— 4882. 1440. к . ж аровий— 1440.
к. відкритий — К аменеруб—* 1433, к. ж ильниковий—
4882. 1441. 1446.
к. ош парювальний— Каменяр— 1431. к . закритий— 472.
4882. Каменярня— 1432. к . збірний— 1440.
к . устій ний- —4882. Камера— 1437. к. капілярний—
Казан— 208, 1753. к. вимірча— 1437. 1440.
к. асфальтоварний— к. впускна— 1437. к .-м іст— 1440.
1753. к. водозбірн а— к. повітряний—
к. водогрійни й— /1437. 1446.
1753. к. гасильна— 1437. к. привідний— 1446-
к .-п о р ож н я — 208. к. гідролізаційна— к. пром іж ний—
к .-р езер вуар — 1753. 1437. 1446.
к. устою вальний— к. закисна— 1437. к. розвідний— 1440.
1753. к. зміш увальна— к. стокови й — 1440.
к. циркуляційний— 1437. к. тепловий— 1440.
1753. к. калориферна— Каналізаційний —
К азановий— 1754. 1437. 1447.
К азаію вия— 1754. к. оегуляційна— Каналізація:— 1448.
Казаняр— 1755. 1437. к. ’загал ьн о-сп л ав­
К азино— 1412. к. редукційна— 1437. на— 1448.
Кай— 485. к. розподільча— к . надземна— 1448.
к. в лапу— 485. 1437. к. роздільна— 1448..
к. в півдерева — • Камерний— 1438, к. сплавна— 1448.
485. К ам інь,-ння— 1430. К аиал ізувати— 1419.
к. в и к р у ж к ою — 485, к. будівельне— Каналовий— 1450.
2421. 1436. К аиаляр— 3544.
к. зу бом — 485. к. дичковий— 1430. Канапа— 887.
к . складний— 485. к. оздобний— 1436. Кант— 216, 1450, 2151..
к. у півлапу— 485. к. підзвязневий— К ан тар — 321, 3511.
к. у прируб— 480. .1 4 3 0 . К антування— 1458.
к. у рівен ь— 485. к. пористий— 1436. К антувати— 1457.
к. ш ведський— 485. к. постелистий--- Капар— 1710.
Кийка— 4010. 1436. К апарова л инва—
к. наскрізна— 4010. к. рваний— 1430. 4361.
к. сл іпа— 487. к. тесаний— 1430. Капелю ш на— 2009,
Кийовий— 487. к. штуковий— 1436. 5003.
Каламар— 4901. к. штучний— 1430. К а п іл я р н и й — 1 1 0 0 .
Каламутний— 2103. Кам'яний— 1430. К а п іл я р н іс т ь -—4 5 5 ,
К аламутність— 2102. Кам'яниця— 3203. 1459.
Капітальшіїі — Ключ 135

Капітальний— 1401. К вітник— 1581, 2759, К і л ьчатий— 1650.


Каптація дж ерел— - 4828. Кімната— 1662, 2371.
1463. К ельня— 1514. к. жила— 1662.
К арбо-ферит— 1467. К ераміка— 1515. к. парова— 1662.
К ар бол іп ь— 1468. Керамічний — 1516. к. челядницька—
К арбувати— 3 783, Керат— 3322. 1662.
4894. К ератовий— 3324. Кінематограф— 1524.
К арбу ратор— 1469. К ерно— 1517. Кінетична анергія— ,
К ар бур ац ія— 1470. К ернувати— 1518. 1525.
К арбу рувати— 1471. К е р у в а н н я --1637. Кінець— 1681, 2534.
К ардан— 1472. к. важ ільне— 4637. к. р у х у — 2534.
іс. двосуставіїий— к. в ід д а л іт е — 4637. к. сліпий— 1681.
1472. к. з середини— 4637. Кінний— 1685.
К а р ’ єр— 1481. к. зовніш нє— 4637. к. залізниця— 1684«.
Картатий папір— к. подільне— 4637.ч •К ін овня— 1526.
1566. К ерувати— 4638. К ін оустава— 15-26.
К артер— 1477. К есон— 1522. Кінцевий— 1682, 1710*
к. захисний— 1477. Килим— 1592. . • К іп оть—-1717.
К артина— 1478. К ипіння— 1528. К істя к — 2625.
Картон-— 1479. Кипіти— 1529. К ітва— 5154.
Картонний— 1480. К и п ’ ячиіі— 1533. К ітвиця— 5154.
К ар у к — 1554, 4278. К исень— 1537. К ітвовий— 5153-
К аруика— 1475. К исл ота— 1539. К іш ка— 1761.
к. вінцева— 1475. к. сірчан а— 1539. Кладовищ е— 1545.
Каса неспалепа — к . товщ ева— 1539. Клевець— 2117.
1484. К исл отність— 1540. Клей— 1554.
К асарня— 1411. К ислототривкий— Клейкий— 1555.
К а с к а д а --1483. 1542. К лейкість— 1556.
К а т а л із е --1485. К и сл ототр и вкість^ - Клен— 1561.
К атал ітич іній— 1486. 1541. Кленина— 1561.
Катафалка— 1489. К исневий— 1538. Клепаний— 1562.
Катеринка— 1858. К ит— 1162. Клепання— 1564,
К ахл я — 1343, 1494. к. живичний— 1162. 2237.
К ахл яний— 1344, К итування— 1162. Клепати— 1563.
1495. К итувати— 1163. Клепка столярська— *
Качати, котити— 1488. Киш ка— 4996а. 1565.
Каш иця— 3835. к. викидна— 3811. К л ин— 156^, 5051.
Каш ка торфова — к. всисна— 3811. Клиновий— 1572.
1503. к. (про)гум ован а— к. злучепня— 1572.
К аш ку вати й— 1504. 3811. К л иьуватий— 1573.
Какшальшгіі— 487. К иш карня— 1541, Клинчаста цегла—
К аю вання— 485. 2009. 1535.
К аю вати— 184. К ишко в ий— 3812. К л інкер— 1570.
К вадратура— 1505. К івш — 1596. К ліикерівець— 2137.
К вартал— 1506. К ігті зал ізн і— 1597. Клінкерний— 1571,
к . ж итловиїі— 1506. К іл оват— 1523. 2137.
к. торговельний— к .-го д и н а - -1523. к. мостннеці» - 2137.
1506. к. уставлений— К лісм естер— 1571.
к. фабричний— 1506. 1523. К літка— 1565, 1567.
К варти ра— 1507. К іл ок ланцю говий— к . сход ов а — і 565.
К вартирний— 1509. 1610. . к. трямова— 1565.
К вартирогосп одар— К ількадротовнй— Клітку ванн я— 2455.
1511. 210 1 . К л ітку вати— 2156,
Квартиронайм ач— К іл ь к а ж и л ь іш й — К лі шарп я— 4868.
1510. 2099. Кліщі— 156S.
К варц— 1512. 11
К іл ь к а п о в е р х о в й — Клоака— 1576.
Клоачніпі— 157 7.
К варцевий-— 1513. 2105.
Клоччя— 2768.
К ватирка— 4763. К іл ь к а ц н л ін д р о в н й —
2104. Клуб— 1580.
К вітк а— 4831. Клюй а— 188.
К вітк ови й — 1581, К іл ь к іс т ь — 1 6 2 5 .
К іл ь ц е — 4 6 4 9 . Ключ— 1582.
4832. ' к. м утровпй— 1582.
к. грядка— 1581. К іл ь ц е в и й — 1 6 4 7 .
К- ск л еп
к. крамниця— 4832. К І л ь ЦІОВ а т и ік ;
136 Ключина — Конденсатор

Ключина— £298, 4302. к. туп ок утн е— 2650. Колоїдальний— 1628.


К лю човий— 1583. К олінчастий— 1620. *с. речовина— 1628.
К л ям ка— 5075. к. вал— 269. К олом азьниця— 2002.
К л ям ра— 1584, 4008. К о л ір — 2536, 4827. К ол она— 1638.
К нигарня— 1584а. к. масний— 4827. К ол онка— 1637.
1962. к. світл а біл и й , к . водовидавна—
К оагул ю вання— 1589, ясний, темний— 2536, 1637.
1586. К ол існ и й — 1622. к .-г р у б к а — 2918.
К оагул ю вати— 1587. К ол існ и к— 1621. к . нагрівна— 1637.
К оагул я нт— 1588. К ол іш н я— 1623, 3991. к. пож еж на— 1637.
К обил ка— 1590. К ол іщ а — 3793. к . правильна— 1637.
К овадл о— 2243. к. кодільне— 3793. К олонний— 1639.
К овал ь— 1818. к % напрямне— 3793. К ол оти ся— 4511.
К овальський— 1819. К ол іщ аткови й— 3794. К ол ум бар ій — 1645.
К овбаня— 3827. К ол ія — 1624, 1896, К ол ьоровий— 4829.
К овбасни к— 1613. 3530. К ол ьор ом ір — 1640.
К овбасництво— 1614. к. запасна— 3530. К ольф арба— 1552,
К ов басн я — 1612. к . подвійна— 3530. 1770.
К овзанець— 1775, к. приміська— 1896. Команда— 1653.
3170. к! рейкова— 1624. к. пож еж на— 1653.
К овзання— 4014. к. розподільча— $ К ом бі кований— 1654.
К овзатц ся— 4015. 3530. К ом бінувати— 1655.
К овзки й — 4016. к. трамвайна— 1896. К ом инок— 1439.
К овзний— 4017. К ол о— 1707, 1796, К ом ір ка— 1547.
К овний— 1594. 4858. К ом ірне— 1509.
К ов н ість— 1595. к . замкнене— 4858. К ом ірн и к— 1508.
К овп ак — 1644. к. керівн ого стр у­ К ом ор а— 32, 1517,
к. захисний— 1644. му— 4858. 1962.
к. казановий— 1644. К ол овий— 1797. К ом ори крамні— 3833.
к. повітряний— 1644. К ол овід— 461. К ом ор и и й - -1548.
К овш и к— 1596. К ол ов ор іт— 464, 1630. Компаунд-маш ина—
К одільний— 1453. к. різничий— 464. 1664.
К одол а— 1451. К олода— 212, 1631. К ом п енсатор— 1665.
к. гутаперчова— К ол одиц я— 4318. Компенсований— 1666.
1451. К ол одка— 1633. К ом пенсувати— 1667.
к. капарова— 1451. к. гальмова— 1633. К ом позиція— 1668.
К о ж у х — 1601. К ол одкова гальма— К омпонування— 1670.
К оза— 1602. 1634. К омпонувати— 1669.
К ози р ки — 1603. К ол одязь— 1632, 5070. К ом п ресор— 1671.
К озл а— 1604. к. артезійський— , К. П О В ІТ Р Я Н И Й ----
К ойл а— 235, 251. 1632. 1671.
К ок ор а — 1605. к. бетонний— 1632. Комунальний— 1656а.
К о к с— 1606. к. водобійни й— к. вигоди— 1656а.
К оксуван н я— 1608. 1632. К ом утатор — 1626,
К ок су вати — 1609. к. догірний— 1632. 1657.
К ок у си а піч— 1607. к. додільний— 1632. к. елементовий—
К ол ба— 1611. . к. збірний— 1632. 1657.
К ол есо— 1623. к . влучний— 1632. к. телефонний— 1657.
к. бігунцеве— 1623. к. перехідний— К омутаторний— 1627,
к . гідравлічне— 1632. 1658.
1623. к. повітряний— К ом утаційний— 1659.
к . крильчасте— 1632. К ом утац ія— 1660.
1623. к. пож еж ний— 1632. К ом утувати— 1661.
к . напрямне— 1623. к . п р овітр ю є аль- К онвекція— 1672.
к. тягл ове— 1623. - ний— 1632. К онденсатор— 1673.
Коливал ь ний— 1616. к. резервуар— 1632. к. запобіж н ий—
К оливатися— 1617. к . свердловий— 1673.
К ол и ска— 1958. 1632. к. змінний —1673.
К ол ієви й — 3527. к. світл овий— 1632. к. повітряний—
К олісвий м айстер—940. к . цідильний— 1632. 1673.
К ол інкувати й— 1619. к. ш ахтовий— 1632. к. роздільчий—
К ол ін о— 1146, 1307, К олодяний— 211. 1673.
1618, 2650. К ол оїд — 329, 1628. к. сталий— 1673.
Конденсаційний — Кран 137

Конденсаційний— К о р и т о — 1742, 3821. К ош тувати— 4269.


1675. к. вмивальник— К равець— 3242.
К онденсація— 1674. 1742. К равецька майстерня
к. перемішуванням к. р іч к и — 1921. — 3243.
— 1674; К оритуватий— 1743, К равецька машина—
к. поверхнева— 1941. 4963.
1674. К оритувате за л ізо— К рай— 1764, 2535,
к. центральна— 1732. 4645.
1674. К о р к о в и й — 3407. к. води— 4645.
К онденсувати— 1676. К о р о б к а — 1729. к. збіж ний— 1764.
К он д у к т ор — 1678. к. вогн ева— 1729. к. набіж ний— 1764.
Конечний— 1682. к . водом ірна— 1729. К райній— 1765.
К онічний— 1683. к . запобіж н а— 1729. К рамар— 4461.
К онопатити— 1686,2533. к. зчіплю вання— К рам арка— 4462.
К онопатка— 1687. 1729. Крамниця— 1840,
К онопачен ня—1688, к. пар ор озп од іл ь­ 1962, 2935, 4005.
2532. на— 1729. к . аптечна— 4005.
К он оп л і— 2814. к . хлипакова— 1729. * к. бакалійна— 1962.
К онопляний— 2814, к . ш видкостей— к. винн о-гастроно­
2815. 1729. мічна— 1962.
к. п рядиво— 2814. К ор обов и й — 1731*. к. галантерійна—
К онсервуванн я— 1688. К оробчастий— 1732. 1962.
К он сер в у в а ти — 1689. К ор овн я— 1733. к. гуртова— 1962.
К он си стен ц ія— 1690. К о р о к — 3403. к. забавкова— 1962.
К он сол я — 1691. К ор ом и сл о— 107, к. залізна— 1962.
К онстру ктувати— 1692. * 1734. к. кан целярського
К он стр у к ц ія — 1693. к. см окове— 1734. приладдя— 1962,
К он тор а— 1696. к. терезове— 107. 2935.
К онторни к— 1697. К оротке замикання— к. квіткова— 1962.
К он тр -р есор а— 1700. 1736. к. мануфактурна—
К онтрол ер— 1702,1704. К ор откоп ол у м ’ я т і й — - 1962.
К он тр ол ь— 1705. 1737. к. одя гова— 1962.
К онтрольний— 1706. К о р п у с— 1738. к. паперова— 1962.
К онтрол ю вати— 1703. к. надвірний — к . роздрібн а— 1962.
К о н у с— 1708. 1738. к . харчова— 1962.
к. велосипедний— К ор ч — 1741. Крамні ком ори— 729.
1708. К ор ч ак— 1623. К ран— 1766.
к. сп ох ов и й — 1708. К осец ь— 3658. к. вентильний—
К он усови й — 1709. К оси й — 1745. 1766.
К онцентричний— К осинець— 2315, 4596. -"к . витратний— 1766.
1711. К о с о гір — 1744. к. водовидавиий—
Коняка.— 1945. К осцевий— 3659. 1766.
К ооп ер ати в— 1715. К о с я к — 3099. к. водопровідний—
к. ж итлобудівель- К ося к ов и й — 3100. 1766.
ний— 1715. к. м іст— 2131. К. ВО Д О СП УСКН И Й —
к. ж и тл ов и й — 1715. К отедж — 1757. 1766.
К опалка— 5105. К отіл ьи и ц я— 941, к . запірний— 1766.
К опан иця— 2116. 1487. к. затіїчковий—
К опан ь— 1756. К откуван н я— 4610. 1766.
К опач— 754. К откува ти — 4611. к. зміш увалка—
К оп и стка— 2084. К о т о к — 122, 1490. 1766.
К оп тіти — 1718. к. каблевий— 122. к. зрош увальний—
К о р а — 1721. К оточкови й — 3794. 1776.
К ор а ш осова— 1721. К о т о ч о к — 3793. к. каліброван ий—
К ор ба — 3813, 1788. К отю чий— 1492. 1766.
к. п уск ова— 3813. К оц ь— 1592. к. контрольний---
К ор бови й — 1789. К оц ю ба — 1760. 1766.
К ор и дор — 1739. к. залізна— 1760. к . кул ясти й — 1766.
к. збірн ий— 1739. К очення— 1500. к. нісуарний— 1766.
к. розподільчий— 'К ош ар а— 813, 2482. к. пож еж ний— 1766.
1739. К ош и к— 1724. к. поливний— 1766.
К оридорн ий— 1740. К ош икар— 2984. к. оамозапірний—
К ор и сн и й — 3169. К ош ик увитий— 1725. 1766.
138 Краялышк — Лапа

к. спробний— 1760- К рокви— 4301. к. склепіння— 2795.


к. триходовим— К роквина— 2363, К упа— 1836.
1766. 4302, 4303. К упальний— 1824.
к. туал стови іі— К ріж ковий— 4303. К упальня— 1825.
1766. К роквовиіі звязепь— К упе— 1829.
к. чотириходовий— 4721. К уп іл ь— 277.
1766. К ронциркел ь— 1800, К унільниця— 277.
К раяльиик— 1145. 1794а. к. вилудж ена— 277.
К раяти— 3744. К роснева пи лка— к. для ніг— 277.
Крейда— £047. 1982. к. до сидіння— 277.
Крейди ще— 1181. К р у г— 1796. к. нож ана— 277.
К рем ато р і іі— 1776. К р уж а л о— 894. к ./ склицьована—
К рем піль— 1795. к. гаслове— 894. 277.
К рива— 1146. 1785, К ру ^каловий— 895. к. ш тампована—
£204. К р уж и н а — 1798. 277.
к. обтяж ення— 2204. К руж иннин— 1799. К упільн я— 278.
Кривина— 1786. К р у ж о к — 182. К уріти— 981.
К ривитися— 1378. Крут.енець— 2021. К у р о р т — 1830.
К риволінійний— к. правильний— Курява:— 3534.
1787. 2021. К у р я в у збити—
К ригон лав— 1867. К рутень— 4994. 3534.
К р и гостав— 1866. к. р обочий— 4994. К у р я в у зчинити—
К рил о— 1808. к. тягловий— 4994. 3534.
к. ґв и н ту в ате— к. тяж ний— 4994. К устар — 1833.
1808. к. яловий— 4994. к.-одинець— 1833.
к. п ов озов е— 1808. К рутий— 1805. К устарний— 1832.
Крильчатий— 1810. Крутильний момент— . К ут— 4591.
Криниця— 3790. 1806. к. вхідний— 4591.
Криничана вода— К рутити— 360, 1804.' К утець— 2756.
1583. К р у т іст ь — 1803. К у тів к а — 4595.
К рисата тр у ба —'4747. К руча— 1807. к . цуякісн а— 4594_
К р и си — 4746. Кручений— 356. К утівк ове за л ізо—
к .-б у р т — 47 16. К ручені сходи— 352. 4593, 4598.
к.-гор л ови н а— 4746. К сил ол іт— 1817. К утівниця— 5098.
К р и сов а загл уш ка— РСуваппя— 1593, 3159. К утний— 4590, 4598.
696, 4746. К увати— 1591. К утник— 4596.
К р и сова зл ук а— 4126, К увета— 1837. К утовий— 4590.
4747. . К узн я— 1820. К у точ ок — 4594.
К р итич н ий— 1790. К ул ьк — 4948. К у х а р — 3027.
К р и хки й — 48££. К ул ькова вальпиця— К ухєнііий — 1835,
К р и х к ість— 4823. 4949. 3028.
К ріпити— 1779. * К ул я— 4947. К ухн я— 1834.
К ріп лен ня— 1780. К Vл ястий— 1725, 2795, К у х ов а р ств о— 3028.
К р о к — 4937. 4952. К у х о л ь— 4229.

л
Л абор атор ія— 1839. л . олій ний— 1844. Л апдоле— 1850.
Л ав(к)а— 1840. л. спиртовий— 1844. Ланка— 1247.
Л агодж еиня— 3281. Л акування— 1844, Л ан тух— 2085.
Л агодити— 3283. 2262. Л анцю г— 4858.
Лазенник— 121. 2771. Л акувати— 1845, 2264. л. безконечний—
Лазний л ьох — 3050. Л амал ьниїі— 1937. 4858.
Лазниця— 2771. Ламаний— 1931. л. замкнений— 4858..
Л азня— 118. Ламання— 3194. л. мірчий— 4858.
л. душ ова— 118. Ламань— 1930. л. неш умкий— 4858..
л . нумерна— 118. Ламати— 1932. л. суставиий— 4858.
л. парова— 118. Ламкий— 1934. Л анцю говий— 4 8Г>6.
л. сімейна— 118. Л ам кість— 1935. л. тр и бок — 1623.
Л ак— 1844, 1846. Лампач— 3844. Л ан цю ж ок— 4857.
- чл . і з о л я ц і й н и й — 1844. Лимпачевий— 3845. Лапа— 1851.
Лапастий -- Льох 139

л. коса— 1851. Лій куватий— 463. л . з рухомими циф­


Л апастий— 1852. Л імузин— 1893. рами— 4347.
Л а т и ш — 1701. Л і пісний напір— .і. і н д у к ц і й н и й —
Л астівчин х в іст — Л898. 1317.
1854. Л іній ка— 1894. л. коливний— 4347.
Л ата— 1855, 2454. Л інійний— 1895. .і. маятниковий—
3752. Л ійпійш ій наглядач— 4347.
Л атальник—-1100. 2218. л. мокрий— 4347.
Л атка— 1190. Л ін ія— 1896. л. обертовий— 4347.
Л атування— 2455. л. впливу— 1896. л. подвійн ого та­
Л атувати— 2450. . і . магістральна— рифу— 4347.
Л а ш т у в а н н я --! 104. 1896. л. сухи й — 4347.
Л аш тувати— 4103. л . меж ова— 1896. Л об — 1915.
Л е гкий— 1859, 4037. л. надземна— 1896. Л обак— 637, 1801.
Л егкотопкий— 1801. л. н ап ору— 1896. Л обови й — 1916.
Л егкотопкість— 1802. л. пересилання— Л овець— 1917.
Л еж ак— 196. 1896. Л овити— 1918, 4624.
Л еж а ч ок — 190. л. силова— 1896. Ловний пристрій—
Л еж ень— 1868. л. сліпа— 1896. 4625.
Л езо— 1869. л. сх о д у — 189,6. Л овник— 1919.
Л ес— 1878. * л . телефонна— 1896. Л окалізація— 1925.
Л еткий— 1885. Л ін іяти— 1897. Л окалізувати— 1926.
Л етючий— 1885. Л ін ол ь— 1899. Л ок ом обіл ь— 1927.
Лещ ата— 3964, 4428. Л іпити— 1875. Л оком отор— 1928.
Л иварник— 1907. Л іс— 1877. Л ом — 1930.
Л иварня— 1906. л. будівельний— Ломаччя— 270.
Ливна вода— 1889. 1877. Л ом бард— 1933.
Л ивник— 1908. Л іса— 1054. 2986. Л опата— 1939.
Лимар— 5007. Л ісовий склад— 1880. л. залізна— 1939.
Л имарня— 5006. Л ісяний— 2987. л . черпакова— 1939.
Линва— 1451. Л ітній— 1884. Л опатка турбін н а—
л, дротяна— 1451. Л ітограф ія— 1909 1940.
л . капарова— 1451. Ліфт—1912а. Л опать— 1938.
л. кручена— 4528. Л іхта р — 4750. Л осн як— 4063.
Л инвовий— 1453. л. газовий— 4750. Л оси яковий— 4064.
Л инвочка антенна— л. гасовий— 4750. Л отік — 1942.
1452. л. гасож аровий— Л оя к — 4365.
Л ипа— 1900. 4750. Л ояковий— 4366.
Л и ш ш а— 1900. л. з відкритим л у ­ . Іу г— 5076.
Липкий— 1901. ком— 4750. Л удити— 1948..
Л и пкість— 1902. л. з закритим л у ­ Л уж н и й — 5078.
Липнути— 1903. ком— 4750. Л уж яий р озчин —
Л исиці— 4860. л. з оберненим л у ­ 5078.
Л исиця— 4339. ком — 4750. Л у ж н ість— 5077.
Л и сток — 1904. л. з полум'яним л у­ Л у к — 61, 969.
Л и тво— 1912. ком — 4750. л. вол ьтів— 969.
Лити— 1911. л. л у ковш і— 4750. л. плоский— 61.
Литий— 1910. л. иумерний— 4750. л. п ол у м ’яний— 969.
Л ичковип— 2419. л. світловий— 4750. л . попруж н ий— 61.
Л ичкувальний терпуг Л іхтарн ий— 4748. л . спадистий— 61.
— 1914. Л іхтарник— 474 9. Л у к ов ш і— 64. 970.
Л ичкуваиня— 2418. Л ічильний— 4346. л. м іст— 2134.
Л ичкувати— 2420, Лічильник— 4347. .Буковина— 1319.
3709. л. автоматичний— Л уп ак— 4038.
Л иш тва— 2253. 4347. л. глинястий— 1038.
Л івар— 931. л. відкритий— 1347. Лускуватий графіт—
. і . пересувний— 931. л. динамометрич­ 4919.
.і. трибовнй— 931. ний— 1347. Л утк а— 1752.
Л і гар— 1841. ' л. електронагпет- .І у ч — 3552.
Л ід — 1863. %ний— 4347. Л уч ок — 1953, 5030,
/і. штучний— 1<863. л. електрохемІН­ Л ьодарня— 1066.
Л ій — 699а, 1041,3840. ШІЙ— 4347. Л ьодовн я— 1864.
Л ій ка— 462, 1870. л. закритий— 1347. Л ь о х — 3050.
140 Людність — Машина

л. винний— 3050. Лготівка— 2806, 4533. л. ж и воср ібн а —


л. вхідний— 3050. Л ю тівник— 2805. 1847.
л. лазпий— 3050. Л ю товаиа зл ук а— л. з «денним» св іт­
Л ю д н іст ь — 2297. 4126. лом— 1847.
л. зайшла— 2297. Л ю тувальний— 2806. л. компенсована—
л. нетрудова— 2297. Л ю тування— 2757, 1847.
л. скуп чена— 2297. 2808. л. л укова— 1847.
л. тр удова— 2297. Л ю тувати— 2809. л. лю ту вальна—
Л ю з— 1119. Л яда— 1956. 1847.
Л ю к — 1950. Ляма-^-1960. л. м ногосвічна—
Л ю к с — 1957. Лямпа— 1847. 1847.
Л ю н ета— 3662. л. блочкова— 1847. л . настільна— 1847.
Л ю сован е вапно— 644. л. виповнена газом— л. настінна— 1847.
Л ю ст р а р — 1265. 1847. л. нерухом а— 1847.
Л ю стр о— 1263. л. висна— 1847. л. п о л у в а т н а —
Л ю стр ови й — 1264. л. .газова— 1847. 1847.
Л ю стр ов н я — 1264, л. гаслова— 1847. л. порож нява—
2009. л. гасова— 1847. 1847.
Л ю су в а ти — 642. л. гасож арова— Л ямпівник— 1840.
Л ю т а — 3361. 1847. Л ямповий— 1848.
Л ю та р — 2807. л. ж арова— 1847. л. настінник— 202.

м
М авзолей— 1961. м. кравеиька— 2009. Масив— 2005.
М агістральний— 1964. м. ремонтна— 2009. м. задній— 2005.
М агістраля— 1963. м. швацька— 2009. м. кільцевий— 2005.
м. д р у гор я д н а — 1963. м. ш евська— 2009. м. передній— 2005. .
м. кільцева— 1963. М алахіт— 1974. Масивний— 2006.
м. радіяльпа— 1963. М алахітовий— 1975. М асивність— 2007.
Магнет— 1967. Малий— 4037. М астиво— 2010.
м. підковувати!!— М алопотужний— 1977. м. асфальтове—
1967. Мандрівний струм — 2010 .
Магнетизм— 1965. 185. М астило— 1972, 1999,
м. залиш ковий— Маневр— 1980. 2013, 4066, 4067.
1965. Манеж— 1981. Мастил о в ід б і р н и к—
Магнетн ий— 1968. М анесмаиівська т р у ­ 20 01 .
М агнето— 1966. ба— 1982. Мастильний— 4067.
М агнетування— 2256. Манійний— 4327. Мастильник— 4068.
М агнетувати— 2257. М анія— *326. Мастити— 4069.
Мазанка— 1969. М анометер— 1985. Масткий— 1042.
М азанковий— 19 ? 0 . Манометричний— 1986.. Мата— 2012.
Мазничка— 1997. М ансарда— 1987. м. со л о м ’яна— 2012.
М азут— 1971. Мансардний— 1988. М атерик— 2014.
М айва— 4740. М ануфактура— 1989. М атеріал— 2013.
М айвильно— 4 7 1 1. М ануфактурний— м. будівельний—
Майдан— 3014. 1990. 2013.
м. архітектурний— Мапа— 1476. м. вогнетривкий—
3014. м. топограф ічна— 2013.
м. вузловий— 3014. 1476. м. в’ язальний— 2013.
м. міський— 3014. Марка— 1991. м. обтиральний—
м .-сад— 3014. м. фабрична— 1991. 2013.
Майданець— 3013. М армор— 2154. м. пальний— 2013.
м. літній— 3013. м. барвистий— £154. Мати щ о— 3668.
м. шлямовий— 3013. М арморовнй—-2155. Матка— 4869.
М айстер— 2008. М арш рут— 1994. М атовий— 2018.
м. кол ісви й— 2008. Маса— 2004. М атовість— 2017.
м. мостовий— 2008. м. активна— 2004. Матрац— 4567.
{і. шляховий— 2008. м. очисна— 2004. М атувати— 2015.
М айстерня— 2009. м. спорожнень— М аховик— 2020.
м. автогенна— 2009.. 2004. Машина — 2023.
Машиніст — Міст 141

м. водостовпова— м . водопровідна— М искуватнй від хо-


2023. 3957. док— 4372.
м. водотяж на— 2023. м. водосток ова— Мисник— 4991.
м. землекопна— 3957. Миттьовий— 254, 2028.
2023. м. вторинна— 3957. м. реле— 254.
м. кількациліндро- м. газоносна— 3957. М ідевий в ітр і ол ь —
ва— 2023. м. дворова— 3957. 1828.
м . компаунд— 2023. м. домова— 3957. Мідевий су л ьф а т—1828»
м. кравецька— 2023. м . дренажна— 3957. Мідний— 2036.
м. одноциліндрова— м. електрична— Мідь— 2037.
2023. 3957. М ідяр— 2035.
м. охолодна— 2023. м. ж йльникова— М іж вісся— 101.
м . парова— 2023. 3957. м . нерухом е— 101.
м. позема— 2023. м. закрита— 3957. м. рухом е— 101.
м. пральна— 2023. м. збіж на— 3957. М іж залізові суточ ки —
м. простотечіііна— м. каналізаційна— *♦ 2041.
2023. 3957. М іж колійя— 2042.
м. стаціонарна— м. кільчаста— 3957. М іж поверхове пере­
2023. м. м іськи х ш ляхів— криття— 2043.
м. сторчова— 2023. 3957. М ікроорганізм— 2086.
м . суднова— 2023. м . надземна— 3957. М ікроскоп— 2087.
м. тандем— 2023. м. незамкиеііа— М ікроскопічний—
м. толокова— 2023. 3957. 2088.
м. трисхідчаста— м. обводню вальна— Мікротелефон— 2091.
2023. 3957. Мікрофон— 2089.
м. ш видкоруш па— м. освітлю вальна— м. вуглянозерня-
2023. 3957. стий— 2089.
Машиніст— 2024. м. первинна— 3957. м.* капсульний—
Машиновий— 2025. м. розвідна— 3957. 2089.
Машиновня— 1153, м. розгалуж ена— М ікрофонний— 2090.
1255, 2025, 2659. 3957. М іліційна чата— 2092..
Машкара— 1995. м. складна— 3957. М ілководий— 2050.
м. димова— 1995. м. телефонна— 3957. Мінерал— 2093.
Мащення— 4066. м. трубна— 3957. М інералізування—
м. примусове— 4066. Мережчатий— 17. 2094.
М аяк— 2026. Мертвий— 2065. М інералізувати— 2095..
Маячний— 2027. Метал— 2070. Мінеральний— 2096.
Меблі— 2029. . м. суцільнореш ету- "Мінута— 2(^97.
Мебльовий— 2030. ватий— 2070. Міра— 2059, 4254.
Меблювати— 2031. Металевий— 2072. м . блискучости—
М еблярня— 2009, 2030. М еталообробний— 4254.
Межа— 2038, 4908. 2073. м. довж ини— 2059.
м. міська— 4908. Мета лювати— 2071. м. наповнення—
м. селитьби— 4908. Метер— 2077. 4254.
Меженний /рівень — м. подовжиниий— м. нерівномірности
2045. 2077. — 4254.
М ежиміська стація— М етліська плитка— м. перегріву— 4254..
2040. 2076, 2991. м. повности— 4254.
Межитрям ’я— 2039, М етрополітен— 2078. М ірило— 2011.
3486. М еханізм— 2081. М іст— 2134.
Межовий— 2044, 3048. м. лічильний— 2081. м. водопровідний—
Мезанін— 2046. Механічний— 2082. 2134.
М еліорація— 2048. м. кінь— 1944, 3970. м .-естокада— 2134.
Мембрана— 2056. Мечик— 3806. м. залізничнії— 2134.
м. телефони— 886. Мечиковий вимикач— м . з а л і з о бет о її и ий—
Мем бранний— 2057. 3806. 2131.
М ембрано-толоковий Мийниця— 2111. м. із їздою низом---
смок — 2058. Мило— 2167. 2134.
М ергел ь— 2061, 3822. Миловарня— 1066, лі. із їздою гор ою —
м . в а п н и с т и й — 2061. 2168. 2134.
Ме р ге л ю в а т и й — 2060. М иль пиіі— 2169. л і. - к а н а л — 2 1 3 4 .
М е р е ж а — 3957. Мильня— 2170. м . крнвол і її і йпий—
м. в ід к р и т а — 3957. Миска— 4370. 2134.
142 Містечко — М’ ятна олія

м. монументаль­ Мозаїка -2109. м. гасовий— 214 0.


ний - 2 Ш . Мозаїчний- -2110. м. підіймальний—
м . мурований— 2 і 31. Мокріні 2115. 2140.
м. одн о-дво-коліс- М окріти 2113. м. сам оостудннй—
вий— 2134. М окроповітряіш їі - 2140.
м. поворітпий— 2114. м. спиртовий— 2140.
2134. М олоко— 2116. м. тягловий— 2140.
м. постійний—2134. м . вапняне— 2116. М оторист— 2141.
м. рамовий— 2134. м . цементове— 2116. М оторов ий— 2142.
м. розсувний— 2134. М олот— 2117. М отосмок— 4532.
м . рухомий — 2134. М олотобоєць— 2118. Мототандем— 2143.
м. трямовий— 2134. М олоток— 2119. М отоцикл— 2144.
м. хідний— 2134. Молочний— 2120. М отоцикліст— 2145.
м. ш ляховий— 2134. М олочня— 2120. М отуз— 308.
М істечко— 2066. Момент— 2121. м. відтяж ний— 308.
М істкий— 1001. м. згинальний— М отузок— 308.
М істкість— 374, 1002. 2121. М отулик— 600.
м . г антажна— 374. м. ‘крутильний— М узей— 2156*>
М істо— 720. 2121 . Мул— 1348.
м. заштатне— 720. м. ламальнпй— 2121. Мул ист ий— 1349.
м. окр уж н е— 720. м. поьертнльний — М уляр— 1435.
м. провіпціяльне— 2121. М ур— 4250.
720. М оноліт— 2123. м. притивогпевий—
м .-сад— 720. Монол ітііий— 2125. 4250.
М істобудування— 737. Монол іти ість— 2124. Му рова 11 и й— 1430.
М істок— 2135. М онтаж— 2126. М урований— 1430,
Місце— 2069. Монтер— 2127. 1546.
Місцевий— 2067. . М онтувати— 2128. м. англійське—
М ісцевість— 2068. М онумент— 2129. 1546.
М іський— 722. М онументальний— м. бутове— 1546.
М ітла— 2075. 2130. м. в и устош во—-
М іх— 2080, 2147. Море— 2131. 1546.
м. ковальський— М орський— 2132. м. голаиське— 1546.
2080. Мостина— 1887. м. звичайне— 1546.
М іцність— 1781. (М остинець— 2137. м. ланцю гове—
Мішаний— 4079. м. залізобетонний— 1546.
М іш ок— 2085. 2137. м . модлове— 1546.
м. рятунковий— м. клінкерний— м. на розчині— 1546.
2085. 2137. м. н а су х о— 1546.
Млин— 2054. м. мозаїчний— 2137. м. нещільне— 1546.
м. водяний— 2054. м. иепропускш ій— м. перехресне—
м. паровий— 2054. 2137. 1546.
Млиновий— 2055. м. торчаковий— м. плазом— 1546.
Млинок— 312. 2137. м. польське— 1546.
м. водомірний— 312. Мостити— 2136. М уропробоєць— 3406.
М ногоблок— 4364. М остовий— 2138. М урування— 1546,
М ногозв ійшій— 2098. М остовипия— 3064, 1430.
М ногократний— 2100. 3167, 3482, 4901. М утра— 627.
М ногоповерховий— М остяр— 2139. м. злучна— 627.
2105. М осяж — 1857, 2037. М утровий ключ— 608.
М ногосвічковий— М осяж евий— 1856. М утр ор із— 2079.
2102 . Моташка— 3941. Муфля— 2165.
Мно гос х ід ч асти й— v М отика— 2146. М ’якш ання— 3610.
2103. М отор— 2140. М ’якш ати— 3609.
Могила— 2106. м. автомобільний— М ’ясний— 2171.
М одель— 2107. 2140. М ’ясо.тьодовия— 2173,
М одл о— 1871, 3498, м. бензиновий— 4796.
4008, 4935. 2140. М ’ята пара—-2175.
Модловий— 4936. м. бензоловий— М ’яти— 2176.
М одуль— 2108. 2140. М’ятна олія— 2174.
м. водяний— 2108. м . га з ов с ііс н и й —214 0.

ч
На два місця —Напускна тахля 143

н
На два місця—-817. Н адбудовування— Намагпетувати—
На з а р із— 4577. 2221 . 2257.
Н а ок о — 683. Н адбудовувати, Наметепь— 274.
Н абивання— 2178. -вати— 2220. Н амотувати— 2190,
ІІаби бати — 2177. Н адв і р н ий— 375 а , 2259.
Н абивний— 2179. 2210, 2291. Намул— 2263.
Н аби р ати ,-брати— Н адгробок— 1961. Намулений— 2265.
2180. Наддашок паку її ко­ Намул ювати,-лити —
Н а б ій — 1203. вш і— 62-9. 2264.
Н а брязком — 2183. Надземний— 2213. Нанесений— 2265.
Н абризкувати— 2182. Н. л інія— 444. Нанесення— 2262.
Н абубн явіти — 3562. Н адібок— 192. Н аносити,-нести—
Н абувати,-бути фаху— Наді й н ий— 2212. 2264.
4185. Н адійність— 2211. Напинач ланцю го­
Н авантаж ити— 3051. Над м і р и и іі — 4927. вий— 3317.
Н авантаж ування— н. яскравість — Напис— 2216.
2203. 181, н. перестережпий—
Н авантаж увати— Надсклепіниа о у д о - 2216.
2202. . ва— 4299. Напівциліндричиий —
Н аверстування — Надстінпий— 2219. 3209.
#*2209. Накид— 2260. Н апір— 2272.
Н авивання— 2258, Накидання— 22#2. н. вільний— 2272.
2261. " Накидати— 2264. п. господарчий—
Навивати— 2190, 2259. Накип— 1436, 2234. 2272.
Навитка— 2261. Н акииоустійник— н. п о ж е ж н и й --
Н авіш увати— 2189. 2233. 2272.
Наводити— 2275. Н акіт— 2228. Н апірний— 2273.
Н авхреспий— 1784. Н акіття— 2230. Н апірник— 4789.
Наглядач лінійний— Накладання— 2235, Н аповнення,-июван-
2218. 2262. ня— 2270.
ІІагнітиіґй— 2195. Накладати ,-сти— Наповнити ущ ерть—
Н агнічувати— 2196. 2180, 2264. 2271.
Н аголовний душ — Накладка— 2235. Напов нити ,-нити—
702. Накладна відтяжпна— 2271.
Н а гол ов ок — 2197. 2525. Напоиа віконна —
Н агострити— 2627. Накладпий паркет— Л992.
Н агрівання— 2198. 2181. Н апруга— 2277.
н. надмірне— 2198. Накладу вати ,-сти— ті. в ід ’ ємна— 2277.
H arp вати,-ріти— 2236. . я . додатна— 2277.
2201 . Наклепка— 2237. я. доп ускна— 2277.
Н агрівний— 2200. Наклепувати ,-пати— н. пробивна— 2277.
Н агрівник— 2199. 2238. Н апруж еність— 2278.
п. закритий — Н аковування— 2244. Напрям— 1994, 2274.
2199. Наконечник дотичко- н. д ор оги — 1994.
н. ііепрнтулений-- вий— 2275. н. засвічування—
2199. ІІакотииа— 2229. 2274.
и . парострумин- Накочу вати,-котити — її. на плані— 2274.
нш і— 2199. * 4611. Напрямляти ,-мнти —
и. реброваиий— Иакраиок— 1722. 2275.
2199. Накрижпик— 1865. Напрямний— 52, 294,
Н агромадж ування— Накрутиий— 2186. 2277.
2246. Накручувати ,-титн— н. апарат— 52.
Н агромадж увати, 1067, 2185. н. блок— 294.
-дити— 2247. Налаштувати— 1103. Напрямішк—4287.
Н адавати,-дати чину— Наливати ,-л ігги— Напуск(апня) води—
3323. 2250. 2279.
11адав ка— 2205. Наливний— 2251. Напускати— 558, 2280.
11адав л ювати ,-вити— Налшкміь— 2285. Напускний— 559.
2206. Наліпна прикраса— Напускна тахля—
Н адбудова— 2221. 1876. 2268.
144 Нарис — Нумер

Н арис— 2318, 5137. Н асухо кладка— Н ерівномірність—


Нарисний проект— 1546. 2332.
5138. Натирач— 3198. Н еробочий— 142.
Н аріжний— 4590, 4598. Н атиск— 2224. Нерозривний— 2335. ‘
Н аріж ник— 2315. Натискати ,-снути— Н ерозрізний—*2334.
Н аріж ниця— 2249, 2206, 2225. Нерозчинний— 2337.
4302. Натискне цідило— Нерозчинність— 2336.
Н арізувати,-пати— 2273. Н ерухомий— 2338.
2284. Натискний— 2226. н. м іж віеся— 1022.
Н арінистий— 733. Натисковий кадовб— Н ер ухом ість—2327.
Н арінок— 734. 4743. Н ерухом о— 2194.
Н аростати— 2287. Натопень— 1863. Неспалений— 2339.
Н арубувати ,-бати— Н атрій—*2311. Неспаленість— 2338.
2290. Н атяг(ання)— 2313, Несправний— 2322.
Насад— 2135, 2295, Н атягати,-гнути— Н есправність— 2321.
2296. 2312. Нестискний— 2340.
н. аспіраційиий— Натяжний— 2314. Н етрудова людність—
2295. Нафта— 2345. 2342.
н. задній— 2135. Нафтовий— 2346. Нефарбоване залізо—
н . конічний— 2295. Нахиляти ,-л ити— .4904.
Насадження— 2295. 2242. Нечин— 144.
Насаджування — Начальник пож еж ні— Нечинити— 145.
3248. 2316. Нечинний— 146.
Насип— 2307. Начинка— 1203. Неш умкий— 169.
Насипати— 2305. Начиняння— 1205. Нещ ільний— 2326.
Насипний— 2306. 1Іачиняти ,-нити— Н ижній— 2352.
Наситник— 3865. 1204. Н изковий— 3249, 3952*
Насичений— 2310. Н ачілок— 4775. Н изобудова— 2352 г
Насичення— 2309, Начіплювання— 2188. 4299.
3866. Н ачіплювати, -чепи- Низький— 2353.
Насичувати ,-тити— ■ ти— 2189. Н івелір—2348.*
2308, 3867. Наявний— 2255, 3667. Н івеліриий—2349.
Н аскрізний— 3432, Н аявність— 2252, Н івелювання—2350*
4002. 2254. Н івелювати—2351.
Н асліпо— 2194. Небезпечний— 2548. Н іж — 2364.
Н асм оковувати,-к у ­ Небезпечність— 2547. Ніздратий— 2364.
вати— 2232. 1-Іеватний— 142. Н іздратість— 2368*
Н асмокування— -2231. Н евтралізування— Н ікеляр— 2356.
Наснага— 1203. 23*23. Н ікелярня— 2009,
н. електрична— П евтралізувати—- 2355.
1203. 2324. - Н іклювати— 2354 *
Наснажати ,-жити Невтральний— 2325. Н ітрогліцерина—
електрик.— 1204. ІІегори м ур— 207, 4250. 2359.
Наснажний— 1206. І іедов гочасний— 1773. Ніш а— 2361.
Наснажування ,-ення Н едоробок— 2319. Н овоселиця— 2362,
— 1205. Незалежний— 2320. 4299.
Н аснаж увати— 1204. Незамкнений— 3617. Нож аний— 2366.
Н асочувати ,-чити— Н езмінність— 3261. Н ож иці— 2365.
3464. Н езрівноваж ена си­ Н ож івка— 2367, 2925.
Наспа— 2716. стема— 2323, 3980. Номенклатура— 2370.
н. кам ’яна—*2716. Н екбвзний— 2341. Н орма— 2374.
Настилання— 2303. Н екорисний тягар — Нормальний— 2373.
Настилати ,-стел ити— 2065. Норми робітн і— 4649.
2302. Непоруш ний— 696. н. роботи— 2374,
Н астільний— 2304, Непохитний— 4665. 4649.
4276. Н епохитність— 4666. Н оси к— 2375.
Настінний— 4253. Непритулений нагрів­ Н осити— 2377.
Настіпник лямповий— ник— 4286. Н осовий— 2378.
202. Н епрозорий— 2329. Н очліж ня— 929, 2379.
Н асування— 2208. Непроникливий— Н ош і— 2376.
Н асувати,-нути— 2330. 11ул евий— 2380.
2207. Нерівномірний— и. провід— 2357.
Насувний— 2209. 2333. 11у мер— 2371.
Нумерний — Обтяження 145

Н умерний— 2372. н. злука з наклад­ Н ю товий— 1131.


Н утрець— 2357. ками— 1131. Н ю тування— 1130,
Н ю та— 1130. н. злука у напуск— 1564.
Н ю тований— 1131, 1131. Н ю тувати, заню ту-
1562. н. ш во— 1131. вати— 1132, 1563.

о
О б а п іл — 710. Обернений— 2450. Обплітати,-плести—
О бап ол ок — 710. Оберт— 2444. 2551.
О ббивальний— 2441. Обертальний— 479, О б р а х у н ок — 4078.
О ббивальня— 2009, 476. о. виконавчий—
2441. Обертання— 480. 4078.
О ббивання— 2414. о. повільне— 480. о. попередній— 4078.
О ббивати,-бити— 2413. Обертати(ся) ,-нути Обрисовий— 1535,
О ббивач— 2442. (ся )— 477. 4,713.
О ббивка— 2414. Обертовий— 478. О брізування— 2452.
О ббіл увати— 3883. о. р у х — 478. О брізувати ,-зати —
О бвивати,-вити— 2423. Обзел— 2412. 2453.
О бвитка— 2424. Обід— 2434. О брік— 1727.
о. вторинна— 2424. Обідній— 2396. О броблю вав ня,-лен-
о. модлова— 2424. Обідок— 2435. ня— 2447, 2661.
о . паперова— 2424. Обіжне світло— 140. О бробляти ,-би ти —
о. первинна— 2424. Обіймиця— 2440. 2446.
о. подвійна— 2424. Обкладний— 2525. О бруч— 2457.
Обвивання перекри- Обклейна робота— Обручевий— 2458.
вом — 2422. 2528. О бскрібан ня— 2609.
О б в ід — 1707, 2733. Обклеювання— 2416, О бскр іба ти ,- ребти—
о. змочений— 2904. 2526. 2610.
Обвідний— 2387. Обклеювати — 2415, Обсл у говув ання—
О бвітрю ван ня— 91, 2527. 2463.
2388. О бковувати,-кувати— О бслугов ув ати ,-гува-
О бвітрю вати— 92. 2530. ти— 2464.
О бвітрю вач— 90, 736. О бличковувати,-ку­ Обсмалювання— 2408,
О бводи ти ,-вести—- вати— 2420. 2542.
2386. Облік— 4687. Обсмалювати,-лити—
Обводнювальний— О бліковувати, -к ува­ 2409, 2543.
2582. ти— 4688. Обсмолювання— 2613.
Обводнювання ,-нення Обмеблювати— 2031. Обсмолювати ,-л ити—
—2585. Обмерзання— 2417. 2С14.
о. односхиле—2585. Обмивання— 2428. Обставини— 4658.
Обводнювати ,-нити— Обмивати, обмити— О бстругуван ня— 2630.
2584. 2427. О бстругувати ,-гати —
О бводню вач — 2581, Обмивш ій— 2429. 2631.
2583. Обмотування— 2422. Обтиральни й— 2468.
о . обертовий -2581. Обмотувати ,-тати— Обтирати,-терти—
о. пересувний—2581. 2423. 2467.
О бворииення— 2494. О бмуровування ,-р у- Обтискання— 2411.
О бвязувати ,-зати— вания— 2433. О бти скати,-снути—
2390. О бносити,-нести— 2410.
О бгорання—-2391. 2432. Обтискач— 2411.
О бгорати ,-ріти— Обнош ування— 2433. Обтісуванії я ,-тесан­
' 2392. Оболонка— 2443. ня— 2465.
О бгорілий— 2393. О бора— 251, 813. О бтісува ти ,-тесати—
О бгородж ування— Обпалювання— 2408. 2466, 2603.
2433. Обпалювати ,-л ити— Обтяження,-ж уван­
О бгородж увати ,-ро­ 2409. ня— 2203.
дити— 2 4 3 2 , 2 4 9 5 . О бпікати,-пекти— о. дійсне— 2203.
О бгородний— 2 4 9 3 . 2409. о. добове— 2203.
О бел іск— 2 4 0 2 . Обплітання— 2550. о. лямпове— 2203.

Комунальне Господарство—10.
146 Обтяжневий — Орнаментувати

о. м оторове— 2203. о. брезентова— о. сувій не— 3904.


о. побутове— 2203. 1751. Олив ’ яний— 3906.
о. світлове— 2203. Однобічний— 2510. Олійний— 1996.
о. хуткозмінне— Одноверсне цідило— Олійниця— 2000.
2203. 2511. Олінафт— 2539.
Обтяжневий— 2204. Одноголовий— 2499. Олія— 1999.
Обтяж увати ,-ж ити— Одногузирева тарас- о. маш инова— 1999.
2202 . ка— 2502. о. мінеральна—
О бух— 2471. Одножильний ка­ 1999.
Обценьки— 5086. бель— 2500. о. м ’ ятна— 1999.
Обшиванка— 941. Одножильник— 2500. о. рослинна— 1999.
Обшивання— 2473. Однозвійний— 2498. о. трансф орматор­
Обшивати ,-шити— Однойменний— 2501. на— 1999.
2472. Однокамерний паро­ о. циліндрова—
Обш ивка— 2473. вик— 2502. 1999
Обшивний— 2474. Одноколіевий міст— О м нібус— 2541.
Общеп л ю в ання— 314. 2506. Опади атмосф ерні—
Овал— 2477. Одноконсольний 2587.
Овальний 2478. трям— 2504. Опаловий— 2545.
Овоїд— 2479. Однопільний— 2509. Опалувати— 2544.
Овоїдал ь ний— 2480. Однополюсний— 2505. Опір— 4146.,
Огляд— 2600, 2616. Однорідність— 2507. о. гідравлічний—
о. зв ер х н ій — 2616. Однорядний у стій - 4146.
Оглядати ,-нути— ник— 3249. о. додатковий—
2601. Односхилий— 2508. 4146.
О глядовий—4090. Односхідчаст ий— о. заступний— 4 146.
о. т оч ок ветеринар­ 2512. о. захисний— 4146.
ний— 3013. Однотес— 2513. о. індуктивний—
О города— 2492. Одноциліндровий— 4146.
О горож а— 1311. 2514. о. місцевий— 4146.
о. легка— 1311. Одночасний— 995. о. перехідний—
Огрівання— 2684. Одяг дерниковий— 4146.
о. безперервне— 2496. о . п усковий— 41 4 6 .
2684. о. каблевий— 2443. о . р у х о в і— 4146.
о. висок оти скове— Одяговий х и сток — о. тертя— 4516.
2684. 3302. Опірний— 2558.
о. водяне— 2684. Оздобний— 847. О повиток— 2559.
о. далекосяж не— Озометричний гра­ Опора— 2557.
2684. дус— 2516. о. кул яста— 2 557.
о. з приш видш е­ Озонатор— 2517. о. хи тка— 2557.
ним обігом — 2684. о. трубчастий — о . цупка— 2557.
о. місцеве— 2684. 2517 О п орядж уванн я,
о. ни зькотискозе— Озонаторний— 2518. -дж ення— 2661.
2684. Озонація— 2519. О почивальня— 4180.
о. одн отрубн е— Озоиійпа батерія— Оправа— 2560, 2561.
2684. 2518. Оправляння ,-лення—
о. пароп овітряне— Озоновня— 2518. 2561, 3590.
2684. О зонування— 2519. Оправляти ,-ьити—
о . пов ітряне цирку- Окапець— 4043. 2562, 3591.
ляційне— 2684. о. віконний— 4043. О пуклий— 556.
о. центральне— Окладина— 2019. О п укл ість— 555.
2684. О к овувати,-кувати— О пускання— 3248.
О грівний— 2683. 2530. О пуст— 5001.
О гузка— 4877. Околиця— 2538. О ранж ерія— 2575.
О гузковий— 4878. О коло—4218. Ордер— 2576.
О гузок— 4793. о. ж ш ильне—4218. Ординарний— 2577.
О двірок— 802, 1752, О коренок— 1816. Оренда— 56.
2524. Окрайок— 1794. Орендар— 57.
Одвірчана дотичка— о . переїздки— 195. Орендарський— 58.
802. О кріп— 1532. Орендний— 59.
Одиниця— 994. Окріпник— 1531. Орендувати— 60.
о. машинова— 994. Ол ивлити— 2603. Орнамент— 2579.
Одіж— 1751. Оливо— 3904. Орнаментувати— 2580.
Осад — Папір 147

О сад— 2588. Осердя— 3949. о. викидний— 2642.


о . випадний— 2588. Осередок— 4846. о . вхідний— 2642.
о . нерозчинний— Осцка— 2607. Отоса— 2722.
2588. О сиковий— 2608. Отруйний— 5149.
о . пластивчастий— Осі спаровані— 2639. Отрута— 5148.
2588. О сід гр у н ту — 2586. О холодж ення— 2729.
Осада— 5160. Осідання гр у н ту — о. циркуляційне—
Осаджування— 2591. 2586. 2729.'
Осаджувати ,-дити— Осідання фундамен­ Охолодж увати ,-дити—
2590. т у — 2605. 2728.
Осадний— 2589. о . постійне— 2586. Охолодний— 2727.
Освітленість— 2597. О сідати, о сісти — О холодна машина—
о . пересічна— 2597. 2590, 2606. 4814.
о . позема— 2597. Ослаба— 2611. О хоронний— 3303.
о . просторова— Ослаблення— 2611. О хоронник— 2730.
2597. О слабляти ,-бити— о. пож еж ний—
Освітлення— 2599. 2612. .2 7 3 0 .
о . безпосереднє— Ослін— 1840, 3990. О хороняти ,-нити—
2599. О слінчик— 3990. 2731, 3304.
о . відбиване— 2599. Оснащ ування— 2617. Очепа— 99*
о. внутріш нє— 2599. Оснащ увати ,-стити— Очерет— 1442, 4529.
о . добре— 2599. 2618. . Очеретяний— 1443,
о . достатнє— 2599. О снова— 2619. 4530.
о . загальне— 2599. о. природня — Очисний— 2735, 2737.
о . запасне— 2599. 2619. Очисник— 2734.
о . місцеве— 2599. о. ш тучна— 2619. Очищальня— 2659.
о . надвірне— 2599. Основний— 2620. Очищання ,-щення—
о . основне— 2599. О стріш ковий ізол я­ 2736, 2739.
о . полувідбиване— т о р — 1636. Очищати ,-стити—
2599. О студж ування — 2738.
о . природне— 2599. 2729. Ош парювання— 2744.
о. пряме— 2599.' о. ш тучне— 2729. Ошпарювати ,-рити—
о . хатнє— 2599. О студж увати ,-дити— 2745.
Освітлювальний— 2728. . Ощепина— 299.
2592. О суш ування— 2637, Ощепл ювання— 2389.
Освітлюваний— 2596. О суш увати,-ш ити— Ощ еплювати— 2390 ^
Осв ітл ювати ,-тити— 2636. Ощіп— 314, 2389.
2598. О твір— 2642. о. верхній— 2389.

п
П авільйон— 2748. Пальне— 724. П ам ’ятник— 2760.
п. фотографічний— П альний— 725. Панеля— 2761.
2748. П альник— 711, 3791. Панцер— 221, 2763.
Падання— 2751. п. газовий— 3791. Панцерний— 2762.
Падати— 2650. п. газож аровий— Панцерований— 2762.
П акілець— 1651. 711. Панчіш ник— 4934.
Палена цегла — п. гасож аровий— Панчіш ня— 2009,
1535. 711. 4933.
Паливний— 4454. п . перевернутий--- Паперовий— 234.
Паливник— 4453. 711. П апір— 233.
ГІаливничий —1758. П альниковий— 712. п. збруднений---
П аливо— 4455. П альовий— 3873. 233.
п. течне— 4455. П аля— 3882. п. картатий—
П алітурка— 2884. п. головна— 3882. 233.
П алітурник— 2886. п. ґарован а— 3882. п. лінієний— 233.
Палітурня— 2009, п. ґр у н то в а — 3882. п. писальний— 233.
2885. п. к ося кова — 3882. п. промокальний—
Палуба, (проц.) палуб- п. сторож ева— 233.
лення— 2456. 3882. п. рисівничий— 233.
148 Пара — Передній

П ар а— 2764. П ароперегрівник— Перевертання— 2568.


л . вол ога— 2764. 2786. Перевертати ,-нути—
л . гостр а— 2764. П ароповітряне огр і­ 2569.
п. зуж и та— 2764. вання— 2778. Перевід виличний—
п. м ’ята— 2764. П аропровід— 2787. 2821.
п. насичена— 2764. П аропровідний— 2788. Перевідний— 2823.
и. перегріта— 2764. П аророзподіл, (проц.) П еревіз— 2888.
п. св іж а — 2764. паророзподілення— П еревірка— 3410.
П араван— 4986. 2789. П еревіряти,-рити—
Парадний— 2765. п. суваковий—2789. 3411.
Парадні сходи — 4925. П аророзподільник— П ереводити,-вести—
П арапет— 2767. 2790. 2822.
П ар асол я— 1281. П аророзподільний— П ерев’язувати,-зати—
Паристий-— 2776. 2791. 2826.
П аритися 2772. П аросиловня— 2792, П ерев’ язь,(п роц .) пере­
П арк— 2773. 4660. в ’язування— 2824.
п. трамвайний— П аросток— 2700. п . навхресна— 2824.
2773. П ароструминний— П ерегарт,-гартуван­
П аркан— 1054. 2793. ня— 2849.
Паркановий— 1057. П аротворення— 2785. Пегрегартовувати(ся),
П аркет— 2774. П аротяг— 2777. -тувати (ся )— 2850.
п. масивний наклад­ П аротяговий— 2779. П ерегін— 2829.
ний— 2774. П арувати— 4182. П ерегнивати,-нити—
п. плетивом— 2774. Парфумерія— 2796. 2827.
п. простим плети­ Парфумерний— 2798. П ерегній— 2828.
вом— 2774. П ас— 3760. П ерегони— 139, 3994.
п. сосон к ою — 2774. п. відкритий— 3760. П ерегоновий автомо­
п. цегелкою —2774. п. перехресний— біль— 705.
Паркетний— 2775. 3760. П ерегородка— 2831.
Парний— 2776. П асаж — 2798. п. вогнетривка—
Парник— 2775а. П асаж ир— 2799. 2831.
П арня— 2770, 2780. Пасажирний— 2800. п. дірчаста— 2831.
П аровий— 2780,. Пасмо— 1034. п. обшивна— 2831.
П аровик— 1753. П асовий— 3759. п. підсилкова—
п. безпечний— 1753. п. гальма— 1874. 2831.
п. водотрубний— П атрон— 2801. п. рівна— 2831.
1753. п. з ключем— п. тахльована—
п. водотрубний од­ 2801. 2831.
нокамерний— 1753. п. лямповий— 2801. П ерегорати,-р іти—
п. газоводотруб­ Патронний— 2802. 2830.
ний— 1753. П атрубок— 2803,- 2700. П ерегрів пром іж ­
п. з вогневими тр у­ п. крисатий— 2700. ний— 2832.
бами— 1753. п. '/ставний— 2803. П ерегрівати(ся), -гріти
п. з окріпником— Паша— 1727. (с я )— 2834.
1753. Паштетня— 2804. П ерегрівник— 2833.
п. паротяговий— Пекар— 2812. Передавати ,-дати—
1753. П екарня— 2811. 2837.
п. циліндричний— Пемза— 2813. Передання— 2839.
1753. Первинний— 2816. Передатне число—
П аровипускний— П ервісний— 2816. 2838.
2782. Пергамен— 2817. Передача— 2838, 2839.
П аровиця— 1478. П ергаменовий— 2818. п. важ ільна— 2839.
П аровичний— 1754. П еребіг— 3396, 4806. п. кодільна— 2839.
П аровичник— І 758. п. то л о к о в и й — п. ланцю гова— 2839.
Паров ич ия— 1754, 4806. п. линвова— 2839.
2659. П еребруковувати— п. пасова— 2839.
П аровпускна тр уба— 2869, 2895. п. трибова— 2839.
2781. Ііеребрук ува н н я—- п. ш некова— 2839.
Паронепроникли- 2896. Переділка— 1350,
вий— 2784. Переведення р об от— 2819.
Паронепроникли- 3444. Передлазня— 3298.
вість— 2783. П еревернутий паль­ П ередм істя— 3329.
/ П ароогрівання— 2684. ник— 1354. Передній— 2843.
Передок — Пил 149

П ередок (механічної П еремазування— 2868. П ерестилати,-слати—


драбини)— 2844. Перемежни^— 2871. 2895.
П ередпокій— 2843, Перемикальний— П ерестій— 2622, 3483.
3386. 2859. П ересув— 2823, 2841.
П ереж арення воло­ П еремикати,-мкнути Пересувати ,-нути—
сини— 2879. — 2858. 2822, 2840.
П ереж арю вати (ся), Перемикач— 2857. Пересувний— 2823.
-ритися— 2850. Переміш увалка— П еретвірник— 3307.
П ерезалюдненість— 2084. П еретворю вати,-ри­
2877. п. грабляста— 732, ти— 3308.
П ереїздка— 3434, 4890. 2084. Перетин, перетинання
П ереїзний гасл і- П еремощ увати,-мости­ — 2890.
вець— 2845. ти— 2869. Перетинати ,-тяти—
Перекидання— 2568, П еренапруга— 2876. 2884.
2855. Перенесення— 1672. Перетинка — 886,
Перекидати , - н у т и — Переносний— 2878. . 2887.
2569. Переносник— 2879. Йеретирання— 2898.
П ерекидний— 2570. П ереобтяження— Перетирати,-терти—
П ерекладання— 3449. 2836. 2897.
П ерекладка— 2856, П ереобтяж увати, П еретік— 380, 3494.
2874. -ж ити— 2835. Переточувати ,-чити—
П ерекош ування— Перепад— 2880. 2702.
2853. Перепал— 2846. П ерехід— 2900.
П ер ек ош увати (ся), - к о­ Перепалена цегла— Перехідний— 2902.
с и т и с я )— 2854. ІоЗ о. П ереховування—
П ерекривання— 2864. Перепалювання— 4819.
П ерекривати,-крити— 2847. П ереховувати— 4820.
2862. Перепалювати ,-л ити П ереходити, пе­
П ерекривна дільни­ — 2848. рейти— 2901.
ця— 2863. Перепиняти— 1088. Перехресний— 2861.
П ерекриття, (процесе) П ереплановувати, п. пас— 1150.
перекривання— -нувати— 2873. П ерехрестя— 1782,
2864. Перепланування— 1783.
п. архітравне— 2881. п. надземне— 1783.
2864. П ерепона, перегоро- п. проводове— 1783.
п. м іж поверхове— ж а— 1084. П ерехрещ увати(ся), ■
2864. Переправа— 2888. -хрестити(ся)— 2860.
п. плитове— 2864. П ерепу скати— 3466. Цвреціджений— 4734.
П ерекрій— 3958. П ерепускний— 3467. П ерецідж ування—
п. допускний— 3958. П ереривати,-рвати— 4733.
п. коритуватий— 3310. Перечка— 3229.
3958. Переривник— 3309. П ереярок— 2481.
п. тетуватий— 3958. Пересилання— 2839. Перил о— 2329.
п. чинний— 3958. п. високовольтове— Перина— 4567.
П ерекрученість— 2839. Перійна забудова—
1373. П ересилати,-слати— 3834.
П ерекручування— 2837. П еріод— 3938.
1372. П ересівати,-сіяти — п. огрівний— 3938.
П ерекручувати ,-ти- 2702. П ерія— 1896, 3833.
ти— 1371. Пересідати— 28886. п. ламана— 1896.
П ерекупка— 103, 4462. П ересідка— 2888а. Перко— 2905.
Переливати ,-литл— Пересічний— 4220. п. центрове— 2905.
2865. П ересмокування—2852. Пермутит— 2906.
Переливний— 419, Пересмокувати— 2851. Персонал— 2907.
2866. Переставляння— 2841. п. службовий— 2907.
П ереліж ка— 3 4 4 9 . Переставляти ,-вити— Перспектива— 2908.
п. гумова— 344 9. 2822, 2840, 2893. Перукар— 2768.
п. лосиякова— 3 449. Переставний— 2823, Перукарня— 27 69.
Перелопачувати ,-па- 2878, 2894. Петля— 2915.
тити— 2 86 7. Перестереж ний—2216, Пивниця— 2921, 3050.
П ерелучаипя— 2891. 3303, 3306. Пил— 3534.
Перелучати ,-чити— Перестері гати—3304. п. кам’яновугля-
2892. Перестилання— 2896. ний— 3534.
150 Пилка — Підшивка

Пилка— 2925. 1Іідґр ун товувати ,-ту- п. пасаж ирна— 3147.


л. кроснева— 2925. вати— 3087. П ідоймовий— 3148.
п. поперечна— 2925. П ідгрунтуванн я— П ідпальник— 1182.
п. продовж ня— 2925. 3086. п. електричний—
П илосмок— 3533. П іддаш ок— 1281, 1603, 1182.
П иляр— 2928. 2187. п. ж аровий— 1182.
Пиляти— 2926. П іддеїш я— 3093, 4011. П ідпалювання— 1182.
Пиптик— 4163. П іддувало— 3094. Підпалювати ,-л ити—
П ирій— 3535. П іддуж ж я—-3095. 1111 .
Писальний папір— П іделектровня— 3128. Підпертий рівен ь—
2936. П ідзвдзень— 3138. 3115.
Писемний— 2937. Підзвязневий— 3139. П ідпирати,-перти—
П итання— 460. п. площ инка— 3013. 3118.
Питний— 2942. Підземний— 3096. П ідпір— 3120.
Питома вага— 4602. П ідігрівати,-гріти— П ідпірка— 3122, 4689.
Пишик— 2943. 3112. п. прикорочена—
Півватна лямпа— 3201. П ід ’ і[зд— 3144. 3122.
П івзагата— 3202. Підіймальний— 3148. П ідпірний— 3123.
П івзлучник— 3204. Підіймання— 3103, П ідпіччя— 3117.
П івкол іно— 3203. 3145. Підполивальник— 3129.
П івколовий— 3210. Підіймати— 3104. П ідпора— 3121.
П івсутерени— 3206. Підкладень— 3137. П ідприємство— 3305.
Півторачний— 3207. П ідкова— 3097. п. виробниче— 3305.
П івтруба— 3208. П ідковувати,-кува­ п. торговельне— :
П ід стяблик— 3055. ти— 3098. 3305.
П ідбабок— 3058. П ідковуватий— П ідпуш ування ,-ш ен-
П ідбармовання— 3097а. ня— 3630.
3590. П ідкроквина— 3131, П ідпуш увати ,-ш ити—
ГІідбармовування, під- 5016. 3631.
бармування «під П ідкручувати ,-тити— П і дп ’ ятиик— 3125.
щ ось»— 3088. 3077. П ідр а ховува ти ,-хува -
П ідбармовувати,-му- П ідлога— 3167. ти— 3134.
вати— 3591. п. паркетна— 3167. П ід рахунок— 3133.
П ідбивання— 3061, п. плитова— 3167. П ідрядник— 3126.
3063. п. пруж иниста— Підсилений— 4653.
Підбивати ,-бити— 3167. П ідсильник— 5028.
3060. п. стол яр ська— П ідсильниковий—
Підбивач— 3063. 3167. 5029.
П ідбутовання ,-вуван- п. щитова— 3167. П ідсилю вання,-лен-
ия— 3066. П ідлоговий— 3189. ня— 4652.
П ідбутовувати ,-ту- П ідлогомийнидя— П ідсилювати ,-л ити—
вати— 3067. 3195. 4654, 4761.
П ідваж увати ,-жити— П ідл ож лея— 3119. П ідсипан ня— 3136.
3104. П ідлокітник— 941, Підсипати— 3135.
Підвалина— 3426. 1929, 3113. П ідсипка— 3136.
Підвалиння— 3799. Підмітальник— 2074. П ідставка— 3127.
Підведення— 3070. П ідмостки— 721, 3102. п. руш альна— 4270’.
Підвищення— 3039, 'п . л егкі— 3102. П ідстація— 3128.
3145. П іднебіння— 2347. П ід сторож к и — 3023.
П ідвищ ування— 3039,. П ідніж ок— 3105. П ідсуш ування— 3489.
П ідвищ увати(ся), П ідноси ти,-нести— Підтримний— 3091.
-щ ити(ся)— 3038. 3106. П ідтримувати,-мати—-
Підвідний— 3080. Піднош ення— 3107. 3090.
П ідводити,-вести— П ідняток— 3145. П ідтрям— 3059.
3078. п. граничний— 3145. Підупадання стр ум у—
Підводний— 3079. П ідняття— 3108. 2611.
Підвуличний— 3149. П ідогрівання— 3110. Підчіпний— 3072.
П ідготовчий— 3084. П ідогрівник— 3111. П ідш ар— 3092, 4056.
П ідготувати— 3085. п. місцевий— 3111. Підш ивання— 3141.
П ідгвинчування— п. трубчастий— Підшивати ,-шити—
3076. 3111. 3140.
П ідґвинчувати ,-тити— Підойма— 3147. Підшивка— 3141.
3077. п. вантажна— 3147. п. розбіжна— 3141.
ІІієзометричний — П ов’язка 151

П ієзометричний— Пластивчастий— 4800. П лю вальниця— 2980.


3536. П ластир— 2963. П лю вачка— 2980.
П ікет— 2923. Пластичний— 2962. П ляха— 248.
П ікетовий— 2924. П ластичність— 2961. П ляш ка— 247.
П іл — 2292. Плата— 2964. Пневматик— 3021.
П іл к а— 4240, 3199. п . абонентна— 2964. Пневматичний— 3022.
п. дверна— 3199. Платна— 2959. П оасф альтувати—
П іл он — 2927. Платик— 2965. 79, 3164.
П ільга— 1954. Платійка— 2959. П обіл , побілен ня, п о-
П ільговий— 1955. п . дотичкова— 2959. білю вання— 3026.
Пільний— 4241. п. ком утаторна— П обіли ти— 3025.
П і л ястер— 2929. 2959. П обічний— 4280.
П ірн ач— 2266. п. снайдезова— П обл я х у в а ти — 2413,
П ір окси л ін а— 2930. 2977. 3164.
П ір отехн и к— 2932. п. уземлена— 2959. П обутове обтяж ення—
П ісківн и ц я— 2912. Платівчастий— 2960. 257.
П іскове цідило— 2914. Платформа— 2966. П овертальний мо­
П іск о в и к — 2913. Плащ овий— 2979. мент— 479.
п. штучний— 2913. Плести— 2983. П овертати, -н ути—
П ісковищ е— 1481. Плетій— 2984. 210, 477, 3032.
П іск ол овник— 2910. П летіння— 2985. П ов ер х — 5140.
п. лійкуватий— Пливкий— 3019. П оверхневий— 3029.
2910. П ливкість— ЗО18. П оверхн я— 3030.
П ісланець— 3265. , П ливти, плисти— п. відбивна— 3030.
П існе вугілл я— 4480. 3020. п. липка— 3030.
П ісо к — 2911. Пливун— 3017. п. л обов а — 3030.
п. кварцовий— 2911. П линтус— 2989. п . нагрів на— 3030.
п. цідильний— 2911. Плита— 941, 2732, п. р озсівн а — 3030.
П ісу а р — 2933. 2990. п. світл ова— 3030.
п.-рин ва— 2933. п. бетонна— 2990. п. світн а— 3030.
П ісуарн ий— 2934. п. бутова— 2990. п. тертьова— 3030.
П іч — 2918, 2916, 3820. п. випускна— 2990. П оверховий вимикач—
п. газова— 2918. п. кухенна— 2732, 5141.
п. кок усн а— 2918. 2990. П овзун— 3170.
п. ретортна— 2918. п. марморова— 941. П овідневий— 3324.
п . сміттєпальна— п. м остівна— 2990. Ііовідн я— 3322.
2918. п. сокельна— 2990. П ов із— 1860, 5096.
п .-суш арка—-2918. Плитка— 2991. П овільний— 2034.
п. циркуляційна— п. порувата — 2991. Ш в ін ь — 2749.
2918. П литковий— 2992, П овітка— 2187, 3864.
П ічний дріт— 2917. 2995. Пл 'Вітродму хал о— 442.
П іш ох ід — 2919, 4531. П литуватий— 2993. ІІозітродм ухальний—
п . асфальтовий— П литяр— 2994. 443.
4531. П літ— 1854, 2986, П овітря— 83, 441.
п. плитковий— 4531. 3003. п. в о л о ге — 441.
п. цегляний— 4531. П літка— 2981. п. сти сн уте— 441.
П іш охід — 2761. п. слизна— 2981. П овітряний— 444.
П іш оходец ь— 2919. п. ш лямова— 2981. П овний— 3182.
Піщ аний— 2914. П л ічко— 1191. П овноводий — 3181.
Плавальний басейн— П ліш ка— 5026. П ов н овод ість— 3180.
2944. Пл іш ковий— 5027. П овозовий— 5097.
П лавкий— 2948. П ломба— 2996. п. р у х — 1860.
Плавний— 2949. П ломбар— 2999. П овор іт— 3033.
П лазом — 2978. П ломбування— 2997. П овор ітн и й — 478,
П ланування— 2950. П ломбувати— 2998. 3034.
П лан— 2953. П лоский— 3000. п. міст— 2134.
п. проєктовий— П л оск озу бц і— 3001. П овоскуват и— 467,
2953. П лотовий— 2987. 3164.
Планиця— 1057, 1247. Площ а— 3014. П овсть— 449.
Плантація— 2957. П лощ адка— ЗОЇ 3. п. т о п к а — 1762.
Планування— 2955. П лощ ина— 3002. П овстяний — 450.
Планувати— 2954. П лощ инка— ЗО13. П овторни й— 3037.
Пластивці— 4801. п. сходова— 3013. П о в ’я з к а — 3040.
152 П ов’ язь — Поплітка

П о в ’язь— 117, 3916. П ок ій — 3160. Полотнище р ятун к о­


п. поперечний— П ок іт— 3991. ве— 3811.
3916. п . пологий— 3991. П олотно— 3200.
п. противітровий--- П окліткувати— 2456. п. гумоване— 3200.
3916. П оклітяиий— 4714. Полувідбиваний —
п. сторчовий— 3916. П окрива— 3163. 3205.
П оганий— 3012. п. рослинна— 3163. П олувітрильне скле­
п. провідник— 972. П окривати,-крити— піння— 2794.
П оглобити— 2533. 3164. П олудник— 1947.
П огодник— 4744. П окривитися— 1378. П олудня— 1946.
П одавальник— 4497. П окривка— 3166. П ол у м ’я— 2952.
Подавання— 3057. п.- нековзна— 3166. П ол у м ’яний— 2951.
Подавати— 3056. П окриття— 3165. П ол ю с— 3212.
Подання— 3057. п. дернове— 3165. п. додатковий—
П одатність— 468. п. захисне— 3165. 3212.
Подвійний— 811. п. склепінчасте— п. магнетики— 3212.
П од в ір ’я— 813. 3165. П олю совий— 3213.
П одернувати— 2395. П окриш ка— 1813. П оляризація— 3214.
П оділений— 3592. П окрівельний— 1791. П оляризувати— 3215.
П оділка— 854. П окрівець— 4918, П олярит— 3216.
П оділкований— 738. , 1462. П олярність— 3217.
П оділковувати— 739. п. моторовий — Помастити— 4069.
П одільник— 855. 1462. Помеш кання— 1507*
п. напруги— 855. П окрівля— 1793. • 3220.
Подільчий— 856. П окрівлянка— 941. Помиї— 3221.
Подовжинний метер— П окручений— 1304. Помийниця— 3222.
3046. П окру ченість— 1305. Помийня— 3221а,
П одовж ний— 927, П олагодж ення— 3281. 5155.
3429. Полагодити— 3283. Поміднювати ,-нити—
П одрібнити— 3594. П олакувати— 2264. 3164.
П одробина— 876. Поламати— 1315. П ом іст— 2301, 2966,
П одробити— 1320. П олатувати— 2456. 3223.
П одуш ка— 3137. П оле— 3168. п. вивантажний—
П ож еж а— 3151. п. асенізаційне— 2966.
П ож еж ний— 3152. 3168. п. хвилястий н ю то-
п. ви туш ка— 1491. п. грязьове— 3168. ваш ій— 2301.
П ож еж ник— 966, 3152. п. магнетне— 3168. Пом ’якшати— 3609.
П ож єж ницький— п. цідильне— 3168. Понадсклепінний—
3152. Полива— 686, 3172. 2217.
П ож еж ня— 858, 1653, п„ соляна— 686. П онтон— 3227.
3152. П оливальник— 4239. П оодинокий— 2497.
П ож еж огасильний— П оливання— 684, Поолявлений— 2602 _
3152. 3173. Пооливлити— 2603.
П ож илець— 1035. Поливати— 3174. П опередній— 3299.
Поземий— 717. Поливний— 3175. П оперечик— 4564.
Поземина— 716. Полив ’яний— 685. П оперечиковий—
Поземиця— 4647. Полиця— 3179. 4565.
Позначати ,-чити— П олім— 3194. Поперечка— 3229.
2437, 2680. П олірування— 3177. Поперечний— 3231.
П означення—2438. ^ П олірувати— 3176. Поперечник— 884,
Позначка— 2438, 2679. П ол ітура— 3178. 3230.
П озолотник— 3155. П оловина— 3185. П оперечниковий— 885.
П озол отня— 3154, Половинчастий— П опит— 4208.
2009. 3186. п. одиочасовнй—
П оїзд— 3150. п. цегла— 3187. 4208.
п. автомобільний П ологий— 3190. П опіл— 1272.
вантажний— 3150. П олож ення— 3191. п. летючий— 1272.
Показ— 3156, 5147. п. зсунуте— 3191. п. топкий— 1272.
Покаитувати— 2663. п. їздове— 3191. П опільник— 1275.
Покидь— 2641. п. нулеве— 3191. П опільність— 1276.
п. міська— 2641. п. перехідне— 3191. Поплавець— 3232.
п. рослинна— 2641. П олож истий— 3190. П опл ітка— 25 5 2.
п. тваринна— 2641. П ол озок— 3193. п. бавовняна— 2552.
Иоправня — Прибутковість 153

п. дротяна— 2552. П оступний— 3262. П ош кодж ення; ш кода


п. конопляна— П осудина— 4167. — 3036.
2552. ' п. перекидна— П ош кодж увати ,-ди-
П оправня— 3282. 4167. ти— 3035.
Пощ^ужний л ук— п. циліндрична— Пошпал еру вати—2415.
3124. 4167. П ош парувати— 3709.
П оп уск , попускан­ П осудинка— 4168. Пош та— 3284.
ня— 2691. Потайний— 3268. П ош тар— 3285.
П опускати ,-стити— П отенціяльна енер­ Пош товий— 3286.
2692. гія— 3269. П ош товх— 4444.
П оральник— 3370. П отинькувати— 2746. П оява— 3287.
П орання— 2463, П отік— 3272. П оя вля ти ся,-вити­
4682. п. магнетний— 3272. ся— 3288.
П орати— 2464, 4681. п. світловий— П оя с— 3289.
П оратися— 4681. 3272. п. пож еж ний— 3289.
П ористий—3236. п. стіснений— 3272. • п. рятунковий—
П ористість 3227. Потіснення— 4633. 3289.
П ор іг— 2338. П отіснити— 4634. П оясний аркуш —
П орож нистий— 3524. Поточний— 4378.. 3291.
П ор ож н я— 268, 3523. П отреба— 3278. П оя сок — 3290.
п. висмоктувальна— Потрійний— 4525. П равило— 3292, 3816.
268. Потрош ил ьня— 1153. п. автомобільне—
П орож няви й— 3211, П отуж н ість— 2153. 3816.
3525. п. ватна— 2153. п. велосипедне—
П ор ох — 3239, 3534. п. гадана— 2153. 3816.
п. к ам ’ян овугля- п. зворотна— 2153. Правильний— 3293,
ний— 3534. п. індикаторна— 3814.
П ор ох ів н я — 3050. 2153. П раво— 3295.
П ор ох н я — 4542. п. корисна— 2153. п. сусід ське— 3295.
П орош куватий— 3240. п. наявна— 2153. Пральна машина—
П ор ош ок— 3241. , п. нормальна— 4265. .
П ор ск ач— 1033. 2153. П ральня— 3296.
П оруччя— 2903. п. робоча— 2153. П раля— 3297.
П орцеляна— 4707. п. розвивана— 2153. П рання— 4267.
и. неполив’яна— Пофарбл ення— 2536 і П раска, праскування
4707. П оф арбування— 2536, (п р оц .)— 3645, 4680.
П орцеляновий— 4708. 3162. п. електрична—
П осадка— 3248. П офарбувати— 2537, >4680.
П осередній розподіл 3161. П расківник— 3646.
стр ум у— 2331. П охибка— 3049. П раскувати— 3644.
П осилати,-слати— П охоронне бю р о— П расувати— 681.
3264. 3279. Прати— 4266.
П ослід— 1413. Поцинкована бл яха, Працездатний— 3543.
П оспільна забудова— залізо— 2741. П рацездатність—
4199. Поцинковання— 2742. 3542.
П осплітатися— 1235. П оцинкування— 2742. Працювати— 3541.
П ост— 3251. П оцинкувати— 2743. П раця— 3540.
П остава— 3256. П очатковий— 2317. П рибивати,-бити—
П оставити— 3252, П очіпка— 3071. 3315.
4099. п. бічна— 3071. Прибиральник— 4581.
П оставлення— 3256. п. блочкова— 3071. Прибиральниця—
Постамент— 3255. п. віспа— 3071. 4581.
П остачальник— 3254. п. ланцю гова— Прибиральня— 4580.
Постачаний— 4098. 3071. П рибирати,-брати—
П остачання— 4100. п. носова— 3071. 4576.
П остачати— 3253, п. проста— 3071. П рибій— 3316.
п. рухома— 3071. П рибудова— 3379.
4099.
п. траверзова— П рибудовування—
Постелистий камінь— 3379.
3258. 3071.
п. ярмова— 3071. П рибудовувати ,-ду-
Постеля— 3257. Почіпішй— 3072. вати— 3378.
Постійний— 3260.
Постільне шно— II отарний— 3250. П р и бутк овість— 946.
3259. Пошивальник— 1792. п. гуртова— 946.
154 Приварцабок — Проба

П риварцабок— 3384. П риладж увати,-дити— П ристань— 3377.


Приватний— 4885. 3345. П ристінок— 1701.
П ривести— 3323. Приливати ,-лити— П ристосовувати ,-су-
Привідний— 3324. 3349. вати— 3373.
П риводити,-вести— Приливний— 3350. П ристрій— 3374.
3323. П риливок— 3348. п. блискавичнико-
П рив ’язати— 3325. Прилити— 3349. в и й —3374.
П рив ’язувати— 3325. П рилука— 3371. п. ж ивильний----
П р и в ’я зь; (п р оц .) Прилучання— 3371. 3374.
прив ’ язування— Прилучати,-чити— п. запобіж ний—
3326. 3372. 3374.
п. бічна— 3326. П рилю тувати— 3360. п. затримиий—
п. верхова— 3326. П рилягання— 3346. 3374.
П ри гн іток— 3312. Прилягати ,-гти— п. ловний— 3374.
П риготувати— 3332. 3347. п. мастильний—
П р и ґа р ов у в а ти ,-р у - П рим іський— 3330. 3374.
вати— 3359. Приміщ ення— 3220. п. син хрон ізацій­
П р и ґар уван н я— 3358. п. від ходкове— ний— 3374.
П ригвинчування— 3220. П риступ ок— 3487, .
3320. п. сутеренне— 4671.
П ригвинчувати ,-нти- 3220. П рисхідець— 1076,
ти— 3321. П рим усовий— 3357. 3132.
П ридверний— 4964. П рипаси— 3356. Притерта затичка—
Приймальний— 3339. П рипасівний — 3392.
Приймальник— 3340. 3082. Притирання— 3362.
П риймання— 3335, П рипасовування— П ритискач— 1112,
3336. 3081, 3327. 1560.
Приймач— 3338. П рип асовувати ,-су- п. відгалузний—
П ри к ом ір ок— 4932. вати— 3081. 1112 .
П рикорочення— 4616. Припин— 2622. п. порцеляновий---
П р икорочувати— П рипічок— 4979. 1112.
4615. Приправити— 3366. П ритичка— 5042,
П рикраса— 4620. Приправлення— 5043.
п. наліпна— 4620. 3365. п. вильчаста— 5043.
п. різбя рська— П риправляти— 3366. П ритичковий— 5043.
4620. П рипусниця— 3101. П ригісування— 3381.
П рикраш увати, П рирейка— 1699. П ритісувати,-тесати —
‘-сити— 4619. П риріст— 3367. 3382.
П рикріплення— 3342. П риробка— 3333. П риточування— 3363.
П рикріпляти— 3343. П рироблю вання, при­ П риточувати,-чити—
П рикручування— р обка— 3333. 3364.
3318. П рироблю вати ,-бити— П ритруш ування—
П рикру чувати,-тити — 3334. 3266.
І 3319 П риродній— 1004. П ритруш у вати,-сити—
Прилад— 52, 3317, П риростити— 3364. 3267.
4102. П рирощ ування— П ритул ок— 5163.
п. гасловий, гас- 3363. п. дитячий— 5163.
лівець— 3317. П рирощ увати— 3364. П ри хід—-5147.
п. землечерпаль­ П рируб косий— П ричалок— 3391.
ний— 4102. 3368. П ричіпка— 3387.
п. контрольний— П рисадок— 2759. Причіплювання—
52. П ри сін ок— 4367. 3387.
п. освітлю валь­ П рискавка— 4762. П ричіплювати ,-чепи-
ний— 3317. П рискач— 4209. ти— 3388.
п. писемний— 3317. П риставання— 3346. П ричіпний— 3389.
п. рятунковий--- П риставати,-стати— Приш видш ення—-
3317. 3347. 4656.
п. самописний— П риставляти,-вити— п. початкове— 4656.
3317. 3375. П риш видш увати—
п. тягловий—■ Приставна віконни­ 4657.
3317. ця— 3376. Приш ліфовувати—
Приладдя канцеляр­ Приставне риш тован­ 3393.
ське— 3356. ня— 1879. Проба— 3395.
Пробивання — Проспект 155

п. тривала— 3395. П ровідний— 3422. п. нарисний— 3504.


П робивання— 3398. П ровідник— 432, 3420. П роєктовий— 3507.
П робивати,-бити— п. добрий— 3420. П роектування— 3505.
3397. п. поганий— 3420. П роектувати— 3506.
П робивний— 3399. П ровідність— 3417. П роекція позема—
П робирання шва— п. електрична— 1162.
3400. 3417. П рож арю вати— 3445.
П робирати,-брати— П ровідня— 3419. П рож ектор— 3436.
3401. п. вирівняльна— п. ацетиленовий—
П р обів к а — 3402. 3419. 3436.
П р обоец ь— 197. п. надвірня— 3419. П р озір — 3437, 3475.
П робувальний— 1397. п. надземна— 3419. П розорий— 3439.
П робуванн я— 3395. п. на остріш кових П р озор ість— 3438.
Провалина— 3408. ізол ятор ах— 3419. П роїж дж ати— 3433.
П ровалля— 2481. п. на р ол ьках— П роїзна висота під
П роведення— 3418. 3419. •мостом— 3911.
П р овід— 3416. п. на стискови х ізо­ П роїхати— 3433.
п. безпосередній— ляторах— 3419. П ройма— 3435.
3416. п. попідтинькова— П рокат— 3446.
п. голий— 3416. 3419. П рокатний— 3447.
л. головний робо­ п. ун утріш н я— П рокладання— 3409.
чий— 3416. 3419. П рокопування —
п . Гуперівський— п. хатн я— 3419. 3472.
3416. П ровінціяльне м істо— П рокопуват и— 3471.
п. двобічно-ж ивле- 3415. П рол азок— 1842.
ні— 3416. П ровітрю вальний— П роломина— 3405.
п. живильний— 304. П ром еж ок— 3452,
3416. П ровітрю вання— 1367.
л . зворотний — 305. п. іскровий— 3452.
3416. * п. збільш ене— 305. п. повітряний—
л . злучний— 3416. п. природне— 305. 3452.
л. ізольований— п. штучне— 305. П роменястий— 1951.
3416. П ров ітрю вати— 302. Промерзання— 3454.
л . кількадрото- П роводж ення — Промерзати— 3455.
вий— 3416. 3419. П ромивання— 3458.
л . контрольний— П роводити— 3418. П ромивати— 3457.
3416. П роводове перехре­ Промивний— 3459.
п. надвірний— 3416. стя— 444. П ромисл ов ий— 3461.
п. надземний— П роводосп ром ож - П ромисловість— 3460.
3416. ність— 3421. Пр ж і а ж я — 3628.
л . ьулевий— 3416. П рогин— 3425. П роміж ний— 3453.
л . освітлю валь­ П р огін — 3450. П ромінь, проміння—
ний— 3416. п. бічний— 3450. 1949.
п. панцерований— п. розрахун ковий— Промінювальиий—
3416. 3450. 1317.
п. переносний— П рогінний— 3451. Промінювання— 1318,
3616. П рогонич— 194. 1950.
п . підводний— 3416. п. анкерний— 194. Промінювати— 1316.
л. підвуличний--- п. колієвий— 194. Промокальний папір—
3416. п. почіпний— 194. 3456.
.. п . підземний— 3416. П рогоничування— Проникати— 3463.
л. поодинокий— 3869. Проникливість—
3416. П р огон и чувати — 3462.
п . робочий— 3416. 3868. п. магнетна— 3462.
п . р о з п о д і л ь ч и й ----- П р о г о н о в и й — 3451. П рорізн ий— 3469.
3416. П р о г у м у в а т и — 3468. П рорізувати— 3470.
п. с т р у м о в ід н и й — П родавець, продав- П р освіт— 3450, 3475.
3416. н и ц я — 3341. П росм олити— 3479.
п . узем лений — П р о д о в б у в а т и ,- б а т и — П росочуванн я— 1369,
3416.
926. 3473, 4730.
п . узем лю вальни й — Продувати— 4001. П росочуватися ,-чи-
3416. Продух— 2662. ти ся — 1370, 3474.
п . ф азовий— 3 4 1 6 . Проект— 3504. П р осп ект— 3480.
156 Простий — Рейковий

П ростий— 2577, 3483. П роточина— 4422. П руж инити— 3510.


. п. струм — 3260. П ротяг, продув— 4003. Пруж инний— 3511.
П ростилка— 939, 3183. П ротягати— 4001. п. гачок— 1464.
П р остін ок— 3481. П роф іль— 3498. П руж куватий— 3810.
П р остір — 3486. п. подовж ний— П руж ний— 4639.
п. безповітряний— 3498. П руж ність— 4640.
3486. п. поперечний— П р уж ок — 3805.
п. освітлю ваний— 3498. П рут— 3513.
3486. П рофілювання— 3497. Прямий— 3515.
п. шкілний— 3486. П рофілювати— 3496. П рямовис— 2644.
П росторий— 3484. П рохідний— 3500. Прямовисний— 2645.
П р осторовий— 3485. П роходж ення— 4039. Прямокутний— 3517.
П ростотечійна маши­ П роходити— 3499, Пудрет— 3518.
на— 3516. 4040. П ункт— 3251, 3519.
П росуш ування— 3489. П р оц ес— 3501. п. ж ивильний—
П р осуш увати— 3488. п. гнильний— 3501. 3251, 3519.
П р ося кати ,-сякнути п. робочий*— 3 5 0 1 .' .п . зупинний— 3519.
— 3465. П рочисний— 3502. П урнач— 2382, 3015.
П росякнути— 3465. П рочит— 2715. П у рначевий— ЗОЇ 6.
П ротивага— 3491. п. показів— 2715. ГІуск(ання) в х ід —
П ротивітрова п о в ’ язь Прочищ ати ,-стити— 3520.
— 325. 3503. П ускати ,-стити в х ід —
П ротивний знак— П рош ар(ок)— 3478. 3521.
2450. П рош аровувати— П усковий— 3522.
П ротивогневий м ур — 3477. П устош во— 3526.
207. • П роясню вальне ціди­ П утівець— 938, 3476.
П ротиел ектрозвору- ло— 2593. П ухкий— 3829.
шення— 3493, 3970. П р оя сн ю ва ти (ся), П ’ята— 3537.
П роти-пара— 1698. -нити( ся )— 2595. п. куляста— 3537.
П ротитиск— 3492. П руж ина— 3509. п. напускна— 3537.
П ротичка— 3448. п. с п ір а л ь н а -3509. П ’ятка— 3539.
П ротікання— 4422. П ру ж инистий— 3512. П ’ятник— 3538,

р
Радіомовна станція— Рвати— 3718. р. тисковий— 3738.
4988. Реагент— 3719. р . узбічниковий—
Р&діомовня— 4988. Реагувати— 3720. 3738.
Р адіус— 3552. Реактив— 3721. р . ш видкісний----
Рад іял ьний— 3550. Реактивний— 3722. 3738
Р адіятор— 3551. Р еакція— 3723. Регуляційний— 3735 *
р. огрівний— 3551. Реборда— 3724. 3739.
Р азок ізол ятор ів— Р ебр о— 3726. Р егул яція— 3733.
674. р . пруж инне— 3726. Р едукувати— 4 70.
Район— 3641. р. приливане— 3726. Редукційний— 3740.
р. м іський— 3641. Ребрований— 3725. Р еєстрація— 3730.
Рама— 3643. Р евізія— 3727. Реєстрівний— 3732.
р. автом обільна— Регенератор— 3728. Р еєструвати — 3731.
3643. Регенерація— 3729. Режим— 3742.
р . велосипедна— Регульований— 3736. р. усталений —
3643. Регулювальний— 3742.
р. віконна— 2884. 3737. Р езервуар— 3746.
р. пільиа— 2884. Регулю вати— 3734. р. нютований— 3746.
Рамено— 2988. Р егу л я тор — 3738. р. штучний— 3746.
Рамка— 3647. р. безпосередній— Рейка— 3757.
Рамовий— 3648. 3738. р. вальцьована—
Рампа— 3649. р. диференціяль- 3735.
Раптовий— 375. ний— 3738. р. г р и б у в а т ; — 3757.
Р ахівниця— 4348. р. низковий— 3738. р. з б і р н а — 3757.
Рачка— 4520. р. посередній— р. н а д з е м н а — 3757.
Раш піль— 3716. 3738. Рейковий— 3758.
Реле — Роботоспроможний 157

Реле— 3754. Р иса— 4908. Р ізбяр ська робота—


р. миттьове— 3754. Рисівник— 4911. 3749.
Рельєф— 3755. Рисівничий— 4912. Р ізниця— 189а, 3615,
Рельєфний— 3750. Рискалик— 1939, 4944. 4024.
Реманент— 1353. Рискаль— 1220, 1939. р. кінська— 1679.
Ремінний— 1598. Р искар— 4098. Різнячий— 187.
Ремінь— 1598. Р исовня— 1910. р. будинок— 1255.
р. віконний— 3760. Р исувати— 4913. Р ізь— 3751.
Ремонт— 3761. Р и сун ок— 4909. р. Гвинтова— 2283.
р . дрібний— 3761. р . виконавчий— р. шнекова— 2283.
р . капітальний— 4909. Р ін ь— 637.
3761. р. уставний— 4909. Р ічка— 3753.
р. поточний— 3761. Ритва— 3827. р. мілковода— 3753.
Ремонтний— 3763. Рити— 3828. р. судноплавна—
р. розпис— 878. Р и хва— 225, 2440. 3753.
Рем оитновідбудов- Риш так— 1019, 2219, Р обітний— 3544.
ний— 3764. 3765. Р обітни к— 3544.
Ремонтувати— 3762. р. даховий— 1019, Робітничий— 3544.
Р еостат— 3766. 2219. Р обітн і норми— 3191.
р . додатковий— Риш товання— 1879. Р обота— 3540.
3766. р. головне— 1879. р. акордна— 3540.
р . дротяний— 3766. р. приставне— 1879. р. берегокріпна—
р . пусковий— 3766. Риш тувати— 1879, 3540.
р . стьож ковий— 4228. р . відрядна— 3540.
3766. Риш тунковий— 63. р. довгочасна— 3540.
Реостатний— 3767. Р иш тунок— 62, 1474. р. землечерпальна—
Репер— 3768. Р ів — 3784, 4504. 3540.
Ресивер— 3769. р. фундаментний— р . земляна— 3540.
Р есор а— 3771. 3784. р. з підряду— 3540.
р. штабова— 3771. Р івень— 715, 4647. р . кам ’яна— 3540.
Р есорний— 3772. р. меженний—4647. р. ковальська—
Р еспіратор— 3770. р. морський— 4647. 3540.
Р есторатор— 4485. р. підпертий— 715. р. корисна— 3540.
Р есторац ія— 4484. р . підпірний— 4647. р. короткочасна—
Р еторта— 3775. Рівний— 3785. 3540.
Реторти ий— 3 776. Р івнобіж ний— 2766. р. механічна— 3540.
Р етортовня— 1255, Р івновага— 3545. р. недбала— 3540.
3776. р . стійка— 3545. р . обклейна— 3540.
Рефлектор— 3777. р. теплова— 3545. р . пальова— 3540..
р . вітринний— 3777. р. хистка— 3545. р. підготовча— 3540.
р . глибококоніч- Рівноваж ник— 107. р. підсилена— 3540.
ний— 3777. Р ізновартий— 50?)5. р. повторно-корот­
р . переставний— Рівновартник— 5094. кочасна— 3540.
3777. •. Рівномірний— 3548. р. поденна— 3540.
р . плескато-коніч­ Р івн ом ірн ість— 3547. р. покрівельна—
ний— 3777. Рівнораменний — 3540.
Речовина— 329. 3549. р. провітрю вальна—
р . волокниста— 329. Р івчак— 698, 1445. 3540.
р . змулена— 329. Рівчаста рейка— 1020, р. ремонтна— 3540.
р . ізоляційна— 329. 3757. р. р ізбярська—
р. колоїдальна— Р іг— 578, 3786, 4591. 3540.
329. Р ідкий— 764, 1031. р. слю сарська—
р . пальна— 329. р. цідило— 764. 3540.
р. цементаційна— Р іж ки — 344. р. спокійна— 3540.
329. р. л іхтарні— 344. р. старана— 3540.
Римар— 5007. Ріжнатий блискавич­ р. теслярська—
Римарнн— 5006. ний— 3788. 3540.
Ринва— 423, 4532. Р іж о к — 33, 3791. р. ф арбарська—
р.-пісуар— 4281. р. до мікрофона— 33. 3540.
Ри нков иіі— 3826. Р ізак— 2364, 3743. р. хистка— 3540.
Рийок— 3825. Різаний— 3749. Робити— 853, 3541.
р. укритий— 3825. Р ізар и я— 1153, 4579. Роботоспром ож ний—
Ринути— 4805. Різати— 3744. 3543.
158 Роботоспроможність — Розподіл

Р оботоспром ож ність— Р озгалузок— 3567. Розладж увати,-дити —


3542. Розгальмовувальний— 3689.
Р обоча потуж ність— 2720. Розладнання— 3633.
284. Розгальмовувати ,-му> Р озліт— 3613.
Р обоча рейка— 3757, вати— 2719. Роз л ітатися ,-л ет іти­
4808. Р озгіл ок— 3567. ся— 3614.
Робочий— 3544. Р озгін — 3555. Розлож ина— 2673.
Рогач— 3787. Р озгойдувати,-дати— р. віконна— 2673.
Р огачик— 4292. 3652. ' р. дверна— 2673.
Р оговий— 3789. Р озгортання— 3565. Р озмагнетувати—3599.
Р огуватий— 3788. Р озгортати ,-нути— Розмелювання— 3619.
Розбивання— 3558. 3566. Розмелю ватися,-м оло­
Розбивати ,-бити—■ Р озгортка— 3565. тися— 3618.
3557. РозґЬ инчувати,-ти- Розмивати,-мити—
Розбирати— 3559. ти— 3572. 3606.
Р озбиття— 3558. Розділ ка— 3590. Розмикання кола—
Р озбірний— 3560. Роздільчий— 3589. 3607.
Р озван таж уван ня, Розділяти ,-л ити— Розмикати— 3608,
-ж ення— 3585. 3593. 3638.
Р озвантаж увати— Роздягальня— 3588. Розм икач— 3637.
3584. Р озета— 3792. Розмин— 3639.
Розведення— 3553. р. притичкова— р. вільний— 3639.
Розвертка— 3565. 3792. Розминка— 3639.
Р озверчування— Р о з ’єднати— 3616. Р озм ір — 3601.
3565. Р озж арю вання ,-рен- Розмічання— 3558.
Розверчувати— 3566. ня— 1418. Розмічати ,-тити—
Розвиваний— 3570. Р озж арю вати,-рити— 3557.
Розвивати— 3571. 1423, 2227. Розмічення,-чання—
Розвилка— 344. Р озібрати— 3559. 3558.
Розвилковий— 345. Р озігн ати ся— 3556. Розм ііцати ,-стити—
Розвід-—3573. Р озір ва — 3628. 3602.
Р озвідка— 3575. р. дроту— 2461. Р озміщ ування, р оз­
Р озвідка— 3564. Р озкарбовувати— міщення— 3603.
р. ґр у н т ів — 3564. 3708. Розмовна будка—
Розвідний— 3576, Розкидання— 4058, 3583.
3577. 4113. Розмотувати ,-тати—
р. м іст— 2134. р. б у д ів е л ь --- 3600.
Р озвізн и й —5580. 4113. Р озн іж ок— 3612.
Розв ірчу вання— Розкидати— 3559, Розніманий—3640.
3679. 4057, 4114. Р озобтяж е ч и я ,-ж у­
Р озвірчувати,-верті­ Розклепування — вання— 3585.
ти— 3680. 1134. Р озобтяж ува ти ,-ж и­
Розводж ення .-веден­ Розклеювання— ти— 3584.
ня— 3575. 365ч. Розпалювати ,-л ити—
Р озводити,-вести— Розклеювати ,-їт и — 3596.
3554, 3574. 3653. Розпилювання води—
Розводню ванйя— Р озклинцьовування— 1321.
3553. 3656. Розпилювати ,-л ити—
Розводнювати ,-нити— Р озкл инцьовувати, 1320.
3597. -цювати— 3657. Розпилювати ,-ляти—
Р озвози ни— 3579. Розколина— 3715, 3663.
Р озвози ти ,-везти— 4521. Розпинка— 3672.
3578. Р озкол оти ся— 799, Р озпирати,-п ерти—
Розволокню вання— 4511. 3664.
3604. Р озкруж и ню вання, Р озпікати, розпекти—
Розволокню вати ,-нити -нення— 3660. 3650.
— 3605. Р озкр у ж иню вати,-ни­ Р озп ір — 3671.
Розгалуж ений— ти— 3661. р. поземий— 3671.
3568. Р озкручування— Р озпірка халабуди—
Р озгалуж ення— 3581. 5055.
3567. Р озкручувати ся,-ти- Р озподіл— 3673.
Р озгалуж увати, -зити тися— 3582. ; р. безпосередній—
— 3569. Розлад— 3690. 3673.
Розподільник — Рятунковий 159

р . дійсний— 3673. Розтинати ,-тяти— р. з інерції— 808.


р . посередній— 3627, 3685. р. обертовий— 808.
3673. Р озтоплю вати,-пити— р. плавкий— 808.
р . примусовий— 3665. р. повозовий— 808.
3673. Розтопний— 3666. р. поступний— 808.
р. просторовий— Р озтяг— 3703. р. самотокою— 808.
3673. Розтягальний— 3702. р. транзитний—
р . прямий— 3673. Розтягати ,-гти— 3701. 808,
р . суваковий— 3673. Розтяж ний— 3704. Рухати(ся), рухнути-
р . хлипаковий— Розчин— 3693. (ся)— 807.
3673. р. лужний— 3693. Рухаючись— 262.
Розподільник— 3674. Розчинний— 3695. Рухливий— 3075.
р. головний— 5087. Розчинність— 3694. Руховий— 806, 810.
р. повітряний — Розчиняти,-нити— р. енергія— 1029,
3674. 3696. 3970.
Р озподіл ьничий— 835, Розш аровув ати ся, Рухомий— 809, 3075.
5089. -руватися— 3687. р. риштовання—
Розподільчий— 3675. Розш ир— 3711, 4691. • 4481.
Р озподіляти,-лити— Розш ирення— 3711. Ручка— 3813, 3823.
3676. Розш ирю вати(ея), Ручний— 3824.
Р озпорош увати,-ш и­ -ш ирити(ся)—*3712. Рушання— 4522.
ти— 3678. Розш иряти ,-рити— Рушати,-шити— 4523.
Р озп ор ск у вати ,-сну- 4692. Рушій— 805.
ти— 3678. Р озш рубиик— 2643. р. бензиновий—
Р озп ор скувач— 3677. Ролета— 5047. 805.
Р озрах овувати ,-хувати Р олька— 3793. р. вітряний— 805.
— 3692. р . наріжна— 3793. р. водяний— 805.
Р озрахун ок— 3691. р . порцелянова— р. двотактовий—
Р озри в— 3628. 3793 805.
Розривання— 3628. Р ольковий— 3794. р . доменно-газо­
Р озривати, розірва­ Романський— 3796. вий— 805.
ти— 3629. Рослина— 3697. р. з низковим збу­
Р озрідж ення— 3622. Рослинний— 3698. дженням— 805.
Р озрідж увати ,-дити— Рубання— 3808. р. з узбічним збу­
3621. Р убати— 3807. дженням— 805.
Р озрідни к— 3620. Р уберойд— 3804. р. з унутрішнім го­
Р озр із— 3623. Рублена хата— 211, рінням— 805.
Р озрізка— 3624. 3809. р. чотиритактовий—
Р озрізувати-зати— Рубцю вати— 3783. 805.
3625. Р укав— 322, 324. Руштавиця 1642,
Р озрубувати ,-бати— р . гл ухий— 322. 1725, 3778.
3627. р . залізничий— 324. р. ланцюгова— 3778.
Р озсівний— 3684. р. т р у б н и й --3 2 2 . р. позема— 3778.
Розсію вання світла— Р укавиц і— 2909. р. спадиста— 3778.
3681. р. гум ові— 2909. р. східчаста— 3778.
Р озсію вати ,-сіяти — Р укопаш , рукош ма— Руштина— 1641.
3683. 488. Ряд— 1831, 3833.
Р озсію вач— 3682. Рулетка— 3815. р. довжиковий-- >
Р озсіян е світло— Р ум б— 3817. 3833.
3686. Р ун дук— 1853. р. мішаний— 3833.
Р озсуван ня— 3669. Р у х — 808. р. пбперечиковий—
Р озсувати ,-ну ти— р. автовантаж - 3833.
3586. ний— 808. р. СОСОІІКОВИЙ---
Р озсуі атися, -су н у ­ р. вантажний— 808. 3833.
тися— 3670. р. вуличний— 808. Рядовий— 3834.
Р озсу в ни іі— 3587. р. загаюваний— 808. Ряжка— 4939.
Розтавання— 4375. р. (зу)стрічний— Рятун— 835.
Р озтавати — 4376. 808. Рятунковий— 4183.
160 Савур — Сідло

с
Савур— 110а. Свердловина— 3997. с. натискна— 3970.
Сад— 3836. Свердляр— 239, 3886. с. підіймальна—
с. міський— 3836. Свердлярський вер­ 3970.
Саджання— 3248. стат— 3885. с. притяжна— 3970.
Садиба— 4651. Свинарня— 1080. с. світла пересічна
Садибний— 4650. Свининець— 3903. позема— 3970.
Садібня— 2941а. Свинорізня— 3905. с. світла пересічна
Садівник— 3837. Свистик— 3909. сторчова— 3970.
Садівництво— 3838. Свищ— 3910. с. світла пересічна
Садовина— 4776. Свіжий— 3884. сферична— 3970.
Садовинна тор гів л я — Світильний газ— 610, с. світла полусфе-
4777. 3893. рична— 3970.
Садок домовий— 2773. Світильник— 1454. с. стала— 3970.
Сажа— 3839. Світити— 3894. Силовий— 3971.
с. голанська — Світний— 3899. Силовня— 4235, 4660,
3839. Світлиця— 726. 3971.
С аж отрус— 4539. Світло— 3892. Симетричний— 3973.
Саж отрусний— 4539а. с. відбите— 3892. Симетрія— 3974.
'С ало— 3840. с. втрачене— 3892. Синхронізатор— 3975.
Салоловник— 3841. с. горіш нє— 3892. Синхронізаційний—
Салотопний— 3842. с. обіж не— 2491. 3977.
Салотопня— 3842. с. полувідбиване— Синхронізація— 3976.
Самовимикач— 9, 540. 3892. Синхроноскоп— 3978.
Самогарт— 3848, 4230. с. пряме— 3892. Сипати— 4352.
Самогартування— с. розсіян е— 3892. Сипкий— 4353.
3847. Світловий— 3896. Сирена— 3979.
Самозапірний— 1550. Світловикористання Сирець— 1535, 4354.
Самомастильник— — 1390. Сириця— 1598.
3856. Світлокид— 3436. Сировий— 4355.
Самомастіння— 3855. Світлопромінювання Система— 3980.
Самоостудж ення— — 3897. с. двопровідна—
3852. Світлотехніка— 3898. 3980.
Самоостудний м отор— Світлувальний— 1317. с. зрівноваж ена—
3846, 3851. Світлування — 1318. 3980.
Сам оохолодж ення— Світл увати— 1316. с. підсильникова:—
3852. Свічадо— 4544. 3980.
Самоохолодний— Свічення— 713, 3902. с. радіяльна—
3851. Свічка— 3900. 3980.
Самоочищення— 3853. Свічка-година— 3901. с. трикутна— 3980.
Самоперекидний— Сволок— 2016. Ситець— 637, 2049.
3850. Сволочок— 109, 3274. Ситечко— 3983.
Самописний— 3854. Секція— 3941. Ситечковий— 3982.
Самопровітрю валь- Селитьба— 3944. Сито— 3981.
ний— 3846. Селище— 3942. с. густе— 3981.
Самосплав— 3857. Сепаратор— 3947. с. круж алове—
Самотокою— 3858, Середина— 376, 4219. 3981.
3859. Середник дверний— Ситуватий— 3982.
Самотоковий— 3859. 4221. Сифон— 3984.
с. тр уба— 735. Середній— 4220. с. розподільчий—
Сани— 3860. Серпанок— 3955. 3984.
с.-кози р ки — 3860. Сеча— 2148. с.. 8-уватий— 3984.
Санітарний— 3861. Сечовик— 2151. Сифонний— 3985.
Сатуратор— 3865. Сечоприймач— 2152. Сіделечний— 3936.
Сатурація— 3866. Сидеростен— 3969. Сідець— 3968.
Сатурувати— 3867. Сила— 3970. с. висувний— 3968.
Свердлити— 237, 3887. с. вислідна— 3970. с. відкидний— 3968.
Свердл інпя— 238. с. відосередкова— с. кільцю ватий—
Свердло— 236, 3888. 3970. 3968.
с. центрове— 3888. с. гальмова— Сідло— 3937.
Свердл ов ий— 240. 3970. с. кишкове— 3937.
Сіль кухенна — Смола 161

Сіль кухенна— 4136. с. матоване— 4244. Слухівник телефон­


Сімейний— 3945. с. молочне— 4244. ний— 4533.
Сіни— 3946. с. опаловале— Слуховий— 4062.
Сінник— 4567. 4244. Слюсар— 4048.
Сірка— 3948. с. прозор е— 4244. Слюсарня— 2009,
Сірчаний— 3954. Скловидувач— 4245. 4046.
Сітка— 3956. Скляний— 1246. Слюсарський— 4047.
с. ж а р ова —3956. Склянка— 4229. Смаління— 2408.
с. охоронна— 3956. Скляр— 4248. Смертність— 4075.
с. пакункова— 3956. Склярня— 2009, 4247. Смикальце з ланцюж­
Сказ— 3642. Склярський— 4247. ком— 868.
Скаламучення— 337. Сковорода— 4009. Смикання вагон у—
Скаламучувашія— Сколювання— 864.
337. 3988. Смикати ,-кпути—
Скал амучу вати ,-ти- Сколювати ,-лоти— 865.
ти— 338. 3989. Сдшчок— 1953.
Скалина— 5071, 5072. С конструктувати— (Лгітити— 4150.
Скалля— 5072. 4018. Смітник— 2158, 5164.
Сквер— 4000. Скоринка— 1726. Смітниця— 2159.
Скеля— 3986. Скочувати ,-тити— Смітничище— 2069,
Скелястий— 3987. 3992. 3875.
Скидати,-нути— 3874. Скош ування,-еиня— Сміттепал ьний— 2160.
Скік стр ум у— 3993. 3995. Сміттєпальня— 2160,
С кіс— 4021. Скошувати ,-сити— 4235.
с. кутовий— 4021. 3996. Сміття— 4149.
С кісок— 1873. Скребачка— 4026. с. будівельне— 2157.
Склад— 4005, 4164. с. механічна— с. хатнє— 2157.
с. возовий— 4164. 4026. Смітяр— 2161.
Складаний— 4006. с. рухом а— 4026. Смок— 2299, 3224.
Складання— 3871, Скрес річки— 492. с. автомобільний по­
4612. Скривлення— 1377. ж еж ний— 2299.
Ск л ад ати ,-сти— 3870, Скривлятися,-вити­ с. відосередковий—
4165. ся— 1378. 2299.
Складний— 4055. Скринька пош това—- С. В О Д О Т Я Ж ІІИ Й —
с. гілляста мере­ 5164. 2299.
ж а— 4054. Скриня— 4324, 5164. с. мем брано-толоко-
Склення— 498, 2623. с. очисна— 5164. вий— 2299.
Склеп— 3050. Скріпа— 4027. ,с. м ок р о-п овітр я­
Склепіння— 3912. с. в лапу— 4028. ний— 2299.
с. бочкувате— 3912. с. ш отована— с . односх ідчастий—
с. готичне— 3912. 4028. 2299.
с. коробове— 3912. с. рейкова— 4028. с. пож еж ний---
с. кулясте— 3912. Скріплювати ,-пити— 2299.
с . люстрове— 3912. 4029. с. пурначевий—
с. полувітрильне— Скріпляння,-лення— 2299.
3912. 4028. с. струминний—
с. спадисте— 3912. Скрутинець— 1269. 2299.
с . стрімке— 3912. Скру чувати,-тити— с. толоковий— 2299.
с. хрещате— 3912. 3890, 4033. Смоковий— 2300, 4534,
с . циліндричне— Скупчена лю дність— 4535.
3912. 4036. Смоковия— 2300, 4235.
Склепінчастий— Слива— 4050. с. каналізаційна—
3914. Слиж— 1549, 2821, 2300, 4235.
Склити— 499, 2624. 4065. Смоктун— 1049, 4169.
Склицьоваїшй— Слизлий— 4052. с. дірчатий— 4169.
5131. Сліпий— 696, 4044, Смоктун ов и й— 4170.
Склицювати— 5132. 4553. Смокувати— 1497.
Склиця— 5133. Сліпучий— 1045. Смоку вач— 119 6.
Скло— 4244. Служба— 4060. Смола— 4085.
с. алебастет— 4244. Службовець— 4059. с. асфальтова—
с. водомірне— 4244. Службовий— 4061. 4085.
с. Голофан— 4244. Служник— 3370. с . кам ’ я пов угляпа—
с. лл'мггове— 4244. Сл у ж ниц я— 3370. 4085.
162 Смолити — Станва

Смолити— -1086. с. бездимне— 3961. с. водочнсиа— 4142.


Смолоскип— 4699. *Снарова ний— 4181. с. електрична—
Смолоскипник— 4 Т00. Спарувати— 1182. 4142.
Смол очисник-— 4087. Спека— 1007. с. масивна— 4142.
Смуга— 1277, 3196. Спеціялізація— 4184. с. очисна— 4142.
Смуговий— 3197. Спеціял із уватн(ся)— С. стійка— 4142.
с. віівласнення — 4185. с. Тарасова— 4142.
1278. Спеціял ьш ііі— 1186. Спор удже й ня— 4142.
Смугування— 1279. Спиж— 217. Спорудж увати ,-дити—
Смугувати—-1280. Спижовий— 220. 4141.
Смужка скісна— 2674. Спижуванпя— 219. С посіб— 3335, 4204.
Снайдеза— 1582. Спижувати— 218. с. перестороги—
Сиайдезова платівка— Спин— 2666. 2059.
2977. Спинка— 1187. Споховиіі— 2674.
Сніг— 4107. Спиратися, спертися— Споховина— 2673.
Сніговий— 4108, 4111. 2556. с. властива— 2673.
Снігомірна— 4109, 4235. Спцрт— 4190. Справа ж итлова—
С н ігочи стій— 4110. Спиртовий— 4191. 460.
Сокель— 4877. Спиця— 4192. Справа санітарна—
Сокельиий— 4878. Спідка— 3114. 460.
Сокира пож еж на— Спідній— 2352. Справний— 1395.
4458. Спіральний— 4189. Справність— 1394.
Сокириик— 4460. Спіраля— 4188. Спрацьований— 2693.
Соленоїд— 4131. Спітнілість— 2687. Спрацьоваи ість—
Соленоїдний— 4132. Сплавляти,-вити — 1331, 4215.
Солильня— 1211. 4195. Спрацьовування—
Солома— 4134. Сплавний— 4196. 1329, 4213.
Солом ’яний— 4135. Сплачувати ,-тити— Спрацьовуватися,
Солоний— 4133. 4198. -ц ю ватися— 1330,
Соляний— 4137. Сплітатися, сплести­ 4214.
с. полива— 686. ся— 1235. Спринк л е р— 4207.
Соляно-пол ив ’япий— Сплющування— 4200. Сирияльна маса—
4138. Сплющувати ,-снути— 1695, 2004.
С оп л о— 4113. 4201. Спробний— 3404.
С орт— 4151. Сиогрівання— 3878, Спромож ність— 4205.
Сортамент— 4152. 3880. с. перепускна—
Сортов ий— 4154. С п огріватися,-грі­ 4205.
С ортувалка— 4153. тися— 3879. Спуск— 4210.
с.-м ийниця— 4153. Спогрівие залізо— Спускання— 4210.
Сортування— 4153. 3881. Спускати ,-стити—
Сосна— 4162. Спогрітнй— 3877. 2571.
Соснина— 4162. Споживання— 3275. Спускний— 4211, 2572
Сосонковий ряд— с. власне— 3275. Спуст— 2033.
1000 . с. господарче— 3275. Срібло нове— 3951.
С осон кою — 998. с. на себе— 3275. Став— 3508.
Сотенний— 4171. Споживати ,-жити— с. осади ий— 3508.
с. терези— 321. 3277. Ставити— 4099, 4228.
Спад—2 7 5 1 ,2 239,461 4 . Споживний— 3276. Ставлення— 3256.
с. гідравлічний— Спокійний— 4202. Становити— 4228.
4614. Сполука— 4126. Стайня— 1714.
с. граничний— 4614. с . газувата— 4126. Стайняр— 1713.
Спадати, спасти— Сполучання— 4126. Сталий— 3260, 4237.
2750. Сполучати,-читн— Сталити— 2184.
Спадистий— 2241. 4128. Сталість— 3261.
с. л ук— 3171. Сполучення— 4140. Ста.іка— 1034.
Спадистість— 2240. С порож пявопровід— Сталь— 4230.
Спалах— 497. 4719. Стальний— 4231.
Спал ахати ,-хнути— Спорсаний— 4160. Стальна линва— 4528.
496. Спорсати ,-снути—4161. Стамеска— 4232.
Спалювальня— 1776, * Снортовий— 4203. Стан змулений—
3220. С п ор уд«— 4142. 4166.
Спилювання— 1777, с. водопровідна— с. сталий— 4166.
3961. 4142. Станва—4875.
Станок — Струм 163

Станок— 4233. 2032. Стиснутий— 3960. Сторож евий—


Стараний— 4503. Стичний— 1321. 2027.
Старокииж иик— 228. Стійкий— 1665. С торож ок— 2026.
Статут будівельний— Стійкість— 4006. Сторч— 310.
4659. Стійло ізоляційне— Сторчовий— 311.
Стаціонарний— 4237. 4271. Стосовнії— 5035.
С тадія— 4235. Стійло-лазарег— 4271. Сточнна— 4224.
с. біологічна— 4235. Стік— 4272. С точ и те— 132.
с. дослідна— 4235. с. поверхневий— Сточування— 4216.
с . дощ омірна— 4235. 4272. с.* в. дотик— 4216.
с. меж иміська— Стікання— 1272. Сточувати ,-чити—
4235. Стікати, стекти— 4217.
о. механічна— 4235. 4243. Стояк— 4270, 4282.
с . механо-хем ічна Стіл— 4273. с. бічний— 4270.
— 4235. с. обід н ій —4273. . с. запобіж ний—4282.
с. мікроскопічна— с. писемний— 4273. * с. нагнітний— 4282.
4235. Стілець— 4313. с. опірний— 4270.
с*. очисна— 4235. с. м ’який— 1313. с . розвідний— 4282.
с. рятункова— 4235. Стіна— 4250. с. шлямовий— 4282.
е. снігом ірна— с. бетонна— 4250. Стоян— 1664.
4235. с. капітальна— с. поділений— 4664.
с. центральна теле­ 4250. Стоянець— 4313.
фонна— 4235. с. лимпачева— 4250. Стоянка— 4283.
Стелити— 2136. с. мазанкова— 4250. с. візників— 4283.
Стел і ш ія— 4262. с. неспалєна— 4250. Стояти— 4284.
Стельмах— 1473. с. нальова— 4250. Стоячий— 4285.
Стельовий— 3274. с. подовж ня— 4250. Стоячок— 5041.
Стелюга— 4249. с. поклітлна— Стреміти— 4472.
Стеля— 3273. 4250. Стригти— 4295.
Стендер— 4251. с. роздільна— 4250. Стрижень— 3950, 4255.
Степінь— 4254. с. сліпа— 4250. Стриж іш ія— 4294.
Стерилізатор— 4257. с. топтала— 4250. Стрижневий— 4256.
Стерилізаційний— СтГнка— 4252. Стріла— 4287.
4258. с. бічна— 4252. с. обвисання— 4287.
Стерилізувати— с. підпірна— 4252. с. піднятку склепін­
4259. с. у к існ а — 4252. ня— 4 2 8 7 ." ,
Стертість— 1131, 4215. Стінний— 4253. Стрілка— 4288.
Стик— 4319. Стіс— 5034. Стрілковий—*4290.
с . асфальтовш'і— Стіснений потік— Стрімке склепіння—
4319. 1260. 3146.
с. уставний— 4319. Стісняти ,-нити*— 1261. Стрімляк— 5024.
с. суцільний— 4319. Стічний— 4281. Стрімл яковий— 5025.
Стиковий— 4320. Стовба— 4233. Стріха— 2189, 3891.
Стиль— 4263. С товбур— 4238. Стругальний— 4296.
с. готичний— 4263. Стовп— 4274. с. верстат— 4296.
с. залізо-бетонний— с. опірний— 4274. Стругати— 4297.
4263. є. телеграфний— Стругачка— 4026.
с. цегловий— 4263. 4274. Струм— 4435.
Стильний— 4264. с. телефонний— с. великий— 4435.
Стирання— 1329, 4213, 4274. с. вислідний— 4435.
4267. . с. трамвайний— с. виснаж ний— 4435.
Стирати, сто рти— 4274. с. вихідний— 4435.
4266. Стовпець— 2215. с. збудний— 4435.
Стиратися, стертися— Стовпцевий вентиль— с. змінний— 4435.
1330, 4214. 1639. с. комутаційний—
Стиск— 3959. Стоковий— 1281. 4435.
Стискання— 3959. Столяр— 4277. с. малий— 1135.
С т и ск а т и ,-см у т и - Столярня— 4278. с. мандрівний—
3963. Столярськії й— 1278. 4435.
Стискач— 3962. Стоп— 4193. с. миттьовий— 1435.
с. косяковий— 3962. Стоп л юван 11я — 4194. е. наснажили— 4435.
Стисковий ізолятор— Стоплювати,-пити— с. одно-, дво-фазо-
1575. 4195. вий— 1435.
164 Струмент— Тараска

с. перехідний— С урогат— 4328. С. М ІЦ Н О С Т І! — 1183.


4435. Сурогатний— 4329. с. неодночасово-
с. підведений— 4435. Сусіда— 4155. сти— 1763.
с. простий— 4435. Сусідній— 4156. с. обтяж ення— 1763.
с. пусковий— 4435. Сусідський— 4157. с. одиочасовости—
с. рівновартий— Сустав— 4950. 1763.
4435. Суставний— 184, 4951. с. оп ору— 1763.*
с. трифазовий—4435. Сутерени— 3068, 5140. с. повности діягра-
с. у «п» амперів— с. ж илі— 3068. ми— 1763.
3970. Сутеренний— 3069. с. прозорості!— 1763.
Струмент— 1304. Суточки— 1119. с. реактивности—
с. вогнегасний— с. м іж зал ізові— 1763.
1364. 3486. с. тепловідданпя—
с. ламальниЦ—1364. Сухий— 4333. 1763.
с . пож еж ний— 1364. Суходіл— 4332. с. тертя— 1763.
с. ремонтник— 1364. Сухопар— 4334. с. ш ерш авости—
с. свердловий— Суцільний— 696, 4838, 1763.
1364. 4199. Суш арка— 4335.
Струмина— 4310. с. рама— 696. Сушити— 4336.
с ., плеската— 4310. Суцільнотягнеиа тр у ­ Сушник— 52, 579.
Струминка— 4308. ба— 4837. Сфера— '1337.
Струминний— 4305, Сучинник— 1763. Сферичний— 4338.
4309. с. вартости— 1763. Схема— 4342.
Струмовід— 4438. с. вбирання світла— Схил— 4007.
Струмові дний— 4438. 1763. Східець— 4316, 4317.
Струмозбирач— 444 0. с. видатності!— с. вихідний— 4316.
Струмоприймач— 4439. 1763. с. вхідний— 4316.
с. вальцевий— 4439. с. видатності! гід- с. забіж ний— 4316.
с. дугувати й— 4439. равл ічний— 1763. с. мережчатий—
с. стебловий— 4439. с. видатності! еко­ 4316.
С труси ти , стрясти— номічний— 1763. с. стичний— 4316.
4172. с. видатності! ефек­ с . тисковий— 1316.
Ступатень— 2810. тивний— 1763. с. фризовий— 4316.
Ступінь— 4937. с. видатності! за­ с. швидкісний—
с. повний— 4937. гальний— 1763. 4316.
с . частковий— 4937. с. видатности меха­ Східиик— 4505.
Стьож ка— 1872. нічний— 1763. Східчастий— 4315.
с. вимірча— 1872. с. видатності! про­ Сховище— 4821.
с. ізоляційна— 1872. мисловий— 1763. Сходи— 1882.
Стьож ковий— 1874. с . . видатности теп­ с. висні— 1882.
Стяблик— 4130. ловий— 1763. с. звор отн і— 1882.
Стягель— 1233. с. виправний— 1763. с. кручені— 1882.
Стягівець— 4242. с. відбиття світла— с. надвірні— 1882.
С увак— 1273. 1763. с. парадні— 1882.
С уваковий— 1274. с. втрати тепла— с. потайні— 1882.
Сувійне оливо— 3795. 1763. с. чорні— 1882.
Судноплавний— 4322. с. господарчий— Сходовий— 1883.
Сумісний— 4121. 1763. Схрещ ування,-щ е н-
С ум іш ка— 4077. с. зовніш ньої тепло- ня— 4030.
Суміщ ати,-стити— пров ід пости— 1763. Схрещ уватися ,-сти-
4122. с. користання— ти ся— 4031.
Суміщення— 4123. 1763.

т
Табельник— 4357. Таврувати— 1557. Танення— 4375.
Таблиця— 4358. Т акса— 4362. Танути— 4376.
т. нумериа— Таксом отор— 4363. Таран— 4369.
4358. Тандем-машина— т. гідравлічний—
Т авро— 1559. 4368. 4369.
Таврування— 1558. Тандитпнк— 4236. Тараска— 4715.
Тарасник — Томбак 165

т . важ ка— 4 7 1 5 / Тепловидатність— Течкий— 1031.


т . двогузирна— 4715. 4395, 4401, 4402. Течніти— 853.
т . довга— 4715. т. палива— 4401. Тибел ь— 646, 2193.
т . одііогузирна— т. робоча— 4395. Тимчасовий— 483.
4715. Тепловий— 4390. Тиньк— 5052.
Тарасник — 4567, Тепловикористання— т. иабризком— 5052.
4716, 1390, 4392. Тинькар— 5050.
Тарасовання— 575, Тепловідданпя— Тинькарський— 5053.
1546, 4716. 4393. Тиньковий— 5053.
Тарасовим— 4716. Тепловтрата— 4394. Т инькування— 2747,
Тарасувати— 574. Теплоємність— 4391. 5052.
Т ар и ф — 4373. Теплопровід— 4396. т. під висок— 5052.
т. звичайний— Теплопровід ник— т. під сторож ки—
4373. 4397. 5052.
т . пільговий— 4373. т. добрий— 4397. т. під стяблик— 5052.
т. подвійний— 4373. т. поганин— 4397. Тіинькувати—2746,
Т ар іл ка— 4370. Теплопровідність— 5051.
Т арілкуватий— 4370. 4398. Т ипо-літограф ія —
Т артак— 1066, 1881. Т еплостійкість---- ' 4427.
Тасьма— 4416. 4399. Тирса— 2549.
т. ізоляційна— 4416. Теплотворний— 4402. т. деревна— 2549.
Т ахл ьови й — 4726. Теракота— 4406. т. залізна— 2549.
Т ахл я — 4725. Теракотовий— 4407. Т и ск— 795.
т. напускна— Тераса— 4408. т. атмосферний—
4725. Терези— 321. 795.
Т ачка— 4374. т. в озов і— 321. т. високий— 795.
Т аш а— 4388. т. десяткові— 321. т. допускний— 795.
Т аш ка— 4323. т. сотенні— 321. т. зайвинний— 795.
т . с іде л е чна— 4323. Територ і я — 4409. т. низький— 795.
т . струментова— Терка— 4404. Титрування— 4429.
4323. Термометер— 4405. Титрувати— 4430.
Т ванистий— 4425. Терпентини— 4004. Тихий— 4431.
Т вань— 4424. Терпуг— 2267, 4410. Т ихоруш ний— 4432. "
Т варина— 1030. т. драчовии— 2267. Тичина— 4976.
т . зарізна— 1030. т. личкувальний— Тичка— 327.
т. свійська— 1030. 2267. т. громозводу—
Тверда вода— 1022. т. шліфувальний— 5039.
Т вер дість— 1023. 2267. Тичкування— 3413.
Т вердіти— 853а. Т ерти(ся)— 4403. Тичкувати— 328а,
Т вер дн ути — 1223, Тертуш ка— 4404. 3414.
Театр- —4377. Тертьовий— 4543. Т іл о— 4384.
Т ек ту р а — 1479. Тертя— 4510. Т ім ’я— 4035.
Т ектуриий— 1480. т. бічне— 4510. Тіснити— 4634.
Телефон— 4381. т. ковзу— 4510. Т існота— 4414.
т. настільний— т. кочення— 4510. Тління— 4433.
4381. Т ес— 4411. Тліти— 4434.
т. настінний— 4381. Тесаний камінь— Товщ — 1041.
Телефоніст— 4382. 4412. Товіцева кислота—
Телефонний— 4383. Тесати— 4413. 1042.
Т ел ьбухи — 376. Тесел ка— 1534. Товщ еловник— 1043.
Темний— 4385. Тесел ьський— 3009. Товщ ина— 572, 4446.
Температура— 4386. Теслиця— 851. Т окар — 4437.
т. гранична— 4386. Тесляр— 3005. Т окарня— 2009, 4436.
т. кипіння— 4386. Теслярство— 3008. Т окарський— 4436.
т . критична— 4386. Теслярський— 3007. Толевий— 4441.
т. танення льоду— Теслярувати— 3006. Т ол ок— 3246.
Тесовий— 4415. Т олок ови й — 3247.
4386. Т олочильно— 5045.
Температурний— Тетуватий— 4 360.
Техник— 4418. Т ол оч ок— 3245.
4387. Т ол ь— 1448.
Теплиця— 2575. Техніка-— 1419.
Тепло — 4389, 4400. Техн іч 11нй— 4420. т. асфальтовий—
т . зужите— 4400. Течиво— 1032. * 4448.
т . розсіяне— 4400. Течія— 4421, 4435. Т ом бак— 1857.
166 Тоно-кілометер — Труба

Т о но-кі.:іо мете р— т. нульова— 4477. Тризубий гак— 1815.


4450. т. опори— 4477. Трикол іск а — 4516.
Топити— 2945. т. ш укана— 4477. Т рикутпий —4511.
Топкий— 2946. Точний— 4479. Т рикутни к— 4513.
'Гойність— 2947. Точність —4478. Трипол юсовий — 4517.
Топограф ічний— Т оч ок — 3825, 4443. Трифазовий— 1518.
4456. т. оглядовий— 3013. Триходовий — 4 519.
Топограф ія— 4457. Т раверза— 3092, 4482. Т р існ ути — 799.
Топорищ е— 4459. Т равсрзовий— 4483. Т ролей— 4526.
Топтаний— 689. Т р актор — 4486. Тролейний— 4527.
Топтанка— 689, 3263. Тракторизація— 4 487. Т р о я к — 4524.
Т ор — 3200. Т ракторист— 4488. т. косий— 4524.
т. вуличний— 3200. Трамвай— 4492. Т р у б а — 4532.
т. їздовий— 3200. т. вузькоколійний— т. витяж на— 4532.
т. мостовий— 3200. 4492. т. відходкова— 4532..
т. суцільний— 3200. • т. м оторовий—4492. т. вогнева— 4532.
Т орба— 2085. т. ш ирококолій­ т.вод оп р и й м а л ьн а —
Торбинка— 4323. ний— 4492. 4532.
Торбинкар— 1823. Трамвайний— 4493. * т. водопровідна —
Торбинкарня— 1822, Транзит— 4494. 4532.
2009. Транзитний— 4495. т. всисн а— 4532.
Т орг— 3014. Т рансмісійний— 3324. т. вулична— 4532.
Т оргівля— 4463. Т р а н сп ор т--4 496. т. газова— 4532.
т. базарна— 4463. Транспортові!!! — т. ганчарна— 4532.
т. бакалійна— 4463. 4499. т. гнучка— 4532.
т. винно-гастроно­ Т ранспортувати — т. дренажна— 4532.
мічна— 4463. 4498. т. ж ивильна— 4532.
т. галантерійна— Трансформатор— т. збіж н а — 4532.
4463. 4500. т. зливна— 4532.
т. гастрономічна— т. внмірчий— 4500. т. каналізаційна—
4463. т. низковий—4500. 4532.
т. гуртова— 4463. т. переносний— 4500. т. керамічна— 4532.
т. дрібна— 4463. т. просувальний— т. крисата— 4532.
т. залізна— 4463. 4500. т. М анесманівська—
т. мануфактурна— Трансформаторний— 4532.
4463. 4501. т. набивна— 4532.
т. м ’ясна— 1463. Трансформа ці я — 4502. т. нагнітна— 4532.
т. р озд р іб н а --4463. Трансформувати — * т. напірна— 4532.
т. садовинна— 4463. 4503. т. паровпускна —
т. фуражна— 4463. Трап— 4505. 4532.
т. харчова— 4463. Трапез— 4507. т. паропровідна—
т. хлібна— 4463. Трапезуватий— 4506. 4532.
Торговельний— 4464. Трасування —4509. т. переливна— 4532.
Т орговиця— 3014, Т расувати— 4о08. т. плавна— 4532.
3825, 4023. Тремтіти— 963. т. пневматична—
Т ор ж ок— 3013, 4464. Третник— 1512. 4532.
Торкати ,-кнути— Три(чотири)ж нль- т. повітродм ухаль-
4523. ник— 1404. на— 4532.
Торф— 44'69. Т р и б — 1288, 1623. т. полив’яна— 4532.
Торфовий— 4470. т. ланцюговий— т. провітрю вальна—
Т орч— 6228, 4313, 1288. 4532.
4782. Трибічно живлені т. розвідна— 4532.
Т орчак— 4465, 4961. проводи— 3416. т. сам отокова—
Т орчаковий мости- Т рибковий— 1287. 4532.
нець— 4471. т. вир ізок— 3940. т. свердлова— 4532.
Точило— 1473. Трибовий— 4977. т. склицьована —
Т очил ьниіі— 4474. т. л іва р — 3741* 4532.
Точильник— 4475. т. передача— 1288. т. спускна— 4532.
Точильня— 2009. Т р и бок— 1297. т. суцільнотягне-
Точити— 1476. Тривалий— 3 1 2 8 . иа— 4532.
Точіння— 4477. Тривалість — 34 27. т. хвиляста— 4532.
Точка— 4477. Трижильний—4515. т. циркуляційна—
т. вузлова— 4477. Трижил ьннк— 4515. 4532.
Трубка — Уперти 167

т. цямрова— 4532. Т рун ар— 753. Т урбогенератор —


т. череп’ яна— 4532. Т р упарн я— 2064, 4556.
т. шлямова— 4532. 4821. Т урбодин ам о— 4557.
т. ялова— 4532. Т русити саж у— 4923. Т ур боком п р есор —
Т р у б к а викидна— Т рям — 109. 4558.
4533. т. головний— 109. Т уж авіння бетону—
т. Б ерґм анівська— т. Гратчастиіі— 109. 4340.
4533. т. двотетуватнії— Т уж ав і сть— 605.
т. вогнева— 4533. 109. Т уж авіти — 4341.
т . водомірна— 4533. т. нерозрізний— 109. Т у л у б — 2625.
т . впускна— 462. т . нютований— 109. т. твамвайного мо­
т. ебонітова— 4533. т . оди о,-двокон- тора— 2625.
т . лійкувата— 462. сольний— 109. Тульпан— 4566.
т . назирна— 4533. Т. П О ДО ВЖ ІІИ ЇІ----- Т ум ба— 4550.
т. паперова— 4533. 109. Тунель— 4449, 4551.
т. пієзометрична— т. поперечний--- •Туф — 4559.
4533. 109. Т уш а— 4560.
т. приймальна— Трям овий— 115. Т яг— 4568.
4533. Т уалет— 4548. т. штучний— 4568.
т. спостереж на— Туалетовий— 4549. Т ягар — 4574.
4333. Т ур бін а — 4554. Т я гл о— 4568.
Т р у бн и й — 4533. т . активна— 4554. т. електричне—
Т р у боп р ов ід — 4537. т. водяна— 4554. 4568.
т. відвідний— 4537. т. комбінована— т. звязане— 4568.
т. всисний— 4537. 4554. т. кінне— 4568.
т. нагнітний— 4537. т. миогосхідчаста— т. незалежне—
т. підвідний— 4537. 4554. 4568.
т. розподільчий— т. односхідчаста— Тягловий— 294, 4569.
4537. 4 554. т. робота— 787.
Т р у б о р із к а — 4536, т. парова— 4554. Т ягл ом ір— 4570.
4538. т. реактивна — Т ягови й— 294, 4569.
Т рубчастий— 4540. 4554. Т я ж — 4572.
Т р уд ов а людність— т. ш видкоруш на— Тяж ний— 293.
4541. 4554. Тятива— 1740, 4417.
Т р у н а — 752. Т урбінний— 4555.

>
у
У бирання— 3045. Узбічнії к— 5065. У кривальник— 1792.
У би р ати — 5. Узбічниковий—-5065. У кріплення— 4621.
У би р ати , убрати— У збочувати— 5064. У кріпляти,-пити—
3043. Узвіз— 3145. 4622.
У бирн ий— 3044. У землепий— 1115. Умазуван ня— 372.
У вібрати— 5. Уземлення— 1114. Умазувати, умазати—
Увім кнення— 367. Уземлювальний— 373.
У вім кнути— 366. 1118. У мивальник— 4630.
У в ісса ти — 490. у. провід— 1261. у .-к о р и т о — 4630.
Угамування— 37. Уземлюванин— 1117. Умикання— 367.
У гам увати — 38. Уземлюваннн— 1114, Умикати— 366.
У гин— 1307. 1261. У міщ ати,-етити— 3219
Угнутий— 378. Уземлювати,-лнти — У мова— 4658.
У гн утість— 377. 1116. У муровування ,-ру-
Угвинчування— 288. Указник— 4607. вашгя— 2425.
Угвинчувати ,-нтити— У каюватн— 484. Умуровувати ,-р у ва­
287. Укіс— 4617. ти— 1102, 2426.
Удар— 4600. Укладання— 4612. Упарканю ваш ін—
у. гідравлічний— У кладати ,-сти— 46 ІЗ. 2433.
4600. Укопати— 364. У парканю вати,-ни­
У даряти,-ри™ — Укопувати— 361. ти— 2432.
4601. Укосина— 4618. У пертя— 1635.
168 Упирати — Футляр

У пирати,-перти— у . електрична— У стоювал ьний— 2594.


4632. 4660. У стою вання— 2707.
У пірка спускна— у . казанова— 4660, у. переривне —
4636. у . низькотискова— 2707.
У пора— 4635. 4660. У стою вати (ся) ,-яти
У порскування— 285. у . освітлю вальна— (ся ) — 2708.
У порску вати ,-сн ути— 4660. У стояний— 2712.
286, 473. у . паровична— 4660. У сувати,-нути —
Упорядковання місь­ у . пневматична— • 4669.
ке— 180. 4660. У сунення— 4668.
У пуск— 289. V. розподільча— У суш ка— 4673.
У пускання— 289. 4660. У творю ван ня,-ренн я— |
У пускати ,-стити— V . циркуляційна— 2448. |
290, 474. 4660. Утвор ю вати(ся) ,-рити
Упускний— 291, 475. У ставка— 498, 1190. (ся )— 2449.
Урвище— 2461. у. топка— 498. Утикати, увіткн ути—
У рівень— 1193. Уставлений— 4661. 505.
У різний— 482. У ставляння— 4660. Утрата— 3270.
Урна— 4646. У ставляти,-вити— у. в л ю зах— 3270.
У рядовий— 1255. 499, 4662. у . ш кідна— 3270.
У сисання— 489. Уставний— 500, 4663. Утрачений— 3271.
Усисний— 491. у. варцаба— 3369. У ту л ок — 504.
у. тр уба— 3339. У статковання — Ухналь— 646.
Усихання— 4673. 2445. У ш ула— 1057.
У сихати, у сохн ути — У стій ний— 2709. Ущ ерть наповнити —
4674. Устійник— 2710, 2711. 914.
У сід ок— 4314. у. механічний— У щі л ьнення— 4633.
У става— 4660. 2710. Ущ ільнювати ,-нити—
у. високоти скова— у. однорядний— 4634.
4660. 2710. У щ ульник— 4304.
Уявний— 1410.

Ф абрика— 4694. Ф асон— 4712. Ф орнірка— 2925, 4786.


Ф абрикувати— 4695. Фасонний— 4713. Ф орнірний—4706,4786.
Фабричний— 4696. Ф аянс— 4717. Ф ортеця— 1781.
Фаза— 4697. Ф аянсовий— 4718. Ф отограф ічний— 4765.
Ф азовий— 4698. Ф екалопровід— 4719. Ф отограф ія— 4766.
Фалець— 4701. Фекальний— 4720. Ф отограф увати— 4764.
ф. плоский— 4701. Ф ібра— 4722. Ф отометричний—
ф. стоячий— 4701. Ф ібровий— 4723. 4767.
Ф альцанок— 4702, Ф ідер— 4724. Ф отом етрія— 4768.
4704. Ф іл ія— 2659. Ф рамуга— 4769.
Ф альцювати— 4703. Ф іранка— 1179. Ф ригорифер— 4770.
Ф арба— 1770. Ф лігель— 4742. Ф риз— 4771.
ф. водотривка— ф. надвірний— 4742. ф. накладний— 4771.
1770. Ф онд— 4751. Ф ризовий— 4772.
ф. малахітова— ф. амортизацій­ Ф ронт— 4774.
1770. ний— 4751. Ф уганок— 4778.
• ф. олійна— 1770. ф. відновний— 4751. Ф у гування— 4779.
Ф арбар— 1978. ф. ж итловий— 4751. Ф угувати— 4780. *
Ф арбарня— Ф онічний— 4752. Ф ундамент— 4781.
2009. Ф орма— 4755. ф. стін ою — 4781.
Фарбарський— 1979. Ф ормовка— 2553. ф. стовпом — 4781.
Фарбник— 329, 1772. Ф ормувальний— 4756, ф. суціл ьн о-м ур о-
Фарбування— 2536, 4760. ваний— 4781.
3162. Ф ормування— 4757, Ф у идамеитн и й— 4782.
Ф арбувати— 17 09, 4759. Ф ур аж — 4784.
2537. Ф ормувати— 4758. Ф ураж ни й— 4785.
Ф аска— 4 7 11 * Ф орнір— 4705. Ф утл яр — 4789. 1
Х ам ут— Цеоліт 169

X
Х а м у т— 4817. х . смоковий— 4806. Х л іба р н я — 1066, 4797.
х. дротяний— 4817*. х. яловілі— 4806. Х л ібн и й — 4797.
X арактеристика—4791. Х іден ь— 1993. Х л о р — 4802.
х . внутріш ня— 4791. Х іди ий— 2920. Х л ор у в а н н я — 4803.
х . зовніш ня— 4791. Х ід н и к — 4293. Х л ор у в а ти — 4804.
х . обтяж нева— Х ли п ак— 1550. Х м и з— 270.
4791. х . випускний—1550. Х одити— 4807.
х . регуляційна— х . водопостачаль­ Х од ов и й — 4808.
4791. н и й — 1550. Х одяч и й — 4809.
Х ар ч— 3430. х . впускний— 1550. Х ол од н и к— 4815.
Х арчови й— 3431. х . всисний— 1550. Х ол од н и к-обсуш -
Х а та — 1297. х . дросельний— ник— 4815.
х . рублена— 1297. 1550. Х р ебет— 4970, 1680.
Х атн ій — 930. х . живильний— Х р е б т о в а черепиця—
х . антена— 1663. 1550.
Х вилина— 2097. х . забезпечний — Хрещ атий— 1784.
Х вилястий— 452. 1550. х . зубил о— 1774.
Х вір тк а — 1422. х . кон усовий— 1550. Х р я щ — 4824.
[Х віст— 4793. х . кулястий— 1*550. Х рящ овий— 4825.
Х ворост— 4792., х . нагнітний— 1550. Х у д о б а — 4022.
Хвости— 1761. х . очисний— 1550. Х у д обоп р огін — 4025.
Немічний— 4794. х. пільний— 1550. Х у р а — 4783.
£емія— 4795. х . редукційний— Х у т к іст ь — 255. -
Хисткий— 2344, 1289. 1550. Х уткозм ін не обтя­
Х исткість— 1290. х . ремінний— 1550. ження— 253.
Питальний— 1616. х . самозапірний— Х уткочинний— 254.
Питання— 1615. 1550. Х у т р о — 2080.
Питати— 4954. х . су ставний— 1550. Х утр ован н я— 4788.
Питатися— 1498, 1617. х. східчастий— 1550. Х у тр о в и к — 2083.
Киткий— 1499. х. тарілкуватий— Х утр од оби р ач — 3065.
£ ід— 4806, 4953. 1550. Х у тр у в а ти — 4787.
х. зворотний— 4806. Х липаковий— 1551.

Ц
іалівка— 941. ц. довж икова — -щ. деревний— 4839.
(аль— 991. 1535. ц. портлайдський—
Ц. водяний— 991. ц.-залізняк— 1535. 4839.
[вин ’ар— 3047. ц : клинчаста— 1535. ц. романський—
[Віл ь— 2982. ц. личкова— 1535. 4839.
[вях— 646. ц. обрисова— 1535. Цементар— 4843.
; И. зайоржеиий— ц. перепалена— Цементарня— 1066,
646. 1535. 4842.
І Ц. оббивний— 646. ц. половинчаста— Цементаційна речо­
і - Ц. тесовий— 646. 1535. вина— 4841.
ц. поперечикова— Цементовий— 4842.
Г 640 типкаРськи^— Ц ементоробство—
1535.
Ц. толевий— 646. ц. порожниста— 4842.
Ц вяхоловник— 645. 1535. Цементувати— 4840.
Ц вяш ок— 646. ц.-сирець;— 1535. Ц ентев— 4845.
Ц ебер— 100, 1943, ц. черінева— 1535. Центральний— 4847.
4690. ц. чолова— 1535. Ц ентровий— 4850.
Ц ебрик— 4690. Цеглина— 1535. Ц ентрокерно— 4846.
Ц ебро— 292. Цегляний— 1536. Ц ентрувати— 4848.
Ц е г е л ь н я — 1 0 6 6 , 1 5 3 6 '. Цел юльоза— 4836. Ц еоліт— 4854.
Ц егл а— 1535. Цел юльоїд— 4833. ц. виснаж ився—
ц . б у д ів е л ь н а — 1 5 3 5 . ц.-динаміт— 4835. 4854.
д . вогнетри вка— Цел юл ь о їд 11 ий— 4834. ц. подрібнений—
1535. Цемент— 4839. 4854.
170 Цеолітовий — Чіп

Ц еолітовий— 4855. Ціджений— 4734. ц. попереднє— 4727.


Церата— 1553. Ціджения— 4730. ц. прояснювальие—
Ц ерезит— 4859. 4736. 4727.
Ц игарник— 2763. ц. подвійне— 4730. ц. рідке— 4727.
Ц игарниця— 2763. Ц ідило— 47&7. ц. самотокове—
Циклонета— 4861. ц. американське— 4727.
Цикля— 4862. 4727. Цідильний— 4729,
Цинк— 4866. ц. англійське— 4731, 4737.
Цинквас— 150. 4727. ц. гніт— 4727.
Цинкований— 2741. ц. біологічне— 4727. ц. гніт колонний—
Цинковий— 4867. ц. відкрите— 4727. 4727.
Ц инкування— 2742. ц. вугляне— 4727.' ц. гніт рамовий—
Ц инкувати— 2743. ц. двоверсне— 4727. 4727.
Циліндер— 4863. ц. дослідне— 4727. ц. плита— 2990.
ц. високотисковий— ц. дрібнопіскове-— Ш дило-озоновня —
4863. 4727. 4732.
ц. низькотисковий— ц. закрите— 4727. Цідильня— 4235, 4731.
4863. ц. зливове— 4727. Цідити— 4735.
Циліндричний— 4864. *ц. ^кишкове— 4727. Ц іж анка— 4728.
Циліндровий— 4865. ц. ’ нарінкове— 4727. Ціна— 4844.
Ц иркель— 4871. ц. натискне— 4727. Ц укерня— 1677.
Циркельний— 4872. ц. одноверсне— Ц упкий— 1022.
Ц иркулю вати— 4870. 4727. Ц упкість— 1023.
Циркуляційний— ц .-озон овн я— 4235. Цямринець— 2 9 9 ,1 7 7 8 .
4873. ц. піскове— 4727. Ц ямрова труба— 2462.
Ц иркуляція— 4874. ц. платівчасте— Ц ямрування— 1780.
Циферблат— 4876. 4727. Ц ямрувати— 1779.
ц. коловий— 4876. ц. повітряне— 4727.

Чавун— 4930. ч. відходкова— ч. динамічний—


ч. ковний— 4930. 4892. 842. ч
ч. ливарний— 4930. ч. обмнвна— 4892. ч. перемежний—
ч. сіри й— 4930. Чекальня— 3337. 842.
ч. склицьований— Ч елю сті— 1021а. 4790. ч. сліпучий— 842.
4930. Челядь— 3370. ч. тепловий— 842.
Чавунний— 4931. Червоний— 1771. Чинбар— 1600.
Чадіти— 1720. Черговий— 835. Чинбарня— 1066,
Чайник— 4881. Черевик-------137. 1599.
ч. електричний— ч. гальмовий— 137. Чинити— 844.
4881. ч. полю совий— 137. Чинний— 23, 845,
Чайня— 4880. Череп— 4899. 1029.
Чамур— 1301, 3693. Черепиця— 4900. ч. бік— 23.
Чаплія— 1234. ч. ж олобчаста— ч. перекрій— 1029.
Частий— 4886. 4900. Ч исло— 4920, 2371.
Частина— 4890. ч. хребтова— 4900, ч. передатне— 4920.
ч. обрисова— 4890. 1712. Чистий— 4925.
ч. пісуарна— 4890. Череп ’яний— 708. Чистити— 4923.
ч. прогінна— 4890. 2991, 4532. Чистівний— 4921.
ч. торговельна— ч. плитка— 2991. Чистій взуття— 4922.
4890. ч. тр уба— 4532. Читальна заля— 1153.
ч. ходова— 4890. Черіневий— 3109. Читальня— 1153.
Ч астковий— 4884. Ч ерінь— 2917, 3054. 4926.
Ч астокіл — 4887. Чернець— 2122. Чищ ення—4924.
Ч астота— 4889. Черпак— 4905. Чільний— 4710, 2843.
Ч астом ір— 4888. ч. дірчастий— 4905. Ч іп— 4826, 3403, 4982.
Чата міліційна— 3251. Черпаковий— 4906. ч. дерев’яний---
Чатівник— 1466. Черпати,-пнути— 3403.
Чатувати— 1465. 4907. ч. заплішений—
Чаша— 4892. Чин— 842. 4982.
Чіпкий — Шпиль 171

ч. прорізний--- Чоповий— 3407, 4983. Чотирициліндровий—


4982. Чопувати— 2290. 4917.
ч. сліпий— 4982. Чорний— 4904. Ч охла— 1983, 1682,
ч . сторчовий— 4826. Чорноземля— 4902. 2166.
Ч іпкий— 604. Ч орнороб— 4903. ч. каблева— 1682,
Ч іпляння— 3073. Чотиристінний— 4914. 2166.
Ч іпляти— 3074. Ч отиритактовий— ч. ремінна— 1983.
Ч ол о— 1913, 4709. 4916. Чутливий— 4929.
Ч ол овий— 4710. Ч отириходовий— 4915. Ч утливість— 4928.

ш
Ш айба— 4938. Ш ерсть— 4973. ш. ш осовий— 938.
Ш аланда— 4940. Ш ерстяний— 4974. Ш ляхи— 3529.
Ш алівка— 941. Ш ершавий— 4972. ш. возові— 3529.
Ш амот— 4941. Ш ерш авість— 4971. Ш ляховий— 3527.
Ш амотовий— 4942. Ш ерш ебок— 4975. ш. майстер— 940.
Ш анець— 4943. Ш естеренний— 4977. Ш ляхопровід— 3528.
Ш апкар— 4946. Ш естерня— 4978. Ш мергелевий— 2223.
Ш апкарня— 2009, Ш ийка— 3116, 4967. Ш мергель 2222.
4945. ш. підпіччя— 4672. ПІмига— 1976.
Ш ар— 4056. Ш ипа— 117, 771, 4981. Ш нек— 4895.
ш. ізоляційний— ш. автомобільна— Ш нековий— 4896.
4056. 4981. Ш н ур — 5004.
ш. перехідний— ш. ваговізна— 771. ш. азбестовий—
4056. ш. збірна— 4981. 5004.
ш. устоян ий— 4056. ш. розподільча— ш. лояковий— 5004.
Ш а р а ґи — 328. 4981. ш. почіпний— 5004.
Ш атро— 4955. Ш иналь— 646. Ш олом пож еж ний—
Ш атровий— 4956. Ш инонатягач— 344. 1482.
Ш ахва— 4991. Ш ирина— 4984. Ш оса— 5008.
ш. книж кова— 4991. Ш ирокий— 4987. Ш осовий— 5009.
ш. купальна— 4991. Ш ирококолійний— Ш осу вання— 5010.
ш. одягова— 4991. ' 4989. Ш осувати— 5011.
ш. посудна— 4991. Шифер— 4990. Ш офер— 5012.
Ш ахівницею — 263. Шиферний— 74. Ш падлювальний—
Ш аховка— 4992. Ш карубиння— 1726. 5015.
Ш ахта— 4959. Ш кідний— 481. Ш падлювати— 5013.
ш. підоймова— 4959. ш. п р остір — 3486. Ш падля, шпадлюван-
Ш вацька майстерня— Ш кіра— 1598. ня— 5014, 5020, 5019.
10 О • Ш кіряний— 1598. Ш палері:— 2439.
Ш вачка— 152, 4966. Ш кода— 3036. Ш палерна крамниця—
Ш ведський кай— 4962. Ш ліфувальний— 2441.
Ш вець— 3863. 4997. Ш палерний— 2441.
Ш видкий— 4020. Ш ліфування— 4999. Ш палерник— 2442.
Ш видкість— 4019. Ш ліфувати— 4998. ПІпалерування— 2416.
Ш видкоплавний— 256. Шл іхтанок— 5000. Ш палеру вати— 2415.
Ш видкоруш на маши­ Ніл ю за— 5001. Ш пара— 3997.
на— 256. Ш лям— 783. Ш пария— 5018.
Ш во— 5005, 5048. Ш лямовий— 781. Ш парування— 1194,
ш. відкрите— 5005. ш. майданець— 781. 1229, 3710.
ш. нютоване— 5005. ш. плівка— 781. Ш парувати— 1163,
ш. подовж нє— 5005. ш. стоя к — 781. 1228, 3709.
ш. постільне— 5005. Шлямовик— 780. Ш паруватий— 3999.
Ш ворін ь— 4993. Шлямоловник— 782. Ш паруватість— 3998.
Ш ворка— 308. Шлямосмок— 781, Ш пеник— 5044.
Ш евська майстерня— 2299. ш. дотичний—
3862. Шлях— 938, 3530. 5044.
Ш елак— 4968. ш. магістральний— Ш пиль обтяж ення—
Ш елаковий— 4969. 938. 2922.
172 Шпилястий дах — Ящик

Ш пилястий дах—5085. ш. реактивна— Ш тиху вання— 5059.


Ш пинь— 2931, 4255, 1491. Ш тихувати— 5060.
5061. ш. уземлювальна— Ш товхати ,-хиути—
ш. вугляний— 4255. 149І. 4442.
ш. ізоляторний— Ш рифтарня— 4053. Ш тольня— 3096, 5046.
5001. Ш руба— 5069. Ш туковий— 5057.
Ш пихлір— 32, 1962, Ш таба— 3196. Ш туцер— 5056.
4797. Ш табове зал ізо— 3197. ш. водомірний—
Ш пичастий— 2629. ш. ресора— 1905. 5056. '
Ш пінгалет— 5022. Штамп— 5036. Ш тучний— 1384.
ПІпіндель— 5023. Ш тампування— 5037. Ш уканий— 1374.
Ш пуга— 482, 5026. Ш тампувати— 5038. Ш ум— 5062.
Ш пуговий— 5024. Ш танга— 5039. Ш уровання, ш уру­
ІИпуля— 1491. Ш танговий— 4040. вання— 5067.
ні. дросельна— 1491. Ш тани т р у бн і— 812, Ш урувальний— 5068.
ш. індукційна— 1745. Ш урувати— 5066.
1491. Ш тахетник— 1054. Ш урф— 5070.
ш. м н огозвійн а— Ш тиб— 5058. Ш ухляда— 5164.
1491.

Щ
Щ абель— 779. Щ ільнення— 4197. Щ ітковий— 5084.
Щ етина— 5080. щ. в рустик— 4197. Щ ітник— 5083.
Щ етинний— 5081. ш. в с к іс — 4197. ІЦітяк— 1543.
Щит— 5087. Щ ільний— ЗОН. іц. плоский— 154 »
щ. формувальний— Щі льнити— 4198. ш. щетинний —
5087. Щі льниця— 2178. 1543.
Щ итовий— 5088. щ. азбестова— 2178. Щ огла— 2022.
Щ иток— 4244,* 5090. Щ ільність— ЗОЮ. щ. рознбгувата—
щ. скляний перед­ Щ ітка— 2112, 5082. 2022 .
ковий— 4244. Щ іткарня— 2009, 5084. Щ ока— 5073.
Щ ілина— 5079. Щ ітки однойменні— Щ оковий— 5074.
щ. випускна— 5079. 5082.

ю
Ю білер— 5144. Ю білерня— &009, 5145.

Я
Я бл уня— 5146. Я ловий— 4816. Я скравий— 5156.
Я др о— 5150. Яма— 2106, 5155. Я ск р а в ість— 5157.
я . Перекрою— 5150. я. оглядова— 5155. Я сла— 5163.
Я зичок— 4115. Я р — 2481. Я сний— 3895.
Яйцюватий— 2480. Я рм о— 5158. Я тка— 2187, 3818.
я. брикет— 5152. Ярмовий— 5159. v я. базарна— 3818.
Я к ість— 1501. Я р у га — 1920. я. газетна— 1527.
Я лина— 998. Я сен— 5162. я. вулична— 1527.
Ялинковий— 1000. Я сеновий— 5161. Я щ и к— 1821.
Я линовий— 999.
172 Шпилястйй дах — Ящик

Ш пилястий дах—5085. ш. реактивна— Ш тихування— 5059.


Ш пинь— 2931, 4255, 1491. ІИтихуватч— 5060.
5061. ш. уземлювальна— Ш товхати ,-хнути—
ш. вугляний— 4255. 1491. 4442.
ш. ізоляторний— ІПрифтарня— 4053. Ш тольня— 3096, 5046.
5061. Ш руба— 5069. Ш туковин— 5057.
Ш иихлір— 32, 1962, Ш таба— 3196. Ш туцер— 5056.
4797. Ш табове за л ізо— 3197. ш. водомірний—
Ш пичастий— 2629. ш. ресора— 1905. 5056.
Ш пінгалет— 5022. Штамп— 5036. Ш тучний— 1384.
ПІпіидель— 5023. Ш тампування— 5037. Ш уканий— 1374.
Ш пуга— 482, 5026. Ш тампувати— 5038. Ш ум— 5062.
Ш пуговий— 5024. Ш танга— 5039. Ш уровання, ш уру­
ІПпуля— 1491. Ш танговий— 4040. вання— 5067.
ш. дросельна— 1491. Штани т р у бн і— 812, Ш урувальний— 5068.
ш. індукційна— 1745. Ш урувати— 5066.
1491. Ш тахетник— 1054. Ш урф— 5070.
ш. м н огозвійн а— Ш тиб— 5058. Ш ухляда— 5164.
1491.

Щ
Щ абель— 779. Щ ільнення— 4197. Щ ітковий— 5084.
Щ етина— 5080. щ. в рустик— 4197. Щ ітник— 5083.
Щ етинний— 5081. ш. в ск іс— 4197. ІЦітяк— 1543.
Щит— 5087. Щ ільний— ЗОН. іц. плоский— 154 »
щ. формувальний— Щі льнити— 4198. щ. щетинний —
5087. Щ ільниця— 2178. 1543.
Щ итовий— 5088. щ. азбестова— 2178. Щ огла— 2022.
Щ иток— 4244,* 5090. Щ ільність— ЗОЮ. щ. розногувата—
щ. скляний перед­ Щ ітка— 2112, 5082. 2022 .
ковий— 4244. Щ іткарня— 2009, 5084. Щ ока— 5073.
Щ ілина— 5079. Щ ітки однойменні— Щ оковий— 5074.
щ. випускна— 5079. 5082.

ю
Ю білер— 5144. Ю білерня— Й009, 5145.

я
Я бл уня— 5146. Я ловий— 4816. Я скравий— 5156.
Я др о— 5150. Яма— 2106, 5155. Я ск р а в ість— 5157.
я. Перекрою— 5150. я. оглядова— 5155. Я сла— 5163.
Я зичок— 4115. Я р — 2481. Я сний— 3895.
Яйцюватий— 2480. Я рм о— 5158. Я тка— 2187, 3818.
я. брикет— 5152. Я рмовий— 5159. у я. базарна— 3818.
Я к ість— 1501. Я р у га — 1920. я. газетна— 1527.
Я лина— 998. Я сен— 5162. я. вулична— 1527.
Ялинковий— 1000. Я сеновий— 5161. Я щ и к— 1821.
Ялиновий— 999.
172 Шпилястйй дах — Ящик

Ш пилястий дах—5085. ш. реактивна— Ш тихування— 5059.


Ш пинь— 2931, 4255, 1491. ІІІтихувати— 5060.
5061. ш . узем л ювальна— Ш товхати ,-хнути—
ш. вугляний— 4255. 1491. 4442.
ш. ізоляторний— ІПрифтарня— 4053. ІІітольия— 3096, 5046.
50С1. Ш руба— 5069. Ш туковий— 5057.
Ш пихлір— 32, 1962, Ш таба— 3196. Ш туцер— 5056.
4797. Ш табове зал ізо— 3197. ш. водомірний—
Ш пичастий— 2629. ш. ресора— 1905. 5056.
Ш пінгалет— 5022. Ш тамп— 5036. Ш тучний— 1384.
Ш піидель— 5023. Ш тампування— 5037. Ш уканий— 1374.
Ш пуга— 482, 5026. Ш тампувати— 5038. Ш ум— 5062.
Ш пуговий— 5024. Ш танга— 5039. Ш урования, ш уру­
ІІІпуля— 1491. Ш танговий— 4040. вання— 5067.
ш. дросельна— 1491. Штани т р у б н і— 812, Ш урувальний— 5068.
ш. індукційна— 1745. Ш урувати— 5066.
1491. ИІтахетни к— 1054. Ш урф— 5070.
ш. м н огозвійн а— Ш тиб— 5058. Ш ухляда— 5164.
1491.

Щ
Щ абель— 779. Щ ільиення— 4197. Щ ітковий— 5084.
Щетина-^-5080. щ. в рустик— 4197. Щ ітник— 5083.
Щетинний— 5081. ш. в ск іс— 4197. ІЦітяк— 1543.
Щит— 5087. Щ ільний— ЗОН. іц. плоский— 154 З
щ. формувальний— Щ і льнити— 4198. ш. щетинний —
5087. Щ і льниця— 2178. 1543.
Щ итовий— 5088. щ. азбестова— 2178. Щ огла— 2022.
Щ иток— 4244," 5090. Щ ільність— ЗОЮ. щ. розногувата—
щ. скляний перед­ Щ ітка— 2112, 5082. 2022 .
ковий— 4244. Щ іткарня— 2009, 5084. Щ ока— 5073.
Щ ілина— 5079. Щ ітки однойменні— Щ оковий— 5074.
щ. випускна— 5079. 5082.

ю
Ю білер— 5144. Ю білерня— 2009, 5145.

я
Я бл уня— 5146. Я ловий— 4816. Я скравий— 5156.
Я др о— 5150. Яма— 2106, 5155. Я ск р а в ість— 5157.
я . Перекрою— 5150. я. оглядова— 5155. Я сла— 5163.
Я зичок— 4115. Я р — 2481. Я сний— 3895.
Яйцюватий— 2480. Я рм о— 5158. Я тка— 2187, 3818.
я. брикет— 5152. Я рмовий— 5159. * я. базарна— 3818.
Я к ість— 1501. Я р у га — 1920. я. газетна— 1527.
Ялина— 998. Ясен— 5162. я. вулична— 1527.
Я линковий— 1000. Я сеновий— 5161. Я щ и к— 1821.
Ялиновий— 999.
172 Шпилястий дах — Ящик

Ш пилястий дах—5085. ш. реактивна— Ш тихувания— 5059.


Ш пинь— 2931, 4255, 1491. ІІІтихувати— 5060.
5061. ш. уземлювальна— Ш товхати ,-хнути—
ш. вугляний— 4255. 1491. 4442.
ш. ізоляторний— ІПрифтарня— 4053. Ш тольня— 3096, 5046.
5061. Ш руба— 5069. Ш туковин— 5057.
Ш пихлір— 32, 1962, Ш таба— 3196. Ш туцер— 5056.
4797. Ш табове зал ізо— 3197. ш. водом ірний—
Ш пичастий— 2629. ш. ресора— 1905. 5056.
Ш пінгалет— 5022. Штамп— 5036. Ш тучний— 1384.
Ш піндель— 5023. Ш тампування— 5037. Ш уканий— 1374.
Ш пуга— 482, 5026. Ш тампувати— 5038. Ш ум— 5062.
Ш пуговий— 5024. Ш танга— 5039. Ш уровання, ш уру­
ІІІпуля— 1491. Ш танговий— 4040. вання— 5067.
ш. дросельна— 1491. Штани тр у бн і— 812, Ш урувальний— 5068.
ш. індукційна— 1745. Ш урувати— 5066.
1491. Ш тахетник— 1054. Ш урф— 5070.
ш. м н огозвійн а— Ш тиб— 5058. Ш ухляда— 5164.
1491.

Щ
Щ абель— 779. Щ ільнення— 4197. Щ ітковий— 5084.
ІЦетина-^-5080. щ. в рустик— 4197. Щ ітник— 5083.
Щетинний— 5081. ш. в ск іс— 4197. ІЦітяк— 1543.
Щит— 5087. Щ ільний— ЗОН. іц. плоский— 154 •
щ. формувальний— Щі льнити— 4198. ш. щетинний —
5087. Щ ільниця— 2178. 1543.
Щ итовий— 5088. щ. азбестова— 2178. Щ огла— 2022.
Щ иток— 4244,* 5090. Щ ільність— ЗОЮ. щ. розногувата—
щ. скляний перед­ Щ ітка— 2112, 5082. 2022 .
ковий— 4244. Щ іткарня— 2009, 5084. Щ ока— 5073.
Щ ілина— 5079. Щ ітки однойменні— Щ оковий— 5074.
щ. випускна— 5079. 5082.

ю
Ю білер— 5144. Ю білерня— Й009, 5145.

я
Я бл уня— 5146. Я ловий— 4816. Я скравий— 5156.
Я дро— 5150. Яма— 2106, 5155. Я ск р а в ість— 5157.
я . Перекрою— 5150. я. оглядова— 5155. Я сла— 5163.
Я зичок— 4115. Я р — 2481. Я сний— 3895.
Яйцюватий— 2480. Я рм о— 5158. Я тка— 2187, 3818.
я. брикет— 5152. Я рмовий— 5159. * я. базарна— 3818.
Я к ість— 1501. Я р у га — 1920. я. газетна— 1527.
Ялина— 998. Ясен— 5162. я. вулична— 1527.
Ялинковий— 1000. Я сеновий— 5161. Я щ и к— 1821.
Я линовий— 999.
a lllS ^ s l!
ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО
V&DAlHH
ПО ВСІХ КНИГАРНЯХ ДЕРЖАВНОГО ВИДАВНИЦТВА
УКРАЇНИ Є ТАКІ КНИЖКИ:
Анатомічні назви. 81 стор. ц. 1 крб. 50 коп.
Грінченко Б..Словарь української мови. Українсько-російськ. 2178 ст. ц. 6 крб.
Грунський М. та Сабалдир Г. Практичний російсько-український словник
ділової мови. 134 стор. д. 40 коп.
Йогансен М. і Наконечний М. Практичний російсько-український словник.
238 стор. ц. 1 крб. 85 коп.
Калинович Ф. Словник математичної термінології, ч. І. 238 стор. ц. 2 крб. 50 к.
Калиновим Ф. Словник математичної термінології, ч. II. 80 стор. ц. 1 крб. 50 к.
Курило О. Словник хемічної термінології. 140 стор. ц. 1 крб. 80 коп.
Меленевський П. Основы английско-русского технического словаря. 280 стр.
ц. 2 руб. 80 коп.
Практический банковский словарь. Составили: М. Грейденберг и И. Ду­
наев. 133 стр. ц. 1 руб. 80 коп.
Секунда Т. Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу ме­
ханіки. 40 стор. ц. 45 коп.
Тутковський П ., акад. Словник геологічної термінології. 201 стор. ц. 2 крб. 50 к.
У . А. Н. Російсько-український словник, т. І. 290 стор. ц. 2 крб. 50 коп.
У . А . Н . Російсько-український словник, т. III. 336 стор. ц. 1 крб. 50 коп.
Уманець М. і Спілка А . Словник російсько-український. 1145 стор. ц. 4 крб.
Шарлемань М. Словник зоологічної номенкл. ч. І. Назви птахів. 63 ст; ц. 70 к.
Шарлемань М. Словник зоологічної номенклатури ч. II. Назви хребетних
тварин. 124 стор. ц. 1 крб.

П ош т ові відділ и Д ерж видаву н а дси л а ю т ь п ісл я п л а т ою к о ж н у к н и ж к у


всіх видавницт в С Р С Р .
П ересилання й пакування на всі за м о в л ен н я кош т ам и Д ерж видаву,
к ол и за м о в л ен н я н а п ер ед о п л а ч у є т ь ся гот івк ою .

Замовлення надсилати на такі адреси:


Х арків, вул . 1 -го Травня, 17. П ош т ови й В ід д іл Д В У .
Київ, вул. К . М а р к са , 2. П ош т овий В ід діл Д В У .
О деса, вул. Л аса л я, 33 (П а са ж ). П ош т ови й В ід діл Д В У .

К атал оги в и д а н ь Д В У в и си л а єть ся б е з п л а т н о .


Ц Е Н Т Р А Л Ь Н И Й К Н И Г О Т О Р Г О В Е Л Ь Н И Й В ІД Д ІЛ
ХАРКІВ, 2-й Радянський заул. № 2.
Ф іл ії та кни гарні по всіх о кр уж них та більш их
містах УСРР.

You might also like