Bilokon - Unicheck Similarity Report 1016054988

Ім'я користувача: ID перевірки:
Олена Бондаренко 1016054988
Дата перевірки: Тип перевірки:

11.01.2024 14:59:46 EET Doc vs Internet + Library
Дата звіту: ID користувача:

11.01.2024 17:55:40 EET 100005535
Назва документа: Bilokon_Anton_Ivanovych_EE2221
Кількість сторінок: 73 Кількість слів: 11833 Кількість символів: 78539 Розмір файлу: 1.12 MB ID файлу: 1015756790
Виявлено модифікації тексту (можуть впливати на відсоток схожості)
10.9%
Схожість
Найбільша схожість: 2.59% з джерелом з Бібліотеки (ID файлу: 1015752172)
8.92% Джерела з Інтернету 797 ......................................................................................................................................

Сторінка 75
5.4% Джерела з Бібліотеки 189 ......................................................................................................................................

Сторінка 81
0% Цитат
Вилучення цитат вимкнене
Вилучення списку бібліографічних посилань вимкнене
0%
Вилучень
Немає вилучених джерел
Модифікації
Виявлено модифікації тексту. Детальна інформація доступна в онлайн-звіті.
Замінені символи 191
11
Підозріле форматування
сторінок
ID файлу:
1015756790
Міністерство освіти і науки України

Український державний університет науки і технологій
Управління енергетичними та економічними процесами
Інтелектуальні системи енергопостачання
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
магістра
на тему: Дослідження процесів тепломасообміну в системі охолодження

трубоелектрозварного агрегату
за освітньою програмою Енергетичні та електромеханічні системи на
транспорті
зі спеціальності: 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
Виконав: студент групи ЕЕ2221:

/ Антон БІЛОКОНЬ /
Керівник: / доцент Ірина ПОТАПЧУК /
Нормоконтролер: / доцент Ірина ПОТАПЧУК /
Засвідчую, що у цій роботі немає запозичень з

праць інших авторів без відповідних посилань.
Студент
Дніпро – 2024 рік
Вилучений
Схожість Цитати Посилання T текст A Підміна символів Коментарі
Джерела на цій сторінці: 1-11, 13-26, 28-41, 43, 52-55, 58, 62, 72, 75, 78, 87, 95, 156
Сторінка 1 з 81
ID файлу:
1015756790
Ministry of Education and Science of Ukraine

Ukrainian State University of Science and Technologies
Energy and economic processes management
Intellectual power supply systems
Explanatory Note
to Master’s Thesis
on the topic: Study of heat and mass transfer processes in the cooling system of a
pipe-electric welding unit.
according to educational curriculum_ Energy and electromechanical systems in
transport
in the Speciality: 141 Power engineering, electrical engineering and
electromechanics
Done by the student of the group ЕЕ2221: / Bilokon Anton /
Scientific Supervisor: /Ass. Prof. Iryna Potapchuk /
Normative controller : / Ass. Prof. Iryna Potapchuk /
Dnipro – 2024
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 1-8, 10-11, 13-22, 24-25, 28-30, 32, 36, 38-41, 52, 55, 67, 95, 106, 109, 111, 137, 141-142
ID файлу:
1015756790
Міністерство освіти і науки України

Український державний університет науки і технологій
Факультет: Управління енергетичними та економічними процесами

Кафедра: Інтелектуальні системи енергопостачання
Рівень вищої освіти: Другий (магістерський)
Освітня програма: Енергетичні та електромеханічні системи на транспорті
Спеціальність: 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри ІСЕ
Дмитро БОСИЙ
Дата
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу магістр з електроенергетики,
електротехніки та електромеханіки
студентуБілоконю Антону Івановичу
1. Тема роботи: “ Дослідження процесів тепломасообміну в системі

охолодження трубоелектрозварного агрегату”.
Керівник роботи: Потапчук Ірина Юріївна, к.т.н., доцент
затверджені наказом від "18 " 01 2023 р. № 56ст
2. Строк подання студентом роботи: 11.01.2024 р.

3. Вихідні дані до роботи:
Діаметр та товщина стінки труб, швидкість їх руху у трубоелектрозварному
агрегаті, локальна початкова температура труб до і після зварювання,
початкова температура охолоджуючих рідин і повітря, теплофізичні
властивості охолоджуючих рідин, металу та повітря.
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно опрацювати):
4.1 Визначення технічної характеристика системи охолодження
4.2 Визначення теплової характеристика градирні
4.3 Визначення розподілу температури в перерізі труби після зварювання
за допомогою математичного моделювання
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових

креслень): 1. Схема системи охолодження та холодильника електрозварних
труб. 2. Рівняння математичної моделі. 3. Залежності для коефіцієнтів
тепловіддачі. 4. Результати розрахунків. 5. Висновки.
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 1-11, 13-41, 43, 52-55, 58, 61-63, 65, 67, 76, 78, 87, 103, 105, 109, 119, 150-153
ID файлу:
1015756790
6. Консультанти розділів роботи:
Завдання видав: Завдання

(підпис консультанта, дата)
Прізвище, ініціали та посада прийняв:
Розділ (підпис студента,
консультанта
дата)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Строк виконання
з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи етапів роботи Примітка
1 Технічна характеристика системи 15.09.2023
охолодження
2 Теплова характеристика градирні 12.11.2023
3 Розподіл температури в перерізі труби 25.12.2023
після зварювання
4 Подання кваліфікаційної роботи до 11.01.2024
кафедри
5 Захист кваліфікаційної роботи на засіданні 16.01.2024
Екзаменаційної комісії
Студент Антон БІЛОКОНЬ
Керівник роботи Ірина ПОТАПЧУК
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 2-11, 13-19, 22-34, 36-39, 52-53, 61, 63, 65, 105, 110, 119, 151, 170
ID файлу:
1015756790
РЕФЕРАТ
Магістерська робота: 73 сторінки, 3 частини, 22 рисунки, 4 таблиці,
5 використаних джерел.
Об’єкт дослідження – процеси теплообміну, що відбуваються при
охолодження електрозварних труб.
Мета роботи – розробка математичної моделі, проведення розрахунків та
обґрунтування параметрів системи охолодження електрозварних труб.
Методи дослідження – аналітичні методи розрахунку, чисельні методи
розв'язку диференціальних рівнянь.
Одержані результати – в роботі розроблено математичну модель, проведено
розрахунки та обґрунтування параметрів системи охолодження електрозварних
труб.
Визначено, що при швидкості виготовлення труб 25...80 м/хв, зовнішньому
діаметрі труб 60,3...259 мм, товщині стінки 1,5...9 мм необхідна середня
температура труб 50 С досягається при витраті охолоджуючої рідини в
холодильнику 50 м3/год, дисперсності розпилювання форсунками (середній
диаметр краплин по Заутеру) 500 мкм та їх швидкості біля поверхні труби
10 м/с.
Отримані результати дозволяють скоротити витрату охолоджуючої труб
рідини, що зменшує питомі витрати енергії на перекачування і, як наслідок,
зменшує собівартість продукції.
Ключові слова: ТРУБОЕЛЕКТРОЗВАРНИЙ АГРЕГАТ, ХОЛОДИЛЬНИК,
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ. ЧИСЕЛЬНИЙ МЕТОД, ВИТРАТА РІДИНИ,
ДИСПЕРСНІСТЬ РОЗПИЛЮВАННЯ.
Вилучений
ID файлу:
1015756790
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..........7
1 ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ…………… 9
1.1 Опис і обґрунтування вибраної конструкції……………………………..11
1.2 Опис конструкції і принципу дії системи охолодження…………………11
1.3 Розрахунок системи охолодження та кожухотрубного теплообмінника…11
1.4 Розрахунок тепловіддачі та гідравлічного опору в кільцевому каналі…...15
1.5 Тепловіддача і гідравлічний опір у внутрішньому каналі…………………17
1.6 Тепловіддача і гідравлічний опір в трубному пучку в кожусі
теплообмінника……………………………………………………………………..19
1.7 Тепловіддача і гідравлічний опір у вхідному і вихідному колекторі……..23
1.8 Теплова потужність теплообмінника………………………………………26
2 ТЕПЛОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРАДИРНІ………………………………….30
2.1 Математична модель розрахунку градирні ………………………………...30
2.2. Витрата повітря через градирню……………………………………………41
3 РОЗПОДІЛ ТЕМПЕРАТУРИ В ПЕРЕРІЗІ ТРУБИ ПІСЛЯ ЗВАРЮВАННЯ...47
3.1 Вихідні дані до розрахунку………………………………………………….47
3.2 Граничні умови……………………………………………………………….49
3.3 Метод контрольного об'єму………………………………………………..49
3.4 Рішення алгебраїчних рівнянь дискретного аналога………………………56
3.5 Метод розрахунку алгебраїчних рівнянь…………………………………...57
3.5.1 Метод релаксації……………………………………………………….57
3.6 Визначення коефіцієнтів тепловіддачі………………………………………63
4 РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКІВ ТА АНАЛІЗ…………………………………..68
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………………….72
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………………………………….73
02.15.ЕЕ2221.КРM.2023–ПЗ
Зм. Арк. № документа Підпис Дата
Розробив Білоконь Дослідження процесів Літера Аркуш Акрушів
Консульт. тепломасообміну в системі М Д 6 73
Керівник Потапчук охолодження МОНУ, УДУНТ, ІСЕ
Н. контр. Потапчук трубоелектрозварного агрегату ЕЕ2221
Зав. каф. Босий
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 1-2, 27, 53, 120

ID файлу:
1015756790
ВСТУП
Вперше ідея застосування струмів високої частоти (СВЧ) для зварки

металів була запропонована в 1946 р. А. В. Улітовским, С. Д. Богословським, Б.
Д. Страстьєвим і Б. М. Степаyовим. У 50-ті роки почались інтенсивні
дослідження по створенню технології і устаткування для високочастотної
зварки труб, а дещо пізніше і для оболонок кабелю і профілів. Був створений
спосіб промислового застосування високочастотної зварки, при якому виріб
перед зварювальним вузлом формується з виді заготівки зV-подібною щілиною
між зварюваними кромками. До кромок за допомогою ковзних контактів або
індуктором підводиться СВЧ так, щоб він проходив від однієї кромки до іншої
через місце їх сходження. Внаслідок поверхневого ефекту і ефекту близькості,
який у міру зближення кромок посилюється, досягається висока концентрація
струму в місці сходження кромок.
Сприятливий розподіл струму, високий ступінь концентрації потужності
забезпечують можливість ведення процесу з оплавленням тонкого шару на
поверхні зварюваних кромок і отримання міцного якісного зварного з'єднання.
Нагріті кромки виробу обжимаються за допомогою валів і зварюються. Якість
зварного з'єднання і витрата електроенергії тісним чином пов'язані з
особливостями протікання СВЧ по провідниках.
Високочастотна зварка тиском знайшла найбільше застосування у
виробництві прямошовних труб малого і середнього діаметрів. Кількість
трубоелектрозварювальних агрегатів, що працюють в світі, з використанням
методу високочастотної зварки обчислюється сотнями; їх виробництвом і
розповсюдженням займаються найбільші фірми розвинених країн, безперервно
наростає їх технічний рівень, поглинаючи всі останні досягнення науки і
техніки.
У виробництві труб діаметром 10…600 мм домінував метод високочастотної
зварки, витіснивши інші автоматизовані види, залишивши лише незначне місце
способу зварки опором на постійному струмі.
Лист
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2023-ПЗ
7
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 1-2, 100

ID файлу:
1015756790
Широке застосування прямошовних труб, що отримані методом

високочастотної зварки, визначається універсальністю і безперервним його
вдосконаленням, що дозволило в останнє десятиліття відчутно підвищити
якість зварних труб. Разом з традиційними масовими їх споживачами —
машинобудуванням і будівельними конструкціями — вони знаходять все
більш широке застосування в нафто і газодобуванні. Так, в США виробництво
зварних труб для цих цілей досягло 30 % від загального випуску; крупні
потужності по виробництву обсадних і насосно-компресорних труб введені в
Японії. В світі здійснено введення нових потужностей по виробництву зварних
обсадних і насосно-компрессорных труб з суттєвим річним виробництвом. При
цьому капіталовкладень потрібно на 30..40 % менше, а витрати на виробництво
на 20…30 % нижче, ніж при виробництві гарячекатаних труб.
Публікації.
Білоконь А. І., Потапчук І. Ю., Жевжик О. В. Математичне моделювання
процесів теплообміну в системі охолодження трубоелектрозварного агрегату //
European scientific congress. Proceedings of the 12th International scientific and
practical conference. Barca Academy Publishing. Madrid, Spain. 2023. P. 143-147.
Лист
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2023-ПЗ 8
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 1-2, 69, 71, 129

ID файлу:
1015756790
1 ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ
Система охолодження, що розробляється, застосовуються на ТЕСА 60-219 і

призначена для охолодження електрозварних труб, установки високочастотної
зварки (ВЧЗ) і два гідронасосних станцій (ГНС).
Технічна характеристика системи охолодження наведена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Технічна характеристика системи охолодження
Система охолодження
теплова потужність, кВт 856
витрата води, м 3 /год 147,23
перепад температур, С 5
Теплообмінник ЗОР
витрата охолоджуючої води, м /год 3
116,53
перепад температур води, С 3,6
3
витрата ЗОР м /год 80
перепад температур ЗОР 5,3
температура охолоджуючої води, С не більше 30
на вході 30
температура охолоджуючої води, С на виході 50
на вході 50
температура ЗОР на виході 30
гідравлічний опір м. вод. ст. не більше 5
ВЧЗ
3
витрата води, м /год 20,7
перепад температур води, С 10.0
гідравлічний опір кПа 48
ГНС
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Продовження таблиці 1.1

ГНС
Витрата води, м 3 /год 25
перепад температур води, С 10
Насоси подачі води
витрата, м 3 /год
тиск, МПа
насоси подачі ЗОР
витрата, м3/ч
тиск, МПа
холодильник зварних труб
довжина ширина висота
діаметр зварюваних труб, мм 60÷259
товщина стінки, мм 1,59
швидкість руху труб, м/мін 25÷80
тиск ЗОР, МПа 0,3
витрата ЗОР, м /год
3
50
температура охолодженої труби, С не більше 50
форсунки відцентрові
кількість 156
витрата води при тиску 0,3 МПа л/хв 6
кут розкриття факела, град 45
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
10
Вилучений
ID файлу:
1015756790
1.1 Опис і обґрунтування вибраної конструкції
Рисунок 1.1 – Принципова схема агрегату для високочастотної зварки

прямошовних труб
Заздалегідь розкроєна на потрібний розмір рулонна стрічка поворотним

краном подається на конвеїр 1 і розмотувач 2, потім правится у валковій машині 3
і після обрізання кінців за допомогою ножиць 4 зварюється в безперервну стрічку
на стикозварювальной машині 5. Грат, що утворилися при зварці, віддаляються
гратознімачем. Петлестворювач 6 призначений для створення запасу стрічки
перед формувальним, станом і забезпечення безперервного процесу виробництва
грубий під час обрізання і зварки кінців стрічки і зняття грата. Приводними
роликами, що тягнуть, стрічка подається у формувальний стан 7. В деяких
випадках перед формуванням кромки стрічки обрізаються на дискових ножицях.
Формувальний стан складається з горизонтальних і вертикальних клітей.
Сформована трубна заготівка поступає в зварювальну машину 8, де проводиться
нагрів кромок і формування зварного з'єднання. Грат, що утворилися при цьому,
знімаються із зовнішньої поверхні труби, а при необхідності і з внутрішньою за
допомогою різцевого гратознімача. Зварена трубна заготівка охолоджується до
температури 50…60 °С у холодильнику 9 водоповітряною сумішшю, яка
подається на поверхню труби через систему сопів. Остаточне калібрування
заготівки по діаметру здійснюється на стані 10, що складається з клітей з
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
11
Вилучений
ID файлу:
1015756790
вертикальними і горизонтальними валяннями. При цьому можливе отримання як

циліндровою, так і квадратною, прямокутною або складнішого перетину
заготовки. У разі потреби локальної термообробки зварного шва індукційні
нагрівальні пристрої розташовуються безпосередньо після гратознімача, а потім
пристрою регульованого водоповітряного охолодження нагрітого шва і заготовки.
Подовжня кривизна труб усувається в правильній кліті, що має дві послідовно
розташовані чотиривалкові обойми. Надалі заготівка поступає або в стан гарячого
редукування 12, пройшовши нагрів в індукційній печі 11 і резку на летючій пилі
13, або на трубоотрезной верстат, а потім на ділянки термообробки, правки і
обробки 14 і 15.
Агрегат забезпечується приладами і пристроями автоматичного контролю і
управління основними технологічними операціями, апаратурою контролю і
отбраковки звареної трубної заготовки.
1.2 Опис конструкції і принципу дії системи охолодження
До складу системи охолодження входять (рис. 1.2) споживачі охолодженої
води: ТЕСА 60-219, ВЧЗ і дві гідронасосні станції; теплообмінні апарати:
холодильник зварної труби, теплообмінник охолодження ЗОР, теплообмінники
ВЧС і гідронасосних станцій, вентилятор малогабаритна градирня; місткість
збору ЗОР. Подача ЗОР і охолоджуючої води здійснюється відцентровими
насосами за системою трубопроводів.
1.3 Розрахунок системи охолодження та кожухотрубного теплообмінника
Відноситься до теплотехніки, зокрема, охолодження однієї рідини іншою
рідиною, схильною до утворення осаджень на трубах.
Відомий кожухотрубний теплообмінник [1] в складі кожуха, трубних решіток з
закріпленим в них нерухомо трубним пучком, вхідної і вихідної камер
охолоджуваної рідини, патрубків.
Недоліком теплообмінника є малий перепад температур охолоджуваної рідини
1÷3 К/м довжини труби і складнощі очищення відкладень на трубному пучку.
Відомий кожухотрубний теплообмінник [2] з перепадом температур
охолоджуваної рідини 1,5÷5 К/м довжини труби, який має в своєму складі
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
12
Вилучений
ID файлу:
1015756790
нагрівальні елементи труба в трубі, кожух, трубні решітки з установленими в них

нерухомо зовнішніми трубами, трубні дошки з торцевим ущільненням внутрішніх
труб, опорних кілець з стопорними болтами для кріплення дошок, вхідної і
вихідної камер охолоджуваної та охолоджуючої рідин, патрубків (прототип).
ТЕСА 60-219
ВЧЗ Гідронасосна
Гідродинамічн
станція
4
Ємкість
ий фільтир
1 - вентиляторна градильня, 2 - насос подачі охолодженої води, 3 - теплообмінник зварних труб,

4 - насос подачі ЗОР
Рисунок 1.2– Схема системи охолодження
Суттєві ознаки винаходу збіжні з прототипом: нагрівальні елементи типу труба

в трубі, кожух, трубні решітки, вхідна і вихідна камери охолоджуваної та
охолоджуючої рідин, патрубки.
Недоліком теплообмінника, прийнятого за прототип, є складнощі очищення
відкладень з зовнішніх труб, установлених нерухомо в трубних решітках і
ненадійне ущільнення внутрішніх труб в трубних дошках.
Завданням винаходу є удосконалення вузлів кріплення труб в трубних решітках
і за рахунок цього забезпечення очищення труб, підвищення надійності і
довговічності теплообмінника.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
13
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Це завдання вирішується тим, що кінці труб ущільнені по циліндричній

поверхні з можливістю осьового переміщення у втулках, закріплених на трубних
решітках, а також тим, що кожух виконаний з двох секцій з роз’ємним стиком.
Завдяки новому виконанню кріплення кінців зовнішньої і внутрішньої труб в
трубних решітках з ущільненням по циліндричній поверхні забезпечується осьове
переміщення труб і знімаються температурні напруги в вузлах кріплення,
внаслідок чого підвищується надійність теплообмінника. Нові вузли кріплення
труб та виконання кожуха з двох секцій з роз’ємним стиком забезпечують
можливість розбирання труб для очищення від осаджень та їх повторне
застосування, чим підвищується довговічність теплообмінника.
Теплообмінник складається з вхідної камери охолоджуваної рідини з патрубком
, теплообмінних елементів типу труба в трубі з внутрішньої і зовнішньої труб, між
якими утворена кільцева щілина, вихідної камери охолоджуваної рідини з
патрубком 6, вхідної камери охолоджуючої рідини з патрубком, колектора,
вихідної камери охолоджуючої рідини з патрубком і перетинкою, нижньої секції
кожуха з патрубком і верхньої секції з патрубком, трубних решіток з втулками
для розміщення внутрішніх труб з ущільненням, трубних решіток з втулками для
розміщення зовнішніх труб з ущільненням.
Охолоджувана рідина подається у вхідну камеру через патрубок,
охолоджується в кільцевих щілинах між внутрішньою і зовнішньою трубами і з
вихідної камери витікає через патрубок.
Охолоджуюча рідина 2/3 від загальної витрати подається в колектор через
патрубок 8, перетікає по внутрішніх трубах в колектор, з якого опускається по
внутрішніх трубках в камеру і витікає через патрубок.
Інша частина охолоджуючої рідини подається в нижню секцію кожуха через
патрубок, рухається по міжтрубному простору в верхню секцію і витікає через
патрубок.
Розміщенням кінців зовнішніх і внутрішніх труб теплообмінних елементів з
ущільненням по циліндричній поверхні у втулках забезпечуються температурна
компенсація подовження труб, очистка або заміна труб з відкладеннями на
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
14
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 82

ID файлу:
1015756790
стінках для підтримання теплової характеристики теплообмінника при

експлуатації.
1.4 Розрахунок тепловіддачі та гідравлічного опору в кільцевому каналі
Схема до розрахунку показана на Рис. 1.3.
3
l
tэ
tс
2
СОЖ Вода
d1
d2
Рисунок 1.3 – Схема кільцевого каналу
Початкові дані:
зовнішній діаметр внутрішньої труби d1=32 мм, внутрішній діаметр зовнішньої
труби d2=39,6 мм, довжина каналу l=1,2 м, кількість каналів n=120; об'ємна
витрата емульсола Q=80 м 3 /год, температура емульсола на вході в кільцевий
канал tвх=50С, температура стінок каналу tст=40°С.
Розрахунок виконаний згідно [1].
Теплофізичні властивості емульсола на вході в канал по температурі tвх=50С:
щільність =988,1 кг/м 3 , теплопровідність =64,810-2 Вт/м 2 К, динамічна в'язкість
=549,410-6 Па.с, число Прандтля Pr=3,54; на стінці каналу по температурі
tс=40С: щільність с=992,2 кг/м3 , теплопровідність с=63,510-2 Вт/м2 К, динамічна
в'язкість с=653,310-6 Па.с, число Прандтля Prс=4,31.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
15
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Швидкість емульсола в каналі
4Q 4  80 / 3600
U   0,433 м/с.
n(d 22  d12 ) 3,14 120 (0,03962  0,0322 )
Гідравлічний діаметр каналу
d г  d 2  d1 0,0396 0,032 0,0076 м.
Число Рейнольдса
Ud г 988,1 0,433  0,0076

Re    5923 .
 549,4  10 6
Число Нуссельта для кільцевого каналу при тепловіддачі через обидві стінки
каналу
0 ,84 0,6
d   d  
0,86 1   1  0,14 1  
 d2    d 2  
Nu  Nu т ,
d
1 1
d2
Число Нуссельта для циліндрового каналу (0<d/l<1, 0,6<Pr<2000, 2300<Re<106)
 (Re 1000) Pr   dг  2/3 

Nu т  1     ,
8   l  
1  12,7
8

 2/3
Pr  1 
де   (1,82lg Re 1,64) 2 ;
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
16
Вилучений

ID файлу:
1015756790
  (1,82lg 5923 1,64) 2  0,0366 ,
2/3
0,0366 (5923  1000)  3,54   0,0076  
Nu т  1      38,6 ,
8 0,0366 1,2 
1  12,7 
8

2/3
3,54  1 
   
0 , 84 0,6
 0,032    0,032  
0,86     1  0,14    
 0,0396    0,0396  
Nu  38,6   34,1 .
0,032
1
0,0396
Коефіцієнт тепловіддачі в кільцевому каналі
Nu  34,1 64,8  10 2
   2907 Вт/(м2К).
dг 0,0076
Коефіцієнт опору по формулі Блаузіуса
  0,3164 Re 0,25  0,3164 5923 0,25  0,036 .
Опір тертя кільцевого каналу
2 2
l V 1,2 988,1 0,433
P к.к.    0,036    527 Па.
dг 2 0,0076 2
1.5 Тепловіддача і гідравлічний опір у внутрішньому каналі

Схема до розрахунку показана на рис. 1.3.
Початкові дані.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
17
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Внутрішній діаметр каналу d=0,0296 м, довжина каналу l=1,8 м. Об'ємна

витрата води Q=74 м 3 /ч, температура води на вході в канал tвх=30С, температура
стінок каналу tст=40°С.
Теплофізичні властивості води на вході в канал по температурі tвх=30°С:
=801,510-6 Пас, число Прандтля Pr=5,42; на стінці каналу по температурі
tс=40°С.: щільність с=992,2 кг/м 3 , теплопровідність с=63,510-2 Вт/м2 К, динамічна
в'язкість с=653,310-6 Пас, число Прандтля Prс=4,31.
Швидкість води в каналі
4Q 4  74 / 3600
U   0,498 м/с.
nd2 3,14  60  0,02962
Число Рейнольдса
 Ud 995,7  0,498  0,0296

Re    18312 .
 801,5  10 6
Число Нуссельта (0<d/l<1, 0,6<Pr<2000, 2300<Re<106)
 (Re 1000) Pr   dг  2/3 

Nu т  1     ,
8 l
1  12,7
8

 2/3

Pr  1    
де   (1,82lg Re  1,64) 2 ;
  (1,82 lg18312 1,64) 2  0,0267 ,
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
18
Вилучений
ID файлу:
1015756790
0,0267 (18312  1000)  5,42   0,0296  2 / 3 

Nu т  1      297,6 .
8 0,0267   1,8  
1  12,7 
8

5,422 / 3  1 
Коефіцієнт тепловіддачі
Nu  297,6  61,8  10 2
   6212 Вт/(м2 К).
d 0,0296
Коефіцієнт опору
  0,3164 Re 0,25  0,3164 9892 0,25  0,0317 .
Опір тертя внутрішнього каналу
2 2
l V 1,8 995,7  0,269
P в    0,0317    69 Па.
dг 2 0,0296 2
1.6 Тепловіддача і гідравлічний опір в трубному пучку в кожусі

теплообмінника
Охолоджувальна вода надходить через патрубок 1 в кожух 2 і, рухаючись
міжтрубним простором, охолоджує трубки 3 і витікає через патрубок 4. Оскільки
патрубки 1 і 4 розташовані на різній висоті, то обтікання трубок відбувається під
кутом 48.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
19
Вилучений
ID файлу:
1015756790
d
2 1
S1
hi
2R
bi
4
Рисунок 1.4 – Схема до розрахунку трубному пучку в кожусі теплообмінника
Початкові дані
Об'ємна витрата води Q=40 м 3
/год, температура води на вході tвх=30С,
температура стінок каналу tст=40°С.
Діаметр кожуха 2R=0,8 м, зовнішній діаметр трубок d=42 мм, довжина трубок
l=1,2 м, кількість трубок n=120, крок між трубками S1=60 мм.
Теплофізичні властивості води на вході в канал по температурі tвх=30°С:
tс=40°С: щільність с=992,2 кг/м 3 , теплопровідність с=63,510-2 Вт/м 2 К, динамічна
Кут сектора
b
 i  arccos i ,
R
де bі – відстань від ряду труб до осі.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
20
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Хорда, по якій розташовані трубки
h i  2R sin  .
Швидкість води у вільному від труб поперечному перетині каналу
Q
Wi  .
hl
Середня швидкість при обтіканні пучка труб
 n i Wi
W i .
n
Результати розрахунку середньої швидкості приведені в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 – Результати розрахунку середньої швидкості
№ ni b i, м град h i, м Wi, м/с W, м/с
1 6 0,33 34,4 0,452 0,0205 0,0137
2 8 0,27 47,5 0,590 0,0157
3 10 0,21 58,3 0,681 0,0140
4 12 0,15 68,0 0,741 0,0125
5 12 0,09 77,0 0,779 0,0119
6 12 0,03 85,7 0,798 0,0116
7 12 0,03 85,7 0,798 0,0116
8 12 0,09 77,0 0,779 0,0119
9 12 0,15 68,0 0,741 0,0125
10 10 0,21 58,3 0,681 0,0140
11 8 0,27 47,5 0,590 0,0157
12 6 0,33 34,4 0,452 0,0205
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
21
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Число Рейнольдса при обтіканні труб
 Wd 995,7  0,0137  0,042

Re    715 .
 801,5 10 6
Число Нуссельта при перпендикулярному обтіканні труб
0 ,15 0 , 25
0 , 65 0 , 33  d  Pr 
Nu   0,26 Re Pr     
 S1   Pr c 
0 ,15 0 , 25
 0,042   5,42 
 0,26 7150, 65  5,420, 33       32,7.
 0,06   4,31 
Поправка на не перпендикулярність обтікання труб [2] =0,85. Тоді, число

Нуссельта
Nu  Nu   0,85  32,7  27,8.
Nu 27,8  61,8  10 2

   409 Вт/(м 2 К).
d 0,042
Швидкість обтікання труб в пучку
S1 0,06
Wb  W  0,0137   0,046 м/с.
S1  d 0,06  0,042
Опір при обтіканні коридорного трубного пучка
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
22
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Wb2
  z,
P Eu 2
де z –число рядів труб.

Число Рейнольдса за швидкістю обтікання
W bd 995,7  0,046  0,042

Re    2400 .
 801,5  10 6
Число Ейлера при квадратному розташуванні труб і відношенні S1/d=1,43
0,197  10 4 0,124  108 0,312  1011 0,274  1014

Eu  0,235     
Re Re 2 Re 3 Re 4
0,197  10 4 0,124  10 8 0,312  1011 0,274  1014
 0,235      0,334.
2400 2400 2 2400 3 2400 4
Тоді
995,7  0,046 2
 P  0,334  12  4,2 Па.
2
1.7 Тепловіддача і гідравлічний опір у вхідному і вихідному колекторі

Початкові дані до розрахунку
Об'ємна витрата води Q=40 м 3
/год, температура води на вході tвх=30С,
температура стінок каналу tст=40°С.
Діаметр трубок 2R=32 мм, кількість n=120. Ширина колектора l=0,3 м
Теплофізичні властивості емульсія на вході в канал по температурі tвх=50°С:
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
23
Вилучений
ID файлу:
1015756790
tс=40°С: щільність с=992,2 кг/м3 , теплопровідність с=63,510-2 Вт/м 2 К, динамічна

Кут сектора
b
 i  arccos i ,
R
де bі – відстань від ряду труб до осі.

Хорда, по якій розташовані трубки
h i  2R sin  .
Швидкість води у вільному від труб поперечному перетині каналу
 1 i 
Q1   n k 
n k 1 
Wi   .
hl
Середня швидкість при обтіканні пучка труб
 n i Wi
W i .
n
Результати розрахунку середньої швидкості приведені в таблиці 1.3.

Число Рейнольдса при обтіканні труб
 Wd 988,1  0,026  0,032

Re    1496 .
 549,4 10 6
Число Нуссельта при перпендикулярному обтіканні труб
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
24
Вилучений
ID файлу:
1015756790
0 ,15 0 , 25
0 , 65 0 , 33  d   Pr 
Nu  0,26 Re Pr     
 S1   Prc 
0 ,15 0 , 25
 0,032   5,42 
 0,26  14960, 65  5,420, 33       50,7.
 0,06   4,31 
Таблиця 1.3 – Результати розрахунку середньої швидкості

№ ni b i, м град h i, м Wi, м/с W, м/с
1 6 0,33 34,4 0,452 0,082 0,026
2 8 0,27 47,5 0,590 0,060
3 10 0,21 58,3 0,681 0,048
4 12 0,15 68,0 0,741 0,040
5 12 0,09 77,0 0,779 0,033
6 12 0,03 85,7 0,798 0,028
7 12 0,03 85,7 0,798 0,023
8 12 0,09 77,0 0,779 0,019
9 12 0,15 68,0 0,741 0,015
10 10 0,21 58,3 0,681 0,011
11 8 0,27 47,5 0,590 0,007
12 6 0,33 34,4 0,452 0,004
Nu 50,7  61,8  10 2

   979 Вт/(м 2 К).
d 0,032
Швидкість обтікання труб в пучку
S1 0,06
Wb  W  0,026   0,057 м/с.
S1  d 0,06  0,032
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
25
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Опір при обтіканні коридорного трубного пучка
Wb2
P  Eu z,
2
де z –число рядів труб.

Число Рейнольдса за швидкістю обтікання
W bd 988,1  0,057  0,032

Re    3280 .
 549,4  10 6
Число Ейлера при квадратному розташуванні труб і відношенні S1/d=1,88
0,595 Re 0,15 Re 2 0,137 Re3 0,396 Re4

Eu  0,247     
106 1011 1017 10 24
0,595  3280 0,15  3280 2 0,137  32803 0,396  3280 4
 0,247      0,245
106 1011 1017 10 24
Тоді
988,1  0,057 2
 P  0,245  12  4,7 Па.
2
1.8 Теплова потужність теплообмінника

Початкові дані.
Коефіцієнти тепловіддачі: у кільцевому каналі =2549 Вт/(м 2
К) ; у
внутрішньому каналі в=1585 Вт/(м 2 К) ; на зовнішній стінці в коридорному пучку
труб н=409 Вт/(м 2 К) ; у пучку труб в колекторі к=979 Вт/(м 2 К).
Зовнішній діаметр труб: зовнішньою dн=0,042 м, внутрішньою dв=0,032 м,
товщина стінок труб н=в=0,0012 м, довжина трубок l=1,2 м. Теплопровідність
стали =51,5 Вт/(м 2 К).
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
26
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Коефіцієнт теплопередачі через зовнішню стінку кільцевого каналу
1 1
kн    349,6 Вт/(м 2 К).;
1 н 1 1 0,0012 1
   
   н 2549 51,5 409
через внутрішню стінку кільцевого каналу
1 1
kв    955,5 Вт/(м 2 К).;
1 в 1 1 0,0012 1
   
  в 2549 51,5 1585
через стінку каналу в колекторі
1 1
kк    596,8 Вт/(м 2 К).
1 в 1 1 0,0012 1
   
 к   в 979 51,5 1585
Кількість теплоти віддана через зовнішню стінку кільцевого каналу
   0,0012 
q н  k н  dн  н  l ΔT  3,14  349,6   0,042    1,2   50  30 
 2   2 
 1091Вт;
через внутрішню стінку кільцевого каналу
   0,0012 
q в  k в d в  в l ΔT 3,14 955,5  0,032   1,2   50  30 
 2   2 
 2262Вт;
через стінку каналу в колекторі
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
27
Вилучений
ID файлу:
1015756790
   0,0012 
q r  k r d в  в l ΔT  3,14  596,8   0,032    0,3  50  30 
 2   2 
 353Вт.
Кількість теплоти, що передається в теплообміннику
Q  q н q в 2q кn 1091 2262 2 353

  120
 487080 Вт.
Аналогічно визначаємо кількість теплоти, що передається в теплообміннику,

при інших значеннях температур емульсола і води. Результати розрахунку
показані на рис. 1.5.
Q, кВт
800
700
tэ=55 С
500
50 С
400
45 С
300
200 tв, С
25 30 35
Рисунок 1.5 – Тепловий потік в теплообміннику
Балансовий розрахунок перепаду температур

Початкові дані
Об'ємна витрата емульсія Qэ=70 м 3
/год, води Qв=80 м 3 /год. Теплова
потужність теплообмінника Q=487 кВт.
Величина охолодження емульсола
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
28
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Q 487  103
 э   6 К.
T cQ 4190 988,1 70 / 3600
э
Величина нагріву води
3
Q 487  10
Tв    5,3 К
cQв 4190 995,7 80 / 3600
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
29
Вилучений
ID файлу:
1015756790
2 ТЕПЛОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРАДИРНІ
2.1 Математична модель розрахунку градирні

Рисунок 2.1 – Схема до розрахунку градирні
Нагріта вода надходить до форсунок і розпилюється в зустрічний потік

атмосферного повітря, яке нагнітається в градирню вентилятором. Внаслідок
випаровування і охолодження крапель повітря нагрівається і зволожується.
Краплі збираються у водозбірному басейні, а повітря видаляється в атмосферу.
Задача розрахунку.
Визначити температуру охолодженої води в залежності від перепаду
температур =5-10 ºС для об’ємно-поверхневого діаметру крапель d32=1,5-
1,9 мм в залежності від параметрів атмосферного повітря.
Вихідні дані:
- параметри градирні (висота зони розпилювання z0, площа поперечного
перерізу градирні в зоні розпилювання Sг);
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
30
Вилучений

ID файлу:
1015756790
- щільність зрошення q=Qг/Sг, де Qг - об'ємна витрата нагрітої води;

температура  і фізичні властивості води (густина , питома теплоємність Ср,
питома теплота пароутворення L, поверхневий натяг );
- номінальна витрата повітря через вентилятор Q;
- фізичні властивості вологого повітря (густина в, питома теплоємність
Cрв, теплопровідність в, динамічна в'язкість в);
- параметри атмосферного повітря (температура Tо, густина  о,

молекулярна маса Mв);
- водяна пара (густина п, молекулярна маса Mп, дифузія пари в повітрі
D, теплоємність пари Cрп).
- початкова швидкість крапель Vо і кут розкриття факела 2c.
Умови розрахунку:
- крапля води вилітає з точкового джерела, розташованого на осі
кореневого перетину факелу;
- краплі рухаються під дією масової сили і сили аеродинамічного опору;
- краплинний потік монодисперсний, із середнім діаметром крапель по
Заутеру;
- повітря рівномірно розподіляється по поперечному перерізі градирні;
- на виході із вентилятора параметри повітря відповідають атмосферним.
Розрахунок виконаний виходячи із такого фізичного уявлення про
охолодження води в градирні.
При охолодженні води в градирнях частина теплоти передається
атмосферному повітрю за рахунок поверхневого випарювання води
(перетворення частини води в пару з перенесенням його за допомогою
дифузії й конвекції в повітря), інша частина - за рахунок різниці в
температурах між водою й повітрям, тобто тепловіддачею зіткнення
(теплопровідність і конвекція). Крім того, деяка кількість тепла передається від
води за рахунок випромінювання, та внаслідок незначного випару в порівнянні
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
31
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 101, 133

ID файлу:
1015756790
з іншими видами тепловіддачі, що ним можна зневажити при складанні

теплового балансу градирні.
Для розрахунку процесів випарного охолодження в градирнях з
достатньою точністю приймається, що в шарі повітря, безпосередньо
розташованому біля поверхні краплі, накопичується така кількість молекул
пари, що відповідає стану насичення, при цьому температура пари дорівнює
середній температурі води. Парціальний тиск пари води в шарі повітря, що
безпосередньо знаходиться біля поверхні краплі води, дорівнює тиску
насиченої пари при середній температурі води.
У загальному випадку основна маса повітряного потоку, що рухається
краплинний потік води в градирнях, не насичена водяними парами. При
значеннях температур і тисків в умовах роботи градирень можна прийняти,
що водяна пара підкоряється законам ідеальних газів. Тоді парціальний тиск
пари в основній масі повітряного потоку при температурі можна
представити як добуток вологості повітря на тиск насиченої водяної пари:
     
де  - відносна вологість повітря в частках одиниці,


- тиск насиченої пари при температурі основної маси потоку повітря, θ
ºС.
Різниця парціальних тисків :
      
де   – тиск насиченої пари біля поверхні краплини.

є рушійною силою, або різницею потенціалів процесу масообміну, тобто
випари або конденсації. Позитивне значення цієї різниці необхідна умова , при
якій молекули пари будуть видалятися від поверхні води в основну масу
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
32
Вилучений

ID файлу:
1015756790
повітряного потоку й буде відбуватися випарювання. В умовах роботи
градирень парціальний тиск пари   завжди вище парціального тиску пари
  і тому різниця  завжди позитивна не залежно від того, більше або

менше температура води температури навколишнього повітря. Отже, у
градирні завжди відбувається випарювання води. Але оскільки випарювання
пов'язане з витратою теплоти на зміну агрегатного стану, воно викликає потік
теплоти від води до повітря, і як наслідок охолодження води. Потік теплоти,
що виникає в результаті тепловіддачі зіткненням, може бути спрямований як
від води до повітря, так і від повітря до води залежно від того, яке із цих
середовищ має більш високу температуру.
Коли температура води більше температури повітря (звичайний випадок),
то потік теплоти внаслідок випаровування і тепловіддачі спрямовані в один
бік - від води до повітря.
Рух краплини в градирні обумовлений дією на неї сили тяжіння та
аеродинамічного опору повітря (рис. 2.2.).
Fаеz Fae

Uг  y
Vy V0 ф
Fаеy
 Vz z
V  Uг
mg
Рисунок 2.2 Схема взаємодії краплин з повітрям
Рівняння руху центра мас кулі в повітрі у полі сили тяжіння:

d ( m V)  
  F ае m g , (2.1)
d
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
33
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 3, 9, 64, 101

ID файлу:
1015756790

dX 
 , (2.2)
d V
1
де m  d 3 - маса краплини,
6
V  Vy , Vz  - вектор швидкості краплини,



X  y, z - радіус-вектор центра мас краплини,
d - діаметр краплини,
 - час.
 
 d 2  в.п V U   
F ае  Ск   V U  - сила аеродинамічного опору,
4 2  

U  0, U z  - вектор швидкості повітря в градирні (Uz=-Uг для протитечійної
градирні і Uz=Uг для прямоточної),
Ск - коефіцієнт аеродинамічного опору,
 - коефіцієнт форми краплини визначали в залежності від числа
Вебера We.
Оскільки маса краплини внаслідок випаровування змінюється не більше
чим на 12 %, то в рівнянні руху вона приймалась сталою і була винесена за
знак диференціалу.
У проекціях на осі координат рівняння (2.1), (2.2) мають такий вигляд:
dV y 3 C    в.п  
  к  V y | V  U | ; (2.3)
d 4 d 
dV z 3 C    
   к  в.п   Vz  Uz   | V  U | g (2.4)
d 4 d 
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
34
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 3, 9, 135

ID файлу:
1015756790
dy
 Vy (2.5)
d
dz
 Vz (2.6)
d
Рівняння матеріального балансу для краплини має вигляд
dm   I (2.7)
d
 
де потік пари від краплини I   f fох н  п , f - коефіцієнт масовіддачі
від краплини, fох - поверхня охолодження краплини.

Тоді рівняння зміни діаметра на траєкторії має вигляд
d  f 
d
d  2


 н  п .  (2.8)
Рухаючись вниз краплина води охолоджується і втрачає свою масу

внаслідок випаровування. Кількість теплоти dQ, що втрачається при
зменшенні температури на d і маси на dm
dQ=mCp(-Tе)-(m-dm)Cp(-Tе-d),
де Те=273,15 К - температура, від якої відраховується ентальпія.

Після перетворень, зневажаючи величиною вищого порядку малості
dQ=mCpd+Cp(-T0)dm. (2.9)
З іншого боку краплина води втрачає кількість теплоти внаслідок
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
35
Вилучений
ID файлу:
1015756790
тепловіддачі Q, випаровування Q і з втраченою масою
dQ=dQ+dQ+Cp(-T0)dm. (2.10)
Кількість теплоти, що втрачена тепловіддачею
dQ=-f(-T)fохd, (2.11)
де f - коефіцієнт тепловіддачі від краплини.

Кількість теплоти, що втрачена внаслідок випаровування
dQ=dmL=-f( н -п)fохdL, (2.12)
де L - теплота пароутворення.
Тоді, із (10), (11) і (12)
dQ=-f(-T)fохd-f(н -п)fохdL+Cp(-T0)dm. (2.13)
Із (2.9) і (2.13) знаходимо рівняння для зміни температури краплини на

траєкторії:
d 
d
6 
  Cp  d f
 
   T   f н  п L . (2.14)
Рівняння тепломасообміну вологого повітря .

Повітря, яке рухається через краплинний потік нагрівається внаслідок
відводу тепла від краплин та вводу в нього нагрітої пари. Виділимо в
краплинному потоці тонкий шар dz (рис. 6), в якому поверхня охолодження
dFох=fпитSгdz, (2.15)
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
36
Вилучений
ID файлу:
1015756790
де fпит - поверхня охолодження в 1 м3.

В переріз 1-1 входить G кілограм в секунду води з температурою . В шарі
dz вода охолоджується на d і, внаслідок випаровування, втрачає масу dG;
через переріз 2-2 виходить вода з температурою -d в кількості G-dG.
Uz
і+di, T+dT, п+dп, dx+dx; G,  y

1 1
dz
dz
Нр
2 2 z
і, T, п, x; G-dG, -d
Рисунк 2.3 – Схема до розрахунку температури повітря
Вологе повітря з температурою Т, вологовмістом х і питомою

ентальпією ів.п входить через переріз 2-2, і, внаслідок тепломасообміну з
краплинним потоком в шарі dz, виходить через переріз 1-1 з температурою
Т+dТ, вологовмістом х+dх і ентальпією ів.п+dів.п.
Згідно тепловому балансу для стаціонарного процесу: кількість теплоти в
одиницю часу в шарі dz, що віддає вода дорівнює зміні ентальпії вологого
повітря
dQ=Gc.пdiв.п. (2.16)
Кількість теплоти в одиницю часу, що віддає вода в шарі dz складається із

теплоти втраченої внаслідок тепловіддачі, випаровування і з масою випареної
води
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
37
Вилучений
ID файлу:
1015756790
dQ=-f(-T)dFох+dGL+Cp(-T0)dG. (2.17)
Маса води, що втрачається в одиницю часу внаслідок випаровування
dG=-f( н -п)dFох. (2.18)
Питома ентальпія вологого повітря
iв.п=Срс.п(Т-Т0)+х(L+Cpп(T-T0)), (2.19)
де вологовміст x  п . (2.20)
 с.п
Тоді, припустивши Срс.пconst, Lconst, Cpпconst, зміна ентальпії в

одиницю часу вологого повітря в шарі dz
Gc.пdiв.п=Gс.пСрв.пdT+Gc.пdxL+Gc.пdxCpп(T-T0). (2.21)
Враховуючи, що маса води, яка втрачена внаслідок випаровування

дорівнює збільшенню маси пари в повітрі, тобто
dG=Gс.пdx, (2.22)
а також (2.12), (2.17), (2.18) і (2.15) рівняння балансу (2.16) набуває вигляду

d T   S гf пит     T
dz G c.пCр в.п f
 
   f  н  п  Cp  T0   Cрп  T T0  .  (2.23)
З достатньою точністю [4]
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
38
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Cp(-T0)-Срп(Т-Т0)Сpп(-Т). (2.24)
Тоді (2.23) матиме вигляд
d T   S fг пит
dz G c.пCрв.п
   T    
f  f


н  п Cрп   T , (2.25)
де "мінус" відповідає протитечії, коли повітря рухається назустріч

краплинному потоку (вентиляторні та баштові градирні), а "плюс" - прямотечії
(градирні ежекційного типу).
Із (2.18), враховуючи (2.22), (2.20), (2.15), а також, що в шарі dz с.пconst,
одержуємо рівняння для абсолютної вологості пари в краплинному потоці
d     c.пS гfпит     
  (2.26)
dz п G c.п  f н п
Як висновок вищесказаного одержимо рівняння в вигляді:
 

 d V   3 C  в | V U | Vx
 dz x 4 d d Vz
  
 d 3 в | V U | ( Vz  U )
 Vz   C d  g
 dz 4 d Vz
d V
 x x
 dz Vz

02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
39
Вилучений
ID файлу:
1015756790
d D  1
dz
d  2
d 
 п   Tп Sh
Vz 
d
dz
 2
6
d Cp

 в   T Nu  LD п  Tп Sh
1
Vz
  
d
  n dD п  Tп
dz п
1
Uг
Sh; 
d
dz
nS d
T г 
   T Nu  Cр п  T D  п  Tп Sh ;
G вC в в
  
У цих рівняннях використовуються позначення:
24 4,4
Cd    0,32 - коефіцієнт аеродинамічного опору краплі;
Re Re
 
 d | V U |
Re  в - число Рейнольдса;
в
1,5)
=exp(0,03 We - коефіцієнт деформації краплі в потоці;
 
 d | V U |2
We  в - число Вебера для краплі.

Числа Шервуда і Нусельта відповідно
0,5 0,33 0,5 0,33
Sh=2+0,552Re Sc , Nu=2+0,552Re Pr ,
 вCрв 
де число Прандтля Pr  , а Шмідта Sc  в .
в D в
6 q
Кількість крапель середнього діаметра в одиниця об'єму n  .
d 3 Vz
M пPн
Густина водяної пари біля поверхні краплі  п  ,
R
M пPнT
а в повітрі Tп  ,
RT
де Pн , PнT - тиск насиченої пари при температурі краплі і повітря
відповідно, R=8,314 Дж/(мольК) - універсальна газова стала,
Mп=0,018 кг/моль.
Початкові умови для інтегрування системи рівнянь:
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
40
Вилучений

ID файлу:
1015756790
z=0, x=0, Vx=Vosinc,Vz=Vocosc, d=do, =0, п=по, T=Tо.

2.2. Витрата повітря через градирню
Аналітичну характеристику вентиляторної градирні можна представити у
вигляді тричленної формули :
  Л  Q 2  M  Q  d 
де  - повний тиск розвивається вентилятором ,Па,

Q - витрата повітря, що проходить через градирню, м/с 3 ;
Л, М, d  - постійні коефіцієнти.
Витрата повітря A.C , що проходить через градирню, визначається також
аеродинамічним опором градирні. Виходячи з рівності  = A.C , одержимо
наступну розрахункову формулу для визначення подачі повітря вентилятором,
м/с3 :
 М М2  4( Л  Ф) d
Q  ,
2( Л  Ф)
 ср
де Ф
f 2
op  2g

 - сумарний коефіцієнт аеродинамічного опору градирні, зведений до
динамічного тиску в градирні.

Середня густина повітря  ср в градирні може бути визначена як середнє
арифметичне густини повітря на вході  1 й на виході  2 із градирні:
1  2
 ср  .
2
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
41
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Для вентиляторних градирень із достатнім ступенем точності можна прийняти

 ср   1 .
Відповідно до даних коефіцієнти для вентилятора В 06-300 № 12,5

-9 2 8
Л =-6,831·10 кг·год /м ;
-6 5
М =114,29·10 кг·год/м ;
2.
d  =19,123 кг/м
Для спрощення розрахунку аеродинамічну характеристику вентилятора

було представлено, як залежність   f (Q ) . Після наближення методом
найменших квадратів була одержана залежність:
Qв=-0,002458Р3+0,025682Р2-0,435951Р+55,668486,
де Р - тиск вентилятора в кгс/м2, Qв - в тис. м3/год.

У випадку розрахунку градирень при виключеному вентиляторі, замість
повного тиску, що розвиває вентилятор, визначається сила тяги по формулі
Рбаш  Н ( 1  2 ),
деН – висота градирні від верху вхідних вікон, м.

Найбільші труднощі тут представляє визначення щільності повітря на виході із
градирні
 2 . За пропозицією Л.Микишки й Р.Рейнима, використовуючи відомі
графоаналітичні залежності і  4,1868 10 3 10  s й при певних значеннях, можна
скласти рівняння виду
S2  lg i2  3,62
2 
2
де  й S - постійні коефіцієнти, значення яких наведені в таблиці 2 .
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
42
Вилучений

ID файлу:
1015756790
Приймаючи відносну вологість повітря на виході із градирні при

непрацюючому вентиляторі 100% , одержимо наступні вираження для щільності
повітря на виході із градирні :
Таблиця 2.1 Значення коефіцієнтів  і S

 ,% 100 90 80 70 60 50 40 30 20
 4,69 4,72 4,75 4,78 4,81 4,84 4,76 4,69 4,58
S 6,66 6,68 6,68 6,69 6,7 6,69 6,56 6,44 6,24
Щільність повітря на вході 1 може бути визначена безпосередньо з відомих

таблиць або графіків за значеннями  1 й 1 . Однак для зменшення погрішності
при обчисленні різниці 1  2 , що входить у формулу , доцільно величину
щільності  1 визначати по формулі
S 1  lg i1  3,62
1 
1
де коефіцієнти S1 й  1 приймаються по табл. 2 при вологості повітря на вході в

градирню 1  ,
а S 2 й  2 - при  2 =100%.
З урахуванням сказаного, розрахункова формула для визначення витрати
повітря, що проходить через градирню з виключеним вентилятором, набуває вид
Н ( 1  2 )
Q в.баш 
Ф
Залежність температури охолодженої води в градирні від перепаду

температур наведена на рис. 2.4. Із графіка випливає, що температура
охолодженої води не більше 25 С при перепаді до 10 К досягається для
d321,7 мм.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
43
Вилучений

ID файлу:
1015756790
θвих
33
1,9
31
29 1,7
27 d=1,5 мм
25
23
21
19
17
15
2 4 6 8 10 Δθ,K
Рисунок 2.4 – Температура охолодженої води в градирні
Збільшення об’ємно-поверхневого діаметру краплин понад 1,7 мм, що

може бути наслідком засмічення форсунок, приводить до підвищення
температури охолодженої води. Так, при d32=1,9 мм, температурі θвих=31,5 ºС,
що на 1,5 ºС більше потрібної із умови нормальної роботи теплообмінного
апарату.
Зменшення діаметру крапель (може бути реалізовано підвищенням тиску на
розпилювання або зменшення прохідних отворів форсунок) поліпшує
охолодження води. Але при цьому зростають витрати енергії на охолодження
або надійність роботи форсунок.
Теплова характеристика градирні в залежності від перепаду температур
води та параметрів атмосферного повітря наведені на рис 2.5-2.7.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
44
Вилучений

ID файлу:
1015756790
t a,
C 100
35 80
60
30
40
30
25 =20 %
20
15
15 20 25 30 ta, C
Рисунок 2.5 – Теплова характеристика градирні при =5 К
ta,
C
100
40
80
35 60
40
30
30
= 20 %
25
20
15 20 25 30 ta,C
Рисунок 2.6 – Теплова характеристика градирні при ∆θ=8 К
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
45
Вилучений
ID файлу:
1015756790
ta,
C
100
40
80
60
35
40
30
30 =20 %
25
20
15 20 25 30 ta, C
Рисунок 2.7 – Теплова характеристика градирні при =10 К
Графіки дозволяють здійснити контроль за роботою градирні і оцінювати

технічний стан під час експлуатації.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
46
Вилучений
ID файлу:
1015756790
3 РОЗПОДІЛ ТЕМПЕРАТУРИ В ПЕРЕРІЗІ ТРУБИ ПІСЛЯ

ЗВАРЮВАННЯ
3.1 Вихідні дані до розрахунку

Схема до розрахунку наведена на рисунку 3.1.
1 – місце зварювання труби; 2 – труба після зварювання; 3 –колектор для подавання рідини,
що охолоджує; 4 – форсунки; 5 – холодильник звареного шва;
6 – колектор для відведення рідини
Рисунок 3.1 – Схема до розрахунку
Після зварювання труба 2 зі швидкістю V тр. рухається в напрямку

холодильника звареного шва 5, який розташований на відстані L1. Рідина, що
охолоджує трубу подається по колектору 3 в форсунки 4 та розпиляється на
краплини. Рухаючись вниз краплини потрапляють на нагріту поверхню труби
охолоджуючи її. Після холодильника труба рухається до кліті, що формують
профіль, а рідина, що відпрацювала відводиться через колектор 6.
Завдання розрахунку. Визначити температуру в перерізі труби після
охолодження перед валками, які формують профіль.
Вихідні дані:
- Геометричні розміри труби (діаметр D, товщина стінки  ) та швидкість руху
труби V тр.
- Початкову температуру труби То та рідини, що охолоджує Т р о, температуру
шва після зварювання Т з в, повітря, що оточує трубу Т п.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
47
Вилучений
ID файлу:
1015756790
- Витрата рідини Q, що охолоджує трубу.

- Теплофізичні властивості рідини, що охолоджує трубу (теплопровідність ,
густина ρ, питома теплоємність Cpp , поверхневий натяг σ  , динамічна
в’язкість
 p) теплофізичні властивості.
- Теплофізичні властивості повітря (теплопровідність Дп, густина g п,
динамічна в’язкість  п).
- Теплофізичні властивості труби (густина g ст, теплопровідність  ст).
- Дисперсність розпилювання d.
Для визначення розподілу температур в перерізі труби запишемо рівняння
теплопровідності в циліндричних координатах.
T 1   T  1    T  T  T 
Cp   r     ,
 r    r  r   r    z  z 
0, RвнrRн, 0zzк
Для розрахунку труби достатньо розглянути половину перерізу труби.
x x Vтр

dr
ш d
 r
z
D
y
ж
hж
z dz
Рисунок 3.2 – Схема до розрахунку температури у перерізі труби
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
48
Вилучений
ID файлу:
1015756790
3.2 Граничні умови

- На поверхні всередині труби, де відсутні рідина, що охолоджує, ставим умови
теплоізоляції
dT
 r Rr 0    ð .
dr  âí
- Температуру поверхні труби де є рідена приймемо рівною температурі труби
T r=rвн=T , ð  T .
- Температура рідини для кожного перерізу Z розрахували по тепловому

потоку від поверхні труби.
- На наружній поверхні труби, що контактує із середовищем та ріденою, що
охолоджує в холодильнику ставили граничні умови 3 роду
dT
k r r   (z )  (T  Tc (z )) r rí î     .
dr  í
Коефіцієнт тепловіддачі    (z ) визначали в залежності від умов

теплообміну із повітрям, або охолодженою рідиною в холодильнику по відомим із
літератури формулам для числа Нусельта.
Ров'язувати рівняння будемо чисельним методом.
3.3 Метод контрольного об'єму
Основна ідея методу контрольного об'єму легко зрозуміла і піддається прямій
фізичній інтерпретації. Розрахункову область розбивають на деяке число
непересічних контрольних об'ємів таким чином, що кожна вузлова точка
міститься в одному контрольному об'ємі. Диференціальне рівняння інтегрують за
кожним контрольним обсягом. Для обчислення інтегралів використовують
шматкові профілі, які описують зміну невідому між вузловими точками. В
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
49
Вилучений

ID файлу:
1015756790
результаті знаходять дискретний аналог диференціального рівняння, в який

входять значення невідомої змінної в декількох вузлових точках.
Отриманий так само дискретний аналог виражає закон збереження Ф для
кінцевого контрольного об'єму точно так, як і диференціальне рівняння виражає
закон збереження для нескінченно малого контрольного об'єму. Однією з
важливих властивостей методу контрольного об'єму є те, що в нім закладено
точне інтегральне збереження таких величин, як масу, кількість руху і енергію па
будь-якій групі контрольних об'ємів і, отже, на всій розрахунковій області. Ця
властивість виявляється при будь-якому числі вузлових точок, а не тільки в
граничному випадку дуже великого їх числа. Таким чином, навіть рішення на
грубій сітці задовольняє точним інтегральним балансам.
Результат рішення дискретних рівнянь є невідомої змінної у вузлових точках і
не робляться ніяких явних вказівок про характер зміни між цими точками. Ця
ситуація нагадує лабораторний експеримент, в якому розподіл величини дається у
вигляді виміряних значень в деяких дискретних крапках і не визначається її зміна
в проміжках між цими точка. Інтерполяційні формули або профілі
розглядатимемо як допоміжні, необхідні для розрахунку інтегралів. Після
отримання дискретних аналогів припущення про характер профілів можна не
враховувати. Така точка зору дає повну свободу використання різних профілів
для інтегрування різних членів диференціального рівняння.
Така свобода вибору інтерполяційних функцій і профілів веде до існування
безлічі способів отримання дискретних аналогів рівняння. Передбачається, що
при збільшенні числа вузлових точок рішення всіх дискретних аналогів
початкового рівняння співпадають. Проте накладемо додаткову вимогу, яка
приведе до звуженню числа відповідних формул. Зажадаємо, щоб рішення,
отримане навіть на грубій сітці, по-перше, завжди мало фізично
правдоподібний характер і, по-друге, зберігало повний баланс.
Зрозуміти, наскільки фізично отримане рішення, легко, принаймні, в простих
випадках. Правдоподібне рішення повинне мати такий же якісний характер, що і
точне рішення. У задачі теплопровідності без внутрішніх джерел ніякий профіль
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
50
Вилучений

ID файлу:
1015756790
температури не може виходити за межі температур границь тіла. При

охолодженні нагрітого твердого тіла тієї, що оточує його рідиною температура
тіла не може стати нижче за температуру рідини.
Умову повного балансу припускає інтегральне збереження даної величини у
всій розрахунковій області. Теплові потоки, масові витрати і потоки кількості
руху повинні правильно відображати баланс з відповідними джерелами і стоками,
причому для будь-якого числа вузлових точок.
Таку можливість збереження повного балансу дає метод контрольного об'єму,
але при цьому необхідно забезпечити, правильний розрахунок потоків на межах
контрольного об'єму.
Прийняті вимоги фізичної правдоподібності і збереження повного балансу
використовуватимуться для вибору апроксимацій профілю і відповідного аналізу.
Основними правилами, яким повинні підкорятися дискретні аналоги рівнянь
для забезпечення фізичності рішення і збереження повного балансу є:
- Розрахунок потоку через градирню, загальний для двох прилеглих
контрольних об'ємів, повинен бути однаковим.
Тобто, що тепловий потік, що покидає один контрольний об'єм через його
градирню, повинен бути рівний потоку, що входить через цю градирню в сусідній
контрольний об'єм. Інакше не зберігатиметься повний баланс теплоти.
- Для рівняння теплопровідності збільшення значення в одній вузлової точки,
повинно за інших рівних умов, привести до збільшення значення в сусідньої
вузлової точки.
- Якщо в рівняння теплопровідності входять тільки похідні залежної змінної, то
функції Т і T+C (Т — залежна змінна даного рівняння, с — довільна постійна)
задовольняють диференціальному рівнянню.
Припустимо, що контрольний об'єм, що оточує вузлову точку i, заповнює
матеріал з постійним коефіцієнтом теплопровідності кi, а об'єм, що оточує точку
Е, — матеріал з коефіцієнтом теплопровідності кi+1. Для складеної пластини з
межею шарів, розташованою між точками iта i+1, для випадку стаціонарного
одновимірного завдання (без джерел теплоти) запишемо
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
51
Вилучений

ID файлу:
1015756790
Ti  Ti 1
q i 1 / 2 
0.5 xi 0.5 xi 1

ki k i 1
Об'єднуючи рівняння, отримуємо
Ki+1/2= 2x i 1 / 2
 xi xi 1

ki ki 1
Коли грань е розташована посередині між точками I та i+1, маємо f=0,5, тоді
k e  1  0.5(k i1  k i11 )

;
k i 1 / 2  2k i ki 1 /(ki  ki 1 )
З рівнянь видно, що кi+1/2 є середнім гармонійним величин кi і кi+1 замість

середнього арифметичного, було одержане раніше.
Припустимо що kE  0, тоді
Ki+1/2  0.
Це означає, що тепловий потік на межі контрольного об'єму стає рівним нулю,

що і слід було очікувати . Вираз є середнє арифметичне, в цьому випадку
даватиме ненульове значення теплового потоку.
Хай кi  кi+1 , тоді
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
52
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 79, 94, 104, 107, 114, 116-117, 143, 162-163
ID файлу:
1015756790
k i 1
ki 
f
Рівняння показує, що коефіцієнт теплопровідності поверхні розділу k i+1/2

абсолютно не залежить від k i . Це цілком зрозуміло, оскільки високопровідне
середовище, що оточує точку i , повинне мати нехтує малий опір в
порівнянні з середовищем навколо точки i+1(формула, що є середнє
арифметичне, дає залежність к i+1/2 від кi. Другий висновок полягає в тому, що
кi+1/2 не рівне к i+1, а більше цього значення в 1/f разів.
Розгляд цих двох граничних випадків показує, що при використанні
одержаного співвідношення можна апроксимувати різкі зміни коефіцієнта
теплопровідності, не застосовуючи надмірно частої сітки. Це зручно не тільки для
розрахунку теплопровідності в складених пластинах, але і в інших випадках.
Одержана формула, що рекомендується для визначення коефіцієнта
теплопровідності поверхні розділу, була отримана для випадку стаціонарного
одновимірного завдання без урахування джерел теплоти, в якій коефіцієнт
теплопровідності змінювався ступінчасто від одного контрольного об'єму до
іншого. Навіть для випадків з ненульовими джерелами або з безперервною
зміною теплопровідності ця залежність багато краще, ніж формула, що дає
середнє арифметичне значення.
Нелінійність. Дискретний аналог є лінійне алгебраїчне рівняння, і ми
вирішуватимемо систему таких рівнянь. Проте навіть в теорії теплопровідності
часто зустрічаються нелінійні завдання. Коефіцієнт теплопровідності може
залежати від температури. Отже, самі коефіцієнти дискретного аналога
залежатимуть від Т. В таких випадках використовуватимемо ітерації. Цей
процес включає наступні етапи.
1. Вибір початкового наближення або оцінка значень у всіх вузлових
точках.
2. Розрахунок попередніх значень коефіцієнтів в дискретному аналогу на
основі початкового профілю Т.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
53
Вилучений
ID файлу:
1015756790
3. Рішення номінальне лінійної системи рівнянь алгебраічних що дає

нові значення Т.
4. Повернення до другого етапу і повторення процесу до тих пір, поки
подальші наближення (ітерації) перестануть давати скільки -небудь істотні
зміни в значеннях Т.
Такий кінцевий незмінний сталий стан називається збіжністю итераций1.
Рішення, що сходиться, є дійсно коректним рішенням нелінійних рівнянь, хоча
його знаходять за допомогою методів рішення лінійних рівнянь.
Проте можливо, що послідовні ітерації не завжди сходитимуться до
рішення. Значення Т можуть стійко змінюватися або коливатися з
амплітудою, що все збільшується. Такий процес, протилежний збіжності,
називається розбіжністю. Хороші чисельні методи повинні зменшувати
можливість розбіжності. Як буде показано нижче, дотримання сформульованих
вище за трьох основні правила для однорідного рівняння теплопровідності
прискорює збіжність; існують також і інші шляхи, які дозволяють уникнути
розбіжності.
Граничні умови. Припустимо, що для одновимірного завдання ряд
вузлових точок, показаних на рис. 3.3, є вибраним.
На кожну з двох границь по одній вузловій точці. Решта вузлових точок
називається внутрішніми, навколо кожної з них розміщується контрольний
об'єм. Дискретний аналог, можна записати для кожного такого контрольного
об'єму. Визначити рівняння для Тi тобто маємо необхідні рівняння для всіх
невідомих температур у внутрішніх вузлових точках. Проте два з цих
рівнянь включають значення температур в граничних вузлових точках. Саме
через ці температури на межі здійснюється облік заданих граничних умов в схемі
чисельного рішення.
Розглянемо розташовану зліва граничну точку «О», яка примикає до першої
внутрішньої точки І, як показано на рис. 3.3. Зазвичай в теорії теплопровідності
на межі можуть бути задані: 1) температура, 2) тепловий потік і 3) тепловий потік,
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
54
Вилучений
ID файлу:
1015756790
визначений через коефіцієнт тепловіддачі і температуру навколишнього

середовища.
TN+1,0,k TN+1,1,k
TN+1,2,k Межа зварного шва
TN0k TN1k
(r,,z)(i,j,k)
T10k T11k T12k
T00k T01k
Tij-1k j-1/2
ш
Ti+1jk
Tijk
Ti-1jk j+1/2
ж T1jkj
T0jk Tij+1k
 ri-1/2  ri+1/2
 ri
T0,M+1k
T1,M+1k
Межа ЗОР всередині труби

R
TN,M+1,k TNMk
TN+1,M+1,k TN+1,M,k
Рисунок 3.3 – Розрахункова сітка в k-му перерізі (масштаб не дотриманий)
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
55
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 44, 118, 132, 138, 158

ID файлу:
1015756790
Якщо задана температура на границі (тобто значення Т0 відоме), то не виникає

особливих труднощів і не потрібні додаткові рівняння. Коли температура на межі
невідома, необхідно доповнити додаткове рівняння для визначення Т0. Це
рівняння можна отримати за допомогою інтегрування диференціального рівняння
за половинним контрольним обсягом, який, як це показано на рис. 3.3, примикає
до границі
3.4 Рішення алгебраїчних рівнянь дискретного аналога
Прямі методи рішення алгебраічних рівнянь (що не вимагають ітерацій)які
використовуються до два або тривимірних задач, стають складнішими і
вимагають істотно більшої машинної пам'яті і витрат обчислювального часу.
Для лінійних задач, в яких необхідно тільки один раз звернутися до процедури
рішення алгебраічних рівнянь, можна використовувати прямі методи, але в
нелінійних задач рівняння вирішуються з неодноразово підправленими
коефіцієнтами, тому застосування прямих методів ввжається неекономічним.
Альтернативою прямим методам є ітераційні методи рішення рівнянь
алгебри. Починаючи з деякого початкового поля температури Т (залежна
змінна), послідовні повторення алгоритму приводять до рішення, яке
достатнє близько наближення до точного рішення рівнянь. Ітераційні методи
зазвичай вимагають дуже невеликого додаткового об'єму пам'яті обчислювальної
машини і є зручним способом для подолання нелинейностей. У нелінійному
завданні немає необхідності знаходити рішення рівнянь алгебри з високою
точністю до остаточної збіжності коефіцієнтів дискретного аналога. Повинна
бути певна відповідність між зусиллями, що потрібними для розрахунку
коефіцієнтів і тими, що витрачаються на рішення рівняння. Один раз
розрахувавши коефіцієнти, необхідне число ітерацій для отримання рішення
рівняння, але безрозсудно витрачати багато зусиль на рішення рівнянь, які
грунтуються тільки на наближених значеннях коефіцієнтів.
Існує багато ітераційних методів для вирішення рівнянь алгебри.
Зупинимося тільки на двох методах: перший буде викладений в основних
рисах, другою рекомендований для використання.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
56
Вилучений
ID файлу:
1015756790
3.5 Метод розрахунку алгебраїчних рівнянь

Для рішення алгебраїчних рівнянь використовується ітераційний метод
Гауса-Зейделя, в якому значення змінної розраховуються шляхом звернення в
певному порядку до кожної вузлової точки. У пам'яті обчислювальної машини
тримається тільки один масив значень Т. По мірі звернення до чергової
вузлової точки відповідне значення Т в пам'яті обчислювальної машини
(початкове наближення або значення Т з попередньої ітерації) замінюється на
нове. Якщо дискретний аналог записаний у вигляді
аi Тi = аnb Tnb + bi (3.1)
де індекс nb позначає суміжні точки, то нове значення Т в даній вузловій

точці розраховується по співвідношенню-
Ti = (  anb T*nb + b)/ai (3.2)
де T*nb є сусіднім значенням, яке знаходиться в пам'яті обчислювальної

машини. Для сусідніх крапок, до яких вже зверталися в ході поточної ітерації,
T*nb є новим розрахованим значенням. Для решти сусідніх точок T*nb —
значення з попередньої ітерації. В усякому разі T*nb — це найостанніше
значення температури в сусідній точок. Коли всі вузлові точки розглянуті так
само, одна ітерація методу Гауса — Зейделя закінчена.
3.5.1 Метод релаксації
При ітераційному рішенні алгебраїчних рівнянь або при» повністю ітераційній
схемі, використовуваній для подолання, нелінійності, часто бажано від ітерації
до ітерації прискорити або уповільнити зміну залежній змінній. Цей процес
називається методом верхньої або нижньої релаксації залежно від того,
прискорюється або сповільнюється зміна функції» Метод верхньої релаксації
часто використовуємо у поєднанні з методом Гаусса—Зейделя. Для того, щоб
уникнути розбіжності використовуємо метод нижньої релаксації.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
57
Вилучений

ID файлу:
1015756790
Розглянемо дискретний аналог загального вигляду у формі
a p Tp   a nbTnb  b (3.3)
Надалі Тi* позначатиме Тi з попередньої ітерації. Використання

коефіцієнта релаксації
Рівняння можна записати у вигляді
Tp 
a T b
nb nb
(3.4)
ap
Якщо в праву частину додати і відняти Т*i, отримаємо
Т i =Тi   
 anb Tnb  b 
T *
i  ( 3.5 )
 ai 
 
де в круглих дужках міститься зміна Тi, отримана на поточній ітерації. Цю

зміну можна скоректувати введеним коефіцієнта релаксації а, при цьому
Ti = T*i + а  
 a nbT nb  b 
T * i  (3.6)
 ai 
 
аi a (3.7)
Тi   аnbTnb  b  (1   ) i T *
i
 
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
58
Вилучений
ID файлу:
1015756790
По-перше, слід зазначити, що при збіжності ітерацій Тi стає рівним Тi* Будь-
яка релаксаційна схема винна, звичайно, задовольняти цій вимозі.
Коли коефіцієнт релаксації в змінюється від до 1, маємо0 нижню
релаксацію, при якій Т i залишається близьким до Т *. Для дуже малих
значень а зміна Тi стає дуже повільним. У тому випадку, коли а>1, маємо
верхню релаксацію.
Немає загальних правил для вибору якнайкращого значення а. Оптимальне
значення залежить від цілого ряду чинників, таких, як фізична основа
завдання, число вузлових точок, крок сітки, використовуваний ітераційний
метод. Зазвичай відповідне значення а можна знайти з попередніх
розрахунків даного завдання.
Немає необхідності протягом всього розрахунку зберігати одне і те ж
значення а . Це значення може змінюватися від ітерації до ітерації.
Насправді можливий (хоча це і не дуже зручно) вибір різних значень а для
кожної вузлової точки.
Проінтегруємо кожну складову рівняння по довільному контрольному
об'єму відповідно сітки (рис. 3.3).
Розіб'ємо розрахункову область на контрольні об'єми і в центрі кожного із
них будемо мати точку, в який визначаємо температуру.
T
    cp rdrd dzd  cp  Tijk  Tijk0  ri    j   ri   zk

1
i
1   T   T  2
  rk  rd drdzd      rk  d dzd 
r r  r   r i  1
2
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
59
Вилучений

ID файлу:
1015756790
  Ti 1 jk Tijk
    T  
      rk    rk  d dzd  r 1  K 1   j zk  
  r  i   r  i  
1 1 1 
2
i
1 2
 jk r
 2 2 i
2
Tijk  Ti 1 jk
r 1  k 1    j zk 
i
2
i  jk
2
r
i 1
2
 
1   k T   k T    k T   drdzd 
 rd drdzd    
2    r       
 rd   j  1  r   j  1 
 2 2
k 1 k 1 
 ij 2 k Tij 1k Tijk ij k T
ijk Tij k 
  2
 r r  
 rj r 1 ri  z 1  i z
j j
 2 2 
 
  T   T   T  
 k  rd drdzd        k   k  rd drd 
z  z    z k  1  z k  1 
 2 2
 
 Tijk 1  Tijk Tj k  Tij 1k 
k 1
ijk  z 1
 kijk 1
z 1  ri   j  ri  
 2
k k 
 2 2 
Таким чином можна одержати
 
 j  ri  zk  Ti 1 jk Tijk Tijk Ti 1 jk 
p Tijk  T   ri
0
r 1 k 1  r 1k 1 
 i
 2
i  jk
2  r 1
i  i  jk
2 2  1 
i j
 2 2 
k 1 k 1 
 ij  2k Tijhk ij  k Tij1 k 
 j   zk     2
  ri  zk 
 ri  zk  1 ri  1 
j
 2 2 
 
 Tijk 1  Tijk Tijk  Tijk 1 
 k 1   k 1 ri   j   ri

ijk 
2
z 1 ijk 
2
 z 1 
k k
 2 2 
Для зручності запишемо це рівняння у вигляді
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
60
Вилучений

ID файлу:
1015756790
a ijkTijk  a i1 jkT i1 jk  a ij 1k Tij 1k  a i 1 jkT i 1 jk  a ij 1kT ij 1k a ijk 1T ijk 1 a ijk 1T ijk 1
r
a ijkTijk  a i 1 jkT i 1 jk  a ij 1k Tij 1k  a i 1 jkTii121 jk a ij 1kT ij 1k a ijk 1T ijk 1 a ijk 1T ijk 1 b ijk
a i1 jk  k   i   z k ;
r 1  r 1 i 21 jk
i i
2
a i1 jk  2
 k 1   i  z k ;
r 1 i 
2
jk r 1
i i
2 a i1 jk  2
 k 1    j  z k;
r 1  1
i  jk
2
i i
2
a i1 jk  2
 k 1    j  z k;
 1 i  2 jk ri
i a ij k   k 1  z k ;
2 i 1
ij k
2
ri j
2
a ij k  k  z k ;
i 1
ij k ri
j
1 2 a ij 1k  k 1  z k ;
2 ri   1
ij  k
2
ri j
2
a ij 1k  k 1  zk ;
ri   ij  k ri
j
1 2 a ijk 1  k 1   j  ri ;
2 z 1
ijk 
2
ri k
2
a ijk 1  k 1   j  ri ;
z ijk  i
k
1 2 a ijk 1  k 1   i  ri ;
2 z 1
ijk 
2
k
i 2
a ijk 1  k   i  ri ;
z ijk 
1
cpri  j  ri  zk
k
1 2
a 0ijk  ;
2

cpri  j  ri  zk bijk  aijk  Tijk0 ;
0
a 0ijk  ;

0 0 a ijk  a i1 jk  a i1 jk  a ij 1k  a ij 1k  a ijk 1  a ijk 1  a ijk
0
bijk  aijk  Tijk ;
Граничні умови 0
a ijk  a i 1 jk  a i 1 jk  a ij 1k  a ij 1k  a ijk 1  a ijk 1  a ijk
T
   Tc  Tí àð 
r
 T
 Tc  Tí àð 
 r
    Tc  Tí àð
T
 0   0
r
Tnrjk  Tijk
  T  T
nrjk í àð 
r 1
r
2
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
61
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 1, 6-7, 16, 42, 44-51, 56, 58-62, 66, 68, 70-77, 79, 83-86, 88-89, 91-94, 96-99, 107, 114-115…
ID файлу:
1015756790
  Tnrjk  Tí àð
    Tnrjk  Tí àð
   nrjk  r 1
nr 
2
1  
   Tnr  Tnr 1   Tnr  Tí àð
  
1   1 
Tnr   1   Tnr 1  Tí àð
    
1  
 T T
 1    nrjk nr ijk í àð
nr 
Tnrjk  2
1 
 1
 1    nrjk
nr 
2
Якщо остання гранична точка по радіусу Nr+1 то,

Температуру рідини розраховували як

qojk   Tijk  Tojk   Ro   j Zk   

 1
o jk
qojk  2
 Tijk  Tojk   Ro   j  Zk   
0.5 r1
nx
Qk  q
j jæ
ojk
Ì æê
 g æ Væ  g æ  S æ  Z k
c   æ
S c    R 2o     R 2o      æ  R 2o
 
1
S æ  S c  S    æ  R o   Ro  hæ  R o  sin   æ 
2
2
Ñð  Ì ê  Tæ ê  T î æ ê   Qê
Qê
Tæ ê  T î æ ê 
Ñ ð Ì ê
Тоді температура внутрішньої поверхні труби для наступного кроку по часу

Tojk  Tæ
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
62
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 42, 45, 47, 56, 68, 77, 79, 84-85, 88-89, 92-93, 97-98, 104, 108, 113, 115-116, 121, 123, 144 …
ID файлу:
1015756790
В місті зварювання, де температури достатньо високі потрібно урахувати

випромінювання
T
k   T  Tc   T 4  0
n
Або з урахуванням окружающого середовища
T
k   T Tc    T 4 T 4 c   0
n
T
k   T  Tc 
n
      T T c  T 2 T 2 c 
Âò
  5.67  10 8
ì 2Ê4
  0.8
3.6 Визначення коефіцієнтів тепловіддачі

В області малих значень температурного натиску Т =(х) - Т ж має місце
конвективне відведення теплоти від охолоджуваної поверхні плівкою рідини. Із
збільшенням температурного натиску в плівці виникає бульбашкове кипіння, яке
можна спостерігати візуально, і росте тепловіддача. Це зростання триває до
певного значення температурного натиску, визначуваного потоком охолоджуючої
рідини, що поступає на стінку; при подальшому збільшенні температурного
натиску тепловіддача різко знижується. Цей момент відповідає появі на
охолоджуваній поверхні сухих плям, які з'єднуються між собою, утворюючи
ділянку поверхні з погіршеною тепловіддачей. Описаний перехід має кризовий
характер, температура сухої поверхні різко росте.
При вищих значеннях температурного натиску теплота відводиться від
поверхні теплообміну контактуючими краплями. При цьому можна припустити
наступну характеристику механізму взаємодії капіж з нагрітою поверхнею,
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
63
Вилучений
ID файлу:
1015756790
заснований на візуальному спостереженні: «змочуючий» режим взаємодії, при

якій на поверхні спостерігаються сліди ударяющійся крапель, і «незмочуючий»
режим, який спостерігався в дослідах при температурі охолоджуваної поверхні
вище 400 К, без видимих слідів крапель. Таким чином, при температурі
охолоджуваної поверхні, що перевищує температуру насичення для даної рідини
при певному тиску в камері експериментальної установки, можуть бути
виділені три режими: 1) кипіння в плівці; 2) «змочуючий» режим взаємодії
крапель; 3) «незмочуючий» режим взаємодії крапель.
Кипіння в плівці. Має місце гравітаційне стікання плівки, на поверхню якої
поступають краплі рідини, що істотно недогріла до температури насичення.
Відповідно до цим експериментальні дані по теплообміну при кипінні рідини в
плівці, зрошуваній потоком крапель, були апроксимовані залежністю
Nu=4930Re-0,22We0,32Pr 0,3
де
Nu=(x) R03/р  ; We=j(x) j(x)
R03/(р)   ; Re=j(x)x/р
Тут j (х) - середнє значення щільності потоку рідини на охолоджуваній

поверхні від верхньої кромки пластини до перетину з координатою х; j(х)—
локальне значення щільності потоку рідини; решта позначень відповідає
використаним раніше.
Фізичні параметри рідини узяті по температурі 0,5(Тc(x)+Tж),°С. Приведена
залежність для тепловіддачі справедлива в наступних інтервалах зміни чисел
подібності: Rе=27,2 12 000; Wе= (1,46 76,5) 10-8; число фазового переходу
змінюється від деякого критичного значення, визначуваного виразом Ккр=
- 0,085
1,05Wе, , до К= = 5,3. Критичне значення Ккр відповідає максимуму
тепловіддачі.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
64
Вилучений
ID файлу:
1015756790
«Змочуючий» режим взаємодії крапель. У цьому режимі на охолоджуваній
поверхні відсутня плівка, і краплі, досягаючи поверхні і взаємодіючи з нею,

утворюють плями рідини розміром 3…4 мм. Із збільшенням температури
поверхні розміри плям зменшуються. Коефіцієнт тепловіддачі при такому
режимі охолоджування відносно високий. Інтенсивність відведення теплоти тут
визначається температурою поверхні пластини і характеристиками потоку
диспергірованой рідини: швидкістю крапель, їх розмірами і концентрацією
крапель в об'ємі струменя. Швидкість і розмір, краплі визначають площу плями
рідини, концентрація крапель – частку поверхні пластини, покритої краплями, а
температура поверхні – швидкість випаровування плями. Експериментально
отримано, що коефіцієнт тепловіддачі пропорційний  Т -0,67; можна припускати,
що інтенсивне випаровування на поверхні контакту «крапля - тверде тіло»
приводить до виникнення зусилля, що обумовлює відштовхування рідини і
кінець кінцем «недовикористало» її маси.
Експериментальні дані по теплообміну при кипінні крапель рідини в
«змочуючому» режимі описувалися співвідношенням
Nu=852We* 0,52K0,67
де
Nu=(x)R0,3/ж ; К=r/ [ срж (Тс(х) – Тж)] ;
We=j2(x)R03/(ж)  .
Область зміни визначальних чисел подібності для отриманого

співвідношення: К=2,33 4,55; We* =(0,8 36,3) 10-8. Фізичні параметри узяті по
температурі насичення рідини.
«Незмочуючий» режим взаємодії крапель. Даний режим спостерігався і
інтервалі температур охолоджуваної поверхні приблизно від 400 до 880°С. В

цьому випадку на поверхні не видно сліди ударяющихся крапель.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
65
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Досвідчені дані для незмочуючого режиму апроксимовані залежністю
Nu = 0,44 K0,45We*0,12
у якій використані ті ж позначення, що і раніше.

Для визначення числа Рейнольдса приймемо наступну схему зрошення
поверхні труби.
При рівномірному зрошенні краплини рідини після зіткнення із зовнішньою
поверхнею труби стікають вниз.
Число Рейнольдса визначається як
   
Re 

де  -густина рідини, кг/м³;

ω-середня швидкість рідини в плівці,м/с;
 -товшина в плівці,м;
 -кінематичне в´язкість рідени,Па·с
З іншого боку витрата,що стікає по трубі на дві сторони можна визначити,
як Q0  2   L  ,
тоді
Q0
 
2 L
і число Рейнольдса
Q 
Re  .
2 L 
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
66
Вилучений
ID файлу:
1015756790
оскільки швидкість потоку рідини на поверхні, що охолоджується, пов’язані із

Q
об’ємною витратою як I   ,
S
де S=L·l – площа поверхні труби, зрощується .
  Dн
Оскільки плівка достатньо тонка, то l 
2
l
Тоді після перетворення можна одержати Re  I
2
Розпорення рідини може бути нерівномірним, наприклад витрати можуть
змінюватись за лінійним законом.
Якщо витрата рідини в напрямку руху труби змінюється то витрату на вільний
відстані Z можна розрахувати за рівнянням
Q max  Q min
Q  Qmin   Z  Z1  ,
Z 2  Z1
Де Z1, Z2 – початкова і кінцева координати зони охолодження ; Qmin , Qmax –

відповідні Z1та Z2 витрати рідини.
Якщо витрата змінюється, то
Q max  Q min
Q  Qmin   Z  Z1 
Z 2  Z1
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
67
Вилучений
ID файлу:
1015756790
4 РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКІВ ТА АНАЛІЗ
Розрахунки виконані для труби із зовнішнім діаметром 259 мм, товщиною

стінки δ=9 мм., яка рухається із швидкістю 25 м/хв.
Результати розрахунку наведено на рис. 3.4 – 3.11.
Рисунок 3.4 – Розподіл температури у трубі 60,35
Рисинок 3.5 – Розподіл температури у трубі 219,19
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
68
Вилучений
ID файлу:
1015756790
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
69
Вилучений
ID файлу:
1015756790
Т, С
110
100
90
80
70
60
50
40
30
0 1 2 3 4 5 6 z, м
Рисунок 3.8 – Середньомасова температура труби. 60,35
Т, С
60
55
50
45
40
35
30
0 1 2 3 4 5 6 z, м
Рисунок 3.9 – Середньомасова температура труби 219,19
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
70
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 65, 67, 73, 87, 95-96, 109-111, 120-122, 127, 130, 136, 139, 148, 161, 164-166, 169
ID файлу:
1015756790
Т, C
1200
внутрішня поверхня
1000
800 зовнішня поверхня
600
400
200
0
z, м
0 1 2 3 4 5 6
Рисунок 3.10 – Температура зварного шва труби 60,35
Т, C
1200
1000 внутрішня поверхня
800
600 зовнішня поверхня
400
200
0
0 1 2 3 4 5 6 z, м
Рисунок 3.11 – Температура зварного шва труби 219,19
Із рис. 3.4-3.11 видно, що температура труби в кінці охолодження не
перевищує 50 °С.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
71
Вилучений
Джерела на цій сторінці: 67, 122, 126, 140, 154, 160

ID файлу:
1015756790
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
В роботі розроблено математичну модель, проведено розрахунки та

обґрунтування параметрів системи охолодження електрозварних труб.
Визначено, що при швидкості виготовлення труб 25...80 м/хв, зовнішньому
діаметрі труб 60,3...259 мм, товщині стінки 1,5...9 мм необхідна середня
температура труб 50 С досягається при витраті охолоджуючої рідини в
3
холодильнику 50 м /год, дисперсності розпилювання форсунками (середній
диаметр краплин по Заутеру) 500 мкм та їх швидкості біля поверхні труби 10 м/с.
Отримані результати дозволяють скоротити витрату охолоджуючої труб
рідини, що зменшує питомі витрати енергії на перекачування і, як наслідок,
зменшує собівартість продукції.
Результати роботи можна використовувати при проектуванні нових та
дослідженні існуючих холодильників агрегатів електрозварних труб.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
72
Вилучений
ID файлу:
1015756790
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Спеціальні способи зварювання: підручник /І.В.Крівцун, В.В.Квасницький,

С.Ю.Максимов, Г.В.Єрмолаєв.. – Миколаїв :НУК, 2017.– 346 с.
2. Patankar S. Numerical heat transfer and fluid flow. – New York: Hemisohere
Publishing Corporation, 1980. – 197p..
3. Жевжик О.В. Гідроаеродинамічне удосконалення розпилювальної градирні:
дис. канд. техн. наук: 05.14.06 / О.В. Жевжик. – Дніпропетровськ, НЦАОМ
України, 2000. –180 с.
4. Квасницький,В.В. Спеціальні способи зварювання [Текст] :навч. посіб. / В.
В. Квасницький. – Миколаїв : УДМТУ, 2003. – 437 с
5. Thulukkanam К. Heat Exchanger Design Handbook. / К. Thulukkanam. – New
York: CRC Press, 2013. – 1260 р.
02.15.ЕЕ2221.КРМ.2024-ПЗ
73
Схожість Схожість Цитати Посилання

Вилучений
T текст A Підміна символів Коментарі
Джерела на цій сторінці: 9, 23, 81, 90, 102, 112, 128, 168
ID файлу:
1015756790
Схожість
Джерела з Інтернету 797
9 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16342/1/Korniiashyk_dip_m_2022.pdf 1.19%
11 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/15923/1/Shuiskyi_dip_2022.pdf 25 джерел 1.07%
12 https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/dissertation/1445/disogrenichev.pdf 5 джерел 1.06%
18 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16355/1/Vitskov_dip_m_2022.pdf 0.95%
22 https://crust.ust.edu.ua/server/api/core/bitstreams/919ef89b-7e3a-45e8-9dcb-8273ee5d9263/content 0.81%
23 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16341/1/Dovbyshov_dip_m_2022.pdf 30 джерел 0.79%
24 http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/16306/1/Matsiiuk_dip_m_2022.pdf 2 джерела 0.79%
25 http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/16924/1/1792.pdf 0.78%
26 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16346/1/Khorbenko_dip_m_2022.pdf 0.78%
28 http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/16289/1/Hodos_dip_m_2022.pdf 2 джерела 0.74%
29 http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/16926/1/1793.pdf 0.74%
30 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/15891/1/Hroza_dip_2022.pdf 0.73%
31 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16339/1/Biltsan_dip_m_2022.pdf 0.73%
33 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16338/1/Bidnoholovka_dip_m_2022.pdf 7 джерел 0.67%
34 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16344/1/Dmytro_dip_m_2022.pdf 0.65%
35 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16345/1/Modlitskyi_%20dip_m_2022.pdf 0.64%
36 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16279/1/Yereshko_dip_m_2022.pdf 0.6%
37 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/15774/1/Pishchyk_dip-2022.pdf 0.59%
38 https://crust.ust.edu.ua/bitstream/123456789/16390/1/Chokan_dyp_m_2022.pdf 0.59%
39 https://crust.ust.edu.ua/bitstream/123456789/15936/1/Onuk_dip_2022.%20pdf.pdf 0.58%
ID файлу:
1015756790
42 http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/152814 10 джерел 0.57%
43 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16356/1/Syniavskyi_dip_m_2022.pdf 0.55%
44 https://digital.library.unt.edu/ark:/67531/metadc781237/m2/1/high_res_d/859291.pdf 6 джерел 0.52%
45 https://www.scribd.com/doc/149640702/les-QCM-de-la-prepa-MATHS-MPSI-PCSI-PTSI-BCPST-www-livre-technique-com 13 джерел 0.49%
46 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/98091 2 джерела 0.47%
47 http://compgen.cshl.edu/jmohamme/public_html/static/html/dme-mir-2279_hits.html 18 джерел 0.46%
48 https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA457792.pdf 2 джерела 0.46%
49 http://www2.icmm.ru/journal/download/CCMv6n1a3.pdf 0.45%
50 http://eprints.kname.edu.ua/21573/1/%D0%9C%D0%9E%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%A4%D0%98%D0%A…
9 джерел 0.45%
51 https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/43363 11 джерел 0.45%
52 https://crust.ust.edu.ua/bitstream/123456789/16279/1/Yereshko_dip_m_2022.pdf 0.44%
54 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/15784/1/Diachenko_dip_2022.pdf 3 джерела 0.4%
55 http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/16190/1/Hrynov_dip_2022.pdf 5 джерел 0.4%
56 http://ea.donntu.org:8080/bitstream/123456789/8596/1/RF_1-14.pdf 16 джерел 0.39%
57 https://www.dstu.dp.ua/Portal/Data/5/7/5-7-buk2.pdf 3 джерела 0.39%
59 https://tr.scribd.com/doc/131766056/%C4%B0ntegral-riemann-ntegrali 0.38%
60 http://export.arxiv.org/pdf/1908.03484 4 джерела 0.37%
61 http://reposit.nupp.edu.ua/bitstream/PoltNTU/5168/1/%d0%9d%d0%90%d0%92%d0%a7%d0%90%d0%9b%d0%ac%d0%9d%… 0.37%
63 https://rcf.khadi.kharkov.ua/fileadmin/F-HIGHWAY/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97/K… 0.34%
64 https://ua-referat.com/%D0%A3%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D… 0.32%
68 https://pure.rug.nl/ws/files/3100199/cereal.pdf 0.3%
69 https://sci-conf.com.ua/xii-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-european-scientific-congress-25-27-12-2023-madri…
64 джерела 0.3%
ID файлу:
1015756790
70 https://www.doria.fi/handle/10024/173301 0.3%
71 https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/INNOVATIVE-DEVELOPMENT-OF-SCIENCE-AND-EDUCATION-26-28.04.20.pdf 0.3%
72 https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/35956/1/Dziura_bakalavr.pdf 0.3%
74 https://moam.info/no-title_59d4dd681723dd9b0ae7ec15.html 0.3%
76 http://pmd.edukit.lviv.ua/Files/downloads/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%2… 0.3%
77 http://donnasa.ru/upload/files/dissertation_fomenko.pdf 4 джерела 0.3%
78 http://eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16343/1/Krasnoshchokova_dip_m_2022.pdf 0.27%
79 https://www.scribd.com/doc/59335684/Calcul-Integral 7 джерел 0.27%
80 http://library.ztu.edu.ua/e-copies/VISNUK/14/9.pdf 0.27%
81 https://web.kpi.kharkov.ua/svarka/wp-content/uploads/sites/125/2023/08/Luzan_Sylabus_Obgruntuvannya-ta-vdoskonalennya…
82 http://uapatents.com/2-87340-kozhukhotrubnijj-teploobminnik.html 25 джерел 0.25%
83 https://ela.kpi.ua/handle/123456789/32821 16 джерел 0.25%
84 https://lpnu.ua/sites/default/files/dissertation/2016/1654/dis_yatskiv_v.pdf 4 джерела 0.25%
85 https://pdfcoffee.com/monteverdi-vespri-della-beata-vergine-pdf-free.html 0.25%
88 https://ia600801.us.archive.org/7/items/1.8.2017/A02975_djvu.txt 2 джерела 0.22%
89 http://documents.mx/education/-11-2001-190.html 8 джерел 0.22%
90 https://web.kpi.kharkov.ua/svarka/wp-content/uploads/sites/125/2023/08/Luzan_Sylabus_Spetsialni-metody-zvaryuvannyai_na… 0.22%
91 http://www.visionics.ee/curriculum/Experiments/RC%20Phase%20Shift%20Oscillator/RC%20Phase%20Shift%20Oscillator.EPB
92 http://documents.mx/technology/bc-kuo-solutions1.html 23 джерела 0.21%
93 https://vdocuments.pub/-oe-f-f-foeoe-.html 0.2%
94 http://documents.mx/engineering/cad-for-design.html 22 джерела 0.2%
96 http://es.slideshare.net/DebateInformaticaMaterias/calculo-diferencialeintegral-code-1231230 0.2%
ID файлу:
1015756790
97 https://ruidera.uclm.es/xmlui/bitstream/handle/10578/26584/TESIS%20D%c3%adaz%20Sanz.pdf?isAllowed=y&sequence=1
6 джерел 0.2%
98 https://idoc.tips/rab-nglampir-cco-pdf-free.html 4 джерела 0.2%
99 http://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/14717/1/sndt376f.pdf 2 джерела 0.19%
100 https://docplayer.net/70321967-Ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-vinnickiy-nacionalniy-tehnichniy-universitet-v-i-savulyak-s-a…
101 http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/63588/1/prohramy_2023_Rozrakhunky.pdf 0.19%
102 http://diit.edu.ua/faculty/uep/kafedra/tt/sostav/personal_page/65 3 джерела 0.18%
103 http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/33638/2/dyplomna_Muzychuk.pdf 0.17%
104 https://fdocumentos.com/document/a-cadlpeduuaprojectb1pdf.html 6 джерел 0.16%
106 http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/16354/1/Vasilenko_dip_m_2022.pdf 2 джерела 0.16%
107 https://fr.scribd.com/doc/233741194/Gate-by-Rk-Kanodia 0.15%
108 http://www.faculty.iu-bremen.de/course/Crete04/astro6/pFLAT0009.pix 23 джерела 0.15%
112 http://eir.pstu.edu/bitstream/handle/123456789/15673/%d0%9d%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%b0%20%d1%82%d0%b0%20…
113 https://vdocuments.site/documents/-255cf9841550346d03396882e.html 2 джерела 0.14%
114 http://www.slideshare.net/Nuumero1/binomial-theorem-statistics-trigonometry-limits-and-derivatives-and-higher-mathematics 0.14%
115 http://rep.barsu.by/bitstream/handle/data/5882/Tehnika%20i%20tehnologii%20innovacii%20i%20kachestvo.pdf?isAllowed=y…
116 http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/24242/1/%d0%a1%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%…
117 https://fr.scribd.com/doc/230463320/Choo 0.14%
118 http://tsagi.ru/upload/iblock/bab/babe7ad61eebb155b2d4d5c5f3c880fa.pdf 5 джерел 0.14%
121 https://er.chdtu.edu.ua/bitstream/ChSTU/252/1/%d0%9b%d1%83%d1%86%d1%8c%d0%ba%20%e2%84%9613%2c%202018.pdf 0.14%
122 http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16790 8 джерел 0.14%
123 http://www.slideshare.net/rociormzalmaguer/purcalc9 2 джерела 0.14%
124 http://www.the3darchive.com/q3o/GATE01.q3o 2 джерела 0.14%
ID файлу:
1015756790
125 https://ggdgelderlandzuid.nl/wp-content/uploads/2016/09/GM16-19-kort_-GZ.pdf 0.14%
126 https://ela.kpi.ua/handle/123456789/27554 4 джерела 0.12%
127 http://www.iea.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/5.pdf 0.11%
128 http://www.novtex.ru/IT/it2016/it116_web.pdf 7 джерел 0.1%
129 https://www.op.edu.ua/sites/default/files/publicFiles/dissphd/dysertaciya_grishyn.pdf 2 джерела 0.1%
130 https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/15017/1/Diser_Basansky.pdf 3 джерела 0.1%
131 https://core.ac.uk/download/pdf/296370758.pdf 2 джерела 0.1%
132 https://ia904700.us.archive.org/11/items/ost-engineering-convection_and_conduction_heat_transfer/Convection_and_Conductio… 0.1%
133 http://journals.uran.ua/reftech/article/download/30993/28120 0.09%
134 http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/53502/1/visnyk_KhPI_2021_1_ENTE_Kuznietsov_Optymalne.pdf 27 джерел 0.08%
135 http://referatu.net.ua/newreferats/%207569/183633 3 джерела 0.08%
137 http://new.z-pdf.ru/33tehnicheskie/108875-2-ministerstvo-selskogo-hozyaystva-respubliki-bashkortostan-rossiyskaya-akadem…
138 http://docshare.tips/report-simple-collocated-incompressible-flow_5826c2d5b6d87f09628b47d5.html 0.08%
139 https://vtechworks.lib.vt.edu/bitstream/handle/10919/56629/Garlapati_SK_D_2014.pdf?isAllowed=y&sequence=1 2 джерела 0.08%
140 https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/16178/1/Koshkina_diss.pdf 30 джерел 0.08%
141 https://www.khadi.kharkov.ua/fileadmin/user_upload/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82…
142 http://ntvp.ru/files/NTVP_3_2013.php 10 джерел 0.08%
143 http://pnzzi.kpi.ua/issue/download/14036/7848 0.08%
144 https://sci.ldubgd.edu.ua/bitstream/123456789/3676/1/%d0%9b%d1%96%d0%bd%d1%96%d0%b9%d0%bd%d1%96%20%d0%…
145 https://docplayer.net/57148632-D-v-stepanov-l-a-bodnar-energetichna-ta-ekologichna-efektivnist-vodogriynih-kotliv-maloyi-pot…
148 http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/824/1/Z_12_1.pdf 4 джерела 0.07%
149 http://kntu.kr.ua/doc/yakost/vid092023.xls 14 джерел 0.07%
ID файлу:
1015756790
150 http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/5026 29 джерел 0.07%
151 https://dspace.dsau.dp.ua/bitstream/123456789/4012/1/%d0%91%d1%83%d1%80%d0%b0%d1%87%d0%b8%d0%ba%20%d0…
152 http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/33523/2/%d0%94%d0%b8%d0%bf%d0%bb%d0%be%d0%bc%20%d0%91%d0%b0%d0…
154 http://www.robolabo.etsit.upm.es/publications/TFM/TFM_JaimeCarrilloMoreno.pdf 22 джерела 0.07%
155 https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/53345/3/Butenko_bakalavr.pdf 0.07%
156 http://document.kdu.edu.ua/diplom/2022_mag_3969.pdf 6 джерел 0.07%
157 https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/25645/1/Myronenko_magistr.pdf 0.07%
158 http://www.ijstr.org/final-print/aug2014/Control-Volume-Finite-Difference-Analysis-Of-Thermal-Stresses-Induced-In-Gharr-1-Rea… 0.07%
159 https://digitallibrary.usc.edu/asset-management/2A3BF1F0ER8S 0.07%
160 https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/33971/6/Dyplom_Tarasenko_I_2020.pdf 2 джерела 0.07%
161 http://www.archive.org/stream/meteosmithsonian00smitrich/meteosmithsonian00smitrich_djvu.txt 0.07%
162 http://www.imm.az/exp/wp-content/uploads/2021/12/Q.N.Q%C9%99dirli-Dissertasiya-Copy.pdf 0.07%
163 http://d-scholarship.pitt.edu/32771/1/Wu_ETDPitt2017.pdf 2 джерела 0.07%
164 https://export.arxiv.org/pdf/2202.01921 11 джерел 0.07%
165 http://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/25241/kapital_2006.pdf?isAllowed=y&sequence=1 8 джерел 0.07%
166 https://research.tue.nl/en/studentTheses/fec68f0f-eecb-4e39-8501-34930280b6be 7 джерел 0.07%
167 https://ela.kpi.ua/handle/123456789/28226 24 джерела 0.07%
168 http://bdmb.kntu.kr.ua/files/conf2020stud_compressed.pdf 4 джерела 0.07%
169 https://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/handle/2027.42/108990/khkwak_1.pdf;sequence=1 16 джерел 0.07%
Джерела з Бібліотеки 189
1 Biriukov_Dmytro_Oleksandrovych_ET2221 ID файлу: 1015752172 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Un… 2.59%

43 Джерело
2 Pishchyk_Ivan_Andriiovych_EE2221 ID файлу: 1015742609 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Universit…

23 Джерело 2.03%
ID файлу:
1015756790
3 Korniiashyk_Vadym_Ivanovych_TE2121 ID файлу: 1013082728 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Unive… 1.84%

16 Джерело
4 Iskov_Valentyn_Oleksandrovych_EE2221 ID файлу: 1015756783 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univ … 1.72%
5 Khovavko_Vasyl_Vitaliiovych_EE2221 ID файлу: 1015742608 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National 4Univers

Джерело… 1.4%
6 Dovbyshov_Oleksandr_Ivanovych_TE2121 ID файлу: 1013082734 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Un… 1.32%
7 Severyn_Mariia_Volodymyrivna_EE2226 ID файлу: 1015742611 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Unive… 1.25%
8 Shmelova_Valeriia_Serhiivna_EE2226 ID файлу: 1015742613 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univers… 1.19%
10 Ver_Andrii_BILYK_ЕП19120 ID файлу: 1011383014 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National University of Rail…

13 Biltsan_Kostantin_Mikolaevich_EC2027 ID файлу: 1013075978 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Unive…

14 Diachenko_Kyrylo_Hryhorovych_ТЕ19120 ID файлу: 1011473138 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Un… 1.02%
15 Haiduk_Artem_Serhiiovych_EE2226 ID файлу: 1015756787 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Universit… 1.01%
16 Ver_ Hoi_Vladyslav_Olehovich_UZ1811 ID файлу: 1011301597 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univer… 1%
17 Khorbenko_Ruslan_Oleksandrovych_EC2121 ID файлу: 1013091225 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National U… 0.99%

2 Джерело
19 Dmytro_Mitiaiev_ЕС2121 ID файлу: 1013039697 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National University of Railw … 0.95%
20 Morozov_Vadym_Andriiovych_EE2226 ID файлу: 1015742606 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National2 Univer

Джерело… 0.82%
21 Kashyn_Denys_Oleksandrovych_EE2226 ID файлу: 1015742612 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univ … 0.82%
27 Pishchyk_Ivan_Andriiovych_TE1811 ID файлу: 1011268950 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Universit…

32 Ver_KUTSAK_VADIM_UA1811 ID файлу: 1011449442 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National University of Ra…

40 Hrytsaienko_ Vladyslav_ Oleksandrovych_TE1911 ID файлу: 1015312107 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk Natio… 0.58%
41 Panasenko_Denys_Kostiantynovych_ЕС19120 ID файлу: 1011427301 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National… 0.58%
53 Bidnoholovka_Vladislav_Dymytriyovych_ EС2121 ID файлу: 1013075979 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk Natio… 0.42%
58 Korotkov_Ivan_Volodimirovich_UZ2021 ID файлу: 1009661024 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Unive… 0.38%

5 Джерело
62 Viter_Kyrylo_Oleksandrovych_LG2021 ID файлу: 1009594340 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univer… 0.35%
ID файлу:
1015756790
65 Ver_MALOVANYI_Yurii_UZ19140 ID файлу: 1011461538 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National University of … 0.31%

13 Джерело
66 Cherkas _Dmytro_ Anatoliiovych_PZ1912 ID файлу: 1015288175 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univ … 0.31%
7 Джерело
67 RIZNYK_Rodion_ET20120 ID файлу: 1015327095 Railwa …

Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National University of3 Джерело 0.3%
73 Handryga_Svitlana_FK2126 ID файлу: 1013084099 of Rail…

Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National University2 Джерело 0.3%
75 Savchenko_Mykyta_Oleksandrovych_LG2221 ID файлу: 1015755155 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National … 0.3%
86 Кryvetskyj_Vasyl_Volodimirivich_IN1926 ID файлу: 1005738891 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univ … 0.23%
87 Bidniak_Maksym_Olexandrovych_ET2021 ID файлу: 1009652495 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Uni… 0.23%

6 Джерело
95 Khlebnykov_ Vladyslav Oleksandrovych_ES19120 ID файлу: 1011467057 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk Natio… 0.2%
105 Mikhalchuk_Mykola_Mykolaiovych_ЕТ20120 ID файлу: 1015205998 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National … 0.16%
109 Chernetskyi_Vladyslav_Volodymyrovych_LG2221 ID файлу: 1015752128 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk Natio… 0.15%
110 Knitel_Eduard_Olexandrovich_ПБ2127 ID файлу: 1015739530 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Unive…

111 Chumak_Kyrylo_Olexandrovych_ ET2121 ID файлу: 1013046216 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univ … 0.14%
119 Ver_ Olinyk_Andrii_Igorovich_ПБ2221 ID файлу: 1015739562 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univer… 0.14%
120 Hrychanenko_ Vladyslav_ Vitaliievychu_ES20120 ID файлу: 1015335297 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk Nation… 0.14%
136 Voitov_Vitalii_Serhiiovych_ET1926 ID файлу: 1005748716 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National University… 0.08%
146 Dmitrishak_Taras_Stepanovich_ВГ-1921 ID файлу: 1005705913 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univ … 0.08%
147 Tsiatska_Volodymyr_Anatoliovych_ВГ2021 ID файлу: 1009681434 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Un… 0.08%
153 Storozhev_Vlas_Vadimovich_КС1911 ID файлу: 1015302915 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National Univers… 0.07%
170 Ver_Nadiia KOLODA UZ1812 ID файлу: 1011490689 Навчальний заклад: Dnipropetrovsk National University of Ra… 0.07%

Bilokon - Unicheck Similarity Report 1016054988

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Bilokon - Unicheck Similarity Report 1016054988

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Ім'я користувача: ID перевірки:

Олена Бондаренко 1016054988

Дата перевірки: Тип перевірки:

Дата звіту: ID користувача:

Назва документа: Bilokon_Anton_Ivanovych_EE2221

Виявлено модифікації тексту (можуть впливати на відсоток схожості)

8.92% Джерела з Інтернету 797 ......................................................................................................................................

5.4% Джерела з Бібліотеки 189 ......................................................................................................................................

Вилучення списку бібліографічних посилань вимкнене

Замінені символи 191

Міністерство освіти і науки України

Управління енергетичними та економічними процесами

Інтелектуальні системи енергопостачання

на тему: Дослідження процесів тепломасообміну в системі охолодження

Виконав: студент групи ЕЕ2221:

Керівник: / доцент Ірина ПОТАПЧУК /

Нормоконтролер: / доцент Ірина ПОТАПЧУК /

Засвідчую, що у цій роботі немає запозичень з

Дніпро – 2024 рік

Ministry of Education and Science of Ukraine

Intellectual power supply systems

Done by the student of the group ЕЕ2221: / Bilokon Anton /

Scientific Supervisor: /Ass. Prof. Iryna Potapchuk /

Normative controller : / Ass. Prof. Iryna Potapchuk /

Міністерство освіти і науки України

Факультет: Управління енергетичними та економічними процесами

1. Тема роботи: “ Дослідження процесів тепломасообміну в системі

затверджені наказом від "18 " 01 2023 р. № 56ст

2. Строк подання студентом роботи: 11.01.2024 р.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових

6. Консультанти розділів роботи:

Завдання видав: Завдання

Студент Антон БІЛОКОНЬ

Керівник роботи Ірина ПОТАПЧУК

Джерела на цій сторінці: 1-2, 27, 53, 120

Вперше ідея застосування струмів високої частоти (СВЧ) для зварки

Джерела на цій сторінці: 1-2, 100

Широке застосування прямошовних труб, що отримані методом

Джерела на цій сторінці: 1-2, 69, 71, 129

1 ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ

Система охолодження, що розробляється, застосовуються на ТЕСА 60-219 і

Продовження таблиці 1.1

1.1 Опис і обґрунтування вибраної конструкції

Рисунок 1.1 – Принципова схема агрегату для високочастотної зварки

Заздалегідь розкроєна на потрібний розмір рулонна стрічка поворотним

вертикальними і горизонтальними валяннями. При цьому можливе отримання як

нагрівальні елементи труба в трубі, кожух, трубні решітки з установленими в них

1 - вентиляторна градильня, 2 - насос подачі охолодженої води, 3 - теплообмінник зварних труб,

Суттєві ознаки винаходу збіжні з прототипом: нагрівальні елементи типу труба

Це завдання вирішується тим, що кінці труб ущільнені по циліндричній

Джерела на цій сторінці: 82

стінках для підтримання теплової характеристики теплообмінника при

Рисунок 1.3 – Схема кільцевого каналу

Швидкість емульсола в каналі

Гідравлічний діаметр каналу

d г  d 2  d1 0,0396 0,032 0,0076 м.

Ud г 988,1 0,433  0,0076

Число Нуссельта для циліндрового каналу (0<d/l<1, 0,6<Pr<2000, 2300<Re<106)

 (Re 1000) Pr   dг  2/3 

де   (1,82lg Re 1,64) 2 ;

Джерела на цій сторінці: 145

  (1,82lg 5923 1,64) 2  0,0366 ,

Коефіцієнт тепловіддачі в кільцевому каналі