Professional Documents
Culture Documents
Доповідь - Ярмолюк - (копія)
Доповідь - Ярмолюк - (копія)
Доповідь - Ярмолюк - (копія)
Виконала:
студентка 5 курсу 501 групи
спеціальності: «Середня освіта
(українська мова та література)»
Ярмолюк Ельвіра Віталіївна
Чернівці
2022
Вступ.
Дмитро Павличко – це патріарх української літератури, це людина епохи,
який попри великий страх, попри заборони видавати його твори, зберіг себе
як літературний борець не лише за справедливість, а й за незалежність та
свободу неньки України.
Моя кохана[6].
***
Любитиму! О, що б я не робив,
Збірка поезії «Золоте ябко» написана досить зрілим вже чоловіком, який
розповідає всі свої потаємні бажання та мрії. Ольга Слоньовська пише про
цю збірку, що «це враження зрілого чоловіка, який не переситився і не став
цинічним з банальної причини великого любовного досвіду»[7].
Тому, еротичні моменти в цій поезії виступають є тонко зображеними та
повістю продуманими:
Люто й зло,
Ще жило,
Як бджоли жало.
Коли Дмитро Павличко писав в 60-ті роки «Білі сонети», підшуковував автор
нові форми та стилі для інтерпретації сонетів. Відповідно до того , що поет
відмовився від рими, він викликав бурю у критиків. О. Никонорова після
прочитання «Білих сонетів» дає такий висновок: «Отже, відмовляючись від
рим у сонеті, цілком закономірно і природно уявити й наступний крок –
ігнорувати чотир- надцятирядник як обов’язкову ознаку строфи і відповідно
графіку катренів і терцетів. Це шлях до поступового переростання
неканонічного сонета в якісно інший жанр, а точніше – до
самозаперечення"[11].