Міністерство науки і освіти України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»

Кафедра ЕО і АС

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
по дисципліні «Електрообладнання суден»

«РОЗРАХУНОК СУДНОВОЇ
АВТОМАТИЗОВАНОЇ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ»

Завдання: К6Т

Виконав: Іванов І.І., гр: 2401

Перевірив: Лещенко В. В.

Одеса – 2024
 Зміст

1. Розрахунок потужності та вибір генераторів суднової електростанції

2. Розробка однолінійної схеми ГРЩ
3. Вибір і аналіз роботи системи самозбудження синхронного генератора
4. Аналіз функціонування автоматизованої СЕЕС
5. Список літератури
 1. Розрахунок потужності і вибір генераторів СЕС

Як метод розрахунку потужності суднової електростанції (СЕС) рекомендується скористатися

табличним методом як найбільш наочним, простим та універсальним.
Відповідно до завдання на розрахункову роботу (заданим шифром) вибирається тип судна (за
першою літерою шифру: В – вантажопасажирське).
Число, що стоїть у шифрі після першої літери, вказує номер заданого варіанту (6) потужності
споживачів, зведених у таблицях 2, 4, 6. При цьому порядкові номери споживачів у таблицях 1 і 2, 3
і 4, 5 і 6 збігаються, ці дані дозволяють заповнити графу 3 таблиці навантажень СЕС.
Розрахунок провадиться тільки для першого за списком споживача:
№11–Сепаратор тяжкого і дизельного палива (задається 3 споживача по 9 кВт).
Вибираємо для нього електродвигун фірми ABB серії M2B2 типу 112M4 A.
Тип Потужність, кВт Об/хв ККД, в.о. Cos(φ), в.о..

112M4 A 10 1735 0,86 0,87

Розраховуємо сумарну споживану потужність (P, Q, S), для цього необхідно скористатися
такими формулами:
Р = Рдв * у споживачів = 10 * 3 = 30 кВт.
Q = P * tg (φ) = 30 * 0,57 = 17 кВАр. (tg(φ) розраховується за значенням cos(φ)).
S = √ (P 2 + Q2) = √ (30 2 + 172) = 34,48 кВА.
Визначаємо коефіцієнт одночасної роботи та коефіцієнт завантаження електродвигуна (К о і
Кз).
Визначення коефіцієнта одночасності (К0) роботи однойменних споживачів пов'язані з будь-
якими особливими труднощами. У більшості випадків це полягає у виявленні кількості резервних
споживачів, що входять до загальної кількості встановлених. Наприклад, для одиничного
споживача завжди К0 = 1. При встановленні двох споживачів, один із них є резервним К 0=0,5, що
характерно для кермового електроприводу та механізмів, що обслуговують головний двигун. Так,
як даних споживача у нас є три і одночасно вони не працюватимуть, то Ко приймаємо рівним 0,66.
Коефіцієнт завантаження механізму КЗМ визначається на підставі аналізу роботи споживачів,
суднових пристроїв та судна загалом. При цьому враховується характер операції, що виконується
судном, інтенсивність роботи силової установки, швидкість судна, район та час плавання. Досвід
показує, більшість споживачів працює з коефіцієнтом завантаження, близьким до одиниці.
Коливання значення коефіцієнта завантаження спостерігається лише в деяких з них, наприклад, у
кермового пристрою, шпиля, брашпиля, вантажних лебідок, кранів, пристроїв, що підрулюють і т.д.
Оскільки потужність двигуна дорівнює потужності споживача, то Кз приймаємо рівним 1.
Знаючи Кз електродвигуна, робимо перерахунок ККД і Cos(φ) електродвигуна. Відомо, що й
Кз змінюється не більше 0,6-1, кожне зменшення Кз на 0,1 призводить до зниження ККД на 0,03, а -
на 0,04. Ця закономірність дозволяє відкоригувати значення ККД та коефіцієнта потужності у всіх
режимах роботи судна для кожного механізму. Так отримуємо:
ККДрежиму = ККДел.дв. - (1-Кз) * 0,03 * 10 = 0,86.
Cos(φ)режиму = Cos(φ)ел.дв. - (1 - Кз) * 0,04 * 10 = 0,87.
З отриманих даних перераховуємо дійсні значення P, Q, S для режимів. Для перерахунку Р
необхідно отриману раннє сумарну потужність розділити на номінальні значення ККД двиг. і
Cos(φ) двиг., а потім помножити на всі отримані нами коефіцієнти:
 Рреж. = Р*Ко*Кз*ККД режиму * Cos (φ)режиму / (ККД двиг.*Cos (φ) двиг.) = 18,73 кВт.
Qреж. = Pреж.*tg(φ)реж. = 10,72 кВАр.
Sреж. = √ (Р2реж. + Q2реж) = 21,58 кВА.
Знаючи активну та реактивну складові потужності, визначають середньозважений
коефіцієнт потужності
Якщо виявиться, що 0,8, то вибір генераторів необхідно здійснити на повну потужність.
Далі подано результати розрахунку таблиці навантаження:
Режим Ходовий Стоянка Маневровий Аварійний
Вид
P Q S P Q S P Q S P Q S
навантаж
Без урахування
608 363 712 833 483 965 1033 635 1219 159 93 185
епізодичного нав.
З урахуванням
707 427 830 858 499 995 1055 649 1245 159 93 185
епізодичного нав.
Повна потуж. 830 995 1245 185
Коеф. потужності
0,85 0,86 0,85 0,86
режиму

Таким чином, генератори необхідно вибирати за активною потужністю.

Попередній вибір генераторів проводиться за навантаженням без урахування епізодичної.
Однак вибрані генератори повинні допускати навантаження з урахуванням епізодичного за
рахунок регламентованої здатності перевантаження або запасу потужності. Зазвичай генератори
допускають навантаження 10% протягом 2ч.; 25% – протягом 30 хв.; 50% – протягом 2 хв. Дизелі
допускають навантаження 10% протягом 1 год., турбіни -2ч.; 20% – протягом – 30 хв.; 35% –
протягом 5 хв. При значному епізодичному навантаженні роботу короткочасно включають
додатковий генератор.
Кількість і номінальні потужності генераторів повинні бути такими, щоб їхнє завантаження
в найбільш тривалих режимах експлуатації (ходовий режим, стоянка з вантажними операціями)
було не менше 75 - 80% номінальною. У короткочасних режимах (зйомка з якоря) може бути
знижена до 50 - 60%.
Відповідно до вимог Регістру, у разі виходу з ладу будь-якого з основних генераторів
передбачається чи кілька резервних генераторів.
При виборі валогенератора чи утилізаційного турбогенератора виходять із потужності
споживачів ходового режиму.
Потужність аварійного дизель-генератора визначається сумарною потужністю, яку
споживають приймачі електроенергії, підключені до аварійної електростанції, згідно з вимогами
Реєстру.
Аналіз таблиці показує, що найбільш оптимальним буде вибір 3-х дизель-генераторів
потужністю 630 кВт і одного турбогенератора потужністю 1000 кВт (для забезпечення ходового
режиму).

Як основні генератори вибираємо генератори МСК 790-1000:

Номінальні дані

Активна потужність 630кВт

Напруга 400В
Коефіцієнт потужності 0,8
ККД 0,912
Частота 50 Гц
Оберти 1000об/хв

В якості аварійного генератора вибираємо генератор ГМС 13-26-12 ОМ4:

Номінальні дані

Активна потужність 200кВА

Напруга 400В
Коефіцієнт потужності 0,8
ККД 0,91
Частота 50 Гц
Оберти 500об/хв
 2. Розробка схем ГРЩ

При розробці схем ГРЩ виділимо кілька секцій: секція управління, генераторні секції, дві
секції фідерні (правий і лівий борт) і дві стартерні секції (правий і лівий борт). За окремими
фідерами живляться найбільш відповідальні споживачі, згідно з Регістром (такі як кермовий
пристрій, швартовні пристрої тощо), а також окремі розподільні щити. Від стартерних панелей
отримували живлення механізми МКО. Від фідерної панелі отримували живлення наступні
РЩ: пост управління котлом, РЩ системи кондиціювання, РЩ камбузного обладнання РЩ
споживачів 220В АРЩ. Під час розробки схем ГРЩ я керувався Правилами Регістру,
забезпеченням живучості СЕЕС, рівномірним розподілом потужності по однойменним щитам
(рис.2.1)

Рис. 2.1. Варианты комплектации СЭЭС источниками электроэнергии

Источники электроэнергии
Варианты
1 2 3 4
ТГ ДГ ДГ ДГ

Коротке обґрунтування розробленої однолінійної схеми ГРЩ.

На рис. 2.1. представлена однолінійна схема ГРЩ, розроблена з урахуванням
вищевикладених вимог та рекомендацій стосовно переліку споживачів.
ГРЩ розбиваємо на ряд панелей: генераторні, розподільні та керування. Генераторні панелі
мають у своєму розпорядженні, як правило, в середині ГРЩ, а панель управління - в центрі щита,
між генераторними панелями.
На кожну генераторну панель виносять апарати, прилади та пристрої, що захищають
генератор, що дозволяють контролювати його роботу, вирівнювати між генераторами активне та
 реактивне навантаження тощо. На генераторних панелях допускається також розміщення
апаратури та вимірювальних приладів ліній, які живлять споживачі, але за умови збереження
зручності експлуатації генераторів.
Панелі управління виділяють на ГРЩ у тих випадках, коли доцільно
зосередити на одній панелі, пристрої автоматизації процесів керування
синхронізації, розподілу навантажень, пуску та зупинки первинних двигунів та
і т.д.). В цьому випадку на панелі управління, розміщуються, крім контрольно-
вимірювальних приладів (А, V, Hz, Q), а також органи управління та засоби
відображення інформації функціонування суднової автоматизованої
електроенергетичної установки.
При виборі електровимірювальних приладів необхідно враховувати їхнє нормальне робоче
положення (горизонтальне або вертикальне), клас точності, призначення, виконання та межі
вимірювання (шкалу). Шкала амперметрів, ватметрів повинна становити не менше 120-150%
номінального значення вимірюваної величини; шкала вольтметрів - не менше 120° про номінальну
напругу. Разом з приладами вибирають відповідні додаткові пристрої: трансформатори струму,
трансформатори напруги і т.д.
Всі електровимірювальні прилади витримують великі короткочасні навантаження, а саме:
один удар десятикратним струмом протягом 5с або дев'ять ударів десятикратним струмом
тривалістю по 0,5 з інтервалом за одну хвилину. Тому для електровимірювальних приладів
безпечні пускові струми двигунів, струми КЗ в мережі тощо.
При розробці схеми ГРЩ необхідно також передбачити ряд трансформаторів струму та
напруги для зв'язку електростанції з автоматичними пристроями контролю та захисту (УКЗ)
генераторних агрегатів, які захищають ГА від перевантажень шляхом відключення другорядних
споживачів, впливаючи на контактор KI (рис. 2.1) або на генераторний автомат на останньому
ступені: від зворотної потужності, впливаючи безпосередньо на генераторний автомат: від певних
відхилень частоти мережі та напруги і т.д. Такі пристрої на сучасних судах є електронні блоки, що
встановлюються на кожну генераторну секцію окремо.

Схема генераторної панелі.

На рис. 2.2. представлений один із можливих варіантів схеми генераторної панелі та її зв'язку з
елементами САЕЕС. На кресленні показана принципова схема генераторного автомата серії AM,
підключення необхідних згідно з вимогами Регістру контрольно-вимірювальних приладів, схема
гасіння поля, зв'язку пристрою контролю та захисту УКЗ з генератором, первинним двигуном,
генераторним автоматом (АП) та контактором відключення другорядних споживачів KI. Крім того,
генераторні панелі пов'язують електростанцію із системою управління (СУ СЕЕС). Від
електростанції до СУ СЕЕС надходить інформація про стан об'єктів (у вигляді струму, напруги,
параметрів первинного двигуна і т.д.), а назад йдуть керуючі на включення або відключення
генераторних автоматів, зміна подачі електроносія (зменшити, додати) при синхронізації або
розподіл навантажень, а також управління виконавчими органами двигуна в процесі його пуску
або зупинок.
 Рис. 2.2 Схема генераторної панелі

Контрольно-вимірювальні прилади

Контрольно-вимірювальні прилади (амперметр, вольтметр, ватметр, частотомір, мегомметр,

синхроноскоп і фазометр) - служать для контролю за роботою електричних установок. На суднах
використовуються прилади морського виконання, які задовольняють вимоги ГОСТ1845-81 на
прилади вимірювання та правила з електрообладнання суден. КВП повинні нормально працювати
при коливаннях температури повітря від -40 С до + 50 С0 і з відносною вологістю до 98% при
тривалих кренах судна до 22.5 град) сов. бортової хитавиці до 4: градусів і диферента до 10
градусів. Кольори написів та фону мають бути різко контрастними. При включенні амперметра
разом з шунтом або трансформатором струму, вольтметра з додатковим опором або
трансформатором напруги, клас точності шунту, додаткового опору та вимірювальних
трансформаторів повинні бути не менше ніж на один щабель вище (1). Вибираємо такі
контрольно-вимірювальні прилади:
a) Амперметри:
■ тип Д160, клас точності 1.5, межі вимірювань від 0 до 1000 А, включається через
трансформатор струму, шкала приладу 230 градусів, електродинамічної системи;
■ тип Е 140. клас точності 1.5, межі вимірів від 0 до 50. 100. 150. 200. 250 А. електродинамічної
системи.
b) Вольтметри:
■ тип Д 160, клас точності 1.5, межі вимірів 30 – 450 В, шкала приладу 230 градусів,
електродинамічної системи;
■ тип Е140, клас точності 1.5, межі вимірювань від 0 до 15. 30. 50. 150. 250. 450 В
електродинамічній системі.
c) Кіловаттметри:
■ тип Д 162, клас точності 2.5, межі вимірів від 0 до 500 квт, 1н = 1000 А.
шкала приладу 230 градусів, вмикається через трансформатор струму.
d) Частотомір.
■ тип Д 166, клас точності 2.5. шкала приладу 230 градусів, межі вимірів 45-
55 Гц електродинамічної системи, що включається через додаткове
пристрій.
e) Фазометр:
■ тип Е160, клас точності 2.5. шкала приладу 180 градусів електродинамічної
системи.
f) Мегомметр
тип М143/1, клас точності 2.5, шкала приладу 90 градусів електродинамічної системи.
g) Синхроноскоп:
■ тип Е 165, клас точності 2.5, кругова шкала.
h) Трансформатори струму:
■ тип ТТ05 f=50Гц, UН=500B клас точності 1, ІН=5А
■ тип ТШТ05 f=18-54Гц ІН=600-1000А
i) Трансформатор напруги:
■ тип ОСВ-05/05, UH = 440/230 В.
 3. ВИБІР І АНАЛІЗ СИСТЕМИ САМОВОЗБУДЖЕННЯ І АВТОМАТИЧНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ СИНХРОННОГО ГЕНЕРАТОРА

Розглянемо систему самозбудження генераторів типу ГМС. Система самозбудження та

автоматичного регулювання напруги типу ГМС (генератор морського виконання) виконана за
принципом прямого фазного компаундування. Вона забезпечує стабілізацію напруги в режимі,
що встановився, з точністю ±2,5% від номінального значення при зміні навантаження від 0 до
100% номінальної і коефіцієнта потужності від 0,5 до 0,9 з урахуванням зміни теплового стану
генератора від холодного до встановленого нагрітого і частоти обертання вата у межах ±2.5%
номінального значення; в динамічному режимі - з точністю ±20% при 100% навантаженні на
ненавантажений генератор, що працює з номінальним навантаженням за коефіцієнта
потужності не більше 0,4. Час відновлення напруги генератора до номінального значення, що
встановився з точністю ±2.5%, не перевищує 0,8 секунди.
Система має пристрій регулювання статизму для можливості паралельної роботи з
генераторами типів МСК та ГСС. Розподіл реактивних навантажень між паралельно
працюючими генераторами забезпечується з точністю 10% номінального значення найменшого
потужності генератора.
Система ГМС (рис 3.1) складається з: синхронного генератора СГ з обмоткою збудження ВВ,
трансформатора ТрФКУ фазового компаундування з магнітним шунтом і керованим
підмагнічуванням стрижнів, блоку силових випрямлячів БСВ, блоку коректора напруги БКН,
генератора початкового збудження , апарату гасіння поля АГП
Трансформатор ТрФКУ має 6 трифазних обмоток: первинну струмову wстр, включену
послідовно у фази ланцюга навантаження генератора; первинну напругу wн, з'єднану в зірку і
підключену паралельно до обмоток статора генератора; вихідну (вторинну) w2 з'єднану в зірку;
живлення коректора wк; вимірювальну wв; управління wу.
Вихідна обмотка w2 трансформатора ТрФКУ через блок БСВ живить обмотку ВВ
генератора. При неодруженому ході генератора, а також при малих навантаженнях (до 10% від
номінальної) трансформатор ТрФКУ отримує харчування, в основному, від обмотки напруги H .
Робота ТрФКУ нічим не відрізняється від роботи ТрФК у системі МСС, за винятком того, що
в даному випадку є (див. рис. 3.1) обмотка управління wу, яка отримує живлення від блоку БКН
і забезпечує підмагнічування сердечника трансформатора ТрФКУ, необхідне для зміни його
вихідного струму при роботі коректора.

Рис. 3.1. Схема самозбудження і автоматичного регулювання напруги генераторів типу ГМС
 Коректор напруги (рис. 3.2 а, б) є релейно-імпульсним пристроєм з підсилювачем потужності
на тиристорі. Основними його елементами є: вимірювальний орган, що включає тригер на
транзисторах Т1 і Т2 (типу п-р-п і р-п-р) і джерело еталонної напруги - стабілітрон ДЗ;
підсилювач потужності на тиристорі Д4; будову паралельної роботи, що містить резистори R п1,
Rп2; трансформатор паралельної роботи Тр ПР та перемикачі режимів роботи В 1 та В2, позначені
на діаграмі К1 та К2.
Вимірювальний орган служить для вимірювання кожної позитивної напівхвилі напруги
генератора при роботі силового тиристора в релейному режимі з постійним кутом
регулюванням шляхом певного включення коректора на трифазне джерело живлення.
На тимчасових діаграмах, що пояснюють роботу коректора напруги (рис. 3.3, а - д) позначено:
U1-3 - напруга вимірювальної обмотки wu, пропорційна напруги генератора; U 1-4 - напруга
обмотки wк живлення коректора; U CT - напруга стабілітрона Д З; U*1-3 - позитивні напівперіоди
напруги U1-3; UKOЛ - напруга на виході тригера (транзистора Т 2); ІУПР - імпульси струму
управління, необхідні для відкривання тиристора Д 4; UT - напруга на тиристорі Д 4.
Тиристор Д4 включається (див. рис. 3.2 та 3.3) на напругу U 1-1 послідовно з обмоткою
управління ОУ трансформатора ТрФКУ. Точка 1 є загальною для катода тиристора та схеми, що
управляє.

Рис.3.2. Схема коректора напруги ГМС

Робота коректора напруги ось у чому. На вхід тригера і в ланцюг його живлення через діод
Д1 подається однонапівперіодна напруга U 1-3 пропорційна напрузі генератора. Якщо амплітуда
цієї напруги перевищує встановлене (номінальне) значення (рис. 3.3 б), то напруга на
потенціометрі R1 стає більшою за стабілізовану напругу U CT стабілітрона ДЗ, і тригер
відкривається (див. рис. 3.3 в). У цьому режимі імпульси управління ІУПР (рис. 3.3 г) у момент,
що відповідає амплітудному значенню напруги U 1-3, кожен позитивний напівперіод подаються
до ланцюга керуючого електрода тиристора Д 4. Він відкривається, обмотка ОУ отримує
живлення, внаслідок чого стрижні трансформатора ТрФКУ підмагнічуються. Це призводить до
зменшення струму в обмотці w 2 і, як наслідок, напруги генератора до заданого значення. При
зниженні напруги генератора, отже, зменшується U 1-3.

Рис. 3.3. Векторні діаграми роботи коректора напруги

Настає момент, коли U 1-3 стає менше напруги UСТ (рис 3.3 б). І тут тригер закривається і
тиристор Д4 відключає навантаження. При цьому струм в обмотці ОУ зменшується з постійної
часу, яка визначається значеннями індуктивності та активного опору обмотки, а також
параметрами зворотного вентиля Д6.
Момент відкриття тиристора (рис 3.3 а, д) залежить від кута зсуву між напругами живлення
коректора U1-4 і вимірюваним U1-3, який може змінюватися за допомогою потенціометра R п1. Для
отримання максимального ККД та надійного включення тиристора у всіх режимах роботи кут
управління вибирають 30 градусів, тобто. Вектор напруги U Н повинен відставати від вектора
напруги U1-3 на кут 60 градусів. Тиристор буде відкриватися протягом часу, що дорівнює π - α
(рис. 3.3 д).
Середнє значення струму в обмотці ОУ замкнутої системи управління визначається
відношенням часу відкритого та закритого стану тиристора Д 4 (див. рис. 3.2).
Температурна стабілізація порога спрацьовування тригера здійснюється включенням
стабілітрона ДЗ в ланцюг емітера транзистора Т 1, так як емітер-базовий перехід типу п - р - п і
стабілітрон мають протилежні за знаком температурні коефіцієнти. Діапазон спрацьовування та
відпускання тригера визначається опорами резисторів R 6 та R11. Діод Д8, включений послідовно
з резистором R11, призначений для відсічення струму, який може протікати безпосередньо в
керуючий електрод ланцюга R 6 - R11 - R13, минаючи транзистори Т 1 і Т2. Для зменшення
загального опору ланцюга зворотний зв'язок в імпульсному режимі діод Д 8 зашунтований
конденсатором С4.
Резистор R3 обмежує амплітуду струму, що проходить через керуючий електрод тиристора
Д4. Струм зміщення стабілітрону Д З задається резистором R 9. Резистор R8 визначає
максимальний колекторний струм транзистора Т 1 і спільно з резистором R 10 (резистор прямого
зв'язку між Т1 і Т2) забезпечує надійне замикання транзистора Т 2 в режимах, коли тиристор Д4
повинен бути закритий. Діод Д2 обмежує значення зворотної напруги на емітер-базовому переході
транзистора Т1.
 Співвідношення опору резисторів R12 і R13 має забезпечити включення тиристора В4 і обмежити
зворотну напругу на переході катод - керуючий електрод тиристора. Падіння зворотної напівхвилі
напруги відбувається на вентилі В5. Вентиль В7 шунтує тиристор Д4 по зворотній напівхвилі напруги,
що значно зменшує ймовірність виходу з ладу тиристора. Резистор Rд2 служить зменшення
перенапруги в обмотці wу трансформатора ТрФКУ (див. рис. 3.1).
Вимірювана напруга подається на схему вимірювального органу через низькочастотний фільтр,
що складається з резисторів R2, R5 (резистор точної уставки напруги), і конденсатор СЗ, який
забезпечує виділення на резисторі R1 (резистор грубої уставки напруги) першої гармонійної напруги,
що вимірюється, пропорційної напруги.
На резистори R7, Rп1, Rп2 подається напруга гнучкого зворотного зв'язку, яке формується
низькочастотним фільтром на конденсаторах CI, C2 та резисторах R3, R4. Ланцюг зворотного зв'язку
підключається до ротора синхронного генератора через потенціометр R14.
Пристрій паралельної роботи служить для пропорційного розподілу реактивного навантаження
між генераторами, що паралельно працюють. За допомогою цього пристрою забезпечуються наступні
режими: автономна робота генератора (контакт В1 перемикача замкнуті, контакт В2 - розімкнуті);
паралельна робота генератора зі статизмом по напрузі з іншими генераторами або мережею (контакти
В1 та В2 розімкнуті); паралельна робота генератора з зрівняльними з'єднаннями з обмотками
трансформатора ТрПР з іншими генераторами, що мають аналогічні системи збудження (контакти В1
і В2 замкнуті).
Функціонування пристрою паралельної роботи ось у чому. При роботі генераторів струм
вторинної обмотки трансформатора ТрТ, протікаючи по струмових обмотках, що узгоджуються, ОСТ
трансформатора ТрПР, трансформує в обмотках ОСН, що узгоджують напруги, струм, пропорційний
відношенню витків обмоток ОСН і ОСТ.
У режимі автономної роботи опору резисторів Rп1 і Rп2 рівні, отже, падіння напруги на них від струму
обмоток ОСН також одно, протилежно за знаком і не впливає на вихідну напругу генератора.
При автономній роботі генератора у разі нерівності опорів резисторів Rп1 і Rп2 порушується баланс
магніторушійних сил на обмотках ОСН і залежно від співвідношення опорів резисторів Rп1: і Rп2
напруга на шинах генератора буде збільшуватися або зменшуватися при зміні навантаження. Якщо
опір резистора Rп1 менше, ніж резистора Rп2, при збільшенні навантаження напруга на генераторі
буде зменшуватися, тобто генератор працюватиме з позитивним статизмом.
При паралельній роботі без статизму зрівняльними проводами з'єднуються між собою обмотки
зрівняльних зв'язків ОУС, розташовані на однойменних кернах трансформаторів ТрПР генераторів,
що паралельно працюють. У разі рівномірного розподілу реактивних потужностей між паралельно
працюючими генераторами внаслідок рівності падіння напруги на резисторах Rп1 і Rп2 і відповідно на
обмотках ОУС струм через зрівняльні зв'язки не тече. При порушенні рівномірного розподілу
реактивного навантаження між генераторами напруги на обмотках ОУС стають неоднаковими і в
зрівняльних з'єднаннях з'являється струм. Це спричиняє порушення рівності магніторушійних сил в
обмотках ОСН, розташованих на різних кернах трансформаторів ТрПР. При незмінному напрузі на
загальних шинах на вході вимірювального органу генератора з відносно великим реактивним
навантаженням напруга збільшується, а з відносно меншим реактивним навантаженням -
зменшується. В результаті цього струм збудження генератора з більшим реактивним навантаженням
зменшується, а з меншим збільшується. Відбувається вирівнювання реактивних потужностей, і струм
не протікатиме по зрівнювальних сполук внаслідок зрівнювання магніторушійних сил на обмотках
ОСН різних кернів трансформаторів ТрПР.
Таким чином, у разі паралельної роботи генераторів з зрівняльними сполуками реактивне
навантаження рівномірно розподіляється між генераторами постійної напруги.
Для паралельної роботи з мережею великої потужності застосовують генератор із позитивним
статизмом. При паралельній роботі двох і більше генераторів без зрівняльних сполук необхідно
вводити позитивний статизм.
 4. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СЕС.

Система управління судновою електроенергетичною установкою типу «Іжора» є типовою та

входить до комплексу систем управління судновими технічними засобами (КСУ ТЗ) «Залив».
В основу побудови типових схем автоматизованого управління судновою
електроенергетичною установкою (СЕЕУ) типу «Іжора» покладено такі принципи:
- кожен генераторний агрегат (ГА) представляється самостійною функціональною групою, що
забезпечує електропостачання споживачів у звичайних експлуатаційних та аварійних режимах;
- всі ГА мають автоматичне та ручне управління;
- Кожен ГА функціонально незалежний, тобто. має свої пристрої та системи пуску, зупинки,
захисту, включення до мережі тощо;
- будь-який із пристроїв (систем) може функціонувати самостійно;
- До складу функціональної групи входить щит контролю та управління, на якому є сигнальні
та вимірювальні прилади для контролю стану всієї групи та її елементів, органи ручного
(дистанційного) управління;
- кнопки управління включені таким чином, щоб забезпечувалися пуск та зупинка ГА
незалежно від положення вимикачів їх систем автоматизації;
- режим роботи функціональної групи задається оператором вручну;
- заданий режим роботи після дії на вимикач системи автоматизації підтримується
автоматично;
- однією з умов нормального функціонування дизель-генераторів є підтримка їх у прогрітому
стані, коли вони не працюють і перебувають у резерві;
Система «Іжора» призначена для дистанційного автоматизованого управління та контролю
роботи суднової електроенергетичної установки та забезпечує
наступний обсяг автоматизації:
- видачу сигналу на автоматичний пуск та підключення резервного ДГ при досягненні 90% від
номінальної на працюючому генераторі;
- автоматичну та точну синхронізацію генераторів із шинами ГРЩ;
- автоматичний розподіл активного навантаження між паралельно працюючими ДГ після
підключення резервного;
- автоматичне відключення автомата фідера живлення з берега при обриві однієї з фаз
живлення і сигналізацію про зниження напруги в береговій мережі нижче 85% від номінального
значення;
- відключення другорядних споживачів під час перевантаження генераторів;
- автоматичний контроль опору ізоляції на шинах ГРЩ;
- автоматичну світлову сигналізацію про розвантаження будь-якого паралельного ДГ до 35%
від номінального значення;
- напівавтоматичну синхронізацію з берегом;
- дистанційний пуск та зупинку первинних двигунів ДГ через систему ДАУ
СДГ-Т та сигналізацію про їхню роботу;
- дистанційний контроль основних параметрів електроенергії;
- аварійно-попереджувальну сигналізацію;
Підсистема "Іжора" (рис.4) побудована на базі наступних універсальних функціональних
пристроїв:

- автоматична синхронізація (УСГ);

- включення резерву (УВР),
- автоматичного розподілу потужності (УРМ) (активного навантаження),
- контролю ізоляції (УКІ, ПКІ);
- світлової та звукової сигналізації (УС, УЗС);
- струмового захисту (УТЗ);
- захисту електродвигунів від обриву фаз та зниження напруги (ЗОФН).
 Функціонування системи здійснюється в такий спосіб.
Оператор включає живлення на систему і включає в роботу один з ГА потім за допомогою
відповідних перемикачів встановлює черговість включення резервних ГА, яка може змінюватися
для забезпечення рівномірного використання моторесурсу первинних двигунів, або у разі виходу
з ладу будь-яких ГА.
Припустимо, що у роботі генератор Г1, ключі синхронізації КС1-КСЗ встановлені положення
«Автоматична синхронізація». При збільшенні навантаження на працюючому генераторі до
певного значення спрацьовує пристрій включення резерву працюючого генераторного агрегату
УВР1, яке видає сигнал підсистему ДАУ СДГ-Т резервного ДГ.
Підсистема ДАУ СДГ-Т забезпечує автоматичний пуск резервного ДГ та виведення його на
номінальну частоту обертання. Генератор збуджується до номінальної напруги. Після цього
автоматично входить у роботу пристрій синхронізації УСГ.
Після закінчення процесу синхронізації починають діяти пристрій розподілу активного
навантаження між паралельно працюючими генераторами. У разі перевантаження ГА
автоматично спрацьовують пристрої струмового захисту УТЗ, які відключають (з витримкою
часу) щаблі другорядних споживачів. Зі зменшенням навантаження до 35% від номінального
пристрою УВР формує сигнал у систему сигналізації про розвантаження генераторів.
КЗР - ключ завдання резерву
КУА ключ управління генераторним автоматом
РЗС - реле зайнятості синхронізатору
РР - реле резерву
PC - реле синхронізації Рис. 4. Структурно-функціональна схема системи «Іжора»
 Список літератури

1. Піпченко О.М. Електрообладнання, електрона апаратура та системи управління: навчальний

посібник / О.М. Піпченко, В.В. Пономаренко, Ю.І. Теплов, В.А. Шевченко. – Одеса: ТЕС, 2016. –
480 с. ISBN 978-966-2389-50-0.
2. Пономаренко В.В. Експлуатація суднового високовольтного електрообладнання /
В.В. Пономаренко, В.А. Шевченко: під ред. О.М. Піпченка. – Одеса: ТЕС, 2014. – 283 с. ISBN
978-617-7054-31-2.
3. Суднові автоматизовані тепло- та електроенергетичні установки. Навчальний посібник. /
Піпченко О.М., Пономаренко В.В., Савельєв А.Є., Шевченко В.А.; Ін-т післядипломної освіти
«Одеськ. мор. тренажерн. центр» - Одеса: ТЕС, 2011 – 394 с.
4. Mukund R. Patel. Shipboard electrical power systems. CRC Press, 2012. 370 p.
5. Будашко В.В. Високовольтні технології в морській електроінженерії: монографія / В. В.
Будашко, О. М. Піпченко, В. В. Пономаренко, В. А. Шевченко. – Одеса: НУ «ОМА», 2020. – 398
с.
6. Піпченко О.М. Суднові автоматизовані механічні установки: навчальний посібник / О.М.
Піпченко, В.В. Пономаренко, В.А. Шевченко. – Одеса: ТЕС, 2015. – 366 с.

17