Download as pdf or txt
Download as pdf or txt
You are on page 1of 98

УДК 008+372.

8(073)
К82

Серія «Сучасна дошкільна освіта»

Кривоніс М. Л.
К82  Знайомство дошкільників з економікою. Старший вік / М. Л. Криво-
ніс, О. Л. Дроботій. — Харків: Вид-во «Ранок», 2020. — 96 с. — (Серія
«Сучасна дошкільна освіта»).
ISBN 978-617-09-6421-2
Посібник пропонує докладні розробки занять, які в цікавій формі
познайомлять дошкільників старшого віку з основними поняттями
економіки, допоможуть сформувати базові економічні навички та
грошову культуру, сприятимуть вихованню важливих моральних
якостей (заощадливість, розважливість, відповідальність, працьо-
витість). Закінчивши із дітьми базовий курс з економічної освіти,
для проведення підсумкового заняття педагоги можуть роздрукувати
матеріали за пропонованими QR-кодами.
Видання призначене для педагогічних працівників закладів до-
шкільної освіти.
УДК 008+372.8(073)

© Кривоніс М. Л., Дроботій О. Л., 2020


ISBN 978-617-09-6421-2 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2020
ПЕРЕДМОВА
Може, хтось із дорослих здивується: «Економіка і діти —
хіба вони сумісні? Два світи — дорослий матеріальний і дитячий
казковий — не мають нічого спільного. Навпаки, дітей потріб-
но берегти від цинічного світу грошей». Проте сучасна освіта не
може залишити питання економічної соціалізації дітей без ува-
ги, адже наше суспільство є consumer society, тобто суспільством
споживання.
У наш час життя багато в чому регламентоване економічни-
ми відносинами, на людину впливають величезний масив ре-
кламної інформації, маркетингові технології, медійна культура
тощо. Усе це формує певну ідеологію і стиль життя. Саме тому
важливо пояснити дітям правила і закони матеріального сві-
ту, навчити визначати його позитивні і негативні чинники, від-
різняти необхідне від надлишкового, сформувати у них грошо-
ву культуру. Це дозволить нам виховати свідому, раціональну,
самостійну особистість, адаптовану до вимог і реалій сучасного
життя, закладаючи при цьому в ній моральні й духовні цінно-
сті, позитивне ставлення й повагу до праці як основного джере-
ла добробуту.
Нинішні дошкільнята — суспільство ХХІ ст. У майбутньому
саме вони створюватимуть нову картину світу, найважливішою
складовою якого є економіка. Це вимагатиме від них умінь пра-
вильно орієнтуватися в житті, самостійно, творчо діяти, тобто
будувати своє життя більш організовано, усвідомлено, цікаво.
В умовах ринкових відносин посилюється значущість таких
рис особистості, як підприємливість та діловитість, розважли-
вість та працьовитість, ініціативність та креативність, здатність
до самостійного аналізу життєвих реалій, включаючи екстре-
мальні. І для того щоб сформувати економічно компетентну осо-
бистість, процес цілеспрямованого виховання потрібно почи-
нати вже в дошкіллі. У цьому віці діти найлегше сприймають
інформацію, швидше набувають первинного досвіду з орієнту-
вання в елементарних економічних явищах, у них формується
природна основа для подальшого створення економічного мис-
лення.
Економічне виховання — важливий компонент у розвитку та
вихованні сучасної дитини, але його неможливо реалізувати як

3
окрему ланку виховного процесу, оскільки він невід’ємно пов’я-
заний із моральним і трудовим вихованням. Загалом можна ви-
значити три рівні економічного виховання дітей.
1. Пізнавальний (запровадження базових економічних по-
нять, знайомство з джерелами набуття матеріального добробуту
та статтями витрат тощо).
2. Моральний (формування ціннісного ставлення до праці,
виховання корисних звичок поведінки в побуті, соціокультур-
не виховання).
3. Діяльнісний (дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри про
професії, формування трудових і практичних навичок з основ
економіки в побуті тощо).
Звичайно ж, процес пізнання економіки як сфери життя
є складним і для старших дошкільників. Проте, поступово пі-
знаючи та розуміючи економічні поняття та явища через ство-
рення позитивної мотивації, дитина-дошкільник більш усвідом-
лено залучається до активного економічного життя своєї сім’ї,
більш усвідомлено реагує на соціальні питання суспільства.
Свій досвід роботи автори посібника будували на вимогах
Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми
для дітей від 2 до 7 років «Дитина». Пропонований посібник
містить 18 тематичних занять, які проводяться двічі на місяць
в межах реалізації завдань освітньої лінії «Ознайомлення із со-
ціумом». Заняття побудовані в ігровій формі з використанням
простих казкових сюжетів, заснованих на пригодах, що відбу-
ваються із звірятами казкового лісу в незвичайній «Школі Дя-
дечка Борсука».
Також видання містить додаткові дидактичні, сюжетно-­
рольові ігри з дітьми старшого дошкільного віку економічного
спрямування, які можна використовувати під час різних режим­
них моментів та індивідуальної роботи, «Економічний словни-
чок», а також практичний семінар для вихователів «Економі-
ка і діти».
Сподіваємось, що матеріали посібника будуть корисні ви-
хователям старших груп закладів дошкільної освіти, вихова-
телям-методистам і батькам, небайдужим до виховання своїх
дітей.

4
ВПРОВАДЖЕННЯ
ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ
В ОСВІТНЬО-ВИХОВНУ
РОБОТУ ЗАКЛАДУ
ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Дошкільник приходить у сьогодення рівноправним членом
суспільства, якому доведеться його змінювати, покращувати.
Сучасній дитині простіше сприймати реалії життя, над нею не
тяжіють попередні знання й досвід, проте їй і складніше — вона
ще не знає, як реалізувати себе. І незалежно від того, чи про-
водять із дитиною цілеспрямоване (у сім’ї, закладі) економічне
виховання чи ні, наш маленький громадянин черпає доступну
йому інформацію з навколишнього світу. Однак ця інформація
залишається лише теорією, а завдання вихователя та батьків —
перетворити її на практичні вміння, тобто зробити її інструмен-
том для застосування набутих знань.
Чим більше діти дошкільного віку стикаються з навколиш-
ньою дійсністю, побутом, тим більше у них виникає запитань.
Повсякденне життя родини, спілкування з однолітками, пере-
бування в дошкільному закладі формують у дітей досвід, який
стає базою для роботи з економічного виховання. І саме тут пе-
дагог має допомогти малечі правильно усвідомити нові явища,
факти, поняття.
За даними психологів С. Кулачківської, С. Ладивір, Т. Піро-
женко старші дошкільники починають виділяти себе в системі
взаємовідносин через предметно-операційну діяльність, зокрема
ігрову. Саме у віці 5–6 років відбувається стрибок у становлен-
ні особистості, і, звичайно, згаяти цей час, нам, дорослим, ніяк
не можна.
Завдання, методи, прийоми ознайомлення дошкільнят з ос-
новами економіки розглядаються у сучасних дослідженнях. Дос-
від науковців (Н. Грама, Л. Лохвицька, А. Сазонова, А. Шато-
ва та ін.) свідчить про актуальність упровадження економічної
освіти в умовах сучасного дошкільного закладу саме тоді, коли
дитина отримує свій первинний соціальний досвід.

5
Мету економічного виховання сучасні фахівці вбачають
у формуванні цікавості й умінь раціонального використання ма-
теріальних цінностей, у розвитку економічного мислення, спо-
нуканні до ділової активності, в ознайомленні із сучасними рин-
ковими відносинами.
Знайомство дітей з основни-
Сприяння усвідомленню
ми поняттями економіки,
дітьми понять, пов’язаних
формування зацікавленості
з економікою (ощадливість,
до здобуття економічних
працьовитість, чесність)
знань

ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Формування Формування Знайомство з установа-


уявлень про першо- розуміння ми й закладами, пов’я-
чергові й другоряд- економічних заними з економічною
ні потреби людини відносин діяльністю людини
і родини «товар — (магазин, банк, ринок
(відмінність між гроші» та ін.) та сферою послуг
поняттями «хочу» (перукарня, лікарня,
і «треба») пральня та ін.)

Реалізація завдань економічного виховання буде ефектив-


ною за умови повноцінного вирішення завдань трудового та мо-
рального виховання. Дітям необхідно навчитися поважати чужу
працю, усвідомити, що предметний світ — світ рукотворний, на-
бути якостей, які необхідні справжньому господарю (працьови-
тість, охайність, економність, щедрість) та сучасному професіо-
налу (комунікативність, співпраця, товариськість, порядність,
відповідальність).
Формування економічної компетентності наближує до-
шкільника до реального життя, пробуджує в ньому економіч-
не мислення, яке дозволяє набути рис, притаманних сучасній
економічно компетентній людині. Також в процесі економіч-
ного виховання діти поглиблюють свої знання про нові профе-
сії, збагачують власний словниковий запас, у них формують-
ся такі цінні риси, як почуття власної гідності, уміння чесно

6
змагатися і не боятися програвати, доводити розпочату спра-
ву до кінця. У дітей виникає здорова цікавість до грошей, усві-
домлення їхньої ролі в житті людини, правила їхнього чесно-
го заробляння.

Тематичні казки Створення проблемних


економічного економічних ситуацій для
спрямування знайомих казкових героїв

МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Різні види організо- Вирішення Створення відповід-


ваної практичної проблемних ситуа- ного ігрового
діяльності економіч- цій економічного й розвивального
ного спрямування спрямування середовища

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ


ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Засвоєння досвіду Спеціально організо- Формування власного


суспільства вана діяльність елементарного еконо-
мічного досвіду
та розвивальні ігри
Ігри з однолітками

за економічними
спостереження
Безпосереднє
Спілкування

відносинами
Телебачення

рольові ігри

Дидактичні

Практична
з батьками

діяльність
Сюжетно-

Під час освітньої роботи з формування економічної ком-


петентності дітей застосовують ціннісно-особистісний прин-
цип, принципи науковості, суб’єктності, доступності та
системності.

7
Принцип Зміст
Ціннісно-­ Формування економічного досвіду впроваджуєть-
особистісний ся на основі системи загальнолюдських цінностей
з урахуванням особистісних якостей дитини
Науковості Надання дітям визначених наукою достовірних
знань та термінів
Суб’єктності Орієнтація освітнього процесу на дітей як актив-
них діячів, які практично взаємодіють з навколи-
шнім світом та беруть активну участь у спільній
діяльності з дорослими та однолітками
Доступності Використання в освітньому процесі знань, термі-
нів, які доступні для сприйняття дитиною відпо-
відного віку
Системності Надання знань на основі об’єднання, групуван-
ня предметів та явищ за певною характерною
ознакою
Послідовності Надання нового матеріалу з опорою на вже засвоє-
ні економічні уявлення
Свідомості Застосування таких методів та прийомів, які спо-
нукають дітей до самостійності, активності, залу-
чення до пізнавальної діяльності

Впровадження економічної освіти в практику


роботи закладу дошкільної освіти
Процес економічного виховання реалізується через різнома-
нітні форми його організації.
№ Назва
Зміст
з/п форми
1 Вирішення Вирішуючи проблемну ситуацію економічно-
проблемних го змісту, дитина залучається до економічної
ситуацій дійсності, вчиться розмірковувати, орієнту-
ватися в навколишньому світі, проявляти іні-
ціативу та активність, висловлювати власну
та приймати чужу позицію; у дитини зростає
і реалізується її творчий потенціал
2 Читання Читання художньої літератури сприяє вмінню
художньої визначати мотивацію та причини вчинків ге-
літератури роїв, характеризувати їхні дії; формує гноміч-
ний словник дітей; формує поняття багатьох
незрозумілих дітям економічних явищ

8
№ Назва
Зміст
з/п форми
3 Дидактичні У дидактичних іграх економічного спрямуван-
ігри ня уточнюються та закріплюються уявлення
дітей про світ економічних явищ, термінів, за-
кріплюються нові економічні знання, уміння
та навички
4 Сюжетно-­ Такі ігри економічного змісту допомагають
рольові ігри зробити економіку зрозумілою та доступною.
Граючи в професії, діти усвідомлюють сенс
праці, відтворюють трудові процеси дорослих
та одночасно «навчаються» економіці. У сю-
жетно-рольових іграх моделюються реальні
життєві ситуації, операції купівлі та продажу,
виробництва та збуту продукції тощо
5 Логічні та Ці завдання «оживлюють» шлях пізнання
математичні складних економічних явищ. Вони поєднують
задачі, за- у собі елементи проблемності та цікавості, роз-
дачі-жарти, вивають логічне мислення, фантазію, уяву
виконання
завдань за
картинкою
Окремо слід звернути увагу на тематичні заняття, які прово-
дяться у межах реалізації змісту освітньої лінії «Дитина в соці-
умі». Такі заняття розширюють кругозір дітей, уточнюють їхні
уявлення про базові економічні відносини, знайомлять з різни-
ми професіями, дозволяють зрозуміти роль праці в житті люди-
ни, специфіку товарно-грошових відносин та реклами, навчають
дбайливо ставитись до речей (іграшок, одягу, взуття) та природ-
них ресурсів.
Мета занять — сформувати в дітей інтерес до економічних
явищ, розширити поняття та уявлення, які будуть основою для
виховання таких особистісних рис, як працелюбність, охай-
ність, хазяйновитість, економність.
Пропоновані конспекти занять є відкритими, тобто до їхньо-
го змісту можна інтегрувати зміст інших освітніх ліній, напри-
клад провести морально-етичну бесіду або запропонувати певну
трудову діяльність. Це залежатиме від певної дидактичної або
виховної задачі, поставленої педагогом для конкретного занят-
тя, враховуючи рівень підготовки дітей.

9
Розроблені конспекти можна умовно об’єднати у чотири ве-
ликі блоки:
1. «Бюджет родини, доходи та витрати».
2. «Основи економічної культури».
3. «Потреби та можливості».
4. «Гроші, основи фінансової грамотності».
Раціонально розподілити навчальний матеріал цих тематич-
них блоків педагогам допоможе розроблене авторами посібни-
ка орієнтовне планування занять, а системне та послідовне ви-
кладення навчального матеріалу сприятиме формуванню в дітей
економічної компетентності.

Орієнтовне планування занять на навчальний рік

Блок Місяць № Тема заняття Ключові поняття


Знайомимось зі «Шко- Економіка,
1
Вере- лою Дядечка Борсука» гроші, товар
«Бюджет родини, доходи

сень Бюджет, прибу-


2 Барабан для зайченяти
ток, витрати
Чому насварили їжач- Бюджет, прибу-
та витрати»

3
Жов- ка? ток, витрати
тень Чому в банку, а не Банк, банкомат,
4
в банці? пластикова картка
Накопичення,
5 Вовченя не зрозуміло витрати, «хочу»
Листо-
і «треба»
пад
Багатий, бідний,
6 Меценати та спонсори
спонсор, меценат
Природні багат-
7 Скільки води? ства, бережливе
«Основи економічної

ставлення
Грудень
Бережливий,
Бережливість чи жа-
культури»

8 жадібний,
дібність?
ощадливий
Чи буває свято без по- Ощадливий,
9
дарунка? марнотратний
Січень
Жадібний,
10 Мишко та Михась
бережливий
Акція, розпро-
Лютий 11 Нерозважливе ведмежа
даж, реклама

10
Блок Місяць № Тема заняття Ключові поняття
та можли- Потреби, товар,
Лютий 12 Потреби чи забаганки?
«Потреби

вості» послуги
13 Однакові чи різні? Потреби, професії
Бере-
Потреби,
зень 14 Чому зайченя сумує?
виробництво
Обмін, бартер,
Підсум- «Гроші, осно-
кове за- ви фінансової
няття грамотності»

15 Вовченя обмінюється
гроші
Квітень
Металеві та
16 Чий гаманець?
паперові гроші
Чому з’явилися папе- Гроші, купюри,
17
рові гроші? монети
Травень Професії, бюджет
18 Загадкова скринька родини, витрати,
потреби, гроші

11
РОЗРОБКИ ЗАНЯТЬ

БЮДЖЕТ РОДИНИ, ДОХОДИ


ТА ВИТРАТИ

Заняття 1
Тема. Знайомимось зі «Школою Дядечка Борсука»
Освітні завдання: зацікавити дітей діяльністю економічно-
го спрямування; виявити уявлення про гроші (їхнє значення
у житті людини, шляхи надходження), про товар (як він потрап­
ляє до магазинів); познайомити з професією вантажника, дати
знання про її значення; вправляти у лічбі в межах 6; розвива-
ти логічне мислення, зв’язне мовлення, уяву; виховувати еко-
номічний світогляд, дружні взаємини, інтерес до навколишньо-
го світу; повагу до праці дорослих.
Обладнання: іграшковий борсук (або його зображення);
зображення лісових мешканців; дошка; цифри 1–6; обладнан-
ня до рухливої гри.
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Ви вже підросли, багато чого знаєте і вже за
рік підете до школи. А навіщо ходити до школи? (Обговорення
запитання з дітьми.)
Отже, до школи потрібно ходити, проте це відбудеться за рік.
А чи хочете ви відвідати одну дуже незвичайну школу? Чому
незвичайну? Послухайте та все зрозумієте. (Розповідь вихова-
теля. Свою розповідь вихователь ілюструє картинками на маг-
нітній дошці.)
В одному казковому лісі з’явилося повідомлення: «Дядечко
Борсук запрошує лісову малечу до навчання у незвичайній шко-
лі. У цій школі, крім звичайних уроків, викладатимуть уроки
економіки». Лісові мешканці були здивовані, а дитинчата із не-
терпінням чекали на початок занять.
До школи прийшли: веселе зайченя, розсудливий їжачок,
кмітлива лисичка, непосидюча білочка, допитливе вовченя та
інші звірята. І ось нарешті перший урок…

12
А вам, малята, цікаво, про що був перший урок з економіки?
То зараз і ми такий урок проведемо. Але спочатку перетворимо-
ся на звірят та нібито познайомимось одне з одним. Уявіть себе
різними лісовими мешканцями та під музику покажіть їх, а ми
будемо впізнавати одне одного.
Діти під музику імітують рухи тварин. Якщо когось упізнали,
зупиняються. За бажанням дітей вправу можна повторити.
В и х о в а т е л ь. А зараз сідайте зручно та скажіть: часто бать-
ки вам щось купують? Що частіше за все купують батьки? Чи
завжди вам купують те, що вам хочеться? А як рідні пояснюють
відмову купити вам щось? (Відповіді дітей.)
Як ви гадаєте, де ваші рідні беруть гроші? (Відповіді дітей.)
А грошові банкноти однакові чи різні? А де люди купують то-
вари? Що таке товари? А звідки вони беруться? (Обговорення
з дітьми.) Ось на всі ці запитання ви і дізнаєтесь відповіді та
дуже багато цікавого на уроках економіки разом з учнями лісо-
вої школи. Тепер я оголошую перерву. А на перервах учні дуже
люблять грати у різні ігри. Я вам теж пропоную пограти.
Рухлива гра «Заповни прилавок»
Діти об’єднуються у 2–3 команди. Кожна команда отримує
іграшковий візок, різні коробки за кількістю дітей (товари). Із
протилежного від команд боку ігрового килима — стільчики або
великі кубики (полиці магазину). Діти по черзі завантажують
у візок товари, перевозять до полиць магазину і там їх розстав-
ляють.
В и х о в а т е л ь. А ви знаєте, малята, як називається професія
людини, яка переносить товари, доставляє їх до прилавків ма-
газину? Це професія вантажника. І якби не ці люди, товари до
прилавків магазинів не потрапили б.
Зараз я запрошую вас на наступний урок. Щоб правильно
платити за товари, отримувати решту (здачу), людям необхідно
правильно лічити. Я вам пропоную веселі задачі, ви їх розв’я-
жіть та покажіть відповідну цифру.
Олівці взяла Ганнуся,
Всі назву, не помилюся:
Жовтий, білий і синенький —
Полічіть ви їх швиденько.
Будем разом рахувать:
Пиріжків було аж п’ять,

13
А лишились тільки два.
Скільки з’їла дітвора?
Дружна є у нас родина:
Мама, тато, дочка Ніна,
Син Івасик, дід, бабуся
І онучечка Ганнуся.
Будь уважним, не спіши —
Скільки нас усіх, скажи.
В магазині ми купили:
Бурячок, дві стиглі сливи,
Ще й капусту — наш врожай.
Скільки разом, відгадай.
В и х о в а т е л ь. Ви молодці! Ось і закінчився перший день
у «Школі Дядечка Борсука». Вам сподобалось? На нас чекає ще
багато цікавого на наступних уроках у лісовій школі. А ви знає-
те, що в школі є домашнє завдання? Ваше домашнє завдання —
обговорити з батьками, як вони заробляють гроші, на що б вони
хотіли їх витратити.
Вихователь підводить підсумки заняття,
налаштовує дітей на наступні заняття.
А хочете дізнатись, як закінчився день у лісовій школі? Зві-
рята вийшли дуже задоволені. Адже вони стільки дізнались! Ви-
являється, гроші не ростуть, як гриби, а іграшки до магазину
самі не приходять. Усі учні чекають на наступний урок.

Заняття 2
Тема. Барабан для зайченяти
Освітні завдання: ознайомити дітей з поняттями «бюджет
родини», «прибуток»; закріпити знання літер Д, В; виклика-
ти цікавість до економічної сфери життєдіяльності та бажання
брати активну участь в обговоренні бюджету родини; формува-
ти поняття про обмеженість грошей і можливостей придбання
товарів; розвивати мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу;
виховувати ощадливість, уміння прислуховуватись до думки ін-
ших; розширити словник дітей поняттями «бюджет», «доходи»,
«витрати».
Обладнання: картка 1; схема «Прибуток — витрати» (чайник,
у який ллється вода і з носика якого витікає, а внизу стоять кіль-
ка чашок); зображення героїв казки «Школа Дядечка Борсука».

14
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Скажіть, діти, ви любите посміхатися?
А коли люди посміхаються? (Відповіді дітей.) Зараз я пропо-
ную вам посміхнутися та подарувати частинку свого гарного на-
строю одне одному.
Діти стають у коло, беруться за руки та передають
одне одному кумедну посмішку.
Сьогодні я вас знову запрошую до «Школи Дядечка Бор­сука».
Розповідь вихователя.
«Сьогодні зайченя прийшло до школи якесь невеселе, задум-
ливе. Після другого уроку Дядечко Борсук запитав, що сталося
у зайченяти, а той поскаржився:
— Я дуже хочу новий барабан. Попросив батьків купити,
а вони кажуть, що якийсь бюджет не дозволяє і треба зачекати.
А хто такий бюджет і чому він не дозволяє, — незрозуміло. Мені
так хочеться новий барабан! Я і просив, і плакав, нічого не допо-
магає, — сумно пояснило зайченя.
— Так, твоїх батьків можна зрозуміти: бюджет — справа сер-
йозна.»
Діти, подумайте і скажіть, хтось із вас знає, що таке бюджет?
(Відповіді дітей.) Зараз ми це з вами і з’ясуємо.
Скажіть, навіщо ваші батьки ходять на роботу? А як ви га-
даєте, для чого вашій сім’ї потрібні гроші? На що ваша сім’я ви-
трачає гроші? (Обговорення з дітьми.)
Усі гроші вашої родини, якими вона розпоряджається, на-
зиваються бюджетом. (Діти разом з вихователем розглядають
складові бюджету.)
Обговорення картки 1
Розглянемо схему. Хто поповнює
бюджет сім’ї? Що роблять батьки, щоб
поповнити бюджет сім’ї? (Працюють.)
А як називаються зароблені батьками
гроші? (Заробітна платня.) Заробітну
платню люди отримують за свою працю.
А як називаються гроші, що їх отри-
мують бабусі та дідусі? (Пенсія.) А чому вони отримують кошти,
адже вони не працюють? (Пояснення вихователя.) Люди, які за
віком вже не працюють, отримують гроші, які називаються пен-
сією, за свою багаторічну працю.

15
Діти, ви зараз не заробляєте ніяких грошей, адже ще не пра-
цюєте. Проте незабаром ви підете до школи, зможете дізнатися
багато нового та цікавого, зможете обрати собі професію. А по-
тім ви будете вчитися на свою професію, і, якщо будете добре на-
вчатися, будете отримувати гроші — стипендію.
Фізкультурна хвилинка «Відпочиньмо»
Вихователь читає вірш, а діти виконують рухи згідно тексту.
Можна повторити 2–3 рази.
Наша спинка заболіла —
Повернемось вправо-вліво.
Руки вгору піднімаємо
І униз їх опускаємо.
Заморились наші ніжки —
Пострибаємо ми трішки.
Глибоко вдихнули всі
І сідаймо на стільці.
В и х о в а т е л ь. Усі гроші, які надходять до сімейного бюдже-
ту, називаються прибутком. Заробітна платня батьків, пенсії ба-
бусі та дідуся, стипендія — все це прибуток сім’ї. До прибутків
сім’ї ще можна віднести виграш у лотерею, додатковий заробі-
ток. Проте у кожній сім’ї є й витрати.
Чи просите ви своїх рідних, як ось зайченя, купити іграшку
чи солодощі? Чи знаєте ви, на що батькам потрібно витратити
гроші у першу чергу? Придбання їжі, одягу, сплата комуналь-
них послуг — усе це витрати сім’ї.
Ось подивіться на ці незвичайні хмаринки. (Виставляє схе-
му «Прибуток — витрати».) Уявімо, що цей чайник — бюджет
вашої родин, а чашечки — різні витрати. Щоб можна було з чай-
ника розлити по чашках, спочатку його потрібно наповнити.
Дидактична гра «Прибуток — витрати»
Вихователь пропонує дітям визначити, що з названого є до-
ходом, а що — витратою сім’ї. Діти обирають відповідну літеру
(Д або В) та пояснюють свій вибір.
Тато отримав зарплатню.
Дитина захворіла.
Донька загубила гаманець.
Бабуся й дідусь продали частину врожаю картоплі.
Сину подарували на день народження 50 гривень.

16
Мама заплатила за комунальні послуги.
Дідусь купив іграшку.
В и х о в а т е л ь. А що б ви тепер відповіли зайченяті? Чому
батьки не купили йому новий барабан? Що б ви порадили зайче-
няті? Як ви вважаєте, чим закінчилася ця історія? (Обговорен-
ня з дітьми.)
Сьогодні завдяки зайченяті ми дізналися, що у кожної роди-
ни є свій бюджет, що гроші не просто беруться в банкоматі, а їх
треба заробляти та витрачати з розумом.
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Намалюйте свою родину.
Розпитайте батьків, що вони роблять, щоб заробити гроші, тоб-
то наповнити ваш спільний бюджет.

Заняття 3
Тема. Чому насварили їжачка?
Освітні завдання: розширити знання дітей про сімейний бю-
джет, доходи та витрати; вправляти у практичному розподі-
лі сімейного бюджету; продовжувати знайомити дітей з різни-
ми закладами торгівлі, зокрема з аптекою; формувати поняття
про обмеженість грошей в бюджеті та можливостей придбання
товарів; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, увагу,
уміння відстоювати власну думку; виховувати економічний сві-
тогляд, самостійність.
Обладнання: картка 2; картки із зображеннями предме-
тів — обов’язкових та необов’язкових витрат (іграшки, продук-
ти, книжки, газовий лічильник, ліки, дитина на колесі огляду
тощо); предмети для гри «Вартість товарів» (машинка, морози-
во, лялька Барбі, цукерки, конструктор тощо); зображення ге-
роїв казки «Школа Дядечка Борсука».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Сьогодні я знову запрошую вас до «Школи
Дядечка Борсука». Але спочатку привітаємо одне одного. Стань-
те в коло, простягніть руки своїм сусідам ліворуч і праворуч,
з’єднайте долоньки та уявіть, як тепло ваших рук переходить
одне до одного, проходить по колу… Тепло повертається до вас,
підсилене теплотою сердець усіх друзів… Ми повні сил і можемо
виконати всі завдання, які на нас сьогодні чекають.

17
Діти стають у коло, виконують релаксаційну вправу
за змістом тексту, що його читає вихователь.
А знаєте, їжачок прийшов сьогодні до лісової школи дуже
насуплений, ні з ким не розмовляв, сидів у куточку та зітхав.
Хочете дізнатись, що в нього сталося? Тоді вмощуйтеся зруч-
ненько та слухайте уважненько.
Розповідь вихователя.
«До їжачка підходили інші звірятка, запитували, в чому
справа, а він мовчав. Дядечко Борсук також запитав в нього:
«Що з тобою сталося?» І тоді їжачок розповів: учора мама дала
йому гроші, список товарів і доручила піти в магазин. Адже ба-
буся захворіла, мама-їжачиха її доглядала і не змогла піти до
магазину. Їжачок узяв гроші, список та задоволений маминою
довірою пішов до магазину. Спочатку він купував все за спи-
ском: молоко, хліб, яйця… Аж ось йому на очі потрапили цукер-
ки. Вони були в яскравих обгортках, тож їжачок не втримався
та купив їх. «Я ж узяв трохи, мама не буде сваритись», — думав
він. Потім їжачок поклав до кошика жуйку і морозиво. Підій-
шов до каси, розплатився — грошей як раз вистачило. Задоволе-
ний їжачок подивився у мамин список і побачив, що треба було
зайти в аптеку та купити ліки для бабусі. Їжачок вирішив, що
мама дасть іще грошей, тож він хутко збігає до аптеки і все ку-
пить. Та мама-їжачиха сказала, що грошей в неї більше немає,
і чомусь його насварила.»
Як ви гадаєте, чому мама-їжачиха насварила їжачка? Чи
правильно він вчинив? Що він зробив неправильно? (Обговорен-
ня з дітьми.) А що продають в аптеці? (Ліки.) Щоб дати їжач-
кові правильну пораду, пропоную нам з вами розібратися з при-
бутками та витратами.
Розгляньте малюнки та скажіть, що таке прибутки, а що
таке витрати. (Стисле нагадування попередньої теми.) На що
витрачають гроші із сімейного бюджету? Які витрати є необ­
хідними?
Діти разом із вихователем обговорюють життєві ситуації,
пов’язані із витратами родинного бюджету.

В и х о в а т е л ь. Гроші необхідні людям для того, щоб задо-


вольняти свої потреби: мати можливість придбати одяг, взут-
тя, продукти, заплатити за комунальні послуги, за користу-
вання транспортом. Гроші, які витрачаються на придбання

18
товарів або сплату послуг, називаються витратами. Витрати
у кожній сім’ї різні, але всі вони поділяються на обов’язкові
та необов’язкові.
Обов’язкові витрати — це гроші, які ваші рідні витрачають
на забезпечення необхідних потреб для життя родини. У першу
чергу гроші витрачають на придбання продуктів харчування,
одяг, можливо, ліки, а ще необхідно сплатити електроенергію
в квартирі, тепло, воду, поповнення мобільного зв’язку тощо.
Необов’язкові витрати — це гроші, які залишаються в бю-
джеті сім’ї після сплати усіх необхідних речей і послуг. Кож-
на родина витрачає їх на власний розсуд, тобто на інші потреби:
відпочинок, нові іграшки, книжки, розваги.
В одних родинах доходи такі самі, як і витрати (родина ви-
трачає грошей стільки, скільки заробляє). В інших родинах до-
ходи можуть виявитись менші за витрати (грошей на всі потре-
би бракує). І є родини, де доходи перебільшують витрати (тоді
можна відкласти невитрачені гроші і зберігати).
Обговорення картки 2
Перед вами родина. Розгляньте ма-
люнки, розташовані навколо неї, та
скажіть, на що витрачається її бюджет.
Які витрати є обов’язковими, тоб-
то такими, від яких не можна відмо­
витись?
Які витрати родини є обов’язковими
для розвитку дітей?
Від яких витрат залежить затишок оселі?
На що родина витрачає гроші найчастіше, кілька разів на
тиждень?
На що родина витрачає гроші з бюджету раз на місяць?
Які обов’язкові регулярні витрати родина здійснює раз на
рік або відповідно до зміни пори року?
Які витрати можна назвати обов’язковими, оскільки вони
є дуже важливими й приємними для родини? Чому?
Дидактична гра «Що важливіше?»
Діти отримують картки, на яких намальовані предмети, що
символізують статті витрат. Дітям пропонується розподілити
картки потреб за важливістю — «обов’язкові» та «необов’язкові».

19
Динамічна пауза «По гриби»
Вранці діти в ліс пішли,
(Кроки на місці.)
В лісі там гриби знайшли.
(Руки на поясі, повороти тулуба вліво-вправо.)
Нахилялися, збирали,
(Нахили вперед.)
Разом дружно рахували:
«Один, два, три, чотири, п’ять.
(Стрибки на місці.)
Ой, як весело збирать!»
(Оплески в долоні.)
Вихователь проводить із дітьми бесіду за приказкою
«Гроші легше прожити, ніж нажити».

Дидактична гра «Вартість товарів»


Діти отримують знайомі предмети — машинку, морозиво,
ляльку Барбі, цукерки, конструктор тощо.
Завдання: розкласти товари від найдорожчого до найдешев-
шого. Обговорити реальну вартість речей.

Практична робота «Склади бюджет»


Вихователь пропонує дітям уявити, що сімейний бюджет на
тиждень складає 10 грн. Кожна дитина отримує картинки з різ-
ними продуктами та їхньою вартістю 1, 2, 5 грн.
Завдання: обрати товари та послуги, які потрібні сім’ї на
тиждень, не перебільшуючи бюджету в 10 грн.
В и х о в а т е л ь. Малята, скажіть, яку пораду ви б тепер дали
їжачкові? (Обговорення з дітьми.) Ось послухайте, що сказав
вчитель їжачкові: «Тобі необхідно перепросити в мами. І пояс-
нити, що ти не знав про брак грошей і що тобі дуже хотілося цу-
керок, але в майбутньому ти будеш відповідальніше ставитися
до доручень». Їжачок зрадів і побіг до мами. Як ви гадаєте: чи
вибачить його мама? (Відповіді дітей.)
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Розпитайте рідних, на
що витрачаються гроші у вашій родині. Намалюйте розповідь
батьків.

20
Заняття 4
Тема. Чому в банку, а не в банці?
Освітні завдання: сформувати в дітей елементарні уявлення
про банк, його призначення та діяльність; познайомити з функ-
ціями банкомата; познайомити з банківською пластиковою
карткою; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; фор-
мувати економічний світогляд; розширити знання про навколи-
шній світ; виховувати організованість, самостійність.
Обладнання: картка 3; сюжетні картинки із зображеннями
життєвих ситуацій, в яких потрібна банківська картка; зобра-
ження героїв казки «Школа Дядечка Борсука».
Попередня робота: читання (нагадування змісту) казки
О. Толстого «Пригоди Буратіно, або Золотий ключик».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Сьогодні я пропоную вам привітатися одне
з одним за допомогою оплесків в долоньки. Коли я піднімати-
му руку вгору, ви будете плескати гучніше, а коли опускатиму
вниз — тихіше.
Діти разом із вихователем виконують розминку.
Сьогодні білочку зрання зацікавило одне запитання. Хочете
знати, яке? Тоді вмощуйтеся зручненько і слухайте уважненько.
Розповідь вихователя.
«Коли Дядечко Борсук зайшов до класу, білочка не витрима-
ла і підняла лапку.
— Що сталося? — запитав учитель.
— Сьогодні бабуся з татом сперечалися: де краще зберігати
гроші — у банці чи у банку? Я не зрозуміла різниці.
Дядечко Борсук посміхнувся і відповів:
— Діти, а ви коли-небудь чули слово банк? Так, саме банк,
а не банка. Від кого ви чули це слово? (Відповіді дітей.) Назва
банк дуже схожа з назвою банка, у банці також можна зберіга-
ти гроші. Тож давайте розберемося, чим вони відрізняються.»
Вихователь демонструє картку 3 і проводить обговорення за нею.

Обговорення картки 3
Як і де можна зберігати гроші?
Чи були ви коли-небудь у банку?
Де зберігає гроші бабуся? А Буратіно?

21
Як ви вважаєте, чи стане грошей більше, якщо їх покласти
в банку або посадити в землю, як це зробив Буратіно?
Куди слід віднести гроші, щоб за
деякий час їх стало більше, тобто щоб
вони «виросли»?
В и х о в а т е л ь. Якщо в сімейному
бюджеті після обов’язкових витрат за-
лишаються гроші, їх можна зберігати
у банку — це спеціальне місце для збе-
рігання грошей. За те, що люди зберігають гроші в банку, банк
виплачує їм додаткові гроші — відсотки. Тому, коли люди заби-
рають свої гроші, вони отримують більше, ніж поклали. Окрім
того, у банку можна позичити гроші, поміняти на гроші іншої
країни, отримати заробітну платню.

Динамічна пауза «Будемо картоплю ми копати»


Вихователь читає віршовані рядки, а діти виконують рухи
відповідно до тексту.
Навесні город копали
І картоплю ми саджали.
Потім ми її пололи
І дивилися довкола.
А тепер її зібрали
І на стіл смачну подали.
В и х о в а т е л ь. Чи бачили ви, як батьки отримують гроші че-
рез банкомат? Банкомат — це пристрій для видачі грошей. Для
того щоб він передав через віконечко потрібну кількість грошей,
потрібно набрати певні цифри. Кожному клієнту банк сповіщає,
які саме ці цифри і в якому порядку вони розташовані.
А ще в банку можна отримати ось таку пластикову картку,
на якій є певна сума грошей. Карткою можна розраховуватись
замість грошей.

Дидактична гра «Банківська картка»


Діти отримують умовну банківську картку та набір сюжет-
них картинок (людина стоїть біля каси магазину, людина на ба-
зарі коло прилавку з овочами, людина біля залізничної каси,
людина в аптеці, кіоск з квітами, сім’я в кав’ярні, сім’я біля кі-
оску із сувенірами тощо).

22
Завдання: біля банківської картки покласти сюжетні кар-
тинки, де можна розрахуватися банківською карткою, і пояс-
нити свій вибір.
В и х о в а т е л ь. У казках також іноді ми зустрічаємо гроші
та різні способи дій із ними. Пригадайте такі казки, як «Приго-
ди Буратіно, або Золотий ключик», «Муха-Цокотуха», «Дванад-
цять місяців», «Хліб і золото» тощо. Подивіться на цю картинку
і дайте відповіді на запитання. (Показує картку 3.)
Чи правильно вчинив Буратіно, коли закопав гроші у зем-
лю? Чому він це зробив? Що б ви порадили Буратіно зробити,
щоб грошей стало більше?
Як ви гадаєте, що відповів Дядечко Борсук білочці? Вчитель
розповів про банк, про те, для чого він потрібний, а білочка ви-
рішила, що, мабуть, краще гроші зберігати в банці.
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Попросіть батьків взяти
вас на екскурсію до банку і постарайтеся все запам’ятати. Потім
ми обговоримо ваші враження.

Заняття 5
Тема. Вовченя не зрозуміло
Освітні завдання: розширити уявлення дітей про гроші, їхню
цінність, можливості використання (накопичення, витрачання),
про різноманітність потреб; формувати активне діяльнісне став-
лення до життя, уміння знаходити компромісні рішення; роз-
вивати логічне мислення, зв’язне мовлення; дрібну моторику
пальців рук; учити розуміти різницю між поняттями «треба» та
«хочу»; вправляти у малюванні на вільну тему; виховувати са-
мостійність, розуміння неможливості реалізації всіх бажань ди-
тини терміново.
Обладнання: картка 4; матеріали для малювання; скарбнич-
ки; картки до гри «Що таке хочу і що таке треба?»; зображен-
ня героїв казки «Школа Дядечка Борсука».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Малята, сьогодні я пропоную привітатися за
допомогою ласкавих слів, якими вас називають удома.
Діти по черзі називають ласкаві форми своїх імен та епітети,
якими їх називають рідні. Потім вітають одне одного.

23
Знаєте, друзі, вовченя, учень лісової школи, дуже образило-
ся на своїх батьків і навіть збирається втекти від них. Вам ціка-
во дізнатись, чому воно вирішило так вчинити? Тоді слухайте.
Розповідь вихователя.
«Одного ранку вовченя прийшло до школи дуже сердите,
а на перерві запитало в свого друга лисеняти, чи можна у нього
пожити. Цю розмову почув Дядечко Борсук і запитав, що стало-
ся. Вовченя розповіло, що дуже хоче новий велосипед із гучним
дзвоником. Та батьки сказали, що збирають гроші на новий те-
левізор. «Але ж старий ще працює! — поскаржилося вовченя. —
Тато нічого слухати не хоче про новий велосипед. А раз так, раз
ніхто не хоче мене слухати, то я їм не потрібен!» Дядечко Бор-
сук запросив усіх до класу та пояснив, чому склалася така не-
приємна ситуація і що потрібно робити вовченяті, щоб у родині
запанувала злагода.»
Як ви гадаєте, що сказав учитель дітям? Що порадив вовче-
няті? (Обговорення з дітьми.) Ось така історія. Я пропоную вам
дізнатися про накопичення грошей і на що їх можна витратити.

Обговорення картки 4
Обговорення верхніх картинок.
Як ви гадаєте, на якій картинці зо-
бражена родина, що накопичує гроші?
Чому?
Чому гроші зберігати в банку кра-
ще, ніж удома в банці? Поясніть свою
думку.
Обидві родини заощадили одну й ту саму кількість грошей.
Де за місяць грошей стане більше — у банку чи в банці?
Обговорення нижніх картинок.
Яка родина витрачає гроші з розумом, з користю для себе?
Що купила родина в магазині? Чи є обов’язковими витрати
на ці покупки?
Чи можна зберегти гроші, придбавши багато непотрібних
речей?
Чи з користю використала родина гроші, коли вирушила на
відпочинок до моря? Яку користь для всієї родини принесе така
витрата?
Чи можна, на ваш погляд, віднести відпочинок до обов’язко-
вих витрат родинного бюджету?

24
В и х о в а т е л ь. Як ви вже знаєте, гроші можна покласти
в банк, можна просто зберігати вдома, а можна одразу витра-
тити. Гроші, які відкладають або зберігають у банку, назива-
ють накопиченнями. Накопичення потрібні кожній сім’ї, щоб
поїхати на відпочинок, сплатити за навчання, придбати доро-
гі, але необхідні для роботи, навчання або родинного комфорту
речі (наприклад, комп’ютер, житло, машину тощо). Проте на-
копичення мають приносити радість і витрачатися на потреби
всієї сім’ї.

Динамічна пауза «Відпочиньмо»


Один, два, три, чотири, п’ять —
(Крокування на місці.)
Будем гроші рахувать.
(Нахили вперед.)
Гривня ось, а ось аж дві.
(Повороти вліво-вправо.)
Що на них придбаєм ми?
(Схресні рухи прямими руками перед собою.)
Може, тістечка смачні?
(Погладжування живота.)
Краще грушки запашні!
(Підняття рук через сторони вгору.)

Дидактична гра «Свинка-скарбничка»


Вихователь пропонує дітям розглянути скарбнички і ставить
запитання.
Запитання
Для чого потрібні скарбнички? Чи є у вас такі?
На що ви збираєте в них гроші?
Де ви берете гроші, щоб покласти у свою скарбничку?
Далі вихователь розповідає, що гроші можна накопичувати
не лише для себе, а й на покупку подарунків рідним. Пропонує
намалювати речі, які діти хотіли б придбати своїм рідним.
В и х о в а т е л ь. Діти, ви часто просите рідних щось купити
вам, коли приходите до магазину? Чи часто батьки виконують
ваші прохання? А чим пояснюють відмову? Як ви гадаєте, що
відчувають батьки, коли не можуть одразу купити те, про що ви
просите? (Обговорення з дітьми.)

25
Дидактична гра «Що таке хочу і що таке треба?»
Діти отримують дві великі картки: на одній зображені бать-
ки, на другій — дитина, яка плаче. Потім кладе на стіл дрібні
предметні картки: пакет молока, хліб, овочі, іграшка, лічиль-
ник за електрику, морозиво, одяг, взуття, цирк, пляшка води,
собака, велосипед тощо.
Завдання: розподілити дрібні картки — біля батьків по-
класти зображення речей, що необхідні для добробуту родини,
а біля дитини — зображення речей, з придбанням яких можна
зачекати.
В и х о в а т е л ь. Після уроку вовченя замислилось над слова-
ми Дядечка Борсука про «треба» та «хочу», вирішило вибачи-
тись перед татом і мамою та зачекати, коли вони зможуть при-
дбати велосипед.
Як ви гадаєте, що розповів учитель на уроці? Що б ви по-
радили вовченяті? Як ви будете поводитися в таких ситуаціях?
(Стисле обговорення з дітьми різних життєвих ситуацій.)
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Намалюйте те, на при-
дбання чого ви б хотіли накопичити грошей — іграшку, річ,
а може, цікаву книжку чи відпочинок у дитячому парку розваг.

Заняття 6
Тема. Меценати та спонсори
Освітні завдання: ознайомити дітей з поняттями «багатий»,
«бідний», «меценат», «спонсор»; дати знання про те, що люди
можуть допомагати одне одному; викликати бажання допомага-
ти іншим; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; ува-
гу; виховувати бажання допомагати іншим, надавати нематері-
альну підтримку (добрими вчинками, співчуттям).
Обладнання: картка 5, зображення героїв казки «Школа Дя-
дечка Борсука».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Друзі, сьогодні на нас чекає дуже цікава тема
заняття, але спочатку давайте привітаємось. Уявіть себе весели-
ми звірятами зі «Школи Дядечка Борсука». Нехай кожен із вас
привітає інших так, як це зробила б тваринка, на яку ви пере-
творилися.

26
Діти виконують імітаційні рухи різних тварин і вітають одне одного.
Розповідь вихователя.
«Сьогодні урок у лісовій школі почався із запізненням. Коли
Дядечко Борсук зайшов до класу, то повідомив:
— У сусідньому лісі сталася пожежа. Кілька родин лісо-
вих мешканців залишилися без домівок. Я прошу вас повер-
нутись додому та обговорити з батьками: може, ваші родини
бажають стати меценатами? Тоді до вас буде прохання: зібра-
ти одяг, іграшки, книжки та інше, чим ви зможете поділити-
ся із постраждалими від лиха. Це мають бути предмети, які
не є цінними для вас, але дуже потрібні тим, кого спіткала
біда.
Звірята одразу були готові відгукнутися на звернення Дядеч-
ка Борсука.
— А хто такі меценати? — запитала лисичка.
А ви чули таке слово — меценат? Чи знаєте ви, хто такі спон-
сори? Чому треба допомагати іншим людям оплатити послугу чи
придбати щось? Не знаєте? Тоді давайте поговоримо про це.

Обговорення картки 5
У дитячу лікарню завітала сторон-
ня людина — не лікар, не батько когось
із хворих малюків. Цей чоловік передав
великі пакунки із ліками. Чи добрий
цей учинок? Чому ця людина гідна по-
ваги та вдячності? Як її вчинок вплине
на діяльність лікарні?
До дитячого садочка завітали із подарунками люди, які ко-
лись давно також тут виховувались. Цей дитячий садочок зали-
шив у їхній пам’яті теплі спогади про дитинство. Отже, люди
вирішили, що будуть завжди допомагати рідному дитячому са-
дочку, — нехай інші малята також зростають щасливими. Чи
можна назвати їхній учинок добрим? Чому? Як їхня допомога
вплине на життя садочка?
В и х о в а т е л ь. Людей, які мають дуже великі статки і нако-
пичення грошей, називають багатими. А людей, які через хворо-
бу, похилий вік або з інших причин не можуть зробити грошо-
ві накопичення, а навпаки — потребують чиєїсь допомоги, щоб
задовольнити необхідні потреби в їжі, одязі тощо, називають
бідними.

27
Люди стають багатими завдяки своїм знанням, наполегливій
праці, таланту. Проте іноді деякі намагаються розбагатіти у не-
чесний спосіб, завдяки обману інших чи взагалі крадіжками.
Ці особи, звичайно, заслуговують на нашу зневагу, адже вони —
злочинці.
Багаті люди, якщо вони чесні, добрі, щедрі, можуть безоп-
латно допомагати бідним людям або тим, хто потребує допомо-
ги. Таких людей називають меценатами, спонсорами, благодій-
никами.
Спонсори допомагають дітям, у яких немає батьків, хворим
вони купують дорогі ліки, організовують безкоштовні обіди для
стареньких, які не мають родичів. Такі благодійники органі-
зовують виставки, концерти, свята, а зароблені від проведен-
ня цих заходів гроші перераховують у лікарні, дитячі будинки,
благодійні фонди, храми тощо. Спонсори — дуже щедрі люди,
які не отримують грошової вигоди від своєї доброчинної діяль-
ності. Давайте ще раз розглянемо картку та пригадаємо, коли
і де ви могли побачити благодійність.
Кому допомагають меценати, спонсори? Чи збільшують вони
свої статки від цього? Чи можна сказати, що вони марно витра-
чають свої гроші? Поясніть свою думку.
Фізкультхвилинка «Наш садочок»
Наш улюблений садок
(Повороти вліво-вправо.)
Зранку вже чека діток.
Зробимо в садку зарядку,
(Руки підняти до плечей, а потім угору.)
Поллємо квітучу грядку.
(Нахили вперед.)
Смачно тут ми поїмо
І гуляти підемо.
(Кроки на місці.)
Навчимося рахувати,
Танцювати і співати.
(Почергове стискання пальців на обох долонях.)
Дидактична гра «Правильно чи ні?»
Вихователь промовляє речення, що описує якусь ситуацію.
Якщо названо позитивний учинок, діти піднімають руки та
плескають у долоні, якщо ні — ховають руки за спиною.
28
Допомагати меншим.
Забирати в інших іграшки.
Розкидати сміття.
Доглядати за тваринами.
Поступатись місцем старшим у транспорті.
Нагодувати безпритульне кошеня.
Допомогти мамі прибратись у кімнаті.
Зламати гілку на дереві.
В и х о в а т е л ь. Ви молодці, малята! Я дуже рада, що ви
у мене такі чуйні та доброзичливі. Ось і всі родини учнів лісо-
вої школи прийшли на допомогу своїм сусідам: хтось поділився
запасами жолудів, горіхів та шишок, хтось дав посуд та одяг,
а хтось запросив пожити деякий час, поки не відбудують свої бу-
динки. А самі звірятка зібрали багато іграшок, книжок та пере-
дали їх малечі до сусіднього лісу. Тож біда відступила, адже до-
помога одне одному завжди примножує доброту.
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Ми з вами можемо ста-
ти благодійниками. Я пропоную вам разом із батьками перебра-
ти свої речі, з яких ви виросли, або іграшки, якими вже не гра-
єтесь, і принести до дитячого садка. Тільки пам’ятайте, що ці
предмети мають бути чистими, цілими і в доброму стані. Ми ра-
зом зберемо їх і відвеземо малюкам, які не мають родин і меш-
кають у дитячому будинку.

ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ


Заняття 7
Тема. Скільки води?
Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з елемен-
тарними економічними поняттями «ощадливий», «марнотрат-
ний»; формувати ціннісне ставлення до природи, природних
ресурсів; продовжувати вчити робити елементарні висновки,
відстоювати власну думку; розвивати логічне мислення, зв’яз-
не мовлення, увагу; виховувати бережливе ставлення до природ-
них багатств, до їхнього використання.
Обладнання: картка 6, зображення героїв казки «Школа Дя-
дечка Борсука».
29
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Друзі, перед початком сьогоднішнього за-
няття я пропоную вам привітатися одне з одним, уявивши себе
пташками: станемо на одну ногу та помахаємо крилами.
Діти стоять на одній нозі, розводять руки в сторони та махають
ними, відтворюючи звуконаслідування «цінь-цвірінь».
Розповідь вихователя.
«У лісовій школі тема сьогоднішнього уроку — ”Бережімо
природу“. Учням стало нецікаво: подумаєш, природа, її так ба-
гато навколо, навіщо її берегти? Але Дядечко Борсук запропону-
вав послухати одну історію.
— Чи знаєте ви, що озерце на узбіччі лісу колись було вели-
ке, по ньому навіть можна було плавати на човні або плоту?
Малята були здивовані, адже зараз в озері й купатися не
дуже зручно.
— Що ж сталося? — запитав їжачок.
— Усі мешканці лісу бездумно брали з нього воду: пили,
прали, мили посуд, поливали городи, а іноді споліскували відро
і виливали з нього воду просто на землю. А ще русло річки, яка
впадає до озера, почали засмічувати. Тому озеро й стало переси-
хати, риба почала гинути, трава, що росла на берегах, стала в’я-
нути. І тільки тоді мешканці зрозуміли, що вони накоїли! Тер-
міново розчистили річку, почали економити воду. Але потрібно
багато часу, щоб озеро знову наповнилося чистою водою і стало
великим, як раніше».
Діти, а ми з вами маємо економити природні багатства? (Бе-
сіда за змістом.) А зараз погляньте на ці картинки та помірку-
йте, як треба берегти те, що дає нам природа.
Обговорення картки 6
Обговорення верхніх картинок.
Що робить хлопчик? Чи добре дбати
про чистоту тіла? Яке природне багат-
ство хлопчик використовує для цього?
Хлопчик викупався і почистив зуби.
Тепер витирається рушником. Порів-
няйте картинки. Які відмінності ви по-
мітили? На якій картинці хлопчик витрачає більше води: на
тій, де вода ллється з душу та крана, чи на тій, де він вимк-
нув воду?

30
Обговорення нижніх картинок.
Що робить дівчинка? Навіщо і коли ми користуємося елек-
тричним освітленням? Чи можна гратися або читати без світла?
У яких іще випадках ми користуємося електроенергією?
Дівчинка сіла на килимок і грається із лялькою. Чи потрі-
бен їй зараз телевізор? У кімнаті два джерела освітлення — тор-
шер і люстра.
Порівняйте картинки. Які відмінності ви помітили? На
якій картинці дівчинка використовує тільки необхідне джерело
освітлення? На якій картинці дівчинка марно витрачає електро-
енергію? Що ще зайве вона увімкнула?

Гра «Будемо заощаджувати природні ресурси»


Вихователь описує життєві ситуації. Якщо названий учинок
свідчить про економію природних ресурсів, діти плескають у до-
лоні, якщо ні — тупають ногами. Потім діти називають природ-
ні багатства, які потребують економії.
Дівчинка обідає на кухні, а в кімнаті по телевізору показу-
ють мультфільми. (Дівчинка марнує електроенергію.)
Маленький хлопчик хотів набрати воду у ванну, щоб пуска-
ти в ній кораблики. Але потім він для гри набрав воду у велику
миску. (Хлопчик заощадив воду.)
Надворі холодно, господарі пішли в гості, залишивши квати-
рку відкритою. А після повернення увімкнули обігрівач, адже
в кімнатах стало холодно. (Господарі змарнували тепло та
електроенергію.)
Дідусь на дачі ввечері увімкнув ліхтарик із сонячними бата-
реями. (Дідусь заощадив електроенергію.)
У дитячому садку батьки восени заклеїли вікна смужками
паперу. (Батьки заощадили тепло в дитячому садку.)
В и х о в а т е л ь. Усі люди мають бути економними. Бути ощад-
ливим означає берегти речі, які оточують нас. Усі речі, які ти
бачиш навколо себе, зроблені руками людей. У кожну річ люди
вклали багато праці та зусиль. Берегти треба й іграшки — чим
обережніше ми будемо з ними поводитися, тим довше вони тіши-
тимуть нас і тим більше малят зможуть погратися ними. Ощадли-
ва, економна людина розважливо витрачає те, що у неї є (гроші,
продукти, природні багатства тощо), не роблячи зайвих витрат.
Заощаджувати та берегти треба світло, воду, газ, тепло, тому
що, чим більше ми будемо їх витрачати, тим більше грошей

31
необхідно буде заплатити за користування ними. Як часто бу-
ває вдома: світло горить, а в кімнаті нікого немає. А на ці гроші
можна, наприклад, купити квитки в цирк або цікаву книжку.
Та й природні ресурси: вугілля, воду, газ також треба еконо-
мити, адже чим більше ми витрачаємо, тим менше їх залиша-
ється на планеті. І може колись статися так, що ми залишимось
і без світла, і без тепла, і без води.
А знаєте, що сталося в лісовій школі далі? Учні виходили
після уроку дуже задумливі та тихі. У тиші вони раптом почу-
ли, як у їдальні капотить вода з крана. Зайченя швиденько за-
крутило кран, а білочка вимкнула світло в класі. І всі виріши-
ли, що природу та природні багатства треба берегти.
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Розпитайте батьків, як
у вашій родині заощаджують природні багатства. Зробіть малю-
нок про це.

Заняття 8
Тема. Бережливість чи жадібність?
Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з елемен-
тарними економічними поняттями «ощадливий», «жадібний»,
«бережливий»; учити розуміти різницю між цими поняттями;
формувати морально-етичні якості — доброту, товариськість;
продовжувати вчити робити елементарні висновки, відстоювати
власну думку; спонукати до оцінки вчинків інших, моделюючи
різні ситуації; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення,
увагу; виховувати дружні взаємини; самостійність.
Обладнання: картка 7, зображення героїв казки «Школа Дя-
дечка Борсука».

ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Нас вже зачекалися у лісовій школі. Та спо-
чатку ми привітаємося, як ведмежата. Уявимо себе веселими
ведмежатами і погарчимо одне на одного, проте гарчати будемо
весело і нестрашно.
Діти довільно розташовуються на килимі, виконують імітаційні
рухи, наслідуючи поведінку маленьких ведмежат (перекидаються
на підлозі, повзають, сідають тощо) та вітаються одне з одним.

32
Розповідь вихователя.
«На уроці ведмежатко сиділо дуже сумне. Дядечко Борсук
запитав, що сталося. Ведмежа спочатку мовчало, а потім роз-
повіло, що до нього вчора приходив друг. Ведмежа пригостило
друга медом, а той попросив ще. Ведмежа пригостило друга ще
та сказало, що більше меду дати не може, адже мама сказала,
що треба зберегти запас на довгу зиму. Друг назвав ведмежа жа-
дібним і пішов. А хіба ж воно жадібне?»
Діти, як ви гадаєте: чи правильно вчинило ведмежа? А як
вчинив його друг? А як би ви вчинили на місці ведмежати?
А що б ви порадили його другові? (Бесіда з дітьми.) Я знаю, що
ви в мене нежадібні. Тож давайте обговоримо, що слід вважати
жадібністю, а що — ощадливістю.
Обговорення картки 7
Давайте складемо розповідь за кар-
тинками.
Скільки дівчаток ви бачите на кар-
тинках? Придумайте для них імена.
Що зображено на першій картин-
ці? Що роблять дівчатка? Який настрій
у них? Вони жадібні чи подільчиві?
Що сталося потім? Що дівчатка запропонували третій ді-
вчинці? Як вона повелася? Як ви вважаєте, чому вона не дала
свою ляльку? (Діти висловлюють причини.) Вчинок третьої ді-
вчинки ви вважаєте ощадливістю чи жадібністю?
Що сталося потім? У кого настрій зіпсований, а в кого радіс-
ний? Що б ви порадили третій дівчинці?
Фізкультхвилинка «Веселий ранок»
Вихователь читає віршовані рядки, а діти виконують іміта-
ційні рухи відповідно до тексту. Проводиться 2–3 рази.
Будем зараз ми старатись
Самостійно одягатись.
Майка, кофточка та штанці.
Тепер шкарпетки, потім — капці.

Вправа «Що каже народна мудрість?»


Вихователь просить дітей пояснити зміст народних приказок
та прислів’їв.
Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»
33
Жадібність — всякому горю початок.
Хто не береже копійку, той і гривню не збереже.
Багатий не той, у кого всього багато, а той, кому менше по-
трібно.
Бережливого річ два століття живе.
В и х о в а т е л ь. Бути бережливим — це не означає бути ску-
пим та жадібним. Бережлива людина охайно користується ре-
чами, іграшками, але це не означає, що вона не дає це іншим
людям, дітям. А якщо ви з подарунком бабусі чи тата будете по-
водитись бережливо, ви не лише надовго його збережете, а й по-
радуєте свою рідну людину тим, що ви цінуєте її увагу та турботу.
Недарма в народі кажуть: «Багатий, не той хто багато має,
а той хто про речі дбає». І Дядечко Борсук заспокоїв ведмежа, що
він все зробив правильно. А от його друг не мав так поводитися.
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Передивіться вдома свої
іграшки — чи на місцях вони лежать, книжки — чи не позаги-
нались в них аркуші. А потім намалюйте свою улюблену іграш-
ку та принесіть малюнок у групу. Ми організуємо справжню ви-
ставку. А можливо, у вас вдома збереглися іграшки та книжки,
які належали вашим татові чи мамі. Обов’язково розкажіть нам
про них.

Заняття 9
Тема. Чи буває свято без подарунка?
Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з елемен-
тарними економічними поняттями «ощадливий», «марнотрат-
ний»; розширити уявлення про гроші, їхню цінність; формувати
поняття про обмеженість грошей, про необхідність відповідаль-
но ставитись до їхнього витрачання; виховувати організова-
ність, економність, розуміння того, що не завжди подарунок —
це куплена річ.
Обладнання: картка 8, зображення героїв казки «Школа Дя-
дечка Борсука».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Сьогодні перед початком нашої подорожі до
лісової школи пропоную вам привітатися, як зайчики: весело
пострибати на двох лапках.

34
Діти виходять на килим, виконують рухи, що імітують поведінку
зайчика (підстрибують, присідають тощо), вітаються одне з одним.
Розповідь вихователя.
«Якось у лісовій школі лисичка сповістила про свій день на-
родження. Вона так на нього чекала! Весь день тріскотіла про те,
що батьки подарували їй гроші, і сьогодні в магазині вона бага-
то чого купить. Дядечко Борсук спитав, чи впевнена лисичка,
що це принесе їй задоволення? «Звичайно!» — здивовано відпо-
віла лисичка.
Наступного дня лисичка була якась невесела. Навіть посва-
рилась із найкращою подружкою — білочкою, коли та запита-
ла, як пройшов день народження. Дядечко Борсук запитав, чи
задоволена лисичка своїми покупками. І та неохоче розповіла,
що вчора вони всією сім’єю ходили до магазину. Тато дозволив
їй витрачати подаровані гроші на свій розсуд. Спочатку лисичка
купила бантики, що були дуже яскраві. Потім — цукерки, адже
вони такі смачні. Мама зауважила, що так у лисички грошей на
все не вистачить, та доня не слухала маму. Потім купила жуйку,
мильні бульбашки, солодкий напій, морозиво. І ось вона дійшла
до іграшкового відділу і побачила ляльку, про яку мріяла дуже
довго. Полізла за грошима, а їх вже майже не залишилось…»
Як ви гадаєте, чи купили батьки ляльку лисичці? Чому? Чи
правильно лисичка витратила гроші? Чи залежить свято лише
від розмірів та кількості подарунків? (Обговорення з дітьми.)
Чи ходили ви з батьками за покупками?
Що вони купували у першу чергу?
Чи ходили ви самі за покупками?
Обговорення картки 8
Розгляньте малюнки. Цим хлопчи-
кам батьки довірили самостійно зроби-
ти покупки.
Що тримає в руках хлопчик на ма-
люнку ліворуч? Як ви гадаєте, навіщо
йому список товарів? Що він купив за
списком?
Що поклав у свій візочок хлопчик на малюнку праворуч? Чи
можна сказати, що він витратив гроші із користю?
У чийому візочку корисні продукти?
Хто з хлопчиків економний? Хто марнотратний?
У якому з хлопчиків ви впізнаєте себе?
35
Складіть правила розумного здійснення покупок у супер­
маркеті.
Фізкультхвилинка «Зайчик»
Зайчик в поле пострибав,
(Діти підстрибують на місці.)
Там морквинку відшукав.
(Нахили тулуба вліво-вправо.)
Він морквинку гризь-гризь-гризь
(Рухи руками — «тарілочки».)
Й поскакав собі у ліс.
(Плещуть у долоні.)
В и х о в а т е л ь. Бережливі, економні люди купують необхід-
ні речі і стільки, скільки їм потрібно. Для них головне слово —
«треба». А от небережливі, неощадливі люди (їх називають мар-
нотратними) часто витрачають гроші на гарні, смачні, цікаві,
але зовсім не потрібні речі. Хочу розповісти вам казочку.
В однієї жінки були три дочки. Роки минали, дочки під-
ростали. Якось мати попросила дівчаток сходити за продукта-
ми на обід. Старшу дочку вона попросила купити м’яса, серед-
ню — картоплю та овочі на салат, а молодшу — ягід на узвар.
Ось пі­шли дівчатка за покупками… Старша йде і розмірковує:
«Навіщо те м’ясо? З’їмо картоплю з салатом, зап’ємо узваром —
обійдемось без м’яса. Куплю щось солоденьке — ото мама зра-
діє!». І купила старша дочка торт. Середня дочка йшла і дума-
ла: «Навіщо та картопля, овочі? Поїмо смачного м’яса, вип’ємо
узвару — голодні не будемо. Потішу всіх чимось солоденьким,
мама зрадіє». І купила цукерок. Молодша дочка також виріши-
ла не купувати ягід, розраховуючи на смачний обід, і купила
тістечок, щоб мама зраділа. Ось дівчатка повернулись додому…»
Як вигадаєте, чи зраділа мама? Чому?
Чи правильно вчинили дівчатка?
Кого вони хотіли почастувати солоденьким: маму чи все
ж таки себе?
Дівчатка ощадливі чи марнотратні?
Ви сьогодні дізналися багато цікавого. А хочете знати, що
сталося в лісовій школі далі? Чи піднявся настрій у лисички?
Дядечко Борсук вислухав лисичку і нічого не сказав. А за-
пропонував всім учням подарувати лисичці добре слово — комп-
лімент. Усі по черзі вітали її та говорили, яка вона весела, гарна,

36
товариська, а ведмедик подарував букет квітів, які заздалегідь
приніс у клас. Лисичка слухала, і її настрій покращувався. Вона
зрозуміла, що подарунок — це не завжди… Що подумала лисич-
ка? Закінчіть речення за неї. (Відповіді дітей.)
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Намалюйте продукти
для сімейного обіду, які б придбали ви. Обговоріть з мамою, які
страви можна приготувати з них.

Заняття 10
Тема. Мишко та Михась
Освітні завдання: формувати в дітей розуміння, що для ви-
готовлення речей люди докладають багато зусиль, тому вони
є цінними; продовжувати знайомити з позитивними рисами ха-
рактеру (доброта, щедрість, працьовитість); учити розуміти їх-
ній зміст, виділяти з конкретних ситуацій і вчинків, давати мо-
тивовану моральну оцінку та самооцінку; закріпити уявлення
про жадібність та бережливість; виховувати розважливість, то-
вариськість.
Обладнання: картка 9, світлини виробництва цукерок, зобра-
ження героїв казок «Жадібні ведмежата», «Попелюшка», «Ли-
сичка і журавель», «Колосок».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. На минулому занятті ми познайомились
з компліментом. Що таке комплімент? (Відповіді дітей.) Отже,
сьогодні я пропоную вам привітати одне одного компліментом.
Діти стають у коло, вітаються, промовляючи
одне до одного компліменти.
Розповідь вихователя.
«У лісовій школі уроки проходили дуже добре. Малята все
більше дізнавались про економіку. У класі вчились два братики-­
близнюки — ведмежатка Мишко та Михась. З Мишком всі то-
варишували, кликали до спільних ігор. А Михася діти недолюб­
лювали. Адже, хоч ведмежатка і були близнюками, характер
у них був різний. Мишко був веселий, товариський, ділився
іграшками, був завжди охайний та працелюбний. Михась та-
кож був охайний, але іграшками ділився неохоче, а коли й да-
вав, то пильно стежив, як граються з його іграшкою. От із ним

37
і не дружили. Одного разу Михась не витримав і запитав, чому
з ним ніхто не дружить.»
Як ви гадаєте, що йому відповіли однокласники? А що б ви
йому порадили? (Обговорення з дітьми.)
Обговорення картки 9
Як називаються ці казки?
Які були ведмежата? Чому їх пере­
хитрила лисичка? Дайте пораду ведме-
жатам, як вони мають надалі поводити-
ся, коли щось захочуть розділити.
Хто ця дівчинка, яка миє посуд?
Яка вона за характером? Назвіть голов-
ну рису характеру Попелюшки. Чи стала б вона щасливою, якби
була не працьовитою, а ледачою?
Хто з героїв казки «Лисичка і журавель» хитрий, а хто — ро-
зумний? Чи можна сказати, що хитрощі допомагають досягти
успіху? Які риси характеру журавля вам подобаються? Чому?
Мишенята дуже веселі, вміють гарно танцювати, співати,
грати на сопілочці. А от півник ні — він завжди заклопотаний.
Якими показали себе в казці мишенята? А півник? Що вияви-
лося важливішим — працьовитість чи грайливість? Поясніть
українську народну приказку «Хто як дбає, той так і має».
Які герої вам найбільше подобаються? Чому?
На кого з казкових героїв ви хочете бути схожі?
Фізкультхвилинка «Зима»
Нехай снігами все заносить,
(Руки підняти через сторони вгору, опустити.)
Нехай лютують холоди,
(Руки на поясі, повороти тулуба вліво-вправо.)
Зима мене не заморозить,
(Рухи лівою рукою вгору-вниз.)
Насипле снігу навкруги.
(Ті самі рухи правою рукою.)
Білі і легкі сніжинки
(Вправа «ліхтарики».)
Танцюють над моїм двором.
А Дід Мороз свої картинки
(Рухи руками перед собою вгору-вниз.)
Малює радо за вікном.

38
В и х о в а т е л ь. Із давніх-давен люди висміювали жадібність
і марнотратство. У казках завжди перемагає добрий, бережли-
вий та працьовитий герой. І я сподіваюсь, що ви виростете саме
такими — працьовитими, добрими, бережливими людьми.
Михась дуже переживав за свої речі. Скажіть, а ви за свої
речі переживаєте? Ви їх бережете? А чому речі, іграшки треба
берегти? Звідки вони беруться? (Вихователь показує світлини
виробництва цукерок, проводить коротку бесіду, підводячи до
розуміння значущості праці дорослих.)
Дидактична гра «Добре чи погано?»
Вихователь називає слово, а діти відповідають, добре це чи
погано.
Наприклад: розірвати, захистити, допомогти, поділитися,
штовхнути, зруйнувати, заспокоїти, образити, підтримати.
В и х о в а т е л ь. Діти, а що ви скажете і зробите, якщо ваш то-
вариш упав і забився, йому боляче? Подружка загубила іграш-
ку і плаче? У тебе є велосипед, а у друга немає? А що б ви пора-
дили Михасеві, щоб він міг знайти собі друзів? Як ви гадаєте,
яку пораду дав йому Дядечко Борсук? (Обговорення з дітьми.)
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Намалюйте свого улюб­
леного казкового героя та розкажіть про нього.

Заняття 11
Тема. Нерозважливе ведмежа
Освітні завдання: дати дітям уявлення про рекламу як засіб
привернення уваги до товару, який хочуть продати; формувати
критичне ставлення до реклами; розвивати логічне мислення;
зв’язне мовлення; знайомити з поняттями «реклама», «акція»,
«розпродаж»; спонукати до самостійної художньої діяльності;
виховувати співчуття, доброзичливість, бажання прийти комусь
на допомогу.
Обладнання: картка 10, зображення героїв казки «Школа
Дядечка Борсука».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Сьогодні у лісовій школі сталася одна цікава
пригода. Та спочатку ми привітаємось. У мене в руках клубочок.

39
Ви будете по черзі брати його, намотувати нитку на свій стільчик
і називати своє пестливе ім’я, яким вас називають вдома.
Діти стають у коло, передають одне одному клубок,
вітаються та називають свої ласкаві імена.
Розповідь вихователя.
«Ведмежа вже деякий час збирало гроші на футбольний
м’яч. Одного разу воно гуляло і зайшло далеко в ліс. Там по-
бачило двох сорок біля великої купи шишок. ”Що ви тут роби-
те?“ — запитало ведмежа. Хитрі сороки затріскотіли, що це до-
бірні особливі соснові шишки, і якщо з них заварити чай — він
надасть сил і здоров’я. І ще додали: ці шишки потрібні всім, але
вони продадуть їх ведмежаті зовсім дешево. А от якщо він про-
дасть їх своїм друзям та знайомим, то заробить багато грошей.
А їм, сорокам, ніколи… Ведмежа спочатку розгубилося, але со-
роки тріскотіли й тріскотіли, які ці шишки гарні, пахучі. І вед-
межа повірило їм, що зможе заробити, наче дорослий, і купити
не лише гарний м’яч, а й гарну форму».
Діти, як ви гадаєте, чи буде хтось у лісі купувати шишки?
Чому? А чому ведмежа повірило сорокам? (Обговорення з діть-
ми понять «реклама», «розпродаж».)

Обговорення картки 10
Куди завітала родина?
Як ви гадаєте, що привертає більшу
увагу на вітринах: товари чи гасла, які
обіцяють вигідні ціни?
Скажіть, чи відоме вам слово рекла-
ма? Що воно означає? Де можна поба-
чити рекламу? А почути?
Що корисного про товари ми можемо дізнатися з реклами?
Навіщо продавці хвалять ті чи інші товари?
Чи завжди слід купувати товари, які рекламують у магази-
ні? Чому?
Придумайте правила, які допоможуть обрати з-поміж това-
рів дійсно потрібні.
В и х о в а т е л ь. Мабуть, ви часто чуєте від батьків чи інших
дорослих або по телевізору слова «акція», «розпродаж». Зазви-
чай акції проводять з метою реклами нового товару, щоб люди
за доступною ціною змогли покуштувати його, або, якщо це при-
лад, випробувати його та розповісти іншим. Такі акції вигідні

40
покупцям. Та, на жаль, іноді недобросовісні керівники магази-
нів, супермаркетів виставляють товар протермінований або май-
же протермінований, тож покупцям необхідно бути дуже уваж-
ними.
Напевне, вам добре відомо, що з часом змінюється мода, з’яв-
ляються нові моделі одягу, новітня побутова техніка, фантас-
тичні іграшки тощо. У таких випадках магазини влаштовують
розпродаж товарів, які не встигли продати до отримання нових.
Проте речі, які вийшли з моди або перестали бути популярними,
не втрачають ані свого привабливого вигляду, ані якості. Часто
нові і більш сучасні трохи відрізняються за виглядом або мають
незначні зміни у правилах користування (зокрема побутова тех-
ніка, телефони). Саме тому купити їх зі значною знижкою під
час розпродажу дуже вигідно для родини.
Рекламу створюють виробники, щоб їхні товари (продукти
харчування, одяг, побутові прилади тощо) швидше продавалися
й приносили більший дохід. Тому вони якомога повніше праг-
нуть розкрити всі привабливі особливості речей, які виготовля-
ють. Проте повністю рекламі все ж таки довіряти не слід, адже
в ній завжди є трохи казковості й перебільшення якостей това-
ру, який насправді майже не відрізняється від таких самих, ви-
готовлених іншими виробниками.
Фізкультхвилинка «До водопою»
Щоб напитися водички,
Звірі йшли гуртом до річки.
(Діти йдуть по колу одне за одним.)
За мамою-слонихою ступало слоненя,
(Крокують, гучно тупаючи.)
За мамою-левицею бігло левеня.
(Крокують із високим підніманням колін.)
За мамочкою-мавпою стрибало мавпеня,
(Пересуваються стрибками.)
За мамою-жирафою йшло жирафеня.
(Ідуть на носках, руки зі з’єднаними
долоньками підняті вгору.)
Ніхто нікого не ображає,
(Повертаються обличчям всередину кола,
стають на коліна з опорою на долоні.)
Усі водички напитись бажають.
(Імітують рухи тварин під час водопою.)
41
В и х о в а т е л ь. А зараз я пропоную вам об’єднатися у групи
і зробити рекламу іграшки, картинка якої у вас на столах.
Групи виконують завдання, вихователь звертає увагу,
що діяти треба разом, тоді результат буде кращий.
Діти презентують свою рекламу, решта слухає.

В и х о в а т е л ь. Дуже цікаві у вас вийшли роботи! А знає-


те, що сталося далі з ведмежатком? Поки воно несло ті шиш-
ки, кілька разів впало та набило собі гулі — шишки. Ніхто не
купував його шишки, а лише сміялися. Коли Дядечко Борсук
про все дізнався, він пояснив, що ведмедик зустрів непорядних
продавців і витратив свої гроші дарма. Ведмежа майже запла-
кало. Воно так хотіло купити новий м’яч, щоб разом із друзями
грати у футбол. Однокласники вирішили допомогти йому. Ра-
зом із Дядечком Борсуком вони зробили із шишок гарні іграшки
та влаштували ярмарок. Лисичка та білочка намалювали хвос-
тиками гарну рекламну афішу «Іграшковий ярмарок-свято» та
розташували її на найбільшому дубі. У визначений час усі меш-
канці лісу з дитинчатами завітали на цей ярмарок. Витвори із
шишок вийшли дійсно гарні та цікаві для малечі, тож невдов-
зі всі були розпродані. Однокласники пішли разом до магазину
спортивних товарів, де на виручені гроші ведмежа змогло купи-
ти собі недорогий, але дуже якісний м’яч. Грошей вистачило ще
й на спільне чаювання зі смачними цукерками. Ведмежа було
дуже вдячне друзям, а ще зрозуміло: звертаючи увагу на рекла-
му, слід добре поміркувати, чи потрібна тобі ця річ, чи якісна
вона та наскільки вигідним є для тебе її придбання.
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Разом з батьками приду-
майте рекламу (намалюйте або зробіть аплікацію) ваших улюб­
лених ласощів, які готують бабуся чи матуся.

ПОТРЕБИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Заняття 12
Тема. Потреби чи забаганки?
Освітні завдання: познайомити дітей з новими економічними
поняттями «потреби», «товари», «послуги»; спонукати до розу-
міння того, що необхідно самій дитині, навколишнім людям,

42
рослинам, тваринам в різних ситуаціях; формувати розуміння
того, що потреби можуть бути першочергові (повітря, їжа, вода);
прищеплювати уміння зіставляти свої бажання зі своїми мож-
ливостями; учити розрізняти поняття «потреба» та «забаганка»;
розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати по-
вагу до потреб та бажань інших.
Обладнання: картка 11; матеріали до дидактичної гри «То-
вар чи послуга?»; зображення героїв казки «Школа Дядечка
Борсука».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Щодня люди вітаються одне з одним, бажа-
ють іншим добре провести день. Зробити це можна по-різному.
Привітаємося тихо, гучно, сумно, радісно.
Діти стають у пари, вітають одне одного,
змінюючи силу та інтонацію голосу.
Розповідь вихователя.
«Сьогоднішній урок в лісовій школі присвячений потребам.
Звечора Дядечко Борсук дав учням завдання: намалювати свої
бажання — те, що вони хотіли б здійснити або отримати. Учні
принесли малюнки і на уроці обговорювали, що, крім бажань,
у всіх є ще й потреби. Лисичка намалювала кілька малюнків
і пояснила, що в неї багато бажань та потреб. Дядечко Борсук
запитав: «У тебе багато потреб чи забаганок?».
Як ви вважаєте, чим потреба відрізняється від забаганки?
Чи часто ви вередуєте? (Бесіда з дітьми.)
Обговорення картки 11
Хлопчик снідає. Яку потребу він за-
довольняє? Чи будь-яка їжа корисна
для нас?
Дівчинка прибирає кімнату. Яку по-
требу вона задовольняє? Чому важливо
жити в чистоті?
Хлопчик читає книгу, на столі у ньо-
го лампа. Чому він увімкнув її? А яку потребу може задовольни-
ти цікава та корисна книжка?
Дівчинка грається з кішкою та гладить її. Яка важлива ди-
тяча потреба зображена на малюнку? А яку потребу мають і тва-
рина, і людина? Поміркуйте, чому любов є важливою нашою по-
требою.
43
Хлопчик спить у ліжечку. Яка важлива потреба людини по-
казана на малюнку?
Дівчинка поливає квітку. Яку потребу рослини (і людини та-
кож) вона задовольняє? Поміркуйте, навіщо ми заводимо кім-
натні рослини. Чи є потреба у красі важливою для нас? Чому?
В и х о в а т е л ь. Потреби — це те, що нам потрібно, або те,
щоб нам хотілось би мати. Потреб завжди дуже багато. Серед
усієї різноманітності та численності потреб є такі, без задово-
лення яких людина не може жити. Наприклад, потреба в їжі та
воді (коли людина зголодніла або захотіла пити), потреба у від-
починку (коли людина втомилася), потреба у повітрі, теплі, світ-
лі. Це — найголовніші наші потреби, без задоволення яких ми
не зможемо жити. І вони також є у тварин і рослин.
Але наскільки б нудним було наше життя, якби ми тільки їли,
пили і спали досхочу. Ми б зовсім не відрізнялися від тварин чи
рослин. Але життя людини набагато складніше й цікавіше, тож
до наших потреб додаються такі важливі, як освіта, робота, чи-
стота, краса, мистецтво. Ці потреби зазвичай не є життєво необ-
хідними, але роблять наше життя цікавішим, різноманітнішим,
а нас — кращими. Для дітей такою важливою потребою є, звичай-
но, гра. Назвіть свої улюблені іграшки та ігри. Чого ви навчилися
робити завдяки ним? (Діти відповідають на запитання.)
А що ж таке забаганка? Часто навіть дорослі люди можуть
переплутати її із потребою. Адже нам здається: те, що ми хоче-
мо мати, і є нашою потребою. Але це не так. Давайте у грі спро-
буємо зрозуміти, як можна відрізнити потребу від забаганки.

Дидактична гра «Придумай заміну»


Вихователь описує життєві ситуації, а діти разом із ним ана-
лізують їх.
Бабуся купує в аптеці ліки для онуки. Чи можна їх замінити
чимось? Ліки — це потреба чи забаганка?
Хлопчик просить купити нову машинку. Чи можна її чимось
замінити у грі? Нова іграшка — потреба чи забаганка?
Дівчинці купили нові книжки і форму, адже вона іде до шко-
ли. Чи можна їх чимось замінити? Підручники та форма — по-
треба чи забаганка?
Дівчинка просить купити солодкий газований напій, адже
вона хоче пити. Чи можна замінити чимось цей напій? Він —
потреба чи забаганка дівчинки?

44
Хлопчику на його прохання купили велосипедний шолом.
Чи можна його замінити чимось? Шолом — потреба чи забаган-
ка хлопчика?
Фізкультхвилинка «Цуценя»
На кухню стрімголов
(Біг на місці.)
Через багато перепон,
Цуценя летіло,
(Руки зігнуті в ліктях перед собою,
піднімати-опускати зап’ястки, як лапки.)
Трохи всіх не задавило.
На місці весело стрибало —
(Стрибки на місці.)
Господаря наздоганяло.
Поїв, попив, погавкав,
(Потирання «лапки об лапку».)
Просячи ще добавку.
В и х о в а т е л ь. Предмети, які купують, називаються товара-
ми. А іноді нам потрібні послуги — огляд лікаря, стрижка у пе-
рукаря, поїздка містом або країною. А якими послугами кори-
стуєтесь ви та ваші близькі? (Обговорення з дітьми.)

Дидактична гра «Товар чи послуга?»


Кожна дитина отримує набір маленьких карток і дві великі
з літерами Т і П.
Завдання: розкласти картки на дві групи — товар або послуга.
Товар Послуга
пірамідка тролейбус
книжка поштар
чоботи перукар
морозиво касир на касі
В и х о в а т е л ь. А товари та послуги надають люди різних
професій. Я буду описувати професію, а ви називайте її.
Розвивальна вправа «Упізнай професію»
Я приношу пошту, тож я — … (поштар, поштарка).
Я видаю гроші в банку, тож я — … (касир, касирка).
Я роблю зачіски, тож я — … (перукар, перукарка).

45
Я підмітаю двір, тож я — … (двірник, двірничка).
Я лікую людей, тож я — … (лікар, лікарка).
Я навчаю дітей у школі, тож я — … (вчитель, вчителька).
В и х о в а т е л ь. Скажіть, друзі, що має спершу задовольня-
ти людина: потреби чи забаганки? (Обговорення з дітьми.) Ось
і в лісовій школі всі замислились про потреби, бажання та заба-
ганки.
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Обговоріть з батьками,
які потреби є у вашій родини, у кожного її члена.

Заняття 13
Тема. Однакові чи різні?
Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей з поняттям
«потреба» та його змістом; поглибити знання про професії до-
рослих, значення їхньої праці для інших; формувати уявлення
про те, що потреби можуть залежати від віку та статі людини;
спонукати до розуміння, що забаганки не мають бути виконані
в повному обсязі та негайно; розвивати логічне мислення, увагу,
зв’язне мовлення; виховувати повагу до праці дорослих.
Обладнання: картка 12; матеріали до гри «Хлопчики — дів­
чатка»; зображення героїв казки «Школа Дядечка Борсука».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Одна з потреб людини — потреба в спілкуван-
ні. А чи можна привітатися без слів? Давайте спробуємо.
Діти стають у коло. За допомогою жестів, міміки, дотиків
вони вітаються, передаючи вітання одне одному по колу.
Розповідь вихователя.
«Сьогодні у лісовій школі близнята Мишко та Михась дуже
хвилювалися — у них був день народження. Чи не забули про цю
подію їхні друзі? По закінченню уроків однокласники підійшли
привітати братиків зі святом, і ті запросили їх до себе в гості.
Свято вийшло дуже веселе та смачне. Брати-іменинники та їхні
друзі грали у веселі ігри, бігали наввипередки, смакували ті-
стечками із запашним чаєм. Аж ось настав час відкривати пода-
рунки. Їжачок подарував два однакові м’ячики, лисичка — дві
машинки, білочка — два гарні теплі шарфики на зиму. Мишко
та Михась подякували друзям. Вчитель Дядечко Борсук також

46
приніс два подарунки, але на відміну від інших вони були зов-
сім різні. Коли ведмедики їх відкрили, то кожен із них радісно
плеснув у долоні.»
Як ви гадаєте, чому Мишко та Михась зраділи різним пода-
рункам?
Що міг подарувати Дядечко Борсук кожному з них? (Діти
висловлюють припущення, які різні подарунки міг зробити вчи-
тель ведмедикам.)
Обговорення картки 12
Розгляньте на картці малюнки та
окремі предмети.
Що робить хлопчик? Якого предме-
та не вистачає на малюнку?
Що робить бабуся? Який предмет ми
дамо їй?
Що робить дідусь? Який предмет
йому потрібен?
Що робить дівчинка? Який предмет їй потрібен?
Яка погода зображена на малюнку?
В и х о в а т е л ь. У різних людей різні потреби. Потреби зале-
жать від віку людини, її здоров’я, занять та ще багатьох умов,
у які вона потрапляє. Наприклад, бабусі не потрібні санчата,
а онукові — паличка. У дощову погоду людині потрібна пара-
солька, а в спекотну — панамка та сонцезахисні окуляри. Літ-
ній людині зазвичай потрібні окуляри, а дитині — іграшка. Та-
кож на потреби людини впливають її стать, смак та уподобання.
Фізкультхвилинка «Пролісок» (За Т. Лисенко)
Вихователь читає віршовані рядки, а діти виконують рухи за
змістом тексту.
Перший пролісок прокинувсь,
Снігом вмився, потягнувсь,
Білу одягнув сорочку,
Випростав свої листочки.
Чемно з лісом привітався
І, щасливий, розсміявся.
В и х о в а т е л ь. Та є потреби, які називаються найголовні-
шими. Це потреба у їжі, одязі, потреба у сім’ї, любові близь-
ких тощо. Назвіть такі предмети, які людина б хотіла мати,

47
але могла без них обійтись. (Дорогий телефон, багато одягу,
дорога іграшка тощо.)
А чи однакові потреби у хлопчиків та дівчаток? Як ви гадає-
те? (Відповіді дітей.)
Розвивальна гра «Хлопчики — дівчатка»
Вихователь показує картинки (або називає слова) з різними
речами, а діти показують відповідні картинки — хлопчика чи
дівчинку. Якщо річ підходить і хлопчикам і дівчаткам — пока-
зують обидві картинки.
Картинки: лялька, санчата, машинка, велосипед, морозиво,
спідничка, робот, молоток, дитячий візок, бантик, цукерки.
В и х о в а т е л ь. Ваші батьки і всі дорослі мають різні профе-
сії, проте всі вони приносять користь нашому місту, селищу та
всій країні.
Дидактична гра «Назвіть професію»
Вихователь називає слова, а діти — відповідні професії.
Наприклад: смачна страва (кухар), сукня (дизайнер, швач-
ка), дитячий садок (вихователь, помічник вихователя), здо-
ров’я (лікар), зачіска (перукар).
В и х о в а т е л ь. А хочете дізнатися, що подарував брати-
кам-ведмедикам Дядечко Борсук? Мишкові він подарував чудо-
вий конструктор, а Михасеві — книжку про далекі країни. Тоді
учні лісової школи зрозуміли, що подарунки для друга чи по-
други слід обирати особливі, адже кожен із них має свої уподо-
бання.
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Обговоріть зі своїми рід-
ними, які уподобання або захоплення вони мають. Намалюйте
для кожного члена своєї родини особливий подарунок.

Заняття 14
Тема. Чому зайченя сумує?
Освітні завдання: закріпити в дітей поняття «потреба»; ак-
туалізувати, що потреби можуть бути матеріальні або духовні
(моральні); формувати розуміння, що для виготовлення речей
люди докладають багато зусиль, тому вони є цінними; розвива-
ти логічне мислення, зв’язне мовлення, уяву; формувати вміння

48
відстоювати власну думку; виховувати розуміння потреби кож-
ної людини у підтримці та любові родини.
Обладнання: картка 13, зображення героїв казки «Школа
Дядечка Борсука»; матеріали до гри «Виклади картинки».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. На минулому занятті ми дізнались, що
в кожного з нас є свої потреби. Проте кожній людині потрібні
ще й увага та тепло друзів. Поверніться одне до одного, посміх-
ніться та обніміть своїх друзів.
Діти стають у коло, вітаються, передаючи
одне одному обійми та посмішку.
Розповідь вихователя.
«Сьогодні зайченя прийшло до школи дуже сумне. Ні з ким
не гралося, було неуважне на уроках. Учитель Дядечко Борсук
запитав, що сталося. Зайченя розповіло, що мама два дні тому
поїхала у відрядження. А зайченя дуже сумує за нею, її обій-
мами, казками. Учні переглянулися, адже зайченя вже дорос-
ле, ходить до школи. А Дядечко Борсук пояснив, що любов —
це також одна з найважливіших наших потреб, але її не можна
торкнутися або купити. Це не матеріальна, а духовна потреба.»
А які ще нематеріальні потреби є у вас? (У спілкуванні, пі-
клуванні тощо.)

Обговорення картки 13
Діти граються разом. Яка це потреба?
Матуся читає дітям книжку, цілує
їх та обнімає. Яка це потреба дітей?
Рятівник виносить дитину з палаю-
чого будинку. Яку її потребу він допо-
міг здійснити?
Хлопчик катається на скейті, добре
захистивши себе шоломом, наколінниками й налокітниками.
Яка потреба хлопчика забезпечена?
Дівчинка гуляє з песиком, піклується про нього. Яку свою
потребу вона забезпечує?
Щаслива родина вийшла гуляти на дитячий майданчик. Які
її потреби задоволені?
В и х о в а т е л ь. Окрім їжі, води, житла, одягу є й інші по-
треби — у спілкуванні, дружбі, любові, безпеці. Найголовніша

49
потреба — це потреба у сім’ї. Коли вся родина збирається ра-
зом, коли тебе завжди підтримають найрідніші люди, коли тато
й мама — найкращі твої друзі, які ніколи не зрадять і завжди
пробачать будь-яку твою витівку, коли ніхто з близьких тобі лю-
дей не хворіє, то нова іграшка чи солодощі не такі вже й важли-
ві! Ви згодні? (Бесіда із дітьми.)
Фізкультхвилинка «Ростуть квіти»
Ростуть квіточки — краса, на пелюстках роса.
(Руки розведені в сторони, повороти вліво-вправо.)
До сонця тягнуться вони, за ними потягнись і ти.
(Руки підняти через сторони, стати на носочки, по-
тягнутися.)
Вітер щоки надував і квіточки колихав.
(Нахили вправо-вліво.)
Нахиляються квітки, опускають пелюстки.
(Нахил вперед, руками торкнутися підлоги.)
Потім знову піднімають, діточок усіх вітають.
(Руки вгору, похитати ними вправо-вліво.)

Дидактична гра «Що зайве?»


Вихователь пропонує дітям подивитися на картинку та ви-
значити, який предмет не підходить під цей вид товарів.
Іграшки: лялька, машинка, яблуко, пірамідка, кубики.
Одяг: спідниця, чоботи, шуба, сорочка, штани.
Меблі: стіл, стілець, телевізор, софа, шафа.
Посуд: тарілка, каструля, квітковий горщик, глечик.
Хлібні вироби: батон, білий хліб, сухарики, пряники, моро-
зиво.
В и х о в а т е л ь. Скажіть, чи бережете ви подарунки від ва-
ших близьких? А чому їх треба берегти? (Бесіда про те, що для
виготовлення речей прикладено багато зусиль дорослих, тому
їх треба берегти.)
Дидактична гра «Виклади картинки»
Діти отримують набір карток із зображеннями виробництва,
матеріалу, товару.
Наприклад:
швейна машинка — тканина — сукня;
ферма — молоко — морозиво;
піч — колоски — буханець хліба.
50
Завдання: викласти всі картинки у правильній послі­
довності.
В и х о в а т е л ь. Після закінчення уроку до зайченятка пі-
дійшли друзі. Вони обійняли його, сказали слова підтримки,
і зайченяті стало легше. Дядечко Борсук дивився на них і ра-
дів, що його учні вміють так добре дружити.
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Намалюйте портрет ва-
шої сім’ї.

ГРОШІ, ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ


ГРАМОТНОСТІ
Заняття 15
Тема. Вовченя обмінюється
Освітні завдання: дати дітям знання про те, що в давнину,
коли не було грошей, люди вели натуральне господарство; по-
знайомити з економічним терміном «бартер»; розвивати логіч-
не мислення, комунікабельність, уяву; виховувати ввічливість,
дружні взаємини.
Обладнання: картка 14; матеріали до гри «Поміняймося»;
зображення героїв казки «Школа Дядечка Борсука».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Сьогодні я пропоную вам привітатися дуже
незвично. Закінчіть речення: «Добрий день! Я дуже схожий/
схожа на … (назва тварини), адже я … (уподобання або риси ха-
рактеру)».
Діти стають у коло і по черзі називають тварин —
учнів лісової школи, на яких хочуть бути схожі.
Потім вони вітаються з усіма друзями.
Розповідь вихователя.
«В лісовій школі з вовченям сталася кумедна історія. Вам ці-
каво? Воно принесло до школи невеличку синю машинку. Але
йому сподобалась червона машинка ведмедика Михася, тож
вони помінялись. Потім вовченя поміняло червону машинку на
гарну лінійку їжачка, а згодом лінійку — на цукерки білочки,

51
цукерки — на м’ячик зайченяти, м’ячик — знову на синю ма-
шинку. І тоді вовченя зрозуміло, що синя машинка — його,
і вона знову до нього повернулась. Учитель Дядечко Борсук, по-
чувши цю історію, сказав, що сьогодні учні займалися барте-
ром».
А ви знаєте, що таке бартер? Я вам розкажу. Та спочатку да-
вайте розглянемо малюнки.

Обговорення картки 14
Що означає поділитися чимось?
Що означає купити щось? Чи можна
купити будь-що без грошей?
А що означає помінятися із кимось?
Чи потрібні для цього гроші?
Чим обмінюються люди? Вони від-
дають те, що їм потрібно, чи те, чого
в них багато?
Чим відрізняється обмін від купівлі?
Придумайте і складіть розмову двох господарів/господинь
щодо обміну товарами.
Наприклад:
— Я працювала все літо на городі і зібрала дуже великий уро-
жай овочів. Вони смачні та корисні. Частину врожаю я з раді-
стю поміняю.
— А я довго збирала в лісі гриби та горіхи і набрала повні ко-
шики. Вони запашні та дуже смачні. Частину лісових гостинців
я з радістю поміняю.
— Якщо я поміняю частину своїх овочів на твої гриби, то
спечу чудові пиріжки із грибами.
— Якщо я поміняю частину своїх грибів на твої овочі, то зва-
рю смачний борщ.
В и х о в а т е л ь. Колись у давнину люди ще не придумали гро-
ші. І для того щоб отримати якусь потрібну річ, треба було обмі-
нятися. Люди обмінювали те, що мали, на те, що їм було потріб-
не. Обмін товарами без грошей називається бартером.
Поступово просто обмінюватись речами виявилося незруч-
ним, і люди вирішили для покупок використовувати цінні та
необхідні для всіх речі, наприклад сіль, зерно, золото. Наші
пращури в Давній Русі замість грошей використовували хутро,
у Давньому Китаї — рис, в Африці — мушлі.

52
Згодом люди визначили, що найкраще для купівлі вико-
ристовувати ті речі, які можна зберігати тривалий час. Адже ху-
тро з часом псувалося, рис міг не вродити, а мушлі — розбитися.
А от шматочки золота та срібла виявилися якнайкраще придат-
ними для торгівлі, адже це коштовні метали, що ніколи не псу-
ються. Тож згодом саме із золота і срібла стали виготовляти мо-
нети — перші гроші.

Фізкультхвилинка «Ворони»
Вихователь читає віршовані рядки, а діти виконують рухи
за їхнім змістом.
До нас ворони прилітали,
Вони крилами помахали.
(Діти виконують змахи руками.)
Ще й покрутили головою,
(Повертають голову в різні сторони.)
Й заспівали нам з тобою: «Кар!».
Діти в супроводі жвавої музики рухаються кімнатою, зобра-
жуючи птахів.

Дидактична гра «Поміняємось»


Діти беруть торбинки, у кожній лежить який-небудь товар
(яблуко, пляшка молока, муляж риби, хлібини тощо) та зобра-
ження того товару, який треба виміняти.
Завдання: через обмін отримати заданий товар (завдання має
бути продумане так, щоб обмін відбувався по ланцюжку, а не
в парі).
В и х о в а т е л ь. Скажіть, вам складно було? Чи одразу вдало-
ся отримати те, що вам було потрібно? (Підвести дітей до розу-
міння, що бартер — це не завжди зручно.) А скажіть, чи можна
купити чи виміняти все, що нам потрібно? Ні, не можна купити
дружбу, любов, повагу. Ось скільки коштує дружба? (Аніскіль-
ки, її не можна купити.) Так, дружба безцінна.

Дидактична гра «Продається чи ні?»


Вихователь називає слова, а діти, якщо продається, показу-
ють картку з грошима, якщо ні, — картку із сонечком.
Наприклад: обійми мами, склянка води, гарний настрій,
друг, посмішка, гарна погода, книжка, лялька, любов, хліб.

53
В и х о в а т е л ь. Отже, тепер ви знаєте, що таке бартер. І вов-
ченя з учнями дізналося. Ідучи додому, воно думало: «Може,
бартер — це і незручно, зате цікаво та весело!» А як ви дума-
єте, що краще використовувати — бартер чи гроші? (Бесіда
з дітьми.)
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Прочитайте казку «Пів-
ник та бобове зернятко» (як курочка мінялася з героями каз-
ки, щоб дістати для півника, який вдавився бобовим зернятком,
шматочок масла). Придумайте і намалюйте предмети, якими
могли користуватися замість грошей герої різних казок: ельфи,
гноми, лісові мешканці тощо.

Заняття 16
Тема. Чий гаманець?
Освітні завдання: познайомити дітей з історією виникнення
грошей; розширити уявлення про гроші, їхню цінність, можли-
вості використання; ввести поняття «гроші», «монети», «плас-
тикова картка»; учити лічити монети різної вартості в межах
10; розвивати логічне мислення, уяву; спонукати до проявів
творчості; виховувати бажання дізнаватися нове, уміння діяти
в парах, доброзичливе ставлення до інших.
Обладнання: картка 15; матеріали до дидактичної гри «По-
лічимо монети»; приладдя для малювання; зображення героїв
казки «Школа Дядечка Борсука».
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Люди можуть спілкуватися одне з одним
по-різному: словами, виразами обличчя, жестами. Як можна
привітатися без слів? (Посміхнутися, привітно кивнути голо-
вою, обійнятися тощо.) Я пропоную привітатися одне з одним
без слів.
Діти стають у пари, вітають одне одного
за допомогою жестів та міміки
(за власним вибором).
Розповідь вихователя.
«Сьогодні у білочки був дуже турботливий день: їй треба було
відвідати школу, потім допомогти мамі по господарству, зроби-
ти уроки, а ще хотілося погуляти з друзями. Повертаючись зі

54
школи, вона так поспішала, що майже зовсім не дивилася під
ноги. І ледве не впала, спіткнувшись об щось. Це був чийсь га-
манець. Грошей в ньому було не дуже багато, але там був і ре-
цепт на ліки. Білочка озирнулася, та поруч нікого не було…»
Що б ви зробили в цьому випадку? Як треба вчинити в тако-
му випадку? (Бесіда з дітьми.)
Що відбулося із білочкою, я вам розкажу трохи пізніше.
А зараз давайте розглянемо картку.

Обговорення картки 15
Гроші яких країн ви знаєте?
Які монети ви впізнаєте?
Чи є серед грошей, що на картці, мо-
нети нашої країні?
Яка монета вам здається найгарні-
шою? Чому?
В и х о в а т е л ь. Із часом люди ви-
найшли гроші, за допомогою яких було легко купувати необхід-
ні речі. Вони називалися монетами. Гроші виготовляли з різ-
них металів, так з’явились металеві гроші. Робили їх зі срібла,
міді і навіть золота. Найзручнішими виявились круглі монети.
Монети були не лише різної величини, а й різної вартості. Моне-
ти прикрашали по-різному.
У кожної країні є свої гроші. Гроші іншої країни називають
валютою. Гроші України називають копійками та гривнями.
Пізніше люди зрозуміли, що монети незручні: носити їх
важко. Щоб купити щось дороге, треба було принести цілий мі-
шок монет. Тоді монети замінили паперовими грошима. Нині
багато хто використовує банківські пластикові картки. Од-
нак і зараз ми користуємося монетами для придбання дрібних
речей.
Як ви вважаєте, що більше: одна гривня чи одна копійка?

Фізкультхвилинка «Полічимо гроші»


Один, два, три, чотири, п’ять —
(Крокування на місці.)
Будем гроші рахувать.
(Рухи долонями перед собою.)
Гривня ось, а ось і дві,
(Повороти тулуба вліво-вправо.)

55
В кулачок собі візьми.
(Колові рухи кулачками.)
Монетки круглі, металеві,
(Стрибки на місці на двох ногах.)
Дітки мають їх веселі.

Практична робота
Діти отримують олівці, фломастери, маркери, аркуш, на
якому намальовані або наклеєні кольорові кола різної величи-
ни. Вихователь пропонує їм намалювати на цих монетах свій ві-
зерунок.
В и х о в а т е л ь. Як ви гадаєте, що в мене у торбинці? (Подзвя-
кує монетками.) Які монети ви знаєте? (Дістає і показує 1, 2,
5 грн монетами.)

Дидактична вправа «Полічимо монети»


Кожна дитина отримує картку і зображеннями гаманців,
в яких намальовані монети різної вартості, та набір муляжів
українських монет. Діти під кожним гаманцем викладають від-
повідні монети.
В и х о в а т е л ь. А хочете знати, що сталося з білочкою? Що
вона зробила зі знайденим гаманцем? Білочка принесла гама-
нець мамі, а та порадила написати оголошення та розклеїти його
в лісі.
Незабаром прийшла заплакана кізонька і сказала, що це її
гаманець. Їй шкода не стільки гаманця та грошей, скільки ре-
цепта, за яким треба купити ліки для бабусі. Білочка повернула
гаманець, а потім провела кізоньку до аптеки. Кізонька, дуже
щаслива, ще раз подякувала білочці. Білочка також була ща-
слива від того, що вчинила правильно, і що знайшлася господи-
ня гаманця.
Чи правильно вчинила білочка?
А ви б вчинили так само?
А що треба робити, коли знаходиш чужі речі?
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Згадайте з батьками
та намалюйте ілюстрацію до казки, герої якої користувалися
монетами.

56
Заняття 17
Тема. Чому з’явились паперові гроші?
Освітні завдання: розширити уявлення дітей про гроші, істо-
рію їхнього виникнення; продовжувати вчити дітей розв’язува-
ти арифметичні задачі в межах 10; знайомити з різним комбіну-
ванням паперових грошей для сплати товару; розвивати логічне
мислення, увагу; закріпити знання про зовнішній вигляд монет
та купюр; виховувати інтерес до навколишнього світу, бажання
дізнаватися нове.
Обладнання: муляжи банкнот різних країн світу та Украї-
ни; картка 16; матеріали до гри «Як сплатити?» (імпровізовані
іграшкові купюри вартістю від 1 до 10, картки із зображення-
ми товарів та їхніх цін); зображення героїв казки «Школа Дя-
дечка Борсука».
Попередня підготовка до заняття: перед проведенням за-
няття діти разом із вихователем повторюють склад числа в ме-
жах 10.
ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Сьогодні я пропоную привітатися від імені
дитинчат тварин або пташок, чия назва починається на ту саму
літеру, що й ваше ім’я.
Діти стають у коло, називаються тваринками та вітають
одне одного. Наприклад: Олег — оленя; Марина — мавпеня;
Лесик — лисеня; Яна — ящірка; Ромчик — рисеня;
Світланка — совеня; Катруся — козеня. Якщо дітям
важко визначити тварину, вихователь допомагає їм.
Розповідь вихователя.
«Ми вже багато чого дізнались разом з учнями лісової шко-
ли. От і сьогодні на уроках звірята обговорювали, як багато вони
дізналися нового в школі і про потреби, і про прибутки, і про
гроші. Та раптом лисичка запитала: ”А звідки з’явилися папе-
рові гроші?“. Вам також цікаво дізнатися про це?»
Обговорення банкнот різних країн
Розгляньте гроші різних країн. Чим вони схожі і чим від-
різняються від монет? Із якого матеріалу виготовлені, яку ма-
ють форму?
Що обов’язково зображено на банкнотах усіх країн? А що
означають ці цифри?

57
Чим відрізняються банкноти різних країн? Які кольори вони
мають, які малюнки їх прикрашають?
Покажіть з-поміж банкнот гроші України. Чи знаєте ви осіб,
які зображені на купюрах різної вартості?
Розкладіть банкноти України за вартістю від найменшої до
найбільшої.
В и х о в а т е л ь. Як ви вже знаєте, монети виявилися незруч-
ними в користуванні, оскільки метал важкий, і для сплати ве-
ликої суми потрібно було насипати повний мішок монет. Саме
тому люди почали виготовляти нові гроші — паперові. Уперше
вони з’явилися в Давньому Китаї, а потім їх запровадили і в ін-
ших країнах світу.
Паперові гроші ще називають купюрами, або банкнотами.
Проте і монети залишилися, на них в різних країнах можна зро-
бити невеличкі покупки. Однак виявилося, що й паперові гроші
не завжди зручні: вони можуть намокнути, порватися, загоріти-
ся, їх дуже легко загубити. Отже, нині дуже багато людей пере-
ходять на розрахунки саме карткою.
Таку картку отримують в банку: людина спочатку прино-
сить до банку готівкові гроші, а банк обмінює їх на пластико-
ву картку та надає визначену комбінацію цифр — особистий
код. Якщо провести картку через спеціальний пристрій на касі
магазину, аптеки, вокзалу тощо та набрати код, то банк спла-
тить за зроблену покупку. Але дуже важливо тримати свій
код у секреті, щоб карткою не зміг скористатися ніхто, крім її
власника.
Загубити можна як монети чи паперові гроші, так і картку.
Загублені гроші навряд чи можна повернути, а от зберегти ті,
що містяться на картці, можливо. Для цього потрібно зверну-
тися телефоном до банку, і він зробить картку неробочою (за-
блокує). А гроші, які має людина, банк збереже і потім видасть
власнику грошей нову картку.

Обговорення картки 16
Що таке пластикова картка? На що
вона схожа? Де можна її отримати?
Як і де можна розрахуватися пласти-
ковою карткою?
Чому пластикова картка зручніша
від паперових грошей та монет?

58
А в чому головна незручність пластикової картки? (Гроші
в гаманці можна полічити, а скільки залишилося грошей, ска-
зати одразу не можна, потрібно перевірити в банку.)
Поміркуйте і скажіть, у яких випадках не можна сплатити
за покупку пластиковою карткою?
Фізкультхвилинка «Пори року»
Знаємо ми пори року,
Всі вони для нас нівроку!
(Діти крокують на місці.)
Влітку любимо купатися,
Взимку — на санчатах мчатися.
(Виконують імітаційні рухи відповідно до змісту.)
Птахів повернула весна,
Осінь фрукти принесла.
Пори року всі ми любимо,
(Нахили тулуба вліво-вправо.)
Назви їхні не забудемо:
Літо, осінь і зима,
(Загинати по черзі пальці на руках.)
За ними йде весна красна!
(Підняти руки вгору.)
Дидактична гра «Як сплатити?»
Вихователь роздає дітям набори імпровізованих купюр вар-
тістю від 1 до 10 та картки із зображеннями товарів та їхніх цін.
Малюки мають скласти 2–3 варіанти сплати за товари.
Дидактична вправа «Додай слово»
Монета кругла, а банкнота…
Банкнота паперова, а монета …
Монета дзвенить, а банкнота …
Монета металева, а банкнота …
В и х о в а т е л ь. Тепер ви можете розповісти, чому з’явились
паперові гроші та пластикові картки. Ви знаєте, що пластико-
ві картки — це сучасний зручний вид грошей, але ними можна
розрахуватися не всюди. Розкажіть, що найбільше вам сподоба-
лося на занятті. (Діти діляться враженнями.)
Вихователь підводить підсумки заняття.
Завдання для роботи з батьками. Придумайте та вигото-
віть пластикову картку для гри в банк у дитячому садку.
59
ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ

Заняття 18
Тема. Загадкова скринька
Освітні завдання: закріпити в дітей первинні економічні уяв-
лення та компетенції; закріпити уявлення про професії дорос-
лих; виховувати уміння визначати основні потреби людини,
визначати різницю між «хочу» та «треба»; продовжувати фор-
мувати уявлення про прибутки, бюджет сім’ї; розширити знан-
ня про товарообмін; сприяти усвідомленню значення грошей
у житті людей; прищеплювати повагу до праці дорослих, до ре-
зультатів їхньої праці; виховувати взаємодію, активність, само-
стійність.
Обладнання: скринька з кодовим замком; матеріали до ігор.

ХІД ЗАНЯТТЯ
В и х о в а т е л ь. Сьогодні пропоную вам пограти в ось таку
гру-привітання: я непомітно потисну руку сусідові ліворуч або
праворуч. А той, кому я потисну руку, непомітно передасть по-
тиск далі й далі, поки він не повернеться до мене.
Діти стають у коло, обернувшись до центру спиною та
заклавши руки за спину. Вихователь потискає одній
дитині долоню, а та передає рукостискання по колу.
У лісовій школі почалися контрольні роботи: учні показують
свої знання. А нам Дядечко Борсук прислав ось таку скриньку.
Щоб відкрити її, треба дібрати код із чотирьох цифр. А для того
щоб дізнатися цифри, потрібно виконати завдання. Я думаю,
що ви розумні та сміливі діти і виконаєте всі завдання Дядеч-
ка Борсука.
Завдання 1. «Загадки»
За зубами всіх слідкує,
Якщо треба, їх лікує.
Пломбу він поставить вмить —
Більше зубик не болить.
(Зубний лікар, або стоматолог.)
Якщо полум’я горить,
На допомогу він примчить.

60
Полум’я погасить вмить,
І будинок не згорить.
(Пожежник.)
У супермаркеті працює,
Всі покупки контролює,
Гроші з покупців візьме,
Чек на касі нам проб’є.
(Касир.)
Люблять тістечка малята,
Він їх любить випікати:
Тісто швидко замішає
Й смачні торти випікає.
(Пекар, кондитер.)
Нам волосся підстригає,
Гарно в зачіску вкладає.
Є у нього творчий дар!
Це працює —… (перукар).
В и х о в а т е л ь. Ви молодці! І ми вже можемо показати пер-
шу цифру на замку. Яка цифра? (Показує картку, діти повер-
тають одне коліщатко замка.)
Скажіть, що таке економіка. Для чого потрібно вивчати еко-
номіку? (Щоб правильно зберігати та витрачати зароблені
гроші, бути ощадливими та розважливими, щоб зберегти до-
бробут.) Що таке потреби? А що таке бажання? (Стисла бесі-
да з дітьми.)
Завдання 2. «Потреби та бажання»
Діти отримують аркуш, на якому намальовані чор-
но-білі картинки: вода, хліб, цукерки, будинок, іграш-
кова машинка, ліки, сонце.
Завдання: розфарбувати ті малюнки, на яких зображені
предмети, що позначають життєво важливі потреби людини.
В и х о в а т е л ь. Ви дуже вправно виконали завдання! І ось ще
одна картка з цифрою, тож ми покажемо ще одну цифру коду.
(Діти повертають друге коліщатко замка.)
Завдання 3. «Прибутки та витрати»
Вихователь читає текст, а діти доповнюють його потрібними
словами за змістом.

61
«Була собі родина зайців. Тато-заєць працював на фермі, ви-
рощував і продавав капусту, моркву та інші овочі. Мама-зайчи-
ха працювала у школі та отримувала зарплатню. Старша донька
зайців училася на лікаря й отримувала стипендію. А бабуся й ді-
дусь вже не працювали, адже були похилого віку, та отримували
пенсію. Гроші, які отримували дорослі члени родини, — це … (до-
хід). Усі ці гроші родина складала разом і потім розподіляла їх:
частину на сплату за житло та їжу, частину — на проїзд та ліку-
вання дідуся й бабусі, а частину зберігала в банку. Тож усі гроші,
якими розпоряджалася родина, це — її … (бюджет). На що сім’я
може витратити збережені в банку гроші? (Відповіді дітей.)
Вихователь
Вгадайте швидко, як зветься
Те, що в магазинах продається.
В магазин чи на базар
Нам привозять потрібний … (товар).
Щоб купити товар, треба знати його… (ціну). А щоб купити
товар, що треба мати? (Гроші.) Ось ми вже отримали третю циф-
ру нашого коду. (Діти повертають третє коліщатко коду.)
Завдання 4. «Прочитай слово за першими літерами»
Вихователь виставляє перед дітьми картки із зобра-
женнями предметів. Діти мають скласти слово з пер-
ших літер назв цих предметів.
Гриб Рак Окуляри Шорти Ірис (квітка)
ГРОШІ
В и х о в а т е л ь. Що таке гроші? Навіщо вони потрібні? Чому
за них дають різні товари, навіть дуже дорогі? (Бесіда-уточнен-
ня з дітьми.)
Де можна отримати гроші за свою роботу чи товар? (У банку,
банкоматі.) А чи все можна купити за гроші? (Відповіді дітей.)
Які гроші зручніші: металеві чи паперові? Чому?
Розвивальна гра «У магазині»
Діти отримують умовних 10 грн та набір карток, на
яких написана вартість товару — 1, 2, 3 грн.
Завдання: зібрати кілька товарів на загальну суму 10 грн.
В и х о в а т е л ь. Ось ми і виконали всі завдання Дядечка Бор-
сука й отримали останню цифру коду замка. Та спочатку дізна-
ємось, як там справи у лісовій школі.

62
Розповідь вихователя.
«Усі учні успішно виконали контрольні роботи, дуже гар-
но себе проявили і тепер прощались із учителем Дядечком
Борсуком перед літніми канікулами. А Дядечко Борсук всім
побажав не забувати того, чого навчились у лісовій школі
економіки».
А тепер давайте покажемо останню цифру коду та від-
криємо скриньку. (Діти повертають четверте коліщатко
замка.)
Діти разом з вихователем відкривають скриньку,
дістають із неї шоколадні монетки (або печиво у вигляді
монет, загорнуте у фольгу). Вихователь організовує
чаювання та підводить підсумки заняття.

63
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
ЕКОНОМІЧНОГО
СПРЯМУВАННЯ

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ


Запропоновані дидактичні ігри розвивають основні психіч-
ні процеси, інтелектуальну сферу дитини, удосконалюють риси
особистості, що сприяють соціалізації дітей, полегшують умін-
ня встановлювати міжособистісні контакти, створюють перед­
умови для психологічної готовності щодо залучення дитини до
економічної сфери діяльності.
Пропоновані ігри можна використовувати на заняттях з усі-
єю групою, під час підгрупової та індивідуальної роботи. На по-
чатку кожної гри вихователь розповідає новини з лісової шко-
ли Дядечка Борсука про пригоди, які сталися з його учнями. На
наш погляд, зустріч зі знайомими героями, налаштування дітей
на позитив добре впливають на ефективність проведення таких
ігор.

Упізнай професію
Мета: на прикладі казкових героїв закріпити та розширити
уявлення дітей про різні професії; виховувати бажання пізнава-
ти різноманітний світ професій, повагу до людей праці.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
картинки із зображеннями людей різних професій та казкових
героїв.

ХІД ГРИ
Вихователь від імені Дядечка Борсука пропонує пограти.
Спочатку вихователь показує дітям картинки, на яких нама-
льовані люди різних професій, а діти їх називають. Потім роз-
глядають картинки із зображеннями казкових героїв та назива-
ють їхні професії: лікар Айболить, рибалка Старий, швачка та
куховарка Попелюшка, будівельник Наф-Наф, лялькар і музи-
кант тато Карло, актори Мальвіна та П’єро тощо.

64
Потім вихователь роздає одній підгрупі (дівчаткам) картки
із зображеннями казкових героїв, іншій (хлопчикам) — карт-
ки із зображеннями людей різних професій. За сигналом діти
знаходять свої пари та пояснюють вибір.

Хто як працює?
Мета: розширити уявлення дітей про те, що в казках герої
по-різному набувають багатство: одні працюють, а інші іноді на-
магаються неправильними, поганими справами отримати вели-
кі гроші; виховувати повагу та прихильність до добрих та пра-
цьовитих героїв казок.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
картки із зображеннями позитивних та негативних казкових
героїв (Попелюшка, Буратіно, кіт у чоботях, золота рибка, ко-
за-дереза, лисичка-сестричка, лисиця Аліса та кіт Базиліо);
світла і темна хмаринки з картону.
ХІД ГРИ
Учні казкової школи просять допомогти їм розібратися, яких
казкових героїв більше — працелюбних, добрих чи лінивих, не-
чесних?
Діти обирають і розташовують зображення героїв біля хма-
ринок: працьовитих — на світлу, інших — на темну.
Вихователь пропонує визначити, яких героїв більше, на
яких героїв хочуть бути схожі діти тощо.
Потім вихователь зачитує прислів’я та запитує, яких героїв
вони описують.
• Бджола мала, а й та працює.
• Роби добре — добро і буде!
• Для лежебоки хліба ніде немає.
• Красить людину не вбрання, а добре діяння.

Смачні пиріжки
Мета: закріпити знання дітей про послуги та товари, що вони
є не лише в реальному житті, а й у казках; виховувати повагу
до будь-якої праці.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
предметні та сюжетні картки із зображеннями товарів або по-
слуг у казках (стоїть піч з пиріжками; бабуся пече колобка;

65
лікар Айболить лікує тварину; старий ловить рибу; поштар
Пєчкін розносить пошту; Гвинтик і Шпунтик лагодять маши-
ну; Червона Шапочка несе пиріжки тощо); справжні пиріжки;
таблиці «Товари» та «Послуги».
ХІД ГРИ
У лісовій школі учні напекли пиріжків і продали на ярмар-
ку. Білочка запитала в Дядечка Борсука: «Ми зробили товар чи
надали послугу»?
Діти разом з вихователем уточнюють, що таке товари (це
різні предмети, які виробляють) і що таке послуги (це допомо-
га, яку можна надати іншій людині). Діти розповідають, люди
яких професій виробляють товари: кулінар, швачка, землероб,
шахтар, фармацевт тощо. Потім називають професії, представ-
ники яких надають послуги: вихователь, учитель, лікар, перу-
кар, продавець тощо.
Казкові персонажі також працюють, як і люди у реальному
житті. Отже, за казками можна визначити, хто з них — вироб-
ники товарів, а хто — послуг.
Діти отримують картки та прикріплюють їх на відповідні
таб­лиці, пояснюючи свій вибір. По закінченню гри білочка при-
гощає всіх своїм товаром — пиріжками. Вихователь проводить
спільне чаювання.

Казковий магазин
Мета: сформувати в дітей уявлення, що кожна річ коштує
грошей; розкрити купівельну вартість грошей; учити оцінюва-
ти свої купівельні можливості, тобто зіставляти ціну товару зі
своєю готівкою.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука; ма-
люнки або муляжі різноманітних товарів (хлібобулочні вироби,
солодощі, овочі, фрукти), олівці; фломастери; конверти; листів-
ки; іграшки; цінники; умовні гроші; магазинна каса.
Попередня робота: познайомити дітей з умовними коштами.
ХІД ГРИ
Дядечко Борсук розповідає, що зайченя ходило до магазину
і купило іграшки, але зовсім забуло про продукти. У нього за-
кінчилися гроші, а матуся доручила купити моркви, капусти,
борошна.

66
Вихователь пропонує дітям піти до магазину, але спочатку
потрібно повторити правила поведінки у магазині.
Навіщо ми приходимо до магазину?
Які товари купують у магазинах, супермаркетах?
Як покупці дізнаються про ціну потрібного товару?
Як люди розраховуються за товар?
Які ввічливі слова вживають покупець та продавець?
Потім серед дітей розподіляються ролі продавців, касира.
Вихователь навідними запитаннями спрямовує гру.
Купіть, будь ласка, лише одну річ.
Купіть що-небудь у відділі овочів на 5 грн.
Назвіть товар у відділі іграшок, який коштує менше (біль-
ше) 10 грн.
Що ви дуже хочете, але не можете купити?
Вихователь звертає увагу дітей, що без грошей придбати ні-
чого не можна. Потім запитує, що діти можуть порадити зайче-
няті на майбутнє: що треба купувати в першу чергу, як правиль-
но розподіляти гроші та ін.

Свинка-скарбничка
Мета: розширити уявлення дітей про доходи та витрати; до-
помогти зрозуміти зміст понять «заощадження», «накопичен-
ня»; виховувати уміння зберігати гроші.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
кілька скарбничок з монетами або паперовими грошима; карт-
ки із зображеннями подарунків та цін.
ХІД ГРИ
Дядечко Борсук розповідає, що вовченя збирало гроші
у скарбничку: для себе на нову машинку і для молодшої се-
стрички на ляльку. Коли скарбничка наповнилася, вовченя ді-
стало з неї гроші і вирушило до магазину. Але проходячи повз
солодощів, не втрималося і купило цукерки. А коли вовченя за-
йшло до відділу іграшок, то виявилося, що грошей вистачить
лише на одну покупку — машинку або ляльку.
Як ви гадаєте, чи правильно вовченя витратило зібрані гроші?
Що неправильно воно зробило?
Для чого існують скарбнички?
Чи є у вас такі скарбнички?
На що ви збираєте гроші? Звідки ви їх берете?

67
Чи можна витрачати зібрані гроші на зайві покупки?
Вихователь роздає дітям скарбнички (у них різна кількість
купюр номіналом в 1 грн). На столі педагог розкладає картки із
зображеннями предметів та цін на них.
Дітям пропонується полічити гроші у своїй скарбничці та об-
рати серед товарів два — один для себе і один для когось зі сво-
їх рідних. Малюки мають зробити імпровізовані покупки таким
чином, щоб грошей зі скарбнички вистачило на обидві покупки.
Діти, які виявлять ощадливість (тобто у них лишиться решта
від грошей), заслуговують на особливе відзначення.
Після гри діти разом складають правила раціонального ви-
трачання грошей та дають пораду вовченяті. Педагог може за-
пропонувати їм для обговорення три варіанти вирішення його
проблеми: вовченя купує іграшку для себе, а сестричку приго-
щає солодощами; вовченя купує іграшку сестричці, а собі лишає
солодощі; вовченя нічого не купує, ділить разом із сестричкою
солодощі та продовжує збирати гроші. Діти мають обрати най-
справедливіший з морально-етичного боку та економічно вигід-
ний варіант.

Що не зрозуміло бобреня?
Мета: ввести в активний словник дітей поняття «попит»; по-
яснити, що попит на товари може залежати від різних ситуацій;
розвивати креативне мислення.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука; два
столи; набори карток із зображеннями товарів, серед яких є се-
зонні та постійного попиту.
Маленьке бобреня — дуже гарний майстер. Воно може зроби-
ти з дерева будь-що. Тож одного літнього дня бобреня вирішило
зробити корисні речі, продати їх у магазині Тітоньки Сови і за-
робити собі на новий інструмент.
Бобреня засукало рукави й зробило кілька чудових санчат,
адже всі його друзі та подружки полюбляють кататися з гір-
ки. Однак продати санчата не вийшло — на них не було попиту.
Чому? Тітонька Сова сказала, що влітку вони нікому не потріб-
ні… Вона порадила бобреняті зробити маленькі дерев’яні чов-
ники, з якими малеча може гратися на пляжі поруч з лісовим
озером. От вона мала рацію! За день усі іграшки були продані,
а радісні малюки плескалися з ними на мілині.
Чому гарні санчата бобреняти ніхто не купив?
68
Як виробник вирішує, який товар і в якій кількості виго­
товляти?
Чи зміниться попит на санчата, коли прийде зима? Чому?
Вихователь об’єднує дітей у дві команди та роздає їм набори
карток із зображеннями товарів. Перша команда має вибрати ті
товари, які користуватимуться великим попитом улітку (моро-
зиво, ягоди, сонцезахисні окуляри, парасолька, круг для купан-
ня, панамка, пляжні капці). Друга команда обиратиме товари
зимового попиту (рукавички, чоботи, санчата, лижі, ковзани,
новорічні прикраси). Коли діти розподілять картки, виявиться,
що на столі залишаться зображення товарів, які потрібні у будь-
яку пору року (мило, зубна щітка, хліб, молоко, сірники, сіль та
ін.). Діти разом із вихователем обговорюють, чому ці товари ні-
коли не втрачають попиту.

Допоможіть білочці
Мета: продовжувати вчити дітей класифікувати предмети за
загальними ознаками; закріпити знання дітей про різну спря-
мованість торгівельних установ; виховувати бажання допомага-
ти іншим.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
іграшкова білочка; картинки із зображеннями різних товарів
(хлібобулочні вироби, одяг, взуття, напої тощо).
ХІД ГРИ
Вихователь розповідає, що Дядечко Борсук просить допомог-
ти білочці: матуся попросила її купити в магазині молоко, хліб
та шкарпетки для маленького братика. Білочка із задоволен-
ням пішла за покупками, але в супермаркеті вона розгубилася:
у яких відділах продають ці товари?
А ви знаєте, який товар в яких відділах магазину можна ку-
пити?
Завдання 1. Діти отримують картки і зображеннями товарів
різної спрямованості. Вихователь просить розкласти картки за
відповідними відділами.
Завдання 2. Вихователь пропонує згрупувати предмети, по-
єднуючи товари не за приналежністю до відділів, а за цільовою
спрямованістю («Одяг для дорослих», «Товари для кухні», «Все
для малюків» тощо).
Вихователь підводить підсумки та запитує дітей, які відділи
має відвідати білочка.
69
Рятівники речей
Мета: виховувати в дітей бережливе ставлення до речей, ви-
готовлення яких потребує копіткої праці різних людей; учи-
ти раціонально використовувати речі, які вже були у вжитку;
вправляти в умінні працювати разом над однією проблемою, до-
мовлятися про шляхи її вирішення.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука; по-
рожня пластикова пляшка; контейнери від кіндер-сюрпризів;
зубна щітка; матеріали для дитячої творчості — пластилін, на-
мистинки, обрізки кольорового паперу, ґудзики, нитки.

ХІД ГРИ
Вихователь розповідає, що Дядечко Борсук надіслав дітям
ґудзики. Лисичці купили нову кофтинку, але їй дуже не спо-
добались ґудзики на ній. І тоді мама купила нові, блискучі та
яскраві, а непотрібні лисичка просто хотіла викинути, але Дя-
дечко Борсук її присоромив і сказав, що непотрібні речі можна
використати і не лише за призначенням.
Вихователь проводить обговорення, як можна ще використа-
ти ґудзики (зробити поробку, намисто тощо).
Потім педагог об’єднує дітей у 2–3 підгрупи по 5–6 осіб, на-
зиває або показує будь-який предмет та пропонує розповісти про
його призначення.
Після цього вихователь просить дітей придумати, як цей
предмет можна використати дещо в інший спосіб (при цьому
уточнити, що предмет застарів і не може бути використаний за
прямим призначенням).
За бажанням можна запропонувати дітям зробити з цих пред-
метів незвичайні поробки. Вихователь підводить підсумки та за-
питує дітей, що б вони порадили лисичці.

Допоможемо їжачкові
Мета: закріпити знання дітей про послідовність процесу по-
купки товару; формувати вміння встановлювати логічний лан-
цюжок дій, об’єднаних одним сюжетом; розвивати логічне мис-
лення; виховувати бажання допомагати іншим.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
картки (гроші, порожня сумка, супермаркет, полиці з продук-
тами, каса, сумка з продуктами).

70
ХІД ГРИ
Вихователь розповідає, що сьогодні мама їжачка вперше від­
рядила сина до магазину за покупками. А щоб він нічого не за-
був та не переплутав, дала йому ось такі картки (показує). Але
їжачок так поспішав, що не втримався на своїх коротеньких
ніжках і впав, а всі картки переплуталися. Чи не допоможуть
діти їжачкові скласти їх за порядком?
Завдання 1. Розкласти картки в ряд у такій послідовно-
сті, яка відповідає логіці можливих дій з намальованими пред­
метами.
Завдання 2. Скласти коротеньку розповідь за картками для
їжачка, зберігаючи послідовність дій.
Вихователь підводить підсумки та дякує дітям за допомогу
їжачкові.

Знавці економіки
Мета: учити дітей знаходити вихід з життєвої ситуації; фор-
мувати основи економічної культури особистості дитини; розви-
вати мислення.
Обладнання: лист від Дядечка Борсука; фішки.
ХІД ГРИ
Вихователь повідомляє, що від Дядечка Борсука надійшов
лист із завданнями, та пропонує дітям виконати їх. Кожна ди-
тина (або команда) отримує фішку за правильну відповідь. Пе-
ремагає дитина (або команда), яка назбирає найбільше фішок.
Завдання 1. Коли вигідніше купувати шубу: взимку чи вліт-
ку? Чому?
Завдання 2. Білочка та ведмежатко продають полуницю.
У білочки полуниця велика та запашна, а у ведмежатка — дріб-
на та непоказна. Ціна на полуницю однакова. У кого полуницю
куплять швидше? Чому?
Завдання 3. Їжачок пішов провідати хворого зайчика. Він
вирішив купити йому моркви. У магазині 1 кг моркви кош-
тує 20 грн, а на базарі — 10 грн. Де їжачкові вигідніше купити
гостинець? Чому?
Завдання 4. Якщо ціни на молоко виросли, що відбудеться
з цінами на продукти з нього? Чому?
Завдання 5. Коли будуть дешевше помідори та огірки: взим-
ку чи влітку? Чому?

71
Вовченя-забудько
Мета: виховувати бережливе ставлення до природних ресур-
сів та інших матеріальних цінностей; вчити робити самостійні
висновки на основі логічного мислення.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука; ма-
люнок вовченяти.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям прочитати листа від Дядечка
Борсука та знайти помилки, яких припустилося вовченя.
«Рано-вранці зазирнуло сонечко у віконце вовченяти й осві-
тило всю його кімнату. Вовченя аж примружилось, солодко по-
зіхнуло, потягнулося, увімкнуло світло та почало робити ран-
кову гімнастику.
Потім вовченя увімкнуло електроплитку та пішло вмива-
тись. Умившись, вовченя побігло на кухню снідати. Воду у ван-
ній кімнаті воно не вимкнуло, адже ще потрібно було почисти-
ти зубки…»
Завдання: знайти помилку в діях вовченяти; пояснити, чому
його поведінка свідчить про недбалість; висловити припущення,
чим може обернутися для бюджету родини вовченяти небереж-
ливе користування електроенергією та водою; виправити текст,
перетворивши недбале вовченя на бережливе.

Реклама для магазину


Мета: закріпити знання дітей про рекламу; розвивати есте-
тичний та художній смак; учити встановлювати взаємозв’язок
між рекламою та успіхом в торговельних відносинах «прода-
вець — покупець»; формувати вміння працювати разом; розви-
вати креативність.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
альбомний аркуш паперу; вирізані картинки на теми «Іграш-
ки», «Одяг», «Продукти», «Квіти»; фломастери; матеріали для
аплікації.
ХІД ГРИ
Дядечко Борсук розповідає, що одного разу Тітонька Корова
відкрила магазин, де збиралась продавати молоко та молочні ви-
роби. Але до неї ніхто не заходив. Педагог запитує в дітей, чого
не зробила Тітонька Корова, щоб залучити до себе покупців.

72
(Не зробила яскраву вивіску, не зробила рекламу, тому її мага-
зин ніхто не помічав.)
Вихователь об’єднує дітей у 3–4 команди для того, щоб вони
зробили за допомогою колажу рекламу магазину. Діти отриму-
ють картинки і роблять рекламу.
По закінченню діяльності діти представляють рекламу свого
магазину: «Іграшки», «Продукти», «Одяг», «Квіти» та обгово-
рюють значення реклами для успішнішої торгівлі.

Незвичайне пакування
Мета: розширити знання дітей про упаковку товарів, її зна-
чення для швидшого продажу, її інформаційний зміст; розви-
вати креативне мислення; уяву; вдосконалювати художньо-про-
дуктивні навички.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука; різ-
ні упаковки від мила, печива, ліків, дитячого харчування тощо.
ХІД ГРИ
Вихователь розповідає, що у казковому лісі сталася нова по-
дія: усі учні лісової школи взяли участь у ярмарку. Кожен із них
виготовив цукрові льодяники різних видів: білочка — у формі
горішка, зайченя — морквинки, їжачок — яблучка, ведмежат-
ко — медові у формі стільника, а лисичка та вовченя — у вигля-
ді квіточок. Усі ласощі звірята загорнули в обгортки та розкла-
ли на прилавку.
Коли після ярмарку підрахували залишки товару, то з’ясу-
вали: краще за все продалися льодяники ведмежатка, загорнуті
в золотисту фольгу та прикрашені штучною бджілкою.
Яка обгортка льодяників привернула найбільшу увагу?
Як ви гадаєте, для чого потрібна упаковка? Чи тільки для
краси?
Які відомості про товар можна дізнатися з упаковки? (Вихо-
ватель уточнює відповіді дітей.)
Потім педагог пропонує дітям придумати упаковки для
зубної пасти, олівців, цукерок і зробити їх яскравими та
зручними.
Кожна дитина (або пара дітей) обирає певний товар та робить
для нього упаковку з паперу та різних матеріалів. По закінчен-
ню роботи обговорюють її результати, звертають увагу на упа-
ковку, яка найбільш точно підходить до певного товару.

73
Кав’ярня «Корисні смаколики»
Мета: розширити знання дітей про потреби людини в їжі;
учити порівнювати продукти за смаком та користю; формувати
основи економічної культури; активізувати словник дітей.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
меню із зображеннями страв.
ХІД ГРИ
Вихователь розповідає, що в казковому лісі відкрилася нова
кав’ярня, і Дядечко Борсук запрошує дітлахів його відвідати.
У кожної дитини на столику лежить меню із зображеннями різ-
них страв. Дітям пропонують зробити замовлення найсмачні-
ших та найкорисніших страв, назвати їх та порівняти, які з них
можна часто вживати в їжу, а які зрідка і чому. Обговорити
з дітьми, що буде зі здоров’ям людини, якщо вона весь час буде
їсти лише солодке або гостре, солоне тощо.

Конкурс знавців
Мета: закріпити знання дітей про професії; вчити встановлю-
вати залежність між результатами трудової діяльності та профе-
сією людини; виховувати цікавість до людей різних професій,
шанобливе ставлення до них; розвивати мовлення, креативне
мислення.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука,
світлини (картинки) із зображеннями різних виробництв (хлі-
бопекарня, кондитерський цех, цех з пошиття одягу, цех з ви-
робництва меблів тощо).
ХІД ГРИ
Вихователь розповідає, що Дядечко Борсук прислав світли-
ни різних виробництв і просить розповісти про них мешканцям
казкового лісу.
Педагог пропонує провести конкурс знавців професій та зна-
чення їх для інших людей.
Діти отримують світлини з зображеннями різних виробництв.
Завдання: назвати зображене виробництво; перелічити про-
фесії людей, які працюють на ньому; назвати продукцію, яку
вони виробляють; розповісти, що було б, якби це виробництво
зупинилося.
Вихователь підводить підсумки відповідей дітей.

74
Розвеземо товари
Мета: продовжувати вчити дітей диференціювати товари за
їхньою приналежністю до певної групи (меблі, одяг, взуття, по-
бутова техніка, продукти харчування тощо); розвивати логічне
мислення; розширювати словниковий запас.
Обладнання: картки із зображеннями товарів; іграшкові
вантажівки із назвами та зображеннями товарів відповідних ма-
газинів «Взуття», «Одяг», «Продукти», «Іграшки», «Побутова
техніка», «Меблі».
ХІД ГРИ
Вихователь розповідає, що в казковому лісі сталася неприєм-
ність: новий водій-експедитор ведмідь переплутав всі товари —
привіз продукти до мебельного магазину, а одяг — до магази-
ну іграшок… Діти мають допомогти розібратися, який товар до
якого магазину повинен приїхати.
Діти разом із вихователем обговорюють нову професію —
водій-­експедитор: чим він займається, за що відповідає, чому
ця професія важлива.
Потім педагог пропонує дітям взяти на себе роль водіїв-екс-
педиторів та розвезти товари за допомогою спеціальних ванта-
жівок до відповідних магазинів: «Взуття», «Одяг», «Продукти»,
«Іграшки», «Побутова техніка», «Меблі». Кожний водій-експе-
дитор знаходить картки з товаром для свого магазину.
Вихователь ще раз наголошує на важливості професії водія-­
експедитора, підводить підсумки.

Економний їжачок
Мета: розширити знання дітей про професії дорослих; про-
довжувати вчити бережливо ставитись до матеріалів, розуміти
значення їхнього раціонального використання; вправляти у ви-
різанні за шаблоном; розвивати логічне мислення.
Обладнання: аркуші паперу 20 × 20 см; шаблони рукавичок;
ножиці; аркуші з намальованими на них контурами суконь (на
одному аркуші щільно вміщено чотири сукні, а на другому віль-
но розташовані тільки дві сукні).
ХІД ВПРАВИ
Вихователь розповідає, що одного дня до їжачків-кравців
надійшло замовлення на сукні для білочок. Їжачки взяли два

75
відрізи тканини, викрійку і почали кроїти та вирізати сукні.
Відрізи були однакові, проте у одного їжачка вийшли чотири
сукні, а в іншого — тільки дві.
Як ви гадаєте, який кравець заробив більше грошей? Чому?
Чому у їжачків з однакової кількості тканини вийшла різна
кількість суконь?
Вихователь показує схеми розкроювання суконь, обговорює
їх з дітьми. Далі підводить дітей до висновку, що треба раціо-
нально та економно використовувати матеріали, які маєш.
Потім педагог роздає дітям аркуші паперу, шаблони рукави-
чок та пропонує розкроїти та вирізати якомога більше рукави-
чок для зайченят.
По закінченню вправи діти лічать рукавички, обговорюють
результати.

Усі професії важливі


Мета: розширити знання дітей про професії та трудові дії; ви-
ховувати цікавість до нових професій, повагу до праці дорослих.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
картки із зображеннями професій (продавець, кухар, касир, ху-
дожник, банкір тощо); картки з відповідними трудовими діями
(людина зважує товар, людина готує їжу, людина малює, люди-
на лічить гроші тощо).
ХІД ГРИ
Вихователь просить дітей розповісти мешканцям казкового
лісу про професії дорослих.
Діти по черзі беруть картки, називають професії, знаходять
картки з відповідними трудовими діями і розповідають про ре-
зультат праці та його значення.
Ускладнення гри: діти отримують картки з інструментами,
які необхідні для виконання тих чи інших дій, та добирають їх
до карток з професіями.

Чому так?
Мета: розвивати в дітей уміння встановлювати залежність
між якістю товару, його ціною (вартістю) та попитом на нього;
логічне мислення, увагу.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука;
картки із зображеннями якісних та неякісних товарів (шуби,

76
на одній з яких бракує ґудзиків; ляльки, одна з яких в одно-
му черевичку; машинки, одна з яких з колесами різної вели-
чини; пара кросівок, один з яких зі шнурками, інший — без
тощо).
ХІД ГРИ
Вихователь повідомляє, що сьогодні два братики-ведмедики
вирішили продати свої речі, які їм вже не потрібні. Один братик
вибрав все найкраще, полагодив іграшки, почистив речі. Інший
ведмедик подивився на свого братика та взяв такий самий набір,
проте до ладу не привів. В одного братика все швидко розкупи-
ли. А в іншого?
Вихователь запитує дітей, як вони гадають, які речі швид-
ше розпродалися та чому? Діти розглядають пари карток, які
зображують однаковий, але різної якості товар. Із двох запропо-
нованих товарів дитина обирає ту річ, яку куплять швидше, та
пояснює причину свого вибору.
Вихователь підводить підсумки та запитує в дітей: що вони
порадять недбалому ведмедику, щоб і його речі наступного разу
швидше купували.

Що таке економіка?
Мета: закріпити в дітей розуміння поняття «економіка» та
основні терміни; розвивати логічне мислення, увагу.
Обладнання: іграшка (або зображення) Дядечка Борсука; м’яч.
ХІД ГРИ
Вихователь повідомляє, що заняття у лісовій школі вже за-
кінчуються, незабаром звірята підуть на канікули, тож Дядеч-
ко Борсук хоче перевірити в дітей, чи все вони вже знають про
економіку.
Вихователь пропонує дітям визначити, чи є названі терміни
предметом вивчення економіки. Вихователь по черзі кидає кож-
ній дитині м’яч, називає термін, а дитина визначає, чи має він
відношення до поняття «економіка», каже лише так чи ні і по-
вертає м’яч педагогу.
Наприклад: гроші, лялька, кавун, ціна, попит, стіл, вироб-
ництво, собака, бюджет тощо.

Дидактичне лото «У магазині»

77
СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ ІГРИ
ЕКОНОМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ
Гра — це своєрідний, притаманний дошкільному віку засіб
засвоєння суспільного досвіду. Через гру здійснюється соціалі-
зація дітей, йде практична апробація набутих практичних нави-
чок. У старшому дошкільному віці зміст сюжетно-рольових ігор
значно розширюється, збагачується новими ролями, новим ігро-
вим матеріалом. Тому для вирішення завдань з формування еко-
номічних уявлень дітей ми поставили собі на меті збагатити сю-
жетно-рольові ігри дітей елементами економічного змісту.
Для реалізації даної мети ми спрямували свою роботу на ви-
рішення таких завдань:
• сприяти розширенню світогляду дітей, застосуванню здо-
бутих економічних знань та навичок;
• сприяти розвитку дитячої спільноти;
• сприяти задоволенню у дітей їхніх інтересів та реалізації
можливостей.
Економіка тісно пов’язана з логіко-математичною компетен-
цією дошкільників. І саме через сюжетно-рольові ігри відбува-
ється набуття практичних навичок лічби, вимірювання.
У запропонованих нами прикладах сюжетно-рольових ігор
ми не намагалися дати розгорнутий конспект діяльності, проте
прагнули звернути увагу саме на реалізацію завдань з економіч-
ного виховання дітей в ігровій діяльності.

Відкриємо магазин разом


Мета: закріпити знання дітей про види продукції; ввести по-
няття «товар»; вчити домовлятися, розподіляти ролі; виховува-
ти бажання грати разом.
Обладнання: таблички для зонування ігрового простору
«Фаб­рика», «Магазин»; іграшковий транспорт; макети полиць
та прилавків магазину; іграшкові товари; порожні коробки та
обгортковий папір для їхнього пакування; іграшкові гроші.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям разом відкрити новий магазин.
Магазин тільки-но побудували, в ньому ще немає ніяких това-
рів. Тож малюкам треба привезти товари, щоб магазин почав
працювати. Де взяти товари?

78
Вихователь підводить дітей до розуміння того, що товари
можна взяти на фабриці чи заводі.
Вихователь запрошує дітей на фабрику, щоб отримати про-
дукцію, запакувати та привезти до магазину. Діти-виробники
сортирують продукцію, вантажать на машину та везуть до мага-
зину. У магазині діти-продавці приймають продукцію, розкла-
дають на полицях у відповідності до виду продукції, визнача-
ють ціну товарів.
Вихователь допомагає дітям-продавцям розкладати товари,
уточнює їхній вибір. Діти-покупці отримують умовні гроші та
завдання купити товари в межах бюджету так, щоб придбання
були потрібні всій сім’ї.

Завітаємо до кав’ярні «Полуничка»


Мета: вправляти дітей у застосуванні на практиці отриманих
теоретичних навичок щодо раціонального використання гро-
шей, організації здорового харчування; вправляти в умінні роз-
поділятися за ролями, виконувати їх; виховувати ввічливість;
вправляти у лічбі в межах 10.
Обладнання: матеріали до гри «Кав’ярня»; іграшкові гроші
(купюри по 1, 2, 5 грн).
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям завітати до кав’ярні «Полуничка».
Діти розподіляються за ролями. Відвідувачі отримують од-
накову суму грошей — 10 грн різними купюрами (ціни на стра-
ви у відповідному номіналі).
Завдання: пригоститися у кав’ярні так, щоб залишилася
одна умовна гривня на руках.
За сюжетом у грі також беруть участь офіціанти, кухарі, ад-
міністратор.
Під час проведення гри вихователь не повинен коригувати
замовлення дітей, він коригує міжособистісні ігрові стосунки,
нагадує правила поведінки у кав’ярні.
По закінченню гри вихователь запитує: «У кого залишилась
1 гривня? Чи важко було її не витратити?»

Магазин «Продукти»
Мета: систематизувати уявлення дітей про роботу продук-
тового магазину; продовжувати формувати вміння виконувати

79
взяті на себе ролі продавця, касира, вантажника, водія таксі,
покупця тощо; розширити мовлення дітей специфічними термі-
нами; прищеплювати вміння вести розрахунки за покупки умов-
ними грошима; виховувати культуру поведінки та спілкування.
Обладнання: матеріали до гри «Магазин»; кермо для водія
таксі; вивіска з написом «Продукти» та намальованими пакетом
молока, лотком яєць.
ХІД ГРИ
Вихователь звертається до дітей: «Діти, чи вмієте ви робити
покупки, розраховуватись за них? А які бувають магазини? Що
в них продають? Я запрошую вас пограти в магазин «Продук-
ти». (Виставляє вивіску.) А як здогадатися тим, хто не вміє чи-
тати або іноземцям, що це за магазин?»
Діти разом з вихователем обговорюють, люди яких професій
працюють в такому магазині, розподіляють ролі. Малюки здій-
снюють покупки, педагог звертає увагу на правильність розра-
хунку, культуру спілкування.
По закінченню гри вихователь запитує, в яку гру грали, чи
не важко було розраховуватись, що найбільше сподобалось.

Рекламне агентство
Мета: продовжувати знайомити дітей з рекламою, її значен-
ням для успішної реалізації товарів; розкрити етапи виготов-
лення реклами, види реклами (друкована, радіо-, відеорекла-
ма); продовжувати знайомити з професіями дорослих; збагатити
словник специфічними термінами реклама, макет, відеорекла-
ма тощо.
Обладнання: різноманітні рекламні матеріали (наклейки,
ручки, фломастери, сторінки журналів, ножиці, клей тощо).
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям розглянути альбоми з рекламни-
ми повідомленнями, пакети, ручки з рекламою. Діти пригаду-
ють та розповідають, де можна побачити рекламу: на білбордах
біля магазинів, у транспорті, на будинках, по телебаченню.
Вихователь уточнює, що реклама, яку друкують на папері,
на тканині, на пластику, називається друкованою, а реклама,
яку ми бачимо по телевізору, — це відеореклама, чуємо по ра-
діо — радіореклама.

80
Для чого потрібна реклама?
Чи можуть виробник та продавець обійтися без реклами?
Якою буває реклама?
Вихователь проводить бесіду та підводить дітей до розумін-
ня того, що реклама потрібна для отримання інформації про то-
вари, місця їхнього продажу; що товари, які добре рекламують,
продаються швидше.
Потім педагог пропонує дітям придумати рекламу улюбленої
іграшки. Діти об’єднуються у підгрупи. Вихователь нагадує, що
в рекламі обов’язково слід відзначити всі кращі якості іграшки,
у які ігри і як можна нею гратися, чого корисного можна з нею
навчитися.
Діти — співробітники рекламного агентства створюють ре-
кламу обраних іграшок.

Завітаємо на ярмарок
Мета: спонукати дітей до творчого застосування у грі
знань з економічного виховання; навчати правильно вжи-
вати економічні терміни гроші, ціна, попит тощо; сприяти
усвідомленому ставленню дітей до правил рольової взаємодії;
виховувати доброзичливі стосунки між дітьми, вміння вра-
ховувати бажання інших дітей; активізувати розуміння тер-
міна ярмарок.
Обладнання: ігрові матеріали для сюжетно-рольової гри «Яр-
марок».
Попередня робота: розглянути світлини торгівельних за-
ходів (шкільного ярмарку, ярмарку врожаю, масничного яр-
марку, ярмарку народних виробів), обговорити з дітьми, що
цей термін означає, що люди роблять на ярмарках, навіщо їх
проводять.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям відвідати ярмарок.
Що таке ярмарок?
Що можна купити на ярмарку врожаю? У яку пору року він
проводиться?
Що цікавого можна купити та побачити на ярмарку народ-
них виробів?
Що корисного можна купити на шкільному ярмарку?

81
Вихователь пропонує дістатися ярмарку автобусом. Прово-
диться фрагмент рольової гри «Поїздка на автобусі», діти вико-
нують ролі водія, кондуктора тощо.
Діти приїжджають на ярмарок, розподіляють ролі. Покупці
отримують умовні гроші, вихователь показує, хто чим торгує,
та пропонує дітям зробити покупки, звертаючи увагу на те, що
ціну можна сторгувати нижчу, ніж на ціннику.
У ході гри педагог спонукає дітей до правильного викори-
стання термінів, координує виконання правил торгівлі, дотри-
мання культури спілкування. По закінченню гри діти поверта-
ються до групи, обговорюють хід та результати гри.

82
ДАДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ
З ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ
СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

Семінар-практикум для вихователів


закладів дошкільної освіти
«Абетка економіки»
Мета: підвищити компетентність педагогів з питань еконо-
мічного виховання дошкільнят.
Завдання: актуалізувати у педагогів розуміння необхідно-
сті впровадження економічного виховання, його значення; роз-
ширити світогляд педагогів засобами гри; надати можливість
на практиці відпрацювати набуті теоретичні знання щодо еко-
номічного виховання дітей.
Обладнання: фломастери; аркуші паперу; картки з завдан-
нями тощо.
ХІД СЕМІНАРУ
І. Організаційний блок.
1. Вступне анкетування.
2. Психологічна вправа «Закінчіть речення».
Кожен вихователь бере картку, на якій написаний початок
речення, а він має його закінчити.
Економічне виховання в дошкільному закладі потрібне,
адже …
Під час реалізації завдань економічного виховання у роботі
з дітьми я відчуваю труднощі у…
Вважаю економічне виховання провідним завданням роботи
зі старшими дошкільниками, оскільки…
ІІ. Теоретичний блок.
Ведучий (завідувач або вихователь-методист) повідомляє
тему семінару та стисло нагадує присутнім про актуальність
економічного виховання дітей на сучасному етапі.
В е д у ч и й. Чому ми зараз звертаємось до економічно-
го виховання дітей? Погодьтеся, дитина дуже часто мимоволі

83
стикається з економікою, навіть якщо її цьому спеціально і не
навчають. Дитина пізнає, що таке «моє», «твоє», «наше», «гро-
ші», «купити», «мама йде на роботу, щоб заробити на іграшки
дитині…» Та й нині діти швидше сприймають нові реалії сучас-
ного світу, краще адаптуються до нього.
Підвищення цікавості до економічного виховання в нових
і дуже нестабільних умовах соціального життя закономірне,
тому від економічної культури багато в чому залежить подолан-
ня труднощів у політичному, соціальному та культурному жит-
ті суспільства.
На жаль, спілкуючись із сучасними батьками щодо питань
виховання їхніх дітей, ми все частіше чуємо, що їм ніколи,
вони мають заробляти гроші. Тому саме від нас, педагогів, ве-
ликою мірою залежить, чи зможе дитина знайти себе, розви-
нути свої здібності, поповнити знання про життя сучасного су-
спільства.
Актуалізація питання економічного виховання в закладах
дошкільної освіти — це не данина моді, а передусім необхідність
ще в дошкільному віці дати дітям уявлення про ринкову еконо-
міку та її закономірності, сприяти розвитку самостійності дітей.
Проте чи знаємо ми, педагоги, сучасні реалії світу економіки?
Саме цьому і буде присвячений наш семінар.

ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ


ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Розвивати пізнавальний інтерес до пізнання економічної


сфери життя, потребу пізнавати

Формувати економічний світогляд (компетентність, первинні


знання та вміння, передумови економічного мислення)

Допомогти дітям засвоїти базисні уявлення про навколишній


предметний світ духовних та матеріальних цінностей; набути
первинний досвід в економічних взаєминах

Виховувати етичні та ділові якості (бережливість, раціональ-


ність, працьовитість, креативність, чесність, щедрість тощо)

Розвивати у дітей самостійність, допитливість, відповідаль-


ність, здатність творчо мислити

84
ІІІ. Практичний блок.
Вихователі об’єднуються у дві команди.

Завдання 1. «Знавці фольклору»


Кожна команда протягом п’яти хвилин записує приказки та
прислів’я про працю, а потім по черзі називає їх. Перемагає ко-
манда, яка останньою прочитає приказку чи прислів’я.
Приклади народних висловів:
• Більше діла — менше слів.
• Без діла слабіє сила.
• Без охоти нема роботи.
• Будинки зводять не язиком, а сокирою.
• Щира праця мозолиста.
• Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
• Хто дбає, той і має.
• Для лежебоки хліба ніде немає.
• Праця людину годує, а лінь марнує.

Завдання 2. «Сучасні професії»


На столах команд розкладені картки з назвами професій та
картки з описом професій.
Завдання: до кожної професії дібрати її опис.
Команди по черзі озвучують пари карток та обговорюють ре-
зультати. Перемагає команда, яка припустилася найменше по-
милок.
Приклади карток
Девелопер — менеджер проекту, людина, яка від початку до
кінця керує справою.
Дистрибр’ютор — особа, що діє від імені виробника, займа-
ється збутом та гарантійним обслуговуванням його продукції.
Медіа-байер — особа, яка займається закупкою рекламних
площин в газетах або ефірного часу на радіо і телебаченні.
Мерчендайзер — торговий представник, який займається
підготовкою товарів до продажу, розповсюджує товари за роз-
дрібними цінами, підтримує ділові контакти, залучає нових по-
купців.
Промоутер — той, хто сприяє, просуває — людина, яка зай­
мається прямою рекламою певного товару.

85
Завдання 3. «Економічний кросворд»
Один із шляхів підвищення інтересу до вивчення економі-
ки — розгадування кросвордів. У кожної команди є п’ять хви-
лин на розгадування кросворду.

1 с т и п е н д і я
2 б а н к о м а т
3 д о х і д
4 р и н о к
5 с п о н с о р
6 м і н і м а р к е т
7 а к ц і я
8 р е к л а м а
9 б л а г о д і й н і с т ь

1. Дохід особи, яка успішно навчається у вищому освітньо-


му закладі.
2. Прилад для швидкої видачі готівки.
3. Кошти, які надходять до бюджету держави, сім’ї, людини.
4. Торговий майданчик, де продають товари просто неба.
5. Особа, яка з доброї волі бере на себе витрати, необхідні
для успішного проведення якого-небудь заходу або обладнання
лікарні, школи, дитсадка тощо, і не вимагає повернення своїх
грошей.
6. Торговий заклад, що займає невелику площу і має достат-
ньо повний асортимент продуктових та господарчих товарів.
7. Захід, спрямований на покращення продажу того чи ін-
шого товару.
8. Цілеспрямоване розповсюдження відомостей (інформації)
про споживчі властивості товарів чи послуг з метою їхнього про-
дажу.
9. Безоплатна фінансова допомога для здійснення соціально
значущих заходів.
Завдання 4. «Вирішення проблемних ситуацій»
Кожна команда отримує описи двох проблемних ситуацій
та протягом 10 хвилин обговорює їх, а потім презентує іншій

86
команді. Члени команди-суперниці можуть погодитись або не
погодитись з вирішенням проблеми, розширити або уточнити
відповідь.
Приклади ситуацій
Мама з сином прийшли до магазину. Хлопчик попросив гро-
шей, щоб самому купити сік, який коштує 7 грн 80 коп. Мама
дала 8 грн. Чи має дитина принести решту? (Дитина має відда-
ти решту, навіть якщо це 20 коп., тому що це не її гроші, не
нею зароблені. Вона не звертає уваги на номінал грошей, для неї
грошиками є і 20 коп. і 20 грн. Отже, якщо дитина не навчить-
ся приносити решту з 8 грн, то надалі не буде приносити реш-
ту і зі 100 грн.)
Дитині 6 років. На день народження їй подарували 500 грн.
Батьки, порадившись між собою, вирішили купити їй нову
куртку, а дитина дуже хотіла нову дорогу іграшку. Чи правиль-
но вчинили батьки? (Ні, батьки вчинили неправильно. У цьому
віці можна спробувати переконати дитину, піти на компро-
міс, домовитись, а не «покарати». Адже купувати одяг — це
обов’язок батьків, а подарунок має в першу чергу радувати іме-
нинника/іменинницю.)
Завдання 5. «Поради батькам»
Кожній команді пропонується визначити 10 пунктів ре-
комендацій для батьків щодо економічного виховання дітей
в сім’ї. Кожна команда працює 10 хвилин, а потім спільно ви-
робляються загальні рекомендації, які можуть бути надані бать-
кам вихованців.
Рекомендації батькам щодо економічного
виховання дітей у сім’ї
• Не приховуйте від дитини те, яким чином заробляються сі-
мейні гроші та на що вони витрачаються.
• Частіше пояснюйте дитині, який вид діяльності приносить
дохід.
• Якщо ви вирішили давати дитині гроші на кишенькові ви-
трати, намагайтеся, щоб на іграшку вона збирала сама, від-
кладаючи бажане придбання на певний час.
• Запропонуйте дитині купити продукти для сімейної вечері
на певну суму у вашій присутності. Обговоріть, що купила
дитина, що з цього можна приготувати, чи вистачить цих
продуктів на поживну вечерю.

87
• Не перетворюйте гроші у засіб покарання або заохочення.
• Пояснюйте дитині, що нічого не отримується задарма: не-
обхідно працювати, щоб заробити гроші.
• Спонукайте дитину до обмеження, відкладання бажання
отримати нову іграшку, солодощі щодня за її бажанням,
не привчайте до постійних покупок, до нескінченного задо-
волення її забаганок.
• Звертайте увагу дітей на зламані іграшки, порвані книж-
ки. Запропонуйте разом їх полагодити — привчайте дітей
до бережливості.
• Навчайте дітей розуміти різницю між бажаннями та по-
требами. Дитина має вміти співвідносити бажання з мож-
ливостями сім’ї та навчитися отримувати бажане завдяки
власним зусиллям.
• Читайте та обговорюйте з дітьми дитячу літературу еконо-
мічної спрямованості.

ІІІ. Рефлексійний блок.


Ведучий підводить підсумки семінару. Проводиться вихідне
анкетування.

Пам’ятка для батьків


старших дошкільників
Якщо ви хочете проводити економічне виховання з вашою
дитиною, рекомендуємо дотримуватись таких правил.
1. Дотримуйтесь гарантії недоторканності приватної влас-
ності. Дитина може розпоряджатися сама тим, що їй нале-
жить. Якщо обумовлено, що певна річ належить дитині, не
можна сварити її за те, що вона зіпсувала цю річ. Лише усві-
домлення наслідків свого вчинку може в подальшому утрима-
ти дитину від неправильного кроку. Купуючи чи даруючи ди-
тині дорогу іграшку, треба спробувати знайти її «господаря»
(визначити разом із дитиною, чия ця іграшка, хто нею може
розпоряджатися) та ненав’язливо пояснити, що дитина може
з цією річчю робити, як розпоряджатися нею, тобто намітити
перспективу «життя» речі. Тоді дитина буде готова до тих не-
сподіванок, з якими може стикнутися (загубити, зламати, по-
рвати тощо).

88
2. Прийняти всі збитки заздалегідь: ніякий досвід не буває
безкоштовним. Поставте собі запитання: чи згодні ви «загуби-
ти» певну суму зараз, коли ще багато чого можна виправити,
ніж стикнутись з незворотною ситуацією в подальшому? Пам’я-
тайте, що дитина з вами навчається, маючи певну страховку,
якої у неї, можливо, не буде в подальшому житті. Тому нехай
вона при вас помиляється, експериментує. А ваше завдання —
не сварити і докоряти, а розбирати ці помилки чисто з дослід-
ницькою метою. Коли дитина зрозуміє, що ви хочете їй допомог-
ти, вона буде прислухатися до ваших порад.
3. Завжди пояснюйте, чому витратити гроші можна саме та-
ким чином. У покупці важлива не вона сама, а обговорення ви-
трати грошей — можливі варіанти витрати певної суми, співвід-
ношення якості та вартості, їхній вплив на подальшу фінансову
спроможність. Це навчить дитину обирати, а отже, аналізувати
можливі альтернативи грошових витрат.
4. Чітко дотримуйтесь домовленості: жодних додаткових
фінансових вливань, якщо дитина нераціонально розпоряди-
лась первинною сумою. Найрозповсюдженіша помилка бать-
ків — це компенсація втраченого (неправильно витраченого)
дитиною.
5. Обов’язково визначте систему фінансування дитини. Чим
раніше (оптимально — з 5 років) малюк отримає гроші, тим кра-
ще, адже для того щоб навчитись чого-небудь, треба це робити
якомога частіше. Навички формуються при безпосередній взає-
модії та її багаторазовому повторенні.
6. Ставтеся відповідально до обіцянок дитини щодо придбан-
ня іграшок або солодощів. Дитина має змалечку бути залучена
до буденних витрат (зокрема, відвідування магазину), знати пер-
шочергові статті родинного бюджету. Якщо ви не можете в да-
ний момент купити те, що вона просить, пообіцяйте, що зробите
це за першої можливості. І обов’язково виконайте обіцянку. Та-
ким чином ви навчите дитину довіряти вам, самій дотримувати-
ся обіцянок та уникнете ситуацій деструктивної поведінки в ма-
газині (капризувань, умовлянь, істерик).
7. Привчайте дитину на власному прикладі бути ощадливою.
Поясніть їй основні принципи нарахування грошей за отримання

89
комунальних послуг. Звертайте час від часу увагу дитини на ро-
боту лічильників, залучайте до купівлі економних електролам-
почок тощо.
8. Сформуйте в дитини бережливе ставлення до речей та
предметів. Ніколи не викидайте старі техніку, посуд, речі або
зіпсовані іграшки так, щоб це бачила дитина. Річ, з якої ди-
тина виросла, можна продати, віддати молодшим родичам або
сусідам чи навіть «подарувати їй нове життя» (перешити на
ляльку, зробити корисну в побуті дрібничку тощо). Зі злама-
ною іграшкою влаштуйте «прощання»: нехай малюк пригадає,
як цікаво було гратися з нею, подякує іграшці. Потім цю іграш-
ку можна сховати в коробку та покласти у шафу, щоб згодом
винести.

90
СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ
ТЕРМІНІВ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИКІВ
Аванс — гроші, частина заробітної платні, які людина отри-
мує до закінчення усієї роботи.
Багата особа — людина, у якої великі доходи та є значні на-
копичення, що значною мірою перевищують можливість задо-
вольняти необхідні потреби.
Банк — установа, яка має право приймати гроші на зберіган-
ня та давати їх у борг.
Банкір — керівник або власник банку.
Банкнота (купюра) — паперові гроші із позначеною на них
вартістю.
Безробітна особа — людина, яка втратила роботу або не
працює.
Бідна особа — людина, яка має дуже низький дохід і тому не
здатна задовольнити необхідні потреби; людина, яка не має фі-
нансових накопичень.
Борг — речі, гроші або цінні папери, що були взяті на дея-
кий час за умови повернення у визначений термін.
Валюта — гроші інших країн.
Витрати — гроші, які потрібні для того, щоб сплатити по-
слуги або придбати товари.
Гроші — металеві або паперові грошові знаки, які вико-
ристовують як засіб придбання товарів або сплати послуг.
Грошова допомога — грошова допомога держави тим лю-
дям, які не можуть самостійно заробляти для того, щоб забезпе-
чити життєво важливі потреби.
Дешевий — такий, що має низьку ціну, недорогий.
Дорогий — такий, що має високу ціну.
Дохід — гроші, які отримує окрема людина, підприємство
або держава в результаті якої-небудь комерційної діяльності.
Економна людина — особа, яка з найменшими витратами
сил, коштів та часу досягає кращого результату.
Заробітна плата — гроші, які людина отримує за вико­
нану роботу.
Марнотратство — недоцільне витрачання грошей без
користі.
91
Менеджер — людина, яка допомагає керувати підприєм-
ством або установою, організовує роботу працівників.
Монета — металевий грошовий знак із позначеною на ньому
вартістю.
Накопичення — гроші, які зберігають у банку і не витрача-
ють на статті бюджету.
Ощадлива особа — людина, яка бережливо ставиться до
всього, що має, чим користується.
Пенсія — гроші, які держава виплачує тим, хто відпрацював
багато років або не може самостійно забезпечити собі дохід з різ-
них причин (стан здоров’я, сирітство тощо).
Попит — дані, що показують, скільки людей хочуть придба-
ти той чи інший товар.
Послуга — діяльність, спрямована на задоволення потреб
людини.
Потреба — це те, що людині необхідно, або те, що вона хоче
мати.
Премія — гроші, які людина отримує додатково до своєї за-
робітної платні.
Реклама — інформація про товари або послуги, яка допома-
гає продавцеві знайти покупців, а покупцеві — зробити потріб-
ну покупку.
Рекламний агент — людина, яка розповсюджує відомості
про переваги товарів та послуг з метою їхнього продажу.
Родинний бюджет — розподіл доходів та витрат у родині.
Спонсор — людина (або підприємство), яка допомагає гро-
шима окремим особам або групі осіб щодо здійснення якого-не-
будь заходу і не вимагає повернення витрачених коштів.
Стипендія — грошова підтримка державою тих осіб, які
добре навчаються.
Товар — виріб, річ, які можна купити, продати або обміняти.
Хазяйновита людина — особа, яка вміє правильно вести до-
машнє господарство, розважливо ставиться до свого бюджету.
Ціна — грошовий вираз вартості товару або послуги.

92
ЛІТЕРАТУРА
1. Базовий компонент дошкільної освіти України. /Науковий
керівник А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф.,
док. пед. наук./ Авт. кол.: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Бо-
гініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Ко-
валенко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська
О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І.,
Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. — К.,
2012. — 26 с.
2. Табіх К. Дошкільникам про економіку: Посібник для педа-
гогів закладів, які забезпечують набуття дошкільної осві-
ти. — Мінськ : Вищ. шк., 2007. — 48 с. : іл.
3. Богдан Т. Формування економічного досвіду старших до-
шкільників.// Вісник Чернігівського національного педаго-
гічного університету № 125, 2015.
4. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи ро-
ків./ Наук. кер. проекту В. О. Огнев’юк. /Мін. освіти і нау-
ки України. — К., Ун-т ім. Б. Грінченка, 2016.
5. Довідник сучасних професій / Укл. Л. О. Дриль. — Х. : Тор-
сінг плюс, 2010.
6. Народ скаже як зав’яже: Збірка укр. нар. прислів’їв, прика-
зок, загадок, скоромовок. /Упор. Н. С. Шумада — К. : Весел-
ка, 1985.
7. Іванова А. Економічний досвід — старшим дошкільнятам//
Дошкільне виховання № 7, с. 22–25, 2006.
8. Лозова В. І., Москаленко П. Г., Троцко Г. В. Педагогіка. —
К., 1993.
9. Психічний розвиток дитини-дошкільника: Навч. посіб. для
педагогів, психологів, вихователів дит. дошк. закладів /
Наук. кер. С. Є. Кулачківська./ Авт. кол.: С. О. Ладивір,
Т. О. Піроженко та ін. — К. : Світоч, 2004. — 74 с.
10. Піроженко Т. О. Психічний розвиток дитини дошкільно-
го віку: Досвід роботи сучасного дошкільного навчального
закладу.— 2-ге вид., стереот. — Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС»
ЛТД, 2006. — 168с.
10. Сазонова А. В. Художнє слово як засіб економічного вихо-
вання дошкільників. //Актуальні проблеми слов’янської
філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз.
зб. наук. ст., — 2008.
93
ЗМІСТ
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Впровадження економічного виховання в освітньо-
виховну роботу закладу дошкільної освіти . . . . . . . . . . . 5
Впровадження економічної освіти в практику
роботи закладу дошкільної освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Орієнтовне планування занять на навчальний рік . . . . . . . 10

Розробки занять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Бюджет родини, доходи та витрати
Заняття 1. Знайомимось зі «Школою Дядечка Борсука» . . . 12
Заняття 2. Барабан для зайченяти . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Заняття 3. Чому насварили їжачка? . . . . . . . . . . . . . . . 17
Заняття 4. Чому в банку, а не в банці? . . . . . . . . . . . . . 21
Заняття 5. Вовченя не зрозуміло . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Заняття 6. Меценати та спонсори . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
Основи економічної культури
Заняття 7. Скільки води? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Заняття 8. Бережливість чи жадібність? . . . . . . . . . . . . 32
Заняття 9. Чи буває свято без подарунка? . . . . . . . . . . . . 34
Заняття 10. Мишко та Михась . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Заняття 11. Нерозважливе ведмежа . . . . . . . . . . . . . . . 39
Потреби та можливості
Заняття 12. Потреби чи забаганки? . . . . . . . . . . . . . . . 42
Заняття 13. Однакові чи різні? . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Заняття 14. Чому зайченя сумує? . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Гроші, основи фінансової грамотності
Заняття 15. Вовченя обмінюється . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Заняття 16. Чий гаманець? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Заняття 17. Чому з’явились паперові гроші? . . . . . . . . . . 57
Підсумкове заняття
Заняття 18. Загадкова скринька . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

Ігрова діяльність економічного спрямування . . . . . . . . . 64


Дидактичні ігри та вправи
Упізнай професію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

94
Хто як працює? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Смачні пиріжки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Казковий магазин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
Свинка-скарбничка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Що не зрозуміло бобреня? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
Допоможіть білочці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
Рятівники речей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
Допоможемо їжачкові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
Знавці економіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Вовченя-забудько . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72
Реклама для магазину . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72
Незвичайне пакування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Кав’ярня «Корисні смаколики» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
Конкурс знавців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
Розвеземо товари . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Економний їжачок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Усі професії важливі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
Чому так? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Що таке економіка? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Сюжетно-рольові ігри економічного спрямування
Відкриємо магазин разом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
Завітаємо до кав’ярні «Полуничка» . . . . . . . . . . . . . . . 79
Магазин «Продукти» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
Рекламне агентство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
Завітаємо на ярмарок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Дадаткові матеріали з економічного виховання


старших дошкільників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Семінар-практикум для вихователів закладів
дошкільної освіти «Абетка економіки» . . . . . . . . . . . . . . . 83
Пам’ятка для батьків старших дошкільників . . . . . . . . . 88

Словник економічних термінів для дошкільників . . . . . . 91

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

95
Навчальне видання О134164У. Підписано до друку 27.04.2020.
Серія «Сучасна дошкільна освіта» Формат 60×90/16. Папір газетний.
Гарнітура Шкільна. Друк офсетний.
Кривоніс М. Л., Дроботій О. Л. Ум. друк. арк. 6.
ЗНАЙОМСТВО ТОВ Видавництво «Ранок»,
вул. Кібальчича, 27, к. 135, Харків, 61071.
ДОШКІЛЬНИКІВ З ЕКОНОМІКОЮ. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
СТАРШИЙ ВІК ДК № 5215 від 22.09.2016.
Для листів: вул. Космічна, 21а, Харків, 61145.
Редактор О. В. Гноінська E-mail: office@ranok.com.ua
Коректор Н. В. Красна Тел. (057)  719-48-65,
тел./факс (057) 719-58-67.
З питань реалізації: (057) 727-70-80.
E-mail: commerce@ranok.com.ua
«Книга поштою»: вул. Котельниківська, 5, Харків, 61051
Тел. (057) 727-70-90, (067) 546-53-73.
E-mail: pochta@ranok.com.ua
www.ranok.com.ua

Папір, на якому надрукована ця книга,

безпечний для здоров’я зроблений зі вторинної вибілювався


та повністю целюлози — без застосування
переробляється не постраждало жодне дерево хлору

Разом дбаємо про екологію та здоров’я

You might also like