1 семинар

“ ФРАНЦУЗЬКИЙ РЕАЛІЗМ: ПОВІСТЬ

О. ДЕ БАЛЬЗАКА «БАТЬКО ГОРІО»

4. Головний конфлікт твору.

«Батько Горіо» – це «роман виховання», виховання Растіньяка. Історія
Горіо представляє урок юнакові, розкриваючи панування егоїзму та
трагічну долю безкорисливого почуття. І насамперед «Батько Горіо» -
роман про суспільство, розлючене буржуазною революцією– це головна
тема роману.
Проблема: У романі показана безмежна, жертовна любов батька до своїх
дітей, яка виявилася не взаємною і яка зрештою вбила Горіо.
Бальзак вважав «Батька Горіо» одним із найсумніших своїх творів (у листі
він назвав цей роман «жахливо сумною річчю»), тому що майбутнє
Растіньяка пригнічувало його не менше, ніж трагічна доля старого Горіо. При
всій
несхожості цих персонажів у їхніх долях висвічується весь «моральний бруд
Парижа».
Б.Г. Реїзов зауважує з цього приводу, що “драма роману розвивається у
паризькому “пеклі”, однією з тортур якого є вульгарність і бідність”. У
паризькому товаристві людина може бути або катом, або жертвою - іншого
не дано.
Проблема «батьків і дітей» — це одвічна проблема, яка постає перед
людьми різних поколінь. Горіо - це людина, яка беззавітно любить своїх
дочок. Він не просить нічого натомість. Єдине, що хоче – це хоч зрідка
бачити своїх дочок. Для Батька Горіо зберігається тема родинних відносин,
тема сім'ї. Ядром роману є сімейний конфлікт між колишнім торговцем
Горіо та його дочками, яких він видав заміж за графа де Ресто та банкіра
Нусінгена.
Художня проблематика роману включає також розвінчання міфу про те, що
досягти багатства і слави можна чесною працею. Про це розмірковує
протягом усього оповідання один із героїв роману - Ежен де Растіньяк,
молодий студент.
Віконтеса застерігає Растіньяка від щирості. У цьому світі, де все будується на
грошах і татулах неприпустимо виявляти справжні відчуття, особливо – кохання.

«Батько Горіо» головні герої

Батько Горіо – центральний персонаж роману. Прообразом для нього
з’явився шекспірівський Король Лір. «Невиліковний батько», у якого на
голові є «єдиний бугорок – бугорок батьківства». Він сприймає світ лише
через призму свого ставлення до дочок, він живе лише заради того, щоб
виконувати їх бажання. Такий собі «Христос батьківській любові».
Ежен де Растіньяк – молодий студент, який жив у селі. Має батька, матір,
двох сестер і двох братів. Сусід Горіо по пансіонату. А згодом коханець
молодшої дочки Горіо – баронеси де Нусінген. Чи не єдиний персонаж
роману, що відноситься до Горіо з повагою. Наскрізний персонаж
«Людської комедії».
Дельфіна де Нусінген – молодша дочка Горіо, що вийшла заміж за
багатого банкіра німецького походження. Примітно, що вже незабаром
після весілля подружжя майже не спілкувалися, спали в різних спальнях і
відкрито мали коханців.
Анастазі де Ресто – старша дочка Горіо. На відміну від своєї сестри,
вийшла заміж за графа. Обожнює вищий світ, увагу.
Вотрен – ще один наскрізний персонаж «Людської комедії». Негідник,
побіжний каторжник, який вельми цинічно грає чужими життями. Проте з
усіх мешканців пансіонату – єдиний, хто не боїться сказати суспільству
все, що, з його точки зору, воно з себе представляє. Досить тепло
ставиться до Ежена і пропонує йому спосіб збагатитися за рахунок
одруження Ежена на мешканці пансіону Вікторині Тайфер, чий батько
володіє мільйонами.
Віконтеса де Босеан – двоюрідна сестра Растиньяка. Одна з
найвідоміших дам Парижа. На її балу мріяла опинитися баронеса де
Нусінген. Мала стосунки з маркізом д’Ахуда-Пінто. Після того, як вона
дізналася про його весілля останньою, вирішила виїхати в північний
маєток чоловіка.
Воке – власниця пансіону. Вельми корислива дама 50 років. Вдова.
Головне для неї – гроші. Мала види на татуся Горіо, але була відкинута, а
тому ставиться до нього неприязно і навіть агресивно.
Максим де Трай – коханець графині де Ресто. Гравець. Графиня
неодноразово просила у свого батька гроші, щоб покрити борги коханця.
Зрештою тікає. По ходу сюжету дізнається, що всі діти Анастази, крім
старшого сина – від нього.
Бьяншон – студент-доктор. Друг Растиньяка. Допомагає йому з
лікуванням та похоронами Горіо.
2 семинар
РОМАНІ Ч. ДІККЕНСА «ДОМБІ І СИН»

Соціальні нерівності: Однією з основних тем роману є висміювання

соціальних нерівностей в Вікторіанській Англії. Діккенс розкриває життя
верхнього класу та низький стан, показуючи трагічні наслідки соціального
розколу.
ПРОБЛЕМА БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ. Сімейні стосунки: Роман детально вивчає
проблеми взаємин у сім'ї, особливо в контексті відносин між батьками і
дітьми. Відносини між Полем Домбі і його сином Полем-молодшим
виступають як центральний мотив твору.
Роль жінок у суспільстві: Діккенс звертає увагу на обмежені можливості для
жінок у Вікторіанській епохі та проблеми гендерної нерівності. Наприклад,
образ Едіт Домбі відображає соціальні обмеження і очікування стосовно жінок
того часу.

Головні герої
Містер Домбі – власник фірми «Домбі і син», чоловік похилого віку,
гордий та високомірний.
Поль – син містера Домбі, слабкий, хворобливий хлопчик.
Флоренс – дочка містера Домбі, любляча, ніжна та турботлива чуйна.
Все життя боролася з байдужістю батька.
Поллі Тудль – годувальниця Поля, проста та добра жінка.
Уолтер – співробітник фірми «Домбі і Син», порядний, чесний молодий
чоловік. Став чоловіком Флоренс.
Джеймс Каркер – підступний керуючий містера Домбі.
Едіт – друга дружина містера Домбі, рішуча жінка, яка була дуже
прив’язана до Флоренс.

Система образів: герої роману діляться на дві групи.

До першої — належать ті, хто «не має серця» або приглушує його
поривання. Це Домбі, Каркер, майор Бегсток, місіс Чік, місіс Скьютон.
До другої групи належать ті, які йдуть за покликом серця, не
лякаються кохання і відгукаються на негаразди оточуючих. Це Флоренс,
Поль, Уолтер Гей, капітан Катл, Сол Джилс.
3 семинар

ФРАНЦУЗЬКИЙ РЕАЛІЗМ:
РОМАН Г. ФЛОБЕРА «МАДАМ БОВАРІ»
проблематика
Спроба втілення романтичних ідеалів: Головна героїня, Емма Боварі, спраглий
душі романтик, намагається втілити романтичні ідеали кохання та щастя у
своєму житті. Проте її невдачі в цьому впливають на її подальший розвиток і
приводять до розколу між її уявленнями і справжнім життям.

Критика буржуазного суспільства: Флобер вирізняє і глобально критикує

буржуазне суспільство XIX століття. Він розкриває його гламур та моральний
фарисейство, вказуючи на те, як соціальні конвенції обмежують свободу та
індивідуальність.

Жіноча самостійність та обмежені можливості: Проблема обмежених

соціальних ролей для жінок є ключовою в "Мадам Боварі". Емма відчуває себе
ув'язненою в житті домогосподарки, і її невдачі стають результатом
обмежених можливостей для жінок у суспільстві того часу.

Головні герої
1. Емма – молода, вродлива, освічена жінка, яка страждала від
невідповідності життя та її мрій.
2. Шарль Боварі – лікар, чоловік Емми, простий та довірливий.
3. -Пан Руо – фермер, батько Емми, добродушний та прагматичний.
4. -Пан Оме – хитрий аптекар, який перебивав всю клієнтуру Боварі.
5. -Берта – єдина дочка Емми та Шарля Боварі.
6. -Леон Дюпюї – помічник нотаріуса, освічений, романтичний юнак,
закоханий у Емму.
7. -Родольф Буланже – багатий поміщик, досвідчений серцеїд,
розважливий чоловік.
8. -Пан Лере – хитрий, улесливий продавець жіночого вбрання, один з
основних кредиторів пані Боварі.
Емма – дочка фермера. Свою героїню автор не наділив ні розумом, ні
освітою, ні гарним смаком. Коли їй виповнилося тринадцять років, батько
віддав її до монастиря. Саме там під впливом бульварних романів
сформувалася її ідеальна мрія: у майбутньому на неї чекатимуть красиве
життя і піднесене кохання. У реальному житті вона побачила навколо
себе тільки нудьгу, сірість і порожнечу фермерського побуту.
Шарль Боварі був завершеним образом, у якому втілені обмеженість і
міщанська самовдоволеність. Але виявилося також, що цей примітивний і
смішний Шарль був здатний на глибоке й сильне почуття, він
продовжував любити дружину навіть після її смерті, а розкриття того, що
вона його зраджувала, призвело його до тихого ідіотизму. Він почав
викликати не тільки іронічний сміх, а й співчуття, став зворушливим.

Священик Бурнізьєн. Суспільна функція священика – бути наставником,

уміти зціляти стражденні душі. Але він найменше до цього був здатний. У
нього краще виходить лікувати корів. Серед своїх прихожан він мав
репутацію гарного ветеринара. Коли Емма, переживаючи душевну кризу,
звернулася за порадою до свого духовного пастиря, він порадив їй випити
води з цукром. Отже, це ще одна із гримас “побуту провінції”.

Рудольф. Рудольф – егоїстичний самець, який дивився на жінок як на

розвагу. У коханні Рудольфа не було нічого романтичного, а лише пошук
тілесних насолод. Емма не відчувала фальші його слів. Відраза до Шарля
штовхнула її в обійми цього цинічного донжуана. Від нього вона чекала
широких жестів, але її обранець – чоловік іншого типу, ніж той, яким вона
собі уявляла, і результатом її чергового розчарування став нервовий зрив.

Леон – другий коханець Емми, повна протилежність попереднього. Цей

юнак приваблював її своєю чистотою, недосвідченістю у сердечних ділах.
Ось хто буде обожнювати її – це стане нагородою за всі її страждання. З
ним вона повністю ніби втілила свою мрію. Проте це щастя – лише
видимість. Реальність знову готувала Еммі нищівний удар, цього разу
смертельний. Леон виявився слабкою людиною, йому пообіцяли
підвищення по службі з умовою, що він ніколи більше не побачиться із
коханкою. Леон погодився. її також обтяжували фінансові проблеми. Це
стало причиною арешту і розпродажу майна Боварі.

Лихвар Лере – дуже пересічний, буденний і дрібний хижак, павук, який

тихенько плів своє павутиння, в якій і заплуталася недосвідчена Емма.
Виждавши момент, він накинув на свою жертву павутину й став
безпосередньо причиною її самогубства.
 4 семинар

М. МЕТЕРЛІНКА «СИНІЙ ПТАХ»

Проблематика твору “Синій птах”:

● боротьба сил добра і зла, світла і пітьми,
● долання героями всього, що стоїть на перешкоді
досягнення мети.

Тільтіль. Безстрашний добросердний хлопчина, який тонко

відчуває дійсність завдяки свідомості, незатьмареній "дорослими"
буденними проблемами. Тільтіль і його сестра шукають Синього птаха,
та насправді вони шукають смисл життя, шукають істину, яка
допоможе стати щасливими. Тільтіль цілком відповідає своїми
людськими якостями образу фольклорного позитивного героя. Він
мусив здійснити мандрівку, продемонструвати сміливість і
шляхетність заради того, щоб здобути щастя. Тільтіль мужній, добрий,
благородний, щирий і вдячний.
Мітіль. Сестра Тільтіля, яка разом з братом здійснює довгу і
часом небезпечну мандрівку. Образи хлопчика Тільтіля і дівчинки
Мітіль символізують дитинство, а також людство, яке у пошуках щастя
часто не помічає простих радостей і блаженств, що дарує нам життя.
Діти зустрічаються не тільки з приємними переживаннями, вони на
шляху до мети бачать Хвороби, Війни та інші Примари і Жахи.
Хліб, Цукор, Вода і Вогонь, Киця і Пес. Супроводжують
дітей у їхній мандрівці. Вогонь – палкий, рухливий, легко спалахує
гнівом;
у Води – очі завжди на мокрому місці;
Цукор – рафіновано витончений та солодкий;
Хліб – добродушний товстун, уособлення слабкодухості.
Пес – утілення відданості, готовності до самопожертви.
Киця – символ улесливості, підступності, зрадництва.

Душа Світла. Супроводжує дітей у пошуках Синього птаха,

витлумачує незрозумілі речі, застерігає, убезпечує, веде правильною
дорогою. Це алегоричний образ. Душа Світла – ватажок, в її постаті
олюднюється ідея світла – поводиря сліпих. Цей образ – олюднення
добрих сил життя.
Час. Герой у вигляді бородатого старого з косою і пісковим
годинником, який символізує те, якими діти були і якими стануть.

Синій птах – символ щастя, істини, добра.

Пес – втілення відданості, готовності до самопожертви.
Кішка –утілення улесливості, підступності, зрадництва.
Хліб – слабкодухість.
Душа Світла – уособлює справедливість, є символом пізнання нового.
Вогонь – відчайдушність.
Двері – символ незнання.

5 семинар

ДРАМА Г. ІБСЕНА:
«ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ»,
Проблематика: проблема моральної відповідальності людини за свій вибір
і за інших людей; «втрати ілюзій» під впливом обставин; істинних і
фальшивих ідеалів і цінностей; проблема жіночої емансипації.

Конфлікт:

соціальний – зіткнення природних людських прагнень з нелюдськими,

застиглими догмами суспільства; сюжетний – таємниця і «кримінальний»
учинок Нори як несвідомий виклик буржуазному життєустрою, його
законам;
психологічний – «пробудження» і духовна боротьба Нори, її бажання по-
справжньому розібратися в житті, усвідомити себе як особистість.

У п?єсі можна знайти найрізноманітніші види конфліктів. Класифікуючи за

важливістю, конфлікти можна поділити на : основний, зовнішній та
внутрішній

Основний (соціальний) конфлікт покладений між прагненнями Нори

та писаними законами суспільства, а також між уявним та реальним
життям Нори.
(психологічний) конфлікт полягає у духовній боротьбі Нори. Нора, на
перший погляд, здається легковажною і несерйозною жінкою.

П'єса "Ляльковий дім" порушує ряд проблем:

жінка і суспільство;

особистість і суспільство;

багатство і бідність;

кохання, шлюб,

сім'я; відповідальність за свої вчинки; материнський обов'язок;

людська гідність; сенс життя і щастя: несвобода особистості і тиск на
неї лицемірної суспільної моралі. За часів Генріка Ібсена питання про
права жінки, її можливість виражати свою особистість і самостійно
приймати важливі рішення лише починали підніматися. У п'єсі чи не
вперше порушено жіноче питання й твердо заявлено, що жінка в
родині – це не красивий додаток до чоловіка, лялька, а людина, що
має гідність і честь, тож і ставитися до неї необхідно відповідно: як до
рівної.
Нора. Головна мешканка "лялькового дому", – "лялечка-іграшка", спершу для
батька, потім для чоловіка, які по-різному в неї "грають". Водночас Нора й
"лялечка", яка поступово перетворюється на метелика й вилітає на волю.

Торвальд Хельмер. Чоловік Нори Торвальд Гельмер, попри всі свої добрі
якості, якими нагородив його автор (на початку п'єси видається, що Норі може
позаздрити будь-яка жінка: милий, щедрий, закоханий), є, по суті, дрібним
егоїстом, який у глибині душі не знає ніяких інших міркувань, крім тих, що
диктуються благополуччям його власного "я".

Доктор Ранк. Друг сім'ї Хельмерів, кожного дня навідує їх, Норі
подобається проводити час з доктором. Ранк – тяжкохворий, готується піти в
інший світ. Цей образ є психологічно складним і трагічним. Його щире
нерозділене кохання до Нори створює контрастний фон для історії родини
Хельмерів. Останні дні доктора Ранка на межі життя й смерті зовсім по-іншому
відображають образ Торвальда й стосунки Хельмерів, позбавлені справжньої
довіри.
Фру Лінне. Подруга дитинства Нори.
Крістіна переконує його, що найкраще буде, коли між Торвальд про все
дізнається, і між Хельмерами відбудеться щира розмова: "Хай вони нарешті
поговорять між собою по щирості. Неможливо, щоб далі це тривало – завжди
ці утайки, виверти…".
 Нільс Крогстад. Приватний повірений, у якого Нора у минулому
позичила гроші на лікування Торвальда.
Інвар, Боб, Емма. Діти Хельмера і Нори, з якими більшість часу проводить
нянька Анна-Марія.

6 семинар «Будинок, де розбиваються серця»

П’єса Бернарда Шоу «Будинок, де розбиваються серця» не має насиченого

сюжету, але завдяки діалогам персонажів в ній підіймається багато важливих
проблем.

Проблематика твору складається з таких проблем, як: проблема культури і

сили, проблема порожнечі життя, спотвореної моральності. І всі вони в
результаті зводяться до глобальної проблеми світу – світу, що допустив Першу
світову війну.

Герої п’єси – це інтелігенція (заможна і збідніла) і ділки, що живуть заради

вигоди. Мешканці будинку – культурні інтелігентні люди:

​ Старий Шотовер;
​ його дочка красуня Гесіона;
​ її чоловік Гектор. Їх гості різношерсті.

Серед них є представники так званого манежу – це ділок Менген і злодій

Вільям ден. Відокремлену роль відіграють гості Еллі Ден і її батько Мадзіні.
Еллі бідна, але має широку душу. Мадзіні намагався стати одним з
представників манежу, але він занадто чесний для цього кола людей.

Проблема моральності гостро звучить в п’єсі. Автор засуджує людей, які

тільки намагаються здаватися порядними, а не є ними на ділі. Тому так
смішно, наприклад, виглядає молодша дочка Шотовера, Аріадна, яка вимагає
уваги сім’ї, адже так личить, а нетому, що їй потрібно їх прощення.

Узагальнююча, проблема в п’єсі – проблема миру, який допустив

трагічні події Першої світової війни.

Автор вважав, що ця проблема виникла через байдужість культурної Європи,

яка допустила до влади людей, які вважали Всесвіт просто своєю годівницею.
Будинок, де розбиваються серця» головні герої

Капітан Шатовер – колишній сивий моряк

Еллі – приятелька Гесіони. Юна дочка Мадзіні, наречена Менгена, яка всіма
силами намагається вибратися з бідності.

Мадзіні Ден – батько Еллі. Чесний, порядний, чоловік, невдалий ділок,

романтик.

Менген – наречений Еллі. Літній чоловік, багатий промисловець.

Гесіона, місіс Хешебай – старша дочка капітана Шотовера. Красива жінка, яка
втомилася від пустого способу життя.

Гектор Хешебай – чоловік Гесіони, гарний, але безвольний. Улюбленець жінок.

Аріадна, леді Етеруорд – молодша дочка капітана Шотовера, успішна, багата

жінка.

Гінес – колишня няня дітей Шатовера, служниця. Прямолінійна, груба жінка

Рендел – брат чоловіка Аріадни

Вільям Ден – злодій, колишній чоловік Гінес

https://dovidka.biz.ua/budinok-de-rozbivayutsya-sertsya/
7 семинар "Ткачі". Гауптмана

Головний герой п'єси — народ, чиї характери передані у першому акті: там
дано широку експозицію, що зображує яскраву картину соціального
середовища, в якому розгортається боротьба. Одночасно різко окреслено
характери, які вступають у цю боротьбу. Молодий ткач Бекер, який має
мужність і почуття людської гідності, кидає виклик фабриканту
Дрейсігеру. У їхньому зіткненні виявляється головний конфлікт п'єси. Тут
намічається вихідна ситуація, яка надалі отримає дозвіл. Бекер викриває
фабриканта, що наживається на поті та крові ткачів, а Дрейсігер вдається
до демагогії, намагаючись показати себе благодійником робітників [3].
персонажи
Дрейсігер - фабрикант-гнобитель, конфліктна і жадібна людина, одночасно
великий боягуз;
Пфейфер - приймальник, колишній ткач, претенційна людина, що дорікає
своїм недавнім колегам;
Бекер - молодий хоробрий ткач, що протистоїть Дрейсігер;
Нейман - касир, жадібний, прискіпливий і скупий чоловік;
Баумерт - бідний ткач, відповідальний і дбайливий. Містить свою сім'ю і з
усіх сил намагається прогодувати рідних;
Єгер - молодий мужній і сміливий солдат, який співчуває Баумерту;
Старий Гільзе – чесний ткач; людина, яка не готова боротися за краще
життя, її влаштовує те, що вона має;