Professional Documents
Culture Documents
МАН Соня Гендер 17.01.2024 222
МАН Соня Гендер 17.01.2024 222
Відділення: Економіка
Секція: Мікроекономіка та макроекономіка
Роботу виконала:
Мєчєва Софія Родіонівна
19 вересня 2007.
Учениця 10-А класу
Комунального закладу
"Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів
"Козацький ліцей" Запорізької обласної ради.
Науковий керівник:
Батракова Тетяна Іванівна
Вчитель економіки
Комунального закладу
"Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів
"Козацький ліцей" Запорізької обласної ради
Запоріжжя – 2024
Запорізька обласна Мала академія наук
2
Анотація
Мєчєва Софія Родіонівна,
Учениця 10-А класу
Комунального закладу
"Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів
"Козацький ліцей" Запорізької обласної ради
Науковий керівник: Батракова Тетяна Іванівна
Вплив гендерного розриву в оплаті праці на економіку країни
Актуальність роботи зумовлена необхідністю забезпечення рівних можливостей
та рівної оплати праці за однакову роботу для чоловіків і жінок. Гендерний розрив
в оплаті праці є проявом дискримінації та суперечить принципам соціальної
справедливості, що може призвести до зниження мотивації жінок на
працевлаштування, стрімління до кар’єрного росту, втрати талантів. Для країни це
втрата можливостей розвитку та конкурентоспроможності. Отже, вивчення впливу
гендерного розриву в оплаті праці на економіку є одним з першочергових завдань
для розвитку демократичного, справедливого та стійкого суспільства.
Дослідницьку роботу присвячено аналізу вплив гендерного розриву в оплаті
праці на економіку країни
У ході дослідження проаналізовано втрати економіки від гендерного дисбалансу
в цілому та в окремих галузях; економічні втрати внаслідок насильства жінок;
рівень середньої заробітної плати; структура зайнятого населення України за
окремими професійними групами, віковими групами, у розрізі статі; присутність
жінок та чоловіків на керівних посадах.
У ході роботи сформульовано позитивні та негативні наслідки, можливості та
загрози, що спричинені військовими діями в Україні. Визначено сутність понять
«гендер» та «гендерна рівність» та різницю між ними. Досліджено досвід
розвинутих країн що мають найкращі показники гендерної рівності в економічному
аспекті: Норвегії, Ісландії,Люксембургу.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………… ….4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ІСНУВАННЯ ІСНУВАННЯ
ГЕНДЕРУ…………………………………………………………………………….5
1.1. Сутність та особливості поняття «гендер» та «гендерна рівність» ........5
1.2. Фінансово- соціальні аспекти гендерної економіки ……………………8
1.3. Причини винекнення гендерної нерівності………………………..........10
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГЕНДЕРНОГО РОЗРИВУ НА ЕКОНОМІКУ
СВІТУ ТА УКРАЇНИ……………………………………………………… 15
2.1. Сучасний стан гендерного розриву з оплати праці в різних країнах
світу …………………………………………………………………………….
……15
2.2. Сучасний стан гендерного розриву з оплати праці в Україні…………20
2.3. Гендерний розрив з оплати праці в різних галузях господарювання...20
РОЗДІЛ 3
МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНОГО ГЕНДЕРНОГО РОЗРИВУ В
ОПЛАТІ ПРАЦІ НА ЕКОНОМІКУ
КРАЇНИ ……………………………..
…………………………………………………………24
3.1. Внесок українських жінок в економіку під час війни та повоєнну
відбудову ……………………………………………………………24
3.
Шляхи подолання гендерного розриву в оплаті праці та залучення жінок до
відбудови країни.
……………………………………………………………………….29
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….34
4
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ІСНУВАННЯ
ГЕНДЕРУ
СТАТЬ ГЕНДЕР
біологічна характеристика людини соціокультурні ролі та стосунки між
чоловіками й жінками
Гендерні Гендерні
ознаки жінки ознаки чоловіка
Емоційність Мужність
Слабкість Сміливість
Чуйність Агресія
Жертовність, Сила
Емпатія, Витривалість
Охайність, Не емоційність
Залежність, Орієнтація на успіх.
Юридичні послуги 94
Адміністративні збори 53
Консультації психологів 38
Транспорт 7
0 100 200 300 400 500
ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ
До першої належать стереотипи маскулінності-фемінінності. Стереотипному уявленню
маскулінності приписують «активно творчі» характеристики, інструментальні риси
особистості, як-от: активність, домінантність, упевненість у собі, агресивність, логічне
мислення, здатність до лідерства. Фемінінність, навпаки, розглядають як «пасивно-
репродуктивне начало», що набуває проявув експресивних особистісних характеристиках:
залежності, турботливості, низькій самооцінці, емоційності.
Друга група гендерних стереотипів містить уявлення щодо розподілу сімейних і професійних
ролей між чоловіками та жінками. Для жінки найважливішою соціальною роллю вважається
роль домогосподарки, матері. Жінці приписують перебування в приватній сфері життя – дім,
народження дітей, на неї покладається відповідальність за взаємини в сім’ї. Чоловікам –
активність у громадському житті, професійний успіх, відповідальність за матеріальне
забезпечення сім’ї.
Третя група гендерних стереотипів визначена специфікою змісту праці. За традиційними
уявленнями, жіноча праця повинна мати виконавський, обслуговуючий характер, бути
елементом експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі,
охорони здоров’я, освіти. Для чоловіків можлива творча й керівна робота. Їхня праця
визначається в інструментальній сфері діяльності.
Аналізуючи наукову літературу, можна виокремити два основні типи
гендерних установок – патріархальні та феміністичні.
ГЕНДЕРНІ УСТАНОВКИ
ПАТРИАРХАЛЬНІ ФЕМІНІСТИЧНІ
1) чоловікові належить провідна, активна роль 1)засудження використання біологічних
у сім’ї та суспільстві, а жінці – підпорядкована, статевих відмінностей для впровадження
пасивна; жорстко закріпленого, підпорядкованого
2) життєві цінності жінок і чоловіків різні: становища жінки в сім’ї та суспільстві;
сім’я і кохання – основні цінності для жінок; 2)несприйняття існування в сім’ї та
справа, робота, самореалізація поза сім’єю – суспільстві суворо закріплених ролей;
цінності чоловіків; 3)переконання, що жінки й чоловіки і мають
3) надання переваги сімейним стосункам, у неоднакові можливості для самореалізації в
яких чоловік є главою сім’ї, робить основний різних сферах;
внесок у бюджет сім’ї; 4)підхід, відповідно до якого для жінки
4) осуд поведінки жінки, в якої домінують високу цінність мають професійні
орієнтації на самореалізацію поза сім’єю, на досягнення, кар’єра, розкриття власних
кар’єру, професійні досягнення; можливостей та здібностей, прагнення до
5) уявлення про те, що патріархальна модель самореалізації в різних сферах суспільного
14
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГЕНДЕРНОГО РОЗРИВУ
НА ЕКОНОМІКУ СВІТУ ТА УКРАЇНИ
Global Gender Gap 2023.[ 5.] Для досягнення таких результатів Ісландія ще у 2009
році стала першою країною, яка повністю ліквідувала гендерний розрив у сфері
освіті та охороні здоров’я, у 2000 році в країні був прийнятий Закон про рівний
статус і рівні права незалежно від статі – як наголошувалося, це було зроблено
для запобігання дискримінації за ознакою статі та підтримки гендерної рівності
та рівних можливостей для статей у всіх сферах суспільства.[8.]
Ісландія це перша в світі демократична країна, що обрала на пост
президента жінку у 1980 році. Вігдіс Фіннбогадоуттір була президентом країни
протягом чотирьох каденцій до 1996 року. Ще в далекому 1922 році в
ірландському парламенті зайняла місце перша жінка Інгіб’єрг Б’ярнасон –
активний борець за незалежність жінок в Ірландії. А в 2022 році в парламенті
країни уже 33 жінки з 63 місць у парламенті. Уряд також очолює жінка – Катрін
Якобсдоуттір, на посаді прем’єр міністра вона протягом п’яти років.
Щодо участі жінок у робочій силі то Ісландія має один із найвищих
показників в Європі. Майже половину посад у правліннях великих компаній
займають жінки. Такі показники є результатом запровадження у 2013 році
обов’язкової гендерної квоти у 40 %. Також в країні прийнятий у 2018 році закон
який забороняє платити жінкам менше, ніж чоловікам за таку ж саму роботу.
Кожна компанія, згідно закону, повинна отримати сертифікат про рівну оплату
праці, та демонструвати прозорість політики формування заробітної плати та
докладати зусилля для подолання гендерного розриву.
Люксембург невелика європейська країна, що має загальну чисельність
658,3 тис. осіб, серед яких чоловіків 49,8% а жінок 50,2%. ВВП країни складає 87
млрд. $ США, на душу населення це складає 110 584$ США. Середня заробітна
платня в країні у 2022 році складала 6970$: у чоловіків 7317$ а у жінок 6282$.
Для досягнення таких результатів ще в 2015 році у Люксембурзі було
створено спеціальний державний орган, який займається виключно питаннями
досягнення рівних прав між чоловіками та жінками – Міністерство з питань
17
яких не мали інші жінки, тобто гендерна рівність в цій країні грунтується на
історичній пам’яті. Жінки Норвегії першими в історії у 1913 році отримали
виробниче право, та право голосування на виборах. Ця країна юридично не
закріпила гендерні квоти, але присутність жінок у політиці від 41-45%. Ще у
1978 році в Норвегії був прийнятий Закон про рівноправність статей,
забороняючий дискримінацію за статевою ознакою у віх сферах суспільного
життя, з 1979 року була введена спеціальна посада – Уповноважений з гендерної
рівності. У 2018 році в черговий раз було переглянуте законодавство щодо
гендерної рівності і з’явився новий Закон про рівність та боротьбу з
дискримінацією, в якому сконцентрована увага саме на економічних аспектах
гендерної рівності стосовно прав на ринку праці та оплати за однакову роботу. В
Законі надані механізми для ліквідації випадків дискримінації та стимулювання
роботодавців щодо просування гендерної рівності. Також слід відмітити те що з
2008 в Норвегії введена квота для всіх компаній – 40% керівних посад надати
жінкам. Багато років в країні існує норма, щоб уникнути дискримінації в
оголошеннях про вакансії не вказують бажану стать для посади. [10.]
У 2022 році Норвегія головувала у Раді міністрів Північних країн –
організації, яка була створена у 1952 році для співпраці між парламентами та
урядами країн Північної Європи(членами Організації , окрім Норвегії є – Данія,
Ісландія, Фінляндія, Швеція). Одним з пріоритетних напрямків своїх
повноважень Норвегія обрала просування гендерної рівності гендерної у
трудовому житті, на обміні та обговоренні знань і досвіду щодо гендерної
рівності на робочому місці. Рівні можливості для жінок і чоловіків на ринку
праці є одним із завдань Північної програми співробітництва з питань гендерної
рівності. Слід відмітити, що саме ці північні країни, протягом багатьох років
займають перші місця у рейтингу Індексу глобального гендерного розриву.
19
2 .5
14
53
США
Україна
.3
Естонія
Кана
я
0
80
Латві
нія
Кіп янд
Ав
Фі
ь
13.
ен Ізраїл
Япо
с
3.8
да
р
нл
ея
Ве тр
Нім лика алія
Бо Кор
.33
0
ія
4.0
ія
ар
ечч Бр
12.50 12.90 13
ія
ун я
на
Шв
лг
ейц ина итан
0
м і
Ру ельг
4.60
Нідер арія ія Б мбія
вд
ланди у
КоНлорвегія
Пі
Ісландія
4.73 4.99
Мексика -Ріка
ія КостаДанія
Австр ина
щ Но Арг Греція
12.38
р я
Уго анція алі а ва
Зел ентин
г ин
5.91
р
Ф рт
о
у
чч Ш ан д а ія
12.3
П а ве
ов
Х Італ
а
ці я
чин
ор
Сл
а
Слов
Ма я
5
Ісп
льт
Ірландія
ва
хі
6 .2 5
лі я
Польща
реч
11.
ті
Че
ані
я
Литв
Брази
82
ія
Чилі
Ту
нія
7
6.6
11
.72
11
.7 42
0
11 7.
.52 7
11. 7 .5
09 4
7.6
9.98 8 .0 9
9.33 8.19
9.09 8.69 8.60 8.28
його кон’юнктура є дуже динамічною. В Україні, особливо під час війни, попит
на ринку праці перевищує пропозицію, особливо в прифронтових областях
спостерігається зменшення вакансій, зростання чисельності безробітних і
зниженням ринкових цін. Також існують проблеми на ринку праці, у сфері
оплати праці, вони пов’язані з низьким рівнем мінімальної та середньої
заробітної плати, що негативно відображається на продуктивності праці,
обмежує відтворення робочої сили, знижує купівельну спроможність українців.
Ще однією проблемою є постійна та доволі висока заборгованість із виплат
заробітної плати, навіть у довоєнний період ця заборгованість за даними
Держстату складала станом:
на 1 січня 2022 р. – 3 207,1 млн. грн,
на 1 січня 2021 р. – 3 136,7 млн. грн.,
на 1 січня 2020 р. – 3 034,4 млн. грн. [13].
% до 17,8 %.
роки, в різних регіонах країни заробітна плата також різна, існує висока
диференціація в оплаті праці в різних регіонах країни та секторах економіки, так
вища за середній рівень по країні була у м. Києві, Донецькій та Київській
областях (Таб.2.2).
Таблиця 2. 2.
Середня місячна заробітна плата в Україні у 2019-2022 рр., грн.
90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
15-24 25-29 30-34 35-39 40-49 50-59 60-70
Чоловіки Жінки
Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол. Жін. Чол.
25
професіонали
1769,1 1121,1 1847,1 1165,2 1799,5 1177,4 1735,1 1119,1 1702,6 1110,6 1616,9 1055,1
фахівці
1191,2 639,9 1186,9 645,9 1242,5 676,3 1203,6 667,7 1179,5 665,6 1376,1 776,5
технічні службовці
407,8 69,3 402,3 72,5 432,9 98,3 420,3 90,2 406,5 84,4 677,5 140,7
найпростіші професії
1468,2 1673,2 1461,4 1669,6 1369,3 1620,2 1286,4 1562,3 1195,7 1534,0 773,7 992,6
ФОП 46 54
Юридичні особи 29 71
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Жінки Чоловіки
ФОП 48 52
Юридичні особи 30 70
0 20 40 60 80 100 120
Жінки Чоловіки
ФОП 51 49
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Жінки Чоловіки
РОЗДІЛ 3
ролі жінки в економіці країни. Війна це криза, але слід не забувати про те, що
кожна криза – це не тільки певні проблеми та негаразди, але й можливості.
Таблиця 3.1
SWOT аналіз економічних наслідків війни в Україні
Цілі
Програмні заходи
ВИСНОВКИ
37
14. Шевчук В.О., Аналіз динаміки рівня заробітної плати в Україні та країнах
ЄС як складова дослідження кон’юктури ринку праці. Збірник наукових праць
ДУІТ. Серія «Економіка і управління», 2023р.Вип.53. С.19-127
15. Гендерний розрив в оплаті праці.
URL: https://www.slovoidilo.ua/2023/10/24/infografika/svit/hendernyj-rozryv-oplati-
praczi-skilky-bilshe-zaroblyayut-choloviky-krayinax-svitu
16. Офіційний сайт Державного центру зайнятості.
URL: https://www.dcz.gov.ua/
17. Ціна гендерної нерівності на ринку праці.
URL:https://www.epravda.com.ua/columns/2022/02/15/682363/
18. Жінка у агросекторі.https://agravery.com/uk/posts/show/zinka-v-agrosektori-
comu-kilkist-fermerok-ne-zrostae
19. Глобальний індекс продовольчої безпеки 2022 рік. URL:
https://impact.economist.com/sustainability/project/food-security-index/.
20. Продовольча безпека та гендерна нерівність – чи є зв’язок?
URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/prava-zhinok-ta-prodovolcha-bezpeka-chomu-ci-rechi-
vzayemozalezhni-ostanni-novini-50147041.html
21. Хто, якщо не ми?
URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/10/30/706030/
22. Індикатори для моніторингу гендерної рівності. Моніторинговий
звіт2021 URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/2021_Indukator-
Monitor.pdf] Україна
42