Федеріко Гарсіа Лорку

Народився 5 червня 1898 року в селищі Фуенте-Вакерос (Іспанія) в родині заможного

орендаря Фредеріко Гарсія. Його мати була вчителькою.

Дитячі роки минули в атмосфері поезій та музики. Батько грав на гітарі і писав стародавні
андалузькі пісні — “канте хондо”. Мати грала на фортепіано.

1909 р. Родина переїхала до Гранади, де Федеріко пішов до школи.. Там він познайомився з
Антоніо Сегура, учнем великого композитора Джузеше Верді. Він виявив у Федеріко
здібності та почав навчати, але раптова смерть учителя все перервала. Федеріко брав активну
участь у житті місцевої художньої спільноти.

1914 р. Федеріко вступив до Гранадського університету на факультет літератури, філософії та

права. Починає писати вірші.

1919 р. Перебрався до Мадрида, посилився у містечку “Студентська резиденція”, де жив до

1929. Виходить перша поетична збірка “Книга віршів”.

1920 р. Прем’єра першої п’єси поета “Чаклунства метелика”, що відбулась у Мадриді. Проте
глядачі її не зрозуміли.

1922 р. Федеріко зголосився зайнятися організацією фестивалю “Канте хондо”, що відбувся у

Гранаді. Після виступу канторів-співаків він зачитав свої вірші, які справили велике
враження на слухачів.

У наступних книгах — “Поема канте хондо” (1921) та “Пісні” (1924) лунає його неповторний
голос. На формування поетичного таланту багату в чому вплинула музика. Він був
талановитим музикантом, сам писав музичні твори, добре знав європейську класичну та
іспанську народну музику. Але найбільше любив канте хондо.

У “Студентській резиденції” познайомився з художником Сальвадором Далі. Кілька разів

гостював у нього в Кадакесі. Під впливом Далі захопився малюванням.

1923 р. Гарсіа склав іспит на ступінь ліценціата права в Гранадському університеті. Він пише
“Марівну Пінеда”. П’єса була поставлена 1925 р. На Мадридській сцені і мала великий успіх.

1928 р. Виходить книга віршів “Циганський романсеро” і приносить автору справжню славу.
Вірші цієї збірки засвідчили належність автора до “Покоління 1927 року” — літературного
об’єднання, учасники якого прагнули оновлення іспанської поезії.

1929 р. Гарсіа пропонують поїхати до США. Майже рік він жив в Нью-Йорку, відвідуючи
заняття у Колумбійському університеті, побував у Кубі. Написав вірші, які склали збірку
“Поет у Нью-Йорку”. У 1930-му повертається на батьківщину.

1931 р. Письменнику дозволили організувати пересувний студентський театр для народу,

який він назвав “Ла Баракка” і присвятив йому 3 роки свого життя (він був і директором, і
режисером, і автором). Хоча продовжував працювати над новими циклами віршів (поема
«Плач за Ігнасією Санчесом Мехіасом», цикли галісійських віршів, збірка «Тамаритянський
диван»).
Натхненний захопленням шанувальників, Федеріко працює над п’єсою «Йерма», яку він
закінчив 1934 р. Виходить збірка його уславлених віршів — «Вірші про канте хондо».

1931—1933 рр. Період розквіту його драматичної творчості. Пише п’єсу за п’єсою й ставить
їх на сцені «Ла Баракка». Також виступає з лекціями і віршами, музикує. Створює знамениту
ліричну трилогію «Криваве весілля» (1933).

16 липня Гарсіа виїжджає з Мадрида до Гранади, а 18 липня починається фашистський

заколот. Настали страшні для Гранади дні — арешти і допити, сухий тріск, що доноситься зі
старого цвинтаря. Поету погрожували, звинуватили його в тому, що він «російський шпигун»
і завдав новій владі «більше шкоди пером, ніж інші пістолетом». Якось Лорці принесли
додому анонімку, з погрозами. А ще за день до будинку ввірвалися озброєні люди. Рідні
вирішили сховати Федеріко в домі поета Луїса Росалеса, брати якого були ватажками
«фалангістів». Близько трьох тижнів Федеріко переховувався у Росалесів.

16 серпня вранці біля будинку Росалесів зупинилася машина. Нікого з братів не було вдома.
Гвардійці не дали поетові навіть перевдягнутися, його заарештували просто в нічній піжамі.
Розстріляли Федеріко Ґарсіа Лорку на світанку неподалік Ґранади 19 серпня 1936 року разом
із двома тореадорами та старим учителем із сусіднього села.

Особливіть поезії та своєрідність художнього світу:

Поетичний світ письменника створює складне переплетіння зорових асоціацій (він прекрасно
малював). Асоціації дуже своєрідні.

У поетичних образах митця відчутний вплив сюрреалізму.

Для творчості поета характерне жанрове розмаїття. Лорка продовжив традиції іспанського
народного романсу та балади.

Іспанський фольклор зазнав арабського впливу, тож поет звертався й до особливих віршових
форм в арабській поезії — газелі й касиди.