Міністерство освіти і науки України

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства
Кафедра української літератури

Доповідь на тему:
« Невербальне ділове спілкування »

Виконала:
Студентка групи УК-23-1
Білоус Ольга

Дніпро-2023
Невербальне ділове спілкування визначається як конкретна форма взаємодії
та обміну інформацією між людьми у професійному контексті, де
використовуються різні невербальні елементи, такі як жести, міміка, паузи,
манери та зовнішність. Ці елементи відображають не лише індивідуальні
риси особистості, але й представляють організації, до яких вони належать.
Невербальне ділове спілкування охоплює обмін інформацією, висловлення
пропозицій та вимог, висловлення поглядів та мотивації з метою розв'язання
конкретних проблем як всередині, так і поза межами організації. Крім того,
воно включає укладання контрактів та договорів між підприємствами,
фірмами та іншими організаціями.
Невербальні засоби ділового спілкування поділяються на:
•Оптико-кінетичну систему
Перша серед невербальних засобів спілкування. Включає в себе жести,
міміку і пантоміміку, рухи тіла, а також погляди. Обличчя людини (особливо
очей, рота), які передають психологічний її стан у певний момент часу.

•Паралінгвістичну та екстралінгвістичну системи

Паралінгвістична система – це вокалізації, тобто якості голосу, його діапазон,
тональність. Екстралінгвістична система – це темп, паузи, різні вкраплення в
мову (плач, сміх, кашель тощо). Традиційно вважалось, що ці види
невербаліки є навколомовними прийомами, які доповнюють семантично
значущу інформацію.

•Проксеміку
Використання та сприйняття просторових відстаней у взаємодії між людьми.

•Візуальний контакт
Погляд, його напрям, частота контакту. Напрям погляду показує
спрямованість уваги співрозмовника і разом з тим дає зворотний зв'язок, що
показує те, як ставиться співрозмовник до тих чи інших повідомлень.

Під час переговорів важливо враховувати позу вашого ділового партнера, це

положення людського тіла, типові для даної культури, елементарна одиниця
просторової поведінки людини.
Розглянемо типи поз опонентів та їх значення:
"Закриті" пози коли людина намагається закрити передню частину тіла і
зайняти поменше місця в просторів

"Відкриті" пози: руки відкриті долонями вверх, сидячи: руки розкинуті,

ноги витягнуті) сприймаються як пози довіри, згоди, доброзичливості,
психологічного комфорту.

Також дуже важливе значення при ділових комунікаціях відіграє міміка — це

експресивно-виразні рухи різних частин обличчя людини (особливо очей,
рота), які передають психологічний її стан у певний момент часу.

Також важливу роль в різних ділових культурах відіграють жести — це рухи

тіла, які передають внутрішній стан людини і несуть інформацію про її
думки, переживання, а також про її ставлення до того, що відбувається з нею
та навколо неї.

Один із важливих моментів у роботі менеджерів – посмішка. Спеціалісти

серед усіх експресивних засобів приділяють найбільшу увагу. Існує майже 60
описів посмішки (весела, грайлива, сумна, чудова, крива, журлива,
переможна тощо).

Рукостискання як елемент ділових відносин

Рукостискання, що належить до такесичних засобів, ділиться на три типи:

• домінуюче (рука зверху, долоні розвернуті вниз);
• покірне (рука знизу, долоні розвернуті вверх);
• рівноправне.
Спілкування завжди просторово організовано. До проксемічних
характеристик відноситься орієнтація партнерів в момент спілкування і
дистанція між ними.

Проксемічні компоненти ділових переговорів

Позиції сторін, які спілкуються за столом, виділяються характером
спілкування:
• якщо спілкування носить суперницький чи захисний характер, люди
сідають навпроти;
• при звичайній дружній розмові - займають кутову позицію;
• при кооперативній поведінці - займають позицію ділової взаємодії з
одної сторони столу;
• незалежна позиція визначається в розміщенні по діагоналі.