Версифікаційний аналіз вірша М.

Семенка
«Далекий гудок»

Як плакала чайка під сонця промінням (метафора, , анастроф. інверсія)

Як гралось проміння на смілім крилі( метафора, параномазія, епітет)
І тоне повітря у просторі синім( метафора, анастроф. інверсія, символ)
Заплутуєсь вітер у жовтім брилі( метафора, анастроф. інверсія, символ,
парономазія)

Приємно дивитись на піни каскади (троп метонімічного типу, символ)

На пильність в далекім тумані бризок(сивол, анастроф. інверсія)
І знов підчувати скелястість огради(троп метонімічного типу, гіпербола)
Далекий гудок.(символ)

Аналіз версифікації

Як плакала чайка під сонця промінням 1-2-2-2-1 (чотириіктовий)

Як гралось проміння на смілім крилі 1-2-2-2- (чотириіктовий)
І тоне повітря у просторі синім 1-2-1-2-1 (чотириіктовий)
Заплутуєсь вітер у жовтім брилі 1-2-1-2- (чотириіктовий)

Приємно дивитись на піни каскади 1-2-2-2-1 (4-іктовий)

На пильність в далекім тумані бризок 1-2-2-2- (4-іктовий)
І знов підчувати скелястість огради 4-2-2-1 (триіктовий)
Далекий гудок. 1-2- (двоіктовий)

5) 1.ААBCBC (парокситонні, перехресна)

 2. Асонансне римування, збіг наголошених голосних, збіг заключного
приголосного.
6) Тоніка, дольник
7) Поезія строфічна, не канонічна, полістрофічна, рівнострофічна.
Чинники оформлення строфи: тип клаузули (альтернанс), наявна мецорима,
чотиривірш (катрен)
Висновок: Як на мене, саме ця поезія Семенка має глибокий сенс. Вона
зачаровує читача, і саме наявність великої кількості метафор дає їй щось
такого особливого. Також використано чимало стилістичних фігур, які
придають поезії додаткового навантаження. Вірш римований, тому читається
легко та із задоволенням, за допомогою збігу наголошених голосних. Після
прочитання, ми розуміємо, що автор намагався зобразити нам образ моря,
використовуючи багато символів.