1

Практичне заняття №14

Обчислення невласних інтегралів за допомогою лишків

Теорема 1. Нехай функція f ( z ) є аналітичною у верхній

напівплощині Im z > 0 за винятком скінченної кількості особливих точок
ak (k = 1,..., n) , та, крім цього,

M
f ( z) ≤ α
з α > 1.
z
+∞ n
Тоді ∫ f ( x)dx = 2π i ∑ Res f ( z ) .
z = ak
−∞ k =1

Приклад 1. Знайти невласний інтеграл

+∞
dx
∫−∞ x 2 − 4 x + 5 .
1
Розв’язання. Розглянемо функцію f ( z ) = . Вона має
z2 − 4z + 5
особливі точки (це нулі знаменника)
z1= 2 + i , z2= 2 − i − прості полюси.

У верхній напівплощині Im z > 0 знаходиться тільки одна точка z1= 2 + i .

1
При цьому f ( z ) ≤ 2
( α= 2 > 1). Тому за теоремою 1 маємо, що
z
+∞
dx 1 1
∫−∞ x 2 − 4 x + 5 2
=π i ⋅ Res
2+i z 2 − 4 z + 5
z=
2
=π i ⋅ Res
2+i ( z − 2 − i )( z − 2 + i )
z=
=

1 2π i
= 2π i = = π.
( z − 2 + i ) z = 2+i 2i

Приклад 2. Знайти невласний інтеграл

∞
dx
∫
(x + 4)
2 2
−∞

Розв’язання. Розглянемо функцію

 2

1 1
f ( z)
= = .
( z 2 + 4) ( z − 2i ) ( z + 2i )
2 2 2

Вона є аналітичною у верхній напівплощині Im z > 0 за винятком

особливої точки
z1 = 2i , яка є полюсом кратності 2 функції f ( z ) .
Інша особлива точка z2 = −2i функції f ( z ) знаходиться у нижній
1
напівплощині Im z < 0 . Крім того, f ( z) ≤ 4
( α= 4 > 1).
z
Тоді за теоремою 1 і за формулою знаходження лишка кратного полюса
ϕ ( z) 1 d m−1ϕ ( z0 )
Res = маємо, що
( z − z0 )
m
z = z0 (m − 1)! dz m−1

+∞
dx 1  1 ′
∫ 2π i ⋅Res
= 2π i ⋅ 
=  =
(x + 4) (z + 4)  ( z + 2i )2 
2 2 z =2 i 2 2
−∞  
z =2 i

1  2  1 π
= 2π i ⋅ ( −2 ) = 2π i  − 3 3 =
 2π i ⋅ = .
( z + 2i )
3
 4i  32i 16
z =2 i

Зауваження. На лекції 10 розглядався приклад 1 з обчисленням

+∞
dx
∫− ∞ 1 + x 4 .
1
У функції f ( z ) = у верхній напівплощині Im z > 0 знаходяться
1 + z4
тільки дві особливі точки (прості полюси), які є нулями знаменника, тобто
 i π +42 kπ 
розв’язками рівняння z = −1 4
: z1,2,3,4 = 4
−1 = e , k=0,1,2,3 , де
 
−1 =eπ i :
πi 3π i
1 i π π 1 i
z1 = cos + i sin = +
e = 4
та z2 =
e =
−4
+
4 4 2 2 2 2
5π i 7π i
1 i 1 i
Ще дві особливі точки z3 = e = − − 4
та =
z4 e = 4
−
2 2 2 2
знаходяться у нижній напівплощині Im z < 0 .
 3

1 1
f ( z)
Виконуються всі умови Теореми 1 при = ≤ 4
( α= 4 > 1).
1 + z4 z
Знайдемо лишки функції в точках z1 та z2 :

Res =
1
lim
z − z1
=
{0}= lim = 1
=
1 1
=
1 − 3π4 i
e=
z=z 1 1 + z 4 z → z1 1 + z4 {0} правило
Лопіталя
z → z 4z3
1 4 z13 3
πi
4e 4
4

1 −(
4π −π )
i 1 −π i π4i 1 π4i 1 π π 1 i
=e 4
=e ⋅ e = − e = −  cos + i sin  =
− − ,
4 4 =−1 4 4 4 4 4 2 4 2

Res =
1
lim
z − z2
=
{0}= lim = =
1 1 1 − 94π i 1 − 8π4+π i
e= e =
z=z 2 1 + z 4 z → z 2 1+ z4 {0} правило
Лопіталя
z → z 2 4z3 4 z23 4 4

1 −2π i − π4i 1 −2π i − π4i 1   π  π  1 i

= e = e ⋅ e = cos  −  + i sin  −  = − .
4 4 =1 4   4   4  4 2 4 2
Звідки за Теоремою 1
+∞
dx  1 1   1 i 1 i 
∫− ∞ 1 + x=
4
= 2π i Res
 z z=
 1 1+ z
4
+ Res
z z 2 1 + z4


= 2π i  − − + −
 4 2 4 2 4 2 4 2
=

 2i  π
=2π i  − = .
 4 2  2

Зауваження. На консультації 15 ми розглянемо ще один спосіб

обчислення цього інтегралу.

Теорема 2. Нехай функція f ( z ) є аналітичною у верхній

напівплощині Im z > 0 за винятком скінченної кількості особливих точок
ak (k = 1,..., n) , та, крім цього, виконана умова

f ( Rei ϕ ) → 0 .
R→+∞

+∞ n
Тоді ∫ f ( x)e dx = 2π i ∑ Res ( f ( z )ei z ) .
ix
z = ak
−∞ k =1
 4

Приклад 3. Знайти невласний інтеграл

+∞
sin x
∫−∞ x 2 − 4 x + 5 dx .
Розв’язання. Оскільки за формулою Ейлера
=ei x cos x + i sin x ,
тобто
=cos x Re
= ei x ; sin x Im ei x ,
то
+∞ +∞
sin x eix
∫−∞ x 2 − 4 x + 5dx = Im −∞∫ x 2 − 4 x + 5dx .
+∞
eix
Спочатку обчислюємо інтеграл ∫ 2 dx з використанням теореми 2.
−∞
x − 4 x + 5
1
Розглянемо функцію f ( z ) = 2 . Вона має особливі точки
z − 4z + 5

z1= 2 + i , z2= 2 − i − прості полюси.

У верхній напівплощині знаходиться тільки одна точка z1= 2 + i . При
1
цьому f ( Rei ϕ )
= → 0 . Тому за теоремою 2
R 2 ei 2ϕ − 4 Rei ϕ + 5 R → + ∞
+∞
eix dx eiz eiz
∫−∞ x 2 − 4 x + 5 =
2π i ⋅ Res 2
2+i z − 4 z + 5
z=
2π i ⋅ Res
=
2+i ( z − 2 − i )( z − 2 + i )
z=
=

eiz e 2i −1 π π
= 2π i ⋅ = 2π i ⋅ = π e −1 ⋅ e 2i = cos 2 + i sin 2,
( z − 2 + i) z = 2+i
2i e e
тобто
+∞
e dx ix
π π
∫−∞ x 2 − 4 x + 5 e
= cos 2 + i
e
sin 2.

Звідки
+∞ +∞
sin xdx eix dx π π  π
∫−∞ x 2 − 4 x + 5= Im ∫−∞ x 2 − 4 x + 5  e
= Im cos 2 + i
e
sin 2 =
 е
sin 2.

Зауваження.
+∞ +∞
cos xdx eix dx π π  π
∫−∞ x 2 − 4 x + 5= Re ∫−∞ x 2 − 4 x + 5= Re 
e
cos 2 + i
e
sin 2 =
 e
cos 2.
 5

Приклад 4. Знайти невласний інтеграл

+∞
cos x
∫− ∞ x 2 + 4 dx .
Розв’язання. Оскільки за формулою Ейлера= ei x cos x + i sin x ,
=
тобто cos x Re=ei x ; sin x Im ei x , то
+∞ +∞
cos x eix dx
∫− ∞ x 2 + 4 dx = Re −∞∫ x 2 + 4 .
+∞
eix dx
Спочатку обчислюємо інтеграл ∫ 2 із використанням теореми 2.
−∞
x + 4
1
У цьому випадку функція f ( z ) = 2 є аналітичною у верхній
z +4
напівплощині Im z > 0 за винятком особливої точки

z1 = 2i − простий полюс.

Інша особлива точка z2 = −2i функції f ( z ) знаходиться у нижній

напівплощині Im z < 0 . Оскільки ще виконується умова
1
f ( Rei ϕ )
= → 0,
( Re ) iϕ 2
+4 R→+∞

то за теоремою 2

+∞
eix eiz eiz
∫− ∞ x=
2
+4
2π i ⋅ Res 2
dx =
i z +4
z 2=
2π i ⋅ Res
=
z 2 i ( z + 2i )( z + 2i )
=
2
eiz e2i π
= 2π i ⋅ = 2π i ⋅ = 2.
( z + 2i ) z =2 i
4i 2e
Отже,
+∞ +∞
cos x eix dx π
∫− ∞ x 2 + 4
= dx Re
= ∫− ∞ x 2 + 4 2e2 .
Зауваження.
+∞ +∞
cos x 1 eix dx π
∫0 x 2 + 4 2 −∫∞ x 2 + 4 4e2 .
1. = dx =Re
 6

2. На лекції 10 розглядалось обчислення,

+∞ +∞
cos λ xdx 1 ei λ x dx π e − λ a
∫0 a 2 + x 2 2=
= Re ∫ 2
−∞
a + x 2
2 a
− інтеграл Лапласа,

+∞ +∞ +∞
sin x 1 sin x 1 eix 1 π
∫
0
x
dx
=
2 −∫∞ x
dx
=
2 −∫∞ x
Im dx
=
2
=π
2
− інтеграл Діріхле.

Приклад 5. Знайти невласний інтеграл

+∞
x sin x
∫ 0
x2 + 1
dx .

Розв’язання.
+∞ +∞
x sin x 1 xeix
Оскільки ∫
0
x2 + 1
dx = Im ∫ 2
2 −∞ x + 1
dx ,
+∞
xeix
то спочатку обчислюємо інтеграл ∫ 2 dx з використанням теореми 2, де
−∞
x + 1
z
функція f ( z ) = 2 є аналітичною в верхній напівплощині Im z > 0 за
z +1
винятком особливої точки z1 = i , яка є простим полюсом, і
iϕ Rei ϕ
=f ( Re ) → 0:
( Re ) + 1
iϕ 2 R→+∞

+∞
xeix zeiz zeiz ie −1 π
∫− ∞ x 2 + 1 dx = 2π i ⋅ Res
z =i ( z − i )( z + i )
= 2π i ⋅
( z + i)
= 2π i ⋅
2i
= i.
e
z =i

+∞ +∞
x sin x 1 xeix 1 π  π
∫0 x 2 + 1
= dx Im
2 −∞ ∫ x 2 + 1 2=
= dx Im  i 
 e  2e
.

Д/З: Підготуватися до контрольної роботи.

+∞ +∞
dx cos x
1. Обчислити ∫ . 2. Обчислити ∫ dx.
(x + 1) (x + 1)
2 3 2 2
0 0