Professional Documents
Culture Documents
Реферат на тему Видатні постаті України
Реферат на тему Видатні постаті України
Спеціальність: Судноводіння
РЕФЕРАТ
Виконав
Курсант 122 групи
Чебан І.В.
Одеса, 2024
ПЛАН
1. ВСТУП
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1. Анексія Криму
2.2. Захоплення українських міст у Донецькій та Луганській областях
2.3. Павлопіль-Широкинська наступальна операція
2.4. Герої України Одещини
2.2.1. Позивний «Акела»
2.2.2. Позивний «Козак»
2.2.3. Позивний «Кутуз»
3. ВИСНОВОК
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вікіпедія
2. Реєнт О. П. Історична наука в Україні в 19 столітті [Архівовано 12
березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії
України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут
історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 :
Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
3. Нестеренко, Н. Крайня точка: [арх. 17 травня 2020] : Дотримання
прав людини та норм міжнародного гуманітарного права в селі
Широкине Донецької області під час збройного конфлікту на
Донбасі: моніторинговий звіт / Н. Нестеренко, В. Смирнов. - К.:
Східноукраїнський центр громадських ініціатив, 2020. - 128 с. -
ISBN 978-617-7890-16-3.
4. Книга пам’яті https://memorybook.org.ua/index.htm
1. ВСТУП
Історично становлення нашої країни відбувалося протягом багатьох віків. За
цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя
здобувати право прийдешніх поколінь на вільне і незалежне життя. Сьогодні
ж 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова
сторінка розвитку державності. Проте важливо пам’ятати історичні постаті та
події для того, щоб не забувати про шлях, який довелося подолати
українській державі в своєму становленні.
2.1. Анексія Криму
1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента
Володимира Путіна про дозвіл на застосування збройних сил на території
України. У відповідь Рада національної безпеки і оборони України, ухвалила
рішення привести Збройні сили України в повну бойову готовність та
розробила план дій на випадок прямої військової агресії з боку РФ.
Тим часом сепаратистські настрої в Криму досягли свого піку після усунення
від влади президента України Віктора Януковича — 23 лютого в Севастополі
відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено
громадянина Росії Олексія Чалого, а 27 лютого парламент та уряд Криму
захопили невідомі озброєні люди, які вивісили над ними прапор РФ. Того ж
дня депутати Верховної ради Криму ухвалити рішення про призначення
референдуму щодо статусу Криму на 16 березня.
Оскільки ці дії кримських парламентаріїв суперечили чинному законодавству
України і упереджуючи можливий силовий сценарій придушення
сепаратизму в Криму, 1 березня 2014 року самопроголошений голова Ради
міністрів АР Крим Сергій Аксьонов звернувся до президента Росії посприяти
у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму. У відповідь того ж дня
обидві палати Державної думи надали Володимиру Путіну згоду на введення
російських військ в Україну. Після цього по всій території півострова
відбулись масштабні силові акції, спрямовані на блокування українських
військових баз, захоплення адміністративних приміщень, контроль
транспортних магістралей та інших стратегічно важливих об'єктів.
Попри призупинення рішення кримського парламенту Верховною Радою
України, рішення Конституційного Суду України та позицію Ради безпеки
ООН, референдум був проведений з численними порушеннями та
фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських
військових і засвідчив, що нібито 96,77% його учасників підтримали
«возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації».
18 березня 2014 року в Москві був підписаний «Договір про прийняття
Криму до складу Росії», який 21 квітня був ратифікований обома палатами
парламенту РФ. Цього ж дня під час штурму української військової частини
у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін, а ще один офіцер був
поранений. Всього під час захоплення Криму загинуло є військових, двоє
цивільних, дві людини було поранено, а Україна втратила 85% свого
військово-морського флоту, та численні військові об'єкти.
2.2. Захоплення українських міст у Донецькій та Луганській областях
Починаючи з другої половини березня в ряді міст Півдня і Сходу України
відбулися масові акції направлені на приєднання цих регіонів до Росії. В ході
деяких з них проросійські активісти здійснили спроби захоплення державних
установ. 12 квітня відбулось перше збройне захоплення адміністративних
будівель та райвідділ міліції в Слов'янську (Донецька область) за участі
громадян Росії, які вивісили на захоплених будівлях державний прапор РФ.
Протягом наступних двох днів аналогічні захоплення відбулись в містах
Краматорськ, Артемівськ, Красний Лиман, Дружківка, Єнакієво, Макіївка,
Маріуполь, Горлівка, Харцизьк, Жданівка, Луганськ і Кіровське, а в період 28
квітня — 2 травня були захоплені Станиця Луганська, Луганськ, Красний
Луч, Первомайськ, Алчевськ, Антрацит, Свердловськ, Стаханов.
У відповідь на це в ніч з 12 на 13 квітня Рада нацбезпеки та оборони України
розпочала широкомасштабну антитерористичну операцію (АТО) із
залученням Збройних Сил України. Попри це 11 травня в Луганській та
Донецькій областях, більша частина яких на цей час опинилась під
контролем збройних формувань сепаратистів, був проведений референдум
про приєднання до Росії, на підставі якого було проголошено створення
Донецької (ДНР) та Луганської народних республік (ЛНР), які 24 травня
заявили про своє об'єднання в державу «Новоросія», а також висунули
територіальні претензії до України на інші південні та східні області —
Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську та
Харківську — і звернулися до Росії з прохання про входження до її складу.