НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ЧЕРВОНІЙ, ЖОВТІЙ ТА

ЗЕЛЕНІЙ ЗОНАХ
Виділяють три етапи надання допомоги пораненим у воєнно-польових
умовах:
 Допомога в «червоній зоні» (під обстрілом)
 Допомога в «жовтій зоні» (в укритті)
 Допомога «зеленої зони» (під час евакуації)

Червона зона
Червона зона (Care Under Fire, у зоні обстрілу) — це там, де безпосередньо стріляють. Це дуже
небезпечна зона, бо є ризик отримати поранення або загинути. Спочатку потрібно подбати про
власну безпеку. Якщо поранений перебуває в зоні обстрілу, потрібно попросити його накласти
собі турнікет самостійно або затиснути рану. Нагадуйте людині, що робити, допомагайте своїми
командами. Так само потрібно спробувати якнайшвидше евакуювати потерпілого. Це можна
зробити за допомогою евакуаційної стропи (киньте потерпілому стропу та тягніть в укриття) або,
якщо потерпілий може рухатися, попросити його переповзти в укриття із зони обстрілу. Якщо
поранений перебуває в червоній зоні, йому не роблять перев’язок, а тільки усувають критичні
кровотечі за допомогою турнікетів. Далі відбувається евакуація в жовту зону. Перев’язка,
очищення дихального каналу і все інше — це для жовтої зони.

Жовта зона
Жовта зона (Tactical Field Care), надання допомоги на полі бою, коли не ведеться вогонь, або в
зоні укриття) — це та зона, де не ведуться активні бойові зіткнення. Потрібно якнайскоріше
оглянути потерпілого та виявити всі поранення, їх характер та ступінь важкості, накласти всі
необхідні турнікети та повʼязки для зупинення кровотеч. Наступний крок: перевірити прохідність
дихальних шляхів та відновити дихання у разі його відсутності, а також забезпечити ефективність
дихання (встановити назофарингіальну трубку в разі потреби тощо). Потрібно оцінити стан
потерпілого та заповнити індивідуальну картку, де зазначити всі відомі дані про потерпілого, час
накладання турнікетів, пульс, ефективність дихання тощо. В жовтій зоні проводиться підготовка
для подальшого транспортування та евакуації.

Зелена зона
Зелена зона (Tactical Evacuation Care) — це те місце, де відбувається евакуація пораненого і
закінчується зона відповідальності парамедика — далі пораненим будуть займатися лікарі в
польових госпіталях. Потрібно підготувати постраждалого до евакуації. Перш за все, провести
вторинний огляд та впевнитися, що домедична допомога була надана в повному обсязі. Важливо
надійно зафіксувати потерпілого на ношах. Це можна зробити за допомогою ременів кріплення
або використати додатково армований скотч. Точки для фіксації: голова та шийний відділ,
грудний відділ, тазовий відділ, коліна, гомілковий суглоб, руки (у разі, якщо людина непритомна
або у стані зміненої свідомості).