МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

МЕТОДИКА
СТРОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Затверджена заступником Міністра оборони України -

командувачем Сухопутними військами
Збройних Сил України

Київ 2001рік
 ПЕРЕДМОВА

Стройова підготовка є складовою частиною бойової підготовки, яка

впливає на всі сторони життєдіяльності військ. Вона загартовує волю воїнів,
удосконалює вміння володіти своїм тілом, розвиває уважність,
спостережливість, колективізм, наполегливість, що сприяє додержанню
військового порядку та зміцненню дисципліни.
Без правильно поставленого стройового навчання важко досягти чітких
дій воїнів у сучасному бою.
На сьогоднішній день, коли підрозділи й частини насичені складною
технікою, коли значно зросла роль колективної зброї в бою, рівень
стройового вишколу повинен бути особливо високий.
Основою підготовки особового складу підрозділів до спільних дій був,
є і залишається стрій. Він, як ніякий інший вид навчання, виховує швидке,
точне і одностайне виконання волі командира. Стройова підготовка основана
на глибокому розумінні військовослужбовцями необхідності чітких,
швидких і вправних дій при виконанні прийомів у складі підрозділу.
Стройовий вишкіл дисциплінує військовослужбовців, сприяє
виробленню в них швидких і чітких дій з озброєнням і на бойовій техніці, а
також у набутті навиків, які необхідні на заняттях з тактичної, вогневої,
спеціальної підготовки та з інших предметів навчання.
Стройова підготовка включає: одиночне стройове навчання без зброї та
зі зброєю; стройову злагодженість відділень (обслуги, екіпажів), взводів, рот
(батарей), батальйонів (дивізіонів) і полків при діях у пішому порядку та на
машинах; стройові огляди підрозділів і частин. Стройове навчання
проводиться на планових заняттях і удосконалюється на всіх інших заняттях
та у повсякденному житті.
В оволодінні методичною майстерністю вирішальне значення мають
вміння командира аналізувати свої досягнення й невдачі, результати кожного
заняття, його систематична робота над підвищенням своїх знань. Ось чому
бажано, щоб командири, спираючись на рекомендації даного посібника,
наполегливо удосконалювали свою майстерність у навчанні підлеглих
стройовій підготовці.
 Розділ 1

ОСНОВИ СТРОЙОВОГО НАВЧАННЯ

Загальні положення

Стройова підготовка є самостійним предметом навчання

військовослужбовців у системі бойової підготовки та органічно входить до
багатьох інших предметів навчання, впливає на розвиток знань, вмінь,
навиків, психологічної стійкості, необхідних особовому складові в сучасному
бою.
Високий стройовий вишкіл офіцерів, прапорщиків і сержантів* має
вирішальне значення в досягненні успіхів у стройовій підготовці, в умінні
зразково виконувати прийоми і дії, передбачені Стройовим статутом та
методично правильно навчати підлеглих.
Командиру недостатньо володіти високою методичною майстерністю й
теоретичною підготовкою, практичними навиками, а й важливо уміти
активізувати пізнавальну діяльність своїх підлеглих, а цього можна досягти
підвищенням якості стройового навчання, розвиненням у воїнів творчого
мислення і наданням допомоги в оволодінні найбільш раціональними
прийомами й діями у ході навчання.
Командир повинен постійно пам’ятати, що основи навчання краще
всього закладати з перших днів навчання. Саме в цей час виробляється, а
потім перетворюється у звичку певний порядок у вивченні стройових
прийомів і дій, а також дій зі зброєю і на бойовій техніці.
Відомо, що межі людського пізнання відносні, тому необхідно
добиватися, щоб підлеглі не соромились сьогоднішнього незнання
(невміння). Осуду заслуговує не той, хто не знаючи шукає відповіді й знання,
а той, хто не знає, а робить вигляд, нібито знає.
Засвоєння - це розуміння плюс запам’ятовування, а оволодіння
знаннями - це засвоєння плюс застосування знань на практиці.
У навчанні дуже важливо ув’язати відоме з невідомим, теорію з
практикою, встановлювати найбільш ефективні форми і методи стройового
навчання.
Також дуже важливо, щоб кожне стройове заняття проводилось на фоні
порівняння результатів тих, хто змагається, з підвищенням духу
змагальності. Це створює необхідні передумови для швидкого засвоєння
матеріалу, який вивчається.
Кожне стройове заняття повинно бути новим ступенем в
удосконаленні стройового вишколу воїнів і підрозділів. Глибина отриманих
при цьому знань і міцність навиків багато в чому залежить від уміло
____________
 * У подальшому і надалі рекомендації прапорщикам і сержантам в однаковій мірі
відносяться до мічманів і старшин
вибраних методів навчання і тренувань, що застосовуються в ході занять.
Інтенсивність, безперервність дій воїнів з повним напруженням сил -
вимоги, які пред’являють сьогодні до стройових занять.
Практика показує, що високий рівень стройового вишколу
військовослужбовців може бути досягнутий:
цілеспрямованим і правильним плануванням стройової підготовки,
чіткою організацією і методично правильним проведенням всіх занять;
свідомим вивченням з наступним удосконаленням прийомів і дій
кожним військовослужбовцем відповідно до вимог Стройового статуту;
регулярним проведенням інструктажів, інструкторсько-методичних,
показних і планових занять зі стройової підготовки без значних перерв між
ними;
удосконаленням навиків із стройового навчання на всіх заняттях, при
шикуваннях та пересуваннях у повсякденному житті;
самостійними тренуваннями (відпрацюванням) військовослужбовцями
стройових прийомів і дій;
постійним контролем та високою вимогливістю зі сторони командирів
усіх ступенів до виконання положень Стройового статуту всіма
військовослужбовцями.

МЕТОДИ СТРОЙОВОГО НАВЧАННЯ

Методи навчання - це шляхи і способи, за допомогою яких досягається

надання і засвоєння знань, формування навиків і вмінь, вироблення високих
морально-бойових і психологічних якостей. Кожний метод складається із
елементів, взаємопов’язаних між собою, які прийнято називати прийомами
навчання.
Належить розрізняти методи і прийоми навчання. Прийоми - це окремі
деталі, складові частини методів. Так, наприклад, демонстрація дії, що
вивчається, за розподілом або в цілому - це прийоми методу показу;
викладення порядку виконання елемента - це прийом методу розповіді. У
більшості випадків декілька методів навчання застосовуються в поєднанні,
наприклад: розповідь з показом, пояснення - з вправою. В тому чи іншому
сполученні один із методів відіграє провідну роль, а інші - підлеглу.
У стройовому навчанні в основному застосовуються наступні методи:
усне викладення навчального матеріалу;
показ;
тренування;
самостійне вивчення прийому або дії.
Усне викладення навчального матеріалу завжди займало і займає
важливе місце в навчальному процесі. У стройовому навчанні, як правило,
застосовується пояснення, яке частіше всього поєднується з показом
(демонстрацією) прийомів і дій, що вивчаються.
Показ являє собою сукупність прийомів і дій, за допомогою яких у
тих, хто навчається, створюється наочний образ предмета, що вивчається,
формуються конкретні уяви про прийоми і дії. Однією з різновидності
методу показу є демонстрація.
Показ може бути: особистий; за допомогою тих, хто навчається, і
спеціально проінструктованих; у ході показних занять та при демонстрації
навчальних кінофільмів.
Для успішного застосування керівником методу показу необхідно:
глибоко знати навчальний матеріал, уміти майстерно виконувати
прийоми і дії, що розучуються;
витримувати встановлений темп виконання прийому або дії;
вміло використовувати ракурс, під яким ті, хто навчається, бачать
прийоми і дії, які виконуються керівником.
Тренування - це багаторазове, свідоме повторювання визначених
прийомів і дій з метою вироблення та удосконалення у тих, хто навчається,
навиків і вмінь.
Для успіху тренування необхідно:
розуміння тими, хто навчається, мети вправи;
засвоєння змісту і суворої послідовності виконання дій, що
розучуються;
розподіл керівником складних дій на складові частини;
нарощування швидкості, чому повинна передувати робота з
вироблення у тих, хто навчається, правильних дій;
додержування певного ритму, правильного чергування дій, що
потребують від тих, хто навчається, різного напруження фізичних і
моральних сил;
постійне підтримування інтересу до тренувань у тих, хто навчається.
Самостійне вивчення прийому або дії є найважливішим методом
навчання. В залежності від характеру навчального матеріалу існують і
різновиди самостійної роботи.
Для правильної організації самостійної роботи тих, хто навчається,
необхідно:
визначити обсяги завдання на самостійну підготовку;
надати методичні поради з повторювання вивченого матеріалу або
практичної обробки прийомів;
забезпечити кожний підрозділ навчальним місцем, необхідною
літературою, наочними посібниками;
розбити на такі групи тих, хто навчається, де були б добре підготовлені
військовослужбовці й ті, хто відстає, де могла б бути забезпечена
взаємодопомога;
здійснювати постійний контроль і надавати необхідну допомогу тим,
хто навчається, у самостійному оволодінні навчальним матеріалом.
 Однією з головних умов викладання будь-якої дисципліни є міцне
знання предмета, уміння вільно орієнтуватися в ньому, викладати матеріал
просто і дохідливо.
Однак для успішної організації стройового навчання недостатньо
знати, чому вчити, треба ще знати, як вчити.
Методична майстерність командира визначається вмінням найти такий
метод пояснення, показу й тренування стройового прийому, який на даний
час, на даному занятті, при вивченні саме цього стройового прийому або дії
дасть найкращий результат у найкоротші терміни.
На стройових заняттях, особливо у ході тренувань, необхідно зберігати
витримку й терпіння. Підвищений тон, гримання і роздратованість
командира подавляють волю й ініціативу військовослужбовця. Він ще більше
розгублюється, спішить і допускає більш серйозні помилки.
У процесі навчання командир повинен добиватися, щоб у
повторюванні матеріалу активну участь брали всі військовослужбовці.
Пояснення прийому або дії має бути коротким, чітким і ясним, як і
самий прийом. Кожна частина пояснення повинна супроводжуватися
практичним показом.
Місце командира при проведенні занять із стройової підготовки
повинно забезпечувати спостереження за діями тих, хто навчається, щоб
завчасно добиватися усунення допущених ними помилок. Найбільш
доцільним віддаленням від строю підрозділу треба вважати: для командирів
відділень (обслуги) три-чотири кроки; для командирів взводів – п’ять-шість
кроків; для командирів рот - сім кроків. При такому віддаленні ті, хто
навчається, знаходяться під постійним контролем командирів і завжди готові
до виконання команд.
Велике значення у стройовій підготовці має вміння командира чітко і
голосно подавати команди. Не чітко подана команда утруднює її виконання,
а неправильно віддана - приводить військовослужбовців у замішання або до
невиконання прийому.
Попередня команда повинна подаватися виразно і протягло, щоб ті,
хто навчається, зрозуміли, які дії вимагає від них командир. Виконавча
команда повинна подаватися після паузи уривчасто і енергійно. З
виконавчою командою ніколи не треба зволікати, так як це призводить до
непотрібного перенапруження тих, хто навчається, та нечіткості в діях.
Перед поданням команди або відданням наказу командир зобов’язаний
прийняти положення "струнко". Це виховує у підлеглих дисциплінованість та
повагу до строю.
Навчання стройовим прийомам треба проводити в такій послідовності:
ознайомлення з прийомом;
розучування прийому;
тренування.
Для ознайомлення з прийомом командир повинен:
назвати прийом, вказати де і з якою метою він застосовується;
 подати команду за якою виконується прийом;
показати відповідно до Стройового статуту як виконується прийом у
цілому, а потім у повільному темпі - за розподілом з коротким поясненням
порядку його виконання.
На ознайомлення з прийомом повинен затрачатися мінімальний час.
У залежності від складності стройового прийому його розучування
може проводитися:
в цілому, якщо прийом нескладний;
за розподілом, якщо прийом складний;
за допомогою підготовчих вправ, якщо прийом складний і окремі його
елементи важко засвоюються.
Для ознайомлення з прийомом керівник заняття зразково показує тим,
хто навчається, порядок його виконання в цілому, а потім за елементами (за
розподілом), водночас пояснюючи свої дії.
Вивчення кожного елемента прийому або дії (якщо прийом складний за
виконанням) також починається з показу і короткого пояснення.
Під час показу у тих, хто навчається, складається зорова уява про
стройовий прийом або дію (його елементи), тому показ має бути
бездоганним.
Прийоми і дії, показані чітко, правильно і красиво, завжди справляють
велике враження на тих, хто навчається, і викликають бажання виконувати їх
так, як було показано.
Показ завжди треба супроводжувати коротким поясненням. Для
створення повного і правильного уявлення про прийом або дію, що
вивчаються, недостатньо мати зорову уяву, а й необхідне їх усвідомлення.
Пояснення дозволяє розкрити такі сторони прийомів і дій, що
вивчаються, які важко засвоюються під час показу. Воно орієнтує тих, хто
навчається, на те, що буде показано, або на те, від чого залежить
правильність виконання стройового прийому або дії.
Після ознайомлення із стройовим прийомом або дією процес
формування навику як цілісної дії включає три основні етапи,
взаємопов’язаних між собою.
Перший етап складається з розподілу прийому або дії на елементи
(складного) та виконання прийому або дії за елементами.
Другий етап послідовно об’єднує елементи в групи, а потім - в одне
ціле.
Третій етап зводиться до вироблення навиків у виконанні прийому або
дії. Виконання прийому шляхом багаторазового повторювання (тренування)
доводиться до автоматизму. При цьому командир повинен добиватися, щоб
усі прийоми виконувались правильно, швидко, красиво і чітко.
Командир досягне кращих результатів у своїй практичній діяльності з
навчання, зможе уникнути помилок, якщо перед початком навчання
військовослужбовців матиме уяву про психо-педагогічні особливості
кожного з тих, хто навчається, вивчивши його анкетні дані і повсякденно
спостерігаючи за ним у процесі бойового навчання, життя і побуту.
Це допоможе командиру встановити хороші відносини з підрозділом і
кожним військовослужбовцем окремо, правильно визначити зміст
навчального матеріалу для даних військовослужбовців, обсяг завдань для
самостійної підготовки, своєчасно надати допомогу щодо усунення недоліків
у стройовому навчанні, правильно вибрати основні напрямки виховного
впливу на кожного військовослужбовця.
Командир повинен завжди пам’ятати, що раціональне використання
технічних засобів навчання, особливо навчальних кінофільмів зі стройової
підготовки, не самоціль, а засіб для кращого розуміння і запам’ятовування
матеріалу. Тому демонстраційний матеріал повинен бути ретельно
підібраний, а також добре продумано його застосування, у разі
перенасичення ним заняття.

ПЛАНУВАННЯ СТРОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Робота командира щодо стройового навчання підлеглих починається з

планування. При плануванні занять зі стройової підготовки командир
повинен керуватися вимогами програми бойової підготовки, завданнями, які
поставлені перед підрозділом зі стройової підготовки, положеннями
Стройового статуту Збройних Сил України, а також рівнем стройового
вишколу особового складу.
У планах знаходять відображення питання організації планових і
додаткових занять, методична підготовка сержантів, прапорщиків і офіцерів,
які проводять заняття, змагання на кращий взвод і роту, розробка наочних
посібників і удосконалення навчальної бази зі стройової підготовки.
Програми дають командиру частини право визначати час на
відпрацювання теми в залежності від підготовленості тих, хто навчається.
Таким чином, кількість занять і навчальних питань з кожної теми може бути
різним. Для більш якісного вивчення складних стройових прийомів, таких, як
стройовий крок, повороти на місці, під час руху та інші., заняття повинні
неодноразово повторюватися. Не можна переходити до вивчення наступного
навчального питання, поки не буде якісно відпрацьовано питання, що
вивчається. Якщо з якої-небудь причини одне з навчальних питань даного
заняття випущене або не засвоєне, воно повинно бути відпрацьоване в
години самостійної підготовки чи перенесене на наступне заняття.
Заняття зі стройової підготовки повинні проводитися регулярно і через
рівні проміжки часу, щоб не втрачалися навики, набуті
військовослужбовцями на попередньому занятті. Високих результатів у
стройовій підготовці особового складу і підрозділів досягають ті командири,
які закріплюють отримані стройові навики на інших заняттях.
 Не треба також допускати, щоб стройові заняття проводилися декілька
днів підряд або по два на день, так як ці заняття при правильній їх організації
вимагають великого фізичного напруження.
Практика показує, що найбільших успіхів досягають ті командири
підрозділів, які планують стройові заняття один-два рази на тиждень.
Заняття зі стройової підготовки, як і будь-яке інше заняття, досягає
мети у тому випадку, якщо воно ретельно підготовлене і забезпечене
матеріально. Ось чому при плануванні командир підрозділу повинен
передбачати інструкторсько-методичні або показні заняття з офіцерами,
прапорщиками і сержантами, а напередодні цих занять проводити
інструктажі сержантів.
Заняття зі стройової підготовки плануються в роті, як правило,
одночасно з усіма взводами і проводяться під керівництвом командира роти:
з одиночної підготовки - одногодинне, а зі стройового злагодження
підрозділів залежно від масштабу можуть бути по дві години. У військово-
навчальному закладі (навчальній частині) заняття проводяться у складі
взводу під керівництвом командира взводу.
Кожне заняття повинно складатися з трьох частин:
вступної частини, до якої входить огляд зовнішнього вигляду і вивід
підрозділів до місця занять на стройовий плац, оголошення теми, мети
заняття, навчальних питань та повторення раніше вивчених прийомів;
основної частини, яка включає вивчення і відпрацювання нових
прийомів за розподілом та в цілому; тренування прийомів проводиться за
командами командира чи під барабан самостійно, попарно та у складі
відділення (взводу, роти);
заключної частини, в якій рекомендується провести розбір і оголосити
оцінки тим, хто навчається, організувати змагання, виділити кращих і дати
завдання на самостійну підготовку.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТЬ ЗІ СТРОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Підготовка до занять

Найважливішим елементом педагогічної діяльності командира, що

забезпечує високоякісне вирішення завдання стройового навчання і
виховання, є загальна і безпосередня підготовка до проведення занять.
Загальна підготовка включає:
вивчення керівних документів, що визначають завдання, зміст і
організацію навчального процесу;
знання наказів, директив, організаційно-методичних вказівок, програм,
тематичних планів.
 Це дає можливість командиру бачити кінцеву мету навчання, уявити
загальний об’єм знань, навиків і вмінь, виділити головне, і таким чином,
забезпечити цілеспрямованість у вивченні предмета.
Безпосередня підготовка включає:
усвідомлення змісту майбутнього заняття, визначення його місця у
підготовці особового складу підрозділів і аналіз результатів попереднього
заняття з цієї теми;
визначення основної навчальної мети і конкретних навчально-
виховних завдань;
визначення структури заняття, його основних питань, визначення часу,
необхідного для його вивчення, а також підбір відповідного матеріалу для
забезпечення заняття;
вибір прийомів навчання з окремих частин заняття (при відпрацюванні
питань заняття за елементами);
підготовку матеріального забезпечення заняття;
розробку плану-конспекту заняття;
підготовку до заняття сержантів (помічників керівника).
План-конспект – це модель майбутнього заняття, яка визначає характер
спільної діяльності тих, хто навчає і тих, хто навчається. Разом з тим
конспект дає можливість командиру активно виявити свої педагогічні
здібності.
Для правильного проведення заняття одних, навіть глибоких
теоретичних знань командиру недостатньо. Йому потрібно систематично
підвищувати методичну майстерність. Основними формами підвищення
методичної майстерності зі стройової підготовки є показні, інструкторсько-
методичні заняття та інструктажі, які проводяться у ході навчально-
методичних зборів, у дні командирських занять сержантів і за планом
командира в порядку підготовки до занять. Крім того, знання командирів, їх
навики і вміння удосконалюються на всіх заняттях, які проводяться із
військовослужбовцями та самостійно.
Основними організаторами занять зі стройової підготовки є командири
підрозділів і частин. Вони зобов’язані всебічно знати дійсний стан
стройового вишколу своїх підлеглих і приймати необхідні заходи щодо її
покращання. З цією метою вони особисто проводять з підрозділами показні
заняття для офіцерів та інструкторсько-методичні заняття з офіцерами,
прапорщиками і сержантами, на яких показують організацію і методику їх
проведення.

Показні заняття

Показні заняття з метою досягнення єдності поглядів на організацію і

методику навчання проводяться у масштабі батальйону, частини з найбільш
складних тем або окремих питань, з яких потрібно надати єдині настанови.
 Показні заняття можуть мати різноманітну направленість. Одні –
носять виключно методичну направленість, і головна увага на них
приділяється тому, як командир повинен вчити підлеглих. Офіцери
засвоюють найбільш доцільні методи підготовки військовослужбовців з
даної теми і наочно і переконуються, чого можна добитися у відведений
програмою термін. Інші – мають за мету продемонструвати результати
навчання або показати, чого треба досягти у ході проведення того чи іншого
заняття. Для такого заняття підрозділ готується завчасно. Зразковий показ і
пояснення дозволять тим, хто навчається, засвоїти послідовність роботи
керівника заняття і передові методи підготовки особового складу.

Інструкторсько-методичні заняття

Одним із основних методів стройового навчання є тренування,

ефективність яких залежить передусім від особистої підготовки і методичної
майстерності командирів, що проводять заняття. З метою підвищення
методичної майстерності командирів перед відпрацюванням нової теми
доцільно проводити з ними інструкторсько-методичні заняття. Керівниками
таких занять, як правило, є: із сержантами – командир роти, з офіцерами –
командир батальйону. На інструкторсько-методичних заняттях, на відміну
від показних, офіцери, прапорщики і сержанти беруть участь у
відпрацюванні стройових прийомів у якості тих, хто навчається, і виступають
у ролі керівників занять.
На інструкторсько-методичних заняттях перевіряються знання
офіцерами, прапорщиками і сержантами положень Стройового статуту та їх
уміння практично виконувати ті стройові прийоми, яким вони будуть
навчати підлеглих. У той же час їм показується методика навчання з даної
теми. Тому інструкторсько-методичні заняття проводяться за три-п’ять днів
до заняття з особовим складом.
Інструкторсько-методичні заняття рекомендується проводити у такій
послідовності:
керівник заняття перевіряє зовнішній вигляд офіцерів (прапорщиків,
сержантів), знання ними статутних положень в обсязі теми, що
відпрацьовується, проводить стройовий розрахунок і формує відділення
(взвод) з учасників занять;
із сформованим відділенням (взводом) керівник проводить заняття,
звертаючи особливу увагу на методику навчання стройових прийомів,
зразкове виконання прийомів тими, хто навчається, та на помилки, які
найчастіше зустрічаються в їх діях;
після того як ті, хто навчається, будуть зразкового виконувати
стройові прийоми і засвоять методику навчання, командир переходить до
тренування офіцерів (прапорщиків, сержантів) з проведення занять; для
цього він по черзі з учасників призначає керівника занять, який відпрацьовує
з ними один із стройових прийомів, застосовуючи показні методи навчання;
після закінчення занять керівник проводить розбір, на якому дає
оцінку кожному учаснику за особисту стройову і методичну підготовку,
вказує порядок підготовки до майбутніх занять і що треба зробити до їх
початку.

Інструктажі

Інструктаж керівників занять, які мають відбутися, починається з

перевірки ними знань методичних вказівок, програми бойової підготовки,
статутних положень, змісту теми і навчальних питань, що відпрацьовуються,
порядку складання плану-конспекту і розподілу навчальних годин. На
інструктажі особлива увага звертається на техніку показу виконання
стройових прийомів, дій та на практичне тренування. Найбільш широкого
розповсюдження цей метод набув при підготовці сержантів до проведення
занять.
Інструктаж проводиться, як правило, на плацу (майданчику)
заздалегідь, щоб сержанти після інструктажу мали можливість усунути
відмічені командиром недоліки та якісно підготуватися до майбутніх занять.
Інструктаж вигідно відрізняється від інших форм і методів методичної
підготовки сержантів до занять і має чималу кількість переваг:
його можна проводити як індивідуально, так і з групою сержантів;
він відрізняється оперативністю, дозволяє швидко, практично негайно
відреагувати на відмічені недоліки, нові завдання, що виникли;
інструктаж недовгочасний і триває всього 15-20 хвилин, протягом яких
сержантам даються найнеобхідніші поради і рекомендації з усунення
виявлених раніше чи тільки що помічених недоліків;
на відміну від інших форм і методів навчання інструктаж носить
цілеспрямований характер; він завжди проводиться в конкретній обстановці
за завданнями, що вирішуються.
На інструктажі дається можливість більш повно враховувати специфіку
завдань, що вирішуються, відділенням, рівень підготовки і методичної
майстерності командирів, досвід їх роботи і практичні навики.
Підготовка сержантів до чергового заняття зі стройової підготовки
проводиться, як правило, в години самостійної підготовки самостійно або під
керівництвом одного з командирів взводів.

Заняття в роті

Перед виходом на заняття командир роти, прийнявши рапорт від

командира першого взводу про готовність особового складу роти до занять,
виводить роту на місце занять. До місця занять рота виходить похідним
строєм з піснею або під барабан. Прибувши до місця занять, командир роти
вишиковує роту в розгорнутий двошеренговий стрій. Потім оголошує тему,
мету заняття і навчальні питання, вказує кожному взводу місце для заняття і
наказує командирам взводів розвести взводи за місцями занять. При виході
взводів у вказані місця кожний командир взводу вказує місце для заняття
кожному відділенню. Командири відділень розводять відділення за місцями.
Коли всі підрозділи займуть свої навчальні місця, командир роти подає
команду: “ До проведення заняття – ПРИСТУПИТИ”.
Командири відділень, вийшовши на середину строю, починають
заняття з повторення раніше вивчених прийомів, а потім приступають до
вивчення нового прийому і тренування. Розучування нового стройового
прийому (дії) командир відділення починає з показу його в цілому, а потім за
елементами в повільному і уставному темпі. Закінчивши показ і
встановивши, що ті, хто навчається, зрозуміли прийом, командир відділення
приступає до розучування стройового прийому з підлеглими спочатку за
елементами в повільному темпі, а потім в цілому. Коли прийом розучений,
за вказівкою командира взводу відділення приступає до тренування попарно і
самостійно.
Для проведення тренування за командою командир відділення стає в
центрі стройового майданчика, а по його периметру з інтервалом чотири
кроки вишиковує військовослужбовців відділення. Помітивши помилку у
виконанні прийому одним із військовослужбовців, командир підходить до
нього, і знаходячись поруч з ним, тренує (навчає) його, а решта особового
складу відділення в цей час продовжує тренування самостійно. Якщо в ході
тренування одну й ту ж помилку допускають декілька військовослужбовців,
командир припиняє тренування відділення і знову показує прийом, після
чого тренування продовжуються.
При проведенні тренування парами військовослужбовці (в парі) по
черзі виступають у ролі командира. Командир відділення контролює дії
військовослужбовців, переходячи від однієї пари до іншої, виправляє
допущені ними помилки.
Командир взводу, слідкуючи за діями командирів відділень і
військовослужбовців, що навчаються, по черзі надає їм допомогу в навчанні
та усуненні допущених ними помилок. Слабо підготовлених
військовослужбовців він може викликати до себе і особисто навчати
правильному виконанню стройового прийому або дії.
Командир роти, переходячи від взводу до взводу, контролює хід
заняття, правильність навчання, дає рекомендації командирам взводів і
відділень як краще усунути помилки, які допускають військовослужбовці.
При необхідності надає допомогу одному з командирів взводів (відділень) у
проведенні занять.
При переході до тренування під барабан командир роти стає в центрі
плацу, викликає до себе барабанщика і, подаючи йому команди, керує
тренуванням. У цьому випадку командири взводів і відділень слідкують за
діями тих, хто навчається, і усувають допущені ними помилки по ходу
тренування.
У кінці занять командир відділення вказує кожному
військовослужбовцю, що і в який термін доопрацювати, а також дає вказівки
щодо підготовки до чергового заняття.
Командир взводу під час проведення розбору відмічає краще
відділення і військовослужбовців, підводить підсумки змагання.
Командир роти проводить розбір з усім особовим складом та окремо з
офіцерами, прапорщиками і сержантами. На загальному розборі він вказує
ступінь відпрацювання прийому (дії), що вивчається, у взводах, підводить
підсумки змагання і дає вказівки щодо удосконалення виконання цього
прийому в повсякденному житті. При проведенні розбору з офіцерами,
прапорщиками, сержантами командир роти відмічає позитивне у проведенні
заняття і недоліки, допущені при навчанні, та дає вказівки з підготовки до
наступного заняття.
 Розділ 2

ОДИНОЧНА СТРОЙОВА ПІДГОТОВКА

Стройова підготовка – справа сугубо практична. Тут кожний прийом

потрібно відпрацьовувати багаточисельними тренуваннями, які не
припиняються і в подальшому, інакше при його виконанні будуть втрачені
набуті раніше навики, чіткість виконання.
Одиночна підготовка є найбільш відповідальним розділом стройового
навчання. Навчання одиночній підготовці, як правило, здійснює
безпосередньо командир відділення. Він особисто проводить заняття з
відділенням і відповідає за індивідуальну підготовку кожного
військовослужбовця. Тематику заняття з одиночної підготовки командир
відділення бере із ротного розкладу занять.
У години самостійної підготовки командир відділення вивчає статутні
положення і команди, складає план-конспект, виходячи з вказівок командира
взводу, використовує методичні посібники зі стройової підготовки,
удосконалює техніку виконання стройових прийомів і дій, що
відпрацьовуються на заняттях, контролює підготовку особового складу до
занять.
Заняття з вивчення стройових прийомів на місці необхідно проводити у
розімкнутому строї, а під час руху – на збільшених дистанціях, з тим, щоб
командиру відділення чітко були видні помилки і неточності в діях кожного
військовослужбовця. Одиночна стройова підготовка повинна проводитися на
спеціально обладнаному майданчику або на стройовому плацу.
Навчання військовослужбовців стройовим прийомам зі зброєю
проводиться такими ж самими методами, що і без зброї. При цьому на
початку кожного заняття командир відділення повинен оглянути зброю, щоб
вона не була заряджена, та перевірити справність кріплення ременя.

СТРОЙОВІ ПРИЙОМИ І РУХ БЕЗ ЗБРОЇ

Для успішного засвоєння основних положень Стройового статуту і

вмілих дій у різних строях необхідно в першу чергу знати всі елементи
строю, порядок виконання команд, обов’язки військовослужбовців перед
шикуванням і в строю.
Навчання військовослужбовців стройовій підготовці потрібно
починати з вивчення у години самостійної підготовки вимог ст.25 і 26
Стройового статуту Збройних Сил України, які військовослужбовець
повинен знати напам’ять та завжди чітко і точно виконувати.
 Шикування, рух, зміна напрямку та інші дії підрозділів і частин видів
Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ у пішому порядку без
матеріальної частини проводяться за командами, наказами і
розпорядженнями. Тому вивчення стройової підготовки командир повинен
починати з роз’яснення військовослужбовцям, що управління строями
здійснюється командами та розпорядженнями, які подає командир голосом,
сигналами та особистим прикладом, і які передаються за допомогою
технічних та рухомих засобів.
Команди та розпорядження можуть передаватися колоною через
командирів підрозділів (старших машин) і спостерігачів.
Команди поділяються на підготовчу та виконавчу, проте можуть бути
лише виконавчі.
Підготовча команда подається чітко (виразно), гучно і протяжно, щоб
ті, хто знаходяться в строю, зрозуміли, яких дій вимагає від них командир.
За підготовчою командою військовослужбовці, які перебувають в
строю, приймають стройове положення, під час руху переходять на
стройовий крок, а поза строєм повертаються в бік начальника і приймають
стройове положення.
Виконавча команда подається після паузи гучно, уривчасто і чітко.
Така команда здійснюється негайно і точно.
З метою привернути увагу окремого військовослужбовця або
підрозділу в підготовчій команді, у разі потреби, називається підрозділ або
військове звання військовослужбовця. Наприклад: “Взвод – СТІЙ”; “Друге
відділення, кроком – РУШ”; “Рядовий Ващенко, кру-ГОМ” і т.д.
Гучність голосу під час подання команди змінюється залежно від
ширини і глибини строю, рапорт віддається чітко, без різкого підвищення
голосу.
На закінчення командир пояснює, що для припинення виконання
прийому (дії), подається команда “ВІДСТАВИТИ”. За цією командою
приймається положення, яке було до виконання прийому.

Строї
На першому занятті зі стройової підготовки потрібно показати
елементи строю, дати статутні визначення, розповісти про призначення
елементів строю та основних команд з управління строєм.
Стрій – визначене Стройовим статутом Збройних Сил України
розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для їх спільних дій у
пішому порядку або на машинах (мал.1).
Шеренга – стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля
одного на одній лінії.
 Правий фланг Тильний бік строю Лівий фланг

Мал. 1. Одношеренговий стрій та його елементи

Вказавши на стрій, командир говорить: “Стрій, в якому ви зараз стоїте,
є розгорнутий одношеренговий стрій”, після чого пояснює, показує та дає
визначення: флангу і фронту строю, тильному боку строю, інтервалу, ширині
строю та глибині строю.
Фланг – правий (лівий) край строю. Під час поворотів строю назви
флангів не змінюються.
Фронт – бік строю, до якого військовослужбовці повернені обличчям,
а машини – лобовою частиною.
Тильний бік строю – бік, протилежний фронту.
Інтервал - відстань по фронту між військовослужбовцями
(машинами), підрозділами та частинами.
Командиру необхідно підкреслити, що у зімкнутому строю
військовослужбовці в шеренгах розміщені по фронту один від одного з
інтервалом на ширину долоні між ліктями.
Дистанція – відстань у глибину між військовослужбовцями
(машинами), підрозділами та частинами
Ширина строю – відстань між флангами.
Глибина строю – відстань від першої шеренги (військовослужбовця,
що стоїть попереду) до останньої шеренги (військовослужбовця, що стоїть
позаду), а під час дій на машинах – відстань від першої лінії машин (машини,
що стоять попереду) до останньої лінії машин (машини, що стоять позаду).
Двошеренговий стрій – стрій, у якому військовослужбовці однієї
шеренги розміщені за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані
одного кроку (витягнутої руки, покладеної долонею на плече
військовослужбовця, що стоїть попереду). Шеренги поділяються на першу та
другу. Після повороту строю назви шеренг не змінюються.
 Ряд Перша
– двашеренга
військовослужбовці,
Повний ряд що стоять у двошеренговому
Неповний ряд строю
Друга шеренга

Мал. 2. Двошеренговий стрій і його елементи

один за одним. Якщо за військовослужбовцем першої шеренги не стоїть
військовослужбовець другої шеренги, такий ряд називається неповним;
останній ряд завжди має бути повним.
Після повороту двошеренгового строю кругом військовослужбовець
неповного ряду самостійно стає у першу шеренгу.
Чотири чоловіки і менше завжди шикуються в одну шеренгу. Для того,
щоб показати розімкнутий стрій, командир розмикає двошеренговий стрій і
пояснює, що у розімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах
розміщені по фронту один від одного з інтервалами на один крок або з
інтервалами, які визначає командир.
Далі командир ставить тим, хто навчається, питання для перевірки
засвоєння пройденого матеріалу. Якщо ті, хто навчається, засвоїли
положення розгорнутого строю і його елементи, командир переходить до
тренування.
В ході тренування, якщо ті, хто навчається, правильно виконують
команди, командир приступає до показу та пояснення похідного строю.
Похідний стрій - стрій, у якому підрозділ вишикуваний у колону або
підрозділи в колонах вишикувані один за одним на дистанціях, установлених
Статутом або командиром. Похідний стрій застосовується для пересування
підрозділів, проходження урочистим маршем або з піснею та в інших
необхідних випадках.
 Глибина строю

Мал. 3. Похідний стрій в колону по два

Командир шикує тих, хто навчається, в колону, пояснює, що колона –

це стрій, у якому військовослужбовці або підрозділи (машини) розміщені
один (одна) за одним (одною) на дистанціях, установлених Статутом або
командиром. Колони можуть бути вишикувані по одному, по два, по три, по
чотири та більше військовослужбовців.
Колони застосовуються для шикування військовослужбовців,
підрозділів і частин у розгорнутий або похідний стрій.
Називаючи елементи похідного строю, командир дає їх визначення.
Напрямний – військовослужбовець (підрозділ, машина), що рухається
на чолі строю у визначеному напрямку. За напрямним має переміщуватися
решта військовослужбовців (підрозділів, машин).
Замикаючий – військовослужбовець (підрозділ, машина), який
рухається останнім у колоні.
Лінійний – військовослужбовець, призначений для позначення лінії
шикування підрозділів і частин, а також лінії проходження урочистим
маршем.
Для наочності під час показу елементів строю доцільно вишикувати
одне з відділень перед строєм взводу (роти) і показати на ньому всі елементи
строю.
Після показу похідних строїв та їх елементів командир перевіряє
засвоєння, задає контрольні питання.

Стройове положення
Починаючи заняття, командир знайомить військовослужбовців з
елементами стройового положення шляхом його зразкового показу. При
цьому під час показу військовослужбовці повинні бачити командира спереду
і збоку. Потім командир відділення розповідає і показує, в яких випадках
застосовується стройове положення, і звертає особливу увагу на правильне
прийняття стройового положення під час віддання й отримання наказу, при
зверненні військовослужбовців один до одного. Закінчивши показ, командир
розмикає відділення та дає можливість військовослужбовцям прийняти
стройове положення, а сам перевіряє кожного, хто навчається, домагаючись
усунення допущених ними помилок. Далі командир приступає до
розучування стройового положення за елементами.

Мал. 4. Стройове положення

Якщо більшість військовослужбовців відділення допускає помилки,

командир приступає до практичного вивчення прийому за допомогою
підготовчих вправ. Для цього військовослужбовці відділення у розімкнутому
одношеренговому строю стають на лінію стройового майданчика. Командир
відділення показує першу підготовчу вправу – “Розвертання носків по лінії
фронту на ширину стопи”. Дає можливість військовослужбовцям протягом
двох-трьох хвилин виконати цю підготовчу вправу, а сам стежить за
положенням носків ніг. Після цього командир приступає до тренування.
Виконання цієї підготовчої вправи здійснюється за командою “Носки
звести, роби – РАЗ, носки розвести, роби – ДВА” і т.д.
При поданні команди, командир відділення слідкує за шириною
розведення носків та вказує на помилки, які допускають військовослужбовці.
Спочатку вправа декілька разів виконується під загальну команду, потім
командир відділення перевіряє виконання вправи кожним
військовослужбовцем. Після цього він наказує ще раз приступити до
самостійного тренування. Виконувати вправу потрібно по декілька разів і
тільки після цього перевіряти, чи відхилились носки від лінії. Під час
самостійного тренування командир відділення і командир взводу
перевіряють по черзі кожного з тих, хто навчається, і добиваються усунення
тих помилок, які були допущені.
 Після одиночного тренування командир відділення може перейти до
попарного тренування, для чого проводить розрахунок у відділенні на
перший та другий і подає команду: “Перші номера ліво-РУЧ, а другі право-
РУЧ”, потім “Перші номера перевіряють, другі виконують – до попарного
тренування ПРИСТУПИТИ”, а сам стежить за тренуванням, виправляє
помилки, які вони допускають, і періодично змінює тих, хто тренується та
контролює.
Далі командир відділення показує другу підготовчу вправу – підняття
грудей з поданням тіла трохи вперед, втягненням живота, розвертанням
плечей і опусканням рук так, щоб вони були збоку стегон. Ця вправа
відпрацьовується у тій послідовності, що й попередня. Командир роз’яснює
військовослужбовцям, що починаючи цю вправу, необхідно зробити
глибокий вдих і в такому положенні затримати грудну клітину, зробити
видих і продовжувати дихання з піднятими грудьми. Піднявши груди, тіло
необхідно трохи подати вперед, живіт втягти, плечі розвернути. При цьому
руки опустити так, щоб кисті, повернені долонями всередину, були збоку
стегон, а напівзігнуті пальці торкалися стегна. Щоб перевірити правильність
подання тіла трохи вперед, необхідно стати на носки, а потім не змінюючи
нахилу тіла, опуститися на всю ступню.

а б в

Мал. 5. Вивчення стройового положення за елементами:

а – перевірка правильності положення корпусу;
б – положення корпусу при стройовому положенні;
в – відмінність стройового положення від положення
“вільно”
Розучування цієї підготовчої вправи проводиться за командою “Груди
підійняти, живіт втягнути, плечі розвернути, тіло трохи подати вперед, роби
– РАЗ, прийняти попереднє положення, роби – ДВА”. Вправа виконується до
тих пір, поки кожний з тих, хто навчається, у відділенні (обслузі, екіпажі) не
відчує різниці положення тіла при правильному стройовому положенні від
положення у вільному стані.
Для показу різниці цих положень необхідно використовувати дзеркало
або розташувати одну шеренгу проти другої, а потім подати команду “Перші
номери – стояти вільно, другі номери – груди підійняти”. Ця ж команда
повторюється для перших номерів, а другі номери стоять у положенні
“вільно”.
При відпрацюванні другої підготовчої вправи командир відділення
показує як треба тримати голову у стройовому положенні. Щоб перевірити
правильність положення голови, необхідно прийняти стройове положення і,
не опускаючи голови, подивитися вниз перед собою. При правильному
положенні голови військовослужбовець повинен бачити на плацу саму
найближчу крапку в двох-трьох кроках від себе, будь-яке інше положення
голови буде неправильним. Командир звертає увагу військовослужбовців на
те, що при правильному стройовому положенні груди завжди знаходяться
трохи попереду підборіддя.
Відпрацювавши підготовчі вправи, командир відділення (обслуги,
екіпажу) приступає до тренування всіх елементів стройового положення в
цілому, для чого подає команди “СТАВАЙ”, “СТРУНКО” або інші
команди, наприклад: “Два кроки вперед (назад), кроком – РУШ”,
“Рядовий Петренко. Крок вперед, кроком – РУШ” і т.д.
Для перевірки правильного виконання стройового положення
необхідно в ході тренування наказати військовослужбовцям піднятися на
носки. Якщо стройове положення було прийнято правильно, то всі
військовослужбовці відділення легко, без нахилу вперед виконують команду.
Можна також перевірити правильність виконання стройового положення
підняттям носків. Командир подає команду “Підняти носки, роби – РАЗ”. Ті,
хто прийняв стройове положення правильно, носки підняти не зможуть.
Навчивши приймати стройове положення за розподілом, командир
тренує підлеглих у виконанні прийому в цілому, для чого подає команди,
наприклад: “Відділення, в одну шеренгу – СТАВАЙ”, або “Відділення –
СТРУНКО”. Ті, хто навчається, приймають стройове положення, а командир
стежить за їх діями та домагається усунення помилок, які вони допустили.
Після того як військовослужбовці навчаться приймати стройове
положення, командир вчить їх виконувати команди “Вільно” і
“Заправитись”. Перед командою “Заправитись” завжди подається команда
“Вільно”.
За командою “Вільно” слід послабити в коліні праву або ліву ногу, але
не можна зрушувати з місця, треба бути уважним і не розмовляти.
За командою “Заправитись”, не залишаючи свого місця в строю,
потрібно поправити зброю, обмундирування та спорядження; у разі потреби
вийти із строю – звернутися за дозволом до безпосереднього начальника;
можна розмовляти й курити тільки з дозволу старшого командира.
 Закінчивши показ і пояснення виконання цих команд командир
приступає до навчання. З цією метою командир проводить різні шикування,
для чого подає команди, наприклад: “Відділення – РОЗІЙДИСЬ”,
“Відділення, в одну шеренгу – СТАВАЙ”, “Вільно”, “Заправитись” і т.д.
За командою “Ставай” військовослужбовці займають своє місце у
строю, приймають стройове положення, а командир проходить перед строєм
і перевіряє його виконання. Коли командир буде впевнений, що ті, хто
навчається, прийняли стройове положення правильно, подає команду
“Вільно” і стежить за їх виконанням.
Зробивши зауваження тим, хто неправильно виконує команду
“Вільно”, подає цю команду декілька разів для тренування, потім вчить
виконувати команду “Заправитись”. Неодноразово подаючи команди
“Ставай”, “Вільно”, “Заправитись”, командир домагається правильного і
чіткого їх виконання. В подальшому навики у виконанні стройового
положення та діях за командами “Вільно” і “Заправитись” удосконалюються
на всіх заняттях.
У кінці заняття командири підрозділів повинні дати оцінку кожному
військовослужбовцю за виконання стройового положення. З цією метою
командир відділення перевіряє та оцінює виконання стройового положення у
кожного військовослужбовця.
Під час навчання курсантів після відпрацювання стройового
положення необхідно надати їм практику в навчанні підлеглих.

Повороти на місці
Командир відділення роз’яснює, що повороти на місці виконуються
одиночними військовослужбовцями на всіх заняттях, при підході до
начальника та відході від нього, а також при поверненні у стрій і
підрозділами, як на заняттях, так і під час шикування та руху.
Навчання поворотам на місці починається після відпрацювання
стройового положення, тому що тільки на його основі можна правильно
засвоїти ці прийоми. При цьому спочатку необхідно відпрацювати повороти
праворуч, ліворуч (на ¼ кола) і кругом (на ½ кола), а потім повороти
півоберта праворуч, півоберта ліворуч ( 1/8 кола).
Для навчання поворотам на місці командир строїть відділення по
периметру стройового майданчика (в одну шеренгу з інтервалом чотири
кроки), виходить на середину строю і показує поворот в цілому у
встановленому темпі.
Показуючи прийом за розподілом, командир пояснює, що повороти
виконуються за командами: “Кру-ГОМ” – на півкола, “Ліво-РУЧ” – на
чверть кола, “Півоберта ліво-РУЧ” – на одну восьму кола і проводяться в
бік лівої руки на лівому підборі й на правому носку; “Право-РУЧ” і
“Півоберта право-РУЧ” – у бік правої руки на правому підборі й на лівому
носку.
Всі повороти виконуються на два рахунки: на “раз”
військовослужбовці повертаються у визначений бік, зберігаючи правильне
положення корпусу та не згинаючи ніг у колінах, переносять вагу тіла на
ногу, що попереду, на “два” – найкоротшим шляхом приставляють другу
ногу.
Для чіткого і точного повороту на місці необхідно перенести вагу тіла
на ту ногу, вбік якої буде виконуватися поворот, з одночасним ривком
корпусу вбік повороту і сильним упором на носок протилежної ноги,
зберігаючи стійке положення тіла. Після цього командир показує прийом у
повільному темпі з одночасним роз’ясненням порядку дій за підготовчою і
виконавчою командах. Поворот праворуч розучується за розподілом на два
рахунки.
Після показу прийому за розподілом, командир відділення командує:
“Право-РУЧ, за розподілом, роби – РАЗ, роби – ДВА”.

а б в г
Мал. 6. Положення ніг: а – при повороті праворуч;
б – після повороту; в – при повороті ліворуч; г – при повороті кругом

Командир відділення слідкує за тим, щоб ті, хто навчається, на перший

рахунок різко повернулись в сторону правої руки на правому підборі і на
лівому носку, зберігаючи положення корпусу, як і при стройовому
положенні, не згинаючи ніг у колінах, переносячи вагу тіла на ногу, що
попереду. Підбор ноги, що стоїть ззаду і носок ноги, що попереду, повинні
бути розвернуті так, щоб після закінчення повороту носки були розвернуті
на ширину ступні. Положення рук таке, як і при стройовому положенні.
При неправильному або нечіткому виконанні елемента за рахунком
“раз” подається команда “Відставити”.
На рахунок “роби – ДВА” найкоротшим шляхом приставити ліву ногу, не
згинаючи її у коліні.

Після вивчення з відділенням повороту праворуч за розподілом,

командир починає розучування його в цілому. Для цього він подає команду
“Право-РУЧ” і супроводжує її підрахунком уголос “РАЗ, ДВА”.
Вивчення прийому можна продовжувати лічбою уголос тих, хто
навчається, або під барабан.
Під час вивчення повороту необхідно звернути увагу на те, щоб він
виконувався не тільки за допомогою ніг, а й за допомогою різкого руху
корпусом в сторону повороту з дотриманням усіх правил стройового
положення.
Після закінчення тренування з виконання повороту праворуч,
командир відділення спочатку показує в цілому, а потім за розподілом
поворот ліворуч. Поворот ліворуч також виконується на два рахунки.
За командою “Ліво-РУЧ, за розподілом, роби – РАЗ”
військовослужбовці повинні повернутися на лівому підборі й на правому
носку, перенести вагу тіла на ліву ногу, зберігаючи правильне положення
корпусу, не згинаючи ніг у колінах і не розмахуючи руками під час повороту.
На рахунок “роби – ДВА” праву ногу треба найкоротшим шляхом
приставити до лівої так, щоб підбори були разом, а носки розвернуті на
ширину ступні.
Після показу і пояснення повороту ліворуч у такій же послідовності
проводиться тренування з виконання цього повороту.
Вивчивши з відділенням поворот ліворуч, командир переходить до
вивчення повороту кругом. Він показує прийом в цілому, потім за
розподілом на два рахунки. Далі командир відділення пояснює, що поворот
кругом виконується за командою “Кру-ГОМ” так, як і поворот ліворуч, з тією
лише різницею, що розворот корпусу робиться на 180о.
За командою “Кру-ГОМ, за розподілом, роби – РАЗ” треба різко
повернутися на лівому підборі й правому носку, не згинаючи ніг у колінах,
перенести вагу тіла на підбор лівої ноги, подавши корпус трохи вперед. Під
час повороту кругом також не дозволяється розмахування руками навколо
корпусу.
На рахунок “роби – ДВА” треба найкоротшим шляхом приставити
праву ногу до лівої так, щоб підбори були разом, а носки розвернуті на
ширину ступні.
Добившись правильного виконання прийому за розподілом, командир
відділення переходить до тренування з виконання повороту кругом в цілому.
Під час навчання повороту кругом командир відділення повинен
уважно стежити за тим, щоб військовослужбовець завчасно не зривав з місця
ногу, що стоїть позаду, а при повороті не допускав хитання корпусом та
розмахування руками.
 Тренування у поворотах праворуч, ліворуч, кругом проводяться
самостійно, попарно та у складі відділення до повного засвоєння.
Якщо військовослужбовець виконує поворот або його елемент
неправильно, командир відділення подає команду “Відставити”, вказує на
помилки і подає команду на повторення.
Якщо військовослужбовець повторює помилку, то командир відділення
виводить його зі строю, показує йому помилку, подає команди, навчає його і
усуває в процесі виконання команди всі неправильні дії.
Військовослужбовці, які в цей час знаходяться у строю, виконують
прийом за командами командира разом з тим, хто навчається. Після
закінчення навчання військовослужбовця, який допустив помилку, командир
відділення наказує йому стати в стрій і викликає для навчання чергового
військовослужбовця зі строю.
Під час виконання поворотів на місці характерні такі помилки:
передчасний поворот корпусу за підготовчою командою, згинання ніг у
колінах, розмахування руками при повороті, нахил голови вниз, опускання
грудей або випинання живота, відхилення корпусу назад, поворот не на
підборі, а на всій ступні, при повороті кругом неповний розворот,
приставляння ноги не найкоротшим шляхом і при цьому хитання корпусу.
У ході навчання командир удосконалює свій стройовий вишкіл, тому
він, коли подає команди особовому складу, сам зразково виконує прийом.
Під час занять з курсантами навчальних частин, з метою розвинення у
них командирських і методичних навиків доцільно ставити їх по черзі у роль
того, хто навчає.

Рух стройовим кроком

Стройовий крок є одним з найбільш складних і важких із засвоєння

стройових прийомів, виконання якого потребує від тих, хто навчається,
особливої зібраності, підтягнутості, чіткості, погодженого руху рук і ніг.
Стройовий крок застосовується під час проходження підрозділів
урочистим маршем; при виконанні ними військового вітання під час руху;
при підході військовослужбовця до начальника та відході від нього; при
виході зі строю та поверненні на місце, а також під час занять зі стройової
підготовки.
Послідовність навчання руху стройовим кроком рекомендується така:
тренування з руху руками;
тренування з позначення кроку на місці;
тренування з руху стройовим кроком на чотири рахунки;
тренування з руху стройовим кроком на два рахунки;
тренування з руху стройовим кроком у сповільненому темпі (із
швидкістю 50-60 кроків за хвилину);
 тренування з руху стройовим кроком у статутному темпі за розміткою
стройового майданчика;
загальне тренування з руху стройовим кроком по плацу без розмітки;
прийом заліків.
Після розповіді про застосування стройового кроку, командир
приступає до його розучування з особовим складом відділення. Навчання
руху стройовим кроком, як і кожний новий прийом, потрібно починати із
зразкового показу і пояснення.

Мал. 7. Рух стройовим

кроком

Розучувати стройовий крок рекомендується за елементами з

використанням підготовчих вправ.
Командир відділення показує рух стройовим кроком в цілому, потім
за розподілом першу підготовчу вправу – рух руками, а після цього подає
команду “Рух руками, роби – РАЗ, роби – ДВА”. На рахунок “роби – РАЗ”
військовослужбовці повинні зігнути праву руку у лікті, проводячи нею рух
від плеча біля тулубу так, щоб кисть руки піднялася вище пряжки поясу на
ширину долоні й на відстані долоні від тулуба до рівня ліктя; одночасно ліву
руку відвести назад до упору в плечовому суглобі. Пальці рук повинні бути
напівзігнуті, а лікоть правої руки злегка підняти. На рахунок “роби – ДВА”
військовослужбовці повинні провести рух лівою рукою вперед, а правою,
починаючи від плеча, назад до упору в плечовому суглобі.

Мал. 8. Положення рук під час руху стройовим кроком

 Після кожного рахунку командир затримує положення рук
військовослужбовців і виправляє допущені ними помилки. Якщо більшість
військовослужбовців відділення виконують прийом неправильно, він подає
команду “Відставити”, а якщо помилки допускає тільки один
військовослужбовець, подає команду, наприклад, “Рядовий Петренко –
ВІДСТАВИТИ”.
Після розучування підготовчої вправи для рук за розподілом за
командами командира можна перейти до навчання під рахунок самих
військовослужбовців або під барабан. Для ускладнення цієї вправи в
подальшому до неї додається позначення кроку на місці.

Мал. 9. Розучування руху руками з одночасним

позначенням кроку на місці

Позначення кроку на місці здійснюється за командою “На місці,

кроком – РУШ”. За цією командою крок слід позначати підніманням та
опусканням ніг, причому ногу піднімати на 15-20 см від землі й ставити її на
землю від передньої частини стопи на всю підошву; руками здійснювати
рухи в такт кроку.
Для відпрацювання підготовчої вправи для рук з кроком на місці
командир відділення подає команду “Рух руками з кроком на місці, роби –
РАЗ, роби – ДВА”. Під час тренування особлива увага звертається на
правильні рухи й положення рук.
Після засвоєння правильного положення рук кроком на місці командир
відділення приступає до вивчення наступної підготовчої вправи – рух
стройовим кроком за розподілом на чотири і на два рахунки.
Командир відділення показує підготовчу вправу за розподілом на
чотири рахунки, розмикає відділення на чотири кроки, повертає його
праворуч і подає команду “Стройовим кроком, за розподілом на чотири
рахунки, кроком – РУШ”. Після команди “РУШ” рахує: “РАЗ, два, три,
чотири; РАЗ, два, три, чотири” і т.д. Рахунок “раз” промовляється гучно.
 За підготовчою командою “Кроком” слід подати корпус трохи вперед,
перенести вагу тіла більше на праву ногу, зі збереженням стійкості. За
виконавчою командою “Руш” і по рахунку “раз” почати рух з лівої ноги,
повним кроком з витягнутим уперед носком (при цьому стопа паралельна
землі) на висоту 15-20 см від землі й поставити її твердо на всю стопу,
водночас піднімаючи другу ногу і підтягуючи її на півкроку вперед до
п’ятки лівої ноги. Одночасно з кроком військовослужбовці роблять рух
правою рукою вперед, а лівою назад до упору в плечовому суглобі й стоять
на лівій нозі з опущеними руками, права нога пряма, носком майже біля
самої землі. На рахунок “два, три, чотири” роблять видержку, усуваючи в цей
час допущені помилки.

а б в
Мал. 10. Рух стройовим кроком:
а – положення перед початком руху; б – початок руху (перший крок);
в – положення після закінчення першого кроку

За наступним рахунком “раз” повторюється рух з правої ноги, а на

рахунок “два, три, чотири” знову видержка і т.д.
Після відпрацювання підготовчої вправи на чотири рахунки командир
відділення повторює цей же рух на два рахунки, для чого подає команду
“Стройовим кроком, за розподілом на два рахунки, кроком – РУШ” і рахує:
“раз, два; раз, два” і т.д. На рахунок “раз” виконується крок вперед, на
рахунок “два” – видержка.
Якщо військовослужбовці відділення допускають помилки, потрібно
повторити ще раз вправу на чотири рахунки. Потім командир відділення
приступає до вивчення руху стройовим кроком із швидкістю 50-60 кроків за
хвилину з подальшим нарощуванням швидкості до 110-120 кроків за
хвилину. Для усунення помилок рекомендується з повного темпу руху
стройовим кроком знову перейти до руху за розподілом на чотири або два
рахунки. У ході тренування відділення з виконання прийому в цілому
необхідно суворо видержувати швидкість руху 110-120 кроків за хвилину.
 Командир відділення знаходиться в середині стройового майданчика,
подає необхідні команди. Якщо він помічає загальну помилку, то зупиняє
відділення, повертає його ліворуч і показує, як треба робити, після чого
продовжує тренування. Якщо грубу помилку допускає тільки один
військовослужбовець, командир відділення відводить його на крок у бік,
становиться поруч з ним і на ходу виправляє помилку.
Навчання за розподілом та в цілому може проводитися за командами і
на рахунок командира, самостійно на рахунок військовослужбовців, а також
під барабан.
Під час руху стройовим кроком необхідно добитися, щоб
військовослужбовці не хитались із боку вбік. Причина хитання –
неправильна постава ніг під час руху: замість того, щоб ставити ноги
внутрішньою частиною стопи по осі руху, ставлять їх у сторони, при цьому
центр ваги тіла з кожним кроком зміщується то праворуч, то ліворуч.
Якщо військовослужбовець під час руху начебто підплигує, йому
необхідно вказати на його помилку і зажадати, щоб він переносив вагу тіла з
ноги на ногу рівномірно, а не ривками. Не можна допускати під час руху
заносу однієї ноги за другу.
У подальшому перейти до тренування руху стройовим кроком у строю
відділення (взводу).
Після закінчення навчання руху стройовим кроком командир
відділення приймає заліки від кожного з тих, хто навчається.
Курсантам може бути рекомендовано тренування під свій рахунок.
Призначення курсантів по черзі командирами відділень буде сприяти
виробленню командного голосу та методичних навиків.
Перед вивченням поворотів під час руху доцільно відпрацювати рух
кроком і бігом, зміну швидкості руху, припинення руху.
Нормальна швидкість руху кроком - 110-120 кроків за хвилину.
Довжина кроку - 70-80 сантиметрів. Нормальна швидкість руху бігом – 160-
180 кроків за хвилину. Довжина кроку – 80-90 сантиметрів.
Рух бігом починається за командою “Бігом – РУШ”.
Під час руху з місця за підготовчою командою корпус трохи подати
вперед, руки напівзігнути, лікті трохи відвести назад; за виконавчою
командою почати біг з лівої ноги, руками вільно рухати вперед і назад у такт
бігу.
Навчання бігу починається з показу і засвоєння його техніки у
повільному темпі.
Під час показу бігу командир звертає увагу на положення корпусу і рух
руками, поштовх ногою, винос її вперед і постановку на землю. Після показу
ті, хто навчається, за командою командира біжать у колоні по одному
навколо стройового майданчика, додержуючи дистанцію чотири-шість
кроків. Командир знаходиться в центрі й спостерігає за їх бігом і
виконанням окремих елементів техніки бігу, вказує на помилки і вимагає їх
усунення.
 Для переходу під час руху з кроку на біг за підготовчою командою
руки напівзігнути, лікті трохи відвести назад. Виконавча команда подається
одночасно з поставленням лівої ноги на землю. За цією командою правою
ногою слід зробити крок і з лівої ноги почати рух бігом.
Для переходу від бігу на крок подається команда “Кроком – РУШ”.
Виконавча команда подається одночасно з поставленням правої ноги на
землю. За цією командою слід зробити ще два кроки бігом і з лівої ноги
почати рух кроком.
Позначення кроку (бігу) на місці здійснюється за командою “На місці,
кроком (бігом) – РУШ” (під час руху – “НА МІСЦІ”). Командир перед
строєм показує крок на місці в цілому і за розподілом з поясненням: крок на
місці позначається підніманням та опусканням ніг, причому ногу піднімати
на 15-20 сантиметрів від землі й ставити її на землю від передньої частини
стопи на всю підошву (під час бігу – на передню частину стопи); руками
здійснювати рухи в такт кроку. Після цього командир відділення приступає
до навчання.

Мал. 11. Крок на місці

Навчання кроку на місці проводиться за розподілом на два рахунки.

“Роби – РАЗ” – підняти ліву ногу на 15-20 сантиметрів від землі, правою
рукою здійснити рух так, щоб кисть піднялася вище пряжки поясу на ширину
долоні й на відстані долоні від тулуба; лівою рукою назад до упору в
плечовому суглобі.
На рахунок “Роби – ДВА” ліву ногу поставити на землю з передньої
частини стопи на всю підошву. Руки опустити, кисті збоку і посередині
стегон.
Повторюючи команду, відпрацьовуються поперемінно положення
правої і лівої ноги (руки). При цьому особлива увага звертається на
положення рук і додержування стройового положення. Якщо
військовослужбовець під час виконання прийомів допускає помилки, то
навчання треба продовжувати до усунення відмічених недоліків.
Тренування проводиться за командою “На місці, кроком – РУШ”. Для
переходу з кроку на місці на рух кроком одночасно з поставленням лівої ноги
на землю (під час кроку на місці) подається команда “ПРЯМО”. За цією
командою зробити правою ногою ще один крок на місці і з лівої ноги почати
рух повним кроком.
 За командою “На місці бігом – РУШ” військовослужбовець виконує біг
на місці.
За командою “ПРЯМО”, яка подається одночасно з поставленням лівої
ноги на землю, треба зробити правою ногою ще один крок на місці й з лівої
ноги почати рух повним бігом.
Після того, як командир показав і розповів техніку руху кроком і бігом,
переходу з кроку на біг і навпаки, пояснив вимоги Стройового статуту з їх
виконання, він приступає до тренування вивчених прийомів і дій.
Переконавшись, що більшість військовослужбовців правильно засвоїли
техніку руху кроком і бігом, командир, вказуючи на недоліки окремим
військовослужбовцям, пропонує усунути їх в позаурочний час, а потім
приступає до роз’яснення і показу виконання прийомів зміни швидкості
руху. З цією метою командир розмикає військовослужбовців на інтервал
п’ять-шість кроків для зручності проведення тренування.
Для зміни швидкості руху подаються команди: “ДОВШИЙ КРОК”,
“КОРОТШИЙ КРОК”, “ЧАСТІШИЙ КРОК”, “РІДШИЙ КРОК”,
“ПІВКРОКУ”, “ПОВНИЙ КРОК”.
Для переміщення поодиноких військовослужбовців на кілька кроків
убік подається команда, наприклад: “Рядовий Ващенко. Два кроки
праворуч (ліворуч), кроком – РУШ”. За цією командою
військовослужбовець робить два кроки праворуч (ліворуч), приставляючи
ногу після кожного кроку.
Для переміщення вперед або назад на кілька кроків подається команда,
наприклад: “Два кроки вперед (назад), кроком – РУШ”. За цією командою
слід зробити два кроки вперед (назад) і приставити ногу.
Під час переміщення праворуч, ліворуч і назад рухи руками не
здійснюються.
Для припинення руху подається команда, наприклад: “ Відділення –
СТІЙ”, “Рядовий Петренко – СТІЙ”. За виконавчою командою, яка
подається одночасно з поставленням правої або лівої ноги на землю, слід
зробити ще один крок і, приставивши ногу, прийняти стройове положення.

Повороти під час руху

Розучування з відділенням поворотів під час руху починається з показу

їх командиром відділення. Після показу повороту праворуч під час руху в
цілому поворот вивчається за розподілом на три рахунки. Командир подає
команду: “Право-РУЧ, за розподілом: роби – РАЗ, роби – ДВА, роби –
ТРИ”. На рахунок “роби – РАЗ” необхідно лівою ногою зробити крок, змах
рукою у такт кроку і зупинитися у положенні з опущеними руками; на
рахунок “роби – ДВА” різко повернутися праворуч на носку лівої ноги,
одночасно з поворотом винести праву ногу вперед і зробити крок у новому
напрямку, на рахунок “роби – ТРИ” приставити ліву ногу.
 За наступним рахунком “роби – РАЗ”, “роби – ДВА”, “роби – ТРИ”
прийом повторюється спочатку і т.д.
Для тренування командир здійснює розподіл відділення на перший та
другий, розташовує військовослужбовців навпроти один одного у вісім
кроків з інтервалом у чотири кроки, щоб кожний з них знаходився напроти
малого квадрату на внутрішніх лініях стройового майданчика. Тренування
проводиться на чотири рахунки з рухом три кроки вперед за командою:
“Поворот під час руху праворуч на чотири рахунки, кроком – РУШ” і
підраховує: “раз, два, три, чотири”. На рахунок “раз, два, три”
військовослужбовці роблять три стройових кроки вперед уздовж лінії
квадрату, а під гучний рахунок “чотири” – поворот праворуч і крок. За
наступним рахунком “раз, два, три, чотири” вправа повторюється.
Військовослужбовці роблять рухи по квадрату 4х4 кроки. Спочатку темп
руху 70 кроків за хвилину, а потім – 110-120 кроків за хвилину під барабан.
Перед відпрацюванням повороту ліворуч командир відділення
підкреслює, що він виконується так само, як поворот під час руху праворуч, з
тією лише різницею, що поворот ліворуч проводиться після чотирьох кроків,
а на черговий рахунок “раз” виконується поворот на носку правої ноги.
Виконавча команда подається одночасно з поставленням лівої ноги на землю.

Мал. 12. Тренування у поворотах ліворуч під час руху

Для тренування командир відводить відділення на крок назад і

розташовує його на зовнішній лінії прямокутника. Виконання повороту
починається за командою “Поворот під час руху ліворуч на чотири рахунки,
кроком – РУШ” і далі ведеться на рахунок “раз, два, три, чотири”, а під
наступний гучний рахунок “РАЗ” військовослужбовці роблять поворот і
крок, на рахунок “два, три, чотири” продовжують рух.
Тренування може завершуватися на рахунок військовослужбовців або
під барабан. Для кращого засвоєння рекомендується проводити тренування у
поворотах праворуч і ліворуч злито по малому і великому квадрату
стройового майданчика, для чого відділення рухається з дистанцією між
військовослужбовцями чотири кроки.
 Перед вивченням повороту кругом під час руху командир відділення
напередодні вивчає з особовим складом вимоги ст.40 Стройового статуту.
Поворот кругом під час руху вимагає особливо ретельного вивчення, більш
тривалого тренування.
Командир звертає увагу військовослужбовців на те, що поворот кругом
під час руху на відміну від поворотів праворуч, ліворуч виконується на
носках обох ніг і рух після повороту починається з лівої ноги в той момент,
коли ноги знаходяться на носках. Опускатися на п’яти після повороту не
дозволяється.
Командир роз’яснює, що для повороту кругом виконавча команда
подається одночасно з поставленням правої ноги на землю, а потім на три
рахунки виконується поворот.
Вивчення повороту кругом починається за розподілом на чотири
рахунки за командою “Поворот під час руху кругом, за розподілом: роби –
РАЗ, роби – ДВА, роби – ТРИ, роби – ЧОТИРИ”.
Для повороту кругом на рахунок “роби – РАЗ” військовослужбовці
роблять крок вперед з лівої ноги і залишаються в такому положенні, на
рахунок "роби – ДВА” виносять праву ногу на півкроку вперед, трохи

Мал. 13. Повороти кругом

під час руху:
а – крок уперед;
б – півкроку вперед і ліворуч;
в – положення після повороту

а б в

ліворуч і, різко повернувшись у бік лівої руки на носках обох ніг,

залишаються в такому положенні.
На рахунок “роби – ТРИ” роблять крок з лівої ноги вперед, а на
рахунок “роби – ЧОТИРИ” приставляють праву ногу.
Вправа повторюється у тій самій послідовності в новому напрямку
спочатку на рахунок командира, а потім самостійно на рахунок самих
військовослужбовців або під барабан.
Під час виконання повороту кругом особлива увага звертається на
різкість повороту, а також на рух рук у такт кроку, тобто коли на рахунок
“роби – ДВА” спочатку виноситься права нога на півкроку вперед, належить
разом з нею посилати ліву руку вперед, а праву назад. Як тільки права нога
опуститься на носок, руки повинні бути опущені. На момент початку
повороту на носках обох ніг руки, рухаючись у такт кроку, опиняться внизу.
На рахунок “роби – ТРИ” права рука починає рух вперед, а ліва назад.
Командир відділення уважно стежить за тим, щоб при виносі правої
ноги на півкроку вперед руки завчасно не притискалися. Особливу увагу під
час тренування у виконанні повороту командир відділення приділяє
координації руху рук у такт кроку.
Тренування з виконання цього прийому може проводитися в комплексі
з рухом три кроки вперед за командою “Поворот кругом з рухом три кроки
вперед, кроком – РУШ”, а на рахунок “раз, два, три” робляться три кроки, на
рахунок “чотири” – поворот кругом.
Закінчуючи заняття, командир одночасно тренує всіх
військовослужбовців рухатися стройовим кроком і виконанню поворотів під
час руху.
Повороти та півоберти праворуч і ліворуч під час руху бігом
виконуються за тими самими командами, що й під час руху кроком,
поворотом на одному місці на два рахунки в такт бігу.
Для закріплення навиків у поворотах під час руху належить періодично
їх включати у вправи ранкової фізичної зарядки при проведенні її під
оркестр, а також у спеціальні стройові тренування та змагання на кращий
підрозділ.

Виконання військового вітання на місці та під час руху

Усі військовослужбовці зобов’язані під час зустрічі (обгону) вітати

один одного, суворо додержуючись правил, викладених у Стройовому
статуті Збройних Сил України.
Підлеглі та молодші за військовим званням вітають першими, а за
умови рівного становища першим вітається той, хто вважає себе більш
вихованим і ввічливим.
Перед відпрацюванням питання виконання військового вітання на місці
без зброї командир відділення зобов’язаний вивчити з особовим складом у
години самостійної підготовки вимоги ст. 65-70 Стройового статуту.
Навчання правилам військового вітання на місці треба проводити спочатку
без головного убору, а потім з надітим головним убором. Командир
попередньо повторює з тими, хто навчається, виконання прийомів “головні
убори – зняти”, “головні убори – надіти”.

Головні убори надівають і знімають у строю за командою.

 У разі потреби поодинокі військовослужбовці знімають і надівають
головні убори без команди. Знятий головний убір слід тримати у лівій вільно
опущеній руці кокардою вперед.

а б в
Мал. 14. Положення знятого головного
убору

Без зброї або зі зброєю в положенні “за спину” головний убір

знімається і надівається правою рукою, а зі зброєю в положенні “на ремінь”,
“на груди” і “до ноги” – лівою рукою. Під час знімання головного убору з
карабіном у положенні “на плече” карабін попередньо береться до ноги.
Зняття головного убору доцільно вивчати за розподілом, а потім в
цілому.
Для навчання виконання прийому за розподілом командир відділення
подає команду “Головні убори зняти, за розподілом: роби – РАЗ, роби – ДВА,
роби – ТРИ”.
На рахунок “роби – РАЗ” правою рукою взяти головний убір за праву
сторону, на рахунок “роби – ДВА” зняти головний убір і опустити його на
рівень поясного ременя й трохи ліворуч, одночасно лівою рукою взяти
головний убір і утримувати його обома руками кокардою праворуч на рівні
поясного ременя, на рахунок “роби – ТРИ” ліву і праву руки опустити вниз.
Головний убір тримати в лівій, вільно опущеній руці кокардою вперед.
Надівання головного убору треба також виконувати спочатку за
розподілом, для чого командир відділення подає команду “Головні убори
надіти, за розподілом: роби – РАЗ, роби – ДВА, роби – ТРИ”.
На рахунок “роби – РАЗ ліву руку з головним убором подати вперед
до пояса і одночасно передати його в праву руку. На рахунок “роби – ДВА”
опустити ліву руку і надіти головний убір на голову. На рахунок “роби –
ТРИ” різко опустити праву руку вниз.
 Закінчивши навчання військовослужбовців зніманню і надіванню
головних уборів за розподілом, командир відділення приступає до
тренування виконання прийомів в цілому, для чого подає команди: “Головні
убори – ЗНЯТИ”, “Головні убори – НАДІТИ”
У кінці заняття можна виконувати прийом у складі відділення, для чого
командир подає команду “Відділення, головні убори – ЗНЯТИ” або
“Відділення, головні убори – НАДІТИ”, і так декілька раз.
Після розповіді та показу виконання прийомів військового вітання на
місці, командир відділення починає розучувати його за розподілом на два
рахунки за командою “Для виконання військового вітання на місці,
начальник з фронту (праворуч, ліворуч, позаду), за розподілом: роби – РАЗ,
роби – ДВА”.
При підході начальника за п’ять-шість кроків на рахунок “роби – РАЗ”
військовослужбовці повинні прийняти стройове положення, якщо необхідно
– повернутися в його бік, одночасно із поставленням ноги енергійно
повернути голову в його бік, дивитися начальнику в обличчя, повертаючи
голову вслід за ним.

Мал. 15. Військове вітання на місці

Якщо необхідно, командир відділення вказує, що начальник проходить

зліва направо (і навпаки). За цією командою всі військовослужбовці
відділення повертають голову зліва направо (і навпаки), а на рахунок “роби –
ДВА” голову ставлять прямо і приймають положення “вільно”. Так
повторюються команди для виконання військового вітання начальнику, який
іде з різних напрямків. Відпрацювавши прийом за розподілом, командир
відділення організовує тренування в цілому, з виділенням
військовослужбовців для проходження замість начальника перед фронтом,
збоку і позаду.
Навчання прийомам виконання військового вітання на місці при
надітому головному уборі проводиться за розподілом у тому ж порядку, що й
без головного убору. При цьому належить спочатку навчити
військовослужбовців правильно прикладати руку до головного убору.
 Для цього командир показує і розповідає, що праву руку треба
прикласти до головного убору після прийняття положення “струнко”

найкоротшим шляхом, а при повороті в бік начальника – одночасно з

поставленням ноги. Командир відділення звертає увагу військовослужбовців
на те, щоб долоня правої руки була пряма, пальці разом, середній палець
торкався нижнього краю головного убору (біля козирка), а лікоть був на лінії
й висоті плеча.
Навчання прийому прикладання руки до головного убору починається
за командою командира відділення “Прикладання руки до головного убору та
опускання її за розподілом: роби – РАЗ, роби – ДВА”. На рахунок “роби –
РАЗ” військовослужбовці, що знаходяться в розімкнутому одношеренговому
строю, енергійно прикладають праву руку до головного убору, на рахунок
“роби – ДВА” енергійно опускають праву руку вниз. Ця вправа може
повторюватися перед дзеркалом, попарно, самостійно і під барабан. Після
того, як вправу вивчено за розподілом, командир відділення тренує
військовослужбовців з виконання військового вітання в цілому.

Виконання військового вітання під час руху без зброї

Військове вітання під час руху без зброї виконується при зустрічі один
з одним та під час обгону. Командир відділення спочатку показує виконання
цього прийому, для чого стає перед строєм відділення та проходить повз
стрій в одну та іншу сторону, виконуючи вітання. Після показу прийому в
цілому, командир показує його за розподілом з коротким поясненням.

Мал. 16. Військове вітання під час

руху

Навчання військовослужбовців виконанню військового вітання під час

руху при надітому головному уборі проводиться на вісім рахунків.
 На рахунок “роби – РАЗ” зробити крок лівою ногою і з поставленням
ноги на землю повернути голову вбік начальника й прикласти праву руку до
головного убору; ліву руку тримати нерухомо біля стегна. На рахунок “роби
– ДВА”, “роби – ТРИ”, “ЧОТИРИ”, “П’ЯТЬ”, “ШІСТЬ” робити кроки правою
(лівою) ногою; на рахунок “роби – СІМ” одночасно з поставленням лівої
ноги на землю голову повернути прямо, а праву руку опустити. На рахунок
“роби – ВІСІМ” праву ногу приставити до лівої.
Переконавшись, що військовослужбовці правильно зрозуміли прийом,
командир відділення шикує відділення в колону по одному і приступає до
тренування на рахунок самих військовослужбовців або під барабан.
Для того, щоб військовослужбовці навчились виконувати військове
вітання за п’ять-шість кроків до начальника, а минувши його, голову ставити
прямо і продовжувати рух руками, належить навчити їх виконувати військове
вітання на рахунок “роби – СІМ” і “ВІСІМ”. Так, якщо військовослужбовець
починає виконувати вітання за п’ять кроків до начальника, то він закінчить
його вітати під час сьомого кроку. Якщо починає вітати під праву ногу за
шість кроків до начальника, йому належить зробити вісім кроків. Навчивши
цим діям, командир уникне помилок, які складаються в тому, що
військовослужбовці опускають руки, коли знаходяться біля начальника і не в
такт кроку.
Для перевірки вмінь військовослужбовця виконувати вітання під час
руху командир шикує відділення в колону по одному, подає команду “Для
виконання військового вітання, дистанція 10 кроків, кроком – РУШ” і
пропускає відділення повз себе. Військовослужбовці по черзі проходять повз
командира і вітають його. У випадку, коли військовослужбовець допускає
помилку, командир вказує йому на це і наказує повторити прийом. Рух
виконується як в одному, так і в другому напрямку з використанням
стройового майданчика.
Після відпрацювання прийому за розподілом і в цілому, командир
відділення у кінці заняття шикує відділення в колону по одному, пропускає
повз себе військовослужбовців і дає оцінку кожному за відпрацьований
прийом.
Для навчання виконання військового вітання під час руху без
головного убору відділення розмикається на чотири кроки. Головні убори
попередньо знімаються.
Командир відділення показує прийом виконання військового вітання
при знаходженні начальника на місці та під час руху військовослужбовця
назустріч начальнику, що іде.
Спочатку командир відділення відпрацьовує прийом військового
вітання під час руху без головного убору. Командир відділення показує
прийом у цілому та за розподілом, пояснює що для військового вітання під
час руху без головного убору за п’ять-шість кроків до начальника або
старшого за військовим званням, одночасно з поставленням ноги припинити
рух руками, повернути голову в його бік і, рухаючись далі, дивитися йому в
обличчя. Пройшовши повз начальника або старшого за військовим званням,
голову повернути прямо і продовжувати рух руками.
Вивчення цього прийому командир відділення починає за розподілом
на чотири-шість рахунків. Якщо начальник або старший за військовим
званням іде назустріч, прийом вивчається на чотири рахунки; а якщо він
знаходиться на місці, прийом виконується на шість рахунків. Прийом
вивчається за командою “ Військове вітання під час руху, начальник
праворуч (ліворуч), за розподілом: “роби – РАЗ, роби – ДВА “ і т.д.
За рахунком “роби – РАЗ“ зробити крок лівою ногою, одночасно з
поставленням її на землю припинити рух руками і повернути голову в
сторону начальника. За рахунком “два, три, чотири (п’ять, шість)”
продовжувати рух з притиснутими руками і повернутою головою.
За наступним рахунком “роби – РАЗ” під ліву ногу з одночасним
поставленням лівої ноги на землю голову повернути прямо і продовжувати
рух руками. Потім, зробивши три вільних кроки, вправу повторити у тому ж
порядку з темпом руху 60-70 кроків за хвилину.

Мал. 17. Виконання військового

вітання без головного убору

Після вивчення прийому за розподілом, командир відділення приступає

до тренування за командою, наприклад, “Військове вітання під час руху,
начальник ліворуч, на чотири (шість) кроків, відділення кроком –
РУШ”. Темп руху 110-120 кроків за хвилину.
За командою “РУШ” і на рахунок “раз” ті, хто навчається, роблять крок
вперед, припиняють рух руками і повертають голову ліворуч. На рахунок
“два, три, чотири (п’ять, шість)” військовослужбовці рухаються стройовим
кроком, а на наступний рахунок “раз” з поставленням лівої ноги на землю
голову повертають прямо та ідуть на рахунок “два, три, чотири” похідним
кроком. Далі на рахунок “раз” повторюється військове вітання і т.д.
Вивчення прийому завершується тренуванням, яке проводиться за командою
командира відділення, під рахунок військовослужбовців або під барабан.
Після закінчення тренування командир шикує відділення в колону по одному
і пропускає повз себе кожного з тих, хто навчається, перевіряє його дії та
усуває наявні недоліки у виконанні прийомів.
 Тренування можна проводити коли військовослужбовці рухаються
назустріч один одному з дистанції 10 кроків між ними. При цьому командир
відділення може надати військовослужбовцям таку рекомендацію.
Рухаючись назустріч один одному необхідно враховувати наступне: якщо
військовослужбовці почали військове вітання за п’ять кроків, то закінчать
його тоді, коли пройдуть лише три кроки, а якщо почали військове вітання за
шість кроків, то закінчать за чотири кроки.
Характерними помилками військовослужбовців при військовому
вітанні можуть бути такі: разом з поворотом голови повертається тулуб;
спочатку повертають голову, а потім прикладають (опускають) руку, не
дивляться в обличчя начальнику і не повертають голову за ним вслід.
Військове вітання під час обгону начальника без головного убору
виконується наступним чином: з першим кроком та поставленням ноги на
землю припинити рух руками, опустити їх вздовж тулуба, повернути голову
в його бік. На другий крок голову повернути прямо і продовжувати рух
руками в такт кроку. При надітому головному уборі разом з поставленням
ноги на землю повернути голову й прикласти праву руку до головного убору,
ліву руку тримати нерухомо біля стегна; пройшовши повз начальника
одночасно з поставленням лівої ноги на землю голову повернути прямо, а
праву руку опустити.
Військове вітання під час обгону начальника при надітому головному
уборі відпрацьовується на два рахунки. На рахунок “роби – РАЗ” необхідно
зробити крок лівою ногою вперед з одночасним поставленням ноги на землю
повернути голову ліворуч (праворуч) і прикласти праву руку до головного
убору, ліву руку тримати нерухомо біля стегна. На рахунок “роби – ДВА”
зробити крок з одночасним поставленням правої ноги на землю голову
повернути прямо, а праву руку опустити вниз. Далі прийом повторюється, а
темп поступово збільшується до 110-120 кроків за хвилину. Після
самостійного тренування прийом повторюється під барабан.
Після закінчення навчання військовому вітанню під час обгону
начальника необхідно прийняти залік у військовослужбовців.

Вихід із строю та повернення у стрій

Навчання виходу із строю за командою і повернення у стрій

командир відділення починає з розгорнутого одношеренгового, а потім із
двошеренгового строю та з колони по два, по три, по чотири.
Командир відділення послідовно показує порядок виходу із строю при
знаходженні військовослужбовця в першій шерензі, другій шерензі та в
колоні. Після показу він пояснює, що військовослужбовець, почувши своє
прізвище, відповідає: “Я”, а за командою на вихід (виклик) із строю
відповідає: “Слухаюсь”. За першою командою він стройовим кроком
виходить із строю на вказану кількість кроків, рахуючи від першої шеренги,
зупиняється і повертається обличчям до строю.
 Під час виходу військовослужбовця з другої шеренги він злегка
торкається долонею лівої руки плеча військовослужбовця, який стоїть
попереду, той робить крок уперед і, не приставляючи правої ноги, - крок
праворуч, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім
стає на своє місце. Під час виходу військовослужбовця попередньої шеренги
його місце займає військовослужбовець, який стояв за ним.
Під час виходу військовослужбовця із строю з колони по два, по три,
по чотири він виходить із строю вбік найближчого флангу, попередньо
зробивши поворот праворуч (ліворуч). Якщо поруч стоїть
військовослужбовець, то він робить крок правою (лівою) ногою вбік і, не
приставляючи лівої (правої) ноги, - крок назад, пропускає
військовослужбовця, який виходить із строю, а потім повертається назад на
своє місце. Вихід виконується на середину строю найкоротшим шляхом
стройовим кроком з поворотом під час руху. Кількість кроків рахується від
першої шеренги.
Повернення військовослужбовця в стрій здійснюється за командою,
наприклад: “Рядовий Іванченко. Стати до строю” або тільки “Стати до
строю”.
За командою “Рядовий Іванченко” військовослужбовець, який стоїть
обличчям до строю, почувши своє прізвище, повертається обличчям до
начальника і відповідає: ”Я”, а за командою “Стати до строю”, якщо він без
зброї або зі зброєю в положенні “за спину”, прикладає руку до головного
убору і відповідає: “Слухаюсь”, повертається у напрямку руху, з першим
кроком опускає руку, рухаючись стройовим кроком, найкоротшим шляхом
стає на своє місце в строю.
Якщо подається команда “Стати до строю” (без називання прізвища),
військовослужбовець повертається до строю без попереднього повороту до
начальника та без відповіді “Я”.
Для навчання діям виходу із строю командир відділення шикує
відділення у дві шеренги, розмикає його на один-два кроки і подає команди
для виходу із строю та повернення у стрій. Спочатку вихід проводиться із
першої шеренги, а потім із другої.
Для того, щоб кожний військовослужбовець засвоїв порядок виходу із
строю з будь-якої шеренги, під час тренування рекомендується міняти
місцями шеренги.
Після відпрацювання виходу з двошеренгового строю, командир
відділення приступає до розучування виходу з колони по два і по три (по
чотири).
Командир відділення пояснює тим, хто навчається, що для виходу із
строю подається команда, наприклад: “Рядовий Петренко. До мене (до мене
бігом – РУШ)”. Військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає:
“Я”, а за командою на вихід (виклик) відповідає: “Слухаюсь”. У залежності
від того, з якої сторони знаходиться начальник, військовослужбовець робить
один-два кроки від першої шеренги прямо, на ходу повертається в бік
начальника, найкоротшим шляхом стройовим кроком підходить або підбігає
до нього і доповідає про прибуття, наприклад: “Товаришу (пане) лейтенанте.
Рядовий Петренко за вашим наказом прибув”. Після доповіді руку опускає.

Якщо військовослужбовець підбігає до начальника, то за п’ять-шість

кроків до нього він переходить на стройовий крок. Начальник повинен сам
повернутися назустріч військовослужбовцю, якого викликав із строю, а не
заставляти його заходити вперед.
Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикладає праву руку до
головного убору і відповідає: “Слухаюсь”, повертається в напрямку руху, з
першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю) опускає руку і,
зробивши три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком.

Підхід до начальника та відхід від нього

Підхід до начальника рекомендується розучувати за розподілом на три

рахунки. На рахунок “роби – РАЗ” лівою ногою зробити стройовий крок
вперед, провести рух руками в такт кроку і зафіксувати положення на лівій
нозі, руки опущені до стегон. На рахунок “роби – ДВА” приставити праву
ногу й одночасно прикласти праву руку до головного убору. На рахунок
“роби – ТРИ” руку опустити до стегна. Після цього вправа повторюється.
Для того, щоб навчити цим діям відділення шикують в одну шеренгу або в
колону по одному з інтервалом або дистанцією між військовослужбовцями
чотири кроки.
Розучування підходу до начальника можна проводити на чотири
рахунки з рухом вперед на три кроки.
За командою “Підхід до начальника, за розподілом на чотири рахунки,
з рухом три кроки вперед – почи-НАЙ” На рахунок “раз, два, три” зробити
три стройових кроки вперед, на рахунок “чотири” приставити праву ногу до
лівої й одночасно прикласти праву руку до головного убору. На наступний
рахунок “раз, два, три” руку тримати біля головного убору, а на рахунок
“чотири” опустити. Вправа повторюється декілька разів.

а б
Мал. 18. Підхід до начальника: а – зупинка; б - рапорт
 Розучування відходу від начальника за розподілом рекомендується
проводити на чотири рахунки за командою “Відхід від начальника на чотири
рахунки – почи-НАЙ”. На рахунок “роби – РАЗ” всі військовослужбовці
відділення прикладають праву руку до головного убору і відповідають:
“Слухаюсь”. На рахунок “роби – ДВА” повертаються кругом (праворуч,
ліворуч) і приставляють праву ногу. На рахунок “роби – ТРИ” з першим
кроком (з поставленням лівої ноги на землю) опускають руку. На рахунок
“роби – ЧОТИРИ” приставляють праву ногу до лівої. В такій послідовності
вправа повторюється на рахунок командира відділення, а потім самих
військовослужбовців або під барабан. При цьому вдосконалюються навики у
відпрацюванні поворотів кругом, праворуч і ліворуч.

а б в г д е

Мал. 19. Відхід від начальника: а – прикладання руки до головного

убору; б – поворот кругом; в – приставлення ноги;
г – крок уперед;
д - опускання руки; е – приставлення ноги
Після того, як підхід до начальника і відхід від нього вивчені за
розподілом, ці дії відпрацьовуються у комплексі. Тренування проводиться
попарно. Командир відділення під час тренування по черзі викликає до себе
військовослужбовців і добивається від них правильних і чітких дій.
Для прищеплення військовослужбовцям міцних навиків у діях при
підході до начальника і відході від нього рекомендується тренувати їх у
звичайному темпі на дев’ять рахунків. Для цього відділення шикується в
колону по одному з дистанцією три-чотири кроки або попарно один проти
другого. За командою командира відділення “Підхід до начальника і відхід
від нього, на дев’ять рахунків, з рахунком уголос – почи-НАЙ”
військовослужбовці на перші три рахунки роблять три кроки вперед,
починаючи рух з лівої ноги. На рахунок “чотири” одночасно з
поставленням правої ноги до лівої прикладають праву руку до головного
убору. На рахунок “п’ять” опускають руку. На рахунок “шість” знову
прикладають руку до головного убору. На рахунок “сім”, “вісім”
повертаються кругом. На рахунок “дев’ять” приставляють праву ногу до
лівої. Командир відділення в цей час спостерігає за діями
військовослужбовців і добивається усунення помилок, які вони допускають.
На цих заняттях також показуються дії військовослужбовця при
зверненні до начальника або при зверненні начальника до нього під час
знаходження поза строєм.

Стройові прийоми і рух зі зброєю

Навчання військовослужбовців стройовим прийомам зі зброєю

проводиться тими ж методами, що й без зброї. При цьому на початку
кожного заняття командир відділення зобов’язаний перевірити наявність
зброї та оглянути її, щоб вона не була заряджена.
Перед виконанням стройових прийомів зі зброєю вона попередньо
ставиться на запобіжник.
Якщо необхідно відімкнути (відкинути) багнет або примкнути його, то
подаються команди: “Багнет – ВІДІМКНУТИ (ВІДКИНУТИ)” і “Багнет –
ПРИМКНУТИ”.

Стройове положення зі зброєю

На першому занятті зі зброєю командир відділення повинен показати

військовослужбовцю, як приймається стройове положення з їх штатною
зброєю – автоматом, кулеметом, гранатометом, снайперською гвинтівкою
або карабіном.

а б в г д

Мал. 20. Стройове положення зі зброєю: а – з автоматом з

дерев’яним прикладом; б – з автоматом зі складаним прикладом;
в – з карабіном (зі снайперською гвинтівкою); г – з ручним
гранатометом; д – з ручним (ротним) кулеметом
 Для навчання стройовому положенню зі зброєю командир шикує
відділення в одну шеренгу і показує, як потрібно приймати стройове
положення з різними видами зброї. При цьому командир відділення кожний
раз стає в стройове положення так, щоб військовослужбовці мали змогу
бачити його спереду, збоку і позаду.
Після показу і одночасного пояснення стройового положення зі зброєю
командир розмикає відділення на чотири кроки по периметру стройового
майданчика і наказує кожному військовослужбовцю самостійно прийняти
стройове положення. Потім командир відділення подає команду “Струнко” і
перевіряє правильність дій військовослужбовців. Командир відділення
звертає увагу на підняття грудей і положення кисті правої руки (у
автоматників), яка повинна торкатися верхнього зрізу ременя. Для більш
правильної перевірки стройового положення відділення треба повернути
праворуч, ліворуч і кругом.

Виконання прийому “Ремінь – ПОСЛАБИТИ (ПІДТЯГТИ)

До того як приступити до відпрацювання прийомів зі зброєю,

необхідно перевірити довжину ременя. Для виконання стройових прийомів зі
зброєю часто доводиться змінювати довжину ременя (збільшувати або
зменшувати). Тому доцільно спочатку вивчити прийоми послаблення і
підтягнення ременя.
Цей прийом є єдиним для всіх видів стрілецької зброї і розучується за
розподілом.
Для послаблення і підтягнення ременя подається команда “Ремінь –
ПОСЛАБАТИ (підтягти)”. Командир відділення показує порядок виконання
прийому в цілому, а потім за розподілом з коротким поясненням. Після
показу командир розмикає відділення на чотири кроки і приступає до
розучування прийому на сім рахунків: на рахунок “роби – РАЗ” подати праву
руку за ременем трохи вгору, зняти автомат із плеча й, підхопивши його
лівою рукою за ложе й ствольну накладку, тримати перед собою
вертикально магазином ліворуч, дульним зрізом на висоті підборіддя. На
рахунок “роби – ДВА” взяти правою рукою за ложе й ствольну накладку
вище лівої кисті. На рахунок “роби – ТРИ” ліву руку опустити вздовж лівого
стегна, а праву з автоматом – вздовж правого стегна. На рахунок “роби –
ЧОТИРИ” зробити півоберта праворуч, одночасно відставити ліву ногу на
крок ліворуч так, щоб ступні обох ніг були паралельні. На рахунок “роби –
П’ЯТЬ”, нахилившись уперед, уперти зброю прикладом у стопу лівої ноги, а
стволом покласти на згин правого ліктя; ноги в колінах не згинати; тримаючи
правою рукою пряжку ременя, лівою рукою підтягти (послабити) ремінь. На
рахунок “роби – ШІСТЬ” зробити півоберта ліворуч і приставити ліву ногу
до правої, автомат тримати правою рукою вздовж стегна. На рахунок “роби –
СІМ” автомат закинути за праве плече в положення “на ремінь”, а ліву руку
швидко опустити та самостійно прийняти стройове положення.

а б

Мал. 21. Послаблення ременя:

а – крок ліворуч; б – нахилитися і послабити ремінь

Після показу прийому за розподілом командир відділення показує

прийом в цілому. Тренування військовослужбовців з виконання прийомів
може проводитися індивідуально, попарно або у складі відділення за
командою командира.

Виконання прийомів з автоматом на місці

Перед вивченням прийомів з автоматом необхідно показати та

пояснити військовослужбовцям, як і в яких випадках носять автомат у
положенні “на ремінь”, “на груди” і “за спину”.
У положення “на ремінь” автомат беруть при шикуваннях, на марші в
пішому строю, вартові на посту (у денний час) та в інших випадках.
У положенні “на груди” автомат носять на марші в пішому строю, при
проходженні урочистим маршем і під час несення почесної варти.
У положенні “за спину” автомат носять на марші в пішому строю, а
також під час виконання робіт (наприклад, при гасінні пожежі).
Переведення автомата в положення “на груди” із положення “на
ремінь”. Під час вивчення прийому переведення автомата в положення “на
груди” із положення “на ремінь” відділення знаходиться в розімкнутому
строю з обох сторін стройового майданчика. Спочатку командир показує
виконання прийому “на груди” із положення “на ремінь” з автоматом з
дерев’яним прикладом, а потім, якщо необхідно, із складаним прикладом.
 а б в
Мал. 22. Прийоми з автоматом в положення “на груди” з
положення “на ремінь”

Прийом виконується за командою “Автомат на – ГРУДИ” .

Автомат “на груди” із положення “на ремінь” береться на три рахунки
за командою “Автомат на – груди, за розподілом: роби – РАЗ, роби - ДВА,
роби – ТРИ”.
На рахунок “роби – РАЗ” подати праву руку за ременем трохи вгору,
зняти автомат із плеча й, підхопивши його лівою рукою за ложе й ствольну
накладку, тримати перед собою вертикально магазином ліворуч, дульним
зрізом на висоті підборіддя.
Під час виконання дій на перший рахунок треба звернути увагу на те,
щоб військовослужбовці, знімаючи правою рукою автомат з плеча не згинали
корпус, додержувались правил стройового положення і не віддаляли автомат
від корпусу. Ці дії необхідно спочатку виконувати в повільному темпі, а
потім поступово збільшувати темп.
На рахунок “роби – ДВА” правою рукою відвести ремінь праворуч і
перехопити його долонею знизу так, щоб пальці були напівзігнуті й
повернуті до себе; одночасно просунути під ремінь лікоть правої руки.
На рахунок “роби – ТРИ” закинути ремінь за голову; взяти автомат
правою рукою за шийку приклада, а ліву руку швидко опустити. Під час
навчання діям, що виконуються на третій рахунок, необхідно слідкувати за
тим, щоб військовослужбовці, закидаючи ремінь за голову, праву руку з
ременем піднімали як можна вище, а закинувши ремінь, швидко переносили
її на шийку приклада, лівою рукою підтримували автомат, доки він не
повисне на ремені, а потім швидко опускали ліву руку вниз.
 Автомат зі складаним прикладом із положення “на ремінь” у
положення “на груди” береться на два рахунки.

г д

Мал. 23. Прийоми з автоматом в положення

“на груди” з положення “на ремінь”

На рахунок “роби – РАЗ” правою рукою зняти автомат із плеча, не

вивільняючи ліктя правої руки з-під ременя, і, підхопивши автомат лівою
рукою за ложе та ствольну накладку знизу, тримати його перед собою
магазином донизу, а дульною частиною – ліворуч.
На рахунок “роби – ДВА” закинути правою рукою ремінь за голову на
ліве плече, взяти автомат за ствольну коробку біля ременя, ліву руку швидко
опустити.
Вивчивши прийоми з автоматом “на груди” за розподілом,
рекомендується відразу перейти до вивчення прийомів “на ремінь”, а потім
почати тренування з виконання двох прийомів одночасно.
Переведення автомата в положення “на ремінь” із положення “на
груди”. Прийом виконується за командою “На ре-МІНЬ”. Автомат із
положення “на груди” береться “на ремінь” на три рахунки (мал. 24). Для
виконання цього прийому за розподілом подається команда “Автомат на ре-
МІНЬ, за розподілом: роби – РАЗ, роби – ДВА, роби – ТРИ”.
На рахунок “роби – РАЗ” лівою рукою взяти автомат за ложе та
ствольну накладку знизу й, подаючи його одночасно трохи вперед угору,
вивільнити праву руку з-під ременя, взятися нею за шийку приклада і
тримати автомат.
На рахунок “роби – ДВА” піднімаючи автомат вгору, перекинути
ремінь через голову й тримати зброю перед собою вертикально, магазином
ліворуч, дульним зрізом на висоті підборіддя. Вивчаючи цей прийом,
 а б в г
Мал. 24. Прийоми з автоматом в положення “на ремінь” з
положення “на груди”

необхідно слідкувати за тим, щоб військовослужбовці не нахиляли корпус і

голову, а піднімали автомат як можна вище, щоб не задіти ременем головний
убір.
На рахунок “роби – ТРИ” правою рукою взяти ремінь за його верхню
частину й закинути автомат на праве плече в положення “на ремінь”, а ліву
руку швидко опустити. Необхідно також слідкувати за правильним
закиданням автомата лівою рукою за плече. Військовослужбовець повинен,
не повертаючи тулуба, різким рухом лівої руки праворуч і назад направити
автомат за праве плече. На момент, коли автомат знаходиться на льоту, кисть
правої руки сковзає за ременем донизу, військовослужбовець натягує ремінь і
тим самим виключає можливість удару себе стволом, а ліктем не дає
автомату вийти з-під плеча.
Автомат із складаним прикладом із положення “на груди” в
положення “на ремінь” береться за тією самою командою на три рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” лівою рукою взяти автомат угорі за ствол та
газову трубку й, піднімаючи його трохи вгору, вивільнити лікоть правої руки
з-під ременя, правою рукою, долонею знизу, взяти ремінь біля ствольної
коробки.
На рахунок “роби – ДВА”, повертаючи автомат ствольною коробкою
вгору, перекинути ремінь через голову й тримати автомат магазином
праворуч.
На рахунок “роби – ТРИ” закинути автомат за праве плече в положення
“на ремінь”, а ліву руку швидко опустити.
Після показу прийому за розподілом командир відділення показує
виконання прийому в цілому, після чого приступає до тренування. Під час
тренування командир відділення добивається від тих, хто навчається,
правильного й чіткого виконання прийому у складі відділення, після чого
командир перевіряє виконання прийому кожним військовослужбовцем і
виставляє оцінки.
Переведення автомата в положення “за спину” із положення “на
ремінь” і “на груди”. Командир відділення вказує, що при переведенні зброї в
положення “за спину” із положення “на груди” зброя спочатку береться в
положення “на ремінь”.
Вивчення прийому “за спину” доцільно починати з вивчення його за
елементами, а потім в цілому. Спершу командир відділення особисто
взірцево показує виконання прийому із положення “на ремінь”, а потім із
положення “на груди”, при цьому він супроводжує свій показ коротким
поясненням. Командир відділення вказує, що автомат в положенні “за спину”
береться без багнета, який пристібається до пояса, а карабін – з відімкнутим
багнетом. Після цього командир розмикає відділення на чотири кроки з обох
сторін стройового майданчика і приступає до розучування прийому, для чого
подає команду “Зброю – ЗА СПИНУ”.
Для розучування цього прийому подається команда “За спину, за
розподілом: роби – РАЗ, роби – ДВА”.
На рахунок “роби – РАЗ” лівою рукою взяти ремінь трохи нижче
правого плеча, а правою рукою одночасно взятися за приклад (автомат зі
складаним прикладом і ручний гранатомет - за ствол біля нижньої антабки).
На рахунок “роби – ДВА” правою рукою трохи підняти зброю вгору, а
лівою рукою закинути ремінь за голову на ліве плече; зброю та руки швидко
опустити.

а б в г

Мал. 25. Положення зброї “за спину”: а – автомата з дерев’яним

прикладом; б – автомата зі складаним прикладом; в – ручного
кулемета; г – ручного гранатомета

Для переведення автомата із складаним прикладом “за спину” з

положення “на груди” правою рукою взяти автомат за дульну частину ствола
й перевести його в положення “за спину”. Під час виконання цього прийому
за розподілом на рахунок “роби – РАЗ” правою рукою взяти автомат за
дульну частину ствола, підтягуючи його дульною частиною до лівого плеча, і
на рахунок “роби – ДВА” перевести автомат в положення “за спину”, праву
руку швидко опустити.
Ручний кулемет у положення “за спину” береться як найзручніше.
Переведення автомата в положення “на ремінь” і “на груди”.
Приступаючи до навчання переведення зброї в положення “на ремінь” і “на
груди” із положення “за спину”, командир відділення пояснює, що це
зворотні дії вивчених раніше дій переведення зброї “за спину” із положення
“на ремінь” і “на груди”. Вивчення прийому починається з показу і короткого
пояснення порядку виконання прийомів за розподілом і в цілому, після чого,
розмикає відділення на два-три кроки, командир відділення приступає до
розучування прийомів. Прийом виконується за командою “Зброю на ре-
МІНЬ”. Автомат із положення “за спину” в положення “на ремінь” береться
на два рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” лівою рукою взяти ремінь трохи нижче лівого
плеча, правою рукою одночасно взятися за приклад (за ствол, розтруб).
На рахунок “роби – ДВА” правою рукою автомат трохи підняти, а
лівою рукою перекинути ремінь через голову на праве плече, ремінь узяти
правою рукою, а ліву руку швидко опустити.
Для переведення автомата із складаним прикладом в положення “на
груди” з положення “за спину” треба правою рукою взяти автомат за дульну
частину ствола й, підтягуючи його дульною частиною до лівого плеча,
перевести в положення “на груди”. Виконуючи прийом за розподілом, на
рахунок “роби – РАЗ” правою рукою взяти автомат за дульну частину ствола,
на рахунок “роби – ДВА”, підтягнути автомат дульною частиною до лівого
плеча, перевести його в положення “на груди”, після чого праву руку
перенести на ствольну коробку у ременя.
Навчивши військовослужбовців виконанню прийомів переведення
автомата в положення “за спину” із положення “на ремінь” і в положення “на
ремінь” із положення “за спину” за розподілом, командир приступає до
тренування прийомів у цілому, для чого подає команди: “Зброю – ЗА
СПИНУ”, “Зброю – на ре-МІНЬ” і т.д.
Командир відділення повинен нагадати військовослужбовцям, що для
переведення автомата з дерев’яним прикладом у положення “за спину” із
положення “на груди” і в положення “на груди” із положення “за спину”
автомат за командою попередньо береться в положення “на ремінь”.

Військове вітання з автоматом. Командир відділення показує прийом

виконання військового вітання під час руху зі зброєю при знаходженні
начальника на місці та під час руху військовослужбовця назустріч
начальнику, що йде.
 Командир відділення, показуючи та пояснюючи правила виконання
військового вітання, звертає увагу військовослужбовців на те, що на місці
поза строєм зі зброєю військове вітання виконується так само, як і без зброї;
зі зброєю в положенні “за спину” військове вітання слід виконувати,
прикладаючи праву руку до головного убору; а в положенні автомата “на
ремінь” і “на груди” – повертають голову.
Для виконання військового вітання під час руху поза строєм зі зброєю
“на ремінь” або “на груди” за п’ять-шість кроків до начальника одночасно із
поставленням ноги повернути голову в його бік і припинити рух вільною
рукою. Після того як начальник мине того, хто вітав, слід голову повернути
прямо й продовжувати рух лівою рукою.
В положенні “за спину” за п’ять-шість кроків до начальника одночасно
із поставленням ноги на землю повернути голову в його бік і прикласти
праву руку до головного убору, ліву руку тримати нерухома біля стегна.
Пройшовши повз начальника, одночасно з поставленням лівої ноги на землю
голову повернути прямо, а праву руку опустити і продовжувати рух руками.
Після показу й пояснення всіх прийомів командир відділення тренує
військовослужбовців виконанню військового вітання зі зброєю.
Вивчивши кожний з варіантів, командир відділення приступає до
тренування у складі відділення, попередньо шикує відділення в колону по
одному, пропускає повз себе кожного військовослужбовця і перевіряє його
дії. Під час тренування періодично змінюється положення тих, хто
навчається, і начальника. Спочатку військовослужбовець знаходиться на
місці, а начальник йде, потім навпаки і, нарешті, коли вони йдуть один
одному назустріч.

Виконання прийомів “покласти зброю”, “до зброї”, “за зброю”

На початку заняття командир відділення пояснює

військовослужбовцям, що зброя кладеться на землю і береться за командою і
самостійно без команди, коли військовослужбовцю треба буде виконувати дії
без зброї, одночасно відділення тренується у виконанні команд, наприклад:
“Відділення, покласти – ЗБРОЮ”, “Відділення – ДО ЗБРОЇ”, а потім “ЗА
ЗБРОЮ”.
Для навчання прийомам подається команда “Покласти зброю, за
розподілом: роби – РАЗ, роби – ДВА, роби – ТРИ”.
На рахунок “роби – РАЗ” автомат (гранатомет) береться у праву руку,
карабін і кулемет – до ноги; у кулемета, крім того, відкидають сошку.
На рахунок “роби – ДВА” роблять лівою ногою крок уперед, кладуть
зброю на землю ручкою затвора (затворної рами) вниз, затильником
приклада біля носка правої ноги (права нога в коліні не згинається). Ручні
гранатомети кладуться на землю ручкою ствола ліворуч, кулемети ставляться
на сошки.
 На рахунок “роби – ТРИ” вирівнюються, приставляють ліву ногу до
правої і приймають стройове положення.

Мал. 26. Виконання прийому “покласти зброю”

Командир відділення попередньо розмикає відділення на чотири кроки

з обох сторін стройового майданчика і приступає до тренування у складі
відділення.
Під час тренування з виконання прийому “покласти зброю” командир
відділення звертає особливу увагу на те, щоб військовослужбовці за
підготовчою командою брали зброю в праву руку без нахилу корпусу, а за
виконавчою – робили повний крок лівою ногою вперед, не згинаючи праву
ногу в коліні, і дивились уперед.
Після того, як вивчено прийом “покласти зброю”, командир приступає
до розучування прийомів “до зброї” і “за зброю”.
За командою “до зброї” військовослужбовці стають ліворуч від зброї і
приймають стройове положення, при цьому носок правої ноги повинен
знаходитися на лінії затильника приклада. Оскільки цей прийом простий і не
вимагає розучування за розподілом, тому увага звертається на те, щоб
військовослужбовці за командою “До зброї” швидко займали місця біля своєї
зброї.
Розучування прийому “за зброю” за розподілом проводиться на три
рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” роблять лівою ногою крок уперед і,
нахиляючись, беруть зброю у праву руку, при цьому права нога повинна бути
прямою.
На рахунок “роби – ДВА” випрямившись, приставляють ліву ногу до
правої, зброю тримають у правій руці; у кулеметах попередньо складаються
сошки.
 На рахунок “роби – ТРИ” беруть зброю в положення “на ремінь” і
приймають стройове положення.

Виконання прийомів з карабіном і ручним кулеметом на місці

Командир відділення пояснює, що карабін і ручний кулемет носять у

положенні “на ремінь” і “за спину”, а карабін, крім того, в положенні “на
плече”, ротний кулемет – “на ремінь”.
Переведення карабіна (ручного кулемета) від ноги в положення
“на ремінь”. Командир відділення показує виконання прийому в цілому, а
потім за розподілом з коротким поясненням.

а б в г д

Мал. 27. Прийоми “на ремінь” з карабіном та ручним кулеметом

Прийом виконується за командою “На ре-МІНЬ” на три рахунки.

На рахунок “роби – РАЗ” правою рукою підняти карабін (ручний
кулемет), не віддаляючи його від тіла, повернути магазином (ручний
кулемет – пістолетною ручкою) ліворуч; лівою рукою взяти карабін за
магазин (ручний кулемет – за ложе) й тримати його дульним зрізом на рівні
очей; лікоть правої руки притиснути.
На рахунок “роби – ДВА” правою рукою взяти ремінь і відтягти його
ліворуч.
На рахунок “роби – ТРИ” швидко перекинути карабін (ручний
кулемет) за плече; ліву руку опустити; праву руку опустити за ременем так,
щоб передпліччя було в горизонтальному положенні; карабін (ручний
кулемет) злегка притиснути ліктем до тулуба.
 Відразу ж після цього командир відділення показує і розповідає
порядок виконання прийомів “до ноги” із положення “на ремінь”.

Переведення карабіна (ручного кулемета) з положення “на ремінь”

у положення “до ноги”. Прийом виконується за командою “До но-ГИ” на
два рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” подаючи праву руку за ременем трохи вгору,
зняти карабін (ручний кулемет) із плеча й, підхопивши його лівою рукою за
ложе, правою взяти карабін за верхню частину ствольної накладки (кулемет
за ствол і сошку вище газової камори) й тримати його перед собою
магазином (пістолетною ручкою) ліворуч, дульним зрізом на рівні очей.
На рахунок “роби – ДВА” ліву руку швидко опустити, а правою плавно
поставити карабін (кулемет) на землю до ноги так, щоб гострий кут приклада
був на рівні правого носка, і прийняти стройове положення.
Ротний кулемет у положення “на ремінь” і “до ноги” береться
якнайзручніше.
Закінчивши показ виконання прийому з карабіном (ручним кулеметом),
командир відділення приступає до тренування, попередньо розімкнувши
відділення. Під час тренування особлива увага звертається на те, щоб
військовослужбовці при виконанні прийому переведення карабіна (ручного
кулемета) від ноги в положення “на ремінь” за рахунок згину правої руки в
лікті різко піднімали карабін (ручний кулемет) вверх і не віддаляли його від
свого корпуса, а також на момент закидання зброї за праве плече не
повертали корпус. Тренування продовжується до правильного і чіткого
виконання прийомів. Якщо під час виконання прийому декілька
військовослужбовців допускають помилки, командир відділення знову
показує правильне виконання прийому; якщо помилку допускає один
військовослужбовець, то командир виводить його в бік і навчає окремо.
Переведення карабіна від ноги в положення “на плече”. Вивчення
прийому починається з показу і короткого пояснення. Карабін від ноги в
положення “на плече” береться лише з примкнутим багнетом за командою
“На пле-ЧЕ” на два рахунки.

а б в
Мал. 28. Прийом з карабіном від ноги в положення “на плече”
 На рахунок “роби – РАЗ” правою рукою, піднімаючи й повертаючи
карабін затвором уперед, перенести його прямовисно біля тулуба до лівого
боку і одночасно перехопити кистю правої руки за верхню частину ложа та
ствольної накладки, водночас подати кисть лівої руки трохи вперед й
опустити карабін прикладом на долоню лівої руки так, щоб затильник
приклада лежав на долоні, великий палець був попереду, а інші пальці були
притиснуті до лівого боку приклада; карабін тримати прямовисно у
витягнутій руці напроти лівого плеча, гострим кутом приклада торкатися
лівої ноги; лікоть правої руки – на висоті плеча.
На рахунок “роби – ДВА” праву руку швидко опустити, одночасно
лівою рукою підняти карабін так, щоб він спусковою дужкою ліг у виїмку
плеча, і тримати його, не нахиляючись убік; кисть лівої руки тримати трохи
нижче ліктя, приклад притиснути до пояса, а передпліччя – до боку.
Після показу командир відділення починає тренування у складі
відділення.
Під час вивчення прийому “на плече” необхідно мати на увазі, що
військовослужбовці частіше допускають такі помилки: на рахунок “роби –
РАЗ” далеко віддаляють карабін від корпуса, нахиляють корпус, не
перехоплюють карабін кистю правої руки і не роблять різкого повороту
карабіна з лівого боку, лікоть правої руки тримають нижче плеча; на рахунок
“роби – ДВА” приклад не притискують до стегна, а розвертають його
праворуч і ліворуч.
Одночасно з розучуванням прийому переведення карабіна “на плече”
треба вивчати і прийом переведення карабіна “до ноги”.
Переведення карабіна до ноги з положення “на плече”. Вивчення
прийому починається з показу його виконання в цілому, потім показом з
роз’ясненням дій за розподілом.
Прийом виконується за командою “До но-ГИ” на три рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” швидко опустити ліву руку, одночасно
правою рукою охопити карабін за верхню частину ложа й ствольної накладки
та утримувати його в цьому положенні.
На рахунок “роби – ДВА” перенести правою рукою карабін униз до
правої ноги, повертаючи його затвором на себе; підтримуючи карабін лівою
рукою біля багнетної трубки, тримати його вздовж стегна правої ноги так,
щоб приклад внутрішнім боком торкався мізинця правої ноги.
На рахунок “роби – ТРИ” швидко опустити ліву руку, правою рукою
плавно поставити карабін на землю і прийняти стройове положення.
Під час розучування прийому переведення карабіна до ноги з
положення “на плече”, необхідно слідкувати, щоб військовослужбовці при
виконанні команди ставили карабін у вертикальне положення і швидко
опускали його вниз на витягнуту руку і щоб охоплювали карабін правою
рукою за верхню частину ложа і ствольної накладки, а також не допускали
нахилу корпуса праворуч.
 Після того, як закінчено вивчення прийому за розподілом, командир
відділення тренує військовослужбовців з виконання прийому в цілому,
добиваючись від них правильного та чіткого виконання прийому.

Переведення карабіна (ручного кулемета) “за спину” з положення

“на ремінь”. Прийом виконується за командою “Зброю – ЗА СПИНУ” на
два рахунки. Перед виконанням цього прийому у карабіна необхідно
відкинути багнет.
Для виконання прийому за розподілом командир відділення подає
команду “Зброю за спину, за розподілом: роби – РАЗ, роби – ДВА”.
На рахунок “роби – РАЗ” лівою рукою взяти ремінь трохи нижче
правого плеча, а правою рукою одночасно взятися за приклад карабіна
(ручного кулемета).
На рахунок “роби – ДВА” правою рукою трохи підняти карабін
(ручний кулемет) вгору, а лівою рукою закинути ремінь за голову на ліве
плече; карабін (ручний кулемет) та руки швидко опустити.
Одночасно з прийомом “за спину” розучується прийом “на ремінь”.

Переведення карабіна (ручного кулемета) “на ремінь” з положення

“за спину”. Прийом виконується за командою “Зброю на ре-МІНЬ” на два
рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” лівою рукою взяти ремінь трохи нижче лівого
плеча, правою рукою одночасно взятися за приклад.
На рахунок “роби – ДВА” правою рукою карабін (ручний кулемет)
трохи підняти, а лівою рукою перекинути ремінь через голову на праве
плече, ремінь узяти правою рукою, а ліву руку швидко опустити.
Закінчивши показ, командир розмикає відділення і переходить до
тренування. Спочатку прийом виконують за командою командира за
розподілом, а потім у цілому. У ході тренування командир відділення слідкує
за діями військовослужбовців і добивається усунення помилок, які вони
допустили.
Для виправлення неправильного положення зброї подаються команди,
наприклад: “Приклад – ДОВЕРНУТИ (РОЗВЕРНУТИ)”, “Багнет – ВИЩЕ
(НИЖЧЕ)”, “Приклад – ВИЩЕ (НИЖЧЕ)”, “Поправити – ЗБРОЮ”.
Виконання прийомів “багнет – відімкнути (відкинути)” і “багнет –
примкнути”. Відпрацювання цих прийомів, хоча й не складних за
виконанням, необхідно починати за розподілом, для чого командир
відділення показує порядок їх виконання з коротким поясненням, після цього
розмикає відділення і приступає до тренування.
Прийом “багнет – відімкнути” виконується за розподілом на два
рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” необхідно взяти лівою рукою багнетну
трубку, підняти її й поставити багнет горизонтально.
 На рахунок “роби – ДВА” штовхнути багнет лівою рукою вниз і
прийняти стройове положення.
Для вивчення прийому “багнет – примкнути” за розподілом подається
команда “Багнет – ПРИМКНУТИ”. Цей прийом також виконується за
розподілом на два рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” великим пальцем лівої руки натиснути на
багнетну трубку, іншими пальцями підхопити багнет знизу і тримати
горизонтально.
На рахунок “роби – ДВА” усіма пальцями лівої руки підняти багнет
вгору на себе, примкнути його й прийняти стройове положення.
Під час тренування відділення з виконання прийомів спочатку за
розподілом, а потім у цілому, командир слідкує за діями
військовослужбовців, вимагає чітких і правильних дій та добивається
усунення помилок, які вони допускають. При цьому за підготовчою
командою “Багнет” військовослужбовці повинні виконувати дії, як на
рахунок “роби – РАЗ”, а за виконавчою командою “ВІДІМКНУТИ
(ВІДКИНУТИ)” - як на рахунок “роби – ДВА”.

Виконання військового вітання з карабіном

Показуючи виконання прийомів, командир відділення роз’яснює, що

військове вітання зі зброєю на місці поза строєм виконується так само, як і
без зброї, при цьому положення зброї, за винятком карабіна “на плече”, не
змінюється і рука до головного убору не прикладається. Під час виконання
військового вітання з карабіном у положенні “на плече” він попередньо
береться до ноги.
Зі зброєю в положенні “за спину” військове вітання слід виконувати,
прикладаючи праву руку до головного убору. Під час виконання військового
вітання з карабіном у положенні “на плече” правою рукою продовжувати рух
біля тулуба.
Військове вітання “зброєю – честь” із карабіном. Військове вітання
за командою “Для зустрічі праворуч (ліворуч, з фронту) зброєю –
ЧЕСТЬ” з карабіном виконується із положення “до ноги” на два рахунки.
Військове вітання виконанням прийому “зброєю – честь” із карабіном
здійснюється лише підрозділами і частинами під час перебування їх у строю
на місці.
На рахунок “роби – РАЗ” піднявши карабін правою рукою, тримати
його прямовисно, стволом на рівні середини грудей, прицільною планкою на
себе; одночасно з цим лівою рукою взяти карабін за верхню частину ложа
(чотири пальці попереду на магазині, а великий – під прицільною планкою);
кисть лівої руки – на висоті пояса.
 Мал. 29. Військове вітання з
карабіном “зброєю – честь”

На рахунок “роби – ДВА” праву руку перенести на шийку ложа і

підтримувати нею карабін так, щоб великий палець був позаду, а решта
пальців, складені разом і витягнуті, лежали навскіс попереду на шийці ложа.
Одночасно з виконанням другого прийому повернути голову праворуч
(ліворуч) і проводжати начальника поглядом, повертаючи вслід за ним
голову.
Разом з виконанням прийому “зброєю – честь” вивчається прийом “до
ноги”. Із положення “зброєю – честь” карабін береться до ноги за командою
“До но-ГИ”.
За підготовчою командою голову повернути прямо, а за виконавчою
командою – взяти карабін до ноги на три рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” праву руку перенести вгору і взяти нею
карабін за верхню частину ложа і ствольної накладки.
На рахунок “роби – ДВА” поставити карабін до правої ноги так, щоб
приклад внутрішнім боком торкався мізинця правої ноги; лівою рукою
притримувати карабін біля багнетної трубки.
На рахунок “роби – ТРИ” швидко опустити ліву руку, а правою рукою
плавно опустити карабін на землю.
Після показу кожного з прийомів командир відділення приступає до
тренування військовослужбовців.
За командою “Для зустрічі праворуч (ліворуч, з фронту) зброєю –
ЧЕСТЬ” карабіни беруться у положення “зброєю – честь”; всі
військовослужбовці, які перебувають у строю, приймають стройове
положення й одночасно повертають голову в бік начальника, проводжаючи
його поглядом. Якщо в строю військовослужбовці мають автомати, кулемети
і ручні гранатомети, то положення їх не змінюється.

Повороти та рух зі зброєю

Повороти та рух зі зброєю виконуються за такими самими правилами

та командами, як і без зброї. Командир відділення спочатку повинен взірцево
показати й пояснити військовослужбовцям виконання поворотів і рух зі
зброєю, а також дії, що виконуються після зупинки за командою “Стій”, а
потім перейти до тренування.
Під час поворотів з карабіном (ручним кулеметом) біля ноги на місці за
попередньою командою зброю трохи підняти й одночасно подати на себе
багнет (дульну частину), а праву руку злегка притиснути до правого стегна.
Зробивши поворот, одночасно з приставленням ноги плавно опустити зброю
на землю.
Пояснюючи, як виконуються дії з початком руху з карабіном (ручним
кулеметом) біля ноги, командир відділення вказує, що за підготовчою
командою “Кроком” зброю трохи підняти, а за командою “Бігом”, крім того,
ліву руку напівзігнути у лікті.
Під час руху кроком за виконавчою командою “Руш” почати рух,
тримаючи карабін вертикально. Вільною рукою проводити рух біля корпусу
в такт кроку.
Під час руху бігом за виконавчою командою “Руш” зброю тримати у
злегка зігнутій правій руці так, щоб дульна частина зброї була трохи подана
вперед. Під час бігу в зімкнутому строю багнет прибрати на себе.
Під час руху з карабіном (ручним кулеметом) біля ноги за виконавчою
командою “Стій”, що подається одночасно з поставленням на землю правої
або лівої ноги, треба зробити ще один крок, приставити ногу і опустити
зброю на землю.
Під час руху з карабіном “на плече” за виконавчою командою “Стій”
зупинитися й без команди взяти карабін до ноги й прийняти стройове
положення.
Під час руху зі зброєю біля ноги та у положенні “на плече”, “на ремінь”
і “на груди” рукою, що не тримає зброї, а під час руху зі зброєю “за спину” –
обома руками вільно робити рухи біля тулуба у такт кроку.

Вихід із строю, підхід до начальника зі зброєю та відхід від нього

Порядок проведення заняття у відділенні з вивчення і відпрацювання

виходу із строю, підходу до начальника зі зброєю та повернення у стрій
такий самий, що й при вивченні цих прийомів без зброї.
Під час підходу до начальника зі зброєю руку до головного убору не
прикладають, за винятком, коли зброя знаходиться в положенні “за спину”.
Під час виходу із строю, підходу до начальника та відходу від нього
положення зброї не змінюється, за винятком карабіна в положенні “на
плече”, який перед початком руху береться до ноги, а під час підходу до
начальника поза строєм – після того, як військовослужбовець зупиниться
перед ним.
Під час відходу від начальника карабін із положення “до ноги”, у разі
потреби, береться військовослужбовцем в інше положення після відповіді
“Слухаюсь”. Після повернення у стрій зброя береться у те ж положення, що й
у військовослужбовців, які стоять у строю.
 Розділ 3

СТРОЇ ВІДДІЛЕННЯ, ВЗВОДУ, РОТИ В ПІШОМУ ПОРЯДКУ

Суть стройового злагодження відділення, взводу і роти полягає у

навчанні особового складу чітким, одноманітним і узгодженим діям у
розгорнутих і похідних строях, у тому числі й під час виконання
різноманітних стройових прийомів зі зброєю та без зброї. В основному воно
здійснюється на планових стройових та інших заняттях, а також під час усіх
шикувань і переміщеннях у повсякденному житті.
Елементи стройового злагодження знаходять практичне застосування
на тактико-стройових заняттях, що проводяться за програмою тактичної
підготовки. Ці заняття, включаючи прийоми як стройової, так і тактичної
підготовки, мають за мету підготувати підрозділи до вмілих і злагоджених
дій на тактичних заняттях. Злагодження підрозділів здійснюється на тактико-
стройових заняттях і удосконалюється на тактичних заняттях і навчаннях.

СТРОЙОВЕ ЗЛАГОДЖЕННЯ ВІДДІЛЕННЯ

Заняття треба розпочинати з навчання особового складу обов’язкам

перед шикуванням, для чого особовий склад на заняття виводиться у
спорядженні та зі зброєю. Спочатку командир відділення практично показує
дії солдата під час підготовки до шикування: способи перевірки справності
своєї зброї, засобів індивідуального захисту, шанцевого інструменту,
обмундирування і спорядження; потім перевіряє акуратність заправлення
обмундирування, правильність надівання і підгонки спорядження.
Навчання обов’язкам військовослужбовців у строю доцільно
проводити під час шикування і дій в розгорнутому строю.

Розгорнутий стрій

До початку навчання особового складу під час шикування командир

відділення пояснює, що для відділення Стройовим статутом передбачено
розгорнутий і похідний стрій.
Розгорнутий стрій – стрій, у якому військовослужбовці вишикувані на
одній лінії по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю. Такий
стрій застосовується для первісного шикування, проведення перевірок,
розподілу, оглядів, парадів, а також в інших необхідних випадках.
Надалі командир відділення пояснює, що Стройовий статут вимагає від
військовослужбовця: ставати у стрій швидко, без метушні; без дозволу в
строю не розмовляти, додержуватися цілковитої тиші; бути уважним до
наказів (розпоряджень) і команд (сигналів) свого командира, виконувати їх
швидко й точно, не заважаючи іншим. Потім командир відділення приступає
до практичного шикування відділення в одношеренговий стрій (шеренгу), дії
відділення супроводжує необхідними поясненнями.
Шикування відділення в одношеренговий (двошеренговий) стрій
проводиться за командою “Відділення, в одну шеренгу (в дві шеренги) –
СТАВАЙ”. За підготовчою командою “Відділення” всі військовослужбовці
негайно повертаються обличчям до командира відділення, приймають
положення “струнко” і чекають наступної команди в готовності швидко і
чітко її виконати. Командир відділення подає команду, знаходячись також
обличчям до військовослужбовців. Прийнявши стройове положення і
подавши команду на шикування, командир відділення стає обличчям у бік
фронту шикування; відділення шикується згідно зі штатом ліворуч від
командира. Після того як військовослужбовці займуть свої місця в строю,
командир відділення виводить двох-трьох військовослужбовців із строю і на
них практично показує, як вони повинні стояти в строю: інтервал між двома
військовослужбовцями має бути на ширину долоні, носки ніг – на одній
прямій лінії; до команди “Вільно” всі повинні зберігати стройове положення.
Після цього доцільно відпрацювати з військовослужбовцями дії за
командою “РОЗІЙДИСЬ”. Виконувати цю команду належить також швидко.
Закінчивши пояснення і практичний показ, командир відділення тренує
військовослужбовців у виконанні команд “Ставай” і “Розійдись”. Доцільно
після кожної команди змінювати фронт шикування відділення.
На початку шикування командир відділення виходить із строю і
стежить за шикуванням відділення. Тренування продовжується до тих пір,
поки військовослужбовці не навчаться правильним і чітким діям.
У ході навчання шикуванню відділення в одну шеренгу командир
відділення пояснює, що військовослужбовці у строю можуть знаходитися у
стройовому положенні, “струнко” і “вільно”.
Стройове положення приймається за командою “СТАВАЙ”.
Положення “струнко” на місці – це те ж стройове положення, виконується за
командою “СТРУНКО” і після цієї команди забороняється робити які-небудь
рухи до наступної команди. Положення “струнко” в строю на місці
приймається також за всякою попередньою командою.
Для навчання шикуванню в розгорнутий двошеренговий стрій
командир відділення вказує, що у цьому випадку подається команда
“Відділення, в дві шеренги – СТАВАЙ”. Потім на практиці показує місце
кожного військовослужбовця у двошеренговому строю. Після чого виводить
із строю двох військовослужбовців, ставить один за одним і показує їх
положення в двошеренговому строю. Військовослужбовці однієї шеренги
розміщуються за військовослужбовцями іншої шеренги, що стоїть попереду,
один за одним. При цьому дистанція між шеренгами (військовослужбовцями)
має бути в один крок або на відстань витягнутої руки, покладеної на плече
військовослужбовця, що стоїть попереду. Вимоги Стройового статуту про те,
щоб носки ніг були на одній лінії, не повинні порушуватись.
 Шеренги поділяються на першу та другу. Після повороту строю назви
шеренг не змінюються. Відділення (екіпаж, обслуга) у кількості чотирьох
осіб і менше завжди шикується в одну шеренгу.
Після показу і пояснення командир відділення тренує
військовослужбовців у правильному й швидкому зайнятті своїх місць у
строю.
Рівняння відділення. У разі потреби вирівняти відділення на місці
подається команда “РІВНЯЙСЬ” або “Ліворуч – РІВНЯЙСЬ”.
За командою “Рівняйсь” усі, крім правофлангового, повертають голову
праворуч (праве вухо вище від лівого, підборіддя трохи підняте) і
вирівнюються так, щоб кожен бачив груди четвертої особи, вважаючи себе
першим. За командою “Ліворуч – рівняйсь” усі, крім лівофлангового,
повертають голову ліворуч (ліве вухо вище від правого, підборіддя трохи
підняте).
Під час рівняння військовослужбовці можуть трохи пересуватися
вперед, назад або в той чи інший бік.
Рівняння відділення проводиться тільки в необхідних випадках: коли
інтервали між військовослужбовцями в строю порушені, а носки ніг – не на
одній лінії, а у двошеренговому строю, крім того, порушена дистанція між
шеренгами. Під час шикування відділення за командою “СТАВАЙ”, якщо
вона усіма військовослужбовцями виконана правильно, подавати команду
“Рівняйсь” необов’язково.
Навчання рівнянню рекомендується проводити у такій послідовності:
спочатку навчити вирівнювати носки, потім правильній поставі корпуса і,
нарешті, повороту голови в бік рівняння.
Вирівнюванню носків доцільно навчати одразу ж під час шикування, а
потім постійним тренуванням довести виконання цього прийому до
автоматизму. Вирівнювання носків багато в чому залежить від положення
правофлангового військовослужбовця. Носки ніг правофлангового повинні
суворо позначати лінію фронту шикування і бути розвернуті на ширину
ступні. Для первісного тренування у вирівнюванні носків допускається
шикувати відділення в розгорнутий стрій на спеціально обладнаному
майданчику або для цього самими військовослужбовцями на землі
проводиться пряма лінія.
Неправильне положення носків ніг військовослужбовців командир
відділення може виправити поданням команд, наприклад, “Рядовий
Петренко. Носки вперед”, “Рядовий Іванченко. Лівий носок назад” і т.д.
Положення корпусу під час шикування і вирівнювання повинно бути
як і при стройовому положенні. При положенні носків ніг на одній лінії
військовослужбовці, повернувши голову в бік рівняння, повинні бачити
груди четвертої особи, вважаючи себе першим. При цьому дивитись треба не
нахиляючи голови й не виставляти вперед підборіддя. Пояснюючи, командир
відділення одночасно показує військовослужбовцям, як практично це
робиться.
 Для навчання повороту голови необхідно, не змінюючи положення ніг і
тулуба, повернути голову в бік рівняння так, щоб при вирівнюванні праворуч
праве вухо було трохи вище лівого, а при вирівнюванні ліворуч – навпаки.
Тренувати військовослужбовців необхідно так, щоб вони повертали голову в
бік рівняння найкоротшим шляхом.
Під час тренування командир відділення подає команди, наприклад,
“Рядовий Іванченко. Груди вперед”, “Рядовий Петренко. Підборіддя підняти
вище” та виправляє помилки, які допускають військовослужбовці.
Командир відділення нагадує військовослужбовцям, що для рівняння
відділення праворуч (в бік правого флангу) подається команда “РІВНЯЙСЬ”,
а при рівнянні ліворуч (в бік лівого флангу) – “Ліворуч - РІВНЯЙСЬ”.
Під час рівняння відділення після повороту його кругом у наступній
команді вказується бік рівняння, наприклад: “Праворуч (ліворуч) –
РІВНЯЙСЬ”. Треба мати на увазі, що під час рівняння зі зброєю в положенні
“на ремінь” або “на груди”, вона залишається без змін, а в положенні “до
ноги” кулемет (карабін) за виконавчою командою багнет (дульна частина)
притискається до правого боку. Після закінчення рівняння подається команда
“СТРУНКО”, за якою всі військовослужбовці швидко повертають голову
прямо, а кулемети (карабіни) приводять у попереднє положення.
Під час тренування з виконання команд “Ставай”, “Рівняйсь” і
“Струнко” командир відділення добивається від військовослужбовців
правильних, чітких і швидких дій , а при необхідності подає команду
“ВІДСТАВИТИ”.
Розмикання і змикання відділення. Для розмикання відділення на
місці подається команда “Відділення – праворуч (ліворуч, від середини)
розім-КНИСЬ” або “Відділення, праворуч (ліворуч, від середини) на
стільки-то кроків розім-КНИСЬ”. Якщо інтервал не був визначений,
розмикання проводиться на один крок.
Під час розмикання від середини за командою вказується середній.
Військовослужбовець, названий середнім, почувши своє прізвище,
відповідає: “Я”, витягує вперед ліву руку і опускає її.
Навчання розмиканню на місці рекомендується починати за розподілом
на три рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” всі військовослужбовці повертаються у
вказаний бік, не приставляючи ноги, що знаходиться позаду.
На рахунок “роби – ДВА” одночасно з приставленням ноги повертають
голову в бік фронту строю. Голова має бути повернута настільки, щоб через
плече бачити військовослужбовця, що стоїть позаду, зберігаючи стройове
положення корпусу.
На рахунок “роби – ТРИ” почати рух прискореним півкроком (бігом),
дивлячись через плече на того, хто іде позаду, і не відриваючись від нього;
після зупинки того, хто іде позаду, кожен робить ще стільки кроків, скільки
їх визначено командою, та повертається ліворуч (праворуч).
 Для змикання відділення подається команда “Відділення, праворуч
(ліворуч, до середини) зім-КНИСЬ”. За розподілом прийом виконується на
два рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” всі військовослужбовці, за винятком того, до
кого призначене змикання, повертаються в бік змикання.
На рахунок “роби – ДВА” прискореним півкроком (бігом) підходять
на визначений для зімкненого строю інтервал із підходом самостійно
зупиняються та повертаються ліворуч (праворуч).
Під час розмикання і змикання військовослужбовці допускають такі
наступні помилки: не одночасно приставляють ногу і повертають голову; ті,
що ідуть попереду, відриваються від тих, що йдуть позаду, більше ніж на
дистанцію витягнутої руки; не проводять рух руками в такт кроку.
Після розмикання військовослужбовці повинні знаходитися на одній
лінії, як і в зімкнутому строю. Тому рекомендується їх потренувати у
рівнянні, для чого подається команда “РІВНЯЙСЬ”.
Перешикування відділення з однієї шеренги в дві та навпаки. Для
перешикування відділення з однієї шеренги в дві попередньо здійснюється
розподіл на перший та другий за командою “Відділення, на перший та
другий – РОЗПОДІЛИСЬ”. Командир відділення пояснює і показує дії
військовослужбовців під час розподілу. При цьому звертається увага на
одночасність повороту голови з назвою свого номера і швидку постановку
голови в початкове положення. Після тренування військовослужбовців за
розподілом, командир відділення переходить до навчання перешикування з
однієї шеренги в дві. Перешикування відділення на місці з однієї шеренги у
дві здійснюється за командою “Відділення, у дві шеренги – ШИКУЙСЬ”.
Навчати цьому прийому рекомендується проводити за розподілом на три
рахунки. На початку навчання командир відділення наказує одному з
військовослужбовців стати поряд із собою праворуч і показує дії другого
номера під час перешикування у дві шеренги. Потім командир відділення
подає команду на перешикування за розподілом.
На рахунок ”роби – РАЗ” другі номери роблять лівою ногою крок
назад, не приставляючи правої ноги.
На рахунок “роби – ДВА” праву ногу найкоротшим шляхом переносять
на один крок у бік.
На рахунок “роби – ТРИ” ліву ногу приставляють до правої і
приймають стройове положення.
Після показу дій другого номера під час перешикування відділення з
однієї шеренги командир відділення відразу ж показує зворотну дію другого
номера під час перешикування з двошеренгового строю в одношеренговий.
При цьому командир відділення нагадує, що для перешикування відділення
на місці із зімкненого двошеренгового строю в одношеренговий стрій
відділення попередньо розмикається на один крок, після чого подається
команда “Відділення, в одну шеренгу – ШИКУЙСЬ”.
 Навчання перешикуванню з двошеренгового строю в одношеренговий
також належить проводити на три рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” другі номери виходять на лінію перших,
роблять лівою ногою крок ліворуч.
На рахунок “роби – ДВА”, не приставляючи правої ноги, переносять її
найкоротшим шляхом уперед і ставлять на лінію першого номера.
На рахунок “роби – ТРИ” приставляють ліву ногу до правої.
Після показу командир відділення тренує військовослужбовців
перешикуванню.
Під час навчання перешикуванню відділення з однієї шеренги в дві та
навпаки треба мати на увазі, що в обох випадках рух руками не проводиться.
Під час рівняння відділення зберігається інтервал, визначений для
розмикання.

Прийоми виконання команд “Покласти зброю” і “За зброю”. Для

виконання цих прийомів рекомендується спочатку навчати в
одношеренговому строю, а потім у двошеренговому.
Командир відділення шикує відділення в одну шеренгу і показує, як
виконуються команди “Покласти – ЗБРОЮ” і “ЗА ЗБРОЮ” спочатку в
цілому, а потім за розподілом на три рахунки.
На рахунок “роби – РАЗ” автомати й ручні гранатомети беруться у
праву руку; карабіни й кулемети – до ноги, для чого необхідно праву руку
трохи подати за ременем вгору, зняти автомат з плеча і, підхопивши його
лівою рукою нижче магазина, перенести праву руку на ложе і ствольну
накладку; опустити автомат до правого стегна, а ліву руку – до лівого стегна.
В такому ж положенні у праву руку береться гранатомет. При цьому треба
мати на увазі, що під час виконання прийому кулемети і карабіни на рахунок
“роби – РАЗ” залишаються в положенні біля ноги або беруться у це
положення; у кулеметах, крім того, відкидаються сошки.
На рахунок “роби – ДВА” зробити лівою ногою крок уперед, не
приставляючи ноги, кладуть зброю на землю ручкою затвора (затворної
рами) вниз, затильником приклада біля носка правої ноги (права нога в коліні
не згинається).
На рахунок “роби – ТРИ”, ліву ногу приставляють до правої.
При навчанні прийому “за зброю” подається попередня команда
“Відділення – ДО ЗБРОЇ”, а потім “ЗА ЗБРОЮ”. Навчання прийому “За
зброю” за розподілом проводиться також на три рахунки. За першою
командою відділення шикується біля зброї.
На рахунок “роби – РАЗ” військовослужбовці роблять лівою ногою
крок уперед і, нахилившись, беруть зброю у праву руку (права нога в коліні
не згинається).
На рахунок “роби – ДВА”, випрямившись, приставляють ліву ногу до
правої; автомати залишаються у правій руці біля стегна; кулемети і карабіни
біля ноги; у кулеметах попередньо складаються сошки.
 На рахунок “роби – ТРИ” беруть зброю в положення “на ремінь” і
приймають стройове положення.
Після того, як командир показав і пояснив військовослужбовцям, як
необхідно виконувати прийоми, він приступає до тренування.
Навчання прийомам ”покласти зброю” і “за зброю” в двошеренговому
строю за розподілом проводиться на чотири рахунки. При виконанні
прийому “покласти зброю” на рахунок “роби – ДВА” перша шеренга робить
два кроки вперед (рух вільною рукою проводиться в такт кроку); при
виконанні прийому “за зброю” на рахунок “роби – ТРИ” друга шеренга
робить два кроки вперед і займає положення, як і в двошеренговому строю. В
усьому іншому прийоми виконуються так само, як і в одношеренговому
строю.

Відділення у похідному строю

Розпочинаючи заняття, командир відділення нагадує

військовослужбовцям, що похідний стрій застосовується для пересування
підрозділів, проходження урочистим маршем або з піснею та в інших
необхідних випадках. Похідний стрій відділення може бути в колону по
одному або в колону по два. Відділення (екіпаж, обслуга) у складі чотирьох
осіб і менше завжди шикується в колону по одному.
Шикування відділення в колону по одному (по два) на місці
проводиться за командою: “Відділення, в колону по одному (по два) –
СТАВАЙ”. Перешикування відділення з розгорнутого строю в колону
проводиться поворотом відділення праворуч за командою “Відділення,
право-РУЧ”.
Для визначення місця кожного військовослужбовця відділення у
похідному строю (в колоні по одному і в колоні по два), командир відділення
шикує відділення спочатку в одношеренговий стрій і подає команду “Право-
РУЧ”, а потім проводить таке ж перешикування із двошеренгового строю в
колону по два. В обох випадках командир відділення вимагає від
військовослужбовців запам’ятати свої місця у похідному строю.
Після того, як військовослужбовці засвоять порядок шикування
відділення у похідний стрій в колону по одному і в колону по два, командир
відділення приступає до тренування.

Перешикування відділення

Під час навчання перешикуванням командир відділення спочатку в

повільному темпі показує і пояснює статутні вимоги з того чи іншого
перешикування, а потім (коли військовослужбовці засвоять техніку
перешикування) приступає до тренування.
Показуючи порядок перешикування відділення з колони по одному в
колону по два, командир відділення викликає до себе одного з
військовослужбовців і ставить його попереду себе на один крок. Подавши
команду на початок руху, командир відділення командує: “ПІВКРОКУ”. За
цією командою військовослужбовець іде півкроком, а командир відділення,
робить півкроку з лівої ноги разом з тим, хто йде попереду (на рахунок “роби
– РАЗ”), правою ногою робить крок праворуч уперед (на рахунок “роби –
ДВА”), лівою ногою – повний крок уперед (на рахунок “роби – ТРИ”) і,
вийшовши на лінію того, хто йде попереду, рухається разом з ним півкроком
до команди “ПРЯМО” або “СТІЙ”. Так діють напрямний і другий номери.
Інші другі номери в строю відділення роблять півкроку правою ногою
(на рахунок “роби – ЧОТИРИ”) і разом із своїми першими номерами
починають рух з лівої ноги повним кроком (на рахунок “роби – П’ЯТЬ”) до
наближення тих, хто іде попереду, на статутну дистанцію, а потім рухаються
на півкроку до команди “ПРЯМО” або “Відділення – СТІЙ”.
Після того, як закінчено показ дій других номерів під час
перешикування відділення з колони по одному в колону по два, командир
відділення відразу ж показує техніку перешикування відділення з колони по
два в колону по одному. Перешикування проводиться за командою
“Відділення, в колону по одному, кроком – РУШ” (під час руху – “РУШ”).
За виконавчою командою командир відділення (напрямний) іде повним
кроком, всі інші – півкроком. Зробивши два півкроки (на рахунок “роби –
РАЗ”) другі номери з лівої ноги роблять крок ліворуч уперед (на рахунок
“роби – ДВА”), і з правої ноги разом з першими номерами, що йдуть позаду,
рухаються далі повним кроком (на рахунок “роби – ТРИ”).
Навчання перешикуванню належить проводити у повільному темпі, а в
міру засвоєння техніки перешикування необхідно переходити до тренування
в нормальному темпі.
Навчаючи відділення рухатися стройовим або похідним кроком,
одночасно рекомендується тренувати військовослужбовців виконанню
команд: “ДОВШИЙ КРОК”, “КОРОТШИЙ КРОК”, “ЧАСТІШИЙ
КРОК”, РІДШИЙ КРОК”, ПІВКРОКУ”, “ПОВНИЙ КРОК”.
Навчання діям за цими командами рекомендується проводити на
рахунок “раз, два, три; раз, два, три” і т.д. Рахунок допомагає швидше
засвоїти виконання команд одночасно усіма військовослужбовцями.
Під час руху похідним кроком за командою “Струнко” слід перейти на
стройовий крок, а за командою “Вільно” – переходити на похідний крок.
Коли не потрібно йти в ногу, подається команда “ІТИ НЕ В НОГУ”, а
для руху в ногу – “ІТИ В НОГУ” (рух в ногу здійснюється за напрямним або
під лічбу командира).
На практиці часто виникає необхідність переміщення строю відділення
на декілька кроків убік флангу з положення на місці, а також переміщення
вперед або назад.
Для переміщення відділення на кілька кроків убік в строю на місці
подається команда “Відділення – право-РУЧ (ліво-РУЧ)”, а після повороту в
строю – “Стільки-то кроків уперед кроком – РУШ”. Після того, як
військовослужбовці роблять необхідну кількість кроків, відділення за
командою “Ліво-РУЧ (право-РУЧ)” повертаються у вихідне положення.
Для переміщення вперед або назад на кілька кроків подається команда,
наприклад, “Відділення, два кроки вперед (назад), кроком – РУШ”. За цією
командою слід зробити два кроки вперед (назад) і приставити ногу.
Під час переміщення праворуч, ліворуч і назад рухи руками не
здійснюються.
При навчанні військовослужбовців виконанню стройових прийомів
іноді рекомендується застосовувати лічбу уголос самих військовослужбовців.
Такий прийом забезпечує одноманітність і одночасність у діях тих, хто
навчається. Розглянемо застосування цієї методичної поради на декількох
прикладах.
Повороти кругом (праворуч, ліворуч) під час руху рекомендується
проводити у складі відділення з положення на місці. Це виконується
наступним чином. Поворот ліворуч виконується на чотири рахунки.
Одночасно всі військовослужбовці уголос рахують і виконують: “роби –
РАЗ” – роблять повний крок лівою ногою; на рахунок “роби – ДВА”
виносять праву ногу на півкроку вперед, трохи ліворуч і, різко повернувшись
у бік лівої руки на носках обох ніг; на рахунок “роби – ТРИ”
військовослужбовці, не опускаючись на підбори після повороту, роблять
повний крок лівою ногою у новому напрямку і на рахунок “роби – ЧОТИРИ”
приставляють праву ногу до лівої. Поворот праворуч виконується на п’ять
рахунків. На рахунок “роби – РАЗ” роблять повний крок лівою ногою; на
рахунок “роби – ДВА” – повний крок правою ногою; на рахунок “роби –
ТРИ” – виносять ліву ногу на півкроку вперед, трохи праворуч і, різко
повернувшись убік правої руки на носках обох ніг; на рахунок “роби –
ЧОТИРИ” військовослужбовці, не опускаючись на підбори після повороту,
роблять повний крок правою ногою у новому напрямку і на рахунок “роби –
П’ЯТЬ” приставляють ліву ногу до правої. Коли військовослужбовці засвоять
прийом і будуть його виконувати одночасно, командир відділення приступає
до відпрацювання повороту під час руху.
Іноді військовослужбовці під час виконання прийому можуть вести
лічбу про себе. Як це виглядає на практиці, розглянемо при навчанні
повороту кругом під час руху. Військовослужбовці роблять крок лівою
ногою, одночасно рахуючи про себе “раз”, виносять праву ногу на півкроку
вперед, трохи ліворуч і, різко повернувшись убік лівої руки на носках обох
ніг (рахують “два”) рухаються далі з лівої ноги в новому напрямку (на
рахунок “три”). При цьому рух руками здійснюється у такт кроку.
Під час відпрацювання прийомів зі зброєю у складі відділення
застосовується така сама методика, що й при одиночному навчанні. Навчання
спочатку проводять за розподілом, а потім у цілому.
 Виконання військового вітання

Навчання виконанню військового вітання у складі відділення

рекомендується спочатку проводити на місці, а потім під час руху.
Під час навчання військовому вітанню командир відділення спочатку
коротко пояснює вимоги Стройового статуту, а потім подає необхідні
команди та слідкує за діями військовослужбовців. При цьому він може
ставити себе у ролі старшого командира, а обов’язки командира відділення
наказує виконувати одному з військовослужбовців.
Виконання військового вітання на місці та під час руху проводиться за
командою командира відділення “Відділення – СТРУНКО, рівняння –
ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, НА СЕРЕДИНУ)”. Виконання військового вітання
виконується у такій послідовності:
коли начальник підійде на 10-15 кроків, командир відділення подає
команду;
за командою “СТРУНКО” всі військовослужбовці одночасно
приймають стройове положення;
за командою “Рівняння – ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, НА СЕРЕДИНУ)”
військовослужбовці також одночасно повертають голову вбік начальника;
командир відділення після віддання команди, залишаючись обличчям
до строю, прикладає руку до головного убору, повертається у бік начальника,
підходить до нього стройовим кроком; за два-три кроки до нього зупиняється
й доповідає, наприклад: “Товаришу (пане) лейтенанте. Друге відділення
займається стройовою підготовкою. Командир відділення сержант
Мельник”; якщо командир відділення зі зброєю “на ремінь”, “на плече” або
“на груди”, то вона залишається без зміни, за винятком карабіна в положенні
“на плече”, який береться до ноги після зупинки перед начальником. У
цьому випадку рух рукою, не зайнятою зброєю, не припиняється;
начальник, якого вітають, прикладає руку до головного убору після
подання команди для виконання військового вітання;
закінчивши доповідь, командир відділення, не опускаючи руки від
головного убору, робить лівою (правою) ногою крок убік із одночасним
поворотом праворуч (ліворуч) і, пропустивши начальника перед собою, йде
за ним на відстані одного-двох кроків із зовнішнього боку строю;
під час наближення або віддалення начальника всі військовослужбовці
проводжають начальника поглядом, повертаючи вслід за ним голову ;
після проходження начальника або за командою “Вільно” командир
відділення командує : “ВІЛЬНО” й опускає руку;
при підході начальника з тильного боку строю командир відділення
повертає відділення кругом, а потім подає команду для виконання
військового вітання;
якщо начальник звертається до військовослужбовця, що перебуває в
строю, назвавши військове звання та прізвище, той відповідає: “Я”, а під час
звертання тільки за військовим званням військовослужбовець у відповідь
називає свою посаду, звання та прізвище. При цьому положення зброї не
змінюється й рука до головного убору не прикладається.
Для виконання військового вітання в строю під час руху за 10-15 кроків
до начальника командир відділення командує: “Відділення – СТРУНКО,
рівняння ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)”. За командою “Струнко” всі
військовослужбовці переходять на стройовий крок, а за командою “Рівняння
– праворуч (ліворуч)” одночасно повертають голову в бік начальника та
припиняють рух руками або рукою, не зайнятою зброєю. З карабінами у
положенні “на плече” рух рукою, не зайнятою зброєю, не припиняється.
Командир відділення, якщо він без зброї або зі зброєю у положенні “за
спину”, повернувши голову, прикладає руку до головного убору.
Після того, як відділення пройде повз начальника, або за його
командою “Вільно” командир відділення командує: “ВІЛЬНО” й опускає
руку.
Якщо начальник вітає відділення словами “Здрастуйте, товариші
(панове)” або дякує йому, військовослужбовці в першому випадку
відповідають, наприклад: “Бажаємо здоров’я”, а у другому випадку –
“Служу Українському народові”. Під час руху всі військовослужбовці
починають відповідати з поставленням лівої ноги на землю, вимовляючи
слова на кожний крок.
Тренування відділення з виконання військового вітання
рекомендується проводити спочатку в одношеренговому строю (в колоні по
одному), а потім у двошеренговому (в колоні по два). У всіх випадках
необхідно добиватися, щоб військове вітання виконувалось чітко й бадьоро, з
точним додержанням правил стройового положення та руху. При навчанні,
особливо в тренуванні відділення виконанню військового вітання, повинні
брати активну участь командири взводів і рот та їх заступники. У ролі
старшого начальника вони навчають не тільки особовий склад, але й
командирів відділень.
Стройове злагодження відділень має велике значення у стройовому
вишколі особового складу. Від якості підготовки відділення багато в чому
залежатиме злагодження взводу і роти.

СТРОЙОВЕ ЗЛАГОДЖЕННЯ ВЗВОДУ

Стройове злагодження взводу заключається в навчанні особового

складу чітким і організованим діям у розгорнутому і похідному строях, а
також у подальшому вдосконаленні одиночного стройового вишколу.

Взвод у розгорнутому строю

Навчання злагодженим діям взводу у розгорнутому строю

рекомендується починати з шикування в одношеренговий стрій. Командир
взводу коротко пояснює вимоги Стройового статуту про порядок шикування,
вказує місце кожному відділенню у строю.
Для шикування взводу в розгорнутий стрій подається команда “Взвод,
в одну шеренгу – СТАВАЙ”. За цією командою ліворуч командира взводу
шикується в одну шеренгу перше відділення, ліворуч його – друге й на
лівому фланзі – третє відділення; заступник командира взводу стає на лівому
фланзі взводу. При цьому у всіх військовослужбовців у шерензі носки ніг
повинні бути на одній лінії, а положення корпусу – як при стройовому
положенні.
Особовий склад взводу може виконувати ці вимоги тільки у тому
випадку, якщо перше відділення шикується із дотриманням усіх вимог
Стройового статуту. Тому командир взводу домагається насамперед
зразкового шикування першого відділення, потім другого і, нарешті,
третього. З початком шикування першого відділення командир взводу
найкоротшим шляхом виходить на середину строю, стає в п’яти-шести
кроках від нього обличчям до строю і стежить за діями підлеглих. Якщо
військовослужбовці допускають помилки, то він вимагає повторення дій. На
початку тренування можна декілька раз вишикувати взвод уздовж поміченої
лінії на стройовому майданчику або в іншому місці. Однак, особовий склад
повинен бути натренований так, щоб без особливих труднощів провести
правильне шикування на необладнаному місці.
При шикуванні взводу командири відділень команду на шикування
своїх відділень не подають. Особовий склад свої місця в строю займає за
командою командира взводу. На початку тренування командирам відділень
дозволяється спостерігати зі своїх місць за діями своїх підлеглих і усувати
помилки, які вони допускають.
Після того, як особовий склад отримає достатньо тренувань у
шикуванні в одношеренговий стрій, командир взводу переходить до
навчання взводу шикуванню у двошеренговий стрій.
За командою “Взвод, у дві шеренги – СТАВАЙ” відділення
шикується ліворуч командира взводу, кожне у дві шереги. Інтервали між
відділеннями такі самі, як і між двома військовослужбовцями, що стоять
поруч, тобто на ширину долоні. У рядах військовослужбовці задньої шеренги
повинні стояти суворо один за одним першої шеренги. У
військовослужбовців другої шеренги носки ніг також мають бути на одній
лінії.
Слід нагадати військовослужбовцям, що у двошеренговому строю
останній ряд у кожному відділенні має бути повним.
Після шикування взводу в дві шеренги, командир взводу нагадує
кожному військовослужбовцю свої місця в строю і приступає до тренування.
На початку тренування командир взводу повинен добиватися, щоб
військовослужбовці займали свої місця в строю без метушні, дотримували
правильні інтервали та дистанції, не робили зайвих рухів, не нахиляли голови
для рівняння носків ніг. Потім швидкість шикування має збільшуватися.
Тренування повинно закінчуватися після того, як військовослужбовці
швидко, чітко і без труднощів займатимуть свої місця у строю.
Одночасно з навчанням шикуванню у розгорнутий одношеренговий
або двошеренговий стрій рекомендується проводити тренування взводу з
виконання раніше розучених прийомів, враховуючи наступні особливості:
під час рівняння: поворот голови вбік рівняння всі
військовослужбовці проводять одночасно і швидко; можуть трохи
пересуватися вперед, назад або в той чи інший бік; у розімкнутому строю
інтервали між військовослужбовцями не змінюються;
під час поворотів праворуч або ліворуч: командири відділень
роблять півкроку праворуч або ліворуч;
під час повороту кругом: командири відділень і військовослужбовці
неповного ряду переходять на лінію другої шеренги;
під час перешикування з однієї шеренги у дві: розрахунок на перший
і другий проводиться одночасно у всіх відділеннях; командири відділень в
розрахунок не входять;
під час перешикування взводу із зімкнутого двошеренгового строю
в одношеренговий: взвод попередньо розмикається на один крок;
військовослужбовці другої шеренги рух руками не проводять;
у виконанні команд “Покласти – ЗБРОЮ” і “ЗА ЗБРОЮ”: під час
нахилу корпуса дивитися прямо перед собою; права нога в коліні не
згинається; для відходу від зброї особовий склад попередньо повертається
праворуч або ліворуч, а потім подається команда на рух уперед;
під час розмикання і змикання: поворот убік розмикання або
змикання військовослужбовці роблять одночасно; рух руками проводиться у
такт кроку;
у виконанні команди “Ремінь – ПОСЛАБИТИ”: перехоплення
ременя правою рукою і випрямлення корпуса виконується усіма
військовослужбовцями одночасно.
Якщо під час тренування з виконання прийомів виявиться, що
військовослужбовці допускають багато помилок, то прийом декілька раз
можна виконати за розподілом у складі взводу або по відділеннях.
Під час навчання і тренування командир взводу знаходиться там,
звідки йому зручніше подавати команди, спостерігати за діями тих, хто
навчається, а військовослужбовці мали б змогу бачити командира взводу під
час показу ним прийомів, що вивчаються.

Взвод у похідному строю

Навчання взводу злагодженим діям у похідному строю рекомендується

починати з показу цього строю і визначення місця в строю кожного
відділення та військовослужбовця. З цією метою командир шикує взвод у
розгорнутий одношеренговий стрій і, подавши команду “Право-РУЧ”,
повертає взвод убік флангу. При цьому він пояснює, що після повороту
праворуч взвод вишикувався в похідний стрій в колону по одному. Потім
командир взводу шикує взвод у розгорнутий двошеренговий стрій і
поворотом праворуч перешиковує його в похідний стрій в колону по два.
Командир взводу нагадує командирам відділень про необхідність після
повороту робити півкроку праворуч.
Надалі командир взводу вказує, що взвод у похідний стрій може
шикуватися безпосередньо під час початкового шикування. Для цього подає
команду “Взвод, у колону по одному (по два) – СТАВАЙ”, після чого
проводить тренування з шикування взводу в похідний стрій в колону по
одному (по два).
Як тільки військовослужбовці засвоять техніку шикування в колону по
одному (по два), командир взводу переходить до показу шикування взводу в
похідний стрій у колону по три (у взводі з чотирьох відділень – в колону по
чотири). Для показу командир взводу наказує командиру першого відділення
вишикувати відділення в колону по одному. Після шикування і рівняння
першого відділення ліворуч нього шикує відділення командир другого
відділення, а ліворуч другого розміщується третє відділення. При цьому
інтервал має бути на ширину долоні, а носки ніг військовослужбовців однієї
шеренги – на одній лінії; дистанція між шеренгами – на відстані витягнутої
руки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, що стоїть попереду.
Військовослужбовці у відділеннях повинні стояти суворо один за одним.
Командир тренує взвод у шикуванні, для чого подає команди “Взвод, у
колону по три (по два, по одному) – СТАВАЙ” і “РОЗІЙДИСЬ”.
Взвод із складом відділень (екіпажів, обслуг) по чотири й по три особи
шикується в похідний стрій в колону по два.
Після того, як особовий склад навчиться швидко і без метушні
виконувати команди на шикування, командир взводу переходить до навчання
перешикування взводу з розгорнутого строю в похідний і навпаки, а також із
одного виду похідного строю в інший. Перешикування доцільно проводити у
такій послідовності:
а) перешикування взводу з розгорнутого одношеренгового строю в
колону по одному або з розгорнутого двошеренгового строю в колону по два.
Перешикування проводиться поворотом взводу праворуч. Так само
проводиться перешикування взводу з похідного строю в колону по одному
(по два) в розгорнутий стрій в одну шеренгу (дві шеренги), для цього
достатньо повернути взвод ліворуч;
б) перешикування взводу з розгорнутого двошеренгового строю в
колону по одному під час руху. Для показу цього прийому командир взводу
викликає до себе одного з командирів відділень і наказує йому стати
попереду себе, як у двошеренговому строю. Потім, за командами “Взвод,
право-РУЧ”, “У колону по одному кроком – РУШ” починають рухатися
прямо. При цьому сержант іде повним кроком, а командир взводу –
півкроком. Після того, як сержант пройде уперед на дистанцію одного кроку,
командир взводу заходить позаду нього і продовжують разом рухатися
повним кроком. Перед тим, як переходити до тренування, виконання цього
прийому можна показати й на одному з відділень. При цьому треба мати на
увазі, що перешикування відділень проводиться послідовно. Спочатку перше
відділення перешиковується в колону по одному, за ним друге, а потім третє.
Після перешикування, відділення продовжують рухатися один за одним;
в) перешикування взводу з розгорнутого одношеренгового строю в
колону по два. Показ техніки перешикування командир взводу може провести
особисто на двох підготовлених військовослужбовцях або на одному з
відділень. При цьому за командою “Кроком – РУШ” напрямний іде
півкроком, а другий номер виходить праворуч, у такт кроку займає місце
поруч з напрямним і обоє продовжують рухатися півкроком до команди
“ПРЯМО”. Під час перешикування взводу в цілому за командами “Взвод,
право-РУЧ”, “У колону по два кроком – РУШ” одночасно
перешиковуються усі відділення, набирають встановлену дистанцію та
продовжують рухатися півкроком, а за командою “ПРЯМО” ідуть повним
кроком;
г) перешикування взводу з розгорнутого двошеренгового строю в
колону по три (по чотири). Перешикування проводиться за командами:
“Взвод, право-РУЧ”, “У колону по три (по чотири) кроком – РУШ” (під
час руху – “РУШ”). Перешикування взводу проводиться одночасно з
перешикуванням усіх відділень. При цьому за виконавчою командою перше
відділення йде півкроком, перешиковуючись під час руху в колону по
одному, решта відділень виходить ліворуч на лінію першого відділення на
встановлений інтервал, також перешиковуючись в колону по одному, після
чого командир взводу подає команду “ПРЯМО” або “Взвод – СТІЙ”.
д) перешикування взводу з колони по три (по чотири) в колону по два.
Перешикування проводиться за командою “Взвод, у колону по два кроком
– РУШ” (під час руху – “РУШ”). За цією командою перше відділення йде
прямо, перешиковуючись під час руху в колону по два, решта відділень
позначає крок на місці, потім послідовно виходить за відділенням, що йде
попереду, перешиковуючись в колону по два;
е) перешикування взводу з колони по три (по чотири) в розгорнутий
двошеренговий стрій. Перешикування проводиться за командою “Взвод, у
колону по два кроком – РУШ” (під час руху – “РУШ”). За цією командою
взвод попередньо перешиковується в колону по два, після чого подається
команда “Взвод – СТІЙ”; “Взвод, ліво-РУЧ” (під час руху “Ліво-РУЧ”);
ж) перешикування взводу з колони по три (по чотири) в колону по
одному. Перешикування проводиться за командою “Взвод, у колону по
одному, кроком – РУШ” (під час руху – “РУШ”). За цією командою перше
відділення йде прямо, решта відділень позначає крок на місці і з виходом
відділень із колони послідовно за командою своїх командирів “ПРЯМО”
починає рух повним кроком, рівняючись на відділення, що прямує попереду;
з) перешикування взводу з колони по одному в колону по три (по
чотири). Перешикування проводиться за командою “Взвод, у колону по
три (по чотири) кроком – РУШ” (під час руху – “РУШ”). За цією
командою перше відділення позначає крок на місці, решта відділень,
вийшовши на лінію першого відділення, також позначає крок на місці до
команди командира взводу “ПРЯМО” або “Взвод – СТІЙ”;
і) перешикування взводу з колони по два в колону по три (по чотири)
проводиться за командою “Взвод, у колону по три (по чотири) кроком –
РУШ” (під час руху – “РУШ”). За цією командою перше відділення йде
півкроком, перешиковуючись під час руху в колону по одному, решта
відділень виходить ліворуч на лінію першого відділення на встановлений
інтервал, також перешиковуючись в колону по одному, після чого командир
взводу подає команду “ПРЯМО” або “Взвод - СТІЙ”;
й) для зміни напрямку руху колони подаються команди:
“Взвод, правим (лівим) плечем вперед – РУШ” – за цією командою
напрямний (напрямні) заходить (заходять) ліворуч (праворуч) до команди
“ПРЯМО”, інші йдуть за ним (ними);
“Взвод, за мною – РУШ (бігом – РУШ)” – за цією командою взвод
йде за командиром;
“Взвод, кругом – РУШ” – за цією командою взвод одночасно
повертається кругом і продовжує рух у зворотному напрямку.

Виконання військового вітання

Взвод виконує військове вітання у строю на місці та під час руху за

тими ж правилами, визначеними для відділення. При цьому треба мати на
увазі, що заступник командира взводу та командири відділень перебувають у
строю на своїх місцях і руки до головного убору не прикладають.
Під час руху за командою для виконання військового вітання спів
припиняється.

СТРОЙОВЕ ЗЛАГОДЖЕННЯ РОТИ

Рота у розгорнутому строю

Стройове злагодження роти полягає у навчанні особового складу

чітким та організованим діям в розгорнутих і похідних строях.
Розгорнутий стрій роти може бути двошеренговий або в лінію
взводних колон (взводи в колонах по три, по чотири; спеціальний підрозділ
– в колону по два). У разі потреби рота може вишикуватися в
одношеренговий стрій.
Злагодження роти рекомендується починати з розучування і
тренування роти з шикування в двошеренговий стрій, а роти з
малочисельним складом – в одношеренговий стрій.
 Шикування роти в розгорнутий двошеренговий стрій проводиться за
командою “Рота, в дві шеренги – СТАВАЙ”. Під час навчання роти діям у
цьому строю треба мати на увазі наступне:
за командою “Рота” всі військовослужбовці, що знаходяться поза
строєм, повертаються обличчям до командира і приймають положення
“струнко”;
шикування роти проводиться за першим взводом; за вказівкою
командира роти шикування може проводитися і за другим підрозділом;
інтервали між взводами в строю встановлені у два кроки; командир
першого взводу шикує свій взвод ліворуч від командира роти;
спеціальний підрозділ шикується ліворуч від третього взводу, а група
управління – праворуч від командира першого взводу в дві шеренги;
заступники командира роти стають ліворуч від командира роти;
старшина роти стає на лівому фланзі роти;
сигналіст-барабанщик (за розпорядженням командира роти) – ліворуч
від заступників командира роти;
старший технік – праворуч від групи управління;
після подання командиром роти команди на шикування командири
взводів дублюють команду командира роти, тобто подають відповідну
команду на шикування своїх взводів, наприклад, “Взвод, у дві шеренги –
СТАВАЙ”;
з початком шикування першого взводу командир роти виходить із
строю і стежить за діями підлеглих;
командири взводів знаходяться на своїх місцях і виходять із строю
тільки з дозволу командира роти.
З метою закріплення навиків з правильного шикування роти
рекомендується проводити заняття на стройовому майданчику, де обладнані
(помічені) місця для шикування підрозділів. Це дозволяє прискорити
прищеплення навиків особовому складу в рівнянні, правильній поставі
корпуса, додержанні статутних інтервалів і дистанцій і т.ін. Однак, після того
як буде досягнута правильність і швидкість шикування роти на обладнаному
місці, тренування з шикування слід перенести на необладнане місце. У всіх
випадках належить добиватися того, щоб особовий склад швидко займав своє
місце в строю з необхідними інтервалами і дистанціями при бездоганному
рівнянні.
Після тренування роти із шикування в двошеренговий стрій, командир
роти переходить до розучування шикування – розгорнутий стрій в лінію
взводних колон. Для шикування подається команда “Рота, в лінію взводних
колон – СТАВАЙ”. Взводи за командою своїх командирів “Взвод, у колону
по три (по чотири) – СТАВАЙ” шикуються у встановленому порядку.
Шикування роти здійснюється з додержанням вимог, вказаних для
двошеренгового строю. При цьому спеціальний підрозділ і група управління
шикується в колону по два.
 Під час шикування роти в лінію взводних колон особливу увагу слід
звертати на вирівнювання в колонах (один за одним) і вирівнювання носків у
шеренгах, які мають бути на одній лінії.

Рота у похідному строю

Похідний стрій роти може бути в колону по три (по чотири) або в
колону по два. Шикування роти на місці в колону проводиться за командою
“Рота, в колону по три (по чотири, по два) – СТАВАЙ”. З метою
засвоєння особовим складом порядку шикування роти в похідний стрій в
колону по три рекомендується спочатку шикувати управління роти в колону
по два, потім шикується перший взвод у колону по три. За першим взводом –
другий, потім третій взвод, і останнім шикується спеціальний підрозділ у
колону по два. Потім проводиться показ шикування роти в похідний стрій у
колону по два.
Під час шикування роти в похідний стрій слід враховувати наступне:
для шикування взводів у колону по три (по два) їх командири подають
відповідні команди на шикування;
у всіх випадках спеціальний підрозділ шикується за третім взводом, а
група управління – попереду командира першого взводу; обидва підрозділи
шикуються в колону по два; групу управління роти шикує старший технік
роти;
заступники командира роти стають на два кроки за командиром роти;
за наказом командира роти, на два кроки за заступниками командира
роти стає сигналіст-барабанщик;
старшина роти стає за спеціальним підрозділом.
Під час шикування роти особливу увагу слід звертати на вирівнювання
в колонах (один за одним).
Після тренування роти із шикування в похідний стрій в колону по три
(по чотири, по два), командир роти переходить до навчання особового складу
перешикуванню роти з розгорнутого строю в похідний і навпаки.
Перешикування роти з розгорнутого двошеренгового строю в колону
по два проводиться поворотом роти праворуч за командою “Рота, право-
РУЧ”. Після повороту роти праворуч командири взводів і відділень роблять
півкроку праворуч і стають посередині строю.
Перешикування роти з похідного строю в колону по два в розгорнутий
двошеренговий стрій проводиться шляхом повороту роти ліворуч за
командою “Рота, ліво-РУЧ”. Після повороту роти ліворуч командири
взводів і командири відділень роблять півкроку вперед і стають на лінію
першої шеренги.
Перешикування роти з лінії взводних колон у похідну колону по три
(по чотири) проводиться за командами: “Рота, на ре-МІНЬ (на пле-ЧЕ)”,
“В похідну колону по три (по чотири, по два) , за мною (або вказується
напрямок) кроком – РУШ”. Якщо необхідно змінити порядок руху
підрозділів в колоні роти, то командир роти вказує послідовність руху
підрозділів, наприклад, “Рота, на ре-МІНЬ (на пле-ЧЕ)”; “У похідну
колону по три (по чотири, по два), по дорозі, порядок руху: група
управління, спеціальний підрозділ, перший взвод, другий і третій взвод,
кроком – РУШ”.
Під час перешикування слід враховувати наступне:
за командою “У похідну колону” найкоротшим шляхом виходять і
стають: заступники командира роти - на два кроки за командиром роти;
командири взводів – за два кроки перед своїми взводами; старший технік
роти – за два кроки перед групою управління; сигналіст барабанщик – на два
кроки за заступниками командира роти;
після подання команди на перешикування, командир роти швидко
повертається на носку правої ноги убік лівої руки і починає рух з лівої ноги
одночасно з ротою;
за виконавчою командою розпочинає рух група управління або
названий у команді взвод; решта підрозділів позначають крок на місці; у міру
висування групи управління або названого в команді взводу решта
підрозділів за командою своїх командирів “ПРЯМО” починає рух у
порядку, вказаному командиром;
у разі потреби взводи перешиковуються під час руху за командами
своїх командирів, як було вказано командиром роти.
Перешикування роти з колони по три (по чотири) в лінію взводних
колон проводиться за командою “Рота, ліворуч у лінію взводних колон
кроком – РУШ” (під час руху – “РУШ”). На початку перешикування роти
рекомендується декілька раз провести з місця послідовно по взводах, а потім
під час руху. Треба мати на увазі:
за виконавчою командою група управління або напрямний взвод
позначає крок на місці, решта підрозділів послідовно виходить ліворуч на
лінію напрямного підрозділу;
у міру висування взводів на лінію головного підрозділу командири
взводів наказують: “НА МІСЦІ”; підрозділи, позначаючи крок на місці,
вирівнюються по фронту та в глибину до команди командира роти “Рота –
СТІЙ” або “ПРЯМО”;
після зупинки роти командири взводів стають на правих флангах своїх
взводів, а заступники командира роти і старший технік – на правому фланзі
групи управління.
При перешикуванні роти рекомендується тренувати особовий склад з
руху стройовим кроком, позначення кроку на місці та поновлення руху за
командою “ПРЯМО”, з поворотів на місці та під час руху, вирівнювання та
виконання команд “Покласти – ЗБРОЮ”, “ЗА ЗБРОЮ”.
Тренуючи роту з шикування і перешикування, а також з виконання
різноманітних прийомів, командир роти добивається чітких і злагоджених
дій особового складу, з тим, щоб будь-який прийом виконувався без
труднощів з дотриманням усіх вимог Стройового статуту.
 Виконання військового вітання

Рота виконує військове вітання для усіх прямих начальників від

командира роти і вище.
Для навчання виконання військового вітання командир роти шикує
роту в лінію взводних колон або у дві шеренги, коротко нагадує вимоги
Стройового статуту, а потім подає відповідні команди і стежить за діями
військовослужбовців. Командир роти може ставити себе у ролі старшого
командира, а виконувати обов’язки командира роти доручає одному із
заступників, а за їх відсутності – одному з командирів взводів.
Рота може виконувати військове вітання, знаходячись на місці або під
час руху. Для виконання військового вітання подається команда “Рота,
СТРУНКО, рівняння – ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, НА СЕРЕДИНУ)”. Під
час руху рівняння на середину не проводиться.
Під час виконання військового вітання слід мати на увазі наступне:
за командою “Рота, СТРУНКО” всі приймають стройове положення, а
за командою “Рівняння ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, НА СЕРЕДИНУ)” всі
одночасно повертають голови у відповідний бік;
заступники командира роти, командири взводів і старший технік, які
перебувають у строю, прикладають руку до головного убору одночасно з
командиром роти;
якщо особа, яку вітають, обходить фронт роти, всі повертають голови
вслід за ним, супроводжуючи його до команди “Вільно”.
Під час виконання ротою військового вітання командир роти
послідовно виконує такі дії:
подає команду в той момент, коли старший начальник підійде на 40-50
кроків;
подавши команду, прикладає руку до головного убору, повертається
убік начальника і підходить до нього стройовим кроком; зупиняється за два-
три кроки до нього і доповідає, наприклад: “Товаришу (пане) майоре.
Перша рота займається тим-то. Командир роти капітан Кравченко”;
закінчивши доповідь, командир роти, не опускаючи руки від головного
убору, робить лівою (правою) ногою крок убік з одночасним поворотом
праворуч (ліворуч) і, пропустивши начальника вперед, іде за ним на один-два
кроки позаду із зовнішнього боку строю;
після того, як начальник мине роту, або за командою “Вільно”
командир роти командує “ВІЛЬНО” і опускає руку.
Виконуючи військове вітання під час руху слід мати на увазі:
за командою “Струнко” всі військовослужбовці переходять на
стройовий крок;
за командою “Рівняння – ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)” усі
військовослужбовці одночасно повертають голови вбік начальника,
припиняють рух руками або рукою, вільною від зброї; голову повертають всі
військовослужбовці, у тому числі і правофлангові (лівофлангові);
з карабінами у положенні “на плече” рух рукою, не зайнятою зброєю,
не припиняється;
командир роти прикладає руку до головного убору одночасно з
поворотом голови вбік начальника; одночасно з командиром роти
прикладають руку до головного убору його заступники, командири взводів і
старший технік роти; старшина роти руку до головного убору не прикладає;
начальник, якого вітають, прикладає руку до головного убору після
подання команди командиром роти;
під час виконання військового вітання рапорт начальнику не
віддається;
коли начальник випереджає колону роти, команда для виконання
військового вітання не подається; військове вітання виконують лише
командири підрозділів від взводу і вище, а також старший технік роти.
Під час навчання і тренування роти виконанню військового вітання
слід добиватися одночасного і одноманітного повороту голови убік рівняння,
а під час руху, крім того, одночасно з поворотом голови припиняти рух
руками або рукою, вільною від зброї.
У ході тренування командиру рекомендується декілька раз пропустити
роту повз себе по шеренгах на дистанціях 10-15 кроків. Це дає можливість
виявити недоліки окремих військовослужбовців роти.
 Розділ 4

СТРОЙОВЕ ЗЛАГОДЖЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ ДІЯХ НА

МАШИНАХ

При сучасному оснащенні технікою наших Збройних Сил підрозділам

часто доводиться діяти на танках, бойових машинах піхоти,
бронетранспортерах, автомобілях та інших машинах. Підрозділи на машинах
здійснюють тривалі марші, ведуть бойові та інші дії. Особовий склад часто
діє на машинах у ході бойової підготовки та у повсякденному житті. При
цьому підрозділам на машинах доводиться діяти в різних строях, проводити
різноманітні перешикування як на місці, так і під час руху. Всі дії на
машинах вимагають організованості й злагодженості, а також суворого
дотримання певних статутних вимог і правил.

ЗЛАГОДЖЕННЯ ВЗВОДУ ПРИ ДІЯХ НА МАШИНАХ

Злагодження механізованого взводу при діях на машинах включає:

шикування взводу з особовим складом попереду машин або на машинах;
посадку особового складу на машини та висадку з них; дії взводу в
розгорнутому і похідному строях на машинах; виконання військового вітання
на машинах. Взвод може діяти на бойових машинах піхоти,
бронетранспортерах і автомобілях. Злагодження танкового взводу
проводиться з матеріальною частиною, а іноді піший по-танковому.
Злагодження підрозділів родів військ і спеціальних військ здійснюється
згідно положень, викладених для механізованого взводу.

Взвод у розгорнутому строю

Розгорнутий стрій взводу – лінія машин, інтервали між машинами – 3

метри.
Шикування взводу в розгорнутий стрій проводиться за командою
(сигналом) “У лінію машин – РУШ”. Віддавши команду (сигнал), командир
взводу ставить свою машину лобовою частиною у бік фронту взводу, решта
машин шикується за номерами на одній лінії зліва від машини командира
взводу, додержуючись визначених інтервалів.
Під час першого шикування командир взводу рекомендує розмістити
машини без особового складу на їх місцях у лінію машин, із завчасним
визначенням і позначенням інтервалів і лінії, на яку повинні рівнятися
машини лобовою частиною, після чого тренує механіків-водіїв (водіїв) і
командирів відділень (машин) у шикуванні взводу в розгорнутому строю.
 Для шикування взводу з особовим складом попереду машин спочатку
вишиковуються машини в лінію, а потім проводиться шикування особового
складу попереду машин. При цьому слід мати на увазі:
особовий склад взводу шикується попереду машин в одношеренговому
або двошеренговому строю;
екіпажі танків шикуються попереду танків в одношеренговий стрій;
дистанція між машинами і особовим складом не менше ніж три кроки;
механіки-водії та водії машин стають у стрій свого підрозділу.
Посадка особового складу механізованого взводу може проводитися в
бойові машини піхоти, бронетранспортери та на автомобілі.
Під час посадки в бойові машини піхоти та в бронетранспортери за
командою (сигналом) “ДО МАШИН” призначені для цього
військовослужбовці відчиняють двері (кришки посадочних люків)
десантного відділення; в автомобілях водії у разі потреби відчиняють задній
борт.
Перед посадкою на машини в підрозділах у разі потреби проводиться
розподіл військовослужбовців і матеріальної частини за машинами.
Перед посадкою особового складу на машини перевіряється, чи
розряджена зброя, а якщо пересування відбувається із зарядженою зброєю, то
чи поставлена вона на запобіжник, багнети відмикаються (відкидаються).
Безпосередньо перед посадкою за командою (сигналом) “ДО
МАШИН” особовий склад шикується біля машин; при цьому порядок
шикування особового складу залежить від способу посадки на машини.
Посадка особового складу на машини може здійснюватися:
у бойові машини піхоти – через люки та задні двері;
у бронетранспортери – через праві та ліві борти й люки;
на автомобілі – через праві, ліві та задні борти;
в автомобілі із закритим кузовом – через задній борт; на інші машини –
з урахуванням розташування люків (дверей);
на машини інших марок – якнайзручніше (в залежності від конструкції
машини).
Посадка на машини, що знаходяться на правому боці дороги, через
лівий борт забороняється.
За командою (сигналом) “ДО МАШИН” екіпажі танків шикуються
попереду танків у одношеренговий стрій. Командир танка стає за два кроки
перед правою гусеницею, ліворуч від нього – механік-водій, навідник;
відповідно до цього шикуються екіпажі танків, чисельність яких інша.
Посадка особового складу на машини проводиться за командою
(сигналом) командира взводу “НА МІСЦЯ”. За цією командою (сигналом)
особовий склад взводу швидко сідають на свої місця в машинах.
Під час посадки використовуються колеса, гусениці та підніжки.
Зброя під час посадки береться якнайзручніше, за винятком ротних
кулеметів та іншої важкої зброї, які передаються військовослужбовцям, що
сіли або стоять позаду. Закінчивши посадку, військовослужбовці ставлять
зброю між колінами і підтримують її обома руками. Автомати за командою
командира підрозділу можуть бути взяті в положення “на груди”.
Речові мішки знімаються за вказівкою (командою) командира
підрозділу (старшого машини) і розміщуються у машині.
Командир підрозділу (старший машини) стежить за порядком під час
посадки особового складу, а після її закінчення перевіряє кріплення засувів
дверей (люків) і бортів, після чого сідає на визначене для нього місце. Якщо
місце командира відділення або взводу віддане іншому старшому
командирові, то він розміщується в десантному відділенні машини.
Посадка екіпажа в танк проводиться за командою (сигналом)
командира взводу “НА МІСЦЯ”. Екіпаж танка одночасно повертається
кругом і швидко сідає в танк у такому порядку: командир танка,
пропустивши зарядника, підбігає до лівого борту і слідом за навідником
займає своє місце; навідник попереду командира вискакує на танк з лівого
борту і сідає на своє місце через люк командирської башти; зарядник
вискакує на танк із правого борту і займає своє місце через люк зарядника;
механік-водій вискакує на лобову частину танка і займає своє місце через
люк механіка-водія.
Екіпажі танків, які мають інший особовий склад, розміщуються в
бойових машинах відповідно до визначеного порядку з урахуванням посадки
екіпажів у машини та розташування люків.
Посадка десанту на танк на місці проводиться із бортів. Якщо
посадка з бортів неможлива, використовується корма танка. При цьому зброя
береться якнайзручніше, за винятком ротних кулеметів та іншої важкої зброї,
яка передається військовослужбовцям, що сіли або стоять позаду.
На танку військовослужбовці розміщуються з додержанням правил
безпеки.
Висадка особового складу з машин може здійснюватися:
з бойових машин піхоти – через люки та задні двері;
з бронетранспортерів – через люки;
з автомобілів – через праві, ліві та задні борти; з автомобілів із
закритим кузовом – через задній борт;
з інших машин – якнайзручніше.
Висадка з машин, що перебувають на правому узбіччі дороги, через
лівий борт забороняється.
Під час висадки з машин зброя береться якнайзручніше, а ротні
кулемети й важка зброя передаються військовослужбовцям, які вже
висадилися.
Висадка особового складу з бойових машин піхоти та
бронетранспортерів здійснюється за командою (сигналом) “ДО МАШИН”.
Для висадки з автомобілів подається сигнал “ДО МАШИН” або
команда, наприклад: “Відділення (взвод, рота), через правий та задній
борти – ДО МАШИН”.
 За цією командою (сигналом) особовий склад швидко висаджується з
машин і шикується біля них або діє за командою (розпорядженням) своїх
командирів.

Основні команди (сигнали) з управління машинами

Команда (сигнал) Дія за сигналом

“Заводь” Запускаються і прогріваються двигуни машин
“Руш” Усі машини починають рух одночасно в тому
строю, в якому вони знаходилися на місці, або
перешиковуються за командою (сигналом)
командира, додержуючись під час руху
визначених дистанцій та інтервалів.
Якщо дистанції між машинами в колоні менше
10 метрів, то машини рухаються по черзі,
додержуючись визначених дистанцій у дорозі.
Дистанції між машинами залежать від
швидкості та умов руху і в середньому можуть
становити 25-50 метрів
“Збільшити дистанції”, Дистанції між машинами відповідно
“Зменшити дистанції” збільшуються або зменшуються
“Увага, роби те, що я” Головна машина на зниженій швидкості
розвертається праворуч (ліворуч, кругом) і
рухається далі в зворотному напрямку. Решта
машин, дійшовши до місця повороту головної,
також розвертаються і рухаються далі
“Усі праворуч (ліворуч, Усі машини під час руху одночасно
кругом” розвертаються у вказаний бік і рухаються в
новому напрямку
“Усі кругом” Кожна машина зупиняється, не скорочуючи
дистанції, поворотом ліворуч розвертається
кругом і рухається далі в зворотному напрямку
“Узяти праворуч” Усі машини одночасно звільняють проїжджу
частину дороги й рухаються далі правим
узбіччям або праворуч від дороги
“Стій” Машини під’їжджають до тієї, що зупинилася
попереду, й загальмовують одна від одної на
дистанціях не менше 10 метрів або на
дистанціях, установлених командиром.
 Команда (сигнал)
“Глуши двигун”
Дія за сигналом
Перед зупинкою колона й машини звертають
на праве узбіччя або праворуч від дороги.
Перехрестя, роздоріжжя, мости, міжгір’я,
залізничні переїзди, під’їзди, під’їзди до
будинків і в’їзди на подвір’я мають
залишатися вільними навіть тоді, коли
порушуються дистанції
Після зупинки двигуни машин глушать

Взвод у розгорнутому і похідному строях

Стройовим статутом для механізованого взводу на машинах і для

танкового взводу передбачено: розгорнутий стрій – лінія машин; похідний
стрій – колона. Інтервали між машинами – 3 метри; дистанції: під час
шикування на місці та на зупинках – 10 метрів, під час руху – 25-50 метрів.
Шикування взводу в розгорнутий стрій проводиться за командою
(сигналом) “У лінію машин – РУШ”. За цією командою командир взводу
ставить свою машину лобовою частиною у бік фронту взводу, решта машин
шикується за номерами на одній лінії зліва від машини командира взводу,
додержуючись визначених інтервалів.
Шикування взводу в колону, а також перешикування його з лінії
машин у колону проводиться за командою (сигналом) “У колону – РУШ”.
За цією командою за машиною командира взводу висувається решта машин
взводу за номерами на визначені дистанції.
Перед шикуванням взводу з лінії машин у колону і навпаки командиру
взводу рекомендується спочатку зібрати командирів відділень або танків, а
також механіків-водіїв (водіїв) і на місцевості (на макеті місцевості) показати
й пояснити порядок перешикування з лінії машин в колону і навпаки. Після
цього командир взводу віддаляє свою машину на необхідну відстань,
наказує другій машині зайняти своє місце в колоні, і так усім іншим
машинам.
Після перешикування в колону командир взводу в тому самому
порядку перешиковує взвод з колони в лінію машин.
Під час шикування та перешикування взводу в розгорнутий стрій –
лінію машин малотренованим механікам-водіям (водіям) буває важко
розмістити машини так, щоб їх корпуси були суворо паралельні один
одному. А це, в свою чергу, веде до того, що лобова частина машин не
знаходиться суворо на одній лінії по фронту. Для швидкого набуття навиків
механіками-водіями (водіями) у поставленні машин на встановлених
інтервалах і дистанціях сприятиме навчання особового складу шикуванню і
перешикуванню на обладнаній місцевості.
 ЗЛАГОДЖЕННЯ РОТИ ПРИ ДІЯХ НА МАШИНАХ

Злагодження механізованої і танкової рот включає: шикування роти на

місці з особовим складом попереду машин і на машинах; посадку особового
складу на машини та висадку з них; дії в розгорнутому і похідному строях;
перешикування роти з розгорнутого строю в похідний і навпаки; виконання
військового вітання на машинах.
У даному посібнику розглянуті тільки особливості у діях роти, у
всьому іншому слід керуватися рекомендаціями для взводу.

Шикування роти з особовим складом попереду машин

Стройовим статутом для роти при діях на машинах передбачено

шикувати машини в розгорнутий стрій: у лінію машин або в лінію
взводних колон. Під час шикування роти з особовим складом попереду
машин слід мати на увазі наступне:
при шикуванні машин у розгорнутий стрій – лінію машин особовий
склад шикується в двошеренговий стрій (рота з малочисельним складом – в
одношеренговий стрій);
при шикуванні машин у розгорнутий стрій – лінію взводних колон
особовий склад також шикується в лінію взводних колон (танкова рота і роти
з малочисельним складом може шикувати особовий склад у двошеренговий
стрій);
шикування особового складу попереду машин проводиться в таких
самих строях і в такому ж порядку, що й при діях у пішому порядку, за
винятком інтервалів між підрозділами;
особовий склад в одношеренговому, двошеренговому строях та в лінію
взводних колон знаходиться напроти своїх машин, хоча інтервали будуть
більші, чим у таких строях при діях у пішому порядку;
особовий склад попереду машин шикується так, щоб остання шеренга
знаходилась попереду машин не ближче ніж три кроки;
у всіх випадках механіки-водії і водії стають у стрій свого підрозділу.
Перед посадкою особового складу механізованої роти (артилерійської
батареї), а також спеціальних підрозділів у бойові машини піхоти,
бронетранспортери, автомобілі та інші спеціальні машини в підрозділах у
разі потреби проводиться розподіл військовослужбовців і матеріальної
частини за машинами та визначається спосіб посадки.
Під час розподілу визначаються місця для особового складу групи
управління, спеціального підрозділу та інших посадових осіб підрозділів.
На кожній машині призначається старший з офіцерів, прапорщиків або
сержантів, якому підпорядковується весь особовий склад цієї машини, з
водієм включно.
 Старшому машини категорично забороняється брати на себе керування
машиною, крім випадків, які можуть призвести до невиконання бойового
завдання.
Спостереження за сигналами старшого начальника ведеться
командиром підрозділу (старшим машини), а у відкритих автомобілях, крім
того, призначеним спостерігачем, який розміщується в правому передньому
кутку кузова автомобіля.
Для спостереження за кріпленням бортових засувів автомобільного
кузова під час руху призначаються “бортові” із військовослужбовців, які
сидять скраю біля переднього та заднього бортів.
Спостереження за машинами, що рухаються позаду, за буксированою
технікою та за засувами задніх дверей бойової машини піхоти (правим
засувом заднього борту автомобіля) доручається військовослужбовцеві, який
сидить біля кормової стінки (заднього борту автомобіля).

Строї роти з особовим складом на машинах

Стройовим статутом для механізованої і танкової рот передбачено

розгорнутий стрій: у лінію машин або в лінію взводних колон. Інтервал
між машинами – 3 метри, між взводами – 5 метрів.
Шикування роти в розгорнутий стрій – лінія машин або лінія взводних
колон проводиться за командою (сигналом) “У лінію машин (в лінію
взводних колон) – РУШ”. При цьому рекомендується спочатку шикувати
роту в розгорнутий стрій на спеціально обладнаній місцевості (плацу), де
розмічені місця кожної машини. Під час шикування в лінію машин рівняння
по фронту багато в чому залежить від шикування першого взводу. Тому
доцільно на початку ретельно вирівняти машини першого взводу, потім
другого і третього. Дозволяється командирам взводів виходити з машин і
керувати шикуванням своїх взводів. Після того, як механіки-водії (водії)
набудуть навиків у поставленні й вирівнюванні машин, командир роти шикує
роту у порядку, передбаченому Стройовим статутом. Віддавши команду
(сигнал) на шикування, командир роти ставить свою машину лобовою
частиною в бік фронту роти або вказує місце шикування першого взводу.
Взводи за номерами шикуються в лінію машин (в колони) ліворуч від
машини командира роти на визначених дистанціях.
Шикування і перешикування в похідний стрій. Похідний стрій роти
– колона. Шикування роти в колону, а також перешикування її з
розгорнутого строю в колону проводиться за командою (сигналом) “У
колону – РУШ”.
Віддавши команду (сигнал), командир роти ставить свою машину в
голову колони; взводи за номерами шикуються за машиною командира рота
на дистанціях 10 метрів.
Під час перешикування роти в колону з лінії машин або з лінії
взводних колон рекомендується дотримувати наступне:
 за командою (сигналом) машина командира роти або головна машина
першого взводу починає рух прямо, потім виходить на вказаний напрямок;
решта взводів у колонах висувається за машиною командира роти або
за головною машиною першого взводу за номерами або у порядку,
встановленому командиром роти;
дистанції між машинами і взводами під час руху в колоні роти мають
бути 25-50 метрів.
Для перешикування роти з колони в розгорнутий стрій – лінію машин
або лінію взводних колон командир роти подає команду (сигнал) “У лінію
машин (у лінію взводних колон) – РУШ”. За цією командою командир
роти ставить свою машину лобовою частиною в бік фронту роти або вказує
місце шикування першого взводу. Взводи за номерами шикуються в лінію
машин (в лінію взводних колон) ліворуч від машини командира роти на
визначених дистанціях. При цьому взводи в колонах виходять із ротної
колони й за командою (сигналом) командирів взводів “У лінію машин –
РУШ” або “У колону – РУШ” шикуються відповідно в лінію машин або в
лінію взводних колон.

ЗЛАГОДЖЕННЯ БАТАЛЬЙОНУ ПРИ ДІЯХ НА МАШИНАХ

Злагодження батальйону при діях на машинах рекомендується

проводити у такій послідовності: шикування батальйону на місці з особовим
складом попереду машин і на машинах; посадка особового складу на
машини і висадка з них з відпрацюванням нормативів; дії в розгорнутому і
похідному строях; перешикування батальйону з розгорнутого строю в
похідний і навпаки; виконання військового вітання на машинах.
У даному посібнику розглянуті тільки особливості у діях батальйону, в
усьому іншому слід керуватися рекомендаціями для взводу.

Строї батальйону

Розгорнутий стрій батальйону – лінія взводних або ротних колон. У

разі потреби батальйон шикується в лінію машин.
Шикування батальйону в розгорнутий стрій проводиться за
розпорядженням командира батальйону або за командою (сигналом)
“У лінію взводних (ротних) колон ( у лінію машин) – РУШ”. Батальйон у
лінію взводних колон шикується поротно за номерами, а роти – у лінію
взводних колон. Батальйон у лінію ротних колон шикується поротно, роти –
у колонах. Батальйон у лінію машин шикується поротно, роти – у лінію
машин; інтервали між ротами і взводами – 5 метрів, між машинами – 3
метри.
Під час шикування батальйону машина командира батальйону та
підрозділ управління шикуються на правому фланзі батальйону,
артилерійські підрозділи та підрозділи забезпечення – відповідно у взводних
або ротних (батарейних) колонах на лівому фланзі батальйону.
Похідний стрій батальйону – колона. Шикування батальйону в
похідний стрій здійснюється за розпорядженням командира батальйону або
за командою (сигналом) “У колону – РУШ”. Під час шикування батальйону
в колону роти, артилерійські підрозділи й підрозділи забезпечення
шикуються у порядку, визначеному командиром батальйону; дистанції між
ротами під час шикування на місці та на зупинках – 10 метрів, а під час руху
– 25-50 метрів.
Перешикування батальйону з розгорнутого строю в колону
проводиться за командою (сигналом) “У колону – РУШ”. За цією командою
машина командира батальйону починає рухатися прямо, потім виходить на
визначений напрямок; за машиною командира батальйону висуваються на
визначені дистанції підрозділи батальйону за номерами або у порядку,
визначеному командиром батальйону.
Перешикування батальйону з колони в розгорнутий стрій проводиться
за командою (сигналом) “У лінію взводних (ротних) колон – РУШ”. За
цією командою підрозділи шикуються поротно, роти – у лінію взводних
колон або кожна рота у колоні.
Заняття з батальйоном на машинах проводяться, як правило, на
місцевості (на тактичному полі).

Виконання військового вітання особовим складом, який

знаходиться на машинах

На теперішній час у військах знаходяться на озброєнні

найрізноманітніші машини – від складних пускових установок до
мотоциклів. При цьому в багатьох машинах, особливо броньованих,
особовий склад знаходиться, як правило, укрито. У той же час є машини, в
яких особовий склад розміщується відкрито. Однак, і в цих машинах
особовий склад займає різні положення у напрямку руху. У всіх випадках
слід пам’ятати, що військове вітання потрібно виконувати за будь-якої
можливості.

Виконання військового вітання у складі взводу

Виконання військового вітання на машинах виконується за командою

“Взвод – СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)”. При цьому
особовий склад і командир взводу, знаходячись в машинах відкрито, діють у
такому порядку:
за командою “СТРУНКО” особовий склад повинен сидіти, не
згинаючись у попереку, голову тримати прямо, дивитися перед собою; без
зброї – напівзігнуті кисті рук вільно покласти трохи вище колін; із зброєю –
тримати її між колінами і підтримувати обома руками;
 за командою “Рівняння праворуч (ліворуч)” командири підрозділів
від взводу й вище та старші машин повертають голову вбік начальника й
прикладають руку до головного убору, решта військовослужбовців
залишається в положенні “струнко” і голову вбік начальника не повертає;
якщо військовослужбовці розмістилися на машині обличчям у напрямку
руху, то за цією командою одночасно повертають голову вбік начальника;
після того як машина мине начальника, за командою командира взводу
або старшого машини “ВІЛЬНО” усі військовослужбовці голову тримають
прямо й сидять вільно; командир взводу та старші машин, крім того,
опускають руку від головного убору.
Навчання особового складу виконанню військового вітання
рекомендується починати , коли машина знаходиться на місці. Також можна
дії особового складу розучувати за розподілом. При цьому на рахування
“роби – РАЗ” виконується вказане за командою “СТРУНКО”; на рахування
“роби – ДВА” – за командою “Рівняння праворуч (ліворуч)” і на рахування
“роби – ТРИ” – за командою “ВІЛЬНО”.
Поодинокі військовослужбовці, які перебувають на машинах, військове
вітання виконують сидячи, повертаючи голову вбік начальника, не
згинаючись у попереку.
Якщо військовослужбовці без зброї, то одночасно із поворотом голови
вони прикладають руку до головного убору, а якщо зі зброєю, то тримають її
між колінами і підтримують обома руками.
Механіки-водії та водії під час керування машиною військове вітання
не виконують.

Виконання військового вітання у складі роти (батальйону)

Навчання особового складу роти (батальйону) військовому вітанню на

машинах рекомендується починати з виконання військового вітання на місці.
Попередньо машини роти (батальйону) шикуються в лінію машин;
проводиться посадка особового складу на машини. Командир роти
(батальйону) займає місце посередині строю в 10-15 кроках від нього. З
підходом старшого командира до одного із флангів строю (на 40-50 м)
командир роти (батальйону) подає команду “Рота (батальйон), СТРУНКО,
рівняння – ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, НА СЕРЕДИНУ)”. Командир роти
(батальйону), подавши команду, прикладає руку до головного убору,
підходить стройовим кроком до начальника, зупиняється за два-три кроки від
нього і доповідає, наприклад: “Товаришу (пане) майоре. Перша
механізована рота (перший механізований батальйон) займається тим-
то. Командир роти (батальйону) капітан Кравченко”. Начальник, якого
вітають, руку до головного убору прикладає одночасно з командиром роти
(батальйону).
Закінчивши доповідь, командир роти (батальйону), не опускаючи руки
від головного убору, робить лівою (правою) ногою крок убік з одночасним
поворотом праворуч (ліворуч) і, пропустивши начальника вперед, іде за ним
на один-два кроки позаду із зовнішнього боку строю. Після того як
начальник мине роту або за командою “Вільно” командир роти (батальйону)
командує “ВІЛЬНО” і опускає руку.
За командою “СТРУНКО” особовий склад роти (батальйону) повинен
сидіти, не згинаючись у попереку, голову тримати прямо, дивитися перед
собою; без зброї – напівзігнуті кисті рук вільно покласти трохи вище колін; із
зброєю – тримати її між колінами і підтримувати обома руками; з автоматами
в положенні “на груди” – підтримувати його лівою рукою за ложе і ствольну
накладку.
За командою “Рівняння праворуч (ліворуч, на середину) командири
взводів (рот) і заступники командира роти (батальйону), а також старші
техніки рот повертають голову вбік начальника й одночасно прикладають
руку до головного убору, решта особового складу залишається в положенні
“струнко” і голову вбік начальника не повертає.
Якщо військовослужбовці розмістилися на машині обличчям у
напрямку руху, то за командою “Рівняння праворуч (ліворуч, на середину)”
одночасно повертають голову в бік начальника.
За командою “Вільно” усі військовослужбовці голову тримають прямо
й сидять вільно. Командири, крім того, опускають руку від головного убору.
Під час тренування роти (батальйону) з виконання військового вітання
з розміщенням машин у лінію взводних (ротних) колон командир роти
(батальйону) та особовий склад діють у тому ж порядку, як і в строю в лінію
машин. При виконанні військового вітання з особовим складом на машинах
під час руху слід враховувати наступне:
командир роти (батальйону) подає команду, залишаючись на своєму
місці в машині;
команда для виконання військового вітання подається за 40-50 м до
начальника; команду подають на кожній машині командири взводів (рот,
батальйону), заступники командира роти (батальйону), старші техніки і
старшини рот, а там, де цих посадових осіб на машині немає, команду
подають командири відділень (старші машин);
під час військового вітання команда “Рівняння на середину” не
подається, а за командою “Рівняння праворуч (ліворуч)” голову повертають
лиш ті військовослужбовці, які розмістилися на машині обличчям у напрямку
руху;
команда “Вільно” подається у той момент, коли машина мине
начальника на 10-15 метрів.
У всьому іншому особовий склад діє так само, як вказано для
виконання військового вітання на місці.
 Розділ 5

КОНТРОЛЬНІ ЗАНЯТТЯ.
СТРОЙОВІ ОГЛЯДИ.
ЗМАГАННЯ

КОНТРОЛЬНІ ЗАНЯТТЯ

Контрольні заняття проводяться старшими начальниками, від

командира батальйону і вище, а під час перевірки військ – офіцерами із
складу комісії.
Заняття можуть бути планові й раптові. Перші плануються завчасно і
відображені в планах бойової підготовки і ротних розкладах. Вони
проводяться, як правило, у процесі навчання з окремих тем, а також на
підсумкових перевірках за період навчання і навчальний рік, у військових
училищах – на курсових (семестрових) екзаменах і заліках.
Раптові контрольні заняття проводяться протягом навчального року за
рішенням старших начальників. У цьому випадку командир підрозділу, з
яким проводиться контрольне заняття, може бути попереджений
начальником напередодні перевірки або безпосередньо у день занять.
Контрольні заняття в основному проводяться за рахунок часу, що
відводиться на стройову підготовку.
Офіцерам, призначеним для проведення перевірки підрозділів із
стройової підготовки, необхідно вивчити: вимоги Стройового статуту та
інших загальновійськових статутів, що стосуються питань стройового
вишколу; програму бойової підготовки, Збірник нормативів з бойової
підготовки, Інструкцію про порядок перевірки і оцінки стройової підготовки,
посібник із стройової підготовки, Правила носіння військової форми одягу,
вимоги керівних документів з бойової підготовки на новий навчальний рік.
Для контрольного заняття підрозділ представляється у повному складі,
за винятком добового наряду і осіб, звільнених за хворобою та тих, що
знаходяться у відрядженні.
Особовий склад виводиться до місця перевірки з особистою зброєю.
Для перевірки дій підрозділів біля машин і на машинах на плацу або
спеціально обладнаному майданчику встановлюється відповідна техніка.
На столі у перевіряючого мають бути відомості обліку результатів,
журналів обліку бойової підготовки, штатно-посадова книга, Військові
статути Збройних Сил України, секундомір для перевірки нормативів, лінійка
(шаблон) для перевірки правильності розміщення нагрудних знаків, знаків
відмінності і т.д.
 Порядок проведення контрольного заняття можна прослідкувати на
прикладі механізованої роти.
Рота шикується в розгорнутий двошеренговий стрій, інтервали між
взводами два кроки, командир роти – на середині строю в семи кроках.
Зустріч перевіряючого проводиться відповідно до вимог Стройового
статуту і рекомендацій даного посібника, викладених у розділі “Стройові
огляди”.
Перевірка починається з постановки завдання і огляду зовнішнього
вигляду. У ході огляду перевіряються знання військовослужбовцями
положень Військових статутів, що стосуються питань стройового вишколу, в
об’ємі посади, яку займають.
Індивідуальні оцінки за зовнішній вигляд і знання статутних положень
виставляються також і у процесі перевірки одиночної підготовки.
Від подальшої перевірки рота звільняється за наявністю в ній більше
15% військовослужбовців, що мають незадовільні оцінки за зовнішній
вигляд.
Після закінчення огляду зовнішнього вигляду проводиться перевірка
одиночної стройової підготовки, спочатку без зброї, потім зі зброєю.
Перший, як правило, здає перевірку командир роти, потім перед своїми
взводами командири взводів, а перед відділеннями командири відділень. На
заняттях може бути перевірений рівень підготовки і ротного барабанщика:
виконання барабанних маршів і сигналів (додаток 5 Стройового статуту).
Командири на виконання прийомів подають: командир батальйону –
командиру роти, командир роти – командирам взводів, командири взводів –
командирам відділень, командири відділень – особовому складу відділень. У
військових училищах і навчальних частинах, крім того, курсанти один
одному.
Для удосконалення стройового вишколу необхідно притримуватися
правила: одні підрозділи перевіряються, другі тренуються під керівництвом
своїх командирів. З цією метою, наприклад, механізована рота розводиться
на стройові майданчики по відділеннях, а танкова рота – повзводно. На
одному майданчику здають перевірку, на інших тренуються з питань, що
перевіряються. Потім за вказівкою перевіряючого проводиться заміна.
Перевірка повинна проводитися різноманітно, не за шаблоном, з різним
чергуванням стройових прийомів, викладених у розділах 2 і 3 Стройового
статуту. Усього таких прийомів і дій у вказаних розділах Стройового статуту
більше 50, але кожний виконує ті прийоми, які назначає йому перевіряючий.
На практиці – це 8-10 прийомів і дій. У результаті такого підходу до
перевірки в роті буде використано виконання всіх прийомів з урахуванням
пройденої програми.
У ході контрольного заняття у офіцерів і курсантів військових училищ
перевіряється і методика навчання. У цьому разі перевірка може включати
такі питання: вміння організувати навчання, виявити недоліки і вказати
способи їх усунення, правильно оцінити тих, хто навчається, і провести з
ними змагання на краще виконання стройових прийомів і дій.
Стройова злагодженість перевіряється вибірково, за визначенням
перевіряючого, починаючи з відділень, потім взводів і роти відповідно до
вимог Стройового статуту і програми бойової підготовки. Так, наприклад,
1-й взвод перевіряється по діях особового складу біля машин і на машинах,
2-й взвод – по діях у розгорнутому строю, 3-й взвод – по діях у похідному
строю або іншому, встановленому перевіряючим.
Під час перевірки злагодженості враховується не тільки узгодженість і
чіткість дій особового складу, але й правильність подання команд
командирами.
Наступний елемент перевірки – злагодженість у складі роти: дії в
розгорнутому і похідному строях, перешикування на місці та під час руху в
пішому порядку. Крім того, за рішенням перевіряючого може бути
перевірена злагодженість усього особового складу роти при діях біля машин і
на машинах.
Перевірка закінчується проходженням підрозділу (частини) урочистим
маршем і виконанням стройових пісень підрозділами.
Якщо напередодні проводився стройовий огляд полку, то у цьому
випадку враховуються оцінки, отримані ротою на огляді за проходження
урочистим маршем і виконання пісень.
На завершення проводиться розбір контрольного заняття.
Оголошуються індивідуальні оцінки за одиночну підготовку, вказуються
недоліки, а за необхідності, шляхи й терміни їх усунення. Загальна оцінка
роті (батареї) визначається з урахуванням виконання вимог Стройового
статуту в повсякденному житті та оголошується після її затвердження
старшим начальником.

СТРОЙОВІ ОГЛЯДИ

Загальні положення

Стройові огляди є невід’ємним елементом життя і навчання кожної

військової частини, сприяють підвищенню стройової культури й уміння всіх
військовослужбовців, допомагають зміцненню дисципліни, організованості
та військового порядку в підрозділах. Стройова навченість
військовослужбовців, злагодженість дій частин і підрозділів як у пішому
порядку, так і на машинах впливає на якість тактичних навчань, що
проводяться. Тому рекомендується перед виходом на тактичні, тактико-
спеціальні навчання проводити стройові огляди підрозділів і частин у пішому
порядку і на машинах.
Стройовий огляд проводиться з метою визначення ступеня стройових
навичок кожного військовослужбовця та стройового злагодження
підрозділів. На стройовому огляді також перевіряється зовнішній вигляд
військовослужбовців, наявність і стан спорядження, озброєння і техніки. Під
час інспектування, крім того, проводиться опитування військовослужбовців
у порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби. Опитування
військовослужбовців може також проводитися під час перевірок. Кожний
стройовий огляд закінчується проходженням підрозділу (частини) урочистим
маршем і виконанням стройових пісень підрозділами.
Стройовий огляд може бути плановий або раптовий і проводиться у
пішому порядку або на машинах.
На огляд у пішому порядку виводиться весь особовий склад підрозділу
(частини) з особистою зброєю, а на огляд на машинах, крім того, все
озброєння і техніка.
Стройовий огляд проводиться прямими начальниками або особами,
призначеними для інспектування (перевірки).
На стройовий огляд представляється увесь особовий склад, за винятком
добового наряду і осіб, звільнених за хворобою та тих, що знаходяться у
відрядженні.
У навчальних частинах (військово-навчальних закладах) у залежності
від проходження програми бойової підготовки для перевірки можуть
виноситися питання в повному обсязі Стройового статуту або частково, з
урахуванням вивчених стройових прийомів і дій. Стройовий огляд у
навчальному (курсантському) підрозділі є не тільки перевірним, але й
навчальним заняттям, що сприяє як покращанню стройового вишколу
військовослужбовців і злагодженості підрозділів, так і прищепленню
курсантам необхідних командирських і методичних навиків.
Кожний стройовий огляд закінчується проходженням підрозділу,
частини урочистим маршем.
На стройовий огляд роти доцільно відводити 1-2 години, батальйону і
полку (військово-навчального закладу) – 2-3 години.
Під час проведення стройового огляду полку (військово-навчальних
закладів) з одиночної стройової підготовки можуть перевірятися не всі
підрозділи. У цьому разі після проходження підрозділів урочистим маршем і
віднесення Бойового Прапора рекомендується на стройовому майданчику
залишати тільки ті підрозділи, які будуть перевірятися.
Напередодні огляду начальник, який проводить огляд, повідомляє
командира підрозділу (частини) про час, місце, порядок шикування та
проведення огляду, про форму одягу, а також про те, яку зброю і техніку
вивести на огляд.
Якість кожного стройового огляду багато в чому залежить від
підготовки до нього як керівників (перевіряючих), так і особового складу
підрозділів, що перевіряються.
 ПІДГОТОВКА КЕРІВНИКІВ І ОСОБОВОГО СКЛАДУ

Важливим елементом підготовки вважається інструктаж офіцерів, які

залучаються командиром для проведення огляду. Роль кожного з них
зводиться не тільки до виявлення наявних недоліків, але й до того, щоб своїм
досвідом, знанням статутних положень і особистим прикладом вчити тих,
кого перевіряють, об’єктивно оцінювати ступінь стройових навичок і
визначати способи для усунення недоліків у стройовому навчанні особового
складу. Так, наприклад, під час проведення стройового огляду роти командир
батальйону може залучити своїх заступників і кращих методистів-
стройовиків з інших рот батальйону із розрахунку: на кожних взвод –
перевіряючий.
Інструктаж офіцерів рекомендується проводити напередодні
стройового огляду у такій послідовності:
розподілити офіцерів для перевірки підрозділів;
оголосити план проведення огляду і вказати порядок перевірки
наявності особового складу, зовнішнього вигляду військовослужбовців,
знання особовим складом основних положень Стройового статуту, стан
спорядження, озброєння, бойової та іншої техніки;
визначити порядок перевірки одиночного стройового вишколу і
стройової злагодженості в назначених підрозділах, підготовленості особового
складу до дій на машинах;
вказати форму одягу, озброєння, бойову та іншу техніку, що
виводиться, час, місце і порядок шикування особового складу і тих, хто
перевіряє;
перевірити зовнішній вигляд офіцерів і знання ними статутних
положень;
довести вимоги, що пред’являються до стройової підготовки та
добитися єдиних поглядів щодо оцінки виконання стройових прийомів і дій.
Підготовка особового складу до стройового огляду повинна
проводитися командирами підрозділів і частин постійно як у години занять,
так і у відведений для цього час. З цією метою необхідно проводити на
високому рівні всі стройові заняття, пред’являти високу вимогливість до
чіткого і точного виконання положень Стройового статуту в повсякденному
житті.
Деякі питання, наприклад, такі, як дії особового складу на машинах,
повинні відпрацьовуватися на всіх заняттях з виводом техніки, і особливо у
ході тактичної підготовки. Для злагодження підрозділів необхідно
використовувати усі переміщення в строю, на вечірніх прогулянках
виконувати стройові пісні, на ранкових оглядах перевіряти зовнішній вигляд
військовослужбовців, стан обмундирування, його припасування і заправку,
дотримання правил носіння військової форми.
 У години самостійної підготовки солдати, курсанти, сержанти і
прапорщики повинні вивчати основні положення Стройового статуту та
інших загальновійськових статутів.
Підготовка до стройового огляду завершується попередньою
перевіркою командирами підрозділів (частин) своїх підлеглих: оглядом
зовнішнього вигляду, перевіркою стану спорядження, озброєння і техніки,
тренуванням у проходженні з піснями і урочистим маршем. Командири
підрозділів від роти і вище складають стройові записки та готують списки
особового складу для оцінки одиночної стройової підготовки.
Для шикування особового складу на стройовий огляд командир полку
на підставі вказівок старшого начальника особисто або через штаб віддає
наказ, в якому вказує: ціль, місце, час і порядок шикування; форму одягу і
спорядження; яке озброєння, бойову та іншу техніку мати в підрозділах.
Заступник командира полку організовує підготовку лінійних і
перевіряє готовність стройового майданчика, його обладнання і розмітку.
З офіцерами і прапорщиками управління полку організовуються
додаткові тренування для злагоджених дій на стройовому огляді.
З оркестром (барабанщиком) проводяться заняття для розучування
маршів під керівництвом військового диригента (старшого барабанщика).
Крім того, для стройового огляду полку готується схема шикування і
проходження підрозділів із зазначенням прізвищ командирів.

Стройові огляди у пішому порядку

Загальні положення

У даному розділі докладно розглядаються питання організації та

методики проведення стройового огляду роти, батальйону, полку (військово-
навчального закладу). Одночасно надаються рекомендації щодо дій прямих
начальників і осіб, що залучаються до проведення стройового огляду, а
також командирів, підрозділи яких перевіряються, і всього особового складу.
З метою збільшення компактності занять і підвищення ефективності
використання навчального часу при проведенні стройового огляду
рекомендується притримуватися наступного правила: одні
військовослужбовці (підрозділи) перевіряються, а інші займаються
удосконаленням стройових навиків (злагодженості) під керівництвом своїх
командирів з тих же питань, що й ті, що перевіряються.
 Перелік
стройових прийомів, команд і дій, які перевіряються
з одиночної підготовки,
та найбільш характерні помилки під час їх виконання

№ Прийоми, команди, дії

п/п
1 Стройове положення
2 Команда “Вільно”
3 Команда “Заправитись”
4 Зняття (надівання) головного Головний убір знятий (надітий) не
убору
5 Повороти на місці
6 Стройовий крок
Помилки
Носки ніг розвернуті не за лінією
фронту і не на ширину ступні.
Підбори не поставлені разом.
Кисті рук не по середині стегон,
тримаються долонями назад.
Груди не підняті, живіт не
підібраний. Тулуб не поданий
вперед, голова опущена. Руки
зігнуті в ліктях
Військовослужбовець зійшов з
місця. Ослаблена увага. Змінилося
положення рук. Розмовляє в
строю
Недоліки у зовнішньому вигляді
не усунені. Військовослужбовець
без дозволу вийшов із строю.
Розмовляє або курить в строю без
дозволу
тією рукою. Положення знятого
головного убору в руці не
відповідає Стройовому статуту.
Головний убір надітий
неправильно
Після повороту не дотримується
правильне положення корпусу або
ніг. Ноги в колінах згинаються.
Руки відходять від стегон. Нога
приставляється не найкоротшим
шляхом. Поворот проведений не
на 90о (45) або 180о
Корпус відведений назад. Немає
координації рук і ніг під час руху.
Голова опущена донизу. Рух
руками біля тулуба проводиться
не від плеча, а за рахунок згину в
№ Прийоми, команди, дії
п/п Помилки
ліктях. Піднімання ноги від землі
значно нижче 15 см. Розмір кроку
менше (більше) 70-80 см.
Занесення ноги за ногу. Рух
руками вперед проводиться
значно нижче (вище)
встановленої висоти; назад – не
до упору в плечовому суглобі
7 Рух бігом Руки не напівзігнуті. Розмір кроку
значно менше (більше) 85-90 см.
Під час переходу з кроку біг
починається не з лівої ноги
8 Позначення кроку (бігу) на місці Піднімання ноги проводиться
значно нижче 15 см від землі.
Нога стає на землю не з передньої
частини стопи, а на весь слід (під
час бігу не на передню частину
стопи). Рухи руками не в такт
кроку (бігу). Корпус не
тримається прямо. Рухи руками
вперед проводяться значно нижче
(вище) встановленої висоти; назад
– не до упору в плечовому суглобі
9 Припинення руху Після зупинки не прийнято
положення “Струнко”. Після
подання виконавчої команди не
зроблений ще один крок або
зроблено два кроки вперед
10 Зміна швидкості руху Після подання команди швидкість
не змінюється
11 Переміщення праворуч (ліворуч) і Недоліки ті ж самі, що й під час
вперед (назад) руху стройовим кроком і зупинці.
При переміщенні вбік або назад
проводяться рухи руками
12 Повороти під час руху Поворот під час руху виконаний
несвоєчасно. Поворот праворуч
(ліворуч), півоберта праворуч
(ліворуч) проводиться не на носку
лівої (правої) ноги. Поворот
№ Прийоми, команди, дії
п/п Помилки
кругом проведений не на носках
обох ніг. Під час повороту рух
руками здійснюється не у такт
кроку
13 Стройові прийоми зі зброєю Прийоми виконуються з
перекрученням статутних вимог.
Падіння головного убору.
необхідність подання команди
“Заправитись” після виконання
кожного прийому. Порушення
стройового положення
14 Виконання військового вітання Вітання виконано менше ніж за
п’ять-шість кроків. Рука до
головного убору прикладена
неправильно: пальці правої руки
не разом, долоня зігнута, середній
палець не торкається нижнього
краю головного убору (біля
козирка). Змінено положення
руки під час повороту голови у
бік начальника. Рука до головного
убору прикладається не
найкоротшим шляхом, а через бік.
Військовослужбовець не
повернув голови убік начальника
і не дивиться йому в обличчя
15 Вихід із строю та повернення у Вихід із строю або повернення у
стрій стрій проводиться похідним
кроком. Вихід здійснюється не на
вказану кількість кроків. Не
виконано поворот обличчям до
строю. Під час виходу з другої
шеренги торкається не лівою, а
правою долонею руки плеча
військовослужбовця, який стоїть
попереду. Немає відповіді
“Слухаюсь” після поданої
команди. Військовослужбовець,
який стоїть обличчям до строю,
№ Прийоми, команди, дії
п/п Помилки
почувши своє військове звання і
прізвище, не повернувся
обличчям до начальника і не
відповів: “Я”. За командою
“Стати до строю” не приклав або
неправильно приклав руку до
головного убору. Порушується
стройове положення
16 Підхід до начальника та відхід від Не зроблено один-два кроки від
нього першої шеренги прямо і поворот
під час руху вбік начальника.
Підхід (відхід) здійснено не
найкоротшим шляхом. Непра-
вильний зміст доповіді.
Неодночасно з приставленням
ноги прикладається рука до
головного убору. Решта недоліків
ті ж самі, що й під час виходу із
строю та повернення у стрій

Визначення оцінок за одиночну стройову підготовку

Техніка виконання кожного стройового прийому оцінюється:

“відмінно”, якщо прийом виконаний відповідно до вимог Стройового
статуту Збройних Сил України , чітко, впевнено, красиво;
“добре”, якщо прийом виконаний відповідно до вимог Стройового
статуту Збройних Сил України, але недостатньо чітко, з напруженням;
“задовільно”, якщо прийом взагалі виконаний відповідно до вимог
Стройового статуту Збройних Сили України, але при цьому була допущена
хоча б одна помилка;
“незадовільно”, якщо прийом не виконаний або під час його
виконання були допущені дві й більше помилки.
Індивідуальна оцінка одиночної підготовки військовослужбовців у
обсязі пройденої програми визначається:
“відмінно”, якщо не менше 50% перевірених прийомів виконані
“відмінно”, а решта – “добре”, при задовільній оцінці за зовнішній вигляд,
знання положень Стройового статуту Збройних Сил України та інших
Військових статутів у обсязі посади, яку вони займають, а для офіцерів і
курсантів військово-навчальних закладів і за методику навчання;
 “добре”, якщо не менше 50% перевірених стройових прийомів
виконані не нижче “добре”, а решта – “задовільно”, при задовільній оцінці за
зовнішній вигляд, знання положень Стройового статуту Збройних Сил
України та інших Військових статутів у обсязі посади, яку вони займають, а
для офіцерів і курсантів військово-навчальних закладів і за методику
навчання;
“задовільно”, якщо не менше 80% (а для офіцерів, прапорщиків і
сержантів, курсантів військово-навчальних закладів – 100%) перевірених
стройових прийомів виконані не нижче “задовільно”, при задовільній оцінці
за зовнішній вигляд, знання Військових статутів і методику навчання.
Оцінка одиночної стройової підготовки підрозділів військових
частинах і підрозділів військово-навчальних закладів складається з
індивідуальних оцінок, отриманих рядовими, курсантами, сержантами,
прапорщиками і офіцерами, та визначається:
“відмінно”, якщо 90% (для підрозділів військово-навчальних закладів
– 100%) позитивних оцінок, при цьому не менше 60% перевірених отримали
оцінку “відмінно”;
“добре”, якщо 80% (для підрозділів військово-навчальних закладів –
100%) позитивних оцінок, при цьому не менше 60% перевірених отримали
оцінку “добре”;
“задовільно”, якщо не менше 80% (для підрозділів військово-
навчальних закладів – 100%) позитивних оцінок.
Оцінка одиночної стройової підготовки військової частини, військово-
навчального закладу складається з оцінок, отриманих підрозділами, і
визначається:
“відмінно”, якщо не менше половини перевірених підрозділів оцінені
“відмінно”, решта – “добре”;
“добре”, якщо не менше половини перевірених підрозділів оцінені
“добре”, решта – “задовільно”;
“задовільно”, якщо не менше 80% (для військово-навчальних закладів
– 90%) перевірених підрозділів оцінені позитивно.

ПЕРЕВІРКА І ОЦІНКА СТРОЙОВОЇ ЗЛАГОДЖЕНОСТІ

Однією з важливих умов згуртування армійського колективу,

підвищення його боєздатності є стройова злагодженість.
Стройова злагодженість підрозділів заключається у чітких, погоджених
діях і перешикуваннях особового складу в розгорнутих і похідних строях, у
тому числі й при виконанні різних стройових прийомів зі зброєю і без зброї.
Елементи стройового злагодження знаходять практичне застосування
на тактико-стройових заняттях, що проводяться за програмою тактичної
підготовки, і багато в чому сприяють навчанню підрозділів умілим і
злагодженим діям на полі бою.
Стройова злагодженість підрозділів перевіряється за призначенням
перевіряючого, починаючи з відділень, потім взводів і рот (батарей)
відповідно до вимог Стройового статуту і програми бойової підготовки.
На контрольних заняттях перевіряється виконання нормативів з
посадки на машини і висадки особового складу з машин у складі взводу або
роти (батареї).
При перевірці й визначенні оцінки підрозділу за дії і виконання
нормативів на техніці необхідно керуватися Збірником нормативів з бойової
підготовки.
При проходженні підрозділів з виконанням стройової пісні
рекомендується враховувати: вибір пісні, її ідейну спрямованість, художню
цінність, актуальність тематики; рівень виконання, правильність мелодії,
злитість звучання, виразність дикції; підготовленість заспівувачів;
додержання рівняння, темпу руху і дисципліни строю.
При проходженні підрозділу урочистим маршем враховуються
наступні показники: дії командирів, лінійних і барабанщика; додержання
встановлених дистанцій та інтервалів; рівняння у шеренгах і колонах;
положення зброї; чіткість стройового кроку, дотримання його розміру і
темпу руху (при діях на машинах – швидкість руху); стройова підтягнутість,
постава військовослужбовців; положення головних уборів; правильність
повороту голови вбік начальника, який проводить стройовий огляд.
Якщо перед проведенням контрольних занять проводився стройовий
огляд, то у цьому випадку, як правило, враховуються оцінки, отримані
перевіреним підрозділом на огляді за виконання пісні й проходження
урочистим маршем.
При перевірці злагодженості оцінюється не тільки погодженість і
чіткість дій особового складу, але й правильність подання команд і сигналів
командирами.
Оцінка стройової злагодженості підрозділів визначається за
наступними показниками:
дії підрозділів у похідному і розгорнутому строю, перешикування на
місці та під час руху;
дії підрозділів біля машин і на машинах;
проходження урочистим маршем у пішому порядку або на машинах;
виконання стройових пісень.
Оцінка за стройову злагодженість підрозділів військових частин і
підрозділів військово-навчальних закладів складається з оцінок за кожний
показник стройового злагодження і виводиться:
“відмінно”, якщо не менше половини оцінок “відмінно”, у тому числі
за дії на машинах, решта – “добре”;
“добре”, якщо не менше половини оцінок не нижче “добре”, у тому
числі за дії на машинах, решта – “задовільно”;
 “задовільно”, якщо всі показники не нижче “задовільно”.
Оцінка за стройову злагодженість частини, військово-навчального
закладу складається з оцінок, отриманих підрозділами, і виводиться:
“відмінно”, якщо не менше половини перевірених підрозділів оцінені
“відмінно”, решта – “добре”;
“добре”, якщо не менше половини перевірених підрозділів оцінені
“добре”, решта – “задовільно”;
“задовільно”, якщо не менше 80% перевірених підрозділів оцінені
позитивно.

ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ВИМОГ СТРОЙОВОГО СТАТУТУ

В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ

Рівень стройового вишколу особового складу перевіряється на заняттях

із стройової підготовки та інших предметів навчання, а також у ході всіх
заходів, передбачених розпорядком дня частини.
Кожний перевіряючий повинен не тільки враховувати дії особового
складу у складі підрозділу, але й звертати увагу на поведінку
військовослужбовців під час несення ними служби в добовому наряді, при
пересуваннях як на території військового містечка, так і за його межами.
З цією метою перевіряючий використовує підлеглих йому офіцерів.
Наприклад, командир батальйону, залучаючи своїх заступників, розподіляє
їм обов’язки для перевірки виконання підрозділом вимог Стройового статуту
в повсякденному житті.
Перевірка може проводитися як до початку стройового огляду
(контрольного заняття), так і після його проведення.
Оцінка підрозділу і військовій частині (військово-навчальному
закладу) за виконання вимог Стройового статуту у повсякденному житті
визначається за виконання встановленого розпорядку дня та розкладу занять,
дотримання усіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених
Військовими статутами Збройних Сил України і наказами командирів, та
виконання правил носіння військової форми одягу.
Оцінка за підрозділ, військову частину (військово-навчальний
заклад) за цим показником виставляється:
“задовільно”, якщо всі показники трьох основних вимог виконуються;
“незадовільно”, якщо хоча б одна з них у підрозділі, військовій
частині (військово-навчальному закладу) не виконується.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА СТРОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Загальна оцінка стройової підготовки підрозділу, військовій частини

(військово-навчальному закладу) складається з оцінок за трьома
показниками: за одиночну підготовку, стройову злагодженість і за виконання
вимог Стройового статуту та інших загальновійськових статутів у
повсякденному житті й визначається:
“відмінно”, якщо за одиночну стройову виучку і стройове злагодження
– “відмінно”, а за виконання вимог Стройового статуту та інших Військових
статутів Збройних Сил України у повсякденному житті – “задовільно”;
“добре”, якщо за одиночний стройовий вишкіл і стройове злагодження
– не нижче “добре”, а за виконання вимог Стройового статуту та інших
Військових статутів Збройних Сил України у повсякденному житті –
“задовільно”;
“задовільно”, якщо за усіма трьома показниками отримані позитивні
оцінки.
Результати перевірки стройової підготовки заносяться у відомість.
Загальна оцінка стройової підготовки оголошується після перевірки
виконання особовим складом вимог Стройового статуту в повсякденному
житті та її затвердження старшим начальником.
Порядок визначення оцінки стройової підготовки відноситься до всіх
видів Збройних Сил з урахуванням їх особливостей, організаційної структури
і бойової служби.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ

ПЕРЕВІРКИ

Після закінчення перевірки підрозділу перевіряючий проводить розбір

стройового огляду (контрольного заняття).
При проведенні контрольного заняття із взводом командир роти
проводить розбір з усім особовим складом. При проведенні стройового
огляду (контрольного заняття) з ротою командиру батальйону або офіцеру
вищого штабу рекомендується провести розбір з офіцерами, прапорщиками і
сержантами, які потім проведуть розбір з рештою особового складу роти.
Під час розбору перевіряючий дає оцінку підрозділу за одиночну
підготовку, стройову злагодженість і за виконання вимог Стройового статуту
та інших Військових статутів Збройних Сил України у повсякденному житті;
відмічає тих, хто найбільше відзначився, а також недоліки у діях командирів
і особового складу. На завершення розбору підводяться підсумки виконання
взятих зобов’язань і надаються вказівки щодо усунення виявлених недоліків.
 Додаток 1

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир військової частини ______

________________________________
(військове звання, підпис)

“______” _______________2001 р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ
проведення інструкторсько-методичного заняття
із стройової підготовки з командирами взводів і рот 2 мб
(варіант)

Тема: Стройові прийоми та рух зі зброєю.

Навчальна мета:
1. Перевірити знання і підготувати командирів взводів і рот до
проведення занять.
2. Удосконалити практичні навики офіцерів у виконанні стройових
прийомів і дій зі зброєю.
Час: 2 години.
Місце: стройовий плац.
Форма одягу: повсякденна для строю, зі зброєю.
Керівництва і посібники:
1.Стройовий статут Збройних Сил України.
2. Посібник “Методика стройової підготовки”.
 Хід заняття

№ Зміст заняття Час, Дії керівника і тих, хто

п/п хв навчається
1 Перевірка зовнішнього вигляду Проводжу огляд зброї та
і знання статутних положень. 10 зовнішнього вигляду.
Стройовий розрахунок і Перевіряю знання офіцерами
формування взводу положень Стройового статуту,
програми бойової підготовки.
Формую взвод
2 Методика навчання стройових Доводжу завдання навчання.
прийомів на місці: 40 Розповідаю про застосування
стройове положення зі зброєю; методичних прийомів і
способів при проведенні
занять з відділенням, взводом
і ротою.
прийоми зі зброєю (“ремінь – Показую на офіцерах
послабити”, “ремінь – методику навчання:
підтягти”, “автомат на груди”, ознайомлення з прийомом,
“на ремінь”, “зброю за спину”, розучування прийому за
“на ремінь”, “до ноги”) розподілом і в цілому,
тренування.
Надаю практику п’яти-шести
офіцерам з організації
навчання стройових прийомів.
Проводжу розбір дій
командирів, які виступають у
ролі керівників занять. Вказую
на характерні помилки, які
були допущені під час
виконання прийомів і способи
їх усунення
3 Методика навчання рухатися зі Показую методику навчання
зброєю: рухатися зі зброєю. Надаю
в положенні біля ноги; 35 практику трьом-чотирьом
в положенні “на ремінь”, “на офіцерам у проведенні
груди”, “за спину” заняття. Проводжу розбір,
вказую на помилки і шляхи їх
усунення
№ Зміст заняття Час, Дії керівника і тих, хто
п/п хв навчається
4 Підведення підсумків Відмічаю знання положень
проведеного інструкторсько- 10 Стройового статуту,
методичного заняття з практичну і методичну
офіцерами підготовленість офіцерів

Вказівки щодо підготовки до 5 Розбираю подібний варіант

наступних занять з особовим плану-конспекту заняття зі
складом стройової підготовки з даної
теми.
Надаю вказівки щодо
підготовки і проведення
інструктажів із сержантами.
Відповідаю на запитання

Командир 2 мб ________________________________________
(військове звання, підпис)

“______” ______________ 2001 р.

 Додаток 2

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир військової частини ______

________________________________
(військове звання, підпис)

“______” _______________2001 р.

ПЛАН
проведення контрольного заняття
із стройової підготовки з 1 мср
(варіант)

Час: 2 години.
Місце: стройовий плац і площадка для дій на машинах.
Форма одягу: повсякденна для строю, зі зброєю.

Хід заняття

№ Що перевіряється Час,
п/п хв
1 Зустріч начальника, який проводить контрольне заняття,
виконання військового вітання і рапорту, відповідь особового 5
складу на вітання начальника
2 Перевірка наявності особового складу і зброї в строю. Огляд
зовнішнього вигляду військовослужбовців і дотримання 20
ними правил носіння військової форми одягу
3 Перевірка одиночної стройової підготовки з чергуванням
стройових прийомів і дій: 60
 стройове положення;
№ Що перевіряється Час,
п/п хв
 стройовий крок;
 повороти на місці та під час руху;
 виконання військового вітання;
 підхід до начальника та відхід від нього;
 стройові прийоми зі зброєю;
 вихід зі строю та повернення у стрій;
 знімання (надівання) головного убору;
 дії за командою “Вільно”
Перевірка знань положень Стройового статуту Збройних Сил
України та знання офіцерами методики навчання.
4 Перевірка стройової злагодженості підрозділів:
 дії відділень, взводів і роти у похідному і розгорнутому 20
строю, перешикування підрозділів на місці та під час
руху;
 дії взводів (роти) біля машин і на машинах;
 виконання стройових пісень;
 проходження урочистим маршем у пішому порядку
5 Підведення підсумків за результатами контрольного заняття 5

Командир 1 мб _______________________________________
(військове звання, підпис)

Примітки : 1. Кожна рота повинна мати засвідчені списки особового складу,

штатно-посадову книгу, журнали обліку бойової підготовки (взводів,
роти), шаблони (лінійки) для перевірки розміщення знаків відмінності.
2.У роті перевіряється виконання всіх вивчених стройових прийомів,
викладених у розділах 2, 3, 4 Стройового статуту, а кожний
військовослужбовець виконує ті прийоми, які призначає перевіряючий.
3. Техніка, призначена для перевірки дій підрозділів на машинах,
заздалегідь виводиться і встановлюється на обладнаній площадці.
4. При визначенні оцінки за стройову злагодженість враховуються
оцінки, отримані ротою на стройовому огляді частини за виконання
стройової пісні та проходження урочистим маршем.
 Додаток 3

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир 1 мсв __________________

________________________________
(військове звання, підпис)

“______” _______________2001 р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ
проведення заняття
із стройової підготовки з 1-м відділенням 1 мв
(варіант)

Тема: Стройові прийоми та рух без зброї.

Заняття: Рух стройовим кроком.
Навчальна мета:
1. Навчити особовий склад рухатися стройовим кроком.
2. Удосконалити виконання поворотів на місці.
Час: 1 година.
Місце: стройовий плац.
Форма одягу: повсякденна для строю.
Керівництва і посібники:
1.Стройовий статут Збройних Сил України.
2. Посібник “Методика стройової підготовки”.

Хід заняття
№ Зміст заняття Час, Дії керівника і тих, хто
п/п хв навчається
1 Шикування на заняття і вихід 3 Оголошую тему, мету заняття
до місця занять і навчальні питання
2 Тренування у поворотах на За командою командира
місці: праворуч, ліворуч, 7 взводу приступаю до тре-
кругом нувань у поворотах на місці

відпрацьованих на минулому
занятті; попередньо розмикаю
відділення на чотири кроки
3 Вивчення нового прийому – рух 35 Після показу командиром
стройовим кроком: взводу правил руху стройовим
кроком веду відділення на
вказане місце для занять
а) рух стройовим кроком за 25 Навчаю рухатися стройовим
розподілом кроком за розподілом у
розімкнутому строю.
Знаходячись всередині
стройової площадки, подаю
команди, всі військово-
службовці відділення
виконують вправу. Якщо
допущена загальна помилка,
зупиняю відділення і показую
як її виправити. Якщо
помилку зробив один
військовослужбовець,
відводжу його ліворуч на один
крок від напряму руху, стаю
поруч з ним і на ходу
виправляю помилку. Решта
військовослужбовців
продовжують самостійно
виконувати вправу. Особливу
увагу звертаю на правильне
положення корпусу,
правильний винос ноги і рухи
руками. За командою
командира роти організовую
тренування у русі стройовим
кроком під барабан
 б) рух стройовим кроком в
цілому
4 Розбір занять
Командир 1-го відділення _______________________________________
(військове звання, підпис)
10 За моєю командою відділення
відпрацьовує рух стройовим
кроком у сповільненому темпі
на свій рахунок з темпом 60-
70 кроків за хвилину і з
постійним збільшенням його
до 110-120 кроків за хвилину.
У ході відпрацювання стройо-
вого кроку слідкую за
правильним рухом
військовослужбовців, помічені
недоліки виправляю на місці.
На завершення проводжу
змагання на кращий рух
стройовим кроком
5 Підводжу підсумки, вказую на
недоліки окремих
військовослужбовців. Даю
завдання щодо підготовки до
чергового заняття. Потім
відділення бере участь у
розборі заняття командиром
взводу і командиром роти
 Додаток 4

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир 1 мср _________________

________________________________
(військове звання, підпис)

“______” ___________________ 2007р.

ПЛАН-КОНСПЕКТ
проведення заняття із стройової підготовки з 1 мв
(варіант)

Тема: Строї підрозділів у пішому порядку.

Заняття: Розгорнутий і похідний строї взводу.

Навчальна мета:
1. Добитися злагодженості дій у складі взводу.
2. Удосконалити навики з виконання стройових прийомів.
Час: 1 година.
Місце: стройовий плац.
Форма одягу: повсякденна для строю.
Керівництва і посібники:
1.Стройовий статут Збройних Сил України.
2. Посібник “Методика стройової підготовки”.
 Хід заняття
№ Зміст заняття
п/п
1 Висування на плац
2 Шикування взводу
розгорнутий стрій:
а) одношеренговий;
б) двошеренговий
3 Шикування взводу в похідний
стрій:
а) в колону по одному;
б) в колону по два;
в) в колону по три
4 Перешикування взводу:
з розгорнутого одношерен-
гового строю в колону по
одному і навпаки;
з розгорнутого двошеренгового
строю в колону по два;
з розгорнутого двошеренгового
строю в колону по одному;
з розгорнутого одношерен-
гового строю в колону по два;
з розгорнутого двошеренгового
строю в колону по три;
з колони по три в колону по
одному і навпаки
5 Розбір занять
Командир 1 мв ______________________________________
(військове звання, підпис)
Час, Дії керівника і тих, хто
хв навчається
3 Треную рухатися стройовим
кроком
в 5 Командую: “Взвод, в одну
(дві) шеренги – СТАВАЙ”.
Вказую місця відділень і
військовослужбовців у строю
та порядок шикування
Командую: “ Взвод, в колону
5 по одному (по два, три,
чотири) – СТАВАЙ”. Вказую
місця відділень в строю і
порядок шикування
32 Нагадую про переміщення
командирів відділень на
півкроку праворуч, ліворуч.
Командую: “Взвод, право-
РУЧ”, “На ре-МІНЬ”, “В
колону по одному (по два)
кроком – РУШ”.
Спільно з командиром 1-го
відділення показую дії перших
і других номерів.
Командую: “Взвод, право-
РУЧ”, “На ре-МІНЬ”, “В
колону по три кроком –
РУШ”.
Командую: ”Взвод, на ре-
МІНЬ”, “В колону по одному
по три) кроком – РУШ”.
Командую: “Взвод, в колону
по два кроком – РУШ”
5 Підводжу підсумки. Відмічаю
краще відділення і
військовослужбовців, які
відзначились. Даю вказівки з
підготовки до чергового
заняття. Потім взвод бере
участь у розборі заняття
командиром роти
 Додаток 5

ОБЛАДНАННЯ СТРОЙОВОГО ПЛАЦУ

Стройовий плац військової частини (військово-навчального закладу)

призначений для проведення:
занять із стройової підготовки;
занять з підготовки особового складу до параду і проведення тренувань
з підрозділами, призначеними у почесні варти;
змагань за кращий підрозділ із стройової підготовки;
ранкової фізичної зарядки;
загальних батальйонних і полкових вечірніх перевірок;
розводів варт, перевірки команд, нарядів від частини, а також
особового складу, який звільняється із розташування частини;
мітингів та військових ритуалів;
шикування особового складу перед виходом на заняття.
Місце розташування стройового плацу визначається під час розробки
генерального плану військового містечка.

Обладнання:
1 – стройова площадка; 2 – стенд із малюнками зі Стройового статуту;
3 – дзеркало; 4 – місця для лінійних; 5 – трибуна; 6 – лінія для шикування;
7 – флагшток; 8 – площадка для відпрацювання дій біля машин і на машинах;
9 – місця для чищення взуття та куріння

Мал. 1. Стройовий плац

 Для проведення занять з одиночної стройової підготовки уся площа
плацу розбивається на стройові площадки. Такі площадки дозволяють більш
якісно відпрацьовувати численні прийоми: стройовий крок, повороти на
місці та під час руху, підхід до начальника і відхід від нього і т.д.
Стройова площадка розміром 8 х 16 м розрахована на проведення
занять у складі відділення. Стройові площадки підготовляються рівномірно
на всій площі плацу. Крім стройових площадок, на плацу виділяється смуга
для проходження підрозділів урочистим маршем.

- відпрацювання стройового положення і поворотів на місці

- відпрацювання поворотів під час руху
- виконання військового вітання
- відпрацювання стройового кроку

Мал. 2. Стройова площадка

Лінія проходження правофлангових наноситься на відстані 5-8 м від

трибуни, на один крок від неї позначаються місця для лінійних на 10-15 м
один від одного.
Усі лінії на плацу наносяться білою фарбою (розведеним вапном).
На стройовому плацу встановлюються стенди, на яких мають бути
посібники, плакати, малюнки із Стройового статуту, витяги з малюнками із
правил носіння військової форми одягу.
На плацу також повинні бути дзеркала, трибуна, флагшток, місця для
чищення взуття та куріння.
Кожний стройовий плац повинен бути добре освітлений і
радіофікований.
Поруч з плацом обладнується площадка для відпрацювання дій
особового складу на машинах.
 Покриття плаців повинно здійснюватися з урахуванням
гідрометеорологічних умов кожної кліматичної зони. При цьому
враховуються всі особливості їх експлуатації. У відповідності з
призначенням плаців їх покриття мають бути достатньо гладкими і міцними,
допускати мийку і нанесення на поверхню необхідних розміток.
Основним типом покриття плаців, що відповідають умовам
експлуатації, є асфальтове покриття.
В окремих випадках за необхідності можуть застосовуватися й інші
типи покриттів, як наприклад, цементобетон, збірні залізобетонні та бетонні
плити, піщано (грунто)-гравійне покриття.