ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ

Найпоширеніші забруднювачі ґрунтів, що впливають на фізичні та

хімічні процеси, ріст і розвиток рослин, функціонування наземних і водних
екосистем, — мінеральні добрива,нафтопродукти, важкі метали,
радіонукліди, пестициди.
Деякі з них цілеспрямовано вносить людина для забезпечення
родючості ґрунту чи з метою захисту рослин. Без урахування доз,
кліматичних умов, типу ґрунту це може спричинити їх накопичення,
пригнічення життєдіяльності рослин і ґрунтової фауни, передавання по
ланцюгах живлення та несприятливий вплив на здоров’я людини.
МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА.
Для компенсації втрат мінеральних речовин ґрунтом із зібраним урожаєм і
підтримання родючості земель вносять добрива (Нітрогенові, фосфорні та
калійні). Вносячи добрива, не завжди враховують хімічний склад ґрунту,
агротехніку культури, терміни та норми внесення, що призводить до
накопичення їх у ґрунті та рослинах, надходження у поверхневі води зі
стоком. Нітрогенові та фосфорні добрива сприяють фіксації Нітрогену,
активують діяльність ґрунтових бактерій, актиноміцетів, грибів, які
руйнують рештки рослин і тварин, формуючи гумус. Крім того, добрива
часто містять важкі метали та радіонукліди.
1 т суперфосфату містить 0,7—0,9 кг Плюмбуму, невеликі кількості
радіоактивних елементів — Урану, Радію, Торію, 0,3 кг Кадмію.
ПЕСТИЦИДИ.
Це збірна назва засобів для боротьби з бур’янами, шкідниками, грибними
захворюваннями сільськогосподарських культур тощо. Деякі речовини
використовують для одночасного дозрівання врожаю, скидання листя перед
збиранням (дефоліанти). Найбільше їх потребує вирощування рису,
винограду, а також зернових і овочевих культур на зрошуваних землях.
Окремі пестициди стійкі в довкіллі, здатні до біоакумуляції, токсичні для
людей і тварин (спричинюють отруєння, каліцтва, утворення злоякісних
пухлин).
Незважаючи на пропаганду відмови від пестицидів, їх виробництво зростає.
Експерти ВООЗ вважають, що, попри концентрування пестицидів
(використання упродовж 40 років хлорорганічних (ДДТ, гексахлоран) і 30
років фосфорорганічних),кількість хворих на рак не збільшилася і вплив
пестицидів менший, ніж стресів, смогу, вихлопів автотранспорту,
спалювання сміття.
ВАЖКІ МЕТАЛИ
— умовна назва металів, які мають щільність понад 6 г/см3, відносну атомну
масу понад 50 да, більшість з яких токсична. Джерела надходження важких
металів у ґрунти: відкритий видобуток корисних копалин; викиди
металургійних заводів, хімічних підприємств, сміттєспалювальних фабрик,
ТЕС, звалищ відходів; атмосферні опади, пожежі тощо.
Поблизу гірничо-металургійних комбінатів у радіусі 5 км спостерігається
висока забрудненість ґрунтів важкими металами, у радіусі 20—50 км —
менша. Іноді виникають «технологічні пустелі», позбавлені гумусу та
рослинності, значною мірою еродовані. Навколо великих ТЕС
забруднення відбувається в радіусі 10—20 км. Важкі метали вимиваються і з
відвалів золи та шлаків ТЕС. Значно забруднені ґрунти поблизу пожвавлених
автомагістралей (особливо Плюмбумом, що входить до складу палива).
Важкі метали у ґрунті можуть:
- утворювати малорухливі форми у вигляді малорозчинних сполук;
- зв’язуватися у стійкі розчинні комплекси з численними органічними
лігандами, зокрема гуміновими та фульвокислотами;
- мігрувати у вигляді розчинних сполук;
- накопичуватися в рослинах і передаватися ланцюгами живлення;
- поглинатися ґрунтово-поглинальним комплексом;
- потрапляти в організм ґрунтових мешканців.
Рослини мають різну стійкість до важких металів. Окремі види здатні
накопичувати значні їх кількості, виступаючи в ролі геоіндикаторів. Цю
здатність використовують і для очищення ґрунтів від катіонів важких
металів. Важкі метали впливають і на ґрунтову біоту, порушуючи існуючу
рівновагу між видами внаслідок їх різної чутливості до забруднення ґрунту.
Найстійкіші до важких металів целюлозолітичні бактерії та мікроскопічні
гриби.
НАФТОПРОДУКТИ І НАФТА
потрапляють у ґрунти:
- під час видобутку нафти та природного газу;
- у разі аварій нафтопроводів;
- разом зі стічними водами численних галузей промисловості;
- з атмосферними опадами;
- під час роботи техніки на полях;
- змиванням із поверхні автомагістралей, автомийок і транспортних
підприємств.
Нафта за високих концентрацій ізолює поживні речовини від коренів рослин,
робить ґрунтову масу гідрофобною, у процесі згущування утворює
асфальтоподібну масу на поверхні ґрунту, яка ускладнює обмін газами та
водою між атмосферою та ґрунтом. Через вміст ароматичних і поліциклічних
вуглеводів та інших сполук нафта і нафтопродукти токсичні для ґрунтової
біоти.
Однак у ґрунті є численні бактерії, гриби та інші організми, здатні вибірково
руйнувати ті чи інші компоненти нафти, використовуючи їх як джерело
Карбону для створення біомаси. Нафта з часом руйнується; швидкість цього
процесу різна для різних компонентів.
РАДІОНУКЛІДИ.
Джерела радіоактивних ізотопів у ґрунті:
- розробка родовищ уранових руд;
- випробування ядерної зброї;
- паливно-енергетичний комплекс;
- могильники радіоактивних речовин;
- аварії на АЕС;
- втрати під час переробки уранових руд.
Радіонукліди мігрують як поверхнею ґрунту, так і вглиб. Співвідношення
між шляхами міграції зумовлене кліматичними умовами, сорбційними
властивостями ґрунтів, діяльністю ґрунтових мікроорганізмів, розчинністю
радіонуклідів,ступенем засвоєння рослинами.