Professional Documents
Culture Documents
зно
зно
2
- Ми знаємо, що Бог нагородив Тараса великим талантом. Шевченко не
тільки навчився гарно малювати, а й почав писати вірші, коли ночами, у
вільний від роботи час, ходив у Літній сад змальовувати статуї. Писав він і
про свою нелегку долю, і про красу природи.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма...
- Придивіться уважно до портрета Т. Г. Шевченка, який він? Який у нього
вираз обличчя? Погляд? Чому ви так думаєте? (відповіді дітей)
- Так, дивлячись на його портрет ви обов’язково зустрінетесь з його
сумними очима, в яких затаїлись невиплакані сльози, біль і печаль. Високе чоло
свідчить про високий розум. Ми ніби відчуваємо, як його переповнюють думи.
Про що ж він мріє? (діти висловлюють свої думки)
- За все своє життя написав наш Великий Тарас багато віршів для всіх
поколінь – велику книгу, що називається «Кобзар». І стали вони відомими у
всьому світі. Читають їх і дорослі, і малеча, і не лише українською, а різними
мовами світу. Завдяки Шевченку українською мовою були написані твори, які
мають світове значення. Поет довів, що українська мова варта того, щоб нею
захоплювались, щоб її любили й вивчали. Наш великий земляк оспівав на весь
світ неповторну красу нашої вишневої України, ось послухайте:
«Садок вишневий коло хати»
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
- Кажуть, що Батьківщина для кожного починається від рідного порогу,
рідної оселі. Ми всі живемо у красивих кам’яних будинках. А зараз я пропоную
вам відправитися у віртуальну екскурсію і завітати в оселю, у якій народився і
жив маленький Тарас. Готові? Тоді рушаймо!
- Раніше хати будували з глини та соломи. Дах також вкривали соломою.
Теслярі робили для хат дерев’яні вікна та двері. Обгороджували хати
дерев’яним парканом – тином.
Фізкультпауза
Щоби спорудити добру хату,
Треба глини замісити багато:
Ось так ніжками ми тупцювали (діти тупочуть ногами)
Глину для хатини замішали.
Станемо, малята, столярами
3
Та змайструємо в хаті двері, рами. (присідають і стукають уявним
молотком)
Теплий дах потрібен хаті, діти.
Слід соломою її укрити.(з’єднують кінчиками пальців підняті над
головою руки)
- Погляньте на хату, яка вона? Якого кольору стіни? Як ви гадаєте, чому
саме білого кольору? Так, білий колір в Україні – це символ чистоти,
морального здоров’я та душевної краси. Тому стіни рідної оселі білили білим
кольором. А віконні рами та стіни часто розмальовували, щоб хатина стала ще
красивішою.
- А що це за чудові квіти? Так, біля хати завжди був квітник і садочок. У
ньому вишні, черешні, яблуні і груші, кущі порічок, чорної смородини, малини.
Під вікнами росли і пишний бузок, і духмяний жасмин, височіли мальви,
поверталися за сонечком соняхи. На город розкошували гарбузи, картопля,
квасоля, зелена цибуля і огірочки, червоніли помідори, пшениця та багато
іншого.
- А біля ваших будинків ростуть квіти? Які саме?
- Давайте зазирнемо всередину. Як ви гадаєте, всередині сучасні будинки
відрізняються від хати в якій жив Шевченко? (відповіді дітей)
- Давайте розглянемо інтер’єр української хатини – мазанки. Частіше
українська хата складалась із трьох частин. Мала сіни – це вхідна кімната,
комору – де зберігали харчі, та основну частину хати – світлу, велику і чисту –
світлицю.
- Діти, як ви гадаєте, що це? Так, у кожній хаті була скриня – різьблена і
розписана квітами. В ній зберігався святковий одяг, рушники та різні коштовні
речі: коралі, намисто, різнокольорові стрічки, віночки, хустки й гроші. Ще із
меблів у хатині були дерев`яні ліжка, лави, стіл. Стіл стояв біля покуття. На
столі – хліб і сіль.
- А це, малята – піч. Як ви гадаєте, для чого вона була потрібна?
- Гордість кожної оселі була піч. Піч – друга мати. Вона нагодує,
обсушить, обігріє. А як смачно пахне від печі стравами, сушеними яблуками,
запашними пирогами.
- Напроти печі - парадний кут. Це місце для образів. Прикрашали образи і
вікна вишиті рушники. Ознакою охайності і працьовитості кожної господині є
прибрана хата, а в ній – вишиті рушники.
- Діти, на вашу думку, посуд у ті чати був такий самий, як і у нас з вами
сьогодні?
4
- Посуд робили із дерева та глини. Якщо посуд був виготовлений з глини,
то він який? А якщо з дерева? З металу, скла? Стояв посуд на миснику. Підлога
була глиняна, застелена ряденцями, які виготовляли вручну господині.
- Пісня звучала в кожній хаті. Вона супроводжувала людей і в радості і у
хвилини туги чи горя. Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов’ю
до людей, до природи, до усього живого. Давайте трішки розімнемося під
пісню, слова до якої написав Тарас Григорович.
Фізкультхвилинка «Тече вода з-під явора»
- Велика любов до свого народу до рідної землі, до краси навколишньої
природи викликала в Шевченка потяг не тільки до складання віршів, а й, як ми
вже дізналися, до малювання. Давайте ми з вами на мить відчуємо себе
художниками й пограємо у гру «Якого кольору вірш». Зараз я буду читати
уривки віршів, а ви повинні придумати, який йому підходить колір,
домовились?
Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою.
Пливе човен по Дунаю
Один за водою. (відповіді дітей)
Тече вода із-за гаю
Та попід горою
Хлюпочуться качаточка
Поміж осокою. (відповіді дітей)
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина. (відповіді дітей)
Сонце заходить
Гори чорніють
Пташечка тихне
Поле німіє. (відповіді дітей)
- Молодці, діти, ви добре впорались з завданням.
- Давно вже не ступає по рідній землі великий Тарас, але він поруч із
нами завжди і всюди: у шепоті трав, у прохолоді дніпрових вод, у співі пташок,
у вічності Всесвіту.
Підсумок заняття. Дидактична гра «Мікрофон»
- Про кого ми сьогодні говорили?
- Чим прославився Тарас Шевченко?
- Як ми вшановуємо його пам'ять?
5
- Чи сподобалась вам хата в якій жили наші предки? Хотіли б
повернутися у давні часи і жити в такій хаті? Чому?