Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 4

Ми отримуємо послуги, купуємо різні товари, продукти харчування, одяг,

зошити для школи, електроніку, послуги мобільного зв’язку, електричну


енергію та багато чого іншого. Усі ці дії є нашою взаємодією в суспільстві у
сфері економічного життя, яка охоплює виробництво благ, обмін ними,
розподіл і споживання. Економіка — це господарська діяльність суспільства,
що включає стосунки виробництва, споживання, обміну та розподілу.
Сучасна економіка складається з різних галузей, таких як промисловість,
сільське господарство, енергетика, будівництво тощо, до яких входять безліч
різних підприємств та організацій. Усі вони створюють певні блага та
послуги, необхідні для задоволення наших потреб, які називаються
споживчими товарами, а також засоби виробництва, без яких було б
неможливим виготовлення споживчих товарів. Це устаткування для заводів і
фабрик, а також сировина, з якої виготовляють різні речі. Будь-яка сфера
економічного життя передбачає наявність певних ресурсів:

матеріальних, грошових, людських, часових. Ці ресурси завжди обмежені:

якщо, скажімо, ви витратили гроші, щоб придбати новий телефон, ви вже не

зможете витратити ці гроші на придбання нової пари взуття. Землю, на якій

побудували житловий будинок, уже неможливо використати, щоб


вирощувати городину. І навіть час, який ви витрачаєте на відеоігри, ви вже
не використаєте для навчання або занять спортом.

Таким чином, у сучасній економіці й виробникам, і споживачам доводиться

весь час приймати рішення в умовах обмежених ресурсів. Ми розмірковуємо,

на що витратити гроші. Виробники вирішують, які товари виробляти зараз,


водночас відмовляючись від вироблення якихось інших товарів. Основна
функція економіки полягає в задоволенні потреб людини, створенні таких
благ, без яких неможливий розвиток суспільства, за умови обмеженості
ресурсів.
Потреби людей задовольняються благами. Благо— це те, що здатне
приносити нам користь або задоволення, що може задовольнити потреби.
Повітря, яким ми дихаємо, гриби та ягоди в лісі, вода в річці — це
безкоштовні блага, які дає нам сама природа. Проте є блага, які є результатом
свідомої діяльності людей, виробництва, проходять через обмін — такі блага
називають економічними. Економіка вивчає саме економічні блага.
Економічні блага можна розділити на матеріальні, що створюються в
результаті матеріального виробництва (їжа, ліки, транспортні засоби тощо), і
нематеріальні, які існують у формі послуг або певного виду діяльності й
створюються в невиробничій сфері (освіта, мистецтво тощо).

Також блага поділяють на приватні (індивідуального споживання) та


суспільні (громадського споживання). Приватне благо споживається
окремою особою або групою, його можна придбати в постачальника або
виробника, сплативши певну суму, а споживання здійснюється на виключній
основі. Споживання однією особою або групою осіб робить неможливим
споживання іншими. Наприклад, якщо ви придбали квиток на концерт, то
тільки ви маєте виключне право зайняти місце, зазначене в цьому квитку.

Суспільні блага зазвичай не виробляються ринковою системою, складаються

з надто великих одиниць, щоб їх міг придбати окремий споживач, та


надаються усім без винятку. Такі блага зазвичай надаються державою
безкоштовно, і не існує ефективного способу виключити людину зі
споживання цих благ. Прикладом такого блага є освітлення вулиць,
національна оборона, маяк. Існують також квазісуспільні блага, які є
безоплатними для певних категорій громадян, наприклад, це музеї або
медичні послуги, проїзд у громадському транспорті.
Основними об’єктами економіки є виробництво, обмін, розподіл та
споживання.

Виробництво — це процес створення економічних благ. Прикладом є робота


заводу, фабрики, ресторан, перукарня.

Кінцевим результатом процесу виробництва є продукт. Споживання


виробленого продукту стає можливим завдяки стосункам обміну та
розподілу.

Обмін — це процес просування продукту від виробника до споживача.


Наприклад, коли ми купуємо товар у магазині, сплачуємо за нього кошти, ми
вступаємо в процес обміну. Оскільки сучасна економічна система є складною
та розгалуженою, обмін у більшості випадків відбувається не безпосередньо
між виробником і споживачем, а через різноманітних посередників:
торговельні кампанії, фізичні й віртуальні магазини роздрібної та гуртової
торгівлі тощо. Налагоджені відносини обміну сприяють більшій
ефективності виробництва, а отже, кращому задоволенню потреб
суспільства.
Споживачі формують попит на товари й послуги, а потім споживають уже
вироблений продукт на ринку товарів і послуг. Виробники отримують
доходи від спожитих продуктів, які потім витрачаються на ресурси для
виробництва. Будь-які економічні стосунки регулюються державою, яка
також стає учасником цих відносин. Саме держава встановлює «правила
гри», запроваджуючи законодавство в економічній сфері. Вона відіграє
важливу функцію в розподілі благ, збираючи податки й потім розподіляючи
державний бюджет, надаючи трансферти (беззворотну допомогу)
громадянам, які цього потребують. Держава виробляє різноманітні товари й
послуги, які не може надати ринок. Також держава і сама виступає як
споживач певних товарів чи послуг, закуповуючи їх у приватних
постачальників.

У сучасній відкритій економіці важлива роль належить також і іноземним


державам. У випадку експорту й імпорту вони виступають як споживачі або
постачальники. Їх участь у виробленні міжнародної політики та роботі
міжнародних організацій впливають також і на внутрішній ринок будь-якої
країни з відкритою економікою.

Таким чином, економічна сфера тісно пов’язана із суспільною сферою життя


людини. У сучасних умовах важливо, щоб економіка працювала на
підвищення загального добробуту населення. Економіка має бути соціально
спрямованою, тобто враховувати інтереси всіх верств населення.

You might also like