ВКДП 7 0001.01 Керівництво зі стрілецької справи. Приведення до норм бою

ВКДП 7-00(01).
01
КЕРІВНИЦТВО
ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ СПРАВИ
ПЕРЕВІРКА БОЮ, ПРИВЕДЕННЯ ДО

НОРМАЛЬНОГО БОЮ
СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ, ОЗБРОЄННЯ
БОЙОВИХ МАШИН
ТА ВИВІРКИ ЇХ ПРИЦІЛІВ
ЛИСТОПАД 2019
ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
обмежень для розповсюдження немає.
УПРАВЛІННЯ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ КОМАНДУВАННЯ
СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ СПІЛЬНО З
НАЦІОНАЛЬНОЮ АКАДЕМІЄЮ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ
ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО ТА ЦЕНТРОМ
ОПЕРАТИВНИХ СТАНДАРТІВ І МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
1
1
Прим. №__
ВКДП 7-00(01).01
КЕРІВНИЦТВО
ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ СПРАВИ
ПЕРЕВІРКА БОЮ, ПРИВЕДЕННЯ

ДО НОРМАЛЬНОГО БОЮ
СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ, ОЗБРОЄННЯ
БОЙОВИХ МАШИН
ТА ВИВІРКИ ЇХ ПРИЦІЛІВ
Військова керівна ЛИСТОПАД 2019

деталізована ОБМЕЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
публікація обмежень для розповсюдження немає.
командирам КОМАНДУВАННЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ
(військовос- СИЛ УКРАЇНИ СПІЛЬНО З НАЦІОНАЛЬНОЮ
лужбовцям) АКАДЕМІЄЮ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ
загального ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО ТА ЦЕНТРОМ
застосування з ОПЕРАТИВНИХ СТАНДАРТІВ І МЕТОДИКИ
вогневої підготовки ПІДГОТОВКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
2
ПЕРЕДМОВА
Ця військова керівна деталізована публікація (далі – Керівництво)

розроблена в управлінні бойової підготовки Командування Сухопутних військ
Збройних Сил України спільно з Національною академією сухопутних військ
імені гетьмана Петра Сагайдачного та Центром оперативних стандартів і
методики підготовки Збройних Сил України.
Керівництво відпрацьовано науковим співробітником науково-дослідного
відділу (підготовки військ) Наукового центру Сухопутних військ працівником
Збройних Сил України Радзіковським Сергієм Анатолійовичем
(керівник розробки).
Керівництво передбачено для застосування, як додатковий методичний
матеріал з підготовки особового складу військових частин (підрозділів)
Збройних Сил України під час перевірки бою, приведення до нормального бою
стрілецької зброї, озброєння бойових машин та вивірки їх прицілів.
Усі питання, що стосуються цього Керівництва направляти до управління
бойової підготовки Командування Сухопутних військ
Збройних Сил України на адресу: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська 19,
Командування Сухопутних військ ЗС України, або ubp@ksv.dod.ua.
3
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 2
ВСТУП 7
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ 8
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 9
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ БОЮ,
ПРИВЕДЕННЯ ДО НОРМАЛЬНОГО БОЮ СТРІЛЕЦЬКОЇ
1 11
ЗБРОЇ, ОЗБРОЄННЯ БОЙОВИХ МАШИН ТА ВИВІРКИ ЇХ
ПРИЦІЛІВ
Організація перевірки бою та вивірки прицілів зброї, перелік
1.1 11
звітної документації
Порядок відбору військовослужбовців, яких залучають для
1.2 13
приведення зброї до нормального бою
ПЕРЕВІРКА БОЮ ТА ПРИВЕДЕННЯ ДО НОРМАЛЬНОГО
2 БОЮ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ТА ОЗБРОЄННЯ БОЙОВИХ 14
МАШИН, ВИВІРКА ПРИЦІЛІВ
Перевірка бою 9-мм пістолета Макарова та приведення
2.1 14
його до нормального бою
Перевірка бою 9-мм автоматичного пістолета Стєчкіна та
2.2 16
приведення його до нормального бою
Перевірка бою 7,62-мм пістолета Тульського Токарєва та
2.3 17
Перевірка бою автомата АК-74, кулемета РКК-74 та
2.4 19
приведення їх до нормального бою
2.4.1 Перевірка бою 20
2.4.2 Приведення до нормального бою 22
7,62-мм АКМ (АКМС) з пристроєм для безшумної стрільби
2.4.3 23
(ПБС)
Вивірка нічного стрілецького прицілу уніфікований
2.4.4 (НСПУ), перевірка бою та приведення нормального бою 24
автомата (кулемета) з прицілом НСПУ
Перевірка бою снайперської гвинтівки Драгунова і
2.5 25
приведення її до нормального бою
2.5.1 Перевірка бою гвинтівки 26
2.5.2 Приведення гвинтівки до нормального бою 27
2.5.3 Вивірка оптичного прицілу 27
Перевірка бою та приведення до нормального бою сучасних
2.6 снайперських гвинтівок 7,62-мм “Форт-301” та 28
12,7-мм СГМ-12,7
Приведення 7,62 мм снайперської гвинтівки “Форт-301” до
2.6.1 28
нормального бою з відкритим прицілом
Приведення гвинтівки до нормального бою з оптичним
2.6.2 30
прицілом
4
Приведення до нормального бою 12,7-мм

2.6.3 32
великокаліберної снайперської гвинтівки СГМ-12,7
Перевірка бою та приведення до нормального бою
2.7 33
обладнаної оптичними засобами 7,62мм гвинтівки “Мосіна”
Перевірка бою 7,62-мм кулемета КК, ККТ і приведення
2.8 36
Перевірка бою кулеметів КК, ККМ, ККС, ККМС, ККБ і
2.8.1 37
ККМБ
Приведення до нормального бою кулеметів КК, ККМ, ККС,
2.8.2 39
ККМС, ККБ і ККМБ
2.8.3 40
спареного кулемета ККТ
2.8.4. 42
неспареного кулемета ККТ
Перевірка бою 12,7-мм кулемета НСВ “Утес” і
2.9 42
2.9.1 Перевірка бою кулемета 43
2.9.2 Приведення кулемета до нормального бою 45
2.9.3 Вивірка механічного прицілу 45
Вивірка ЗКУ, приведення зенітного кулемета,
2.9.4 46
встановленого на бойовій машині до нормального бою
2.9.5 Вивірка зенітного кулемета “Утес” з прицілом ПЗУ-5 46
Перевірка бою 12,7-мм кулемета Деґтярьова-Шпагіна
2.10 крупнокаліберного (ДШК) і приведення його до 48
нормального бою
2.10.1 Перевірка бою кулемета з комплектним стволом 49
Вивірка прицільних пристроїв гранатомета РПГ-7,
2.11 51
РПГ-7В
2.12 Вивірка прицільних пристроїв гранатомета АГС-17 54
Вивірка прицілів ПГОК-9, ПГН-9 та приведення до
2.13 56
нормального бою СПГ-9
Перевірка бою гранатомета ГП-25 та приведення його до
2.14 60
Вивірка 14,5-мм кулемета крупнокаліберного
Володимирова танкового (ККВТ) і прицілу, перевірка
2.15 61
бою та приведення до нормального бою озброєння
БТР-60 ПБ, 70, 80; БРДМ-2
2.15.1 Вивірка 14,5-мм кулемета ККВТ та прицілу 63
Перевірка бою 14,5-мм кулемета ККВТ та приведення
2.15.2 63
2.15.3 65
спареного 7,62-мм кулемета ККТ
5
Вивірка прицілів БТР-3Е, БТР-4Е та приведення їх

2.16 66
озброєння до нормального бою
2.16.1 Вивірка прицільної і далекомірної марки 66
2.16.2 Перевірка бою зброї 69
2.16.3 70
30-мм автоматичної гармати ЗТМ-1
2.16.4 73
спареного з гарматою кулемета КТ-7,62
2.16.5 спареного з гарматою автоматичного гранатомета КБА- 75
117
2.16.6 Вивірка протитанкового ракетного комплексу (ПТРК) 78
Вивірка прицілів БМП-1 1ПН22М2 (БПК-1-42) та
2.17 приведення 73-мм гармати 2А28, спареного 7,62-мм 81
кулемета ККТ до нормального бою
Вивірка прицілу 1ПН22М2 (БПК-1-42) та спареного
2.17.1 81
кулемета по вивірочній мішені
Перевірка бою та приведення озброєння БМП-1 до
2.17.2 84
Вивірка прицілів БМП-2 БПК-2-42 (БПК-1-42) та 1ПЗ-3
2.18 та приведення 30 мм гармати 2А42 та спареного 7,62-мм 86
кулемета ККТ до нормального бою
2.18.1 Перевірка бою зброї 86
2.18.2 88
гармати 2А42
Перевірка узгодження вісі каналу стволу та лінії
2.18.3 90
прицілювання по мішені для пристрілювання
Перевірка бою та приведення до нормального бою гармати
2.18.4 91
2А42 з вимкнутим стабілізатором озброєння
2.18.5 Перевірка бою гармати 2А42 у стабілізованому режимі 93
2.18.6 Узгодження прицілів БПК-2-42 (БПК-1-42) і 1ПЗ-3 94
2.18.7 95
кулемета ККТ
2.18.8 Складання контрольної мішені 97
Контроль відновлення нормального бою по контрольній
2.18.9 98
мішені
Підготовка озброєння танку до стрільби штатним
2.19 артилерійським пострілом та приведення його до 98
2.19.1 Вивірення, пристрілка та перевірка бою 99
Порядок вивірення нульової лінії прицілювання по
2.19.2 100
віддаленій точці
Узгодження (юстирування) оптичної вісі прожектора з
2.19.3 102
лінією бачення
6
2.19.4 Фокусування прожекторів Л2АГМ (Л4А) 102

2.19.5 Вивірення зенітного кулемета НСВТ з прицілом ПЗУ 103
2.19.6 Порядок перевірки боєм танкових гармат 103
Приведення до нормального бою спареного з гарматою
2.19.7 106
кулемета
Перевірка боєм та приведення до нормального бою
2.19.8 107
зенітної кулеметної установки
Приведення вкладного ствола 2Х35 до нормального
2.19.9 108
бою
Додатки:
Зразок оформлення перевірочної мішені для стрілецької
1 109
зброї
Акт перевірки технічного стану техніки та озброєння,
2 засобів зв’язку та їх готовності до виконання стрільб 111
штатним артилерійським пострілом
3 Зразки оформлення пристрілочних мішеней для БТР 113
4 Зразки оформлення пристрілочних мішеней для БМП-2 114
5 Зразки оформлення пристрілочних мішеней для Т-64 115
Відомість керівника стрільби під час перевірки боєм
6 танкових гармат (пристрілки вкладних стволів) та 117
спарених кулеметів
Відомість керівника стрільби під час перевірки бою
7 118
гармат бойових машин та спарених кулеметів
Нормативи з перевірки бою та приведення зброї до
8 119
Нормативи для приведення зброї з нічним прицілом до
9 120
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ) 121
ДЛЯ ЗАМІТОК 122
7
ВСТУП
Керівництво з перевірки бою, приведення до нормального бою стрілецької

зброї, озброєння бойових машин та вивірки їх прицілів встановлює загальний
порядок перевірки бою зброї та приведення її до нормального бою, а також
визначають процедуру відбору військовослужбовців, яких залучають для
приведення зброї до нормального бою та вивірки її прицілів.
Керівництвом передбачені єдині правила оформлення звітної документації
з перевірки бою та приведення зброї, озброєння бойових машин до нормального
бою.
8
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Перевірка бою – це виявлення відповідності розсіювання точок влучень й

положення середньої точки влучення встановленим нормам. Ці норми
вказуються для кожного виду зброї у відповідних настановах, керівництвах,
технічних описах.
Приведення зброї до нормального бою – це механічна зміна положення
мушки (корпусу) зброї, для виведення реальної середньої точки влучень (СТВ)
на мінімальну допустиму величину відхилень від положення теоретичної
контрольної точки влучень (КТ).
Вивірка оптичного прицілу – це вивід (виведення) оптичної осі прицілу
на поздовжню вісь ствола зразка зброї на встановлену відстань.
Юстирування (від німецького “вивіряти”) – це перевірка та
налагодження приладів, механізмів для встановлення правильності взаємодії та
розташування деталей і вузлів (здебільшого застосовується в електричних та
оптико-механічних приладах і механізмах).
9
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
Скорочення та
умовні Повне словосполучення та поняття, що скорочуються
позначення
1 2
АГС Автоматичний гранатомет станковий
АК Автомат Калашникова
АПС Автоматичний пістолет Стєчкіна
БМП Бойова машина піхоти
БРДМ Броньована розвідувально-дозорна машина
БТР Бронетранспортер
ВН Вертикальне наведення
ГН Горизонтальне наведення
ГП Гранатомет підствольний
ДАК Далекомірний артилерійський комплект
ДШК Деґтярьова-Шпагіна крупнокаліберний
ЗІП Запасні частини, інструмент і приладдя
ЗКУ Зенітна кулеметна установка
КВМ Контрольно-вивірочна мішень
КК Кулемет Калашникова
ККБ Кулемет Калашникова бронетранспортерний
ККВТ Крупнокаліберний кулемет Володимирова танковий
ККМ Кулемет Калашникова модернізований
ККС Кулемет Калашникова станковий
ККТ Кулемет Калашникова танковий
КТ Контрольна точка
ЛПР Лазерний прилад розвідки
Лінія НПрРН Лінія наведення прицілу роздільного наведення на мішені
НСВТ Нікітін, Соколов, Волков танковий
НСПУ Нічний стрілецький приціл уніфікований
ОЕМ Оптико-електронний модуль
ПОГ Постріл осколковий гранатометний
ПТРК Протитанковий ракетний комплекс
ПУС Пристрій для учбової стрільби
РКК Ручний кулемет Калашникова
РПГ Ручний протитанковий гранатомет
СГД Снайперська гвинтівка Драгунова
СГМ Снайперська гвинтівка модернізована
10
СПГ Станковий протитанковий гранатомет

СТВ Середня точка влучення
ТБО Танковий балістичний обчислювач
ТВ Трубка вивірення
т.д. Тисячна дальності
ТНГр Точка наведення гранатомету
ТНГ Точка наведення гармати
ТНМехПр Точка наведення механічного прицілу
ТННПр Точка наведення нічного прицілу
ТНОПр Точка наведення оптичного прицілу
ТНПр Точка наведення прицілу
ТП Точка прицілювання
ТПН Танковий приціл нічний
ТТ Тульський Токарєва
ТХП Трубка холодного пристрілювання
ЦГС Центр групування снарядів
11
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ БОЮ,

ПРИВЕДЕННЯ ДО НОРМАЛЬНОГО БОЮ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ,
ОЗБРОЄННЯ БОЙОВИХ МАШИН ТА ВИВІРКИ ЇХ ПРИЦІЛІВ
Одним із суттєвих факторів, що впливають на результати стрільби, а в

цілому й на бойову готовність підрозділів, є якість перевірки бою зброї та
приведення її до нормального бою.
Уся зброя, яка є в підрозділах, повинна завжди бути приведена до
нормального бою та мати вивірені приціли.
1.1. Організація перевірки бою та вивірки прицілів зброї, перелік

звітної документації
Перевірка бою, вивірка прицілів стрілецької зброї, озброєння бойових

машин проводиться:
а) під час надходження зразків стрілецької зброї та бойових машин у
підрозділ;
б) після ремонту або заміни частин стрілецької зброї, гармат (кулеметів)
бойових машин, їх окремих частин (механізмів), штатних трубок холодного
пристрілювання, які можуть впливати на їх бій;
в) у разі виявлення під час стрільби відхилень середньої точки влучення
(далі – СТВ) або розсіювання куль (снарядів), які не відповідають вимогам
нормального бою стрілецької зброї, озброєння бойових машин.
У бойовій обстановці треба використовувати всі можливості для періодичної
перевірки бою стрілецької зброї і приведення її до нормального бою.
Крім того, вивірку прицілів рекомендується робити перед кожною стрільбою.
Перед проведенням занять з виконання вправ стрільб повинні бути
виконані всі операції щодо підготовки стрілецької зброї та бойових машинах до
стрільби у суворій відповідності до експлуатаційно-технічної документації, при
цьому особливу увагу приділити вивірці та приведенню зброї до нормального
бою.
Стрільба зі зброї, не приведеної до нормального бою, і з не вивіреними
прицілами заборонена, оскільки це призводить не тільки до низьких результатів
стрільб, але й завдає великої шкоди особовому складу, викликаючи в нього
невпевненість у можливостях своєї зброї. У ході перевірки бою та приведення
зброї до нормального бою потрібно складати звітну документацію, зразки якої
наведено в додатках до цього Керівництва.
До звітної документації з перевірки бою та приведення зброї до
нормального бою належать:
1) відомість керівника стрільби під час перевірки боєм танкових гармат
(пристрілки вкладних стволів), гармат бойових машин та спарених кулеметів;
2) акти технічного стану техніки (озброєння, зброї);
12
3) мішені, по яких проводилося приведення до нормального бою озброєння

БМ (зброї), для стрілецької зброї – перевірочні мішені;
4) звітно-перевірочна картка гармати 2А42 та кулемета ККТ (вноситься у
формуляр бойової машини);
5) картка якісного стану автомата, карабіна, пістолета, формуляр кулемета,
снайперської гвинтівки.
ЗАПАМЯТАЙТЕ! Після ремонту або заміни частин стрілецької зброї,
гармат (кулеметів) бойових машин, їх окремих частин (механізмів), штатних
трубок холодного пристрілювання, які можуть впливати на їх бій, звітно-
перевірочні картки у формулярах бойових машин та картки якісного стану
автоматів, карабінів, пістолетів замінити новими, записи у формулярах
кулеметів, снайперських гвинтівок оновити.
За якість робіт і правильне складання звітної документації відповідає
командир роти.
Звітну документацію з перевірки бою та приведення зброї до нормального
бою зберігати у командира роти, а під час проведення стрільб повинна бути на
дільничному пункті управління військового стрільбища (директриси бойових
машин).
Перед перевіркою бою зброї та вивіркою прицілів потрібно ретельно
оглянути зброю, приціли та, якщо необхідно, відремонтувати їх приладами й
інструментом тільки з комплекту запасних частин кожного зразка зброї
(групового комплекту).
Заборонено вносити механічні зміни в штатну конструкцію зразка зброї,
які можуть вплинути на якісну роботу автоматики, подавання боєприпасів та
працездатності оптичних приладів, якщо це не передбачено відповідними
настановами та інструкціями для кожного виду зброї.
УВАГА! Перевірку бою та приведення зброї до нормального бою
організовує командир підрозділу за ясної, безвітряної погоди (швидкість вітру
не більше 5 м/с, температура від 15 °С до 20 °С), у закритому тирі або на
захищеній від вітру ділянці стрільбища (директрисі, вогневому містечку) при
нормальному освітленні.
У ясну погоду прицільні пристосування повинні бути укриті (парасолями,
навісами) від прямих сонячних променів (не повинні блищати), оскільки
відблиск будь-якої з боків мушки та прорізі прицілу ускладнює прицілювання й
внаслідок цього збільшується розсіювання куль; крім того відбувається
відхилення куль у бік, протилежний тому, звідки падає світло (наприклад, при
освітленні праворуч на лівий бік).
На нічних прицілах повинні бути встановлені діафрагми.
13
1.2. Порядок відбору військовослужбовців, яких залучають для

приведення зброї до нормального бою
Прямі начальники до командира частини включно зобов’язані стежити за

точним дотриманням правил перевірки бою зброї (вивірки прицілів) та
приведення його до нормального бою.
Для приведення зброї до нормального бою необхідно відбирати офіцерів,
сержантів і солдатів, які показали найкращі та стійкі результати виконання вправ
навчальних стрільб. Для стрільби, під час відбору цієї категорії, вибирати по
одному зразку кожного виду зброї, яка приведена до нормального бою та має
найкращу кучність бою й найменше відхилення СТВ від контрольної точки
(далі – КТ).
Стрільбу під час відбору визначеної категорії проводити за правилами
перевірки бою зброї і приведення її до нормального бою (для кожного виду
зброї).
З метою створення однакових умов і виявлення стрільців, що мають
індивідуальні особливості стрільби, особи, з яких буде відібрано
військовослужбовців для приведення зброї до нормального бою за кожним
видом зброї, проводять стрільбу по черзі з одного і того самого зразка зброї
(кожен по своїй мішені) та після закінчення стрільби до мішеней не
допускаються.
У тих випадках, коли стрілець внаслідок індивідуальних особливостей має
під час стрільби помилку, яка не може бути виправлена наведенням зброї, йому
дозволено приводити зброю до нормального бою особисто.
Також дозволено проводити стрільбу снайперу для приведення до
нормального бою закріпленої за ним зброї.
Щоб не допустити випадкових результатів і не помилитися у відборі тих,
хто приводить зброю до нормального бою, стрільбу потрібно повторити два-
чотири рази й проводити протягом одного дня.
За результатами стрільби кожного стрільця визначаються габарит
розсіювання, положення СТВ і відхилення її від КТ по висоті та бічному
напрямку в кожній стрільбі.
Стрільці, у яких розмір розсіювання та допущені відхилення СТВ від КТ
відповідають правилам перевірки бою зброї, і є кращими порівняно з іншими, в
подальшому проводять приведення зброї до нормального бою для всього
підрозділу.
УВАГА! Під час перевірки бою та приведення зброї до нормального бою в
критому тирі або на захищеній від вітру ділянці стрільбища (директрисі,
вогневому містечку) повинні бути присутні командири відділень і артмайстер
(технік) з необхідним інструментом.
Стрільбу під час перевірки бою озброєння бойових машин і приведення її
до нормального бою необхідно здійснювати штатними екіпажами під
керівництвом командирів, за якими закріплені бойові машини.
14
2. ПЕРЕВІРКА БОЮ ТА ПРИВЕДЕННЯ ДО НОРМАЛЬНОГО БОЮ

СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ТА ОЗБРОЄННЯ БОЙОВИХ МАШИН, ВИВІРКА
ПРИЦІЛІВ
2.1. Перевірка бою 9 мм пістолета Макарова та приведення його до

Перевірку бою пістолета Макарова (далі – ПМ) проводити стрільбою
на 25 м патронами однієї партії.
Стрільбу потрібно вести по чорному колу діаметром 25 см, закріпленому
на щиті заввишки 1 м i завширшки 0,5 м.
Точка прицілювання повинна бути на середині нижнього краю чорного
кола або в його центрі та приблизно на висоті очей того, хто стріляє.
По прямовисній лінії над точкою прицілювання позначати (крейдою,
кольоровим олівцем) нормальне положення середньої точки влучення, яка
повинна бути вище точки прицілювання на 12,5 см або збігатися з нею, якщо
точкою прицілювання буде центр кола. Позначена точка є контрольною.
Перевірку бою пістолета проводити із положення “стоячи” “з руки” або “з
упору” (дерен, набитий тирсою мішок, покладений на який-небудь місцевий
предмет або підставку).
Під час стрільби “з упору” кисть руки з пістолетом повинна бути у
висячому положенні i не торкатися упора.
Для перевірки бою пістолета той, хто пристрілює, проводить підряд чотири
постріли, ретельно й одноманітно прицілюючись. Після закінчення стрільби
оглядають щит i за розташуванням пробоїн визначається кучність бою пістолета
та положення середньої точки влучення.
Кучність бою пістолета вважається нормальною, якщо всі чотири пробоїни
(у крайньому разі три, за наявності однієї, що відхилилася випадково),
уміщуються в коло діаметром 15 см.
При задовільній кучності бою командир визначає середню точку влучення
та вимірює величину відхилення від контрольної точки за допомогою
сантиметрової лінійки. Для зручності вимірювання крізь контрольну точку
проводять (крейдою або кольоровим олівцем) дві лінії – вертикальну та
горизонтальну.
Для визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах
необхідно з’єднати прямою лінією дві будь-які пробоїни, та відстань між ними
поділити навпіл; отриману точку ділення з’єднати з третьою пробоїною, відстань
між ними поділити на три рівних частини; точку ділення, ближню до двох
перших пробоїн, з’єднати з четвертою пробоїною, відстань між ними поділити
на чотири рівних частини. Точка, яка розташована на три ділення від четвертої
пробоїни, буде середньою точкою влучення (рисунок 1).
15
Рисунок 1 – визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах.
При симетричному розташуванні пробоїн середню точку влучення

можливо визначити таким способом:
розташовані поряд пробоїни з’єднати попарно прямими лініями, через
середину обох ліній провести третю лінію та поділити на дві рівні частини, точка
ділення є середньою точкою влучення (рисунок 2, а);
пробоїни з’єднати попарно навхрест прямими лініями, точка
перехрещення цих ліній є середньою точкою влучення (рисунок 2, б).
а б
Умовні познаки:
а – з’єднання поряд розташованих пробоїн попарними прямими лініями;
б – з’єднання пробоїн попарно навхрест прямими лініями.
Рисунок 2 – визначення середньої точки влучення по чотирьох
симетрично розташованих пробоїнах.
Для визначення середньої точки влучення по трьох пробоїнах необхідно

з’єднати дві пробоїни прямою лінією та поділити на дві рівні частини, отриману
точку з’єднати з третьою пробоїною i поділити цю відстань на три частини.
Точка, ближня до двох перших пробоїн, є середньою точкою влучення
(рисунок 3).
Рисунок 3 – визначення середньої точки влучення по трьох пробоїнах.
Визначивши середню точку влучення, командир виміряє величину

відхилення від контрольної точки.
16
Середня точка влучення не повинна відхилятися більше ніж на 5 см від

контрольної точки в будь-якому напрямку. Якщо середня точка влучення
відхилилася від контрольної точки більше ніж на 5 см, то пістолет потрібно
передати техніку зі зброї для відповідного пересування або заміни цілика; цілик
замінюється більш низьким (високим), якщо середня точка влучення виявиться
вище (нижче) контрольної точки; цілик пересувають ліворуч (праворуч), якщо
середня точка влучення виявилася правіше (лівіше) контрольної точки.
Збільшення (зменшення) висоти цілика або переміщення його праворуч
(ліворуч) на 1 мм змінює положення середньої точки влучення у відповідний бік
на 19 см.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Мушку пістолета підпилювати заборонено.
Приведення пістолета до нормального бою вважається закінченим, коли
пістолет як по кучності, так i по середній точці влучення відповідає вимогам
нормального бою.
Після приведення пістолета до нормального бою цілик закріпити за
допомогою керна, стару мітку на цілику зачистити, а замість неї набити нову
мітку.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Зачищати мітки на стінці затвору заборонено.
2.2. Перевірка бою 9-мм автоматичного пістолета Стєчкіна та

9-мм автоматичний пістолет Стєчкіна (далі – АПС) (рисунок 4) прийнятий

на озброєння в 1951 році.
Рисунок 4 – загальний вигляд автоматичного пістолета Стєчкіна

з кобурою-прикладом.
9-мм АПС є особистою зброєю нападу та захисту, призначеною для

ураження противника на відстанях до 200 м.
Перевірку бою пістолета проводити стрільбою на 50 м з встановленням
прицілу на поділку 100, патронами однієї партії. Стрільбу вести по чорному колу
діаметром 25 см, закріпленому на щиті заввишки 1 м i завширшки 0,5 м.
Точка прицілювання повинна бути на середині нижнього краю чорного
кола або в його центрі та приблизно на висоті очей того, хто стріляє. Для
зручності визначення координат СТВ через центр кола проведені два взаємно
17
перпендикулярні діаметри. Точка їх перетинання вказує нормальне положення

СТВ, що повинна бути вище точки прицілювання на 12,5 см або співпадати з
нею, якщо точкою прицілювання буде центр кола. Позначена точка є
контрольною. Допустиме відхилення СТВ від КТ позначається на мішені колом
радіусом 5 см, центр якого суміщений з КТ.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Перевірку бою пістолета здійснювати з положення
“ЛЕЖАЧИ” “З РУКИ” або “З УПОРУ” (дерен, набитий тирсою мішок,
покладений на який-небудь місцевий предмет або підставку) з приєднаною
кобурою-прикладом. Для перевірки бою пістолета той, хто пристрілює,
проводить підряд чотири постріли, ретельно й одноманітно прицілюючись під
середину або в центр чорного кола. Після закінчення стрільби провести огляд
мішені та за розташуванням пробоїн визначити кучність бою пістолета та
положення середньої точки влучення.
Кучність бою пістолета вважається нормальною, якщо всі чотири пробоїни
уміщуються в коло діаметром 15 см.
Особливості приведення до нормального бою 9-мм АПС:
9-мм пістолет Стєчкіна приводити до нормального бою аналогічно тим, які
передбачені для інших зразків пістолетів;
на відміну від більшості пістолетів, для яких відстань ефективного вогню
становить до 50 м, АПС через свої технічні характеристики має суттєві
відмінності у параметрах приведення до нормального бою;
перевірку бою пістолета виконувати стрільбою “лежачи” з приєднаною до
його рукоятки кобурою-прикладом на відстані 50 м при встановленні цілика на
поділку “100”.
При цьому:
відстань від точки прицілювання до КТ становить 13 см;
Кучність бою визначається нормальною, якщо пробоїни вміщуються в
коло діаметром 20 см;
допустиме відхилення середньої точки влучення від контрольної точки не
більше ніж 7 см.
Для поправки виконати відповідне переміщення чи заміну мушки
(в напрямку, куди відхилились влучення), після чого набити нову риску на
мушці.
2.3. Перевірка бою 7,62-мм пістолета Тульського Токарєва та

Перевірку бою 7,62-мм пістолета Тульського Токарєва (далі – ТТ)

виконувати стрільбою на 25 м патронами однієї партії. Стрільбу вести по
чорному колу діаметром 25 см.
Точкою прицілювання (далі – ТП) слугує середина нижнього краю чорного
кола або центр кола. Точка прицілювання повинна знаходитися приблизно на
висоті очей того, хто стріляє.
18
Над точкою прицілювання необхідно позначити нормальне положення

середньої точки влучення (СТВ), яка повинна бути вище точки прицілювання на
12,5 см або збігатися з нею, якщо точкою прицілювання буде центр кола
(центральний бій пістолета) (рисунок 5). Відзначена точка є контрольною (КТ).
Рисунок 5 – визначення точки прицілювання відносно контрольної точки.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Перевірку бою пістолета ТТ виконувати з положення

“СТОЯЧИ” “З РУКИ” (“З ДВОХ РУК”) або “З УПОРА” (дерен, мішок набитий
тирсою), покладеного на підставку, при цьому кисть руки з пістолетом не
повинна торкатися упора.
Для перевірки бою пістолета здійснити підряд чотири постріли, ретельно
й одноманітно прицілюючись. Після стрільби оглянути мішень і по
розташуванню пробоїн визначити кучність бою пістолета і положення СТВ.
Кучність бою пістолета вважати нормальною, якщо всі чотири пробоїни
(або три, якщо одна з пробоїн різко відхилилася від інших) влучать в коло
діаметром 15 см. При задовільній кучності бою треба визначити середню точку
влучення.
Для визначення СТВ за чотирма пробоїнами треба: з’єднати прямою лінією
дві які-небудь пробоїни та відстань між ними розділити навпіл; отриману точку
розподілу з’єднати з третьою пробоїною та відстань між ними розділити на три
рівні частини; точку розподілу, найближчу до двох перших пробоїн, з’єднати з
четвертою пробоїною та відстань між ними розділити на чотири рівні частини.
Точка, розташована на три розподіли від четвертої пробоїни, і буде середньою
точкою влучення (рисунок 6).
Рисунок 6 – визначення середньої точки влучення з 4-х влучень.

19
У разі симетричного розташування пробоїн середню точку влучення

можна визначити такими способами:
а) пробоїни, що лежать поруч, з’єднати попарно, середини обох прямих
ліній знову з’єднати та отриману лінію розділити навпіл; точка поділу буде
середньою точкою влучення;
б) пробоїни з’єднати попарно навхрест прямими лініями; точка перетину
цих ліній буде середньою точкою влучення.
Для визначення середньої точки влучення за 3-ма пробоїнами треба:
дві пробоїни з’єднати прямою лінією;
середину цієї лінії з’єднати з третьою пробоїною;
нову лінію розділити на три рівні частини;
точка, найближча до першої лінії, і буде середньою точкою влучення.
Після визначення середньої точки влучення виміряти величину її
відхилення від контрольної точки. Для зручності виміру через контрольну точку
проводять дві лінії – вертикальну та горизонтальну. Середня точка влучення не
повинна відхилятися більше ніж на 5 см від контрольної точки в будь-якому
напрямку. Якщо СТВ відхилилася від контрольної більше ніж на
5 см, то в пістолеті за допомогою спеціального пристрою виконати відповідно
заміну (усунення відхилення по вертикалі) або пересування
(усунення відхилення по горизонталі) цілика.
Приведення пістолета до нормального бою вважати закінченим, коли
пістолет як по кучності, так i по середній точці влучення відповідає вимогам
2.4. Перевірка бою автомата АК-74, кулемета РКК-74 та приведення їх

до нормального бою
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Перевірку бою автомата (кулемета) та приведення

його до нормального бою здійснювати стрільбою патронами зі звичайною
кулею. Дальність стрільби 100 м, приціл 3, цілик 0. Положення для стрільби: із
автомата – лежачи з упора, із кулемета – лежачи із сошками.
Автомат – без багнета. Автомат приводити до нормального бою з дульним
гальмом-компенсатором, а кулемет – з полум’ягасником, які в подальшому під
час стрільби не скручуються.
Стрільбу вести по перевірочній мішені (див. додаток 1) (або по чорному
прямокутнику розміром 35 см заввишки та 25 см завширшки), закріпленій на
білому щиті висотою й шириною 0,5 м. Під час стрільби по перевірочній мішені
(рисунок 7) точкою прицілювання є середина нижнього краю мішені, відрізаної
під час стрільби із автомата по п’ятій горизонтальній, під час стрільби з кулемета
– по восьмій горизонтальній лінії; за контрольну точку (нормальне положення
середньої точки влучення) береться центр кругів.
20
Рисунок 7 – перевірочна мішень.

Під час стрільби по чорному прямокутнику точкою прицілювання є
середина нижнього краю прямокутника; положення контрольної точки
відмічається за прямовисною лінією вище точки прицілювання під час стрільби
із автомата на відстані 13 см, із кулемета – 11 см. Точка прицілювання повинна
бути приблизно на рівні очей того, хто стріляє.
Перевірка бою та приведення до нормального бою здійснюється: автомата
– стрільбою поодинокими пострілами (4 патрони), кулемета – спочатку
стрільбою поодинокими пострілами (4 патрони), а потім автоматичним вогнем
(8 патронів у 2 – 3 черги).
2.4.1. Перевірка бою
Для перевірки бою поодинокими пострілами той, хто стріляє, здійснює

чотири постріли, ретельно й одноманітно прицілюючись під середину нижнього
краю перевірочної мішені (чорного прямокутника). Після припинення стрільби
командир, який керує перевіркою бою, оглядає мішень і за розташуванням
пробоїн визначає кучність бою та положення середньої точки влучення.
Солдатам і сержантам, які здійснюють стрільбу, оглядати мішені забороняється.
Кучність бою визнається нормальною, якщо всі чотири пробоїни або три
(при одній, що відірвалася) вміщуються в коло діаметром 15 см. Якщо кучність
розміщення пробоїн не задовольняє вимоги, то стрільба повторюється. У разі
повторного незадовільного результату стрільби автомат (кулемет) потрібно
відправити до ремонтної майстерні для усунення причин розкидання куль.
Якщо кучність розташування пробоїн буде визнано нормальною, то
командир визначає середню точку влучення і її розташування відносно
контрольної точки.
Для визначення середньої точки влучення за чотирма пробоїнами
потрібно:
з’єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни та відстань між ними
поділити навпіл;
21
отриману точку з’єднати із третьою пробоїною та відстань між ними

поділити на три рівні частини;
точку ділення, найближчу до двох перших пробоїн, з’єднати із четвертою
пробоїною та відстань між ними поділити на чотири рівні частини.
Точка ділення, найближча до перших трьох пробоїн і буде середньою
точкою влучення чотирьох пробоїн (рисунок 8а).
Середню точку влучення можна визначити також таким способом: з’єднати
пробоїни попарно, потім з’єднати середини обох прямих й отриману лінію поділити
навпіл; точка ділення і буде середньою точкою влучення (рисунок 8б).
Якщо всі чотири пробоїни не вміщуються в коло діаметром 15 см, то
середню точку влучення дозволяється визначити за трьома більш густо
розташованими пробоїнами за умови, що четверта пробоїна віддалена від
середньої точки влучення трьох пробоїн більше ніж на 2,5 радіуса кола, яке
вміщує ці три пробоїни (рисунок 8г).
Для визначення середньої точки влучення за трьома пробоїнами потрібно:
з’єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни та відстань між ними
отриману точку з’єднати з третьою пробоїною та відстань між ними
поділити на три рівні частини.
Точка ділення, що є найближчою до перших двох пробоїн і буде середньою
точкою влучення (рисунок 8в).
При нормальному бою автомата (кулемета) середня точна влучення
повинна збігатися з контрольною точкою або відхилятися від неї у будь-якому
напрямку не більше ніж на 5 см, тобто вона повинна не виходити за межі малого
кола перевірочної мішені.
Автомат (кулемет), бій якого під час перевірки поодинокими пострілами
виявиться ненормальним, приводиться до нормального бою.
Після перевірки бою кулемета поодинокими пострілами здійснюється
перевірка бою автоматичним вогнем. Для цього кулеметник здійснює 2 – 3 черги,
витрачаючи вісім патронів, ретельно прицілюючись під середину нижнього краю
перевірочної мішені (чорного прямокутника) та уточнюючи наведення кулемета
для кожної черги.
Бій кулемета вважається нормальним, якщо не менше шести пробоїн із
восьми вміщуються в коло діаметром 20 см і середня точка влучення при цьому
відхиляється від контрольної точки не більше ніж на 5 см у будь-який бік, тобто
не виходить за межі малого кола (габариту влучності) на перевірочній мішені.
Середня точка влучення під час стрільби автоматичним вогнем
визначається таким способом:
згори чи знизу відраховується половина пробоїн і відділяється
горизонтальною лінією;
таким самим чином відраховується половина пробоїн праворуч або ліворуч
і відділяється вертикальною лінією.
Точка перетину горизонтальної та вертикальної ліній визначає положення
середньої точки влучення (рисунок 8д).
22
СТП
СТП
СТП
в
а б
r
більше 2,5 r
г д
а, б – за чотирма пробоїнами; в – за трьома пробоїнами; г – визначення
пробоїни, що відірвалася; д – під час стрільби автоматичним вогнем.
Рисунок 8 – визначення середньої точки влучення.
Кучність бою кулемета під час автоматичної стрільби залежить не лише

від стану кулемета, а й від того, хто стріляє. Тому в сумнівних випадках при
незадовільній кучності бою стрільбу необхідно повторити із залученням більш
досвідченого кулеметника.
Кулемет, бій якого під час перевірки автоматичним вогнем виявиться
ненормальним, приводиться до нормального бою автоматичним вогнем.
2.4.2. Приведення до нормального бою
Якщо під час стрільби поодинокими пострілами середня точка влучення

відхилилася від контрольної в будь-який бік більше ніж на 5 см, то відповідно до
цього здійснюються зміни положення мушки: якщо середня точка влучення
нижче контрольної точки, то мушку потрібно вкрутити, якщо вище – викрутити;
якщо середня точка влучення розташована лівіше контрольної точки, тоді
полозок мушки пересунути ліворуч, якщо правіше – праворуч.
При переміщенні мушки вбік на 1 мм середня точка влучення під час
стрільби на 100 м із автомата зміщується на 26 см, із кулемета – на 18 см. Один
повний оберт мушки переміщує середню точку влучення за висотою під час
стрільби на 100 м із автомата на 20 см, із кулемета – на 14 см.
23
Правильність переміщення мушки перевірити повторною стрільбою.

Якщо під час автоматичної стрільби середня точка влучення відхилилася
від контрольної більше ніж на 5 см, то після огляду кулемета та перевірки його
установки стрільбу необхідно повторити. Якщо в результаті повторної стрільби
середня точка влучення все ж відхиляється більше ніж на 5 см, то потрібно
змінити положення мушки. Після зміни положення мушки стрільбу повторити.
Якщо кулемет не вдалося привести до нормального бою автоматичним
вогнем, то його необхідно спрямувати до ремонтної майстерні для огляду та
ремонту.
Після приведення автомата (кулемета) до нормального бою стару мітку на
полозку мушки забити, а замість неї набити нову.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Останній результат стрільби під час приведення до
нормального бою автомата (кулемета) поодинокими пострілами й
автоматичним вогнем занести в картку якісного стану автомата (кулемета).
2.4.3. 7,62-мм АКМ (АКМС) з пристроєм для безшумної стрільби
Приведення АКМ з пристроєм для безшумної стрільби (далі – ПБС)до

нормального бою треба здійснювати ретельно та починати з приведення
автомата до нормального бою звичайними патронами (Д – 100 м, Пр – 3, мішень
– чорний прямокутник 35 см  25 см, точка прицілювання – середина нижнього
краю).
Мета – виставити нормальне положення мушки, перевірити зброю на
кучність бою (R ≤ 7,5 см) та, якщо є можливість, відібрати автомат з найбільшою
густістю стрільби.
У подальшому на автомат накрутити (до краю) ПБС з туго закріпленим
корпусом і встановити спеціальну прицільну планку.
Замінити патрони з кулею стальною (ПС) на патрони з кулею зменшеної
сили (УС).
Перед приведенням зброї до нормального бою з ПБС необхідно здійснити
2 – 3 постріли патронами УС в повітря для створення кульового каналу в
обтюраторі.
На спеціальній прицільній планці встановлюють: цілик на “0”, приціл на
“1” по нижній стороні, зубці головки хомутика на “3”.
Точка прицілювання є і КТ. СТВ підводиться до КТ: по вертикалі зміною
номерів зубців (менше номер – нижче СТВ, і навпаки, ціна однієї поділки рівна
20 см на 100 м, один щиголь – 3,3 см).
Якщо автомат не приводиться до нормального бою по вертикалі, необхідно
замінити обтюратор і продовжити стрільбу.
Якщо і після цього автомат не вивіряється, то необхідно виводити СТВ до
КТ за рахунок укручування або викручування мушки (на 100 м один оберт
переміщує СТВ на 20 см).
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! При цьому установки прицілу для звичайної кулі
будуть порушені.
24
Рішення щодо приведення автомата з явними відхиленнями до

нормального бою приймає командир підрозділу. Автомат, який немає
можливості привести до нормального бою з ПБС, у подальшому
використовувати тільки з кулею стальною ПС зразку 1943 року або замінити на
інший.
Найбільш точний спосіб приведення до нормального бою АКМ з ПБС – по
віддаленій точці (від 300 м до 400 м) з проміром дальності далекомірним
артилерійським комплектом (далі – ДАК) або лазерним приладом розвідки
(далі – ЛПР) і внесенням точних вітрових і температурних поправок.
Номер зубців і величину зміщення цілика після пристрілки з ПБС нанести
на внутрішній стороні петлі автоматного ременя або куску лейкопластиру,
приклеєного до прикладу.
Головку ПБС при цьому не викручувати (тільки корпус з обтюратором),
цілик встановити на “0” та відвести зубці від секторів прицілу.
Перехід на патрон УС здійснювати установкою штатного обтюратора та
накручуванням корпусу на головку, виведенням установок прицільної планки
під ПБС. При цьому перевірка бою не потрібна.
Замінити патрони з кулею стальною (далі – КС) на патрони з кулею
зменшеної сили (далі – УС).
УВАГА! Постріл надзвуковим патроном через ПБС з новим
обтюратором веде до відриву частини обтюратора та руйнування декількох
перегородок сепаратора.
Придатність обтюратора, настріл якого невідомий, перевіряти за
допомогою проходу шомпола в отвір обтюратора.
Настріл до заміни обтюратора складає не більше 200 пострілів
(6 магазинів плюс 20 патронів на приведення до нормального бою).
2.4.4. Вивірка нічного стрілецького прицілу уніфікованого (НСПУ),

перевірка бою і приведення нормального бою автомата (кулемета) з прицілом
НСПУ
Після закінчення перевірки бою або приведення до нормального бою

автомата АК-74Н, АКС-74Н і кулемета РКК-74Н, РККС-74Н з відкритим
прицілом здійснити вивірку прицілу НСПУ. Для цього необхідно:
перевірити наявність на шкалі механізму кутів прицілювання НСПУ
надписи (маркування) в автомата “АК-74”, у кулемета – “РКК-74”;
приєднати до автомата (кулемета) приціл НСПУ; обертанням маховика
поставити приціл на поділку “4”;
закріпити автомат (кулемет) у прицільному верстаті та навести його по
відкритому прицілу, поставленому на поділку “4”, в точку прицілювання на
середині нижнього краю перевірочної мішені (чорного прямокутника), потім
нижню частину мішені (прямокутника) заклеїти смужкою білого паперу
завширшки 2 см;
25
увімкнути приціл НСПУ, спостерігаючи в нього та обертаючи маховик

механізму регулювання та кільце діафрагми, підібрати оптимальну яскравість
сітки й найкращу видимість мішені;
перевірити, куди спрямована вершина кутника сітки прицілу: якщо вона не
співпадає із серединою нижнього краю перевірочної мішені (чорного
прямокутника), то спеціальним ключем відпустити на один-два оберти стопорні
гвинти механізму кутів прицілювання та обертанням маховичка прицілу й гвинта
шкали бічних поправок сумістити вершину кутника сітки з серединою нижнього
краю мішені (прямокутника); при цьому шкала прицілу не повинна
переміщуватися; потім обережно закрутити стопорні гвинти до кінця;
перевірити, чи не змістився кутник сітки прицілу від точки прицілювання
під час закручування стопорних гвинтів; якщо він змістився, вивірити приціл у
викладеній вище послідовності;
вимкнути приціл;
зняти автомат (кулемет) із верстата.
Після вивірки прицілу НСПУ здійснюється перевірка бою і приведення до
нормального бою автомата (кулемета) з прицілом НСПУ за тими самими
правилами, що й з відкритим прицілом, лише замість установки відкритого
прицілу на поділку “3” на НСПУ встановлюється приціл на поділку “4” і
контрольна точка відмічається під час стрільби із автомата над точкою
прицілювання на відстані 24 см, із кулемета – на відстані 20 см.
У разі відхилення середньої точки влучення від контрольної більше ніж на
5 см, необхідно відпустити стопорні гвинти й обертанням маховичка прицілу та
гвинта шкали механізму бокових поправок внести необхідні зміни, після чого
стопорні гвинти закрутити до кінця й повторити стрільбу. Оберт маховичка або
шкали на одну поділку під час стрільби на 100 м відповідає переміщенню
середньої точки влучення на 5 см.
2.5. Перевірка бою снайперської гвинтівки Драгунова і приведення її

до нормального бою
Снайперську гвинтівку перевіряти та приводити до нормального бою з

відкритим прицілом, після чого здійснити вивірку оптичного прицілу та
контрольну стрільбу з оптичним прицілом.
Вогонь із гвинтівки під час перевірки бою та приведення її до нормального
бою вести без багнета.
Для перевірки бою гвинтівки та приведення її до нормального бою
застосовувати патрони зі звичайною кулею зі сталевим осердям, узяті з
герметичного упакування. Патрони повинні бути однієї партії.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Дальність стрільби 100 м, приціл 3. Положення для
стрільби – “лежачи з упора”.
Стрільбу вести по перевірочній мішені або чорному прямокутнику
розміром 20 см завширшки та 30 см заввишки, закріпленими на білому щиті
шириною 0,5 м і висотою 1 м. Точкою прицілювання є середина нижнього краю
26
перевірочної мішені, підклеєної знизу білим папером по першу білу лінію, або
чорного прямокутника; вона повинна бути приблизно на рівні очей того, хто
стріляє. За прямовисною лінією на відстані 16 см вище точки прицілювання на
перевірочній мішені (чорному прямокутнику) відмітити крейдою або
кольоровим олівцем нормальне положення середньої точки влучення під час
стрільби з відкритим прицілом. Ця точка (центр кола на перевірочній мішені) є
контрольною.
2.5.1. Перевірка бою гвинтівки
Під час перевірки бою гвинтівки від’єднати оптичний приціл і щоку

прикладу. Для перевірки бою снайпер (той, хто стріляє) здійснює чотири
поодиноких постріли, ретельно й одноманітно прицілюючись через відкритий
приціл під середину нижнього краю перевірочної мішені або чорного
прямокутника.
Після припинення стрільби командир, який керує перевіркою бою, оглядає
мішень і розташування пробоїн, визначає кучність бою та розташування
середньої точки влучення. Снайперам, які здійснювали стрільбу, оглядати
мішені не дозволяється.
Кучність бою гвинтівки визнається нормальною, якщо всі чотири пробоїни
вміщуються в коло діаметром 8 см.
Якщо кучність розташування пробоїн не відповідає цій вимозі, стрільбу
повторити. У разі повторного незадовільного результату стрільби гвинтівку
потрібно відправити до ремонтної майстерні.
Якщо кучність пробоїн нормальна, командир визначає середню точку
влучення та її розташування щодо контрольної точки.
Для визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах потрібно:
з’єднати прямою лінією дві будь-які пробоїни та відстань між ними
отриману точку поділу з’єднати з третьою пробоїною та відстань між ними
точку поділу, найближчу до двох перших пробоїн, з’єднати з четвертою
пробоїною та відстань між ними поділити на чотири рівні частини.
Точка поділу, найближча до перших трьох пробоїн, і буде середньою
При симетричному розташуванні пробоїн середню точку влучення можна
визначити таким способом: з’єднати пробоїни попарно, потім з’єднати середини
обох прямих й отриману лінію поділити навпіл; точка розподілу і буде
середньою точкою влучення (рисунок 9б).
27
СТВ
СТВ
а б
а – послідовним розподілом відрізків;
б – при симетричному розташуванні пробоїн.
Бій гвинтівки вважати нормальним, якщо середня точка влучення збіглася
з контрольною точкою або відхилилася від неї у будь-який бік не більше ніж на
3 см.
2.5.2. Приведення гвинтівки до нормального бою
Якщо під час перевірки бою середня точка влучення відхилилася від
контрольної точки в який-небудь бік більше ніж на 3 см, то відповідно до цього
потрібно змінити положення мушки за висотою або її запобіжника за бічним
напрямком. Якщо середня точка влучення нижче контрольної точки, мушку
треба вкрутити, якщо вище – викрутити. Якщо середня точка влучення лівіше
контрольної, запобіжник пересунути ліворуч, якщо правіше – праворуч.
При переміщенні запобіжника мушки вбік на 1 мм і під час укручування
(викручування) мушки на один повний оберт середня точка влучення під час
стрільби на 100 м зміщується на 16 см. Поділки на передньому торці основи
мушки дорівнюють 0,6 мм, що відповідає зсуву середньої точки влучення за
бічним напрямком на 10 см.
Правильність переміщення мушки перевірити повторною стрільбою.
Після приведення гвинтівки до нормального бою стару мітку на
запобіжнику мушки забити й замість неї набити нову.
2.5.3. Вивірка оптичного прицілу
Після закінчення перевірки бою гвинтівки або приведення її до

нормального бою здійснити вивірку оптичного прицілу.
Для цього необхідно:
приєднати до гвинтівки оптичний приціл і щоку приклада; обертанням
маховичків поставити приціл на поділку “3” і шкалу бічних поправок на “0”;
закріпити гвинтівку в прицільному пристрої і навести її по відкритому
прицілу, поставленому на поділку “3”, у точку прицілювання, у яку
здійснювалося наведення під час стрільби з відкритим прицілом; потім нижню
частину прямокутника заклеїти білою смужкою паперу завширшки 2 см;
28
подивитися в оптичний приціл і перевірити, куди спрямований основний

(верхній) кутник сітки прицілу: якщо він спрямований у середину нижнього
краю прямокутника, то оптичний приціл вважається вивіреним;
якщо основний кутник сітки прицілу не збігається з точкою прицілювання,
необхідно відпустити стопорні (бічні) гвинти маховиків на один-два оберти, а
потім обертанням торцевих гайок підвести вістря основного кутника сітки під
точку прицілювання та обережно закрутити стопорні гвинти маховиків до упору;
перевірити, чи не змістився кутник сітки прицілу стосовно точки
прицілювання під час закручування стопорних гвинтів; якщо він змістився, знову
вивірити приціл у викладеній вище послідовності.
Після вивірки оптичного прицілу здійснити контрольну стрільбу з
оптичним прицілом за тих самих умов, що і під час перевірки бою гвинтівки з
відкритим прицілом, лише контрольну точку відмітити на висоті 14 см від точки
прицілювання (знизу білий папір підклеїти до третьої білої лінії перевірочної
мішені). Якщо в результаті контрольної стрільби всі чотири пробоїни
вміщуються в коло діаметром 8 см, а середня точка влучення відхилилася від
контрольної точки більше ніж на 3 см, потрібно визначити відхилення середньої
точки влучення, відпустити стопорні гвинти маховиків і внести відповідні
виправлення в установки торцевих гайок. Переміщення торцевої гайки на одну
поділку додаткової шкали під час стрільби на 100 м відповідає переміщенню
середньої точки влучення на 5 см.
Приклад:
Під час стрільби на 100 м з установкою прицілу 3 середня точка влучення
відхилилася від контрольної точки вверх на 5 см і ліворуч на 7 см.
Для суміщення середньої точки влучення з контрольною точкою необхідно
відпустити стопорні гвинти верхнього маховичка, обертанням торцевої гайки в
напрямку “Униз СТВ” змістити покажчик гайки щодо додаткової шкали корпусу
маховика на одну поділку, обережно закрутити стопорні гвинти до упору; потім
звільнити стопорні гвинти бічного маховика, обертанням торцевої гайки в
напрямку “Праворуч СТВ” змістити покажчик гайки щодо додаткової шкали
корпуса маховика на півтори поділки, після чого обережно закрутити стопорні
гвинти до упору.
Після внесення виправлень в установки торцевих гайок необхідно зробити
повторну стрільбу. Якщо під час повторної стрільби всі чотири пробоїни
вміщуються в коло діаметром 8 см, а середня точка влучення збіглася з
контрольною точкою або відхилилася від неї в будь-яку сторону не більше ніж
на 3 см, то гвинтівку вважати приведеною до нормального бою. Після закінчення
приведення гвинтівки до нормального бою положення середньої точки влучення
занести у формуляр.
2.6. Перевірка бою та приведення до нормального бою сучасних

снайперських гвинтівок 7,62-мм “Форт-301”, 12,7-мм СГМ-12,7
У бойовій обстановці перевірку бою гвинтівки необхідно проводити

періодично за кожної можливості. Дальність стрільби – 100 м, приціл – 3.
29
Положення для стрільби “лежачи з упора”. Для перевірки бою гвинтівки,

приведення її до нормального бою застосовувати набої зі звичайною кулею з
сталевим осердям. Для перевірки бою виконати чотири постріли, ретельно та
одноманітно прицілюючись.
2.6.1. Приведення 7,62-мм снайперської гвинтівки “Форт-301” до

нормального бою з відкритим прицілом
Снайперська гвинтівка 7,62 мм “Форт-301” (рисунок 10) –

напівавтоматична зброя підтримки, призначена для ведення прицільного вогню
на великих відстанях по невеликих, рухомих, замаскованих цілях.
Рисунок 10 – загальний вигляд 7,62-мм снайперської гвинтівки “Форт-301”.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Стрільбу треба виконувати по чорному прямокутнику

розміром 20 см по ширині та 30 см по висоті або по відповідно обрізаній
універсальній пристрілочній мішені (рисунок 11). Точкою прицілювання слугує
середина нижнього краю чорного прямокутника. По прямовисній лінії на
відстані 16 см вище точки прицілювання відзначити нормальне положення
середньої точки влучення при стрільбі на 100 м з відкритим прицілом (“3”).
Точка є контрольною.
Після закінчення стрільби оцінити розташування пробоїн, визначити
кучність бою гвинтівки та положення середньої точки влучення.
Рисунок 11 – універсальна пристрілочна мішень.

30
Кучність бою гвинтівки є нормальною, якщо всі чотири пробоїни

вміщуються в коло діаметром 8 см. Якщо кучність розташування пробоїн не
задовольняє цієї вимоги, стрільбу повторити. За повторного незадовільного
результату стрільби гвинтівку відправити в ремонтну майстерню.
Якщо кучність бою нормальна, треба визначити середню точку влучення
та її положення щодо контрольної точки. Визначення середньої точки влучення
показане на рисунку 12.
Рисунок 12 – визначення середньої точки влучення

відносно контрольної точки.
Бій гвинтівки вважати нормальним, якщо СТВ збіглася з КТ або

відхилилася від неї в будь-яку сторону не більше ніж на 3 см.
Якщо під час перевірки бою СТВ відхилилася від КТ в який-небудь бік
більше ніж на 3 см, то треба змінити положення мушки по висоті або корпусу
мушки по горизонтальному положенню. Якщо СТВ відхилилася від КТ більше
3 см – мушку зміщують туди, куди відхиляються влучення:
СТВ нижче КТ – мушку вкрутити;
СТВ вище КТ – мушку викрутити;
СТВ ліворуч КТ – корпус мушки посунути вліво;
СТВ праворуч КТ – корпус мушки посунути вправо.
При переміщенні корпусу мушки у бік на 1 мм та при зміні висоти мушки
на один повний оберт – СТВ під час стрільби на 100 м зміщується на 16 см.
Поділки на передньому торці основи мушки рівні 0,6 мм (відповідає
зміщенню СТВ на 10 см при стрільбі на 100 м).
Правильність переміщення корпусу мушки та мушки перевірити
повторною стрільбою.
2.6.2. Приведення гвинтівки до нормального бою з оптичним прицілом
Для приведення гвинтівки до нормального бою з оптичним прицілом

необхідно приєднати до гвинтівки приціл. Обертанням маховиків встановити
маховик кутів прицілювання на поділку “3”, а маховик бічних поправок на
поділку “0”.
Провести стрільбу з оптичним прицілом за тих самих умов, що й під час
перевірки бою гвинтівки з відкритим прицілом, тільки контрольну точку
відзначити на висоті 14 см від точки прицілювання (рисунок 13).
31
Рисунок 13 – положення точки прицілювання відносно контрольної точки на

при стрілочній мішені під час стрільби з оптичним прицілом.
Якщо в результаті стрільби всі чотири пробоїни вміщуються в коло

діаметром 8 см, але СТВ відхилилася від КТ більше ніж на 3 см, потрібно
визначити відхилення СТВ і внести відповідні виправлення в установки гайок на
маховиках кутів прицілювання та бокових поправок. Переміщення гайок на одну
поділку щодо шкали на пояску маховиків при стрільбі на 100 м змінює
положення СТВ на 5 см. Для внесення поправок необхідно відкрутити на один-
півтора оберти гвинти на торцях маховиків й, обертаючи рукою гайку механізму
кутів прицілювання або гайку механізму бокових поправок, змістити їх на
необхідну величину та закрутити гвинти (рисунок 14).
Рисунок 14 – порядок внесення поправок до механізму кутів

прицілювання та бокових поправок.
Після внесення поправок в установки маховиків потрібно здійснити

повторну стрільбу. Якщо при повторній стрільбі всі чотири пробоїни
вміщуються в коло діаметром 8 см, а СТВ збіглася із КТ або відхилилася від неї
в будь-який бік не більше ніж на 3 см, то гвинтівку вважати приведеною до
нормального бою. Після закінчення приведення гвинтівки до нормального бою
положення СТВ занести у формуляр.
32
2.6.3. Приведення до нормального бою 12,7-мм великокаліберної

снайперської гвинтівки СГМ-12,7
Основне призначення нової гвинтівки СГМ-12,7 (рисунок 15) полягає у

знищенні живої сили та легко броньованої техніки на великих дистанціях
(максимальна дальність стрільби 2500 м), а також контрснайперська діяльність.
Великокаліберна снайперська гвинтівка СГМ-12,7 надійшла на озброєння
у 2015 році. Серед основних характеристик дальність ефективного вогню: легко
броньовані цілі – 300 м; автомобілі – 1000 м; жива сила в укриттях (цегляні стіни
до 250 мм) – 1500 м. На відстані 100 метрів СГМ здатна уразити будь-які види
бронеавтомобілів і колісних бронетранспортерів (пробиває броньовані листи
завтовшки 10-мм та подвійні броньовані екрани завтовшки 12-мм).
Рисунок 15 – загальний вигляд 12,7 мм снайперської гвинтівки СГМ-12,7.
Конструкція гвинтівки забезпечує установку всіх типів прицільних

пристосувань денного та нічного бачення не залежно від країни виробника, а
також установку різних дульних пристроїв (дульного гальмокомпенсатора,
приладів зниження рівня звуку). Механізм гвинтівки використовує поздовжньо
ковзний поворотний затвор.
Бій гвинтівки вважати нормальним, якщо середня точка влучення збіглася
з контрольною точкою або відхилилася від неї у будь-який бік не більше ніж на
5 см.
Приведення до нормального бою 12,мм великокаліберної снайперської
гвинтівки СГМ-12,7 здійснювати в порядку, встановленому для снайперської
зброї.
Якщо під час перевірки бою середня точка влучення відхилилася від
контрольної точки в який-небудь бік більше ніж на 5 см, то відповідно до цього
потрібно змінити положення мушки за висотою або її запобіжника за бічним
напрямком. Якщо середня точка влучення нижче контрольної точки, мушку
33
треба вкрутити, якщо вище – викрутити. Якщо середня точка влучення лівіше
контрольної, запобіжник пересунути ліворуч, якщо правіше – праворуч.
Після закінчення перевірки бою гвинтівки або приведення її до
нормального бою здійснити вивірку оптичного прицілу.
Найбільш важливим спорядженням для снайперської зброї є оптичний
приціл. Вимоги до таких прицілів дуже жорсткі – діапазон підстроювань кута
прицілювання та поправки на вітер повинен бути достатнім для великих
дистанцій стрільби, якість зображення при яскравому світлі та в сутінках має
відповідати найвищим стандартам, стійкість до значних механічних та
атмосферних впливів.
Серед великого розмаїття можна виокремити кілька моделей відомих
виробників. Компактний приціл Steiner M5Xi Military 1-5х24 – ця модель
випущена спеціально для снайперських гвинтівок армійський підрозділів.
Традиційно висока якість прицілів Leupold, зокрема моделі Leupold
Mark 4 ER/T. Приціл Vortex Viper HS-T 6-24х50 має значний діапазон
наближення (6х – 24х) і великий діаметр об’єктиву (50 мм), що забезпечує
яскраве зображення в сутінках. Приціл NightForce C507 5.5-22х56 NXS
розроблений за військовими стандартами і ефективний під час стрільби
до 1200 м. Приціл PMII 5-25х56 виробництва “Schmidt Bender” має найбільш
передові оптичні характеристики, зокрема найбільший діапазон змінного
наближення, найяскравішу та природну картинку та кращі результати по
точності прицілювання.
2.7. Перевірка бою та приведення до нормального бою обладнаної

оптичними засобами 7,62-мм гвинтівки “Мосіна”
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Перевірку бою гвинтівки необхідно проводити з

відкритим прицілом, поставленим на поділку “3”, стрільбою на відстані 100 м
патронами зі звичайною кулею однієї партії по чорному прямокутнику розміром
20  30 см, закріпленому на білому щиті 1 м висотою та 0,5 м шириною. Точкою
прицілювання слугує середина нижнього краю чорного прямокутника. Вона
повинна знаходитись приблизно на висоті голови того, хто стріляє.
По прямовисній лінії на відстані 17 см вище точки прицілювання
відзначити нормальне положення середньої точки влучення при стрільбі на
100 м з відкритим прицілом “3”. Відмічена точка є контрольною при визначенні
кучності бою гвинтівки.
Стрільбу вести з положення “лежачи” “з упору”. Той, хто стріляє, здійснює
чотири постріла, ретельно та одноманітно прицілюючись. Після закінчення
стрільби командир оглядає щит та за розташуванням пробоїн визначає кучність
бою гвинтівки та положення СТВ.
Якщо пробоїни всіх чотирьох куль знаходяться в межах кола діаметром
8 см і СТВ відхилилася від КТ не більше ніж на 3 см, то бій гвинтівки вважати
нормальним.
34
Для визначення СТВ по чотирьох пробоїнах необхідно з’єднати прямою

лінією дві які-небудь пробоїни та відстань між ними поділити навпіл; отриману
точку з’єднати з третьою пробоїною та відстань між ними поділити на три рівнв
частини; найближчу до двох перших пробоїн точку з’єднати з четвертою
пробоїною та відстань між ними поділити на чотири рівні частини. Точка, що
віддалена на три поділки від четвертої пробоїни, і буде середньою точкою
влучення (рисунок 16).
Рисунок 16 – визначення СТВ по чотирьох пробоїнах.
При симетричному розташуванні пробоїн середню точку влучення

можливо визначити таким способом: розташовані поряд пробоїни з’єднати
попарно прямими лініями, через середину обох ліній провести третю лінію та
поділити на дві рівні частини, точка ділення є середньою точкою влучення
(рисунок 17).
Рисунок 17 – визначення СТВ по чотирьох симетрично

розташованих пробоїнах.
Якщо кучність бою гвинтівки задовольняє нормі (пробоїни в межах кола

діаметром 8 см), але СТВ відхилилася від КТ більше ніж на 3 см, гвинтівку
передати зброяру для відповідного переміщення, опилювання або заміни мушки.
Мушку замінити більш нижчою (або опилюється), якщо СТВ низька, та більш
високою, якщо СТВ висока; намушник (мушка) пересунути праворуч, якщо СТВ
правіше КТ, та пересунути ліворуч, якщо СТВ лівіше.
Шляхом зміни положення намушника (мушки) та повторної перевірочної
стрільби знайти таке положення намушника (мушки), за яким відхилення СТВ
від КТ в будь-який бік було б не більше ніж 3 см.
При переміщенні намушника (мушки) в бік або при зміні висоти мушки
необхідно мати на увазі, що кожне переміщення її верхівки на 0,5 мм переміщує
СТВ при стрільбі на 100 м приблизно на 8 см.
35
Приведення гвинтівки до нормального бою вважати закінченим, коли

гвинтівка задовольняє вимогам нормального бою як у відношенні кучності, так і
у відношенні положення СТВ.
По закінченні приведення гвинтівки до нормального бою з відкритим
прицілом здійснити вивірку оптичного прицілу. Для цього необхідно:
1) обертанням маховиків поставити приціл на поділку “3”, а шкалу бокових
поправок – на 0. Закріпити гвинтівку на прицільному (пристрілочному) станку
та навести її по відкритому прицілу, поставленому на поділку “3”, в точку
прицілювання. Потім нижню частину чорного прямокутника на щиті, по якому
здійснювалася стрільба, заклеїти білою смугою паперу шириною 2 см;
2) Подивитись в оптичний приціл і впевнитись, куди спрямований
прицільний кутник; якщо він спрямований під край чорного прямокутника, то
оптичний приціл вважати вивіреним;
3) У випадку несуміщення вістря прицільного кутника з точкою
прицілювання обертанням маховиків, не рухаючи гвинтівку на станку,
спрямувати прицільний кутник в точку прицілювання;
4) Після цього звільнити гвинти маховиків на один –д ва оберти та,
утримуючи маховики, повернути кільця зі шкалами поділок так, напроти
вказівника на верхньому барабанчику прийшлася поділка з цифрою “3”, а на
боковому – “0”.
5) Перевірити на зміщення прицільні нитки відносно точки прицілювання
при пересуванні кілець, та, якщо немає зміщення, обережно закріпити гвинти
маховиків;
6) У випадку зміщення прицільних ниток закріпити гвинти маховиків і
знову провести вивірку прицілу у викладеній вище послідовності.
Після вивірки оптичного прицілу здійснити контрольну стрільбу. Якщо
внаслідок контрольної стрільби СТВ відхилилася від КТ більше ніж на 3 см, слід
визначити відхилення СТВ і внести відповідні поправки в установки
барабанчиків.
Для внесення поправок по висоті необхідно користуватися таблицею 1.
Таблиця 1
Кути прицілювання відносно дальності стрільби
Дальність стрільби, метри Кути прицілювання, тисячні

100 2,2
200 2,8
300 3,6
400 4,7
500 6,1
600 7,5
700 9,2
800 11,0
36
Приклад:
При стрільбі на 100 м з встановленням прицілу на поділку “3” СТВ
розташувалася нижче КТ на 11 см, тобто 1,1 тисячної. СТВ необхідно підняти,
тим самим збільшити кут прицілювання.
З таблиці 1 видно, що прицілу “3” відповідає кут прицілювання, що
дорівнює 3,6 тисячної, прицілу “4” – 4,7 тисячної; вимагається збільшити кут
прицілювання на 1,1 тисячної; відповідно приціл необхідно поставити на поділку
з цифрою “4”.
Поправку в установку бокового барабанчика на всі дальності необхідно
робити з розрахунку, що одна поділка відповідає одній тисячній дальності, тому
одна поділка при стрільбі на 100 м змінить положення СТВ по боковому
спрямуванню на 10 см.
Якщо під час стрільби другої серії з новими установками верхнього та
бокового барабанчиків усі чотири пробоїни вміщуються в коло діаметром 8 см,
накладене центром на КТ, то необхідно:
звільнити на один-два оберти гвинти верхнього та бокового маховиків;
почергово утримуючи маховики, повернути кільця зі шкалами поділок
прицілу та бокових поправок настільки, щоб напроти вказівника на верхньому
барабанчику прийшлася поділка “3”, а на боковому – “0”;
закріпити гвинти маховиків.
Під час обертання кілець прицільні нитки оптичного прицілу не повинні
переміщуватися; щоб впевнитися в цьому, необхідно здійснити серію
контрольних пострілів.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Допускається перед стрільбою другої серії після
внесення поправок в установки барабанчиків спочатку відрегулювати шкали
барабанчиків відповідно до вище наведених пунктів, потім здійснити серію
контрольних пострілів.
2.8. Перевірка бою 7,62-мм кулемета КК, ККТ і приведення його до

З кулеметів КК, ККМ, ККС, ККМС стрільбу вести з положення “лежачи”

на ґрунті середньої щільності (дернистому ґрунті). Під час перевірки бою та
приведення до нормального бою кулеметів ККБ, ККМБ і ККТ машини
встановити зазвичай на відгоризонтованому за рівнем майданчику (допускається
крен не більше 2º) із твердими опорами під гусениці (колеса). Тиск у шинах коліс
машин повинен бути нормальним, увімкнути першу передачу та затягнути ручне
гальмо.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Перевірку бою кулемета та приведення його до
нормального бою проводити стрільбою на дальність 100 м патронами зі
звичайною кулею (зі сталевим осердям або легкою зразка 1908 року), узятими з
герметичного упакування.
37
Перевірка бою та приведення до нормального бою кулеметів (крім ККТ)

здійснювати спочатку стрільбою поодинокими пострілами (4 патрони), а потім
автоматичним вогнем (10 патронів у три-чотири черги). З кулемета ККТ вести
тільки автоматичний вогонь (10 патронів однією чергою).
Перевірка бою та приведення до нормального бою кулеметів ККС і ККМС
треба проводити спочатку із сошок, а потім зі станку автоматичним вогнем
(10 патронів у 2 – 3 черги).
2.8.1. Перевірка бою кулеметів КК, ККМ, ККС, ККМС, ККБ і ККМБ
Стрільбу необхідно вести по перевірочній мішені або чорному

прямокутнику розміром 35 см заввишки й 25 см завширшки, укріпленому на
білому щиті висотою 1 м і шириною 1 м, із прицілом 3 і ціликом 0. Точкою
прицілювання слугує середина нижнього краю перевірочної мішені (рисунок 18),
відрізаної по третій горизонтальній лінії, або чорного прямокутника; вона
повинна знаходитися приблизно на рівні ока стріляючого. По прямовисній лінії
на 15 см вище точки прицілювання на чорному прямокутнику відзначити
(крейдою, кольоровим олівцем) нормальне положення середньої точки влучення.
Ця точка або центр кіл перевірочної мішені є контрольною точкою.
Після стрільби чотирма одиночними пострілами командир, що керує
перевіркою бою, за розташуванням пробоїн визначає кучність бою кулемета та
Кучність бою кулемета вважати нормальною, якщо всі чотири пробоїни (або
три при одній, що відірвалася) вміщаються в коло діаметром 15 см.
Якщо кучність розташування пробоїн не задовольняє цієї вимоги, стрільбу

треба повторити. У разі повторного незадовільного результату стрільби кулемет
потрібно відправити до ремонтної майстерні.
38
Якщо кучність пробоїн нормальна, командир визначає середню точку

влучення та її положення щодо контрольної точки.
з’єднати прямою лінією дві будь-які пробоїни та відстань між ними
отриману точку розподілу з’єднати з третьою пробоїною та відстань між
ними поділити на три рівні частини;
пробоїною і відстань між ними поділити на чотири рівні частини.
а, б – по чотирьох пробоїнах; в – по трьох пробоїнах;
г – по десятьох пробоїнах; д – визначення пробоїни, що відхилилася.

Середню точку влучення можна визначити також у такий спосіб: з’єднати
пробоїни попарно, потім з’єднати середини обох прямих та отриману лінію
поділити навпіл; точка поділу і буде середньою точкою влучення (рисунок 19б).
Якщо чотири пробоїни не вміщуються в коло діаметром 15 см, то середню
точку влучення дозволяється визначати по трьох більш густо розташованих
пробоїнах за умови, що четверта пробоїна знаходиться від середньої точки
влучення трьох пробоїн більше ніж на 2,5 радіуса кола, у яке вміщуються ці три
пробоїни (рисунок 19д).
Середня точка влучення по трьох пробоїнах визначається так само, як і по
чотирьох пробоїнах, але за середню точку влучення береться точка, що стоїть на
два поділи від третьої пробоїни (рисунок 19в).
39
Бій кулемета поодинокими пострілами вважається нормальним, якщо

середня точка влучення збіглася з контрольною точкою, відхилилася від неї в
будь-який бік не більше ніж на 5 см, тобто не вийшла за межі малого кола
перевірочної мішені.
Після закінчення перевірки бою кулемета поодинокими пострілами
проводиться перевірка бою автоматичним вогнем, при цьому кулеметник робить
три-чотири черги з уточненням наведення кулемета після кожної черги.
Бій кулемета вважати нормальним, якщо не менше 7 (у кулеметів ККБ і
ККМБ не менше 8) пробоїн із 10 вміщуються в коло діаметром 20 см і середня
точка влучення при цьому відхиляється від контрольної не більше ніж на 5 см у
будь-який бік, тобто не виходить за межі малого кола перевірочної мішені.
Після перевірки бою кулеметів ККС (ККМС) із сошки перевірити бій
кулеметів із станка, для чого кулемет на станку встановити в положення для
стрільби лежачи, навести в ту саму точку прицілювання, що й під час стрільби із
сошки, закріпити затискачі горизонтального та вертикального наведення і
здійснити 2 – 3 черги з уточненням наведення після кожної черги.
Бій кулемета на станку визнати нормальним, якщо 8 пробоїн із 10
вміщуються в коло діаметром 20 см і середня точка влучення відхилилася від
контрольної точки не більше ніж на 5 см у будь-який бік, тобто не виходить за
межі малого кола на перевірочній мішені.
Середня точка влучення під час стрільби автоматичним вогнем визначити
в такий спосіб:
зверху або знизу відрахувати половину пробоїн і відокремити (крейдою,
кольоровим олівцем) горизонтальною лінією;
таким самим порядком відрахувати половину пробоїн праворуч або
ліворуч і відокремити вертикальною лінією.
Точка перетинання горизонтальної і вертикальної ліній визначить
положення середньої точки влучення (рисунок 19г).
Кучність бою при автоматичній стрільбі залежить не тільки від справності
кулемета, але й від кулеметника. Тому в сумнівних випадках у разі незадовільної
кучності бою стрільбу потрібно повторити із залученням більш досвідченого
кулеметника.
Кулемет, бій якого під час перевірки поодинокими пострілами або
автоматичним вогнем виявиться ненормальним, потрібно привести до
2.8.2. Приведення до нормального бою кулеметів КК, ККМ, ККС, ККМС,

ККБ і ККМБ
Якщо під час перевірки бою поодинокими пострілами середня точка

влучення відхилилася від контрольної точки в будь-який бік більш ніж на 5 см,
то відповідно до цього проводиться заміна положення мушки чи її полозка. Якщо
середня точка влучення нижче контрольної, мушку треба вкрутити, якщо вище –
викрутити. Якщо середня точка влучення лівіше контрольної, полозок
пересунути вліво, якщо правіше – вправо. Правильність переміщення мушки
40
перевірити повторною стрільбою.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Один повний оберт мушки змінює положення
середньої точки влучення за висотою під час стрільби на 100 м на 12 см, а
переміщення полозка мушки вбік на 1 мм – 15 см.
Якщо під час автоматичної стрільби середня точка влучення відхилилася
від контрольної більш ніж на 5 см, необхідно знову оглянути кулемет, перевірити
його установлення на вогневій позиції та повторити стрільбу. Якщо в результаті
повторної стрільби середня точка влучення знову відхиляється більш ніж
на 5 см, потрібно змінити положення мушки. Після зміни положення мушки
стрільбу повторити. Якщо кулемет не вдається привести до нормального бою
автоматичним вогнем, спрямувати його до ремонтної майстерні для огляду та
ремонту.
Після приведення кулемета до нормального бою стару риску на полозку
мушки необхідно забити, а замість неї набити нову.
Кінцевий результат приведення кулемета до нормального бою занести у
формуляр.
Перевірку бою запасного ствола проводити після закінчення перевірки
бою основного ствола за тими самими правилами, відхилення СТВ записати у
формуляр.
Після закінчення приведення до нормального бою кулемета ККС (ККМС)
із сошки перевірити бій кулемета зі станка. При цьому, якщо кучність бою
кулемета нормальна, а СТВ відхилилася від КТ більш ніж на 1 тисячну (10 см),
виміряти по бічному напрямку й по висоті відхилення середньої точки влучення
під час стрільби зі станка від середньої точки влучення при стрільбі із сошки. Ці
відхилення в поділках цілика та прицілу записати у формуляр і враховувати під
час стрільби зі станка.
2.8.3. Перевірка бою та приведення до нормального бою спареного

Під час перевірки бою та приведення до нормального бою спареного

кулемета ККТ слід виконувати правил, зазначені на початку підрозділу 2.8.
Перед перевіркою бою спареного кулемета ККТ необхідно зробити вивірку
прицілу та кулемета ККТ щодо гармати (крупнокаліберного кулемета ККВТ) по
контрольній мішені, раніше побудованій для кожної машини та виставленій за
20 м (для деяких танків за 25 м) від дулового зрізу гармати (кулемета ККВТ). Для
цього навести ствол гармати через отвір клина затвора для бойка ударника
(діоптр) і перехрестя на дульному зрізі ствола (ствол кулемета ККВТ за
допомогою трубки холодної пристрілки – ТХП) на відповідну точку на
контрольній мішені. Установити шкалу дальності танкового прицілу на “0”.
Перевірити куди спрямований центральний кутник (верхнє перехрестя) прицілу
та перехрестя ТХП, вставленої в канал ствола спареного кулемета. Якщо вони
збігаються зі своїми точками на контрольній мішені, то вивірка на цьому треба
закінчити. Якщо вони не збігаються зі своїми точками, то необхідно їх сумістити,
41
користуючись гвинтами прицілу “Вивірка за обрієм”, “Вивірка по вертикалі” та

втулками механізму для вивірення установки кулемета ККТ.
Перевірку бою та приведення до нормального бою спареного кулемета
ККТ виконати стрільбою по пристрілочній мішені, передбаченій для кожної
машини й встановленій за 100 м від дульного зрізу кулемета, однією чергою в
10 пострілів. При цьому на кулеметній шкалі прицілу встановлюється приціл “4”,
у бойової машини піхоти суміщається марка прицілу “6”, а в бронетранспортерів
– вершина кутника прицілу.
Бій кулемета вважати нормальним, якщо не менше восьми пробоїн з десяти
(кучність бою) вміщуються в габарит накладеного на пробоїни прямокутника
розміром 14 см  16 см (у габарит радіусом 20 см) і середня точка влучення
розташована в прямокутнику на пристрілочній мішені розміром
11 см  13 см (у габариті влучності на цій мішені).
Якщо бій кулемета цим умовам не відповідає, то кулемет необхідно
привести до нормального бою.
У разі незадовільної кучності бою оглянути кулемет, його установлення в
машині та провести повторну стрільбу. Якщо кучність бою під час повторної
стрільби більше зазначених вище габаритів, кулемет потрібно відправити до
ремонтної майстерні.
Якщо при нормальній кучності бою середня точка влучення черги
виходить за розміри прямокутника (габариту влучності) на пристрілочній
мішені, необхідно заміряти величину відхилення середньої точки влучення від
центра прямокутника (габариту влучності) та за допомогою поділок на втулках
механізму для вивірення змінити положення кулемета (поворот втулки на одну
велику поділку відповідає переміщенню середньої точки влучення на одну
тисячну, тобто при дальності 100 м на 10 см). При цьому варто закрутити втулку
в бік відхилення середньої точки влучення, попередньо відкрутивши на
необхідну кількість поділок втулки з протилежного боку.
Наприклад:
Для переміщення середньої точки влучення вниз на 30 см необхідно
відкрутити нижню втулку вертикального гвинта (заднього стояка) на три
великих поділки та докрутити (закрутити) верхню втулку на три великі поділки.
Правильність переміщення кулемета перевірити повторною стрільбою.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Якщо контрольна мішень і трубка холодної
пристрілки відсутні, то перевірку бою кулемета починати зі стрільби чотирма
поодинокими пострілами.
Після приведення кулемета до нормального бою втулки вивірочного
механізму зашплінтувати дротом і скласти контрольну мішень, що дозволяє без
стрільби вивірити кулемет.
Для складання контрольної мішені необхідно:
за 20 м від дульного зрізу гармати (кулемет ККВТ) установити
перпендикулярно до осі каналу ствола щит з білим папером, на який нанесено
знак (перехрестя) для гармати (кулемет ККВТ). При цьому горизонтальна лінія
на щиті повинна бути рівнобіжна горизонтальній нитці прицілу;
42
здійснюючи спостереження через отвір клина затвора для бойка ударника

(діоптр) і через перехрестя на дульному зрізі ствола (за допомогою ТХП,
уставленої в канал ствола кулемета ККВТ), навести ствол цієї зброї в центр знака
на щиті;
ручною указкою (з отвором у центрі) точно відзначити точки візування
прицілу та спареного кулемета за допомогою ТХП (положення точок візування
доцільно визначати за трьома оцінками);
у місцях знайдених точок побудувати перехрестя для кулемета ККТ і знак
для прицілу;
координати точок спостереження та їхнє положення на контрольній мішені
в зменшеному масштабі занести в контрольно-вивірочну картку, що вклеюється
у формуляр машини.
2.8.4. Перевірка бою та приведення до нормального бою неспареного

Під час перевірки бою та приведення до нормального бою неспарених

кулеметів ККТ виконувати ті самі операції, що і для спареного кулемета. При
цьому в деяких машинах, якщо середня точка влучення відхилилася від
контрольної точки в який-небудь бік більше від припустимої величини, змінити
положення прицілу по висоті за рахунок зміни довжини тяги його синхронного
зв’язку з кулеметом, а по напрямку – за допомогою болтів механізму для
вивірення на колисці (кронштейні).
2.9. Перевірка бою 12,7-мм кулемета НСВ “Утес” і приведення його до

Перевірку бою кулемета й приведення його до нормального бою

проводити стрільбою патронами з кулею Б-32 при висоті лінії вогню 320 мм.
Дальність стрільби 100 м, приціл 4, шкала бокових поправок 0, збільшення
оптичного прицілу 6х. Кулемет встановити на рівній горизонтальному
майданчику з щільним, якщо можливо дернистим, ґрунтом. Станок закріпити в
ґрунті сошником або кликами (залежно від стану ґрунту).
Стрільбу вести по чорному прямокутнику розміром 35 см заввишки й
25 см завширшки, закріпленому на білому щиті розміром 1,5 м  1,5 м.
Щит установити перпендикулярно до напрямку стрільби. Точка
прицілювання повинна бути приблизно на одному рівні з кулеметом.
Точкою наведення (прицілювання) для механічного (відкритого) прицілу є
середина нижнього краю чорного прямокутника (позначається ТНМ), а для
оптичного прицілу – точка, розташована на 3 см вище й 3 см лівіше точки ТНМ
(позначається ТНО). По прямовисній лінії на 21 см вище середини нижнього
краю чорного прямокутника нанести (крейдою, кольоровим олівцем) контрольну
точку (рисунок 20).
43
Перевірка бою кулемета й приведення його до нормального бою

виконувати спочатку стрільбою поодинокими пострілами (чотири патрони), а
потім автоматичним вогнем (10 патронів двома чергами по п’ять пострілів).
Стрільбу вести при закріплених механізмах наведення станка.
2.9.1. Перевірка бою кулемета
Після стрільби чотирма поодинокими пострілами визначити кучність бою

й положення середньої точки влучення.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Кучність бою вважати нормальною, якщо всі чотири
пробоїни (або три при одній, що відхилилася) уміщуються в коло діаметром 20
см. Якщо кучність розміщення пробоїн не задовольняє цій вимозі, то стрільбу
треба повторити. У разі повторного незадовільного результату стрільби
кулемет потрібно відправити до ремонтної майстерні.
Якщо кучність пробоїн нормальна, визначити середню точку влучення
(рисунок 21) та її положення відповідно до контрольної точки.
з’єднати прямою лінією дві будь-які пробоїни й відстань між ними
отриману точку поділу з’єднати із третьою пробоїною й відстань між ними
пробоїною й відстань між ними поділити на чотири рівні частини.
точкою влучення чотирьох пробоїн.
Середню точку влучення можна визначити також таким способом:
з’єднати пробоїни попарно, потім з’єднати середини обох прямих й отриману
лінію поділити навпіл; точка розподілу й буде середньою точкою влучення.
44
а, б – по чотирьох пробоїнах; в – по трьох пробоїнах;
г – по десяти пробоїнах; д – визначення пробоїни, яка відхилилася.
Якщо чотири пробоїни не вміщуються в коло діаметром 20 см, то середню

точку влучення дозволено визначати по трьох найбільш густо розташованих
пробоїнах за умови, що четверта пробоїна віддалена від середньої точки
влучення трьох пробоїн більше ніж на 2,5 радіуси кола, в яке вміщуються ці три
пробоїни.
Середню точку влучення по трьох пробоїнах визначати так само, як і по
чотирьох пробоїнах, але за середню точку влучення брати точку, що стоїть на
два поділи від третьої пробоїни.
Бій кулемета поодинокими пострілами вважати нормальним, якщо середня
точка влучення збіглася з контрольною точкою або відхилилася від неї у будь-
який бік не більше ніж на 12 см.
Якщо середня точка влучення відхилилася від контрольної точки не більше
ніж на 12 см, то положення марки оптичного прицілу не змінювати й подальшу
стрільбу проводити автоматичним вогнем.
Якщо середня точка влучення відхилилася від контрольної більш ніж на
12 см, необхідно перемістити відповідно прицільну марку оптичного прицілу.
Після закінчення перевірки бою кулемета поодинокими пострілами
проводити перевірку бою автоматичним вогнем, при цьому кулеметник робить
дві черги, виправляючи в разі потреби наведення після кожної черги. Для
виправлення наведення кулемета механізми наведення відкріпити, а потім знову
закріпити.
Бій кулемета визначити нормальним, якщо не менше восьми пробоїн
уміщуються в коло діаметром 60 см і середня точка влучення при цьому
відхиляється від контрольної не більше ніж на 8 см у будь-який бік.
45
Середню точку влучення при стрільбі автоматичним вогнем визначати

таким способом:
зверху або знизу відрахувати половину пробоїн і відокремити (крейдою,
кольоровим олівцем) горизонтальною лінією;
таким самим порядком відрахувати половину пробоїн праворуч або
ліворуч і відокремити вертикальною лінією.
Точка перетинання горизонтальної та вертикальної ліній визначає
2.9.2. Приведення кулемета до нормального бою
Якщо під час перевірки бою кулемета середня точка влучення відхилилася
від контрольної точки в будь-який бік більше ніж на 8 см, то відповідно до цього
необхідно змістити прицільну марку оптичного прицілу на величину відхилення
СТВ, обертаючи маховики прицілу вгору (вниз) і праворуч (ліворуч). Після цього
поставити шкалу кутів прицілювання на поділку “4”, а шкалу бокових поправок
на “0”, попередньо послабивши гвинти шкал барабанчиків.
Для пересування прицільної марки по висоті або по напрямку відкрутити
гвинти на один-півтора оберти й, обертаючи маховик у напрямку, зазначеному
стрілкою, змістити на величину відхилення СТВ, відраховуючи переміщення по
поділках, нанесених на паску шкали (кожна поділка шкали відповідає 5 см на
відстані 100 м). Після цього закрутити гвинти.
Після зміни положення прицільної марки за потреби стрільбу повторити
автоматичним вогнем.
Якщо кулемет немає можливості привести до нормального бою, його
потрібно спрямувати до ремонтної майстерні.
Перевірку бою запасного ствола здійснювати автоматичним вогнем після
закінчення перевірки бою основного ствола за тими самими правилами.
При цьому встановити шкали прицілу, які записані у формулярі кулемета.
Бій кулемета вважати нормальним, якщо СТВ відхилилася від КТ у будь-який
бік не більше ніж на 10 см.
Якщо СТВ відхилилася більше ніж на 10 см, то необхідно перемістити
марку прицілу на величину відхилення СТВ, обертаючи маховики прицілу.
Фактичне положення шкал прицілу після пристрілювання кулемета із
запасним стволом записати у формуляр.
2.9.3. Вивірка механічного прицілу
Після приведення кулемета до нормального бою з оптичним прицілом

виконати вивірку механічного прицілу.
Для вивірки механічного прицілу необхідно:
звільнити рукоятки затискання механізмів наведення;
навести кулемет по оптичному прицілу з установкою марки прицілу на
поділку “4”, а механізм бокових поправок на “0” в точку прицілювання ТНО на
46
мішені, яка встановлена на відстані 100 м, і закріпити механізми наведення

станка;
установити цілик механічного прицілу на поділку “0”, а приціл (хомутик
цілика) на поділку “4” і, спостерігаючи через механічний приціл, перемістити
мушку до сполучення лінії спостереження механічного прицілу з точкою
наведення механічного прицілу ТНМ на мішені.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! При зміні висоти мушки на один повний оберт лінія
спостереження підніметься (опуститься) на 6 см на відстані 100 м, а при
переміщенні мушки убік на 0,5 мм лінія спостереження зміститься ліворуч
(праворуч) на 4 см.
2.9.4. Вивірка ЗКУ, приведення зенітного кулемета, встановленого на

бойовій машині до нормального бою
Кулемет приводити до нормального бою стрільбою на підприємстві-

виробнику машини. Стрільбу виконувати патронами однієї партії з кулями Б-32.
У військових частинах (підрозділах) приведення кулемета до нормального
бою виконувати у разі заміни кулемета або виявлення під час стрільби великих
відхилень, які не відповідають вимогам нормального бою кулемета.
2.9.5. Вивірка зенітного кулемета “Утес” з прицілом ПЗУ-5
Вивірка вісі каналу ствола кулемета щодо оптичної вісі прицілу ПЗУ-5
перевіряти по контрольно-вивірочній мішені за допомогою трубки холодного
пристрілювання (ТХП-12,7).
Мішень встановити на відстані 25 м від дульного зрізу ствола гармати, а
ТХП вкласти в ствол кулемета. За допомогою ручних або електромеханічних
приводів перехрестя ТХП навести на хрест “УТЕС” на мішені, при цьому
перехрестя сітки прицілу із цифрою “0” повинне збігатися із хрестом ПЗУ-5 на
мішені. У разі розбіжності перехресть із відповідними хрестами за допомогою
механізмів вивірення їх необхідно сумістити. При цьому для суміщення
горизонтального штриха сітки із цифрою “0” по вертикалі потрібно плавно
закрутити або викрутити верхній регулювальний болт у районі захисного скла,
попередньо його розконтрити. Для суміщення вертикальної лінії сітки по
горизонталі необхідно закрутити або викрутити регулювальний гвинт на окулярі
прицілу праворуч, також попередньо його розконтрити.
Після закінчення вивірки регулювальні болт і гвинт законтрити
контргайками й перевірити суміщення перехрестя прицілу із хрестами мішені.
Дозволено робити вивірку, користуючись мішенню (рисунок 22),
встановленою на відстані 100 м від дульного зрізу гармати. У цьому випадку
необхідно перехрестя ТХП сумістити із хрестом “УТЕС” на мішені, а перехрестя
прицілу із цифрою “5” – із хрестом ПЗУ-5 мішені. При суміщенні перехресть із
хрестами за допомогою механізмів вивірення сумістити їх, як було зазначено
вище.
47
Рисунок 22 – пристрілочна мішень для кулемета,

встановленого на бойовій машині.
Приведення кулемета до нормального бою виконати стрільбою у мішень,

установлену на відстані 100 м від зрізу ствола гармати (мішень враховує
балістику кулемета), після вивірки.
Працюючи приводами наведення, сумістити перехрестя із цифрою “5” з
хрестом ПЗУ-5 на мішені й зробити 10 пострілів двома короткими чергами
(по 4 – 6 пострілів у черзі) з одноманітним наведенням після кожної черги. СТВ
повинна бути в колі діаметром 300 мм. Після цього виконати повторну стрільбу
(10 пострілів двома короткими чергами).
СТВ повинна бути в колі діаметром 300 мм. Після цього пристрілювання
закінчити.
Якщо СТВ повторної стрільби виявиться поза колом, необхідно провести
третю стрільбу. Середня СТВ (після трьох стрільб) повинна бути в колі
діаметром 300 мм.
СТВ кожної стрільби визначати таким способом: відрахувати праворуч або
ліворуч п’ять пробоїн і, поділивши відстань між п’ятою й шостою пробоїнами
навпіл, провести вертикальну лінію; відрахувати зверху або знизу п’ять пробоїн,
відстань між п’ятою й шостою пробоїнами поділити навпіл, провести
горизонтальну лінію; точка перетину вертикальної й горизонтальної ліній і буде
середньою точкою влучення.
Якщо СТВ розташована поза колом 300 мм, необхідно зробити вивірку й
повторити пристрілювання.
48
Допускається наявність пробоїн двох наступних стрільб у колі діаметром

300 мм. Кучність вважати задовільною, якщо 80 % пробоїн з кожної стрільби
розташовано в колі діаметром 1 000 мм.
Загальну СТВ трьох стрільб визначати таким способом: дві СТВ з’єднати
відрізком прямої, середина цього відрізка з’єднати із третьою СТВ і на відстані
двох третин останнього відрізка від третьої СТВ буде загальна СТВ трьох
стрільб.
Кулемет вважати пристріляним, якщо загальна СТВ розташована в колі
діаметром 300 мм. Якщо загальна СТВ поза колом діаметром 300 мм, необхідно
зробити вивірку й повторити пристрілювання, при цьому достатньо, щоб СТВ
першої стрільби була в колі діаметром 300 мм. Подальше пристрілювання можна
не виконувати.
Анормальною пробоїною вважати пробоїну, що відхилилася від
найближчих пробоїн (основної маси) на відстань більше 400 мм. Положення
кожної СТВ визначати без урахування анормальних пробоїн. Стрільбу вважати
незадовільною в разі наявності в ній більше двох анормальних пробоїн та її треба
повторити.
Приклад::
СТВ першої стрільби перебуває нижче ТВ (точки влучення) на мішені на
270 мм і правіше ТВ на 250 мм. Необхідно нанести на мішені новий хрест, у
якому горизонтальна лінія перебуває на 270 мм нижче горизонтальної лінії
хреста ПЗУ-5 мішені, а вертикальна – правіше на 250 мм вертикальної лінії
хреста ПЗУ-5. Потім, навівши перехрестя прицілу із цифрою “5” у хрест ПЗУ-5
на мішені, механізмами вивірення сполучити перехрестя прицілу із цифрою “5”
з нанесеним хрестом на мішені. Після виконання переносу зробити контроль
вивірки по вертикальній і горизонтальній нитці, для чого вставити ТХП у ствол
кулемета й, навівши приціл поділкою “5” у новий хрест на мішені, перевірити
суміщення перехрестя ТХП із хрестом “УТЕС” на мішені. Якщо різниця
показань більше 2 х (одна поділка трубки ТХП дорівнює 5 х), повторити вивірку
прицілу по новому хресту. При суміщенні перехрестя ТХП із хрестом “УТЕС”
на мішені (із зазначеною точністю) зробити перевірку двічі, збиваючи наведення
кулемета.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Якщо після стрільби відбулося остигання ствола
кулемета, допускається робити перенос хреста по вертикалі на 2/3 зміщення
СТВ (у прикладі: 270 мм  2/3 = 180 мм). Після пристрілювання кулемета зміни
вивірки не допускаються.
2.10. Перевірка бою 12,7-мм кулемета Деґтярьова-Шпагіна

крупнокаліберного (ДШК) і приведення його до нормального бою
Для перевірки бою кулемет ДШК встановити на рівному майданчику з

щільним, за можливості дернистим ґрунтом, що забезпечує стійкість кулемета
при стрільбі та виключає можливість його осаду.
49
Кулемет встановити без бокового завалювання (перевірити на око). Стіл

станка при стрільбі повинен знаходитися приблизно в горизонтальному
положенні. Підкопувати землю під котками та ногами станка для правильної
установки столу заборонено.
Сошник станка повинен бути заглиблений у ґрунт настільки, щоб права та
ліва ноги станка рівномірно прилягали до ґрунту.
За необхідності вести перевірку бою зі слабкого, рихлого або дуже
твердого ґрунту (пісок, кам’янистий або мерзлий ґрунт) для стійкості кулемета
класти під котки та сошник вовняні підкладки.
2.10.1. Перевірка бою кулемета з комплектним стволом
Перевірку бою кулемета проводити стрільбою на 100 м з установкою

прицілу 3 (у кулемета зразка 1938 року та виготовлення до 1942 року – з
установкою прицілу 3, цілик 0). Стрільбу вести патронами з кулею Б-32 одного
заводу та однієї партії.
Мішенню для стрільби слугує білий квадрат (рисунок 23) розміром 30  30
см з чорним і контрольним колами діаметром 20 см кожен. Для швидкості
визначення відхилень квадрат розділений на малі квадратики розміром 1  1 см.
Відстань від нижнього краю чорного кола до центру контрольного кола дорівнює
9 см.
Рисунок 23 – мішень для перевірки бою кулемета ДШК.
Точкою прицілювання є середина нижнього краю чорного кола приблизно

на висоті тіла кулемета. З метою встановлення кучності бою та положення СТВ
навідник здійснює 8 одиночних пострілів при ретельному та одноманітному
наведенні під середину нижнього краю чорного кола з виправленням наведення
перед кожним пострілом.
Після закінчення стрільби командир підрозділу оглядає мішень і за
розташуванням пробоїн визначає кучність бою кулемета та положення СТВ.
Кулемет вважати пристріляним, якщо не менше 6 пробоїн вміщується в
контрольне коло.
50
У разі необхідності запобіжник мушки пересувається праворуч або ліворуч

від його середнього положення не більше ніж на 3 – 4 мм в кожну сторону. Після
кожного укручування або викручування мушки гайку мушки необхідно
підтягувати.
Якщо в контрольне коло вміщується менше 6 пробоїн, кулемет необхідно
оглянути та перевірити його установку, після чого стрільбу повторити.
При повторному незадовільному результаті стрільби кулемет відправити
до майстерні для точного виявлення та усунення причин розкиду куль. Разом з
кулеметом спрямувати звітну стрілецьку картку з відміткою отриманих влучень
(першої та повторних стрільб).
УВАГА! Коли кулемет буде приведений до нормальному бою, положення
запобіжника мушки необхідно запам’ятати за розподілами шкали на задній
стійці основи мушки.
Результат перевірки бою кулемета занести до формуляру.
Якщо під час перевірки бою кулемета середня точка влучення відхилилася
від контрольної точки в будь-який бік більше ніж на 8 см, то відповідно до цього
необхідно змістити прицільну марку оптичного прицілу на величину відхилення
СТВ, обертаючи маховики прицілу вгору (вниз) і праворуч (ліворуч). Після цього
поставити шкалу кутів прицілювання на поділку “4”, а шкалу бокових поправок
на “0”, попередньо послабивши гвинти шкал барабанчиків.
Для пересування прицільної марки по висоті або по напрямку відкрутити
гвинти на один-півтора оберти й, обертаючи маховик у напрямку, зазначеному
стрілкою, змістити на величину відхилення СТВ, відраховуючи переміщення по
поділках, нанесених на паску шкали (кожна поділка шкали відповідає 5 см на
відстані 100 м). Після цього закрутити гвинти.
Після зміни положення прицільної марки за потреби стрільбу повторити
автоматичним вогнем.
Якщо кулемет немає можливості привести до нормального бою,
відправити його до ремонтної майстерні.
Перевірку бою запасного ствола здійснювати автоматичним вогнем після
закінчення перевірки бою основного ствола за тими самими правилами.
При цьому встановлювати шкали прицілу, які записані у формулярі
кулемета. Бій кулемета вважати нормальним, якщо СТВ відхилилася від КТ у
будь-який бік не більше ніж на 10 см.
Якщо СТВ відхилилася більше ніж на 10 см, то необхідно перемістити
марку прицілу на величину відхилення СТВ, обертаючи маховики прицілу.
Фактичне положення шкал прицілу після пристрілювання кулемета із
запасним стволом записати у формуляр.
Після приведення кулемета до нормального бою здійснити пересування
запобіжника, укручування або викручування мушки заборонено.
Характерні несправності, що порушують нормальний бій кулемета.
51
Ненормальне відхилення куль при стрільбі по висоті або бічному напрямку

обумовлене наступними причинами:
збита мушка або погнута її верхівка – кулі відхиляються в бік,
протилежний переміщенню верхівки мушки;
погнута або перекошена рамка прицілу – кулі ухиляються праворуч і вниз,
якщо рамка погнута вправо; ліворуч і вниз, якщо рамка погнута вліво;
є забоїни на дуловому зрізі – кулі відхиляються в бік, протилежний
забоїнам;
у кулеметі зразка 1938 року та виготовлення до 1942 року ходовий гвинт
цілика погнутий вгору або вниз – кулі ухиляються в бік загину.
Ненормальне розсіювання куль при стрільбі відбувається з наступних
причин:
потертість каналу ствола, особливо в дульній частині;
зношеність або закруглення полів нарізів;
наявність іржі, подряпин і забоїн в каналі ствола, особливо в дульній
частині;
перегрів ствола під час стрільби;
розхитаність станка, котків та з’єднань станка з тілом кулемета.
2.11. Вивірка прицільних пристроїв гранатомета РПГ-7, РПГ-7В
Перевірку прицільних пристроїв гранатомета проводити за допомогою

призначених для цієї цілі приладу та мішеней (рисунок 24) за правилами,
указаними в таблиці 2.
Рисунок 24 – мішені для перевірки прицільних приладів гранатомета.

52
У всіх випадках перевірки прицілів ПГО-7В застосовуються мішені, у яких

розмір по вертикалі між центрами великого і малого перехресть 108 мм, а під час
перевірки прицілів ПГО-7 – 41 мм. Приціли ПГО-7 можна перевіряти по
віддаленій точці. Перевірку прицілів ПГО-7В по віддаленій точці проводити не
можна.
Таблиця 2
Правила перевірки прицільних пристроїв гранатомета
Скорочене Номер мішені Розмір по вертикалі

Скорочене найменування
найменування між центрами великого
гранатомета та кількість
оптичного прицілу і малого перехресть
мушок
мішені, мм
РПГ-7В з двома мушками ПГО-7В мішень № 1 108
РПГ-7В з двома мушками ПГО-7 мішень № 1 41
РПГ-7 з двома мушками ПГО-7В мішень № 2 108
РПГ-7 з двома мушками ПГО-7 мішень № 2 41
РПГ-7 з однією мушкою ПГО-7В мішень № 3 108
РПГ-7 з однією мушкою ПГО-7 мішень № 3 41
Під час перевірки оптичного прицілу маховик температурної поправки

встановити на знак “+”, а хомутик механічного прицілу – на поділку “3”.
Для перевірки прицільних пристроїв необхідно:
установити гранатомет на прицільному станку;
установити щит з мішенню вертикально попереду гранатомета на відстані
20 м від прицільної планки;
у прорізах натягнути дві нитки хрестом, для перевірки прицільних
пристроїв, і встановити прилад у дульну частину каналу ствола гранатомета так,
щоб виступ (штифт) приладу ввійшов повністю у виріз на дульній частині
ствола;
навести гранатомет через канал ствола та отвір приладу у верхнє коло
мішені та міцно закріпити гранатомет у станку; при цьому перехрестя приладу
повинно збігатися з великим перехрестям верхнього кола мішені;
провести зорення через прицільні пристрої.
Під час перевірки оптичного прицілу знак “+”, розташований у верхній
частині сітки, повинен збігтися з маленьким перехрестям на верхньому колі
мішені. У разі невиконання цієї вимоги потрібно виправити установку прицілу,
для чого:
відкрутити кришку вивірного гвинта по боковому напрямку; вставити
викрутку в шліц гвинта й обертати його до збігу знаку “+” на сітці з
вертикальною лінією маленького перехрестя на верхньому колі мішені;
викрутити на півтора-два оберти три бокових гвинта на маховику
температурної поправки й, підтримуючи маховичок в положенні знаку “+” проти
вказівника на корпусі прицілу, обертати вивірний гвинт по висоті (центральний)
до збігу знаку “+” на сітці з горизонтальною лінією маленького перехрестя
53
верхнього кола.
Після перевірки оптичного прицілу накрутити кришку та викрутити бокові
гвинти до упору, а потім перевірити правильність наведення гранатомета та
вивірки прицілу.
Під час перевірки механічного прицілу з однією мушкою лінія
прицілювання не повинна виходити за межі нижнього (білого) кола діаметром
160 мм не менше ніж у 50 % випадків проведених спостережень.
Під час використання прицілу з двома мушками лінія прицілювання
основної мушки не повинна виходити за межі нижнього білого прямокутника, а
лінія прицілювання додаткової мушки – за межі верхнього білого прямокутника.
Якщо в ході наведення виявиться, що більше ніж 50 % випадків
спостережень лінія прицілювання виходить за межі відповідного прямокутника
(кола), прицільний пристрій гранатомета вважати несправним і він підлягає
ремонту.
Для перевірки оптичного прицілу по віддаленій точці необхідно:
вибрати добре видиму точку на відстані близько 300 м від гранатомета і
навести гранатомет через канал ствола перехрестям приладу в цю точку;
провести візування через приціл, при цьому знак “+”, розташований у
верхній частині сітки, повинен збігтися з віддаленою точкою;
у разі невиконання цієї вимоги виправити установку прицілу, як під час
перевірки прицілу по мішені на щиті.
Перевірка бою та приведення до нормального бою пристрою для учбової
стрільби з гранатомета ПУС-7М (рисунок 25).
б
а – загальний вигляд пристрою; б – пристрій у розібраному вигляді;
1 – головна частина; 2 – кожух; 3 – ствольна коробка; 4 – затвор;
5 – макет порохового заряду; 6 – виступ з нарізами; 7 – пластівчаста пружина;
8 – виступ для фіксації пристрою; 9 – корпус; 10 – регулювальний гвинт;
11 – обтічник; 12 – ствол.
Рисунок 25 – Пристрій ПУС-7М для учбової стрільби з гранатомета.
Кожний пристрій ПУС-7М на заводі приводиться до нормального бою.

Положення ствола зафіксоване у вертикальній площині поділками на
каретці та фланці, в горизонтальній площині – центральною поділкою на каретці
та поділкою на цілику. В обох випадках поділки повинні співпадати.
54
Під час надходження ПУС-7М до підрозділу та у разі виявлення під час

стрільби значних відхилень середньої точки влучення від точки прицілювання
необхідно провести перевірку бою.
Перевірка бою ПУС-7М проводиться в такому порядку:
перевірити суміщення поділок на вертикальній каретці та фланці, на
горизонтальній каретці та цілику;
якщо поділки не співпадають, сумістити їх;
перевірити прицільні пристрої РПГ-7 згідно з настановою;
встановити на відстані 300 м від вогневої позиції щит розміром 3 м  3 м з
чорним кругом діаметром 30 см у центрі щита; зробити по щиту чотири постріли,
прицілюючись під обріз чорного круга (ділення прицілу “3”, бічної поправки не
вводити);
визначити СТВ.
Бій пристрою вважати нормальним, якщо СТВ у межах контрольного кола
діаметром 50 см з центром у точці прицілювання; усі чотири пробоїни потрапили
в щит.
Приведення ПУС-7М до нормального бою проводити у разі виходу СТВ з
контрольного круга та досягати зміною положення ствола за допомогою кареток.
У разі зсуву СТВ у вертикальній площині регулювання ствола здійснюється
шляхом обертання гайки, на якій стрілками та буквами вказано напрямок
обертання: буква “В” – верх, буква “Н” – низ. У разі зсуву СТВ у горизонтальній
площині регулювання ствола здійснюється шляхом обертання гайки, на фланці
стрілками і буквами вказано напрямок обертання гайки: букви “ВП” – праворуч,
букви “ВЛ” – ліворуч.
Провести стрільбу по щиту, як вказано вище:
при отриманні задовільних результатів стрільби, затягнути гвинти кареток
і вкрутити обтічник;
при отриманні незадовільних результатів стрільби продовжити
регулювання положення ствола, як вказано вище.
У разі підвищеного розсіювання куль і неможливості приведення ПУС-7М
до нормального бою при суміщених поділках пристрій здати до майстерні для
ремонту.
Після ремонту в майстерні пристрій приводиться до нормального бою. У
тих випадках, якщо в приведеного пристрою не співпадають поділки, їх
суміщають таким чином:
по горизонталі – відкрутити гвинт, пересунути цілик до суміщення поділки
на цілику з центральною смужкою на каретці та закріпити цілик гвинтом;
по вертикалі – зачистити мітку на фланці та набити нову мітку на каретці.
2.12. Вивірка прицільних пристроїв гранатомета АГС-17
Порядок вивірки прицілу ПАГ-17.

Перед вивіркою прицілу потрібно ретельно оглянути гранатомет та
усунути виявлені недоліки, а також перевірити трубку холодного
пристрілювання (далі – ТХП).
55
Для перевірки ТХП необхідно:

вставити ТХП у канал ствола гранатомету (при незначному натиску
стрижень не повинен хитатися у стволі);
установити чіткість зображення на окулярі ТХП; при розгляді окремих
предметів і погойдуванні голови праворуч і ліворуч перехрестя сітки не повинне
зміщатися з точки наведення більш ніж на 3 х (на 2/3 найменшого розподілу
сітки);
за допомогою рівня на ТХП надати стволу гранатомета горизонтальне
положення; сполучити перехрестя сітки ТХП із точкою наведення на мішені,
виставленій не менше ніж за 20 м від гранатомету; повернути трубку на 180°, при
цьому перехрестя сітки не повинне зміщатися з точки наведення більш ніж на 3
х
(на 2/3 найменшого розподілу сітки).
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Якщо ТХП не відповідає зазначеним вимогам, то вона
підлягає ремонту (регулюванню) в оптичній майстерні.
Вивірку прицілу треба проводити по віддаленій точці або по мішені для
вивірення.
Для вивірки прицілу гранатомета по віддаленій точці необхідно:
установити гранатомет на рівному майданчику та надати йому
горизонтальне положення;
вибрати на відстані не менш 500 м – 600 м від гранатомета добре видиму
точку;
вставити у ствол гранатомета з дулової частини трубку холодної
пристрілки та підняти прапорець трубки вгору;
користуючись механізмами наведення гранатомета, навести перехрестя
сітки трубки холодної пристрілки у віддалену точку та закріпити механізми
наведення;
спостерігаючи крізь окуляр прицілу, обертанням барабанчиків кутоміра та
прицілу сполучити верхній кутник сітки прицілу з обраною точкою наведення,
при цьому шкала кутоміра повинна бути встановлена на “30-00”, а шкала прицілу
на “0-00”;
якщо на шкалах барабанчиків кутоміра та прицілу будуть інші значення,
необхідно викрутити на один-півтора оберти гвинти барабанчиків, поворотом
шкал установити нульові розподіли шкал проти їхніх покажчиків і закрутити
гвинти;
у випадку розбіжності покажчика великих розподілів прицілу з розподілом
“0” необхідно викрутити два-три оберти гвинти покажчика, сумістити покажчик
з розподілом “0” і закрутити гвинти;
надати стволу гранатомета горизонтальне положення за рівнем на ТХП,
при цьому бульбашка подовжнього рівня прицілу повинна бути в середньому
положенні; якщо бульбашка рівня не в середньому положенні, необхідно
викрутити на один-два оберти стопорні гвинти втулки рівня й обертанням втулки
вивести бульбашку рівня в середнє положення; утримуючи втулку, закрутити
стопорні гвинти.
56
Для вивірки прицілу по мішені для вивірення (рисунок 26) необхідно:

установити гранатомет на рівному майданчику та надати йому
горизонтальне положення;
установити щит з мішенню вертикально на схилі перед гранатометом на
відстані 20 м – 30 м від дулового зрізу ствола;
вставити до ствола гранатомету з дулової частини трубку холодної
пристрілки та підняти прапорець трубки вгору;
Рисунок 26 – мішень для вивірення прицілу.
користуючись механізмами наведення гранатомета, навести перехрестя

ТХП в праве перехрестя мішені;
спостерігаючи в окуляр прицілу, обертанням барабанчиків кутоміра та
прицілу сполучити верхній кутник сітки прицілу з лівим перехрестям мішені;
при цьому шкала кутоміра повинна бути встановлена на “30-00”, а шкала прицілу
на “0-00”;
якщо на шкалах барабанчиків кутоміру та прицілу будуть інші значення,
то внести відповідні виправлення, як і під час вивірки прицілу по віддаленій
точці.
У разі відсутності трубки холодної пристрілки для вивірки прицілу
гранатомета необхідно хрестоподібно натягнути нитки в прорізях на дуловому
зрізі ствола; відкрити затильник і від’єднати затвор із зворотними пружинами;
вставити в патронник гільзу з отвором діаметром від 2 мм до 4 мм,
просвердленим у центрі її дна; спостерігаючи через отвір у гільзі, навести
перехрестя на дуловому зрізі ствола у віддалену точку чи в праве перехрестя
мішені для вивірення, а потім діяти так само, як і під час вивірки прицілу
гранатомета з використанням трубки холодної пристрілки.
2.13. Вивірка прицілів ПГОК-9, ПГН-9 та приведення до нормального

бою СПГ-9
Станковий протитанковий гранатомет (далі – СПГ-9), що знаходиться в

підрозділі, повинен мати справні та перевірені прицільні пристрої.
57
Вивірку прицільних пристроїв гранатомета проводити:

під час отримання гранатомета в підрозділ;
перед першою стрільбою та потім після кожних 3 – 5 пострілів;
після ремонту гранатомета;
при виявленні під час стрільби значних відхилень гранат від точки
прицілювання.
У бойовій обстановці вивірку прицільних пристроїв виконувати
періодично за кожної нагоди.
Вивіркою прицільних пристроїв гранатомета керує командир взводу.
Вивірку прицілів ПГОК-9 (рисунок 27) і ПГН-9 проводити по вивірочній
мішені або по віддаленій точці, а механічного прицілу – по вивірочній мішені.
а б
а – сітка для стрільби кумулятивною гранатою;
б – сітка для стрільби осколковою гранатою.
Рисунок 27 – сітка прицілу ПГОК-9.
Для підготовки гранатомета до вивірки прицільних пристроїв необхідно:

установити гранатомет у бойовому положенні на рівному горизонтальному
майданчику;
закріпити в рисках дульного зрізу ствола гранатомета перехрестя з тонких
ниток;
відкрити затвор, вставити в кільцеву проточку казенної частини ствола
діоптр-пробник і закрити затвор;
поставити механізми температурних поправок прицілів на нуль;
установити на контрольний майданчик ствола перевірений квадрант і
надати стволу горизонтальне положення;
поставити механізм кутів прицілювання в нульове положення;
поставити бульбашки поперечного і бічного рівнів в середнє положення.
Поділки шкал бічного рівня “0” і “30” повинні збігатись із рисками,
нанесеними на індексах. Якщо “0” не збігається з рискою на індексі, необхідно
відкрутити на один оберт три гвинта на торці маховика, сумістити “0” шкали з
рискою на індексі та закрутити гвинти; якщо поділка “30” не збігається з рискою
на індексі, необхідно відкрутити на один оберт два гвинта індексу, сумістити
58
індекс до його збігу з поділкою “30” та закрутити гвинти.

Механізм вивірки оптичних пристроїв гранатомета призначений для
проектування сітки у полі зору прицілу, введення температурних поправок і
вивірки прицілу по висоті і бічному напрямку. Вивіряння по висоті та напрямку
проводиться вивірними гвинтами, а введення температурних поправок –
маховиком.
На маховику нанесені знаки: “+” – для температурного інтервалу
від + 10 °С до + 40 °С, “0” – для інтервалу від + 10 °С до - 10 °С та
“-” – для інтервалу від - 10 °С до - 40 °С.
Для вивірки прицілу ПГОК-9 по вивірочній мішені необхідно:
встановити вивірочну мішень (рисунок 28) попереду гранатомета на
відстані 50 м перпендикулярно до площини зорення;
перевірити за допомогою схилу вертикальність лінії схилу, що є на мішені;
спостерігаючи через отвір діоптра-пробника, за допомогою механізмів
наведення сумістити перехрестя ствола з перехрестям точки наведення
гранатомета (далі – ТНГр) на вивірочній мішені;
під час вивірки прицілу прямого наведення треба встановити в полі
зору сітку “КУМ” і перевірити нульову лінію прицілювання, тобто, чи
cуміщується знак “+” на сітці прицілу з перехрестям точки наведення прицілу
ПН (далі – ТНПр ПН) на мішені; у разі не cуміщення, обертаючи вивірні гвинти
по висоті і бічному напрямку, сумістити знак “+” сітки прицілу з перехрестям на
ТНПр ПН на мішені;
Рисунок 28 – вивірочна мішень для прицільних пристроїв СПГ-9.

59
встановити в полі зору сітку “ОСК” і перевірити суміщення знака “+” на

сітці прицілу з перехрестям точки наведення прицілу (ТНПрПН) на мішені, не
суміщення допускається не більше 0-01 у будь-якому напрямку. Якщо цей
показник перевищує 0-01, то необхідно приціл відправити до ремонтної
майстерні;
перевірити приціл роздільного наведення: обертаючи маховик
кутоміра, сумістити вертикальну нитку перехрестя візира з лінією наведення
прицілу роздільного наведення на мішені (далі – лінія НПрРН), при цьому на
шкалі кутоміра повинна бути установка “0”, а на шкалі кільця – “30”;
необхідно викрутити на один оберт гайку, сумістити “0” шкали з рискою
на індексі та закрутити гайку; якщо поділка “30” шкали не збігається з рискою
на індексі, необхідно викрутити на один оберт два гвинта, сумістити поділку “30”
шкали з рискою на індексі та закрутити гвинти;
У процесі перевірки прицільних пристроїв по вивірочній мішені
періодично перевіряти правильність наведення та установки гранатомета.
Вивірку прицілу ПГОК-9 по віддаленій точці проводити у наступному
порядку:
підготувати гранатомет до вивірки прицілу;
візуючи через отвір діоптра-пробника, навести перехрестя ствола
гранатомета в точку, віддалену не менше ніж на 800 м від гранатомета;
перевірити нульову лінію прицілювання прицілу прямого наведення, знаки
“+” на сітці “КУМ” і сітці “ОСК” повинні суміститись з точкою наведення ствола
гранатомета. Не суміщення сітки “ОСК” з точкою наведення допускається не
більше 0-01 у будь-якому напрямку, не суміщення сітки “КУМ” не допускається;
вертикальна нитка візира прицілу роздільного наведення повинна
збігатись з точкою наведення ствола гранатомета.
Якщо знак “+” прицілу прямого наведення і вертикальна нитка прицілу
роздільного наведення не співпадають з віддаленою точкою, суміщення
проводити так само, як і під час вивірки прицілу по вивірочній мішені.
Вивірка прицілу ПГН-9 (рисунок 29) проводиться в такому ж порядку,
як і прицілу прямого наведення ПГОК-9, крім того, додатково необхідно:
встановити рукоятку перемикання світлофільтрів у положення “К”;
Рисунок 29 – сітка прицілу ПГН-9.

60
не відкриваючи кришки-діафрагми, включити живлення прицілу та,

спостерігаючи в окуляр, встановити нормальну яскравість прицільної шкали;
встановити найменший отвір діафрагми, при якому навідникові
забезпечується достатня видимість точки наведення;
під час вивірки прицілу по вивірочній мішені знак “+” на сітці прицілу
повинен збігатись із перехрестям точки наведення нічного прицілу
(далі – ТННПр) на вивірочній мішені, у разі не співпадіння сумістити вивірними
гвинтами;
під час вивірки прицілу по віддаленій точці керуватися правилами для
прицілу прямого наведення.
Необхідно пам’тати, що яскраве денне світло може вивести електронно-
оптичний перетворювач з ладу.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Для перевірки механічного прицілу необхідно:
встановити хомутик прицільної планки на “4” і переконатися, чи не виходить
лінія прицілювання з білого кола точки наведення механічного прицілу (далі –
ТНМехПр) на мішені; якщо лінія прицілювання виходить за межі білого кола
ТНМехПр, відрегулювати мушку по вертикалі (вкрутити або викрутити її) і по
горизонталі (перемістити вкладень); з отриманням задовільного результату,
вкладень закернити.
2.14. Перевірка бою гранатомета ГП-25 та приведення його до

Перевірка бою гранатомета й приведення його до нормального бою

проводити з тим автоматом, за яким він закріплений. Стрільбу здійснювати
пострілами ПОГ-25 з інертною гранатою однієї партії.
Для перевірки бою необхідно:
встановити щит на відстані 100 м від дульного зрізу гранатомета з
наклеєною пристрілочною мішенню (рисунок 30);
Рисунок 30 – пристрілочна мішень для гранатомета ГП-25.

61
підготувати гранатомет до стрільби з положення “лежачи”, встановити

приціл у положення “1”;
прицілитися в середину нижнього краю чорного прямокутника
пристрілочної мішені, підвести верхній зріз мушки так, щоб бокові сторони
прямокутника були продовженням бокових сторін мушки, та зробити чотири
постріли;
після закінчення стрільби за розташуванням пробоїн визначити СТВ, при
нормальному бої вона повинна перебувати в межах контрольного кола радіусом
35 см із центром у точці прицілювання.
Якщо СТВ вийшла за межі контрольного кола, то залежно від отриманого
відхилення СТВ від ТП здійснити відповідну зміну положення мушки та цілика:
якщо СТВ нижче ТП, мушку потрібно вкрутити, якщо вище – викрутити; якщо
СТВ виявиться лівіше ТП, то цілика потрібно змістити праворуч, якщо правіше
– ліворуч, тобто в бік, протилежний відхиленню СТВ.
При укручуванні (викручуванні) мушки на один оберт СТВ при стрільбі на
100 м зміщується на 0,75 м угору (вниз).
При повороті гвинта цілика на один оберт (чотири щигля), що відповідає
зміщенню його на одну поділку, тобто при стрільбі на 100 м, СТВ зміщується на
1 м праворуч, якщо гвинт обертати за годинниковою стрілкою (при зсуві цілика
праворуч), і ліворуч, якщо гвинт обертати проти годинникової стрілки (при зсуві
цілика ліворуч).
Правильність переміщення мушки та цілика перевіряти повторною
стрільбою.
Після отримання задовільного результату попередню відмітку на корпусі
прицілу забити, а замість неї набити нову проти центральної відмітки на цілику.
2.15. Вивірка 14,5 мм кулемета крупнокаліберного Володимирова

танкового (ККВТ) і прицілу, перевірка бою та приведення до нормального
бою озброєння БТР-60 ПБ, 70, 80; БРДМ-2
Бронетранспортер для вивірки та перевірки бою кулемета встановити на
горизонтальному майданчику з твердим ґрунтом, при цьому його повздовжня
вісь повинна збігатися з напрямком стрільби. Тиск у шинах коліс БТР повинен
бути однаковим і дорівнювати нормальному. Двигун зупинити, ввімкнути першу
передачу та машину поставити на ручне гальмо.
На висоті лінії вогню та перпендикулярно до напрямку стрільби
встановити щит розміром не менше ніж 1 м  1 м:
на відстані 20 м від дульного зрізу кулемета з контрольною мішенню
(рисунок 31) для вивірки;
62
Рисунок 31 – контрольна мішень для вивірки кулемета, встановленого на

бронетранспортері (розміри надано в мм).
на відстані 100 м із перевірочною мішенню (рисунок 32) для перевірки бою

та приведення до нормального бою (додаток 3).
Рисунок 32 – перевірочна мішень (розміри надано в мм).
Стрільбу під час перевірки бою та приведення кулемета до нормального

бою вести автоматичним вогнем з 10 патронів з кулею Б-32. Патрони при цьому
брати однієї партії та з герметичного упакування.
Після приведення кулемета до нормального бою закріпити та
зашплінтувати дротом втулки (гайки) вивірного механізму, а потім скласти
контрольну мішень. Результати останньої стрільби під час приведення до
нормального бою в зменшеному вигляді та вказівкою справжніх розмірів занести
в формуляр. Крім цього, у формулярі згідно з контрольною мішенню слід
вивірити взаємне положення перехресть прицілу та кулемета. Контрольна
мішень повинна зберігатися в машині або в командира взводу (роти).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Вивірку кулемета та прицілу по контрольних мішенях
і використання ТХП з інших машин проводити заборонено.
63
2.15.1. Вивірка 14,5 мм кулемета ККВТ та прицілу
Вивірку кулемета та прицілу проводити в такому порядку:

установити БТР (БРДМ) і контрольну мішень, як зазначено вище;
вставити ТХП у ствол кулемета до упору, підняти прапорець трубки
догори й простежити, щоб вертикальна лінія сітки ТХП була паралельною до
установочної лінії на контрольній мішені;
спостерігаючи через окуляр ТХП, навести кулемет ККВТ у відмітку
“ККВТ” на мішені та загальмувати установку.
Для суміщення перехрестя сітки прицілу з відміткою “ПП” на контрольній
мішені необхідно:
послабити дві гайки кріплення прицілу;
переміщуючи приціл руками, навести перехрестя сітки прицілу на відмітку
“ПП” на контрольній мішені;
закріпити приціл у цьому положенні: спочатку підтиснути гвинтом,
послабивши попередньо його стопор, а потім гайками кріплення прицілу;
поступово відкручуючи підтискний гвинт, закріпити підтискний гвинт стопором.
2.15.2. Перевірка бою 14,5 мм кулемета ККВТ та приведення його до

Відповідно до зазначеного вище порядку вивірити кулемет і приціл на

тому майданчику, з якого буде здійснено перевірку бою.
Після цього необхідно:
на відстані 100 м від дульного зрізу кулемета встановити щит із
перевірочною мішенню;
зарядити кулемет, маючи в стрічці 10 патронів;
навести перехрестя прицілу в точку прицілювання на мішені та
застопорити механізм наведення;
натискаючи на кнопку електроспуска, зробити одну чергу з кулемета;
розрядити кулемет і надати йому найбільшого кута підвищення.
Командир, який керує перевіркою бою на перевірочній мішені за
розташуванням пробоїн визначає кучність бою та положення середньої точки
влучення.
Кучність бою вважати нормальною, якщо не менше 8 пробоїн
розташовано в колі радіусом 350 мм.
Якщо кучність бою не відповідає цим вимогам, стрільбу повторити. У разі
повторного незадовільного результату стрільби, кулемет потрібно відправити до
Якщо кучність бою кулемета є нормальною, командир визначає СТВ і її
положення відносно КТ.
Для визначення СТВ по десяти пробоїнах потрібно:
зверху чи знизу відрахувати половину пробоїн і провести горизонтальну
лінію;
64
так само відрахувати половину пробоїн праворуч або ліворуч і провести

вертикальну лінію.
Точка пересічення горизонтальної та вертикальної ліній визначить
положення СТВ (рисунок 33).
Перевірку бою кулемета закінчити та його бій вважати нормальним, якщо

кучність розташування пробоїн відповідає вказаним вище вимогам, а СТВ буде
всередині габариту влучності перевірочної мішені.
Якщо СТВ вийшла із габариту влучності, то кулемет привести до
нормального бою. Для цього необхідно:
спостерігаючи через окуляр прицілу, навести перехрестя в контрольну
точку на перевірочній мішені;
відкріпити гайки кріплення прицілу та переміщувати легкими ударами
головку прицілу, навести перехрестя в СТВ на перевірочній мішені;
зарядити кулемет і повторити стрільбу, як під час перевірки бою,
досягаючи результатів, які відповідають вимогам нормального бою.
Після приведення кулемета до нормального бою виконати зазначені на
рисунку 31 вимоги, склавши контрольну мішень, яка дозволяє без стрільби
вивірити кулемет і приціл, тобто зберегти їх нормальний бій.
до щита, виставленого на відстані 20 м, прикріпити білий аркуш паперу з
перехрестям і відміткою “ККВТ”;
уставити в канал ствола кулемета ТХП і за допомогою механізмів
наведення навести перехрестя ТХП кулемета ККВТ в перехрестя на контрольній
мішені;
загальмувати механізм наведення;
на контрольній мішені за допомогою указки Чернова (рисунок 34),
візуючи через окуляр прицілу, визначити положення перехрестя сітки.
Положення точки на мішені слід визначити як середню точку із трьох відміток.
65
а а
Рисунок 34 – указки, які використовуються під час складання

контрольних мішеней.
2.15.3. Перевірка бою та приведення до нормального бою

спареного 7,62 мм кулемета ККТ
Перед перевіркою бою спареного кулемета ККТ необхідно зробити вивірку

прицілу та кулемета ККТ щодо крупнокаліберного кулемета ККВТ по
контрольній мішені, раніше побудованій для кожної машини та виставленій за
20 м (для деяких танків за 25 м) від дулового зрізу кулемета ККВТ. Для цього
навести ствол ККВТ через отвір клина затвора для бойка ударника (діоптр) і
перехрестя на дульному зрізі ствола кулемета ККВТ за допомогою трубки
холодної пристрілки на відповідну точку на контрольній мішені. Установити
шкалу дальності танкового прицілу на “0”. Перевірити куди спрямований
центральний кутник (верхнє перехрестя) прицілу та перехрестя ТХП, вставленої
в канал ствола спареного кулемета. Якщо вони збігаються зі своїми точками на
контрольній мішені, то вивірка на цьому треба закінчити. Якщо вони не
збігаються зі своїми точками, то необхідно їх сумістити, користуючись гвинтами
прицілу “Вивірка за обрієм”, “Вивірка по вертикалі” та втулками механізму для
вивірення установки кулемета ККТ.
Перевірку бою та приведення до нормального бою спареного кулемета
ККТ виконати стрільбою по пристрілочній мішені, передбаченій для кожної
машини й встановленій за 100 м від дульного зрізу кулемета, однією чергою в
10 пострілів. При цьому на кулеметній шкалі прицілу встановлюється приціл “4”,
у бойової машини піхоти суміщається марка прицілу “6”, а в бронетранспортерів
– вершина кутника прицілу.
Бій кулемета вважати нормальним, якщо не менше восьми пробоїн з десяти
(кучність бою) вміщуються в габарит накладеного на пробоїни прямокутника
розміром 14 см  16 см (у габарит радіусом 20 см) і середня точка влучення
розташована в прямокутнику на пристрілочній мішені розміром
11 см  13 см (у габариті влучності на цій мішені).
66
Якщо бій кулемета цим умовам не відповідає, то кулемет необхідно

привести до нормального бою.
У разі незадовільної кучності бою оглянути кулемет, його установлення в
машині та провести повторну стрільбу. Якщо кучність бою під час повторної
стрільби більше зазначених вище габаритів, кулемет потрібно відправити до
Якщо при нормальній кучності бою середня точка влучення черги
виходить за розміри прямокутника (габариту влучності) на пристрілочній
мішені, необхідно заміряти величину відхилення середньої точки влучення від
центра прямокутника (габариту влучності) та за допомогою поділок на втулках
механізму для вивірення змінити положення кулемета (поворот втулки на одну
велику поділку відповідає переміщенню середньої точки влучення на одну
тисячну, тобто при дальності 100 м на 10 см). При цьому варто закрутити втулку
в бік відхилення середньої точки влучення, попередньо відкрутивши на
необхідну кількість поділок втулки з протилежного боку.
2.16. Вивірка прицілів БТР-3Е, БТР-4Е та приведення їх озброєння до

Заходи безпеки при проведенні робіт з перевірки бою і приведення

озброєння БТР-3Е, БТР-4Е до нормального бою:
до робіт допускається лише особовий склад, який добре засвоїв будову та
правила експлуатації озброєння БТР;
всі роботи поза БТР здійснювати лише при розрядженому озброєнні
машини;
заряджання зброї та стрільбу здійснювати тільки за командою керівника
стрільби, який повинен особисто переконатися у відсутності в каналах стволів
сторонніх предметів і трубок холодної пристрілки;
під час огляду мішеней озброєнню БТР повинен надаватися кут
підвищення 35° – 40°.
Заборонено:
під час заряджання та розряджання зброї, усунення затримок і після
повторного заряджання зброї знаходитися перед БТР, навіть якщо зброя
поставлена на запобіжник;
використовувати боєприпаси, що схибили, мають забоїни, тріщини,
корозію, а також ланки стрічок, які пройшли через автоматику більше 12 разів;
використовувати боєприпаси, які впали з висоти більше 5 м.
Після закінчення стрільби та під час розряджання зброї перемикач “ЛС”
повинен бути в положенні “ВИМК”.
2.16.1. Вивірка прицільної і далекомірної марки
У режимі електронної вивірки прицільної марки передбачена робота

одного члена екіпажу зовні бойового модуля, у зв’язку із чим увімкнення
стабілізатора озброєння й натискання кнопки вимірювання дальності
67
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО! Перемикачі “ЛС” і “ВКЛ СПЗ” на пульті

командира та пульті оператора повинні бути вимкнені.
Для проведення вивірки прицільної марки необхідно:
ручними приводами горизонтального та вертикального наведення
здійснити наведення прицільної марки на обрану віддалену точку наведення;
вставити в ствол гармати трубку холодного пристрілювання ТХП-30-515;
до зовнішньої розетки десантного відділення підключити блок МН-1
довжиною 10 м зі складу апаратури АВСК1, увімкнути АВСК1;
навести ТХП на обрану точку наведення, для чого член екіпажу, що
перебуває зовні машини, спостерігаючи в ТХП, дає вказівки оператору всередині
машини, що робить наведення ручними приводами;
натисканням кнопок ▲ (вгору) або ▼ (вниз) на пульті оператора у зоні, що
закрита кришкою “НАЛАШТУВАННЯ”, установити показувач обраного пункту
меню (інверсний рядок) у рядок “ВИВІРКА ПРИЦІЛЬНОЇ МАРКИ” і натиснути
кнопку “ВВІД”. У нижній частині екрана з’явиться напис “ВИВІРКА
ПРИЦІЛЬНОЇ МАРКИ”;
натисканням кнопок ◄ (ліворуч), ► (праворуч), ▲ (вгору) і ▼ (вниз) на
пульті оператора прицільну марку навести на обрану точку наведення і
натиснути кнопку “ВВІД” (рисунок 35);
змінити поле зору, для чого натиснути кнопку “ПОЛЕ” на пульті
оператора. Індикатор “В” вимкнеться й увімкнеться індикатор “ПІ”, відповідно
ввімкнеться широке поле зору, після чого натиснути кнопку “ВВІД” на пульті
оператора;
натисканням кнопок ◄ (ліворуч), ► (право), ▲ (вгору) і ▼ (вниз) на пульті
оператора прицільну марку навести на обрану точку наведення і натиснути
кнопку “ВВІД”;
Рисунок 35 – вигляд зображення на екрані монітора в режимі

“ВИВІРКА ПРИЦІЛЬНОЇ МАРКИ”.
68
змінити поле зору, для чого натиснути кнопку “ПОЛЕ” на пульті оператора
і переконатися, що прицільна марка перебуває в тому положенні, в якому була
встановлена.
Для проведення вивірки далекомірної марки необхідно:
знаходячись в режимі “ЮСТИРУВАННЯ” натисканням кнопок ▲ (вгору)
або ▼ (вниз) на пульті оператора установити показувач обраного пункту меню
(інверсний рядок) у рядок “ВИВІРКА ДАЛЕКОМІРНОЇ МАРКИ” і натиснути
кнопку “ВВІД”;
на моніторі ввімкнеться зображення далекомірної марки та зображення,
сформоване вивірювальним коліматором далекоміра оптико-електронного
модуля (ОЕМ-В) (рисунок 36);
за необхідності відрегулювати яскравість вивірювального знака, для
збільшення яскравості, утримуючи кнопку “ЯСКРАВІСТЬ” на пульті оператора,
натискати кнопку ▲ (вгору). Для зменшення яскравості, утримуючи кнопку
“ЯСКРАВІСТЬ” на пульті оператора, натискати кнопку ▼ (униз). Для
поліпшення якості зображення вивірювального знака, рекомендується перед
початком вивірення закрити вхідні вікна ОЕМ-В непрозорим предметом;
натисканням кнопок ◄ (ліворуч), ► (праворуч), ▲ (вгору) і ▼ (вниз) на
пульті оператора перехрестя далекомірної марки сумістити з перехрестям
вивірювального знака далекоміра та натиснути кнопку “ВВІД”;
змінити поле зору, для чого натиснути кнопку “ПОЛЕ” на пульті
оператора. Індикатор “Ш” вимкнеться й увімкнеться індикатор “В”, відповідно
ввімкнеться вузьке поле зору, далі натиснути кнопку “ВВІД”;
Рисунок 36 – вигляд зображення на екрані монітора в режимі

“ЮСТИРУВАННЯ ДАЛЕКОМІРНОЇ МАРКИ”.
69
натисканням кнопок ◄ (ліворуч), ► (праворуч), ▲ (вгору) і ▼ (вниз)

перехрестя далекомірної марки сумістити з перехрестям вивірювального знака
далекоміра й натиснути кнопку “ВВІД”;
змінити поле зору, для чого натиснути кнопку “ПОЛЕ”
на пульті оператора та переконатися, що далекомірна марка перебуває в тому
положенні, в якому була встановлена в режимі “ЮСТИРУВАННЯ”, далі вийти з
режиму, для чого на пульті опратора перемикач вибору режиму роботи
встановити в положення “ВИМК”.
2.16.2. Перевірка бою зброї
Перевірка бою озброєння бронетранспортера полягає у визначенні

величин розсіювання та поєднання середньої точки влучення із габаритом
влучності.
Перевірку бою озброєння бронетранспортера проводити під час
надходження бронетранспортера в підрозділ, після заміни гармати ЗТМ-1
(кулемета КТ-7,62) або їх окремих частин (механізмів), штатної трубки
холодного пристрілювання ТХП-30-515 (ТХП-7-80), після ремонту, в результаті
якого може змінитися бій зброї, а також у випадку виявлення значних
систематичних відхилень трас від цілі під час стрільби.
Для перевірки бою озброєння БТР стрільба проводиться вдень по мішенях
для пристрілювання (рисунок 37).
ЛІНІЯ ВІДВІСУ
ОЕМ-В
Рисунок 37 – мішень для пристрілювання озброєння БТР на 100 м.
Мішені для пристрілювання встановити на відстані 100 м ± 0,5 м від зрізу

дульного гальма гармати ЗТМ-1, боєприпасами однієї партії, які щойно взяті зі
штатного герметичного упакування, з використанням оптико-електронного
модуля ОЕМ-В. Перевірку бою озброєння проводити з ввімкненим
70
стабілізатором озброєння. Бронетранспортер встановити на рівному майданчику

без помітного бічного крену (допускається бічний крен не більше 2°)
поздовжньою віссю перпендикулярно мішені.
Стрільба з озброєння БТР для перевірки бою не допускається у разі
потрапляння в ствол зброї атмосферних опадів та при сильному бічному вітрі.
Для проведення робіт з перевірки бою озброєння БТР необхідно
використовувати комплекти ЗІП зброї, а також габарити розсіювання 140 мм 
160 мм, 400 мм  400 мм, мірні лінійки, знімні точки наведення, показувачі,
трафарети та папір для виготовлення контрольної мішені.
Роботи з приведення озброєння БТР до нормального бою виконують
штатні екіпажі під керівництвом командирів, за якими закріплені бойові машини.
За якість робіт і правильне складання звітної документації відповідальність несе
командир роти.
2.16.3. Перевірка бою та приведення до нормального бою 30 мм

автоматичної гармати ЗТМ-1
Приведення гармати до нормального бою здійснювати з метою

знаходження центра групування снарядів (ЦГС) і сполучення його з
контрольною точкою (КТ) після заміни гармати, агрегату ствола, дульного
гальма, штатної трубки ТХП-30-515, а також після виявлення систематичних
відхилень середніх точок влучення від точки прицілювання, що значно
знижують ефективність стрільби.
Приводити гармату до нормального бою можна як в денний, так і нічний
(при штучному освітленні) час за гарної видимості точок наведення на мішені
(допускається підсвічування мішені), при наземному вітрі, бічна складова якого
не перевищує 7 м/с, в умовах, що виключають попадання атмосферних опадів на
ствол гармати.
Приводити гармату до нормального бою дозволено з будь-якою стрічкою
або із чергуванням стрічок, споряджених патронами із бронебійно-трасуючими
або бронебійними снарядами однієї партії виготовлення. Патрони до початку
стрільби повинні бути витримані в однакових температурних умовах не менш
чотирьох годин.
Гармату до нормального бою приводити по мішені (рисунок 37),
встановленій на відстані 100 м ± 0,5 м від зрізу ствола, при цьому площина
мішені повинна бути перпендикулярна вісі каналу ствола гармати.
Стрільбу з гармати вести одним із двох видів наявних боєприпасів –
бронебійно-трасуючим або бронебійним. За наявності боєприпасів на моніторі в
зоні оперативної інформації поруч із літерним позначенням боєприпасів БТ є
інформація щодо кількості боєприпасів, що залишилися. Вибір здійснювати
встановленням галетного перемикача “ВИБІР ЗБРОЇ” у положення “ВМ”.
Постріл здійснювати натисканням кнопки стрільби під великим пальцем
на правій рукоятці пульта наведення стабілізатора озброєння.
71
Для приведення гармати до нормального бою необхідно встановити

машину на твердий (ґрунтовий або бетонований) горизонтальний майданчик,
нахил якого не перевищує 1° так, щоб повздовжня частина корпусу була
спрямована в бік стрільби. При відсутності такого майданчика допускається
установка машини із креном осі цапф гармати, що не перевищує 1°.
Спорядити стрічку з 28 патронів із бронебійно-трасуючими або
бронебійними снарядами, укласти їх у систему живлення гармати та зарядити
гармату. Зняти башту та блок озброєння зі стопорів.
Встановити контрольну мішень (рисунок 37) на відстані 100 м ± 0,5 м від
дульного зрізу ствола гармати на висоті лінії вогню. Відстань контролювати
рулеткою, вертикальність установлення мішені контролювати виском по лінії
виска на щиті.
Вставити в ствол гармати трубку ТХП-30-515 і перевірити розбіжність
оптичної та механічної осей трубки, для чого за допомогою піднімальних
механізмів блока озброєння сумістити перехрестя сітки ТХП із знаком марки
ЗТМ-1 на мішені. При русі трубки праворуч і ліворуч на 90° перехрестя сітки не
повинне зміщуватися із точки наведення більш ніж на 3,6' (1 тисячну дальності
(1 т.д.).
Наведення гармати повинно бути одноманітним, з метою виключення
мертвих ходів механізмів наведення гармати при вивірці та стрільбі знизу вгору
та зліва праворуч.
Увімкнути систему управління вогнем і стабілізатор озброєння.
Установити вузьке поле зору приладу ОЕМ-В, натиснувши кнопку
“ПОЛЕ” на пульті оператора, при цьому засвітиться світлодіод “В”.
На ПН відкрити кришку “НАЛАШТУВАННЯ”.
Перемикач вибору режиму роботи оператора встановити в положення
“ЮСТ”. У центральній нижній частині монітора (в зоні діалогових меню)
з’явиться меню вибору об’єкта юстировки, інша службова інформація буде
вимкнена: “ВИВІРКА ПРИЦІЛЬНОЇ МАРКИ”, “ВИВІРКА ДАЛЕКОМІРНОЇ
МАРКИ”
Натисканням кнопок ▲ (вгору) або ▼ (вниз) встановити вказівник
обраного пункту меню в рядку “ВИВІРКА ПРИЦІЛЬНОЇ МАРКИ” та натиснути
кнопку “ВВІД”.
Натискаючи кнопки ◄ (ліворуч), ► (праворуч), ▲ (вгору) і ▼ (вниз),
перемістити прицільну марку по екрану, при цьому максимально точно
сумістити прицільну марку з відповідним знаком на щиті, після чого натиснути
кнопку “ВВІД”.
Для виходу з режиму вивірення необхідно перемикач вибору режиму
роботи оператора встановити в положення “ВИМК” і закрити кришку
“НАЛАШТУВАННЯ” на НН.
Пристрілювання вести при введенні дальності “0” м. Контрольна точка,
відносно якої треба робити оцінку відхилення, знаходиться на 52 мм нижче
центра позначки “ЗТМ-1” на мішені.
72
За допомогою рукояток горизонтального та вертикального наведення

пульта керування ПУ-03-05 стабілізатора озброєння сумістити прицільну марку
з позначкою “ОЕМ-В” на мішені.
Виконати чотири одиночних осадових постріли по мішені.
Вимкнути систему управління вогнем і стабілізатор озброєння.
Визначити координати пробоїн чотирьох одиночних пострілів.
Перевірити постріли на анормальність.
Постріл вважати анормальним, якщо пробоїна від пострілу на мішені
відхилилась від СТВ двох найгустіше розташованих пробоїн у групі на більш ніж
200мм (радіус із центра СТВ) або 2 т.д. на відстані 100 м.
За необхідності скоригувати вивірку по першій групі одиночних пострілів.
Якщо виявиться анормальний постріл, то коригування виконувати по СТВ трьох
густо розташованих один від одного та відносно КТ пробоїнах від пострілів у
групі.
У разі відхилення СТВ від КТ на мішені більш ніж на 50 мм по висоті та
(або) за напрямком, необхідно:
увімкнути систему управління вогнем та встановити поле зору у
положення вузького поля зору;
за допомогою ручних приводів наведення в площинах ВН і ГН навести
вершину центра влучення в мішень у КТ;
у режимі “ЮСТ” перейти в режим “ВИВІРКА ПРИЦІЛЬНОЇ МАРКИ”;
виконати коригування вивірки шляхом переміщення центра влучення в
мішень з КТ у СТВ;
виконати запам’ятовування коригування вивірки;
вийти з режимів “ВИВІРКА ПРИЦІЛЬНОЇ МАРКИ” та “ЮСТ”.
Вистрілити з гармати трьома чергами по чотири постріли в кожній з
увімкненим стабілізатором.
Після відстрілювання першої черги виміряти координати пробоїн, СТВ для
цієї черги, перевірити відсутність відхилення нульової лінії прицілювання та за
необхідності зробити вивірку.
При відстрілі наступних двох черг повторити зазначені вище дії без
коригування вивірки.
Після відстрілу трьох черг визначити відхилення центра групування СТВ
(ЦГ СТВ) від КТ на пристрілювальній мішені по трьох чергах та оцінити якість
відстрілу групи із трьох черг. Якщо хоча б по одній з координат відхилення ЦГ
СТВ від КТ перевищує 100 мм, зробити перенос КНГ від її фактичного
положення на мішені на величини Yцг СТВ і Zцг СТВ, узяті зі зворотними
знаками за допомогою ТХП-30-515, вивірити прицільну марку у свою позначку
на мішені та привести гармату до нормального бою.
Оцінити відстріляні черги за густістю за допомогою накладної рамки. При
цьому три із чотирьох пострілів у кожній черзі повинні укладатися в габарити
400 мм  400 мм (розташування рамки на мішені довільне).
У випадку не вміщення в габарити двох із трьох черг стрільбу з гармати
припинити, з’ясувати та усунути причини, що викликають підвищене
розсіювання (необхідно перевірити ще раз параметри приводів наведення,
73
кріплення гармати, механічні ушкодження гармати: забоїни, викришування

металу всередині дульної частини ствола).
Після огляду установки гармати та усунення виявлених несправностей
відстріляти повторну серію із трьох черг. При цьому повинна виконуватися
вимога щодо кучності черг.
Для визначення СТВ по 4 пробоїнах необхідно: з’єднати дві будь-які
пробоїни лінією, знайти її середину; з’єднати дві пробоїни, що залишилися,
лінією, знайти її середину; з’єднати лінією знайдені середини ліній, у свою чергу
знайти її середину.
Ця точка і буде СТВ черги із чотирьох пострілів (рисунок 38).
2.16.4. Перевірка бою та приведення до нормального бою спареного з

гарматою кулемета КТ-7,62
Перевірку бою кулемета виконувати після вивірки гармати ЗТМ-1 і

оптико-електронного модуля ОЕМ-В.
Для перевірки бою спареного кулемета необхідно:
встановити мішень (рисунок 37) на відстані 100 м ± 0,5 м від дульного зрізу
ствола гармати, при цьому площина мішені повинна бути перпендикулярна осі
каналу ствола. Відстань контролювати рулеткою, вертикальність установлення
мішені контролювати виском по лінії виска на щиті. Точка наведення гармати
(далі – ТНГ) на мішені повинна бути розташована на висоті лінії вогню, кут
піднесення/зниження ствола після наведення не повинен бути більше ± 1°;
вставити в ствол гармати трубку ТХП-30-515 і перевірити розбіжність
оптичної та механічної вісей трубки, для чого за допомогою піднімальних
механізмів блока озброєння сумістити перехрестя сітки ТХП із позначкою
“ЗТМ-1” на мішені. При повороті трубки за годинниковою стрілкою та проти
74
годинникової стрілки на 90° перехрестя сітки не повинно зміщуватися від точки

наведення більш ніж на 3,6' (1 т.д.);
наведення гармати повинно бути одноманітним, з метою виключення
мертвих ходів механізмів наведення гармати в ході вивірки та стрільби знизу –
вгору та ліворуч – праворуч;
не збиваючи наведення гармати, установити в ствол кулемета трубку
ТХП-7-80 або ТХП-7-195;
сумістити перехрестя трубки ТХП-7-80 або ТХП-7-195 із позначкою
“ТХП” на мішені обертанням втулок механізму вивірення установки кулемета
(рисунок 39), попередньо відпустивши гайки кріплення передньої стійки рами;
Рисунок 39 – регулювання втулок механізму вивірки кулемета КТ-7,62.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Поворот регулювальної втулки на величину однієї

великої поділки відповідає зміні положення осі каналу ствола кулемета
на 3,6' (1 т.д.).
у процесі вивірення кулемета періодично контролювати правильність
наведення ствола гармати в позначку “ЗТМ-1” на мішені;
витягнути трубки ТХП-30-515 і ТХП-7-80 зі стволів.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Попереднє вивірення не гарантує точного бою і
виконується лише з метою економії часу і боєприпасів.
Приведення кулемета до нормального бою стрільбою виконувати
патронами з легкою кулею зі сталевим осердям, виготовлення одного заводу та
однієї партії.
Кулемет до нормального бою приводити по мішені для пристрілювання
(рисунок 37), виготовленій із щільного картону або фанери, встановленої на
відстані 100 м ± 0,5 м від зрізу ствола, при цьому площина мішені повинна бути
перпендикулярна вісі каналу ствола гармати.
Контрольна точка, за якою необхідно робити оцінку відхилення, перебуває
на 72 мм нижче центра позначки “ККТ” на мішені.
Вибір режиму стрільби з кулемета здійснювати установкою галетного
перемикача “ВИБІР ЗБРОЇ” у положення “ККТ”.
75
Постріл здійснювати натисканням кнопки стрільби під великим пальцем

на лівій рукоятці пульта наведення стабілізатора озброєння.
Порядок приведення кулемета до нормального бою стрільбою:
встановити машину на рівному майданчику (допуск крену не більше 2°);
увімкнути систему управління вогнем;
відкрити кришку “РУЧНА ДАЛЬНІСТЬ” на пульті оператора в основному
режимі або на пульті командира у режимі “ДУБЛЬ” і натиснути кнопку
“ВМК/ВКЛ”, при цьому встановиться дальність 1000 м;
навести кулемет вище мішені та зробити чергу з п’ять пострілів для
розігріву каналу ствола;
за допомогою механізму повороту башти та піднімального механізму
бойового модуля сумістити марку зорення кулемета з точкою ОЕМ-В на мішені;
зробити чотири одиночних постріли; шляхом коригування наблизити їх
СТВ до КТ на мішені;
не збиваючи наведення, зробити безперервну чергу з десяти пострілів;
визначити кучність і відхилення СТВ від КТ (рисунок 40). Якщо не менш
восьми пробоїн уміщується в габарит довільно накладеного на пробоїни
прямокутника 14 см  16 см і СТВ цих пробоїн перебуває в габаритах
прямокутника 11 см  13 см, нанесеного на мішені, то кулемет вважати
приведеним до нормального бою;
СТВ
Рисунок 40 – визначення СТВ за десятьма пробоїнами.
якщо СТВ перебуває поза прямокутником 11 см  13 см, то необхідно

зробити коригування і повторити пристрілювання;
після приведення кулемета до нормального бою регулювальні втулки
вивірювального механізму законтрувати дротом, опломбувати та зробити
контрольну чергу з 10 пострілів та повторно визначити відхилення середньої
точки влучення від контрольної точки.
2.16.5. Перевірка бою та приведення до нормального бою спареного з

гарматою автоматичного гранатомета КБА-117
Для вивірення гранатомета необхідно:

установити машину на рівному горизонтальному майданчику;
переконатися, що гармата, кулемет і гранатомет розряджені;
76
зняти блок озброєння зі стопора вручну;

установити блок озброєння в горизонтальне положення;
встановити мішень (рисунок 37) на відстані 100 м ± 0,5 м від дульного зрізу
ствола гармати, при цьому площина мішені повинна бути перпендикулярна вісі
каналу ствола. Відстань контролювати рулеткою, вертикальність установлення
мішені контролювати виском по лінії виска на щиті. Точка наведення гармати на
мішені повинна бути розташована на висоті лінії вогню, кут
піднесення/зниження ствола після наведення не повинен бути більше ± 1°;
вставити в ствол гармати трубку ТХП-30-515 і рухом знизу вгору та
ліворуч – праворуч за допомогою механізмів вертикального і горизонтального
наведення навести перехрестя ТХП на точку позначки “ЗТМ-1” на мішені;
перевірити величину розбіжності оптичної і механічної вісей трубки ТХП,
для чого по черзі повернути її в стволі чотири рази на кут 90° і при кожному
повороті перевіряти величину відхилення перехрестя ТХП із точки позначки
“ЗТМ-1” на мішені, що не повинне перевищувати 1 т.д., у випадку перевищення
цієї величини зробити юстирування трубки ТХП або замінити її;
не збиваючи наведення гармати, другу трубку ТХП-30-515 (перевірену
раніше аналогічним способом) вставити в ствол гранатомета, при цьому
відхилення перехрестя ТХП від позначки “АГ” на мішені не повинне
перевищувати 1 т.д.;
при більшому відхиленні – вивірними болтами люльки гранатомета
сумістити перехрестя ТХП із позначкою “Г” на мішені, для чого:
випресувати два штифти у верхній частині фланця люльки шляхом
вибивання їх вибивачем і молотком із ЗІП машини;
розконтрити та відпустити на половину оберту болти кріплення люльки до
маски (4 шт.);
сумістити перехрестя сітки ТХП із позначкою “АГ” на мішені шляхом
вивертання трьох вивірних болтів (двох у верхньому ряді й одного лівого в
нижньому ряді);
довернути інші вивірні болти до торкання привалкової поверхні маски;
затягти болти та перевірити вивірення, за необхідності зробити повторне
регулювання в порядку, зазначеному вище;
законтрити болти дротом попарно верхній з нижнім.
Приведення гранатомета до нормального бою здійснювати у випадку
заміни гранатомета, люльки гранатомета, оптико-електронного модуля ОЕМ-В.
Приведення гранатомета до нормального бою виконувати після приведення
до нормального бою гармати.
Приведення гранатомета до нормального бою проводити при наземному
вітрі, бокова складова якого не перевищує 5 м/с.
Постріли ПОГ-17М гранатомета до початку стрільби повинні бути
витримані в однакових температурних умовах не менш 4 годин. Гранатомет до
нормального бою приводити по ділянці місцевості для пристрілювання розміром
12,5 м  12,5 м, яка віддалена від машини на відстань 400 м ± 50 м. У центрі ділянки
та по кутах квадрата встановити прапорці, які добре видно за допомогою прицілу.
УВАГА! Дозволяється застосовувати в якості орієнтира добре видимий
предмет на місцевості (наприклад, окреме дерево), а квадрат на місцевості
77
визначити: за дальністю – візуально; за напрямком – за допомогою шкали

бокових виправлень (12,5 м відповідають приблизно 32 т.д.).
Для приведення гранатомета до нормального бою необхідно встановити
машину на твердий (ґрунтовий або бетонований) горизонтальний майданчик, що
має нахил, який не перевищує 1° (щоб повздовжня вісь корпусу була спрямована
у бік стрільби).
Порядок приведення гранатомета до нормального бою:
переконатися, що перемикач на гранатометі встановлений у положення
“АВТ”;
увімкнути систему управління вогнем;
галетний перемикач “ВИБІР ЗБРОЇ” на пульті оператора в основному
режимі або на пульті командира у режимі “ДУБЛЬ” установити в положення “Г”;
переконатися, що ввімкнено широке поле зору на моніторі;
кнопкою вибору режиму стрільби встановити необхідний режим стрільби
(“АВТ” або “ОД”);
увімкнути перемикач “ЛС” на пульті оператора в основному режимі або на
пульті командира у режимі “ДУБЛЬ”, при цьому засвітиться зелений індикатор
“ЛС”;
виконати два одиночних постріли для розігріву каналу ствола;
виміряти дальність до цілі (центральний прапорець) та сумістити за
допомогою приводів наведення центральну марку з основою центрального
прапорця. Наведення робити одноманітно – знизу нагору і зліва направо.
Дальність до цілі обирається наступним чином:
якщо після вимірювання дальності центральна марка ОЕМ-В має вигляд
“ ”, то необхідно зменшити дальність шляхом переміщення машини ближче до
цілі до моменту, коли центральна марка не прийме вигляд “˄ˮ”, після чого можна
здійснювати приведення гранатомета до нормального бою.
Провести стрільбу із гранатомета трьома одиночними пострілами.
Після відстрілу, спостерігаючи на моніторі, оцінити координати падіння
кожної гранати:
за дальністю – візуально також контролювати спостерігачем, який
знаходиться поряд з машиною (в безпечній зоні) або на вишці за допомогою
бінокля; оцінити в метрах відносно центрального прапорця, за неможливості
оцінювання величини відхилення в метрах – визначити тільки знак розриву
гранати: переліт – знак “плюс”, недоліт – знак “мінус”;
за напрямком – за допомогою шкали бокових виправлень (маленьких
штрих – 2 т.д. (0,8 м), великий – 4 т.д. (1,6 м), а також визначити знак розриву
гранати: праворуч прапорця – знак “плюс”, ліворуч прапорця – знак “мінус”.
Якщо відхилення точки падіння гранати складає більш 6 т.д. (2,4 м) від
центрального прапорця, скоригувати вивірення за допомогою двох вивірних
втулок люльки гранатомета:
за дальністю – дві верхні або дві ніжні;
за напрямком – дві праві або дві ліві;
(один оберт вивірної втулки відповідає зміщенню точки падіння гранати
приблизно на 5 т.д. (2,0 м).
78
Виконати три черги (по три-п’ять пострілів у кожній), при цьому

керуватися наступним:
візуально (спостерігаючи розриви гранат на моніторі або в бінокль)
оцінити місця падіння гранат після кожної черги;
якщо умовна середня позначка розривів відхилилася від центрального
прапорця більш ніж 8 т.д. (3,2 м), виконати вивірення за допомогою двох вивірних
втулок люльки гранатомета;
якщо під час стрільби виявиться помилка, яку було допущено при
наведенні, то таку чергу в розрахунок не приймати та виконати додаткову чергу;
припускається, якщо після першої черги умовна середня позначка розривів
відхилилася від центрального прапорця менш ніж на 8 т.д. (3,2 м) – виконати
контрольну чергу, а третю чергу не виконувати.
Візуально (спостерігаючи розриви гранат на моніторі або в бінокль)
оцінити відстріляні черги за густістю.
При отриманні трьох, чотирьох або п’яти пострілів в черзі – чергу
враховувати заліковою, якщо в габарит 12,5 м  12,5 м вміщуються відповідно
три з трьох, три з чотирьох або чотири з п’яти гранат.
За невиконання цих вимог чергу вважати аномальною та замість неї
необхідно відстріляти нову.
У випадку аномальності двох з трьох черг стрільбу з гранатомета
припинити, з’ясувати та усунути причини, що викликають підвищене
розсіювання, після чого повторити пристрілювання.
Вимкнути систему керування вогнем.
2.16.6. Вивірка протитанкового ракетного комплексу (ПТРК)
Для вивірення ПН-Б необхідно:

установити бойовий модуль у горизонтальне положення з точністю ± 1°;
установити координати вивірення (рисунок 41) за відвісом на відстані 25 м
± 0,5 м від дульного зрізу ствола гармати;
ЛІНІЯ ВІДВІСУ
Рисунок 41 – координати вивірення ПН-Б на відстані 25 м.

79
демонтувати захисний кожух 2 приладу ПН-Б (рисунок 42): додати блоку

озброєння кут піднесення, вивернути сім болтів 1 кріплення кожуха 2 і стінки
задньої 3, вивернути болт 4 кріплення кожуха, зняти кожух і стінку задню;
1 – болти М6-616 кріплення кожуха; 2 – кожух; 3 – стінка задня; 4 – болт
М8-620 кріплення кожуха; 5 – прилад ПН-Б.
Рисунок 42 – координати вивірення ПН-Б на відстані 25 м.
послабити чотири болти 1 (рисунок 43) кріплення хомута 2 на платформі 3

і болти регулювання 4 механізму вивірення по вертикалі, прилад ПН-Б повинен
переміщатися по вісі від зусилля руки;
1 – болт кріплення хомута; 2 – хомут; 3 – платформа; 4 – болт регулювання
механізму вивірення по вертикалі; 5 – контрувальні гайки.
Рисунок 43 – кріплення хомута на платформі та механізм
вивірення по вертикалі.
80
за допомогою регулювальних болтів механізму вивірення по вертикалі

сполучити перехрестя ПН-Б із центром своєї позначки на щиті у вертикальній
площині;
зафіксувати положення приладу ПН-Б по вертикалі чотирма болтами
кріплення хомута на платформі та законтрити гайками 5 регулювальні болти;
послабити болт 1 на хомуті 2 кріплення приладу ПН-Б (рисунок 44) і
регулювальні болти 1 механізму вивірення по горизонту (рисунок 45), прилад
ПН-Б повинен рухатися по вісі від зусилля руки;
1 – болт кріплення хомута; 2 – хомут.
Рисунок 44 – болт кріплення хомута.
за допомогою регулювальних болтів 1 сполучити перехрестя приладу ПН-
Б із центром свого знака на щиті по горизонту;
1 – регулювальні болти; 2 – контрувальні гайки.
Рисунок 45 – болти вивірення по горизонту.
81
зафіксувати положення приладу ПН-Б по горизонту за допомогою болта на

хомуті кріплення приладу ПН-Б та законтрити гайками 2 регулювальні болти;
після проведення вивірення ПН-Б по вертикалі та горизонту перехрестя
приладу ПН-Б повинно перебувати в межах білого поля перехрестя позначки
ПН-Б на щиті;
перевірити затягування болтів і контрувальних гайок;
вимкнути СУВ;
установити захисний кожух на прилад ПН-Б;
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Після вивірення ПН-Б вивірення напрямних ПТКР
обов’язкова. Для цього, не збиваючи наведення гармати, встановити в одну,
потім в іншу напрямну ПТРК перехідник із ТХП-7-80 або ТХП-7-195 (із ЗІП
машини). Відхилення перехрестя сітки ТХП від відповідної марки РК2 на
мішені повинно бути не більше 3,6' (1 т.д.);
при більшому відхиленні необхідно послабити гайки кріплення та,
переміщуючи напрямні, сполучити перехрестя прицільної сітки з відповідною
маркою РК1 на мішені;
після закінченні вивірення напрямних законтрувати гайки;
увімкнути СУВ;
установити галетний перемикач вибору зброї на пульті оператора в
основному режимі, на пульті командира у режимі “ДУБЛЬ” у положення “Р1”
або “Р2”;
виконати електронне юстирування каналу ПТРК;
остаточно затягнути болти кріплення кронштейнів напрямних ПТРК.
2.17. Вивірка прицілів БМП-1 1ПН22М2 (БПК-1-42) та приведення

73-мм гармати 2А28, спареного 7,62 мм кулемета ККТ до нормального бою
Влучність стрільби з гармати 2А28 залежить від якості виконання операцій

з вивірки прицілу. Починати її необхідно з перевірки суміщення візирних вісей
денної та нічної систем. При цьому як і за загальної вивірки прицілу, рукоятка
механізму температурних поправок повинна знаходитись в середньому
положенні “0”.
2.17.1. Вивірка прицілів 1ПН22М2 (БПК-1-42) та спареного кулемета по

вивірочній мішені
Вивірка прицілу 1ПН22М2 (рисунок 46) проводити по контрольній мішені

та по віддаленій точці. Вивірку проводиться тільки денної гілки прицілу, при
цьому автоматично проводиться вивірка нічної гілки прицілу.
82
а
а
а
а – сітка денної гілки прицілу; б – сітка денної гілки прицілу зі шкалою ОГ;
в – сітка нічної гілки прицілу.
Рисунок 46 – зображення сіток денної та нічної гілок прицілу 1ПН22М2.
Для вивірки прицілу та кулемета по контрольній мішені необхідно:

поставити машину на рівному горизонтальному майданчику;
наклеїти перехрестя із ниток по рисках на дульний зріз стволу гармати;
відкрити затвор та вставити в зарядну камеру діоптр;
встановити щит з вивірочною мішенню (рисунок 47) на відстані 20 м від
дульного зрізу ствола гармати перпендикулярно вісі каналу ствола. Гармата
знаходиться в горизонтальному положенні (кут підвищення рівний “0”), при
цьому перехрестя ниток на дульному зрізі суміщено з позначкою “+” гармати на
мішені;
ТНГ
ТНК
Рисунок 47 – вивірочна мішень на відстані 20 м.

83
підготовити приціл до роботи в денному режимі, встановити ручку

температурної поправки в положення “0” за будь-якої температури
навколишнього повітря;
перевірити правильність установки мішені поворотом башти, при цьому
верхнє перехрестя прицілу не повинно сходити з горизонтальної установчої лінії,
нанесеної на вивірочній мішені;
здійснюючи стеження через діоптр, сумістити центр перехрестя з ниток на
дульному зрізі каналу ствола з “+” позначки гармати на контрольній мішені;
спостерігаючи в приціл визначити збіжність верхнього перехрестя шкали
прицілу з перехрестям позначки прицілу 1ПН22М2 на вивірочній мішені. За
правильної вивірки нульової лінії прицілювання вказані перехрестя повинні
суміщатися. При розбіжності провести вивірку;
для вивірки прицілу по горизонту необхідно внизу механізму
горизонтальної вивірки вставити викрутку в шліц вісі та прокручуючи вісь,
сумістити верхнє перехрестя денної сітки з перехрестям на мішені (чи лінією, яка
перетинає його);
для вивірки прицілу по вертикалі необхідно, внизу механізму вертикальної
вивірки вставити викрутку в шліц вісі та прокручуючи вісь, сумістити верхнє
перехрестя прицілу з перехрестям на мішені.
Вивірка спареного кулемета:
не міняючи положення машини та вивірочної мішені, вставити трубку
холодної пристрілки в канал ствола кулемета;
спостерігаючи через ТХП, перевірити направлення ствола кулемета, якщо
ствол не спрямований на позначку “+” кулемета на мішені та, відкручуючи або
закручуючи регулювальні втулки вивірного механізму, навести ствол кулемета
на позначку “ККТ” на мішені;
не міняючи положення кулемета, затягнути втулки та перевірити, чи не
збилась вивірка;
вийняти ТХП зі ствола кулемета, вийняти діоптр, закрити затвор та зняти
нитки з дульного зрізу гармати.
Положення прицільних марок прицілу БПК-1-42 після його вивірення
представлено на рисунку 48.
Рисунок 48 – положення прицільних марок прицілу БПК-1-42 і гармати після

перевірки по мішені для вивірення.
84
Для вивірки прицілу по віддаленій точці необхідно:

наклеїти перехрестя із ниток по рискам на дульний зріз стволу гармати;
відкрити затвор та вставити в зарядну камеру діоптр;
підготовити приціл до роботи в денному режимі;
встановити ручку температурної поправки в положення “0”;
обрати предмет з різко накресленими контурами, віддалений від машини
на відстань не менше 800 м;
спостерігаючи в діоптр, сумістити перехрестя на дульному зрізі стволу
гармати з вибраною точкою на предметі, діючи підйомним і поворотним
механізмами (підводити гармату знизу в гору). За правильної установки прицілу,
верхнє перехрестя прицілу повинно збігатись з обраною віддаленою точкою
наводки гармати. При розбіжності провести вивірку прицілу;
для вивірки прицілу по горизонту необхідно вставити викрутку знизу
механізму горизонтальної вивірки в шліц вісі та прокручуючи вісь, сумістити
верхнє перехрестя денної сітки з обраною віддаленою точкою наводки гармати
(чи лінією, що перетинає її);
для вивірки прицілу по вертикалі необхідно вставити знизу механізму
вертикальної вивірки викрутку в шліц вісі та прокручуючи вісь, сумістити верхнє
перехрестя прицілу з обраною віддаленою точкою наводки гармати;
спостерігаючи в окуляр ТХП і не міняючи наведення гармати перевірити
суміщення перехрестя ТХП з точкою наведення гармати. Якщо вони не
співпадають, то прокручуючи вивірні втулки (попередньо необхідно ослабити
контргайки) добитися цього суміщення;
вийняти ТХП зі ствола кулемета, вийняти діоптр, закрити затвор та зняти
нитки з дульного зрізу гармати.
2.17.2. Перевірка бою та приведення озброєння БМП-1 до нормального

бою
Після вивірки кулемета по вивірочній мішені або по віддаленій точці, його

необхідно привести до нормального бою стрільбою по пристрілочній мішені, що
встановити на щиті розміром 1 м × 1 м на відстані 100 м від дульного зрізу ствола
гармати.
Підйомним і поворотним механізмами ретельно сумістити центральну
прицільну марку прицілу “4” з точкою прицілювання (серединою кола) на мішені
та за допомогою ТХП і ручної указки відмітити початкове положення точки
наведення кулемета на мішені.
Здійснити чотири постріли автоматичним вогнем, визначити СТВ і її
відхилення по висоті та напрямку відносно КТ, вимірявши координати “а” і “в”.
Якщо СТВ розташована в прямокутнику 110 м × 130 мм (ближче до центра
прямокутника), то бій кулемета чотирма пострілами вважати нормальним.
Якщо СТВ за межами прямокутника, то виміряні координати “а” і “в”
відкласти у протилежний бік від початкового положення точки наведення
кулемета.
85
На нову точку накласти центром чорне коло ручної указки (змінене

положення точки наведення кулемета) та сумістити з ним вісь каналу ствола ККТ
за допомогою ТХП, обертаючи регулювальні втулки вивірного механізму
кулеметної установки. Після цього стрільбу чотирма пострілами повторити.
Після перевірки бою чотирма пострілами проводять десять пострілів
безперервним вогнем.
Якщо результат стрільби відповідає встановленим вимогам (СТВ в
прямокутнику 110 мм × 130 мм, не менше 8 пробоїн – в накладному
прямокутнику 140 мм × 160 мм), бій кулемета вважати нормальним, якщо ні,
досягти цього стрільбою автоматичним вогнем по 10 пострілів, змінюючи
положення кулемета в установці.
За результатами приведення кулемета до нормального бою скласти
контрольну мішень (рисунок 49).
110
КТ
5
130
ТП
Габарит влучності
248,5
10
автоматичного вогню
150
ø
417
Рисунок 49 – пристрілочна мішень спареного ККТ на БМП-1.

нанести на середину аркушу паперу розміром 70 см × 100 см коло
діаметром 12 см з перехрестям для наведення гармати та горизонтальну
установчу лінію;
закріпити папір на щиті, встановленому на відстані 20 м від дульного зрізу
гармати на висоті лінії вогню, перевірити горизонтальну установку мішені;
наклеїти на дульний зріз каналу ствола перехрестя із двох ниток, відкрити
затвор гармати та вставити діоптр, а в канал ствола кулемета вставити ТХП;
спостерігаючи через діоптр, навести гармату в перехрестя на мішені;
відмітити на папері за допомогою позначки-указки та ТХП точку зорення
вісі каналу ствола кулемета ККТ (роботу повторити до трьох разів і визначити
середню точку зорення);
відмітити на папері за допомогою позначки-указки точку зорення
перехрестя прицілу (роботу повторити до трьох разів і визначити середню точку
зорення);
навколо визначених точок зорення вісі ствола кулемета та прицілу
провести коло радіусом 6 см, визначити перехрестя та замалювати коло фарбою.
86
Координати точок зорення, розміщення пробоїн останньої черги та її СТВ

занести до звітно-перевірочної картки, яка зберігати разом з контрольною
мішенню на бойовій машині піхоти.
2.18. Вивірка прицілів БМП-2 БПК-2-42 (БПК-1-42) та 1ПЗ-3 та

приведення 30-мм гармати 2А42 та спареного 7,62-мм кулемета ККТ до
Заходи безпеки під час проведення робіт з перевірки бою і приведенню

озброєння БМП-2 до нормального бою:
1) До робіт допускати лише особовий склад, який добре засвоїв будову та
правила експлуатації озброєння БМП-2.
2) Усі роботи поза БМП-2 здійснювати лише при розрядженому озброєнні
машини.
3) Заряджання зброї та стрільба здійснювати тільки за командою керівника
стрільби, який повинен особисто переконатися у відсутності в каналах стволів
сторонніх предметів і трубок холодної пристрілки.
4) Під час огляду мішеней озброєнню БМП-2 повинен надаватися кут
підвищення 35° – 40°.
5) Заборонено:
під час заряджання та розряджання зброї, усунення затримок і після
повторного заряджання зброї перебувати перед БМП-2, навіть якщо зброя
поставлена на запобіжник;
використовувати боєприпаси, які дали схибку, мають забоїни, тріщини,
корозію, а також ланки стрічок, які пройшли через автоматику більше 12 разів;
використовувати боєприпаси, які упали з висоти більше 5 м.
6) Після закінчення стрільби та під час розряджання зброї тумблер
“СПУСКИ-ВИМК.-СНАРЯЖ.” повинен бути в положенні “ВИМК.”
2.18.1. Перевірка бою зброї
Перевірка бою озброєння бойової машини піхоти БМП-2 полягає у

визначенні величин розсіювання та співвідношення СТВ із габаритом влучності.
Перевірку бою озброєння бойової машини піхоти БМП-2 проводиться під
час надходження бойової машини піхоти в підрозділ, після заміни гармати 2А42
(кулемету ККТ) або їх окремих частин (механізмів), штатної трубки холодного
пристрілювання ТХП-1-30-515 (ТХП-7-195*), після ремонту, в результаті якого
може змінитися бій зброї, а також у разі виявлення значних систематичних
відхилень трас від цілі під час стрільби.
Для перевірки бою озброєння БМП-2 стрільбу проводити вдень по мішенях
для пристрілювання (рисунки 50, 51), які встановлювати на відстані 100 м ± 0,2
м від зрізу дульного гальма гармати 2А42, боєприпасами однієї партії, які щойно
*
Трубка холодної пристрілки ТХП-7-195 входить лише в груповий комплект ЗІП, у той час
як ТХП-1-30-515 входить до складу особистого комплекту ЗІП бойової машини піхоти БМП-2
87
взяті зі штатного герметичного упакування, з використанням денної гілки

прицілу БПК-2-42 (БПК-1-42) з окулярною діафрагмою (див. додаток 4).
Перевірку бою озброєння проводити лише з вимкненим стабілізатором
озброєння. Бойову машину піхоти встановити на рівному майданчику без
помітного бічного крену (допускається бічний крен не більше 2°) поздовжньою
віссю перпендикулярно мішені.
Рисунок 50 – мішень для пристрілювання гармати 2А42

(дальність 100 м; шкала “БР”; приціл 10).
Стрільба з озброєння БМП-2 для перевірки бою не допускається у разі

потрапляння в ствол зброї атмосферних опадів, а також при сильному бічному
приземному вітрі.
Рисунок 51 – мішень для пристрілювання кулемету ККТ

(дальність 100 м; шкала “ККТ”; приціл 6).
Для проведення робіт з перевірки бою озброєння БМП-2 необхідно

використовувати комплекти ЗІП зброї, а також габарити розсіювання 140 мм ×
160 мм, 300 мм × 300 мм і 400 мм × 400 мм, мірні лінійки, знімні крапки
наведення, окулярні діафрагми, показувачі, трафарети та папір для складання
контрольної мішені (рисунок 52).
88
Рисунок 52 – приладдя, що виготовляються у підрозділі.
Роботи з приведення озброєння БМП-2 до нормального бою виконують

штатні екіпажі під керівництвом командирів, за якими закріплені бойові машини.
За якість робіт і правильне складання звітної документації відповідає командир
роти.
2.18.2. Перевірка бою та приведення до нормального бою гармати 2А42
Перед перевіркою бою гармати 2А42 провести узгодження вісі каналу

ствола та лінії прицілювання з метою усунення грубих помилок у їхньому
взаємному положенні та гарантування отримання пробоїн у щиті при перших
пострілах. Ця робота треба виконувати за допомогою мішені для вивірення
(контрольної мішені) чи мішені для пристрілювання.
Перевірка узгодження вісі каналу ствола гармати 2А42 та лінії
прицілювання по мішені для вивірення (контрольної мішені) (рисунок 53).
Рисунок 53 – мішень для вивірення на 20 м.

89
У всіх випадках, коли потрібна перевірка бою зброї, узгодження вісі каналу
ствола та лінії прицілювання, роботи здійснювати по мішені для вивірення
(контрольній мішені), складеній на заводі-виробнику (заводі, на якому
проводився капітальний ремонт БМП-2) і вкладеній у формуляр БМП-2, або
контрольній мішені, яку було складено за результатами раніше виконаного
приведення зброї до нормального бою.
Для узгодження вісі каналу ствола та лінії прицілювання необхідно:
закріпити на щиті мішень для вивірення (контрольну мішень) на відстані
20 м від дульного гальма на висоті лінії вогню;
вставити трубку холодної пристрілки ТХП-1-30-515 у дульну частину
каналу стволу гармати 2А42 (рисунок 54);
Рисунок 54 – встановлення трубок холодної пристрілки у дульну частину каналу

стволу гармати 2А42 та спареного кулемета ПКТ.
підйомним і поворотним механізмами БМП-2 навести перехрестя

ТХП-1-30-515 в точку наведення гармати 2А42 на мішені;
установити кут прицілювання “0” у прицілах БПК-2-42 (БПК-1-42) і 1ПЗ-3;
вставити окулярну діафрагму в приціл БПК-2-42 (БПК-1-42).
Центральний кутник прицілу БПК-2-42 (БПК-1-42) та перехрестя прицілу
1ПЗ-3 повинні збігатися з відповідними точками наведення прицілів на мішені
(рисунок 55). Якщо ця умова не виконана, необхідно за допомогою механізмів
вивірки прицілів перемістити кутник та перехрестя прицілів у відповідні точки
наведення (рисунки 55, 56, 57, 58, 59).
Рисунок 55 – положення прицільних марок та озброєння БМП-2

після перевірки по мішені для вивірення.
90
У процесі роботи необхідно періодично контролювати положення вісі

каналу ствола. Після закінчення роботи витягти ТХП-1-30-515 зі стволу.
Рисунок 56 – вивірка прицілу

Рисунок 57 – вивірка прицілу
БПК-1-42 по горизонталі.
БПК-1-42 по вертикалі.
Рисунок 58 – вивірка прицілу Рисунок 59 – вивірка прицілу

1ПЗ-3 по горизонталі. 1ПЗ-3 по вертикалі.
2.18.3. Перевірка узгодження вісі каналу стволу та лінії прицілювання по

мішені для пристрілювання
У разі відсутності мішені для вивірення (контрольної мішені)

узгодження вісі каналу ствола та лінії прицілювання здійснювати по мішені
для пристрілювання виробу 2А42 (рисунок 50) за допомогою штатної трубки
холодного пристрілювання ТХП-1-30-515 та окулярної діафрагми прицілу
ВПК-2-42 (ВПК-1-42) (рисунок 60).
Для узгодження вісі каналу ствола та лінії прицілювання необхідно:
вставити ТХП-1-30-515 у ствол і, спостерігаючи через неї, підйомним і
поворотним механізмами навести перехрестя ТХП-1-30-515 в точку наведення
гармати 2А42 на мішені;
встановити кут прицілювання “10” по шкалі “БР” у прицілі БПК-2-42
(БПК-1-42), при цьому центральний кутник повинен збігатися з точкою
наведення прицілу на мішені;
91
Рисунок 60 – положення прицільних марок прицілу БПК-1-42 та

гармати 2А42 після перевірки по мішені для пристрілювання.
для точності зорення необхідно використовувати окулярну діафрагму;

якщо центральний кутник не збігся з точкою наведення прицілу, то
механізмами вивірки прицілу вивести центральний кутник у цю точку.
У процесі роботи необхідно періодично контролювати положення вісі
каналу стволу. Після закінчення роботи витягти ТХП-1-30-515 зі ствола.
2.18.4. Перевірка бою та приведення до нормального бою гармати 2А42 з

вимкнутим стабілізатором озброєння
Перевірку бою гармати 2А42 здійснювати в такому порядку:

установити мішень для пристрілювання на відстані 100 м від зрізу
дульного гальма гармати 2А42;
зарядити гармату 2А42 стрічкою з 50 – 60 патронів і здійснити неприцільну
чергу в чотири-п’ять пострілів з будь-яким темпом для розігріву ствола;
установити кут прицілювання “10” по шкалі “БР” прицілу БПК-2-42
(БПК-1-42) та навести центральний кутник в точку наведення прицілу на мішені
для пристрілювання (рисунок 50);
увімкнути механізм стрільби та зробити п’ять поодиноких пострілів з
інтервалом 0,5 с без виправлення наведення;
вимкнути механізм стрільби, перевірити гармату на розрядження та надати
стволу гармати 2А42 кут підвищення 35° – 40°;
оцінити величину розсіювання снарядів: чотири пробоїни з п’яти повинні
вкладатися в габарит 300 мм × 300 мм при довільному положенні габаритної
рамки. Якщо ця умова не виконана, необхідно виявити причини підвищеного
розсіювання та після їх усунення повторити стрільбу;
у разі нормального розсіювання графічно визначити положення середньої
точки влучення та заміряти її координати щодо контрольної точки (рисунок 61);
якщо “Y” і “Z” середньої точки влучення по абсолютній величині не
перевищують 10 см, перевірку бою поодиноким вогнем закінчити;
92
Рисунок 61 – графічне визначення середньої точки влучення.
якщо хоча б одна координата по абсолютній величині перевищує 10 см,

необхідно: ввести виправлення у положення центрального кутника прицілу
БПК-2-42 (БПК-1-42), для чого від точки наведення прицілу (ТНП) на мішені для
прицілювання відкласти координати “Yств” і “Zств” зі своїми позначками
(рисунок 62) і в цю точку нанести на мішень нову (тимчасову) ТНП;
Рисунок 62 – введення виправлення у приціл.
навести центральний кутник прицілу БПК-2-42 (БПК-1-42) у стару точку

наведення (відновити наведення після стрільби);
механізмами вивірення прицілу БПК-2-42 (БПК-1-42) вивести
центральний кутник в нову точку наведення, стежачи за тим, щоб положення
ствола було незмінним;
після виконання роботи зняти нову (тимчасову) точку наведення із мішені
та повторити стрільбу в порядку, як вказано вище;
зарядити гармату, навести центральний кутник із прицілом “10” по шкалі
“БР” в точку наведення прицілу та зробити чергу з восьми пострілів з малим
темпом;
93
вимкнути механізм стрільби, перевірити гармату на розрядження та надати

стволу гармати 2А42 кут підвищення 35° – 40°;
оцінити величину розсіювання снарядів: шість з восьми пробоїн повинні
укладатися в габарит 400 мм × 400 мм при довільному положенні габаритної
рамки;
визначити графічно положення СТВ і замірити її координати відносно КТ.
Якщо “Y” і “Z” СТВ по абсолютній величині не перевищують 10 см, перевірку
бою в ручному режимі закінчити;
якщо ж хоча б одна координата по абсолютній величині перевищує 10 см,
то необхідно ввести виправлення в положення центрального кутника прицілу
БПК-2-42 (БПК-1-42) за тими самими правилами, що і під час стрільби
поодиноким вогнем, і повторити стрільбу чергами, поки не буде досягнуто
заданої вимоги влучності.
Якщо умови кучності та влучності не вдається досягти, то необхідно
зробити огляд спареної установки, приводів наведення, механізму передачі кутів
прицілювання від гармати до прицілу, виявити та усунути несправності
(залучити до цієї роботи фахівців служби РАО), після чого привести гармату
2А42 до нормального бою.
2.18.5. Перевірка бою гармати 2А42 у стабілізованому режимі
Перевірку бою здійснювати в такій послідовності:

увімкнути стабілізатор озброєння та потенціометрами “БАЛАНС” на
пульті оператора усунути відведення лінії прицілювання;
зарядити гармату та зробити чергу за тих самих умов, що й у ручному
режимі (з вимкненим стабілізатором озброєння);
вимкнути стабілізатор озброєння та вимкнути механізм стрільби,
перевірити гармату на розрядження та надати стволу гармати кут підвищення 35°
– 40°;
знайти положення середньої точки влучення зробленої черги та визначити
її відхилення відносно СТВ, отриманої при ручному режимі стрільби. Якщо це
відхилення не перевищує 20 см, перевірку бою закінчити;
якщо зміщення відхилення середньої точки влучання більше 20 см, то
відстріляти ще дві черги з інтервалом у 5 хвилин на тих самих установках
прицілу, знайти центр групування трьох черг і визначити його зміщення відносно
СТВ, отриманої при ручному режимі стрільби.
Якщо й у цьому випадку зміщення перевищує 20 см, то перевірку бою
припинити та після ретельного регулювання параметрів стабілізатора знову
перевірити зміщення СТВ у стабілізованому режимі.
Координати СТВ відносно КТ, отримані при ручному та стабілізованому
режимах стрільби, записати у звітно-перевірочну картку (рисунок 63).
94
Рисунок 63 – звітно-перевірочна картка гармати 2А42 та кулемету ККТ.
2.18.6. Узгодження прицілів БПК-2-42 (БПК-1-42) і 1ПЗ-3
Для узгодження прицілів необхідно:

після приведення гармати до нормального бою навести центральний
кутник прицілу БКП-2-42 (БКП-1-42) з установкою кута прицілювання “0” на
віддалену точку на відстані приблизно 1 000 м;
установити чотириразове збільшення та кут прицілювання “0” у прицілі
1ПЗ-3 та гвинтами механізмів вивірення прицілу 1ПЗ-3 вивести перехрестя
вертикальної та рухомої горизонтальної нитки в ту саму точку (рисунок 64).
Узгодження виконано.
Рисунок 64 – узгодження прицілів БПК-2-42 (БПК-1-42) та 1ПЗ-3.

95
2.18.7. Перевірка бою та приведення до нормального бою кулемета ККТ
Перевірку бою кулемета ККТ здійснювати тільки після приведення до

нормального бою гармати 2А42. Установка газового регулятора повинна бути в
положенні “2” у нових кулеметів і в положенні “1” у кулеметів, з яких здійснили
більше 3 000 пострілів.
Якщо не проводилося узгодження вісі стволу кулемета ККТ по мішені для
вивірення (контрольної мішені), то таке узгодження проводити перед стрільбою
по мішені для пристрілювання кулемета (рисунок 51), яку встановлювати на
відстані 100 м ± 0,2 м. Для цього необхідно:
накласти (тимчасово) чорне коло з білим хрестом на точку наведення
кулемета ККТ мішені для пристрілювання кулемета;
встановити кут прицілювання “6” по шкалі “ККТ” у прицілі БПК-2-42
(БПК-1-42);
навести підйомним і поворотним механізмами центральний кутник шкали
в точку наведення прицілу БПК-2-42 (БПК-1-42);
вставити у ствол кулемета ККТ трубку холодного пристрілювання
ТХП-7-195* і, спостерігаючи через неї, визначити, куди наведене її перехрестя.
Якщо перехрестя трубки наведено в чорне коло, можна приступати до стрільби,
якщо ні, то за допомогою механізму вивірення кулемета ККТ змістити вісь ТХП
з точкою наведення (рисунок 65) після чого зняти чорне коло з білим хрестом з
мішені для пристрілювання;
Рисунок 65 – регулювання втулок механізму вивірення кулемета ПКТ.
витягти ТХП-7-195 зі стволу, зарядити кулемет ККТ стрічкою з

чотирьох патронів;
* У комплекті ЗІП БМП-2 знаходиться втулка з насічками для нитки та діафрагма з

каліброваним отвором, які можуть використовуватися замість ТХП-7-195. При цьому з кулемету
ПКТ необхідно зняти полум’ягасник та встановити на його місце втулку з двома нитками навхрест,
від’єднати від кулемета зворотно-бойову пружину зі спрямовуючим стрижнем, затворну раму із
затвором та електроспуск та вставити у патронник діафрагму. Візування у цьому випадку
необхідно вести з казенної частини ствольної коробки з місця навідника-оператора.
96
перевірити чи не збилося наведення центрального кутника прицілу

БПК-2-42 (БПК-1-42) з точкою прицілювання;
зробити чергу в чотири постріли, після чого надати стволу кулемету ККТ
кут підвищення 35° – 40°;
розрядити кулемет ККТ і перевірити його на розрядження;
знайти положення СТВ і визначити її координати відносно КТ, якщо СТВ
розташована поза прямокутником 11 см × 13 см;
знайдені координати відкласти зі зворотним знаком від точки наведення
ККТ на мішені для пристрілювання та накласти чорне коло з білим хрестом на
цю нову точку наведення (рисунок 66);
навести центральний кутник прицілу БПК-2-42 (БПК-1-42) у точку
прицілювання, за допомогою ТХП-7-195 і механізму вивірення кулемета ККТ
навести перехрестя в нову точку наведення та повторити стрільбу;
після коригування, а також коли СТВ першої черги виявиться у
прямокутнику 11 см х 13 см, зарядити кулемет ККТ стрічкою на 10 патронів;
зробити одну чергу із 10 пострілів, після чого надати стволу кулемета ККТ
кут підвищення 35° – 40°;
Рисунок 66 – коригування положення ствола.
розрядити кулемет ККТ і перевірити його на розрядження;

перевірити величину розсіювання (вісім пробоїн із 10 повинні укладатися
в габарит 14 см × 16 см при довільному положенні рамки);
якщо розсіювання вище норми, оглянути кулемет, перевірити його
кріплення на установці, виявити та усунути несправності, після чого продовжити
стрільбу;
якщо розсіювання нормальне, визначити положення СТВ черги, яка
повинна бути в габариті влучності – колі діаметром 6 см з КТ в центрі;
якщо СТВ розташована поза габаритом влучності, проводити коригування
положення ствола, після чого стрільбу повторити до досягнення необхідної
влучності. Після кожного коригування положення кулемета всі болти вивірки
кулемета повинні бути затягнуті та законтровані.
97
2.18.8. Складання контрольної мішені
Контрольну мішень (рисунок 67) складати для фіксування положення

оптичних вісей прицілів БПК-2-42 (БПК-1-42) та 1ПЗ-3 та вісей каналів стволів
гармати 2А42 і кулемета ККТ, приведених до нормального бою, а також для
контролю та відновлення нормального бою зброї перед бойовими стрільбами та
під час зберігання.
Рисунок 67 – контрольна мішень.
Складання контрольної мішені здійснювати в такій послідовності:

на відстані 20 м від зрізу дульного гальма гармати на висоті лінії вогню
закріпити лист паперу розміром 150 см × 60 см з нанесеною точкою наведення
прицілу БПК-1-42 і горизонтальною лінією, установленою паралельно
горизонтальним нульовим штрихам прицілу БПК-2-42 (БПК-1-42);
установити кут прицілювання “0” у прицілах БПК-2-42 (БПК-1-42) і 1ПЗ-3;
вставити трубки холодного пристрілювання ТХП-1-30-515 у ствол гармати
2А42 та ТХП-7-195 у ствол кулемета ККТ (рисунок 54);
навести центральний кутник прицілу БПК-2-42 (БПК-1-42) в точку
наведення на мішені;
послідовно спостерігаючи через приціл 1ПЗ-3 та трубки холодної
пристрілки за допомогою ручної вказівки, нанести на мішень положення ліній
зорення прицілу 1ПЗ-3 і стволів гармати 2А42 та кулемета ККТ по трьох вимірах,
прийнявши середню точку за положення вісі;
за допомогою трафарету чорною фарбою нанести кола з перехрестями на
мішень;
заміряти координати нанесених точок відносно точки наведення прицілу
БПК-2-42 (БПК-1-42) і горизонтальної лінії та занести їх у звітно-перевірочну
картку (рисунок 63).
Необхідно завжди пам’ятати, що складання контрольної мішені
здійснюється лише після охолодження стволів зброї.
98
2.18.9. Контроль і відновлення нормального бою по контрольній мішені
Контроль і відновлення нормального бою озброєння БМП-2 здійснювати у

такій послідовності:
установити контрольну мішень відповідно до тих самих вимог, що й при її
складанні;
вставити трубки холодного пристрілювання ТХП-1-30-515 у ствол гармати
2А42 та ТХП-7-195 у ствол кулемета ПКТ (рисунок 54);
установити кути прицілювання “0” у прицілах БПК-2-42 (БПК-1-42) і 1ПЗ-3;
спостерігаючи через трубку холодного пристрілювання ТХП-1-30-515, за
допомогою підйомного та поворотного механізмів навести перехрестя трубки в
хрест 2А42 на мішені. При цьому нульові лінії прицілів БПК-2-42
(БПК-1-42) і 1ПЗ-3 та вісь трубки холодного пристрілки ТХП-7-195 повинні бути
наведені у свої точки на мішені. Якщо цю вимогу не виконано, необхідно
механізмами вивірки прицілів БПК-2-42 (БПК-1-42) і 1ПЗ-3 та кулемета ККТ
відновити правильне їх положення.
Якщо перед цим ремонт зброї не проводився та не було заміни частин і
механізмів зброї або трубок холодної пристрілки, перевірку бою стрільбою не
проводити.
2.19. Підготовка озброєння танка до стрільби штатним

артилерійським пострілом та приведення його до нормального бою
Перед вивіренням, перевіркою боєм танкових гармат, приведенням до

нормального бою кулеметів, пристрілкою озброєння танків їх технічний стан
повинен бути перевірений комісією, усунуто технічні неузгодження та дефекти.
Після цього начальники служб РАО, БТ, ПММ, зв’язку, командир батальйону,
заступник командира батальйону з озброєння, командир роти під керівництвом
заступника командира частини складають акт технічного стану техніки та
доповідають про готовність танків до стрільби (додаток 2).
Командир військової частини призначає стройовий огляд особовому складу
на техніці, яка виводиться для проведення стрільб. На стройовому огляді
перевіряється особовий склад (зведені екіпажі, віддані наказом по частині на час
підготовки озброєння до стрільби), укомплектованість техніки ЗІП, матеріальне
забезпечення та необхідна для проведення стрільби документація.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Для підготовки озброєння до стрільби
призначаються кращі офіцери й екіпажі, які знають матеріальну частину
озброєння, правила стрільби, мають практичні навички в приведенні озброєння
до нормального бою.
Узгодивши раніше з начальником навчального центру (полігона) усі
питання щодо розміщення особового складу та техніки, з метою якісної
підготовки озброєння до стрільби командир частини видає наказ з організації
приведення озброєння до нормального бою.
99
Заступник командира військової частини (командир батальйону) обирає

майданчик для підготовки озброєння до стрільби, попередньо узгодивши всі
питання проведення стрільб і виконання заходів безпеки з начальником
навчального центру (полігона).
2.19.1. Вивірення, пристрілка та перевірка бою
Головним питанням підготовки озброєння до бойового застосування є

вивірення приладів прицілювання, перевірка боєм танкових гармат та
приведення кулеметів до нормального бою.
Мета вивірення нульових ліній прицілювання – таке положення відносно
каналу ствола, яке забезпечило б під час стрільби з танка в нормальних умовах
відповідність установок прицілу табличним дальностям стрільби та найменше
відхилення середньої траєкторії від ліній прицілювання по напрямку (рисунок 68).
Приведення до нормального бою кулемета, спареного з гарматою, має за мету
досягти того, щоб під час стрільби в нормальних умовах середня точка влучення на
дальності 400 м збіглася з контрольною точкою, а також щоб перевірити кучність бою
кулемета.
Перевірка боєм танкових гармат має за мету, враховуючи технічні
характеристики прицілу-далекоміра, обчислювача, стабілізатора, у яких
конструктивно закладено допуски на відпрацювання відповідних сигналів
(кутів) у технічних умовах, а також можливі незначні помилки при вивіренні
нульової лінії прицілювання, нанесення контрольних поділок на дульному зрізі
Рисунок 68 – положення вісі каналу ствола з

нульовою лінією прицілювання.
ствола під час пристрілки гармат на заводах-виробниках. Тому з досвіду

проведених стрільб найбільш доцільний спосіб перевірки гармат боєм – спосіб з
увімкнутою системою. Під час стрільби практичним осколочно-фугасним
(далі – ОФ) снарядом по мішені, встановленій на дальності 1600 м, якщо СТВ
відхилено більше ніж 60 см, необхідно механізмами вивірення по висоті та
напрямку вивести центральну прицільну марку в центр пробоїни, таким чином
вибрати всі технічні відхилення, які є в електроблоках (технічні допуски,
недостатньо точне вивірення та можливо неточно набиті поділки на дульному
зрізі).
100
Для ведення стрільби вночі та отримання якісного зображення в приладах

(ТПН-1;3) необхідно, щоб нульова лінія прицілювання ТПН-1 (ТПН-3) була
паралельна вісі каналу ствола гармати, а напрямок пучків інфрачервоних
променів прожекторів і фар збігався з напрямком наведення через прилади.
На підготовлений майданчик встановити танки з креном не більше 2° та
занумерувати їх зліва направо. Відстань між танками 1 м – 1,5 м. Під кутом 90°
до площини стрільби в полі встановити мішені № 12 та вказівки для вивірення
(якщо немає добре виражених орієнтирів, предметів) на відстані 1600 м. На
мішені закріпити трикутник чорного кольору (залежно від освітлення
місцевості). На відстані 100 м + 0,5 м від дульного зрізу каналу ствола гармати
перед танками на майданчику для приведення до нормального бою кулеметів
встановити щити 1,5 м × 1,5 м, на яких закріпити пристрілочні
(вивірочно-пристрілочні) мішені для кулеметів (рисунок 69), для вивірення
нічних прицілів ТПН-1 (ТПН-3) відповідно встановити щити
на 1 100 м і 1 000 м.
Рисунок 69 – пристрілочна мішень для кулеметів.
2.19.2. Порядок вивірення нульової лінії прицілювання по віддаленій точці
а) Вивірення нульової лінії прицілювання денних прицілів.

Для вивірення нульової лінії прицілювання по віддаленій точці предмета
або по контрольно-вивірочній мішені (КВМ) необхідно:
установити танк на рівному майданчику;
обрати предмет (на директрисах щит або мішень № 12) на відстані не
менше 1600 м з чітко визначеними контурами;
відстопорити гармату та башту;
закріпити перехрестя із ниток товщиною 0,3 мм – 0,5 мм по поділках, які є
на дульному зрізі ствола гармати;
дістати з гнізда клину затвора частину деталей ударного механізму та
замість них вставити трубку вивірення (ТВ-115) або спеціальний піддон з
трубкою вивірення;
установити балістику в положення “Бр”, а дистанційну шкалу на “0”;
установити діафрагму з отвором 1 мм на окуляр прицілу;
101
спостерігаючи в окуляр трубки вивірення та обертаючи маховики

підйомного та поворотного механізмів, сполучити перехрестя з ниток на
дульному зрізі з обраною віддаленою точкою наводки (рисунок 70), при цьому
наводку здійснювати одноманітно знизу догори та зліва направо.
а – вид крізь поле зору прицілу; б – вид крізь трубку вивірення.
Рисунок 70 – вид поля зору прицілу та в трубку вивірення ТВ-115.
Якщо вершина ЦК збігається з віддаленою точкою, то нульова лінія

прицілювання займає правильне положення. Якщо вершина ЦК відхилена від
точки наведення перехрестя на дульному зрізі необхідно гвинтами вивірення
прицілу по висоті й напрямку, спеціальним ключем вивести вершину ЦК на
обрану віддалену точку.
В умовах обмеженої видимості або коли відсутня можливість обрати
віддалену точку, вивірення прицілу здійснюють по індивідуальній контрольно-
вивірочній мішені (рисунок 71), координати положення кожного знаку мішені
взяти з формуляра танка. При цьому координати знаків кулеметів взяти з
контрольно-вивірочних карток за результатами пристрілки.
Вивірення нульової лінії прицілювання по КВМ проводити аналогічно
вивіренню по віддаленому предмету, окрім того, що КВМ встановлювати на
відстані 25 м ± 0,5 м від дульного зрізу каналу ствола, а вісь каналу ствола
наводити в центр відповідного знаку для гармати. Якщо будуть виявлені
розбіжності, то їх усувають за допомогою механізмів вивірення.
Рисунок 71 – контрольно-вивірочна мішень.

102
б) Вивірення нічного прицілу (ТПН-3).
Вивірка нічного прицілу з рухомими шкалами виконується аналогічно, як

і вивірення нульової лінії прицілювання денних прицілів по віддаленому
предмету або по КВМ. При цьому віддалена точка повинна бути на відстані не
менше ніж 1 000 м (рисунок 72).
б
а
Б
а – вид крізь трубку вивірення ТВ-115;
б – вид крізь поле зору нічного прицілу.
Рисунок 72 – вид поля зору нічного прицілу з рухомими шкалами та в трубку
вивірення при вивіренні нічного прицілу (ТПН-3) по віддаленому предмету.
2.19.3. Узгодження (юстирування) оптичної вісі прожектора з лінією

бачення
Для забезпечення чіткої видимості місцевості під час спостереження в

нічний приціл необхідно, щоб лінія бачення була узгоджена з оптичною віссю
інфрачервоного освітлювача Л2АГМ (Л4А).
Перевірку виконувати по світловому відображенню на КВМ, яку
встановлювати на відстані 25 м від дульного зрізу гармати.
При цьому:
увімкнути попередньо нічний приціл для вивірення та прожектор;
навести прицільну марку нічного прицілу (вершину верхнього штриха
ТПН-1 або центральну прицільну марку ТКН-3) у свою позначку на КВМ;
вимкнути приціл;
зняти світловий інфрачервоний фільтр з прожектора. Світлове
відображення при цьому повинно бути симетричне відносно відповідної
позначки на КВМ, несиметричність світлового відображення усунути за
допомогою вивірних гвинтів (по напрямку) та регулювальної тяги (по висоті).
Після регулювання встановити світловий фільтр та вимкнути прожектор.
2.19.4. Фокусування прожекторів Л2АГМ (Л4А)
Фокусування проводити з метою надання світловому відображенню

необхідної форми та найбільшої яскравості по лінії бачення.
Фокусування прожектора здійснювати вночі, для цього:
зняти інфрачервоний фільтр та задню кришку з прожектора;
103
установити щит на відстані не менше 25 м від прожектора;

послабити стопорний гвинт кріплення патрона лампи;
увімкнути прожектор і навести світлове відображення на щит;
провести повздовжнє фокусування, для чого, обертаючи маховик,
забезпечити найменшу величину світлового відображення та максимальну
яскравість;
послабити три стопорні гвинти диску пристрою для фокусування;
обертанням двох регулювальних гвинтів здійснити поперечне
фокусування з метою надання світловому відображенню форми симетричної
горизонтальної вісімки з чітким контуром;
закрутити стопорні гвинти;
закрутити стопорний гвинт кріплення патрона;
вимкнути прожектор, поставити на прожектор задню кришку та
інфрачервоний фільтр.
2.19.5. Вивірення зенітного кулемета НСВТ з прицілом ПЗУ
У звичайних умовах експлуатації перед стрільбою проводити вивірення

нульової лінії прицілювання по вивірочно-пристрілочній мішені.
установити горизонтально мішень на відстані 100 м від дульного зрізу
ствола гармати;
у ствол кулемета вставити ТХП-12;
за допомогою ручних приводів навести ТХП на свою позначку на мішені;
механізмами вивірення по висоті та напрямку поділку “0” прицілу ПЗУ-5
сполучити з перехрестям ПЗУ на мішені;
після закінчення вивірення вивірний болт і гвинт затягнути контргайками
та перевірити чи збігається перехрестя прицілу та мішені.
За готовності екіпажів, які проводили вивірення нульових ліній
прицілювання, керівник заняття перевіряє якість вивірення озброєння всіх танків
або вибірково. Переконавшись у тому, що на всіх танках вивірення озброєння
проведено правильно, керівник заняття подає команду на шикування екіпажів,
нагадує порядок стрільби, заходи безпеки, команди (сигнали) управління,
визначає черговість стрільби, після чого подає команду “Екіпажі до машин”.
2.19.6. Порядок перевірки боєм танкових гармат
Отримавши команду “Завантажити боєприпаси”, екіпажі у встановлений

час завантажують по п’ять артпострілів у конвеєр, займають свої місця,
оглядають озброєння, прилади стрільби та спостереження, підганяють сидіння,
шоломофони та налобники, перевіряють роботу засобів зв’язку, вводять
поправки на умови стрільби в танковий балістичний обчислювач (ТБО), надають
гарматі максимальний кут, висаджуються з машини, прикривають люки та
шикуються в трьох-чотирьох кроках позаду машин.
104
Отримавши команду “До бою”, екіпажі займають свої місця, механік-водій

запускає двигун і доповідає: “Люк закритий, оберти двигуна експлуатаційні,
напруга бортової мережі нормальна”. Навідник вмикає систему, перемикач-
балістик встановлює в положення “Н” (якщо стрільба ведеться практичним
снарядом). Через чотири-п’ять хвилин навідник гармати доповідає: “Я перший,
до бою готовий, нагнітач включено”. Прийнявши доповідь про готовність до
бою, керівник стрільби подає команду “Першому – вогонь, другому,
третьому – спостерігати”.
Керівник стрільби з метою економії мотогодин роботи двигуна в першу
чергу призначає не більше трьох танків для перевірки гармат боєм, інші екіпажі
з приладами спостереження займаються на навчальному місці поза танками. На
танках, на яких проводять перевірку боєм, встановлюють червоні прапорці, а на
інших – білі.
Навідник вимірює дальність до цілі, заряджає гармату, уточнює наводку та
доповідає керівнику занять: “Я перший, дальність до цілі 1610 м, точка
прицілювання, фігура, вище цілі (1-й постріл слід вважати прогрівним), точка
прицілювання – центральна прицільна марка, ваговий знак снаряда –
нормальний, спостерігати постріл”. Призначені керівником стрільби
спостерігають за пострілом і доповідають йому результати. Керівник заносить
результати у відомість і подає команду на другий постріл “Першому, другий
снаряд зарядити, точка прицілювання центр цілі, прицільна марка – центральна”.
Навідник гармати перед кожним пострілом вимірює дальність, уточнює точку
наведення та доповідає про це керівнику стрільби (форму доповіді наведено
вище). Керівник стрільби оцінює другий постріл, визначає положення пробоїни
на мішені та заносить у відомість.
Якщо пробоїна на мішені відхилилася від контрольної точки на незначну
відстань, керівник подає команду першому екіпажу провести ще два постріли, а
другому або третьому: “Запустити двигун”, спостерігає пробоїни кожного снаряда
та результати повідомляє навіднику. Оцінює середню точку влучення трьох
пробоїн. СТВ повинна бути не більше ніж 60 см від КТ (рисунок 73). Коли ці
вимоги виконано, то перший танк на цьому перевірку боєм гармати закінчує.
СТВ
не більше
60 см
Рисунок 73 – пристрілочна мішень для гармати танка.
105
УВАГА! Якщо середню точку влучення визначити з командного пункту

немає можливості, керівник стрільби подає команду: “Припинити вогонь,
розряджай”, “До машин” і виїжджає в поле до мішеней з офіцерами, які
проводили перевірку гармати боєм, на місці визначає СТВ і дає відповідні
вказівки.
Приклад:
Коли після другого пострілу пробоїна відхилилася від КТ на значну
відстань, але розташована на мішені. Керівник стрільби повідомляє результат
навіднику та дає команду здійснити ще два постріли, після чого виїжджає в поле
з офіцерами, які проводили перевірку боєм, і на місці визначають СТВ. На
середню точку влучення потрібно приклеїти нову точку наведення (рисунок 74).
КТ
СТВ
Рисунок 74 – встановлення нової точки наведення після другого пострілу.
Після прибуття з поля керівник стрільби подає команду: “До бою”.

Навідник після виконання команди застопорює дзеркало гіроскопів, черв’ячну
пару, діючи підйомним і поворотним механізмами, наводить вершину
центральної прицільної марки в КТ (відновлює наведення), після чого
механізмами вивірення по напрямку та висоті наводить вершину центральної
прицільної марки в нову точку наведення, яка наклеєна на СТВ, потім підйомним
і поворотним механізмами виводить центральну прицільну марку в ТН,
відновлює наведення, та доповідає керівнику стрільби: “Я перший, коректуру
введено”. За командою керівника стрільби розстопорює дзеркало та черв’ячну
пару та здійснює ще три постріли. Керівник спостерігає результати стрільби та
заносить положення пробоїн у відомість, визначає СТВ. Якщо СТВ не
відхилилась від КТ більше ніж 60 см, то перевірку боєм вважати закінченою.
Результати приведення гармат до нормального бою занести у відомість
перевірки боєм.
З практики підготовки озброєння до бойового застосування у військових
частинах на перевірку бою одного танку необхідно 15 – 30 хвилин.
УВАГА! Якщо після другого (третього) пострілу визначене значне
відхилення пробоїни по висоті (напрямку), і на мішені не спостерігається,
необхідно повторити вивірення нульових ліній прицілювання, перевірити роботу
ТБО, далекоміра та повторити перевірку боєм.
106
Перевіривши боєм гармати, танки переміщують за командою керівника на

майданчик для приведення до нормального бою спарених з гарматою кулеметів,
зенітних кулеметів, вивірення нічних прицілів.
Керівник перевірки боєм танкової гармати та приведення до нормального
бою кулеметів відпрацьовує відомість (додаток 6).
2.19.7. Приведення до нормального бою спареного з гарматою кулемета
Перевірку бою танкових кулеметів проводити після вивірення нульових

ліній прицілювання.
Перед приведенням кулеметів до нормального бою необхідно:
підготувати кулемет до стрільби та перевірити стан каналу ствола кулемета;
правильність його встановлення та збирання;
установити танк без повздовжнього та бокового крену (допускається крен
не більше 2°).
Перед початком робіт необхідно перевірити положення газового
регулятора. Надійна робота кулемета забезпечується при встановленні газового
регулятора в положення “1” або “2”, а в нових кулеметах і кулеметах, які мають
настріл не більш 3000 пострілів, – у положення “2”. Положення “3” регулятора
призначено для стрільби в тяжких умовах: у разі сильного забруднення,
затримок, які мають місце в положенні “2”.
Перед приведенням кулемета до нормального бою необхідно провести
вивірення кулемета по КВМ на 25 м або по вивірочно-пристрілочній мішені на
100 м.
Пристрілочну (вивірочно-пристрілочну) мішень (додаток 5) встановити на
відстані 100 м ± 0,1 м від дульного зрізу гармати так, щоб установча лінія мішені
була паралельною до горизонту прицілу та на висоті лінії вогню кулемета (1629
мм – об. 447).
Порядок проведення пристрілки:
зарядити кулемет патронами ЛПС однієї партії виготовлення;
провести 3 – 5 осадочних пострілів (у бік від мішені);
встановити балістику “К”(“Н”) та дальність “4” по кулеметній шкалі
(або вибрати відповідну прицільну марку для дальності 400 м за нульової
гарматної шкали ІА40, перехрестя вертикального штриха та шкали бокових
поправок 1Г42);
за допомогою підйомного та поворотного механізмів навести прицільну
марку прицілу на точку наведення на мішені;
при цьому наведення проводити одноманітно, знизу догори та зліва направо;
зробити чергу з 10 патронів та оглянути мішень.
Влучність бою кулемета вважати нормальною, якщо СТВ не виходить за
межі габариту влучності 110 мм × 130 мм.
Кучність бою визначати за допомогою габариту кучності розміром
140 мм × 160 мм, вільно накладеного на пробоїни. Якщо при цьому вісім з десяти
пробоїн розташовані в його межах, то кучність бою визначати нормальною
(рисунок 75).
107
Рисунок 75 – габарит кучності бою кулемета.
Якщо СТВ вийшла за межі габариту влучності, то необхідно заміряти її

відхилення від контрольної точки та за допомогою вивірного механізму
виправити положення кулемета. При цьому необхідно пам’ятати, що оберт
втулки на одну велику поділку відповідає переміщенню СТВ на 1 т.д., що на
відстані 100 м відповідає 10 см.
Після приведення кулемета до нормального бою втулку вивірного
механізму шплінтують дротом, визначають координати КТ для контрольно-
вивірочної мішені. Виміряні координати записуються в контрольно-вивірочну
картку, вклеєну у формуляр машини.
2.19.8. Перевірка боєм та приведення до нормального бою зенітної

кулеметної установки

установити пристрілочну мішень (додаток 5) на 100 м;
виконати дві – три короткі черги у бік від мішені для перевірки
працездатності автоматики та прогріву ствола;
навести механізмами наведення ЗКУ перехрестя з цифрою “5” прицілу
ПЗУ-5 у перехрестя, яке накреслено на пристрілочній мішені;
виконати 20 пострілів короткими чергами (з 4 – 5 патронів), відновлюючи
наведення перед кожною чергою;
для оцінки влучності бою знайти СТВ та вирахувати величину відхилення
її від КТ. Влучність бою вважати нормальною, якщо СТВ не виходить за межі
габариту влучності (коло діаметром 300 мм).
Кучність бою визначити за допомогою габариту дротяного кола діаметром
500 мм, який накласти на пробоїни з центром в СТВ. Якщо СТВ вийшла за межі
габариту влучності, то необхідно виміряти величину її відхилення від КТ. Потім
відкласти відхилення від точки наведення прицілу ПЗУ-5 на мішені з тими самими
позначками та нанести нову точку наведення (рисунок 71), після чого навести
перехрестя ПЗУ з цифрою “5” у точку наведення на мішені та вивести перехрестя
гвинтами механізму вивірення в нову точку наведення (рисунок 76).
108
Рисунок 76 – встановлення нової точки наведення ЗКУ.
Після коригування прицілу ПЗУ-5 повторити стрільбу чергами з

20 патронів і досягти положення СТВ в межах габариту влучності.
Після закінчення робіт необхідно затягнути регулювальні гвинти
механізму вивірення прицілу ПЗУ-5 та результати пристрілки занести до
контрольно-вивірочної картки.
2.19.9. Приведення вкладного ствола 2Х35 до нормального бою
Встановити та відгоризонтувати пристрілочну мішень (додаток 5) на

відстані 100 м від дульного зрізу ствола гармати.
Зробити два осадочних постріли (поза щитом) і підтягти кріплення 2Х35.
Встановити приціл 10 по шкалі кумулятивного снаряда “Н”.
Спостерігаючи в приціл, механізмами наведення сумістити перехрестя
вертикального штриха та шкали бокових поправок з центром позначки 1Г42 на
мішені.
Зробити чотири постріли та визначити СТВ (СТВ не повинна відхилятися
від КТ більше ніж на 30 мм ).
Якщо СТВ відхилилась більше, ніж на 30 мм, то підйомним механізмом та
механізмом повороту башти навести перехрестя прицілу в КТ, а після цього
механізмами вивірки по висоті та напрямку вивести перехрестя прицілу в СТВ.
109
Додаток 1
До Керівництва з перевірки бою,
приведення до нормального бою
стрілецької зброї, озброєння бойових
машин та вивірки їх прицілів
(підрозділи 2.1 – 2.8)
ЗРАЗОК
оформлення перевірочної мішень для стрілецької зброї
Картка якісного стану 5,45 мм АК 74 № 356724

Число,
місяць, рік
Кількість пострілів
за день з початку Підпис
А-74 №356724
17.03.2011р
стрільби
34
стрільби
1034 Пристріляв:с-нт Кошмур
Перевірив:к-н Стрижак
Дата: 23.03.2011р.
СТВКТ
КТ
1. Картка якісного стану зброї (закріплюється на зворотному боці) лицьовий бік

Картка якісного стану 5,45-мм АК-74 № 356724
Число, місяць, рік Кількість пострілів
Підпис
за день стрільби з початку стрільби
21.03.2019 р 34 1034
Картка якісного стану – зворотний бік

Результат приведення зброї до нормального бою
Число, місяць, рік Результат Підпис
Л2 +1
21.03.2019 р
12
де Л2 – СТВ вліво 2 см;

+1 – СТВ уверх 1 см;
12 – габарит розсіювання (купчастості) 12 см.
Примітка. Картка якісного стану прикріплюється до лівого верхнього кута

перевірочної мішені.
Перевірочна мішень разом із карткою якісного стану зберігається у
командира роти.
110
Продовження додатка 1
Перевірочна мішень для стрілецької зброї
КТ
6
5
Лінії для перевірки:

1 – зброї, девикористовується набій зр. 1943 р.;
2 – снайперської гвинтівки;
3 – кулеметів, де використовується гвинтівковий набій;
4 – станкових кулеметів під час використання набоїв з кулею зр. 1930 р.;
5 – станкових кулеметів під час використання набоїв з кулею зр. 1908 р.
та 5,45-мм автомата Калашникова;
6 – пістолетів;
7– 12,7-мм великокаліберного кулемета;
8 – 5,45-мм ручного кулемета Калашникова.
111
Додаток 2
до Керівництва з перевірки бою,
(пункт 2.19.1)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Командир військової частини А0000
полковник О.ШЛЮЄВ
“______” ________________ 20 ___ року
АКТ №___
20.03.2019 р. м. Київ
про перевірку технічного стану техніки та озброєння,

засобів зв’язку та їх готовності до виконання
стрільб штатним артилерійським пострілом
Підстава: _________________________________________________________________
Комісія у складі:
голова комісії – заступник командира військової частини підполковник Бобко В.Г.;
члени комісії: 1. Заступник командира батальйону з озброєння майор Орлов О.М.;
2. Начальник зв’язку частини майор Остапчук І.М.;
3. Начальник служби ракетно-артилерійського озброєння частини
майор Петрик В.В.;
4. Начальник бронетанкової служби частини майор Рудий Є.А.;
5. Командир батальйону майор Шиманський С.Є.;
6. Начальник служби пально-мастильних матеріалів частини капітан
Цуріков А.І.;
7. Командир роти капітан Кісіль І.М.
перевірила технічний стан озброєння, засобів зв’язку, заправлення пально-
мастильними матеріалами (далі – ПММ) бойової машини №_________ і встановила:
1. Озброєння:
знос каналу ствола ________мм;
противідкатний пристрій:
кількість рідини у накатнику _______ л;
кількість рідини у гальмі відкату ________ л;
тиск у накатнику _______ атм.;
механiзм заряджання:
регулювання тросового приводу уловлювача _______ мм;
регулювання тросового приводу механізму скидання _______ мм;
заскочки втулки уловлювача ________ мм.
Регулювання троса заскочки уловлювача виконане, механізм заряджання
функціонує;
кулемет ПКТ: перевірено кріплення, установка газового регулятора, наявність
112
гільзоуловлювача;
система управління вогнем (СУВ):
робота стабілізатора у режимі перекидних швидкостей_____ град ____с;
ступінь демпфірування __________ перебігу, перший не більше_____град;
функціонування ланцюгів наведення, вимірювання дальності, визначення та
введення кутів прицілювання і бокового випередження – функціонує (не функціонує);
функціонування танкового балістичного обчислювача (ТБО) та введення
поправок на відхилення умов стрільби від нормальних – вводить (не вводить).
2. Робота радіостанції та танкового переговорного пристрою (ТПП).
3. Заправлення ПММ бойової машини.
4. Наявність і технічний стан запасних інструментів, приладдя (ЗІП).
Комісія визначає: усі параметри стабілізатора, системи управління вогнем,

механізм заряджання відповідають технічним характеристикам, бойова машина
заправлена ПММ до норми та готова до виконання стрільб штатним артилерійським
пострілом.
Складено у ____ примірниках.
Голова комісії
підполковник
В.Г. БОБКО
Члени комісії:
О.М. ОРЛОВ
майор
І.М. ОСТАПЧУК
майор
В.В. ПЕТРИК
майор
Є.А. РУДИЙ
майор
С.Є. ШИМАНСЬКИЙ
майор
А.І. ЦУРІКОВ
капітан
І.М.КІСІЛЬ
капітан
113
Додаток 3
(підрозділ 2.15)
ЗРАЗОК
оформлення перевірочної мішені для БТР
БТР-80 № 156378902226
КПВТ № ЦК 143
ПКТ № УК 679
Пристріляв:с-нт Кошмур
Дата: 23.03.2011р.
СТВКТ
КТ
Перевірочна мішень для БТР
Перевірочні мішені зберігаються у командира роти.

114
Додаток 4
(пункт 2.18.1)
ЗРАЗКИ
оформлення пристрілочних мішеней для БМП-2
Пристрілочна мішень 2А42
2А42№АП 354
БМП-2 №ОР5467909810
Дата: 23.03.2011р.
Пристрілочна мішень ПКТ
Пристрілочні мішені зберігаються у командира роти.

115
Додаток 5
(пункти 2.19.7 – 2.19.9)
ЗРАЗКИ
оформлення пристрілочних мішеней для Т-64
Пристрілочна мішень ККТ
ПКТ № КУ 356
Дата: 23.03.2011р.
-6 НСВТ №724
Дата: 23.03.2011р.
Пристрілочна мішень НСВТ
Перша черга – 10 пострілів
Друга черга – 10 пострілів
Пристрілочна мішень 2Х35
2Х35 № 0087
Дата: 23.03.2011р.
СТВКТ
КТ
Пристрілочні мішені зберігаються у командира роти.

116
Приведення озброєння танка Т-64Б до нормального бою
Пристрілочна мішень ККТ

Точка прицілювання
Габарит
влучності ПКТ
-6 110х130мм
Контрольна
614 точка
Пристрілочна мішень НСВТ
ТП
78 300
371 КТ
670
ТП
400
Пристрілочна мішень 2Х35
423 КТ
331
тн
117
Додаток 6
до Керівництва з перевірки бою, приведення до нормального бою
стрілецької зброї, озброєння бойових машин та вивірки їх прицілів
(пункт 2.19.6)
ВІДОМІСТЬ
керівника стрільби під час перевірки боєм танкових гармат (пристрілки вкладних стволів) та спарених кулеметів
№ Посада в/звання, Мішені (щити) для перевірки боєм гармати та Положення Метеоумови на
Підсумки перевірки
Виміряна дальність
Установка прицілу
боєм (пристрілки)
п/п прізвище та пристрілки (вкладних стволів) і кулеметів пробоїн, “__” _____ 20_ р
Баштові № танків
для гармати і
ініціали Контрольна серія серії з 3-х
кулемета
офіцерів, які пострілів і Тп° Тз° Н Wв Знос
проводять розмір С С атм. м/с канал
підготовку відхилу мм у
озброєння СТВ
рт. ствола
1 постр. 2 постр. 1 постр. 2 постр. 3 постр. ст. ∆ d мм
1 Ком. тб об.447 1610 1600 +25 +23 765 5 1 Результат
м-р Луньо В.М. №700 боєм
задовіл.
СТВ –32 см
2 Ком тр об.447 1600 1600 +23 +20 750 7 2 Результат
к-н Бобко В.Г. №710 боєм
задовіл.
СТВ –48 см
3 Ком тр об.447 Н 10
к-н Рудий Є.А. №720
вкл. На стрільбу не впливають
ствол
4 Ком. тр об.447 Пер 4 СТВ в

к-н Ходус М.В. №730 •• габариті
кулеме
т . • • • • • •
•• •
влучності На стрільбу не впливають
Керівник: ___________________________________________________
(посада, військове звання, підпис, прізвище та ініціали)
“_____” __________________ 20 __ р.
Примітка. Відомість перевірки боєм танкових гармат, пристрілки вкладних стволів і кулеметів зберігаються до кінця виконання вправ стрільб. Результати відомості
переносяться в акт на кожну машину.
118
Додаток 7
до Керівництва з перевірки бою, приведення до нормального бою стрілецької
зброї, озброєння бойових машин та вивірки їх прицілів
(пункти 2.18.2, 2.18.7)
ВІДОМІСТЬ
керівника стрільби під час перевірки бою гармат бойових машин та спарених кулеметів
№ Посада Мішені для перевірки боєм гармати та Положен Метеоумови на Підсумки перевірки
Установка прицілу
п/п в/звання, кулеметів ня СТВ, “__” _____ 20_ р бою (пристрілки)
бойових машин
для гармати і
Баштові №
прізвище та Контрольна серія серії з 2-х
кулемета
ініціали черг і Тп° Н Wв
офіцерів, які 1 черга 2 черга розмір С атм. м/с
проводять (постр.) (постр.) відхилу мм
підготовку 1 черга 2 черга 3 черга СТВ рт. ст.
озброєння (постр.) (постр.) (постр.)
1 Ком. 1 мб № 610 Бр 10 +25 765 5 Результат перевірки
м-р Луньо 2А42 боєм задовільний
В.М. СТВ-8 см
2 Ком 1 мр № 611 Бр 10 +23 750 7 Результат перевірки
к-н Бобко 2А42 бою задовільний
В.Г. СТВ-10 см
3 Ком. 2 мр № 612 ККТ 6 . СТВ в
••
к-н Ходус кулеме • • габариті На стрільбу не
• • • •
М.В. т влучності впливають
•• •
Керівник: ___________________________________________________
(посада, військове звання, підпис, прізвище та ініціали)
“_____” __________________ 20 __ р.
Примітка. Відомість перевірки бою гармат бойових машин і кулеметів зберігаються до кінця виконання вправ стрільб. Результати відомості переносяться в акт на кожну
машину.
119
Додаток 8
(підрозділи 2.1 – 2.10)
Таблиця Д 8.1
НОРМАТИВИ
з перевірки бою та приведення зброї до нормального бою
12,7-мм
5,45-мм 5,45-мм 7,62-мм 7,62-мм 7,62-мм 9-мм
кулемет
АК-74 РПК-74 СВД ПКМ СКС ПМ
(”Утес”)
Норматив Положення для стрільби
Лежачи з Лежачи з Лежачи з Стоячи з
Лежачи з Лежачи з Лежачи зі
упору, без упору, без упору з руки або з
сошки сошки станка
багнета багнета багнетом упору
Відстань до мішені, м 100 100 100 100 100 100 25
Встановлення прицілу (механічного) / цілику 3 3/0 3 3/0 3 4/0 -
Перевищення КТ над точкою прицілювання, см 13 11 16/14 1
15 25 21/181 12,5
Кількість пострілів 4 4 4 4 4 4 4
Відхилення СТВ від КТ, см 5 5 3 5 5 10 5
Габарит кучності – коло радіусом, см 15 15 8 15 15 20 15
Кількість пострілів/черг - 8/2-3 - 10/3-4 - 10/2 -
Відхилення СТВ від КТ, см - 5 - 5 - 8 -
Габарит кучності – коло радіусом, см - 202 - 203 - 603 -
Зміна СТВ при переміщенні мушки, см
на 1 мм вліво (вправо) 26 18 16 15 21 8 19
на 1 оберт по висоті 20 14 16 12 16 6 194
Примітка 1. У чисельнику – для відкритого механічного прицілу, у знаменнику – для оптичного.

Примітка 2. Повинно вміщатися не менше 6 пробоїн.
Примітка 3. Повинно вміщатися для ПКМ – не менше 8 пробоїн.
Примітка 4. При зміні висоти цілика на 1 мм.
120
Додаток 9
(пункти 2.4.4, 2.5.3, 2.8.2)
Таблиця Д 9.1
НОРМАТИВИ
для приведення зброї з нічним прицілом до нормального бою
(ті самі, що й для зброї з відкритими механічними прицілами, за винятком наведених нижче)
7,62-мм 7,62-мм 5,45-мм 5,45-мм 7,62-мм 7,62-мм

Норматив
АКМН РПКН АК- 74Н РПК- 74Н СВДН ПКМН
Вихідні установки прицілів
Приціл механічний 3 3 4 4 4 4
Приціл НСПУ 3 3 4 4 4 4
Підвищення КТ над точкою прицілювання, см 21 21 20 16 23 22
Зміна СТВ при повороті маховика (механізму кутів прицілювання)
5 5 5 5 5 5
та гвинта (механізму бокових поправок) на одне ділення, см
121
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ)
1. Методика вогневої підготовки механізованих підрозділів //

Навчально-методичний посібник. Київ. 2004. – 213 с.
2. Вогнева підготовка: Підручник / Львів: АСВ. 2013. – 555 с.
3. Курс стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин
КРП 03.032.056-2018(01). // Навчальний посібник. – Львів: НАСВ, 2018. – 364 с.
4. Наказ Генерального штабу ЗС України від 26.12.2018 р. № 460
“Про затвердження Тимчасового порядку оформлення військових публікацій у
Збройних Силах України” (ВКДП1-00(03).01).
122
ДЛЯ ЗАМІТОК
123
124
125
126

ВКДП 7 0001.01 Керівництво зі стрілецької справи. Приведення до норм бою

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

ВКДП 7 0001.01 Керівництво зі стрілецької справи. Приведення до норм бою

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ВКДП 7 0001.01 Керівництво зі стрілецької справи. Приведення до норм бою

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ВКДП 7-00(01).

ПЕРЕВІРКА БОЮ, ПРИВЕДЕННЯ ДО

ПЕРЕВІРКА БОЮ, ПРИВЕДЕННЯ

Військова керівна ЛИСТОПАД 2019

Ця військова керівна деталізована публікація (далі – Керівництво)

Приведення до нормального бою 12,7-мм

Вивірка прицілів БТР-3Е, БТР-4Е та приведення їх

2.19.4 Фокусування прожекторів Л2АГМ (Л4А) 102

Керівництво з перевірки бою, приведення до нормального бою стрілецької

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Перевірка бою – це виявлення відповідності розсіювання точок влучень й

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

СПГ Станковий протитанковий гранатомет

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ БОЮ,

Одним із суттєвих факторів, що впливають на результати стрільби, а в

1.1. Організація перевірки бою та вивірки прицілів зброї, перелік

Перевірка бою, вивірка прицілів стрілецької зброї, озброєння бойових

3) мішені, по яких проводилося приведення до нормального бою озброєння

1.2. Порядок відбору військовослужбовців, яких залучають для

Прямі начальники до командира частини включно зобов’язані стежити за

2. ПЕРЕВІРКА БОЮ ТА ПРИВЕДЕННЯ ДО НОРМАЛЬНОГО БОЮ

2.1. Перевірка бою 9 мм пістолета Макарова та приведення його до

Рисунок 1 – визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах.

При симетричному розташуванні пробоїн середню точку влучення

Для визначення середньої точки влучення по трьох пробоїнах необхідно

Рисунок 3 – визначення середньої точки влучення по трьох пробоїнах.

Визначивши середню точку влучення, командир виміряє величину

Середня точка влучення не повинна відхилятися більше ніж на 5 см від

2.2. Перевірка бою 9-мм автоматичного пістолета Стєчкіна та

9-мм автоматичний пістолет Стєчкіна (далі – АПС) (рисунок 4) прийнятий

Рисунок 4 – загальний вигляд автоматичного пістолета Стєчкіна

9-мм АПС є особистою зброєю нападу та захисту, призначеною для

перпендикулярні діаметри. Точка їх перетинання вказує нормальне положення

2.3. Перевірка бою 7,62-мм пістолета Тульського Токарєва та

Перевірку бою 7,62-мм пістолета Тульського Токарєва (далі – ТТ)

Над точкою прицілювання необхідно позначити нормальне положення

Рисунок 5 – визначення точки прицілювання відносно контрольної точки.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Перевірку бою пістолета ТТ виконувати з положення

Рисунок 6 – визначення середньої точки влучення з 4-х влучень.

У разі симетричного розташування пробоїн середню точку влучення

2.4. Перевірка бою автомата АК-74, кулемета РКК-74 та приведення їх

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Перевірку бою автомата (кулемета) та приведення

Рисунок 7 – перевірочна мішень.

2.4.1. Перевірка бою

Для перевірки бою поодинокими пострілами той, хто стріляє, здійснює

отриману точку з’єднати із третьою пробоїною та відстань між ними

Кучність бою кулемета під час автоматичної стрільби залежить не лише

Якщо під час стрільби поодинокими пострілами середня точка влучення

Правильність переміщення мушки перевірити повторною стрільбою.

2.4.3. 7,62-мм АКМ (АКМС) з пристроєм для безшумної стрільби

Приведення АКМ з пристроєм для безшумної стрільби (далі – ПБС)до

Рішення щодо приведення автомата з явними відхиленнями до

2.4.4. Вивірка нічного стрілецького прицілу уніфікованого (НСПУ),

Після закінчення перевірки бою або приведення до нормального бою

увімкнути приціл НСПУ, спостерігаючи в нього та обертаючи маховик

2.5. Перевірка бою снайперської гвинтівки Драгунова і приведення її

Снайперську гвинтівку перевіряти та приводити до нормального бою з

2.5.1. Перевірка бою гвинтівки