Безугла І. О.

здобувач вищої освіти спеціальності 016.01 (Спеціальна освіта.

Логопедія)
Науковий керівник: Міщенко О. А.
к. пед. н., доцент, доц. кафедри спеціальної педагогіки
Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ КАНІСТЕРАПІЇ У ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ

Проблема виховання, навчання та успішної соціальної інтеграції дітей, які

мають порушення мовлення, стоїть досить гостро не лише в Україні, але й
постає затребуваною серед світового наукового ком’юніті. За даними «Центру
медичної статистики» МОЗ України, наразі зареєстровано близько одного
мільйону дітей з порушеннями мовлення, що потребують корекційної допомоги
(дані наведені лише серед діагностованих дітей) [5]. Безумовно, це викликає
занепокоєння та прагнення фахівців надати своєчасну та кваліфіковану
допомогу. Особливої актуальності сьогодні набувають, окрім базових методів,
інноваційні та нетрадиційні, які можуть бути дієвими у комплексній роботі, у
поєднанні із традиційним корекційним впливом.
Інноваційні методи у логопедії охоплюють різноманіття напрямів, серед
яких: арттерапія, казкотерапія, психосоматична гімнастика, анималотерапія та
інші. У царині останньої викликає особливу зацікавленість каністерапія, як
малодосліджений та потенційно дієвий напрям корекційного впливу.
У сучасних реаліях показово, що в Україні діти відчувають великий вплив
військової агресії, яка призвела до вагомого відбитку на психо-емоційному
стані дітей, що в свою чергу викликало погіршення статистики проявів
порушень мовлення на фоні тривожних розладів, ПТСР, депресій, поведінкових
розладів, дисоціативних розладів (добровільна соціальна ізоляція,
деперсоналізація, небажання розмовляти), тому при логопедичній роботі велике
значення має психоемоційна підтримка, завдяки якій дитина подолає ці
труднощі [1].
Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що більшої наукової
розробленості каністерапія набула серед досліджень спеціалістів Європи та
США, де її практикують у різних сферах (психологічної, фізичної реабілітації
й, що показово, у логопедії). У царині якої слід виділити ряд розробок: «Animal-
assisted therapy for persons with aphasia» (Beth L. Macauley (2006)); «The effects
of canine-assisted therapy in speech therapy» (M. Dawoud (2021)) [14][12].
При аналізі науково-педагогічних джерел варто зазначити, що метод
першочергово почали використовувати спеціалісти у соціально-педагогічній
реабілітації, відмічаючи його позитивний вплив: О. Кравченко, О. Погорілець,
І. Черненко, І. Чухно та інші.
Психологічну реабілітацію із використанням каністерапії детально
розробляли: А. Кожина, С. Крихітка, Т. Міхальчук, Г. Сивик, С. Садрицька,
В. Черкасова, І. Шпонтак та інші.
Серед іноземних дослідників згаданий напрям розробляли: H. Aubrey,
А.Carolyn, P. Calvo, D.Соrleto.
Вітчизняних розробок у сфері логопедії (із залученням каністерапії)
виявлено у незначній мірі, проте, можемо свідчити, що в іноземній літературі
згаданий засіб нетрадиційного впливу має більш широку розробленість:
H. Anderson, M. Dawoud S. Hayes, L. Macauley, N. Mundschenk, H. Theses.
Цікавість до цього досліджуваного напряму корекційного впливу
обумовлюється й власним професійним досвідом. Будучи практикуючим
каністерапевтом, на базі вищої психологічої освіти (навчалася каністерпії
протягом ріку у «Центрі соціальної кінології Сандри Беріговенко» (м. Львів,
2020). Фахові знання підкріплюються досвідом роботи із дітьми з ООП
(м. Харків – Навчально-психологічний центр розвитку дітей і батьків «ДІЯ»;
«Харківський будинок молоді та дітей УМСА»), а також участю у міжнародних
науково-практичних онлайн-конференціях: «Українські засади і принципи
здійснення людно-тваринної взаємодії» (2022) та «Міжнародний та український
досвід використання людино-тваринної взаємодії для допомоги людям у різних
життєвих ситуаціях» (2023).
Недостатня теоретична розробленість та відсутність у спеціалізованій
літературі єдиного підходу до визначення зазначеної теми, обумовлюють мету
даного дослідження, що полягає у теоретичному обґрунтуванні доцільності
використання каністерапії у логопедичній роботі.
Поставлену мету буде реалізовано через ряд завдань: завдання 1 -
здійснити аналіз вітчизняних та іноземних науково-педагогічних джерел;
завдання 2 - узагальнити наукові погляди на проблему каністерапії, як
потенційного засобу здійснення корекційного впливу при порушеннях
мовлення.
Важливим для нашого дослідження постає визначення:
зоотерапія або анімалотерапія (від лат. Animal — тварина) - вид терапії, який
ґрунтується на використанні різних можливостей тварин та їхніх образів
(малюнків, казкових персонажів, іграшок, а також живих тварин, спілкування з
якими безпечне)[6]. Розрізняють кілька видів анімалотерапії: іпотерапію,
дельфінотерапію, каністерапію, фелінотерапію, апітерапію та інші [6].
Вбачаємо потенційно дієвим для нашої роботи напрям анімалотерапії -
каністерапію, який набирає популярності й може зайняти місце серед
інноваційних та нетрадиційних засобів при корекції мовлення [10]. Наведене
твердження підкріплюється зростаючою динамікою запитів «анімалотерапія» у
Google Scholar (10 статей за 2009 рік, у 2023 році цей показник змінюється
більше ніж до 20 000 результатів) [9].
Каністерапія або доготерапія – терапія, у якій приймає участь спеціально
відібрана та навчена собака під контролем та супроводом кваліфікованого
спеціаліста [11]. Появі каністерапії ми завдячуємо канадському дитячому
психіатру Б. Левінсону, який у 60-х роках XX століття виявив позитивний
вплив собаки на дітей, які проходили у нього лікування. Б. Левінсон
спостерігав за взаємодією юних пацієнтів та собак, у результаті дійшов
висновку, що саме собака є ініціатором таких взаємостосунків. Він відмічав, що
застосування каністерапії дає позитивні результати в роботі із замкнутими,
некомунікабельними дітьми, та дітьми, які мають аутизм. Показово для нашого
дослідження, що психіатр Б. Левінсон відмітив позитивний вплив взаємодії
дитини із собакою у контексті проблеми затримки мовленнєвого розвитку [4].
Наукові розвідки свідчать, що велика кількість розробок з каністерапії
наявні у царинах реабіліталогії, спеціальної педагогіки, олігофренопедагогіки.
Показово, що каністерапія поліпшує стан дітей з проявами РАС, синдром
Дауна, ДЦП, синдром дефіциту уваги і гіперактивності, із затримкою
мовленнєвого розвитку, затримкою розумового розвитку та при інших
специфічних особливостях розвитку дитини [2,4,7,11].
Наукові дослідження вказують, що каністерапія покращує такі аспекти:
Психофізіологічна функція. Дослідження учених дозволяють
констатувати, що присутність собаки була ефективною щодо зниження
стресу [7]. Проведений експеримент, при якому вимірювали показники рівня
стрес-фактору у дітей (вікова група - від 3 до 6 років), на заняттях де були
присутніми пес та каністерапевт, й за їхньої відсутності. Так, при роботі із
собакою, у досліджуваної групи дітей були відміченні: зниження артеріального
тиску, частоти серцевих скорочень та зниження рівня кортизолу [5]. Також
вченими відмічалося, що рівень тривожності та конфліктності істотно
знижувалися, коли на заняттях була присутньою тварина. Крім того, взаємодія
із тваринами може нормалізувати роботу нервової системи та психіки в цілому.
Дані висновки були зроблені при численних дослідженнях впливу тварин при
проведенні корекційної роботи [7,8,11,12].
Показово, що при наявності на заняттях собаки, діти більш активно
включалися в процес навчання та із задоволенням виконували корекційні
вправи. Також при роботі із собакою, діти демонстрували посилення
соціальної взаємодії та мобілізували свою увагу на завданні. Що постає дуже
важливим фактором підвищення ефективності занять із дітьми, які зазнають
труднощів із концентрацією уваги або гіперактивністю.
У дослідженнях S. Antonucci, J. Hayes, A. Sandra, P. Smith, які досліджували
мовленнєвий ефект, було виявлено, що при важкій затримці мовленнєвого
розвитку, за допомогою вправ зі спеціально навченою собакою, було
діагностовано збільшення числа спроб відтворення звуків, частоти та
складності мовленнєвої продукції [8]. Дослідники обумовлюють це тим, що
діти із задоволенням розмовляють, звернено до собаки, так як ці розумні
тварини «добре уміють реагувати на наші комунікативні сигнали, а також
посилаючи нам експресивні сигнали» у відповідь [11].
Також вченими відмічено, що взаємодія із собакою допомагає поліпшити
рухові функції - розвиває дрібну моторику кисті руки, довільні дії, активізує
тактильний канал сприйняття, що є важливою ланкою у логопедичній
роботі [8].
У своєму дослідженні Mc. Dermid вказував, що пацієнти с афазією, яким
до традиційної мовленнєвої терапії включили роботу з собакою, отримали
емоційну підтримку, в них був кращій настрій, що в кінцевому підсумку
призвело до більш вмотивованої роботи та стимуляції до вербального та
невербального спілкування [14,13].
Варто відмітити, щодо використання даного методу існують певні
протипоказання, які необхідно враховувати при рекомендації та побудові
корекційних занять засобами каністерапії. Робота із собакою є протипоказаною,
якщо дитина має алергію на тварин, або стійку фобію.
Важливо враховувати й індивідуальні особливості дитини, а саме,
наявність її власної зацікавленості взаємодією із твариною.
Проведений аналіз зазначених джерел свідчать, що каністерапія може
використовуватися як психотерапевтична методика, що сприяє розвитку
розумових та емоційних здібностей, поліпшенню рухових функцій та дрібної
моторики, розвиває довільні дії, тактильний канал сприйняття та емпатію.
Також, сприяє посиленню ефективності розвитку особистості при корекції і
реабілітаційних програмах для дітей молодшого віку та осіб з ООП, включаючи
різні порушення мовлення (ЗНМ, афазичний компонент, заїкання та інше).
Розробка даних тез дозволила теоретично обґрунтувати проблему
доцільності каністерапії у логопедичній роботі. Проведений аналіз вітчизняних
та іноземних науково-педагогічних джерел показав, що цей напрям є
малодослідженим у вітчизняній логопедії та має досить широку розробленість
серед іноземних вчених. Переваги каністерапії, які були класифіковані за
напрямами корекційного впливу на дитину, постають багатокомпонентними,
різноманітними та складними за своїми структурними зв’язками. Тож,
каністерапію можна розглядати серед інноваційних та додаткових засобів при
корекції порушень мовлення. Згадана терапія за допомогою тварин, у поєднанні
із традиційними засобами, може бути потенційним та дієвим інструментом для
підвищення ефективності корекційних програм з проблем затримки
мовленнєвого розвитку, заїкання, у післяінсультній реабілітації зі стабілізації
мовлення та інше.
Література
1. Вплив війни на дітей. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
https://warchildhood.org/ua/impact-of-war-on-childrens-mental-health/ (Дата звернення
12.10.2024).
2. Герасіна С. Використання каністерапії в роботі з дітьми з вадами розумового розвитку та
аутичними розладами / С. Герасіна, О. Мельничук // Humanitarium. - 2017. - Т. 39, Вип. 1.
- С. 63-74. / [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://surl.li/mlzbo (Дата звернення
09.10.2024).
3. Лабінський А., Грицина М., Гутий Б. Анімалотерапія – перспективний напрямок
реабілітаційного лікування людини. Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького.
Серія: Економічні науки, 2019, т 21, № 92.
4. Сивик Г. Є. Анімалотерапія у роботі з дітьми з розладами спектру аутизму / Г. Є. Сивик //
Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана
Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. - 2013. - Вип. 23(3). - С. 287-295.
5. Центр медичної статистики МОЗ України. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://medstat.gov.ua/ukr/normdoc/vooz.html (Дата звернення 10.10.2024).
6. Шпонтак І.М. Анімалотерапія - оздоровлення і психологічна допомога дитині / І.М.
Шпонтак // Безпека життєдіяльності, 2013. т. № 12.-С.6-10.
7. Anderson K. Animal Assisted Ther Animal Assisted Therapy in Pediatric Speech-Language. /
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://surl.li/mlylk (Дата звернення 12.10.2024).
8. Anderson K. Animal Assisted Ther Animal Assisted Therapy in Pediatric Speech Language
Therapy with a Preschool. 2021. С. 6- 10. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
https://nsuworks.nova.edu/ijahsp/vol17/iss3/1/ (Дата звернення 12.10.2024).
9. Antonucci SM. Animal-Assisted in Speech-Language Pathology. / [Електронний ресурс]. -
Режим доступу: http://surl.li/mlysn (Дата звернення 12.10.2024).
10. Antonucci SM. Animal-Assisted Intervention in Speech-Language Pathology: Practical,
Clinical, and Theoretical Considerations. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35135018/ (Дата звернення 12.10.2024).
11. Aubrey H. Handbook on Animal-Assisted Therapy: Theoretical Foundations and Guidelines for
Practice 3rd Edition. – 2020. С. 37-46.
12. Dawoud M. The Effects of Canine-Assisted of Canine-Assisted Therapy in Speech Therapy.
2021. С. 5-6, С. 11-14. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
https://aquila.usm.edu/honors_theses/797 (Дата звернення 8.10.2024).
13. Dermid Mc. Critical Review: The Efficacy of Animal-Assisted Therapy for Improving
Communication Skills in Adults with Aphasia or Apraxia. / [Електронний ресурс]. - Режим
доступу: http://surl.li/mlyqe (Дата звернення 12.10.2024).
14. Macauley BL. Animal-assisted therapy for persons with aphasia: A pilot study. / [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: http://surl.li/mlyox (Дата звернення 12.10.2024).