Безугла І. О.

здобувач вищої освіти спеціальності 016.01 (Спеціальна освіта.

Логопедія)
Науковий керівник: Міщенко О. А.
к. пед. н., доцент, доц. кафедри спеціальної педагогіки
Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ КАНІСТЕРАПІЇ У ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ

Проблема виховання, навчання та успішної соціальної інтеграції дітей які

мають порушення мовлення стоїть досить гостро не лише в Україні, але й
постає затребуваною серед світового наукового ком’юніті. За даними «Центру
медичної статистики» МОЗ України, наразі зареєстровано близько одного
мільйону дітей з порушеннями мовлення, що потребують корекційної допомоги
(дані наведені лише серед діагностованих дітей) [6]. Безумовно, це викликає
занепокоєння та прагнення фахівців надати своєчасну та кваліфіковану
допомогу. Особливої актуальності сьогодні набувають, окрім базових методів,
інноваційні та нетрадиційні, які можуть буди дієвими у комплексній роботі, у
поєднанні із традиційним корекційним впливом.
Інноваційні методи у логопедії охоплюють різноманіття напрямів, серед
яких: арттерапія, казкотерапія, психосоматична гімнастика, анималотерапія та
інші. У царині останньої викликає особливу зацікавленість каністерапія, як
малодосліджений та потенційно дієвий напрям корекційного впливу.
У сучасних реаліях показово, що в Україні діти відчувають великий вплив
військової агресії, яка призвела до вагомого відбитку на психо-емоційному
стані дітей та мало негативний відбиток на погіршенні статистики проявів
порушень мовлення на фоні тривожних розладів, ПТСР, депресій, поведінкових
розладів, дисоціативних розладів (добровільна соціальна ізоляція,
деперсоналізація, небажання розмовляти), тому при логопедичній роботі велике
значення має психоемоційна підтримка, завдяки якій дитина долає ці труднощі
[5].
Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що більшої наукової
розробленості каністерапія набула серед досліджень спеціалістів Європи та
США, де її практикують у різних сферах (психологічної, фізичної реабілітації
й, що показово, у логопедії). У царині якої слід виділити ряд розробок: «Animal-
assisted therapy for persons with aphasia» (Beth L. Macauley (2006)); «The Effects
of Canine-Assisted of Canine-Assisted Therapy in in Speech Therapy» (M. Dawoud
(2021)); [12][11].
При аналізі науково-педагогічних джерел варто зазначити, що метод
першочергово почали використовувати спеціалісти у соціально-педагогічній
реабілітації, відмічаючи його позитивний вплив: О. Кравченко, О. Погорілець,
І. Черненко, І. Чухно та інші.
Психологічну реабілітацію із використанням каністерапії детально
розробляли: А. Кожина, С. Крихітка, Т. Міхальчук, Г. Сивик, С. Садрицька,
В. Черкасова, І. Шпонтак та інші.
Серед іноземних дослідників згаданий напрям розробляли: H. Aubrey, А.
Carolyn, P. Calvo, D. Corleto.
Лікарська справа була колом інтересів: М. Грицина, Б. Гутий,
А. Лабінського, Г. Лабінськоі, K. Anderson.
Вітчизняних розробок у сфері логопедії (із залученням каністерапії)
виявлено у незначній мірі, проте, можемо свідчити, що в іноземній літературі
згаданий засіб нетрадиційного впливу має більш широку розробленість:
H. Anderson M. Dawoud, H. Theses Sl .Hayes, V. Boyer , L. Macauley. , N.
Mundschenk.
Цікавість до досліджуваного напряму корекційного впливу
обумовлюється й власним професійним досвідом. Будучи практикуючим
каністерапевтом, на базі вищої психологічої освіти (навчалася каністерпії рік у
«Центрі соціальної кінології Сандри Беріговенко» (м. Львів, 2020). Фахові
знання підкріплюються досвідом роботи із дітьми з ООП ( У Харькові, з
листопада 2023 року, центр «Дія» і до сьогоднішнього дня, також в
«Харькоський будинок молоді та дітей УМСА» з червня по серпень 2023 року),
а також участю у в міжнародних науково-практичних онлайн-конференції:
«Українські засади і принципи здійснення людно-тваринної взаємодії» ( лютий,
2022) і в "Міжнародний та український досвід використання людино-тваринної
взаємодії для допомоги людям у різних життєвих ситуаціях" (лютий 2023).
Недостатня теоретична розробленість та відсутність у спеціалізованій
літературі єдиного підходу до визначення зазначеної теми, обумовлюють мету
даного дослідження, що полягає у теоретичному обґрунтуванні доцільності
каністерапії у логопедичній роботі.
Поставлену мету буде реалізовано через ряд завдань: завдання 1 -
здійснити аналіз вітчизняних та іноземних науково-педагогічних джерел;
завдання 2 - узагальнити наукові погляди на проблему анімалотерапії, як
потенційного засобу здійснення корекційного впливу при порушеннях
мовлення.
 Важливим для нашого дослідження постає визначення:
зоотерапія або анімалотерапія (від лат. Animal — тварина) - вид терапії, який
ґрунтується на використанні різних можливостей тварин та їхніх образів
(малюнків, казкових персонажів, іграшок, а також живих тварин, спілкування з
якими безпечне). Розрізняють кілька видів анімалотерапії: іпотерапію,
дельфінотерапію, каністерапію, фелінотерапію, апітерапію та інші [4].
Вбачаємо потенційно дієвим для нашою роботи напрямок анімалотерапіі -
каністерапію, який набирає популярності й може зайняти місце серед
інноваційних та нетрадиційних засобів при корекції мовлення [7]. Наведене
твердження підкріплюється зростаючою динамікою запитів «анімалотерапія» у
Google Scholar (10 статей за 2009 рік, у 2023 році цей показник змінюється
більше ніж до 20 000 результатів)[14].
Каністерапія або доготерапія – терапія, у якій прймає учать спеціально
відібрана та навчена собака під контролем та супроводом кваліфікованого
спеціаліста[10]. Появі каністерапії ми завдячуємо канадському дитячому
психіатру Б. Левінсону, який у 60-х роках XX століття виявив позитивний
вплив собаки на дітей, які проходили у нього лікування. Б. Левінсон
спостерігав за взаємодією юних пацієнтів та собак, у результаті дійшов
висновку, що саме собака є ініціатором таких взаємостосунків. Він відмічав, що
застосування каністерапії дає позитивні результати в роботі із замкнутими,
некомунікабельними дітьми, та дітьми, які мають аутизм. Показово для нашого
дослідження, що психіатр Б. Левінсон зазначив, що спілкування з собакою
може допомогти із проблемою затримки мовленнєвого розвитку[3].
Наукові розвідки свідчать, що велика кількість розробок з каністерапії
наявні у царинах реабіліталогії, спеціальної педагогіки, олігофренопедагогіки.
Показово, що каністерапія поліпшує стан дітей з проявами РАС, синдром
Дауна, ДЦП, синдром дефіциту уваги і гіперактивності, із затримкою
мовленнєвого розвитку, затримкою розумового розвитку та при інших
специфічних особливостях розвитку дитини [1,3,8,10].
Наукові дослідження вказують що каністерапія покращую такі аскпекти:
Психофізіологічна функція. За дослідженнями учених, присутність
собаки була ефективною у зниженні стресу. Проведений експеримент, при
якому вимірювали показники, що показують рівень стрес-фактору у дітей
(вікова група - 3до 6 ровів), на заняттях де були присутні пес та каністерапевт
та за їхньої відсутності. Так, при роботі із собакою у досліджуваної групи дітей
були відміченні: зниження артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та
зниження рівня кортизолу [6]. Також вченими відмічалося, що рівень
тривожності та конфліктності істотно знижувалися, коли на заняттях була
присутньою тварина. Крім того, взаємодія із тваринами може нормалізувати
роботу нервової системи та психіки в цілому. Дані висновки були зроблені при
численних дослідженнях впливу тварин при проведенні корекційної роботи
[8,9,10,11].
 При аналізі вченими даних з занять с собакою, було відмічено, що при
наявності собаки діти більш активно включалися в процес навчання та із
задоволенням виконували корекційні вправи. При роботі із собакою, діти
демонстрували посилення соціальної взаємодії та мобілізували свою увагу на
завданні. Що постає дуже важливим фактором підвищення ефективності занять
із дітьми, які зазнають труднощів із концентрацією уваги або гіперактивністю.
У дослідженні A.Sandra, J. Hayes, P. Smith, які досліджували мовленнєвий
ефект, було виявлено, що при важкій затримці мовленнєвого розвитку, за
допомогою вправ зі спеціально навченою собакою, було діагностовано
збільшення числа спроб відтворення звуків, частоти та складності мовленнєвої
продукції [9]. Дослідники обумовлюють це тим, що діти із задоволенням
розмовляють, звернено до собаки, так як ці розумні тварини «добре уміють
реагувати на наші комунікативні сигнали, а також посилаючи нам експресивні
сигнали» у відповідь[7,10].
Також вченими відмічено, що взаємодія із собакою допомагає поліпшити
рухові функції - розвиває дрібну моторику кисті руки, довільні дії, активізує
тактильний канал сприйняття, що є важливою ланкою у логопедичній
роботі [9].
У своєму дослідженні Mc.Dermid вказав, що пацієнти с афазією, яким
до традиційної мовної терапії включили роботу з собакою, отримали
емоційну підтримку, в них був кращій настрій, що в кінцевому підсумку
призвело до більш мотивованої роботи і збільшенню мотивації до вербального
та невербального спілкування[12,13].
В свою чергу, варто відмітити, що при використанні цього методу
існують протипоказання та декілька вагомих недоліків, які необхідно
враховувати при рекомендації та побудові корекційних занять засобами
каністерапії. Робота із собакою є протипоказаною, якщо дитина має алергію на
тварин, або стійку фобію.
Важливо враховувати й індивідуальні особливості дитини, а саме
наявність її власної зацікавленості взаємодією із твариною.
Проведений аналіз зазначених джерел свідчать що каністерапія може
використовуватися як психотерапевтична методика, що сприяє розвитку
розумових та емоційних здібностей, поліпшенню рухових функцій і дрібної
моторики, розвиває довільні дії, тактильний канал сприйняття та емпатію.
Також для посилення ефективності розвитку особистості при корекції і
реабілітаційних програмах для дітей молодшого віку та осіб з ООП, включаючи
різні порушення мовлення (ЗНМ, афазичний компонент, заїкання та інше).
Розробка даних тез дозволила теоретично обґрунтувати проблему
доцільності каністерапії у логопедичній роботі. Здійснено аналіз вітчизняних та
іноземних науково-педагогічних джерел говорить що цей напрямок
малодосліджен у нас і має широку розробку серед іноземних вчених. Переваги
каністерапії були класифіковані за напрямами корекційного впливу на дитину
постають багатокомпонентними, різноманітними та складними за своїми
структурними зв’язками, і каністерапію можна розглядати серед інноваційних
та додаткових засобів при корекції порушень мовлення. Згадана терапія за
допомогою тварин, у поєднанні із традиційними засобами, може стати
потенційним та дієвим інструментом для підвищення ефективності корекційних
програм з проблем затримки мовленнєвого розвитку, заїкання, у
післяінсультній реабілітації зі стабілізації мовлення та інше.
Література
1. С. Герасіна, О. Мельничук. Використання каністерапії в роботі з дітьми з вадами
розумового розвитку та аутичними розладами . Humanitarium. – 2017. – С. 63-74. Режим
доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/gvpdpu_2017_39_1_10 (Дата звернення 9.10.2024)
2. А. Лабінський, М. Грицина, Б. Гутий. Анімалотерапія – перспективний напрямок
реабілітаційного лікування людини. Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького.
Серія: Економічні науки, 2019, т 21, № 92
3. Г.Сивик. Анімалотерапія у роботі з дітьми з розладами спектру аутизму. Збірник
наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Серія: Соціально-педагогічна. – 2013. - 287-295 с.
4. І.Шпонтак. Анімалотерапія - оздоровлення і психологічна допомога дитині. Безпека
життєдіяльності. - 2013. - № 12. - С. 6- 10.
5. Вплив війни на дітей. Режим доступу:https://warchildhood.org/ua/impact-of-war-on-
childrens-mental-health/ (Дата звернення 12.10.2024)
6. Центр медичної статистики МОЗ України [Електронний ресурс]. - Режим
доступу:http://medstat.gov.ua/ukr/normdoc/vooz.html. (Дата звернення
10.10.2024)
7. M.Antonucci. Animal-Assisted Intervention in Speech-Language Pathology:
Practical, Clinical, and Theoretical Considerations. Режим доступу:https://
pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35135018/ (Дата звернення 12.10.2024)
8. K. Anderson. Animal Assisted Ther Animal Assisted Therapy in Pediatric
Speech-Language. Режим доступу:https://nsuworks.nova.edu/cgi/viewcontent.cgi?
article=1770&context=ijahsp.(Дата звернення 12.10.2024)
9. K.Anderson. Animal Assisted Ther Animal Assisted Therapy in Pediatric Speech
Language Therapy with a Preschool . 2021. Режим доступу: https://nsuworks.nova.edu/
ijahsp/vol17/iss3/1/ (Дата звернення 12.10.2024). С. 6- 10.
10. H. Aubrey. Handbook on Animal-Assisted Therapy: Theoretical Foundations and Guidelines
for Practice 3rd Edition. – 2020.- 37-46
11. M. Dawoud. The Effects of Canine-Assisted of Canine-Assisted Therapy in in
Speech Therapy. 2021.Режим доступу: https://aquila.usm.edu/honors_theses/797(Дата
звернення 8.10.2024). С. 5-6. 11-14.
12. BL. Macauley. Animal-assisted therapy for persons with aphasia: A pilot study. Режим
доступу: https://www.rehab.research.va.gov/jour/06/43/3/macauley.html (Дата звернення
12.10.2024)
13. Mc.Dermid. Critical Review: The Efficacy of Animal-Assisted Therapy for
Improving Communication Skills in Adults with Aphasia or Apraxia. Режим
доступу: https://uwo.ca/fhs/csd/ebp/reviews/2008-09/McDermid.pdf (Дата звернення
12.10.2024)
14. Режим доступу: https://scholar.google.com.ua/scholar?
hl=uk&as_sdt=0%2C5&as_rr=1&as_vis=1&q=Animal-Assisted+in+Speech-
Language+Pathology&btnG= (Дата звернення 12.10.2024)