Проаналізувавши лекційний та додатковий матеріал можна зробити наступні

висновки:
Наукове дослідження – форма існування і розвитку науки.
Загальна схема наукового дослідження виглядає так:
I. Підготовчий етап
Постановка проблеми.
Висування гіпотези.
Планування дослідження.
II. Основний етап
Збір даних.
III. Заключний етап
Обробка даних.
Інтерпретація результатів.
Висновки і включення результатів у систему знань.
Науково-дослідні організації і освітні установи розробляють плани роботи на
рік на основі цільових комплексних програм, довгострокових наукових і
науково-технічних програм, господарських договорів і заявок на дослідження,
представлених замовниками. Планування наукових досліджень і розробок у
ВНЗ здійснюється відповідно до основних науково-технічних напрямів даного
ВНЗ. Основою планування науково-дослідної діяльності має бути тематичний
план науково-дослідних робіт.
ВНЗ самостійно здійснює поточне та перспективне планування ННТД
відповідно до затвердженого ректором і узгодженого з Міністерством освіти і
науки України тематичного плану.
Критика є невіддільним компонентом наукової діяльності, вона властива
багатьом жанрам наукової комунікації. Саме аналітичний підхід до наявних
теорій і концепцій, усвідомлення їхньої обмеженості чи недосконалості
стимулює розвиток наукової думки.
За думкою Пола Фейєрабенда, розвиток пізнання, здійснюється завдяки критиці
несумісних теорій за наявності фактів. Тому в науковій роботі науковці повинні
керуватись принципом «пролефірації»(розмноження) теорій: створювати теорії
альтернативні по відношенню до існуючих, навіть якщо останні підтверджені та
мають загальне визнання. Фейєрабенд надає великого значення альтернативам,
вони, на його думку, захищають науку від догматизму і застою, створюють
умови для створення нових приладів, дають можливість давати різні теоретичні
тлумачення, сприяти розвитку творчих здібностей ученого.
Важливими факторами для розвитку, впровадження і ефективного використання
наукових теорій, гіпотез, розробок в діяльності соціуму – є отриманні і
використання інформації. За таких умов виникає протреба перевірки її
достовівності. Для цього використовують принципи верифікації та
фальсифікації. Наведемо визначення поняття
Верифікація – це логіко-методологічний принцип сучасної науки, на підставі
якого розробляють особливу процедуру перевірки істинності наукового знання.
Фальсифікація – один із методів перевірки істинності теоретичних тверджень
(гіпотез, теорій) за допомогою їх спростування шляхом зіставлення із даними,
що отримано в результаті емпіричного дослідження. Перевірку гіпотези
здійснюють двома методами: теоретично і емпірично.
Для успішного виконання наукового дослідження, вчені повинні дотримуватись
наукової етики. Наукова етика — це не тільки адміністративні правила, але так
само й сукупність моральних принципів, яких дотримуються вчені в науковій
діяльності і які забезпечують функціонування науки. Роберт Мертон у своїх
роботах із соціології науки створив чотири моральні принципи:
Колективізм — результати дослідження повинні бути відкриті для наукового
співтовариства.
Універсалізм — оцінка будь-якої наукової ідеї або гіпотези повинна залежати
тільки від її змісту й відповідності технічним стандартам наукової діяльності, а
не від соціальних характеристик її автора, наприклад, його статусу.
Безкорисливість — при опублікуванні наукових результатів дослідник не
повинен прагнути до одержання якоїсь особистої користі, крім задоволення від
розв'язки проблеми.
Організований скептицизм — дослідники повинні критично ставитися як до
власних ідей, так і до ідей, що висуваються їхніми колегами.
Сучасна наукова етика характеризується наступним: універсальна мета —
одержання й розширення сфери об'єктивного знання; відповідає нормам
толерантності.