Тема 3. «Холодна війна» як складова міжнародної політики ХХ ст.

Проблеми блокового протистояння

Етимологічна та суттєва специфіка виникнення поняття «холодна війна»,
її вплив як феномена на розвиток міжнародних відносин. Конфронтаційний
курс СРСР і США на закріплення своїх позицій у Європі. Доктрина
«стримування». США та СРСР на шляху гонки озброєнь. «Європейські та
атлантичні концепції безпеки.

1. Етимологічна та суттєва специфіка виникнення поняття «холодна війна», її

вплив як феномена на розвиток міжнародних відносин
Поняття «холодна війна» вперше ввів у вжиток американський журналіст Волтер Ліппман у
1947 році. У своєму есе «Відроджена Європа» він описав нову форму геополітичного
протистояння між Сполученими Штатами Америки та Радянським Союзом, яка не
передбачала прямих військових зіткнень, але характеризувалася жорсткою політичною,
ідеологічною та економічною конфронтацією.
Етимологія поняття «холодна війна» ґрунтується на метафорі війни, яка ведеться не на полі
бою, а в політичній, ідеологічній та економічній сферах. Вона також відображає відсутність
прямого військового конфлікту між двома сторонами, який міг би призвести до глобальної
ядерної війни.
Суттєва специфіка виникнення поняття «холодна війна» полягає в тому, що вона була
наслідком геополітичних змін, що відбулися після Другої світової війни. Радянський Союз,
який вийшов з війни як одна з найсильніших держав світу, прагнув до глобального
панування. Сполучені Штати Америки, які також стали світовою державою, прагнули
протистояти поширенню комунізму. Це призвело до формування двох протилежних
політичних та ідеологічних систем, які змагалися за вплив у світі.
Холодна війна тривала з 1947 по 1991 рік. За цей час вона стала одним із найважливіших
геополітичних явищ у новітній історії. Вона призвела до розколу світу на два табори, до
гонки озброєнь та до низки локальних конфліктів. Холодна війна також мала значний вплив
на внутрішній розвиток обох сторін конфлікту.
Основні особливості поняття «холодна війна»:
● Політична конфронтація: між США та СРСР існувало жорстке політичне
протистояння, яке проявлялося в різних формах, зокрема в боротьбі за вплив у
міжнародних організаціях, у протистоянні на міжнародних форумах, у
пропагандистській боротьбі.
● Ідеологічна конфронтація: США та СРСР представляли різні ідеологічні системи, які
були непримиренними. Комунізм, який пропагував СРСР, ставив за мету створення
безкласового суспільства, а капіталізм, який пропагував США, ґрунтувався на
приватній власності та ринковій економіці.
● Економічна конфронтація: між США та СРСР існувала жорстка економічна
конкуренція. США прагнули до лідерства у світовій економіці, а СРСР прагнув до
створення альтернативної економічної системи, яка б могла конкурувати з
капіталізмом.
● Гонка озброєнь: між США та СРСР існувала гонка озброєнь, яка призвела до
накопичення величезних ядерних арсеналах. Це створювало реальну загрозу ядерної
війни.
● Локальні конфлікти: між США та СРСР відбувалася низка локальних конфліктів, які
були частиною глобального протистояння. До таких конфліктів належать Корейська
війна, В'єтнамська війна, Афганська війна тощо.
Холодна війна закінчилася з розпадом Радянського Союзу у 1991 році. Це призвело до зміни
геополітичного ландшафту світу та до створення нового світового порядку.

Холодна війна мала значний вплив на розвиток міжнародних відносин. Вона призвела до
формування нового світового порядку, який був заснований на ідеї біполярності. У цьому
порядку США та СРСР були двома наддержавами, які змагалися за вплив у світі.
Холодна війна також призвела до ряду змін у міжнародному праві. Зокрема, вона сприяла
розвитку права на самооборону та права на колективну безпеку.
Ось деякі конкретні приклади впливу холодної війни на розвиток міжнародних відносин:
● Формування нового світового порядку: Холодна війна призвела до розколу світу на
два табори: західних країн, які підтримували США, та країн соціалістичного табору,
які підтримували СРСР. Цей розкол був заснований на ідеологічній конфронтації між
капіталізмом та комунізмом.
● Гонка озброєнь: Холодна війна призвела до гонки озброєнь, яка була спрямована на
досягнення військового переваги над супротивником. Ця гонка була особливо
небезпечною, оскільки призвела до накопичення величезних ядерних арсеналах.
● Локальні конфлікти: Холодна війна була супроводжена низкою локальних конфліктів,
які були частиною глобального протистояння між США та СРСР. До таких конфліктів
належать Корейська війна, В'єтнамська війна, Афганська війна тощо.
● Розвиток міжнародного права: Холодна війна сприяла розвитку права на самооборону
та права на колективну безпеку.
Завершення холодної війни у 1991 році призвело до зміни міжнародних відносин. У
постбіполярному світі США стали єдиною наддержавою, а світовий порядок став більш
плюралістичним. Однак вплив холодної війни все ще відчувається у сучасному світі.
Зокрема, вона призвела до формування системи міжнародних відносин, яка базується на ідеї
конкуренції між великими державами.

2. Конфронтаційний курс СРСР і США на закріплення своїх позицій у Європі.

Конфронтаційний курс СРСР і США на закріплення своїх позицій у Європі під час холодної
війни був однією з основних характеристик цього періоду. Обидві держави прагнули до
встановлення свого панування на континенті, що призвело до жорсткої політичної,
економічної та військової конкуренції.
Політична конфронтація
Основним інструментом політичної конфронтації між СРСР і США у Європі був блок
НАТО, створений у 1949 році. НАТО був спрямований проти СРСР і його союзників, і його
створення призвело до формування Варшавського договору у 1955 році.
Обидва блоки проводили активну пропагандистську діяльність, спрямовану на
дискредитацію супротивника. Також вони змагалися за вплив у міжнародних організаціях,
таких як ООН та Ради Європи.
Економічна конфронтація
СРСР і США також конкурували в економічній сфері. СРСР прагнув до створення
альтернативної економічної системи, яка б могла конкурувати з капіталізмом. США, зі свого
боку, намагалися протистояти поширенню комунізму в Європі.
Ця конкуренція призвела до створення різних економічних блоків, таких як РЕВ і ЄЕС.
Військова конфронтація
Військова конфронтація між СРСР і США була найнебезпечнішою сферою їхнього
протистояння. Обидві держави накопичили величезні ядерні арсенали, що створювало
реальну загрозу ядерної війни.
Крім того, СРСР і США підтримували різні сторони в локальних конфліктах, таких як
Корейська війна, В'єтнамська війна та Афганська війна.
Кульмінація конфронтації
Кульмінацією конфронтації між СРСР і США у Європі стала Карибська криза 1962 року. Ця
криза була найближчою до ядерної війни за всю історію холодної війни.
Завершення холодної війни у 1991 році призвело до розпаду Варшавського договору і
НАТО. Однак конфронтаційний курс СРСР і США на закріплення своїх позицій у Європі
залишив глибокий слід в історії цього регіону.
Особливості конфронтації
Конфронтація між СРСР і США у Європі мала ряд характерних особливостей:
● Вона була заснована на ідеологічній конфронтації між капіталізмом та комунізмом.

● Вона була асиметричною, оскільки СРСР був більшою державою, ніж США, і мав
більший вплив у Східній Європі.
● Вона була тривалою, оскільки тривала з 1947 по 1991 рік.

● Вона була небезпечною, оскільки призвела до гонки озброєнь та до локальних

конфліктів.
Наслідки конфронтації
Конфронтація між СРСР і США у Європі мала ряд наслідків:
● Вона призвела до розколу Європи на два табори: Східний та Західний.

● Вона спричинила гонку озброєнь, яка призвела до накопичення величезних ядерних

арсеналах.
● Вона призвела до локальних конфліктів, які призвели до загибелі мільйонів людей.

● Вона закінчилася з розпадом СРСР у 1991 році.

3. Доктрина «стримування»
Доктрина «стримування» (англ. Containment) — це геополітична теорія, розроблена
американським дипломатом Джорджем Кеннаном в 1940-х роках. Вона була спрямована на
протидію поширенню комунізму в світі.
Основна ідея доктрини «стримування» полягала в тому, що СРСР прагне до глобального
панування і що його необхідно зупинити, щоб запобігти світовій війні. Для цього США
повинні були підтримувати дружні відносини з країнами, які були під загрозою з боку СРСР,
і надавати їм військову та економічну допомогу.
Доктрина «стримування» була реалізована в ряді заходів, таких як:
● Створення НАТО в 1949 році. НАТО був військовим блоком, створеним для захисту
країн Західної Європи від можливої агресії з боку СРСР.
● План Маршалла в 1947 році. План Маршалла був програмою економічної допомоги,
спрямованої на відновлення економіки європейських країн після Другої світової
війни.
● Доктрина Трумена в 1947 році. Доктрина Трумена була програмою військової та
економічної допомоги, спрямованої на підтримку антикомуністичних сил у Греції та
Туреччині.
Доктрина «стримування» стала основою зовнішньої політики США протягом холодної війни.
Вона була успішною в тому, що запобігла прямому військовому конфлікту між США та
СРСР, але призвела до гонки озброєнь і до низки локальних конфліктів.
Особливості доктрини «стримування»:
● Вона була спрямована на протидію поширенню комунізму в світі.

● Вона була заснована на ідеологічній конфронтації між капіталізмом та комунізмом.

 ● Вона була реалізована в ряді заходів, таких як створення НАТО, план Маршалла та
доктрина Трумена.
● Вона була успішною в тому, що запобігла прямому військовому конфлікту між США
та СРСР, але призвела до гонки озброєнь і до низки локальних конфліктів.
Наслідки доктрини «стримування»:
● Розкол світу на два табори: соціалістичний і капіталістичний.

● Гонка озброєнь, яка призвела до накопичення величезних ядерних арсеналів.

● Локальні конфлікти, такі як Корейська війна, В'єтнамська війна та Афганська війна.
● Розпад СРСР у 1991 році.

4. США та СРСР на шляху гонки озброєнь.

Гонка озброєнь між США та СРСР була однією з найважливіших характеристик холодної
війни. Вона тривала з 1945 по 1991 рік і призвела до накопичення величезних ядерних
арсеналів, що створювало реальну загрозу ядерної війни.
Причини гонки озброєнь
Основними причинами гонки озброєнь були:
● Ідеологічна конфронтація між капіталізмом та комунізмом.

● Страх перед поширенням ядерної зброї.

● Конкуренція за вплив у світі.
Етапи гонки озброєнь
Гонка озброєнь можна розділити на кілька етапів:
● Перший етап (1945-1950 рр.). На цьому етапі США мали монополію на ядерну зброю.

● Другий етап (1950-1960 рр.). На цьому етапі СРСР створив ядерну зброю, і почалася
гонка між двома державами за створення більш потужної ядерної зброї.
● Третій етап (1960-1970 рр.). На цьому етапі гонка озброєнь почала сповільнюватися,
оскільки обидві держави досягли певного паритета в ядерній сфері.
● Четвертий етап (1970-1991 рр.). На цьому етапі гонка озброєнь продовжувалася, але в
меншій мірі, ніж на попередніх етапах.
Наслідки гонки озброєнь
Гонка озброєнь мала ряд негативних наслідків:
● Вона призвела до накопичення величезних ядерних арсеналів, що створювало реальну
загрозу ядерної війни.
● Вона була дуже дорогою, що призвело до значного зростання військових витрат в
обох країнах.
● Вона призвела до технологічного розвитку в галузі озброєнь, що могло бути
використано в інших сферах.
Завершення гонки озброєнь
Гонка озброєнь закінчилася з розпадом СРСР у 1991 році. Це було пов'язано з рядом
факторів, таких як:
● Зниження ідеологічної конфронтації між капіталізмом та комунізмом.

● Зростання економічних труднощів у СРСР.

● Позитивний досвід співробітництва між США та СРСР у вирішенні міжнародних
проблем.
Завершення гонки озброєнь було важливим кроком на шляху до створення більш мирного і
стабільного світу.

5. Європейські та атлантичні концепції безпеки.

Європейські та атлантичні концепції безпеки під час холодної війни були спрямовані на
протидію поширенню комунізму в Європі та на захист країн Західної Європи від можливої
агресії з боку СРСР.
Європейські концепції безпеки
Основними європейськими концепціями безпеки під час холодної війни були:
● Доктрина «стримування», розроблена американським дипломатом Джорджем
Кеннаном в 1940-х роках. Ця доктрина була спрямована на протидію поширенню
комунізму в світі.
● Створення НАТО в 1949 році. НАТО був військовим блоком, створеним для захисту
країн Західної Європи від можливої агресії з боку СРСР.
● План Маршалла в 1947 році. План Маршалла був програмою економічної допомоги,
спрямованої на відновлення економіки європейських країн після Другої світової
війни.
● Доктрина Трумена в 1947 році. Доктрина Трумена була програмою військової та
економічної допомоги, спрямованої на підтримку антикомуністичних сил у Греції та
Туреччині.
Атлантичні концепції безпеки
Основними атлантичними концепціями безпеки під час холодної війни були:
● Створення НАТО в 1949 році. НАТО був військовим блоком, створеним для захисту
країн Західної Європи від можливої агресії з боку СРСР.
● Створення ОЗН в 1949 році. ОЗН був міжнародною організацією, створеною для
захисту своїх членів від агресії.
● Створення РЄВ в 1949 році. РЕВ був економічним блоком, створеним для розвитку
соціалістичної економіки в європейських країнах, що входили до складу
Варшавського договору.
● Створення Варшавського договору в 1955 році. Варшавський договір був військовим
блоком, створеним для захисту країн соціалістичного табору від можливої агресії з
боку НАТО.
Співвідношення європейських та атлантичних концепцій безпеки
Європейські та атлантичні концепції безпеки були тісно пов'язані між собою. НАТО був
головним інструментом реалізації європейських концепцій безпеки, а ОЗН забезпечував
загальний захист країн НАТО від агресії.
Однак між цими концепціями були деякі відмінності. Європейські концепції безпеки були
більш спрямовані на протидію поширенню комунізму в Європі, тоді як атлантичні концепції
безпеки були більш спрямовані на захист країн НАТО від агресії з боку СРСР.
Наслідки європейських та атлантичних концепцій безпеки
Європейські та атлантичні концепції безпеки мали ряд наслідків:
● Вони призвели до розколу Європи на два табори: Східний та Західний.

● Вони спричинили гонку озброєнь, яка призвела до накопичення величезних ядерних

арсеналів.
● Вони призвели до локальних конфліктів, які призвели до загибелі мільйонів людей.

● Вони закінчилися з розпадом СРСР у 1991 році.