1. Поняття процесу соціалізації людини.

Соціаліза́ ція (лат. socialis — громадський) — процес

входження індивіда у суспільство. Містить засвоєння системи знань, норм,
правил поведінки, цінностей та переконань, що дозволять ефективно
функціонувати в межах певного суспільства.
Соціалізацію розглядають як двосторонній процес — цілеспрямований вплив
суспільства на індивіда та його власні зусилля щодо входження в суспільство з
подальшим набуттям бажаних соціальних статусів.
Представники психоаналізу вважали, що процес закінчується з настанням
дорослості, коли характер та поведінка людини стають майже незмінними.
Переважаюча точка зору — соціалізація відбувається упродовж життя.
Джерело: https://vue.gov.ua/%D0%A1%D0%BE
%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB
%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#:~:text=
%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB
%D1%96%D0%B7%D0%B0%CC%81%D1%86%D1%96%D1%8F%20(%D0%BB
%D0%B0%D1%82.,%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA
%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD
%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BC
%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD
%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF
%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.
2. Основні напрямки та зв'язок педагогічної психології з іншими
напрямками психологічної науки.

1. Загальна психологія: Взаємодія з загальною психологією допомагає

вивчити основні принципи функціонування психіки, які в свою чергу є
основою для розуміння психологічних процесів, що відбуваються під час
навчання та виховання.

2. Вікова психологія: Цей напрямок розглядає особливості психічного

розвитку людини на різних вікових етапах, що допомагає педагогічній
психології у створенні ефективних методів та стратегій навчання та
виховання для кожної вікової групи.

3. Соціальна психологія: Вона вивчає взаємодію між особистістю та

соціальним середовищем, що допомагає розуміти соціальні чинники, які
впливають на навчання та виховання в контексті групи та суспільства.

4. Когнітивна психологія: Цей напрямок вивчає психічні процеси та

механізми сприйняття, мислення, пам'яті та рішення проблем, що є
ключовими підставами для розвитку методів навчання та виховання.

5. Клінічна психологія: Вона допомагає у розумінні психологічних

аспектів розвитку та виховання людей з психологічними проблемами, що
 є важливим для розробки індивідуальних підходів у навчанні та
вихованні.

Джерело: https://vue.gov.ua/%D0%A1%D0%BE
%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB
%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#:~:text=
%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB
%D1%96%D0%B7%D0%B0%CC%81%D1%86%D1%96%D1%8F%20(%D0%BB
%D0%B0%D1%82.,%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA
%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD
%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BC
%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD
%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF
%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0
3. Проблеми які є характерними для сучасної педагогічної науки

1. Проблема сенситивного періоду. Вона пов'язана з виділенням і

максимально можливим використанням визначених вікових періодів для
розвитку тих чи інших здібностей чи якостей дитини. У даний час
невідомі всі сенситивні періоди розвитку інтелекту й особистості, їх
початок, тривалість і кінець. Швидше за все, ці періоди індивідуальні та
своєрідні. Можливо, кілька сенситивних періодів характерні для тих
самих властивостей у різні вікові періоди. Поки однозначного рішення
цієї проблеми не існує.

2. Проблема зв'язку свідомо організованого впливу та природного

психічного розвитку дитини, інакше кажучи, проблема зв'язку
біологічного дозрівання й навчання з розвитком дитини (допомагає
спеціально організоване навчання розвитку дитини чи заважає йому).

3. Проблема загального й вікового сполучення навчання у вихованні: які

пріоритети й у якому віці повинні бути, як гармонійно об'єднати процеси
навчання й виховання?

4. Проблема здійснення системного характеру розвитку дитини та

комплексного педагогічного впливу: за яким законами повинен протікати
педагогічний вплив і які його ключові моменти?

5. Проблема взаємозв'язку дозрівання й навчання дитини, її задатків і

здібностей, генетичної та середовищної обумовленості, розвитку
психологічних характеристик і поведінки дитини.
 6. Проблема визначення психологічної готовності дитини до свідомого
навчання й виховання, пошук валідних засобів діагностики.

7. Проблема педагогічної занедбаності: як відрізнити безнадійно відсталу

в розвитку дитину від педагогічно запущеної; які дефекти в розвитку
можна перебороти на визначеному етапі, а які - ні?

8. Проблема забезпечення індивідуалізації навчання: яким чином можна

створити умови для індивідуального навчання (темпи, ритм засвоєння
знань з орієнтуванням на індивідуальні особливості дитини), коли
навчальний процес у цілому має груповий характер.

Джерело: https://osvita.ua/school/method/psychology/1664/