Податковий кодекс: історія прийняття, структура, характеристика

Податкове право Реферат

 2

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Історія прийняття Податкового кодексу………………………………4
1.1. Період перед прийняттям Податкового кодексу …………………………..4
1.2. Розвиток та зміни податкового законодавства до сучасного Податкового
кодексу……………………………………………………………………………..6
Розділ 2. Структура Податкового кодексу………………………………….……8
2.1. Загальні положення та цілі Кодексу……………………..………………….8
2.2. Основні розділи та розділи Податкового кодексу………………………….9
Розділ 3. Характеристика Податкового кодексу……………………………….10
3.1. Основні принципи оподаткування, закріплені в кодексі………………….10
3.2.Види податків, що регулюються Кодексом………………………………...11
3.3.Особливості податкового адміністрування та контролю …………………12
Висновки …………………………………………………………………………14
Список використаних джерел…………………………………………………...15
 3

Вступ

Податкове законодавство є одним із ключових компонентів економічної

системи будь-якої країни, відіграючи значущу роль у формуванні бюджетної
політики, регулюванні економічних процесів та забезпеченні фінансової
стабільності держави. Одним із найважливіших документів у сфері
оподаткування є Податковий кодекс, який визначає правові основи
оподаткування та управління податками.
Тема "Податковий кодекс: історія прийняття, структура, характеристика"
відкриває широкий простір для вивчення та аналізу еволюції податкового
законодавства, його впливу на економічний розвиток країни та права громадян.
Актуальність дослідження полягає в тому, що податки є основним
джерелом фінансування державних програм та інфраструктури. Розуміння того,
як працює податкова система, її структура та характеристики, є важливим для
керівників бізнесу, економістів та політиків. Аналіз історії прийняття
податкового законодавства дозволяє зрозуміти, які фактори впливають на
формування податкової політики та які наслідки вона має для економіки країни.
Розуміння структури та характеристик Податкового кодексу є важливим
для юристів, фахівців з фінансів та бухгалтерів для забезпечення відповідності
діяльності підприємств податковому законодавству та захисту прав громадян.
Аналіз характеристик податкової системи дозволяє оцінити її вплив на
соціальну справедливість та розподіл доходів у суспільстві.
Таким чином, дослідження даної теми має важливе значення для різних
сфер суспільства, від економіки та права до соціальної політики та фінансового
управління.
Мета роботи – проаналізувати особливості податкового кодексу: історію
прийняття, структуру, характеристику.
 4

Розділ 1. Історія прийняття Податкового кодексу

1.1. Період перед прийняттям Податкового кодексу

Податковий кодекс - це нормативно-правовий акт, який містить
систематизований перелік правил, положень та процедур, що регулюють
оподаткування фізичних та/або юридичних осіб у певній країні [1].
Податковий кодекс визначає основні принципи та порядок збору,
обчислення та сплати різних податків, зборів та інших обов'язкових платежів до
бюджету, встановлює права та обов'язки податкових платників, порядок
контролю за дотриманням податкового законодавства, а також визначає
відповідальність за порушення податкових правил. У різних країнах
Податковий кодекс може мати різну структуру та зміст, але його основна мета
полягає в створенні чіткої та прозорої системи оподаткування для ефективного
функціонування фінансової системи країни.
Перед прийняттям Податкового кодексу зазвичай існує певна історична
передумова та контекст, які впливають на необхідність його розроблення та
ухвалення. Період перед прийняттям податкового кодексу може включати
кілька ключових етапів:
1. Економічні та фінансові проблеми. Зазвичай прийняття Податкового
кодексу стає актуальним у зв'язку з економічними або фінансовими
проблемами в країні. Наприклад, нестача бюджетних коштів, збільшення боргу
чи неефективність існуючої податкової системи можуть стати причиною для
перегляду та оновлення податкового законодавства.
2. Політична ситуація. Перед прийняттям Податкового кодексу політична
ситуація в країні також може мати значний вплив. Зміни в уряді, нові політичні
призначення чи стратегічні зміни у керівництві можуть стимулювати потребу в
оновленні податкового законодавства.
3. Міжнародний контекст. Розвиток міжнародних економічних відносин
та вступ країни до міжнародних організацій може вимагати гармонізації
податкового законодавства з міжнародними стандартами та вимогами.
 5

4. Соціальні фактори. Реакція суспільства на податкову політику,

включаючи протести, громадські обговорення та публічну думку, також може
вплинути на потребу в реформі податкової системи.
5. Економічні та податкові тенденції. Аналіз економічних та податкових
тенденцій, які відбуваються в країні та світі, може вказувати на потребу у
внесенні змін до податкового законодавства, щоб пристосувати його до нових
умов та викликів [3].
Усі ці фактори можуть впливати на формулювання, обговорення та
ухвалення податкового кодексу у певній країні.
Процес створення і прийняття перших податкових кодексів є важливою
складовою історії оподаткування в різних країнах. Виокремимо ключові
аспекти цього процесу:
- необхідність регулювання оподаткування: потреба у створенні
податкових кодексів виникає з розвитком економіки та потреби держави у
фінансових ресурсах для забезпечення функціонування своїх інститутів та
реалізації різних програм;
- розробка законодавства: уряди зазвичай створюють спеціальні комісії
або експертні групи, які вивчають сучасні економічні та соціальні умови країни
та розробляють пропозиції щодо оптимальної системи оподаткування;
- консультації та обговорення: законодавчі ініціативи та пропозиції
звичайно підлягають обговоренню з громадськістю, бізнес-спільнотою,
профспілками та іншими зацікавленими сторонами для забезпечення широкого
сприйняття та підтримки;
- прийняття закону: після обговорення та внесення змін, законопроект про
Податковий кодекс може бути підписаний президентом або прийнятий
парламентом країни. Цей процес може зайняти час через складність та
різноманітність податкових питань;
- виконання та впровадження: після прийняття закону податкові органи та
інші відповідні інституції розпочинають впровадження нового кодексу,
забезпечуючи його виконання та дотримання.
 6

Ці кроки становлять процес створення та прийняття перших податкових

кодексів і відображають складність та значущість податкового законодавства
для кожної країни.

1.2. Розвиток та зміни податкового законодавства до сучасного

Податкового кодексу
Розвиток та зміни податкового законодавства перед прийняттям
сучасного податкового кодексу відбувалися у декілька етапів, які відображають
еволюцію податкової системи країни.
По-перше, первісний етап розвитку оподаткування. На початковому етапі
розвитку держави, оподаткування могло бути дуже простим та обмеженим.
Зазвичай це були податки на землю або інші природні ресурси.
По-друге, розширення податкових баз. З розвитком економіки та
розширенням функцій держави збільшувалися і обсяги податкових надходжень.
З'являлися нові види податків, такі як податок на доходи, власність, споживчий
податок тощо.
По-третє, стабілізація податкової системи. На цьому етапі уряди
починали систематизувати та узагальнювати податкові закони, створюючи
податкові кодекси або компіляції, які об'єднували різноманітні податкові
правила та положення.
По-четверте, постійні зміни та адаптація. З розвитком суспільства та
зміною економічних умов, податкова система підлягала постійним змінам та
модернізаціям. Це може бути в реакції на зміни у світовій економіці, політиці
або соціальних потребах громадян.
По-п’яте, прийняття сучасного податкового кодексу. Нарешті, уряд може
прийняти сучасний Податковий кодекс або законодавство, яке об'єднує всі
податкові норми та правила в один комплексний документ. Це дозволяє
систематизувати та спростити податкове законодавство, забезпечуючи більшу
ясність та прозорість для платників податків.
 7

Ці етапи відображають шлях розвитку та зміни податкового

законодавства до прийняття сучасного податкового кодексу, що відповідає
потребам сучасного суспільства та економіки.
Історія прийняття Податкового кодексу є важливим аспектом розвитку
податкової системи кожної країни. Цей процес відображає еволюцію
податкового законодавства від його перших зародків до сучасних стандартів.
Ретельне вивчення історії прийняття податкового кодексу дозволяє зрозуміти,
як формувалися й змінювалися податкові правила, які політичні, економічні та
соціальні фактори впливали на цей процес [4].
Податковий кодекс є основним законодавчим актом, що визначає правила
оподаткування в країні, та відіграє важливу роль у фінансовій стабільності та
розвитку суспільства. Історія його прийняття свідчить про складний шлях
досягнення консенсусу між різними групами інтересів та вирішення
різноманітних завдань, пов'язаних із створенням справедливої, ефективної та
збалансованої системи оподаткування.
Отже, Податковий кодекс є живим документом, який постійно змінюється
відповідно до потреб суспільства та вимог економічного розвитку. Ретельне
вивчення історії його прийняття є важливою передумовою для розуміння
сучасних тенденцій у податковій політиці та можливих шляхів її
вдосконалення.

Розділ 2. Структура Податкового кодексу

 8

2.1. Загальні положення та цілі Кодексу

Загальні положення та цілі податкового кодексу визначають основні
принципи та завдання, які він має виконувати
1. Створення системи оподаткування. Податковий кодекс визначає
основні принципи та правила оподаткування різних видів доходів, майна,
транзакцій тощо.
2. Забезпечення справедливості та рівності. Кодекс повинен
забезпечувати рівність перед законом для всіх платників податків та запобігати
уникненню оподаткування.
3. Забезпечення ефективності та прозорості. Податковий кодекс має
забезпечувати ефективне збирання податків та забезпечувати прозорість
процесу оподаткування.
4. Стимулювання економічного розвитку. Кодекс може включати різні
механізми та пільги для підтримки певних галузей економіки або
стимулювання інвестицій.
5. Захист інтересів держави. Однією з головних цілей податкового
кодексу є забезпечення достатнього доходу для фінансування потреб держави
та забезпечення розвитку її інфраструктури та соціальних програм.
6. Забезпечення фінансової стабільності. Кодекс повинен сприяти
збалансованості бюджету та уникненню фінансових криз [6].
Ці загальні положення та цілі допомагають забезпечити ефективну та
справедливу систему оподаткування, яка сприяє економічному розвитку та
соціальній справедливості.

2.2. Основні розділи та підрозділи Податкового кодексу

 9

Основні розділи та розділи Податкового кодексу складають його

структуру та визначають порядок регулювання різних аспектів оподаткування в
країні.
Розділ I. Загальні положення
Розділ II. Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)
Розділ III. Податок на прибуток підприємств
Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб
Розділ V. Податок на додану вартість
Розділ VI. Акцизний податок
Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
Розділ VIII. Екологічний податок
Розділ IX. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів
магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне
транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією
України
Розділ X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що
видобуваються в Україні
Розділ XI. Плата за користування надрами
Розділ XII. Місцеві податки і збори
Розділ XIII. Плата за землю
Розділ XIV. Спеціальні податкові режими
XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України
Розділ XVI. Збір за використання води
Розділ XVII. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
Розділ XVIII. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії
угоди про розподіл продукції
XІХ. Прикінцеві положення Розділ XX. Перехідні положення [5]..
 10

Розділ 3. Характеристика Податкового кодексу

3.1. Основні принципи оподаткування, закріплені в кодексі

Основні принципи оподаткування, які закріплені в податковому кодексі, є
фундаментальними принципами, які визначають загальний підхід до
оподаткування і визначають його основні принципи та цілі. Основні принципи
оподаткування, які можуть бути зазначені в податковому кодексі, включають:
1. Принцип законності. Одним із головних принципів є те, що
оподаткування повинно ґрунтуватися на чітких і однозначних нормативних
актах, таких як закони і кодекси, і відповідати вимогам закону.
2. Прозорість. Оподаткування повинно бути прозорим і зрозумілим для
всіх суб'єктів оподаткування. Це означає, що усі податкові обов'язки та права
повинні бути відомі і доступні для всіх сторін.
3. Справедливість. Принцип справедливості передбачає, що розмір
оподаткування повинен відповідати можливостям та доходам суб'єктів
оподаткування, а також розподілятися між ними відповідно до принципу
соціальної справедливості.
4. Ефективність. Оподаткування повинно бути ефективним і спрямовано
на забезпечення ефективного функціонування економіки та соціальної рівності.
5. Податкова стабільність. Принцип стабільності передбачає, що
податкові ставки та правила оподаткування не повинні часто змінюватися, що
дозволяє суб'єктам оподаткування планувати свою діяльність на майбутнє.
6. Економічна доцільність. Оподаткування повинно бути економічно
обгрунтованим і сприяти здійсненню раціонального розподілу ресурсів [6].
Ці принципи є основою податкової системи та визначають загальну
стратегію та цілі оподаткування, які відображені в податковому кодексі. Вони
допомагають забезпечити справедливе та ефективне оподаткування, сприяючи
економічному розвитку та соціальній стабільності.

3.2.Види податків, що регулюються Кодексом

 11

Податковий кодекс регулює різноманітні види податків, які стягуються

від суб'єктів оподаткування. До основних видів податків, що регулюються
кодексом, можна віднести:
1. Податок на прибуток підприємств. Цей податок стягується з прибутку,
отриманого підприємствами за певний період.
2. Податок на доходи фізичних осіб. Оподатковується дохід, який
отримують фізичні особи від різних джерел, таких як оплата праці, відсотки,
дивіденди тощо.
3. Податок на додану вартість (ПДВ). Цей податок стягується з вартості
товарів і послуг на кожному етапі їх виробництва та реалізації.
4. Акцизний податок. Стягується з виробників або імпортерів певних
товарів, які вважаються шкідливими для здоров'я чи довкілля, таких як
алкоголь, тютюнові вироби, автомобілі тощо.
5. Місцеві податки і збори. Це податки та збори, які стягуються
місцевими органами влади для забезпечення функціонування та розвитку
місцевих громад.
6. Екологічний податок. Стягується з підприємств та організацій за
забруднення довкілля чи використання природних ресурсів.
7. Плата за користування надрами. Стягується з підприємств, які
здійснюють видобуток корисних копалин.
8. Інші спеціальні податки і збори. До цієї категорії можуть відноситися
різноманітні спеціальні податки та збори, які стягуються від певних видів
діяльності чи відповідно до особливих умов.
Ці види податків регулюються та встановлюються відповідно до вимог
податкового законодавства, включаючи Податковий кодекс, який визначає
порядок їх стягнення та обліку.

3.3.Особливості податкового адміністрування та контролю

 12

Особливості податкового адміністрування та контролю включають різні

аспекти організації та проведення оподаткування відповідно до вимог
законодавства:
1. Облік та звітність. Платники податків зобов'язані вести облік своїх
фінансових операцій, включаючи доходи та витрати, і подавати звітність про ці
операції податковим органам. Це може включати подання річних декларацій
про доходи, податкові звіти та іншу документацію.
2. Стягнення податків. Податки стягуються від платників у встановлені
строки та відповідно до вимог, визначених податковим законодавством. Це
може включати сплату податків шляхом переказу коштів на банківські рахунки
податкових органів або за допомогою інших методів.
3. Аудит та перевірки. Податкові органи можуть проводити аудити та
перевірки фінансової звітності платників податків для перевірки її
достовірності та відповідності податковому законодавству. Це може включати
перевірку документації, проведення спеціальних перевірок та інші заходи.
4. Податкові пільги та винятки. Податкове законодавство може
передбачати різноманітні пільги та винятки для певних категорій платників
податків, що зменшують їхню податкову відповідальність. Податкові органи
здійснюють контроль за застосуванням цих пільг та винятків та перевіряють
їхню законність.
5. Правопорядок. Податкові органи забезпечують дотримання
правопорядку у сфері оподаткування, виявляючи та припиняючи порушення
податкового законодавства. Це може включати застосування штрафів, судові
справи та інші заходи відповідно до закону.
6. Міжнародне оподаткування. У зв'язку з глобалізацією економіки,
податкове адміністрування також включає міжнародні аспекти, такі як
оподаткування міжнародних операцій та уникнення подвійного оподаткування.
Податкові органи співпрацюють з іншими країнами та міжнародними
організаціями для забезпечення дотримання податкового законодавства [1].
Отже, характеристика Податкового кодексу є важливою складовою його
функціонування. Вона включає в себе основні принципи оподаткування, види
 13

податків, процедури їх стягнення, а також правила адміністрування та

контролю. Аналіз характеристики Податкового кодексу дозволяє зрозуміти
його роль у регулюванні оподаткування та визначити способи оптимізації
податкових платежів для платників податків. Це допомагає у підтримці
фінансової стабільності держави та сприяє розвитку ефективної податкової
системи.
 14

Висновки

Отже, Кодекс є одним із найважливіших документів у сфері

оподаткування, оскільки він регулює велику кількість питань, пов'язаних із
оподаткуванням різних видів діяльності.
Створення та прийняття Податкового кодексу є довгим і складним
процесом, який відбувається у відповідності до законодавства та з урахуванням
потреб суспільства і економіки. Історія прийняття Податкового кодексу
свідчить про постійний розвиток і зміну податкового законодавства, а також
адаптацію до нових економічних умов та потреб суспільства.
Структура Податкового кодексу визначається його загальними
положеннями, адмініструванням податків, а також різними видами податків та
їх характеристиками. Цей документ включає в себе різні розділи, що
регулюють оподаткування різних видів діяльності, а також спеціальні податкові
режими та інші аспекти оподаткування.
Характеристика Податкового кодексу полягає у тому, що він визначає
основні принципи оподаткування, види податків та порядок їх стягнення, а
також встановлює правила адміністрування та контролю за виконанням
податкового законодавства.
У цілому, Податковий кодекс відіграє важливу роль у функціонуванні
економіки країни та забезпеченні фінансової стабільності держави. Його
створення, структура та характеристика є об'єктом дослідження для фахівців у
галузі податкового права та економіки.

Список використаних джерел

 15

1. Вахновська Н.А. Податковий кодекс в контексті реформування

податкової системи України // Економічний форум. 2017. Вип. 1. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2011_1/23.pdf
2. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» 19
жовтня 2000 року №2063-III зі змінами та доповненнями від 07 жовтня 2008
року.
3. Закон України «Про систему оподаткування» від 25. 06.1991 р. №1251-
XII (втратив чинність).
4. Карамишева Г.М., Новікова А.Г. Проблеми кредитування малого та
середнього бізнесу в умовах посткризового стану економіки // Часопис
економічних реформ. 2011. №1. С.54-59.
5. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами
та доповненнями від 01 січня 2011 року.
6. Податкова система: Навчальний посібник / [Баранова В.Г., Дубовик О.Ю.,
Хомутенко В.П. та ін..]; за ред. В.Г. Баранової. Одеса: ВМВ, 2014. – 344 с.