КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 5. Склад кримінального правопорушення.
Кваліфікація кримінальних правопорушень
Окремі орієнтири до лекції-2
Основні питання
1. Поняття та окремі різновиди кримінально-правової кваліфікації.
2. Кваліфікація кримінальних правопорушень – основний різновид
кримінально-правової кваліфікації. Окремі підходи до визначення кримінально-
правового змісту кваліфікації кримінальних правопорушень.
3. Форми кваліфікації кримінальних правопорушень: підстави виділення,
загальна характеристика.
4. Формула кваліфікації кримінальних правопорушень (ФК): загальний
кримінально-правовий зміст, окремі різновиди та основні правила їх складання.
5. Юридичне формулювання обвинувачення (ЮФО): загальний
кримінально-правовий зміст, окремі різновиди та основні правила їх фіксації
(«об’єктивізації»).
6. Загальний механізм кваліфікації кримінальних правопорушень:
структурні та функціональні характеристики, деякі особливості окремих
«блоків».

Питання на самостійне опрацювання

Проблеми систематизації окремих різновидів кваліфікації кримінальних
правопорушень за окремими підставами (критеріями).

Література:
Основні джерела:
1. Шапченко С.Д. Юридична кваліфікація як соціально-правове явище та
деякі її загальнотеоретичні аспекти / C.Д. Шапченко // Вісник Академії
адвокатури України. – 2010. – Число 1 (17). (в подальшому – стаття-1,
надсилається окремим файлом).
2. Шапченко С.Д. Загальні орієнтири щодо кваліфікації кримінальних
правопорушень як основного різновиду кримінально-правової кваліфікації
(додатки до «Загальних методичних рекомендацій щодо розв’язання задач та
вирішення завдань з кримінального права). – Рукопис. К., КНУ імені Тараса
Шевченка, 2022. (Надсилається окремим файлом).
3. Шапченко С.Д. Окремі проблеми кваліфікації злочинів в науці
кримінального права та їх вирішення в законотворчій та правозастосовній
практиці України. Тези науково-практичної конференції. … К., 2016. (Стаття-2,
надсилається окремим файлом).
1
 Додаткові джерела:
1. Андрушко П.П. Науковий висновок (доповнений) по запиту адвоката
Павленка М. В. щодо правильності і обґрунтованості кримінально-правової
кваліфікації органом досудового розслідування дій Волкової С. Я. за ст. 375 КК
України (Фрагмент, що стосується кримінально-правової кваліфікації та
кваліфікації злочинів) Юридичний вісник України, Інформаційно-правовий
банк, 8 – 14 серпня 2015 року №№ 31–32; с.7 – 15. (Надсилається окремим
файлом).
2. Ус О.В. Кваліфікація в кримінальному праві. Автор. дис. … доктора
юридичних наук. Рукопис. – Харків 2020. (Надсилається окремим файлом).

Попередні зауваження: Підходи лектора до розуміння і розкриття

основного змісту перших п’яти питань, означених вище як основні,
представлені у його роботах – перш за все у додатках до «Загальних
методичних рекомендацій щодо розв’язання задач та вирішення завдань з
кримінального права». Ці роботи в електронній формі надсилаються окремими
файлами, як і роботи інших авторів, в яких сформульовані наукові підходи,
відмінні від позиції лектора. Тому в цьому файлі щодо перших п’яти питань
наведені орієнтири, які містять посилання на відповідні джерела, а під час
лекції будуть надані окремі додаткові пояснення для безпосереднього
сприйняття і, бажано, осмислення деяких проблемних положень. Для цього
бажано до початку лекції ознайомитись вказаними вище додатками і статтею-1.
Дещо ширшим буде підхід до висвітлення шостого питання – він
включатиме: 1) наведення схеми загального механізму кваліфікації
кримінальних правопорушень; 2) розкриття основного змісту умовних
позначень на схемі; 3) окремі письмові пояснення до схеми загального
механізму кваліфікації кримінальних правопорушень.

1. Основні орієнтири, що відтворюють підхід лектора, – стаття-1

(щодо юридичної кваліфікації), окремі положення додатку 1… Окремі
пояснення і уточнення будуть надані на лекції.
2. Основні орієнтири, що відтворюють підхід лектора, – додаток 1,
стаття-2 … . Окремі пояснення і уточнення будуть надані на лекції.

3. Основні орієнтири, що відтворюють підхід лектора, – додаток 2…

Окремі пояснення і уточнення будуть надані на лекції.

4. Основні орієнтири, що відтворюють підхід лектора, – додатки 3,

4… . Окремі пояснення і уточнення будуть надані на лекції.

5. Основні орієнтири, що відтворюють підхід лектора, – додатки 5,

6… . Окремі пояснення і уточнення будуть надані на лекції.

2
 6. Загальний механізм кваліфікації кримінальних правопорушень – до
певної міри умовне «узагальнене» правове явище, яке:
а) Фіксує основні структурні («конструктивні») та функціональні
(«динамічні») характеристики кваліфікації кримінальних правопорушень;
б) Пояснює певним чином співвідношення власне кваліфікації
кримінальних правопорушень з деякими суміжними правовими явищами. Певні
уявлення про загальний механізм кваліфікації кримінальних правопорушень
може дати така його спрощена схема.

Загальний механізм

кваліфікації кримінальних правопорушень

ПССК
ФО ІОМ ФО ІОМ КПН КПН
ІОМ ФО ІОМ КПН

ПККП

Об'єктивація
РККП (ФК/ ЮФО)

ФСО Обґрунтування
(виклад ІОМ ФК ЮФО кваліфікації
ФО)

3
 Умовні позначення та необхідні пояснення

1) ПС СККП – правосвідомість суб'єкта кваліфікації кримінальних

правопорушень; в її межах відбувається так звана внутрішня сторона
кваліфікації кримінальних правопорушень – відповідна оціночно-пізнавальна
діяльність особи, яка здійснює таку кваліфікацію.
2) ФО – а) фактичні обставини які мали місце в дійсності («реальні»
фактичні обставини) – при кваліфікації кримінальних правопорушень як
юридично значущої дії суб’єкта, уповноваженого на її проведення;
б) фактичні обставини, «відтворені» в умовах задачі або завдання
(«умовні» фактичні обставини) – при кваліфікації кримінальних
правопорушень, яка має навчальний характер.
3) ІОМ ФО – інформаційно-оціночна модель фактичних обставин; вона
існує:
а) у «відносно об'єктивованій» формі – наприклад, у матеріалах
кримінального провадження, в умовах задачі чи завдання (на схемі ця форма
ІОМ ФО знаходиться поза межами ПС СККП);
б) у «ідеальній» формі – як «фрагмент» правосвідомості суб'єкта (на
схемі ця форма ІОМ ФО знаходиться в межах ПС СККП); «ідеальна» форма
ІОМ ФО є так званим безпосереднім предметом кваліфікації кримінальних
правопорушень, оскільки саме дану форму суб’єкт кваліфікації – в межах своєї
правосвідомості – зіставляє з відповідною ідеальною формою ІОМ КПН.
4) КПН – кримінально-правові норми (ті нормативні положення
кримінального права, які можуть бути орієнтирами щодо кваліфікації
кримінальних правопорушень; фактично йдеться про будь-які елементи змісту
кримінального права («кримінально-правової матерії») – окремі приписи,
норми-дефініції, їх поєднання, нормативні юридичні конструкції тощо).
5) ІОМ КПН – інформаційно-оціночна модель кримінально-правових
норм; вона являє собою «інформацію + оцінку» щодо змісту тих «фрагментів»
кримінального права, які, на думку суб’єкта кваліфікації, можуть бути
необхідними орієнтирами для її проведення); така «інформація + оцінка»
включає в себе крім нормативної ще і теоретичну складову – орієнтири щодо
дійсного кримінально-правового змісту відповідних «фрагментів»
кримінального права, який в ряді випадків може не збігатися з їх буквальним
нормативним змістом; як і ІОМ ФО ІОМ КПН може існувати:
а) у «відносно об'єктивованій» формі – зокрема, «перебувати» у форматі
положень різних навчальних та наукових джерел, правових позицій судів,
узагальнень судової практики тощо (на схемі ця форма ІОМ КПН знаходиться
поза межами ПС СККП);

4
 б) в «ідеальній» формі – як «фрагмент» правосвідомості суб'єкта (на
схемі ця форма ІОМ КПН знаходиться в межах ПС СККП);
6) ПККП - процес кваліфікації кримінальних правопорушень; він полягає
у послідовному здійсненні певних етапів такої кваліфікації (про зміст окремих
етапів – див. «Додаток 1»).
7) РККП - результат кваліфікації кримінальних правопорушень; такий
результат – відповідно до підходу лектора – обов'язково втілюється у
символічну (ФК) і змістовну (ЮФО) форми; при цьому кожна з форм
об'єктивується («створюється») за певними правилами і рекомендаціями
(окремі з них наведені у «Додатках 2 – 6»).
8) ФСО (повний чи частковий виклад ІОМ ФО) – відтворення тих
фактичних обставин, які суб'єкт включив у зазначену модель і які, на його
думку, мають значення для кваліфікації кримінальних правопорушень; з
теоретичної точки зору ФСО відображає так званий фактичний склад
кримінального правопорушення (кількох кримінальних правопорушень).
9) Обґрунтування КПК – наведення певних аргументів нормативного,
правозастосовного та (або) теоретичного характеру які, з точки зору суб'єкта
кваліфікації, обґрунтовують правильність (коректність) ФК та ЮФО.

Деякі додаткові пояснення

1) З урахуванням розуміння кваліфікації кримінальних правопорушень як
певної розумової (оціночно-пізнавальної) діяльності, ПККП (його змістовні
етапи) відбувається в межах правосвідомості людини - суб'єкта кваліфікації.
Водночас РККП у відповідних формах обов’язково об’єктивується – принаймні
для тих випадків, коли суб’єкт кваліфікації вважає за необхідне донести РККП
до певних «адресатів». Відтак, в межах загального механізму кваліфікації
кримінальних правопорушень необхідно розрізняти:
а) власне кваліфікацію кримінальних правопорушень – вона включає ІОМ
ФО, ІОМ КПН, ПККП, РККП (ФК та ЮФО) в межах ПССК, а також ФК та
ЮФО поза межами ПССК (на схемі відповідні абревіатури виділені
напівжирним курсивом);
б) механізм кваліфікації кримінальних правопорушень в цілому – він
передбачає певну взаємодію відповідних складових власне кваліфікації
кримінальних правопорушень з іншими явищами, без яких вона не може бути
проведена.
2) За «фактичним» змістом співвідношення між ФО, ІОМ ФО у «відносно
об’єктивованій» формі та ІОМ ФО в «ідеальній» формі може бути різним; про
можливі варіанти такого співвідношення та їх вплив на ПККП та РККП при

5
проведенні кваліфікації кримінальних правопорушень як юридично значущої
дії – див. відповідні положення статті-1.
3) Реальним «робочим інструментом», який бере безпосередню участь у
ПККП на всіх його етапах, є ІОМ КПН в «ідеальній» формі (як «фрагмент»
правосвідомості суб’єкта кваліфікації). Водночас в кінці завершального етапу
ПККП – при формулюванні РККП – відбувається своєрідне «усунення»
теоретичної складової з «ідеальної» ІОМ КПН і фіксується відповідність ІОМ
ФО окремим орієнтирам нормативної складової ІОМ КПН (за підходом лектора
поєднання цих орієнтирів утворює нормативний склад кримінального
правопорушення (НСКП)). Специфічний зміст відповідного (відповідних)
НСКП принаймні частково має відобразити ФК і за можливості повністю
розкрити ЮФО. Об’єктивація цих форм кваліфікації кримінальних
правопорушень у письмовому чи усному вигляді дозволить сприйняти РККП
«зовнішнім адресатам», а відтак дасть їм можливість оцінити його коректність
(«правильність»).
4) Основні функціональні («динамічні») характеристики власне
кваліфікації кримінальних правопорушень проявляються у ПККП, в тому числі
і в одержанні РККП у формах ФК та ЮФО, а також в «об’єктивації» цих форм.
Основні функціональні («динамічні») характеристики механізму
кваліфікації кримінальних правопорушень в цілому – крім зазначених вище –
проявляються також у створенні суб’єктом кваліфікації як мінімум ІОМ ФО та
ІОМ КПН в їх ідеальних формах (в окремих випадках суб’єкт може створювати
ІОМ ФО та ІОМ КПН в їх «відносно об’єктивованих» формах).
При цьому створення ідеальних ІОМ ФО та ІОМ КПН відбувається поза
межами власне кваліфікації кримінальних правопорушень – вони включаться в
ПККП як «уже наявні» об’єкти зіставлення.
5) На схемі загального механізму кваліфікації кримінальних
правопорушень поза межами ПССК крім «об’єктивованих» ФК та ЮФО
вказуються ще два його компонента – ФСО (виклад так званого фактичного
складу кримінального правопорушення) та обґрунтування змісту ФК та ЮФО.
За підходом лектора вони у зміст власне кваліфікації кримінальних
правопорушень не входять, а також є супутніми щодо неї явищами ( В.О.
Навроцький в цьому питанні дотримується дещо іншого підходу). Водночас
виклад ФСО (фактичного складу кримінального правопорушення) при
кваліфікації кримінальних правопорушень як юридичної дії суб’єкта,
уповноваженого на її проведення, є обов'язковим – він, зокрема, дозволяє
перевірити коректність ФК та ЮФО щодо фактичного складу.
Обґрунтування ФК та ЮФО у межах кваліфікації кримінальних
правопорушень як юридичної дії суб’єкта, уповноваженого на її проведення, не

6
є обов'язковим, однак в окремих процесуальних документах таке обґрунтування
може здійснюватись, зокрема, в постанові слідчого на клопотання адвоката
щодо неправильності кваліфікації кримінального правопорушення, у
відповідних процесуальних документах апеляційної та касаційної інстанцій.
Натомість в межах так званої навчальної кваліфікації кримінальних
правопорушень не здійснюється у повному обсязі виклад ІОМ ФО (ФСО),
однак відповідні уточнення, доповнення і попередня оцінка фактичних
обставин, наведених в умовах задачі а інколи і завдання, є необхідним
елементом їх розв’язання та вирішення.
Водночас обґрунтування ФК та ЮФО стає одним з основних супутніх
елементів навчальної кваліфікації і, як правило, є обов’язковим елементом
розв’язання задач та вирішення завдань, в яких ставиться питання про
кваліфікацію кримінальних правопорушень.