Звуки

Наголоси Звуки
Звичайний текст
ПРАВИЛО НАГОЛОСИ ДВА ЗВУКИ ПОЗНАЧАЮТЬ:
вИпадок, Щ = [шч] завжди щастя [шчáс'т'а]
вИсіти,
У словах із префіксами ВИ- та ПО- наголос
пОдруга,
падає переважно на префікс Ї = [йі] завжди героїзм [геройíзм]
пОзначка,
пОмилка (або помИлка)

У віддієслівних іменниках середнього роду навчАння, обрАння, пізнАння, читАння, 1. на початку слова; яма – [йáма]; Ньютон –
на -ання, у яких більше двох складів, видАння, завдАння, зібрАння, 2. після Ь; [н'йуотóн]; м’ята –
наголос має падати на -Ання зрАння Я, Ю, Є 3. після апострофа; [мйáта]; гігієна –
4. після голосного; [г'іг'ійéна]; Майя –
чорнОзем, чорнОслив, рукОпис, літОпис,
У складних іменниках сполучний голосний 5. після Й. [мáййа]
гуртОжиток,
є наголошеним
Але (багаторазОвий, листопАд

Літера Співвідношення зі звуками Приклади У цій фразі зібрані всі глухі приголосні:
Глухі звуки
«ЦаП ХоЧе ФіСТаШКи»
ЖОДНОГО ЗВУКА НЕ ПОЗНАЧАЄ

Ь (м'який знак\знак У цій фразі зібрані всі дзвінкі приголосні: «БуДе

завжди біль [б'іл'] Дзвінкі звуки
м'якшення) ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі»

ОДИН ЗВУК ПОЗНАЧАЮТЬ: Це приголосні, після яких стоять такі літери: і, я, ю, є,

ДЖ= [дж] Коли обидва входять у ь
джміль [джм'іл'] М’які звуки
ДЗ= [дз] корінь
Запам’ятайте!
Я, Ю, Є
Звичайний текст
Коли стоять ПІСЛЯ
хвиля [хви́л'а]
Літера «й» ЗАВЖДИ має м’який звук.
приголосної
У випадках, коли після приголосного не стоять
Подвоєння завжди Зілля [з’іл’:а] Тверді звуки
зазначені вище літери, то він твердий.

katya_znohub_ukr

Прийменник «по»
НЕПРАВИЛЬНО
діяти по правилах
жити по закону
продавати по ціні
комітет по нагляду
судячи по реакції
твір по темі
працювати по буднях
прийти по питанню
відвідати по справах служби
Тавтологія
НЕПРАВИЛЬНО
несподіваний сюрприз
пам’ятний сувенір
вільна вакансія
автобіографія або моя біографія
моя автобіографія
меморіальний
пам’ятник
прейскурант цін
адреса проживання
спускатися вниз
передовий авангард передовий загін або авангард
Основні лексичні помилки
Росіянізми НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
виключення виняток
ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
діяти за правилами багаточисельні дзвінки численні дзвінки
жити за законом згідно закону згідно із законом
продавати за ціною здавати іспит складати іспит відповіді співпадають відповіді збігаються
комітет з нагляду
бувший у
судячи з реакції вживаний
користуванні відповідно угоді відповідно до угоди
твір з теми
працювати в будні в люби́й день у будь-який день підбивати підсумки /
підводити підсумки
прийти у питанні заказати товар замовити товар підсумовувати
відвідати у службових
заключати договір укладати договір
справах попередити хворобу запобігти хворобі
їх будинок їхній будинок
приводити приклад наводити приклад
на протязі місяця протягом місяця
на рахунок цього щодо цього приїхав вісім років назад приїхав вісім років тому
ПРАВИЛЬНО
приймати участь брати участь
сюрприз проблема заключається проблема полягає
прийняти міри вжити захотів
сувенір
по крайній мірі принаймні слідуюча зупинка наступна зупинка
вакансія
ювілейні міроприємства ювілейні заходи
НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
(мій життєпис)
навчатися малюванню навчатися малювання
потерпіти поразку зазнати поразки
наслідувати відомій наслідувати відому
пам’ятник
актрисі актрису
в рівній мірі однаково
прейскурант або цінник глузувати (над ким) над глузувати (з кого) з
опонентом опонента
адреса в розстрочку на виплат
говорити (на чому) на говорити (як)
спускатися або йти вниз англійській англійською
в самий раз якраз
женитися (на кому) на одружитися, женитися (з
багатій ким) з багатою
завдати (що) біль завдавати (чого) болю
katya_znohub_ukr
 Відмінювання числівників, кличний відмінок іменника
1 відміна – кличний відмінок Числівники від п’яти до тридцяти, а також кільканадцять, відмінюються як числівник
п’ять.
Числівники від 5 до 10, а також числівники, які завершуються на ДЕСЯТ, ДЦЯТЬ, мають
Тверда група і всі жіночі імена по батькові пишемо закінчення О: дружино, паралельні форми
перемого, сестро

М'яка і мішана після приголосного пишемо закінчення Е: воле, земле, Катре, Н.В. П’ять Шість Сім Вісім
Ілле, Насте
Р.В. П’яти (п’ятьох) шести (шістьох) семи (сімох) восьми (вісьмох)
М'яка і мішана після голосного та апострофа - Є: Надіє, мріє, Маріє, редакціє,
сім’є Д.В. П’яти (п’ятьом) шести (шістьом) семи (сімом) восьми (вісьмом)

З.В. П’ять (п’ятьох) шість (шістьох) сім (сімох) вісім (вісьмох)

В іменниках зі значенням пестливості пишемо закінчення Ю: бабусю, доню,
матусю
О.В. П’ятьма (п’ятьома) шістьма (шістьома) сьома (сімома) вісьма (вісьмома)

(на) шести (на) восьми

М.В. На п’яти (п’ятьох) (на) семи (сімох)
(шістьох) (вісьмох)
Відмінювання числівників
Зверніть увагу!

У складених числівниках (2 і більше слова) мають бути однакові паралельні

▪ Числівники ЧОТИРИ (четверо) і БАГАТО в орудному відмінку мають таку форму: форми: двадцяти п’яти, двадцятьох п’ятьох
чотирма, багатьма.
▪ Числівники ОБИДВА, ОБИДВІ, ОБОЄ в непрямих відмінках мають однакові Не можна: двадцяти п’ятьох – це помилка!
форми: обох, обом, обома

Сотні
• У числівниках від 500 до 900 у першій частині у всіх відмінках, окрім орудного,
Зверніть увагу!
пишеться И: п’ятисот, п’ятистам (НЕ п’ятьомстам)
• Сотні відмінювати легше, якщо поділити їх на дві частини: числівник і слово «сот»:
Числівники СОРОК, ДЕВ’ЯНОСТО, СТО в усіх відмінках, крім називного, мають
1 п’ятсот – п’ять і сот (кожну частину відмінюємо окремо)
однакове закінчення –а.

Слово «сот» відмінюється як слово «місто» у множині:

У десятках (50, 60, 70, 80) відмінюється тільки ДРУГА (десят) частина: вісімдесяти,
2
п’ятдесятьом. Н. три міста — триста З. три міста — триста
Р. трьох міст — трьохсот О. трьома містами — трьомастами
П’ятидесяти – це НЕПРАВИЛЬНО! Д. трьом містам — трьомстам М. (на) п’ятьох містах — трьохстах
katya_znohub_ukr

Підмет
Підмет — головний член
Що це? речення, який виконує якусь
дію в реченні, відповідає на
запитання хто?/що?
Складений підмет
1. Іменники або займенники у Н.в. з іменником
або займенником в О.в.:
Ми з Тетяною пішли на прогулянку.
2. Кількісні числівники або слова з кількісним
значенням (багато, трохи) із іменником або
займенником у Р.в.:
П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію.
Дехто з учнів залишився на чергуванні
Присудок
Присудок – це головний член
Що це?
Звичайний текст
речення, який виражає дію,
психічний або фізичний стан,
показує, чим або яким є підмет
Члени речення
Простий присудок
1. Дієслово дійсного, умовного або наказового
способу:
Довкола все зчудовано притихло (М.Бровко). Нехай мої
струни лунають (Леся Українка).
2. Фразеологізми зі значенням дії:
Ви послухайте його і на вус намотайте (М. Стельмах).
3. Складена форма майбутнього часу дієслова:
Сьогодні на уроці ми будемо вивчати (=
вивчатимемо) нову тему.
Складений присудок
Дієслівна зв’язка + іменна частина (іменник,
числівник, прикметник, займенник) = складений
іменний присудок
Допоміжне дієслово (означає
початок/кінець/продовженість/бажання) +
інфінітив = складений дієслівний присудок
Додаток
Додаток — це другорядний
член речення, позначає
Що це? додатковий предмет/особу у
реченні та відповідає на
запитання непрямих відмінків
Наприклад: Не дозволяй мені (кому?) сумувати.
Означення
Означення — це другорядний
член речення, який дає
Що це? характеристику
предметам/особам і відповідає
на запитання який/яка тощо
Наприклад: Дуже швидкий (який?) вітер.
Обставина
Обставина — це другорядний
член речення, який описує дію
Що це? в реченні й відповідає на
запитання: де, коли, чому тощо
Наприклад: Він біг дуже повільно (як?).
katya_znohub_ukr
 Види речень
Види речень Односкладні речення Складносурядне речення
За кількістю граматичних основ Односкладні речення – це Складносурядні речення -
речення, у яких тільки 1 складні речення, у яких прості
Що це? головний член речення (або (сурядні) речення рівноправні
▪ Якщо в реченні 1 граматична основа, то це речення підмет (хто/що), або присудок Що це? за змістом і пов’язані
просте: Я повернувся додому після відпочинку. (якась дія в реченні)). сурядними сполучниками (і, й,
та, проте, а, але, зате, однак, або,
▪ Якщо в реченні 2 і більше основ, то це речення чи)
складне: Хто тобі сказав, що люди хочуть, щоб їх
розуміли? Якщо поруч із головним членом є обставина,
то таке речення НЕ односкладне, а Кома НЕ ставиться
двоскладне неповне.
За наявністю другорядних членів речення 1. В реченні, де є спільний другорядний
член або слово:
1. Непоширені (не мають другорядних
членів): Холодно. Означено-особове ▪ На хвилину (спільна обставина) раптом
2. Поширені (мають один та більше другорядних стихли голоси і спинились тіні.
членів): Надворі було холодно.
Неозначено- особове
2. Між сурядними частинами, які мають
За кількістю головних членів речення З присудком спільну підрядну частину:

Односкладне речення
1. Односкладні: Тут зустрічають гостей хлібом-сіллю (є Узагальнено-особове Коли ж одчинили вікно (підрядна частина),
тільки присудок). світло впало на ціле море схвильованих облич і
2. Двоскладні: Мої друзі вже давно мене привітали (є і в хату влетіла стоока тривога.
підмет, і присудок) Безособове
3. Коли сурядні речення є питальними,
Повні/неповні речення спонукальними, окличними,
З підметом Називне безособовими або називними.
Неповними називаються такі двоскладні чи односкладні
▪ Котра зараз година і коли вже прибуде
речення, у яких пропущено один чи кілька членів.
потяг?
Найчастіше в мовленні вживаються неповні речення з
▪ Сумно й глухо.
пропущеним присудком:

katya_znohub_ukr

Складнопідрядне речення
Складнопідрядне – це складне
речення, частини якого НЕ рівноправні
за змістом та граматично й поєднані
підрядним сполучником чи
Що це? сполучним словом:
Культурна людина та, яка залишається
культурною на самоті.
Види речень
Безсполучникове речення Тире
Безсполучникові складні речення —
1. Якщо частини складного речення
це такі речення, частини яких
об’єднуються в одне ціле тільки протиставляються або
інтонацією, без сполучників і зіставляються, порівнюються
Що це? (можна підставити а, але):
сполучнихслів:
Наприклад: Зорями небо героя вітало, Приклад: Мало прожити життя — треба
квітами й піснеюстрілаземля. життя зрозуміти.

Види підрядних речень Розділові знаки 2. Якщо друга частина речення виражає
наслідок, висновок з того, про що
▪ Означальне: підрядна частина пояснює чи говорилося в першій частині речення:
характеризує одне зі слів головної частини, зазвичай Ставимо кому, якщо складові частин безсполучникового
іменник (предмет/особу). речення виражають послідовність чи одночасність подій: Приклад: На годину спізнишся — за рік не
доженеш.
Наприклад: ▪ Дерева розпустили свої бруньки, трава стала
Ніколи не забуду ту мить, (яку?) коли вперше побачив її. зеленішою.
3. Якщо в першій частині вказується на
умову, за якої відбувається дія в
▪ З'ясувальне: підрядна частина роз’яснює одне зі слів
головної (часто – дієслово, прикметник чи прислівник).
Двокрапка ставиться другій частині:

Приклад: Защебече соловейко в лузі на

Наприклад: 1. Якщо друге речення доповнює/пояснює зміст калині — заспіває козаченько, ходя по долині.
Мені сказали, (що?) що канікули розпочнуться наступного першого, поширюючи один із його членів
тижня. (найчастіше присудок):
4. Якщо відбувається швидка зміна
Приклад: І здавалось: розтає сніжинка. подій:
▪ Обставинне: підрядна частина називає якусь
обставину (час, місце, причину тощо), що стосується дії Приклад: Виглянуло сонце — озеро вмить
в головній частині. 2. Якщо друга частина містить причину того, про що проясніло, радісно посміхнулось до неба.
йдеться в першій частині речення (між ними можна
Наприклад: вставити сполучник тому що):
Микола повернеться в Харків, (коли?) коли завершиться
його відпустка. Приклад: Говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий
струмок.
katya_znohub_ukr