МОДУЛЬ І.

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ МОВИ. СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКА ПИСЕМНІСТЬ
1.
2. СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКЕ ПИСЬМО. КИРИЛИЦЯ ТА ГЛАГОЛИЦЯ
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА 1
10 к/р +5 (читання текстів) + 5 (робота на заняттях) + 1 інд. 21

МОДУЛЬ ІІ. ФОНЕТИЧНА СИСТЕМА СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ МОВИ ТА

ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ
3.
4.
5.
6.
7.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА 2
12 к/р + 5 (робота на заняттях) + 1 інд. 18

МОДУЛЬ ІІІ. МОРФОЛОГІЯ. СИСТЕМА ЧАСТИН МОВИ

СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ МОВИ
8.
9.
10.
11.
12.
13.
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА 3,4,5,6
12 к/р + 5 (робота на заняттях) + 4 інд. 21

ІНДЗ – 15 б.
ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬ – 25 б.
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКА МОВА – НАЙДАВНІША ПИСЕМНО-ЛІТЕРАТУРНА МОВА СЛОВ’ЯН
ПИТАННЯ
1. Поняття про старослов’янську мову, хронологічні межі її існування.
2. Праслов’янська мова. Історія її становлення, етапи розвитку.
3. Історія виникнення і розвитку старослов’янської мови. Костянтин (Кирило) і Мефодій –
основоположники старослов’янської мови.
4. Основні теорії живомовної основи старослов’янської мови.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ

1. Ознайомитися з уривком з “Повісті минулих літ”.
З “Повісті минулих літ” (за Лаврентіївським списком 1377 р.)

2. Як називалися літери, які звуки позначали? Прочитайте слова.

а) ?

б) ?

в) і ?
г) ?

д) ?

е) ?
.
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2
Тема: ПОХОДЖЕННЯ СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОГО ПИСЬМА. СЛОВ’ЯНСЬКІ
АБЕТКИ КИРИЛИЦЯ ТА ГЛАГОЛИЦЯ
ПИТАННЯ
1. Походження слов’янського письма. Етапи становлення.
2. Глаголиця та кирилиця – перші словʼянські абетки.
3. Походження та характеристика глаголиці.
4. Походження та характеристика кирилиці.
5. Проблема давності словʼянських абеток.
6. Позначення чисел у словʼян. Надрядкові та розділові знаки.
ЛІТЕРАТУРА
18 – С. 67-69; 20 – С. 34-36; 33 – С. 30-36; 34 – С. 28- 57.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ
1. Ознайомитися із текстом “ ”.
“ ” (список 1348р.)

• •
[…]
• •

2. Прочитайте слова, написані під титлами.

а)
б)

3. Записати по-старослов’янськи такі числа: 5, 7, 12, 20, 48, 77, 100, 245, 539, 888, 1104,
2548, 9555.
8. Яке числове значення мали букви і сполучення букв кирилиці?
• • • • • • • • •• • •• •• •• • • •• • • •• • •
9. Запишіть буквами такі числа: 7, 3, 15, 19, 30, 45, 176, 704, 1589, 5508, 541, 618.
4. Читати і перекладати текст.
 ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА 1
1. Читання та переклад старословʼянських текстів (5 б.).
Текст 1
• •
• • •
• • •
• • •
• • •
•
• •
• •
• • (Мар. єв.)
Текст 2

(Мар. Єв.).
Текст 3

(Ассем. Єв.).

2. Завдання (1 б.):
1) Подати коротку інформацію про старослов’янські пам’ятки. Погрупувати їх за
редакціями.
2) З’ясувати роль старослов’янських надрядкових та розділових знаків. Заповнити
таблицю:
Знак Назва Призначення
3. Контрольна робота (10 б.).
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
ЗВУКОВА СИСТЕМА СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ МОВИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ІХ ст. (2 год.)
ПИТАННЯ
1. Фонетична структура складу старослов’янської мови.
2. Охарактеризувати голосні звуки старослов’янської мови другої половини ІХ ст., вказуючи, чим
відрізняється ця система від системи голосних сучасної української мови.
3. Редуковані звуки [ ], [ ], [ ], [ ] у старослов’янській мові, їх позиції.
4. Охарактеризувати звуки, що позначалися літерами: , , , , .
5. Складотворчі [ ], [ ] та їх позначення на письмі у старослов’янських та давньоукраїнських пам’ятках.
6. Охарактеризувати систему приголосних старослов’янської мови.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ
1. Наведені слова поділити на склади.

2. Визначити позиції редукованих голосних у наведених словах.

3. Визначити, у яких словах є складотворчими, а в яких – звичайними

приголосними.

 ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ

1. Визначити позиції у поданих словах.

2. Визначити сильну і слабку позиції редукованих Прочитати слова.

3. Визначити характер голосних – звичайні це голосні чи редуковані.

,
, .
4. Записати старослов’янські форми до поданих українських слів, пояснити звукові
відповідники.
Дім, нога, пес, замок, сон, сто, несу, пісок, роса, весь, раб, князь, вода, творець,зуб, м’ята, ліс,
теля, несу, воля, десять, взяти.
5. Охарактеризувати приголосні старослов’янської мови за твердістю-м’якістю.

6. Визначити походження (слов’янське чи неслов’янське) наведених слів.

7. Визначити характер приголосних у поданих словах. Прочитати слова.

8. Знайти складотворчі плавні у “Притчі про виноградник” (текст див. у завданнях практичного
заняття №3).
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4
Тема: ЗВУКОВА СИСТЕМА СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ МОВИ В ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОМУ
ВИСВІТЛЕННІ. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ (2 год.)
ПИТАННЯ
1. Походження фонетичної системи старослов’янської мови. Коротка характеристика
праіндоєвропейської фонетичної системи.
2. Зміни в системі голосних на ранньому етапі праслов’янської мови.
3. Звукові зміни праслов’янської доби, пов’язані з діянням закону відкритого складу, що стосуються
голосних:
а) перетворення праіндоєвропейських дифтонгів;
б) виникнення носових голосних звуків;
в) перетворення дифтонгічних сполучень *-or-, *-er-, *-ol-, *-el- між приголосними.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ
1. У поданих словах знайти корінь. Пояснити, чому в коренях одних слів є носові
а в інших – сполучення голосних з носовим приголосним.
– – – – –
– – – –
2. Записати старослов’янські та українські відповідники до праслов’янських слів.
*Korva, *derwo, *storna, *morzъ, *norwъ, *kolsъ,*vorta, *gorchъ, golva, *melko, *dorga,
*serda, *zolto, *porti, *berza,*vorna, volga, *golsъ, *smordъ, *pelva, *porsen, *kolti, *solma,
*korlь, *korsta,*melti.
3. Порівнюючи слова в обох колонках, з’ясувати первинність або вторинність сполук
у старослов’янських формах. Відтворити праслов’янські форми.
Старослов’янська мова Українська мова
плакати
колоти
слід
стріла
молоти
город (місто)
град
слава
золото
хліб
ворона
молодий
 ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ
1. З’ясувати походження старослов’янських голосних використавши для цього
свідчення інших індоєвропейських мов.
Ст.-сл гот. snaiws, лит.snaige.
Ст.-сл. гот. tains, ісл. stein.
Ст.-сл лит. kaina.
Ст.-сл. лит. sausas.
Ст.-сл. лит. kreiwas, лит. kreiss.
Ст.-сл. лит. vilkai.
Ст.-сл. лит. draugas, лат. draugs
Ст.-сл. лит. raudas, гот. rauths.
2. Записати старослов’янські відповідники до поданих праслов’янських слів та слів із
індоєвропейських мов. Пояснити фонетичні зміни.
*poiti, *konei, *veiti, лит. kauti, лит. veidas, лит. danga, лит.krantas, лат. taurus, *
poiete, *kleuati, лат. mentha, *zvoniti, лат. sunt, лат. pontis.
3. Записати українські відповідники до поданих старослов’янських слів. Пояснити
походження сполук відтворюючи відповідні праслов’янські архетипи.
(місто)

(явище природи).
4. Записати старослов’янські відповідники до поданих українських слів.
Болото, череда, полотно, молот, борода, берег, середа, дерево, молоти, пороти, полон,
ворон, шолом, порося, володіти, мороз.
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5
Тема. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ГОЛОСНИХ (1 год.) ТА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ (1 год.)
ПИТАННЯ
1. Звукові зміни, пов’язані з діянням закону відкритого складу, що стосуються голосних:
a) перетворення дифтонгічних сполучень *or-, *ol- перед приголосними на початку слова;
b) доля звукосполучень *-ъr-, *-ьr-, *-ъl-, *-ьl-.
2. Звукові зміни, пов’язані з діянням закону відкритого складу, що стосуються приголосних:
а) асимілятивно-дисимілятивні зміни; б) спрощення в групах приголосних.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ
1. Записати старослов’янські та українські відповідники до поданих праслов’янських
форм. Вказати, за якої інтонації відбулася зміна.
*orsti, *orbota, *olkъtь, *orwъnъ,*ormo, *olkomъ,*orkъ, *orzbiti.
2. Установити характер буквосполучень у старослов’янській мові:
позначають складотворчі плавні чи сполучення плавного з редукованим. Відтворити
праслов’янські форми.

.
3. Відтворити праслов’янські форми.наведених слів, пояснити зміни, які в них відбулися.
( ) ( ) ( ) ( ), (
), ( ) ( ) ( ).
 ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ
1. Записати українські відповідники до поданих старослов’янських слів. Пояснити збіг
початкових - - - - в українській і старослов’янській мовах.

2. Пояснити звукове значення буквосполучень - - - -, - - - - у поданих

старослов’янських словах.

3. З’ясувати історію українських звукосполучень –ор-, -ер-, відтворити праслов’янські і

старослов’янські відповідники до поданих слів.
Перст, горло, горб, морква, держати, жердина, замерзати, серце, горлиця, верба, торг.
4. З’ясувати, які старослов’янські слова утворилися з наведених форм, пояснити зміни.
* modliti, *tisknonti, *ordlo, *prendti, *kapnonti, *metlъ, *propadlъ, *grebti, *dadsi,
*pledmen, *mydlo, *obwolko, *dъlbto.
5. Відтворюючи праформи поданих старослов’янських слів, пояснити наслідки
фонетичних процесів, пов’язані з дією закону відкритого складу, відбиті у звуковій
будові цих лексем:

6. Знайти фонетичні зміни, зумовлені дією закону відкритого складу у поданому уривку.

(Остр. єв.).
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6-7
Тема: ЗВУКОВА СИСТЕМА СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ МОВИ В ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОМУ
ВИСВІТЛЕННІ. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
1. Фонетичні зміни в системі приголосних, зумовлені дією закону складового сингармонізму.
2. Зміни приголосних у сполученні з *j :
а) перетворення задньоязикових *g, * k, *h;
б) зміна звукосполучень *zj , *sj, *dj, *tj;
в) доля губних у сполученні з *j ;
г) зміни звукосполучень приголосних під впливом j (*zgj, *zdj, *skj, *stj).
3. Три палаталізації задньоязикових *g , *k , *ch.
4. Пом’якшення *gt, *kt перед *ь, *і
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ
1. До праслов’янських форм записати старослов’янські відповідники і пояснити зміни.
*kapja, *nosja, *konjos, *bjudo, *suchja, *vodjos, *ordjati, *krьstjenije,*iskjọ, *mysljenije,
*ogordja, *lъgja, *burja, *chotjọ, *dadjь,*zemja, *otvětjati,*prigwozdjenъ, *dъzgjь, *sekja,
*chotjọ, *vidjọ, *duchja.
2. Від поданих слів за допомогою *j утворити нові слова або форми слів.

,
3. Встановити походження м’яких приголосних, підбираючи однокореневі слова у
старослов’янській та українській мовах.

4. Пояснити причину зміни г, к, х на з, ц, с у поданих словах.

– – – – –
– – – –
5. Визначити походження м’яких приголосних у поданих словах. Відтворити праформи
цих слів, назвати умови зміни приголосного, результат, палаталізацію.

6. Відтворюючи праформи поданих слів, пояснити наслідки звукових процесів

праслов’янської доби, відбиті у фонетичній будові старослов’янських лексем: ,
, ,
ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ
1. Пояснити появу епентетичного звука у поданих словах.

2. Із наведених слів виділити ті, в яких пригололосні зазнали змін під впливом *j.

3. Визначити походження сполук , у наведених словах старослов’янської мови.

4. Записати старослов’янські відповідники до праслов’янських форм та слів із різних

індоєвропейських мов. Визначити умови зміни задньоязикових приголосних.
*druge, *oki, *pъtika, *běgěti, *teichina, *gěrъ, *nogai, *drugoi, *vъlkoi, нім.Kind, гот.
genna, лит. keturi, гот. kaisar.
5. Відтворити праслов’янські форми поданих слів, визначити, які зміни відбулися у
старослов’янських словах перед *j та голосними переднього ряду.
,

6. Знайти результати пом’якшення приголосних в уривку.

(Остр.єв ).
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8
Тема: ІМЕННИК
ПИТАННЯ
1) Характеристика іменника як самостійної частини мови. Граматичні характеристики іменника.
2) Поняття про суфікси-детермінативи; давні типи основ.
3) Типи відмінювання іменників у старослов’янській мові (давні основи на *-ā, *-jā; *-ŏ, *-jŏ; *-ǔ, *-ǐ*, -
ū (-ъv), *-n, *-en, *-men, *-os/*-es, *-ent, *-ter; різновідмінювані іменники).
4) Зміни іменного відмінювання.
5) Морфологічний аналіз іменників у тексті.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ
1. Наведені іменники поставити у місцевому відмінку однини і множини, в називному
відмінку множини і в кличному відмінку.

2. Визначити рід, тип відмінювання (за давньою основою) поданих іменників.

3. Прочитати текст. Здійснити морфологічний аналіз іменників за схемою: початкова

форма, власна чи загальна назва, рід, число, відмінок, тип відмінювання (за основою).

(Остр. єв.)

 ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ

1. Прочитати і перекласти текст українською мовою. Визначити в ньому частини мови.

(Зогр. єв.).
2. Визначити рід іменників і вказати морфологічні засоби його вираження.

3. Визначити тип відмінювання (за давньою основою) поданих іменників, провідміняти

їх в однині і множині. Порівняти із відмінюванням у сучасній українській мові.
4. З’ясувати, до якого типу відмінювання (за давньою основою) належали подані
іменники старослов’янської мови.

5. Із поданого уривку виписати іменники, вказати їх рід, число, відмінок, тип

відмінювання (за давньою основою).

(Ассем. єв.).
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9
Тема: ЗАЙМЕННИК
ПИТАННЯ
1. Охарактеризувати займенник як частину мови.
2. Розряди займенників за значенням у старослов’янській мові.
3. Особливості відмінювання особових та неособових займенників.
4. Формування предметно-особового займенника 3-ої особи.
5. Морфологічний аналіз займенників у тексті.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ

1. Визначити, до якого розряду належать подані старослов’янські займенники.

2. Провідміняти в однині, множині і двоїні старослов’янські займенники 1-ої і 2-ої особи.

Зіставити форми однини і множини цих займенників з відповідними формами сучасної
української і російської мов. Які зміни засвідчено в сучасних мовах?
3. Провідміняти в в однині, множині і двоїні старослов’янські вказівні займенники
і присвійні
ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ
1. Знайти у прикладах енклітичні форми особових займенників, визначити особу,число і
відмінок.
(Остр. єв.);
(Мар.єв.);
(Остр. єв.);
(Сав. кн.);
( Мар. єв.).
2. Прочитати і перекласти речення, пояснити, коли слово виступає займенником, а
коли – сполучником.
(Сав. кн.);
(Зогр. єв.);
(Зогр. єв.); (Сав. кн.).
3. Провідміняти в усіх числових формах словосполучення.
; ;

4. Провідміняти питальні займенники і пояснити походження приголосного

у формі
5. Прочитати текст, виписати займенники і зробити їх повний морфологічний аналіз за
схемою: початкова форма, розряд за значенням, рід (якщо є), число (якщо є), відмінок,
особу (для особових займенників).

(Зогр. єв.).
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9
Тема: ПРИКМЕТНИК
ПИТАННЯ
1) Прикметник як самостійна частина мови. Розряди прикметників за значенням та їх творення.
2) Іменні прикметники. Особливості їх відмінювання.
3) Утворення займенникових прикметників, їх відмінювання.
4) Ступені порівняння прикметників у старослов’янській мові.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Провідміняти в однині, множині і двоїні наведені словосполучення. Пояснити
подібність і розходження відмінкових закінчень в іменниках і прикметниках.

2. Від коротких прикметників утворити повні. Один із них провідміняти в однині,

множині і двоїні.
; ; ;
; ;
3. Із поданого уривка виписати прикметники і проаналізувати їх за схемою: початкова
форма, розряд за значенням, ступінь порівняння (для якісних прикметників), форма
(коротка, повна), рід, число, відмінок, синтаксична функція.

[ ]

(Остр. єв.).

АУДИТОРНІ ЗАВДАННЯ
1. Поділити прикметники на розряди за значенням, записати у три колонки.

2. Від наведених іменників утворити присвійні прикметники за допомогою суфікса *jь.

3. Пояснити, які зміни у відмінкових закінченнях повних прикметників відбивають

написання, засвідчені пам’ятками старослов’янської мови.

4. Утворити короткі форми вищого ступеня порівняння прикметників всіх родів і

пояснити фонетичні зміни в них.

5. Прочитати текст і перекласти його українською мовою. Здійснити повний

морфологічний аналіз прикметників.

(Сав. кн.).
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10
Тема: ДІЄСЛОВО. ТЕПЕРІШНІЙ І МАЙБУТНІЙ ЧАСИ У СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ
ПИТАННЯ
1) Дієслово як самостійна частина мови. Характеристика основних граматичних категорій дієслова у
старослов’янській мові.
2) Дві формотворчі основи дієслова (теперішнього часу та інфінітива). Розрізнення дієслівних класів у
старослов’янській мові.
3) Дієслівні форми теперішнього часу (особливості дієвідмінювання).
4) Характеристика форм майбутнього часу у старослов’янській мові. Абсолютний і відносний
майбутній час. Проста і складена форма майбутнього часу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ

1. Визначити клас поданих старослов’янських дієслів за основою теперішнього часу.

2. Подати парадигму дієвідмінювання дієслів у старослов’янській,

українській та російській мовах.
3. Від поданих дієслів утворити форми майбутнього часу (прості і складені) .

 ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ

1. У поданих дієсловах визначити основу інфінітива і основу теперішнього часу,
порівняти їх.

2. Від поданих дієслів утворити форми 1-ої і 2-ої особи однини теперішнього часу і
пояснити фонетичні зміни, які відбуваються при словозміні.
; ;

3. Із наведених прикладів виписати дієслова теперішнього часу, визначити особу, число і

клас цих дієслів.
(Сав. кн.);

(Мар. єв.);
(Зогр. єв.); ( Остр.
єв.).
4. Знайти в тексті форми простого майбутнього часу і пояснити відмінність їх від
теперішнього часу.
(Остр. єв.);
(Зогр. єв.);
(Зогр. єв.)
5. Випишіть складені форми майбутнього часу, визначити їх форму, особу, число.
(Сав. кн.);
(Мар. єв.); (Супр. рук.);
(Син. тр.);
(Син. тр.)
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11-12
Тема: ДІЄСЛОВО. МИНУЛИЙ ЧАС ДІЄСЛІВ У СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ. ФОРМИ
УМОВНОГО СПОСОБУ
ПИТАННЯ
1) Прості та складені форми минулого часу (аорист, імперфект, перфект, плюсквамперфект).
2) Сигматичний і асигматичний аорист. Творення форм аориста від різних дієслівних основ.
3) Форми імперфекта у старослов’янській мові.
4) Складені форми минулого часу (перфект і плюсквамперфект). Їх будова та значення.
5) Форми умовного способу в старослов’янській мові.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ
1. Від дієслів
утворити всі можливі форми аориста (простого і сигматичного), продієвідміняти їх в
однині, множині і двоїні.
2. Утворити форму 1-ї особи імперфекта від поданих дієслів, пояснити фонетичні зміни,
які відбулися при творенні.

3. Із наведених прикладів виписати дієслова у формі умовного способу, визначити

форму, особу, число, рід, клас.
(Мар. єв.);
(Сав. кн.);
(Син. пс.);
[ ]
(Остр. єв.);
(Остр. єв.); (Остр. єв.).
ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ
1. Від наведених дієслів утворити можливі форми простого аориста? Якщо від якогось із
них не можна утворити форми простого аориста, то пояснити причину.

2. Прочитати речення, знайти дієслова у формі простого аориста, визначити особу,

число, клас цих дієслів. Перекласти речення українською мовою.
(Мар
. єв.); (Мар
. єв.);
(Остр. єв.);
(Ассем. єв.).
3. Від поданих дієслів утворити форми сигматичного аориста в 1-й , 2-3 й особах однини.

4. Із поданого тексту виписати дієслова у формі сигматичного аориста, визначити їх тип,

особу, число, клас.
(Мар. єв.);
(Ассем. єв.); • •
• • •
• ; •(Мар.єв.);
(Остр.єв )
5. Виписати дієслова у формі імперфекта, визначити їх особу, число, клас.
(Зогр. єв.);
[ ]
(Остр. єв.);
(Остр. єв ).
6. Від поданих дієслів утворити форми 1-ї особи перфекта і плюсквамперфекта.

7. Утворити усі можливі форми 1-ої особи однини минулого часу від дієслів.
 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 13
Тема: ІМЕННІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ. НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ПИТАННЯ
1) Характеристика незмінних іменних форм дієслів (інфінітив, супін).
2) Дієприкметники у старослов’янській мові.
3) Морфологічний аналіз дієслівних форм у тексті.
4) Форми наказового способу.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ
1. Поставити подані форми теперішнього часу у початковій формі (інфінітиві), пояснити
фонетичні зміни.

2. Від поданих дієслів утворити нечленні форми активних дієприкметників теперішнього

і минулого часу чоловічого, середнього і жіночого роду у формі називного відмінка
однини. Провідміняти дієприкметники, утворені від виділених дієслів.

3. Утворіть нечленні форми пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часу

чоловічого, середнього і жіночого роду у формі наз.відм. одн.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ

1. Прочитати і перекласти речення. Знайти форми супіна, пояснити, з якими дієсловами
вони поєднуються і якими іменними формами керують.
(Остр. єв.);
(Зогр. єв.);
(Супр. рук.);
(Остр. єв.);
(Остр. єв.).
2. Утворити від поданих дієслів усі родові та числові форми невідмінюваних
дієприкметників з суфіксом - -.

3. Прочитати подані уривки тексту. Виписати з них дієприкметники активного стану

теперішнього і минулого часу та проаналізувати їх, указавши стан, час, форму, рід,
число, відмінок.

[ ]
[ ]
(Остр. єв.).
4. Прочитати речення. Знайти в ньому пасивні дієприкметники, визначити їх час, форму,
рід, число, відмінок.
(Остр. єв.);
(Ассем. єв.); (Зогр. єв.);
(Остр. єв.);
(Зогр. єв.);
(Остр. єв.)
5. Випиіть дієприкметники. Здійсніть морфологічний аналіз указаних форм за схемою:
початкова форма, стан, час, форма (коротка чи повна), рід, число, відмінок.

(Сав. кн.);
(Остр. єв.).
 ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА 6
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОГО ВИКОНАННЯ
1. Прочитати і перекласти речення українською мовою.Знайти головні члени речення і
вказати морфологічні засоби їх вираження.
(Сав. кн.);
(Остр. єв.); (Мар. Єв.);
(Мар. єв.);
(Ассем. єв.);
(Остр. єв.
);
(Сав. кн.);
(Остр. єв.).
2. Прочитати подані уривки текстів. Знайти й визначити типи простих речень за такими
характеристиками: мета висловлювання, наявність головних членів (двоскладне чи
односкладне), наявність другорядних членів (поширене чи непоширене), ускладнене чи
неускладнене.
(З
огр. єв.);
(Мар. єв.); (Мар.єв.);
(Мар. єв.);
(Зогр. Єв.); (Мар. єв.);
(Зогр.
єв.); (Зогр. єв.); (
Мар. єв.).
 ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ В АУДИТОРІЇ
1. У наведених прикладах знайти присудки та з’ясувати особливості їх поєднання з
підметом у старослов’янській мові.
(Зогр.
Єв.);
(Зогр. єв.); (Супр.
рук.); (Зогр. єв.);
(Мар. єв.);
(Сав. кн.); (
Зогр. єв.).
2. У наведених прикладах знайти зворот “давальний самостійний”, перекласти речення
сучасною українською мовою.
(Сав кн.);
(Зогр. єв.);
(Зогр. єв.);
(Остр. єв.);
(Остр. єв );
(Зогр. єв.)
3. У поданому тексті знайти прості речення і визначити їхні типи. Якими частинами
мови виражені головні члени речення?

(Зогр. єв.).