Задача 1. Дівчинка, 12 років.

Скарги на печію, відрижку кислим, почуття

печії в епігастральній ділянці, нудоту, блювання шлунковим вмістом. Дані
скарги турбують протягом 5 років. З анамнезу відомо, що в ранньому віці
спостерігалися часті зригування та блювання, дитина погано набирала в масі.
Перенесла аспіраційну пневмонію в віці 6 місяців. При огляді: дитина
астенічної тілобудови, шкіряні покриви бліді, чисті. Язик обкладено білим
нальотом. З боку серця та органів дихання патології не виявлено. Живіт
доступно для глибокої пальпації, безболісний. Печінка біля реберної дуги,
селезінка не пальпується. Дефекація та сечовипускання не порушено. Дані
фіброезофагодуоденоскопії: Стравохід вільний. Слизова оболонка ярко-
гіперемована в нижній третині з ділянками накладання білого слизу, важко
змивається водою. Кардія не змикається, складки кардії набряклі, ярко-
гіперемовані. На складках кардіального сфінктеру відмічаються поодинокі
краплинні петехіальні крововиливи. Відмічається закид білого пінистого
слизу зі шлунку в просвіт стравоходу в великій кількості. Шлунок та
дванадцятипала кишка не змінені.

1.Зробіть висновок згідно отриманим даним інструментального дослідження.

На основі даних фіброезофагодуоденоскопії виявлені ознаки гастроезофагеальної

рефлюксної хвороби (ГЕРХ), а саме:
  гіперемія слизової оболонки стравоходу в нижній третині;
 набряк і гіперемія складок кардії;
 поодинокі краплинні петехіальні крововиливи на складках кардіального сфінктера;
 закид білого пінистого слизу зі шлунку в просвіт стравоходу в великій кількості.

2. Сформулюйте діагноз
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, рефлюкс-езофагит, середньої тяжкості.

3. Прпизначте лікування

Основою лікування ГЕРХ є медикаментозна терапія, яка спрямована на зменшення

кислотопродукції в шлунку та покращення моторики стравоходу. У даному випадку
можна призначити такі препарати:

 інгібітори протонної помпи (ІПП) – омепразол 20 мг 2 раз на добу;

 блокатори Н2-рецепторів гістаміну (Н2-блокатори) - ранітидин, фамотидин тощо,
по 150-200 мг 2 рази на добу;
 прокінетики - домперидон, ібогастрін тощо, по 10-20 мг 3 рази на добу.

Тривалість медикаментозної терапії становить від 4 до 8 тижнів. У разі неефективності

медикаментозної терапії або наявності супутніх захворювань може бути показано
хірургічне лікування.

Крім медикаментозної терапії, пацієнту необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

 уникати вживання продуктів, які посилюють рефлюкс (жирна, гостра, копчена їжа,
алкоголь, газовані напої тощо);
 їсти малими порціями, але частіше;
 не їсти за 3-4 години до сну;
 піднімати ліжко на 15-20 см у головному кінці;
 носити вільний одяг.

Задача 2. Хлопчик, 13 років. Скарги на періодично виникаючу печію, болі в

епігастральній ділянці незалежно від прийому їжі. Дані скарги турбують
протягом 1 року. При огляді: дитина звичайної тіло будови, шкіряні покриви
блідорожеві, чисті. Язик обкладено білим нальотом. Тургор тканин помірно
знижений. З боку серця та органів дихання патології не виявлено. Живіт
доступно для глибокої пальпації, помірно болісний в епігастральній ділянці.
Печінка біля реберної дуги, селезінка не пальпується. Дефекація та
сечовипускання не порушено. Дані фіброезофагодуоденоскопії: Стравохід
вільний. Слизова оболонка ярко-гіперемована в нижній третині. Шлунок
звичайної форми. В ділянці дна шлунка середня кількість сірої
напівпрозорого слизу. Слизова оболонка тіла шлунка гіперемована. Слизова
оболонка астрального відділу шлунка гіперемована вогнищне біля входу в
привратник по великій кривизні одинична плоска ерозія діаметром 0,3-0,4 см
в вигляді червоної плями, не кровоточить. Привратник спастичний.
Дванадцятипала кишка не змінена.

1.Зробіть висновок згідно отриманим даним.

На основі даних фіброезофагодуоденоскопії виявлені ознаки гастроезофагеальної

рефлюксної хвороби (ГЕРХ), а саме:

 гіперемія слизової оболонки стравоходу в нижній третині;

 ерозія слизової оболонки шлунка в ділянці астрального відділу.

2. Які додаткові дослідження необхідні для верифікації діагнозу?

 тест на Хелікобактер пілорі;

 аналіз калу на приховану кров;
 УЗД черевної порожнини.

3. Призначте лікування

Основою лікування ГЕРХ є медикаментозна терапія, яка спрямована на зменшення

кислотопродукції в шлунку та покращення моторики стравоходу. У даному випадку
можна призначити такі препарати:

 інгібітори протонної помпи (ІПП) - омепразол, лансопразол, пантопразол тощо, по

20-40 мг 1 раз на добу;
  блокатори Н2-рецепторів гістаміну (Н2-блокатори) - ранітидин, фамотидин тощо,
по 150-200 мг 2 рази на добу;
 прокінетики - домперидон, ібогастрін тощо, по 10-20 мг 3 рази на добу.

Тривалість медикаментозної терапії становить від 4 до 8 тижнів. У разі неефективності

медикаментозної терапії або наявності супутніх захворювань може бути показано
хірургічне лікування.

Крім медикаментозної терапії, пацієнту необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

 уникати вживання продуктів, які посилюють рефлюкс (жирна, гостра, копчена їжа,
алкоголь, газовані напої тощо);
 їсти малими порціями, але частіше;
 не їсти за 3-4 години до сну;
 піднімати ліжко на 15-20 см у головному кінці;
 носити вільний одяг.

Особливості лікування у даному випадку:

У зв'язку з наявністю ерозії слизової оболонки шлунка, лікування необхідно доповнити

препаратами, які сприяють загоєнню ерозій:

 сукральфат - по 1 г 4 рази на день;

 вісмуту субсаліцилат - по 1-2 таблетки 4 рази на день.

Задача 3. Хворий М., 14 років. Скарги на періодично виникаючий біль,

переважно після прийому їжі. Дані скарги турбують протягом 2 років. Стан
дитини погіршується в весняноосінній період. При огляді: дитина астенічної
тілобудови, шкіряні покриви бліді, чисті. Язик обкладено білим нальотом.
Тургор тканин помірно знижений. З боку серця та органів дихання патології
не виявлено. Живіт доступно для глибокої пальпації, помірно болісний в
епігастральній ділянці. Відзначається позитивний симптом Менделя. Печінка
біля реберної дуги, селезінка не пальпується. Дефекація та сечовипускання
не порушено. Дані фіброезофагодуоденоскопії: Стравохід вільний. Слизова
оболонка ярко-гіперемована в нижній третині. Шлунок звичайної форми.
Перистальтика посилена. В ділянці дна шлунка середня кількість сірої
напівпрозорого слизу з поодинокими включеннями слизу білого кольору.
Складки слизової оболонки шлунку набряклі, розправляються при
підвищеної інсуфляції повітря. Слизова оболонка шлунка у всіх відділах
ярко-гіперемована з ділянками накладання білого слизу, який важко
змивається водою. В астральному відділі шлунка по великій кривизні на
відстані 68-70 см від різців визначається дефект слизової оболонки округлої
форми з неглибоким дном, край набряклий, легко травмується. Дно вкрито
нальотом сірого кольору, не кровоточить діаметром 0,5-0,8. Привратник
округлої форми, спазмований, складки набряклі. Дванадцятипала кишка не
змінена.

1.Зробіть висновок згідно отриманим даним.

На основі даних фіброезофагодуоденоскопії, виявлені ознаки гастродуоденіту, а саме:

 гіперемія слизової оболонки стравоходу в нижній третині;

 гіперемія та набряк слизової оболонки шлунка у всіх відділах;
 дефект слизової оболонки шлунка в астральному відділі округлої форми з
неглибоким дном, край набряклий, легко травмується, діаметром 0,5-0,8 см.

2. Які додаткові дослідження необхідні для верифікації діагнозу?

 тест на Helicobacter pylori;

 аналіз калу на приховану кров;
 УЗД черевної порожнини.

3. Призначте лікування

Основою лікування гастродуоденіту є медикаментозна терапія, яка спрямована на

зниження кислотопродукції в шлунку, усунення запального процесу та відновлення
слизової оболонки. У даному випадку можна призначити такі препарати:

 інгібітори протонної помпи (ІПП) - омепразол, лансопразол, пантопразол тощо, по

20-40 мг 1 раз на добу;
 блокатори Н2-рецепторів гістаміну (Н2-блокатори) - ранітидин, фамотидин тощо,
по 150-200 мг 2 рази на добу;
 антибіотики (амоксицилін, кларитроміцин, метронідазол) - по 1 таб. 3 рази на добу
протягом 7-10 днів;
 антациди - вісмуту субсаліцилат, сукральфат тощо, по 1-2 таблетки 4 рази на день;
 прокінетики - домперидон, ібогастрін тощо, по 10-20 мг 3 рази на добу.
Тривалість медикаментозної терапії становить від 4 до 8 тижнів. У разі неефективності
медикаментозної терапії або наявності супутніх захворювань може бути показано
хірургічне лікування.

Крім медикаментозної терапії, пацієнту необхідно дотримуватися таких

рекомендацій:

 уникати вживання продуктів, які посилюють загострення гастродуоденіту (жирна,

гостра, копчена їжа, алкоголь, газовані напої тощо);
 їсти малими порціями, але частіше;
 не їсти за 3-4 години до сну;
 піднімати ліжко на 15-20 см у головному кінці;
 носити вільний одяг.

Особливості лікування у даному випадку:

У зв'язку з наявністю дефекту слизової оболонки шлунка, лікування необхідно доповнити

препаратами, які сприяють загоєнню ерозій та виразок:

 сукральфат - по 1 г 4 рази на день;

 вісмуту субсаліцилат - по 1-2 таблетки 4 рази на день;
 пентоксифілін - по 100 мг 3 рази на день.

Задача 4. Хвора С., 11 років. Скарги на дратівливість емоційну лабільність,

порушення сну, на періодично виникаючий біль, переважно вночі. Дані
скарги турбують протягом 2 років. Стан дитини погіршується в весняно-
осінній період. При огляді: дитина астенічної тіло будови, шкіряні покриви
бліді, чисті. Язик обкладено жовтуватим нальотом. Тургор тканин помірно
знижений. З боку серця та органів дихання патології не виявлено. Живіт
доступно для глибокої пальпації, помірно болісний в пілородуоденальній
ділянці. Печінка біля реберної дуги, селезінка не пальпується. Дефекація та
сечовипускання не порушено. Дані фіброезофагодуоденоскопії: Стравохід
вільний. Слизова оболонка рожева. Шлунок звичайної форми. В ділянці дна
шлунка середня кількість сірої напівпрозорого слизу. Слизова оболонка тіла
та астрального відділу шлунка гіперемована. Слизова оболонка
дванадцятипалої кишки набрякла, ярко-гіперемована, по задній та медіальній
(нижній) стінках відмічаються численні краплинні крововиливи, не
кровоточать, вкрити геморагічним нальотом. Слизова оболонка за
цибулинного відділу дванадцятипалої кишки гіперемована.
1.Зробіть висновок згідно отриманим даним.

На основі даних фіброезофагодуоденоскопії у хворої, виявлені ознаки виразкової хвороби

дванадцятипалої кишки, а саме:

 гіперемія та набряк слизової оболонки дванадцятипалої кишки;

 численні краплинні крововиливи по задній та медіальній (нижній) стінках
дванадцятипалої кишки;
 відсутність кровотечі з крововиливів.

2. Які додаткові дослідження необхідні для верифікації діагнозу?

 тест на Helicobacter pylori;

 аналіз калу на приховану кров;
 УЗД черевної порожнини.

3. Призначте лікування
Основою лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки є медикаментозна терапія,
яка спрямована на зниження кислотопродукції в шлунку, усунення запального процесу та
відновлення слизової оболонки. У даному випадку можна призначити такі препарати:

 інгібітори протонної помпи (ІПП) - омепразол, лансопразол, пантопразол тощо, по

20-40 мг 1 раз на добу;
 блокатори Н2-рецепторів гістаміну (Н2-блокатори) - ранітидин, фамотидин тощо,
по 150-200 мг 2 рази на добу;
 антибіотики (амоксицилін, кларитроміцин, метронідазол) - по 1 таб. 3 рази на добу
протягом 7-10 днів;
 антациди - вісмуту субсаліцилат, сукральфат тощо, по 1-2 таблетки 4 рази на день;
 прокінетики - домперидон, ібогастрін тощо, по 10-20 мг 3 рази на добу.

Тривалість медикаментозної терапії становить від 4 до 8 тижнів. У разі неефективності

медикаментозної терапії або наявності супутніх захворювань може бути показано
хірургічне лікування.

Крім медикаментозної терапії, пацієнту необхідно дотримуватися таких

рекомендацій:

 уникати вживання продуктів, які посилюють загострення виразкової хвороби

(жирна, гостра, копчена їжа, алкоголь, газовані напої тощо);
 їсти малими порціями, але частіше;
 не їсти за 3-4 години до сну;
 піднімати ліжко на 15-20 см у головному кінці;
 носити вільний одяг.

Особливості лікування у даному випадку:

У зв'язку з наявністю крововиливів у дванадцятипалій кишці, лікування необхідно

доповнити препаратами, які сприяють зупинці кровотечі та реабілітації слизової
оболонки:

 вісмуту субсаліцилат - по 1-2 таблетки 4 рази на день;

 пентоксифілін - по 100 мг 3 рази на день;
 транексамова кислота - по 250 мг 2-3 рази на день.