Пейоративізація

іменників
жіночого роду
Презентацію підготували:
Ваганова Юлія, Гераскін Михаїл, Починок Аліна,
Стукан Сніжана, Чернопищенко Софія
Пейоративізація - від латинського pējōrāre: робити гіршим
 Пейоративізація іменників жіночого роду
пов’язана з тим, що жінкам у мові відеведено
“негативний семантичнй простір”, як стверджують
дослідниці

Поза традиційними ролями дружини та матері

іменники-назви за видами діяльності жіночого
роду применшуються та тривіалізуються
 Порівняйте:

професіонал - професіоналка
майстер з високими професійними якостями повія

дальнобійник - дальньобійниця
шофер дальніх рейсів на вантажівці повія, що обслуговує водіїв дальніх рейсів
Також є безліч слів і фразеологізмів, як
приписують жінці негативні якості:

- фурія, мегера, гаргара, гарпія, відь-

ма, карга;
- балакуха, говоруха, щебетуха;
- баби як сороки, у баби язик, як ло-
пата;
- баба з возу – коням легше;
- де чорт не зможе, там баба допомо-
же;
- то й не жінка, як сім разів на день не
обманить чоловіка.
Тендецію до негативного представлення жінки в
мові підтверджує перенесення назв жіночого
роду на чоловіків з гіршим значенням

(баба, базарна баба, язиката феська, мамусин синок)

Тоді як найменування жінок чоловічими іменниками

передає позитивне значення

(молодець!; свій брат − у значенні ‘своя людина’, ‘якій можна

довіряти’; слово пацана; пацан сказав – пацан зробив).
Так, приклади владних гендерних смислів та пейоративізації
жіночих назв підтверджують нормотворчу роль мови.

Вона виділяє чоловіче як норму, статусне і позитивне, не будучи

нейтральною.

Мова діє як соціальний інститут, формуючи смисли і

гендеруючи суспільство через дискурс.
 Гендерна
політика доби
"застою" (1965–1985)
Трудівниця, жертва, споживачка: жіночі образи в радянській сатирі

За статтею Катерини Єремєєвої

У 1960–1980-х саме в побутовій тематиці часто
реалізовувався розважальний гумор, сповнений
гендерних стереотипів. Відтак жінка частіше виступала в
ролі дружини, матері або бабусі, яка займається домашнім
господарством, одягом і зачісками, вихованням дітей.
Образ робітниць-рекордсменок, науковиць
і зрідка директорок — жінок,
«емансипованих радянською владою».
Днем, коли варто згадати досягнення
гендерної політики радянської влади,
очікувано стало 8 березня
ВИКОНАННЯ ЧОЛОВІКОМ
«ЖІНОЧИХ ОБОВ’ЯЗКІВ» І
СТАНДАРТНІ ПОДАРУНКИ —
ТИПОВИЙ КОМПЛЕКС
«РИТУАЛІВ» НА 8 БЕРЕЗНЯ

ДО ПЕРІОДУ «ЗАСТОЮ» ЗІ СВЯТКОВИХ ЧИСЕЛ МАЙЖЕ

ЗНИКЛИ СЮЖЕТИ, У ЯКИХ ЖІНКИ БОРОЛИСЯ ЗА СВОЇ ПРАВА.

ЧОЛОВІК, ЯКИЙ МИЄ ПОСУД, ЖІНКА, ЯКА ВІДЧУВАЄ

СВОЮ ПЕРЕВАГУ (НЕХАЙ НАВІТЬ У ПОБУТОВОМУ
КОНТЕКСТІ), — ЦЕ ПОДІЇ-ВИНЯТКИ, ХАРАКТЕРНІ ЛИШЕ
ДЛЯ 8 БЕРЕЗНЯ. ЯКИЙ У 1970–1980-Х РОКАХ УТРАТИВ
СВІЙ ПЕРВІСНИЙ СЕНС.
ЗАДЛЯ САТИРИЧНОГО
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ
ГЕНДЕРНОГО РОЗПОДІЛУ
РОЛЕЙ ГУМОРИСТИ ІНОДІ
МІНЯЛИ МІСЦЯМИ ЧОЛОВІКА Й
ЖІНКУ НА ПОБУТОВОМУ РІВНІ
НЕ ТІЛЬКИ В КОНТЕКСТІ 8
БЕРЕЗНЯ. НАПРИКЛАД, У
РУБРИЦІ «КАРТИНИ ЖИТТЯ
ПЕРВІСНОЇ ЛЮДИНИ» С.
ГЕРАСИМЧУК ЗОБРАЗИВ
РОДИННІ СТОСУНКИ ЧАСІВ
МАТРІАРХАТУ, КОЛИ ЧОЛОВІК,
ГОТУЮЧИ ЇЖУ Й ДОГЛЯДАЮЧИ
ДІТЕЙ, СКАРЖИТЬСЯ НА ЖІНКУ,
ЯКА ЩОЙНО ПРИЙШЛА З
РОБОТИ Й ОДРАЗУ СІЛА
ЧИТАТИ КАМ’ЯНУ ГАЗЕТУ З
ЦИГАРКОЮ В РОТІ
Побутовий гумор у
«Перці» незмінно
виконував роль
розваги на противагу
таким «серйозним»
темам, як зовнішня
політика чи
виробнича тематика.
 Безвідповідальними матерями
змальовували й жінок, але в таких
випадках не протиставлялися погана
мати і взірцевий батько, а поганими
батьками зображувалося сімейну пару.
“Стереотипні професії”
“Перебудова” і
сексуальна
революція
Сексуальна
революція
відбувалася
головно за
рахунок оголення
жіночого тіла, яке
зʼявлялося на
одних
карикатурах з
одягненими
чоловіками і було
обʼєктом
бажання.
Соціалістична імперія була не тільки
в’язницею народів, а й в’язницею
жіночої тілесності. Вісімдесяті,
перебудова, товаришкам повертають
їхні тіла, права ними розпоряджатись.
Очима американського фотографа з
«Плейбоя» для радянського читача
жіноча тілесність розкривалась під
новим ракурсом, на який довгий час
було покладене табу. Ця публікація
стала яскравим прикладом
сексуального перевороту в СРСР, який
відбувся переважно на рахунок
жіночого тіла.
То що ж відбувається сьогодні?

Офіційна радянська риторика демонструвала патріархальність радянської

культури, яка перейшла в спадок пострадянському суспільству.

Журнал «Перець»
 Сучасна сміхова культура відтворює гендерні
стереотипи, підкріплені свого часу радянським
повсякденням.

То що з гумором?
 Прислів’я та приказки – це одне з перших та
найдавніших джерел поширення стереотипів.

Ментальність – річ, що не змінюється за

кількадесят років і викорінення
стереотипних уявлень про ґендерні ролі
може тривати десятиліттями чи то й
століттями.
 Чи відчували ви коли-небудь
неприємні емоції , почувши чи
використавши слова пейоративи
стосовно жінок чи чоловіків?
Дякуємо
за увагу!